МОДЕЛІ

КОМУНІКАЦІ
Ї
Студентки 3 курсу, групи МСД-31
Дзицюк Мар’яни Руcланівни
Науковий керівник к.і.н.,доц.
Дутчак Олена Іванівна
 Модель комунікації
У С УЧ АС Н І Й Л ІТ Е РАТ УР І КО МУН І К А Ц І Ї Р О З ГЛ ЯД АЮТ Ь С Я А Б О Я К Д ІЯ
(ОД Н ОС ТО РОН Н ІЙ ПРОЦЕС П ЕР ЕД АЧ І С И ГН А Л І В Б Е З З Д І ЙС Н ЕН Н Я
З В ОРОТН ОГО ЗВ ' Я З К У ) , А Б О Я К В З АЄ М ОД ІЯ ( Д В ОС ТОРОН Н І Й ПРОЦЕС
ОБ МІ Н У ІН Ф ОР МА ЦІ Є Ю ), А БО Я К КОМУ Н І К АТ И В Н И Й П РОЦЕС , В Я КО МУ
КО МУ Н ІК АТО РИ П О Ч ЕРЗ І І Б ЕЗ П ЕР ЕРВ Н О В ИС Т У ПА ЮТ Ь У РОЛ І
Д ЖЕР ЕЛ А І ОД Е РЖУ ВАЧ А І Н Ф ОР МА ЦІ Ї )
Структура Комунікацій
Дослідники структурують їх по різних підставах:
1. соціологічні;
2. психологічні;
3. семіотичні.
 Структура Комунікацій
Можна виділити ряд груп моделей комунікації (Р. Р. Почепцову):
1. модель комунікації з точки зору PR, реклами та пропаганди;
2. соціологічні і психологічні моделі комунікації;
3. семіотичні моделі комунікації:
4. моделі психотерапевтичної комунікації;
5. моделі міфологічної комунікації;
6. моделі аргументує комунікації;
7. моделі іміджевої комунікації;
8. моделі пропагандистської комунікаці
 Методологічні підходи Ф. В. Шарков
1 методологічний
підхід
базується на класичній
позитивістської
методології суб'єктно-
об'єктних диспозицій.
представлений концепціями
структурного функціоналізму,
системного підходу,
інформаційного суспільства,
технологічного детермінізму,
комп'ютерної футурології та ін.
Некласична Постнекласичний
методологія підхід
ґрунтується на когнітивній зводить природу соціального
до суб'єктносуб'єктним
моделі суб'єктнооб'єктних відносинам, виключаючи
відносин з приводу об'єкта
об'єктність
Автор цієї методології, німецький
Суспільство
філософ Ю. Хабермас віддавав
розглядається як мережу
перевагу позитивній науці у
комунікацій, а
вивченні соціальних суб'єктів.
комунікації мають
Хабермас відрізняє "справжні"
можливість до
комунікації від "помилкових"
самоописаня суспільства
комунікацій, намагається
і його самовідтворення
обґрунтувати "технічну
(принципи
раціональність" перенесення
самореферентності
технічних засобів і методів на
Н. Лумана).
міжособистісні комунікації
 Моделі Комунікації
Двостороння асиметрична Двостороння симетрична
Авторитарна модель
модель модель

в неї включається зворотний симетрія досягається

ґрунтується на максимальному збалансованістю відносин між
зв'язок, зберігаючи при цьому
обмеженні свободи інформації одержувачем і відправником
влада комунікатора над
і жорсткому адміністративно - повідомлення. Виникла у 60-
комунікацією, що і створює
управлінському контролі за 70-х роках XX ст., описано Дж.
певну асиметрію. Це одна з
діяльністю ЗМІ. Дана модель Груингом і Т. Хантом
чотирьох моделей,
описана У. Шраммом і Д.
запропонованих Дж. Груингом
Маккуэйлом.
і Т. Хантом, що виникла в 20-х
роках XX ст.
 Най більш відомі моделі.
Модель Аристотеля.
Наприклад, Аристотель виділив три компоненти процесу
комунікації: "Оратор - Промова - Аудиторія". У сучасному варіанті
вона виглядає так: "Комунікатор - Повідомлення - Коммунікант"
У "Риториці" давньогрецький філософ зазначав: "Мова
складається з трьох елементів: із самого оратора, предмета,
про котрий він говорить, із особи, до якої він звертається;
вона і є кінцева мета всього (я розумію слухача)

Таким чином, дана модель універсальна - вона

відображає комунікативний акт як в усній, так і
в письмовій формах. В цьому акті виділяються
три основних елемента комунікації:

Оратор - Промова - Слухач.

 Най більш відомі моделі.
Модель Лассуэлла
У 1948 р. американський вчений Р. Лассуэлл запропонував свою модель комунікації, що
стала класичною в соціології масової комунікації.

Хто повідомляє? Комунікатор Аналіз управління

Що? Повідомлення(інф. Аналіз змісту

)
По якому каналу? Канал передачі Аналіз засобів
каналів
Кому? Комунікант(ауд.) Аналіз адиторії

З яким ефектом? Зворотній зв’язок Аналіз результату

Наступні розділи згідно з структурою Р.
Лассуэлла
Аналіз керування процесами масової комунікації: при відповіді на питання "хто?" розглядаються
фактори, які відкривають і направляють сам акт комунікації (в першу чергу це сам
комунікатор);

Аналіз змісту повідомлень, що передаються, сюди ж включається статистичний аналіз частоти

згадувань тих чи інших фактів і подій у засобах масової інформації;
Аналіз засобів і каналів з використанням яких передаються повідомлення (для масової комунікації це аналіз
роботи самих мас-медіа);
Аналіз аудиторії (масової, спеціалізованої), який є життєво важливим для результативної комунікації;
Аналіз результатів (ефекту) комунікаційного впливу, для зручності часто об’єднаний з попереднім
розділом
 Най більш відомі моделі.
Модель біхевіоризму
Засновник біхевіоризму (Джон Б. Уотсон - 1878-1958) в
основу комунікації ставив не мова як конструкцію, систему,
а самі мовні сигнали, маніпулювання якими дає змогу
впливати на людину.
*Поведінка людини він ототожнював з системою видимих і
прихованих реакцій у схемі "стимул-реакція". Біхевіористи в
радикальній формі зводили всі суспільні явища і процеси до
взаємодії між стимулами, які впливають на людину, і реакціями на
них
 Най більш відомі моделі.
Модель Шеннона - Вівера
Згідно К. Шеннону, надмірність у комунікації досягається багаторазовим
повторенням інформації, або її дублюванням з використанням інших
каналів зв'язку. Таким чином виникає модель двох - або багатоканальної
комунікації.
Перевага даної моделі полягає в тому, що з її появою виникло уявлення
про швидкості і кількості переданої інформації.
Разом з цим модель Шеннона - Вівера має певні обмеження:
-механістичність (тобто відображає в основному технічні способи
комунікації, а людина включається в неї лише в якості "джерела" або
"приймача" інформації);
- абстрагованість від значення переданої інформації (увага приділяється
лише її кількості;
- однонаправлений лінійний характер комунікативного процесу,
відсутність зворотного зв'язку
 Най більш відомі моделі.
Циркулярна (циклічна) модель комунікації
була запропонована в роботах У. Шрамма та Ч. Осгуда.
У. Шрамм вважав, що комунікацію можна розглядати як лінійну
взаємодію, оскільки це циклічний процес, в ході комунікації її учасники
(джерело і одержувач) періодично міняються ролями.
Таким чином, комунікація трактується як двосторонній процес зв'язку,
коли і відправник, і одержувач інформації в рівній мірі взаємодіють
один з одним, обмінюючись повідомленнями (сигналами), в результаті
чого комунікація перетворюється в діалог.
Саме механізм "зворотного зв'язку" робить комунікацію більш
ефективною
Най більш відомі моделі
Двоканальна модель мовної комунікації
Його теорія ґрунтується па схемою Шеннона, в якій будь-яка
система комунікації являє собою взаємодію таких основних частин:
-джерела інформації (людину, що передає інформацію);
-сигналу (транслює інформацію в закодованому вигляді);
-приймача або слухача (володіє властивістю декодувати інформацію).
У даній моделі була врахована роль функціональної асиметрії
мозку людини,
яка є фізіологічною основою незалежності невербальної функції
мови від вербальної
Най більш відомі моделі
Двоступенева модель комунікації.
Дослідження ролі мас-медіа показали, що через два
тижні вплив отриманого повідомлення не падає, а,
навпаки, зростає. Це пов'язано з обговоренням цих
повідомлень одержувачами інформації з тими, кого
називають "лідерами думки". Так, з прямою моделі
комунікації (ЗМІ - одержувачі) виникла двоступенева
(ЗМІ - лідери думок - одержувачі).
Най більш відомі моделі
Теорія "Спіраль тиші/мовчання"
"Спіральтиші/мовчання" розроблена Е. Ноель-Нойман. Відповідно до
даної теорії засоби масової комунікації можуть маніпулювати
громадською думкою за рахунок надання слова меншості замість
більшості.
 Принципи ефективного спілкування
Правила успішної взаємодії (Р. Брой нингу):
1) довгі речення ускладнюють розуміння. Короткі речення (8-15 слів)
більш наочні, легше сприймаються й розуміються;
2) голос є сильним інструментом переконання - він може викликати як
симпатії, так і антипатії до людині;
3) паузи є дуже потужним, але часто недооцінюється інструментом
впливу. Вони посилюють увагу, заспокоюють, підкреслюють сказане.
Після довгої паузи можна, наприклад, легко змінити тему розмови;
4) частіше використовуйте у своїй промові дієслова. Вони надають
висловлюванню наочність і спонукають до дії. Прикметники додають
мові відтінок чогось особистого;
5) чим абстрактніше те чи інше поняття, тим многозначніше його
можна інтерпретувати. Тому вже на початку розмови потрібно
пояснити партнеру сенс, який ви в нього вкладаєте
Прий оми, що підвищують ефективність
комунікації.
1. Прийом "ім'я власне" заснований на проголошенні вголос імені-по
батькові партнера, з яким спілкується працівник
2. Прийом "дзеркало відносин" полягає в добрій усмішці і приємному
виразі обличчя, свідчить, що "я - ваш друг".
3. Прийом "золоті слова" полягає у висловлюванні на адресу людини
компліментів, сприяють ефекту навіювання.
4. Прийом "терплячий слухач" випливає з терплячого і уважного
вислуховування проблем клієнта.
5. Прийом "особисте життя" виражається в залученні уваги до "хобі",
захоплень клієнта (партнера).
 Як розташувати до себе
співрозмовника
1. Дайте людині відчути його значимість, підкресліть його
компетентність, заохочуйте, говорите компліменти, застосовуйте
похвалу. І робіть це щиро. Фальш легко розпізнається.
2. Щиро визнайте гідності співрозмовника. Задавайте йому питання
"на розуміння" тих питань, в яких він є експертом.
3. Звертаючи увагу на помилки, робіть це в непрямій формі.
4. Перш ніж критикувати іншого, скажіть про свої власні помилки.
5. Задавайте питання замість того, щоб віддавати накази.
6. Дайте можливість людині врятувати своє обличчя.
7. Хваліть людину за кожен навіть незначний успіх і будьте при цьому
щирі.
 Як розташувати до себе
співрозмовника
1. Виявляйте щирий інтерес і увага до людей і їх проблем.
2. Будьте привітні, доброзичливі.
3. Запам'ятайте ім'я людини і все, що можна про нього дізнатися, -
сімейний стан, уподобання, слабкості. Це допоможе знайти спільні
теми для розмови. Ніщо так не спонукає людини до взаємодії, як
загальні інтереси, загальні хобі.
4. Умійте терпляче слухати інших.
5. Проявляйте увагу і співчуття.
6. Ніколи не принижуйте людини, навіть якщо він не правий.
7. Віддайте належне його дійсним успіхам і досягненням.
8. Робіть так, щоб людям було приємно виконати те, що ви хочете
 Ще кілька рекомендацій
Перш, ніж почати розмову, підготуй теся.
Тільки незвичайна людина може прийти на переговори або почати важливу розмову по
телефону:
- запам'ятати все, про що хотів сказати;
-викласти це в логічній послідовності;
-бути коротким і не відхилятися від головної теми.
Запишіть ключові слова невелику картку.
По-перше, це допоможе структурувати ваші власні думки.
По-друге, допоможе зосередитися на основних моментах вашій мові.
По-третє, якщо при розмові з людьми ви щось забудете, картка з ключовими
словами допоможе вам відновити це в пам'яті.
Ще кілька рекомендацій
Не сперечай теся через дрібниці.
Несистематизована інформація гірше
сприй мається
-якщо ви любите сперечатися і тиснути на людей, ви можете
нажити собі купу ворогів. Навіть якщо ваші позитивні
положення цілком логічні. Людину не можливо переконати в
чомусь, якщо він сам цього не хоче. Будь-який спір спочатку
безперспективний
Якщо обрушувати на співрозмовника потік
несистематизованої інформації, ви абсолютно
зіб'єте його з пантелику. У такій ситуації дуже
складно відокремити головне від другорядного.
Це може бути прийомом з метою остаточно
заплутати супротивника
Ще кілька рекомендацій
Люди дуже часто вірять словам.
Набагато доцільніше більше приділяти увагу поведінці
людей, їх справами і вчинками. Поменше звертайте увагу
на те, що люди говорять на користь того, що вони роблять.
А заодно ще непогано і проаналізувати зв'язок або
розбіжність слова і справи.
Розрив шаблону.
Цікавим прийомом є "розрив шаблону". Ви вводите в
ситуацію недоречне зауваження, яке саме по собі
зрозуміле повідомлення, тим самим не даючи іншій
людині дати єдину відповідь на початкову ситуацію.
Хорошим засобом перервати хід думки співрозмовника -
це несподівано сказати йому: "Ось бачите!" (або "Я ж
казав!").
Ще кілька рекомендацій
Позитивні та негативні слова
Багато людей несвідомо використовують слова, які на підсвідомому рівні відштовхують
співрозмовника. Спробуйте внести корективи у стиль своїх висловлювань, змінити
емоційне забарвлення своїх слів, зробити її більш спокійною.
Негативні Позитивні

Страшно Трохи тривожно

Необхідно Бажано

Повинен Хотів би

Жахливо Не так добре, могло бути краще

Невдача Неповна перемога, інши поворот подій

Провал Скрутне становище

Дякую за Увагу!