Аскарида людська

Підготувала Мельнік Олександра

Що таке аскарида?
Одного з найбільших круглих глистів, що мешкають у
кишечнику у людини, згідно з медичною
термінологією, називають аскаридою людською.
Незважаючи на те, що цього паразита в організмі
людей виявляють дуже часто, лише мало хто володіє
хоч якоюсь інформацією про нього. Більшість знають
аскариду людську на фото зі шкільного підручника з
біології, не більше. Зустрічається паразит у жителів
практично всієї земної кулі, десь більше, десь менше.
Проте існують країни, в яких аскариди присутні в
організмі майже 100% населення. До таких належать,
наприклад, Японія. Найчастіше кількість глистів у
кишечнику людини невелика. Втім, мають місце
випадки, коли їх кількість доходила і до тисячі.

Відмінністю людських аскарид від інших гельмінтів є

відсутність органів, якими вони кріпляться до стінок
кишечника. З цієї причини паразити можуть
самостійно пересуватися до їжі. Цією особливістю
пояснюється те, що вони живуть найчастіше в тонкому
кишечнику.
 Анатомія аскариди
Довжина жіночої та чоловічої особин значно відрізняються (40 та 15 см відповідно). Крім того, ще одна їх відмінність
полягає у морфології. Чоловік має загнутий до стінки очеревини задній кінець. Тіло аскариди людської
веретеноподібне, витягнуте, світло-рожевого або блідо-світлого забарвлення. Іноді зустрічаються напівпрозорі або
сіруваті особини. Паразит має три губи, які оточують ротовий отвір.

Аскаридам, які стосуються нематод і круглих

гельмінтів, характерні такі особливості будови:
• Організми є роздільностатевими. Є як жіночі,
так і чоловічі особини.
• У тілі присутні гладка поперечнополосатая
м’язова тканина.
• Зовні тіло покриває багатошарова кутикула.
• Виконуючи функцію зовнішнього скелета, вона
допомагає паразиту згинати тіло.
• В організмі є первинна порожнина і відсутня
вторинна.
• Органи кровообігу та дихання атрофовані.
• Нервова система повністю сформована та
представлена ​нервовими стовбурами, які
відходять від кільця глотки.
Порожнина організму
Тіло аскариди має довгасту форму, що звужується до обох
кінців. У розрізі воно кругле, а в порожнині є безбарвна
рідина. Як було описано вище, внутрішня порожнина
паразиту є первинною. Це означає, що внутрішні органи
відокремлені від стінки тіла додатковим шаром епітелію.
Особливістю є наявність замкнутого простору в організмі
глиста, в якому розташовуються органи травлення та
розмноження. До функцій покриву відносять:
• Опорну. Функціонуючи як зовнішній скелет, він утворює
для внутрішніх органів та рідини оболонку.
• Транспортування життєво необхідних речовин із травної
системи у решту.
• Переміщення в органи виділення продуктів
життєдіяльності.
Завдяки зовнішньому водному скелету, тіло аскариди
захищене від впливу людського організму (перетравлення
з допомогою ферментів ШКТ). Цей скелет бере участь в
обміні речовин і виконує завдання кровообігу.
 Епітеліальний покрив та
мускулатура
Клітини епітелію людської аскариди формують
зовнішню багатошарову кутикулу, яка також
називається гіподермою. Вона складається із десяти
шарів. Саме гіподермою виробляється речовина, що
запобігає перетравленню гельмінту ферментами
кишечника. На поперечному розрізі гельмінта вона
виглядає як тонкостінна оболонка, що закриває його
цілком. Особливістю гіподерми є те, що, незважаючи
на свою міцність, вона є дуже гнучкою. Це дає
можливість аскариді активно переміщатися. На
кутикулі присутні чотири валики. Вони розташовуються
з боків, на спині та очеревині. У валиках розташовані
органи виділення, які мають форму каналів. Кожен є
поглибленням, що розділяє гіподерму і м’язовий
каркас. Мускулатура складається із поздовжніх
волокон. Ці волокна разом з епітелієм складають
оболонку порожнини організму аскариди та утворюють
стінку тіла. Така особливість покривів сприяє
активному пересування паразитів, проте м’язовий
каркас, який відрізняється від каркасів інших круглих
черв’яків, не дозволяє їм рухатися прямою лінією.
Травлення
Травна система людської аскариди складається з порожнистої трубки, яка утворює кишечник з чотирма відділами. Два
з них утворені з ектодерма і два мають ендодермальне походження.
Кишка є замкненою і звивистою порожниною, яка
розташована в центральній частині і проходить
через все тіло гельмінта. Усі поживні речовини
засвоюються у середній частині кишечника. Така
проста анатомія травної системи аскариди людської
пов’язана з тим, що паразит постійно знаходиться в
оточенні обробленої кишечником людини харчової
маси. Це значно спрощує механізм живлення.
Процес всмоктування їжі відбувається через
ротовий отвір, оточений так званими губами.
Нервова система
Її будова також примітивна. Складається
нервова система паразита з одного гангліозного
вузла, представленого навкологлотковим
кільцем. Воно розміщується у головній частині
гельмінта. Від нього вздовж тіла відходять
нервові спинні та черевні пучки. До їх функцій
входить організація мускулатурного контролю
під час руху та наявність чутливості.
Рецепторів аскарид практично немає. Є лише
папіломи, які є дотичними горбками. Вони
знаходяться біля ротової порожнини. Інших
чутливих утворень паразитів також немає.
Вони атрофувалися, тому що травне середовище людського кишечника не містить будь-
яких фізичних подразників.
Дихальна система
Глисти живуть в анаеробному середовищі. Там де немає вільного кисню. Тому їм не потрібні органи дихання,
присутні у особин, які є більш розвиненими. Відсутність у них дихальної системи є результатом природної
адаптації, оскільки в кишечнику у людини немає повітря.

Процеси обміну речовин відбуваються завдяки клітинному подиху. Воно здійснюється в результаті гліколізу в
клітинній цитоплазмі. Такий тип клітинного дихання, у якому відсутня кисень, використовують анаеробні
організми.
Видільна система
Передній кінець аскариди має
отвір виділення. Через нього
виводяться рідкі продукти
життєдіяльності паразита.
Травний тракт спустошується
завдяки своєму анальному
ходу, розташованому в
задньому кінці тіла аскариди.
Статева система

Оскільки аскариди людські — особи

роздільностатеві, то й статеві органи у них
відрізняються. Вони виглядають як порожні
звивисті трубочки. Органи розмноження самців
представлені одним насінником, який
продовжується в сім’япровід. Закінчивши Яйце аскариди
процес спарювання, самець гине. Жіночі
особини мають два яєчники, які продовжуються
в яйцевід, що переходить у матку. Після
спарювання самка відкладає яйця у
навколишнє середовище.

Самка аскариди
 Життєвий цикл
1.Відкладання 2.Інвазійне
яєць яйце

С кашлем у
3.Личинка
пищевод
Аскарида потрапляє до кишечника,
де дорослішає. Цикл повторюється.

6.Через кров в
4.Інфекція
легені

5.Розвиток у
кишечнику
 Способи зараження аскаридами

Через контакт із носієм. Через ґрунт.

Через забруднену воду. Через мух та комах.

Повторне зараження
• Оскільки людський організм не виробляє
необхідний захист для запобігання зараженню,
людина, яка одного разу перехворіла на аскаридоз,
може бути повторно заражена. Незважаючи на це,
вживання ліків від аскаридозу з профілактичною
метою не рекомендується. Причиною цього є самі
ліки. Аскаридоз лікується препаратами дуже
сильного впливу. А профілактичні ліки не дають
потрібного результату. Від них глисти не загинуть і
не виведуть природним шляхом, а почнуть
підніматися вгору кишечником. Наслідком може
стати вихід паразитів через рот, ніс та вуха, що
завдає значного дискомфорту хворому.
Дякую за увагу!)