Презентація на тему

«Період»
 ПЛАН

1. Період як синтаксична конструкція:

особливості змісту, будови та інтонації.
2. Структурні різновиди періоду.
3. Різновиди періодів: класичний,
незамкнений (обернений), обірваний,
обрамлений.
4. Синтаксичний аналіз періоду.
1. Період як синтаксична конструкція: особливості змісту,
будови та інтонації

Період – значно поширене просте або багаточленне складне речення,

що характеризується єдністю теми, вичерпною повнотою змісту і
гармонійністю синтаксичної будови. (Д. Ганич, І. Олійник)

Період – розгорнута, багатокомпонентна, гармонійно організована

синтаксична побудова, що характеризується цілісністю теми,
повнотою і динамізмом змісту. Частково на поняття «період»
накладається поняття «надфразна єдність». (Енциклопедія:
Українська мова)
Період – багатокомпонентне складне речення, гармонійне за
своєю синтаксичною структурою, яка розпадається на дві
частини, з подальшим перерахуванням однорідних
синтаксичних одиниць у кожній із цих частин (Н. Валгіна).

Період − це розгорнутий вислів, що як за змістом, так і

інтонаційно чітко розпадається на дві взаємно врівноважені
частини й характеризується єдністю змісту та інтонації
(С. Бевзенко).
Період – складне, переважно багатокомпонентне, чи
просте ускладнене речення, якому властива цілісність
теми, повнота й динамізм змісту і яке
характеризується чітким поділом на дві частини,
поєднувані відповідним зв’язком (К. Шульжук).

Період – особлива синтаксична конструкція, побудована

з гармонійно організованих частин, які, замикаючись у
коло, створюють у логічному та інтонаційному плані
цілком завершену і своєрідну одиницю мови (А. Коваль).
Період – особлива синтаксична конструкція, представлена переважно
багатокомпонентним, рідше – простим ускладненим реченням, якій властива
змістова, інтонаційна завершеність, впорядковане розташування компонентів
та ритмічність, і яке поділяється на дві частини (засновок і висновок), що
поєднуються відповідним синтаксичним зв’язком.

Характерною ознакою періоду є те, що він має чітке

членування на дві частини як інтонаційно, так і за
змістом: Погасне світло, та палають очі, аж доки
досвітки в вікно тихенько заглянуть сивими очима і всі
речі почнуть із темряви помалу виступати, – тоді мене
перемагає сон (Леся Українка).
Протазис – «підвищення» – констатація фактів аргументів, що мають
підвести слухача чи читача до висновку чи узагальнення.

Аподозис – «зниження» – завершує думку різким спадом інтонації і

поступовим зниженням тону голосу до рівня початку мовлення: Коли
глухого генія музики уже людські не досягали крики, коли він чув лиш
бунт німих стихій і з них, у пінній пристрасті своїй, складав гармонії,
щоб сам не чути, – настигла смерть (М. Рильський).
 Класичний період: Ще пароплавчики чаділи, наче праски, ще
ми шукали крем’яхи в піску, – на пограниччі дійсності і казки
стояв той дім за хмарами бузку (Л. Костенко).

 Темпоральний період: Коли весна рожева пролетить і землю всю вбере

і заквітчає, коли зелений гай ласкаво зашумить і стоголосо заспіває,
коли весні зрадіє світ увесь і заблищить в щасливій долі і ти одна в
квітках і травах, в полі десь, серед весни, краси і волі не зможеш
більше серце зупинить, що в грудях буде битись, мов шалене, і
скрикнеш, − знай, не долетить…уже твій крик тоді до мене (О.
Олесь).
 Від синяви дніпрової, де зводять додаткові переправи, від парких
плавнів, де рубають дерево для плацдарму, і до просторів сухого, з
гарячим повітрям степу – всюди напружено трудиться люд (О.
Гончар).

Між частинами періоду – просторові семантико-синтаксичні

відношення.
 Інтонаційні злами є лише додатковим інтонаційним елементом до
загалом непорушного паралельно-членного ритму класичного
періоду:

Може, тому, що стояла хата над шляхом, чи тому, що в дворі був

колодязь, єдиний на весь куток Гасанівку, а чи тому, що в ній жили самі
мужики без господині (бабуся наша вмерла рано), − вона стала
найзручнішим місцем для посиденьок, а отже, й для балачки часом аж
до перших півнів (Г. Тютюнник).
 2. Структурні різновиди періоду:

 проста ускладнена конструкція з однорідними поширеними членами

речення:
За кожну п’ядь землі, за кожен зойк дитячий, за сльози матерів, за рідну
братню кров з нас кожен – чуєте? – себе віддать готов… (М. Рильський)

 складна синтаксична конструкція з безсполучниково-сполучниковим

сурядним зв’язком:
Ще пахне пронозливо й їдко завихрений пил будувань, ще тягнуть невтомні
лебідки фігурні увінчання бань; ще палаців зали високі розцвічує пензель
митця, але вже кінчаються строки і праця доходить кінця (М. Бажан)
 складна багатокомпонентна конструкція з однорідними підрядними
частинами:
Чим далі вони йшли, чим важче їм було оминати перешкоди, чим
сильніше пекло їх зверху сонце, а знизу камінь, − тим більше завзяття
одбивалось на їхніх червоних і упрілих обличчях (М. Коцюбинський) –
підрядні речення міри.

Нехай ідуть одвічними шляхами планети в чорній глибині, нехай

однаково чоло з димами схиляють в море наші дні, нехай у лапах нашої
гордині в безодню тріпає земля, – на бій із вами виступить однині душа
знеможена моя ! (Т. Осьмачка) – підрядні допустові.
 (1) І хоч часами була плутана моя стезя, (2) і помацки проходу
серед страшних шукав я перешкод, (3) і помилки робив я неминучі,
(4) і сто разів зривався я із кручі, − (5) завжди мене мій рятував
народ (М. Рильський) – підрядні допустові.

1 2 3 4
3. Різновиди періодів: класичний, незамкнений
(обернений), обірваний, обрамлений

 Незамкнений (обернений) період – структурно відзначається тим, що

починається з кінця, з висновку, а засновок, тобто паралельно членна
частина періоду, якою він звичайно починається, йде після висновку,
зокрема після традиційної паузи, наприклад:

Далека красо моя! Щасливий я, // що народився на твоєму березі, що пив у

незабутні роки твою м’яку, веселу сиву воду, ходив босий по твоїх казкових
висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про
давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом
униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на
життєвих шляхах (О. Довженко).
 Обірваний період будується як класичний, але висновок відсутній зовсім або
замінюється вигуком чи синтаксичною конструкцією, що заперечує можливість
здійснення того, про що йшлося в засновковій частині.
Хоч би злочинні гордощі чола,
Хоч би Кармен привабливо пройшла
І задзвеніли п’яні кастаньєти!
Хоч би чарок, хоч би пороків ряд,
Хоч би у персні золотому яд,
Хоч би удар веселого стилета! (М. Рильський).
 Обірваний період можна зустріти й у публіцистиці: Можна на якийсь час «приспати»
людей. Можна зупинити час. Можна знову – впевнено! – йти «іншим шляхом», аніж
нормальні люди. Але навіщо? (з газ.).
  Обрамлений період має однаковий початок засновку й висновку. Вживається в усному
розмовному мовленні, де є потреба нагадати те, про що йшлося раніше. В офіційно-
діловому, науковому й публіцистичному стилях використовується як засіб кращого
запам’ятовування, глибшого засвоєння матеріалу.

Хай буде легко. Дотиком пера.

Тільки тобою білий святиться світ,
Тільки тобою повняться брості віт,
Запарувала духом твоїм рілля,
Тільки тобою тішиться немовля,
Спів калиновий піниться над водою, –
Тільки тобою, тільки тобою (В. Стус).
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий цвіт – березова кора,
По чорних днях побілена десь звідтам.
Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,
що ледь торкнувся пам’яті вустами (Л. Костенко).
4. Синтаксичний аналіз періоду

(1) Коли в грудях моїх тривога то потухає, то горить; (2) коли

загублена дорога, (3) а на устах любов тремтить; (4) коли уся душа
тріпоче, (5) як білий парус на човні, − (6) тоді рука моя не хоче пером
виводити пісні (М. Рильський).

1 2 3 4

5
1. За метою висловлювання – розповідне.
2. За емоційно-експресивним забарвленням – неокличне.
3. За характером вираження відношення до дійсності – стверджувальне.
4. Засновок А − Коли в грудях моїх тривога то потухає, то горить; коли загублена дорога, а на
устах любов тремтить; коли уся душа тріпоче, як білий парус на човні.
5. Висновок Б − тоді рука моя не хоче пером виводити пісні.
6. Період становить собою багатокомпонентне складнопідрядне речення.
7. Компоненти засновку є одиницями багатокомпонентного складнопідрядного речення з
комбінованою підрядністю – однорідною супідрядністю й послідовною двоступеневою
підрядністю.
8. Висновкова частина побудована за схемою простого двоскладного речення.
9. Тип синтаксичного зв’язку між компонентами періоду – прислівно-кореляційний.
10. Засоби поєднання компонентів періоду – інтонація, сполучники підрядності й сурядності,
співвіднесення видо-часових і способових форм дієслів-присудків, порядок предикативних частин.
11. Пунктуація – кома між предикативними одиницями складнопідрядного речення; кома й тире
між частинами періоду.
СХЕМА СИНТАКСИЧНОГО АНАЛІЗУ ПЕРІОДУ

1. Визначити тип періоду за метою висловлювання, емоційно-експресивним забарвленням та

характером вираження відношення до дійсності.
2. Виокремити частини періоду: засновок і висновок.
3. Указати, яку синтаксичну одиницю становить період: просте ускладнене речення,
багатокомпонентне складне речення (з’ясувати різновид).
4. Визначити, якими синтаксичними одиницями є компоненти засновку: просте ускладнене
речення, багатокомпонентне складне речення (з’ясувати різновид).
5. Визначити, за схемою якого речення побудовану висновкову частину: простого, простого
ускладненого, складного (з’ясувати різновид), багатокомпонентного складного (з’ясувати
різновид).
6. Указати тип синтаксичного зв’язку між компонентами періоду (засновком і висновком).
7. Назвати засоби зв’язку компонентів періоду.
8. Пояснити пунктуацію.
Дякую за увагу!