«Німеччина в 2005-2020рр.

Ангела Меркель»

Виконав:
Тимченко Іван
Учень 11-А класу
 Територія Німеччини була розділена на 4 зони. Її
управління здійснювала РМЗС (Рада Міністрів
Закордонних справ). У 1947 р. був підписаний мирний
договір з Німеччиною, 1955 з Австрією. За рішенням
Контрольної Ради, Німеччина більше не повинна була
бути загрозою миру. У Німеччині необхідно було
провести:
Зони контролю в
Німеччині
Зони впливу у
Берліні
Ангела Меркель
Dr. Angela Dorothea Merkel
Федеральний канцлер Німеччини
На посаді з22 листопада 2005 Попередник Герхард Шредер
Народилася17 липня 1954 (69 років)
Гамбург, ФРН Політична партіяХристиянсько-демократичний союз
Релігія – Лютеранство
А́ нгела Дороте́я Ме́ркель (нім. Angela Dorothea Merkel; * 17 липня 1954,
Гамбург) — німецький політик, лідер ХДС, з 2005-го року —
Федеральний Канцлер Німеччини. Перша жінка
Федеральний Канцлер Німеччини.
 Початок політичного життя
У 1989 після падіння Берлінської стіни вона вступила в ряди
організації «Німецька вільна молодь» (Freie Deutsche Jugend),
покликаної керувати молоддю, відданій державі, і активістом
Партії демократичного відновлення, де обіймає посаду секретаря
Департаменту агітації і пропаганди. Так вона стає одним з
головних експертів з політичної комунікації в НДР. За службовим
обов'язком, науковою і політичною, вона часто їздить в країни
радянського блоку, зокрема до Москви, тим більше що вона
вільно говорить російською.
Через кілька місяців Ангела Меркель раптово міняє свій
політичний табір і вступає в організацію «Демократичний прорив»
(Demokratischer Aufbruch) — новий рух, ініційований
західнонімецькою християнською демократією. Їй відразу
доручають ті ж функції, тільки тепер її нова посада називається на
західнонімецький зразок: «прес-секретар».
 Політичні звершення
Після останніх парламентських виборів в
ДР вона увійшла до уряду Лотара де
Мезьера, останнього голови кабінету
міністрів НДР, і стала його прес-
секретарем, хоча її організація
«Демократичний прорив» набрала тільки
0,9% голосів. У цей період вона бере
активну участь в «переговорах 2+4», які
поклали чотиристоронній угоді про статус
Берліна і його окупації союзниками, а
також в переговорах з приводу об'єднання
Німеччини, які Кондоліза Райс веде з
Вашингтона. Щоб уникнути масованої
еміграції на захід Меркель без зволікання
запустила процес інтеграції НДР в ринкову
економіку і зону марки.
Після об'єднання Німеччини в 1990
вступила в
Християнсько-демократичний союз, який
був тоді при владі. У грудні того ж року її
обрали депутатом Бундестагу.
 «Велика коаліція»
Перший уряд Ангели Меркель
10 жовтня 2005 голова Християнсько-соціального союзу, прем'єр-
міністр Баварії Едмунд Штойбер повідомив, що на переговорах про
формування «великої» правлячої коаліції, які проводили А. Меркель,
Герхард Шредер і голова СДП Франц Мюнтеферінг, було вирішено, що
Ангела Меркель стане новим канцлером Німеччини.
В обмін на згоду на канцлерство Ангели Меркель СДП одержить у
майбутньому кабінеті 8 міністерських портфелів: іноземних справ,
фінансів, юстиції, праці, з питань охорони навколишнього середовища,
охорони здоров'я, транспорту, а також економічного співробітництва і
розвитку.
Поряд з керівником відомства федерального канцлера в ранзі
міністра — відходять посади міністрів оборони, внутрішніх справ,
економіки, сім'ї, освіти, а також сільського господарства.
Тим часом, Герхард Шредер заявив, що його не буде в наступному
уряді ФРН. Раніше не виключалося, що він може зайняти в новому
уряді посаду віце-канцлера і міністра закордонних справ.
22 листопада 2005 Ангела Меркель була обрана федеральним
канцлером ФРН, 397 депутатів Бундестагу проголосували «за», 202 —
«проти», 12 — «утрималися».
Консервативно-ліберальна
коаліція
 27 вересня 2009 року в
Німеччині відбулися
параламентські вибори, за
результатами яких була
сформована коаліція між
блоком Християнсько-
демократичного союзу та
вільними демократами.
 28 жовтня канцлер Німеччини
Ангела Меркель була
переобрана на посаду голови
уряду ФРН за підсумках
виборів до бундестагу і
коаліційних переговорів.
 В зовнішній політиці Меркель
відома своєю беззастережною
підтримкою американського
курсу, виступаючи за зближення
зі США. Вона неодноразово
критикувала Герхарда Шредера
за «надмірну» дружбу з
Володимиром Путіним і
заявляла про те, що, в разі
обрання канцлером, займе
твердішу позицію у відношенні
до Росії. Меркель має намір
розбити «тріумвірат» Шредера з
Жаком Шираком і Володимиром
Путіном і поліпшити відносини
з США та країнами Східної
Європи.
Політичні позиції
 Меркель є послідовним противником
прийняття Туреччини в
Європейський Союз. Найбільше, що
вона згодна надати Туреччині, —
«привілейоване партнерство». Також у
березні 2010 року, після того, як
економіка Греції опинилась на межі
дефолту, Ангела заявила, що Єврозоні
необхідний механізм виключення з неї
окремих країн за систематичне
порушення правил фінансової
стабільності[2].
 В внутрішній політиці вона має намір
продовжити курс реформ Герхарда
Шредера, однак «іншими способами».
Її головна оголошена мета —
створення робочих місць і підтримка
економіки за рахунок зменшення
соціальних допомог.
 Власник одного з берлінських авто-
ресайклінгів виявив по техпаспорту, що
списаний на брухт «Golf II» з 190.000 км
пробігу на одометрі, колись належав Ангелі
Меркель. Це було перше «західне авто»
майбутнього канцлера, вона їздила на ньому
в 1990–1995 роках, після чого «Гольф» ще
рік належав її чоловіку, а потім у інших
власників. Господар ресайклінгу реставрував
автомобіль і повністю його перефарбувавши,
в середині квітня 2012 виставив на аукціон
eBay. Після того, як ставки досягли 130.000
євро, виявилось, що ніхто всерйоз не
збирався купувати авто, а більшість ставок
зробили жартівники, власник зняв авто з
торгів[3]. З другої спроби йому вдалось
продати Гольф на eBay за 10.165,02 євро.
Для порівняння — перший «Golf» Папи
Бенедикта XVI був проданий на аукціоні в
2005 році за 188.938,88 євро.
 Журнал «Форбс» вважає Ангелу Меркель
найвпливовішою жінкою сучасності (станом
на 24 серпня 2011 року).