Артеріальна гіпертензія і вагітність

Підготувала:
Студентка 1 групи 5 курсу
Соснова Вікторія Вячеславівна
 Артеріальна гіпертензія
 - підвищення систолічного артеріального тиску
до 140 мм рт. ст. чи вище, та/або діастолічного
артеріального тиску до 90 мм рт. ст. чи вище, при
двох вимірюваннях у стані спокою із інтервалом
не менше 4 годин, або підвищення артеріального
тиску до 160/110мм рт. ст. одноразово.
 Класифікація гіпертензивних станів під
час вагітності
 1. Хронічна гіпертензія - гіпертензія, що
спостерігалася до вагітності або виникла до 20
тижнів вагітності.
 2. Гестаційна гіпертензія - гіпертензія,
діагностована після 20 тижнів вагітності і не
супроводжується протеїнурією.
а) транзиторна- нормалізація артеріального
тиску у жінки з гестаційною гіпертензію
протягом 12 тижнів після родів б) хронічна-
гіпертензія, що виникла після 20 тижнів
вагітності та зберігається через 12 тижнів після
пологів.
Класифікація гіпертензивних станів під час
вагітності
 3. Прееклампсія - гіпертензія, що виникла після
20 тижнів вагітності, у поєднанні з
протеїнурією.
 4. Еклампсія - судомні напади у жінки із
прееклампсією.
 5. Поєднана прееклампсія прееклампсія на тлі
екстрагенітального захворювання (хронічної
гіпертензії, захворювання нирок, печінки).
 6. Гіпертензія не уточнена - гіпертензія,
виявлена після 20 тижнів вагітності, при
відсутності інформації щодо артеріального тиску
до 20 тижнів вагітності.
 ХРОНІЧНА ГІПЕРТЕНЗІЯ

Артеріальна Систолічний Діастолічний

гіпертензія АТ (мм рт. ст.) АТ (мм рт. ст.)
М’яка (1ст) <160 90 - 100
Помірна (2ст) 160 - 180 100 - 110
Тяжка (3ст) >180 >110
Ізольована >140 <90
систолічна
 ХРОНІЧНА ГІПЕРТЕНЗІЯ
І стадія Об’єктивні ознаки органічного ураження органів-мішеней відсутні

ІІ Є об’єктивні ознаки органічного ураження органів-мішеней але без клінічних

стадія симптомів з їхнього боку або порушення функції:
- гіпертрофія лівого шлуночка (за даними ЕКГ, ЕхоКГ, RO);
- генералізоване чи фокальне звуження артерій сітківки;
- мікроальбумінурія, або протеїнурія, або невелике збільшення
концентрації креатиніну у плазмі крові (до 177 мкмоль/л).
 ХРОНІЧНА ГІПЕРТЕНЗІЯ
ІІІ Є об’єктивні ознаки органічного ураження органів-мішеней , із
стадія наявністю клінічних симптомів, або порушення функції:
- серця – інфаркт міокарда, серцева недостатність ІІА стадії чи вище;
- мозку – мозковий інсульт, транзиторні ішемічні атаки,
гіпертензивна енцефалопатія, судинна деменція;
- сітківки – крововиливи та ексудати у сітківці з набряком диску
зорового нерва або без нього;
- нирок – концентрація креатиніну у плазмі крові > 177 мкмоль/л;
- судин – розшаровуюча аневризма аорти
 Протипоказання до виношування вагітності

- тяжка артеріальна гіпертензія (3 ступеня ) –

АТ >180/110 мм рт. ст.;
- тяжкі ураження органів-мішеней:
а) серця (перенесений інфаркт міокарда, серцева
недостатність),
б) мозку (перенесений інсульт, транзиторні ішемічні
напади, гіпертензивна енцефалопатія);
в) сітківки ока (геморагії та ексудати, набряк диска
зорового нерва);
г) нирок (ниркова недостатність);
д) судин (розшаровуюча аневризма аорти);
- злоякісний перебіг гіпертензії (діастолічний АТ>130 мм
рт.ст., зміни очного дна за типом нейроретино- патії).
 Профілактика розвитку поєднаної
прееклампсії

1. Ацетилсаліцилова кислота 60–100 мг/доб, починаючи із 20

тижнів вагітності;
2. Препарати кальцію 2 г/добу (у перерахунку на
елементарний кальцій), починаючи із 16 тижнів вагітності;
3. Включення до раціону харчування морських продуктів із
високим вмістом поліненасичених жирних кислот;
 Не слід обмежувати вживання кухонної солі та рідини.
 Ознаки прєднання прееклампсії

1. Поява протеїнурії >0,3 г/добу у другій половині

вагітності.
2. Прогресування гіпертензії та зниження ефективності
антигіпертензивної терапії.
3. Поява генералізованих набряків.
4. Поява загрозливих симптомів (сильний стійкий біль
голови, порушення зору, біль у епігастрії,
гіперрефлексія, олігурія).
 Раннє виявлення паталогічних симтомів

1. Щоденний самоконтроль АТ у домашніх умовах з письмовою фіксацією

результатів.
2. Огляд окуліста з офтальмоскопією при першому відвідуванні жіночої
консультації, у 28 та 36 тижнів вагітності.
 Моніторинг стану плода

1. Ультразвукове сканування в 9–11, 18–22 та 30–32 тижні.

2. Актографія - саморегістрація рухів плоду щодня після 28 тижнів вагітності із
відміткою у щоденнику.
3. Дослідження на гормональну кольпоцитологію, а після 30 тижнів - кардіотокографію,
доплерографію плацентарно - плодового кровоплину
 Показання до госпіталізації вагітної із
хронічною гіпертензією
1. Неконтрольована тяжка гіпертензія, гіпертензивний
криз
- поява або прогресування змін на очному дні;
- порушення мозкового кровообігу;
- коронарна патологія;
- серцева недостатність;
- порушення функції нирок.
2. Приєднання прееклампсії
3. Затримка росту плода
4. Загроза передчасних пологів
 Показання до переривання вагітності в
пізньому строці
 злоякісний перебіг артеріальної гіпертензії;
 розшаровуюча аневризма аорти;
 гостре порушення мозкового або коронарного кровообігу (тільки після
стабілізації стану хворої);
 раннє приєднання прееклампсії, яка не піддається інтенсивній терапії.
 Лікарська тактика

 Вагітним із м’якою чи помірною артеріальною

гіпертензією, які до вагітності отримували
постійну антигіпертензивну терапію,
медикаментозне лікування після встановлення
діагнозу вагітності відміняють. Препарати, яким
притаманний синдром відміни (b-
адреноблокатори, клонідин), відміняють
поступово. В подальшому, за вагітною ретельно
спостерігають та інформують її про необхідність
щоденного самоконтролю АТ в домашніх
умовах.
 Лікарська тактика

 Хворим із тяжкою АГ, продовжують постійну антигіпертензивну

терапію під час вагітності. Якщо до вагітності лікування проводилося
інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту або блокаторами
рецепторів ангіотензину ІІ, хвору “переводять” на інший препарат,
застосування якого безпечне для плода.
 Лікування артеріальної гіпертензії у
вагітних
А. Не медикаментозні засоби:
 Охоронний режим (виключення значних психологічних
навантажень, раціональний режим праці та відпочинку,
двогодинний відпочинок вдень);
 Раціональне харчування (підвищений вміст білка та
поліненасичених жирних кислот, обмеження тваринних
жирів, холестерину, продуктів, що викликають спрагу);
 Психотерапію (за показаннями);
Не рекомендується: обмеження споживання кухонної солі
та рідини, зменшення зайвої маси тіла до завершення
вагітності, фізичних навантажень. Корисність ліжкового
режиму не доведено, навіть у випадках приєднання
прееклампсії.
 Медикаментозне лікування хронічної
гіпертензії
 Препаратом вибору є a-метилдофа, внаслідок
доведеної безпечності її для плоду.
Призначається по 250-500мг 3-4 рази на добу
(максимально до 3- 4г).
 Бета - адреноблокатори можуть негативно
впливати на стан плоду та новонародженого.
( затримка росту, брадикардія, гіпотензія,
гіпоглікемія, пригнічення дихання). Однак при
неефективності лікування метилдофою можливе
призначення лабеталолу по 100-400 мг 2-3 рази
на добу або – атенололу по 25-100мг 1 раз на
добу.
 Медикаментозне лікування хронічної
гіпертензії
 З деякими обмеженнями може
використовуватися клонідин (центральний альфа
адреноагоніст)- 0,075-0,2 мг2-4 рази, який може
викликати синдром відміни у новонародженого
(збудження, порушення сну у перші 3–5 діб після
народження, великі дози - пригнічення ЦНС у
новонародженого.
 Побічні ефекти з боку матері – сухість у роті,
сонливість, пригніченість, депресія).
 Медикаментозне лікування хронічної
гіпертензії
 Гідралазин (10-50 мг 2-3 рази) раніше дуже
широко застосовували під час вагітності,
особливо у разі тяжкої прееклампсії. Останнім
часом з’являється все більше повідомлень про
несприятливий вплив на новонароджених
(тромбоцитопенія) та недостатню ефективність
при хронічній гіпертензії, особливо, у разі
монотерапії.
 Медикаментозне лікування хронічної
гіпертензії
 Нітропрусид натрію (в/в інфузія 0,25-
0,5мкг/кг/хв.) використовують лише для
швидкого зниження АТ у загрозливих випадках
і за умови неефективності інших засобів.
Максимальна тривалість інфузії – 4 години,
оскільки в організмі утворюються ціаніди,
концентрація яких після 4 годин може досягти
токсичного рівня для плоду.
 Медикаментозне лікування хронічної
гіпертензії
 Діуретики перешкоджають фізіологічній затримці
рідини і призводять до зменшення ОЦК нижче
оптимального рівня. Особливо небезпечним це стає у
разі нашарування прееклампсії.
 Використовуються лише у хворих з АГ і серцевою
недостатністю або нирковою патологією. (переважно
тіазидних - гідрохлортіазид).
 Фуросемід у ранні терміни вагітності може діяти
ембріотоксично. Калійзберігаючі діуретики вагітним
не призначають.
 Медикаментозне лікування хронічної
гіпертензії
 Категорично протипоказані вагітним
інгібітори ангіотензин - перетворюючого
ферменту. (пригнічують екскреторну функцію
нирок плода, викликають маловоддя).
 Хвору обов’язково “переводять” на інші
антигіпертензивні засоби, відразу ж після
встановлення діагнозу вагітності (краще на етапі
її планування). Така сама тактика прийнята щодо
блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ.
 Показання до кесаревого розтину при
хронічній гіпертензії

 Неконтрольована гіпертензія.
 Тяжке ураження органів-мішеней.
 Затримка внутрішньоутробного росту плоду тяжкого ступеня.
 Протипоказання до лактації та грудного
вигодовування
 Злоякісна гіпертензія,
 Тяжкі ураження органів-мішеней .
 Тимчасове протипоказання - неконтрольована
гіпертензія.
Не бажано застосовувати атенолол, клонідин,
блокатори рецепторів ангіотензину ІІ., інгібітори
ангіотензин-перетворювального ферменту не
раніше ніж через місяць після родів
.