МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ
Кафедра менеджменту

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
«МІКРОЕКОНОМІКА»
На тему: «Еластичність попиту та пропозиції за ціною та методи вимірювання»

Виконала студентка ІІ курсу, групи УВ-92

факультету менеджменту та маркетингу
Саганець Ілона Вадимівна

Керівник: Дунська Алла Рашидівна

Допущено до захисту
__________________

Київ 2020
 2

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПЦІЯ ЕЛАСТИЧНОСТІ В МІКРОЕКОНОМІЧНОМУ

АНАЛІЗІ ........................................................................................................................... 5

1.2 Форми цінової еластичності та підходи до класифікації....................... 11

1.3 Чинники, що впливають на еластичність попиту та пропозиції ........... 13

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ЕЛАСТИЧНОСТІ ПОПИТУ ТА

ПРОПОЗИЦІЇ ................................................................................................................. 16

2.1 Точковий метод розрахунку цінової еластичності ................................. 16

2.2 Дуговий метод розрахунку цінової еластичності ................................... 19

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА. ВАРІАНТ №3 ............................. 23

ВИСНОВКИ......................................................................................................... 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 32

 3

ВСТУП

В умовах зробленої конкуренції на ринку постійно зустрічаються продавець

і покупець, і в такий спосіб при їхньому зіткненні визначається ціна товару. При
цьому враховуються витрати чи продавця виробника на виробництво, збереження,
транспортування товару, цінність і корисність цього товару для споживача, а
також багато інших факторів, що впливають на ціну.

«Пропозиція» та «попит» два найважливіших поняття економіки. Їх можна

розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища.

Як відомо, у ринковій економіці попит визначає пропозиція. Але це зовсім

не виходить, що пропозиція менше по своєму значенню, ніж попит. Його
вивчення так само необхідне для правильного розуміння і рішення проблем, що
встають перед економістами і менеджерами. Як поставити виробництво, щоб воно
приносило максимальний прибуток? Як понизити витрати? Як створити план
діяльності фірми на майбутнє? Що краще: продовжувати чи виробництво пора
зупинити підприємство? Це дуже важливі питання, від рішення яких залежить
доля підприємства зокрема і держави в цілому.

Теорія пропозиції, як говориться у великому економічному словнику, це

теорія, заснована головним чином на теорії поводження виробників і аналізує те,
яким чином фірма чи підприємці доставляють на ринок товари і послуги.

Оскільки ринок у нашій країні тільки розвивається, то дослідження попиту

та пропозиції є дуже важливим при вивченні шляхів розвитку ринкової економіки
в Україні. І дуже важливо навчитися застосовувати результати досліджень попиту
та пропозиції на практиці. Без інформації про попит та пропозицію не може
обійтися в наш час, практично, жодна фірма.

Підвищення ціни на товар приводить до зменшення попиту на нього і до

збільшення пропозиції цього товару. Зниження ціни має протилежний ефект:
 4

попит на товар зростає, а пропозиція його падає. Тобто попит і пропозиція

змінюються залежно від зміни ціни.

Але в багатьох випадках урахування даної загальної закономірності

недостатнє для вивчення економічних процесів, оскільки різні товари по-різному
реагують на зміну ціни. Скажімо, якщо підняти ціну на сіль, то можна отримати
значний додатковий дохід, бо попит на сіль дуже мало залежить від її ціни. З
іншого боку, якщо підняти ціну квитків на футбольний матч, то можна мати
збитки від різкого зменшення попиту на ці квитки.

Як визначити ступінь реагування попиту і пропозиції на зміну ціни? Щоб

відповісти на це запитання, застосовують поняття цінової еластичності попиту і
пропозиції.
 5

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПЦІЯ ЕЛАСТИЧНОСТІ В МІКРОЕКОНОМІЧНОМУ

АНАЛІЗІ
1.1 Сутність еластичності та підходи до класифікації

Еластичність — міра реагування однієї змінної величини внаслі­док

одновідсоткової зміни другої змінної величини.

В економіці еластичність – це ступінь реакції одного показника на інший. Її

розрахунок дає відповідь виробнику на три питання:

• Якщо знизити ціну на продукцію, на скільки більше одиниць можна буде

продати?
• Як зростання вартості товару відіб’ється на обсягах купленого?
• Якщо ринкова ціна продукції зменшиться, як це вплине на випуск товарів?

Еластичною вважається змінна, значення якої більше одиниці. Це означає, що

вона відповідає на зміну інших показників сильніше, ніж пропорційно. Змінна
може бути більш-менш еластичною в різні моменти часу. Товар може бути більш
чутливими до ціни або доходу. Еластичність дозволяє порівнювати абсолютно різні
величини, оскільки зміна кожної з них можна виразити в процентах. Тому дана
концепція є чи не найголовнішою в неокласичній економічній теорії. Вона корисна
в розумінні наслідків непрямого оподаткування, розподілу доходів, теорії
споживчого вибору. На практиці еластичність є коефіцієнт лінійної регресії, де
обидві змінні є натуральними числами. Головне дослідження чутливості попиту і
пропозиції за ціною американських товарів було вироблено Хендріком С.
Хаутеккером і Лестером Д. Тейлором.
Спостерігаючи поведінку покупця на ринку, ми можемо помітити, що він
орієнтується не лише на зміну ціни, але враховує також свій доход, смаки, моду,
наявність замінників. Тому його реакція на зміну певних умов буде різною. Для
одних товарів навіть незначна зміна ціни або доходу може і причинити значні зміни
в обсязі покупок, а для інших товарів навіть значне підвищення або зниження ціни
чи доходу буде мало помітним.
 6

Ступінь чутливості функціонально пов'язаних між собою величин можна

вимірювати в абсолютних показниках як похідну функції у = f(х);
Або ж її можна вимірювати у відносних показниках як співвідношення
процентних змін. Відносний показник має переваги у тому, що він не залежить від
одиниць вимірювання. Тому в економічному аналізі застосовується частіше саме
показник відносних змін. Показником відносних змін є еластичність.
У мікроекономіці застосовується багато різновидів еластичності залежно від
досліджуваного явища і чинників, що викликають зміну досліджуваного явища –
попиту, пропонування чи виробництва. Що стосується попиту, то тут залежно від
впливу цінового чи нецінових чинників розрізняють наступні види еластичності:
• еластичність попиту за ціною (Еd);
• перехресну еластичність попиту (Еxy);
• еластичність попиту за доходом (ЕI).
Еластичність попиту за ціною – це процентна зміна обсягу попиту, спричинена
однопроцентною зміною ціни даного товару. Показник Еd вимірює процентну
зміну обсягу попиту на товар вздовж кривої попиту на нього.
У відповідності до визначення цінову еластичність попиту можна обчислити за
формулою:
Еd =%ΔQ/%ΔР,
де Еd – коефіцієнт цінової еластичності попиту,
% ΔQ – процентна зміна обсягу попиту,
% ΔР – процентна зміна ціни.
Коефіцієнт еластичності попиту за ціною, як правило, є величиною від'ємною,
оскільки ці дві змінні найчастіше перебувають в оберненому зв'язку. Зазвичай,
економісти нехтують знаком «мінус» при Еd і користуються тільки абсолютною
величиною коефіцієнта еластичності.
Такий підхід мотивований тим, що якщо ми захочемо порівняти товари з
еластичністю -2 і -3, то математично -2 більше, ніж -3. Але чутливість
(еластичність) товару із коефіцієнтом -3 більша, ніж з коефіцієнтом -2. Щоб
уникнути плутанини, економісти ігнорують знак мінус при коефіцієнті
 7

еластичності попиту за доходом. До речі, для товарів з парадоксальним виявом

зв'язку ціни і величини попиту коефіцієнт еластичності буде зі знаком плюс. І, якщо
еластичність одного товару дорівнює -3, а іншого +3, то їхня чутливість
(еластичність) однакова, але різноспрямована.
Чому для визначення коефіцієнта еластичності беруть відсоткові зміни ціни і
попиту, а не абсолютні величини? Пояснюється такий підхід тим, що використання
абсолютних величин із цією метою може спотворювати наші уявлення про
еластичність попиту товару. Наприклад, якщо зниження ціни на товар X від 2 до 1
грн. збільшує попит на цей товар з 20 до 60 шт., тобто зменшення ціни на 1 грн.
спричинило зростання попиту на 40 од., то створюється враження досить високої
еластичності попиту за доходом, а якщо ми гривні виразимо в копійках, то,
базуючись на тих самих даних, зменшення ціни на 100 коп. збільшило попит на 40
од., що свідчить про нееластичність попиту. Розрахунки еластичності попиту за
ціною мають досить широке практичне використання як для прогнозування
споживацьких витрат, так і для проведення цінової політики фірми. Для продавця
важливо знати, скільки грошей споживач готовий витратити на придбання даного
товару при рівному рівні ціни на нього, адже витрати споживача є ні чим іншим, як
валовим доходом продавця: загальні витрати покупця = РQ = валовий дохід
продавця.
Пряма цінова еластичність пов'язана зі змінами, які впливають на еластичність
одного якогось товару. Окрім прямої, є перехресна еластичність попиту за ціною.
Перехресна еластичність попиту – це чутливість споживчого попиту на товар А
до змін, що відбулися в ціні спорідненого товару В.
Коефіцієнт перехресної еластичності попиту – відношення відсоткової зміни
обсягу попиту і у на товар А до відсоткової зміни ціни товару В.
Відсоткова зміна попиту на товар А
ЕDAB = Відсоткова зміна ціни на товар В =Δ QDA: QDA

ΔPB: PB
 8

де ЕDAB – перехресна еластичність попиту на товар А, зумовлений зміною ціни

на товар В;
Δ QDA – зміна обсягу попиту на товар A;
ΔPB – зміна ціни на товар В;
ΔPB / PB *100% – відсоткова зміна ціни на товар В.
Перехресна еластичність за ціною має важливе значення для виявлення
щільності зв'язку між спорідненими товарами та для визначення меж галузі (групи
підприємств, що виробляють подібну продукцію).
Для товарів-субститутів обсяг попиту на товар А змінюється прямо пропорційно
зміні ціни на товар В: ЕDAB >0.
Для товарів-комплементів обсяг попиту на товар А перебуває в оберненій
залежності від зміни ціни на товар В: ЕDAB < 0.
Для незалежних (неспоріднених) товарів коефіцієнт перехресної еластичності
має нульове значення (ЕDAB = 0). Це означає, що, наприклад, зміна ціни на кефір
не впливає на попит на шкарпетки.
Перехресна еластичність попиту може бути асиметричною. Прикладом
асиметрії щодо перехресної еластичності попиту є ситуація, за якої, наприклад,
зниження ціни на товар В приведе до збільшення попиту на товар А, але зменшення
ціни товару А може не спричинити зміни попиту на товар В, або ж величина зміни
попиту виявиться зовсім не такою, як очікувалося.
Окрім описаних вище, є ще нецінова еластичність попиту за доходом.
Еластичність попиту за доходом показує ступінь зміни попиту на товар,
зумовлений зміною доходу споживача.
Дослідження еластичності попиту за доходом потребує аналізу структури
товарів з позиції поділу їх на нормальні (попит на які зростає у міру зростання
доходів споживачів) та нижчі (попит на які зменшується у міру зростання доходів
споживачів).
Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відсоткова зміна
обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу доходу споживача.
 9

Відсоткова зміна обсягу попиту

ЕD1 = Відсоткова зміна обсягу доходу =Δ QD: QD

ΔІ: І

де Δ QD - зміна обсягу попиту;

QD – обсяг попиту до його зміни;

ΔІ – зміна обсягу доходу;

І – обсяг доходу до його зміни.

Для нормальних товарів коефіцієнт еластичності додатній (ЕD1 > 0), а для
нижчих – від'ємний (ЕD1 < 0).
Поділ товарів на нормальні та нижчі не містить у собі якоїсь внутрішньої
причини. Він спричиняється поведінкою споживача як реакцією на зміну попиту,
зумовлену зміною доходу. Відтак споживач відносить те чи інше економічне благо
до розряду вищих або нормальних.
Нормальні товари, залежно від величини коефіцієнта еластичності попиту на
них за доходом, поділяють:
• на товари першої необхідності (0 < ЕD1 < 1);
• товари другого ступеня необхідності (ЕD1 = 1);
• предмети розкоші (ЕD1> 1).
Якщо ЕD1Ев >1, то еластичність попиту за доходом висока. Це означає, що
зростання доходів на 1% спричиняє зростання попиту на товари більше ніж на 1%.
Товари з високою еластичністю попиту за доходом умовно називають предметами
розкоші. Умовність такої назви пояснюється тим, що, по-перше, до цієї групи
товарів відносять не тільки коштовності, а й товари довгострокового використання.
По-друге, у різні історичні періоди до таких товарів належать різні блага,
наприклад, в 50-ті роки XX ст. не теренах Радянського Союзу автомобіль «Волга»
 10

вважався предметом розкоші, а свіжі яйця та екологічно чисті продукти харчування

не вважалися такими, тоді як в кінці XX – на початку XXI ст. ситуація змінилася.
Автомобілі класу «Волга» перестали вважатися предметом розкоші, а екологічно
чисті продукти вважаються такими.
Якщо Ев <1, то еластичність попиту за доходом низька.
Графічно залежність між обсягом попиту та рівнем доходу споживача можна
зобразити за допомогою кривих Енгеля. Ці криві матимуть різну конфігурацію для
нормальних та нижчих товарів.
Дослідження еластичності попиту товарів важливе не тільки для фірми, а й для
економічної політики держави. Виробництво більшої частки товарів (в загальній
структурі) а високим коефіцієнтом еластичності попиту чинить сприятливий вплив
на економіку та сприяє зростанню добробуту.
 11

1.2 Форми цінової еластичності та підходи до класифікації

Залежно від величини коефіцієнта еластичності розрізняють такі основні

види еластичності попиту і пропозиції:

1) попит і пропозиція абсолютно еластичні;

2) попит і пропозиція відносно еластичні;
3) попит і пропозиція одинично еластичні;
4) попит і пропозиція відносно нееластичні;
5) попит і пропозиція абсолютно нееластичні.

Відносно еластичний(/на), або просто еластичний(/на), — такий

попит(пропозиція), коли незначні зміни в ціні призводять до значних (більших)
змін у кількості реалізованої продукції (наприклад, зниження ціни на 2%
зумовлює зростання попиту на 4%). Коефіцієнт еластичності в цьому разі повинен
бути більшим за одиницю, а в нашому випадку він дорівнює двом. Таким,
зокрема, є попит на предмети розкоші.
Нееластичний попит(пропозиція) — попит(пропозиція), коли незначна
зміна в ціні зумовлює ще меншу зміну в кіль­кості реалізованої продукції. Так, із
зниженням ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичності в
цьому разі становить 1/3, тобто для нееластичного попиту характерний
коефіцієнт, менший за одиницю. Таким, наприклад, є попит на хліб.

Між названими видами еластичності попиту(пропозиції) (еластичними та

нееластичними) виникає проміжна ситуація, відсоткова зміна ціни дорівнюватиме
відсотковій зміні попиту (наприклад, зниження ціни на 1% зумовлює зростання
продажу на 1%). Такий вид попиту називають одиничним.

Абсолютно нееластичні попит(пропозиція) — попит(пропозиція), коли

зміна ціни не зумовлює жодної зміни кількості реалізованої продукції (таким,
зокрема, є попит на сіль).
 12

Абсолютно еластичні попит(пропозиція) характеризуються тим, що

найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до
межі своїх можливостей.

Практика, на думку західних учених, свідчить про те, що коефіцієнт цінової

еластичності на хліб становить 0,15%, на яловичину — 0,64, на яйця — 2,65, на
елект­роенергію — 0,13, на одяг і взуття — 0,20, на квитки до кінотеатру —
0,87%.

На ринковий механізм ціноутворення впливають чисельність покупців та

продавців на ринку товарів, їх конкуренція. Так, конкуренція між покупцями
зумовлює зростання цін, а конкуренція між продавцями — їх зниження.

Визначення еластичності попиту і пропозиції має велике значення для

вироблення цінової стратегії підприємства. Так, якщо попит на товар еластичний,
то виробник (продавець) повинен у своїх діях ураховувати ефект зниження ціни.
Зменшена ціна може принести йому більший прибуток за рахунок збільшення
обсягів продажу.

Взаємозв'язок між еластичністю попиту і пропозиції розкриває закон попиту

і пропозиції.
 13

1.3 Чинники, що впливають на еластичність попиту та пропозиції

Важливим чинником, який впливає на еластичність попиту є соціальна

значущість товару. Товари, без яких споживач не може обійтися, нееластичні за
ціною. Товари першої необхідності нееластичні, а предмети розкошів - еластичні.
Так, підвищення цін на воду, електроенергію, хліб, які є предметами першої
необхідності, не викличе значного скорочення їхнього споживання.

Наявність і доступність товарів-субститутів. Чим більша кількість товарів-

субститутів доступна споживачеві, тим еластичнішим буде попит на товар-
субститут, ціна якого змінюється, і навпаки.

Значимість товарів-комплементів у загальній структурі споживання. Так,

зростання цін на електроенергію може вплинути на скорочення споживчого
попиту на електричні насоси більшою мірою, ніж на мастильні матеріали для
насосів.

Фактор часу. У довгостроковому періоді попит на товари еластичніший, ніж

у короткостроковому, з таких причин:

• реакція споживачів на зміни цін товарів, споживання яких було

традиційним і тривалим, потребує певного адаптаційного періоду.
Наприклад, українська сім'я традиційно звикла споживати більше
свинини, ніж м'яса птиці, тому переважання останнього у споживанні
не може відбутися водночас, а здійснюватиметься поступово;
• підприємець також не може миттєво відреагувати на зростання ціни
певного товару й запропонувати споживачам товари-субститути,
оскільки налагодження виробництва товарів-замінників потребує
певного часу;
• довгострокова зміна ціни на товари, споживання яких займає значну
частку в доході, потребує тривалого часу для пошуку альтернативного
джерела. Наприклад, обмеження традиційного палива для теплових
 14

електростанцій та зростання ціни на нього змусило вдатися до

використання палива для атомних електростанцій, що потребувало
ґрунтовних наукових досліджень.

Проведені американськими вченими дослідження показали, що рівень

цінової еластичності попиту в короткостроковому і довгостроковому періодах,
має істотні розбіжності. Так, коефіцієнт еластичності попиту на канцелярські
товари в короткостроковому періоді становить 0,47, а в довгостроковому — 0,56,
на побутове споживання електроенергії, відповідно, 0,13 і 1,89, на міжнародні
залізничні перевезення — 1,4 і 3,19, а на послуги кінотеатрів — 0,87 і 3,67.
Наведені дані свідчать, що в довгостроковому періоді по всім товарам та
послугам еластичність вища, ніж у короткостроковому. При цьому попит на
канцелярські товари практично не змінюється в часі і залишається нееластичним.

До чинників, які впливають на цінову еластичність, можна віднести

ототожнення споживачами високої ціни товару з його високою якістю, а також
небажання покупців змінювати свої звички і шукати дешевші товари.

Концепція цінової еластичності також може бути застосована щодо

пропозиції. Якщо виробники чутливі до зміни цін, то пропозиція еластична, і
навпаки.

Еластичність пропозиції також залежить від цілого ряду чинників.

У першу чергу до них належить вартість виробничих ресурсів. Зміна їхньої
вартості впливає на витрати виробництва, а отже, і на обсяг виробленої продукції.
Так, при зменшенні плати за виробничі ресурси, що відповідно знизить витрати
на виробництво продукції, обсяг пропозиції збільшиться і навпаки.
Наступний чинник — це рівень технології виробництва. Удосконалення
технологічних процесів створює можливості для зниження витрат на виробництво
продукції і веде до збільшення її пропозиції за будь-якою ціною.
 15

На еластичність пропозиції впливають також ціни на товари, що

виробляються конкурентами. Так, якщо товари є абсолютними аналогами (шини
для автомобілів, копіювальний папір), то зміна пропозиції одного з товарів-
конкурентів перебуває в прямій залежності від зміни ціни іншого товару.

Безпосередньо впливають на пропозицію податки і субсидії, які

розглядаються виробниками як підприємницькі витрати. З підвищенням податків
збільшуються витрати виробництва, що веде до зростання цін і відповідно до
скорочення пропозиції. Зменшення розмірів товарних податків, як і надання
державних дотацій, зумовлює зниження витрат, що через нижчу ціну веде до
збільшення пропозиції.

Одним з найважливіших чинників, що впливає на еластичність пропозиції, є

час, який має виробник у своєму розпорядженні, щоб відреагувати на зміну ціни
продукту. Для аналізу впливу чинника часу на еластичність пропозиції виділяють
три ринкові періоди: найкоротший, короткостроковий і довгостроковий.

Найкоротший ринковий період характеризується настільки малим часом, що

виробники не встигають відреагувати на зміну цін і попиту. Як наслідок —
пропозиція нееластична.

У межах короткострокового періоду виробничі потужності окремих

виробників і всієї галузі залишаються незмінними, але підприємство має
достатньо часу, щоб використовувати ці потужності більш чи менш інтенсивно.
Еластичність пропозиції зростає.

Довгостроковий період достатній для того, щоб підприємство встигло

вжити всі бажані заходи для пристосування своїх ресурсів до вимог ринкової
ситуації, що змінюється. Пропозиція еластична.

І останнє, це спроможність до тривалого зберігання і вартість зберігання.

Якщо продукція не може довго зберігатись і (або) вартість такого зберігання
висока, то еластичність пропозиції буде низькою.
 16

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ЕЛАСТИЧНОСТІ ПОПИТУ ТА

ПРОПОЗИЦІЇ
2.1 Точковий метод розрахунку цінової еластичності

Метод точкової еластичності передбачає розрахунок еластичності в

конкретній точці (за конкретної ціни) й означає, що вимірюється попит при
нескінченно малій зміні ціни (у практиці менше 5%). Можливі два варіанти
розрахунку.

Варіант 1. Якщо відома функція попиту ОДР) і конкретна ринкова ціна Р,

для якої потрібно розрахувати еластичність, то слід використовувати формулу:

де ΔQ = Q2 - Q1 — різниця між поточним і початковим обсягом попиту;

ΔP = P2 - P1 — різниця між поточною і початковою ціною.

Варіант 2. Якщо відомі початкові або кінцеві значення О і Р, причому зміна

ціни не перевищує 5%, то використовується формула:

де %∆Q, %∆P — відсоткові зміни у кількості купівель та ціні;

Q1, Q2 — початкове й кінцеве значення величини попиту;

P1, P2 — початкове й кінцеве значення ціни.

 17

Слід зазначити, що за цим варіантом, зважаючи на незначний розрив між Q1

і Q2 та між Р1 і Р2, не має принципового значення, які з них обрати як початкові, а
які - кінцеві, оскільки результати разюче не відрізнятимуться.

Геометричний сенс точкової еластичності полягає в тому, що вона

характеризує кут нахилу кривої попиту в конкретній точці, хоч і не віддзеркалює
загального характеру кривої попиту. Останнє вважається істотною вадою методу
точкової еластичності.

Точкова еластичність пропозиції характеризує зміну величини пропозиції у

відсотках, спричинену відсотковою зміною ціни на товар у характерній точці
кривої пропозиції.

Для визначення точкової еластичності пропозиції використовуємо вже

знайому формулу: Еs в точці А = ОР/РТ

де О – початок координат;

Р – ціна;

Т – точка перетину кривої пропозиції з віссю ціни.

Точка Т – це мінімальна ціна, якої вимагають виробники, перш ніж вони

що-небудь запропонують на ринок.

За точкової еластичності пропозиції спостерігаємо три випадки:

• Еs >1 (крива S перетинає вісь ціни вище початку координат);

• Еs= 1 (крива S проходить через початок координат)
• Еs <1 (крива S перетинає вісь ціни нижче початку координат).

Випадок 1. Крива S1 перетинає вісь ціни вище початку координат у точці

Т1. Еластичність пропозиції в будь-якій точці кривої S1, наприклад у точці А1,
визначається: Еs в точці А1 = ОР1/Р1Т1
 18

Оскільки ОР1> Р1Т1, то Еs > ! Отже, пропозиція еластична як у точці А1, так
і в будь-якій точці кривої S1.

Випадок 2. Крива S2 проходить через початок координат. Точка Т2

збігається з початком координат. Еластичність пропозиції в будь-якій точці кривої
S2, наприклад в точці А2, визначається: Еs в точці А2 = ОР2/Р2Т2

Оскільки ОР2 =Р2Т2, то Еs=1. Отже, пропозиція одинично-еластична як у

точці А2, так і в будь-якій точці кривої S2.

Випадок 3. Крива S3 перетинає вісь ціни нижче початку координат в точці

Т3. Еластичність пропозиції в будь-якій точці кривої, наприклад у точці А3
визначається: Еs в точці А3 = ОР3/Р3Т3.

Оскільки ОРз < Р3Тз, то Еs < 1. Отже, пропозиція є нееластичною як у точці

А3, так і в будь-якій точці кривої S3. Даний випадок є винятковим: маємо від’ємне
значення ціни. А це означає, що існують виробники, які готові пропонувати деяку
кількість товару безплатно з метою привернути до себе споживача і швидше
реалізувати товар.
 19

2.2 Дуговий метод розрахунку цінової еластичності

Метод дугової еластичності використовується за відсутності функції попиту

і визначає еластичність, якщо відомі початкові і наступні значення Q і Р, причому
зміни між ними можуть бути досить значними (понад 5%). З метою усунення
проблеми, які саме значення Q і Р приймати початковими (попередні Q1 і Р1 чи
наступні Q2 і Р2, оскільки це істотно впливає на результат), зазвичай обчислюють
їх середню арифметичну, тоді цінова еластичність набуває вигляду:

Графічно дугова еластичність ілюструється як еластичність в середині

хорди, яка сполучає дві точки. Інакше кажучи, використовуються середні для дуги
АВ значення ціни й обсягу попиту.

Дугова еластичність, вочевидь, дає змогу визначити лише приблизне

значення еластичності на дузі АВ кривої попиту. Помилка буде тим більше, чим
більш увігнутою до початку координат виявиться дуга АВ. Тим не менше до
розрахунку еластичності дуговим методом дослідники вдаються набагато частіше,
оскільки точно визначити функцію попиту вкрай проблематично.

Величина Еa може суттєво розрізнятися залежно від типу функції попиту і

змінюватися від 0 до ∞. Розглянемо варіанти можливих значень коефіцієнта
еластичності.
 20

Варіант 1. Якщо |Еa | > 1, то попит є еластичним, тобто 1%а зміна ціни
призводить до більшої відсоткової зміни величини попиту. Це означає, що попит
росте швидшими темпами, ніж знижується ціна.

Варіант 2. Якщо |Еа | < 1, то попит нееластичний, тобто 1%-а зміна ціни
спричинює менш ніж 1%у зміну величини попиту. Це означає, що попит зростає
повільнішими темпами, ніж знижується ціна. Крива попиту є крутішою.

Варіант 3. Якщо |Еа| = 1, то маємо одиничну еластичність попиту, за якої

1%-а зміна ціни призводить точно до 1%-ї зміни величини попиту. Інакше
кажучи, темпи зміни попиту й ціни однакові. Крива попиту перетинає осі під
кутом 45°.

Варіант 4. Якщо |Еа | — ∞ , то попит абсолютно еластичний, тобто яка-

небудь завгодно мала зміна ціни породжує значну зміну попиту на необмежено
велику величину. Це означає, що навіть незначуще підвищення ціни призводить
до того, що обсяг попиту тяжіє до нуля, а таке саме її зниження - до його
необмеженого зростання. Крива попиту є майже паралельною осі абсцис.
Вважається, що попит є абсолютно еластичним на ринку досконалої конкуренції.
Проте слід наголосити, що оскільки грошові ресурси людей обмежені, то попит
може бути абсолютний еластичним тільки в деякому діапазоні обсягу попиту, а
також з великою часткою умовності.

Варіант 5. Якщо |Еа| = 0, то попит абсолютно нееластичний, тобто покупці

не реагують на будь-яку зміну ціни й продовжують купувати продукцію в
попередній кількості. Такий попит властивий ринку товарів першої потреби, як-
от: хліб, цукор, сіль, ліки, сірники тощо. Гасло споживача в таких умовах: «Я
повинен мати цей продукт, хоч би якою була його ціна». Графік попиту виглядає
як пряма, паралельна осі ординат.Проте тут також слід згадати обмеженість
грошових ресурсів споживачів, з чого випливає, що завжди існує таке підвищення
 21

ціни, яке зменшить попит на товар. Водночас еластичність одного конкретного

покупця відносно конкретного товару цілком може виявитися нульовою для
достатньо широкого діапазону цін.

Дугова еластичність пропозиції характеризує спричинену зміною ціни на

товар у відсотках відсоткову зміну величини пропозиції на певній частині кривої
пропозиції, тобто на дузі. Для визначення дугової еластичності пропозиції
застосовуємо таку саму формулу, як для дугової еластичності попиту, з єдиною
поправкою, що Q – це величина пропозиції, а не попиту:

Залежно від абсолютного значення дугової еластичності пропонування

розрізняють п'ять її видів:

1. |Es| > 1, пропозиція еластична

%ΔQs > %ΔР

2. |Es| <1, пропозиція нееластична

%ΔQs < %ΔР

3. |Es| =1, пропозиція одинично-еластична

%ΔQs = %ΔР

4. |Es| =0, пропозиція абсолютно нееластична

% ΔQs = 0% ΔР

5. |Es| =∞, пропозиція безмежно еластична

% ΔQs = ∞% ΔР
Нагадаємо, що не можна судити про еластичність пропозиції, зважаючи на
нахил кривої пропозиції. Це різні поняття. За умови Es =1 нахил кривої пропозиції
на дузі АВ зростає за збільшення величини пропозиції, а еластичність є
постійною.
 22

Якщо дугова еластичність пропозиції дає нам середнє значення

еластичності (на окремому відрізку кривої S, тобто на дузі), то точне значення ми
отримуємо, застосовуючи точкову еластичність пропозиції.
 23

РОЗДІЛ 3. РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА. ВАРІАНТ №3

Задача №1
Попит та пропозиція описані функціями:
Qd = 20 – 3Р
Qs = 8 + 3P
Знайдіть параметри рівноваги на ринку даного товару.
Припустимо, що держава встановила податок в 0,7 гривні на даний товар.
Що втратять покупці та продавці?
Розв’язок
Для визначення ринкової рівноважної ціни необхідно прирівняти рівняння
попиту та рівняння пропозиція:
QD = QS
20–3Р = 8+3Р
12 = 6Р
Р = 2 — рівноважна ціна
Для того би визначити рівноважний обсяг, необхідно підставити знайдену
рівноважну ціну в рівняння попиту чи пропозиції:
Q = QS = 8+3Р = 8+32 = 14 — рівноважний обсяг
Запровадження податків призводить до скорочення пропозиції. Тоді рівняння
кривої пропозиції S1 буде виглядати так:
QS1 = 8+3(P–Т)= 8+3(Р–0,7) = 5,9+3Р
Нові параметри ринкової рівноваги:
QD = QS
20–3Р = 5,9+3Р
14,1 = 6Р
Р = 2,35 — нова рівноважна ціна
Визначаємо новий рівноважний обсяг:
Q = QS1 = 5,9+3Р = 5,9+32,35  13 — новий рівноважний обсяг
 24

Отже, введення податку в розмірі 0,7 грн призвело до підвищення ринкової

ціни на 35 копійок та скорочення обсягу споживання продукції на 1 одиницю. Тягар
податку порівну розподіляється між споживачами та виробниками: по 35 копійок.
Задача №2
Дано: Рх1 = 6 , Рх2 = 8, Qx1 = 56, Qx2 = 50
Py1 = 14, Py2 = 18, Qy1 = 120
Знайти коефіцієнт еластичності попиту по ціні для товару Х.
Коефіцієнт еластичності попиту на товар Y по ціні Р У1 той самий, що й на
товар Х. Якщо в початковий період часу обсяг споживання товару Y становить Q Y1
і при підвищенні ціни до РY2 еластичність не зміниться, визначити скільки одиниць
товару Y буде продано по підвищеній ціні.
Розв’язок
Для розрахунку коефіцієнту еластичності на товар Х використаємо формулу
дугової еластичності попиту по ціні:
PX1 + PX2
Dx
∆Q 2 ∆Q PX1 + PX2 50 − 56 6+8
EPx = × = × = × = −0,4
∆P Q X1 + Q X2 ∆P Q X1 + Q X2 8−6 50 + 56
2
За умовою, коефіцієнт еластичності на товар У такий самий я к на товар Х,
тому маємо рівняння:
Dy Q Y2 − Q Y1 PY1 + PY2 Q Y2 − 120 18 + 14
EPy = × = × = −0,4
PY2 − PY1 Q Y1 + Q Y2 18 − 14 120 + Q Y2
8(QY2–120) = –0,4(120+QY2)
8QY2 – 960 = –48–0,4QY2
8,4QY2 = 912
QY2 =109
Таким чином, при підвищеній ціні буде продано 109 одиниць товару У.
Задача №3
Дано: TU = X2Y
Px1 = 1,5, Px2 = 2, Py=2, I=200
Розкласти реакцію споживача на ефект заміни та доходу за Хіксом та за
Слуцьким, якщо ціна на товар Х змінилася і становить Px2.
 25

Представити рішення графічно.

Розв’язок
Ефект доходу та заміни за Хіксом

Рис. 3.1 Схематичне зображення ефектів заміни та доходу за Хіксом.

Щоб знайти параметри початкової структури споживання в т. Е1, розв’яжемо
систему:
І = Рх1 × Х1 + Рy1 × Y1
{ MUx MUy
=
Рх1 Рy1
MUx – похідна від TU, коли y=const;
MUy – похідна від TU, коли x=const;
200 = 1,5 × Х1 + 2 × Y1 200 = 2,25𝑋1
{ 2XY X2 {
= 𝑌1 = 0,375𝑋1
1,5 2

Х1=89 од; У1=33 од.

Параметри структури споживання в т. Е2:
200 = 2 × Х2 + 2 × Y2 200 = 3𝑋2
{ 2Х2 Y2 Х22 {
= 𝑌2 = 0,5𝑋2
2 2

Х2=67 од; У2=33 од.

Знайдемо рівень загальної корисності:
TU1 = Х21Y1 = 89233 = 261393
TU3 = TU1 = 261393
Параметри структури споживання в т. Е3 :
 26

Х23 × 𝑌3 = 261393 1
𝑋33 = 261393
{ 2Х3 𝑌3 Х23 {2
= 𝑌3 = 0,5𝑋3
2 2

Х3=81 од; У3=41 од.

Розрахуємо ефекти заміни та доходу за Хіксом:
Ефект заміни (Е1 – Е3): ∆X =X1- X3=89 – 81 = 8
∆Y = Y1 – Y3=33 – 41 = –8
Ефект доходу (Е3 – Е2): ∆X =X3- X2=81 – 67 = 14
∆Y = Y3 – Y2=41 – 33 = 8
Загальний ефект : ∆X` = 22 од; ∆Y` = 0 од.
Ефект доходу та заміни за Слуцьким

Рис. 3.2 Схематичне зображення ефектів заміни та доходу за Слуцьким.

І` = 289+233 = 244
Параметри структури споживання в т. Е3 :
244 = 2Х3 + 2𝑌3 244 = 3Х3
{ 2Х3 𝑌3 Х23 { 1
= Y3 = X3
2 2 2

Х3=81 од; У3=41 од.

Розрахуємо ефекти заміни та доходу за Слуцьким:
Ефект заміни (Е1 – Е3): ∆X =X1- X3=89 – 81 = 8
∆Y = Y1 – Y3=33 – 41 = –8
Ефект доходу (Е3 – Е2): ∆X =X3- X2=81 – 67 = 14
∆Y = Y3 – Y2=41 – 33 = 8
 27

Загальний ефект : ∆X` = 22 од; ∆Y` = 0 од.

Задача №4
Фірма працює по технології, що описується виробничою функцією:
Q = L0,4K0,6, PL = 3, PK = 5
Визначити середню продуктивність праці при знаходженні фірми в точці
рівноваги.
Розв’язок
Середня продуктивність фірми визначається за формулою:
TP Q
AP = =
L L
𝐾
Шукаємо відношення :
𝐿

0,4K 0,6 0,6L0,4

=
3L0,6 5K 0,4
K 1,8
= = 0,9
L 2
Підставляємо знайдені дані:
TP Q L0,4 K 0,6 K 0,6
AP = = = = ( ) = (0,9)0.6 = 0,94
L L L L
Задача №5
Функція загальних витрат підприємства має вигляд:
TC = 120+3Q + 0,3Q2
Визначити алгебраїчні вирази для FC, VC, ATC, AFC, AVC, MC як функції
від обсягу виробництва.
При якому значенні Q крива MC перетинає криву ATC?
Розв’язок
Постійні витрати: FC = 120
Змінні витрати: VC = 3Q +0,3Q2
Середні загальні витрати:
𝑇𝐶 120 + 3𝑄 + 0,3𝑄2 120
𝐴𝑇𝐶 = = = + 3 + 0,3𝑄
𝑄 𝑄 𝑄
Середні постійні витрати:
 28

𝐹𝐶 120
𝐴𝐹𝐶 = =
𝑄 𝑄
Середні змінні витрати:
3𝑄 + 0,3𝑄2
𝐴𝑉𝐶 = = 3 + 0,3𝑄
𝑄
Граничні витрати:
𝑀𝐶 = (𝑇𝐶)` = (120 + 3Q + 0,3)` = 3 + 0,6𝑄
Для того, аби визначити при якому значенні Q крива MC перетинає криву
ATC необхідно MC прирівняти до ATC.
120
3 + 0,6𝑄 = + 3 + 0,3𝑄
𝑄
0,3𝑄2 = 120
𝑄2 = 400
𝑄 = 20
Отже, рівність граничних витрат та середніх загальних витрат досягається
при обсязі виробництва 20 шт.
Задача №6
Фірма працює на ринку чистої конкуренції.
TC=0,06Q3 – 0,8Q2 + 12Q + 7.
При якій ціні на продукцію фірма піде з галузі?
Розв’язок
Чисто конкурентна фірма має зупинити виробництво та вийти з галузі за
умови, коли P < AVC.
Знайдемо функцію для середніх змінних витрат:
VC
AVC = = 0,06Q2 − 0,8Q + 12
Q
Бачимо, що середні змінні витрати мають форму параболи. Мінімальне
значення цієї квадратичної функції збігається з координатами вершини параболи:
−b 0,8
AVCmin = = = 6,66
2a 0,12
 29

Отже, якщо ціна на продукцію фірми буде нижче, ніж 6,66 грн, фірма вийде
з галузі.
Таблиця 3.1 — Результати розрахунків
Варіант №3
Задача 1 Параметри рівноваги на ринку: P=2, Q=14
Нові параметри рівноваги: P=2,35, Q=13
Задача 2 Dx
EPx = −0,4
QY2 ≈ 109
Задача 3 Ефект заміни та доходу за Хіксом : ∆X` = 22 од; ∆Y` = 0 од.
Ефект заміни та доходу за Слуцьким : ∆X` = 22 од; ∆Y` = 0 од.
Задача 4 AP=0,94
Задача 5 FC = 120, VC = 3Q +0,3Q2, 𝐴𝑇𝐶 =
120
+ 3 + 0,3𝑄, 𝐴𝐹𝐶 =
120
,
𝑄 𝑄
𝐴𝑉𝐶 = 3 + 0,3𝑄, 𝑀𝐶 = 3 + 0,6𝑄
Q=20
Задача 6 6,66
 30

ВИСНОВКИ

Ринковий процес складається з безлічі актів обміну товарами і послугами. У

кожному такому акті бере участь продавець, на стороні якого виступає пропозиція
товару, і покупець, що представляється попитом на товари. Попит і пропозиція є
тісно пов'язаними і безперервно взаємодіючими категоріями і служать зв'язуючим
механізмом між виробництвом і споживанням. На величину попиту, як
індивідуального, так і сукупного, впливають цінові і нецінові чинники, які
повинні чітко відстежуватися на постійній основі спеціальними відділами.

Результатом взаємодії попиту і пропозиції виступає ринкова ціна, яка також

називається рівноважною ціною. Вона характеризує стан ринку, при якому
величина попиту рівна пропозиції. Для вимірювання величини зміни попиту і
пропозиції використовується поняття еластичності як міри реагування однією
змінною на зміну іншої.

Треба також зазначити, що попит виступає одним з самих найважливіших

чинників при формуванні економічної стратегії підприємства, оскільки тільки
виробництво “потрібних", товарів, що користуються попитом у покупців доцільне
і вигідне з економічної точки зору.

Визначення еластичності попиту на певну категорію товарів з врахуванням

всіх факторів і законів еластичності дає можливість підприємству стримувати
стабільні прибутки і правильно реагувати на зміни ринкової ціни товару.

Аналіз пропозиції та попиту є базовим інструментом мікроекономіки. На

ринках з вільною конкуренцією криві пропозиції та попиту інформують нас, який
обсяг товару виробляють фірми і яким буде споживчий попит як функції ціни.

Еластичність показує чутливість пропозиції та попиту до змін у ціні,

доходах чи в інших величинах. Наприклад: еластичність попиту за ціною
визначає процентну зміну в кількості попиту, що виникає в наслідок зростання
 31

ціни на 1%. Для еластичності характерні часові рамки, як і для більшості товарів
важливо розрізняти тривалу і нетривалу еластичність.

Якщо ми можемо розрахувати, принаймні наближено, рівняння кривих

пропозиції та попиту для певного ринку ми можемо визначити ціну рівноваги
ринку, прирівнюючи пропозицію до попиту. Крім того, якщо ми знаємо ступінь
залежності пропозиції та попиту від інших економічних змінних, таких як доход
чи ціна на інші товари, ми можемо визначити, як змінюються ціна та кількість
рівноваги у міру змін інших величин. Це є засобом аналізу і прогнозування
динаміки ринку.

Звичайно числові розрахунки можна часто виконувати, узгоджуючи криві

пропозиції та попиту із показниками ціни та кількості та з оцінками еластичності.
Для багатьох ринків такі оцінки здобути неважко, а прості “чорнові” розрахунки
можуть допомогти зрозуміти характеристики і динаміку ринку.
 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Базилевич В.Д. Мікроекономіка. – К.: «Знання», 2007. – 677 ст.

2. Білозір Л.В. Попит та пропозиція. // Економіка АПК. – 2005. №9 ст. 125–129
3. Ватаманюк З. Економічна теорія і мікроекономіка. К.: «Видавничий дім
альтернативи», 2001. – 419 ст.
4. Величко О.М. Регулювання грошової пропозиції. // Банківська справа. –
2001. №2. ст. 26–31.
5. Задоя А.О. Мікроекономіка. К.: «Знання», 2001. – 176 ст.
6. Косік А.Ф. Мікроекономіка. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. –
415 ст.
7. Кудряшов В.П. Бюджетна резолюція: пропозиція з удосконалення. //
Фінанси України. – 2006. №12. ст. 21–36.
8. Павлюк І.О. Проблеми бухгалтерського обліку виробничих запасів та
пропозиції. // Бухгалтерський облік та аудит. – 2000. №6. ст. 40–56.
9. Петрик О. Структурна модель механізму монетарної політики в Україні. //
Вісник Національного банку України. – 2006. №3. ст. 12–20.
10.Приймак О. Україна: аспекти праці. – К. «Праця». – 2001. №9. ст. 4.
11.Пустовойт О. Внутрішній ринок України. // Економіка України. – 2007. №3.
ст. 52–59.
12.Ріпак О. Економічне зростання. // Фінанси України. – 2007. №9. ст. 54–57.
13.Сігайов. О. Модель сукупного попиту. // Фінанси України. – 2008. №7.
ст. 34–41.
14.Фомішина В. Споживчий елемент сукупного попиту як чинник
економічного зростання. // Банківська справа. – 2006. №5–6. ст. 74–78.
15.Федько О.А. Ринок праці: попит і пропозиція. // Зоря Полтавщини. – 2000.
ст. 1.
16.Харазашвілі Ю. Математична модель сукупної проопозиції. // Банківська
справа. – 2003. №3. ст. 60–72.