Топ 10 українських картин

XIX століття
1
Марія Примаченко “Звір гуляє” (1971)

Художниця – представниця так званого «наївного мистецтва»,

її «звірина серія» – унікальне явище у світовому мистецтві, а
фантастичні звірі – витвір її геніальної уяви.Диву даєшся
звідки у маленької дівчинки з маленького села була така уява.
Де вона брала ті образи, які виплескувала на папір, малюючи
гуашшю поверх обережного малюнку олівцем.
«Звір гуляє» – це фантастична колористична картина з
зображенням казкового охристого лева на яскравому жовтому
тлі. Звіра прикрашають квіти, а біля його ніг квітне одинока
квітка конюшини. Тут, як і в більшості картин художниці
колір – основа композиції.
 2

Михайло Бойчук “Українка” (початок 1910-х)

В роботі «Українка» Бойчук зображує жінку в

візантійській манері, зі спрощеними рисами
обличчя. Її очі, ніс та брови створюють
архітектуру обличчя. Колір обличчя також
нагадує іконописну манеру. Вони наче висічені
з каменю. Біла сорочка, червона хустка
пересікаються з червоними вишитими
фрагментами на рукавах. Охристе тло
підкреслює колорит жіночої фігури.
3
Адальберт Ерделі “Пейзаж з річкою” (1929)
Один із засновників закарпатської школи образотворчого
мистецтва багато працював у провідних європейських
столицях, його ім’я включали до мистецьких енциклопедій, а
роботи купували європейські музеї. Художник схилявся перед
творчістю Сезанна, й вважав себе його послідовником,
сповідаючи тезу «Мистецтво й любов». «Пейзаж з річкою» –
традиційний для Ерделі карпатський сюжет. Пейзаж
наповнений світлом та яскравим колоритом. Художник вмів
передати кольором настрій гір. Гори відбиваються в спокійній
течії ріки. Гірські схили ще темно зелені, але дерева на
передньому плані вже золотаві, що вказує на ранню осінь.
Мотив річки, що тече серед гір був одним із улюблених в
творчості художника.
 4
Олександра Екстер “Флоренція” (1914 – 1915)

«Флоренція» – це яскравий твір з вивіреними

колористичними акцентами. Строкатість фарб
дуже личить картині, вона наче передає те відчуття
надмірного насичення красою у Флоренції.
Картина надихає, викликає бажання детально її
розглядати та впізнавати трансформовані в
авангард міські пейзажі головного міста
італійського Відродження. Перша виставка
видатної художниці в Києві відбулася у 2008 році.
5
Микола Пимоненко “Гопак” (1909)
Микола Пимоненко народився в родині іконописця. Він
з малку бачив живопис та пізнавав основи цього
мистецтва. Згодом навчався у Миколи Мурашка,
вступив в Петербурзьку академію мистецтв.Художник
був членом Паризької інтернаціональної спілки
мистецтв та Мюнхенського союзу художників. Картина
«Гопак» з успіхом експонувалася на виставці в
паризькому Салоні, а згодом її придбав для своєї
колекції Лувр. Українка у танці на полотні
символізувала не зламний дух України.
6
Олександр Мурашко “Дівчина у червоному капелюсі” (1902-1903)
У Парижі Мурашко створює полотно «Дівчина в червоному
капелюсі» – один з найкращих українських портретів ХХ ст. Картина
написана широкими мазками, які ліплять форму, створюють образ,
що доповнюється дивовижним контрастним колоритом. Чисті
червоні тони капелюха та рум’яна дівчини врівноважуються
глибокими чорними тонами її одягу.Олександр Мурашко був одним з
батьків-засновників Української академії образотворчого мистецтва,
разом з Георгієм Нарбутом, Федором Кричевським, Михайлом
Бойчуком. Це відбулося в 1917 році, а через два роки Мурашка вбив
агент ЧК пострілом в потилицю…Йому було 44 роки…Він ще стільки
всього не встиг зробити. Але художник вільної душі та думки, який
займався дослідженням української культури та творив український
живопис та українське художнє майбутнє дуже заважав новоспеченій
владі.
 7

Казимир Малевич “Чорний квадрат” (1915)

За історію своєї творчої діяльності Малевич пройшов
декілька етапів, та попри різноманіття його робіт
найвідомішим твором став «Чорний Квадрат».
Картина вважається своєрідною іконою авангарду, а
сам художник стверджував, що це – символ
завершення мистецтва, його вершини та
кінця.Важливу роль в культовості «Чорного квадрату»
відіграла його перша експозиція, на якій автор повісив
картину в куті кімнати, де зазвичай висіла ікона.
Таким чином, Малевич буквально втілив у життя
основу свого супрематичного маніфесту та порвав із
традиціями живопису та зображенням предметного
світу.
8

Федір Манайло “Містечко” (1967)

Федір Манайло присвятив своє життя живопису та

викладанню. Його дивовижні індустріальні картини з
зображенням внутрішньої архітектури заводів вражають
уяву і сьогодні.Його «Містечко» – це яскрава картина
зимового міського пейзажу. Тут і білий сніг, і яскраві дахи
типових закарпатських будиночків. Все це на фоні
могутніх Карпат, які засипані снігом та своєю величчю
роблять маленьке містечко в передгір’ї ще меншим, наче
іграшковим.
 9
Ілля Рєпін "Запорожці пишуть листа турецькому султану" (1891)

Ілля Рєпін народився в Чухові Харківської області. На

його картинах часто зображені українські пейзажі та
життя людей.У музеї в Києві відвідувачі можуть
побачити такі відомі роботи, як "Молоді жінки серед
худоби" та "Святий Миколай Мирлікійський рятує
трьох невинних в'язнів від смертної кари".У
харківському музеї знаходиться картина "Запорожці
пишуть листа турецькому султану". У будинках Рєпіна
в Шумі, Полтаві та Чугуєві також є музеї, де
виставлені його оригінальні роботи та особисті речі.
10

І.Марчук та його автопортрет (1974)

Цього художника називають сучасним українським генієм
мистецтва. Британці навіть включили його до списку “100 геніїв
сучасності” у 2007 році, в якому він, до речі, єдиний українець. Є
засновником нових стилів у мистецтві, зокрема “пльонтанізму”
(таку назву митець жартома дав своєму стилю — від слів
“плести”, “пльонтати”). Ця авторська техніка передачі
зображення — це нанесення фарби тонкими кольоровими лініями,
їх переплетення під різними кутами (картини ніби створені з
клубочків чудернацьких ниток), чим досягається ефект об’ємності
й світіння. Таке зображення, балансуючи на межі рукотворного і
технологічного, через складність філігранного виконання і
трудомісткість практично не підлягає повторенню.