МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ
ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра менеджменту підприємств

Курсова робота
з дисципліни: «Операційний менеджмент»

на тему: «Планування виробничої діяльності

підприємства (на прикладі ТОВ «0»)»

Студента групи УЗ-92

Спеціальності 073 Менеджмент
Лук’яненко Андрія Вікторовича
Керівник:
(науковий ступінь, учене звання, прізвище та ініціали)

Інформація про захист роботи:

Національна шкала:
Кількість отриманих балів:
Члени комісії:
(підпис) (прізвище та ініціали)

(підпис) (прізвище та ініціали)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Київ 2021
 ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ
з дисципліни «Операційний
менеджмент» студенту III курсу
ФММ, групи УЗ-92 Лук’яненко
Андрію Вікторовичу

Тема курсової роботи: «Планування виробничої діяльності підприємства

Варіант завдання: літера Л, № 0 (Залікова книжка № УЗ-9210)
Завдання на курсову роботу: відповідно до обраного варіанту визначити
потреби у виробах на 5-й і 6-й місяці, скласти MRP-графік потреб у матеріалах в
часі та обґрунтувати диверсифікацію виробничої діяльності підприємства
такими умовами:
Складальна схема виробу:
Варіант №0
А

B(3) D(1) E(2) F(2)

E(1) C(2) D(3)

F(3) E(3)

Структура Місяці (12 місяць – поточний)

попиту Попередні Планові
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 5 6
Попит на А 550 520 570 500 400 570 500 350 370 500 450 320
Замовлення А 80 100

Вихідні дані

Таблиця Д.1. Кількість робочих днів по місяцям планового горизонту

Місяць Вар.0

Січень 21
Лютий 19
Березень 20
Квітень 22
Травень 21
Червень 23

Таблиця Д.2. Показники витрат

Показники витрат Показники витрат Показники витрат
Місячні витрати на зберігання Вартість найму та навчання Погодинна тарифна ставка (в
одиниці продукції, грн 15 одного робітника, грн 200 основний робочий час), грн 26

1
 Місячні втрати, обумовлені
30
дефіцитом одиниці продукції, грн
Вартість одиниці продукції,
отриманої за субпідрядом, грн на 230
одиницю продукції
Витрати на звільнення Запас готової продукції на
185 70
одного робітника, грн початок січня, одиниць
Трудомісткість Резервний запас продукції, %
17 від місячного попиту 50
одиниці продукції,
нормо-годин

Таблиця Е.1. Вихідні дані для прогнозування попиту, сукупного

планування та складання MRP-графіків

Цикл виконання замовлення Наявний запас на початок

Елемент
(LT) планового п’ятого місяця
(травня)

A 1 20
B 3 50
C 2 150
D 1 50
E 1 250
F 2 200

Обсяги випуску елементів покрівельного покриття і водозливної

системи в натуральному вираженні в квартал, потреба та ціна
матеріалів
Потреба та ціна матеріалу
Варіант
№ п/п

Найменування Метал Ціна

Метал Німецький
елементу оцинкований, полімеру
чорний, кг матеріал, кг
кг
1. Ринва, м.п. 380 425 400
2. Вирва, шт. 30 45 55
33 грн./кг

50 грн./кг

60 грн./кг

55 грн./кг
Варіант 0

3. Коліно, шт. 150 180 210

4. Кронштейн ринви, шт. 570 855 85
5. Фронтонне покриття, м.п. 300 350 450
6. Віконний відлив, м.п. 370 850 780
7. Металева черепиця, шт. 2900 2900 3100

Таблиця Ж.2. Норми витрат матеріалу на елемент покрівельного

покриття і водозливної системи

Витрати матеріалу на одиницю виробу, кг

Найменування елементу Метал Метал Німецький
чорний оцинкований матеріал Полімер для покриття
Ринва 1,4 1,27 1,15 0,1
Вирва 1,5 1,36 1,23 0,6
Коліно 0,8 0,72 0,65 0,3
Кронштейн ринви 0,55 0,5 0,45 0,02
Фронтонне покриття 5 4,55 4,09 0,6
Віконний відлив 1,4 1,27 1,15 0,3
Металева черепиця 15 13,63 12,27 0,6
Відвід від стіни, шт. 4,0 3,64 3,27 0,08
2
 Перехід у ринву, шт. 2,5 2,27 2,04 0,3

Вихідні дані для нарахування амортизації протягом терміну корисного

використання обладнання прямолінійним методом, тис. грн.
Показники Варіант №0
Початкова вартість обладнання, тис. грн.
380
Ліквідаційна вартість обладнання, тис. грн.
30
Очікуваний термін корисного використання обладнання, тис. грн.

Вихідні дані для розрахунку

собівартості продукції за місячною
виробничою програмою цеху, тис.
грн.
Показники Значення

Кількість основних
працівників, чл. 6
Заробітна плата основного
19,5
працівника, тис. грн./ місяць
Орендна площа виробничих
130
приміщень, м2
Вартість 1 м2 оренди
200
виробничого приміщення, грн.

Вихідні дані для оцінки виробничої потужності гофрувального цеху та

ефективності її використання

3
 0
Варіант

2
Кількість змін роботи дільниці

Кількість верстатів встановлених на

12
початок року

Місяць введення верстатів, їх

кількість (береться 1-ше число
місяця)
березень, 9
Місяць виведення веристів, їх кількість
(береться 1-ше число місяця)
червень, 2

Кількість робочих днів за рік

262

Плановий відсоток регламентованих

5

перерв

Годинна продуктивність одного

верстата
24 м2/год.

Валовий обсяг випуску продукції за рік

4
1650000
 ЗМІСТ

ЗМІСТ.............................................................................................................................
Вступ.................................................................................................................................
РОЗДІЛ 1. ПРОГНОЗУВАННЯ НЕЗАЛЕЖНОГО ПОПИТУ.....................................
1.1Визначення параметрів лінійного тренду..............................................................
1.2 Прогнозування незалежного попиту випадкових споживачів........................
1.3 Розрахунок загального обсягу незалежного попиту..........................................
РОЗДІЛ 2. СУКУПНЕ ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА........................................
2.1 Формулювання варіантів сукупного плану........................................................
2.2. Розрахунок витрат за варіантами сукупного плану..........................................
2.3. Порівняння варіантів сукупних планів та вибір оптимальної стратегії.........
Розділ 3.Планування потреб у матеріалах...................................................................
3.1 Формування основного плану виробництва (MPS).......................................
3.2 Планування потреб у матеріалах (MRP) в часі за методом «Партія за
партією» (L4L).............................................................................................................
4.Обґрунтування диверсифікації виробничої діяльності підприємства...................
4.1. Визначення цілей та виду диверсифікації виробничої діяльності................
4.2. Розроблення плану виробництва нової продукції (розрахунок потреби
і вартості матеріалів, собівартості продукції)..........................................................
4.3. Розрахунок виробничої потужності та ефективності її використання.........
4.4. Вибір місця розташування виробничих потужностей...................................
ВИСНОВОК....................................................................................................................
Список літератури..........................................................................................................

5
 Вступ
Операції – це процес, метод або ряд дій, головним чином практичного
характеру. Виходячи з цього визначення операції є невід'ємним атрибутом
будь-якого виду людської діяльності, якому властива організованість і
продуктивність. Звідси можна зробити висновок, що всі організаційні
функції є операції і що будь-яка управлінська діяльність містить у собі
операційний менеджмент.
Операційний менеджмент одна з необхідних складових для
функціонування підприємства та його виробництва в сучасних умовах. Для
того щоб отримати найкращий прибуток по виготовленню продукції з
найменшими витратами потрібно скласти план та розглянути різні
можливості виробництва, для цього і потрібен операційний менеджмент
Метою цієї роботи є детальний аналіз та розрахунок основних
показників необхідних для, планування виробничої діяльності
підприємства з виробництва продукції, а також практичне застосування
знань отриманих від курсу операційного менеджменту. В Результаті
мета, набути навиків, з прогнозування незалежного попиту, складання
MRP графіку для підприємства,виявлення можливостей диверсифікації
підприємства, вирішення проблеми розміщення виробничих
потужностей.
Завданнями курсової роботи є:
1.Зробити прогнозування незалежного попиту;
2.Розглянути сукупне планування виробництва;
3.Спланувати потреби у матеріалах;
4. Обґрунтувати диверсифікацію виробничої діяльності підприємства.

6
 РОЗДІЛ 1. ПРОГНОЗУВАННЯ НЕЗАЛЕЖНОГО ПОПИТУ

1.1Визначення параметрів лінійного тренду

Варіант №0
А

B(3) D(1) E(2) F(2)

E(1) C(2) D(3)

F(3) E(3)

Таблиця 1.1 Попит за останні 12 місяців та тверді замовлення на 5-й

та 6-й місяці на виріб А
Структура Місяці (12 місяць – поточний)
попиту Попередні Планові
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 5 6
Попит на А 550 520 570 500 400 570 500 350 370 500 450 320
Замовлення А 80 100

Для визначення параметрів рівняння тренду а і b для обох виробів

скористаємося табл. 1.2 (за базовий місяць прийнятий дванадцятий
місяць), в якій відповідно до формул за даними статистичних рядів
обчислюються необхідні суми.

Таблиця 1.2. Розрахунок суми статистичних рядів по виробу А

Місяць X X2 Y XY
1 –11 121 550 –6050
2 –10 100 520 –5200
3 –9 81 570 –5130
4 –8 64 500 –4000

7
 5 –7 49 400 –2800
6 –6 36 570 –3420
7 –5 25 500 –2500
8 –4 16 350 –1400
9 –3 9 370 –1110
10 –2 4 500 –1000
11 –1 1 450 –450
12 0 0 320 0
Суми –66 506 5600 –33060

Виходячи з таблиці 1.2 визначимо параметри тренду bА і аА

для виробу А:
❑ ❑ ❑
N ∑ ❑ XY −∑ ❑Y −∑ ❑ X
12× (−33060 )−5600 ×(−66)
BA= ❑
❑
❑ ❑
= = -15,8
( 12 ×506 )−¿ ¿
N ∑ ❑ X −¿ ¿
2

❑ ❑
∑
❑
❑ Y −b ∑ ❑ X
❑ =
5600−0,35 ×(−66)
=¿ 379,76
aA = 12
N

Таким чином, рівняння тренду для виробу А приймає вигляд:

T A=a A +b A X =¿ 379,76 – 15,8X

1.2 Прогнозування незалежного попиту випадкових споживачів

Для формування прогнозу попиту випадкових споживачів
спочатку необхідно визначити показники тренду в минулому і
майбутньому. Для цього в рівняння тренду, підставимо значення Х для
відповідного місяця.

TPА1 = aА + bА X1 = 379,76 – 15,8 · (–11) ≈ 554;

для першого місяця в майбутньому (F – Future) отримаємо

TFА1 = aА + bА X1 = 450,26 + 0,35 · 1 ≈ 354

Результати розрахунку інших місяців виконуються таким самим

чином і зведені у таблицю 1.3 в колонки 4 та 7. Нижня частина таблиці 1.3,
8
яка відокремлена жирною лінією, відповідає прогнозному інтервалу.

Таблиця 1.3. Розрахунок прогнозованого попиту

Виріб А
Місяць, i X Попит, YA Тренд, TА Сезонність, IA
1 2 3 4 5
1 –11 550 554 0,99
2 –10 520 538 0,97
3 –9 570 522 1,09
4 –8 500 506 0,99
5 –7 400 490 0,82
6 –6 570 474 1,2
7 –5 500 458 1,09
8 –4 350 442 0,79
9 –3 370 426 0,87
10 –2 500 410 1,22
11 –1 450 394 1,14
12 0 320 378 0,85
1 1 350 354 0,99
2 2 328 338 0,97
3 3 351 322 1,09
4 4 303 306 0,99
5 5 238 290 0,82
6 6 329 274 1,2

Наступним кроком має бути визначення методу прогнозування

циклічності. В цій роботі досить скористатись «наївним» методом, за
яким спочатку розраховуються щомісячні індекси коливань на
статистичному інтервалі і, виходячи з мультиплікативної моделі, ці
індекси переносяться на майбутні місяці, де визначаються прогнозні
показники.
На статистичному інтервалі індекси коливань визначаються за
формулою:
P Y ip
Ii = ,
T ip

9
 де i – порядковий номер місяця на статистичному інтервалі. Наприклад,
для першого місяця для виробу А індекс становитиме:
p
P Yi 550
I =
i = = 0,99
T
p
i
554

Аналогічно розраховуються щомісячні індекси коливань для інших

місяців. Згідно з «наївним» методом індекси статистичного інтервалу
переносяться у відповідні місяці прогнозного інтервалу і за ними
обчислюються прогнози попиту в майбутніх місяцях. Наприклад для п’ятого
місяця прогноз попиту на виріб А становитиме:

F
F Y1
I =
5 F = 0,99 * 354 = 350
T1

Отримані таким чином прогнозні величини для виробу А вносяться в

нижню (прогнозну) частину колонки 3 таблиці 1.3 і за ними будується графік
руху попиту та відповідний тренд (рисунки 1.2).

Chart Title
600

500

400

300

200

100

0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Попит Тренд
Linear (Тренд) Столбец1

Рис. 1.2. Прогноз попиту на виріб А

1.3 Розрахунок загального обсягу незалежного попиту

У цьому розділі необхідно розрахувати загальний обсяг незалежного
попиту за місяцями планового горизонту. Для цього необхідно побудувати
10
 табл. 1.4 та скористуватись отриманими прогнозами попиту (табл. 1.3) та
твердими замовленнями

Таблиця 1.4. Розрахунок загального обсягу незалежного попиту

Місяць планового горизонту
Структура попиту 1 2 3 4 5 6
Прогноз попиту 350 328 351 303 238 329
Тверді замовлення 0 0 0 0 80 100
Загальний обсяг 350 328 351 303
318 429
незалежного попиту

РОЗДІЛ 2. СУКУПНЕ ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА

2.1 Формулювання варіантів сукупного плану
Розглянемо порівняльну методику сукупного планування (метод
проб і помилок) на наступні шість місяців з додаванням таких показників
д о прикладу, який розглянуто вище.

Таблиця 2.1. Вихідні дані для прикладу сукупного планування

Місяці
Показники Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Загалом
Незалежний попит 350 328 351 303 238 329 1899
(таблиці 3.4)
Місячна кількість
21 19 20 22 21 23 126
робочих днів
Місячні витрати на
зберігання одиниці 15 грн на одиницю продукції на місяць
продукції
Місячні втрати,
обумовлені дефіцитом 30 грн на одиницю продукції на місяць
одиниці продукції
Вартість одиниці
продукції, виготовленої 230 грн за одиницю продукції
по субпідряду
Витрати по найму і
навчанню одного 200 грн на одного робітника
робітника
Витрати на звільнення
185 грн на одного робітника
одного робітника
Трудомісткість одиниці
17 нормо-годин на одиницю продукції
продукції
Погодинна тарифна
ставка (в основний 26 грн за годину
робочий час)
Погодинна тарифна
ставка з надбавкою за 39 грн за годину
надурочну працю
Запас на початок першого
(стартового) місяця 70 одиниць
(січня)
11
Резервний запас 50% місячного попиту

До складання планів необхідно розрахувати чисті місячні обсяги

виробництва продукції, які визначають місячні виробничі завдання (табл.
2.6). Для цього виходячи із загального обсягу незалежного попиту (табл.
1.4) спочатку необхідно розрахувати резервні запаси.
Створення резервних запасів необхідно для зменшення вірогідності
невиконання замовлень випадкових споживачів, оскільки на початок місяця
детальної інформації про їх попит завжди не вистачає. Резервний запас
розраховується за відсотком до прогнозованого попиту (в нашому прикладі
– 50%), який встановлюється підприємством по статистичним даним.
Надалі розраховується місячні виробничі завдання виходячи з
незалежного попиту, резервного запасу і запасу на початок місяця. Оскільки
в нашому прикладі запас готової продукції на початок першого місяця
(січня) складає 70 одиниць, то виробниче завдання на січень становитиме:
350 + (350 · 50%) – 70 = 455 одиниць.
І нарешті визначається запас на кінець поточного місяця, який
водночас є запасом на початок наступного місяця (табл. 2.6). Необхідно
зазначити, що в процесі планування резервні запаси ніколи не
використовуються, тому запас на кінець місяця завжди дорівнює
резервному запасу поточного місяця.

Таблиця 2.2. Виробничі програми

Показники Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Запас на початок місяця 70 175 164 176 152 119
Незалежний попит
350 328 351 303 238 329
Резервний запас (Незалежний
попит  Відсоток резервного
запасу) 175 164 176 152 119 165
Виробнича програма (Незалежний
попит + Резервний запас – Запас
на початок місяця) 455 317 363 279 205 375

12
Запас на кінець місяця (Запас на 175
початок місяця + Виробнича
програма – Незалежний попит) 164 176 152 119 165

2.2. Розрахунок витрат за варіантами сукупного плану

Надалі необхідно сформулювати три варіанти сукупного плану та
розрахувати витрати по кожній чистій стратегії
План 1: Обсяги виробництва відслідковують місячні виробничі
завдання, що досягається виключно варіацією чисельності робітників
повністю зайнятих тільки в основний робочий час 8-годинного робочого дня.

Таблиця 2.3. Розрахунок витрат за першим варіантом сукупного

виробничого плану: Обсяг виробництва відслідковує незалежний попит
варіацією чисельності робітників
Показники Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Всього
Виробнича програма (з 455 317 363 279 205 375
таблиця 3.6)
Трудомісткість 7735 5389 6171 4743 3485 6375
виробничої програми
(Виробнича програма 
Трудомісткість одиниці
продукції)
Місячна кількість 21 19 20 22 21 23
робочих днів
Місячний фонд робочого 168 152 160 176 168 184
часу одного робітника
(Місячна кількість
робочих днів  8 робочих
годин на день)
Планова чисельність 47 36 39 27 21 35
робітників
(Трудомісткість
виробничої
програми/Місячний фонд
робочого часу одного
робітника)
Додаткове наймання 0 0 3 0 0 14
робітників (тут
приймається, що
кількість робітників в
першому місяці дорівнює
необхідній чисельності в
першому місяці, тобто –
12)
Витрати по найму 0 0 600 0 0 2800 3400

13
(Додаткове наймання 
Витрати на наймання
одного робітника)
Звільнення робітників 0 -11 0 -12 -6 0
Витрати на звільнення 0 2035 0 2220 1110 0 5365
(Звільнення робітників 
Витрати на звільнення
одного робітника)
Пряма оплата праці 201110 140114 160446 123318 90610 165750 881348
(Трудомісткість
виробничого завдання 
Погодинна тарифна
ставка)
Загальні витрати, грн 890113

Для оптимальної кількості робітників на підприємстві за планом,

необхідно найняти 17 людей (3 у березні і 14 у червні). Витрати по найму
на це становлять 3400 грн за ціною у 200 грн на найм та навчання одного
працівника. За планом також всього необхідно звільнити 29 осіб (11 у
лютому, 12 у квітні та 6 у травні). Всього буде витрачено на це 5365 грн,
так як в нашому варіанті витрати на звільнення дорівнюють витратам на
найм.
Загальні витрати на пряму оплату праці при погодинній тарифній
ставці у 26 грн. за годину становлять 890113 грн.
План 2: Незмінний темп виробництва відповідає такому, який
забезпечує виконання виробничого завдання планового горизонту (тобто за 6
місяців). Змінний обсяг запасу готової продукції, можливий дефіцит запасу.
Чисельність робітників, які зайняті тільки в основний робочий час, –
фіксована і визначається виходячи з середньої потреби в робітниках, яка
забезпечує виконання виробничого завдання планового горизонту, тобто:
Фіксована планова чисельність робітників = (Виробнича програма
планового горизонту * Трудомісткість одиниці продукції)/(Загальна кількість
робочих днів планового горизонту * 8 робочих годин на день).

Таким чином:

14
 1899× 17
Фіксована планова чисельність робітників = 126 × 8 = 34

Таким чином, кількість робітників, яких необхідно задіяти на

основному виробництві у робочий час при фіксованій плановій чисельності
робітників становить 34 осіб

Таблиця 2.4. Розрахунок витрат за другим варіантом сукупного

виробничого плану: Фіксована планова чисельність робітників (14), варіація
запасами готової продукції
Показники Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Всього
Запас на початок місяця 70 175 164 176 152 119
Місячний фонд робочого часу 168 152 160 176 168 184
одного робітника (Місячна
кількість робочих днів  8
робочих годин на день)
Місячний фонд робочого часу 5712 5168 5440 5984 5712 6256
(Місячний фонд робочого
часу одного робітника 
Фіксована чисельність
робітників)
Планове виробництво 336 304 320 352 336 368
продукції (Місячний фонд
робочого часу/Трудомісткість
одиниці продукції)
Незалежний попит 350 328 351 303 238 329
(таблиця 3.5)
Запас на кінець місяця (Запас 56 151 133 225 250 158
на початок місяця + Планове
виробництво продукції –
Незалежний попит)
Дефіцит готової продукції 0 0 0 0 0 0
(Запас на кінець місяця, якщо
він негативний,  Місячні
втрати, обумовлені дефіцитом
одиниці продукції)
Місячні втрати, обумовлені 0 0 0 0 0 0 0
дефіцитом продукції (Місячні
втрати, обумовлені дефіцитом
одиниці продукції  Дефіцит
готової продукції)
Резервний запас (з 175 164 176 152 119 165
таблиця 3.6)

15
Надлишок виготовленої 0 0 0 73 131 0
продукції (Запас на кінець
місяця – Резервний запас,
якщо ця різниця позитивна)
Вартість зберігання надлишку 0 0 0 1095 1965 0 3060
продукції (Місячні витрати на
зберігання одиниці продукції
 Надлишок
виготовленої продукції)
Пряма оплата праці 148512 134368 141440 155584 148512 162656 891072
(Місячний фонд робочого
часу  Погодинна тарифна
ставка)
Загальні витрати, грн 894132
В даному варіанті спостерігався надлишок готової продукції у вигляді
204 од. що призвело до витрат обумовлених надлишком продукції загальною
сумою у 3060 грн, при ціні за 1 од продукції – 15 грн.

План 3: Плановий темп виробництва відповідає найменшому

місячному виробничому завданню на протязі планового горизонту при
фіксованій чисельності робітників, зайнятих в основний робочий час 8-ми
годинного робочого дня. В разі перевищення попиту найменшого місячного
виробничого завдання використовується субпідряд. Чисельність робітників
визначають виходячи з найменшого місячного виробничого завдання
планового горизонту таким чином:
Фіксована планова мінімально необхідна чисельність робітників =
(Найменша місячна виробнича програма * Трудомісткість одиниці
продукції)/(Місячна кількість робочих днів відповідного місяця * 8 робочих
годин на день).

Отже, фіксована планова мінімально необхідна чисельність робітників

=
205× 17
= 20,7 = 21
21× 8
Таблиця 2.5. Розрахунок витрат за третім варіантом сукупного плану:
Таблиця 2.5. Фіксована мінімально необхідна чисельність робітників (9) та
субпідряд
Показники Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Всього
Виробнича програма (з 455 317 363 279 205 375
таблиця 3.6)
Місячний фонд робочого часу 168 152 160 176 168 184
одного робітника (Місячна
кількість робочих днів  8
робочих годин на день)
Місячний фонд робочого часу 3528 3192 3360 3696 3528 3864

16
(Місячний фонд робочого часу
одного робітника  Фіксована
мінімально необхідна чисельність
робітників)
Планове виробництво продукції 208 188 198 218 208 228
(Місячний фонд робочого
часу/Трудомісткість одиниці
продукції)
Надлишок виготовленої продукції 0 0 0 0 3 0
(Планове виробництво продукції
– Виробнича програма, якщо ця
різниця позитивна)
Субпідрядне виробництво 0 129 165 61 0 144
продукції [(Виробнича програма –
Планове виробництво продукції,
якщо ця різниця позитивна) –
Надлишок виготовленої продукції
у попередньому місяці]
Вартість продукції, виготовленої 0 25800 33000 12200 0 28800 99800
по субпідряду (Субпідрядне
виробництво продукції  Вартість
одиниці продукції, виготовленої
по субпідряду)
Пряма оплата праці (Місячний 91728 82992 87360 96096 91728 100464 550368
фонд робочого часу  Погодинна
тарифна ставка)
Загальні витрати, грн 650168

2.3. Порівняння варіантів сукупних планів та вибір оптимальної

стратегії
Надалі необхідно побудувати графіки планового виробництва по
кожному варіанту сукупного плану за весь горизонт планування. Для
побудови графіку необхідно скласти окрему таблицю даних

Таблиця 2.6. Показники планового виробництва зростаючим підсумком

за трьома варіантами планів
Показники Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень
Місячна кількість робочих 21 19 20 22 21 23
днів

17
Робочі дні зростаючим 21 40 60 82 103 126
підсумком
Планове виробництво 455 772 1135 1414 1619 1994
зростаючим підсумком за
планом 1
Планове виробництво 336 640 960 1312 1648 2016
зростаючим підсумком за
планом 2
Планове виробництво 208 396 594 812 1020 1248
зростаючим підсумком за
планом 3

6000
1994
5000
1619

4000 1414
2016
План 1
3000 1135 1648 План 2
1312 План 3
2000 772
960
1248
455 640 1020
1000 812
336 594
396
208
0
21 40 60 82 103 126

Рис. 2.1 Планові обсяги виробництва зростаючим підсумком за

варіантами сукупного плану
За допомогою цього графіка можемо побачити, що майже повністю
рівномірне і найбільше зростання планових обсягів спостерігається
у плані №1 , а найменша тенденція до зростання, яка поступається
двом іншим варіантам спостерігається у плані №3.

Таблиця 2.7. Порівняння варіантів планів

18
 План1: Обсяг План2: Фіксована План3: Фіксована
виробництва чисельність мінімально необхідна
Стаття витрат відслідковує незалежний робітників (14), чисельність
попит варіацією варіація запасами робітників (9) та
чисельності робітників готової продукції субпідряд
Витрати по найму 3400 0 0
робітників
Витрати на звільнення 5365 0 0
робітників
Вартість зберігання 0 3060 0
надлишку продукції
Місячні витрати від 0 0 0
дефіциту продукції
Вартість продукції, 0 0 99800
виготовленої за
субпідрядом
Оплата надурочної 0 0 0
роботи
Пряма оплата праці 881348 891072 550368
Загальні витрати 890113 894132 650168
Варіант за найменшими витратами 3.
За обраним в процесі порівняння варіантом сукупного плану
складається остаточний сукупний план виробництва. В ньому необхідно
відобразити планові обсяги виробництва, обсяги виробництва за рахунок
надурочних робіт, обсяги виробництва за субпідрядом та інші показники.

Таблиця 2.8. Остаточний сукупний план виробництва

Показники Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Всього
Місячна кількість 21 19 20 22 21 23 126
робочих днів
Належний попит (з 350 328 351 303 238 329 1899
табл. 2.2)
Виробниче завдання (з 455 317 363 279 205 375 1994
табл. 2.2)
Планова кількість 21 21 21 21 21 21
робочих
План виробництва 208 188 198 218 208 228 1248
Надурочне виробництво 0 0 0 0 0 0
продукції
Субпідрядне 0 129 165 61 0 144 499
виробництво продукції
Запас на початок місяця 70 0 0 0 0 3 0

19
 2.4. Моделювання обсягів виробництва продукції за обраною
стратегією планування
Беручи за основу результати розрахунку обсягів витрат за трьома
планами (виробничими стратегіями) необхідно розрахувати беззбитковий
обсяг виробництва для кожного плану та зробити відповідні висновки.
Базова умова проведення розрахунків: однаковий рівень постійних
витрат (ТFC) для 3-ох варіантів плану (стратегії).
Беззбитковий обсяг виробництва (точка беззбитковості) – обсяг
виробництва продукції, при якому сукупний дохід (TR) дорівнює сукупним
витратам (TC), тобто це точка нульового прибутку або нульових збитків.
Точка беззбитковості відповідає обсягу виробництва, починаючи з
якого, його нарощування супроводжується збільшенням прибутку. Відтак,
аналіз беззбитковості (CVP-аналіз – cost volume profit) або (break even point –
точка переривання, точка беззбитковості в даному випадку) дозволяє не лише
планувати витрати та доходи підприємства, прогнозувати рівень прибутку,
але і планувати виробничі потужності, розвиток виробничої інфраструктури,
обсяг інвестиційних витрат спрямований на закупівлю обладнання і
розробляти відповідні заходи для її досягнення чи вихід за межі
беззбиткового виробництва зважаючи на ресурсний потенціал підприємства.
Вихід на точку беззбитковості означає вихід на окупність загальних
витрат підприємства.
Проведення необхідних розрахунків передбачає визначення постійних
(ТFC) та змінних (ТVC) витрат.
Постійні витрати (ТFC) – це витрати, які безпосередньо не змінюються
при збільшенні або зменшенні обсягів виробництва (амортизація, орендна
плата, страхові платежі, заробітна плата адміністративно-управлінського
персоналу, податки на майно, виплата відсотків за кредитом).
Змінні витрати (ТVC) – витрати, величина яких безпосередньо
залежить від масштабів виробництва продукції (витрати на сировину і
матеріали, паливо та енергію, заробітна плата робітників, що здійснюють
20
 виробництво продукції, з нарахуваннями на неї; витрати на комплектуючі
матеріали, витрати на транспортування продукції).
Для проведення необхідних розрахунків слід оперувати рядом
показників (табл. 2.9).

Табл. 2.9. Система показників аналізу беззбиткового рівня виробництва

Показники Основні формули
Q – обсяг виробництва продукції TC  TFC  TVC
Р – ціна TC
ATC 
TFC – постійні витрати Q
TVC – змінні витрати ТFC
TC – загальні витрати AFC 
АFC – середні постійні витрати (на одиницю продукції) Q
ТVC
AVC – середні змінні витрати (на одиницю продукції) AVC 
АTC – середні загальні витрати (на одиницю продукції) Q
TR – загальний дохід TR  AR(P)  Q
AR – середній дохід (дохід на одиницю продукції) Pr. = TR – TC
Pr. – прибуток.

Сумарні витрати (TC) складаються з постійних витрат (TFC) та змінних

витрат (TVC) (рис. 2.2, а).
Точка беззбитковості (Qn.pr.), – це точка перетину на графіку лінії
загальних витрат (TC) та загального доходу (TR) (рис. 2.2, б), яка відображає
беззбитковий рівень виробництва (Q).

Рис. 2.2. Графічний аналіз беззбитковості: співвідношення доходів,

витрат і обсягів виробництва

Якщо обсяг виробництва менший за обсяг у точці беззбитковості, –

витрати будуть більші за дохід. Якщо обсяг виробництва більший за обсяг у
точці беззбитковості, – з’являється прибуток. Чим більше відхилення від цієї
точки, тим більший прибуток або збиток.
Сумарний прибуток розраховується за наступною формулою:

Pr . = TR – TC = AR(P) * Q – (TFC + (AVC * Q)).

Особливим випадком є обсяг, при якому сумарний дохід дорівнює

21
 сумарним витратам, – це точка беззбитковості, яка розраховується так:
TFC
Qn . pr . =
AR ( P )− AVC

Постійні витрати, – беруться однаковими для трьох планів, оскільки

умови виробництва не змінюються, лише змінюються підходи до мінімізації
витрат.
Постійні витрати (TFC) розраховуються так, – беремо найменше
значення загальних витрат (TC) за результатами їх розрахунку у 3-х планах
(при тому ТС = ТVC) і перемножуємо на умовний коефіцієнт, – 0,35.
У нашому випадку, TFC = 650 168 грн. · 0,35 = 227558,80 грн.
Розрахунок ціни одиниці продукції (Р) слід здійснити таким чином, – беремо
дані плану з максимальним значенням загальних витрат на одиницю
продукції (ATC) і множимо на умовний коефіцієнт 1,15 (рентабельність).
Максимальне значення ATC відповідає 3-му плану, – 562,5326 .

ATC1 = TC/Q = (894132 + 227558) / 1994 = 562,5326

Р = 562,5326· 1,15 = 646,91 грн.

У табл. 2.10-2.12 наведено результати розрахунку беззбиткового рівня

виробництва для трьох виробничих планів (стратегій), які дозволяють
відобразити його графічно (рис. 2.3-2.5).

Таблиця 2.10. План 1. Розрахунок точки беззбиткового виробництва

Q P(AR) TFC TVC TC TR Pr
772 646,91 227558,80 344617,47 572176,27 499416,80 -72759,47
1135 646,91 227558,80 506659,10 734217,90 734246,20 28,29
1135 646,91 227558,80 506596,12 734154,92 734154,92 0,00
1619 646,91 227558,80 722714,62 950273,42 1047352,06 97078,65
1994 646,91 227558,80 890113,00 1117671,80 1289944,42 172272,62

1400000.00
1289944.42

1200000.00 1117671.80
1047352.06
1000000.00 950273.42

800000.00 734246.20
734217.90 734154.92

572176.27
600000.00 499416.80

400000.00

200000.00

0.00
772 1135 1135 1619 1994

Рис. 2.3. План 1, точка беззбиткового виробництва

22
 Таблиця 2.11. План 2. Розрахунок точки беззбиткового виробництва
Q P(AR) TFC TVC TC TR Pr
336 646,91 227558,8 149022,00 376580,80 217362,75 -159218,05
640 646,91 227558,8 283851,43 511410,23 414024,29 -97385,94
1119 646,91 227558,8 496208,59 723767,39 723767,39 0,00
1312 646,91 227558,8 581895,43 809454,23 848749,79 39295,56
2016 646,91 227558,8 894132,00 1121690,80 1304176,50 182485,70
1400000.00 1304176.50

1200000.00 1121690.80

1000000.00
848749.79
809454.23
800000.00 723767.39

600000.00 511410.23
414024.29
376580.80
400000.00
217362.75
200000.00

0.00
336 640 1119 1312 2016

Рис. 2.4. План 2, точка беззбиткового виробництва

Таблиця 2.12. План 3. Розрахунок точки беззбиткового виробництва

Q P(AR) TFC TVC TC TR Pr
208,00 646,91 227558,80 67820,93 295379,73 134557,89 -160821,84
396,00 646,91 227558,80 129120,63 356679,43 256177,53 -100501,90
594,00 646,91 227558,80 193680,94 421239,74 384266,29 -36973,45
709,24 646,91 227558,80 231254,93 458813,73 458813,73 0,00
1994,00 646,91 227558,80 650168,00 877726,80 1289944,42 412217,62

1400000.00
1289944.42

1200000.00

1000000.00
877726.80

800000.00

600000.00
458813.73
421239.74
356679.43 384266.29
400000.00 295379.73
256177.53
200000.00 134557.89

0.00
208.00 396.00 594.00 709.24 1994.00

23
 Рис. 2.5. План 3, точка беззбиткового виробництва

За даними графіками можемо спостерігати, що найшвидше

досягнути беззбиткового обсягу виробництва можна орієнтуючись
на умови третього плану (стратегії). ), – беззбитковий обсяг
становить 709 од. продукції. У третьому найменший обсягом витрат,
– 458813,73

Розділ 3.Планування потреб у матеріалах

3.1 Формування основного плану виробництва (MPS)

Для складання MRP-графіку методом «Партія за партією» (L4L)
спочатку необхідно скласти «Основний план виробництва» (MPS) на
травень та червень місяці планового горизонту. При цьому необхідно
врахувати, що прогноз попиту завжди має припадати на перший
тиждень кожного місяця

Таблиця 3.1 Основний план виробництва (MPS)

Тижні травня Тижні червня
Структура попиту 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25
Прогноз попиту на А 238 329
Тверді замовлення на А 80 100

3.2 Планування потреб у матеріалах (MRP) в часі за методом «Партія

за партією» (L4L)
На основі Основного плану виробництва (табл. 3.1) для травня і
червня місяців необхідно скласти MRP-графік розподілу потреб у
матеріалах в часі по всім елементам виробу за методом «Партія за
партією» (L4L-метод).
В MRP-графіку за плановий період приймається один тиждень.
Також приймається, що в будь-якому місяці – 4 тижня, причому два
перших тижня січня – заморожена зона.

Таблиця 3.2. Цикли виконання замовлень і наявні запаси на

початок травня по кожному елементу
24
 Елемент A B C D E F
Цикли виконання замовлень, 1 3 2 1 1 2
LT, тижнів
Наявний запас, одиниць 20 50 150 50 250 200

Метод L4L заснований на припущенні, що виробнича потужність

або пропускна спроможність відповідної виробничої або постачальної
ланки необмежена і час виконання замовлення (LT) не залежить від
обсягу замовлень. Побудова MRP-графіка за методом
«Партія за партією» розпочинають з найближчого
тижня на який вже відомий незалежний попит
Як вже було визначено в табл. 3.1 незалежний попит на виріб А
початок 5-го місяця становить 238 одиниць. Ця кількість в цьому разі й буде
загальною потребою для виробу А на початку 17-го тижня.
По виробу А в цілому і по кожній складовій може існувати наявний
запас (для нашого прикладу згідно з умовами – це 20 одиниць виробу А),
який необхідно витратити в першу чергу, тому «чиста потреба», яку
необхідно задовольнити на початку 17 тижня, складе різницю між
«загальною потребою» і «наявним запасом», тобто 238 - 20 = 218 одиниць.
В свою чергу це означає, що виробництво 218 виробів А повинно
закінчитись на 16-ому тижні і в 1 день 17- ого тижня (тобто в понеділок)
буде задоволена «чиста потреба» на 218 виробів, що дасть змогу
відвантажити зразу всі 238 виробів А зовнішнім клієнтам.
Зважаючи на те, що для виготовлення виробів А необхідний час
LT = 1 тиждень, замовлення на виготовлення необхідно розмістити на
25
початку 16 тижня. Далі необхідно, аналогічно, створити графік
замовлень для складових першого та наступних рівнів дерева виробу.
Згідно з умовами прикладу та рис. 3.1 на першому рівні знаходиться
складова В у кількості 3 одиниці на 1 виріб, складова D у кількості 1
одиниця на 1 виріб, складова E у кількості 2 одиниці на 1 виріб та
складова F у кількості 2 одиниць на 1 виріб.

26
 Таблиця 3.18. Календарний MRP-графік, побудований за методом L4L (Партія за партією)
Місяці Березень Квітень Травень Червень
Тижні 8 9 10 11 12 1 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 Загальне
3 виробництв
А Загальна потреба 238  80 329    100 747
LT=1 Наявний запас 20 20  0     0
Чиста потреба 218  80 329    100
Плановий запуск виробництва 218 80 329 10 727
0
B Загальна потреба 654 240 987 30 2181
LT=3 0
Наявний запас 50 50 0
Чиста потреба 604 240 987 300
Плановий запуск виробництва 604  240 987     300 2138
Складова елементу B 1208 480 1974 600
C Загальна потреба 1208 480 1974   600 4262
LT=2 Наявний запас 150 150    0          0  
Чиста потреба 1058 480 1974   600
Плановий запуск виробництва 1058 480  1974   600     4112
D Складова виробу A 218 80 329 100
LT=1 Складова елементу B 1812 720 29 900
61
Загальна потреба 1812 720 218 29 1229 100 7040
  61
Наявний запас 50 50
Чиста потреба 1762 720 218 29 80 1229 100
61
Плановий запуск виробництва 17 720 218 2961 80 1229 100 6090
62
E Складова виробу A 436 16 658 200
LT=1 0
Складова елементу B 60 240 987 300
  4
Складова елементу C 14 5922 18
3174 40 00
Загальна потреба 3174 20 6162 436 987 19 958 200 15961
  44 60
Наявний запас 250 250
Чиста потреба 2924 20 6162 436 987 19 958 200

27
 44 60
Плановий запуск виробництва 2924 20 6162 436 987 1960 958 200 15671
44
F Складова виробу A 436 160 658 200
LT = 2 Складова елементу C 3174 14 5922 18
40 00
Загальна потреба 317 14 5922 436 19 658 200 10933
40 60
Наявний запас 200 200
Чиста потреба 2974 14 5922 436 19 658 200
40 60
Плановий запуск виробництва 2974 1440 59 436 1960 65 200 10733
22 8

28
 4.Обґрунтування диверсифікації виробничої діяльності
підприємства
4.1. Визначення цілей та виду диверсифікації виробничої діяльності
На основі проведення відповідних досліджень внутрішнього і
зовнішнього середовища, необхідно розглянути можливості розвитку
підприємства через диверсифікацію виробничої діяльності, – тобто
збільшення діапазону видів та проникнення у нові сфери діяльності, освоєння
нових виробництв тощо.
Розглядаючи можливості диверсифікації виробничої діяльності
підприємства доцільно звернути увагу на особливості розроблення бізнес-
планів, і в першу чергу, структуру їх побудови. Адже поставлене завдання
фактично передбачає розроблення бізнес-плану диверсифікації діяльності
підприємства.
Можна виділити ряд етапів на які доцільно орієнтуватись
обґрунтовуючи диверсифікацію виробничої діяльності підприємства, а саме:
Етап 1. Розкриття суті пропонованого напряму діяльності,
визначення цілей диверсифікації діяльності підприємства, – наприклад,
повне використання наявних ресурсів підприємства, підвищення обсягу
доходів та прибутків, виробництво комплементарної продукції, досягнення
певної економії за рахунок ефекту масштабу, посилення стійкості на ринку
до впливу зовнішніх дестабілізуючих факторів, формування передумов
реорганізації підприємства (відмова у перспективі від існуючих видів
діяльності і перехід на нові), створення нових робочих місць тощо. Також
необхідно визначити вид диверсифікації, – вертикальна, горизонтальна,
концентрична, конгломератна. Максимально-можливо розкрити ті чи інші
аспекти плану диверсифікації, – правові, фінансові, організаційні тощо.
Етап 2. Обґрунтування плану виробництва продукції, – потреби і
вартості матеріалів необхідних для виробничої програми, а також розрахунок
собівартості продукції за місячною виробничою програмою підрозділу.
Етап 3. Обґрунтування виробничої потужності виробничого

29
підрозділу та оцінка ефективності її використання.
Етап 4. Обґрунтування рішення щодо вибору місця розташування
виробничих потужностей, – побудова фактор рейтингової системи.

4.2. Розроблення плану виробництва нової продукції

(розрахунок потреби і вартості матеріалів, собівартості
продукції)
Диверсифікація діяльності підприємства передбачає виробництво
елементів покрівельного покриття і водозливної системи.
Цілі диверсифікації – підвищення обсягу доходів та прибутків
підприємства через розширення напрямів виробничої діяльності в уже
освоєній підприємством сфері, – гофрування металу, виробництво
вентиляційних систем та певної економії за рахунок ефекту масштабу, а
також посилення стійкості на ринку до впливу зовнішніх дестабілізуючих
факторів.
Для виробництва покрівельного покриття і водозливної системи
створюється виробничий підрозділ – цех.
Для виробництва продукції планується використання трьох видів
матеріалу, – металу чорного (неоцинкованого), металу оцинкованого і
матеріалу німецького виробництва підвищеної міцності (табл. 4.1). З метою
забезпечення антикорозійних властивостей елементів покрівельного
покриття і водозливної системи передбачається використання порошкового
полімеру
Структура виробництва включає дев’ять видів елементів: ринва, вирва,
коліно, кронштейн ринви, фронтонне покриття, віконний відлив, металева
черепиця, відвід від стіни, перехід у ринву (табл. 4.2). У табл. 4.2 також
наведені обсяги випуску продукції за асортиментними групами і вихідним
матеріалом.
Норми витрат матеріалів на елемент покрівельного покриття і
водозливної системи наведені у табл. 4.3.
30
 Таблиця 4.1 Вихідні дані для побудови плану виробництва нової продукції
№ Наменування Ціна
1. Метал чорний 33
2. Оцинкований 50
3. Німецький 60
4. Полімер 55

Таблиця 4.2 Обсяги випуску елементів покрівельного покриття і водозливної

системи в натуральному вираженні в квартал
Обсяги випуску за асорт. Груп. І за вих. Мат.
Оцинкован Німецьк
№ Найменування Кількість Чорний ий ий
1. Ринва, м.п. Метри 380 425 400
2. Вирва, шт. штуки 30 45 55
3. Коліно, шт. штуки 150 180 210
Кронштейн,
4. шт. штуки 570 855 85
Фронтонне
5. пок., шт. Метри 300 350 450
Віконний
6. відлив, м.п. Метри 370 850 780
Металева
7. чер., шт. штуки 2900 2900 3100

Таблиця 4.3. Норми витрат матеріалу на елемент покрівельного покриття і

водозливної системи (товщині металу – 0,5 мм)
Витрати матеріалу на одиницю виробу, кг
Найменування
Метал Метал Німецький
елементу Полімер для покриття
чорний оцинкований матеріал
Ринва 1,4 1,27 1,15 0,1
Вирва 1,5 1,36 1,23 0,6
Коліно 0,8 0,72 0,65 0,3
Кронштейн ринви 0,55 0,5 0,45 0,02
Фронтонне покриття 5 4,55 4,09 0,6
Віконний відлив 1,4 1,27 1,15 0,3
Металева черепиця 15 13,63 12,27 0,6
Відвід від стіни, шт. 4,0 3,64 3,27 0,08
Перехід у ринву, шт. 2,5 2,27 2,04 0,3

31
 Таблиця 4.4 Вага та розміри листового металу, який пропонують
постачальники
Найменування
№ Примітка
матеріалу
1. Метал чорний, лист Розмір листа, мм: 1000×2000×0,5,
вага листа – 11 кг
2. Метал оцинкований, лист Розмір листа, мм: 1000×2000×0,5
вага листа – 10 кг
3. Німецький матеріал, лист Розмір листа, мм: 1250×2500×0,5
вага листа – 14 кг
4. Полімер (порошок), кг Металеві контейнери по 20 кг

Таблиця 4.5. Ціна листового металу

Найменування
№ Ціна, грн Примітка
матеріалу
1. Розмір листа, мм:
Метал чорний, лист 363 грн/лист
1000×2000×0,5, вага листа – 11 кг
2. Розмір листа, мм: 1000×2000×0,5
Метал оцинкований, лист 500 грн
вага листа – 10 кг
3. Розмір листа, мм: 1250×2500×0,5
Німецький матеріал, лист 840 грн/лист
вага листа – 14 кг
4. Полімер (порошок), кг 55 грн/кг Металеві контейнери по 20 кг

Таблиця 4.6. Потреба і вартість матеріалів на

квартальну виробничу програму цеху

Кількість і вартість матеріалу

Наймену-
Разом, грн

Метал чорний, Метал оцинкований,

№ вання Німецький матеріал
полімер полімер
елементу
Кількість, Вартість, Кількість, Вартість, Кількість, Вартість,
(з покриттям)
кг грн кг грн кг грн
1. Ринва 532 17556,00 539,75 26987,5 460 27600 72143,50
38 2090,00 42,5 2337,50 40 2200,00 6627,50
Разом   19646,00  29325,00  29800,00 78771,00
2. Вирва 45 1485,00 61,2 3060 67,65 4059 8604,00
18 990,00 27 1485,00 33 1815,00 4290,00
Разом   2475,00  4545,00  5874,00 12894,00
3. Коліно 120 3960,00 129,6 6480 136,5 8190 18630,00
45,0 2475,00 54 2970,00 63 3465,00 8910,00
Разом   6435,00  9450,00  11655,00 27540,00
4. Кронштейн 313,5 10345,50 427,5 21375 38,25 2295 34015,50
ринви 11,4 627,00 17,1 940,50 1,7 93,50 1661,00
32
 Разом   10972,50 22315,50 2388,50 35676,50
5. Фронтонне 1500 49500,00 1592,5 79625 1840,5 110430 239555,00
покриття 180 9900,00 210 11550,00 270 14850,00 36300,00
Разом   59400,00  91175,00  125280,00 275855,00
6. Віконний 518 17094,00 1079,5 53975 897 53820 124889,00
відлив 111 6105,00 255 14025,00 234 12870,00 33000,00
Разом   23199,00  68000,00  66690,00 157889,00
7. Металева 1435500,0
черепиця 43500 0 39527 1976350 38037 2282220 5694070,00
1740 95700,00 1740 95700,00 1860 102300,00 293700,00
Разом 1531200,0
  0  2072050,00  2384520,00 5987770,00
8. Разом
потреба
металу 46528,5 - 43357,05 - 41476,9 -  
9. Разом
вартість 1517884,5
металу - 0 - 2140865,00 - 2461014,00 6119763,50
10. Разом
потреба
полімеру 2105,4 - 2303,1 - 2461,7 -  
11. Разом
вартість
полімеру - 115797,00 - 126670,50 - 135393,50 377861,00
12. Разом
вартість
вихідних 1633681,5
матеріалів - 0 - 2267535,50 - 2596407,50 6497624,50
13. Разом
потреба
металевих
листів, шт 4230  4336 
14. Разом потреба полімеру, кг 6870,2
Кількість металевих контейнерів (вагою по 20 кг): 345 контейнерів
Результати розрахунку собівартості продукції за місячною виробничою
програмою цеху наведено у табл. 4.8.
Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій
формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут. Витрати на
виробництво утворюють виробничу (заводську) собівартість, а витрати на
виробництво і збут – повну собівартість промислової продукції.

Таблиця 4.7 Вихідні дані для розрахунку собівартості продукції за місячною

виробничою програмою цеху
1. Вартість матеріалів, грн. 2165874,83
2. Кількість основних працівників, чл. 6
3. Кількість допоміжних працівників, чл. 2
4. Кількість працівників апарату управління, чл. 4
5. Заробітна плата основних працівників, грн. 19500
6. Заробітна плата допоміжних працівників, грн. 14000
33
7. Заробітна плата працівників апарату управління, грн. 25000
8. Орендна площа виробничих приміщень, м^2 130
9. Вартість 1 м^2 оренди виробничого приміщення, грн/м^2 200
10. Споживання електроенергії, кВт/год 1200
11. Ціна 1 кВт/год електроенергії, грн. 1,68
12. Витрати на комунальні послуги, грн. 2700
Витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами
13. та якістю продукції, грн. 750
14. Витрати від браку, грн. 450
15. Витрати на забезпечення охорони праці і техніки безпеки, грн. 500
16. Витрати на внутрішньо цехове переміщення матеріалів, грн. 900
17. Витрати на забезпечення збуту продукції, грн. 2500
18. Амортизація устаткування, грн./місяць 4166,67

Таблиця 4.8 Витрати цеху за елементами витрат на місяць, грн.

№ п/п Види витрат Вартість, грн.
1. Матеріали, грн. 2165874,83
2. Заробітна плата, грн. 245000
  основних працівників 117000
  допоміжних працівників 28000
  працівників апарату управління 100000
3. Оренда приміщень, грн. 26000
4. Електроенергія, грн. 2016
5. Комунальні послуги, грн. 2700
6. Контроль, грн. 750
7. Охорона праці, грн. 500
8. Переміщення, грн. 900
9. Збут, грн. 2500
10. Амортизація 4166,67
Разом витрат за місячною виробничою програмою цеху, грн. 2695407,50

Нарахування амортизації, – передбачається прямолінійний метод

нарахування амортизації. Даний метод базується на рівномірному списанні
(розподілі) вартості об’єкта основних засобів, що амортизується, протягом

34
 строку його експлуатації. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються
діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу
використання об’єкта основних засобів.
Прямолінійний метод нарахування амортизації застосовується для тих
об’єктів основних засобів, які протягом всього строку експлуатації
виконують приблизно постійний обсяг робіт.
На потреби цеху придбано виробниче устаткування початковою
вартістю 395000 грн. Ліквідаційна вартість устаткування після його
експлуатації за попередньою оцінкою може скласти 35000 грн. Очікуваний
термін корисного використання складає 8 років.
Амортизаційні відрахування за рік = (380000 – 30000)/ 7 = 50000 грн.
Місячна сума відрахування: 50000/12 = 4166,7

Таблиця 4.9 Нарахування амортизації протягом терміну корисного використання

прямолінійним методом

Накопичена
Рік Амортизаційні відрахування амортизація   Залишкова вартість
1. 50000,00 50000,00 330000,00
2. 50000,00 100000,00 280000,00
3. 50000,00 150000,00 230000,00
4. 50000,00 200000,00 180000,00
5. 50000,00 250000,00 130000,00
6. 50000,00 300000,00 80000,00
7. 50000,00 350000,00 30000,00
8. 50000,00 400000,00 -20000,00

4.3. Розрахунок виробничої потужності та ефективності її використання

Необхідно розрахувати виробничу потужність існуючого на
підприємстві виробничого підрозділу – гофрувального цеху (гофрування
листового металу) та оцінити ефективність її використання, що дасть змогу
планувати розширення виробничої діяльності досліджуваного підприємства в
цілому. Адже наявність такого обладнання дозволяє розвивати асортименту
структуру виробництва.
Гофрування – процес створення складок (гофрів) у листових матеріалах

35
шляхом згинання листа, через фіксовану відстань, з метою поліпшення

36
характеристик міцності матеріалу і здатності матеріалу чинити опір
утворенню деформації.
Вирішення вказаного завдання потребує визначення ряду понять.
Виробнича потужність – це потенційна можливість підприємства, що
характеризується максимально можливим обсягом високоякісної продукції,
яку здатне випустити підприємство за заданої номенклатури, ідеальних умов
і ефективної організації праці та виробництва.
Проектна потужність – це потужність, яка визначається при проекту-
ванні та створенні нового чи реконструкції (розширенні) наявного (діючого)
підприємства.
Ефективна потужність – це потужність, за якої в конкретних умовах
можна отримати максимальний прибуток.
Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність – це фактично
виконаний обсяг випуску продукції підприємства.
Резервна потужність – оцінюється як різниця між доступною (проект-
ною) потужністю та потрібною (поточною, плановою або ефективною).
Коефіцієнт використання потужності – відношення поточної потуж-
ності до проектної чи ефективної.
Гофрувальний цех працює у 2 зміни (nзм = 2 зм./добу), а кількість
верстатів встановлених на початок року = mвх. = 15 од.
З першого квітня року, що розглядається було встановлено (введено)
mвв. = 7 верстатів, а з першого липня виведено mвив. = 4 верстати того самого
найменування.
Кількість робочих днів за рік nр.д. – 260 днів, плановий відсоток
регламентованих перерв – λ = 5%, годинна продуктивність одного верстата
апр.год. = 25 м2/год. Валовий обсяг випуску продукції за рік становив Впр. =
1370000 м2 гофрованого матеріалу.
Середньорічна кількість верстатів цеху:

𝑚сер. = 𝑚вх. + 𝑚вв. × Твв. 12

−
37
𝑚вив. × Твив.
12

38
 Твв. – кількість місяців роботи встановлених одиниць устаткування
(верстатів, Твв. = 11 місяців). Твив. = кількість місяців протягом яких не
працювало виведене з експлуатації устаткування (Твив. = 7 місяців).
Середньорічна кількість верстатів -18 верстатів

𝑚сер. = 15 + 7 × 11 4 × 7
−
12 12
Максимальний ефективний річний фонд робочого часу
для устаткування (при цьому, тривалість зміни Тзм. – 8 год.

260 ∗ 2 ∗ 8 ∗ (1 − 0,05) = 3952 год.

Проектна потужність цеху за умови максимального використання її

ефективного річного фонду робочого часу устаткування:

𝑁пр = апр.год ∗ Т𝑒𝑚𝑎𝑥 ∗ 𝑀сер. = 18 ∗ 3952 ∗ 25 = 1778400𝑀2

Середній за рік коефіцієнт використання виробничої

потужності верстатів:
𝐵пр 1370000
𝐾в.вир.п = = ∗ 100 =77,04%
𝑁пр 1778400

Із виробничого досвіду відомо, що найоптимальніший рівень

завантаження устаткування становить кв.вир.п. = 85-90%. Створення
резервних потужностей зумовлено не лише виробничими потребами
призупинення його роботи, а й потребами ринку в певних резервах
виробничих потужностей. Відтак, на підприємстві є можливості
нарощування виробництва гофрувальним цехом без додаткового введення в
експлуатацію верстатів.

4.4. Вибір місця розташування виробничих потужностей

Керівництву підприємства необхідно прийняти рішення щодо вибору
місця для розташування цеху з виробництва елементів покрівельного
покриття і водозливної системи, зважаючи на те, що підприємство планує
39
 нарощувати обсяги виробництва у середньо терміновій перспективі та
розширювати
асортиментну структуру. Для вирішення даного завдання необхідно розглянути
два реальних місця розташування в межах однієї області, оскільки визначення
факторів та шкали їх бальної оцінки базується на проведенні відповідних
досліджень, – кількості населення, рівня його доходів, масштабів будівельного
сектору тощо. Попередньо визначимо два можливих регіони для розташування
цеху, – м. Вишгород та м. Бориспіль Київської області.
Для прийняття рішення щодо розташування цеху слід застосувати
факторно-рейтинговий метод, згідно з яким необхідно оцінити в балах кожне
можливе місце розташування за визначеною шкалою і вибрати той варіант,
який набрав найбільшу кількість балів.
При визначенні бальної оцінки кожного фактора треба використати
дані табл. 4.10, де шкала побудована з урахуванням важливості фактора і
амплітуди коливання витрат.

Таблиця 4.10. Фактори та шкала їх бальної оцінки

№ Шкала оцінки
Фактор
з/п в балах
1. Кількість населення 0-300
2. Темпи житлового будівництва 0-200
3. Масштаби приватного житлового сектору 0-200
4. Середній рівень доходів населення 0-100
5. Наявність конкурентів 0-70
6. Розвиток дорожньої інфраструктури, її якість 0-60
7. Розвиток торгової мережі 0-50
8. Наявність і вартість трудових ресурсів 0-40
9. Близькість до житлових масивів міста 0-30

Результати експертної оцінки варіантів розташування цеху подано в

табл. 4.11.
Порівняння двох міст виконувалося завдяки бальній оцінці на основі
кількісного показника різних факторів. Відповідно, рейтинг того чи іншого
показника відповідає максимальному балу на шкалі, якщо він набирає
більшого значення від іншого міста. В свою чергу, оцінка меншого значення
проводиться шляхом знаходження частки від більшого значення. Наприклад,
у випадку фактора кількості населення, Бровари має майже вдвічі більшу
перевагу над Ірпінем (60 084 проти 108 349 осіб). Отже показник Борисполя

40
 отримує максимальну оцінку, а Ірпінь з 44% від 108 349 отримує оцінку
136. Розрахунок наступних факторів відбувається аналогічно з застосуванням
даних з інтернет джерел.

Шкала оцінки в Варіанти розміщення

№ Фактор
балах Ірпінь Бровари
1. Кількість населення 0-300 136 300
2. Темпи житлового будівництва 0-200 173 200
3. Масштаби приватного житлового сектору 0-200 142 200
4. Середній рівень доходів населення 0-100 76 83
5. Можливості конкуренції 0-70 53 70
6. Розвиток дорожньої інфраструктури, її якість 0-60 60 48
7. Розвиток торгової мережі 0-50 32 50
8. Наявність і вартість трудових ресурсів 0-40 28 35
9. Близькість до житлових масивів міста 0-30 23 30
Підсумок - 723 1016

Як видно з табл. 4.11 виробничий підрозділ підприємства доцільніше

розмістити в м. Бровари

41
 ВИСНОВОК

Отже, за результатами розрахунків поданих у цій роботі, та проведених

досліджень вдалося зробити в першому розділі прогнозування незалежного
попиту, та вирахуваний попит майбутніх періодів.

В другому розділі потрібно було визначити виробничі завдання на

кожний місяць розрахувати загальні витрати за трьома варіантами плану,
знайти до кожного точку беззбитковості та обрати найбільш оптимальний з
них. Зробивши необхідні розрахунки було визначено, що третій план найбільш
оптимальний, з найменшою точкою беззбитковості та передбачає мінімальну
кількість робітників. Також третій план є найменший по загальним витратам
У Третьому розділі потрібно було скласти календарні MRP-графіки
чистих виробничих потреб і замовлень на виробництво та закупівлю виробу,
який необхідно було заповнити методом «Партія за партією» (L4L). Він дає
змогу чітко знати коли потрібно потрібно запускати у виробництво елементи
виробу, щоб виріб був готовий у потрібний термін.
В четвертому розділі було проведено обґрунтування можливості
диверсифікації виробничої діяльності підприємства та розробка плану
виробництва нової продукції, здійснений розрахунок виробничої потужності
виробничого підрозділу підприємства. Також, на цьому етапі було розраховано
амортизацію прямолінійним методом. Був обґрунтуваний вибір місця
розташування виробничих потужностей підприємства.

42
 Список літератури
1. Чейз, Ричард Б., Джейкобз, Ф. Роберт, Аквилано, Николас Дж.
Производственный и операционный менеджмент, 10-е издание: Пер. с англ. –
М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2008. – 1184 с.

2. Чейз Р.Б., Эквилайн Н.Дж., Якобс Р.Ф. Производственный и

операционный менеджмент, 8-е изд.: Пер. с англ. под ред. Н.А. Коржа. – М.:
Издательский дом «Вильямс», 2001. – 704 с.
3. Стивенсон В.Дж. Управление производством / Пер. с англ. – М.:
ООО «Изд-во «Лаборатория Базовых Знаний», ЗАО «Изд-во БИНОМ», 1998. –
928 с.
4. Організація виробництва: Навч. посібн. / В.О. Онищенко, О.В.
Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2003. – 336 с.
5. Покропивний С.Ф. Бізнес-план: технологія розробки та
обґрунтування: навч. посіб. / С.Ф. Покропивний, С.М. Соболь, Г.О.
Швиданенко. – К.: КНЕУ, 2002. – 379 с.
6. Рясних, Є.Г. Основи фінансового менеджменту [Текст]: навчальний
посібник / Є.Г. Рясних. – К.: Академвидав, 2010. – 336 с.

7. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни –

Операційний менеджмент для студентів факультету менеджменту та
маркетингу / Укл.: М.А. Корж. – К.: НТУУ – КПІ, 2004. – 48 с.
8. Методичні рекомендації з розроблення бізнес-плану підприємств:
затверджені Наказом Міністерства економіки України від 06.09.2006 р. №290.
– [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0290665-06.
9. Організація виробництва: Навч. посібн. / В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С.
Старовірець, В.Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2003. – 336 с.
10 Покропивний С.Ф. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: навч.
посіб. / С.Ф. Покропивний, С.М. Соболь, Г.О. Швиданенко. – К.: КНЕУ, 2002. –
379 с.
11. Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О., Шапринська Л.М.
Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. метод. посібник для

43
самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 160 с.
12. Попов, В.М. Збірник бізнес-планів з коментарями і рекомендаціями / В.М.
Попов, І.В. Безлепкін, С.И. Ляпунов, Г.В. Медведєв, А.А. Касаткін, В.И.
Самофалов; За ред. В.М. Попов. – 4-те вид. – К.: ЦУЛ, КноРус, 2003.– 382 с.
13. Производственный менеджмент: Учеб. для вузов / С.Д. Ильенкова, А.В.
Бандурин, Г.Я. Горобцов и др. Под ред. С.Д. Ильенковой. – М.: ЮНИТИ-
ДАНА, 2000. – 583 с.
14. Рясних, Є.Г. Основи фінансового менеджменту [Текст]: навчальний
посібник / Є.Г. Рясних. – К.: Академвидав, 2010. – 336 с.
15. Стивенсон В.Дж. Управление производством / Пер. с англ. – М.: ООО «Изд-
во «Лаборатория Базовых Знаний», ЗАО «Изд-во БИНОМ», 1998.
– 928 с.

16. Тимчасове положення про організацію освітнього процесу в КПІ ім. Ігоря
Сікорського [Текст] / Уклад. В.П. Головенкін; за заг. ред. Ю.І. Якименка. Київ:
КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. – 156 с.
16. Форд Б. Руководство Ernst & Young по составлению бизнес-планов
/ Форд Б., Бористайн Д., Пруэтт П. – М.: Альпина Паблишер, 2010. – 264 с.

17. Методичні рекомендації з розроблення бізнес-плану підприємств:

затверджені Наказом Міністерства економіки України від 06.09.2006 р. №290. –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0290665-06.
18. ДСТУ 3008:2015 Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки
Структура та правила оформлювання / Нац. стандарт України. – Вид. офіц. –
[Уведено вперше; чинний від 2016-07-01]. – Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016.
– 31 с.

19. Огляд статистики ринку праці – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

https://ua.trud.com/ua/salary/2103.html.

44
20. Ірпінь. Вікіпедія. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BD
%D1%8C

21. Бровари. Вікіпедія. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%BE
%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8

22. Державна служба статистики. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.ukrstat.gov.ua/
23. ДСТУ 3008:2015 Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки
Структура та правила оформлювання / Нац. стандарт України. – Вид. офіц. –
[Уведено вперше; чинний від 2016-07-01]. – Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2016. – 31 с

45
46