Тема 2 Методологія пізнання держави і права

1. Поняття та ознаки методу юридичної науки.

Метод тп – це сукупність самостійних та взаємопов’язаних способів і
прийомів дослідження, які надають можливість виокремити та об’єктивно
дослідити закономірності виникнення, функціонування та вдосконалення
держави і права як засобів забезпечення порядку в суспільстві.

Значення методу тп полягає у наступному:

1) метод забезпечує характеристику сутності державно-правових
категорій;
2) завдяки методу формуються закономірності державно-правових
категорій;
3) метод є засобом узагальнення практики;
4) метод забезпечує формування нових знань та визначає ступінь їх
приросту;
5) забезпечує вивчення держави і права не лише як наукових категорій, а і
як реально існуючих явищ, які спричиняють вплив на суспільство;
6) це засіб вивчення держави і права, який має власну структуру, яку
складають система категорій та прийомів дослідження;
7) це засіб забезпечення системності знань, що засновується на певних
принципах.

Обґрунтовані у сучасній юридичній літературі підходи до

характеристики методології можливо об’єднати у декілька груп:
а) широкий підхід визначає методологію пізнання держави і права як
науку про систему підходів та методів, способів наукового дослідження, а
також теорію їх використання під час дослідження державно-правових явищ
чи відносно самостійну сферу юриспруденції, в межах якої розглядаються
умови та форми наукового пізнання держави та права, підстави, принципи та
методи юридичних досліджень ;
б) вузький підхід характеризує методологію як вчення про методи ;
обґрунтування методів пізнання дійсності, що застосовуються в науці;
2. Принципи наукового пізнання
Принципи наукового пізнання – це сукупність, ідей, положень та вимог,
які мають науковий характер, є загальновизнаними та забезпечують єдність
процесу пізнання. Серед них виокремлюють наступні:
• принцип всесторонності забезпечує дослідження держави і права не
як окремо взятих категорій, що мають самостійне значення, а як складно
структурних багатоаспектних явищ, які взаємодіють з іншими явищами.
Результатом дії цього принципу є дослідження сутності та природи держави і
права, їх місця в суспільстві;
• принцип історизму створює можливість дослідження державно –
правових явищ з урахуванням історичного досвіду їх функціонування і
розвитку. Завдяки цьому принципу досліджуються явища державно-правової
дійсності, які мають тривалу історію функціонування. Принцип визначає
відповідність явища меті його створення та ступінь ефективності їх
функціонування, а отже, і значення для суспільства;
• принцип комплексності забезпечує вивчення держави і права як
категорій, що є предметом вивчення інших юридичних і суспільних наук.
Мова йде про філософію, соціологію, політекономію та політологію.
Досліджуючи ці категорії системою наук, ми отримуємо об'єктивні знання
про особливості функціонування держави і права в суспільстві та їх значення
в процесі регулювання різноманітних сфер його життєдіяльності;
• принцип професіоналізму полягає у наявності певних вимог до
дослідника, які полягають у наявності професійних знань, умінні їх
застосовувати, обізнаності у сутності уже існуючих наукових ідей та
положень, умінні передбачати суспільні процеси, можливості обґрунтувати і
відстояти власну позицію, умінні до узагальнень та обґрунтування перспектив
державно-правової сфери і підвищення ефективності державно - правових
інститутів;
• принцип гласності полягає, з однієї сторони, у доступності
результатів наукових досліджень до громадськості, наявності наукової
новизни досліджень та їх значимості для практики. А з іншої сторони, цей
принцип обумовлює наявність закритих досліджень, які торкаються
державних і суспільних інтересів та належать до сфери державної таємниці;
• принцип відповідальності забезпечує відповідність наукових
досліджень суспільним інтересам та потребам, необхідність розробки
наукової проблематики, що витребувана практикою та можливість
притягнення до однієї із форм відповідальності суб'єкта, наукової ідеї та теорії
якого розпалюють суспільну ворожнечу чи створюють загрозу для людства.
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Філософсько-світоглядові методи дослідження
І. Матеріалістичний засновується на ідеї про об’єктивність та
матеріальність світу.
В процесі вивчення держави і права:
- акцентує увагу на пізнанні держави і права в залежності від
економічних умов розвитку суспільства;
- держава і право мають об’єктивний характер;
- вони не залежать від свідомості людини;
- виникнення держави і права пов’язується з розвитком матеріальної
основи суспільства;
- застосовується в процесі аналізу процесу виникнення держави і
права під впливом розвитку економічних відносин;
- держава і право належать до надбудови над економічним базисом;
ІІ. Діалектичний засновується на ідеї про всезагальні закони розвитку
природи, суспільства, державно-правових явищ; їх розвиток і вдосконалення.
 Надає можливість:
- визначити державу і право як результат розвитку суспільства;
- держава і право взаємодіють;
- вони вдосконалюються відповідно до суспільних наук;
- вдосконалення державно-правових категорій залежить від
подолання протиріч;
- державно-правові явища є взаємодіючими з політичними,
економічними, культурними та національними процесами;
- державу і право необхідно вивчати у зв’язку із юридичною
практикою.
ІІІ. Ідеалістичний існує у двох формах.
Зміст:
- держава і право досліджується через свідомість та духовне начало;
- способом дослідження державно-правових явищ є наукові ідеї, теорії
та концепції;
- держава і право як вияв свідомості є певними по відношенню до
базису;
- забезпечує вивчення співвідношення природного і позитивного
права;
- досліджує взаємозв’язок права і держави; права і моралі, сутність
правосвідомості;
- характеризує принцип пріоритету прав і свобод людини в процесі
функціонування держави і права;
ІV. Метафізичний – розглядає державу і право як вічні незмінні
інститути.
Загальнонаукові методи пізнання держави і права
1) Історичний метод забезпечує можливість простежити динаміку
розвитку державно-правових явищ і процесів певного історичного
періоду.
 2) Порівняльний метод передбачає зіставлення та протиставлення
юридичних понять, державно-правових явищ та правових процесів.
Порівняльний метод має свої різновиди (case study, бінарне порівняння,
регіональне, глобальне, крос-темпоральне).
3) Формально-логічні методи Особливістю цих методів є їх заснованість
на законах і формах мислення, які застосовуються формальною логікою.
Найважливішими із них є:
- аналіз – полягає у розчленуванні державно-правових явищ на
складові елементи та дослідженні змісту і сутності кожних з них.
- синтез – логічний прийом, який є протилежним аналізу. В результаті
характеристики складових будь-якого державного явища ми узагальнюємо
його з метою створення загального, цілісного уявлення про правову
категорію чи державно-політичне явище.
- 4) Функціональний пов'язаний з виявом найбільш суттєвих умов
функціонування певних систем та окремих категорій. За його допомогою
можливо охарактеризувати функціонування окремих елементів системи, її
взаємозалежність, виокремити провідні елементи системи та визначити ті
складові, які потребують змін чи доповнень, а то і відміни
Спеціально-наукові методи.
Основними серед цих методів є:
1.Системний метод надає можливість дослідити державно-правові явища
як системи.
2. Структурно-функціональний метод забезпечує можливість
дослідження структурних елементів державно-правових явищ. Кожна
державно-правова категорія має складний характер та власну структуру.
3.Формально-догматичний метод полягає у дослідженні догми права.
4.Комунікативний метод аналізує право як форму взаємодії суб’єктів.
Конкретно-наукові методи
1.Метод конкретно-соціологічних досліджень засновується на практиці
застосування права, анкетування, проведення опитування. Націлений на
вивчення соціальної обумовленості, соціальної дії та ефективності
держави та права, визначення взаємодії із суспільними відносинами та
суспільною практикою, а також аналізу зворотного впливу соціальних
факторів на право.
2. Математичний метод – надає можливість в деяких випадках замінити
мовою формул та знаків мовні формули та уникнути неточності, особливо
по відношенню до термінів, які мають неоднозначне формулювання.
3. Метод правового моделювання пов'язаний з виокремленням певної
закономірності, яка надає можливість створити модель явища, яка повною
мірою відповідає зазначеним закономірностям.
4.Метод правового прогнозування забезпечує з’ясування науково
обґрунтованих прогнозів майбутнього розвитку державно-правових явищ.
5.Метод правової статистики забезпечує дослідження якісних та
кількісних показників державно-правових явищ.
6. Поведінковий (біхевіористичний) метод акцентує увагу на
дослідженні та інтерпретації держави та права з точки зору домінуючого
значення їх поведінкових характеристик