Тема 2.

Суб’єкти господарських відносин

Практичні завдання
1. У 2015 році було створено і зареєстровано у встановленому порядку ТОВ.
У 2018 році у ТОВ виникла необхідність внести зміни в установчі
документи, пов'язані зі зміною юридичної адреси, прийняттям до складу
засновників нових осіб і вибуттям частини старих засновників. Було
зібрано всі необхідні документи і подано для реєстрації змін. Однак
державний реєстратор відмовив у прийомі документів. При цьому відмова
мотивувалася необхідністю перейменувати ТОВ у спільне підприємство з
іноземними інвестиціями, оскільки серед нових учасників є громадянин
Італії та подати довідку, що підтверджує легальність перебування
іноземця на території України. Чи можна вважати відмову державного
реєстратора зареєструвати вказані зміни в установчі документи
обґрунтованою, а мотивування відмови - таким, що відповідає чинному
законодавству?

Відповідно до ч.5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Для
державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу,
розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з
обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю
подаються такі документи:
1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну
особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
2) документ про сплату адміністративного збору;
3) один із таких відповідних документів:
а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника)
товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою
відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів
часток учасників;
 б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою
відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення
учасника з товариства;
в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю,
товариства з додатковою відповідальністю;
г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства
з додатковою відповідальністю;
ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі
товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою
відповідальністю;
д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру
статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з
додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;
е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення
(витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному
капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою
відповідальністю;
Отже, законодавством не встановлюються вимоги перейменування
підприємство у спільне підприємство з іноземними інвестиціями та довідки
паспортних органів, що підтверджує легальність перебування іноземця на
території України.
Згідно ч.4 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних
осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відмова у
державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у
державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або
об’єднання не допускається.
 Таким чином, відмова районної держадміністрації зареєструвати
вищевказані зміни в установчі документи є необґрунтованою, а
мотивування відмови не відповідає чинному законодавству.

Тема 3. Правовий статус підприємств

КЕЙС "СПІР МІЖ ПСП "КОЛОСОК" ТА СВК "УРОЖАЙ"

Завдання. Дайте правову оцінку ситуації попередньо ознайомившись з:.

 Цивільним кодексом України (ч. 1 ст. 163, ч. 1 ст. 166)

 Господарським кодексом України (ст. 94)
 Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію"
 Законом України "Про кооперацію" (ст. ст. 1, 12, 20, 21)
 Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів
колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі
реорганізованих (затв. постановою Кабінету Міністрів України № 177 від
28.02.2001 р.)

Яке рішення має прийняти суд за результатами розгляду справи? Відповідь

обгрунтуйте.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Колосок" (позивач) звернулась
до Господарського суду Чернігвської області з позовною заявою до
Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Урожай" (відповідач), в
якій просить суд виділити Приватному сільськогосподарському підприємству
"Колосок" в натурі частку в спільній частковій власності розпайованого майна
Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Урожай" на загальну суму
55 148,26 грн. шляхом визнання права власності на нерухоме майно, а саме
нежитлова будівля-корівник, який розташований в с. Благодатне, вул.
Центральна, Валківського району Чернігівської області загальною площею 2700
кв.м., балансовою вартістю 25 000 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що СВК "Урожай" не визнає за позивачем
право власності на пайовий фонд СВК та відмовляється виносити питання
виділу в натурі та передачі ПСП "Колосок" нежитлової будівлі - корівника, чим
порушує права позивача на виділ в натурі належної йому частки в пайовому
фонді майна СВК "Урожай" та реєстрації права власності на це майно.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.03.2020 прийнято до
розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
15.04.2020 на адресу суду відповідач надав відзив на позов, в якому просить у
задоволенні позовних вимог ПСП "Колосок" відмовити в повному обсязі.
Вказує, що права та інтереси позивача не були порушені, а подання вказаного
позову є передчасним. Посилаючись на пункт 13 Порядку розподілу та
використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських
підприємств, затвердженому Наказом №62 від 14.03.2001 року вказує, що
матеріали справи не містять доказів звернення позивача до співвласників СВК
"Урожай", оскільки саме на загальних зборах учасників СВК "Урожай" має
вирішуватись питання про виділення майна та виключно загальні збори мають
вирішувати, яке майно може бути виділено. Позивачем не надано жодного
документу на підтвердження того, що він є власником спірного майна або має
певні майнові права на вказані об`єкти.
27.04.2020 позивачем до суду надано відповідь на відзив, яку суд долучив до
матеріалів справи. Позивач наголошує, що всі зобов`язання перед власниками
майнових паїв, за рахунок яких утворено пайовий фонд СВК «Урожай», мають
виконуватися саме СВК «Урожай».

Відповідно до ст. 94 ГК України кооперативи як добровільні об`єднання

громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових
та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі,
житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.
Згідно із ч. 1 ст. 163 ЦК України виробничим кооперативом є добровільне
об`єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої
господарської діяльності, яка базується на їхній особистій трудовій участі та
об`єднанні його членами майнових пайових внесків. Статутом кооперативу та
законом може бути передбачено участь у діяльності виробничого кооперативу
на засадах членства також інших осіб.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про сільськогосподарську
кооперацію" сільськогосподарський виробничий кооператив
сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об`єднання
фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для
провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах
їх обов`язкової трудової участі з метою одержання прибутку.
 Відповідно до ст. 12 Закону України "Про сільськогосподарську
кооперацію" членами сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть
бути фізичні особи, які виявили бажання об`єднатися для спільної виробничої
діяльності на засадах обов`язкової трудової участі та внесли вступний внесок і
пай у розмірах, визначених статутом кооперативу.
Згідно із ст. 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу
здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до
кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених
його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до
кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок
прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом
кооперативу.
Відповідно Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна
членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі
реорганізованих (затв. постановою КМУ № 177 від 28 лютого 2001 року),
майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у
грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.
Тобто поняття "майновий пай" не передбачає переліку визначеного майна,
що входить до паю конкретної особи, а це - лише можливість отримати в натурі
майно відповідної вартості.
В ст. 20 Закону України "Про кооперацію" зазначено, що для
забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його
статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про кооперацію" пайовий фонд -
фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел
формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦК України член виробничого кооперативу має
право на вихід із кооперативу. У цьому разі йому виплачується вартість паю або
видається майно, пропорційне розміру його паю, а також здійснюються
виплати, встановлені статутом кооперативу. Видача паю, виплата вартості паю
та інші виплати членові кооперативу, що виходить з нього, здійснюються у
порядку, встановленому статутом кооперативу і законом.
Згідно ст. 21 Закону України "Про кооперацію" у разі виходу або
виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання
своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами
відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.
У постанові Верховного Суду від 27.11.2019 по справі № 526/675/17
встановлено, що питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного
сільськогосподарського підприємства врегульовано, зокрема Порядком
розподілу та використання майна реорганізованих колективних
сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства
аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62 (далі - Порядок), який
втратив чинність 24 травня 2013 року на підставі наказу Міністерства аграрної
політики та продовольства від 11 квітня 2013 року № 253, та Рекомендаціями
щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками
майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств,
затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 20 травня
2008 року № 315 (далі - Рекомендації).
Пунктом 9 Порядку передбачалося, що виділення із складу пайового
фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у
процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством-
правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.
Згідно з пунктом 12 Порядку збори співвласників після розгляду
пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують
результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна, яке виділяється
у натурі групам співвласників. Після затвердження зборами співвласників
переліків майна для виділення вищезазначеним групам співвласників комісія:
визначає місцезнаходження майна і юридичну особу - користувача майна, яке
виділено кожній із груп співвласників і до якого перейшли зобов`язання з
виділення майнових паїв у натурі співвласникам; передає не пізніше 10 днів з
дня затвердження зборами співвласників підприємствам-правонаступникам
(користувачам майна) уточнені списки груп співвласників та переліки майна,
призначеного для виділення кожній із груп, а копії цих документів - сільській
раді.
У разі невиконання рішень зборів співвласників щодо виділення
підприємством-правонаступником (користувачем) майна у натурі власнику
майнового паю, подальший захист прав власника майнового паю вирішується в
судовому порядку (пункт 13 Порядку).
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №
177 затверджене Типове положення про комісію з вирішення майнових питань,
що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки (далі -
Типове положення).
У пункті 3 Типового положення зазначено, що основним завданням
комісії є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів
підприємства, зокрема реорганізованих, де не завершено процес паювання
майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно
до законодавства.
Пунктами 4, 5 Типового положення визначені права комісії, які зводяться
до проведення розрахунків щодо пайового майна, визначення структури
пайового фонду тощо.
Комісія вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам),
які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна
реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність (підпункт 10
пункту 4 Типового положення).
 Згідно з пунктом 10 Порядку з метою реалізації права власності громадян
на майнові паї комісія, зокрема: визначає користувачів пайового фонду майна
реорганізованого підприємства, до яких перейшли зобов`язання з виділення
майнових паїв співвласника; готує для розгляду на загальних зборах переліки
майна для виділення у натурі окремо для кожної з груп співвласників, які
виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі у спільну часткову
власність єдиним комплексом; для виділення майнових паїв особам, які виявили
бажання отримати свої паї в індивідуальну власність, та для виділення не
витребуваних паїв особам, які з різних причин не прийняли жодного з рішень
щодо розпорядження належними їм майновими паями.
Порядок виділення частки майна також визначено пунктами 4.1, 4.2, 4.3
Рекомендацій, згідно з якими, зокрема: співвласник, який виявив бажання
отримати в натурі належну йому частку майна подає уповноваженій особі, а у
разі її відсутності - зборам співвласників відповідну заяву; частка з майна, що
перебуває у спільній частковій власності, виділяється її співвласнику в натурі;
для виділення спільної частки в натурі співвласник може об`єднати свою частку
з частками інших співвласників, які виявили бажання отримати їх у натурі;
якщо виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній часткові
власності, є неможливе (неподільна річ), співвласник, який виявив бажання
отримати її в натурі, має право на одержання від інших співвласників
матеріальної, в тому числі грошової компенсації вартості його частки.
Таким чином, співвласники розпайованого майна колективного
сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай
лише у вигляді та розмірі, визначеному рішенням зборів співвласників паїв або
в порядку виділу своєї частки із спільного майна шляхом пред`явлення позову
до всіх інших співвласників на підставі положень ЦК України та інших норм
законодавства, які регулюють відносини між учасниками спільної часткової
власності.
 До компетенції Комісії не віднесено розпорядження майном, оскільки
таким правом наділені лише загальні збори співвласників майнових паїв, за
відсутності відповідного рішення загальних зборів немає підстав для захисту
права власності позивача в порядку, встановленому статтею 392 ЦК України.

Отже, суд має відмовити у задоволенні позовних вимог.

Тема 6. Майнова основа господарювання

Практичні завдання
1. Публічному акціонерному товариству «Продпроект» було відмовлено в
купівлі об'єкта приватизації у вигляді цілісного майнового комплексу
підприємства «Укрпродбуд» на тій підставі, що 25 % статутного фонду
публічного акціонерного товариства належить державі. Чи правомірна
зазначена відмова ? Які особи не можуть бути покупцями об'єктів
приватизації згідно з чинним законодавством України ?

Згідно ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального

майна» приватизація державного або комунального майна - платне відчуження
майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь
фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути
покупцями.
Відповідно до ч.1 ст. 8 цього Закону Покупцями об’єктів приватизації з
урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути:
1) громадяни України, іноземні громадяни;
2) юридичні особи, зареєстровані на території України, крім
передбачених частиною другою цієї статті;
3) юридичні особи інших держав, крім передбачених частиною другою цієї
статті.
Згідно ч.2 цієї статті Не можуть бути покупцями:
1) органи державної влади;
2) державні підприємства, власником яких є держава Україна;
3) державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, державні
акціонерні товариства (компанії), їх дочірні компанії та підприємства;
4) працівники державних органів приватизації;
5) покупці, які зареєстровані в офшорних зонах (згідно з переліком, визначеним
Кабінетом Міністрів України) з непрозорою структурою власності (бенефіціарні
власники яких не розкриті на 100 відсотків), а також покупці, які походять з
держави-агресора (згідно з пунктами 6, 7 та 8 частини другої цієї статті);
6) держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором, а також
юридичні особи, в яких така держава має участь, і особи, які перебувають під
контролем таких юридичних осіб;
7) юридичні особи, бенефіціарні власники 10 і більше відсотків акцій (часток)
яких є резидентом держави, визнаної Верховною Радою України державою-
агресором. Зазначене положення не застосовується до юридичних осіб, акції
яких допущені до торгівлі іноземними фондовими біржами за переліком
Кабінету Міністрів України, крім юридичних осіб, які є резидентами держави-
агресора;
8) фізичні особи - громадяни та/або резиденти держави, визнаної Верховною
Радою України державою-агресором;
9) юридичні особи, зареєстровані згідно із законодавством держав, включених
FAТF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню
доходів, одержаних злочинним шляхом, а також юридичні особи, 50 і більше
відсотків статутного капіталу яких належать прямо або опосередковано таким
особам;
10) юридичні особи, інформація про бенефіціарних власників яких не розкрита
в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб,
фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
11) фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні
та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про
санкції", а також пов’язані з ними особи;
12) особи, які були стороною продажу об’єкта приватизації в Україні і з якими
було розірвано договір купівлі-продажу об’єкта приватизації у зв’язку з
порушенням з боку таких осіб, а також пов’язані з ними особи;
14) особи, включені до Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну
вагу в суспільному житті (олігархів), відповідно до Закону України "Про
запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом
осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті
(олігархів)".

Таким чином, зазначена відмова є неправомірною, оскільки Публічне

акціонерне товариство «Продпроект» можу бути покупцем державного
майна.