varycholga@gmail.

com

0935814207

План лекції:

Поняття науки її ознаки. Класифікація юридичних наук.

Предмет теорії права. Його особливості.

Функції Теорії права.

Місце Теорії права в системі юридичних наук.

Поняття науки її ознаки. Класифікація юридичних наук.

В сучасній юридичній літературі виокремлюють два підходи до розуміння поняття науки:

дослідницький та практичний.

Дослідницький підхід

В межах такого підходу наука роглядається як певна система знань які підлягають спочатку
збиранню, опрацюванню, систематизаціїї і лише потім формування та виокремлення їх(тобто знань)
у певну галузь.

Практичний підхід.

Передбачає таку характеристику науки яка пов’язується з можливістю застосування чи практичного

застосування отриманих знань у прикладній діяльності.

Наукова та практична діяльність пов’язані.

Наука - цілеспрямований результативний процес отриманння, систематизації та узагальнення

істиних або ж достовірних знань про сутність, структуру та зміст світу, та про його місце у системі
суспільства.
Ознаки науки
Це сфера діяльності яка передбачає наявність суб’єкта та характеризується відповідною
направленістю.

Це сфера знань що має професійне спрямування.

Характеризується наявністю читко визначеного предмета науки.

Характеризується різномаїттям методів дослідження які в сукупності складають методологію.

Без предмету і методу науки не існує.

Це діяльність яка засновується на знаннях які є науково обгрунтованими та визначеними у науці.

Це діяльність що має систематичний характер та є багаторазовою.

Це діяльність що забезпечує приріст нових знань про предмет дослідження.

Це діяльність, результати якої потребують підтвердження практикою.

 Юридична наука це діяльність суб’єктів які володіють системою юридичних навичок, що
забезпечує за допомогою спеціальних методів формування сукупності практичних знань, навичок,
ідей, які відображають приріст знань про державу і право, про їх місце у суспільстві з метою
Гарантування прав людини та інтересів суспільства.

Види юридичних наук

Доктринальна- спрямовується перспективи розвитку права та держави

Догматична (аналітична)- концентрується на необхідності пояснення державно-правових

явищ та категорій.

Практична – вона існує за формулою Догматична ЮН + Доктринальна ЮН що дорівню

Практична ЮН і спрямовується на з’ясування та вирішення конкретних юридичних проблем.

Юридична наука на сьогодні складаються з юридичної освіти та юридичної практики.

Класифікація юридичних наук

В системі суспільних наук знаходять собі місце юридичні науки. Класифікація ЮН відбувається на
певні групи. В залежності від методу вивчення та методології яка використовується в юристприденції
ми класифікуємо юридичні науки на такі групи.

1) Теоретико-Історичні науки – це ті науки, прелдмети вивчення яких є загальні закономірності

зародження, виникнення, розвитку, функціонування та вдосконалення держави і права.
2) Галузеві– предметом вивчення ких є особливості державно-правового впливу на відповідну
сферу суспільних відносин.(Цивільне право, трудове право і т.д.)
3) Міжгалузеві науки- Земельне право Банківське право
4) Спеціальноприкладні науки – які використовуючі знання не юридичного характеру
допомагають нам вирішувати справи юридичні.(криміналістика, балістика, судова медицина)
5) Міжнародноправові науки

5) 1) Міжнародне публічне право – предметом вивчення якого є основи взаємодії держав та

інших суб’єктів міжнародного права(міжнародних організацій, співтовариств і т.д.)

5) 2) Міжнародне приватне право – дослідження регулювання цивільних, господарських,

сімейних та інших відносин суб’єктами яких з одного боку виступають громадяни держави, а от з
іншого боку – держава.

Предмет Науки Теорія Права

Предмет теорії права складають загальні закономірності та тенденції зародження, формування,

виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права а також їх взаємодія з іншими
елементами ( із суспільством ).

ПРЕДМЕТ- ПЕВНА ДЕТАЛІЗАЦІЯ, ПЕВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ

Структура предмету Теорії Права

1)Загальні закономірності та тенденції зародження, формування, виникнення, функціонування та

вдосконалення держави і права
 1) 1) Загальні Закономірності розвитку суспільства як значною мірою важливі елементи для
функціонування та розвитку держави та права.

1) 2) Закономірності взаємодії та взаємовпливу державно-правових іститутів та економічної

системи суспільства(Закономірності взаємодії та взаємовпливу органів держави у процесі
регулювання економічних відносин). ( Антимонопольний коміет)

1) 3) Закономірності які притаманні праву та державі як самостійним або відокремленим

категоріям, а також закномірності які притаманні державі та прву спільно.

1) 4) Закономірності функціонування держави у політичній системі суспільтва та права в системі

засобів соціального врегулювання.

2)Система загальних юридичних понять та категорій.

Ці пняття ми мжемо виокремити у цілісну систему яка буде створювати базесний категоріальний
апарат юридичної науки (Принципи права, система права, норма права, юридична відповідальність,
реалізація права, джерела правва, нормативно-правові відносини та інши поняття.)

Юридичні тенденції, як і закономірності відображають певні зв’язи між державно-правовими

категоріями і явищами, але, на відміну від закономірносте, тенденція має виключно ймовірний
характер і характеризується менш значним рівнем сталості. (Зменшення держав з монархічними
формами правління у 21 ст.)

3. Функції теорії права.

Функції теорії права – це напрямки впливу, що характеризують сутність, зміст та призначення

теорії як суспільно-правової, юридичної та загально-теоретичної науки. Ці функції визначаються,
насамперед, особливостями її предмета та місцем і роллю у системі юридичних наук.

Функції теорії права характеризується наступними ознаками:

1. це напрямки впливу, метою якої є отримання знань про державу і право;

2. це напрямки навчальної діяльності, що забезпечує формування професійних знань юриста;
3. це напрямки фундаментальної діяльності, змістом якої є визначення сутності, структури та
функцій держави і права;
4. це діяльність , що характеризує теорію як самостійну науку;
5. це напрямки діяльності, що характеризують соціальне призначення теорії права
6. це напрямки діяльності, що визначають місце теорії права в системі наукової діяльності
взагалі та юридичної діяльності зокрема.
До основних функцій теорії держави і права належать такі.

1. Методологічна функція характеризується можливістю розробляти прийоми та способи

дослідження, що характеризуються як методологія вивчення держави і права, а також категорій, що
забезпечують системність та єдність юридичної науки. Також методологічна функція проявляється у
тому, що теорія права розробляє методику дослідження державно-правових явищ і формулює
систему пов’язаних з ними понять, які використовуються всіма іншими юридичними науками.
 2. Ідеологічна. Ця функція виражається в тому, що вона формує державно-правовий світогляд
про минулий, сучасний та майбутній розвиток різних держав світу, різних правових систем, а також
держави і права України, її місце і роль в сучасному світі. Засвоєння цих знань дає можливість
підвищити рівень професійної правосвідомості і правової культури студентів-юристів.

3. Евристична надає можливість проаналізувати позитивний і негативний досвід розвитку

державно-правових інститутів. Термін «еврика» означає «відкриття». «Евристика» - галузь знань про
творчу діяльність пов’язану з пошуками шляхів відкриття нового в судженнях, ідеях, способах діяння.
Досліджуючи ті чи інші державно-правові явища теорія держави і права вносить нові пропозиції про
вдосконалення діяльності державних органів влади, про запровадження нової системи місцевого
самоврядування тощо.

4. Прогностична забезпечує можливість визначення перспектив та напрямків розвитку права та

держави в майбутньому. Ця функція тісно пов’язана з прогностичними методами вивчення держави і
права, вона прогнозує розвиток держави і права, окремих державно-правових інститутів.

5. Онтологічна встановлює можливість констатації певного стану розвитку держави. Онтологія –

це вчення про буття держави і права, про те як право і держава виникають і існують. Онтологічна
функція властива кожній науці, бо вона у повному обсязі виражає основне призначення кожної науки
- здійснення дослідження свого предмета й розкриття, пояснення результатів цього дослідження.

6. Системоутворююча, що означає можливість теорії забезпечити єдність юридичної науки

шляхом розробки системи категорій та методів, які конкретизуються галузевими та прикладними
юридичними науками. Ця функція також виявляється в тому, що теорія права об’єднує всі юридичні
науки у злагоджену, гармонійну пізнавальну систему і визначає її інтегральну єдність.

7. Комунікативна полягає у забезпеченні обміну інформацією між юридичними науками, що

здійснюється, з одного боку шляхом узагальнення знань галузевого характеру, а з іншого шляхом
конкретизації теорій та концепцій загальноюридичного змісту до особливостей предмету інших
юридичних наук.

8. Інформаційна, що забезпечує надання інформації суб’єктам суспільних відносин стосовно їх

статусу прав і обов’язків, а також можливостей їх захисту.

9. Практично-прикладна. Характеризує можливості теорії щодо наукового обґрунтування шляхів

та способів вирішення практичних проблем в процесі реалізації практичної юридичної діяльності.

10. Функція пояснення (конструктивна функція) забезпечує розкриття змісту, сутності об’єктів,
що є предметом вивчення наукою. Завдяки цій функції визначається не лише сутність держави і
права, а і характеризується їх взаємодія з іншими елементами суспільства.
 11. Виховна. Змістом цієї функції є забезпечення певного рівня правової культури населення з
метою формування усвідомленої потреби в забезпеченні прав та інтересів суб’єктів шляхом вчинення
правомірної діяльності.

12. Учбова. Змістом цієї функції є формування професійних знань юридичного характеру.
Формування цих знань здійснюється стосовно юристів.

Наявність чітко визначених функцій тдп надає можливість визначити характер цієї науки та її
особливості як самостійного виду наукової діяльності

4.Місце Теорії Права в системі юридичних наук

Юридична наука (правознавство або юриспруденція) - це спеціалізована галузь наукових знань в

сфері гуманітарних наук або особлива юридична наукова діяльність, яка направлена на вивчення
права в теоретичному і прикладному аспектах, правових форм організації і функціонування
держави, суспільства, їх окремих інститутів.

Юридичні науки (юриспруденція)відносяться до гуманітарних наук, володіють всіма

характеристиками, які властиві науці взагалі і всім гуманітарним наукам зокрема, однак відрізняються
від інших підвидів останніх, насамперед, предметом вивчення і
відповідно ЗМІСТом отриманих наукових знань.

Предметом вивчення юридичних наукє державно-правова сфера життя суспільства як відносно

самостійний фрагмент дійсності, ядро якого складають держава і право, причому домінуючим
об’єктом дослідження юридичних наук є власне правова організація або правова
система суспільства(країни), цивілізації, людства.

Об’єктом дослідження всіх юридичних наук є держава і право, але кожна юридична наука має свій
предмет вивчення, тобто певну групу їх властивостей, закономірностей виникнення, функціонування і
розвитку.

В узагальненому вигляді систему юридичних наук складають:

загальнотеоретичні галузеві і міжгалузеві спеціально-

юридичні науки базові юридичні прикладні
науки юридичні науки

– теорія держави і – конституційне право; – судова медицина;

права;
– цивільне право; – криміналістика;
– юридична
деонтологія; – кримінальне право; – кримінологія;

– історія держави і – фінансове право; – судова психіатрія;

права України; – господарське право; – трасологія;
– історія держави і – земельне право; – судова
права зарубіжних бухгалтерія;
країн; – житлове право;
– судова
 – філософія права; – трудове право; статистика;

– соціологія права; – адміністративне – правова

право; психологія;
– історія політичних
і правових вчень; – сімейне право; – тощо.

– історія політичної – екологічне право;

та правової думки в
Україні; – цивільно-
процесуальне право;
– та ін.
– кримінально-
процесуальне право;

– міжнародне право;

– тощо.

Або по іншій класифікації:

 історико-теоретичні науки (теорія права і держави, історія держави і права, історія вченняв
державі і праві, філософія права і соціологія права і інші.);

 науки управлінського циклу (конституційне право, теорія управління, адміністративне

право і ін.);

 цивілістичні науки (цивільне право, цивільний процес, арбітражний процес, сімейне право і
ін.);

 криміналістичні науки (карне право, карний процес, виправно-трудове право і ін.);

 прикладні науки (судова медицина, судова психологія, судова бухгалтерія і ін.).

Загальна теорія держави і права – це загальнотеоретична юридична наука, особливістю

якою є дослідженнязагальних закономірностей виникнення, функціонування і розвитку держави і
права, їх істотних властивостей, основних елементів, форм взаємодії з суспільством.

Загальна теорія держави і права відноситься до фундаментальних, теоретичних юридичних наук.

Таким чином, предметом вивчення загальної теорії держави і права являються загальні і специфічні
закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства.