Вагітність та пологи при серцево-

судинних хворобах

Виконала:
студентка 5 курсу 6 – групи
1 медичного факультету
ЗДМФУ
Олена
 Захворювання серцево-судинної
системи під час вагітності
• Вади клапанів серця
• Вади серця
• Гіпертензивні розлади
• Артеріальна гіпотензія
• Гіпотонічні розлади
• Вроджені вади серця
• Захворювання міокарда,
перикарда ендокарда
• Системний червоний вовчак
• Ревматизм та ревматичні
пороки серця
 Нормальні фізіологічні зміни під час
вагітності
Під час вагітності, пологів та післяпологовому періоді відбуваються
великі гемодинамічні зміни. Ці зміни починаються з 5-8 тиж.
вагітності та досягають піку у II триместрі.
 Зміни під час нормальної
вагітності в організмі жінки
1) Обсяг крові збільшується на 40-50%.
2) Підвищуються фактори коагуляції та знижується фібринолітична
активність. Підвищується ризик тромбоемболічних ускладнень.
3) Серцевий викид підвищується на 30-50%.
4) Підвищення переднавантаження, через збільшення об'єму
крові. Зниження постнавантаження, через зниження системного
судинного опору.
5) Підвищення ЧСС у матері на 10-15 уд/хв. Досягає піку до кінця II
триместру, після чого досягає рівня плато до пологів.
 Зміни під час пологів в організмі жінки
При кожному скороченні матки відбувається
викид 300-500 мл крові у загальну
циркуляцію. Ударний обсяг підвищується,
разом з цим підвищується серцевий викид з
додатковими 50% при кожному скороченні
матки. Середній АТ теж підвищується,
частково через біль та неспокійний стан.
Втрата крові під час пологів (300-400 мл при
вагінальному розродженні та 500-800 мл при
кесаревому перерізі) можуть суттєво
вплинути на гемодинамічний статус.
 Класифікація
• Хронічна гіпертензія
• Гестаційна гіпертензія
 Транзиторна
 Хронічна
• Прееклампсія
 Легка
 Середньої тяжкості
 Тяжка
 Еклампсія
• Поєднана прееклампсія
 Артеріальна гіпертензія – підвищення систолічного
артеріального тиску до 140 мм рт. ст. чи вище та/або
діастолічного артеріального тиску до 90 мм рт. ст. чи вище при
двох вимірюваннях у стані спокою із інтервалом не менше 4
годин або підвищення артеріального тиску 160/110 мм рт. ст.
одноразово.
Хронічна гіпертензія –, що спостерігалася до вагітності або
виникла (вперше виявлегіпертензіяна) до 20 тижнів вагітності.
Єтіологія АГ
Симптоми артеріальної гіпертензії
 Діагностика АГ в період вагітності
Вимірювання рівня АТ

Добовий моніторинг
АТ
В період вагітності у пацієнток с ХАГ не
вдается адекватно оцінити ступінь АГ,
так як в I и II триместрах звичайно
відмічається фізіологічне зниження
рівня АТ.
 Діагностика артеріальної гіпертензії:
Післе виявления АГ у вагітної треба:
• уточнити етіологію гіпертензивного
синдрома, виключити симптоматичну АГ;
• визначити важкість гіпертензії;
• виявити супутні органні порушення,
включаючи стан органів-мішеней,
плаценти та плода.
 Методи дослідження
1) Сбір анамнеза;
2 )Об’ективне дослідження
3) Лабораторні дослідження
(ЗАК, ЗАС, БАК з оцінкою рівня глікемії, ліпідного
обміну, функції печінки та нирок, оцінка рівня
екскреції альбуміна з сечею);
4) Інструментальні методи дослідження (ЭКГ; ЭхоКГ;
УЗД нирок та периферичних судин).
 Тактика ведення вагітних
з різними формами АГ

ЦІль лІкування: попередити розвиток ускладнень,

забезпечити збереження вагітності (фізіологічний
развиток плода и нормальні пологи).
Форма АГ Критерий начала
антигипертензивной терапии
ХАГ без ПОМ, АКС ≥150/95 мм рт.ст.
ХАГ с ПОМ, АКС ≥140/90 мм рт.ст.
ГАГ ≥140/90 мм рт.ст.
ПЭ ≥140/90 мм рт.ст.
 Лікування: антигипертензивні препарати

• препарати центральної дії (метилдопа);

• кардіоселективі β-АБ, как бісопролол, бетаксолол, небіволол, (Опасно!
Атенолол и метопролол можуть негативно впливати на дитину)
• Безпека ІАПФ є тільки для 2-х препаратів – каптоприл и еналаприл.
• В теперішній час немає даних про вплив БРА на грудне вигодовування і
не можуть бути рекомендовані.
• Діуретики (гідрохлортіазід, фуросемід и спіронолактони) можуть
зменшувати утворення молока, але при необхідності можуть
призначатись.
 розродження
Через пологові природні шляхи
Або кесарів розтин
 Ревматизм
Ревматизм - системне захворювання сполучної тканини з
ураженням серцево—судинної системи, переважно виникає в
жінок молодого віку.
Спричинений B- гемолітичним стрептококом групи A. У патогенезі
захворювання значення алергійні і імунологічні фактори. З урахуванням
клінічних про лабораторних даних розрізняють активну та неактивну фази
і 3 ступені важкості процесу ( 1 - низький, 2- середній і 3- високий).
 Клініка ревматизму
Клінічна картина та діагностика. Під час вагітності виникають певні труднощі
діагностики активності ревматизму, тому що типові клінічні ознаки лабораторні дані,
субфебрилітет, задишка при фізичному навантаженні, а загальна слабість, швидка
стомлюваність, тахікардія, аритмія, лейкоцитоз, збільшення ШОЕ можуть
супроводжувати і фізіологічний перебіг вагітності.
Водночас ревматизм у вагітних може маскуватися анемією та порушенням кровообігу.
Тому в діагностиці ревматизму вагітних мають значення дані анамнезу ревматизм в
анамнезі, наявність факторів, які сприяють у ( охолодження, інфекція ЛОР-органів,
перевтома та ін.);
 Набуті ревматичні вади серця
3 усіх форм ревматичних вад серця найпоширенішими с мітральні
вади у вигляді поєднання недостатності та стенозу лівого
передсердно-шлуночкового отвору, тобто у вигляді комбінованої
мітральної вади, або мітральної хвороби.
 Стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору
(мітральний стеноз).
Приблизно у 85% вагітних з мітральним стенозом
виявляють ознаки серцевої недостатності у зв'язку з
перенаповненням малого кола кровообігу.
Найчастіше вони з'являються або починають
наростати з 18-20-го тижня вагітності. Гемодинаміка у
породіль відновлюється лише через 2 тиж. після
пологів.
 Клініка мітрального стенозу
Клінічними проявами мітрального стенозу є серцева недостатність, тахікардія
вираженого, тахіпное, застійні хрипи в легенях, збільшення печінки,
небезпека розвитку набряку легень.
При мітральному стенозі I ступеня вагітність
Стеноз мітрального
може бути збережена за відсутності
клапана
загострення ревматичного процесу, серцевої
недостатності і порушення серцевого ритму. У
пацієнток з мітральним стенозом II-III ступеня
вагітність варто перервати в ранній термін.
 Діагностика мітрального стенозу
 Збір анамнезу, об’єктивне обстеження;
 УЗД, ЄХОКГ, ЕКГ;
 Ренген органів грудної клітки
 інвазивна діагностика - ліві вентрикулографія та атріографія, а також коронарна
ангіографія показані всім претендентам на протезування мітрального клапана.
Диференційна діагностика
1)
Лікування мітрального
Антибіотики для профілактики інфекційного ендокардиту
стенозу
2) зменшення серцевої недостатності (серцеві глікозиди, діуретики)
3) усунення аритмій (бета-блокатори).
4) При тромбоемболії в анамнезі призначається підшкірне введення гепарину під контролем АЧТВ,
прийом антиагрегантів.
5) Вагітним жінкам із мітральним стенозом не протипоказана у тому випадку, якщо площа
атріовентиркулярного отвору становить понад 1,6 кв. см та відсутні ознаки серцевої
декомпенсації; в іншому випадку проводиться переривання вагітності за медичними
показаннями.
6) Оперативне лікування проводиться за II, III, IV стадій порушення гемодинаміки. За
відсутності деформації стулок, звапнення, ураження папілярних м'язів і хорд
можливе виконання балонної вальвулопластики. В інших випадках показано закриту
або відкриту коміссуротомію, в ході якої розсікаються спайки, стулки мітрального
клапана звільняються від кальцифікатів, видаляються тромби з лівого передсердя,
виробляється анулопластика при мітральній недостатності. Груба деформація
клапанного апарату є основою протезування мітрального клапана.
Дякую за увагу!