You are on page 1of 9

ЛЕКЦІЯ 5

«ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВАХТОВИМИ ОФІЦЕРАМИ


ПОШУКОВО-РЯТУВАЛЬНИХ РАДІОЛОКАЦІЙНИХ ТРАНСПОНДЕРІВ,
ЩО Є ПІДСИСТЕМАМИ GMDSS»

Інформація, що запропонована у даному лекційному занятті, стосується


функції вахтового офіцера «RADIOCOMMUNICATIONS AT THE
OPERATIONAL LEVEL». Запропонована тут інформація формує у здобувачів
вищої освіти (ЗВО) такі професійні компетенції вахтового офіцера, як передача
та отримування інформації за допомогою підсистем та обладнання GMDSS,
відповідність зазначених дій функціональним вимогам GMDSS, а також
використання відповідних сервісів радіо у надзвичайних ситуаціях. Інформація,
що запропонована у даному лекційному занятті, спрямована на формування
у ЗВО таких знань, умінь та професійних навичок:
1. знання особливостей організації радіозв’язку, пов’язаного з пошуково-
рятувальними заходами, відповідно процедурам Міжнародного посібника з
авіаційного та морського пошуку та рятування (IAMSAR);
2. знання засобів запобігання передачі помилкових сповіщень про лихо та
процедур пом’якшення наслідків таких помилкових сповіщень, а також
відповідних систем повідомлень у судноплавстві, наприклад, що стосуються
організації медичних послуг тощо;
3. уміння, пов’язані з використанням Міжнародного кодексу сигналів
(INTERCO) та стандартних для судноплавної галузі фраз ІМО, а також
вживанням професійної англійської мови, як письмової так й усної, для
трансляції інформації, що стосується різноманітних аспектів безпеки
життєдіяльності на морі;
4. практичні навички використання відповідних сервісів радіо у
надзвичайних ситуаціях, наприклад, таких як покидання судна, пожежа на борту
судна, частковий або повний вихід з ладу радіообладнання тощо;
5. практичні навички реалізації профілактичних заходів, що чинять вплив
у цілому на безпеку судна та екіпажу, та пов’язані у свою чергу з небезпеками
експлуатації сучасного радіообладнання суден, наприклад небезпеками
персоналу навігаційного містка від електричного та неіонізуючого
випромінювання тощо.
Як критерії оцінювання сформованої у ЗВО професійної
компетентності, у результаті опрацювання інформації, що запропонована у
даному лекційному занятті, можуть виступати факти того, що:
1. процедури трансляції та отримання повідомлень за допомогою
підсистем та обладнання GMDSS відповідають міжнародним правилам та
процедурам, виконуються ефективним та результативним чином;
2. повідомлення виключно професійною англійською мовою, що
стосуються різноманітних аспектів безпеки судна та екіпажу, захисту
навколишнього середовища, обробляються належним чином;
3. реагування на потенційні надзвичайні ситуації з використанням
відповідного радіообладнання, компоненти якого, у свою чергу є підсистемами
GMDSS, реалізуються ефективним та результативним чином.
Вимоги до контенту інформації, що запропонована у даному
лекційному занятті, прописані у наступних документах: глава ІІІ та глава IV
Міжнародної конвенції SOLAS; консолідована таблиця A-IV/2 Кодексу STCW,
що враховує Манільські поправки; ІМО MODEL COURSE 1.25; Резолюція ІМО
А.703(17) та A.814(19); Резолюція MSC.510(105).

План поточного лекційного заняття:


1. Загальний опис сучасних пошуково-рятувальних радіолокаційних
транспондерів (SART).
2. Технічні подробиці роботи сучасних SART, їх індикація на екранах
РЛС.
3. Видима та / або звукова індикація коректної роботи сучасного SART
та його опитування, відстані гарантованої роботи SART.
4. Сучасні вимоги GMDSS до наявності SART на бортах
багатотоннажних суден.
5. Місце більш традиційних SART, що використовують РЛС, та AIS
SART у глобальній системі повідомлень про лихо та забезпечення безпеки
судноплавства (GMDSS).
6. Візуалізація цілі AIS SART у різних режимах.

1. Загальний опис сучасних пошуково-рятувальних радіолокаційних


транспондерів (SART). Сучасні пошуково-рятувальні радіолокаційні
транспондери (SART), англійською SEARCH AND RESCUE RADAR
TRANSPONDERS, є надзвичайно важливою підсистемою GMDSS для
визначення місцезнаходження суден, що зазнають лиха, або їхніх рятувальних
засобів. Розміщення часто більше одного SART на бортах сучасних суден є
обов’язковим. Технічно SART – це невеликі усе-спрямовані, англійською OMNI-
DIRECTIONAL, радіолокаційні приймач та передавач, що живяться від батареї.
Батареї, якими оснащені сучасні SART, дозволяють їм працювати в режимі
очікування принаймні 96 годин, а також ще 8 годин під час опитування.

Рисунок 5.1 – Приклад сучасного SART MCMURDO SMARTFIND S5A


2. Технічні подробиці роботи сучасних SART, їх індикація на екранах
РЛС. Сучасні SART працюють у діапазоні радіолокаційних частот 9 ГГц, тобто у
3-х сантиметровому діапазоні або X-BAND. Отримавши сигнал від
радіолокатора судна або літака, що задіяні у SAR заходах, ці пристрої
транслюють серію сигналів-відповідей для наведення. SART можна активувати
вручну або автоматично (у деяких випадках), щоб потім ці пристрої відповідно
«реагували» на запити РЛС суден чи літальних апаратів, задіяних у SAR заходах.
Способи активації та експлуатації окремо узятого SART залежать від його
виробника, але інструкції щодо цього мають бути зазначені з усіх боків будь-
якого SART.
Згадані сигнали-відповіді для наведення будуть видні на екранах
радіолокаторів суден чи літальних апаратів, задіяних у SAR заходах, у вигляді
лінії з 12 точок, на приблизній відстані 0,64 морських миль одна від одної. Ця
лінія на екрані РЛС тягнеться приблизно на 8 морських миль назовні від
поточного положення SART, уздовж його лінії пеленгу. Такий унікальний
радіолокаційний сигнал легко розпізнається та дозволяє суднам чи літальним
апаратам, задіяним у SAR заходах, визначити локацію тих, хто потребує
порятунку.
Якщо судно чи літальний апарат, задіяні у SAR заходах, наближаються до
активованого SART, дванадцять зазначених точок стануть короткими дугами на
екранах їх РЛС. Ці дуги збільшуються в розмірі по мірі наближення до SART.
Якщо судно чи літальний апарат, задіяні у SAR заходах, знаходяться дуже
близько, тоді сигнал SART буде видно як дванадцять повних кіл на екранах їх
радарів.
Майте на увазі, що коли шкала дальності РЛС, що «опитує» SART, більше
1 морської милі, перша точка індикації відповіді SART буде на відстані 0,64
морських милі від справжньої локації SART. Такі індикації відстані до
активованого SART ілюстровані відповідними схемами на рисунку 5.2.
Наголошую також, що ніякі SART «не реагують» на радари, що працюють на 3
ГГц, тобто у 10-ти сантиметровому діапазоні або S-BAND.
Рисунок 5.2 – Приклади відображення сигналів-відповідей SART для наведення
на екранах РЛС суден чи літальних апаратів, задіяних у SAR заходах, залежно
від їх відстаней до даного SART

3. Видима та / або звукова індикація коректної роботи сучасного SART


та його опитування, відстані гарантованої роботи SART. Після активації будь-
який сучасний SART забезпечує видиму та / або звукову індикацію правильної
роботи. Він також забезпечить індикацію, коли його опитують радіолокаційні
сигнали від пошукового судна чи літака.
Будь-який сучасний SART повинен «реагувати» на запити від суднового
бортового радара X-діапазону з висотою антени 15 м над рівнем води у межах 8
морських миль. Будь-який сучасний SART також має «відповідати» на запит
сумісним радаром X-діапазону, встановленим на повітряному судні, який працює
на висоті 3000 футів над рівнем води, на відстані щонайменше 30 морських миль.
Оскільки висота є базовою вимогою до збільшення відстані, на якій SART
реагуватиме на відповідний сигнал радара, ті, хто вижив, повинні намагатися
встановити SART якомога вище в рятувальній шлюпці або плоту. Саме тому
багато моделей сучасних SART різноманітних виробників оснащені з цією метою
монтажними телескопічними штангами. У таких умовах технічні характеристики
пристрою дозволять SART «реагувати» на радари в умовах навіть сильного
хвилювання, тому що трансляція SART є, по суті, усе-направленою в
горизонтальній площині.

4. Сучасні вимоги GMDSS до наявності SART на бортах


багатотоннажних суден. Усі судна понад 500 GT повинні оснащуватися мінімум
двома SART. Отже, якщо на окремо узятому багатотоннажному судні є
принаймні два пошуково-рятувальних радіолокаційних транспондери, тобто
SART або AIS SART, один повинен бути розміщений у рятувальній шлюпці
вільного падіння, а інший – у безпосередній близькості від навігаційного містка
цього судна.

5. Місце більш традиційних SART, що використовують РЛС, та AIS


SART у глобальній системі повідомлень про лихо та забезпечення безпеки
судноплавства (GMDSS). AIS SART – це відносно нові пошуково-рятувальні
транспондери / трансмітери, що були розроблені для більш ефективної
локалізації тих, кого необхідно урятувати, під час проведення загальних
пошуково-рятувальних робіт. З 1 січня 2010 року AIS SART були інтегровані як
складові до GMDSS, як альтернативні більш традиційним SART, що
використовують радіолокаційні станції (РЛС). Такі AIS SART забезпечують
більш ефективну ідентифікацію та визначення необхідної локації,
використовуючи технології на основі глобальних навігаційних супутникових
систем (GNSS) під час проведення пошуково-рятувальних операцій, чим це може
бути забезпечене РЛС SART.
Частоти трансляції AIS SART, такі як 161,975 МГц та 162,025 МГц, є
повністю сумісні з іншими технічними засобами, що використовуються
автоматичної ідентифікаційної системою (AIS) у сучасному судноплавстві. AIS
SART містять дві антени, тобто GNSS (GPS) та VHF, та транслюють широту та
довготу, а також повідомлення номер 1 (BASE STATION REPORT) та
повідомлення номере 14 (SAFETY RELATED BROADCAST MESSAGE), що
адресовані іншім станціям AIS.
Рисунок 5.3 – Місце більш традиційних SART, що використовують РЛС, та AIS
SART у глобальній системі повідомлень про лихо та забезпечення безпеки
судноплавства (GMDSS)

6. Візуалізація цілі AIS SART у різних режимах. В активному або


тестовому режимі AIS SART транслює повідомлення з дев’яти цифр, тобто
ідентифікаційний номер TX ID (MMSI) у наступному форматі: 97016 YYYY. AIS
SART використовує дані GNSS, розраховуючи на їх основі власне місце за
широтою та довготою, а TX ID буде відображатися на навігаційному дисплеї
судна, якщо автоматична ідентифікаційна система синхронізована з ECDIS, або
на окремому приймальному обладнанні AIS. Згенероване повідомлення в режимі
SELF TEST у таких випадках відображається як «SART TEST», а пряма екстрена
передача – відображається як «SART ACTIVE», як це ілюстровано рисунком 5.4.
Рисунок 5.4 – Приклади індикації згенерованого повідомлення AIS SART в
режимі SELF TEST та режимі прямої екстреної передачі

Приклади питань самостійного контролю здобувачами вищої освіти


(ЗВО) отриманих знань, умінь та професійних навичок, а також для
підготовки ЗВО звіту з поточного лекційного заняття:
1. Надайте загальний технічний опис сучасних пошуково-рятувальних
радіолокаційних транспондерів (SART).
2. РЛС якого діапазону активують трансляцію серії сигналів-відповідей
для наведення SART?
3. Яким чином відображаються сигнали-відповіді SART для наведення
на екранах РЛС суден чи літальних апаратів, задіяних у SAR заходах, залежно від
їх відстаней до даного SART?
4. Що є базовою вимогою до збільшення відстані, на якій окремо узятий
SART реагуватиме на відповідні сигнали радарів? Як технічно реалізована ця
вимога у комплектаціях більшості сучасних SART?
5. Зазначте основні сучасні вимоги GMDSS до наявності SART на
бортах багатотоннажних суден.
6. Які, на вашу думку, переваги найсучасніших AIS SART у глобальній
системі повідомлень про лихо та забезпечення безпеки судноплавства (GMDSS)
у порівнянні з більш традиційними SART, що використовують РЛС?
7. Зазначте основні загальні особливості індикації згенерованого
повідомлення AIS SART в режимі SELF TEST та режимі прямої екстреної
передачі.

You might also like