ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АЛЬДЕГІДІВ.

Альдегіди — аліфатичні та ароматичні органічні хімічні

сполуки, що містять альдегідну групу -COH. Альдегіди та
кетони характеризуються тим, що містять однакову
функціональну групу, яку називають карбонільною або
оксигрупою. Альдегіди та кетони відрізняються за
характером атомів, що оточують карбонільну групу: у
альдегідів хоча б один з валентностей Карбону
карбонільної групи витрачається на зв'язок з Гідрогеном.
У кетонів обидві валентності карбонільної групи
витрачаються на зв'язок з вуглеводневими залишками.
ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС
Назва утворена від алкоголю дегідратацій, тобто алкоголю, з
якого вилучений водень. Аліфатичні альдегіди — це зазвичай
рідини, наприклад, метаналь (формальдегід), етаналь
(ацетальдегід). Ароматичні представники цього класу можуть
бути, як рідкими (бензальдегід), так і твердими (ванілін).
Для всіх альдегідів, крім формальдегіду, дві протилежні сторони
карбонільної групи прохіральні енантіотопні. Здатні утворювати
гідратну форму RCH(OH)2, особливо якщо група R — сильний
електроноакцептор. Легко окиснюються до кислот. При
відновленні дають спирти. Приєднують нуклеофіли, утворюючи
ціангідрини або оксинітрили RHC(OH)CN, ацеталі RHC(OH)OAlk,
з воденьвмісними нуклеофілами реакція йде далі (з утворенням
азометинів, енамінів, оксимів, гідразонів, нітронів). Реакції також
перебігають за участю атома Н-альдегідної групи (бензоїнова,
формоїнова конденсації), альдегіди здатні приєднуватися до
олефінів (реакція Прінса) та ін.
ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Висока реакційна здатність пов'язана з наявністю
полярного зв'язку С=О. Альдегіди є жорсткими
основами Льюїса і, відповідно, атом кисню в них
може координуватися з жорсткими кислотами: H+,
ZnCl2, BF3, AlCl3 і т. д. У загальному випадку
хімічні властивості альдегідів аналогічні кетонам,
проте альдегіди виявляють більшу активність, що
пов'язано з більшою поляризацією зв'язку. Крім
того, для альдегідів характерні реакції, не
характерні для кетонів, наприклад, гідратація у
водному розчині.
Формальдегід є газоподібною при кімнатній температурі речовиною. Альдегіди
до С12 - рідини, а альдегіди нормальної будови з довшим нерозгалуженим ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
вуглецевим скелетом є твердими речовинами.
Температури кипіння альдегідів з нерозгалуженим будовою вуглецевого
ланцюга вище, ніж у їх ізомерів. Наприклад, валеріановий альдегід кипить при
100,4 °C, а ізовалеріановий - при 92,5 °C. Вони кип'ятять за більш низьких
температур, ніж спирти з тим самим числом вуглецевих атомів, наприклад,
пропіоновий альдегід кипить при 48,8 °C, а пропанол-1 при 97,8 °C. Це показує,
що альдегіди, на відміну від спиртів, не є сильно асоційованими рідинами. Ця
властивість використовується в синтезі альдегідів шляхом відновлення спиртів:
оскільки температура кипіння альдегідів в цілому нижча, вони можуть бути
легко відокремлені та очищені від спирту перегонкою. У той же час їхня
температура кипіння набагато вища, ніж у вуглеводнів з тією ж молекулярною
масою, що пов'язано з їх високою полярністю. В'язкість, щільність та показник
заломлення при 20 °C збільшуються із збільшенням молярної маси альдегідів.
Нижчі альдегіди є рухомими рідинами, а альдегіди від гептаналю до
ундеканалю мають масляну консистенцію. Формальдегід та ацетальдегід
практично необмежено змішуються з водою, проте, зі зростанням довжини
вуглецевого скелета, розчинність альдегідів у воді сильно зменшується,
наприклад, розчинність гексаналю при 20 ° С становить лише 0,6 % за масою.
Аліфатичні альдегіди розчиняються у спиртах, простих ефірах та інших
поширених органічних розчинниках. Нижчі альдегіди мають різкий запах, а
найвищі гомологи (С8-С13) є компонентами багатьох парфумерних виробів.