1.

Підберіть приклади методів та зазначте мету їх застосування на

констатувальному етапі експерименту.

2. Підберіть приклади методів та зазначте мету їх застосування на

формувальному етапі експерименту.

3. Підберіть приклади методів та зазначте мету їх застосування на

контрольному етапі експерименту.

Для визначення рівня сформованості основних властивостей уваги

можна використати такий діагностичний комплекс:
1). Методики, спрямовані на вивчення концентрації і стійкості уваги
молодших школярів: методика П'єрона-Рузера.
2). Методика, спрямована на вивчення переключення уваги молодших
школярів: методика«Таблиці Шульте»
Роботі з дитиною за методикою передувало: 1) виявлення у дитини
знання геометричних форм предметів (коло, трикутник, зірочка, квадрат) та
символи «=» (дорівнює), «.» (крапку), «–» (риску), «°» кружечок) у бланку
методики ; 2) орієнтування дитини на послідовність перегляду у бланку
рядків букв зліва направо; 3) навчання дитини виконувати дію за
мовленнєвою інструкцією; 4) навчання дитини виконувати даний вид роботи
у відповідній послідовності з регламентацією часу.
Наступним кроком було проведення діагностики пам'яті дитини за
методикою «Впізнай фігуру», теста Бернштейна для оцінки зорової пам'яті
Для виявлення рівня наочно-образного, наочно-дійового та
вербального мислення учнів в процесі розвитку мовлення нами було
проведено контрольну роботу №1 Контрольна робота складалася з шести
завдань, які давали можливість упевнитися, наскільки учні другого класу
вміють:
 – вгадати предмет за словесним описом;
– визначати предмет за назвами його складових частин;
– скласти текст-розповідь за ілюстрацією;визначити змістсюжетної
картинки;
– пояснити значення слова та словосполучення;
– доповнити речення, знайти причино-наслідкову залежність між
предметами та явищами;
– виконати практичні дії з предметами, які б обов’язково поєднувалися
з вербальним звітом.
Завдання 1.Вгадати предмет за словесним описом.
Мета: Визначення вміння учнів підбирати слова, необхідні для точного
опису предмета; відстежується рівень наочно-образного мислення.
Відзначається:
− учні можуть правильно вгадати предмет;
− учні не можуть правильно вгадати предмет.
Завдання 2.Визначати предмет за назвами його складових частин.
Мета: Визначеннявміння учнів узагальнювати, систематизувати,
робитиправильнівисновки; відстежується рівень наочно-образного мислення.
Відзначається:
− учні можуть правильно визначити предмет;
− учні не можуть правильно визначити предмет.
Завдання 3. Скласти текст-розповідь за ілюстрацією;визначити
змістсюжетної картинки.
Мета: Визначеннявміння учнів самостійно складати розповідь, знаходити
потрібні слова та вирази для правильного та грамотного висловлювання своєї
думки; відстежується рівень наочно-образного мислення.
Відзначається:
 − учні можуть самостійно скласти розповідь та визначити зміст сюжетної
картинки;
− учні не можуть самостійно скласти розповідь та визначити зміст
сюжетної картинки.
Завдання 4.Пояснити значення слова та словосполучення.
Мета: Визначеннялексичного запасу учнів, розуміння відтінків
значення слова, вміння влучно і впевнено його використовувати;
відстежується рівень вербального мислення.
Відзначається:
− учні можуть пояснити значення слова та словосполучення;
− учні не знають лексичного значення слова та словосполучення.
Завдання 5. Доповнити речення, знайти причино-наслідкову залежність
між предметами та явищами.
Мета: Визначеннялексичного запасу учнів, вміння скласти речення, знайти
причинно-наслідкову залежність між предметами та явищами; відстежується
рівень вербального мислення.
Відзначається:
− учні можуть правильно скласти або доповнити речення;
− учні не можуть правильно скласти або доповнити речення.
Завдання 6. Виконати запропоновану дію з предметом, поєднану з
вербальним звітом.
Мета: Визначення лексичного запасу учнів, вміння скласти речення; вміння
планувати свої практичні дії при рішенні проблемно-практичних завдань, які
дитина фіксує в активній мові; відстежується рівень наочно-дійового
мислення.
Метою формувального експериментустала організація корекційної
роботи, спрямованої на активізацію сприйняття, уваги, пам'яті, наочно-
образного, наочно-дійового та вербального мислення учнів в процесі
розвитку мови.
На етапі формувального експерименту також можна розробити
лінгводидактичні вправи, ігри, які направлені на корекцію пізнавальної
сфери дітей з вадами розумового розвитку.