Виготовлення

плоскої іграшки
Виконала: учениця 8-А ЗЗОШ “ОСНОВА”
Ярошенко Катерина
Керівник: учитель тудового навчання

Назаренко Ірина Ігорівна

Розробка технічного завдання
Призначення виробу: авторська іграшка дає
можливість втілити свою фантазію, зшита своїми руками
вона буде прекрасним подарунком дорогим і близьким
людям.
Вимоги до виробу: простота, міцність, привабливість,
всі кріплення повинні бути надійними.
Вимоги до матеріалів: міцні, добре миючи, не
дорогі,екологічні.
Висновок: іграшка повинна бути безпечна, приємна на
дотик, яскрава, стильна, якісна.
 Історична довідка
М’яка іграшка – сама нова із всіх іграшок, їй трохи більше
100 років. Перші м’які іграшки з’явились на початку 20
століття в Німеччині. Німецька майстриня Маргарет Штайф
придумала м’яких маленьких слоненят. Спочатку вони
служили подушечками для голок і шпильок, але дітям вони
дуже сподобалися як іграшки. Тоді Маргарет створила
цілий звіринець: кролики і слони, мавпи і верблюди, ослики
і зайчики, і багато інших тваринок. Зшиті вони були з
оксамиту і плюшу. А в 1903 році Маргарет Штайф створила
самого першого плюшевого ведмедика на ім’я Тедді. Він
так сподобався і дітям і дорослим, що іграшкових
ведмедиків стали виготовляти і в інших країнах. З того часу
розпочалась тріумфальна хода м’якої іграшки світом.
М’які іграшки поділяються на плоскі і об’ємні.
Плоска іграшка складається з двох однакових деталей –
на одній деталі вишиваємо очі, ротик і носик, другу
називаємо спинкою
Розробка технічної пропозиції

Зразки-аналоги

Визначення майбутньої моделі: модель- лялька буде мати довге

волосся з декоративним обручем , одягнена у яскраву сукню з
елементами оздоблення, на ногах черевики.
 Конструкторський етап
Ескіз моделі

Опис зовнішнього вигляду: іграшка-лялька має довге

волосся, одягнена у яскраву сукню з елементами
оздоблення, черевики.
Вибір матеріалів: різнокольоровий фетр, бусини,
синтепон.
 Технологічний етап
І. Розкроювання
2.1 Деталі крою: тулуб – 2 дет., голова – 2 дет., волосся (передня частина) – 1
дет. ( задня частина) – 1 дет., обруч – 1 дет., комір -2 дет., пояс – 2 дет., сукня – 2
дет., оборки для сукні – 4 дет., черевики – 4 дет.
 Технологічний етап
ІІ. Підготовка деталей крою до шиття
2.1. Позначити лінії середини тулуба, сукні, оборок прокладними
стібками.
2.2. Намітити місце пришивання очей, коміра,пояса черевик.
ІІІ. Обробка деталей
3.1. Зшивання тулуба петельним швом.
3.2. Пришивання оборок, пояса,коміра до сукні швом “назад голка”.
3.3. Зшивання сукні швом “назад голка”.
3.4. Пришивання бусинок на місце очей, вишивання ресниць, бров,
носа, рота.
3.5. Зшивання голови та волосся петельним швом.
 Технологічний етап
VІ. Монтаж виробу
4.1 Пришивання сукні до тулуба.
4.2. Пришивання голови до тулуба.
4.3. Пришивання черевик до ніг.
4.4 Пришивання бусин до обруча, коміра, черевик.
V. Остаточна обробка
5.1. Видалення стібків тимчасового призначення, центральні та
контрольні лінії.
 Заключний етап
Переді мною було поставлено завдання розробити проєкт іграшки із фетру.
Працюючи над проектом, мною було досягнуто певної мети – спроєктовано
та виготовлено оригінальний виріб. В процесі роботи я ознайомилась за
допомогою Інтернету з різними видами іграшок, я навчилася аналізувати
інші вироби та, урахувавши їх недоліки та мої можливості, створила свій.
Я поринула в історичне минуле наших предків, а потім ознайомилася з
передовою думкою сучасності і інноваційними технологіями виготовлення
іграшок. Під час роботи над проєктом я навчилася працювати з фетром.
Процес створення іграшки надзвичайно цікавий та захопливий. Іграшка
наділена особливим шармом – приємна на дотик і випромінює тепло рук, які
її виготовили. Тим, хто захоче порадувати рідних та друзів ексклюзивним
подарунком, варто задуматися: можливо виготовлення іграшок – це саме те
мистецтво, якому треба навчитися.