Міністерство охорони здоров'я України

Українська медична стоматологічна академія

Затверджено
на засіданні кафедри
дитячої терапевтичної стоматології з
профілактикою стоматологічних
захворювань
протокол № 1 від 28.08.19 р.
Зав. кафедри _____________
проф. Каськова Л.Ф.

Перезатверджено
на засіданні кафедри
дитячої терапевтичної стоматології з
профілактикою стоматологічних
захворювань
протокол № 1 від 28.08.20 р.
Зав. кафедри _____________
проф. Каськова Л.Ф.

Методичні рекомендації для викладачів

Навчальна дисципліна Дитяча терапевтична стоматологія

Модуль № 1 Карієс, некаріозні ураження, ускладнення карієсу
тимчасових і постійних зубів у дітей: клініка,
діагностика, лікування
Тема заняття № 1 Інструктаж з техніки безпеки при роботі в
стоматологічному залі. Основні етапи розвитку
тимчасових і постійних зубів. Строки закладки,
мінералізації, прорізування і формування
тимчасових і постійних зубів у дітей
Курс 4
Факультет Стоматологічний

Полтава
 1. Результати навчання:
Згідно з вимогами Стандарту, тема заняття «Інструктаж з техніки
безпеки при роботі в стоматологічному залі. Основні етапи розвитку
тимчасових і постійних зубів. Строки закладки, мінералізації, прорізування і
формування тимчасових і постійних зубів у дітей» змістовного модулю
«Ураження твердих тканин тимчасових і постійних зубів у дітей: карієс,
гіпоплазія емалі, флюороз, спадкові вади розвитку: етіологія, патогенез,
клінічні прояви, діагностика, диференційна діагностика, лікування,
профілактика» дисципліни «Дитяча терапевтична стоматологія» забезпечує
набуття студентами таких компетенцій:
Інтегральна компетентність:
Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі охорони
здоров’я за спеціальністю «Стоматологія» у професійній діяльності або у
процесі навчання, що передбачає проведення досліджень і/або здійснення
інновацій та характеризується невизначеністю умов та вимог.
Загальні компетентності:
1. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність вчитися
і бути сучасно навченим.
2. Знання та розуміння предметної області та розуміння професії.
3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.
4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
5. Здатність спілкуватися іншою мовою.
6. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій.
7. Здатність до пошуку, опрацювання та аналізу інформації з різних джерел.
8. Здатність до адаптації та дії в новій ситуації; здатність працювати
автономно.
9. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми.
10. Здатність до вибору стратегії спілкування.
11. Здатність працювати у команді.
12. Навички міжособистісної взаємодії.
13. Здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів).
14. Навички здійснення безпечної діяльності.
15. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконаних робіт.
16. Здатність діяти соціально відповідально та громадянсько свідомо.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:
1. Спроможність збирати медичну інформацію про пацієнта й аналізувати клінічні
данні.
2. Спроможність інтерпретувати результат лабораторних та інструментальних
досліджень.
3. Спроможність діагностувати: визначати попередній, клінічний, остаточний,
супутній діагноз, невідкладні стани.
4. Спроможність планувати та проводити заходи з профілактики захворювань
органів і тканин ротової порожнини та щелепно-лицевої області.
 5. Спроможність до проектування процесу надання медичної допомоги: визначати
підходи, план, види та принципи лікування захворювань органів і тканин ротової
порожнини та щелепно-лицевої області.
6. Спроможність визначати раціональний режим праці, відпочинку, дієти у хворих
при лікуванні захворювань органів і тканин ротової порожнини та щелепно-
лицевої області.
7. Спроможність визначати тактику ведення пацієнтів із захворюваннями органів і
тканин ротової порожнини з супутніми соматичними захворюваннями.
8. Спроможність виконувати медичні та стоматологічні маніпуляції.
9. Спроможність проводити лікування основних захворювань органів і тканин
ротової порожнини та щелепно-лицевої області.
10. Спроможність до організації та проведення лікувальних заходів.
11. Спроможність до визначення тактики, методів та надання екстреної медичної
допомоги хворим дітям.
12. Спроможність до організації та проведення скринінгового обстеження в дитячій
стоматології.
13. Спроможність оцінювати вплив навколишнього середовища на стан здоров`я
дитини (індивідуальний, сімейний, популяційний).
14. Спроможність ведення нормативної медичної документації в дитячій
стоматології.
15. Здатність до опрацювання державної, соціальної та медичної інформації.
16. Спроможність до організації і проведення реабілітаційних заходів та
догляду у дітей з захворюваннями органів ротової порожнини.
17. Спроможність до правового забезпечення власної професійної діяльності.
18. Спроможність надавати домедичну допомогу за протоколами тактичної
медицини.
Деталізація компетенцій відповідно до дескрипторів НРК у формі
«Матриці компетентностей»:
Матриця компетентностей
№ Компетентність Знання Уміння Комунікація Автономія та
відповідальність
Інтегральна компетентність
Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі охорони здоров’я за спеціальністю
«Стоматологія» у професійній діяльності або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень і
/ або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов та вимог
Загальні компетентності
1 Здатність до Знати сучасні Вміти проводити Встановлювати Нести відповідальність
абстрактного тенденції аналіз професійної відповідні за своєчасне набуття
мислення, пошуку, розвитку галузі та інформації, зв’язки для сучасних знань.
аналізу, синтезу, показники, що їх приймати досягнення
опрацювання характеризують обґрунтовані цілей.
інформації з рішення, набувати
різних джерел сучасні знання
доказової
медицини.
2 Спроможність до Знати сучасні Вміти проводити Встановлювати Нести відповідальність
неперервного тенденції аналіз професійної відповідні за безперервний
навчання. розвитку галузі, інформації, що зв’язки для професійний розвиток
інновації, що потребує досягнення з високим рівнем
 можуть бути оновлення та цілей. автономності.
запроваджені у інтеграції знань.
професійну
діяльність.
3 Знання та Знати особливості Вміти якісно Формувати Нести відповідальність
розуміння професійної здійснювати комунікаційну за якість професійної
предметної області діяльності лікаря- професійну стратегію у діяльності.
та розуміння стоматолога. діяльність, що професійній
професії. потребує діяльності.
оновлення та
інтеграції знань.
4 Спроможність Знати методи Вміти Встановлювати Нести відповідальність
реалізовувати реалізації знань у використовувати зв’язки із за обгрунтованість
знання у вирішенні фахові знання для суб’єктами прийнятих рішень.
практичній практичних вирішення практичної
діяльності. завдань. практичних завдань. діяльності.
ситуаціях.
5 Спроможність Знати державну Вміти Формувати Нести відповідальність
усно і письмово мову, включно користуватися комунікаційну за використаня
спілкуватися професійного державною мовою стратегію у державної мови під
державною мовою. спрямування. та іноземною професійній час спілкування з
Здатність Володіти мовою для діяльності із пацієнтами, колегами.
спілкуватись іноземною мовою здійснення використанням
іноземною мовою. на рівні, професійної державної мови
достатньому для діяльності і та іноземної.
професійного спілкування.
спілкування
6 Спроможність до Мати сучасні Вміти Використовуват Нести відповідальність
ефективної знання в галузі використовувати и інформаційні за безперервний
професійної та інформаційних і інформаційні та та комунікаційні розвиток професійних
міжособистісної комунікаційних комунікаційні технології у знань та умінь.
комунікації та технологій, що технології у професійній
використання застосовуються у професійній галузі, діяльності
інформаційно- професійній що потребує
комунікаційних діяльності оновлення та
технологій. інтеграції знань.

7 Здатність Знати методи Вміти Встановлювати Нести відповідальність

адаптуватись до реалізації знань у використовувати зв’язки із за якість виконання
нових умов і вирішенні фахові знання для суб’єктами професійних завдань в
ситуації та практичних завдань адаптації та дій в практичної новій ситуації.
спроможність професійної новій ситуації. діяльності.
автономно діяти у діяльності
них.
8. Спроможність Знати методи Вміти Встановлювати Нести відповідальність
визначати та реалізації знань у використовувати зв’язки із за обгрунтованість
вирішувати виявленні, фахові знання для суб’єктами прийнятих рішень щодо
проблеми. постановці та виявлення та практичної вирішення
вирішенні проблем вирішення проблем діяльності з проблем професійної
професійної професійної метою діяльності.
діяльності діяльності. виявлення,
постановки та
вирішення
проблем
професійної
діяльності.
9 Здатність Знати способи Вміти Формувати Нести відповідальність
 працювати у колективної використовувати комунікаційну за безперервний
команді, зокрема взаємодії під час знання для вибору стратегію у професійний розвиток
міждисциплінар- роботи у команді стратегії професійній
ній та спілкування під діяльності.
інтернаціональній. час колективної
взаємодії
10 Дотримання Знати морально- Використовувати у Дотримува- Нести персональну
деонтологічних етичні принципи практичній тись під час відповідальність за
норм у медичного діяльності професійної дотримання
професійній спеціаліста і морально-етичні діяльності морально-етичних
діяльності. правила принципи морально- принципів медичного
професійної медичного етичних спеціаліста і правил
субординації спеціаліста і принципів професійної
правила медичного субординації.
професійної спеціаліста і
субординації. правил
професійної
субординації.
11 Спроможність Здатність Вміти здійснювати Забезпечувати Нести персональну
реалізовувати оцінювати рівень професійну якісне відповідність за
систему знань і небезпеки при діяльність з виконання дотримання правил
практичних умінь виконанні дотриманням професійної безпеки при виконанні
щодо безпеки професійних правил безпеки діяльності з професійних завдань
власного життя і завдань власного життя і дотриманням
пацієнтів. пацієнтів. правил безпеки
власного життя і
пацієнтів.
12 Спроможність до Здатність Знати методи Вміти Встановлювати зв’язки
самооцінки оцінювати та оцінювання забезпечувати для забезпечення
власних досягнень забезпечувати показників якості якісне якісного виконання
та підвищення їх якість при професійної виконання робіт.
рівня. виконанні діяльності. професійної
професійних роботи.
завдань.
13 Спроможність Здатність оцінити Вміти аналізувати Забезпечувати Нести персональну
оцінювати стан стан показники якості якісне відповідність за
навколишнього навколишнього навколишнього виконання дотримання правил
середовища, середовища на середовища та їх професійних збереження
сприяти усуненню підставі інформації вплив на стан завдань навколишнього
його негативних з відповідних здоров’я в умовах середовища при
впливів на джерел та його населення.. збереження виконанні професійних
здоров’я можливий вплив на навколишнього завдань
суспільства. стоматологічне середовища.
здоров’я.
14 Спроможність Знати свої Формувати свою Здатність Нести відповідальність
діяти соціально соціальні та громадянську донести свою за свою громадянську
відповідально та громадські права і свідомість, вміти громадську та позицію та діяльність
громадянсько обов’язки діяти відповідно до соціальну
свідомо. неї. позицію.

15 Спроможність до Знати правове Виконувати Організовувати Нести відповідальність

організації забезпечення та професійні свою за виконання
правового основи обов’язки у професійну професійних обов’язків
забезпечення та менеджменту правовому полі, на діяльність у правовому полі.
менеджменту професійної основі сучасних обов’язки у
професійної діяльності. підходів до правовому полі,
діяльності. менеджменту на основі
 професійної сучасних
діяльності. підходів до
менеджменту
16 Лідерство у Знати інновації, що Виконувати Постійно Нести відповідальність
розробці та можуть бути професійні запроваджувати за якість виконання
упровадженні застосовані у обов’язки, інновації у професійних завдань в з
інновацій і їх професійній використовуючи практичну використанням новітніх
використанні у діяльності лікаря- новітні методи та професійну технологій.
професійній стоматолога. технології діяльність.
діяльності.

17 Здатність Знати свої Формувати свою Здатність Нести відповідальність

реалізувати свої соціальні та громадянську донести свою за свою громадянську
права і обов’язки громадські права і свідомість, вміти громадську та позицію та діяльність
як члена обов’язки як члена діяти відповідно до соціальну
суспільства, суспільства. неї. позицію.
усвідомлювати
необхідність його
сталого розвитку,
верховенства
права.
18 Здатність Знати моральні, Формувати свою Здатність Нести відповідальність
зберігати та культурні, наукові громадянську донести свою за свою громадянську
примножувати цінності і свідомість з громадську та позицію та діяльність
моральні, досягнення урахуванням соціальну
культурні, наукові суспільства. моральних, позицію
цінності і культурних, свідомість з
досягнення наукових цінностей урахуванням
суспільства. і досягнень моральних,
суспільства. культурних,
наукових
цінностей і
досягнень
суспільства.
Спеціальні (фахові, предметні) компетентності
1 Спроможність Знати алгоритмиВміти проводити Спілкуватися і Нести персональну
збирати медичну стоматологічного стоматологічного взаємодіяти з відповідальність за
інформацію і обстеження дітей з обстеження дітей з батьками дитини правильність виконання
аналізувати дані карієсом та його карієсом та його і викладачем під стоматологічного
стоматологічного ускладненнями в ускладненнями в час виконання обстеження дітей з
обстеження дітей з тимчасових і тимчасових і стоматологіч- карієсом та його
карієсом і його постійних зубах. постійних зубах. ного обстеження ускладненнями в
ускладненнями. дітей з карієсом тимчасових і постійних
та його зубах.
ускладнен-
нями в
тимчасових і
постійних зубах.
2 Спроможність Знати показання доВміти інтерпретувати Спілкуватися і Нести персональну
інтерпретувати призначення дані лабораторних та взаємодіяти з відповідальність за
результати лабораторних та інструменталь- колегами і правильність
лабораторних та інструменталь- них досліджень, що викладачем під інтерпретації
інструменталь- них досліджень, що застосовуються при час аналізу результатів
них досліджень, що застосовуються при обстеженні дітей з результатів лабораторних та
застосовуються при обстеженні дітей з карієсом і його лабораторних та інструменталь-
обстеженні дітей з карієсом і його ускладненнями. інструмен- них досліджень, що
карієсом і його ускладненнями. тальних застосовуються при
 ускладненнями. досліджень, що обстеженні дітей з
застосовуються карієсом і його
при обстеженні ускладненнями
дітей з карієсом і
його ускладнен-
нями.
3 Спроможність Знати провідні Вміти визначати Спілкуватися і Нести персональну
діагностувати: клінічні ознаки попередній, взаємодіяти з відповідальність за
визначати карієсу та його клінічний, колегами і правильність визначення
попередній, ускладнень в остаточний, супутній викладачем під попереднього,
клінічний, тимчасових і діагнози час визначення клінічного, остаточного,
остаточний, супутній постійних зубах у карієсу та його попереднього, супутнього діагнозів
діагнози дітей на різних ускладнень в клінічного, карієсу та його
карієсу та його етапах їх розвитку. тимчасових і остаточного, ускладнень в
ускладнень. постійних зубах у супутнього тимчасових і постійних
дітей на різних діагнозів зубах у дітей на різних
етапах їх розвитку. карієсу та його етапах їх розвитку.
ускладнень в
тимчасових і
постійних зубах у
дітей на різних
етапах їх
розвитку.
4 Спроможність Знати сучасні Вміти планувати Спілкуватися і Нести персональну
планувати та методи та проводити взаємодіяти з відповідальність за
проводити заходи профілактики заходи з колегами, правильність
з профілактики карієсу профілактики батьками, планування та
карієсу зубів у тимчасових і карієсу зубів у вчителями під проведення заходів з
дітей. постійних зубів у дітей різного віку. час планування профілактики карієсу
дітей. та проведення у дітей.
заходів з
профілактики
карієсу у дітей.
5 Спроможність до Знати сучасні Вміти проектувати Спілкуватися і Нести персональну
проектування методи лікування процес надання взаємодіяти з відповідальність за
процесу надання карієсу та його стоматологічної колегами і правильність
стоматологічної ускладнень в допомоги, викладачем під визначення принципів
допомоги, тимчасових і визначати час визначення лікування карієсу та
визначення постійних зубах у принципів принципів його ускладнень в
принципів дітей на різних лікування карієсу і лікування тимчасових і
лікування карієсу етапах їх його ускладнень у карієсу та його постійних зубах у
і його ускладнень розвитку, які дітей, що засновані ускладнень в дітей на різних етапах
у дітей. засновані на на принципах тимчасових і їх розвитку.
принципах доказової постійних
доказової медицини. зубах у дітей на
медицини.. різних етапах
їх розвитку.
6 Спроможність Знати основні Вміти визначати Спілкуватися і Нести персональну
визначати принципи раціональний взаємодіяти з і відповідальність за
раціональний раціонального режим харчування викладачем і правильність
режим харчування харчування, що при лікуванні батьками при визначення
при лікуванні можуть бути карієсу і його визначенні раціонального режиму
карієсу і його застосовані при ускладнень у дітей. раціонального харчування при
ускладнень у лікуванні карієсу і режиму лікуванні карієсу і
дітей. його ускладнень у харчування при його ускладнень у
дітей. лікуванні дітей..
карієсу і його
 ускладнень у
дітей.
7 Спроможність Знати Вміти виконувати Спілкуватися і Нести персональну
визначати тактику особливості відповідно до взаємодіяти з відповідальність за
ведення дітей з перебігу карієсу алгоритмів батьками і правильність
карієсом і його та його стоматологічні викладачем під виконання
ускладненнями та ускладнень в маніпуляції для час виконання стоматологіч-
супутніми тимчасових і лікування карієсу стоматологіч- них маніпуляцій для
соматичними постійних зубах у та його ускладнень них маніпуляцій лікування карієсу та
захворюваннями. дітей із супутніми в тимчасових і для лікування його ускладнень в
соматичними постійних зубах у карієсу та його тимчасових і
захворюваннями. дітей із супутніми ускладнень в постійних зубах у
соматичними тимчасових і дітей із супутніми
захворюваннями. постійних зубах соматичними
у дітей із захворюваннями.
супутніми .
соматичними
захворюваннями
8 Спроможність Знати алгоритми Вміти виконувати Спілкуватися і Нести персональну
виконувати виконання відповідно до взаємодіяти з відповідальність за
медичні та стоматологічних алгоритмів колегами і правильність
стоматологічні маніпуляцій під стоматологічні викладачем під виконання на
маніпуляції при час лікування маніпуляції для час виконання фантомах
лікуванні карієсу карієсу та його лікування карієсу стоматологіч- стоматологічних
та його ускладнень ускладнень в та його ускладнень них маніпуляцій лікування
в тимчасових і тимчасових і в тимчасових і маніпуляцій карієсу та його
постійних зубах у постійних зубах у постійних зубах у для лікування ускладнень в
дітей. дітей на різних дітей на різних карієсу та його тимчасових і
етапах їх етапах їх розвитку. ускладнень в постійних зубах у
розвитку. тимчасових і дітей на різних етапах
постійних їх розвитку.
зубах у дітей на
різних етапах
їх розвитку.
9 Спроможність Знати сучасні Вміти Встановлювати Нести відповідальність
проводити клінічні настанови застосовувати зв’язки із за обгрунтованість
лікування з карієсу і протоколи сучасні клінічні суб’єктами прийнятих рішень щодо
і його ускладнень лікування настанови і практичної вирішення
в тимчасових і основних протоколи при діяльності з проблем професійної
постійних зубах у захворювань лікуванні метою діяльності.
дітей.. органів і тканин основних виявлення,
ротової захворювань постановки та
порожнини у органів і тканин вирішення
дітей. ротової порожнини проблем
у дітей. професійної
діяльності.
10 Спроможність до Знати сучасні Вміти організувати Встановлювати Нести відповідальність
організації та методи і провести зв’язки із за обгрунтованість
проведення скринінгового скринінгове суб’єктами прийнятих рішень щодо
скринінгового обстеження в обстеження з практичної вирішення
обстеження для стоматології з метою виявлення діяльності з проблем професійної
виявлення груп метою виявлення груп ризику метою діяльності.
ризику розвитку груп ризику розвитку карієсу і виявлення,
карієсу. захорбвань постановки та
пародонта у дітей вирішення
проблем
професійної
 діяльності.
11 Спроможність Знати основні Вміти аналізувати Встановлювати Нести відповідальність
оцінювати вплив параметри, що параметри, що зв’язки із за обгрунтованість
навколишнього характеризують характеризують суб’єктами прийнятих рішень щодо
середовища на стан стан практичної вирішення
стан здоров’я навколишнього навколишнього діяльності з проблем професійної
населення. природного природного метою діяльності.
середовища та середовища та виявлення,
їхній вплив на їхній вплив на постановки та
здоров’я дитячого здоров’я дитячого вирішення
населення населення проблем
професійної
діяльності.
12 Спроможність Знати форми Вміти правильно Встановлювати Нести персональну
ведення нормативної вносити необхідну зв’язки із відповідальність за
нормативної медичної інформацію у суб’єктами якість ведення медичної
медичної стоматологічної медичну практичної стоматологічної
документації. документації стоматологічну діяльності. документації.
документацію
13 Опрацювання Знати джерела Вміти аналізувати Встановлювати Нести відповідальність
державної, державної, інформацію з зв’язки із за обгрунтованість
соціальної та соціальної та джерел державної, суб’єктами прийнятих рішень щодо
медичної медичної соціальної та практичної вирішення
інформації. інформації медичної діяльності. проблем професійної
інформації діяльності.
14 Спроможність до Знати Вміти проводити Встановлювати Нести відповідальність
організації та реабілітаційні реабілітаційні зв’язки із за обгрунтованість
проведення заходи, що заходи при суб’єктами прийнятих рішень щодо
реабілітаційних можуть бути лікуванні карієсу, практичної вирішення
заходів у дітей із застосовані при його ускладнень і діяльності. проблем професійної
захворюваннями лікуванні карієсу і травматичних діяльності.
органів ротової його ускладнень у уражень зубів у
порожнини. дітей дітей
15 Спроможність до Знати свої Формувати свою Здатність Нести відповідальність
правового соціальні та громадянську відстояти свою за свою громадянську
забезпечення громадські права і свідомість, вміти громадянську та позицію та діяльність
власної обов’язки як діяти відповідно до соціальну
професійної лікаря-стоматолога професійних прав і позицію.
діяльності. обов’язків.

2. Конкретні цілі:
1. Назвати інструкцію з техніки безпеки при роботі в стоматологічному залі.
2. Пояснювати розвиток тимчасових зубів у дітей.
3. Пояснювати розвиток постійних зубів у дітей.
4. Охарактеризуйте розвиток тимчасових і постійних зубів у дітей в період
закладення зачатків і внутрішньо щелепного формування.
5. Охарактеризуйте утворення емалі тимчасових і постійних зубів у дітей.
6. Охарактеризуйте розвиток пульпи тимчасових і постійних зубів у дітей.
7. Пояснювати прорізування тимчасових і постійних зубів у дітей.
8. Пояснювати формування кореня і періодонта в тимчасових і постійних
зубах у дітей.
9. Охарактеризуйте розвиток цементу в тимчасових і постійних зубах у дітей.
 10. Охарактеризуйте розвиток періодонту і кісткової альвеоли в тимчасових і
постійних зубах у дітей.
11. Пояснювати процеси звапнення постійних зубів у дітей.
12. Пояснювати поняття некаріозні ураження твердих тканин зубів.
13. Аналізувати причини виникнення вад твердих тканин зубів в період
фолікулярного розвитку.
14. Аналізувати причини виникнення спадкових вад розвитку твердих
тканин зубів.

3. Базовий рівень підготовки.

Назва попередніх Отримані навики
дисциплін
Гістологія Гістологічні особливості будови тимчасових
Фізіологія і постійних зубів на етапах їх розвитку
Пропедевтика дитячої Строки та періоди розвитку тимчасових і
терапевтичної стоматології постійних зубів

4. Організація змісту навчального матеріалу.

Виписка з “Інструкції по техніці безпеки і виробничої санітарії в
стоматологічних кабінетах ”
1. Вимоги до персоналу.
До роботи в кабінеті допускаються тільки особи:
- які пройшли обов’язковий медогляд на професійну придатність при
зарахуванні на роботу. Наступні медогляди – 1 раз в 12 місяців;
- які пройшли увідний інструктаж;
- які пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань по безпечним прийомам
і методам роботи на робочому місці з підписом у відповідному журналі;
- які знають вимоги даної інструкції і інструкцій з експлуатації конкретних
апаратів в обсязі функціональних обов’язків;
- які вміють надати першу допомогу при ураженні електричним струмом.
2. Небезпечні і шкідливі виробничі чинники:
- електричний струм до 220 вольт в електричних апаратах і кабелях;
- тиск повітря і води до 6 кг/см2 в компресорах, шлангах, трубах і апаратах;
- хімічні реактиви і препарати, які виділяють різні шкідливі гази;
- випромінювання кварцових ламп;
- підвищена температура стерилізаційних шаф і електронагрівальних приборів.
3. Вимоги електробезпеки:
- усі кабелі, виделки і розетки електрозабезпечення апаратів повинні бути
без ушкоджень, а під час роботи апаратів їх нагрів не допускається;
- усі металеві корпуси електричних апаратів повинні бути надійно заземлені
на контур заземлення. Кожен апарат заземляється своїм самостійним дротом
або третім дротом усередині шнура забезпечення. При виявленні дефектів і при
появі сумніву в безпеці апарату терміново відключити його від мережі і визвати
інженера або спеціаліста “Медтехніки”;
- медичному персоналу забороняється виконувати будь-які ремонтні роботи
апаратів.
4. Перед початком роботи:
- зовнішнім оглядом перевірити зіпсовану апаратуру і надійність її заземлення;
- при роботі з сильнодіючими речовинами (ефір, формалін, хлорамін, фенол,
протакрил і т.п.), а також з кров’ю, слиною пацієнтів надягати засоби
індивідуального захисту (рукавички, маску, окуляри тощо);
- при включенні електричної виделки в мережу впевнитися у відсутності
пошкоджень шнура, виделки і розетки.
5. Під час роботи:
- постійно спостерігати за роботою апаратури і станом пацієнта;
- працювати тільки штатними швидкісними наконечниками і безшовними
шнурами. Використання бормашини для зуботехнічних робіт категорично
заборонено;
- при кварцюванні кабінету присутність у ньому без захисних окулярів
заборонена;
- при обслуговуванні машин і апаратів обов’язково відключити їх від
мережі.
6. У аварійних ситуаціях:
- при виявленні дефектів апаратів, ушкоджень кабелю, шнура, виделки,
розетки, а також при появі сумніву в безпеці апаратів терміново відключити
апарат від мережі;
- терміново повідомити адміністрацію про виявлені несправності або
дефекти, визвати майстра з ремонту;
- при нещасному випадку негайно надати першу допомогу потерпілому.
7. Вимоги безпеки після закінчення роботи:
- від’єднати апаратуру від джерел електроенергії;
- привести до порядку обладнання і робоче місце, інструменти і пристосування.
Виписка з “Інструкції по техніці безпеки і виробничої санітарії в
стоматологічних кабінетах” (2)
1. До роботи допускаються особи які:
- мають середню освіту;
- у запроваджені строки пройшли медичний огляд;
- один раз на квартал проходять інструктаж з техніки безпеки;
- мають чистий та неушкоджений спецодяг, засоби індивідуального
захисту. Домашній та робочий одяг зберігають у різних шафах;
- пройшли увідний та первинний інструктаж по техніці безпеки,
ознайомлені з графіком роботи відділення, функціональними обов’язками.
2. Перед початком робочого дня:
- медсестра, приходячи на роботу, повинна знімати особистий одяг та
взуття і одягати халат, шапочку, змінне взуття і запобіжні застосування,
передбачені нормами;
- розвішувати домашній одяг та спецодяг у різних місцях, відведених для
їх зберігання;
- медсестра повинна перевірити придатність апаратури, а у випадку
виявлення дефектів негайно повідомити завідуючого відділенням, який
повинен прийняти міри щодо усунення дефектів. Робити на такій апаратурі
заборонено.
3. Під час роботи:
- виконувати роботу згідно функціональних обов’язків;
- під час роботи з хлорним вапном та іншими дезінфікуючими засобами
дотримуватися правил безпеки від потрапляння їх на шкіру, слизові оболонки,
органи дихання (необхідно працювати у респіраторній масці);
- під час контакту з хворим слідкувати за чистотою рук, спецодягу;
- при контакті з кров’ю та іншими виділеннями необхідно проводити
дезінфекцію;
- необхідно слідкувати за якістю дезрозчинів, не допускати використання
старих, що втратили активність;
- робоче місце необхідно дотримувати у порядку;
- захищати руки від води і дезрозчинів гумовими рукавичками;
- при використанні електроприладів та електричного обладнання
необхідно дотримуватись правил:
а) не залишати без нагляду включені електроприлади;
б) усі електронагрівальні прилади повинні стояти на гумовому килимкові;
в) при появі запаху горілого, диму або вогню електроприлади необхідно
негайно виключити і повідомити про це завідуючого відділенням;
г) перед включенням електроприладів у мережу необхідно впевнитись у
придатності електричної проводки і пускової апаратури (шнури, виделки,
штепсельні розетки).
д) під час роботи стомат. обладнання його огляд, ремонт і чищення
забороняються;
- медсестра маніпуляційної повинна працювати у фартуху, рукавичках, масці;
- ватні кульки після в/в маніпуляцій необхідно знезаражувати у
дезрозчині;
- ампули з ліками забороняється відкривати без пилочок та ватної кульки
з метою запобігання поранень;
- канюлі одноразових штрикалок необхідно обережно обрізати ножицями,
дотримуючись усіх заходів застереження від поранень, при відкритті флаконів з
під стерильних розчинів використовувати спеціальні засоби;
- при виникненні інших непередбачуваних ситуацій негайно доповісти
завідуючому відділенням, прийняти заходи для евакуації хворих та безпеки
медичного персоналу.
4. У аварійній ситуації:
- викликати аварійну службу (пожежну команду, аварійні – тепло-, електро-
мережі);
- за неможливості негайної ліквідації або ліквідації небезпеки
відключення електроживлення, надходження води тощо забезпечити евакуацію
хворих, персоналу;
- при виникненні аварійних ситуацій доповісти адміністрації.
5. По закінченню роботи:
- перевдягтися, спецодяг розмістити у спеціально відведеній шафі;
 - доповісти завідуючому відділенням про несправності апаратури,
сигналізації, порушення техніки безпеки.
Витяг з “Інструкції по охороні праці при використанні
електрообладнання”
1. Загальні положення.
1.1. При використанні електроприладів необхідно пам’ятати, що
електричний струм напругою 220 В і силою 0,1 ампер – небезпечний для життя,
тому при роботі з електроприладами необхідно користуватися правилами.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Перед увімкненням електроприладу в мережу необхідно впевнитися у
справності електропроводу, штепсельної вилки та електророзетки. Вказані
деталі не повинні мати несправностей, ушкоджень ізоляції, послаблення
прикріплення електророзетки і електропилки.
2.2. Усі лікувальні, діагностичні електроприлади, а також
електромеханізми повинні бути заземлені, тобто з’єднанні з контуром
заземлення або нульовим дротом у 3-полюсній електророзетці.
3. Вимоги безпеки під час роботи.
3.1. Під час роботи забороняється:
- залишати без нагляду увімкнені в мережу електроприлади;
- вмикати в електромережу прилади з пошкодженою ізоляцією,
потрісканою керамікою, пошкодженим корпусом і без надійної вогнестійкої
підставки;
- витягати за шнур штепсельну вилку, братися мокрими руками за
штепсельне з’єднання, рубильники або кнопки пускача, а також витирати
вологими ганчірками електродроти, електролампи та електроприлади, які
знаходяться під напругою;
- допускати попадання води на електромотори, електроперетворювачі
струму;
- брати інструмент з увімкненого у мережу стерилізатора, або якщо він
стоїть на увімкненій плитці;
- користуватися електроприладами без діелектричного килимка, з
простроченим строком перевірки засобів індивідуального захисту (діелектричні
калоші, рукавички, електричний інструмент з ізоляційною рукояткою);
- знаходитись в операційній у вовняному або синтетичному одязі;
- замінювати електролампи при увімкненій напрузі.
При виявленні обірваних електропроводів доторкатися до них
заборонено. За ділянкою розриву необхідно встановлювати спостереження та
викликати електромонтера.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1. Відключити електроприлади з мережі, відключити рубильник.
4.2. Санітарну обробку проводити тільки при вимкненому електричному
обладнанні.
5. Вимоги безпеки в аварійних випадках.
5.1. У разі появи характерного запаху горілої ізоляції, диму негайно
вимкнути з мережі електрообладнання і повідомити завідуючого відділенням.
 5.2. При виникненні пожежі:
- вимкнути електричне живлення;
- ввести в дію вогнегасник і за його допомогою приступити до гасіння
пожежі;
- у разі неможливості самостійно ліквідувати пожежу, викликати
пожежну команду по тел. – 101, повідомити адміністрацію чи чергового лікаря.
Надання першої медичної допомоги при виявленні потерпілого від
електроструму.
У першу чергу потерпілого необхідно відокремити від струмоведучих
частин. Для цього вдягнути рукавички або через суху ганчірку за допомогою
сухої жердини прибрати струмопровідний провід чи перерубати його сокирою,
не дозволяючи при цьому перерубування двох проводів одночасно.
Відокремити потерпілого від джерела струму можливо також і за сухі частини
одягу, не беручись за оголені ділянки тіла.
Потерпілого необхідно звільнити від стискаючого його одягу.
При відсутності дихання робити штучне дихання методом “рот в рот” і
“рот в ніс” та терміново викликати лікаря-реаніматолога.
При виконанні штучного дихання голову хворого закинути назад, за
допомогою носової хусточки витягти язик і, наклавши хусточку на рот, зробити
енергійний вдих з інтервалом 1-2 секунди.
Відсутність ознак життя у потерпілого ще не говорить про його смерть.
Витяг з “Інструкції по забезпеченню правил пожежної безпеки в
приміщенні медичного закладу”
З метою запобігання пожеж у приміщеннях медичного закладу
забороняється:
1. Загромадження шляхів евакуації на випадок пожежі, підступи до
первинних засобів гасіння пожеж.
2. Складання на сходинках, клітках, коридорах меблів, господарчого
майна та інших речей.
3. Залишати без догляду включені в електромережу радіоприймачі,
комп’ютери, настільні лампи, вентилятори, друкарські машини, освітлення та
інші електроприлади.
4. Залишати після закінчення роботи відкритими вікна кабінетів, двері,
шафи, сейфи.
5. Користуватись у службових приміщеннях електрочайниками,
кип’ятильниками та іншими нагрівальними приладами.
6. Паління у службових кабінетах, туалетних кімнатах, коридорах та
вестибюлях.
7. Перебування в службових приміщеннях працівників після годин праці,
крім випадків коли видаються спеціальні розпорядження.
Керівники структурних підрозділів несуть персональну відповідальність
за виконання правил пожежної безпеки у відповідних приміщеннях та
виконання вимог даної інструкції підлеглими працівниками.
Працівники зобов’язані:
1. Знати правила пожежної безпеки, безумовно їх використовувати.
 2. Палити тільки у спеціально відведених місцях.
3. Вміло користуватися засобами пожежегасіння, не допускати їх
використання не за призначенням.
4. Брати участь у вивчені програми пожежно-технічного мінімуму на
заняттях з пожежної безпеки.
5. У випадку пожежі негайно визвати по телефону 101 пожежну частину,
брати участь у гасінні пожежі первинними засобами пожежегасіння.
Розвиток тимчасових і постійних зубів
Зуби розвиваються в тісному зв'язку із загальним розвитком і ростом
дитини. У період формування і росту вони перебувають під впливом
різноманітних чинників навколишнього і внутрішнього середовища, які
відбиваються на швидкості росту, ступені мінералізації і термінах прорізування
зубів.
Розвиток тимчасових зубів. У розвитку тимчасових (випадних,
молочних) зубів розрізняють п'ять періодів: 1-й — закладення і
внутрішньощелепного формування; 2-й — прорізування; 3-й — формування
кореня і періодонта; 4-й — стабілізації; 5-й — розсмоктування коренів.
У період закладення зачатків і внутрішньощелепного формування
зубів відбувається утворення зачатків зубів, їх диференціювання, гістогенез та
звапнування твердих тканин зуба.
Перші ознаки розвитку зубів з'являються на 6-7-му тижнях ембріогенезу.
Багатошаровий плоский епітелій ротової ямки в ділянках майбутніх зубних дуг
верхньої та нижньої щелеп стовщується і занурюється в мезенхіму. Унаслідок
цього процесу утворюються присінкова (вестибулярна) та язикова зубні
пластинки. Епітеліальні клітини присінкової зубної пластинки швидко
збільшуються, а потім дегенерують, формуючи щілину, яка відокремлює щоки і
губи від ділянки, на якій згодом з'являються зуби. Таким чином виникає
присінок ротової порожнини.
На вільному краї язикової зубної пластинки проліферація клітин сприяє
виникненню епітеліальних виростів — зубних сосочків у місцях, які
відповідають майбутнім тимчасовим зубам. Для тимчасових зубів зверху і
знизу з'являється по 10 таких утворень, з яких згодом формуються емалеві
органи. На 10-му тижні ембріогенезу в кожний емалевий орган починає
вростати мезенхіма, що формує зубний сосочок. Навколо епітеліального
зубного органа і зубного сосочка відбувається ущільнення мезенхіми, яка
охоплює зачаток зуба і називається зубним мішечком. Таким чином, емалевий
орган, зубний сосочок і зубний мішечок разом формують зубний зачаток, з
якого утворюються всі тканинні елементи зуба (схема).
 Схема Джерела розвитку тканин зуба в ембріогенезі (за В. Л. Виковим,
1996)
Досягнувши певного ступеня розвитку, зачаток зуба починає відділятися
від зубної пластинки, зберігаючи з нею зв'язок у вигляді тонких епітеліальних
тяжів - шийки епітеліального зубного органа, яка потім розсмоктується, а зубні
зачатки стають відокремленими. На цьому перший етап розвитку зуба
закінчується. За ним іде етап диференціювання зубних зачатків. Протягом
цього періоду розвитку зубів відбуваються важливі зміни як в зубних зачатках,
так і в тканинах , що їх оточують. Спочатку емалевий орган має однорідну бу-
дову — всі клітини однакові і розташовані шарами. Згодом між клітинами
центральної частини емалевого органа починає накопичуватись білкова рідина,
яка розшаровує і відсуває їх одна від одної. Між ними залишається зв'язок за
допомогою відростків. Завдяки цьому клітини центральної частини емалевого
органа набувають зірчастої форми і нагадують клітини ретикулярної тканини.
Ця ділянка називається пульпою емалевого органа, або зірчастим ретикулумом.
Клітини, що прилягають до поверхні зубного сосочка, утворюють шар
внутрішніх емалевих клітин. Це високі клітини циліндричної форми, з яких
згодом утворюються амелобласти (енамелобласти, адамантобласти), тобто
клітини, які утворюють емаль.
По краю емалевого органа внутрішні емалеві клітини переходять у
зовнішні емалеві клітини, які лежать на поверхні емалевого органа і мають
плоску форму. Клітини емалевого органа зовні вкриті базальною мембраною,
яка називається емалевою базальною пластинкою і відмежовує емалевий
епітелій від оточуючої мезенхіми.
Майже одночасно починається процес диференціації зубного сосочка. Він
збільшується і ще глибше вростає в емалевий органу, нього проникають
кровоносні судини. На поверхні зубного сосочка з клітин мезенхіми
утворюється декілька рядів тісно розташованих клітин з темною базофільною
цитоплазмою, що отримали назву дентинобластів (одонтобластів). Шар
дентинобластів безпосередньо прилягає до внутрішніх емалевих клітин і
відокремлюється від них лише за допомогою тонкої базальної мембрани.
Навколо зубних зачатків у мезенхімі продовжують формуватися балки
кісткової тканини для стінки альвеол.
 Важливим моментом на етапі диференціювання зубних зачатків є
вигинання внутрішнього емалевого епітелію, що визначає форму майбутньої
коронки зуба. Саме на цій стадії вплив різноманітних несприятливих чинників
призводить до вад розвитку коронки.
Диференціювання клітин емалевого органа регулюється факторами росту,
зокрема, інсуліноподібним фактором росту -1, трансформуючим фактором
росту - р (ТФР-р) і епідермальним фактором росту (ЕФР).
Наприкінці 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку плоду
розпочинається період гістогенезу зубних тканин, протягом якого виникають
тканини зуба — дентин, емаль і пульпа. Цемент утворюється пізніше, на 4-5-
му місяці постембріонального періоду, коли відбувається розвиток коренів, а за
ним — прорізування зубів.
Утворення дентину. Гістогенез зубних тканин починається з утворення
дентину. Активну участь у цьому процесі беруть дентинобласти. Ці клітини
утворюють тонкі преколагенові волокна, які пізніше перетворюються на
колагенові і утворюють органічну основу предентину.
Дентинобласти синтезують і виділяють колаген І типу (основний
органічний компонент дентину), глікопротеїни, фосфопротеїни, протеоглікани,
глікозаміноглікани. Специфічними продуктами одонтобластів є так звані
фосфорини — фосфорильовані білки, що є тільки в дентині. Вважають, що вони
відіграють важливу роль, контролюючи ділянки і швидкість мінералізації
дентину. Одонтобласти виробляють також кальційзв'язуючі білки —
остеокальцин і остеонектин, які зустрічаються і в дентині, і в кістці.
Одонтобласти володіють не тільки секреторною, а й літичною активністю.
Близько 15% синтезованого ними колагену руйнується самими одонтобластами
за допомогою лізосомального апарату.
Відкладення перших колагенових волокон відбувається безпосередньо в
аморфну міжклітинну речовину зубного сосочка. Коли шар предентину досягає
товщини 40-80 мкм, він відтісняється на периферію новоутвореними шарами
предентину, в якому волокна мають інший напрямок — вони розташовані
паралельно поверхні зубного сосочка. У подальшому ці внутрішні шари
дентину, багаті на тангенціальні волокна, утворюють припульпарний дентин у
сформованому зубі, а радіальні волокна, що лежать у зовнішніх шарах дентину,
що утворився першим, — плащовий дентин (мал. 1.).
 Мал. 1. Розташування колагенових волокон у дентині:
а — радіальне; б — тангенціальне
У міру стовщення шару дентину Одонтобласти поступово відтісняються
всередину сосочка, залишаючи в дентині тонкі відрос-
тки - дентинні відростки одонтобластів, що оточені
тонкою цитоплазматичною мембраною. Самі
дентинобласти в склад утвореної ними речовини не
входять, а зали шаються у зовнішніх відділах зубного
сосочка, а у сформованому зубі — у зовнішніх шарах
пульпи. Це характерна особливість розвитку і будови
дентину, який упродовж свого існування є
безклітинною тканиною. Дентинобласти відіграють
важливу роль і в процесі звапнування дентину. За
допомогою своїх відростків вони сприяють доставці
мінеральних солей із крові в основну речовину
дентину, що розвивається.
Електронно-мікроскопічні дослідження
показали, що навколо одонтобластів у міжклітинній
речовині містяться невеликі пухирці, які
відокремлюються від плазматичної мембрани цих клітин. Пухирці містять
кальційзв’язуючі ліпіди та лужну фосфатазу. Вважають, що вони створюють
мікрооточення, в якому можливе виникнення перших голкоподібних кристалів
гідроксіапатиту. Так починається мінералізація міжклітинної речовини. Перші
кристали гідроксіапатиту, що з'явилися в пухирцях, розривають їх мембрану,
ростуть і відкладаються на колагенових волокнах у ділянці емалево-дентинного
сполучення.
Звапнування дентину тимчасових зубів починається наприкінці 5-го
місяця ембріогенезу. Цей процес відстає від утворення основної речовини
дентину і тому між одонтобластами і шаром дентину завжди є шар
незвапнованого дентину (предентину), який зберігається і у сформованому зубі.
Насамперед відкладення солей вапна спостерігається в дентині, який
покриває верхівку зубного сосочка, тобто в ділянці майбутнього різального
краю зуба або його жувальних горбків. У подальшому острівці звапнування
збільшуються і зливаються між собою. Почавшись на верхівці зубного сосочка,
процес звапнування поширюється на бічні поверхні коронки, шийку та корінь
зуба.
Мінералізація дентину відбувається таким чином, що в ньому
утворюються дискретні ділянки звапнування сферичної форми (дентинні
кульки), які повністю не зливаються. Між цими кульками можуть залишатися
ділянки мало або зовсім незвапнованого дентину, які отримали назву
інтерглобулярного дентину. Навколо відростків одонтобластів, навпаки,
утворюється комірець високомінералізованого дентину, який називається
перитубулярним.
 Тривалість періоду активності дентинобластів, що здійснюють
відкладення та мінералізацію дентину, становить у тимчасових зубах
приблизно 350 діб, а в постійних — близько 700 діб.
Утворення емалі. Невдовзі після початку діяльності дентинобластів і
відкладення дентину на верхівці зубного сосочка починають функціонувати
енамелобласти, які диференціюють із внутрішніх клітин епітеліального зубного
органа. Розпочинається утворення емалі — амелогенез.
Утворення дентину передує початку амелогенезу, але ці процеси тісно
пов'язані між собою і неможливі один без одного. Вони є проявом так званого
взаємного (реципрокного) індукуючого впливу. Проліферація та відокремлення
внутрішніх емалевих клітин дають поштовх до диференціації шару
одонтобластів на верхівці сосочка, а відкладення тонкого шару дентину у свою
чергу є необхідною умовою для початку утворення емалі. У процесі розвитку
емалі виділяють дві фази: утворення органічної основи емалевих призм (так
званої матриці емалі), їх первинне звапнування, а також дозрівання емалі, яке
полягає в остаточному звапнуванні емалевих призм.
Процесу формування емалі передує зміна морфологічної та фізіологічної
полярності амелобластів. Вона полягає у переміщенні ядра зовні, а клітинних
органел, навпаки, досередини, в бік дентину. Зміна фізіологічної полярності
амелобластів, коли ядро та органели міняються місцями, пояснюється тим, що
на цей час у зубний мішечок вростає достатня кількість судин (кровоносних
капілярів), і поживні речовини надходять в амелобласт не з боку зубного
сосочка, а ззовні — з боку зубного мішечка. Крім того, погіршуються умови
живлення (трофіки) амелобластів з боку зубного сосочка внаслідок відкладень
на його верхівці дентину.
У першій фазі розвитку емалі амелобласт унаслідок складних
перетворень формує емалеву призму, що є основним структурним елементом
емалі. Цей процес розпочинається з утворення в апікальному відділі
амелобласта, що звернений до дентину, короткого цитоплазматичного
відростка.
Синтез білків емалі — амелогенінів та енамелінів відбувається на
елементах гранулярної ендоплазматичної сітки. У комплексі Гольджі білки
емалі дозрівають і формують секреторні гранули, що надходять у
цитоплазматичний відросток. Коли довжина цих відростків досягає 20 мкм,
починається звапнування і утворення емалевих призм. Поверхня прилеглого
дентину при цьому стає нерівною, що забезпечує щільне сполучення емалі з
дентином.
Вважають, що кристали дентину ініціюють утворення в емалі перших
центрів кристалізації. Із подовшанням емалевих призм амелобласти
зменшуються і перед початком прорізування зуба редукуються, майже
повністю перетворившись у призми. У міру утворення емалі і формування
коронки зуба епітеліальний зубний орган зменшується, його клітини
редукуються і зникають.
Ріст і розвиток емалі відбуваються від емалево-дентинного сполучення до
периферії коронки зуба. Поверхня емалі зуба, який щойно прорізався, вкрита
тонкою безструктурною оболонкою (кутикула емалі), яка тісно пов'язана з
мембраною емалевих призм і є залишком зовнішнього емалевого епітелію.
Після прорізування зуба вона швидко стирається, залишаючись лише на
контактних поверхнях зубів.
Друга фаза розвитку емалі — дозрівання — триває приблизно З міс. Вона
полягає у зменшенні вмісту води і органічних речовин, накопиченні та
кристалізації мінеральних солей.
Незріла емаль, яка утворена секреторними енамелобластами і піддалася
первинній мінералізації, на 65% складається з води, органічних речовин —
20%, мінеральних — лише 15%. Кристали гідроксіапатиту мають розміри 29XЗ
нм., а щільність їх розташування —1240 на 1 мкм2. Така емаль має
консистенцію хряща і не здатна виконувати свою функцію. Дозрівання емалі
супроводжується збільшенням вмісту мінеральних речовин (до 96%), розміру
кристалів гідроксіапатиту до UO^O нм, відповідно щільність їх розташування
зменшується до 560 на 1 мкм2, процес дозрівання емалі продовжується і після
прорізування зуба.
Зріла емаль на 95-96% складається з мінеральних солей і на 1-2% — з
органічних речовин. Майже вся вона складається з щільно розташованих
кристалів гідроксіапатиту. Унаслідок процесу дозрівання найвищий рівень
мінералізації емалі спостерігається в її поверхневому шарі, а в напрямку
емалево-дентинного сполучення він знижується.
Особливістю емалі, що суттєво відрізняє її від дентину, цементу й кістки,
є та, що її мінералізація відбувається надзвичайно швидко після секреції —
період часу, що розділяє ці процеси, складає лише хвилини. Тому при
відкладенні емалі у неї практично відсутній не-мінералізований попередник
(передемаль).
Важливу роль у мінералізації емалі відіграють білки, що їх виробляють
енамелобласти. Вони виконують низку функцій, а саме:
1) беруть участь у зв'язуванні іонів кальцію і регулюють їх транспорт
секреторними енамелобластами;
2) створюють первинні ділянки нуклеації (ініціації) при формуванні
кристалів гідроксіапатиту;
3) сприяють орієнтації кристалів гідроксіапатиту, які ростуть;
4) формують середовище, яке забезпечує утворення великих кристалів
гідроксіапатиту та їх щільне укладення в емалі. Білки емалі не є колагеновими,
що також відрізняє емаль від інших звапнованих тканин організму людини.
Основними білками емалі в період її секреції є амелогеніни, які складають 90%
білків, що їх виділяють енамелобласти. Друга група білків емалі — це
енамеліни, які зв'язуються з кристалами гідроксіапатиту.
У міру дозрівання емалі найбільша концентрація білків у ній зберігається
в периферійному шарі емалевих призм, що традиційно називають їх
оболонкою.
Звапнування емалі тимчасових зубів починається на 4 — 5-му місяці
ембріонального розвитку. На 18 — 19-му тижні (4,5 міс.) вагітності
звапновується різальний край та 1/3 коронки різців, різальний край іклів і
медіально-щічний горбок перших тимчасових великих кутніх зубів.
У 20-25 тиж. (6 міс.) вагітності триває мінералізація різців, майже
повністю завершується звапнування різального краю іклів, прискорюється
мінералізація щічних горбків перших тимчасових великих кутніх зубів,
виникають ділянки звапнування язиково-медіадь-них горбків, починається
мінералізація щічно-медіальних горбків других тимчасових великих кутніх
зубів.
У 26 тиж. (7 міс.) вагітності триває мінералізація тимчасових різців та
іклів, щічні горбки перших тимчасових великих кутніх зубів майже зливаються,
виникають перші ознаки мінералізації дистально-щічних горбків других
тимчасових великих кутніх зубів.
У 32 тиж. (8 міс.) вагітності продовжується мінералізація тимчасових
різців та іклів. Зливаються щічні горбки перших тимчасових великих кутніх
зубів. Формується верхівка медіально-язикових горбків других тимчасових
молярів.
У 36 тиж. (9 міс.) вагітності звапнування охоплює всі поверхні
тимчасових різців (крім пришийкової ділянки), повністю зливаються щічні
горбки перших тимчасових великих кутніх зубів, чіткіше виявляються їхні
язикові горбки, процес мінералізації поширюється на апроксимальні поверхні
перших тимчасових молярів. Інтенсивніше відбувається мінералізація
дистально-язикових горбків других тимчасових великих кутніх зубів.
На момент народження у дитини майже повністю сформовані коронки
центральних тимчасових різців, меншою мірою - бічних різців, половина
коронки тимчасових іклів, жувальні поверхні тимчасових молярів і медіально-
щічні горбки перших постійних молярів. Пришийкова ділянка різців,
присінкова, пришийкова та апроксимальна поверхні іклів, язикова поверхня
перших тимчасових молярів, а також борозни всіх тимчасових зубів
мінералізовані не повністю.
Остаточне дозрівання емалі відбувається вже після прорізування зуба,
особливо інтенсивно упродовж 1-го року після прорізування. Основним
джерелом надходження неорганічних речовин до емалі є слина, проте деяка
кількість може надходити і з боку дентину. З огляду на це особливе значення
для повноцінної мінералізації в цей період мас мінеральний склад слини і,
зокрема, наявність у ній необхідної кількості іонів кальцію, фосфору, фтору.
Упродовж усього життя емаль бере участь в обміні іонів, піддаючись процесам
демінералізації (видалення мінеральних речовин) і ремінералізації (повторне
надходження мінеральних речовин), збалансованим у фізіологічних умовах.
Під час свого розвитку зуби реагують на всі зміни, які відбуваються в
організмі дитини. Усе, що порушує і затримує ріст дитини, затримує також ріст,
розвиток і прорізування зубів.
На процеси повноцінного формування і первинної мінералізації твердих
тканин зуба у період внутрішньощелепного розвитку впливають гострі та
хронічні хвороби матері (ревматизм, гіпертонічна хвороба, нефропатія,
ендокринна патологія, вади серця, психічні травми, вірусні хвороби, токсикоз
вагітності тощо). Чинниками високого ризику розвитку вад твердих тканин і
карієсу тимчасових зубів є паління і зловживання матір'ю алкогольними
напоями.
Насичення емалі мінеральними компонентами порушується у
недоношених дітей за умов патологічних пологів, у дітей, котрі пере несли різні
хвороби у період новонародженості та грудному віці (рахіт, гіповітаміноз,
хвороби шлунка і кишок, туберкульозна інтоксикація, хронічне голодування
тощо).
Розвиток пульпи зуба. Пульпа розвивається із мезенхіми зубного
сосочка Цей процес розпочинається з його верхівки, де вже утворився дентин.
Одночасно відбувається диференціація мезенхімних клітин у центральній
частині зубного сосочка. Більша частина клітин мезенхіми перетворюється на
фібробласти, і починають виділяти компоненти міжклітинної речовини. У ній
накопичується колаген спочатку у вигляді ізольованих фібрил, які згодом
утворюють волокна. У міру дозрівання пульпи в ній зменшується кількість
глікозаміногліканів.
З розвитком зубного зачатка процес диференціації мезенхіми зубного
сосочка і перетворення її на пухку сполучну тканину поширюється від його
верхівки до основи, водночас ця сполучна тканина проростає кровоносними
судинами та нервами.

Мал. 2. Розвиток і прорізування тимчасових і постійних зубів та

формування їх альвеол:
а — формування кореня тимчасового нижнього різця та його
альвеоли у дитини віком 7 міс;
б — закінчення формування кореня та його альвеоли тимчасового
зуба 2,5 років; зачаток постійного зуба знаходиться в окремій альвеолі;
в — прорізування постійного зуба, руйнування кісткової перегородки
між альвеолами і початок резорбції кореня тимчасового зуба у дитини 7
років. 1 — тимчасовий зуб; 2 — зачаток постійного зуба; 3 — ясна
Прорізування зубів. Прорізування — це процес вертикального
переміщення зуба з місця його закладення й розвитку в середині щелепи до
появи коронки в ротовій порожнині (мал.2). Прорізування тимчасових зубів по-
чинається на 5-б-му місяці життя і закінчується до 2,5-3 років.
Ознаками фізіологічного прорізування зубів є: своєчасність, послідовність
щодо певних груп зубів і парність.
 Першими прорізуються нижні центральні різці, потім — їхні антагоністи,
наступними — нижні бічні різці, за якими — верхні бічні
різці. До 10-12 міс життя прорізуються всі 8 різців. Після невеликої пе-
рерви (2-3 міс) з'являються перші тимчасові моляри, за ними — ікла (нижні й
верхні), останніми прорізуються другі великі кутні зуби. Наведені терміни
прорізування зубів можуть варіювати від 4 міс до 2 років (раннє прорізування)
або від 8-10 міс до 3-3,5 року (пізнє прорізування).
Під час прорізувати коронка зуба вкрита залишками амелобластів та інших
клітин емалевого органа, які утворюють кілька шарів кубічного епітелію.
Кісткова тканина над коронкою резорбується. Залишки епітелію емалевого
органа зливаються з епітелієм ротової порожнини, утворюючи щільний
епітеліальний вузол. Його центральні клітини дегенерують, унаслідок чого
формується канал проростання, через який проходить коронка. Таким чином,
під час прорізування зуб практично не контактує зі сполучною тканиною
власної пластинки слизової оболонки, не руйнує її структурних елементів,
зокрема кровоносних судин. Саме тому цей процес не супроводжується
кровотечею.
У процесі прорізування за рахунок залишків епітелію емалевого органа та
епітелію ротової порожнини утворюється кутикула, яка вкриває емаль, а також
забезпечує сполучення між емаллю та яснами. Від щільності зубо-ясенного
сполучення залежить нормальний стан і ясен, і періодонту. У разі проникнення
через цей бар'єр хвороботворних бактерій може виникати гінгівіт або
пародонтит.
Запропонована значна кількість теорій щодо механізму прорізування
зубів. Найпоширенішими з них є такі:
теорія росту кореня (Хантер, 1870);
теорія підвищення гідростатичного тиску в періапікальній зоні і пульпі
зуба (Ясвоїн, 1929,1936);
теорія перебудови кісткової тканини (Кац, 1940);
теорія тяги періодонту.
Теорія росту кореня зуба пояснює прорізування зуба тим, що корінь, який
росте, впирається в нерухоме дно кісткової альвеоли і ніби виштовхує зуб із неї.
Проте ця теорія має низку недоліків. Вона не може пояснити складні
переміщення зачатків деяких зубів у щелепі до початку їх прорізування, а
також прорізування зубів із несформованим коренем.
Теорія гідростатичного тиску. Згідно з цією теорією не ріст кореня
сприяє прорізуванню зубів, а навпаки, корінь розвивається у зв'язку з
прорізуванням зуба. Причина прорізування закладена в самій тканині зубного
сосочка, яка диференціюється. При цьому фібробласти виробляють велику
кількість основної речовини, об'єм тканини на верхівці сосочка збільшується,
створюється тиск всередині зубного зачатка, що примушує зуб рухатись до
вільного краю ясен.
Теорія перебудови кісткової тканини. Згідно з цією теорією прорізування
зубів зумовлене поєднанням процесів відкладення і резорбції кісткової тканини
в стінці альвеоли. Вважають, що новоутворена кісткова тканина на дні зубної
альвеоли здатна виштовхувати зуб у бік ротової порожнини. Проте більшість
дослідників вважають, що утворення та резорбція кістки навколо кореня зуба є
наслідком, а не причиною його прорізування.
Теорія тяги періодонту останнім часом набула значного поширення.
Згідно з цією теорією основним механізмом, що забезпечує прорізування зубів,
є формування періодонту. Фібробласти, що входять до складу періодонту,
розташовуються ланцюжками, сполучаючись між собою за допомогою
десмосом. Щ клітини характеризуються розвиненим цитоскелетом із
вираженою сіткою активних філаментів. Останні зв'язуються з певними
ділянками цитолеми, до яких також приєднуються фібронекгин (адгезивний
глікопротеїд позаклітинного матриксу) і колагенові волокна. Така будова
свідчить про те, що фібробласти можуть скорочуватися, а сила, що при цьому
розвивається, передається на ділянки прикріплення колагенових волокон.
Унаслідок цього зуб рухається відносно стінок зубної комірки (альвеоли).
Підтвердженням цього механізму прорізування є експерименти, в яких
навмисно порушували синтез колагенових волокон. Наприклад, у тварин з
гіповітамінозом С прорізування зубів уповільнювалося, а іноді припинялося.
Проте навряд чи описаний механізм єдиний. Слід погодитися з думкою тих
авторів, які вважають, що прорізування зубів — це складний процес, який по-
єднує дію кількох механізмів.
Прорізування тимчасових зубів є одним із фізіологічних показників
загального стану здоров'я дитини, її розвитку і росту. Якість харчування,
санітарно-гігієнічні умови, патологічні стани у дитини (рахіт, гіповітаміноз,
диспепсія, інтоксикація та ін.) істотно впливають на процес прорізування зубів.
Так, безладне прорізування зубів з порушенням проміжків між появою певних
груп зубів може бути ознакою рахіту у дитини.
Формування кореня і періодонту. Формування кореня зуба починається
перед його прорізуванням, тобто в постембріональний період. Він починається
до прорізування зуба і триває деякий час після нього. На цей час коронки тим-
часових зубів в основному сформовані. У ділянці країв емалевого органа
клітини внутрішнього та зовнішнього емалевого епітелію зберігаються,
інтенсивно розмножуються і перетворюються на так звану епітеліальну
кореневу піхву Гертвіга, яка відіграє важливу роль в утворенні кореня зуба
(мал. 3).
Клітини епітеліальної піхви глибоко вростають у прилеглу мезенхіму,
відокремлюючи ту ділянку, з якої згодом утворюється корінь зуба. Таким
чином, емалевий орган, який в основному відповідає за утворення емалі,
відіграє важливу роль і у визначенні зовнішньої форми коронки та коренів
майбутнього зуба.
Мезенхімі клітини зубного сосочка, які зсередини прилягають до піхви
Гертвіга, перетворюються на дентинобласти, що беруть участь в утворенні
дентину кореня. Після виникнення дентину шар епітеліальних клітин піхви
Гертвіга втрачає свою безперервність, розпадається на окремі епітеліальні
острівці, зв'язані між собою перетинками. Більшість острівців розсмоктується і
зникає, деякі залишаються і з них утворюються так звані острівці Малассе
(епітеліальні перлини) — епітеліальні залишки на поверхні кореня в періодонті.
Вони можуть бути джерелом розвитку кіст.
Складніший розвиток кореня відбувається в багатокореневих зубах.
Спочатку утворюється єдиний широкий кореневий канал, який у процесі
розвитку розділяється на два або три рукави залежно від виду зуба.
Дентин кореня відрізняється за хімічним складом від коронкового
дентину, він менше мінералізований, колагенові фібрили не мають чіткої
орієнтації, швидкість його утворення дещо нижча.
Під час формування кореня край епітеліальної кореневої піхви, що росте,
може зустріти на своєму шляху кровоносну судину або нерв У такому разі він
обростає по краях ці структури і в цій ділянці кореня згодом виникне дефект
дентину — додатковий (латеральний) канал кореня зуба, що поєднує пульпу з
періодонтом. Такі канали можуть стати шляхами поширення інфекції.

Мал. 3. Схематичне зображення апікальної частини кореня, що

формується:
1 — одонтобласти; 2 — дентин; 3 — предентин; 4 — цемент; 5 —
цементобласти; 6 — епітеліальна діафрагма; 7 — одонтобласти, що
диференціюються; 8 — епітеліальні острівці Малассе; 9 — зубний
сосочок; 10— кровоносна судина; 11— зубний мішечок; 12— зубна
(кісткова) альвеола, що розвивається; 13— періодонт, що розвивається;
14 — фібробласт
Розвиток цементу. Після розпаду піхви Гертвіга мезенхімні клітини
зубного мішечка стикаються з дентином кореня. При цьому вони
перетворюються на цементобласти (клітини, аналогічні остеобластам), які
починають відкладати цемент на поверхню кореня зуба. Утворення цементу
відбувається в постембріональний період безпосередньо перед прорізуванням
зуба за типом періостального остеогенезу. Цемент за своєю структурою
подібний до грубоволокнистої кістки. Цементобласти за своєю будовою не
відрізняються від остеобластів. Вони утворюють колагенові волокна та основну
речовину, що мінералізується з утворенням кристалів гідроксіапатиту. З роз-
витком міжклітинної речовини цементобласти перетворюються на
цементоцити.
Спочатку утворюється цемент, який не містить клітин (безклітинний, або
первинний); він повільно відкладається у міру прорізування зуба, покриваючи
2/3 поверхні кореня, що розташована ближче до коронки.
Після прорізування зуба утворюється цемент, який містить клітини
(клітинний, або вторинний). Клітинний цемент розташований в апікальній
третині кореня. Він утворюється швидше, ніж безклітинний, але за ступенем
мінералізації поступається йому. Утворення вторинного цементу є
безперервним процесом, унаслідок чого його шар з віком стовщується.
Розвиток періодонту і кісткової альвеоли. Періодонт утворюється з
мезенхіми зубного мішечка паралельно з утворенням кореня. Після утворення
цементу з мезенхімних клітин внутрішнього шару зубного мішечка решта
клітин його зовнішнього шару диференціюється у фібробласти і дає початок
утворенню щільної сполучної тканини періодонту. Пучки колагенових волокон
періодонту одним кінцем замуровуються в основну речовину цементу, другим
— переходять до основної речовини альвеолярної кістки. Завдяки цьому корінь
щільно прикріплюється до стінки кісткової альвеоли.
Товщина пучків волокон періодонту зростає тільки після прорізування
зуба і початку його функціонування. Упродовж усього життя відбувається
постійна перебудова періодонту відповідно до умов навантаження, що
змінюються.
Формування кореня і періодонту в тимчасових зубах триває від 1,5-2
років (різці) до 2-2,5 років (ікла, великі кутні зуби) після прорізування.
Наступним етапом розвитку тимчасових зубів є період стабілізації.
Період стабілізації — це період розвитку функціонально повноцінного
тимчасового прикусу. Він характеризується тим, що всі тканини зуба та його
корінь повністю сформовані і перебувають у стабільному стані. Цей період
триває у середньому 2,5-3 роки. Водночас на процеси росту і формування
жувального апарату дитини істотно впливають функціональні подразники, саме
тому в цей період доцільно давати жувальні навантаження для забезпечення
повноцінного розвитку жувальних і мімічних м'язів, щелеп, тканин пародонту.
Починаючи з 5-6 років відбувається заміна тимчасового прикусу на
постійний. Цьому передує ріст зачатків постійних зубів і фізіологічне
розсмоктування коренів тимчасових зубів.
Унаслідок вертикального просування постійного зуба в щелепі він
починає тиснути на кісткову пластинку,що відокремлює його від комірки
тимчасового зуба. У сполучній тканині, розташованій у цьому місці,
диференціюються остеокласти, які активно резорбують кісткову тканину.
У процесі подальшого росту постійний зуб тисне на корінь тимчасового
зуба. У сполучній тканині навколо кореня також диференціюються остеокласти
(точніше — одонтокласти), які починають резорбувати корінь тимчасового
зуба. Ці гігантські багатоядерні клітини виникають швидше за все внаслідок
злиття мононуклеарних клітин макрофагальної лінії. Вони розташовуються на
поверхні кореня зуба, в лакунах, мають значні розміри, їх цитоплазма містить
численні мітохондрії та лізосоми. Початковий етап руйнування тканин кореня
зуба (цементу і дентину) одонтокластами полягає в їх де-мінералізації; в
подальшому відбувається позаклітинне руйнування і внутрішньоклітинне
перетравлювання продуктів розпаду їхнього органічного матриксу. Під час
резорбції дентину процес його руйнування прискорюється внаслідок того, що
відростки одонтобластів глибоко проникають у дентинні канальці.
Розсмоктування коренів тимчасових зубів починається з тієї ділянки
кореня, до якої ближче розташований зачаток постійного зуба. Тому потрібно
знати розташування зачатків постійних зубів щодо коренів відповідних
тимчасових зубів. Зачатки постійних фронтальних зубів розташовуються біля
язикової поверхні коренів тимчасових зубів, причому ікла значно далі від
коміркового краю щелепи, ніж різці. Зачатки малих кутніх зубів розташовані
між коренями тимчасових великих кутніх, на нижній шелепі — ближче до
заднього кореня, на верхній — до дистально-щічного і далі від піднебінного
кореня.
В однокореневих тимчасових зубах ділянка розсмоктування спочатку
виникає на язиковій поверхні кореня, а потім охоплює корінь з усіх боків і
поширюється в напрямку від верхівки кореня до коронки зуба. Язикова
поверхня розсмоктується більше, ніж губна, тому на рентгенограмі на цьому
місці виявляється коса лінія.
У тимчасових великих кутніх зубах процес розсмоктування починається з
внутрішньої поверхні коренів, тобто з тієї, що повернута до міжкореневого
проміжку, де розташований зачаток постійного зуба. Іноді розсмоктування
повернутої до зачатка поверхні кореня настільки виражене, що резорбція
досягає кореневого каналу. Корінь зуба стоншується, проте має нормальну
довжину. Дистальна поверхня кореня резорбується пізніше.
Якщо зачаток постійного зуба відсутній, то розсмоктування кореня
відповідного тимчасового зуба відбувається не завжди або не на всю довжину і
з меншою інтенсивністю. Такі тимчасові зуби можуть довго перебувати у
щелепі.
Пульпа тимчасового зуба в період його резорбції бере активну участь у
процесах руйнування зуба. У ній диференціюються остеокластоподібні клітини,
що здійснюють резорбцію предентину і дентину з боку пульпи зуба. Процес
розпочинається в корені, а потім охоплює коронкову пульпу. Тимчасові великі
кутні зуби з ураженою пульпою змінюються раніше, ніж такі самі зуби зі
здоровою пульпою.
Процеси резорбції кореня тимчасового зуба призводять до втрати його
зв'язку зі стінкою альвеоли і виштовхування його коронки в ротову порожнину.
Видалення коронки найчастіше відбувається під дією жувальних сил. При
цьому може виникнути слабка кровотеча з пошкоджених дрібних судин.
Грануляційна тканина, що утворюється на місці розташування коронки, швидко
епітелізується.
 Випадіння тимчасових зубів відбувається, як правило, симетрично на
правій і лівій половинах щелеп; у дівчаток цей процес відбувається швидше,
ніж у хлопчиків. На нижній щелепі всі зуби, за винятком других тимчасових
молярів, випадають швидше. Процес випадіння зубів — генетичне зумовлений.
Розвиток постійних зубів. У процесі розвитку і формування постійних
зубів виділяють чотири періоди: 1-й — внутрішньощелепного розвитку; 2-й —
прорізування; 3-й — формування і росту коренів та періодонту; 4-й — ста-
білізації.
Період внутрішньощелепного розвитку. Джерелом, утворення
постійних зубів є та сама зубна пластинка, з якої розвиваються зачатки
тимчасових зубів. Починаючи з 5-го місяця ембріогенезу, вздовж нижнього
краю зубної пластинки, позаду кожного зачатка тимчасового зуба утворюються
емалеві органи постійних зубів. Ці зуби ще називають замінними, оскільки
вони замінюють відповідні тимчасові зуби. Необхідно пам'ятати, що у дітей
немає премолярів, тому молочні моляри в подальшому змінюються на постійні
премоляри. Як і під час розвитку молочних зубів, в емалеві органи постійних
зубів вростає мезенхіма і утворюється зубний сосочок. Навколо нього виникає
зубний мішечок. Раніше за інші зуби закладаються різці та ікла. Усього є 20
зачатків замінних постійних зубів. Спочатку зачатки цих зубів лежать у
кісткових альвеолах, спільних із зачатками молочних зубів. Але згодом між
ними виростає кісткова перегородка. Таким чином, утворюються окремі
комірки для молочного і постійного зуба.
Одночасно зубна пластинка продовжує рости в обох щелепах до заду. По
її краю утворюються емалеві органи молярів. У них немає попередників серед
молочних зубів, тому їх ще називають додатковими емалевими органами.
На 24-25-му тижні вагітності починає формуватися зачаток першого
постійного великого кутнього зуба. Дещо пізніше, на 8-му місяці
внутрішньоутробного розвитку, відбувається закладення зачатків постійних
різців та іклів. Таким чином, 16 постійних зубів закладаються в ембріональний
період.
Процеси звапнування твердих тканин постійних зубів починаються
переважно після народження дитини. Найпершим мінералізується 6-й зуб, або
перший великий кутній. На 9-му місяці внутрішньоутробного розвитку
звапновується медіально-щічний горбок цього зуба. На 2-му місяці життя
дитини мінералізації піддаються всі горбки жувальної поверхні, на 9-му місяці
— вся жувальна поверхня, в 3 роки — коронка зуба, в 4 роки відбувається
звапнування біфуркації коренів і починається їх формування, яке закінчується в
10 років.
Мінералізація постійних центральних різців верхньої і нижньої щелеп
починається на 3-4-му місяці життя дитини. До 9 міс звапновується 1/3
коронок, до 2 років — половина коронок. До 3 років коронки різців сформовані
на 3/4, а в 4 роки виникають ознаки утворення шийок зубів, а потім і коренів.
Закінчується формування коренів у 9-10 років.
Звапнування постійних бічних різців нижньої шелепи починається на 3-4-
му місяці життя, а верхньої шелепи — на 9-12-му місяці. У 2 роки розмір
бічних різців на верхній і нижній щелепах стає однаковим і становить 7 мм. У 4
роки закінчується мінералізація коронки зубів і виникають ознаки утворення
шийок, наприкінці 5-го року життя починається формування коренів зубів, яке
завершується в 10-11 років.
Звапнування постійних іклів починається на 4-5-му місяці життя. У 9 міс
у них мінералізована верхівка коронки. З віком розвиток іклів уповільнюється.
У 1,5 року висота коронки становить 4,5 мм, у 2 роки — 7 мм, у 3 роки
сформованими є 2/3 коронок, у 6 років утворюються шийки зубів, на 8-му році
починається формування коренів, яке завершується в 13—15 років.
У перших малих кутніх зубах вогнища мінералізації виникають у 1,5-2
роки, у 4 роки мінералізовано 1/2 коронок, у 6 років сформовано 3/4 коронок, у
7 років починається ріст коренів, а у 12-13 років цей процес закінчується.
Зачаток другого малого кутнього зуба виникає у 2 роки, у 2,5 року
виявляються два вогнища мінералізації, у 5 років сформована 1/4 коронки, у 6
років — 1/2, в 7 років — уся коронка, у 9 років починається звапнування кореня
зуба, а у 12-14 років завершується формування кореня.
Зачаток другого постійного великого кутнього зуба виникає у 2,5 року, в
3 роки піддаються звапнуванню горбки, а в 4 роки — вся жувальна поверхня, в
6 років половина коронки, у 8 років — уся коронка, у 9 років формується
біфуркація і починає рости корінь, формування якого завершується в 15-16
років.
Зачаток третього постійного великого кутнього зуба формується в 5
років, у 8 років починається звапнування його жувальної поверхні, у 12 років
закінчується внутрішньощелепне формування коронки.
Терміни мінералізації усіх постійних зубів можуть дещо варіювати.
Таким чином, розвиток постійних і тимчасових зубів відбувається
однотипне, проте в різний час. У період, коли в тимчасових зубах відбуваються
останні стадії розвитку, в щелепах є зачатки постійних зубів, що перебувають
на більш ранніх стадіях. Тому в період від 3 до 6-7 років в обох щелепах можна
виявити від 48 до 52 зубів.
Розвиток постійних зубів у цілому відбувається повільніше, ніж
тимчасових. Так, наприклад, період формування тимчасових різців становить 2
роки, а постійних — близько року.
Заміна тимчасових зубів на постійні починається у віці 5-6 років, після
прорізування перших постійних великих кутніх зубів, які не мають тимчасових
попередників. Цей період триває до 12 років і дістав назву періоду змінного
прикусу. Заміна тимчасових зубів відбувається у тій самій послідовності, що їх
прорізування.
Період прорізування постійних зубів у разі правильного розвитку дитини
збігається з часом випадання тимчасових зубів (табл.3).
Після прорізування постійних зубів настає період формування та росту
коренів і періодонту. Він триває близько 3,5-5 років залежно від групової
належності зуба.
У процесі формування кореня як постійного, так і тимчасового зуба на
рентгенограмі розрізняють 5 стадій: 1-ша — незавершеного росту кореня в
довжину; 2-га — несформованої верхівки кореня; 3-тя — незакритої верхівки
кореня; 4-та — несформованого періодонту; 5-та — сформованого кореня і
періодонту.
На стадії незавершеного росту корінь зуба в різному віці має різну
довжину. На рентгенограмі ця стадія характеризується наявністю двох
паралельно розташованих світлих смужок, що починаються від коронки зуба,
поступово звужуються і закінчуються двома вістрями. Така будова кореня
зумовлює хід кореневого каналу, який у цей період поступово розширюється в
напрямку верхівки кореня, що формується, і на рентгенограмі має вигляд лійки.
У нижньому відділі канал зливається з ділянкою округлої форми, що має чіткі
контури. Ця ділянка має назву зони росту і за зовнішнім виглядом нагадує гра-
нульому. З формуванням кореня вона зменшується і в стадії незакритої
верхівки зникає, а замість неї певний час помітно розширену періодонтальну
щілину. Тільки-но корінь досягає нормальної довжини, починається
формування його верхівки.
Рентгенологічна картина стадії несформованої верхівки кореня і тканин,
що її оточують, має такий вигляд: стінки кореня розташовані паралельно,
товщина їх поступово зменшується, закінчуючись вістрями. Кореневий канал
вужчий у ділянці, що прилягає до порожнини зуба, і ширший біля верхівкового
отвору, який формується. Це надає йому лійкоподібного вигляду.
Періодонтальна щілина має однакову товщину по всій довжині кореня. Біля
верхівки кореня вона зливається із зоною росту. Верхівковий отвір дуже
широкий.
У стадії незакритої верхівки кореня стінки його мають таку саму будову,
як і в стадії несформованої верхівки. Проте стінки його товщі і в ділянці
верхівки кореня не повністю зімкнуті. Тому на рентгенограмі чітко виявляється
проекція верхівкового отвору, якої у сформованому корені немає. Кореневий
канал широкий, але з меншим діаметром біля верхівки кореня, а не біля шийки
зуба. Періодонтальна щілина стає видимою також у ділянці верхівки кореня, де
вона ширша, ніж в інших відділах кореня.
Ширшою періодонтальна щілина залишається ще певний час після того,
як верхівка кореня зуба завершить увесь розвиток. Ця стадія формування
кореня дістала назву стадії реформованого перюдонту. Згідно з даними
літератури, розширена періодонтальна щілина виявляється у ділянці 111 зубів у
віці від 7 до 11 років, 62|26 — від 8 до 11 років, у 3|3 зубах - від 11 до 16 років, у
54|45 зубах - від 13 до 17 років.
У стадії сформованого кореня і періодонту (стабілізації) періодонтальна
щілина має рівномірну товщину на всьому протязі кореня — від шийки зуба до
його верхівки. Верхівковий отвір на рентгенограмі не виявляється. Зміни
ширини періодонтальної щілини в бік її зменшення або збільшення в стадії
стабілізації свідчать про наявність патологічного процесу в періодонті.
До некаріозних уражень твердих тканин зуба відносяться анатомічні та
функціональні ушкодження емалі і дентину внаслідок дії зовнішніх та
внутрішніх несприятливих чинників на зубні тканини за недостатньої стійкості
останніх і організму в цілому. Крім того, до цієї групи відносять низку спадково
зумовлених захворювань зубів. Свою назву ця група уражень зубів отримала
через їх відмінності щодо появи, розвитку і клінічного перебігу каріозного
ураження зубів.
Некаріозні ураження твердих тканин зубів протікають без розм'якшення
тканин і без участі мікроорганізмів. В основі цих процесів лежить порушення
мінералізації твердих тканин зубів під впливом зовнішніх або внутрішніх
чинників. Ці патології зустрічаються приблизно у 15% пацієнтів, проте
звертаються по їх приводу за стоматологічною допомогою не більше 5%,
оскільки некаріозні ураження зубів як правило, не викликають больових або
інших суб'єктивних відчуттів, а частенько лише погіршують зовнішній вигляд.
Проте, якщо їх не лікувати, може виникнути лава ускладнень, зокрема, рання
втрата зубів.
Ураження зубів, що виникають в період фолікулярного розвитку їх
тканини (до прорізування зубів)
Аномалії розвитку і прорізування зубів, зміни їх кольору
Ця патологія може виникати у дітей з порушеним загальним фізичним
розвитком або у дітей, що хворіли на рахіт, туберкульоз, а також при
порушенні функції ендокринної, нервової системи і інших змінах в організмі,
що впливають на процес закладки і формування зубо-щелепної системи.
Аномалії прорізування і патологія прикусу є найбільш типовим проявом
церебрально-гіпофизарного порушення, пов'язаного з недоліком
тиреотропного, гонадотропного, соматотропного гормонів.
Порушення прорізування постійних зубів супроводжуються затримкою
розсмоктування коріння молочних зубів, порушенням термінів формування
самих постійних зубів, послідовності і парності прорізування, при цьому може
спостерігатися уповільнення диференціювання скелета і розвиток аномалій
положення і форми зубів.
Серед пороків розвитку зубів можна виділити наступні групи: зміна числа
зубів (часткова або повна адентія, надкомплектні зуби); зміна форми зубів
(зрощені зуби); зміна кольору зубів (тетрациклінові зуби); зміну структури
зубів (гіпоплазія емалі, дентину, цементу кореня) і поєднану патологію.
Найпоширенішою аномалією зубів є зміна форми, числа і величини
коріння зубів. Найрізноманітніше будова коріння і коронок третіх молярів.
Вроджені вади розвитку твердих тканин зубів
Ця патологія зубів виникає внаслідок спадкового порушення
функціонування ектодермальних і мезодермальних клітинних структур, що
беруть участь у формуванні емалі і дентину. Характерним є ураження як
тимчасових, так і постійних зубів.
 5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.
Засоби навчання
(об’єкти, які
Роз-
№ використовуються в
поділ
з/ Етапи заняття Види контролю навчальному процесі як
часу
п носії інформації та
(хв.)
інструменти діяльності
викладача і студента)
1 Підготовчий етап
1.1 Організаційні питання П.1 «Конкретні цілі»
1.2 Формування мотивації «Актуальність теми»
1.3 Контроль початкового рівня підготовки:
1. інструкція з техніки безпеки. Письмове тестування
2. Розвиток тимчасових і постійних зубів у Тести І і ІІ рівня
дітей в період закладення зачатків і
Ситуаційні задачі
Усне опитування за Задачі ІІ рівня
внутрішньощелепного формування.
3. Утворення емалі тимчасових і постійних стандартизованими переліками Питання
зубів у дітей. питань
4. Розвиток пульпи тимчасових і постійних
зубів у дітей.
5. Прорізування тимчасових зубів у дітей.
6. Прорізування постійних зубів у дітей.
7.Формування кореня і періодонта в 24
тимчасових і постійних зубах у дітей.
8.Розвиток цементу в тимчасових і
постійних зубах у дітей.
9. Розвиток періодонту і кісткової альвеоли в
тимчасових і постійних зубах у дітей.
10.Процеси звапнення постійних зубів у
дітей.
11.Поняття некаріозні ураження твердих
тканин зубів.
12.Причини виникнення вад твердих тканин
зубів в період фолікулярного розвитку.
13.Причини виникнення спадкових вад
розвитку твердих тканин зубів.
2 Основний етап 104
Формування професійних умінь та Орієнтовні карти для
Метод формування навичок:
навичок:
1. Вміти провести інструктаж з техніки практичний тренінг формування практик-них
безпеки при роботі в стоматологічному залі. Метод формування вмінь: навичок
2. Вміти розрізняти тимчасові зуби від професійний тренінг у Орієнтовні карти для
постійних.
вирішенні нетипових формування професійних
3. Вміти розпізнавати спадкові порушення умінь
розвитку зубів. клінічних ситуацій
4. Вміти визначити чинники, що впливають Обладнання
на розвиток тимчасових і постійних зубів у Задачі ІІІ рівня
дітей.
3 Заключний етап
Методи контролю навичок:
3.1 Контроль кінцевого рівня Обладнання
індивідуальний контроль
підготовки
навичок або їхніх результатів
3.2 Загальна оцінка навчальної 32 Методи контролю вмінь: Результати клінічної
діяльності студента аналіз та оцінка результатів роботи
клінічної роботи
Розв’язування нетипових
задач Задачі ІІІ рівня

3.3 Інформування студентів про тему Підручники, посібники,

наступного заняття атласи, методичні
рекомендації, довідники.
 6. Методика організації навчального процесу на практичному занятті
6.1. Підготовчий етап
Актуальність теми: Лікар-стоматолог працює в особливих умовах. Він
підлягає впливу різних інфекційних агентів, що спонукають його з метою
попередження зараження знаходитись на робочому місці у спецодязі та
використовувати засоби індивідуального захисту. Під час роботи стоматолог
використовує дрібний інструментарій — бори, ендодонтичні інструменти, що
вимагає обережності та обачливості для попередження попадання їх у дихальні
шляхи хворих, травмування слизової оболонки порожнини рота тощо. Праця
лікаря-стоматолога постійно пов‘язана із використанням електрообладнання,
зокрема, стоматологічних установок, що потребує знань правил експлуатації та
техніки безпеки під час роботи на них.
Вище сказане доводить, що знання техніки безпеки для стоматолога
вкрай необхідні.
Зуби розвиваються в тісному зв’язку із загальним розвитком і ростом
дитини. На процеси повноцінного формування і первинної мінералізації
твердих тканин зуба у період внутрішньощелепного розвитку впливають різні
фактори. Знання різноманітних чинників навколишнього і внутрішнього
середовища дає можливість усунути фактори, що призводять до розвитку
некаріозних уражень в ембріональному та постембріональному періодах.

6.2. Основний етап

Засвоєння нових знань та умінь за допомогою вирішення ситуаційних
задач, зображення графіків, малюнків, схем. Завдання для студентів є точними,
структурованими, виконуються письмово і перевіряються викладачем під час
заняття. Обговорюються результати.

6.3. Заключний етап

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття,
стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів,
оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал
обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить
оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами.
Викладач завіряє їх своїм підписом.
Студенти коротко інформуються про тему наступного заняття і методичні
прийоми щодо підготовки до нього.

7. Додатки
Засоби для контролю:
Тестові завдання:
1. Пульпа формується:
а. мезенхіми зубного мішечка;
б. мезенхіми зубного сосочка;
в. епітеліальної тканини, яка утворює внутрішній шар емалевого органу;
 г. епітеліальної тканини, яка утворює зовнішній шар емалевого органу;
д. із передньої половини епітеліальної пластинки
2. Дентин формується:
а. мезенхіми зубного мішечка;
б. мезенхіми зубного сосочка;
в. епітеліальної тканини, яка утворює внутрішній шар емалевого органу;
г. епітеліальної тканини, яка утворює зовнішній шар емалевого органу;
д. передньої половини епітеліальної пластинки
3. Цемент кореня зуба формується:
а. мезенхіми зубного мішечка;
б. мезенхіми зубного сосочка;
в. епітеліальної тканини, яка утворює верхній шар емалевого органу;
г. передньої половини епітеліальної пластинки
д. із епітеліальної піхви;
4. Періодонт формується:
а. мезенхіми зубного мішечка;
б. мезенхіми зубного сосочка;
в. епітеліальної тканини, яка утворює зовнішній шар емалевого органу;
г. епітеліальної тканини, яка утворює внутрішній шар емалевого органу;
д. передньої половини епітеліальної пластинки
5. Емаль зуба формується:
а. мезенхіми зубного мішечка;
б. мезенхіми зубного сосочка;
в. епітеліальних , які утворюють внутрішній шар емалевого органу;
г. епітеліальної тканини, яка утворює зовнішній шар емалевого органу;
д. із епітеліальної піхви
6. Яка група зубів відсутня у тимчасовому прикусі?
а. різці;
б. ікла;
в. премоляри;
г. моляри
д. зуби мудрості;
7. Яка кількість зубів у дитини при сформованому тимчасовому прикусі?
а. 10;
б. 20;
в. 24;
г. 30;
д. 32
8. Коли відбувається формування кореня в тимчасових і постійних зубах?
а. до прорізування зуба ;
б. під час прорізування зуба;
в. після прорізування зуба;
г. починає до прорізування зуба і триває після нього;
д. через 1,5-2 роки після прорізування зуба
9. З чого розпочинається мінералізація зуба?
 а. із навколопульпарного дентину;
б. із зовнішнього шару пульпи;
в. від емалево-дентинного з’єднання;
г. з емалі;
д. з цементу кореня зуба
10. З чого складаються зачатки тимчасових і постійних зубів?
а. зубний сосочок;
б. пульпа емалевого органа;
в. зубний емалевий орган;
г. зубний мішечок;
д. епітеліальна коренева піхва
11. Коли виникають перші ознаки розвитку тимчасових зубів?
а. не 3-4 тижню ембріогенезу;
б. на 6-7 тижню ембріогенезу;
в. на 9-10 тижню ембріогенезу;
г. на 8-12 тижню ембріогенезу
12. Із яких елементів складається зубний зачаток?
а. зубний мішечок, емалевий орган, зубний сосочок;
б. зубний сосочок, зубний фолікул;
в. зубний ковпачок, емалевий орган, ротова ямка, зубна пластинка
13. Які тканини зуба формуються із зубного сосочка?
а. емаль та дентин;
б. дентин та цемент;
в. цемент і періодонт;
г. дентин і пульпа
14. Які тканини формуються із зубного мішечка (фолікула)?
а. емаль та дентин;
б. дентин і цемент;
в. цемент, періодонт, кісткова лунка зуба;
г. пульпа, цемент, кісткова лунка зуба
15. Яка тканина зуба формується із емалевого органа?
а. емаль;
б. дентин;
в. цемент;
г. пульпа
16. На якому місяці внутрішньоутробного розвитку плода починається
гістогенез зубних тканин?
а. на 2-му місяці;
б. на 3-му місяці;
в. на 4-му місяці;
г. на 5-му місяці
17. З Якого зародкового матеріалу формується емалевий орган?
а. ектодерми;
б. ендодерми;
в. мезодерми;
 г. мезенхіми
18. З чого формується зубний мішечок?
а. ектодерми;
б. ендодерми;
в. мезодерми;
г. мезенхіми
19. Які із нижче перерахованих етіологічних чинників не призводять до
розвитку некаріозних уражень зубів в ембріональному періоді розвитку?
а. антигенна несумісність матері і плода (резус-конфлікт);
б. сифіліс;
в. гіпоглікемія плода;
г. тератогенна дія лікарських засобів;
д. токсикоз вагітності;
е. гломеролунефрит;
ж. дисбактеріоз
20. Які фактори зовнішнього середовища можуть провокувати розвиток
некаріозних уражень твердих тканин зубів?
а. висока концентрація фтору в питній воді?
б. радіаційне забруднення;
в. погана екологія;
г. проф. шкідливості на підприємстві;
д. всі відповіді вірні
Ситуаційні завдання:
1. Дівчинці 12 років встановлено діагноз: системна гіпоплазія емалі.
Порушення функції яких клітин зубного зачатка призводить до розвитку
даного некаріозного ураження?
Амелобластів
Одонтобластів
Фібробластів
Цементоцитів
Остеобластів
2. У дитини 5-и місяців діагностовано двобічну бронхопневмонію.
Призначені антибіотики широкого спектру дії. Знаходиться на штучному
вигодовуванні, наявні розлади травлення. Яке некаріозне ураження твердих
тканин зубів може розвинутись у дитини?
Системна гіпоплазія
Місцева гіпоплазія
Зуби Фурньє
Зуби Турнера
Зуби Флюгера
3. Під час профілактичного огляду у дівчинки 9-и років виявлено крапкові
заглиблення в емалі вздовж різального краю різців верхньої та нижньої
щелеп, що розташовані на фоні незмінених тканин зуба і знаходилися на
вказаних зубах в момент їх прорізування. Встановлено діагноз: системна
 гіпоплазія емалі. Що могло стати причиною розвитку даного захворювання у
дитини?
Хвороби матері в період вагітності
Призначення антибіотиків дитині на першому році життя
Дисбіоз у дитини на першому році життя
Гіповітаміноз вітаміну D (рахіт)
Патологія ендокринної системи дитини

Контрольні питання:
1. Назвіть інструкцію з техніки безпеки.
2. Назвіть розвиток тимчасових і постійних зубів у дітей в період закладення
зачатків і внутрішньо щелепного формування.
3. Розкажіть утворення емалі тимчасових і постійних зубів у дітей.
4. Розкажіть розвиток пульпи тимчасових і постійних зубів у дітей.
5. Розкажіть прорізування тимчасових зубів у дітей.
6. Розкажіть прорізування постійних зубів у дітей.
7. Розкажіть формування кореня і періодонта в тимчасових і постійних зубах у
дітей.
8. Розкажіть розвиток цементу в тимчасових і постійних зубах у дітей.
9. Розкажіть розвиток періодонту і кісткової альвеоли в тимчасових і постійних
зубах у дітей.
10. Розкажіть процеси звапнення постійних зубів у дітей.
11. Дайте поняття некаріозні ураження твердих тканин зубів.
12. Розкажіть причини виникнення вад твердих тканин зубів в період
фолікулярного розвитку.
13. Розкажіть причини виникнення спадкових вад розвитку твердих тканин
зубів.

Практичні завдання:
1. Вміти провести інструктаж з техніки безпеки при роботі в стоматологічному
залі.
2. Вміти розрізняти тимчасові зуби від постійних.
3. Вміти розпізнавати спадкові порушення розвитку зубів.
4.Вміти визначити чинники, що впливають на розвиток тимчасових і
постійних зубів у дітей.
 8. Рекомендована література.
Основна:
1. Хоменко Л.О., Чайковський Ю.Б., Савичук О.В., Смоляр Н.І., Біденко
Н.В., Остапко О.І., Шматко В.І., Голубєва І.М., Любарець С.Ф., Кононович
О.Ф., Солонько Г.М., Пайкуш В.А. Терапевтична стоматологія дитячого віку
Том 2. – Київ: Книга плюс, 2016. – 328 с.
Додаткова:
1. Петрушанко Клінічний практикум із терапевтичної стоматології / т.
Петрушанко, Иленко, Островская, 2019. – 260 с.
2. Профілактика стоматологічних захворювань: підруч. для студ. вищих
мед. навч. закл. / Л.Ф. Каськова, Л.І. Амосова, О.О. Карпенко [та ін.]; за ред.
проф. Л.Ф. Каськової. –Х.: Факт, 2011. –392с.
3. Стоматологічні захворювання: терапевтична стоматологія: підручник
(ВНЗ І—ІІІ р. а.) / [А. В. Борисенко,, М. Ю. Антоненко, Л. В. Линовицька та
ін.]., 2017. – 664 с. – (підручник).
4. Хоменко Л.О., Чайковський Ю.Б., Смоляр Н.І., Савичук О.В., Остапко
О.І., Біденко Н.В. та ін. Терапевтична стоматологія дитячого віку Том 1. – Київ:
Книга плюс, 2014. – 432.
5. Хоменко Л.О., Остапко О.І., Кононович О.Ф., Шматко В.І. та ін.
Терапевтична стоматологія дитячого віку. — Київ: Книга плюс, 2001. — 526 с.
6. https://allref.com.ua/uk/skachaty/Tehnika_bezpeki_pri_roboti_v_kabinetah_s
tomatologichnogo_profilyu
7. https://studfile.net/preview/5343944/page:4/
8. http://nadoest.com/tehnika-bezpeki-pri-roboti-v-kabinetah-
stomatologichnogo-profi
9. http://elib.umsa.edu.ua/jspui/bitstream/umsa/5069/1/posibnuk_2015.pdf
10. https://nmapo.edu.ua/images/Onas/Pidrozdil/18_Instr_OP.pdf
11. https://studfile.net/preview/2285064/
12. http://www.myshared.ru/slide/886066/
13. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/stomat_ter_dit/classes_stud/u
k/stomat/nt
14. http://medterms.com.ua/blog/1_etapi_rozvitku_timchasovikh_zubiv_termini_
prorizuvannja_ta_formuvannja_koreniv_timchasovikh_zubiv_oznaki_fiziologichnogo
_prorizuvannja/2014-05-26-2478
15. http://promedical.com.ua/hvorobi/molochni-zubi-u-ditej-etapi-rozvitku/

Методичні рекомендації для викладачів підготувала ________ Г. О. Акжитова

 Еталон правильних відповідей:

Тестові завдання:
1. б
2. б
3. а
4. а
5. в
6. в
7. б
8. г
9. г
10. а
11. б
12. а
13. г
14. в
15. а
16. в
17. а
18. г
19. е
20. в
Методична розробка переглянута, доповнення та зміни внесені
протокол №____ від «___» ____________ 20___ року
Методична розробка переглянута, доповнення та зміни внесені
протокол №____ від «___» ____________ 20___ року
Методична розробка переглянута, доповнення та зміни внесені
протокол №____ від «___» ____________ 20___ року
Методична розробка переглянута, доповнення та зміни внесені
протокол №____ від «___» ____________ 20___ року
Методична розробка переглянута, доповнення та зміни внесені
протокол №____ від «___» ____________ 20___ року