Тема 2.

Методологія
порівняльного правознавства
Методологія юридичної науки –
це система принципів і способів
організації і побудови теоретико-
пізнавальної діяльності в галузі
дослідження державно-правової
дійсності, а також вчення про цю
систему.
 Порівняльно-правовий метод – це
сукупність прийомів та правил виявлення
загальних та специфічних
закономірностей виникнення, розвитку,
функціонування правових систем (їх
елементів) шляхом порівняння, під яким
(під порівнянням) мається на увазі
пізнавальна операція, що дає змогу на
підставі фіксованої ознаки встановити
подібність або відмінність об’єктів
шляхом парного співставлення.
 Стадії порівняльно-правового аналізу

1. Вибору об’єктів порівняння та визначення його

мети.
2. Зіставлення цих об’єктів, встановлення їх
спільних рис та особливостей.
3. Оцінка схожості, відмінностей та неспівставності
порівнюваних об’єктів.
4. Вироблення відповідних рекомендацій щодо
втілення результатів порівняльно-правового аналізу
в практику.
 Види порівняння
Діахронне (історичне) порівняння – порівнюються правові системи та
їх компоненти, що існували в минулому на різних етапах розвитку, тобто
порівняння носить історичний характер. За допомогою діахронного
порівняння досліджується еволюція правової системи та її елементів.
Синхронне порівняння – предметом порівняння є діючі правові
системи та їх елементи, що знаходяться на одному етапі розвитку.

Внутрішнє – порівняння в рамках однієї правової сім’ї.

Зовнішнє – порівнюються різні правові системи, сім’ї.

Макропорівняння – порівняння на рівні правових систем, або сімей в

цілому.
Мікропорівняння – порівняння на рівні правових норм.
Мезопорівняння (інституційне, або галузеве) проміжний рівень
порівняння – порівняння інститутів та галузей права.
 Види порівняння
Нормативне – порівнюються норми, законодавчі акти.
Функціональне – порівняння починається з висунення проблеми, а вже
потім іде пошук правової норми чи інституту, за допомогою яких ця
проблема може бути вирішена.
Співставлення – система прийомів і методик систематичного
порівняння об'єктів, явищ на основі встановлення між ними
еквівалентності.
Протиставлення (контрастуюче порівняння) – використовується,
найчастіше, коли порівнюються об’єкти, що належать до різних правових
сімей щоб підкреслити їх відмінність.
Універсальне – вибраний об’єкт порівнюється в усіх правових системах.
Репрезентативне – вибраний об’єкт порівнюється лише в деяких
правових системах: вибірково.
Принцип розумного обмеження – об’єкти порівнюються лише в
материнських правопорядках.
 Методи порівняльного правознавства
•Системний метод
•Формально-юридичний (нормативно-
догматичний)
•Конкретно-історичний
•Конкретно-соціологічний
•Метод моделювання
та ін.
 Понятійно-категоріальний апарат

•правова сім'я
•правова система
•національна правова система
•правова карта світу
•правова ідентифікація
•правова традиція