Якщо відстежити хронологію змін виборчих систем в Україні, то варто зафіксувати такі дати:

 18 листопада 1993 року під тиском шахтарських бунтів прийнятий ЗУ “Про вибори народних
депутатів” для проведення перших парламентських виборів часів незалежної України не за
радянським законодавством. Він передбачав мажоритарну виборчу систему абсолютної
більшості.

ВИБОРИ 1994

 24 лютого 1994 року були внесені зміни до Закону Української РСР “Про вибори Президента
Української РСР”, за яким відбувались другі президентські вибори незалежної України,
зберігалась мажоритарна виборча система абсолютної більшості.

 28 червня 1996 року була ухвалена Конституція України, де вперше зафіксували правовий
статус громадянина як суб’єкта виборчого процесу.

 24 вересня 1997 року прийнятий новий ЗУ “Про вибори народних депутатів”, де вже
передбачена паралельна мажоритарно-пропорційна виборча система. До речі, саме в цьому
законі вперше було прописане так зване “позитивне” голосування, коли виборець вже не
викреслював із бюлетеня кандидатів, яких він не підтримує, а ставив позначку навпроти
прізвища того, кого він хоче підтримати. Загалом впродовж року за розгляд цього закону
Верховна Рада бралась 13 разів. А вже 26 лютого 1998 року Конституційний Суд визнав
неконституційними близько 20 положень цього закону.

ВИБОРИ 1998

 14 січня 1998 року прийнятий ЗУ “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних,
міських голів”, який, зокрема, передбачав змішану мажоритарно-пропорційну виборчу
систему для обрання депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних,
районних, міських, районних у містах рад, а також мажоритарну виборчу систему відносної
більшості для обрання сільських, селищних, міських, районних та обласних рад, а також
сільського, селищного, міського голови.

 5 березня 1999 року прийнятий ЗУ “Про вибори Президента України” із мажоритарною

виборчою системою абсолютної більшості.

 З 18 січня по 18 жовтня 2001 року Верховна Рада п’ять разів приймала Закон “Про вибори
народних депутатів України”, а Президент чотири рази накладав на нього вето і тільки
останній варіант був підписаний. Цей закон залишає змішану мажоритарно-пропорційну
систему в дії.

ВИБОРИ 2002

 25 березня 2004 року прийнятий ЗУ “Про вибори народних депутатів України”, який
запроваджує пропорційну виборчу систему із закритими списками.

 6 квітня 2004 року прийнятий ЗУ “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, який передбачав
вибори сільських та селищних рад, а також сільських, селищних та міських голів за
мажоритарною системою відносної більшості, міських, районних у містах, районних, обласних
рад, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рад міст Києва та Севастополя – за
пропорційною виборчою системою із закритими списками.

 8 грудня 2004 року прийнятий ЗУ “Про особливості застосування Закону України "Про вибори
Президента України" при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року” для організації так
званого “третього туру” виборів між Ющенком та Януковичем після революції.
ВИБОРИ 2006

2007

 10 липня 2010 року прийнятий ЗУ “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” залишав вибори
сільських та селищних рад, а також сільських, селищних та міських голів за мажоритарною
системою відносної більшості, натомість вибори депутатів Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад тепер знову мали
відбуватись за змішаною мажоритарно-пропорційною системою.

 17 листопада 2011 року прийнятий ЗУ “Про вибори народних депутатів України”, який знову
повертає змішану мажоритарно-пропорційну виборчу систему.

ВИБОРИ 2012

2014

 14 липня 2015 року прийнятий ЗУ “Про місцеві вибори”, який кардинально змінив попередню
практику. Так, визначалось, що вибори міського голови в містах із кількістю виборців 90 тисяч
і більше проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості, вибори міського
голови решти міст, а також старости, сільського та селищного голів, депутатів сільських та
селищних рад – за мажоритарною системою відносної більшості, а от вибори депутатів
Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад
проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатному виборчому окрузі за
виборчими списками місцевих організацій політичних партій із закріпленням кандидатів у
територіальних округах.

ВИБОРИ 2019

 19 грудня 2019 року прийнятий Виборчий кодекс, який регулює всі три типи виборів і набув
чинності 1 січня 2020 року. Відповідно до Кодексу вибори Президента та міських голів із
кількістю виборців 75 тисяч і більше відбуваються за мажоритарною системою абсолютної
більшості, вибори народних депутатів, а також у сільські, селищні та міські ради, якщо
кількість виборців у відповідній громаді становить 10 тисяч і більше, районні та обласні ради
та Верховну Раду Автономної Республіки Крим – за пропорційною виборчою системою із
відкритими списками, у той же час на виборах сільського, селищного та міського голови в
містах із кількістю виборців до 75 тисяч передбачена мажоритарна виборча система відносної
більшості в єдиному одномандатному окрузі.
Вибори 1994
Передісторія

7 червня 1993 року в Донбасі почався безстроковий страйк шахтарів, який міг повести за собою тяжку
економічну кризу. З огляду на це Верховна Рада України 17 червня пішла страйкарям на зустріч і
виконала їх вимогу — призначила на 26 вересня 1993 року консультативний референдум щодо
(не)довіри президенту і парламенту. Після переговорів з Президентом України Леонідом Кравчуком
Верховна Рада за два дні до референдуму скасувала його та постановила провести 27 березня 1994
року дострокові парламентські та 26 червня того ж самого року дострокові президентські вибори.

Виборчі особливості

450 кандидатів обиралися за мажоритарною системою — кожен з кандидатів мав набрати понад 50
% голосів виборців з числа тих, що взяли участь у голосуванні, за умови, що візьмуть участь у
голосуванні не менше 50 % виборців, внесених у списки. В разі, якщо жоден кандидат не набирає
понад 50 % у першому турі, два кандидати з найвищим результатом проходять у другий тур. Вимога
набрати понад 50 % голосів залишалась і для другого туру, так що завдяки можливості голосувати
проти обох нерідко бувало, що і другий тур не визначав переможця, причому в цьому випадку
доводилося проводити в окрузі повторні вибори, починаючи кампанію з самого початку. Те ж саме
траплялось і в разі, коли в голосуванні брало участь менше 50 % виборців. Як наслідок для виборів
1994 була характерною значна кількість округів, які так і залишилися не представленими в парламенті
до самого закінчення його повноважень.

Вибори 1998
Українські парламентські вибори 1998 року відбулися 29 березня 1998. Половина депутатів Верховної
Ради обиралися на пропорційній основі в загальнодержавному окрузі, іншу половину було обрано у
225 одномандатних округах. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 4%. У мажоритарних
округах діяла система відносної більшості.

Вибори 2002
Українські парламентські вибори 2002 року відбулися 31 березня. Половина депутатів Верховної Ради
обиралися на пропорційній основі в загальнодержавному окрузі, іншу половину було обрано в
одномандатних округах. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 4%. У мажоритарних округах
діяла система відносної більшості.

Вибори 2006
чергові вибори до Верховної Ради України, що відбулися 26 березня 2006 року за пропорційною
системою в загальнодержавному виборчому окрузі. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 3
% від числа виборців, що взяли участь у голосуванні.

Вибори 2007
Ці парламентські вибори відбулися 30 вересня 2007 року за пропорційною системою в
загальнодержавному виборчому окрузі. Прохідний бар'єр для партій і блоків становив 3% від
числа виборців, що взяли участь у голосуванні.
Історія виборів

2 квітня 2007 року Президент України Віктор Ющенко розпустив Верховну Раду (парламент) України
та підписав указ[1] про дострокові парламентські вибори в Україні, які мали відбутися 27 травня 2007,
проте вони були перенесеними на 24 червня 2007 року. Парламент і Кабінет Міністрів назвали цей
указ неконституційним і не виділили кошти на вибори. Парламент продовжував проводити засідання,
але Президент вважав їх недійсними. Указ було оскаржено в Конституційному Суді України, який
унаслідок різних юридичних причин так і не прийняв рішення по суті цієї справи.

Віктор Ющенко заявив, що може призупинити постанови і відкласти день виборів, аби парламент
затвердив деякі важливі законопроекти, зокрема, законодавство про вибори, опозицію, та
функціонування парламенту. Врешті-решт було досягнуто домовленості[2] між основними
політичними силами, внаслідок яких парламент на декілька днів відновив роботу при визнанні
Президентом цього факту, а дата виборів змістилася на 30 вересня, причому причиною їх
призначення оголошувалося припинення існування Верховної Ради, внаслідок відсутності в ній 1/3
депутатів від конституційного складу: опозиційні депутати спеціально для цього припинили свої
депутатські повноваження.

Вибори 2012
Вибори до Верховної Ради України, згідно з чинним законодавством, проходять 28 жовтня 2012 року
на основі Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року.[1]

Цим законом встановлено п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів
обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних
партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах. Участь у виборах беруть
тільки політичні партії; участь блоків, які складаються з партій, не передбачено. Офіційна виборча
кампанія розпочалася 30 липня 2012 року.

Зміни до виборчого законодавства

З ініціативи провладної фракції Партії Регіонів було змінено виборче законодавство за рік до виборів.
Зокрема в новому законі заборонено брати участь у виборах політичним блокам, що на думку
експертів, зроблено для того, щоб не дати об'єднатися розрізненій опозиції («Батьківщина», «Фронт
Змін», «НУНС», ВО «Свобода», «Громадська Позиція», «УДАР»).[24][25][26][27]

Було підвищено прохідний бар'єр з 3% до 5%, що на думку експертів зроблено для недопущення в
Парламент багатьох розрізнених опозиційних партій.[28]

Вибори 2014
позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 26 жовтня 2014 року
відповідно до ст. 90 Конституції України.

Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-ий прохідний бар'єр і
змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за
виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в
одномандатних округах.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий
режим на тимчасово окупованій території України» вибори на території Автономної Республіки Крим
і Севастополя не проводилися. Також не відбулися вибори в 9 округах Донецької і 6 округах
Луганської областей.

Вибори 2019
позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 21 липня 2019 року.
Чергові вибори, згідно із законодавством, були заплановані на 27 жовтня 2019 року, але президент
Зеленський під час своєї інавгурації 20 травня оголосив про намір розпустити парламент, а вже
наступного дня підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII
скликання.
Указ Президента набирав чинності з дня його опублікування в офіційних виданнях — «Голос України»
та «Урядовий кур'єр». 24 травня до Конституційного суду надійшло конституційне подання від 62
депутатів Верховної Ради щодо визнання цього указу неконституційним[1][2][3].

Конституційний суд почав розгляд депутатського запиту 11 червня і 19 червня підтвердив чинність
указу про розпуск парламенту. У Конституційному суді зазначили, що між президентом і
парламентом виник «конституційний конфлікт» навколо розпуску парламенту. У цього конфлікту, на
думку Конституційного суду, немає правового вирішення. Тому суд постановив, що вирішення
конфлікту народом України «шляхом проведення позачергових виборів відповідає вимогам частини
другої статті 5 Конституції України»[4].

Таким чином, позачергові вибори до Верховної Ради було призначено на 21 липня.

Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-й прохідний бар'єр і
змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за
виборчими списками від політичних партій, а інші 199 — за мажоритарною системою в
одномандатних округах (ще 26 округів розташовані на окупованих територіях)[5]. На дільницях
учасникам голосування видається по два бюлетеня: один зі списком партій, другий — із кандидатами
від округу, де зареєстрований виборець.