1.

Валюта – будь-які грошові кошти, формування та

використання яких прямо чи опосередковано пов’язані із
зовнішньоекономічними відносинами.
2. Національна валюта – грошові кошти, що емітує
національна банківська система.
3. Іноземна валюта – грошові кошти, що емітують
банківські системи інших, відносно цієї, країн.
4. Колективна валюта – грошові кошти, виражені в
особливих міжнародних грошових одиницях, що емітують
міжнародні фінансово-кредитні установи та функціонують за
міждержавними угодами.
5. Резервна валюта – грошові кошти країни з найвищим
економічним потенціалом, які накопичуються центральними
банками інших країн у валютних резервах і вільно
використовуються у міжнародних платежах, а також як засіб
визначення валютного паритету, проведення валютних
інтервенцій та виконують функцію інвестиційного активу.
6. Євровалюта – валюта, що розміщена у формі депозиту в
іноземних банках, розташованих за межами країни-емітента
валюти.
7. Конвертована валюта – валюта, яка вільно обмінюється
на валюти інших країн за курсом, що формується у
встановленому порядку, вільно вивозиться і ввозиться через
кордон.
8. Неконвертована валюта – валюта, яку неможливо вільно
обміняти на іноземні валюти за ринковим курсом, її ввіз та
вивіз через кордон жорстко обмежується.
9. Повна конвертованість валюти – можливість вільного
обміну національної валюти на іноземну для всіх категорій
власників (юридичних і фізичних осіб, резидентів і
нерезидентів) та за всіма видами цілей або операцій (платежі
за поточними операціями, платежі за рухом капіталу і
переказами).
10. Часткова конвертованість валюти – наявність
обмежень на обмін національної валюти на іноземну для
певних категорій власників (юридичних і фі-зичних осіб,
резидентів і нерезидентів), або за певними видами цілей або
опера-цій (платежі за поточними операціями, платежі за
рухом капіталу і переказами).
11. Валютні відносини – сукупність економічних відносин,
що виникають у процесі міждержавного обміну результатами
діяльності національних господарств, які обслуговуються
валютою.
12. Валютний ринок – сектор грошового ринку, на якому
урівноважуються попит і пропозиція на валюту як
специфічний товар.
13. Національний валютний ринок – система економічних і
організацій-них відносин, що виникають при здійсненні
валютних операцій у межах економічного простору
конкретної країни, які регулюються її національним валют-
ним законодавством.
14. Міжнародний (регіональний) валютний ринок –
система економічних і організаційних відносин, що
виникають у процесі здійснення валютних операцій у межах
економічного простору групи країн окремих регіонів світу
(Європа, Америка, Азія).
15. Світовий (форексний) валютний ринок – функціонуюча
цілодобово сукупність окремих ринків, локалізованих у
різних регіонах світу або центрах міжнародної торгівлі,
об’єднаних у єдину систему за допомогою новітніх засобів
телекомунікацій та інформаційних технологій.
16. Валютні операції – будь-які платежі, пов’язані з
переміщенням валют-них цінностей між суб’єктами
валютного ринку.
17. Касові валютні операції (операції спот) – купівля-
продаж валюти на умовах поставки її не пізніше другого
робочого дня з дня укладання угоди за курсом, узгодженим у
момент її підписання.
18. Строкові валютні операції – купівля-продаж валютних
цінностей з відстрочкою їх поставки на термін, що перевищує
два робочі дні з дня укладання угоди (контракту) за курсом,
узгодженим у момент її підписання.
19. Валютні деривативи (форвардні, ф’ючерсні
контракти, опціони) – оформлені стандартизованими
документами (контрактами) строкові валютні угоди, що
мають юридичну силу протягом певного часу (від підписання
до оплати), які самі стають об’єктом купівлі-продажу на
валютних ринках.
20. Форвардні валютні операції – різновид строкових
операцій, що поля-гає у купівлі-продажу валюти між двома
суб’єктами з подальшою передачею валюти в обумовлений
строк у майбутньому за курсом, визначеним у момент
укладання контракту.
21. Ф’ючерсні валютні операції – здійснюваний на біржах і
під їх контро-лем різновид строкових операцій, що полягає в
купівлі-продажу валюти між двома суб’єктами з подальшою
передачею валюти в обумовлений строк у майбутньому за
курсом, визначеним у момент укладання чітко уніфікованого
за формою та умовами контракту.
22. Валютний опціон – різновид строкових операцій, за яким
між учасниками укладається особлива угода, що надає
одному з них право (але не обов’язок) купити чи продати
другому певну суму валюти в установлений строк (чи
протягом певного строку) і за узгодженим сторонами курсом.
23. Валютний своп – комбінація двох конверсійних операцій
з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються
одночасно і розраховані на одну і ту ж валюту.
24. Валютний арбітраж – комбінація з кількох операцій із
купівлі та продажу двох чи кількох валют за різними курсами
на одному і тому ж ринку, але в різні строки (часовий
арбітраж), або в один і той же час, але на різних ринках
(просторовий арбітраж) з метою одержання додаткового
доходу.
25. Котирування валюти – установлення валютного курсу.
26. Валютний курс – співвідношення, за яким одна валюта
обмінюється на іншу, яке на практиці виступає як ціна
грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій
одиниці іншої країни.
27. Реальний валютний курс – валютний курс, який
враховує співвідношення рівнів цін у країнах, валюти яких
порівнюються.
28. Номінальний валютний курс – відносна ціна валют двох
країн, тобто ціна валюти однієї країни, що виражена у валюті
іншої країни.
29. Плаваючий валютний курс – валютний курс, рівень
якого вільно коливається (змінюється) під впливом зміни
попиту та пропозиції на валютному ринку.
30. Фіксований валютний курс – валютний курс, рівень
якого центральні банки підтримують певний час на
незмінному, заздалегідь оголошеному рівні.
31. Двосторонній валютний курс – співвідношення курсів
національної і будь-якої іноземної валюти країни, що
підтримує з нею валютні відносини.
32. Багатосторонній (ефективний) валютний курс –
співвідношення курсу національної валюти з усіма іншими
валютами або з певною їх сукупністю (кошиком).
33. Ринковий валютний курс – валютний курс, який
об’єктивно формується на валютному ринку під впливом
попиту і пропозиції.
34. Офіційний валютний курс – валютний курс, який
визначається центральним банком на підставі динаміки
ринкового валютного курсу та з урахуванням завдань
валютної політики країни.
35. Купівельна спроможність валюти – сума товарів та
послуг за їх ціна-ми, які можна придбати за національну
грошову одиницю.
36. Паритет купівельної спроможності валют (валютний
паритет) – спів-відношення внутрішніх цін у національних
валютах країн-торговельних партнерів.
37. Золотовалютні резерви – зовнішні високоліквідні активи
у вигляді іноземної валюти й золота, які знаходяться під
контролем державних органів грошово-кредитного
регулювання та в будь-який час можуть бути
використовувані для фінансування дефіциту платіжного
балансу країни або валютних інтервенцій.
38. Валютна інтервенція – інструмент регулювання
центральним банком валютного курсу в країні шляхом
купівлі-продажу значної кількості іноземної валюти на
валютному ринку.
39. Валютні обмеження – законодавчо та нормативно
встановлені вимоги щодо заборони, обмеження, лімітування
та інших форм регламентування валютних операцій
резидентів та нерезидентів на валютних ринках.
40. Девальвація валюти – офіційне зниження обмінного
курсу національної валюти.
41. Ревальвація валюти – офіційне підвищення обмінного
курсу національної валюти.
42. Платіжний баланс – співвідношення сум валютних
надходжень у країну та коштів, що виплачені цією країною
іншим, упродовж певного періоду (пере-важно року).
43. Валютна система – організаційно-правова форма
реалізації валютних відносин у межах певного економічного
простору.
44. Національна валютна система – організаційно-правова
форма реалізації валютних відносин у межах національної
економіки певної країни.
45. Світова валютна система – спільно розроблена
державами та закріплена міжнародними угодами форма
реалізації валютних відносин.
46. Міжнародна (регіональна) валютна система –
договірна правова форма організації валютних відносин
окремих країн.