МОВНІ ТА ПОЗАМОВНІ ЗАСОБИ КОМІЧНОГО У АРІСТОФАНА

Як голові тупій, сивій, забудькуватій в лопші

словес найтонших розібратися, ох!
Арістофан «Хмари»

Архаічна комедія – це досить своєрідний, на мій погляд, вид

літератури. Сучасному читачеві дуже нелегко зрозуміти сенс написаного і
тим паче – елементи та засоби комічного. Це й не дивно адже гумор, сатира,
гротеск зараз дуже відрізняються від тих, що існували тисячі років тому.
Отже, для того, щоб розібратися у текстах архаїчних комедій та отримати
задоволення від прочитаного слід розуміти якими мовними та позамовними
засобами передані ті чи інші елементи.
У якості матеріалу для написання есе пропоную обрати комедію
Арістофана «Хмари». Майстерність автора поєднувати в своїй комедії дві
абсолютно різні особливості своєї творчості: сатиру та гумор з вічними
філософськими проблемами, поєднання вічного і звичайного допомагає
читачеві усвідомити і побачити філософські проблеми очима автора – крізь
призму гумору. З лінгвістичної точки зору, твір ілюмінує стилістичними,
лексичними,фонетичними засобами вираження комічного та комічними і
абсурдними ситуаціями.
Перші, в свою чергу, включають прийоми на рівні сюжету, ситуації або
тексту, а також авторські ремарки, другі – на рівні персонажа – будуються на
характеристиках героїв, зокрема на описі зовнішності, думок та ситуативних
висловлювань, треті – містять у собі будь-які стилістичні, лексичні,
фонетикографічні та комплексні засоби творення комічного, зокрема мовну
гру. У мовних жартах природа комічного породжується саме у вербальній
площині, при чому ситуація є суто фоном для жарту, його контекстом. Мовні
жарти будуються виключно на репліках героїв, які при цьому можуть не
виконувати ніяких активних дій, і обставини ситуації взаємодії
залишатимуться незмінними. Наприклад, у творі «Хмари» за допомогою
сатири та виключно мовних засобів змальовано постать Сократа та його
діяння, як філософа: «На скільки кроків блошачих стрибне блоха? Одна-бо з
них вкусила Херефонта в лоб І на чоло Сократу перескочила. Стрепсіад І як
він зміряв? Учень Найвлучнішим способом! Віск розтопивши, взяв блоху і
ніжками У віск топлений злегка умочив її. Віск остудивши, мав блошині
капці він І, знявши з ніжок, ними відстань виміряв». Також можна сказати,
що мовний засіб комічного з цього фрагменту базується на словесному
оформленні тут і абсурд, і двозначність, і несподівані умовиводи, і каламбур,
і алегорія, і протилежність, і уявна простота і карикатурне зображення
дійсності. Цей приклад є узагальненою характеристикою мовних засобів
комічного і, на мій погляд, ілюструє аналогію за якою побудовано решту
ситуацій.
Щодо стилістичних засобів створення іронічного ефекту в комедії «Хмари»
можна виділити, такі : порівняння:«То комарине гузно – це сурма якась?
Потрійно ви щасливі, гузн дослідники! І позову позбутись - це як плюнути,
Якщо й в кишках ви комариних знаєтесь»;персоніфікацію: «О всечасно
шановані Хмари, прийдіть, звідусіль перед нами постаньте! Чи Олімпа
священне верхів'я гуртом сніжносяйливим ви обступили, Чи в підводних
садах Океана-отця Ведете нероїд хороводи, Чи із Нільського устя ви зливи-
дощу в золоті набираєте відра, В Меотійськім болоті туманом лягли, чи на
скелях Міманта льодистих, – Звідусіль нас почуйте і жертву прийміть, і цій
нашій молитві радійте». Проте найбільш вживаним стилістичним прийомом
створення іронічного ефекту визнано каламбур: «Ім'ям богів – це що таке?
Скажи мені.Учень: Отам? Це астрономія. Стрепсіад А це, отут? Учень Це
геометрія. Стрепсіад А нащо вам вона? Учень Так землю ж мірять.
Стрепсіад Жеребком наділену? Учень Та ні, всю землю взагалі. Стрепсіад
Цікава річ!»
Щодо позамовних засобів комічного, то використання жестів, емоцій та
міміки, як невербальних компонентів комунікації, є важливим фактором
творення комічного. У комедії «Хмари» за допомогою використання
ситуативних жестів та емоцій дуже вдало, на мій погляд Арістофан вісвітлює
одну з фінальних сцен: «Фідіппід Поб'ю я й матір, як тебе. Стрепсіад Що
кажеш ти? Що кажеш! Та ще страшніший злочин то! Фідіппід А як
переконаю Потоком неправдивих слів, Що бити слід і матерів? Стрепсіад
Коли і це здолаєш ти, Тоді лишається одно – В провалля з кручі вас зіпхнуть
3 Сократом разом І з словом неправдивим!». Як бачимо, мовних засовів, які
чітко вказували б на комічність, тут немає, але за допомогою емоцій
простежується сатира. Невербальні засоби вираження емоцій тут виконують
експресивно-регулятивну роль у процесі комунікації, яка полягає у створенні
психологічного контакту між партнерами, збагаченні значення слів та
експресії емоцій.
Таким чином, бачимо, що за допомогою мовних та позамовних засобів
комічного Арістофан надає своїм «Хмарам» потрібного йому ефекту впливу
на свідомість читача чи глядача. Особисто мені, цей твір сподобався за
легкість сприйняття при читані та кумедні (особливо для 2020 року) ситуації.