P. M.

Оленич

ЛАТИНСЬКА
МОВА
Допущено М іністерством освіти України
як підручник для студентів
факультетів романо-германсько'і філології
університетів і педінститутів

Л Ь В ІВ
В И Д А В Н И Ц Т В О «С ВІТ »
1993
 ББК 81.461 я 73
0-53

В С Т У П

Рецензент:
кафедра кл асичн ої ф іл ол ог ії
і загал ьн ого м овознавства Латинська мова — це мова латинів, давніх жителів Лація (Lati­
К и їв сь к о г о д е рж ав н ог о університету um), які на початку І тисячоліття заселяли невелику область Цент­
ральної Італії. На межі Лація і Етрурії, над річкою Тібр, поряд з
Редактор Т. О. Г о л о в і н а областю сабінів, був розташований Рим — політичний центр Лація.
З римською общиною об’єдналися сабіни, а також північні сусіди
римлян — етруски. Таким чином, до складу римської общини входи­
ли різні племена, однак мова залишалася латинською. Пізніше Рим
підкорив Грецію, Галлію, частину Піренейського півострова, Північ­
ну Африку, Єгипет, Малу Азію.та ін. Латинська мова вийшла за межі
Апеннінського півострова і поширилася у Західній Європі.
Піднесення самого Риму і його матеріальної культури не створюва­
ло сприятливих умов для збереження старовинних пам’ яток. Найдав­
ніший латинський текст знайдений 1871 р. не в Римі, а в Пренесте
(Пренестська застібка). Це напис на золотій застібці, яка датується,
згідно з археологічними даними, кінцем V I I ст. до н. е. З V I — IV ст.
до н. е. відомі лише окремі написи, звичайно, на металі, камені, мар­
мурі, кераміці. З I I I — II ст. до н. е. знайдено небагато написів і пе­
реважно поза Римом. Але і ці нечисленні пам’ятки дають змогу вста­
новити ряд важливих процесів в історії латинської мови та її поши­
рення на території Італії. Відомі цікаві написи кінця I I I — початку
II ст. до н. е. Це надгробні написи родини Сціпіонів, декрет Емілія
Павла з 189 р. до н. е. і послання консулів з повідомленням про р і­
шення сенату від 7 жовтня 186 р. до н. е. щодо святилищ Вакха.
З І ст. до н. е. маємо вже багато збережених написів, які сягають
епохи імперії й охоплюють майже всі провінції.
Друга половина I I I ст. і, зокрема, II ст. до н. е.— період станов­
лення літературної латинської мови (архаїчної латини). Із літератури
цього періоду збереглись комедії Плавта (бл. 250— 184 рр. до н. e.)v
Теренція (185— 159 рр. до и. е.) і сільськогосподарський трактат Ка-
тона Старшого (234— 149 рр. до н. е.). Твори інших авторів дійшли
до нас тільки фрагментами. Певне значення в становленні літератур­
1602000Q0Q-081 ..... ної мови мала діяльність поета Еннія (239— 169 рр.д о н. е.) і його
225=93--- 38~ 9^ ПаіЧ!, літературних послідовників.
Літературна мова І ст. до н. е.— це класична латина («золота»
ISBN 5-7773-0015-4 латина),- багата науково-філософською, політичною і технічною термі­
P . М . О л ен и ч , 1993 нологією. Саме в цей час латинська мова досягає найвищого рівня в
 творах Гая Юлія Цезаря (100—44 рр. до н. е.), Марка Туллія Ціце-
рона (106— 43 рр. до н. є.), Публія Вергілія Марона (70— 19 рр. до
н. е.), Квінта Горація Флакка (65—8 рр. до н. е.), Публія Овідія На- торія, гонорар, демонстрація, дефект, диктант, диктатура, директор,
сона (43 рр. до н. е.— бл. 18 р. н. е.) та інших римських письменників. доктор, доцент, екзамен, ефект, імперія, інспектор, інститут, інстру­
Перший великий граматичний трактат республіканського періоду мент, комісія, компроміс, конгрес, консіліум, конституція, консуль­
«Про латинську мову» належить Марку Теренцію Варрону (116— 27 тація, конференція, корпус, косінус, культура, лабораторія, легаль­
рр. до н. е.). Від інших граматичних творів того періоду збереглись ний, лектор, лекція, ліберал, лінія, література, мінус, нотаріус,
тільки фрагменти. Граматик І ст. н. е. Квінт Реммій Палемон поклав об’єкт, партія, пасивний, плюс, позиція, прогрес, пролетаріат, про­
в основу граматичного вчення мову письменників класичного періоду. фесор, процес, реалізм, регрес, рекламація, ректор, республіка,, ре­
В його «Граматиці» висвітлена морфологічна система класичної ла­ форма, санаторій, сінус, соліст, студент, суб’єкт, трансляція, універ­
тини і встановлені правила орфографії. Римські граматики другої ситет, факультет, федерація, фінал та ін.
половини І ст.— II ст. н. е. приділяють велику увагу питанням специ­ Латинська мова поряд з цілим рядом мов (індійськими, іранськими,
фіки розвитку латинської мови, подають відомості про її історію. Гра­ балтійськими, слов’янськими, германськими, вірменською, албансь­
матики того періоду, зокрема Пліній Старший, Квінт Теренцій Скавр, кою, грецькою тощо) належить до сім’ї індоєвропейських мов і досі
Велій Лонг, Флавій Капр та ін., зробили значний внесок у розвиток є джерелом утворення наукової і технічної термінології.
римської граматичної науки. Граматика латинської мови стала пред­ Латинська мова необхідна філологові при вивченні античної і
метом докладнішого вивчення аж у IV ст. н. е. Це граматичні твори середньовічної літератури, мовознавства, зокрема історичної грама­
Х арісія , Діомеда, Досіфея, Доната тощо. З V ст. н. е. відомий грама­ тики індоєвропейських мов. Латинська мова дуже потрібна філологам,
тичний твір Консентія. ■ які ведуть наукові дослідження. Навіть глибоко і грунтовно розуміти
Дуже важливий для історії латинської мови матеріал встановлю­ рідну мову неможливо без знання латинської мови. Нарешті, хто
є т ь с я ^ допомогою порівняльно-історичного методу, що стало можли­ хоче грунтовніше познайомитися з європейською культурою, мусить
вим лише в X IX ст. з розвитком історичного мовознавства. осягнути її джерело, тобто античну культуру.
З розпадом античного суспільства, падінням Римської імперії
(476 р.) і формуванням нових народів латинська народно-розмовна
мова (sermo vulgaris) дає початок утворенню романських мов: італій­
ської, французької, іспанської, португальської, румунської та ін.
Хоч у той час латинська мова перестала служити засобом спілкування
певного народу загалом, але продовжувала зберігатися як письмова —
мова науки, частково літератури йофіційних актів. У такому значен­
ні латинська мова вийшла далеко за межі колишньої Римської ім­
перії.
В епоху Відродження ( X IV — XVI ст.) латина стає міжнародною
мовою науки та дипломатії, предметом вивчення у школах. До X V I I I
ст. майже всі наукові твори писані нею. Для прикладу досить навести
деякі імена вчених: Еразм Роттердамський (1466— 1536) в Голландії,
Микола Коперник (1473— 1543) в Польщі, Томас Мор (1478— 1535) і
Френсіс Бекон (1561 — 1626) в Англії, Томмазо Кампанелла (1568—
1639) в Італії, голландський філософ Бенедикт Спіноза (1632— 1677),
англійський фізик, астроном і математик Ісаак Ньютон (1643— 1727),
Феофан, Прокоповнч (1681 — 1736) та ін.
Соціально-політичні, філологічні, математичні, технічні, медичні,
юридичні та інші наукові терміни переважно латинського походжен­
ня. Це стосується ряду європейських мов, зокрема української та
російської. Наприклад: абітурієнт, автор, адаптація, адвокат, акт,
активний, акція, амбулаторія, армія, артист, аспірант, атестат, ауди­

4
 1. Буква «v» позначала голосний і приголосний звуки (укр. «у»
та «в»), В X V I ст. було прийнято позначати буквою «V» тільки приголос­
ФОНЕТИКА ний звук (укр. «в»), а для позначення голосного введено «и» (укр. «у»).
2. Букви «j» у класичній латині також не було. ї ї ввів французь­
кий учений ГІетрус Рамус в епоху Відродження. У сьогоднішній гра­
фіці переважно відкидається буква «j», хоч у деяких словниках і під­
ручниках використовується для позначення нескладового «і» (укр. «й»).
Латинський алфавіт 3. Первісно буква «с» позначала також звук «г» (рос. «г») і зберегла
це значення в скороченнях: С .= Gaius, C n .= Gnaeus. У середні!!
У л атинськом у а л ф а в іт і 24 б у к в и *. I I I ст. до н, е. введена буква «g» для розрізнення цього звука, який
раніше у деяких словах позначався буквою «с».
В ел икі
М а л і букви Н а зв а Вим ова
букви

Голосні
А а a а (V O C A L E S )
В Ь 6e б
* с с це к, ц У латинському алфавіті букви «а», «e», «і», «о», «и», «у» позначають
D d де Д голосні — так звані монофтонги (одноголосні). З а часокількістю у ла­
Е е e е тинській мові відрізняється 12 монофтонгів: шість довгих (а, е, і, б, и,
F f еф Ф у) та шість коротких (а, е, ї , б, й, у). Для позначення довготи і корот­
G g re г (українське) кості прийнято надрядкові знаки: — (знак довготи), (знак корот­
Н h ra г кості). За свідченням римських граматиків, на вимову довгого голос­
' І і i і, Й ного потрібно вдвоє більше часу, ніж для короткого *.
і К k ка к Буква «і» служить для позначення голосного та приголосного зву­
! ' L 1 ель ль, л ків. Як приголосний звук «і» вимовляється на початку слів, складів
1 м m ем м перед голосними і всередині слів між двома голосними, наприклад:
N n єн н iodum (йодум) — йод, ianua (януа) — двері, maior (майор) — біль­
0 0 0 0 ший. У всіх інших випадках вимовляється як «і» (голосний), напри­
р P пе п клад, inopinabilis (інопінабіліс) — несподіваний, iniucundus (інюкун-
Q q ч к дус) — неприємний, infideliter (Інфіделітер) - несумлінно^^};
R r ер р Буква «у» (грецьке іпсилон) вживається у словах rpeuflroH) поход­
s- S s ес с, 3
t ження. Вона вимовляється.як «і» (укр.), у зв’язку з-відсутністю у рід­
т те т ній мові відповідного звука. Наприклад: pyramis (піраміс) — пірамі­
и u У У да, symbolum (сімболюм) — символ, syllaba (сілляба) — склад.
V V ве в
‘ X X ікс кс, кз (гз)
Y у іпсилон і
* z зета
Дифтонги
Z 3 (ч)
( D IP H T O N G I)
* В ивчаю чи латинський ал ф авіт, слід звернути увагу на те, ідо немає у сн о ї т р а ­
д и ц ії, п рям ого сп ост ереж ен н я вимови л атинських зв у к ів , і їх арти к ул яц ію м ож н а Крім монофтонгів (одноголосних) у латинській мові були дифтонги
лише прибл изн о рек онструю вати. Р а зо м з тим слід підкреслити, щ о відсутня м іж н а ­ (diphthongi), тобто сполучення двох різних голосних: ae, ое, au, eu.
род н а т р а н ск ри п ц ія л атинських зв у к і . С у ч а сн а їх вимова у р із н и х національностей
під л ягає умовам артикуляцій ної б ази від повід н ої мови, а звідси й певні ар т и к у л я­ * У навчальній практиці довгі та к орот к і голосні читаються од н ак ов о, оск іл ь к и
ційні р о з б іж н о ст і. рід н а мова не диференцію є довготи і к орот к ост і зву к ів .

€ 7
 Дифтонг «ае» вимовлявся в класичну епоху як «ае», пізніше він
втратив дифтонгічний характер і вимовлявся,як довге «е», тобто став
монофтонгом, але позначався двома буквами (так зв. диграф). Напри­
клад: diaeta (дієта) — дієта, saepe (сепе) — часто, praemium (премі-
ум) — нагорода та ін.
Дифтонг «ое» вимовлявся в класичну епоху як «ое», пізніше як від­
крите довге «е». Наприклад: poena (пена) — покарання, foedus (фе-
ДУс) — угода.
Буквосполучення «ае», «ое» іноді читаються як два звуки. Тоді на
другому компоненті стоїть знак розділу'(..) або часокількісний знак
(— ). Наприклад: aer — аег (аер) — повітря, poeta — pogta (поета) —
поет.
Дифтонг «щ» вимовляється як в рідній мові ау, «eu» — еу. Н а­
приклад: aurum (аурум) — золото, autumnus (аутумнус) — осінь;
Еигбра (Еуропа) — Європа, neutralis (неутраліс) — нейтральний, се­
редній.
Приголосні
(C O N S O N A N T E S )
В класичному періоді «с» у всіх положеннях читалося як «к».
Наприклад: dicere (дікере) — говорити, cera (кера) — віск, caelamen
(келямен) — різьба, cito (кіто) — швидко, scribo (скрібо) — пишу,
nunc (нунк) — тепер, cancer (канкер) — рак, cytus (кітус) — клітина
і т. п. -Але вже у IV— V; ст. н. е. спостерігається читання «с» перед
звуками <<е>> (ае, ое), «і» (у) як «ц» (укр.). У всіх інших випадках «с»
відображало звук «к», як у класичний період. Наприклад: dicere
(діцере), cera (цера), саеійтеп (делямен), cito (діто), cancer (канцер),
cytus (цітус) та ін.
Буква «1» (ель) у класичній латині позначала палатальний звук
( = м’який «ль») у положенні перед «і» та в групі «11»; велярний (укр.
тверде «л») у всіх інших випадках. Наприклад: Птегі (лімен) — поріг,
littera (літтера) — буква, ille (Ілле) — той, localis (локаліс) — місце­
вий, lacus (лакус) — озеро, lumen (лумен) — світло, lepus (лепус) -—
заєць та ін. Водночас «1» традиційно читається м’яко («ль»).
Буква «s» позначала звук «с» (укр.). Зараз у навчальній практиці
«5» в інтервокальному положенні читається «z», а в усіх інших випад­
ках «s». Наприклад: usus (узус) — вживання, практика, asinus (азі-
нус) — осел.
У класичній латині буква «t» у всіх положеннях читалася «т» (укр.),
при традиційному читанні «ti» читається «ці» перед голосним, але при
умові, що перед «t» нема букв «s», «t», «х». Наприклад: natio (націо) —-
нація, народ, ratio (раціо) — розум, глузд, але ostium (остіум) —
8 З
отвір, гирло, mixtio (мікстіо) — змішування, Attius (Аттіус) —
Аттій. ; -
«Ті» читається як «ті», якщо на нього падає наголос або перед ним
стоїть «п»: totius (тотіус) — род. відм. одн. від totus — цілий, monti­
um (монтіум) — род. відм. мн. від mons — гора, mentium (ментіум)
род. відм. мн. від mens — думка.
Буква «х» може читатись «кс», наприклад: mixtio (мікстіо) — змі­
шування; або «кз», наприклад: exercitus (екзерцітус) — військо.
Буква «z» іноді читається «ц»: zmcum (цінкум) — цинк, influenza
(інфлюенца) — грип.
Буквосполучення
«Ngu» перед наступним голосним вимовляється як «нгв», а перед,
наступним приголосним •— як «нгу»: lingua (лінгва) — мова, san­
guis (сангвіс)— кров, але lingula (лінгуля) — язичок.
«Q» вживається тільки у сполученні з «u» і вимовляється «кв»: Aqua
(акїа) — вода, equus (еквус) — кінь, quattuor (кваттуор) — чотири.
«Su» читається як «св», якщо після нього стоїть голосний, який
становить з ним один склад, і як «су», якщо не становить з ним одного
складу: suavis (свавіс) — приємний, suadeo (свадео) — раджу, sues.co
(свеско) — привикаю, але suus (суус) — свій.
Ch читається — х: schola (схоля) — школа,
Ph » — ф: phosphorus (фосфорує) — фосфор,
Rh » — p: rhetor (ретор) — ритор,
Th » — т: theatrum (театрум) — театр.
Буквосполучення, у яких виступає «h», вживаються у словах, як
правило, запозичених зі старогрецької мови.
В інскрипціях, папірусових згортках, в книгах римляни писали
великими буквами; у записах, листах, різних документах •— ь а шми.
В останньому випадку велика буква виступала на початку речення,
а також в іменах власних, похідних словах від імен власних — прик­
метниках, прислівниках: lingua Latina (латинська мова), Latine
(по-латині), populus Romanus (римський народ).
З великої букви у латинській мові також пишуться назви народів,
місяців: ОйШ (галли), Belgae (бельги), Ianuarius (січень), November
(листопад).
Поділ на склади
У латинській мові поділ на склади буває:
1) між двома голосними, наприклад: me-us (мій), su-us (свій), Іе-о
(лев);
'2) перед окремими приголосними, сполученням qu: na-tu-ra (природа),
fu-tii-rus (майбутній), au-rum (золото), a-qua (вода);
3) в групі з двох приголосних, як правило, в середині слова: бс-іо
(вісім), cen-tum (сто), es-se (бути), але pa-tri-a (батьківщина);
4) в групі із трьох приголосних в середині слова, між другим і тре­
тім приголосним: sanc-tus (священний), punc-tum (крапка);
5) приставка виділяється: ab-la-ti-vus (аблатив), de-scen-do (сходжу
вниз), ab-es-se (бути відсутнім).
(майбутній') defendere (захищати), 6pptdum (місто), difficilis /важ ­
кий), similis (подібний), humilis (низький), medicus (лікар), оси us
(ОК°1асоЄк ! л ь к і с ї ? Х о г а від кінця голосного для постановки наго-
ЛОСк НголМос м” ти на другому від кінця короткому складі імен II
відміни на «ius», «ium», якщо їх родовий однини закінчуєтьсяі на «і»
замість «іі», наприклад: consilium - consili, H o r a t iu s - Horati, Ver
gilius —-Vergili.

Часокількість складів. Наголос

З огляду на часокількості латинські голосні, як зазначалось, е

довгими і короткими.
Кількісні протилежності у латинській мові інколи використовують­
ся для розрізнення слів і форм. Наприклад: malum,.(зло) — mSlum
(яблуко), acer (клен) — Scer (гострий), levis (легкий) — levis (глад­
кий), populus (народ) — populus (тополя), pila (м’яч) — pf 1а (ступка),
dico (посвячую)— сіїсо (говорю), lustrum (лігво) — lustrum (очи­
щення), hic (цей) — hfc (тут) та ін.
.. Склад, у якому наявний довгий голосний або дифтонг, називається
довгим за природою (natura longa), наприклад: diaeta (дієта), caelum
(небо), natura (природа), futurus (майбутній).
Довгим складом може також вважатися склад із коротким голос­
ним, за яким два або більше приголосних звуки (positione longa).
Наприклад: columna (стовп), instrumentum (знаряддя), laudantur
(їх хвалять). Але якщо , за голосним другого складу з кінця букво-
сполучення b, p, d, t, g, c, f, v з. 1 або r (bl, pl, dl, tl, gl, cl, fl, vl, br,
pr, dr, tr, gr, cr, fr, vr), тоді цей склад короткий: centimetrum (санти­
метр), vertebra (хребець).
Довгий голосний перед голосним скорочується, наприклад: t§-
пео (держу), audio (слухаю).
Буквосполучення ch, ph, rh, th розглядаються як один звук і не
утворюють довготи за положенням: philosophus (філософ), stomachus
(шлунок).
«X» становить два звуки, отже, голосний перед ним довгий за поло­
женням, наприклад: reflexus (рефлекс).
Наголос у латинській мові не ставиться на першому складі від
кінця. Наголос може бути на другому складі від кінця, якщо він
довгий, або на третьому, якщо другий короткий *. Приклади: огпйге
(прикрашати), habere (мати), amicus (друг), natura (природа), futQrus

* У п ідручн ику зн ак ом довготи позн ачається тільки другий склад від к ін ц я

трьох- і більш е скл адових сл ів, к рім скл адів, я к і містять дифтонг а б о довгий за по­
л ож енн ям . З н а к к орот к ост і ставиться тільки для д и ф ерен ц іац ії ом он ім н их ф орм .

ІО
 У словниках рід позначається початковою буквою: «m» — чоло­
вічий, «f» — жіночий, «п» середній. '
Рід іменника може визначатися статтю людей або тварин. Іменни­
ки переважно відносяться до граматичного роду в силу того, що вони
МОРФОЛОГІЯ належать до певної семантичної катеюрії. ^ .
Є деякі характеристики, які визначають рід іменників,
чоловічого роду-, крім осіб і тварин чоловічої статі, є назви вітрів,
народів, місяців і, найчастіше, рік: libs (південно-західнии вітер),
Paeligni (пелігни), Iulius (липень), Rhodanus (Родан);
Ч а ст и н и м о в и . ■-жіночого роду, крім назв людей і тварин жіночої статі, назви
дерев, міст, країн, островів: q u e r c u s (дуб), Corinthus (Корінф), Aegyp­
tus (Єгипет), Samos (Самос). _ -
_ У латинській мові десять частин мови. Із них п’ять е змінними Деякі іменники, які означають людей і тварин, можуть бути
(відмінюються), а п ять — незмінними. чоловічого і жіночого роду (genus commune): civis — m, і (громадя­
До відмінюваних частин мови належать: нин, громадянка), comes — m, f (супутник, супутниця), aquila —
1. Substantivum — іменник. m, f (орел), canis — m, f (собака).
2. Adiectlvum — прикметник.
ЧИСЛА
3. Pronomen — займенник.
4. Numerale — числівник. (NUMERI)
5. Verbum — дієслово. У латинській мові два числа: 1) numerus singularis (однина),
Незмінні частини мови: 2) numerus pluralis (множина). Двоїни (dualis) у латинській мові не
1. Adverbium — прислівник. було хоч трапляються деякі слова у двоїні: duo (два), ambo (обидва).
2. Praepositio — прийменник. Деякі іменники у латинській мові вживаються тільки в однині
3. Coniunctio — сполучник. (substantiva singularia tantum). Це головним чином: ,
4. Interiectio — вигук. 1) абстрактні іменники: scientia (знання), valetudo (здоров я), veritas
5. Particuia — частка.
2)^іменники, що називають матеріал, з якого щось виготовлено, fer­
rum (залізо), aurum (золото) або рідину^— mulsum (вино з медом),
Іменник 3) власні імена: Roma, Italia, Iuppiter та ін.
( SUBSTANTI VUM) У латинській мові зустрічаються також іменники, які вживаються
тільки у множині (substantiva pluralia tantum):
Латинська мова за граматичною структурою належить до синте­ 1) назви людей — liberi (діти), posteri (нащадки), maiores (предки),
тичних або флективних мов. Граматичний зв’язок слів у реченні здій­ 2) назви предметів, які складаються з двох або більше частин — arma
снюється за допомогою зміни форми слова (за відмінками). Зміна форми (зброя), scalae (драбина), reliquiae (рештки), quadrigae (віз з упряж-
слова відбувається шляхом додавання до кореня суфіксів і закінчень
«закінчення є різними залежно від частин мови, відміни,.відмінків тощо.’ з Т г е о З Г „ ^ “ "'Athenae (Афіни), Theb.e ( Фши), A!pes (А льм )■ .
. -Імєнник У латинській, як і у рідній мові, має граматичні категорії' 4) основні числа місяця, назви свят, розваг: Kalendae (першии день міся­
рід, число, відмінок, відміну. ця), Saturnalia (свято на честь Сатурна), nuptiae (весілля), epulae (бенкет).

ВІДМІНКИ
РОДИ
( CA SU S)
(GENERA)
У латинській мові шість відмінків:
У латинській мові, як і у рідній,— три роди: 1. Casus nominativus — називний відповідає^ на питання хто? ЩО:
Genus masculinum — чоловічий рід; 2. Casus genetivus — родовий (кого? чого? чий? чия? чиє?).
Genus femininum — жіночий рід;
Genus neutrum — середній рід.
12
 3. Casus dativus — давальний (кому? чому?).
4. Casus accusativus — знахідний (кого? що?).
5. Casus vocativus — клична форма.
6. Casus ablativus — орудний (ким? чим? де? коли? від чого?).
Ablativus, крім власної функції «віддільного» відмінка, виконує
функцію орудного ('instrumentalis) і місцевого (locatlvus) *.
Nofninatlvus і vocativus — прямі відмінки (casus recti), genetivus,
(.atlvus, accusativus, ablativus — непрямі відмінки (casus obliqui).
В І ДМ І НА І М Е Н Н И К І В
( D E CL I NA TI O)
Часто внаслідок дії фонетичних законів основа іменника зазна­
ла у відмінкових формах деякі видозміни, і у ряді відмінків_ чітко
не видно цієї основи. Тому практичною ознакою для пізнання відміни
може служити форма gen. sing. Звідси «правило», що основу іменника
одержуємо, відкинувши закінчення в gen. sing. Це практична вказів­
ка для визначення незмінної частини іменника.
ПЕРША ВІДМІНА
(DECLINATIO PRIMA)
Основа «а»

У латинській мові є п’ять відмін іменників. Іменники І і V відмін —- До І відміни належать іменники жіночого роду, які закінчуються
переважно жіночого роду **, Ц і IV відмін — чоловічого і середнього; в називному відмінку однини на (-а",) в родовому — ;на(-ае.) Наприклад:
до I I I відміни належать іменники всіх трьох родів — чоловічого ж і­ silva, ае (f) — ліс, stella, ае (f) — зірка, gutta, ае (f) — крапля, rosa,.
ночого, середнього. ае (f) — троянда. Сюди належать іменники чоловічого роду на озна­
Іменники слід заучувати в двох відмінках (як записано у словни­ чення традиційно чоловічих.професій: nauta, ае jm ) — моряк, poeta,
ках): nominativus singularis, який показує рід іменника і genetivus ае (m) — поет, agricola, ае (m) — землероб, pirata, ае (m) пірат^
singularis, що показує до якої відміни належить іменник. collega, ае (m) — колега та ін. До цієї ж відміни входять епоніми,
які також є чоловічого роду: Persa, ае (m) — перс, Scytha, ае (m)
ОСНОВИ І МЕННИКІ В скіф, Celta, ае (m) — кельт тощо.
Усі іменники І відміни жіночого і чоловічого родів відмінюються;
ВІДМІНА ОСНОВА однаково.
Зразки відмінювання
І -а S IN G U LA R IS
Nom. stella (f) silva (f) nauta (m) Scytha (m)
(зірка) (ліс) (моряк) (скіф)
II ■о Scyth-ae
Gen. stell-ae silv-ae naut-ae

III приголосний, «і» Dat, stell-ae silv-ae naut-ae Scyth-ae

Acc. stell-am silv-am naut-am Scyth-am
Abi. stell-S silv-a naut-a Scyth-a
IV -U Voc. stell-a silv-a naut-a Scyth-a
PLU RA LIS
V -е Nom. stell-ae s il. -ae naut-ae Scyth-ae
Gen. stell-arum silv-arum naut-arum Scyth-atum
Dat. stell-is siiv-is naut-is Scyth-is
З а закінченнями основ дублетні назви одержали відміни: І відміна
Acc. stell-as siiv-as naut-as Scyth-as
(або «а»), II відміна (або «о»), I I I приголосна, I I I голосна, IV відміна
(або «u»), V відміна (або «е» відміна). Abi. stell-is sil -is naut-is Scyth-is
Voc. stell-ae silv-ae naut-ae Scyth-ae
* Д л я глибш ого вивчення к л аси ч н ої латини слід парал ел ьно знайомитися з де­ i voc. smg.,.
якими питаннями їі іст ори чн ого розвит ку (див. п ідрозд іл даного підручн ика «Д еяк і
зак он о м ір н о ст і іст ори ч н ого розвит ку л атин ської мови», с. ! 15— 132).
gen. і dat. sing.,'nom. i voc. plur., dat. i abi. plur.
* * Р ід ім енників у латинській м ові не завж ди збігаєт ься із родом ім енників у
Диференціювати ці форми з однаковими закінченнями можна тіль­
рідній м ові. ки в контексті.
14 15
 Gen, plur. іменників І відміни на -arum міг скорочуватись ло -unv
draehmum зам.сть drachmarum, caelicoium замість c a e lM a m m S IN G U L A R IS
Aeneadum замість Aeneadarum. ’ vir (m)
Nom. magister (m) puer (m)
Деякі іменники І відміни у множині мають інші значення ніж в (вчитель) (хлопець) (ЧОЛС
одниш. Наприклад: aqua, aquae (f) — вода, aquae, aquarum — міне- puer-i vir-i
Gen. magistr-i
p< л л-п джерела, copia, copiae (f) — запас, велика кількість сооіае puer-o vir-o
Dat. magistr-o
copiarum -вій ська, littera, litterae (f) - буква, litterae" f f t t S puer-um vir-um
rum — література, наука. Acc. magistr-um
Abi. magistr-o puer-o vir-o
Voc. magister puer vir
ДРУГА ВІДМІНА P LU RA LIS
(D E C L IN A T IO SECUNDA)
Nom. magistr-i puer-i vir-i
Gen. magistr-orum puer-orum vir-orum
Основа «о/е» puer-is vir-is
Dat. magistr-is
Acc. magistr-os puer-os vir-os
Д о I I відміни належать іменники чоловічого роду на -us -р г І vir-is
середнього роду на -um. В сі іменники II відміни в gen. sing приймають Abi. magistr-is puer-is
Voc. magistr-i puer-i vir-i
закінчення -і. Наприклад: hortus, -і (m) - город, сад; lupus ™ (т) -
S e r anr ^ (Ш) 7 ДРУГ’ Това.р ™ ; magister, -tri (m) - вчитель;
ОСОБЛИВОСТІ В ІД М ІН Ю В А Н Н Я ІМ Е Н Н И К ІВ
місто; v e r b i i f t ( п Й Г М - хлопчик; oppidum, -і ( n ) -
В ІД М ІН И
Деякі іменники I I відміни на -us є жіночого роду: populus -і № —
Іменники II відміни на -us є єдиним випадком, коли voc. sing. від­
тополя, malus, -і (f) - яблуня, humus, -і ( f ) - грунт a lv S ’ - -
живіт, colus, -і (f) - прялка та ін. РУ ’ () різняється за формою від nom. sing., тобто набуває закінчення «е».
В II відміні, як і у першій, nom. і voc. plur., dat. і abi. plur. збігають­
Деякі іменники на -us є середнього роду — virus, -і (п) — отрута
vulgus, -і (n) — простіш народ, pelagus, -і (п) — море та ін. ’ ся за формою. Крім цього, у II відміні мають ще однакові закінчення
dat. і abi. sing., gen. sing. i nom. plur.
Однакові за формою відмінки можна розпізнати, як зазначалося,
Зразки відмінювання лише у контексті.
Власні імена на ius, eius, aius мають у voc, smg. закінчення
S IN G U L A R IS Vergili Pomoei, Gai. Таке ж закінчення має filius (син) — ш і.
Nom. агпїс-us (m) malus (f) Іменники', які в nom. sing. закінчуються на -ег, зберігають «е»
verb-um (n)
(товариш, друг) (яблуня) або у всіх відмінках, як іменник puer, pueri або тільки в nom. і voc.,
(слово)
Gen. amlc-i і mal-i як magister. Зберігають «е» в усіх відмінках такі іменники, yespe ,
verb-i
Dat. amlc-o mal-o vesperi (вечір), socer, soceri (тесть), gener, generi (зять), liberi, libe-
verb-o-.
Асс. amlc-um mal-um гогиш (діти) та ін.
verb-um
Abi. amlc-o" mal-o Іменники середнього роду мають однакові закінчення в називному,
verb-o
Voc. amlc-e mal-e знахідному відмінках та кличній формк У множині у цих відмінках
verb-um
іменники середнього роду набувають закінчення -а.
P L U R A L IS Іменник locus (місце) у множині має форму loca (географі іні
Nom. amjc-i mal-i . цевості) і loci (розділи в книжці).
verb-a
Gen. amic-orum mal-orum Деякі іменники II відміни у множині набувають іншого значення,
verb-orum
Dat. amlc-is mal-is ніж в однині: auxilium, -іі-(п) --допомога, auxilia, auxiliorum (n)
verb-is
Acc. amlc-os mal-os допоміжні війська, comitium, -її (n) — місце зборів, comitia, comi
verb-a
Abi. amic-is mal-is t іorum (n) — народні збори-, castrum, -і (n) — фортеця, ^ s tr a castro-
verb-is
Voc. amlc-i mal-i rum (n) — табори, impedimentum, -i (n) — перешкода, impedimenta,
verb-a
impedimentorum — багаж, обоз, валка.
16
 Т Р Е Т Я ВІД/УПНА
( D E C L I N A T I O TERTI A) піп, наприклад: hiems (зима), vox (голос), civis (громадянин). Сюди
належать тільки іменники чоловічого і жіночого родів.
Основа на приголосний і голосний «і», «у» 2. Асигматичний — тип номінатива. Форма номінатива дорівнює
основі без додавання будь-якого закінчення. Сюди належать іменники
мсіх трьох родів, наприклад: основа sol, nom. sing. sol (сонце), основа
orator, nom. sing. orator (оратор).
кінчений: У називномУ чідттпгу-цдтини мають такі за-'
Щодо основ іменників І і! відміни, іменники поділяються на при
Чоловічий рід: ^ 'j} р £ голосну (основа на приголосний) та з основою на «і», а також два
- -о horno, inis — людина іменники з основою на «u» (sus — свиня, grus — журавель).
. -ог orator, oris — оратор Іменники першої групи становлять приголосну групу Ш відміни,
” "os flos, floris — квітка другої групи — голосну. Є ше й третя група — мішана. Сюди вхо­
'er — aer, aeris —■повітря дять іменники переважно з основою на «і», які зазнали впливу приго­
лосного типу.
А іночии рід: -в/. (иеР'вн°складові) * — miles
w - • iniits, ft ;c — „воїн.
itis
Отже, всі іменники 111 відміни поділяються на три групи: приго­
-do — pulchritudo, inis — краса лосну, голосну, мішану. На підставі основ, крім приголосної відміни,
-go imago, inis — зображення важко вирішити, до якої групи належить даний іменник, бо в основі
-Ю _ regio, onis — область, країна сталися певні фонетичні зміни. Окремі відмінки зазнали впливу ін­
as civitas, atis — держава ших відмінків чи зумовлені певною аналогічною дією. Таким чином,
-us vGen utis, Qdis) salus, salutis — попятуно- правила визначають, які іменники відмінюються і за якою групою.
palus, u d is — болото ж-яг>,к„. До приголосної групи іменників III відміни належать нерівноскла-
-x lex, legis — закон дові іменники всіх трьох родів (чоловічого, жіночого, середнього),
-is avis, is — птах основа яких закінчується на один приголосний. Наприклад:
-es (рівноскладові) ** - nubes, -is - хмара scriptor, oris (m) — письменник,
-sj3 попереднім приголосним) - pars, partis - части- regio, onis (f) — область, регіон,
corpus, oris (n) — тіло,
Середній рід: flos, floris (in) — квітка,
mei, mellis — мед civitas, atis (f) — держава,
-men - nomen, inis - ім’я, назва flumen, inis (n) — ріка.
-c iac, lactis — молоко До голосної групи іменників 111 відміни належать імен няки jcep ед-
-e mare, maris — море иього_роду і тільки ті, які у називному відмінку однини закінчують"
't caput, itis — голова ся на :е ^ а І (gen. alis), -аг..(gen,"aris). Наприклад: mare, maris (n) —
-аг — exemplar, _ aris — приклад, зразок море, animaTTantmalis (n) — тварина, exemplar, exemplaris (n) — зр а ­
зок, екземпляр.
genusU?Vi'U
genus^, eris r—'S рід,
~ ° ^походження
Ka’ iecur’ 6ris — печінка До мішаної групи іменників 111 відміни належать:
■та — poema, atis — поема, твір а) рівноскладові іменники на es, is;
б) іменники, які перед закінченням родового відмінка однини ма­
Існують винятки~щодоПр о д /Г(див! S e ) C° rPUS’ бП'8 - ТІЛ0- ють два або більше приголосних: nubes, nubis (f) —- хмара, civis, ci­
1 Шляхом І І ШДМШ!І Тв°Р»ться за двома типами. vis (m, f) — громадянин, громадянка, pars, partis (f) — частина,
■Шляхом додавання до основи звука «s», так званий сигматичний urbs, urbis — місто, os, ossis (n) — кістка.
У мішаній групі зустрічаються іменники всіх трьох родів, але ос­
новну частину становлять іменники жіночого роду.
Іменники: pater, patris — батько; mater, matris — мати, frater,
Рівн оскл ад овим и
р^доаому^в^м?нкаТ'пднинпН
(p arisv Jlaba) днинп-
НИКИ’ ЯКІ Мають різ,,У fratris — брат, iuvenis, iuvenis —1юнак, canis, canis — собака від­
к .л ь їсст ь скл адів у н ази в н ом у’ і р о д и м у “ Ж а Г о д н н н и . ™ ° ДИаК° Бу
мінюються за приголосною групою іменників I I I відміни.
18
2* 1У
 Зразки відмінювання
Мішана група
.Приголосна група (Classis mixta)
(Classis consonans)
SIN GU LARIS
SIN G U LA R IS pars (f) os (n)
Nom. civis (m, f) nubes (f)
Nom. homo (m) scriptor (M) civitas (f) (частина) (кістка)
flumen (n) (громадянин, (хмара)
(людина) (письменник) (держава)
Gen. homin-i.« (ріка) громадянка)
scriptor-is сі vi tat-is flumin-is nub-is part-is oss-is
Dat. homin-i scriptor-i Gen. civ-is
civitat-i flumin-i nub-i part-i oss-i
Acc. homin-eni Dat. civ-i
scriptor-ehi civitat-em flumen nub-em part-em os
Abi. homin-e Acc. civ-em
scriptor-e civitat-e flumin-e nub-e part-e oss-e
Voc. homo scriptor Abi. civ-e
civitas flumen nub-is pars os
Voc. civ-is
PLU RA LIS PLURALIS
Nom. homin-es scriptor-es civitat-es part-es oss-a
flumin-a Nom. civ-es nub-es
Gen. homin-um scriptor-um civitat-um part-ium oss-ium
flumin-um Gen. civ-ium nub-ium
Dat. homin-ibus scriptor-ibus civitat-ibus part-ibus oss-ibus
flumin-ibus Dat. civ-ibus nub-ibus
Acc. homin-es scriptor-es civitat-es part-es oss-a
flumin-a Acc. civ-es nub-es
Abi. homin-ibiB scriptor-ibus civitat-ibus part-ibus oss-ibus
flumin-ibus Abi. civ-ibus nub-ibus
Voc. homin-es scriptor-es civitat-es part-es oss-a
flumin-a Voc. civ-es nub-es
приголосної, голосної та мішаної
Голосна Розбіжності відмінюванні
група
груп іменників третьої відміни можна показати таким чин
(Ciassis vocalis)
SIN G U LA RIS Голосна М іш ана
П риголосна
Nom. mare (n) animal (n) Н азва від м інків групу група
exemplar (n) група
(море) (тварина), (зразок)
Gen. mar-is animal-is exemplar-is Є і Є
Dat. mar-i animal-i A b i. sing.
exemplar-i
Acc. mare animal exemplar
Abi. mar-i ,animal-i Іа а
exemplar-i N om . p lu r. (n) a
Voc. mare animal exemplar
PLU R A LIS G en. p lur. um ium iu m
Nom. mar-ia animal-ia exemplar-ia
Gen. mar-ium animal-ium exemplar-ium Декілька рівноскладових іменників жіночого роду ПІ в1ДМ‘ни
Dat. mar-ibus animal-ib.us exemplar-ibus
Acc. mar-ia animaKia з основою на «і» зберігають кінцевий гол осн и и васс. м п . ш
exemplar-ia
Abi. mar-ibus animal-ibus та abi. sing.— «і». Сюди відносяться іменники, febris, is ’
exemplar-ibus DUDDis i s - к о р м а , securis, is - с о к и р а , turris, is вежа, tussis,
Voc. mar-ia animal-ia exemplar-ia
?s - кашель, ravis, is - хрипота, restis is - шнурок, s itis ,u s
спрага; назви рік і міст — Tiberis, is — Тібр, Neapoli ,
та ін.

20 21
 Зразки відмінювання Іменник vas, vasis (n)'(посудина) в однині відмінюється за I I I від­
SIN G U LA R IS міною, а в множині — за II відміною. ^
Nom. febris (f) turris (f) Neapolis (f) SIN G U LA R IS PLU RA LIS
(лихоманка) (вежа) (Неаполь) Nom. vas (n) vasa
Gen. febr-is turr-is Neapol-is (посудина)
Dat. febr-i turr-i Neapol-i Gen. vasis vasorum
Acc. febr-im turr-irn Neapol-im Dat. vasi vasis
Abi. febr-i turr-i Neapol-i Acc. vas vasa
Voc. febr-is turr-is Neapol-is Abi. vase vasis
PLU R A LIS Voc. vas vasa
Nom. febr-es У латинській мові є деякі іменники, відмінкові форми яких утво­
turr-es
Gen. febr-ium рюються від двох різних основ. Наприклад: iter, itineris (n) _ _Д j
turr-ium
Dat. febr-ibus fa шлях; iecur, iecinoris (iecoris) (n) - печінка, femur, feminis (ча­
turr-ibus
Acc. febr-es turr-es стіше femoris (n)) — бедро, senex, senis — старець та m.
Abi. febr-ibus turr-ibus Найважливіші винятки з правил про рід іменників
Voc. febr-es turr-es третьої відміни
Особливості відмінювання деяких іменників Іменники чоловічого роду закінчуються на -о, -or, -os, -er, -es
третьої відміни (нерівноскладові).
Іменник vis (f) (сила) з основою на «і». Форми множини утворю­ Винятки
ються ВІД основи vis з переходом «S» в «г» за законом ротацизму. Feminina Neutra
До відміни належать також деякі слова з основами на «и» arbor, arboris — дерево aequor, aequoris — море
cor, cordis — серце
Г І Г Д " 3 Л" ФТШГа “агфІ,Иал: Ь » (корова, віл)! marmor, marmoris — мармур
Зразки відмінювання dos. dotis — посаг os, oris — уста
os, ossis — кістка
SIN G U LA R IS
Nom. linter, lintris — човен ver, veris-- весна
vis bos luppiter gaster, gastris — живіт iter, itineris — дорога
(сила) (корова, віл) (Юпітер) tuber, tuberis горбок
Gen. — bovis Iovis cadaver, cadaveris — труп
Dat. — bovi Iovi papaver, papaveris — мак
Асс. vim bovem Iovem piper, piperis — перець
Abi. vi bove Iove
Voc. vis. bovis merces, mercedis —- плата
luppiter
seges, segetis — посів _
PLU R A LIS quies, quietis — спокій
Nom. vires boves _ Іменники жіночого роду закінчуються на -do, -go, -ю, -as, -х -и
Gen. virium ' boum _ (gen. -utis, -udis), -is, -es (рівноскладові), -s (з попереднім приголос­
Dat. viribus bubus (bobus) ним).
Acc. vires boves _ Винятки
Abi. viribus bubus(bobus) — Masculina . . Neutra
Voc. vires boves __ ordo, ordinis — порядок pondo (невідмінюване) — ТЯ™Р
Форма luppiter утворена з древнього Voc. lou i pater (батько) pugio, pugionis - кинджал fas (невідмінюване) - моральне
існувала також форма в nom. sing. Iovis, утворена за аналогією з elephas, elephantis - слон п р ав ов е , що годиться
непрямими відмінками. as assis — ас (монета) nefas (невідмінюване) — те, що
22 23
 calix, calicis — кубок ІІе годиться, беззаконність Nominativus singularis іменників чоловічого роду має сигматичне
cortex, corticis кора vas, vasis—- посудина закінчення, середнього роду — нульове закінчення.
grex, gregis — стадо Декілька іменників IV відміни належать до жіночого роду, н а ­
amnis, amnis — річка приклад: manus, -us (f) — рука, acus, -us (f) голка, domus, -us ( ) -
crinis, crinis — волос будинок, porticus, -us (f) - колонада, портик, tribus, -us (f) — триба,
collis, collis — пагорб socrus -us (f) — свекруха, nurus, nurus (f) — невістка, Idus, .duuni
fascis, fascis — пучок, в’язка Іди (назва днів 15 березня, травня, липня, жовтня і 13 число інших
finis, finis — кінець, границя місяців). Іменники жіночого роду відмінюються так само, як чолові­
mensis, mensis — місяць
чого роду.
ignis, ignis — вогонь
orbis, orbis — круг Зразки відмінювання
panis, panis — хліб SIN G U LA RIS
piscis, piscis — риба Nom. fructus (m) exercitus (m) cornu (n)
cinis, cineris — ІІОПІЛ (плід, фрукт) (військо) (ріг, фланг)
lapis, lapidis — камінь Gen. fruct-us exercit-us corn-us
pulvis, pulveris — порох, пил Dat. fruct-ui exercit-ui corn-u (ui)
sanguis, sanguinis — кров exercit-um corn-u
Acc. fruct-um
dens, dentis — зуб exercit-u corn-u
Abi. fruct-u
fons, fontis — джерело QXercit-US corn-u
Voc. fruct-us
mons, montis — гора
nons, pontis — міст P LU RA LIS
Nom . fruct-us exercit-us corn-ua
Іменники середнього роду закінчуються на -1, -en -c -e -t -яг corn-uum
чіг, -та, -us. ’ ’ ’ ’ ’ Gen. fruct-uum exercit-uum
exercit-ibus corn-ibus
Винятки Dat. fruct-ibus
Acc. fruct-us exercit-us corn-ua
Aascullna Feminina corn-ibus
sal, salis — сіль Abi. fruct-ibus exercit-ibus
Voc. fruct-us exercit-US corn-ua
sol, solis — сонце V U V - . - u o

vultur, vulturis — шуліка Голосний «u» зберігається майже у всіх відмінках, крім dat. i
lepus, leporis заєць tellus, telluris — земля abi. plur., у яких є «і» («ibus») за аналогією з I I I відміною.
mus, muris — миша Давальний відмінок однини чоловічого роду може мати також;
Крім наведених, є ще ряд інших винятків щодо роду іменників закінчення -u (senatu, usu). _
Давальний множини на-ubus мають такі іменники: artus, -us (m)
Відміні є деякі іменники, які у множині набувають іншого
значення, ніж в однині: aedes, aedis (f) — храм, aedes, aedium (f) — суглоб, tribus, -us (f) — триба, район, lacus -us (m) — озеро,_quercus,
дім, будинок, finis, finis (m) — межа, кордон, fines, finium (f) — об­ _uS (f) — дуб, specus, -us (m) - печера та ін. Останні два іменники
ласть, територія, pars, partis (f) — частина, partes, partium (f) — можуть мати також форми qusrcibus, specibus.
роль актора, партія та ін. Nom. і асс. середнього роду «за правилом середнього роду» мають
однакові закінчення в nom., асс, voc. sing., а у множині в цих відмін­
ЧЕТВЕРТА ВІДМ ІНА ках закінчуються на -а. .
( D E C LI N AT I O QUARTA) Збігаються також форми nom. і асс. plur. чол. роду, як і у 111 відміні.
Основа «u» Іменник domus, -us має і деякі форми, утворені за II відміною..
Д о IV відміни належать іменники чоловічого роду, які у називно­ Іменник domus, us відмінюється так: _
му відмінку однини закінчуються на -us, і середнього род^; на -u S IN G U LA R IS PLU RA LIS
Родовий відмінок цих іменників має закінчення -us. Наприклад: Nom. domus (f) (дім) dom-us
fructus -us_(m) — плід, фрукт, exercitus, -us (m) — військо, cornu, Gen. dom-us dom-uum (domorum)
-us (n) — ріг, фланг, gelu, -us (n) — мороз. Dat. dom-ui dom-ibus
25
 Acc. dom-um dom-os З а к ін ч ен н я т абл иц і
Ab!. dorn-o doni-Ibus
Voc. dom-us dom-us І! відміна III відміна
І o- •
Відмінки 1 відміна
У прислівниковому значенні вживається dо т і (дома), domum
(додому), domo (із дому).
Geri. -ae -es i -i -os -IS -І "OS
П ’Я Т А В І Д М І Н А
( D E C L I N A T I O Q U I NT A ) Niobae Circes Orphei Orpheos Periclis Pallados
Aeneae D eli S ocratis sive
Основа «e»
Ilii ■ooesis P alla d is
До п ятої відміни належать іменники жіночого роду на «es» . У ро­
aetheris
довому відмінку однини вони закінчуються на «Іі», наприклад: res, Pericli
rei (f) — справа, річ; species, І і (f) — вид. Oresti

Зразок відмінювання
Dat. -ae j -0(i) -i
SIN G U LA R IS P LU R A LIS S IN G U LA R IS PLU RA LIS
Nom. dies (m, f) di-es res (f) r-es Niobae A eneae Orpheo Pericli
(день) (справа, річ)
Gen. di-ei Circae Orphe; Socrati
di-erum r-ei r-crum Palladi
Dat. di-ei di-ebus r-ei r-ebus poesi
Acc. di-em di-es r-es r-es aetheri
Abi. di-e di-ebus r-e r-ebus
Voc. di-es di-es r-es
r . ... -- - — r-es -em -en -im a
іменники res i dies мають однину і множину. Всі інші іменники Acc. -am -an -en -um -on -a
V відміни аоо зовеш не відмінюються у множині, або мають лише назив­
ним і знахіднии відмінки. N io b a m O rpheum D elon Periclem
_ Іменник dies чоловічого роду, але в значенні термін, строк — Aenean Ilion Socraten
Жіночого — dies certa (певний день), dies constituta (встановлений G rcen O rphea pcesirn
день), але dies testus (святковий день). aethera
V родовому та давальному відмінках однини «е» між двома голос-
II ІМИ Зберігає свою довготу: diei, але fidei — віра, довір’я. '
-a -e -0 -e -i
Abi.
ВІДМ ІН Ю ВА Н НЯ ІМЕННИКІВ

Nioba Orpheo Delo Pericle

Aenea Circe Hio Socrate poesi
Відмінки 1 і відміна П відміна III відміна Paiiade
aethere
Nom. -a -as -e -eus -os -ОП 1 -es -as -is -er
Voc. -a -e -eu -nom. -noni, -e
Nioba Pericles
Orpheus
Aeneas Socrates Nioba O rpheu Delos Pericles
Delos Ilion
С і гсе Orestes (Orestis) Aenea C irce Ї 1ion Pali as
Niobe Pallas poesis
poesis aether
aether Socrates Socrate
------ -rf-------
26 27
 Пр и км ет ни к (AD 1ECT IYIU M )
>
з з
-О
<L> а> Прикметники у латинській мові є І, II і III відмін.
Прикметників IV і V відміни немає. /
р Прикметники І—-II відмін мають закінчення -us (m), -a (f), -um (n) або
Хі СЗ -er (m), -a (f), -um (n). Наприклад: bonus, a, um — добрий, a, e; magnus,
з
a, um — великий, a, e; niger, nigra, nigrum — чорний, a, e; liber, libera,
liberum — вільний, a, e. Вони відмінюються: чоловічого роду на -us, -er
з
<г та середнього на -um за II відміною, а жіночого на -а— за ї відміною.
'Прикметники III відміни щодо закінчень можна поділити на три
ВІДМІН

03 Ч групи: 1) прикметники, які в nom. sing. мають три ф орм и—-окрему

* 2 форму для кожного граматичного роду ^ес (m), ,-js (f), -e (u), напри­
S В- клад: acer (m) — гострий, .acris (f) — гостра, acre (n) — гостре; sa­
Я О.О ? luber (m) — здоровий, salubris (f) — здорова, salubre (n) — здорове;
УСІХ

~х <
V~u Іг
S " * ° <м р 2) прикметники двох закінчень, які мають одну спільну форму -js_
для чоловічого і жіночого, роду і окрему -е — для середнього роду,
І МЕННИКІ В

наприклад: brevis (пі, ї) — короткий, a; breve (n) ---“коротке;- -{ortis

0
3О_ Р (m, f) — хоробрий, a, forte (n) — хоробре; 3) прикметники з одним
ж
О -Q закінченням, які мають спільну форму для всіх трьох родів: felix
о
ОП (gen. felicis) — щасливий, -a, -e; recens (gen. recentis) — свіжий, -а,
-e; par (gen. paris) — рівний, -а, -е.
З
JO Прикметники третьої відміни відмінюються як іменники I I I від­
ЗАКІ НЧЕНЬ

міни голосної групи, тобто в abi. sing. приймають закінчення -і,

стз nom. plur.- ia (n), gen. plur.-ium.
S р З
8 с. -О JD Є декілька прикметників типу vetus (eris) — старий, -a, -e; dives
О (-itis) — багатий, -a, -e; pauper (eris) — бідний, a, e, основа яких закінчу­
s Є ється на приголосний, і вони,відмінюються за приголосною відміною.
ВІ ДМІ НКОВИХ

З
-Q
Зразки відмінювання прикметників І — I I відмін
SIN G U LA R IS
Nom. longus (m) longa (f) longum (n)
довгий довга довге
Gen. long-i long-ae long-i
long-o
ТАБЛИЦЯ

Dat. long-o long-ae

Acc. long-um long-am long-um
Abi long-o long-a long-o
Voc. long-e long-a long-um
а>
03 P LU R A LIS
Nom. long-i long-ae long-4
О с О
о
> £
Є
О
с
(V
О <
оJ
C
< >
8 Gen. long-oru Ti
Dat. long-is
long-arum
long-is
long-orum
long-is
Acc. long-os long-as long-a
В
а % Abi. !ong-is long-is long-is
SIHYIHDNIS snyam d Voc. long-i long-ae long-a
28 29
 uen. acr-is acris acr-is
SIN G U LA R IS
Dat. acr-i acr-i acr-i
Nom. niger (rn) nigra (f) nigrum (n) Acc. acr-em acr-em acr-e
чорний чорна чорне Ab!. acr-i acr-i acr-i
Gen. nigr-i nigr-ae nigr-i Voc. acer acr-is acr-e
Dat. nigr-o nigr-ae nigr-o
Acc. nigr-um nigr-am nigr-um PLU RA LIS
Abi. nigr-o nigr-a nigr-o Nom. acr-es acr-es acl"!a.
Voc. niger nigr-a nigr-um Gen. a u -ши,
acr-ium acr-ium acr-ium
Dat. acr-ibus acr-ibus acr-ibus
PLUR AL IS
Acc ясг-es acr-es acr-ia
Nom. nigr-i nigr-ae nigr-a A bi’ acr-ibus acr-ibus acr-ibus
Gen. nigr-orum nigr-arum nigr-orum Voc. acr-es acr-es acr-ia
Dat. nigr-is nigr-is nigr-is
Acc. nigr-os nigr-as nigr-a SIN G U LA RIS
Abi. nigr-is nigr-is nigr-is Nom. fortis (m, f) forte O1)
Voc. nigr-i nigr-ae nigr-a хоробрий, -а хоробре
Gen. fort-is fort-is
SIN G U LA R IS
Dat. fort-iF !or|’ ’
Nom. liber (m) liber a (f) liberum (n) Acc. fort-em ;ort-e
вільний вільна вільне Abi. fort-i
Gen. liber-i liber-ae liber-i Voc. fort-is ‘ОГ.-e
Dat. liber-o liber-ae liber-o
Acc. liber-um Hber-am liber-um PLURA LIS
A.bl. liber-o liber-a liber-o Nom. fort-es fort-ia
Voc. liber liber-a liber-um Gen. fort-ium fort-ium
Dat. fort-ibus for t-ibus
PLU RA LIS
Acc. fort-es fort-ia
Nom. liber-i liber-ae liber-a . Abi. fort-ibus fort-ious
Gen. liber-orum liber-arum liber-orum Voc. fort-es fort-ia
Dat. 1i ber-is liber-is liber-is
Acc. !iber-os liber-as liber-a SIN GUI. A RIS
Abi. liber-is liber-is liber-is Nom. felix (m, t, n) — щасливий, a, e
Voc. liber-i liber-ae liber-a Gen. М їс -is (m, f, n)
Деякі прикметники на -er зберігають «e» в основі в усіх відмінках, Dat. fellc-i (m, f, n)
а інші — т і л ь к і і в називному і кличній формі чоловічого роду. Acc. felic-em (m, f), felix (n)
Голосний «е» зберігається в усіх відмінках у ряді прикметників: Abi. felic-i (m, f, n)
asper, aspera, asperum (шорсткий, -a,, -e), miser, misera, miserum (не­ Voc. felix (m, f, nt)
щасний, -a, -e), tener, tenera, tenerum (ніжний, -a, -e),'prosper, prospe­
PLURA LIS
ra, prosperum (сприятливий, -а, -е, успішний, -a, -e), frugifer, frugi­
fera, frugiferum (плодоносний, -а, -е) та ін. Nom. fellc-es (m, f) felic-ia (n)
Gen. felic-ium (m, f, n)
Зразки відмінювання прикметників П І відміни
Dat. felic-ibus (m, f, n) _
S IN G U L A R IS Acc. fellc-es (m, f) felic-ia (n)
Nom. acer (m) acris (f) acre (n) Abi. felic-ibus (rn, f, n) _
гострий гостра гостре Voc. felic-es (m, fj ^ felic-ia (n)
31
ЗО
 Відмішозання прикметників з основою на приголосний Прикметники у вищому « > пе« 1 ® ^ тиві однини приймають закш-
міни приголосної групи, тоото с азивн0Му множини серед­
S IN G U L A R IS PLU RA LIS н я я -е, в родовому множини - -um, а в на,ивни >
Nom. vetus (m, f, n) veter-es (m, f) veter-a (n) ньрго роду-а.
древній, -я, -e SIN G U LA RIS
старий, -a, -e longius (n) —• довше
Gen. veter-is (m, f, n) veter-um (m, f, n) Nom. longior (m, f) — ^0ВІ™ И/’ '3 f пч
r longioi-is (m, t, П)
Dat. veter-i (m, f, n) veter-ibus (m, f, n) longior i (m, f, n)
Acc. veter-em (m, f), vetus (n) veter -a (m, f, n) long-ius (n)
Acc, longior-em (m, f) . ,
Abi. veter-e (m, f, n) veter-ibus (m, f, n) д Ь]_ longior-e (m, f, n)
Voc. vetus (m, f, n) veter-a (m, f, n) longius (n)
Крім названих прикметників I I I відміни є такі, які в abi. sing. Voc. longior (m, f)
P LU RA LIS '
закінчуються на -і, a gen. plur. на -um: memor, memoris (m, f, n) — longior-a (n)
пам’ятаючий, -a, -e, abi. sing.— memori, gen. plur. memorum; inops, Noni. longior-es (m, f) ,
inopis (m, f, n) — бідний, -a, -e — abi. sing. inopi, gen. plur, inopum; A‘ b longior-um (m, 1, n)
supplex, supplicis (m, f, n) — благальний, a, e,— abi. sing. supplici, longior-ibus (m, f, n)
longior-a (n)
gen. plur. suppltcum та ін. Aci' longior-es (m, f) , ■.
Невідмінювані прикметники: frugi (чесний), nequam (ледачий). ь longior-ibus (m, f, n)
longior-a (n)
Назви місяців на -er і -is виступають як прикметники і в abi. sing. Voc. longior-es (m, f)
мають закінчення -і, наприклад: mense Novembri. ^ Г-T V n P Ч Я порівняй-
Утворення найвищого ступеня і
Прикметники у функції власних імен мають в abi. sing. -e: Felix —
Felice, Celer — Celere.

СТУПЕНІ П О Р І В Н Я Н Н Я ПРИКМЕТНИКІВ
(G R A D U S C O MP A R A T I O N I S A D IE C T I V O R U M )
у Т е Т р е Г я ' найвищого с ту ц. п я » а -і s s і m u .
У латинській мові три ступені порівняння прикметників (gradus
comparationis): звичайний — gradus positivus, вищий — gradus com­
parativus, найвищий — gradus superlativus.
Comparativus утворюється шляхом додавання до основи прикмет­ -um (n). _________ -____
ника для чоловічого і жіночого роду суфікса «іог» та для середнього —-
«ius». SUPERLATIVUS
COMPARATIVUS
J p o s it iv u s
Gen. sing.
Утворення вищого ступеня порівняння прикметників
long-issimus, -a, -um
long-ior (m , f),
; lo ng us, a, u m — довгий, long-i
POSITIVUS Gen sing COMPARATIVUS long-ius (n)
clar-issimus, -a, -um
’Ву 'Є
clar-i clar-ior (m , f),
clarus, a, u m сл ав­ clar-ius (n)
шій. -a, -e brev-issimus, -a, -um
longus, a, um — довгий, -a, -e long-i long-ior {m, f). long-ius (n) brev-is brev-ior (m , f),
b revis, e — короткий, brev-ius (n)
latus, a, um — широкий, -a, -e lat-i lat-ior (m, f). lat-ius (n) u lil- iss im u s , -a, -um
clarus, a, um — .славний, -a, -e clar-i clar-ior (m, f), clar-ius (n) 1 -а, _e ч. util-is u til- io r (m , f),
■utilis, Є — корисний, util-ius (n)
niger, gra, grum — чорний, -a, -e nigr-i nigr-ior (m, f), nigr-ius (n) felic-isstmus, -a, -um
! "Я, "Є „ felic-ior (m , 0
acer, acris, acre — гострий, -a, -e acr-is acr-ior (m, f), acr-ius (n) Г і е іі х , icis — щ асливии,
fellc-is
gravis, grave — важкий, -a, -e grav-is grav-ior (m, f), grav-ius (n) felic-ius M
s im p lic-issim us, -a,
sim plic-is sim plic-ior (m , f),
sim ilis2 e — подібний, -a, -e simil-is simil-ior (m, f), simil-ius (n) 1 s im p le x , icis — прос- -um
sim p lic- ius (n)
felix, icis — щасливий, -a,-e felic-is felic-ior (m, f), felic-ius (n)

33
3-2494
32
 Утворення найвищого ступеня на
-і І 1 і m u s Особливості утворення ступенів порівняй
ня прикметників
^Прикметники, які закінчуються в nom. sing. на Uilis, Створюють Ступені порівняння прикметників на -volus, -dicus, -ficus:
наивищии ступінь порівняння за допомогою суфікса «Тіш», що дода­
ється до основи, і родових закінчень -us (ш), -a (f), -um (n). —................................. ........

COMPARATIVUS SUPERLATIVUS
; POSITIVUS

POSITIVUS COMPARATIVUS benevol-entissimus, -a, -um

SUPERLATIVUS benevolus, -a, -um benevol-entior, -ius
(доброзичливий, -a, -e)
maledic-entior, -ius maledic-entissimus, -a, -um,
facilis,, -e — легкий, -а, -е maledicus, -a, -um
facil-ior (m, f), -ius (n) facil-limus, -a, -um
difficilis, -е — важкий, -а, -е (лихослівний, -a, -e)
difficil-ior, -ius difficil-limus, -a, -um magnific-entior, -ius magnific-entissimus, -a, -um
sim ilis, -е —-подібний, -а,-е m agnificus, -a, -um
simil-ior, -ius sim il-limus, -a, -um
dissim ilis, -е — неподібний, (величавий, -a, -e)
dissimil-ior, -ius dissimil-iimus, -a, -um
-а, -е
h u m ilis, -е — низький, -а, -е humil-ior, -ius hum il-lim us, -a, -u.m
gracilis, -е — стрункий, -а, gracil-ior, -ius gracil-limus, -a, -um
Суплетивні ступені порівняння п р и к м е т и її
-е
к і в
Деякі прикметники у латинській МОВІ утворюють ступені ПОрІВ'

Утворення найвищого ступеня на -e r r і m us няння від різних основ:

. Прикметники, які закінчуються на:' -ег, утворюють найвищий сту­ POSITiVUS COMPARATIVUS SUPERLATIVUS
пінь порівняння шляхом додавання до nom. sing. суфікса «rim» і р о ­
дових закінчень -us для чоловічого роду, -а — для жіночого, -um —
для середнього роду. j b o nus, -a, -um — добрий, -a,-e m e lio r (m , f), m e liu s (n)
o p tim u s , -a, -um
peior (m, f), peius (n) pessim us, -a, -um
m a lu s , -a, -um — поганий,
-a, -e
m a io r (m , f), m a iu s (n) m a x im u s , -a, -um
1 m ag n u s , -a, -um — великий,
I POSITIVUS -a, -e
COMPARATIVUS SUPERLATIVUS m in im u s , -a, -um
p arv us, -a, -um — малий, -a,-e m in o r, (m , f), m in u s (n)
plures (m, f), p lu ra (n) p lu r im i, -ae, -a
m u lt i, -ae, -a — численні
niger, -gra, -grum — чорний, a, e nigr-ior, -ius niger-rim us, -a, -um
asper -era, -erum — ш орсткий , a, asper-ior, -ius asper-rimus, -a, -um
Замість форм суперлатива у латинській мові можуть вживатися
| acer, -acris,, -acre — гострий, a, e acr-ior, -ius acer-rimus, -a, -um з префіксом «рег» або «prae»: permulti, ае, а
ф орм и дуже численні»
J celeber, -bris, -bre — славний, a, e celebr-ior, -ius
1 creber, -bris, -bre — частий, a, e
celeber-rimus, -a, -um perpauci, -ае, -а — дуже нечисленні, periucundus, -a, -um — дуже
crebr-ior, -ius creber-rimus, -a, -um
J celer, -is, -e — швидкий, a, e celer-ior, -ius приємний, -a, -e; praepotens (ntis) — могутній, -я, -є, praeclarus, -а,
celer-rimus, -a, -um
■um — дуже світлий, дуже славний.
1Прикметник vetus (к орін ь veter) CTупенюється так:
- Форми суперлатива, які перекладаються за допомогою слова «д> -
v etus (m , f, n) же», мають назву elativus.
ve tu stio r (m, f), veter-rim us, -a, -um
v e tu stiu s (n)
Описовий спосіб утворення ступенів
порівняння пр икметників

Прикметники найвищого ступеня відмінюються за І і II відмінами. Прикметники, які закінчуються на -us, -a, -um з попереднім голос­
34
ним, утворюють вищий ступінь описово за допомогою прислівника
 З а к ін ч ен н я т а бл и ц і
rtiasgi (більше) і нанвиийщ ступінь за допомогою maxime (найбільше) - f
Наприклад: ' '• PRAEPOSITIONES COMPAR AT IVUS SUPERLALIVUS

e xterior, exterius — з о в ­ extrem us, -a, -um — край­

POSITIVUS extra (з acc.) — зовн і
COMPARATIVUS нішній, -я, -є ній, -я, -є
SUPERLATIVUS
* in tim u s , -a, -um — най­
in tr a (з acc.) — все­ in te rio r, inte riu s — внут­
necessarius, -a, -um m agis necessarius, -а, глибший, -a, -e
m a x im e necessarius, -a, редині рішній , -я, -є
1 (необхідний, -а, -е) -urn -urn
І v a riu s , -а, -um m ag is v a riu s , -a, -um
і (різний, -а, -е) m a x im e v a riu s , -a, -um suprem us, -a, -um аб о
supra (з acc.) — вгорі superio r, superius — ви ­
1 idoneus, -a, -um щий, -a, -e s um m us, -a, -um
m ag is idoneus, -a, -um m a x im e idoneus, -a,
j (зручний, -а, -е, придат­ найвищий, -a,.e
-um
ний, -а, -е)
і ardu u s, -a, -um m agis ardu u s, -a, -um in fim u s , -a, -um — най­
m a x im e a rdu u s, -a,'-um in fra (з acc.) — вни­ infe rio r, inferius — н и ж ­
1 (крутий -а, -е; о б р и в и с­ нижчий, -a, -e
тий, -а, -е) зу чий, -a, -e

u lte rio r, u lte riu s — ПОТОЙ- u ltim u s , -a, -um — остан ­

u ltr a (з acc.) — no
j бічний, -a, -e ній, -я, -e
той б ік
Прикметник antiquus, a, um утворює ступені порівняння за за­
гальним правилом:
Деякі прикметники Б g r a d u s c o m p a r a t iv u s перекладаються рідною
antiquus, -a, -um (древній, -я, -є), antiquior (m, f), antiquius (п)
antiquissimus, -a, -um. 4 1 мовою звичайним ступенем:
Подібно утворюються ступені порівняння від прикметників: citra (з асс.) citerior^ citerius
pmguis. (m, f), pingue (n) жирний, -a, -e — pinguior (m, f), pingui­ — по цей бік ближчий, -а, -е
us (n) — pinguissimus, -a, -um; tenuis (m, t), tenue (n) (тонкий, -a, -e)— Прикметники, які мають дві форми суперлатива:
ії. ліііог (m, f), -ius (n) — tenuissimus, -a, -um.
Невідмінювані прикметники утворюють ступені порівняння як COMPARATIVUS SUPERLATIVUS
POSITIVUS
відмінювані. Наприклад: frugi (чесний, хоробрий) — frugalior (m f),
trugalius (n), frugalissimus, -a, -um; nequam (ледачий)-— neciuior Vm' extrem us, -a, -um;
e xterior, -ius
l), nequius (n) — nequissimus, -a, -um. ‘ exter(us), -a, -um
e x tim us , -a, -um
(зовнішній, -я, -є)

t в о p єн h я c ту n e н і в порівняння прикмет- infe rio r, -ius in fim u s , -a. -um;

snfer(u)s, -a, -um
н и к 1 в п р и йм е н н н к о в о г о п о х о д Ж Є 1-І н я (нижній, -Я, -e)
im us, -a, -um

Деякі прикметники, що походять від прийменників, мають ТІГІЬКИ ^suprem us, -a, -um;
вощни і наившдий ступінь: super(u)s, -a, -um superior, -ius
"summus, -a, -um
(верхній, -я, -є)

posterior, -ius postrem us, -a, -um;

PRAEPOSITIONES poster(us), -a, -um
COMPARATEVUS SUPERLATEVUS postum us, -a, -um
(наступний, -a, -e)
-

prae (з a b i.) — перед p rio r, p riu s — попередній,

-я, -e
p rim u s, -a, -um — перший, Звичайний ступінь цих прикметників зустрічається порівняно
-a, -e
рідко і у специфічному значенні: superi — небесні боги, inferi — під­
prope (з acc.) — p ro p io r, p ro p iu s — б л и ж ­ p ro x im u s , -a, -um — най­
земні боги, exteri — іноземці, posteri — нащадки. _ . .
близько чий, -a, -e ближчий, -a, -e Прикметники узгоджуються з іменниками в роді, ч и с л і та відмін­
ку. Наприклад: cura magna — велика турбота, silva pulchra — гар­
post (з acc.) — післ я posterior, posterius — н а ­ postrem us, -a, -um — о с ­ ний ліс, rosa alba — біла троянда, fabula longa — довге оповідання,
ступний, -a, -e танній, -Я, -Є j
З?
36
 vita lucunda - приємне життя, nauta altus - високий моряк, inco-
Ї п ? іі , Г і РИН меі^ кан„ець> agncola peritus — досвідчений земле- Прислівник
роо illius bonus — добрии син, liber novus — нова книжка, populus (A D V E R B IU M )
lii-er вільним народ, humus arida — сухий грунт, crystallus mag­
na великим кристал, periodus nova -—-новий період.
Прислівники належать переважно до дієслова і показують, як,
де коли, з якою метою, з якої причини відбувається дія. Прислівник
Дієприкметник теперішнього ч а с у може також відноситись до прикметника або до іншого прислівника,
вказуючи на їхні ознаки. Наприклад: Laboramus semper. Завжди
активного етану працюємо. Laboramus semper diligenter. Завжди с т а р а н н о працюємо.
( P A R T I C I P I U M PR AE S ENTI S) У латинській мові розрізняємо два види прислівників: 1) самостій­
ні : saepe — часто, semper — завжди, fere — майже та ін., 2) похідні,
Дієприкметник теперішнього часу активного стану утворюється головним чином, від прикметників, іменників, а навіть утворені за
шляхом додавання до дієслівної основи теперішнього часу -ns v І і
I I дієвідмінах та -ens у I II і IV дієвідмінах: допомогою прийменників.
3. labora-ns (gen. laborant-is) — працюючий, -а, -е Утворення п р и с л і В II и к і в
2. move-ns (gen. movent-is) — рухаючий, -а, -е
3. leg-ens (gen. legent-is) — читаючий, -а, -е 1. Від прикметників II відміни прислівники утворюються шляхом
4. audi-ens (gen. audient-is) — слухаючий, -а, -е додавання до основи прикметника закінче -e:
Прикметник Genetivus sing. Прислівник
Дієприкметники теперішнього часу активного стану відмінюються
за 1і і відміною як прикметники з одним закінченням типу recens altus — високий alt-i alte
(gen.^ recent-is), тобто за голосною групою (abi. sing. -і, nom. plur. latus — широкий lat-i late
(n) -ia, gen. plur. -ium). ^ longus — довгий long-i longe
pulcher — гарний pulchr-i pulchre
S IN G U L A R IS tenere
Nom. laborans (m, f, n) tener — ніжний tener-i
iustus — справедливий iust-i iuste
Gen. laborant-is (m, f, n) docte
doctus — вчений doct-i
Dat. laborant-i (m, f, n) libere
liber — вільний liber-i _
Acc. laborant-em (m, f), laborans (n) Закінчення -e прислівника первісно було закінченням abi. smg.
Abi. laborant-i (e) (m„ f, n) Від прикметника validus (сильний) в класичній латині вживається
Voc. laborans (m, f, n)
синкопована форма valde — дуже.
PL U R A L IS 2. Від прикметників II відміни походять також прислівники
Nom. laborant-es (m, f), laborant-ia (n) на -о:
Gen. laborant-ium (m, f, n) Прикметник Gen. singularis Прислівник
Dat. laborant-ibus (m, f, n) rarus — рідкісний rar-i raro
Acc. laborant-es (m, f), laborant-ia (n) falsus — фальшивий fals-i falso
Abi. laborant-ibus (m, f, n) serus — пізній ser-i sero
Voc. laborant-es (m, f), laborant-ia (n) citus — швидкий cit-i cito
primus — перший, prirn-i primo
В орудному відмінку однини дієприкметники приймають закін­
чення -е: початковий
Прикметник Gen. singularis Прислівник
а) якщо вживаються як іменники: de absente (про відсутнього)*
б) в орудному незалежному (ablativus absolutus): subitus — раптовий,и subit-i subito
sole oriente — коли сонце сходить. неочікуваний
tutus — безпечний tut-i tuto
Якщо дієприкметник вживається в значенні прикметника, то в
аблативі однини приймає закінчення -ii de homine sapienti — про Іноді вживаються від одного і того ж прикметника прислівники на
розумну людину. . -о та -е. Наприклад: raro і rare — рідко, vero і vere дійсно, справед­
ливо, certo — насправді, безсумнівно і certe — звичайно та ін.
38
39
 3. Від прикметників I I I відміни утворюються прислівники за до­ З ак ін ч ен н я т аблиці
помогою додавання до основи прикметника iter, а якщо основа за­
кінчується на -nt, то додається тільки -ег: Прислівники місця
Прислівники Прислівники
часу способу дії '
Прикметник Gen. singularis Прислівник
acer — гострий acr-is acr-iter
ео (туди) еа (тією д о­ ita (так)
iortis — хоробрий fort-is fort-iter 'jib i (там) in d e (звід­
ти) рого»,
brevis — короткий brev-is brev-iter туди)
felix — щасливий felic-is felic-iter
diligens — старанний diiigent-is diligent-er ite m (так
ib id e m eodem eadem
prudens — розсудливий
. prudent-is prudent-er (там же) (туди, так (тією сам ою сам о)
Від прикметника audax (сміливий) утворюється прислівник audac­ само) д орогою )
ter (audaciter), sollers (вмілий, вправний) — sollerter, difficilis (важ­
кий) — difficulter. tu m , tu n c ta m , sic
(тоді) (так)
Деякі прислівники утворюються (крім прикметників) також від
іменників і прийменників:
antiquus — давній — antiquitus (споконвіку)
fundus — дно, основа — funditus (зовсім)
radix — корінь — radicitus (з коренем, зовсім) С Т У П Е Н І П О Р ІВ Н Я Н Н Я П Р И С Л ІВ Н И К ІВ
sub — під — subtus (внизу) (G R A D U S C O M P A R A T IO N IS A D V E R B IO R U M )
in — в — intus (всередині).
Зустрічаються в латинській мові також прислівники на -tim (sim).
Наприклад: partim (частинно), separatim (окремо), paulatim (помалу). Прислівники мають два ступені порівняння: вищий (gradus com­
Вони є формами асс. sing. іменників з основами на -і. parativus) і найвищий (gradus superlativus). Вищий ступінь прислів­
Треба сказати, що часто виступають як прислівники «застиглі» ника має таку саму форму, як прикметник середнього роду у вищому
відмінки іменників, прикметників. Це часто буває асс. sing. середньо­ ступені. По суті, за comparativus прислівника приймається форма,
го роду або abi. sing. із закінченням -о: m ultum — багато, paulum — асс. sing. компаратива відповідного прикметника у середньому роді
мало, plurimum — дуже багато, merito — заслужено, subito — рап­ на -ius.
тово, postremo — наприкінці, vero — насправді та ін. Найвищий ступінь прислівника утворюється від найвищого ступе­
Крім цього, виступають як прислівники «застиглі» відмінки зай­ ня прикметника шляхом заміни закінчення -us на-е (суфікс «е»):.
менників, так звані взаємовідносні прислівники — adverbia correla tlva. fortissime, celerrime.

П р И С Л І Б і 1! ІСИ М ІС Ц Я
Прислівники Прислівники |
часу способу дії 1

■Прикметник Прислівник Comparativus Superlativus

u b i (де) unde q uo (куди) q u a (via) quando, quam , u t
(звідки) (як ою д о р о ­ cu m ( к о л и ) (як)
гою) longus long-e — довго, далеко long-ius longissim -e
і entus lent-e — п овіл ьн о ient-ius lentissim -e
la tu s lat-e — ш и р о к о lat-ius latissim -e
h ic (тут) h in c (звід­ h u c (сюди) hac (цією
piger pigr-e — лін иво pigr-ius pigerrim-e
си) дорогого,
i o rtis fort-iter — х о р о б р о fort-ius fortissim-e
сюди) facillim - e
fa cilis facil-e — щ асл иво facil-ius
celer celer-iter — швидко celer-ius celerrim-e
illic (там) iliin c p ulche r pulchr-e — г ар н о pulchr-ius pulcherrim -e
illu c , illo і 11ас (тією o lim (к о ­
iustus iust-e — справедливо iust-ius iustissim -e
(звідти) (туди) д орогою , ту­ л ись)
aitus alt-e — в и сок о alt-ius altissim -e
ди)
'

40 4і
 часткового (genetivus partitivus — див. нижче) і перекладається
Суплетивне утворення ступенів порівняння прислівників за допомогою прийменника «з», «із» — із нас, із вас.
Прийменник cum у сполученні з аблативом особових займенників
Прислівники Comparativus Superlativus пишеться разом після відмінюваної форми: mecum — зі мною, tecum —
з тобою, nobiscum — з нами, vobiscum — з вами.
•У латинській мові немає особового займенника третьої особи.
bene — добре m e liu s o p tim e
Його заміняє вказівний займенник is, ea, id — той, та, те; він, вона,
m a le — поган о peius pessime
m agnopere — дуже m ag is m a x im e воно (див. нижче). Часто зустрічаються так звані підсилені форми
m u llu m — багато plus p lu r im u m особових займенників шляхом приєднання до звичайної форми особо­
p a rv u m — мало m in u s m in im e вих часток: tute, egomet, nosmet, vosmet, mihipte та ін.

З В О Р О Т Н И Й ЗА Й М Е Н Н И К
Зай менник (P R O N O M E N R E F L E X IV U M )
(PRONOMEN) Nom.—
Gen. sui — себе.
Займенники діляться на такі класи: 1) особові (pronomina perso­ Dat. sibi
nalia), 2) зворотний (reflexlvum), 3) присвійні (possessiva), 4) вказівні Acc. se
(demonstrativa), 5) означальні (determinatlva), 6) питальні (interroga­ Abi. se . ; . --
tiva), 7) відносні (relativa), 8) неозначені (indefinita), 9) заперечні
Називний відмінок зворотного займенника не вживається.
(negativa). Зворотний займенник має для всіх трьох родів ту саму форму. ■
Сюди належать також займенникові прикметники (adiectlva prono­
Також він вживається для однини і множини. Accusativus і ablati­
m inalia). vus зворотного займенника може підсилюватися шляхом повтореная
ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ відмінкової форми — sese, а також додаванням met-semet.
Прийменник «cum» вживається з зворотним займенником, як і з
(PRONOMINA PERSONALIA)
особовим: secum — з собою.
Особові займенники, а також зворотний, відрізняються за формою
від інших займенників тим, що не мають ознаки граматичного роду. ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ
(PRONOMINA POSSESSIVA)
Відмінювання особових займенників
meus, mea, meum — мій, моя, моє
Casus SINGULARIS PLURALIS tuus, tua, tuum — твій,твоя, твоє
Г jnoster, nostra, nostrum — наш, наша, наше
•u t i ' iu vester; vestra, vestrum -— ваш, ваша, ваше
Norn. ego — я tu — Tll nos vos suus, sua, suum — свій, своя, своє
G e n. mei tu i nostri И Л \ vestri
nostrum .; : / і i ve strum -......
Присвійні займенники відмінюються за І та II відмінами.
Dat. m ih i tib i n o b is l-{AG. i>- vobis Відмінювання присвійних займенників
Acc. me ... te nos 1Л.0 R u vos
A b i. m e ...n ■ : te n o b is .. v o b is S IN G U L A R IS
Nom. meus, mea, meum
Слід звернути увагу на те, що nom. sing. утворений від однієї ос­ Gen. mei, meae, mei
нови (ego), а всі інші відмінки — від іншої. Dat. meo, meae, meo
Особові займенники в gen. sing. mei, tui — це, власне, gen. серед­ Acc. meum, meam, meum
нього роду присвійного займенника meum, tuum. Abi. meo, mea, meo
Із двох паралельних форм родового відмінка 1 і 2 ос. множини Voc. m i, mea, meum
друга форма (nostrum і vestrum) має звичайно значення родового

42
 P L U R A L IS
Nom. mei, meae, mea пов’язаний з іншою особою і знаходиться поблизу особи, до яко'Г
Gen. meorum, mearum, meorum звернена мова);
Dat. meis, meis, meis 3) ii Se, illa, illud — той, та, те (вказує на найбільш віддалений пред­
Ace. meos, meas, mea мет);
Abi. meis, meis, meis 4) is^ea, id — цей, ця, це; той, та, те; він, вона, воно (виступає зви­
Voc. mei, meae, mea чайно у співвідносному значенні, тобто передбачає відносні за­
йменники — той, який).
S IN G U L A R IS
Цей займенник вживається також у значенні відсутнього особового
Nom. noster, nostra, nostrum займенника 3-ї особи — він, вона, воно.
Gen. nostri, nostrae, nostri При відмінюванні вказівних займенників слід пам’ятати, що р о ­
Dat. nostro, nostrae, nostro довий відмінок однини має закінчення -ius, а давальний відмінок од-
Acc. nostrum, nostram, nostrum т и п і -- і для всіх родів. В інших відмінках вказівні займенники чо­
Abi. nostro, nostra, nostro л о в і ч о та середнього роду відмінюються за II, а жіночого — за
Voc. noster, nostra, nostrum 1 відміною.
P L U R A L IS Nom. sing. чоловічого роду часто закінчується на -e (iste, ille),
а голі, середнього роду на -d.
Nom. nostri, nostrae, nostra
Gen. nostrorum, nostrarum, nostrorum Відмінювання займенника ille ,'illa , iliuci:
Dat. nostris, nostris, nostris
Acc. nostros, nostras, nostra
Abi. nostris, nostris, nostris Casus S in g u la ris P lu ra lis

Voc. nostri, nostrae, nostra

Присвійні займенники, як і особові, допускають вживання підси­ Nom . ille (m ), illa (f), illu d (n) i l li (m ), illa e (i), illa (n)
лених форм: meamet, ssomet, meapte, suopte. G en. i lliu s (rn, f, n) illo r u m , illa r u m , illo r u m
Присвійні займенники відповідають особі підмета. Наприклад» D a t. i l li (m , f, n) illis (m , i, n)
Acc. illu m , illa m , illu d illo s , illa s , illa
1. Amo magistrum m eum — я люблю свого вчителя
A b i. illo , illa , illo illis (m , f, n)
2. Amas magistrum tu u m — ти любиш свого вчителя
3. Amat magistrum s u u m — він любить свого вчителя
4. Amamus nostrum magistrum — ми любимо свого вчителя Займенник ille іноді вказував у латинській мові класичного періо­
5. Amatis vestrum magistrum — ви любите свого вчителя ду на вже відомий предмет або особу. Наприклад: ille Cicero — той
6. Amant su um magistrum — воші люблять свого вчителя Ціцерон, тобто всім відомий, славний.
Присвійні займенники, як і прикметники, узгоджуються з іменни­ В архаїчній поезії зустрічаються поряд зі звичайними формами
ками в роді, числі та відмінку, наприклад: amicus meus — мій друг, dat. sing. illi і dat. plur. illis форми olli, oilis.
magister noster — наш вчитель, patria nostra — наша Батьківщина, Аналогічно відмінюється займенник iste, ista, istud.
frater tuus — твій брат, filia mea — моя дочка, oppidum vestrum —
ваше місто. Відмінювання займенника is, ea, id:

В К А ЗІВ Н І З А Й М Е Н Н И К И
Casus S in g u la ris P lu ra lis
(P R O N O M IN A D E M O N ST RA T IV A )

До вказівних займенників належать: N om . is (m ), ea (f), id (n) ei (ii), eae, ea

1) hic, haec, hoc — цей, ця, це (вказує на предмет, яьий знаходиться G en. eius (m , f, n) eorum , e a ru m , eorum
D a t. ei (m , f, n) eis (iis, is) (m , f, n)
.найближче до того, хто говорить); Acc. eum , eam , id eos, eas, ea
2) iste, ista, istud — цей, ця, це; той, та, те (вказує на предмет, який A b i. eo, ea, co eis (iis, is) (m , f, n)

44
45
 У формах асс. sing. і gen. plur. в середині слова «m» перейшло»
Nom. sing. чоловічого і середнього роду утворюється від основи в «п» внаслідок часткової асиміляції за місцем артикуляції (md > nd).
«і», gen. і dat. sing. всіх родів — від основи «е»; інші відмінкові форми Поряд з формами nom. plur. eidem, dat. plur. eisdem зустрічаються:
від основи «ео» — для чоловічого і середнього роду, «еа» — для жіно­ стягнені форми — idem, isdem.
чого роду.
Відмінювання займенника ipse, ipsa, ipsum:
Відмінювання займенника hic, haec, hoc:
S IN G U L A R IS Casus S in g u la ris P lu ra lis
Nom. hic (m) haec (f) hoc (n)
Gen. huius (m, f, n)
Nom . ipse (m) ipsa (f) ipsum ipsi ipsae ipsa
Dat. huic (m, f, n)
(n ).
Acc. hunc hanc hoc G e n. ip s iu s (m , f, n) ipso rum ipsaru m ipsorum
Abi. hoc hac hoc D a t. ipsi (ni, f, n) ipsis (m , f, n)
Acc. ip s u m ipsam ipsum ipsos ipsas ipsa
P LU R A LIS A b i. ipso ipsa ipso ipsis
Nom. hi hae haec
Gen. horum harum horum
Dat. his (m, f, n) Займенник ipse, ipsa, ipsum — сам, сама, саме відмінюється за
Acc. hos has haec зразком ille, тільки в nom., асс., sing. середнього роду має закінчен­
Abi. his (m, f, n) ня -m.
Займенник hic, haec, hoc має ту особливість, що в деяких відмін­ Займенник ipse утворений з «is» і частки -pse. Від ipse середній
ках залишився в кінці приголосний «с» від частки «се», яка втрати­ рід ipsum, оскільки він сприймався як «нескладний» займенниковий
ла «е». прикметник. Всі інші займенники в середньому роді закінчуються
Знахідний відмінок однини чоловічого та жіночого родів звичайно приголосним -d.
закінчується на -m, а тут перед «с» перейшло в-п.
В ІД Н О С Н І З А Й М Е Н Н И К И
О ЗН А ЧА Л ЬН І ЗА ЙМ ЕННИК И (P R O N O M IN A RELATIVA )
(P R O N O M IN A D E T E R M IN A T IV A )
Відмінювання займенника qui, quae, quod:
До означальних займенників належать:
idem, eadem, idem — той самий (той же), та сама, те саме; Cas is Singularis Pl iira 1Ї s
ipse, ipsa, ipsum — сам, сама, саме.
Відмінювання займенника idem, eadem, idem: N om . q u i (m) quae (f) quod (n) qui quae quae
G en. cu ius (m, f, n) q u o ru m q u a ru m q uo rum
D a t. cui (m , f, n) q u ib u s (m , f, n)
Casus S in g u la ris P lu ra lis
Acc. quem quam quod quos quas quae
A b i. quo q ua quo q u ib u s (m, f, n)

N om . idem (m) eadem (f) ide m e id e m (iid e m ), eaedem eadem

(n)
G en. eiusdem (m , f, n) eorun dem , earundem , eorundem В dat. і abi. plur. іноді поряд з формою quibus зустрічається форма
D a t. e id e m (m , f, n) eisdem (rn, f, n ), iis d e m , isdem qu s. Займенник qui в a b 1. sing. і abi. plur. часто виступає з приймен­
Асе. eundem eandem idem eosdem easdem eadem ником cum: quocum — з яким, quacum — з якою, quibuscum — з
eodem eadem eodem eisdem (m , f, n ), iis d e m , isdem
A b i. якими.
Відносний займенник узгоджується зі словом, до якого він відно­
Форма Idem виникла із isdem внаслідок випадання «s» і замінного ситься, в роді, числі і відмінку.
подовження.
47
46
 4) quisque, quidque — кожний 4) quisque, quaeque, quodque —
Узагальнюючий відносний займенник quicumque, quaecumque, кожний, всякий
-quodcumque— який-небудь, хто-небудь утворюється шляхом дода­ 5) unusquisque, unumquidque — 5) unusquisque, unaquaeque, unum ­
вання до відносного займенника -cumque. При відмінюванні з м і н ю ­ кожний зокрема quodque — кожний зокрема
є т ь с я тільки перша частина. Наприклад: 6) quivis, quaevis, quidvis — 6) quivis, quaevis, quodvis —
хто-небудь, що-небудь який тільки, який-небудь, кот-
S IN G U L A R IS
рий-небудь
N o m . quicumque (m) quaecumque (!) quodcumque (n)
7) quilibet, quaelibet, quidli­ 7) quilibet, quaelibet, quodlibet —
'Gen. cuiuscumque (m, f, n) bet — хто тільки, що тільки, який-небудь, котрий-небудь
Dat. cuicumque (m, f, n) хто-небудь, що-небудь
Acc. quemcumque quamcumque quodcumque Неозначені займенники нагадують нам питально-відносні займен­
Abi. quocumque quacumque quocumque ники, але в іншій функції. Вони відмінюються так само, як питальні,
'I
але приймають «частку»; «m» перед «d» переходить в «п» (асиміляція);
ПИТАЛЬНІ ЗА Й М ЕН Н И К И
a aliquis має в nom. plur. neutrum завжди форму aliqua.
(P R O N O M IN A IN T E R R O G A T IV A ) Приклади відмінювання:
1) Nom. quilibet, quaelibet, quodlibet
Питальні займенники збігаються у відмінкових формах з віднос­ Gen. cuiuslibet (m, f, n)
ними . Dat. cuilibet (m, f, n)
1) qui, quae, quod — який? яка? яке? Acc. quemlibet, quamlibet, quodlibet
2) quis? guid? — хто? що? Abi. quolibet, qualibet, quolibet.
Відмінювання займенника quis? quid? 2) Nom. aliquis, aliquid
Gen. alicuius (m, f, n)
Dat. alicui (m, f, n)
Casus
Acc. aliquem, aliquam, aliquid
Abi. aliquo, aliqua, aliquo.
Nom. quis? quid? — хто? що? У неозначених займенників відмінюється основна частина, а част­
Gen. cuius? — кого? чого? чий? чия? чиє? ки ali, piam, quam, dam, que, vis, libet, cumque — незмінні.
D at. cui? — кому? чому?
quem? quid? — кого? що?
Тільки у займенника unusquisque відмінюються обидві складові
1 Acc.
A b!. quo? — ким? чим? частини: Gen. uniuscuiusque, dat. unicuique.

ЗА П Е Р Е Ч Н І ЗА Й М ЕН Н И К И
До питальних займенників також належать uter? utra? utrum? —
(P R O N O M IN A N EG A T IV A )
який, -а, -е (з двох)? хто, що (з двох)? (Див. займенникові прикмет­
ники). До заперечних займенників належать: nullus, -a, -um — ніякий,
-a, -e; nemo — ніхто, nihil — ніщо.
Н Е О ЗН А Ч Е Н І ЗА Й М ЕН Н И К И
Відмінювання займенника nullus, -a, -um:
(P R O N O M IN A IN D E F IN IT A )

Найважливіші неозначені займенники Casus Singularis Pluralis

в іменниковому значенні: в прикметниковому значенні!;

1) quis, quid — хтось, щось
aliquis, aliquid — хтось, щось
2) quisquam, quidquam — або
quicquam — хтось, щось
3) quidam, quaedam, quiddam — 3) quidam, quaedam, quoddam —
хтось, щось
48
1) qui, quae (qua), quod — якийсь N om . n u llu s , n u lla , n u llu m n u l li, n u lla e , n u lla
aliqui, aliqua, aliquod — якийсь G en. n u lliu s , (m , f, n) n u llo r u m , n u lla r u m , n u llo r u m
D a t. n u lli (m , f, n) n u llis (m , f, n)
2) ullus, ulla, ullum — якийсь
Acc. n u llu m , n u lla m , n u llu m n u llo s , n u lla s , n u lla
A b i. n u llo , n u lla , n u llo n u llis (m , f, n)
якийсь
4-2494
49
 NEMO NIHIL
Nom. nemo nihil (nil) <
« 0) 8 8
Gen. nullius nullius rei (nihili) W O 43
>$
Dat. nemini (nulli) nulli rei 8 8 8 <
1)
43 o
Acc. neminem nihil (nil) ZJ >u ->у
<
>' S
TO| « Ц я -8 4 3 <D <D 4 3
A.bl. nullo (nemine) nulla re (nihilo) Q З B S1о о я ij G '3 M gw
O 43
G c
Ei £ Є §
Nullus виникло із заперечної частки ne + ullus. c tr e r w w O G-O Я-О- : ї cr c ro 43 G % "0 V) 43

Nemo складається із ne + hemo. 03

N ihil (ne + hilum ) означає дуже малий предмет. ТО
* ТО <U
Н і nemo, ні nihil у множині не відмінюються. O
ТО
ca a>
acu 1 K5 .»-Г
ЗА Й М ЕН Н И К О ВІ ПРИКМЕТНИКИ > 43 1 а<D > G
tUO
H Я
(A D IE C T IV A P R O N O M IN A L IA ) D 03
‘
s
43 G

T
O
0)
то то 'G
2 -a
5
^D -sШ
то '<UT 03 <D 03
Сюди належать такі слова: H < 03

■ae, -
O cp аГ
ТО
1) unus, -a, -um — один * « ? «? g <D

2) solus, -a, -um — одинокий, сам один • r-Г 03 G 03

1 >
(U£>
.Sa G
10) 43
G
3) totus, -a, -um — весь, цілий c .5 j S то ...
G Ї
G aa.,
w
> д 43 о G
OG G G
G
CD
Он
а)
O 43
G c
4) ullus, -a, -um — який-небудь, якийсь -Q ч cr c M O G 43 3 4 3 + j O4 7 & 00 00 43 G

5) uter, utra, utrum — який з двох

6) alter, altera, alterum — один (з двох), інший w со
C/J

ч и сл ів н и к и
7) neuter, neutra, neutrum — ні той, ні інший; жоден з двох G Gв G
Є .§ 1
8) alius, alia, aliud — інший
9) uterque, utraque, utrumque — той та інший, обидва.
Є
Й'о ’о40}3
?■£'
’о
<L>
43
P
> 00

C ■S "a> Є
G

Займенникові прикметники мають в gen. sing. -ius, в dat. sing. -і, z Є є

G G то є GЄ Є
G є
а в інших відмінках закінчення І та II відмін: gen. totius, sollus, utrlus, ? TO -G * G 'G Є
3 '
к T O .. 03 ТО то"
‘S
dat. toti, soli, utri i t . д. o . ’ co 1
Зразок відмінювання W - G
43 co^ * G
p . G« .M
G o Є з є -ESE'
з-З з 3 § Б M~a
§« «G .5 * 3.§ > E U<D 4<D3 . o??
'o "O o - ■c ■ 43
Singularis Pluralis r О І<Н
!£ +-• -4—
1ICC
- x . o. . § G O
<u u G
Оч C/3 ■+-> c r
G <d a> у
c r W 1/3 O
0) C 3
§ 7 G

Nom. totus, tota, totum toti, totae, tota

Gen. totius (m, f, n) totorum, totarum, totorum
Dat. toti (m, f, n) totis (m, f, n) > Gw
Acc. totum, totam, totum totos, totas, tota o •s g
^4
Abi. toto, tota, toto totis (m, f, n) <5 E -a'
.2 G ? #G G
Слова qualis — talis (який — такий), quantus — tantus (який ве­ 3 aO
r-TT *5b
ликий — такий великий) — це так звані взаємовідносні займенники — & 7 G O o E 43- -
43 - G
б _G G G o o G
O<
>u0Й^0
>a>4-3 0 43 <D
o
pronomina correlatlva. Вони можуть належати до групи питальних, w
G O 0Q<cd. G >CU 4 3 O)
O 43
G co
|§> §.tc
вказівних, відносних і неозначених займенників. G 43
£'G G
43 c r C T w
5ГО о Ф G G «
00 O G 4 3 G 4 3 43
G
cr
G
СГ
43
CL> G
43 G
G
> g ‘5o G
43
00

Числівник
>: >
(N U M E R A L E ) X
X
У латинській мові є чотири групи числівників: 1) кількісні — car­
dinalia (відповідають на запитання «скільки?»), 2) порядкові — ordi­
nalia (питання «який, -а, -е»?), 3) розділові — distributiva (питання
БО
61
таблиці <
(X є «по с к іл ь к и »?), 4) при сл івникові — a dve rbia numeralia (питання
W О) co c 3 .22
£§Л WЙГл”-1 ф*/>§C -c*-» 8 S Є 'i «скільки разів»?).
§5 3 £ •+-* 5 '3
Г4
, co■ §> | S ■§>8 J
^WxucCiiMCCQf G Складені числівники з останньою цифрою 8 або 9 (тобто починаючи
Ф
tJD Й
.ii Є g-
> ’ТЗ O■sr&s&Sf ___ >CO— Q J Ф *G c ^ ^ .5 CД від-18, 19) утворюються за допомогою віднімання з наступного десятка
ц = r
- cОч-f; п й з ^ d Й
Q §
V
Закінчення

з•~г з~<Уш
щтУ І ф
со co Q 2 <u _2 i~<rL ;g ф ф x
X
C §5 С ^Г 1С
- .> -Ґ
r - ._ д <j "O -*-> СТ СТ со tO O § є 5 відповідно 2 або 1: 18— duodeviginti, 19 — undeviginti, 28 — duo­
detriginta, 29 — undetriginta, 38 — duodequadraginta, 39 — undequ­
adraginta, 4 8 — duodequinquaginta, 49 — undequinquaginta і т. д .
Але від сотень ні цифри 2, ні 1 не віднімаються: 9 8 — nonaginta
< octo, 99 — nonaginta novem.
> 03 Двозначні числа від 21 до 99 можна позначати двояко: або спочатку
H ; та
p '-
O) ? ? т
„а 03 та називаються десятки, а потім одиниці, або спочатку одиниці, далі
ЇЇ та стуа г— сполучник et, а тоді десятки: Наприклад: viginti quattuor або quattuor
sH )-т-Гc
? Ш S '- ■ ‘ та aT
C/)
1 та ~ та є є et viginti — 24, sexaginta quinque або quinque et sexaginta — {35.
*.Б .
5 G »g>
io> b/},•=
„ Ьйта
1 ( 1 ) л * T'1e
f— 0) 'Я
G *■
— Е Є У числівників більше 100 спочатку йдуть сотні, далі десятки,
г« 3 і§ G І g
Зіз ^ M rt5m '§J,"5 'g
И У ІГ ІІ т а а потім одиниці. Наприклад: 135 — centum triginta quinque, 167 —
G іф ,5$
*G > ) 43 G
03 .G с g .2
C • : g g S &"S O s з O.S
й •
w *Q *G > centum sexaginta septem, 184 — 'centum octoginta quattuor і т. д.
3 - З СГ cr С-Ос
-о O G O 'G ч

Відмінювання числівників
Е
з Єр Із кількісних числівників відмінюються: unus, -a, -um; duo, duae,
Є Р Є ' Е ? і Є
G І? Е « ? Е G duo; tres, tria; сотні від 200 до 900 включно, m ilia — тисячі.
з 1 з та G * « G . Singularis
<
та" Є та та та.ЄG Є > ІЛ S
J та та со •. Nom. unus, una, unum
< з я с я
Z - S2 т•а"
со G
Г G .§ 1 1 =
со со Ф 'G Gen. unius (m, f, n)
З
a
G
м w» з Е ї ї з
,.й
r.
„ G G CG «G
jo
.—
СО Є- І2 ^ s G Dat. uni (m, f, n)
со G Є с
о с/з со
0) з й
со о G
> ЬО G ОM g Є G .5 ._ со Ь ФЛ-зм.§ со Ф G -+ Зс S5 Acc. unum, unam, unum
ьл та ) ,13'41 -
> S g ^ r
-u. .ІЗ
Є 2 3 ш Ьт аІ) СО QJ . Ш) ф G G
G U i 'o ; G ст1 Abi. uno, una, uno
іг лсу -±3 •— ф

Ф 2 ■а з Ф
. Т wЗ ,■
с Щ•S ї й » 8 S -J S
43 <•. « .5 Я G ^G tО
О )G*cd
—У•7
—. .....
f V } g-S йй S 8 Voc. une, una, unum
§4 іі 3.5. §*£
СҐ СҐ со со О GОa О»T _<
G -4—<СҐС G 7^ С <О
ц ід О G с ■ зі
СҐ .
Від unus вживається також множина: uni, unae, una в значенні:
1) «одні лише», 2) в сполученні uni — alteri — «одні — інші», 3) при
си
pluralia tantum ставиться звичайна кількісна форма uni.
: та ? Відмінюється за зразком прикметників І— II відмін (на -us, -a, -um).
ск
< <и ф та» соуз- ..
Z та «о с Відмінювання duo, duae, duo
ч-> -»-> ^ 1 а>
Ьйта .5 2 "с
З оз _g та . ол S G 1Z
Є є
о*
та' ’Й)"1-* ; с S -£ Ь/J Фй£< Nom. duo, duae, duo
< С, Ь .
:g w . ці! Ф ' G 'С § '£ в t
и о D
Gen. duorum, duarum, duorum
і 5л сз
G
- -G хni i»
сь-ц g (Ц
U V с ^l ^ Ц,си §> • СО --
+-
—•—О а> о <» 5
Dat. duobus, duabus, duobus
с г с Г с о їл О С и ^ сг стсо со О І
Acc. duos, duas, duo
> X X о о
X Abi. duobus, duabus, duobus
ЇЇЙ Й ^ Й Й Й °8 § 8 °Й 8 § 8 * X В Так, як duo, відмінюється ambo, ambae, ambo (оба), але з довгим
«X Q
кінцевим -о в формах nom. і асс.
о
О іО О О О О О О О О О О О О О О О О о о о о о О о о
d t J t f W IO S C O O lO O O O O O g O O O о о о оо ос> оо оо^ о Відмінювання кількісного числівника tres, tria
оо
— (M О 0 LO
о C
оNI о о о Nom. tres (m, f), tria (n)
Gen. trium (m, 1, n)
Dat. tribus (m, f, n)
52
53
Acc. tres (m, f), tria (n)
Якщо йдеться про порядкові числівники в кратних тисячах, то
Abi. tribus (m, f, n)
вони виражаються за допомогою прислівникових числівників, напри­
Voc. tres (m, f) tria (n) клад: quater millesimus — (досл. «чотири рази тисячний»).
Tres у відміні нічим не відрізняється від множини прикметників
За допомогою порядкових числівників утворюються дробові:
ПІ відміни. _ .
Сотні відмінюються як прикметники І— II відміни у множині (від 1/4 — quarta pars; 1/5 — quinta pars, 1/8 — octava pars, 3/5 — tres
quintae, 5/9 — quinque nonae, 3/4 — tres quartae, 7/10 — septem de­
200— 900 включно). cimae, 8/12 — octo duodecimae.
Nom. ducenti, ducentae, ducenta
Розділові числівники утворюються за Допомогою суфікса «п» і
Gen. ducentorum, ducentarum, ducentorum
відмінюються за І— II відмінами. Ці числівники вживаються при мно­
Dat. ducentis (m, f, n)
женні для визначення множеного: 2 x 2 = 4 — bis bina sunt quat­
Acc. ducentos, ducentas, ducenta tuor, ter bina sunt sex ( 3 x 2 = 6).
Abi. ducentis (m, f, n)
Mille (тисяча) не відмінюється; для множини служить слово m ilia Прислівникові числівники утворюються, починаючи від п’яти,
за допомогою суфікса «ies».
(тисячі) і відмінюється як іменник I I I відміни голосної групи:
Nom. m ilia
Gen. m ilium
Dat. milibus Д іє с л о в о
Acc. milia (V E R B U M )
A bi. m ilibus
Узгодження числівників з іменниками З А Г А Л Ь Н І В ІД О М О С Т І
У латинській мові числівники, які відмінюються, узгоджуються з
іменниками в роді, числі та відмінку. Наприклад: unus amicus один У латинській мові розрізняємо два види дієслів:іозначені)дієслова
(verba finita), котрі мають відношення до осіб, (тобто особові' й іменні
друг, una filia -
— одна дочка, duae puellae- — дві дівчини, duo oppi­
форми (verba infinita), які не містять жодного визначення особй, як
da — два міста, tres digiti — три пальці, tria instrumenta — три
наприклад, неозначена форма днслова.
інструменти, ducenti equi — двісті коней, trecenti libri триста
Для.особових.форм характерними є різні категорії: 1) особи (per­
книжок. . . sonae), 2) числа (numeri), 3) часи (tempora), 4) способи (modi), 5) ста­
Числівники від 4 до 100 не відмінюються і не впливають на відмі­
ни (genera). •
нок того слова, до якого вони належать. Наприклад: quinque arbo­
res — п’ ять дерев, novem crystalli — дев’ять кристалів, viginti sex Ім£нні фодмр: 1) неозначені^форми дієслова (infinitivi), 2) дієприк­
cives — двадцять шість громадян, quadraginta cornua - — сорок рогів, метники (participia), до яких відносимо також герундив (gerundivum),
3) віддієслівний іменник (gerundium), 4) супін (supinum) — особливий
sexaginta septem cuniculi — шістдесять сім кроликів. ■
віддієслівний іменник (див. нижче).
Числівник mille (тисяча) також не змінюється і не впливає на
відмінок означуваного слова: mille homines — тисяча людей. Іноді Щодо характеристики означених дієслів, розрізняємо:
m ille розглядається як невідмінюваний іменник, від якого^ залежить I. Особи (personae): persona prima — перша особа, persona secun­
da — друга особа, persona tertia — третя особа.
родовий відмінок: mille passuum (gen. plur.) — тисяча кроків.
I I . Числа (numeri): numerus singularis — однина, numerus plura­
Кратні тисячі (milia) завжди змінюються як іменники і керують lis ■
— множина.
родовим відмінком: duo m ilia librorum — дві тисячі книг,^ tria m ilia
I II . Часи (tempora): 1) теперішній — praesens;
m ilitum — три тисячі воїнів, quinque m ilia equorum — п’ять тисяч
2) минулий — praeteritum: „
коней. _ . . .. • а) минулий недоконаного виду — imperfectqm,
У складних порядкових числівниках, на відміну від рідної мови,
у б) минулий доконаного виду — perfectum,
форму порядкового числівника приймає кожна складова частина,
і в) давноминулий — plusquamperfectum;
наприклад: двадцять шостий — vicesimus sextus (або sextuset vicesi­
3) майбутній (futurum): ' ’
mus), тридцять п’ятий — tricesimus quintus (або quintus et tricesimus),
r а) майбутній недоконаного виду (futurum primum або simplex)*
сто сорок третій — centesimus quadragesimus tertius і т. д.
v7 б) майбутній доконаного виду (futurum exactumабоsecundum).
54
55
 Часи латинського дієслова характеризують дію за тривалістю,
а також за ступенем її завершеності. Таким чином, розрізняються
часи недоконаного і доконанрго видів. (Отже, в групу часів інфекта
(незавершених) входять: praesens, imperfectum, futurum primum,
який означає відношення дії до майбутнього незалежно від заверше­
ності. : герундив (gerundivum) і герундій (gerundium).
В групу часів перфекта (завершених) входять: Perfectum, котрий
означає дію незалежно від її тривалості. Plusquamperfectum — озна­
чає дію, що завершилась до початку другої дії у минулому. Futurum
secundum — означає дію, яка буде завершена до початку другої
дії, яка також відноситься до майбутнього.
IV. Способи (modi): дійсний — modus indicativus, наказовий—•
modus imperativus, умовний (кон’юнктив) —■modus coniunctlvus,
V. Стани (genera): активний — genus activum, пасивний — genus
passivum.
Дві з цих категорій, а саме: час і стан, характерні також для імен­
них форм дієслова (див. нижче).
ОСНОВНІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА
infinitivus — laudare — основа lauda, movere — move, legere — leg,
audire — audi.
За допомогою основи інфекта утворюємо всі часи системи інфекта
(praesens, imperfectum, futurum І) активного і пасивного"стану дійсно­
го, наказового і умовного способів; інфінітиви теперішнього часу,
Перфектиа основа'» визначається шляхом відкидання у 1 особі п е р ­
ф е к т а активного стану закінчення-і, наприклад: 1 особа перфекта orna­
v i — перфектна основа ornav, movi — mov, legi — leg, audivi — audiv.
Від перфектної основи утворюються всі часи системи перфекта
активного стану (perfectum, plusquamperfectum, futurum II activi),
неозначена форма дієслова минулого часу доконаного виду активного
стану (infinitivus perfecti activi).
. Основу супіна одержуємо шляхом відкидання від супінної форми
закінчення ,-um, наприклад, супін — ornatum, основа супіна — or­
nat, motum — mot, lectum — lect, auditum — audit.
ДІЄВІД МІНИ
( C O NJ UGAT I ONE S )

У латинській мові чотири основні форми дієслова: У латинській мові розрізняють чотири дієвідміни.
1) 1-а особа однини теперішнього часу дійсного способу активного
стану (praesens indicativi activi); О снова д іє ­
2) 1-а особа однини минулого часу доконаного виду (perfectum сл ова тепе­
Дієвідміни Д ієсл о в а в і n f і n і t. ріш н ього Закінчення основи
indicativi activi). Ця форма завжди закінчується на -і;> часу
3) супін (Supinum) — віддієслівний іменник, який закінчується
на -um; и І ornare -r- п ри краш ати orna «а»
4) неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану її m overe — рухат и m o ve «Є».
(infinitivus praesentis activi). III legere, — читати leg приголосний а б о го­
лосні «U», «і»
Наприклад:
IV a u d ir e — слухати au d i «і».
laudo, laudavi, laudatum, laudare — хвалити
- moveo, movi, motum, movere — рухати
lego, legi, lectum, legere — читати Дієвідміни розпізнаємо за закінченням основи^ Характерною
capio, cepi, captum, capere — брати ознакою є: І дієвідміни — а, I I — e, I I I — приголосний або «і», «и»,
audio, audivi, auditum, audire — слухати та ін. IV — «І».
Коли зіставляємо інфінітиви дієслів I I I дієвідміни типу legere і
ДІЄСЛІВНІ о с н о в и capere, то нелегко визначити, до якої групи дієслів I II дієвідміни воші
належать, оскільки за формою однакові. Тут необхідно знати також
Для утворення часових форм латинського дієслова служать діє­ 1 ос. однини теперішнього часу, яка дається у словниках: lego — ca­
слівні основи: 1) основа інфекта, 2) основа перфекта, 3) основа супіна. pio, як перша основна форма дієслова.
Основу інфекта одержуємо, відкинувши від неозначеної форми діє­
Особові закінчення дієслів
слова теперішнього часу -ге або -еге..(в I II дієвідміні) *. Наприклад:
Форми окремих часів утворюються шляхом сполучення дієслівної
* Д о I I I дієвідміни належать т ак ож деякі д ієсл ова, осн ов а як и х зак ін чуєт ься
на «и» (н ап р. statuere — постановляти) і гру п а дієсл ів з осн ов ою на «і», наприклад; основи з особовими закінченнями безпосередньо чи за посередництвом
facere — робити («і» осн ови перед «г» переходить в «є»). різних суфіксів і сполучних голосних.
56 57
 Дієслівні особові закінчення є активного і пасивного стану P lu ralis
audl-mus
Activum Passivum 1. lauda-mus move-mus leg-l-mus сарї-mus
audi tis
Singularis 2. lauda-tis move-tis leg-i-tis capi-tis
move-nt leg-u-iii capi-u-nt audi-u-пГ
-о, m -ог, -r 3. lauda-nt
"s -ris (re) Praesens indicativi passivi
.-t -tur
Pluralis Singularis
Illa. Illb IV
-mus -mur I II
move-or leg-or capi-or audi-or
‘^ s -mini 1. laudo-r
leg-e-ris cape-ris audl-ris
■pt _ -ntur 2. lauda-ris move-ris
leg-i-tur capi-tur audl-tur
Ц і закінчення вживаються у всіх формах індикатива і кон’юнкти­ 3. lauda-tur move-tur
ва, за винятком perfectum indicativi activi. Pluralis
. Закінчення 1 ос. sing. -о має теперішній час активного стану всіх move-mur leg-I-mur capi-mur audl-mur
1. lauda-mur
Д і є в і д м і н , майбутній (І) першої і другої дієвідмін. move-mini leg-i-mini сар і-mini audi-mini '
2. lauda-mini audi-u-ntur
В інших часах 1 ос. однини закінчується на -m. lauda-ntur move-ntur leg-u-ntur capi-u-ntur
3.
Пасивне, закінчення 1 ос. однини -ог вживається у тих випадках Як оачимо, від
Як бачимо від дієслівдшслш І, II, ІІІб, IV дієвідмін форми в praesens
де в активному стані -о, а пасивне закінчення -г вживається відповідно indicativi утворюються шляхом додавання до основи інфекта особових
активного -m. з а к ін ч е н ь , (активних - -о, -s, -t, -mus, -tis, -ht? пасивних - -ог, -ns,
Закінчення -ге 2 ос. однини пасивного стану вживається рідко -tur, -mur, -mini, -ntur).
зокрема, у теперішньому часі, де 2 ос. однини за формою збігається з В 1 ос. однини І дієвідміни голосний основи «а» зливається з «о»
інфінітивом теперішнього часу. в «о» — orna + о — orno, orna + or = ornor.
Особові^закінчення Perfectum indicativi activi такі- У 2 ос. однини активного стану, в 3 ос.^щ ш ни активного і
Singularis Pluralis ного стану в 1 і 2 ос. множини I I I д і є в і д м і н и обох станів між основою
-j _ -imus і закінченням ставиться тематичний голосний «і». У 2 ос. однини ,па­
'isti -istis сивного стану дієслів ІІІа, ІІІб дієвідмін між основою і закінченням
■it -erunt (ere) ставиться тематичний «е» («і» перед «г» переходить в «е»).
В 3 ос. множини дієслів П Іа, ІІІб, IV дієвідмін активної і пасивної
СИ СТ ЕМ А ІН ФЕК Т А форм між основою і закінченням ставиться тематичнии «u».
При дієвідмінюванні особові займенники у латинській мові не вжи­
У систему інфекта входять усі часові форми, які утворюються від ваються. Особа визначається відповідним дієслівним закінченням, за ви­
основи інфекта. Це - praesens, imperfectum, futDrum І, котрі озна­ нятком тих випадків, коли на займенник падає логічний наголос, аоо ко­
чають незавершену дію. Всі ці часи утворюються від однієї основи ли протиставляються дії осіб: ego lego, tu scribis (я читаю, а ти пишеш).
1 мають однакові особові закінчення. Минулий час недоконаного виду дійсного спосооу
_ Praesens — теперішній час тривалого виду, означає не тільки
дію, яка відбувається в момент мови, а йдію загалом. (Imperfectum indicativi)
Imperfectum — це минулий час тривалого виду, виражає минулу
Зразок дієвідмінювання тривалу дію. Вживається для вираження того, що в певний минулім
час було звичаєм або повторювалось. Часто зустрічається в розповідях,
Praesens indicativi activi (Теперішній час дійсного способу актив­
ного стану) : переважно в описі місцевостей, звичаїв, міркувань діючих осіб, супут­
Singularis ніх фактів тощо. ....... . й
Imperfectum часто виражає минулий час тривалої дп, яка відсу­
, , 1 11 П Іа ІІІЬ IV вається в час іншої минулої дії. Це переважно стосується опису мину­
i. audo move-o leg-o сарі-о audi-o лих історичних подій.
2 auda-s move-s leg-i-s capi-s audi-s Минулий час недоконаного виду дійсного способу утворюється від
3. lauda-t move-t leg-i-t capi-t audi-t основи інфекта за допомогою суфікса «Ьа» в І і I I дієвідмінах і «eba» —
58
59
 смислу речення. У підрядних реченнях він означає майбутню дію, яка
є одночасною з майбутньою дією головного речення і перекладається
в I I I — IV. До цих суфіксів додаються особові закінчення: активні —
майбутнім тривалого' виду
-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt; пасивні — r, -ris, -tur, -mur, -mini, -ntur. Майбутній час (перший) активного і пасивного стану утворюється
Минулий час недоконаного виду*дійсного способу активного стану від інфектної основи: дієслова І та II дієвідмін приймають суфікс «Ь»,
(Imperfectum indicativi activi) особові закінчення (відповідно активні чи пасивні).
Крім цього, починаючи з 2 ос. однини, вставляється між основою \
Зразок відмінювання
закінченням тематичний голосний «і», а в 3 ос. множини тематичнии
Singularis голосний «u» (пор. Н І «а» дієвідміну у теперішньому часі).
І II ІІІа ІІІЬ IV У 2 ос. однини пасивного стану «і» перед «г» переходить в «е» (пояс­
1. lauda-ba-m move-ba-m leg-eba-m capi-eba-rn audi-eba-m нення див. вище). І
2. lauda-ba-s move-ba-s leg-eba-s capi-eba-s audi-eba-s Дієслова I II та IV дієвідмін приймають у 1 ос. однини суфікс «а»,
3. lauda-ba-t move-ba-t leg-eba-t capi-eba-t audi-eba-t а в інших особах — «е» і особові закінчення.
Pluralis
Майбутній час І дійсного способу активного стану
1. lauda-ba-mus move-ba-mus leg-eba-mus capi-eba-mus Futurum І (primum) indicativi activi
2. lauda-ba-tis move-ba-tis leg-eba-tis capi-eba-tis
3. lauda-ba-nt move-ba-nt leg-eba-nt capi-eba-nt Singularis
audi-eba-mus IV
І II Illa HIb
audi-eba-tis audi-a-m
lauda-b-o move-b-o leg-a-m capi-a-m
audi-eba-nt 1.
audi-e-s
2. laud3-b-i-s move-b-i-s leg-e-s capi-e-s
Минулий час недоконаного виду дійсного способу пасивного стану move-b-i-t leg-e-t capi-e-t audi-e-t.
3 . lauda-b-i-t
(Imperfectum indicativi passivi) Pluralis
Singularis capi-e-mus
I
1. lauda-b-i-mus move-b-i-mus leg-e-mus
II I lla H Ib move-b-i-tis leg-e-tis capi-e-tis
1. lauda-ba-r 2. lauda-b-i-tis
move-ba-r leg-eba-r cap >eba-r
2. lauda-ba-ris move-ba-ris leg-eba-ris cap -eba-ris
3. lauda-b-u-nt move-b-u-nt leg-e-nt
audi-e-mus
capi-e-nt
3. lauda-ba-tur move-ba-tur leg-eba-tur cap -eba-tur audi-e-tis
IV audi-e-nt ■
audi-eba-r
audi-eba-ris Майбутній час І дійсного способу пасивного стану
audi-eba-tur (Futurum І (primum) indicativi passivi)
Pluralis
Singularis
1. lauda-ba-mur move-ba-mur leg-eba-mur capi-eba-mur
2 . lauda-ba-mini move-ba-mini leg-eba-mini capi-eba-mini 1. lauda-b-or move-b-or leg-a-r capi-a-r audi-a-r
3 . lauda-ba-ntur move-ba-ntur leg-eba-ntur capi-eba-ntur 2. lauda-b-e-ris move-b-e-ris leg-e-ris capi-e-ris audi-e-ris
audi-eba-mur 3. lauda-b-i-tur move-b-i-tur leg-e-tur capi-e-tur audi-e-tur
audi-eba-mini
Pluralis
audi-eba-ntur
Майбутній час І дійсного способу 1. lauda-b-i-mur move-b-i-mur leg-e-mur capi-e-mur audi-e-mur
(Futurum І indicativi) 2. lauda-bi-mini move-b-i-mini leg-e-mini capi-e-mini audi-e-mini
3. lauda-b-u-ntur move-b-u-ntur leg-e-ntur capi-e-ntur audi-e-ntur
. Futurum І (primum) — відповідає у рідній мові майбутньому часо­ Futurum І іноді також вживається в смислі наказового способу.
ві як доконаного, так і недоконаного виду. В головних реченнях пе­
рекладається майбутнім тривалого або нетривалого виду, залежно від 61
60
 Минулий час недоконаного виду
Теперішній час умовного способу (кон’юнктива) (Imperfectum coniunctlvi)
(Praesens coniunctlvi) Минулий час недоконаного виду умовного способу (кон’юнктива)
Кон’юнктив виражає відношення дії до реального здійснення. Він усіх дієвідмін утворюється шляхом додавання до інфектної основи
виражає дію як можливу, очікувану, бажану або йнереальну. суфікса «ге» і особових активних (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt) чи па­
Застосування латинського кон’юнктива значно ширше, ніж умов­ сивних закінчень -r, -ris, -tur, -mur, -mini, -ntur) *.
ного способу в рідній мові. Минулий час недоконаного виду кон’юнктива активного стану
Теперішній час кон’юнктива від дієслів І дієвідміни утворюється (Imperfectum coniunctlvi activi)
заміною кінцевої голосної основи інфекта «а» на «е» та додаванням ак­ Singularis
тивних (m, s, t, mus, tis, nt) чи пасивних закінчень (r, ris, tur, mur, IV
I II Illa I llb
mini, ntur). У I I, I I I і IV дієвідмінах для утворення кон’юнктива те­ audl-re-m
1. lauda-re-m movc-re-m leg-e-re-m cape-re-m
перішнього часу додається голосний «а» та особові закінчення. Таким audr-re-s
2. lauda-re-s move-re-s leg-e-re-s cape-re-s
чином, характерною ознакою в І дієвідміні є голосний «е», а в інших audl-re-t
3. lauda-re-t move-re-t leg-e-re-t cape-re-t
голосний — «а».
Pluralis
Теперішній час кон’юнктива активного стану 1. lauda-re-mus move-re-mus leg-e-re-mus cape-re-mus audi-re-mus
(Praesens coniunctlvi activi) 2. lauda-re-tis move-rf-tis leg-e-re-t is cape-re-t is - audi-re-tis
Singularis 3. lauda-re-nt move-re-nt leg-e-re-nt cape-re-nt audi-re-:it
І II Illa I llb IV Минулий час'недоконаного виду кон’юнктива пасив.чого стану
1. laud-e-m move-a-m leg-a-m capi-a-m audi-a-m (Imperfectum coniunctlvi passivi)
2. laud-e-s move-a-s leg-a-s capi-a-s audi-a-s Singularis
3. laud-e-t move-a-t leg-a-t capi-a-t audi-a-t ‘II Illa I llb IV
І
Pluralis 1. lauda-re-r move-re-r leg-e-re-r cape-re-r audl-re-r
1. laud-e-mus move-a-mus leg-a-mus capi-a-mus 2. lauda-re-ris move-re-ris lege-re-ris cape-re-ris audi-re-ris
audi-a-mus
2. laud-e-tis move-a-tis leg-S-tis 3. lauda-re-tur move-re-tur leg-e-re-tur cape-re-tur audi-re-tur
capi-a-tis audi-a-tis
3. laud-e-nt move-a-nt leg-a-nt capi-a-nt audi-a-nt Pluralis
1. lauda-re-mur move-re-mur leg-e-re-mur cape-re-rnur audi-re-mur
Теперішній час кон’юнктива пасивного стану
2. lauda-re-mini move-re-mini leg-e-re-mini cape-re-mini audi-re-mini
(Praesens coniunctlvi passivi) -
3. lauda-re-ntur move-re-ntur leg-e-re-ntur cape-re-ntur audi-re-ntur
Singularis У дієслів ІІІб дієвідміни кінцевий голосний основи «і» переходить
I II Illa I llb IV перед суфіксом «ге» в «е» — сарі ■+ re + m > caperem.
1. laud-e-r move-a-r leg-a-r capi-a-r audi-a-r Первісно ознакою coniunctivus imperfecti був суфікс «se», який
2. laud-e-ris move-a-ris leg-a-ris capi-a-ris audi-a-ris згодом внаслідок ротацизму перейшов в «ге».
3. laud-e-tur move-a-tur leg-a-tur capi-a-tur audi-a-tur ІМ П Е Р А Т И В
Pluralis (IMPERATIVUS)
1. laud-e-mur move-a-mur leg-a-mur capi-a-mur audi-a-mur Activum Passivum
2. laud-e-mini move-a-mini leg-a-mini capi-a-mini audi-a-mini Тепер, час 2 ос. одн. —основі інфекта -ге
3. laud-e-ntur move-a-ntur leg-a-ntur capi-a-ntur audi-a-ntur (крім I I I дієвідміни)
----------- -------------X U 1 U 1 V .U 1 .1 V 1 L l l l IV Д ІС В ІД Щ Ш 1 1 o illg . » 2 ос. мн. -te -mini
praesens coniunctlvi пояснюється тим, що futOrum I indicativi на «am»
* Н евірн им є правило, щ о c o n iu n c tlv u s im perfecti утворю ється ш ляхом додаван ­
був у древню епоху кон’юнктивом. Пізніше форма на «а» зберегла зна­ ня до ін ф інітива теперіш нього часу особ ов и х зак ін чен ь , оск іл ь ки с у ф ік с інф ін ітива
чення (стала ознакою) кон’юнктива, а форма на «е» служила для ви­ має «ге» з «е» коротким , а к о н ’юнктив — «ге» — з довгим «е».
раження майбутнього часу.
63
Майбутній час 2 ос. одн. -to -tor
З ос. оди. -to -tor gi __ читатись, бути читаним, сарі - братись, бути браним, audi-rt
2 ос. ми. -tote — слухатись, бути вислуханим. narticipium praesentis ас-
3 ос. мн. -nto -ntor
Дієслова у 2 ос. однини наказового способу в І, II, IV дієвідмінах і — - » р, е р » * ™ °-
за формою збігаються з основою інфекта. Друга особа однини наказо­ рення і відміну див. вище).
вого способу I I I дієвідміни утворюється за допомогою додавання до
основи «е»: lauda — хвали, move — рухай, lege — читай, саре — бе­ СИСТЕМА ПЕРФЕКТА
ри, audi — слухай.
Друга особа множини наказовогоспособу утворюється за допомо­ М шулий час доконаного виду дійсного способу активного стану
гою закінчення «te», яке додається до основи інфекта у І, II, IV діє­ (PERFECTUM IN D IC A T IV I ACTIVI)
відмінах; у I I I дієвідміні між основою та закінченням — te вставля­
ється «і». І дієвідміна — lauda-te — хваліть, II — move-te — рухайте,
I I I — leg-1-te — читайте, cap-i-te — беріть, IV — audl-te — слухайте.
Imperativus futuri утворюється шляхом додавання до основи ін­ чень -i, -isti, -it, -imus, -istis, -erunt.
фекта закінчень: для 2 ос. і 3 ос. однини — to, 2 ос. множини — tote, Зразок дієвідмінювання
З ос. множини-- nto.
В ІІІа дієвідміні між основою інфекта і закінченням ставиться зв’яз­ Singularus
ковий голосний: в 2 ос. і 3 ос. однини, 2 ос. множини «і» та в 3 ос. мно­ cep-i audlv-i
mov-i leg-i
1. laudav-i cep-isti audiv-isti
жини (ІІІа, ІІІб, IV дієвідміни) — «и». Наприклад: lauda-to, move-to, mov-isti leg-isti
2. laudav-isti cep-it audlv-it
leg-i-to, cap-i-to, audl-to, — нехай хвалять, рухають, читають, беруть, mov-it leg-it
3. laudav-it
слухають; lauda-tote, move-tote, leg-i-tote, cap-i-tote, audi-tote— нехай Pluralis _ .
хвалять, рухають, читають, беруть, слухають; lauda-nto, move-nto,
leg-u-nto, capi-u-nto, audi-u-nto — нехай вони хвалять, рухають, 1. laudav-lmus mov-imus leg-imus сер-ітш «“ J*™ ;'™ 5
читають, беруть, слухають.
Відповідно додаються до основи інфекта пасивні закінчення та в 3. H a y - a u n t т о т -erunt ш“ РЛ “"с. одниш минулого
ІІІа, ІІІб і IV дієвідміні — зв’язкові голосні. час^д о^он ^ого^и д уТ ій огого способу активного стану закінчення -і
Неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану
(див. вище). гашіппгп цясм доконаного виду дійсного
(IN FIN IT IV U S PRAESEN TIS ACTlVI) спошбу^ктивного^тану^кр^м загальновживаного закінчення
Як вказувалось вище, в систему інфекта входить infinitivus prae­
sentis activi. Він утворюється додаванням до інфектної основи -ге в можуть мати -ere: ornaverunt і ornavere.
І, II, IV дієвідмінах: lauda-re — хвалити, move-re — рухати, audi­ Найважливіші види перфекта
r e — слухати. В дієслові ІІІа дієвідміни інфінітив теперішнього часу
утворюється за допомогою додавання -ere: leg-ere —• читати. У дієслів 1 Perfectum на -vi _ хвалити
ІІІб дієвідміни кінцевий приголосний «і» основи перед г переходить в І laudo, laudavi, laudatum, laudare
нищити
«е» — сарі + ге >■ capere. Дієслів такого типу у латинській мові ду­ 11’, deleo, delevi, deletum, delere бажати
же мало. III. cupio, cupivi, cupitum, cupere . закінчувати
Неозначена форма дієслова теперішнього часу пасивного стану
IV. finio, finivi, finitum , fmire
2. Perfectum на -ui - лежати
(IN FIN IT IV U S PRAESENTIS PASSlVI) I. cubo, cubui, cubitum, cubare - оцінювати, думати
Інфінітив теперішнього часу пасивного стану утворюється від ос­ II. censeo, censui, censum, censere ■обробляти, шанувати
нови інфекта, до якої додається -гі для дієслів І, II, IV дієвідмін і за­ III colo, colui, cultum, colere _ _ - відкривати
кінчення -і для дієслів ІІІа дієвідміни. Наприклад: lauda-ri — хва­ - З ^ Ж ^ Ж і н н о г о г о л "о с « о (не стосується
литись, бути хваленим, move-ri — рухатись, бути порушуваним, 1е-
тільки дієслів III дієвідміни)
64 65
5 -2 49 4.
 I I I . ago, egi, actum, agere — гонити, вести, діяти Майбутній час I I (доконаного виду) дійсного способу активного стану
capio, cepi, captum, capere — брати FUTORUM II (EXACTUM) IN D IC A T IV I ACTlVI
consido, consedi, consessum, considere — разом сидіти
facio, feci, factum, facere — робити Майбутній час II (доконаного виду) дійсного способу активного
iacio, ieci, iactum, iacere — кидати стану утворюється додаванням до перфектної основи, в 1 ос. однини
frango, fregi, fractum, frangere — ламати суфікса — «ег», а.в інших особах — «егі» та особових закінчень: в од­
4. Perfectum з редуплікацією (подвоєнням) н и н і-- m', -s, -t; у м ножині--mus, -tis, -nt.
I. do, dedi, datum, dare — давати Singularis
II. mordeo, momordi, morsum, mordere — кусати, гризти 1. laudav-er-o mov-er-o leg-er-o cep-er-o audiv-er-o
I I I . cano, cecini, cantum, canere — співати 2. laudav-eri-s mov-eri-s leg-eri-s cep-eri-s audiv-eri-s
IV. reperio, repperi, repertum, reperlre — знаходити 3. laudav-eri-t mov-eri-t leg-eri-t cep-eri-t audiv-eri-t
5. Perfectum на -si (xi) Pluralis
II. maneo, mansi, mansum, manere — залишатися 1. laudav-eri-mus mov-eri-mus leg-eri-mus ‘ cep-eri-mus
II. augeo, auxi, auctum, augere — збільшувати 2. laudav-eri-tis mov-eri-tis leg-eri-tis cep-eri-tis
III . gero, gessi, gestum, gerere — нести, вести 3. laudav-eri-nt mov-eri-nt leg-eri-nt cep-eri-nt
III . flecto, flexi, flexum, flectere — нагинати audiv-eri-mus
IV. sentio, sensi, sensum, sentire — відчувати audiv-eri-tis
IV. vincio, vinxi, vinctum, vincire в’язати audiv-eri-nt
6. Perfectum (основа якого нагадує дієслівну основу теперішнього
часу) з подовженням. Минулий час доконаного виду умовного способу активного стану
I I I . lego, legi, lectum, legere — читати (PERFECTUM CON IU NCTlVI ACTlVI)
I II . defendo, defendi, defensum, defendere — захищати Минулий час доконаного виду умовного способу активного стану
IV. venio, veni, ventum, venire — приходити утворюється шляхом додавання до перфектної основи суфікса «егі»
і особових закінчень (-m, -s, -t, -mus, -tis, -nt).
Давноминулий час дійсного способу активного стану Singularis
(PLUSQUAMPERFECTUM IN D IC A T IV I ACTlVI) I II I II III IV
1. laudav-eri-m mov-eri-m leg-eri-m cep-eri-m audiv-eri-m
Давноминулий час дійсного способу активного стану утворюється 2. laudav-eri-s mov-eri-s leg-eri-s cep-eri-s audiv-eri-s
шляхом додавання до перфектноі основи суфікса — «ега» і особових 3. laudav-eri-t mov-eri-t leg-eri-t cep-eri-t audiv-eri-t
закінчень: в однині-- m, -s, -t ; у м нож ині---mus, -tis, -nt. Pluralis
Singularis 1. laudav-eri-mus mov-eri-mus leg-eri-mus cep-eri-mus audiv-eri-mus
2. laudav-eri-tis mov-eri-tis leg-eri-tis cep-eri-tis audiv-eri-tis
1. laudav-era-m mov-era-m leg-era-m cep-era-m audiv-era-rn 3. laudav-eri-nt mov-eri-nt leg-eri-nt cep-eri-nt audiv-eri-nt
2. laudav-era-s mov-era-s leg-era-s cep-era-s audiv-era-s Давноминулий час умовного способу активного стану
3. laudav-era-t mov-era-t leg-era-t cep-era-t audiv-era-t (PLUSQUAMPERFECTUM CONIUNCTIVI ACTIVI)
Давноминулий час умовного способу активного стану утворюємо,
Pluralis
додаючи до перфектної основи суфікс «isse» і особові закінчення (-m,
1. laudav-era-mus mov-era-mus leg-era-mus cep-era-mus -s, -t, -mus, -tis, -nt).
2. laudav-era-tis mov-era-tis leg-era-tis cep-er3-tis Singularis
3. laudav-era-nt mov-era-nt leg-era-nt cep-era-nt I II III III IV
audiv-era-mus 1. laudav-isse-m mov-isse-m leg-isse-m cep-isse-m audiv-isse-m
audiv-era-tis 2. laudav-isse-s mov-isse-s leg-isse-s cep-isse-s audiv-isse-s
audiv-era-nt 3. laudav-isse-t mov-isse-t leg-isse-t cep-isse-t audiv-isse-t
66 5* 67
 P lu ra lis
1. capti, -ае, -a sumus auditi, -ае, -a sumus
2 » estis » es^ s
1. laudav-isse-mus mov-isse-mus leg-isse-mus cep-isse-mus
3 . » sunt » sunt
2. laudav-isse-tis mov-isse-tis leg-isse-tis cep-isse-tis
3. laudav-isse-nt mov-isse-nt leg-isse-nt cep-isse-nt Давноминулий час дійсного способу пасивного стану
audiv-isse-mus (PLUSQUAMPERFECTUM IN D IC A T IV I PASSIVI)
audiv-isse-tis Давноминулий час дійсного способу пасивного стану утворюється
audiv-isse-nt 3 пасивногодієприкметника минулого часу доконаного виду та допо­
Infinitivus perfecti activi — інфінітив минулого часу активного міжногодієслова sum, esse, fui в минулому часі недоконаного виду.
стану — утворюється від основи перфекта додаванням до неї «isse»:
iaudav-isse, mov-isse, leg-isse, cep-isse, audiv-isse. Singularis
повГні)ИСТЄМІ ПЄР^>ЄКТа 3УстРічаються також «короткі» форми (синко- 1. laudatus, -a, -um eram motus, -a, -um eram lectus, -a, -um eram
» eras ^©ras
2. »
Часи доконаного виду у пасивній формі 3. » erat » erat » erat
1. captus, -a, -um eram. auditus, -a, -um eram
Часи доконаного виду у пасивній формі утворюються з participium eras
2. » eras
pertecti passivi і допоміжного дієслова sum, esse, fui в praesens erat
imperfectum, futurum I. 3. » erat
Participium perfecti passivi — дієприкметник минулого часу до­ Pluralis
конаного виду пасивного стану утворюється шляхом додавання до 1. laudati, -ae, -a eramus -}-moti, -ae, -a eramus lecti, -ae, -a
основи супіна * родових закінчень -us(m), a(f), -um(n). Наприклад:
laudatus, -a, -um — похвалений, -а, -е, будучи хвалений; motus, -а
2. » eratis » eratis
erant
3. » erant
-um — порушений, -а, -е, будучи порушений; lectus, -a, -um — прочита- eramus
нии, -а, -е, будучи прочитаний і т. д. Відмінюються за І та II відмінами. eratis
Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану erant
1. capti, -ae, -a eramus auditi, -ae, -a eramus
(PERFECTUM IN DICAT IV I PASSIVI)
2. eratis » eratis
Минулий час доконаного виду дійсного способу пасивного стану erant
3. erant
утворюється з пасивного дієприкметника минулого часу доконаного
виду і допоміжного дієслова sum, esse, fui в теперішньому часі. Майбутній час П (доконаного виду) дійсного способу пасивного сіпану
Singularis (FUTURUM II (EXACTUM) IN D IC A T IV I PASSIVI)
1. laudatus, -a, -um sum motus, -a, -um sum lectus, -a, -urn sum Майбутній час доконаного виду дійсного способу пасивного стану
2- » es » eS » es утворюється з пасивного дієприкметника минулого часу доконаного
, , * est » est » est виду та допоміжного дієслова sum, esse, fui в майбутньому часі недоко­
1. captus, -a, -um sum auditus, -a, -um sum
2. » es » es наного виду.
3. » est » est Singularis
Pluralis ero motus, -a, -um ero lectus, -a, -um
1. laudatus, -a, -um
2. eris » eris »
1. laudati, -ae- -a sumus moti, -ae, -a sumus lecti, -ae, -a erit »
3. erit
"• * estis » estis »
ero
3. » sunt » sunt »
eris
sumus
erit
estis
1. captus, -a, -um ero auditus, -a, -um ero
__________ sunt » eris
2. eris
* Точн іш е; P a r tic ip iu m perfecti p a s siv i утворю ється, як і суп ін , від к оре н я д іє ­
3. erit » erit
сл ов а з додаванням су ф ік с а «tu».
69
68
 P lu ra lis Давноминулий час умовного способу пасивного стану
(PLUSQUAMPERFECTUM CONIUNCTlVI PASSIVI)
1. laudati, -ae, -a erimus moti, -ae, -a erimus lecti- -ae -a
2. Давноминулий час умовного способу пасивного стану утворюється
eritis » eritis »
3. з пасивного дієприкметника минулого часу доконаного виду і допо­
erun* » erunt »
erimus міжного дієслова sum, esse, fui в coniunctlvus imperfecti.
eritis
erunt Singularis
1. capti, -ae, -a I II
erimus auditi, -ae, -a erimus essem
2. laudatus, -a, -um essem motus, -a, -um
eritis » eritis 1.
esses
3. erunt » erunt 2. » esses
esset esset
3.
III
Минулий час доконаного виду умовного способу пасивного стани lectus, a, -um essem
(PERFECTUM CONIUNCTlVI PASSIVI) esses
esset
, ^ МИНУЛИЙ ЧаС доконаного ВИДУ умовного способу пасивного стану I II IV
-3 пасивиого Дієприкметника минулого часу доконаного essem auditus, -a, -um essem
1. captus, -a, -um
виду 1 допоміжного дієслова sum, esse, fui в coniunctlvus praesentis. esses » esses
2.
esset esset
Singularis 3.
Pluralis
III I II
1. laudatus, -a, -um sim motus, -a, -um sim lectus, -a, -um essemus moti, -ae, -a essemus
2.
•6. » sis
Qf<! 1. laudati, -ae, -a
SIS essetis » essetis
3. sit 2.
sit essent » essent
sim 3.
I II
sis lecti, -ae, -a essemus
sit » essetis
III » essent
. IV
1. captus, -a, -um sim auditus, -a, -um sim IV
Z .. » sis2
o ie Ш
SIS
1. capti, -ae, -a essemus auditi, -ae, -a essemus
3. sit sit essetis essetis
2. »
essent " essent
—~ —
Pluralis 3. »
Infinitivus perfecti passivi — неозначена форма дієслова минулого
1 часу пасивного стану утворюється з participium perfecti passivi та
III
. laudati, -ae, -a simus moti, -ae, -a simus lecti, -ae -a інфінітива дієслова esse. Дієприкметник минулого часу пасивного
2 . » sitis
Q Іf ІC w
sitis
* стану - складова частина даного інфінітива - узгоджується з ло­
3. sint sint гічним підметом в ооді, числі, відмінку і залежно від інфінітивного
simus зворота (nominativus cum infinitivo чи accusativus cum ‘^ t i v o -
sitis див. нижче) може виступати в номінативі або акузативі обох чисел.
sint Наприклад:
III IV Sing. laudi tus, -a, -um (-um, -am, -um) esse
t . 1V
1. capti, -ae, -a simusauditi, -ae, -a simus Plur. laud ii, -ae, -a (-os, -as, -a) esse — бути похваленим
2
2.. » ciHc
sitis „
sitis Sing. lectus, -a, -um (-um, -am, um) esse
3. sint Plur. lecti, -ae, -a (-os, -as, -a) esse - бути прочитаним.
sint
70 71
 00
D
>
н
2
a.
z
Є
g
Є
G
G
•—
<O 1*0
тЗтЗ IO S
ea D
K c ™c 2
£
C fflM03д§ яI
K
U I t
<_> H h G C *G G u
ф « ^ Jh
OU O 3rrt O
Ін E I«
з ‘2 c
н
<
a <
G
G * ■ . ♦ trc-ч ^S O
i=! Dh
5
-)
O1CG
L)-+
Я-* O
O-Q Cl°
« : G . —< *
w o o q
X
X н
f-
< “S
03 oj ica wg
£ G C •<tJicg ca 03
2 p c G c
я
Sg
І D
D >
5 І>
НЧ c/)
p ^ H V)
o* o 3 w+j
< ^ z g g iz; c <d u
=r 0 D Є 5;СЛ- є «я ! і і CL> 0) "CU1Ф ICD Ф
W W (Л ww w a z u, G .G G
s 2 ' ф
ф ф Ф <3 <n ІЛ и Й w wи 2 ~ u, 5 С ^ t_ -2 Є Є c
CU !Ф Іф Іф Ф Ф
O І I 5 ^■23 є є g
4 1 u >І >І >I >
I >І>I o Т
> >>>>> з оТ
зоТ
з оїз c
Т їa
<d ф Ф ІФ 10) <D
U2 o G G G G p G
ioj
C
icaюз ca ea ira
G C G G C} ш я й ra nj И ЯW Я Wя
u і і і Іф
O) ICD
і id)і Фі
ф ю ac
< S
O
S b hi b ^
OO O O o b
o
b b ^ In
oo o o o
c C c c c в
b b b b 14 ^ G GG G C c G C
Ін іи
GG G G
інІн ін ІН
G GG G G G
1_ ІНU Ін Іч U
H o o o o o o 1
o4 ^o o o
« c
лoh O O OO O O О ОО О О О
<
Я
Щ
et D
tu >
CQ 2 « +" н
n є я ~ Is-S Є (O-M E ‘-П c < w ь G .G G
ш оз oa irc >ra ro o.2.t;.§-5 § co « OJ >03 іпз CO
Ін Ї—
(V
—f їй ^H ін o (н ь-G . 'C 5 G g с
rO -Q .O .£3 ,£3 rQ ф ф Ф ф ф Ф <U<DOCU<UCU 5 GЄє Xl-QJDJ2 л
03 ,с-0 103 ІСТЗ 03 03
t sI 103 CO z 1 1Т 1 1
CЗ C3 w *ca істз ica ca co ea 'oo icaica со -гз v-o >S1>
O 03 >
яя>k
>j >І >І >І >І >І >I >І >І >I >E>i >! о 03<оз пз 0І3 10M
3 І030
І3 N
0303
G G G G G C G C Gi t-н G G Gh h
GhG G ca caоз ca оз оз «G3 G03Gca C
03 03C ca G G Е GG
Ін G
l, C G Gl-
Cч C
Uc G
U. G
G G G C C
o o o o OO Ut ін t-н t—
O O OO o O
J—i V
O OO O O O
u,
U, U $h
C
U, U, U, U. I— t-ч О О •о О О
G G G G G G
OOOOOO O OhO O O O O OO O O O
W.
О о
Ін Ін U Ін
о О О О

H H н
z u н о
W Ш H £„ Z
c/) tu U W Ш
їй
w Ш po KH оо (X
< W. o lu СУШ
СЛCL, tu ш
СсГ a H (X o y
H <c- с а
s D Ш ID Ctf с*
a DX
U« a J w
D.D. tu W a
72
73
 Продовження таблиці <Л
D
к*
І*—І D
н Є >
2 з
tu Є
в
2 [L.
оє
в
І-н
2
о

є
в
D
ТО
*4
к
ТО d
t/T
в C/J Е
у 43
в1 в у
н н
< а
CU то
вu <
fi
В Оч § Е
О
Е?

н
<3со н
KD
Щ> <с/)

на -є)
Он іоа істз аз їси іо; а; а>
£ В В В £> В в. в со со со
о
о о
Є Є Є Є Е-Е

II (основа

ACTI VUM
В c/j Єн-* в
D Ф О) ф іф іф ф
W «И W
w [W
Л й
и W
> .§.2-.gS.S
w с/з*5> w w*і/! w D
н
ф ф ф ф ф ф >
а Н 2 wч-»
2 О .1.2 Й .§ £ .Й

CONIUGATIO
D 2 В с/і , В ^В * j-<
2 22 Є »«Ь^с
ТО ТО ТОICO '«З ТО
ф аЗ"ф іф іф о ф ф Ф Ф Ф Ф

вI Iв вІ вІ вI Iв
І—. . І—і V—
. t і—•
О
О
є М І М І І ІI I І
з О ф ф ф ф ф ф їй) іф Іф Ф Ф ІФ
и во во ов ов во во во ов ов во во во
в аГ в
о во оВ Во оВ Во
о 7 E EE E E Е Е ЄЄ Є Є Е EEEEEЕ

СО Е c/} ^c/)|В~f/JпВ Є0 Т
С иО—ТОісEоsіто"с
то
D В |н їн ІЧ ІН І______ і______
1 ,
> М І) 1) И ф й Ф фФ ф о ф ф ф а) а) а) ф D
Н >і
її—
< рм і- з .5 З н 5« - §
у о 'S " .§ .§ § < Є
ТО м
ТО+-ОіТЄО іт
Т зо g
то 0 .Й .в ^ в
§ .її в
"її й.§ іїї ІО
з Л Л Л ХЗХ1 Л
о § .її*» „Q Х> . о , п Х і X ) х* IS £ !Н IS гВ
О «- и t -р С
2 З
I I І фI Iф іфІ 1 І І І II '3I 3I I3 I3I 3I 3
•т І II І І І
вї—о< cт овто т во втоато
2 ф Ф Ф ІФ Іф Ф ІФ Іф Іф ф ф ІФ
в в в в в в
іф іф іф
во Ов О
в О
в Ов во во во во во во во во во во ов во во
в в о о о о о 'О
О
І-н !—< t—г ' t—і !_(
ОО О О О о І—І
о є є є є є є ЄЄSє є є EESEEЕ EEEEEЕ

н
Н <с ь н о Е-
U Z ш О
СсГ W 0чН W и, (X W
О Сі« cyw
00 (X (Л (X о Ui
Н do; н <• W ш н W
D UJ ^DX < си м
Сін -4Ш S D а,
а сх а Очи а Сін
74 75
Продовження таблиці
сЛ C/5
D D

m
>н
Іь >
н p

moni— tum
Z
Е
sE
z 2
Є
з
ПЗ
а
о і о
xj-o І тз

monendus, -a, -um

Я Я я 5-
D
І II1 1
а) а> р а> І з
Ь Е с с Х п
о з О ОТ) о
н І є еєе H
c*
с* а §З 5о 0Д
< я • . . . <
а
Рн
fc (Vca 8 3 ,£ Є 5 ° 5
Сі. . ^ Е ?
а а а « З м 'Н
СО

н f—
<;со (S)
«D
щ> W> 10) 10) o
а acg
S S ° 2 S
Є В Є
s
D я «2 ■
*■
*
с/)
> 2 2-М 1S *а> і®І®§
D
D
—I СЛ
D Є «,-р Є 2 я a<£) я йa яg
О) 0) <L) 0> ^
> 00 'V i ' W w V5 С/і С/5
їм c/)
Н н
О Є V) -M Я -М с <d u W U<
2 <L) OJ О ICUО <L? Dh z J-H 3 "я 3 В з
Й И MW *П 3 Е Є Я ^ ‘S -2 Є
fа-<
>іа
l_; to
t-.) io )
й D Є в
03іпз 'са іго OJ 03 fcH
•іІ Є
8
5 І І 5 1 1 1 1 з
1 1 і 1 1 1
З
я
З
я 8 си 0) 0) CU ф <1>
Я я Я я Я я
іО) C
L><L><L> 0) Ф я ' я -
О <У
о о Я Я Я Я
о о о о я
о
я
о 1 7 є?
ВВВВВВ Е E Е Е Е Е E E Е Є E Е

З.J2-*-* 1-й я
В <л-*-* В ^ в
в юм'« w g о її Й -В SJ з
<Я C/) -и
мЕ3 «з §Р Й fefe fe fc <u Й йЙ Й Й Й
D D S и 1) и
£
н З 5/3 Й
§ .2 -»-* H Я £3
<
о та та аз ісEа^іта- Sаз
Е
о »»2 7*~і г? «t-н « 5 < J_ •2 я р
J-, -ь-» Я
Є u t3 є є §
S ЙЙЙЙЙЙ 1-і 1—
1 t—
І
<L) <u <v <v <u S
t-J o оз юз юз іса cd ясз .2 . £ £ £ 2 . 0 Є
3 -2 E E я з
2
3 3 33 3 3 І І І І І І z
1си1а> я
c я вв я в
3
c c c п я c
3 3 3 3 3 <L) 10)10)10) <D<U іф а) о а) ,ш і ща) «> в в . в -
О 0) о
о о оо о о o o o o o o я яя я я Я
о оо о о о
я я я я
о о о о
в я в в я в
о о о о о О о о а>
Є ? є
E E EЕ В Е E &£ E E S E EE E E Е Е Є E Е §є Рє E E E E E Е є В ?

н ^ І
Н о
2 щ н р о
о и а РЙН
W Он ш ам О у
О'Щ PhH 00 к ей (ЛІІ. t-, <!
c/jfc, W а ц* 3 «
H< . W D? рХ
Р « < н JW
JM W а о. t*W
0.0,
5
tuW
X
Р (X
а Цн

77
76
 D
>

Гін
2 І
tso В
з

£
2
а
о Sf
н
05- q Є
а
приголосний)

н a> o
ф is *s
ф
wg
(Х> 1 Т
і і
5 Ьй
ф
ЬЙ
<и
-*-> -4-»
£
на

D
>
(основа

D
Н >
О
vs _ 3 «5 Ч-»
z Є слЧ-» fi Д
III

ф ф ф Іф Іф ф
2 Е l5 " S І—» *—І V-t t-. І—. І-ч
.§
’C.2
*n .ti
‘u *c 5 .5
оІз оІз оІз іоІаісM ’d
S
а «з
CGMUGATIO

о ф Ф Ф Ф <1) 0 ) Ф Ф ф Ф Ф cu
а
ьйЬл tuo tuo ьо ьй
ф ф a> ф ф ф

<S)
D
</)
i>
—i 3 co . .
н В « -w Є '-П c
5 аз сз та ico ico o3
_D JD »Q JD є Щ
-Bs
Q
2 M IM I
іф іф іф Ф Ф іф
і І І II
03 Ф Ф Іф >Ф Ф

Ь
II
А Ь£і Ь.0ЬДbA
II І
Ф Ф Ф Ф Ф Ф

с~*
н О
W н
w Ьй t—1 а
00 & W w
W W и Оч
< н с*
Ctf D W
Р-< tu CU
79

78
 Є
Продовження таблиці

а
D
к
і>
—**
Н
§
Є
£ S

є
з ТО
р
„
33
н -Сі W
с* &
0) 3
«с
а L b
а> 3 А
Ч~> .
0>
•40

ь
0о с
& з
1ОЬС
.Ь І ЬО
І
a) <v а»

' 3 «з
D c 3.2 *-» Є
аW) ю-
ф*-
»иіа
< Єх5
>ішс<у
і'>
—
Ь.і
.5.2 £і.§ й.5'
м И И и 'w w Фw « w w «w w
W « (/)
D<Цф AJ Щ и
О
2:
2
2
-и
о 5
"V зє

оо Я
СЛ є <х> В
V)
є ^и 3
Д w м
„
З wЗ то то то іто то Ф ^riij З3«,22 "e
з
-C/} QJ <
0)00
и і/) й
) ьо 3& QJ <2 аЗ <й
1—
<dа> <иo <і>
4 |™« ЇН ЇН

§ и^ « 3
| й5 Н В Ї
а
z то іф іф .ф а) а> з є з є
"V з •*і* я

н ^ н
и Du
ш овд Кй
b Wfc 04
« Dc* не
W i-)W рк
Й4 0*O-i ЬцИ
0-2494
80
таблиці

D D
> і»>—і
£ Н
2 2
Закінчення

Ьи Я!
2 2

£ D
D
а
£ ІЗ о
о
н
с*
<1
СХ,і+— а.
ф ф га о jd З L
O O Q « сл>_; t

н
« з
£>
s
<
О
>
D
>
СО D
СО >
н Ь
о с сл с--
Ь Ь а
< О
2 ф ф ф іф іф ф а 2
D WWWИ WЙ D и/П-2 Є Є о
2
w w со «5 «5 w
’> ■> ’> *> ■> ■> 2 І І І І І«зІ со W-S2 І
Ф Іф Іф :ф
са іпз т с та
О
и О
і і і і і і О і і і і і і
я я 5 5 S я Нссссс

О D
> >
З З с/5 Н з
.Й з І
с
у сЄо сз« соic
І—« 1—
Еtj’-
ігП
< X—і І— t—
сз* яс1—оі о .2 ^ .§i =t—«.5
t-ц t-* ї— fc-*
<
и
со 'сг'со іга
-О ^.О -О .-О
5' фф фф ф ф ФфФФф Ф О
2 ^ ^ •> t> ї> > > > > > > 2 s a =111 ■ф ф ф ф
Я Я Я Я Я Я с с с с с с с п’ с с с 5

00
н Н
< (-. (/) и
3 и
Ро а Ш и.
o*w CtfH < со а
«в , W ш ш
Soi н <- < а
J tu D* ryt
а. а СінШ а S

82
6*
 В І ДК Л А Д Н І Д І Є С Л О В А
( V E RB A D E P ON EN TI A)

mmcDP
Відкладними називаються дієслова, які переважно виступають
у пасивній формі, а мають активне значення. Наприклад: arbitror —
думаю, polliceor — обіцяю, loquor — говорю, experior — випро­
бовую.
Відкладні дієслова мають три основні пасивні форми: 1) praesens,
2) perfectum, 3) infinitivus praesentis.
Приклади:
I. hortor, hortatus sum, hortari — заохочувати

________
II. polliceor, pollicitus sum, polliceri — обіцяти
I I I . loquor, locutus sum, loqui — говорити
IV. experior, expertus sum, experiri — випробовувати
Однак і відкладні дієслова мають деякі активні форми: participium
praesentis, participium futuri, infinitivus futuri, gerundium i supi­

-
num — як в активних дієсловах.
Крім цього, participium perfecti passivi від деяких відкладних
дієслів поряд з активним має пасивне значення. Наприклад: comitatus

—
/від comitor /— супроводжуючий і супроводжуваний, expertus /від
experior /— випробовуючий і випробуваний. Gerundivum від від­

д.если-
кладних дієслів зберігає пасивне значення.
Відкладні дієслова відмінюються як звичайні, але у пасивній
формі (крім перерахованих активних форм).

відкладного
Н А Ш В В І Д К ЛА Д НІ Д І Є С Л О В А
( V E R BA SEMI DE PO N EN T I А)

Напіввідкладні — це такі дієслова, які в інфектних формах при­

В ід м іт а н н я
ймають активні закінчення, а в перфектних — пасивні.
Наприклад:
audeo, ausus sum, audere — наважуватись, насмілюва­
тись
gaudeo, gavisus sum, gaudere — радіти
soleo, solitus sum, solere — мати звичку
confido, confisus sum, confidere — довіряти
diffido, diffisus sum, diffidere — не довіряти
У- деяких напіввідкладних дієсловах, навпаки, інфектні форми
пасивні, а перфектні — активні, наприклад, revertor, reverti, re­
verti — завертати, заїжджати і ін.
PA R T ICIPIU M
Participium praesentis activi — audens — той, який насмілюється 85
Participium perfecti passivi— — той, який насмілився
ausus, -a, -um
Лі
 та б л и ц і
Participium futuri activi — — той, який насмілиться, має
ausurus, -a, -um намір насмілитися
Закінчення IN FIN IT IV U S
Infinitivus praesentis activi — audere —• насмілюватись
Infinitivus perfecti passivi — — бути насміленим, насмі-
ausus, -a, -um esse литись
Infinitivus futuri activi — . насмілитись (в майбутньо-
ausurus, -a, -um esse му)

НЕПРАВИЛЬНІ ДІЄСЛОВА
(VERBA A N O MAL A)

Неправильними називаються дієслова, які мають певні відхилення

від загальних норм відмінювання дієслів. Наприклад: 1) атематичне
утворення форм, тобто особові закінчення додаються безпосередньо до
кореня (основи), 2) чергування основ у системі інфекта тощо.
Дієслово SUM, FU I, — , ESSE

насмілюсь (раніш е)
У цьому дієслові у системі інфекта є чергування основ «es/s». Отже,
різні форми утворюються від різних основ. При основі «es» 3 ос. од­

•
нини і 2 ос. множини теперішнього часу утворюється атематично: es-t,
es-tis, інші форми — тематично: sum, sumus, sunt. Подібно утворю­
ється імператив майбутнього часу — estote, sunto.
Кон’юнктив теперішнього часу sim, sis і т. д. з суфіксом «і»
є давнім оптативом.
ero - я

Дієслова, складені з esse

eris
a, umern

Від дієслова sum, fui, esse за допомогою префіксів утворюється

ряд дієслів. Префікси надають дієслову нового значення: ab-- від­
.um

далення, ad-- приблнження, de--- позбавлення, усунення, in­

ter-- знаходження серед чогось, prae--- знаходження перед чимсь,
'■ ausus,

super-- понад щось та ін.

*

Наприклад:
ab-sum, a-fui, ab-esse — бути відсутнім
3
i

ad-surn, ad-fui(affui), ad-esse — бути присутнім

Sino

de-sum, de-fui, de-esse — не вистачати

in-sum, in-fui, in-esse — бути всередині
inter-sum, inter-fui, inter-esse — бути між чимсь, брати участь
1
II

ob-sum, ob-fui, ob-esse — шкодити

FUTURtJM

prae-sum, prae-fui, prae-esse — очолювати

pro-sum, pro-fui, prod-esse — допомагати
pos-sum, po-tui, pos-se — могти
86 super-sum, super-fui, super-esse — бути вище
sub-sum, sub-fui, sub-esse — бути під чимсь
87
 Відмінювання дієслова SUM, FUI, ESSE Дієслово ABSUM, AFUI, ABESSE
Modus Futurum I
Praesens Imperfectum
Im p e ra ti Indicativus
Tempus
In d icativ u s C o n iu n c tiv u vus ■ nflnltiv.
Indicativus Coniunctlvus Indicativus Coniunctlvus
P artic. abero
Sing. 1. absum absim aberam abessem
aberis
aberas abesses
Praesens S in g 1. sum sim . esse 2. abes absis
aberit
aberat abesset
2. es sis
3. est
es 3. abest absit
sit
Plur. aberimus
P lu r . 1. absumus absimus aberamus abessemus
1. sumus//// sim us
aberatis abessetis aberitis
2. estis p, s itis 2. abestis absitis
3. sunt ^
este
aberant abessent aberunt
sin t 3. absunt absint
Im p e rfe c­ S in g .
Perfectum
1. eram- -ай* essem
tu m 2. eras L esses Coniunctlvus
Indicativus
3. erat ,
!ui>'
esset afuerim
Sing. 1. afui afueris
P lu r . 1. eram us essemus 2. afuisti afuerit
2. eratis essetis 3. afuit
3. erant essent
afuerimus
F u tu r u m I
Plur. 1. afuimus afueritis
S in g . 1. ero
fu turus, 2. afuistis afuerint
2. eris
esto a, um 3. afuerunt
3. erit fu tu ru s ,
esto
a, ui.
Futurum I I
P lusq uam p erfectum
P lu r .' esse
1. erim us Coniunctlvus Indicativus
2. e ritis або fore Indicativus
estote afuissem afuero
3. erunt
s u n to Sing. 1. afueram
afuisses afueris
2. afueras
Perfectum S in g . 1. fu i afuisset afuerit
fu e rim fuisse 3. afuerat
2. fu isti fueris afuissemus afuerimus
3. fu it Plur. 1. afueramus
fu e rit afuissetis afueritis
2. afueratis
afuissent afuerint
P lu r . 1. fu im u s fu e rim us 3. afuerant
2. fu istis fu e ritis
Participium praesentis від дієслова absum, abesse, afui від
3. fue runt fu e rin t

P lu s q u a m ­
p erfectum
S in g .

P lu r.
1. fueram
2. fueras
3. fuerat
fuissem
fuisses
fuisset
SetrjaK SA w esS
1. fue ram us fuissem us ЗМІН.
2. fue aratis fuissetis
3. fuerant fuissent

F u tu r u m I I Sing. 1. fuero Дієслово POSSUM, POTUI, POSSE

2. fueris
3. fuerit Praesens Imperfectum Futurum I
Indicativus Coniunctlvus Indicativus ^ m n c t i v u s Inciicalavus
I >lur. • fu e rim us
l. fueritis
Sing. 1. pos-sum pos-sim pot-eram pos-sem p
fuerint 8 2.pot-es pos-sis pot-eras pos-ses pot-ens
3. pot-est pos-sit pot-erat poe set p
89!
 Plur. 1. pos-sumus pos-simus pot-eramus pos-semus pot-erimus
2. pot-estis pos-sltis pot-eratis pos-setis pot-eritis
3. pos-sunt pos-sint pot-erant pos-sent . pot-erunt
с 2 у>ч_, Ч)
•5.%^|.НІ'*~: с <v а> Perfectum Plusquamperfectum
2 2 JS *«3"се та та з я Indicativus Coniunctlvus Indicativus Coniunctlvus
*та*та і? 3
EEEEEЕ EЕ 2^
Єє є Є Sing. 1. potui potuerim potueram potuissem
2. potuisti potueris potueras potuisses
Cti potuisset
є 3. potuit potuerit potuerat
"З Plur. 1. potuimus potuerimus potueramus potuissemus
"сЗ J „ * , , ! = -S Еи .§.2 <Т
и а> 2. potuistis potueritis potueratis potuissetis
в О <U а> а> оОт сО
оТ 3. potuerunt potuerint potuerant potuissent
о § § § Й І ’о ’о -3,5
Cti аа ’о О
с с с с FuturDm II
в Indicativus
Sing. 1. potuero Plur. 1. potuerimus
2. potueris 2. potueritis
<и а> 3. potuerint
.§ .я - Д і ї .оотт от
от 3. potuerit
I I 1' І ' Ц Часи системи перфекта і дієприкметник теперішнього часу актив­
ного стану утворюється від давнього дієслова «poteo» 1 ос. перфекта —
potui.
00 Дієслова:
2;
щ volo, volui, velle — хотіти
с/5
Щ 3.2 § nolo, nolui, nolle — не хотіти
< Єа т
т от
а (X
аг o ->s>l .s
1 ^>1„5 D malo, malui, malle — більше хотіти, надавати переваги (див. табл.
а ~ -Q
аЗ ф Ь па с. ГО).
g м ш ся га ся
КУ Іф
та"та £та'т
-5 з З Є. от
та <ц
є є ЄEЕє а "та та
EЕ Єє та*та М та та Імператив вживається тільки від nolo: noli, nolite і використову­
EЕ EЕ Єє ється для висловлення заборони.
Дієслово EDO, E D I, ESUM, E D E R E (ESSE)
З 3' Дієслово edo має більшість форм за I I I дієвідміною. Деякі форми
> Є>с са т
т от
а
та та
утворюються шляхом додавання до основи закінчень без сполучних
ос J3
о С ІЗ
-о _а
ICU ICD а> а> Еа <
ии
с с G О о О О *Н гВ т голосних (атематично) внаслідок переходузвука «d» в «s» перед наступ­
С G СЗ 2с с° о о
с с о о
с с о о ним «s» і «t». Такими формами є:теперішній час дійсногоспособу,
с с
минулий час недоконаного виду кон’юнктива, імператив, інфінітив
set теперішнього часу.
З ^ с та та
Х>-О
Кон’юнктив теперішнього часу (edim і т. д.) утворений за допомогою
їси іа) з j3 <v а>
t-, f~i
суфікса оптативного характеру «і»:
>' s l f l f ’о ’о J5 JH а> <и
>> о о о о я^
>> >> о о
>> о о
; га —• см' со >> Praesens coni- Im perfectum
—«N Praesens in d ic a tiv i
u n c tiv i c o n iu n c tiv !
Imperat ivus I n f in it iv u s

Sing.. 1. edo e d am , e d im ederem, essem Praes, sing. edere або

2. edis аб о edas, edis ederes, esses ede аб о es esse
сю
я ьо
с; ЬД es
« Ьй Ьй
.5 а ь
а
л 3. e d it аб о e d at, e d it ederet, esset P lu r . edite
СО est аб о este

91
 Закінчення таблиці
ін я т аол иц і

Praesens in d ic a tiv i Praesens coni- Imperfectum переносити вниз, спускати

unet ivi сопiunet i vi Imperat i vus In fin it iv u s
de fero, de-tuli, de-latum, de-ferre
- відрізнятися
dif-fero, dif-ferre
- відкладати, розносити
P lu r . 1. e d im u s e d am u s, e d i­ dif-fero, dis-tuli, di-latum, dif-ferre -
ederem us, F u t. Sing . - виносити
m us essemus ef-fero, ех-tuli, e-latum, ef-ferre
2. e d itis - вносити
e d atis, e d itis ederetis, e d ito , esto іп-fero, in-tuli, il-latum, in-ferre,
а б о estis - пропонувати, пред’ являти
3. e d un t
essetis of-fero, ob-tuli, ob-latum, of-ferre
e d a n t, e d in t ederent, - приносити, доносити
e d ito , esto per-fero, per-tuli, per-latum, per-ferre
essent P lu r.
prae-fero, prae-tuli, prae-latum,
2. e d ito te , - надавати перевагу, п роп о­
estote prae-ferre
нувати
3. e d u n to
•
pro-fero, pro-tuli, pro-latum, pro­
- виносити, виводити
Дієслово FERO, TULI, LATUM, F E R R E ferre _ - нести назад, повідомляти
re-fero, re-tuli, re-latum, re-ferre
- підставляти, підтримувати
о о ію п Г Й Г '^ ДІЄСЛ0Ва ^го Утворюється від трьох основ: 1) інфектної suf-fero, sus-tuli, suf-ferre
основи fer, 2) основи перфекта tui, 3) основи супіна lat T nvm ?n trans-fero, trans-tuli, trans-latum,
- переносити
trans-ferre
Дієслово EO, I I, ITUM, IR E
Характерною особливістю дієслова eo є те, що у формах шФекта
Praes, indic, act. Sing,— fero, fers, fert; Plur,— ferimus fertis ferimt п ере д приголосними виступає г о л о с н а основи «і» (крім part. praes.-
» pass. Sing,— feror ferris fprtnr- d i ,,. 111 . ’Jeru?’ Ierunt
iens), перед голосними — «е»: _____________ ____________
feruntur ’ Plur-~ ferimur, ferimini,
Praes, con. act.— feram, feras, ferat In d ic a t iv u s
» pass,— ferar, feraris, ferStur P lu s q u a m ­
Im p e rfe c ­ P e rfe c tu m F u t u r u m II
Imperf. indic, act,— ferebam, ferebas, ferebat Praesens tu m
F u tu ru m I p e rfe c tu m
» pass. ferebar, ferebaris, ferebatur
Imper. con. act.— ferrem, ferres, ferret ieram iero
ib a m ib o ii (iv i)
» pass.— ferrer, ferreris, ferretur S in g . 1. eo ieras ieris
ibas ib is isti (iis ti)
2. is ie rit
ru t. indic, act,— feram, feres, feret ib a t ib it iit ierat
3. it ieram us ierim u s
» pass.— ferar, fereris, feretur ib a m u s ib im u s iim u s
P lu r . 1. im u s ieratis ieritis
ib a t is . ib it is istis (iistis)
imper. praes, act. 2 oc. sing. fer, 2 oc. plur. ferte 2. itis
ie ru n t ieran t ie rin t
3. eunt ib a n t ib u n t
W in praes,
Jnfm. * P +SS'tferre*
act. ferre’ * ferimini
C o n iu n c t lv u s
» pass. ferri
Part. praes, act. ferens, ferentis. issem
irem ie rim
S in g . 1. eam
Перфектні форми дієслова fero утворюються віл ОГНПЯИ «tui» 2. eas ires ieris isses
ierit isset
3. eat iret
~ 0МУ Стаяі’ ° ІЯ 0 С Ж т *lat” - в за загальним ірІ- irem us ierim u s issemus
P lu r . 1. eam us issetis
iretis ie ritis
2. eatis issent
Дієслова, складені з ferre irent ie rin t
3. eant

af-fero, at-tuli al-latum, af-ferre -приносити

au-fero, abs-tuh, ab-latum, au-ferre — відносити Im p e ra tiv u s praesentis 2 ос. sing. «і», ^ ос. ріш .
con-fero, con-tuli, col-latum, con-ferre — зносити (разом) ire; in fin . pe rf,- isse, infin. f u t , - iturus, -a, -um esse.
Part. praes. iens,_euntis.
Part. fut. act. iturus, -a, -um.
93
 З ак ін ч ен н я т а б л и ц і
. M m itlv u s praesentis passlvi-iri вживається тільки для утворення
C o n iu n c t lv u s
infinitivus futuri passivi смислових дієслів, не має свого дієслівного
значення, а лише виражає майбутність. Im p e rfe c ­ F u tu ­ P lu s q u a m p e r­ F u tu ­
P e rfe c tu m ru m I I
Praesens fe c tu m
. В * ™ 1 пасивні безособові форми від «ео»: itur, eatur, ibatur tu m ru m I
iretur, lbitur, itum est (sit, erat, esset, erit).
fierem factus, -a, -um factus, -a, -um
значениГ (іЧи7^ТдуЬтСьЯ) 3 °°' 0™ H ТШЄРІШНЬ0Г0 часУ 8 безособовому S in g . 1. fiam
sim , sis i t. д. essem, esses
2. fias fieres
fieret І T. Д.
3. fiat
Дієслова, складені з IR E P iu r. 1. fia m u s fieremus
ab-eo, ab-ii, ab-ituin, ab-Ire —-відходити 2. fia tis fieretis
3. fiant fierent
ad-eo, ad-ii (Ivi), ad-itum, Ire — приходити, підходити
ante-eo, ante-1 1 , ante-ire — ;ти попереду
circum-eo, circum-ii, circum-itum, Imperativus:, fi, f ite.
circum-ire ^ __ обходити довкола In fin itiv u s praes.— fieri, inf. perf. factus, -a, -um esse.
co-eo, co-ii, со-itum, со-ire — сходитися разом Participium perf. pass.— factus, -a, -um.
е.ч-to, ex-н, ex-itum, ex-ire — виходити
m-eo, in-ii (ivi), in-itum, Ire — входити, вступати Дієслово DO, D E D I, DATUM, DARE
inter-eo, mter-ii, inter-itum, inter-Ire — гинути . D o __древнє атематичне дієслово з чергуванням кореня * do/* de.
per-eo, per-ii, per-itum, per-Ire гинути, пропадати Основа теперішнього часу закінчується на «а» (коротке), за винятком?
praeter-eo, praeter- 1 1 (Ivi), praeter­ 2 ос одн теперішнього часу das і імператива теперішнього часу ^ da.
itum, їге — проходити мимо Особливістю дієслова dare є також те, що поряд зі звичайними
prod-eo, prod-1 1 , prod-itum, prod-lre — іти вперед, виступати, при- формами кон’юнктива теперішнього часу активного стану dem, des»
J . носити користь det, dent є архаїчні форми duirn, duis, d uit, duint, які представляють
red-eo, red- 1 1 (Ivi), red-itum, red-Ire — повертатися
собою древній оптатив.
trans-eo, trans-ii (Ivi), trans-itum,
trans-Ire — переходити
Н ЕДОСТАТНІ Д І Є С Л О В А
Дієслово FIO , FACTUS SUM, F IE R I ( V ER BA DEFECTTVA)
Це, по суті, напіввідкладне дієслово. Основа системи інфекта «fi».
Недостатніми називаються дієслова: 1) які мають лише часи систе­
Відмінюється як дієслова IV дієвідміни. Відрізняється від звичайної діє­
ми перфекта: соері - я почав, m emini — я пам ятаю, novi — я
відміни утворенням інфінітива fieri і кон’юнктива імперфекта - fierem
знаю, odi — я ненавиджу; 2) дієслова inquam , aio, for (fari) — гово­
Часи системи перфекта мають тільки пасивну форму, для утворення
яко, використовується participium perfecti passivi дієслова facio - рю та ін ., від яких вживаються лише деякі форми.
laetus, -a, -um.
In d ic a t iv u s C o n iu n c t lv u s f

In d ic a t iv u s P lu s q u a m p e r­
P lu s q u a m ­ P e rte ctu m
P e rfe c tu m F u t u r u m 11 fe ctum
Im p e rfe c ­ F u tu ­ p e rfe c tu m
Praesens P lu s q u a m p e r­ F u tu ­
tu m ru m I P e rfe c tu m
fe c tu m ru m II
m e m in e ram m e m in ero m e m in e rim m e m in isse m
S in g . 1. m e m in i m em inisses
S in g . 1. fio m e m in eris m e m in eris
fie b a m fiam factus, -a, -um factus, -a, -um 2. m e m in is ti m em ineras
2. fis factus, -a, І T. Д . i T. Д. І T. Д.
fiabas fies s u m , es i t. д. eram , eras 3. m e m in it i T. Д.
3. fit -um ero,
fie b at fiet i T. Д. P lu r . 1. m e m in im u s
P lu r . 1. — eris i T. Д.
fie b am u s fiem us 2. m e m in is tis
2. — fie b .itis fie tis 3. m e m in e ru n t
3. fiu n t fie b an t fient
 БЕЗОСОБОВІ ДІЄСЛОВА
Й Пп і " ’ т е^ п т Т - n a u S r e 'mperatrvus futnri; mernen- ( VERBA I M P E R S O N A L I A )
' ‘I I і11vus — meminisse.
Безособовими називаються дієслова, які вживаються тільки в 3 ос.
™» “ '21,':,,“ '™ ' « разои 3 оди. різних часів і способів. їх можна поділити на різні групи.
І. Дієслова, що означають почуття, повинність, необхідність тощо
і вживаються завжди безособово:
decet, decuit, decere ■личить, годиться
Дієслово inquam dedecet, dedecuit, dedecere ■не личить, не годиться
iibet, libuit, libere ■подобається
Indicativus licet, licuit, licere -дозволяється, можна
~~
miseret, — , miserere жаль
Praesens oportet, oportuit, oportere - треба, необхідно
Imperfectum FutOrum I Perfectum paenitet, paenituit, paenitere - каюсь
piget, piguit, pigere - прикро
Sl’ng. 1. inquam pudet, puduit, pudere -соромно
2. inquis (inquii)
inquies refert-, rettulit, referre - має значення, важливо
di f in9uit inquiebat (inquisti)
FJur. . 1 inquimus inquiet inquit taedet, — , taedere - гидко
2. inquitis II. Дієслова, що означають явища природи і звичайно вживаються
l 3. inquiunt безособово:
advesperascit, advesperavit, — вечоріє
= 1 advesperascere
r pides. z oc. s in e __
4ue’ ^ ос- P'Ur. inquito. Participium fulget, fulsit, fulgere — блискає
Praes, mquiens. Aio (говорю)
тільки деякі форми. Р ' недостатнє дієслово; зу ст річ ат ься grandinat, — , grandinare — падає град
lucescit, luxit, lucescere — розвиднюється
ningit, ninxit, ningere — падає сніг
Indicativus pluit, pluit, pluere — падає дощ
Coniuncti-
vus tonat, tonuit, tonare — гримить
Imperfec­
III. Дієслова, що мають інші значення в безособовій, інші в о со ­
Praesens
tum Perfectum Praesens бовій формах. В безособовому значенні виступають порівняно не
часто:
Sing. 1. aio accidit, accidit, accidere — трапляється
aiebam
2. ais apparet, apparuit, apparere — ясно, очевидно
aiebas
3. ait a i as
Plur. 1 — i T. Д . ait conducit, conduxit, conducere — вигідно
aiat
2. — constat, constitit, constare — відомо
3. aiunt contingit, contigit, contingere — трапляється
aierunt j
1 — evenit, evenit, evenire — виходить, трапляється
expedit, expedivit, expedire — корисно
Дієслово fari (говор iuvat, iuvit, iuvare — приємно
нього лише
^ деякі
де/ i і форми:
фирми; interest, interfuit, interesse — важливо
1 з ос. однини теперішнього час liquet, licuit, liquere — ясно, очевидно
1 І ”С'•' однини
0ДНИ,ІИ м майбутнього
Та 1 б ? І Т ч ачасу —1fabor-
Т уС- ї о г ° ГО
~ способУ ~ fatmr; placet, placuit, placere — подобається
praestat, praestitit, praestare — краще
4 інф?нітивИНИ ШПеРатива теперішнього часу
4; інфінітив теперішнього часу — fari (farierb ‘ В с і неперехідні дієслова у пасивній формі можуть вживатися у без­
5) Дієприкметник минулого часу доконаного виду особовому значенні, наприклад: curritur — біжать, itur — ідуть.
96 ■fatus, -a, -um.
7 —2494 97
 Прий менник
(PR A E PO SIT IO ) contra urbem sita est, — Острів розташований напроти міста. Dux
milites contra orientales ducebat,— Вождь вів війська на схід. Clemen­
tia contra minus validos,— Милосердя щодо слабших.
Erga — щодо кого, чого
Nostra fides erga est patriam,— Наша вірність щодо батьківщини.
П Р И Й М Е Н Н И К И З А К У ЗА Т И ВО М Агпїсі erga Athenienses erant,— Вони були друзями афінян.
Extra — ззовні, поза, за
Ні erant extra provinciam trans Rhodanum ,— Вони знаходились
П р ш ш 5,'г?' дТ -f* ПЄРЄН0СН0МУ значенні: в, на) ззовні (за межами) провінції, по той бік Рони. Is extra periculum erat.—
« Ц Г С і д а л е с л а в Він був поза небезпекою. Extra duces reliqui hic erant.— Крім вождів
пр. Ad mediam noctem— Біля півночі 7 ^ '°™ Розташоване біля всі інші були тут. Omnes extra culpam fuerunt.— Всі були без вини
1 бГ до десятої години. Ad lucem ,- На с в іт а ч ІТ ІГ de,c ,mam P i ­ (тобто невинні).
sunt - Предмети, корисні для MHDV Агі Л р ^ S, ad pacem utiies Infra — нижче, під, після, пізніше, менше
Л5 ■ Н виконує СВОЇ обов’язки Ra " п іл / ducis sua officia Infra lunam nihil est.— Під місяцем немає нічого. Infra solem
Ad primum conspectum,— На перший ппг 3Раз*<ом) полководця, homines vivunt.— Під сонцем живуть люди. Homerus non infra Ly­
слівно. лершии погляд. Ad verbum — Д о- curgum fuit.— Гомер жив не пізніше (після) Лікурга. Canes sunt
Adversus - п/» ш < напроти magnitudine infra leones. — Собаки менші від левів.
Inter — м іж , протягом, під
* р„зташуюв Inter homines amicitia est — Між людьми існує дружба. Urbs inter
oucpbat. П ол кової™ , вів " S в° “ hostes m ilit a montes et flumen sita est.— Місто розташоване між горами і рікою.
Ante - r?0 Г/7Й/со; * В01ШВ ПР°™ ворог,в. Inter horam tertiam et quartam coena erat.— М іж третьою і четвертою
ante castra milites instruvii n годиною був обід. Animalia inter se certant.— Тварини борються між
перед табором. Multi homines с1?г І І п і Р° Т В°ДЄЦЬ Г ШНКував во'г';і>'в собою. Amamus inter nos.— Ми любимо одне одного.
Жило багато славних людей до и ЇЇо ї епи f rf ' n |.nosiraiT1 vixerunt,- Intra — внутрі, в середину, протягом, серед
Intra vallum milites erant, — Внутрі огорожі були воїни. Intra
двів» ™ ™ „ s ™ " ' ^ s r ptimum к а,и - parietes multi homines erant.— Серед (точніше: усередині) стін було
багато людей. Belgae Teutonos intra fines suos ingredi prohibuerunt.—
риімял дітей3"влховували % " * p ™ « M m t o r , - В аигвчши Бельги перешкодили тевтонам увійти в свою країну. Omnes intra
при (під) Мантінеї. Caesar erft apud exerrih, /TAantln?am— Битва annum in silvis vixerunt,— Усі жили в лісах протягом року.
Iuxta — біля, під, поруч
- а ж рг г - був пр" — Dux iuxta urbem castra posuit,— Полководець розташував табори
. Circa Capuam’ S a e и Т ь Г Ж " н Г ' ^ біля(під) міста. Iuxta theatrum.— Поруч з театром. Iuxta finem vitae.—
М1 С.Г. Terra circum axem se vertit — Руги і1апуі бУЛ0 багато Під кінець життя.
Dux ad exercitum circiter m e r i d i e m 'v e r it iд крутиться навколо осі. ОЬ — перед, внаслідок, тому
близько полудня. Вождь прибув до війська Mors ei ob oculos saepe versata est.— Смерть часто була у нього
перед очима. ОЬ часто зустрічається у виразах: quam ob rem, ob eam
Exercitus Z v 4l a6J K’ На ЧЬ0МУ боці. rem, ob eam causam — тому, з цієї причини.
На urbs est' citra montes6'- П ' а о ^ ЙСВКа булн п° цей бік Ефрата. Penes — в (у руках в)
Imperium summum penes Lacedaemonios erat.— Найвища влада
annos paucos,- Протягом небагатьох' ^ о к Т с Т т° ЦЄЙ бІК ГІР- Cis
І- виходячи за межі троянських часів ' lr o n na tempora,— була в лакедемонян.
contra - проти, напроти Рег — через (що), крізь (щ о), по (чому), протягом, за посеред­
О І1 П1 leges contra me fuerunt r ництвом, за допомогою, внаслідок
b « n tr a W,„ aqUae ibat. ™ S »^ = Hostes per fines Aeduorum iter fecerunt.— Вороги пройшли через
територію едуйців. Sanguis per venas in omne corpus diffunditur.—
93
Кров по жилах розходиться по всьому тілу. Homines antiqui per

7* 99
 2 5 r f n S b f i r - АН™ ЧНІ ЛЮДИ бродилн по полях‘ Per Paucas aetates
f n сі servl-- Протягом декількох віків були рабовласники
і раби. Caesar per exploratores de his rebus cognovit,— Цезар через (за
до гомогою) розвідників довідався про ці справи.
ЖЯПРТ^ часто вживається у зворотах: per vim - силоміць, per iocum -
жартома per occasionem - принагідно, per insidias - підступно
per simulationem - притворно, per se - само собою, per litteras —
1!рошТтебеТт Тн 'Ur0 ~ КЛЯНУСЬ б° ГаМИ’ РЄГ de° S ІЄ 0Г0 _ раДИ богів
Post — після, позаду
Post aeram nostram, — Після нашої ери. Caesar post mediam noctem
exercitus e castris eduxit,— Цезар вивів війська з таборів після пів-
Жрс ШЄ era AeSlna-~ Позаду мене була Erina. Paucos post
dies ^ через декілька днів. Post hominum memoriam,— На пам’яті
людей (з того часу, як пам’ятають люди).
Praeter — мимо (кого), крім (кого)
Fluctus praeter litora fertur.— Хвиля несеться мимо берега. Caesar
тябпгннР 'н і praf er.Fastra traduxit. Цезар провів свої війська мимо
таборів. His vulneribus praeter nemo mederi potest,- Цих ран не може
ніхто вилікувати крім тебе. Praeter exspectationem,— Проти очіку-
вання. Praeter consuetudinem,— Усупереч звичці.
Prope — близько, біля
castra h a ° PPT i dum erat- - Л іс був біля міста. Prope muros Caesar
castra habebat, — Цезар мав табори близько стін.
Propter — коло, біля, внаслідок чого
Avis propter terram volitat. - П т а х літає біля (над) землі
Propter statuam Mercurii
stamus. — Стоїмо коло статуї Меркурія.
Propter frigora flumina gelunt. — Внаслідок морозів замерзають ріки
oecundum згідно з, вздовж, слідом, на користь
Homines secundum naturam vivunt.— Люди живуть згідно з
природою. Caesar exercitus duxit secundum flumen.— Цезар повів
війська вздовж течії ріки. Secundum proelium,— Слідом за битвою
. Castra secundum proelium capta s u n t , - Табір був узятий зразу ж
, після битви._Multa secundum rem meam fecit,— Він багато зробив на
користь моєї справи.
Supra — вище, над чим, понад
Supra caput hostis astitit,— Став над головою ворога. Supra decem
m ilia hostium ceperunt,— Вони взяли в полон понад десять тисяч
ворогів. Supra modum,— Вище міри. Supra vires,— Понад силу
І rans — через, за, по той бік, на цьому боці
Milites trans Rhenum castra moverunt, — Воїни пішли походом
через Рейн. Trans flumen agricolae vivunt, — По тому боці річки живуть
землероби. Dux milites trans flumen m isit,— Полководець післав вої­
нів на той бік річки.
100
Ultra — по той бік, далі
Ultra hunc vicum montes sunt.— ГІо той бік села є гори. Milibus pas­
suum tribus ultra eum d om um ,- Три тисячі кронів далі за його домом.
Versus — в на прямку до ... д ,
In Italiam versus navigabat,— Він плив в напрямку Італії. Ad
mare versus milites proficiscebantur,- Воїни відправились в напрямку
(до) моря.
П РИ Й М ЕН Н И К И З АБЛАТИВОМ
A, ab, abs — від
«А» ставиться перед приголосними; «ab» перед голосними i «h»,
а також іноді перед приголосними; «abs» вживається дуже^ рідко.
Gallos ab Aquitanis Garumna flumen d iv idit,— І аллів від акві-
танів відділяє ріка Гаронна. Ab urbe condita,— Від заснування міста
Ab castris ad flumen duo m ilia passuum,— Від таборів до ріки дві
тисячі кроків. Occidit a forti manu Achillis. Він впав від рішучо
(хороброї) руки Ахілла. Ab hora quinta ad h o r a m decimam. Від
п’ятої до десятої години. Antigonus in proelio a militibus occisus s .
. Антігон був вбитий воїнами у битві.
Звороти: a d e x tr a — праворуч, ab ге — не до речі, a ma™J
секретар (від руки), a pueris — з дитинства, ab odio з ненависті,
a principio — з початку тощо.
Absque — бе з, крім (вживається д у ж е рі дк о)
Absque te,— Без тебе. Absque ulla fraude,— Без будь-якого обма­
ну. Absque paucis m ilitibus.— Крім декількох воїнів.
Coram — в п р и с у т н о с т і ( к ог о) , п е р е д (ким)
Coram populo,— Перед народом. Ipso Germanico coram.— В при­
сутності (на очах) у самого Германіка.
Cum — з, разом з .
Cygni cum cantu et voluptate moriuntur,— Лебеді вмирають зі
співом і задоволенням. Dux Hellespontum cum exercitu transr.
Полководець перейшов Геллеспонт разом з військом. Aedui cum
hostibus pugnabant,— Едуйці билися з ворогами. Але: Cum tunica
sedere. — Сидіти в туніці.
De — з (чого), про, по _
Milites de montibus descendebant,— Воїни сходили з гір. Deienso-
res urbis de muris se deiecerunt,— Захисники міста__ кинулися зі стін.
Prometheus ignem de Olympo subduxit,— Прометей викрав вогонь з
Олімпу. Magister de Germanorum antiquorum moribus narrabat,—
Вчитель розповідав про звичаї античних германців. De triumpho
Romano imperator narrabat.— Полководець розповідав, про римським
тріумф. De mense Decembri navigaverunt.— Вони пливли по морю
в грудні місяці. De mortuis aut bene aut n ih il.— П ро мертвих (гово­
рять) або добре або нічого.
101
 Звороти, de ea causa, qua de causa, qua de re — з цієї причини
de more — за звичаєм, de industria — навмисно, з наміром.
Ех, е — із, з, внаслідок (на основі)
«Ех» ставиться перед голосними і часто перед приголосними-
«е» — тільки перед приголосними.
Clangere anseribus ех somno Manlius excitatus est,— Манлій про­
судився зі сну від крику гусей. Dareus ех Asia in Europam exercitum
traiecit. Д арш переправив військо з А зії в Європу. Acerrimus ех
omnious nosti is sensibus sensus videndi est.— Найгостріше з усіх
наших відчуттів є відчуття зору. Ех arbore magna mala pendebant,—
о дерева звисали великі яблука. Romani duces ех virtOte sum ebant__
Римляни обирали полководців на основі (точніше: за ознакою) хо­
робрості. Rex magna pocula ех auro habebat.— Цар мав великі чаші
з золота.
Звороти: e lege — за законом, ех animo — від душі, ех parte —
частково, ех industria старанно, ех memoria — на пам’ять, ех ino­
pinato — несподівано, ех quo — з того часу, як, aliud ех alio — одне
за одним, е(теа) ге — в моїх інтересах.
Рґае — перед, попереду, через
Heicules prae se armentum agebat.— Геркулес гнав перед собою
стадо. Romam prae Athenis prae stitit,- Він поставив Рим вище порів­
няно з Афінами. Prae metu non possum monstrum videre__Через
страх не можу побачити чудовисько. ' .
Рго — попереду, перед, за, замість, згідно з
Legiones pro montibus instructi sunt,— Легіони вишукувалися
перед горами. Vercingetorix suas copias pro urbe produxit — Верцін-
геторіг вивів свої війська перед місто. Cives boni pro patria moriun­
tur. ^ Чесні громадяни вмирають за батьківщину. Praedones a Roma­
nis civibus pro hostibus rei publicae habebantur,— Римські громадяни
вважали грабіжників ворогами республіки. Senatus consilium cepit
pro viribus, pro tempore, pro re — Сенат ухвалив рішення згідно зі
силами, часом, обставинами.
Sine — без (кого, чого)
O lim apud Romanos antiquos nulla res maior sine populo gereba-
В античних римлян колись не розглядалася жодна важлива
справа без участі народу. Ager sine cultura fructuosus esse non potest —
І Іоле без обробітку не може бути родючим. N ihil sine ratione faciendum
est. Нічого не слід робити без обдумування (розсудку)
Tenus — до (чого)
Aqua genuibus tenus alta erat.— Вода була (глибокою) аж до колін
Antiochus Tauro tenus regn§re iussus est,— Антіоху було наказано
царювати до Тавра.
Вирази: verbo tenus — тільки на словах, nomine tenus— по імені
назві, sed haec hac — tenus — досить про це (говорити)
і 02
ПРИЙМЕННИКИ З А К У ЗА Т И В О М І А Б Л А Т И В О М
|Г1 — в на, до (на питання куди?) з акузативом
Copiae e castris eductae in hostes moverunt.— Війська, виведені з
таборів, рушили на ворогів. Hostes in urbem invaseiunt. Вороги
вдерлися в місто. Gallia omnis divisa est in partes tres,— Ціла І аллія
поділена на три частини. Oratio in C atilinam .— Промова проти Кап-
ліпи. Praetor in Romam profectus est,— Претор відправився в і им.
Milites in montem ascenderunt,— Воїни вийшли на гору. Canius ad
cenam amicum invitavit.— Каиій запросив друга на обід. Apud Qaiios
viri in uxores et in liberos vitae necisque potestatem habebant. — У гал­
лів чоловіки мали право життя і смерті над дружинами і дітьми (щодо
д руж ин і дітей). Pecunia Gabinio in rem militarem data est. Гроші
були дані Габінію на військову справу. In hunc modum.— Таким чи­
ном. In sententiam.— Згідно з думкою.
1п — в (на питання «де?») з аблативом
In Germania fons erat aquae dulcis.— В Германії було джерело солод­
кої води. Helvetii in Germanorum finibus bellum g e s s e r u n t . — Гельвети
вели війну на території германців. Croesus in Asiae urbe habitabat,
cui nomen erat Sardes.— Крез проживав в азіатському місті, назва
якого Сардн. Roma condita est in Latio in sinistra ripa Tiberis,— Рим
засіюваний в Лаціумі, на лівому березі Тібру. Nemo in sua causa
iudex esse potest,— Ніхто не може бути суддею у своїй справі. 1п
legione Ronvlna decem erant cohortes, in cohorte tres m anipuli, m
manipulo duae centuriae.— У римському легіоні було десять когорт,
в когорті — три маніпули, в маніпулі — дві центурії. Amicus in tam
multis annis suum amicum non v id it.— Друг не бачив д р у г а протягом
багатьох років. . . . ^
Звороти: in errore esse — бути в обмані, m culpa бути винуватим,
in aere alieno — бути у боргу, in armis esse — бути при зброї.
Sub — під з акузативом (на питання «куди?»)
Dux Poenorum sub potestatem Romanorum v e n i t . — Карфагенський
полководець попав під владу римлян. Victores captivos sub lugum
miserunt.— Переможці послали полонених під ярмо.
Звороти: Sub vesperum — під вечір, sub lucem —близько світанку,
sub noctem — під ніч.
Sub — під (на питання «де?») з аблативом
Caesar sub m o n t e consedit,— Цезар розташував табір під горою.
G allia sub septentrionibus posita est,— Галлія розташована на півночі.
Звороти: sub proscriptione — в час проскрипцій, sub ipsa profectione
при відправці, sub rege — під царем (під владою царя).
Subter — під (з акузативом)
Dux subter murum hostium ad cohortes suos advehitur.— Полководець
приїжджає під стіну ворогів до своїх когорт.
Subter з аблативом вживається в поезії дуже рідко.
103
 Super над чим, на чому, на що Сполучник ve ставиться після слова, до котрого належить, і
Super вживається з акузативом. Super devictum hostem victor stabat пишеться разом. Він означає, що різниця між двома поняттями не має
a„e„Pos"vT xT 7 * M * aoporo». Д т і е ї ї Г ре°
annos v ix it.— Друг прожив понад вісімдесять років. Super cenam — звт sed- veri , m, <але)' aut era-
vero (а все-таки, все ж), tamen (однак), at (але, навпаки).
к л їл е д р Г а Й S E * AgriC“ 'a reponit!-—Землероб Сполучники sed і verum виражають щось
Super — над (з аблативом) ньому вислову або обмежують його значення. At р f.Rnr
Зустрічається дуже рідко, переважно у поетів. Ensis super capite вається тоді, коли мовець наводить заперечення противника і своє
я пишу т об Г головою. Н ас super re scribo ad t e ,- Про де
СПРГ п ВриНчНинні сполучники (causales): nam, enim, namque, etenim

ПР И Й М ЕН Н И К И З ГЕНЕТИВОМ (i ’ «*». * * * %
Causa, gratia — заради, для (отже, таким чином, тому), quare, quam ob rem (внаслідок чого, тому).
Proinde вживається переважно у вимогах.
Це, по суті, аблативи іменників. Вживаються рідко Ставляться пі
приименники після іменників F давляться ЦІ
1) о з ™ л Г н Г и Ь І ДР(деГ quo (куди), unde (звідки) та інші відносні
р г о К к Т disc“ di „“ “ a і" terras remotissimas
protectus est,— І еродотГалікарнаськии відправився у найвіддаленіші 2) f S p “ x питальних реченнях з кон’юнктивом вживаються:,
п Г , ‘ І Т для
ВаВ,а" " Я' Lab6rant ubi (де) quo (куди), unde (звідки) тощо; _ , ,
і друзів.civl“ ‘ b amicorum g r a ? if - Вони
працюють держави
3) у підрядних реченнях мети з кон’юнктивом зустрічаються: ut (що )„
пе (щоб не), пе (після timere; щоб), quin, quominus (після impedire,
Сполучник 4) Г о & т а в ш іи х 'р м е ш я х часу, причини, наслідку, умови, допусто-
(C O N IU N C T IO ) вих (див. синтаксис підрядного речення).

сполучники діляться на сурядні, за допомогою яких сполучаються

речення (днв^нижче].СЛ0Ва’ ■* - Д - ь різні підрядні
с т а в „ Т % 1 , ™ Г ^ ^ о ^ “ б7 ^ е ™ , Нк„вТ аЛЬНІ’ РШД,Л° в1’ " Р° Т-
Ддналь?.і сполучники (coniunctiones •copulativae): et, que ас
atque (і); пес (i не); etiam (також, навіть); quoque — також- ne quidem
{навіть не). Сполучники et, que, ас, пес ставляться перед с л « що
починаються з приголосних, a atque, neque - перед тісними ’
виразами™™ ВИраЖає більше 30вн™ній зв’язок між словами чи
Сполучник que ставиться після слова, до якого належить і пи-
Г Г п Г 30М- Виражає більше внутрішній зв’язок, при якому сукуп­
ність розглядається як одне ціле. у у У
» о л и Г і™ л „ н а т ииЄ) ” 0ЄЛНУЄ " арві " ° " ЯТТЯ (0г3ге а‘ ,и е 0bsecr5re -
2. Розділові сполучники (disiunctivae); aut, vel, ve, sive, seu (або)
ставиться між поняттями, які взаємно себе виклю­
чають (Aut Caesar aut nihil — або Цезар або ніхто).
Сполучники vel і sive ставляться між рівноцінними поняттями
І04
Вигук
(IN T E R IE C T IO )
Вигуки у латинській мові можуть вживатися при іменниках в на­
зивному родовому, давальному, знахідному, кличному відмінках.
Наприклад: О tempora, о mores! — О часи, о звича.! О m .h . n u n t..
beati' — О щасливі для мене вісники! Heu me miserum! — О я
щасний! Pro di immortales! — О безсмертні боги!
Частіше вигуки виступають відокремлено: Hem! ах., st. тс„
ЬШР°ш 7 ький граматик IV ст. Діомед розрізняє 16 груп вигукш і паво-
дать приклади вигуків, що означають: 1) хвастощі - e v a x (euax!),
2) насолоду — va!; 3) страждання — vae!; 4) стогін — heu!, 5) страх
d ! 6) зд и в у в ан н я - babae!; 7) сміх - hahahae , 8 ) заохочення -
eia! age!; 9) гнів — nefas!; 10) похвалу — euge!; 11) уникання, обми­
нання — apage!; 12) звертання — eho!; 13) мовчанку st!, 14)і ір
Нію __ phy!; 15) підсилене вказування, демонстрування — em.; 16) не­
сподіване виявлення чогось — attat!
105
 Отже всі слова за словотвором можна поділити на дві групи:
вигуки — це іменникові форми, які втратили пеозісне ЧИЯ
1) словотвір ш л я х о м словоскладання, 2) утворення слів шляхом ф
сації (префіксів, суфіксів).
сл о в о т в ір шляхом сл овоскл ад ан н я
Вигук age! ей! ну! дієслівна форма, втратила первісне значення.
Утворення іменників
1. З іменника і дієслівної інфектноі основи:
Заперечення iudex (ius і dico) — суддя, ^
agricola (ager і colo) — землероо.
2 3 прикметника або числівника и іменника. .
латинській мові звичайними запереченнями є non і Ьо,,н м™,
misericors (miser і cor) - милосердний,
‘ " ^ " ‘Г п Е . е Г ^ Г п р и Е Г и к а або іменника: praeclarus (prae
і cfarrls) Т „ “ тй ! pervetus (per_ і vetus) - дуже с а р н и (пра-
давній), demens (de і mens) безумний. „ ™ гя. ;nfp1ix (in і fe-
а Тч пе іп з заперечним значенням і прикметника, іш еіїх (іп
Ііх) — нещасливий! inm ortalis (іп і mortalis) - бевсмертнин, m sc-

^ й К Н й гЗ г^ дгі
РЄЧЯ ™ вС р°еВ0 (ПЄ 1ІЬГиШ q U id e m 1е8 * Ь* ~ навіїГвін неСщі?їїкниГкиТ us (іп і scius) — несвідомий.

1
„а во?ю
Утворення дієслів
Із іменника і дієслова: manumittere (manus і mitto) — відпускати
antaadvertere (animus і A ve rto ) 7 ввертали у в а г у ^
9 Тя поислівника і дієслова: benedicere (bene і dico) Д р
гукуватися хвалити, maledicere (male 1 dico) - лихословити, m alle

am — іноді, nunquam non — завжди. nunqu

(malo) (magis i volo) — хотіти.
С Л О В О Т В ІР ЗА Д О П О М О Г О Ю А Ф ІК С ІВ
Складені дієслова з префіксами
Словотвір П ля дієслів найбільш важливим засобом словотвору служать пре-
dum п Т 4ікси як і прийменники, походять від прислівників що
СЛ0М За " Р У ^ У Р 010 » -мтшській нові, бачимо- глгтіч/г піv Чнячрння пое&іксів переважно збігається із
зн ачет и ш п р и й м е н н и к ів Н а п р и к л а д a(ab), ad, circum, cum , de,
™ ra“' (ars * taci°> - »««■ >
n » і b im u s ) 1 великодушний' " » “ “ «■>. ™ gn a„im us (mag-
in’ іЧрт РсловосТл5адаан‘.,і' кінцеві приголосні часто заанаютв амін,

iiiiS F S S S w = наприклад:

д а І и н ) ! " ™ ^ 80? ™
gloria (слава), ^огібзиз^славнТ й ^Т аким 'чином 'Тло^ці^грїпи*3^ ’
даються з двох частин: н е з м ік ії, о 5
rere
^ _ absterggre __ стирати> abdere _ приховувати;
о\с о т соп со замість cum (з *quom): comedere — разом їсти, concur
з б іг а т и с я co&c/re — стримувати; 3) sus (з *subs), поряд sub: sus-
S e r T - n i S x M ) occurrere замість obcurrere - бігти спішити lllb
^ замість irligare - прив’язувати, astare замість abstare - стояти
побіч стирчати, diducere замість disducere (асиміляція)
Дієслівний префікс або зберігає своє первісне значення, аоо надає
3™ S hT S '
дієслову видовий відтінок.
іГ о ' * Тут і далі з ір о ч к а п ок азу є, щ о така ф ор м а не зберегл ася, а є відтвореною .

105 107
 З а к ін ч ен н я таблиці
Часто вживані префікси
П реф ік си з д ея ­ П р е ф і к с и з де- П ри кл ад и
кими фонетични­ Зсн ов н і зн ачен н я п р е ф ік с ів
О сновн і значення преф іксі як и м и ф он ети ч-
ми змінами в Прнкладі-1

р у х на предмет аб о nducere — вводити

1. a (ab, abs) віддалення, відсутність 9. in (im , її.
avocare — відкликати m ponere — класти, надівати
всередину
abducere — відводити іг) illu d e re — гратись, н асм іхатись
abscondere — приховувати irruere — вривати ся, кидатися

2. ad (а, ас, 1 набл и ж ен н я, приєднан­

a d iu v a re помагати, підтримувати- inte rc lu de re — замикати, зак ри ват и
а і, ап, а р , ня зн аход ж е н н я м іж
ascribere — приписувати 10. inte r
аг, as, at) чимсь
accedere — підходити
a llig a re — п р и в ’язувати
an n u e ie кивати гол овою на зн ак
згоди o b ire — входити, вступати
11. ob (ос, of, р у х напроти, протидія
apponere — ставити, подавати (на occanere — сурмити
стіл) о р , о)
offun de re — лити, сипати
arridere — см іятися разом о р р іе г е — переповнювати
assumere — приймати, брати o m itte re — випускати, кидати
a ttin g e re — д оторк ати ся perficere — заверш увати
12. рег доведення д ії Д О кінця,
р у х через що-небудь 1
3. ante наперед, ран іш е
antecapere — наперед заволодіти,
брати
зн аход ж е н н я попереду,
anteponere — ставити вперед praesignare — відмічати заздалегідь
13. prae д ія наперед

4. circum д овк ол а .
circum agere — водити кругом
circum cing e re — оточувати, замикати
profundere — проливати
14. pro р у х вперед
5. соп (com , збл и ж ен н я, з ’єднання,
concludere — зак ри в ат и , замикати ---------------- -—
coi, cor, со) сп іл ьна д ія
co m m em o rare — пригадувати
c o llig fre — збирати subaresco — підсихати
15. sub (suc, зн аход ж е н н я під чим-
corrigere — випрям ляти, виппосто- succlam are — кричати у відповідь
вуватн suf, sug, небудь («під»)
sufflare — дути, надувати
coercere — стримувати sup, sus, suggerere — наносити
su) sup p o rta re — підвозити
6. contra suspendere — підвіш увати
протил еж ність
contraponere — протиставляти suspirare — вдихати
c o n tra v e n ire — протидіяти

7. de 1
віддалення, у сун ен ня, superstare — стояти зв е р х у
de g rum are — вирівню вати
відсутність 16. super бути зв е р х у , вище
d e h a u rire — вичерпувати

8. e (ex, ef) transcurrere — перебігати

вилучення, віддалення,
виклю чення
educere — виводити 17. trans (tra,. ру х через що-небудь,
trana re — перепливати
exponere — виставляти, розкладати tran) иерен ос
transcribere — переписувати
effugere — втікати

108 109
 З а к ін ч ен н я т а бл и ц і
П р е ф ік с » , які не м ожуть вж иватися як сам остій ні глава . . .
Префікси з де­ Закінчення з Приклади
якими фонетич­ Грам, рід Значення су ф ік са
Значення п реф ік сів Приклади суфіксом
ними змінами

f д ія ■аб о ї ї результат stru ctu ra — ст рук т ура

am b (am) озн . д овкол а («об») a m b ire — обходити tu ra
f m ensura — ви м ір, величина
am p le cti (am p le cto r) — обіймати sura

dis (d i, d if) р о з ’єднання («роз») distrahere — розтягати m e d ic in a — медицина, медич­

in a f мистецтво аб о заняття
div e lle re — розри в ат и ний з а с іб
diffugere — р озб ігат и ся ■

* in (im , il, ir) заперечн е значення inerti," — бездіяльність m e n s u la — столик

u la f зменш увальні іменники
im m o r ta lis — безсмертний f (d e m in u tiv a ) f ilio la — донечка
ola
ille g itim u s — незаконний p a rtic u la — частинка
cu la f
irre p a ra b ilis :— безповоротний , не­ f ca p ella — к ізон ь к а
ella
поправний

** ne зап еречен н я («не») g ra m m a tis ta — вчитель г р а ­

nescire — не знати m дію ча осо б а
ista
матики, грамоти
re (red) поновлення, ру х назад re m itte re — відсилати назад
(«зворотньо», «знову») reddere — віддавати
3 h ччення су ф ік с ів іменників II відміни
se (sed) віддалення, в ідд і л е п н я secernere — виділяти
seducere — відводити в б ік Закінчення з
Грам, рід Значення су ф ік са Приклади ;
су ф ік сом
(в,на)* Заперечш1й префікс «іп» <**• «ез) збігається за ф орм ою з префіксои-прїгіїмевшшо* « і„ .
** Ne — заперечна частка. m regillus — ц арьок
ulus
m filio lu s — си ночок
olus
Значення іменникових суфіксів при словотворі m зменш увальні слова flosculus -- квіточка
culus
rn lib e llu s — книж ечка
ellus
. Суфікси є дуже важливим засобом при утворенні імен. При утворен­
ні дієслів вони виступають дуже рідко. Розглянемо цей словотвір arius m професій но д ію ча особ а b i b i iothecarius — б іб л іот екар
за відмінами. 1
д ія аб о стан s tu d iu m — вивчення
iu m n
o d iu m — ненависть
Значення суф іксів іменників Е відміни
| з а с іб аб о зн аряд д я o rn a m e n tu m — п р и к р аса
Закінчення з in e n tu m n
суф іксом Грам, рід Значення су ф ік са Приклади J la b o ra to riu m — л а б о р а т о р ія
to riu m n м ісце д ії

і зн ар яд д я, іноді місце i v o c a b u lu m — н азва, наймену-

іа f властивість, прикмета b u lu m : n ^ вання
s up erb ia — гордість

n зн ар яд д я, іноді місце v e h ic u lu m — візок

c (u )lu m
e n tia f якість n sep u lcru m — гріб
scien tia — зн ан н я , н аука erum
a n tia f n a ra tru m — плуг
co n s tan tia — незмінність, п о­ tru m
стійність
artum схови щ е аб о місце д ії j g ra n a riu m — хлібний ам бар'
I n
j q uercetum — дубовий гай
itia f
e tum 1 n
властивість, прикмета la e titia — радість 1
u lu m n j зменш ення, місце дії 1o p p id u lu m— містечко
iu s tit ia — справедливість і ca ste llu m — ук ріп л ен н я
e llu m n

110
 Значення суфіксів іменників III відміми
Закінчення таблиці
Закінчення
з суфіксом Грам-, рід Значення су ф ік са
Приклади
Закінчення Значення су ф ік са П риклади
з суф ік сом
Грам, рід
: ОГ, gen. m діяльність аб о стан
(oris) orator (oris) — о р ат ор
error (oris) — помилка m a g istra tu s (us) — д е рж ав н а
atus (atus) Ш посад а
посад а, урядовець

io (ionis) f результат д ії
o b sid io (onis) — оточення
o b liv io (onis) — забуття pauperies (еі) — бідність
ies (ei) f
am a ritie s (еі) — гірк іст ь
ities (ei) f
d u ritie s (еі) — твердість
tor (toris) як ість
m д ію ча о со б а
sor (soris) arStor (oris) — ор ач
m
v ic to r (oris) — переможець
tr ix (tricis) defensor (oris) — зах и сн и к Значення суфіксів прикметників 1— 11 відмін
f
censor (oris) — цензор
v ic tr ix (icis) — перем ож ниця
Закінчення Приклади
Значення су ф ік са
з суф ік сом
t-io f н азв а д ії (nom en a c tio ­
(t-ionis) la u d a tio (onis) ■— п охвал а
nis) lig n e u s — дерев’ яний
s-io a d m ir a tio (onis) — подив eus м атеріал
f ferreus — залізний
(s-ionis) defensio (onis) — о б о р о н а
tensio (onis) — н апруга

gloriosus — багатий на сл аву, сл ав ­

tas (tatis) f OSUS багатий на щ ось
p ietas (atis) — благочестя, ний і
справедливість o p u le n tu s — багатий |
lentus
q u a lita s (tatis) — якість

властивість a c t i v u s — діяльний п і
tiv u s p assivus — пасивний
властивість (якість) sivus
tus (tutis) f v irtus (tu tis) — х ор об ріст ь
аб о стан
senectus (utis) — старість
багатий н а щ ось , має b a rb a tu s — бородатий
atus a u ritu s — вухатий^
tu d o (tudi- f itus озн ак у
m a g n itu d o (inis) -— величина co rn utu s — рогатий
nis) u tu s
v a le tu d o (in is ) — зд о р о в ’ я
m en n з а с іб аб о носій д ії
(m in is ) v o lu m e n (inis) — зг орт ок
п рин ал еж н ість p a triu s — батьківський
ius p ate rnu s — батьківський
nUs поход ж ен н я
властивість аб о п ри н а­ m a r in u s — морський^
im is m o n ta n u s — гірський
anus леж ність
Значення суфіксів іменників iV — V відмін _ — ---------- ---- ------------ —
Закінчення тривала прикмета frig idu s — холодний
з суф ік сом Грам, рід Значення с у ф ік с а
idus m ise llu s — бідненький, слабенький
Приклади ellus зм енш уваність або
зд рібн іл ість p a rv u lu s — маленький
u lus
tus (tus) ш назва д ії (nomen ac­ civ icu s — громадянський _
reditus (us) — повернення icus
tionis) t r ib u n ic iu s — трибунський
SUS (sus) auditus (us) — слух
m icius ag rarius — земельний, аграрний
cursus (us) — біг властивість аб о прина-
arius
visus (us) — з ір - л еж ні сть honestus — почесний
estus iustus — справедливий
112 ustus

113
8-2494
 Закінчення З н ач ен н я дієслівних с у ф ік с ів
з суф ік сом Значення с у ф ік са
Приклади
С у ф ік с з
закінченням Значення с у ф ік с а ' П риклади
UUS ознака
vacuus — порожній *
continuus —Т-безперервний scere Суфікс «sco» означає початок florescere — починати цвісти
дії. З а його допомогою утво­ convalescere — видужувати
eundus рюються verba inchoativa, які
постійна властивість виражають початок д ії або
iucundus — приємний
iracundus — гнівний дію, яка наступить

bundus підсилення
vagabundus — мандрівний tare Дієслова, які означають по­ dictitare — часто говорити
venerabundus — сповнений поваги sare вторюваність д ії (verba frequen­ cursnre — безперервно бігати
itare ta tiv a ) або підсилюючу дію agitare — рухати (часто)
(verba intenslva)
Значення суфіксів прикметників 211 ВІНМІт,
Закінчення essere Дієслова, які виражають на­ capessere — намагатися сх о­
з суф ік сом Значення суф ік са пити
магання, прагнення до дії
Приклади
(verba desiderativa)
ax (gen. acis) здібність, нахил
гарах — поривчастий, стрімкий
audax _ зухвалий

ilis
можливість, здібність
Д еякі законом ірності
facilis — легкий
b ilis u tilis — корисний
історичного розвитку латинської мови
credi b ij is — імовірний І
la u d a b ilis — гідний похвали J ФОНЕТИКА

I. У споріднених словах часто відбувається чергування, тобто

ilis
alis
властивість, приналеж­
fragilis — ламкий переміна голосних (апофонія), наприклад:
ність
elis hostilis — ворожий «е» чергується з «б» — tego — toga, generis — genus (з *genos);
aris regalis — королівський er/or: fero — fors; e/e: legi — lego, pes — pedis; e/a: sevi — satus,
Finalis — кінцевий [ feci — facio; 6/6: fodi — fodio.
crpdelis — жорстокий
II. У середині слів короткі голосні (а, е, б, й) переходять під
n ilita ris — військовий
copularis — народний впливом наголосу і сусідніх звуків в «ї»:
а— ї — cado — cecidi, ago — abigo, facio — conficio; e— Ї — emo —
admio, nomen — nominis, lego — colligo; 6 - ї — homo — hominis;
ensis
iensis orensis — ринковий й— Ї — caput — capitis.
Atheniensis — афінський I I I . У сі короткі голосні у відкритому складі перед «г» переходять
в «е»: pario — peperi, pulvis — pulveris, cinis — cineris.
ester IV. У закритому складі «а» переходить в «е»: facio — artifex,,
цем знаходження с
ampester — польовий
fallo — fefelli, arma — inermis; але перед «ng» «а» переходить в «і» —
estis
tango — attingo, frango — affringo.
с aelestis — небесний V. У кінцевому закритому складі «б» переходить в «й»: hortus
(з *hortos), hortum (з *hortom); geniis (з *genos); corpus (з *corpos);
114 cum (з *quom); bellum (з *bellom); legunt (з *legont); maius (з *maios).
8* 115

v VI. Дифтонг «ae» переходить в «І»: caedo — occido aestimo —
existimo; «au» переходить в u: claudo - conclOdo, causa - accOso-
«ai» переходить в «і»: fabulis (з *fabulais), «oi» — «I»; horti (з *hortoi)’
hortis (з hortois) (також див. зауваження до І— II відмін).
/ У -У кінцевому відкритому складі «ї» переходить’ в «e»- mare
(з *mari), grave (з *gravl).
V III. Між двома приголосними, особливо перед «m, г», з ’являється
часто для легшої вимови короткий голосний: periculum з periclum stabu-
TY І m ’ ager 3 agr' Таке явище називається а н а п т и к с о ю
Іл. К о н т р а к ц і я . Два голосні, які після випаду приголосних
«h>>, <ф>, «V » виявились побіч, стягуються в один голосний або дифтонг
1 + 1 = і: т і (з m(h)il), dis (з divis); е + e = є: nemo (з *nehemo '
deles (з delejes), prendo (з *prehendot); а + б = a: malo (з mavolo) =
(magis volo), Mars (з Mavors); o + o = o: voco (з *voca(j) 6); e + a =
— e:jiego_(3 _dg-ago); б + a = o: cogo (з *co-ago), cogito (3’*c6agito)-
~ ^ . ЄД ° : f ° T / (^ uPr6; emo); 6 + ‘ = oe: coetus (3 Voltus); e + i i
§. debeo (з de(h)ibeo); ae + I = ae: praebeo (з prae(h)ibeo)
X. С и н к о п а . А п о к о п а ,
1. В середині слів у відкритих складах короткий голосний випа­
дає, а іноді випадає цілий склад ( с и н к о п а ) : valde (з *valide)
audacfer (з audaciter), cautus (з *cavitus), disciplina (з *discipullna)’
reppuli (3 *repepuh), incidi (3 *incecidi), respondi (3 *respopondi .’
i. Короткий голосний на кінці слова часто відпадає ( а п о к о п а ) -
puer (Voc) (з; *puere), magister (Voc.) (з magistergj
dic, duc, fac, fer (imperativus) (з *dice, *duce, *facg, *fere), ас (з at­
que), пес (з neque), neu (з neve), animal (з *animale), hoc (з *hodce)
nunc (з *homce). h Замінне подовження:
X I. В деяких випадках у середині складених слів перед другою
частиною слова — випадання голосного або голосного +пг animadver-
І 3 *anim(um) adverto|, nullus (з *ne-ullus), veneo Із *ven(um)eo|
X II. А с и м і л я ц і я .
-Явище, коли при зустрічі двох або більше приголосних один з них
уподібнюється до другого, називається а с и м і л я ц і є ю .
1. Регресивна асиміляція: alloquor (з adloquor), colloquor (з *conlo-
quor), immemor (з inmemor), scribo — scripsi — scriptus, hunc (з
homce), eundem (з *eumdem), eorundem (з *eorumdem), conficio'(з
comfacio), differo (з disfero), difficilis (з *disfacilis), assequor (з ad-
sequor), cessi (з cedsi), pes (з peds), miles (з *milets), concussi (з *con-
cutsi), possum (з pot(e)sum).
2. Прогресивна асиміляція: ferre (з *ferse), acerrimus (з *acersimus)
velle (з *velse), vellem (з velsem), facillimus (з facilsimus). «Qu», «gu» —
переходить перед приголосним і в кінцевому складі в «с»: coquo
coctus, exstinguo — extinctus.
Асиміляція може бути повною і частковою. Наприклад, у слові
affero (з adfero) звук «d», який відрізняється від наступного за ним
116
звука «Ь способом утворення, за діючим органом і наявністю дзвін­
кості, уподібнюється до нього у всіх відношеннях (повна асиміляція).
Часткова асиміляція спостерігається у таких випадках як impello
із inpello (асиміляція за діючим органом), assero із adsero (асиміляція
за способом утворення і дзвінкістю).
X III. Р о т а ц и з м .
«S» між голосними (спочатку ставало дзвінким «z») переходить в
«г». Наприклад: moris (gen. sing.) (з *mosis), generis (gei\ sinS;) (3
*genesis), temporis (gen. sing.) (з *temppsis), legere (з .egese), eram
(з *esam), ero (з *eso), plurimum (з *plusimum).
Слід звернути увагу на те, що перехід інтервокального «s» в «г»
відбувався лише в означений період історії латинської мови. Іакож
цей закон не поширювався на слова іноземного походження щодо
латинської мови. ,
Відхилення від правил пояснюємо впливом споріднених форм,
тобто аналогії. Наприклад:
а) основа II відміни закінчується на «о» (коротке), але в gen. pmi\
під впливом І відміни виступає «о» (довге) — (hortorum по аналога
з fabularum); , .
б) під впливом nom. sing. давнього tempos gen. smg. temporis,
а не tempiris; ■ . ,
в) усі відмінки іменника honos, крім nom.^smg.^ мають звук «i»
(honoris, honori, honorem і т. д .), тому «r» перейшло і до nom. smg.—
г) в eiusdem, quibusdam «s» не випало під впливом аналогії до eius,
quibus тещо.
X IV . Подовження коротких голосних.
1) перед групою консонантів, з яких перший був сшрант «s», а дру­
гий дзвінкий (m, n, d, t), наприклад: Idem < izdem < isdem, nidus <
nizdos < nisdos, primus < prizmos < prismos, fanum < iaznom <
2) короткий голосний подовжується перед групою «ns», причому
випало «п», наприклад: equos < equons, tres < *trins, pedes <
*pedens. Подовження голосного перед групами консонантів:
1) попереднього голосного перед групами приголосних «ns», «пі»,
в яких не випадав жоден приголосний, наприклад: confere, conficere,
inferre, inserere (найчастіше це буває у дієсловах з префіксами соп,
^ 2) голосного перед «п» велярним + «ct», наприклад: iunctus, sanctus,
cinctus;
3) голосного перед «gn» (в групі з велярним «п»), наприклад: stag­
num, benignus, privignus і ін. _
4) голосного перед «г» + ще один консонант, наприклад, ога ,
forma, firmus, ornamentum, arma.
 XV. Скорочування довгих голосних.
Й0СГ Перед Г0Л0СІ?ИМ скорочувався, наприклад: fleo <
гпп? (інтервокальне «1 » випало, а, довгий голосний перед
голосним скоротився fleo). перед
. Скорочення довгого голосного відбулося також у формах gen і dat
sing. іменників V відміни: rei, fidei (пор. res, fides).
s i n i * ? / 1? голосний <<Ь> не скоротився у займенниковій формі gen.
sing на -ius. Не скорочується «і» в дієслові flo, за винятком тих форм
де після «і» є «ег», наприклад: fieri, fierem
грецько™ походження зберігається часокількість
грецьких слів, наприклад: Dareus, aer, Aeneas, Troes
2. Довгий голосний скорочувався перед групою «nd», «nt», напри­
клад: amandus, flendus, amant, amabant, flent, ventus (однак склад за­
лишався довгим, але за своїм положенням).
J ’ Д °вгий голосний скорочувався внаслідок подвоєння приголос­
ного, наприклад: littera < 1itera, luppiter < Iupiter (тоді склад за­
лишався довгим за положенням).
4. Довгі голосні в кінці слова, навіть ті, що виникли з дифтонгів
скорочувались, якщо голосний, який попереджував останній склад’
був коротким. Отже, двоскладову слова або кінцеві склади мали форму
ямба, наприклад: bene, male, cito (так звані слова ямбічної структури).
Не всі слова з ямбічною будовою, піддавшись дії ямбічного скоро­
чення, зберегли скорочений голосний в класичний період.
5. У двох- і більшескладових словах кожний довгий голосний в за­
критому кінцевому складі перед кінцевим приголосним, за винятком
Ь ^ ° Р0ЧУВ^ СЯ' , Я.КЩ? -«ЄЙ склад не був наголошеним. Наприклад:
laborat, movet, audit, ale laboras, moves, audis.
6. В односкладових словах скорочення довгого голосного наступило
перед приголосним «t», «m», перед іншими приголосними залишилась
та сама часокількість голосного, наприклад: flet, rem, але sol ріг
ver, cur, sal. ’ H ’
М О Р Ф О Л О Г ІЯ
ІМ Е Н Н И К И
І відміна
Першу відміну називаємо «а» відміною, тому що основа закінчу­
ється на -a. J
Nom. і voc. sing,— закінчується на -a, gen. sing,— -ае повстало з
-ai, dat. smg.-- ае — аі.
Первісним закінченням^gen. sing. було -s, наприклад: pater fami­
lias — батько (голова) сім’ї. В асс. sing. закінчення -m, перед яким
«а» коротке. Abi. sing. первісно закінчувався на -d (fabulad) Після
випадіння «d>> залишилося -a (fabula). Nom. plur. -ае повстало з -аї
(tabulae з fabula!). Gen. plur. закінчення на -sum. На основі ротациз­
118
му « S » інтервокальне (через одзвінчення «Z» перейшло в «r» (fabularum
з *fabulasum) Dat і abi. plur. -Is з ais > eis (fabulis з fabulais).
Зустрічається dat. i abi. plur. на -bus - deabus, filiabus Acc. plur.-
-ns (fabulas з *fabulans): «n» перед «s» випало, подовжуючи попередній
На означення знаряддя, яким виконуємо дію, на питання ким? чим?
у латинській мові був instrumenta 1is /орудний відмінок , а на^ озна­
чення місця дії — locatlvus (місцевий відмінок). Згодом ці відмін
щезли, а їхні функції виконує ablativus.
Залишки locatlvus І відміни, наприклад, Romae.
/ / відміна
Основа II відміни закінчувалася на -о. Nom. sing. мав закінчення
-os, -от, наприклад *templom, *hortos. Асс.— templom, hor^ ™ ’
згодом «о» перейшло в «й» — templum, hortus: templum, hortum. Gen.
i dat. sing закінчуються на -і, в gen. залишилось -і без сліду «о»
нови; в dat. «і» стягнулось з «б» в «о».
Слова на -ius, -ium з двома «і» в gen. sing. стягаються в одне «і».
Асс. sing. закінчується на -m, перед яким -й (коротке). Voc. рівний
основі з чергуванням «о— e». Abi. sing. закінчується на -d (Gnaivoa-
Gnaeo) — «d» відпало і залишилось «о». Закінчення -і в nom. і voc.
plur. повстало з -оі. Gen. plur. (hortorum) утворений аналогічно до
«а»-деклінації (arum) з довгим «о». Dat. і Abi. plur. -is повстало з
ois > eis. Асс. plur: закінчувався на -ns; «n» перед «s» випало, подов­
жуючи попередній голосний. / .
Зустрічається також gen. plur. на -um; отже, звідси форми: virum
і virorum, deum і deorum. Залишки locativus у II відміні, наприклад:
humi (на землі), vesperi (ввечері), Corinthi (у Корінфі) та ін.
Іменник deus (бог) у voc. sing. м а є форму deus, у nom. і voc. plur.
dei або стягнене -di, у dat. plur.— deis, diis,_ але частіше dis, у gen.
plur. дуже часто виступає форма — deum замість deorum.
I I I відміна
' Третя відміна повстала з двох відмін:
а) приголосної, до якої належали іменники і прикметники, основа
яких закінчувалась на приголосний, наприклад:
б) «І» деклінації, до якої належали іменники і прикметники основи
яких закінчувались на -і, наприклад: avis, caedes (з caedis), mare
(з mari), fortis, brevis.
Іменники I I I відміни поділяються на такі, що в nom. smg. закін­
чуються на -s (сигматичний nominativus), і на такі, що в nom. sing.
не мають жодного закінчення, тобто nom. дорівнює основі (асигматич-
ний nominativus). .
При зустрічі закінчення основи із закінченням -s приголосний
119
 основи асимілюється до «s», а потім спрощується: miles з * milets —
miless; pes з peds pess; ars з *arts — *arss; lapis з*lapids — давній стан. При цьому взаємовплив обох флексій — на приголосну
*lapiss; virtus з *virtut-s - virtuss. P і голосну — був настільки значним, що утворилася мішана відміна.
Деякі іменники на «or» закінчувалися на -os. На основі ротацизму
«s» перейшло в gen. та інших відмінках в «r» - moris повстало (з *то-
S1S), а під впливом аналоги «г» потрапило до номінатива. Доказом цього
h o n o rih o n o s aK1H46HHH П0Ш' Slng' ДЄЯКИХ ’менників, наприклад:
Genetivus. У римській говірці встановилось закінчення -es яке
згодом перейшло в -is, і було сприйняте літературною мовою (reg-is
nomin-is, bov-is). v s ’
Dativus. Дифтонгічне закінчення -ei збереглось ще в латинських
пам ятках III ст. до н. е. Далі e? > e > І: reg-I, nomin-ї, bov-i
Асс. smg. іменників приголосної відміни первісно закінчувався
так само_, як в «і» відміні, на приголосний -m (labor-m, reg-m). Згодом
-em (labor-em, reg-em), а під впливом аналогії до laborem, regem почали
творити подібні акузативи і в основах, закінчених на -і: ignem nubem
noctem. Тим пояснюються подвійні форми: ignim і ignem, hostim і hostem.’
міr- т ИИК/ т■к^Р-Р 1SkТ -Г: \
s itls’ securis та ін., а також назви рік та
(асс sing irri a b f’ ^ Єар° ^ зберегли свою давню правильну відміну
Abi. sing. іменників «і» відміни закінчувався на -і (hosti, civi cladi)
bus) 1 * plur- н а -bus (hostibus, civibus, cladibus) («і» коротке перед
/І ,ІМЄ»ники приголосної відміни закінчувалися в abi. sing. на -е
(labore), а в dat. і abi. plur.— так само, як іменники на -і (голосної
відміни) — на -bus (labor-bus, reg-bus).
Згодом перенесено закінчення -е з abi. sing. приголосної до деяких
основ на «і», а з abi. plur. іменників «і» відміни перенесено -ibus
тобто закінчення -bus разом з «і» до приголосних основ.
Таким чином, з форм hosti, civi, cladi повстали форми hoste, cive, cla­
de, а з форм labor-bus, reg-bus — форми laboribus, regibus. Nom. plur,
в основах на приголосний у латинській мові закінчувався на *e e s > es.
Gen. plur. іменників приголосної відміни має закінчення -um
Рівноскладові іменники типу civis, nubes та типу mare мають в gea
plur. закінчення -ium, бо їхня основа закінчувалася голосним «і».
Іменники canis, pater, frater, mater, senex, iuvenis та деякі інші
такого типу мають в gen. plur. -um, бо основа їхня закінчується на
приголосний.
Accusativus pluralis іменників типу hostis закінчувався приголос­
ними -ns (■hostins). Згодом «n» перед «s» випало, подовжуючи поперед­
ній голосний, і повстали форми hostis, navis, civis, а потім за аналогією
до labores повстали форми hostes, ignes та ін.
Поділ іменників III відміни за основами на приголосну і голосну
ще не відповідає на питання поділу всіх іменників I I I відміни. Фоне­
120
тичні явища будь-якого роду, а також дія аналоги сильно змінили,
До початку історичного періоду аналогічні дії, впливи зблизили
обидві флексії іменників з основами на приголосний і голосним.
Під назвою «мішана відміна» об’єднується ряд іменників, однина
яких відмінюється як в основах на приголосну, а множина — як в-
основах на «і». Це давні основи на «і», у яких «і» в nom. sing. зникло,
наприклад, m o r s від основи * morti, mens від основу *menti, pars від ос­
нови * parti, а також рівноскладові іменники на -is, -es (finis, nubes),.
Зникнення « і» В однині привело до переходу імен з основою типу
morti, menti до нерівноскладових.
Таким чином, однина основ на «і» все більше намагалась злитись
з одниною основ на приголосний.
З розвитком латинської мови кінцевий елемент -im перетворився'
в -em (пор. quem від quis), за винятком деяких слів основи яких,
закінчувалися на первісне «і», (наприклад, vis). В аблативі кінцеве
«d» відпало і аналогія з «regem» (асс.) потягнула за собою заміну «і»
на «е»: «і», наприклад, puppi було витіснено формою рирре (про що
згадувалось). ^ .
У множині аналогія з nom. і асс. reges потягнула за сооою заміну
puppis (асс.) формою puppes. Ця заміна почалась в кінці республі­
канського періоду і завершилась в час Квінтіліана. Тільки в родовому
відмінку множини, який відповідно закінчувався на -um, ;ш ш —
основи на приголосний, і основи на голосний «і» відповідно відрізня­
лись. Однак і тут обидві ці відміни настільки перемішались, що основи
на приголосну могли мати родовий відмінок на -іиш,_ а основи на
«і» __водночас обидва закінчення: на -um і на -ium (від apis gen.
plur. apum i apium).
Навіть одне і те ж слово могло мати дві основи: одну на приго­
лосну другу на голосну. Наприклад: *civitat і civitati. _
Abi sing. на «і» зберігся у звороті ferro ignique (мечем і вогнем),
alicui aqua et igni intercedere (відмовити комусь води і вогню).
Асс. plur. на -is-зустрічаємо часто не тільки в поезії, а и у кла-
Літературна мова значною мірою врегулювала розподіл закінчень
-е та -і в аблативі. В іменниках була встановлена відповідність між
асс. на -em і abi. на -е, яка закріпилась таким чином у всіх словах
чоловічого і жіночого родів, за винятком слів, які мали Асс. на -ті
типу puppim — puppi.
В іменниках середнього роду було поновлено споконвічне спів­
відношення між -е приголосних основ —■noming, genere — та -і е
основах на -і — mari, animali. т
Закінчення -е також закріпилось в comparativus прикметників-
згідно з його приголосною основою — maiore.
 У відміні positivus, де переважали основи на -і, закріпилося - і V відміна (основа «е»)
основах, за винятком декількох прикметників з основою на поиго- Nom. Voc. sing. -s
лоснии, які часто вживаються в функції іменників: dives, pauper ve- Gen. -es, -ei, -ei, -ei, -e, -І (засвідчено шість варіантів)
l u t h f Ш‘ ДіепРикметники Диференціювались від омонімних прикмет­ Dat. -ei або -e (пізніше -ei > I ) '
ників тим, що одержували закінчення -е.
Асс. -em > em
Abi. -ed > e
Різноосновні слова Nom. Voc. plur. -6 + es = es
Gen. -rum (за аналогією до І відміни)
« ^ Ч Л а™ НСЬКа М0Ва ,збеРегла чергування в слові femur (бедро)
Dat. -bus
" оряд 3 шзншим femoris; iecur, iecoris, але збереглась
форма locmeris з контамінацією двох форм основи. Така контамінація Асс. -eens >> es
мала місце в iter, itineris замість * itmis. Abi. -bus ttt • пт- ■■ •
Dat. i abi. plur.— закінчення -bus, як у I I I і IV відмінах.
лейН Е ГУЛ«Яч п С1іЬ привела до новотвору: nom. femus (Апу- В архаїчній і класичній латині вживаються тільки форми множи­
S ) }’ CmUS (Xapic№’ G L - l > 48- 2°). ^iner (Лукрецій, ни — rebus і diebus.

vis.-%trH00vTresBHM ТаК°Ж НЗЛЄЖать: JuPPiter- senex, senis; Прикметники

Прикметники не мають власних відмін, а зливаються з відмінами
IV відміна (основа «u»)
У positivus прикметники можна поділити на ті, які належать до
S IN G U L A R IS основ: 1) на «о/е» (чоловічий і середній рід); 2) на «а» (жіночии рід);
Nom. Voc. — u-s 3) на «і» (тип acer, acris, acre; fortis, -e; audax, acis; 4) на приголоснии
Gen,— ous > us (тип inops, vetus, pauper).
Вживання суфікса * «і» при утворенні прикметників призвело до
відігни.4” 1 Ф° РМИ U"iS 1 U'° S У Д9ВНІЙ латині‘ lH0® <<b> 33 зразком II усунення різниці між чоловічим і жіночим родом у великіи кількос-
Dat. йеі > ui, поряд 0 тГ прикметників I I I відміни, в усіх дієприкметниках теперішнього
А сс.— й-m
A b i,— Qd > Q ЧаСУВ архаїчній латині нерідко зустрічаються форми на -ег жіночого
роду (Енній, Анн. , 424; Лукрецій, IV, 160); а форма на -ns у чоло­
P LU R A LIS вічому роді (Енній, Анн., 369). Форми на -ns у ™ ЛДВ П1Ч0“ У.|0Д1Т3^ '
річаються і у класичній латині (Ціцерон, D iv., І, 130, JIibih, 11, ).
Nom Voc. ou-es було замінено Ds по аналогії до асс. на -us за зпяч У прикметників з основою на приголосний тотожність форм чо­
ком I I I відміни (homines - homines) ’ Р
Gen. й-om > й-om > u — um ловічого і жіночого роду може бути споконвічною. _ U
Щодо форм середнього роду, то в основах на «nt» кінцевий елемент
Dat. -ubus, -ibus за аналогією з I I I відміною
А сс,— *'uns > us nt > ns і збігся з кінцевим елементом nom. чоловічого і жіночого ро­
дів — «ns», який виник з «nt-s>>, і ЦЯ рівність закінчень nom. всіх
Abi-— -ubus та -ibus за аналогією з I I I відміною.
трьох родів поширилась на всі приголосні основи.
Іменники IV відміни мали первісно в dat. і abi. plur. закінчення
П.1Д ®пливом аналогії до dat. і abi. plur. іменників I I I Ступені порівняння прикметників
відміни (напр., ignibus, auribus) первісне «u» перейшло в «і» і так
Латинський суфікс компаратива має тембр «o-ios», подовжений
постала форма exercitibus замість exercitiibus, cornibus замість cor-
ступінь «ios» поширився на всю відміну, крім форм nom., асс., voc.
sing. середнього роду, де зберігся повний ступінь: jos > ius: maioris,
Деякі іменники, як,^ наприклад: tribus, artus, arcus, quercus збе­
регли назавжди «u», а іменник lacus та інші двоскладові, що закін- але maius
В nom.' sing. чоловічого і жіночого родів прийшло ротацистичне
f abL plur- подвійне закінчення: -«ьи. «г» з інших відмінків і кінцевий елемент іог > іог.
123
122
 Утворення найвищого ступеня у латинській мові різнородні, але
"fin п°НИ М1СТЯТЬ СУФ'КС *т о. Він може або вживатись самостійно
аоо приєднуватись до інших суфіксальних утворень: *о- т о *so-mo’
С0 -Г110, 'is-so-mo:
*sup-mcbsf К° *т ° ~~ наприклад- Primus із *pris-mo-s, summus із
2) суфікс -*6то — infimus із *inf-o-mo-s;
3) суфікс *so-mo — maxumus — maximus із *mag-so-mo-s- pes-
sumus — pessimus із *ped-so-mo-s; P змішання -um і -orum зустрічається часто, знаходимо nosti orum уо -
4) суфікс *to-mo — optimus із opto-mo-s
Ц ^ СУ? ! ^ / УС^ ІЧаЄТЬСЯ Т£Т Ж в СЛ0Бах «nitim us, maritimus та ін.;
із f S t - Й .mo-s!S'S0'm0 “ a!tlSSimUS І3 *a»-is-so-mo-s, fortissimus
И;'рВИЩОГО стУпеня на -illimus (із ii-simus) шляхом
асиміляції, facil-hmus, -a, -um; simil-limus, -a, -um
Утворення найвищого ступеня на -errimus (із er-simus) шляхом
асиміляції: asper-rimus, -a, -um; niger-rimus, -a, -um.
Займенники
Особові займенники
Архаїчні риси займенникової морфології найбільше виявляють-
ся у груш особових займенників. Це відсутність диференціації ро­
дів, однина і множина утворюється від різних основ, зберігається cvn-
— L B1- 1HK0Bi закінчення значно відрізняються від іменних
Nom. sing. ego («б» коротке за ямбічним скороченням), походить
з індоєвропейського ego. /* ЧДііь
Ти бере початок з індоєвропейського *Ш. Латинська мова до­
пускає на кінці слова з голосним тільки довгий звук.
Ьеп. smg. mei, tui, sui запозичений у присвійних займенників meus
iUllS, suus. 9 Форма т і, яка функціонує як voc. sing. чоловічого роду, не утво-
Вживання sui як зворотного займенника 3 ос. властиве латинсь­
кій мові.
т і 8В и Г ( п Г а^ ! Х а ! Уіо зд ,ще 6 івші форм" родового від“ і в и -
Походження закінчень датива в m ihi, tib i, sibi - різне. Закін­
чення -hi відбиває давнє *hei (із ghei), bi - *bhei. Дифтонг «еі» як
закінчення засвідчений у латинській мові у багатьох написах.
Внаслідок випадіння «h» між голосними т Ш і стягається в т і
Accusativus smg._B архаїчну епоху: med, ted, sed. Припущення про
злиття асс. me, te, se з abi. rned, ted, sed не має підстав. Мабуть кін­
цеве «d» асс. являє собою підсилюючу частку.
Abi. sing. Цей відмінок збігається за формою з акузативом. Однак
п ™ РХШЧН0/ ф0рм,и абі іатива має таке ж походження, як і аблатив
основ на «о/е» — lupod.
124
МІ збереглось як voc. від meus; tl не втрималось. Nominativus і
accusativus plur. мають форму nos, vos, які беруть початок від індо­
* європейських тонічних ф орм акузатива: * nos, * uos з подовженим
ступенем кореневого голосного. „
Genetivus pluralis. Родовий nostrum, vestrum запозичении від
основи присвійного займенника з додаванням давнього закінчення
-от родового множини основ на «о/е». В архаїчних авторів, у яких
trorum (Плавт, Most., 200). Форми nostri, vestri є, по суті, gen. smg.
сеоеднього роду присвійних займенників.
Звичайно ці форми мали різні значення: nostrum і vestrum вжив
лись як gen. partitlvus: pars nostrum, vestrum, a nostri, vestri — як
gen. obiectlvus, наприклад, miserere nostri. .
Dativus, ablativus pluralis,-У цих відмінках закінчення -bis похо­
дить з -beis. Це закінчення приєднується до основ «no», «vo» із форм
nom., асс.: n5s, vos.
Поряд з nobis існувала архаїчна форма ms.
Присвійні займенники
Meus « *meios) — від відмінкової форми *mei. Tuus виникає
в е н к л і т и ч н о м у положенні із *tovos_ (*teuos). Suus — із „ s o v o s ^
*seuos (від основи *seuo). Nom. plur. від meus mi із mei-ei.
В архаїчну епоху gen. plur. ч а с т о закінчувався на-um: meum, tuum,
„ostrum U t r u m (Плавт, Pseud., 581). Dat. i abi. plur. в.д meus
можуть виступати у формі mls із *meireis.
Поряд з suus у давній латині існувала також форма sus (sos), sa,
sum, яка походить від основи *suo. Noster і voster v > vester) по­
ходять від атонних форм *nos, *uos за д о п о м о г о ю суфікса «tero» у син- •
копованій формі «tro». . ___
рена від meus; це атонна форма род. -дав. відмінків особового зай­
менника т і ( < *т еі < *тоі).
Вказівні займенники
Вказівні займенники, як і відносні та питально-неозначені, від­
мінюються переважно як іменники з основою на «о/е» для[чоловічого
і сеоеднього родів і як іменники на «а» жіночого роду. Отже, вони
наближаються до відміни іменників, чим і пояснюється взаємний
в п л и в Іменникової і займенникової відмін. Займенники мають власні
характерні оиси: 1) nom. sing. закінчується звичайно у чол. роді на
-е і в середньому на -od, -ud — quod, aliud; 2) родовии відміної
-ius для всіх родів і давальний на -і також для всіх трьох родів. ;;
Займенник hic утворений із сполучення основи неясного похо­
дження з часткою «с», яка у повній формі «се» зустрічається у написах
і в давніх авторів.
125
 gen. і dat. sing., а також асс. sing. чоловічого роду - quem «
почин°2,и з Л ю З І % Ж возВ^ ”7 СГ , “ ?:,ОИ KO|,OTK0' 0дЮ5
*qUNom plur ques i quei, qui, quae (від основи -*quo, *qua). Gen.
Х і “7б‘ Ш т ’ ЯКЄ ВІДОбраЖІ‘в " « к л ю ю ч у вимову'W c ?(V e ™ ? АепГ? plur У родовому знаходимо4тільки форми на «о/е»: quorum, quarum.
Катон вживав родовий відмінок quium від quis, а у Плавта quoi-
частками * ' T c 7 e , P W СКЛаДаеться із ™ «»•' *ha з двома
Um D ^ ^ a b l^ p lu r ^ q u ib u s (з закінченням -bus, як в navibus). Давній
II, б и ™ ™ Р‘Д h0C * * * ° OTaTOK 3 *h0d У ВерГІЛІЯ ~ hocc <А“ - dat. і ab!. мавРформу *quois .від основи *quo, яка потім перетвори­
Genetivus, Родовий відмінок huius походить із *hoiios. лась в queis, а пізніше в quis.
Dativus. Huic < hoi-ei-ce. Huic, звичайно, односкладове однак Асс. plur. quos, quas, quae.

Д
д Г (п З : “ 702)° '" ° ДІ 3 “ Р И и Л т г и „ ° Д" а Дієслово
У латинській мові відповідно до основ (основа інфекта і основа
Accusativus. Давня форма honc (або honce) із *hom-ce зуотпічя
n e p L S ділимо дієслова на verba infecta і verba perfecta. Основа ін­
?ей ш л оЄв В, и Т " С‘ СЦШШВ- Д а Л І “ * Ю РЄД ^ Р ^ н о ю H o S п? фекта виражає незавершену дію (недоконании вид), основа перфекта
Hanc виникло із *ham -се.
Ablativus. Hoc, hac — із *hod-ce, *hadce. 3аКДієсл1ві-іаІформа може складатися з двох частин: кореневого еле­
мента і особового закінчення, або з трьох — кореневого елемента,
Nom. plur. Поряд з формами hei (архаїчна), hi зустрічаються в ня
rvfhiKPa і закінчення Кореневий елемент може бути простим (dic-o),
™ -is! Р03ШИ|><гИІ Ф0Р” И 3 ‘S - “ S' heis“ ' Se3„yS eP™ o за а р а " в ї ї ю і ™ од и н Ібо більше суфіксів (diM-o, dic-t-it-oj. С У Ф «? » » .
змінюються залежно від часів і способів, а іноді і від дієвідмін.
Називний множини середнього роду *ha + і + се по с у т і яні, с,0
У деяких дієслівних формах немає суфіксів. Закінчення єістльними
собою plur. середнього роду на -а з двома наступними частками
для часів і способів дієслів за винятком імператива і перфекта дійс
не вР Х
у ЦаЯсиМ П
часи. ^ ?вживає
Плавт Ш0Ч0Г0ще?°иУ
heac1уЬаЄС сеРедаього
жіночому РОДУ існувала
роді (Most 165) ного способу.
значення. 1 ЬаЄС ВЙКЛИКаний потРеб™ Розрізнити форми різного Система інфекта.
Особові закінчення
*Hoso™ + се> *hasom се фонетично дають horunc Закінчення 1 ос. тематичних дієслів у теперішньому часі дійсного
hSrunc, а в класичнш латині — horum, harum. ’
his' 'has, Гає'18’ Ф ° РШ ЬШи8 засвідчена У Плавта (Curc-> 506). Асс— СП°Закінчення' 1В0с“ а- т Ут х о д и т іГ з Ьпервинного атеиатичного закін-

Відносний і питально-відносний займенники ™ к * т м н Й :ос.Т п ою д и т ь з первинного *si або вторинного -s.

Закінчення 3 ос. -t водночас відображає первісне te в р
_ Відносний і питально-відносний займенники походять із конта­
мінації двох основ: *qU0, *qua і qui. Надалі ці осн ови частково зли Нв "t. й:
Закінчення 1 ос. множини -mus походить з давнього mos.
aueib i 3ou?3R ИЛИ ° ДНа ВІД ° ДН0Ї ° КРШІ РИСИ відміни- Nom- -Чиої > Друга особа множини-- tis, фонетично походить з tes.
q > qui. В quae представлено *qua + і. В nom і асс сеоеднього
У З ос. множини закінчення -nt відображає як первинне nti, так
займенника3 Ч“° + ‘ d- ” КЄ сеР< 5 “ ід вторинне *nt.
на S» з ^ т в п ^ ї я 1’08/ TOf TO CUiiUS’ .містить У собі закінчення основи Закінчення пасивного стану
*quo іеі JТаиоТ гип п + ЧЗСТКа <<1>>: *qU0‘ L Так (dat.
само Дуальний V 1 ос однини «г» додається до «о» або ставиться замість «m».
quo-lei quoi cui) походить з контамінації *quei основи на
«і») і quai (dat. основи на «о/е»), исниии на Закінчення 2 ос. однини -ге походить із закінчення середнього стану
*se я к е чергувалося з *so. -Ris являє собою складне закінчення,
л и стільки
лись Г Г ™ вУnom.
" П0ХУ- відносний [ питальний займенники розрізня-
sing. виникло з *se, до якого приєдналось -s,. характерне для 2 ос. У кла­
сичний період обидва закінчення (-re, -ris) співіснували.
Щодо самої відміни, то основа на «і» відображена в закінченнях
127
126
 Форми на «s» - архаїчні. Дієслів такого типу тільки декілька.
Порівняно частіше зустрічається дієслово fJ*°- g> j кон’юнк.
який приєднався,— «г». ^редьього стану ї ї nіl"елемента,
П о, uto r скл“ -

ногоа т а н у “ " т і ° с' , “ " 0ж" » " -т ” У™°рс™ із закінчення

г ш о к м ДЖЄННЯ м к | н ,еш ” 2 °С- множини -mini неясне, хоч е різні

актив. гН І= Ь = »= "
ь-лч’тпктнв тепеоішнього часу на «а» в основах на « d » , і кип tunrv

і с н р “
Характерні ознаки часів

« ^ ? М ^ ~
і способів системи інфекта

УУФ1 Ї Ї ЗИЯЄТЬСЯ ВІД

т е р н і^ и с ™ 430 НЄД0К0нан0Г0 В«ДУ Дійного способу має такі харак-
== SSS
дієслова теперішнього часу мають суфікс «se», що свідчить про

2 г І £ г ° Д*Нь!,НИ активної Форми виступає вторинне закінчення -ш їГ м їїГ г ол осн и м и , переходить в «г». Наприклад: lauda-re, move-re,

legf a допомогою того ж суфікса «ге» утворюється інфінітив майбут-

недоконаного виду походить від’ кореня *bheta ( * b h u - 6 y ™ ) ° ^
НТ » ^ н и е в е «е» ініфінітива має тенденцію де^зникнен­
* * * £ $ ня наприклад, засвідчені: biber (у Х арісія , GL, І, 124), haber (U L ,

V IV u S b S
і і ш І о г о ч а ї пасивного стану утворюється шляхом
1” “ д од ав ан н я ін ^к г н ої основн а І, I I IV ^ і д м і н а х Т і. а а тре-
д о
су. n ' ™ m K,L M°И три труни форм майбутнього rrjft ■ іяигіа-гі move-гі, audl-гі, leg-i, cap-i.
НИЙ І Г д і к л ' і в I I , ■Y v З;п.3 - » . Майбутній час на -am. -e/s характер.
Походження ш х закінчень неясне. В » —
•e-s,“ S І т д7 * “ ’Ч ™ * » * * * « . audi-a-m, leg-
* майбУ™ь° го « с у „a -am е давнім кон’юнктивом Легаті
а ф о р т на -е стала служити для вираження майбутнього часу (legH
щ щ іш ш т ш в

££і
0 е » ™ \ Г о Г к і 1 Г , “ РГ
майбутнім часом, збігалася б a™ T
ПНЯ Час;,ЬдТй0сїїгоУ)сн„сД„Р| ;
Т Ч ? СЛуЖ™
3 3 :ї= ї= £ = :
nd-us, move-nd-us, ^-e-nd-us capi-^ridus, audbe-n
В архаїчну епоху в дієсловах 111 і IV Д1С.В‘Д
mQ як
У F w , , nrhi4
форми иа -endHS, так і на -шкіш. які походять ,3 *o-n-dos - le g u n to .
scribundus.
Неправильні форми в системі інфекта

г^35г£хгч£йа®
ШУ ЄлЬптГ ’ ЯК" ПІСЛЯ фонетичних змін дали laudabo, movebo W° ’
У латинській мов, також збереглись деякі сліди майбутнього
часу дійсного способу і кон’юнктив. Інші форми теперішнього часу

часу на «s», представленого типом dixo, faxo. Такий майбутній чя<-

утворюється від основи, яка не залежить ні від основ інфекта ні пеп «»i.TnKSS5.TSSS3CS'S4SS^,3SSyS^^^<!5SSS^^»
фекта, що видно із capso, faxo поряд з capio, facio. ' ’ Р‘ посередн ьо до к оре н я (осн ови ).
129
128 9-2494
 Дійсного способу, імператив, імперфект, майбутній час і інсЬінітш?
теперішнього часу мають основу *es н^іштив
інфінітив veiie. Г -
Es відображає давнє *es-s(і). Est походить від *esti Sunt маг

женні після «у» відбувся тільки наприкінці І ст. до н. e.. voit > vun,

“ 1“ • >— - “У “ n, t , VGl За тематичним т и п о м утворені 1 ос. однини, 1 і 3 особи множини

т е п е р і ш н ь о г о часу дійсного способу: volo, volumus, volunt; минулии
мду 3 < * » < * « « , суфікса ч а с недоконаного виду дійсного способу - volebam майбутній І -

- (л°вге> ¥0ї ’а т = Г — ' № « £ > Ж е . оінини і 2 ос. _

w кон’юнктива vellem із *velsem, інфінітив теперішнього часу velle

жальний спос1б1оСр ь Й у ш )!™ Г б у д о в ™ І нТредукованій мнові *s‘
ДО якої спочатку додавався суфікс з чергуванням *7е/ґП ов н у Фоо
му іе суфікс мав у всіх особах однини, а скорочену *І — в vcfx
трьох осооах множини. Отже, раніше було si?m sies siet s i m i
s is smt; аналогія з simus, sitis, sint призвела до утворення Sm
! Slt; Однак i siem збереглось досить довго У H m l S
siem, siet зустрічаються в кінці вірша. ‘ 1]лавта форгли
Минулий час недоконаного виду кон’юнктива утворюється віл пг
а о а и * « , суфікса «se» і особових закінчень: es-/е-т?esIe-S,
Складені дієслова з sutn
У ДІЄСЛОВІ desum 63ЧИМО ЗЛИТТЯ ГОЛОСНОЇ Пішртпїік -тл- о г'у-.тт^
Дієслова, наприклад: dart, d5ro, d e r a m х о ч є f i , ' ^ Т Г
і3 ^ І = Т * п е * Г Г ' п е р е т в о р и л о с я в *novol6, а потім
в п5 1 б Згодом заперечення п'є було замінено на поп; звідси: поп « з ,
“ "витлячи0" Л)рм кон’юнктива nolim, nolis і т. д„ був утворений
„аказоТиГспосіП еперіш нього часу - г.оіі. nolite, а шзннне і.пера-
™ m S ? S S S S S . 3 m ag (i)s° volo: -magsvolo > mavolo „ > « >
maly Плавта Зіце Вз™ т^чаїотьс™ ф$о р т : mavolo, mavolet, mavelim,
mavellem поряд з malo, malim, malui. плничи
У дієслові edo маємо атематичні форми — 2 ос. і 3 ос. одн ,
2 ос. множини, а інші - тематичні. Es, est, estis походять від ed-s,

рей ш лоТ Ж V 1 2 1 ~ SUm> ■" » У 3 асиміляцією пе- 5д'к о н ’юнітив від edo має дві форми теперішнього часу: 1) на
f .. P S sum> а П О Т ІМ внаслідок спрощення «ss» П ІС Л Я ЛОВГГі'і'
голосної - В pro-sum. Перед голосною «prod» залишаєтьсянезшїшZ - і т - дрГЛй оптатив: edim, edis, edit, 2) на -am: edam, edas, edat i
prosum, prodes, prodest, prosumus, prodestis, prosunt. незмшним-
T‘ Минулий час недоконаного виду кон’юнктива атематичний: essem,
частанСЛП Рпт,тТиШ Ш Є Ф° РМУ’ ЯКа є РезУльтатом складання двох
іастин. ПерШИИ член складного дієслова (pot) ПОХОДИТЬ ВІЛ і і'л ат
Є53Ь ф ? н і ї т 3е Т ^ е ^ 1 о т ’юнк?ив ederem - пізніші форми, утворені
Е Г Ї 0Г0 POliS' у латинській мові potis і
narwhn середнього роду pote. Із безособового pote est утвори­
лась форма potest, з якої взятий перший член (pot) 1 33 Е^представляє собою давнє атематичне дієслово, яке: походить
р і л копепя *еі редуковане - *і. При цьому «у» в положенні м и
Кон юнктив минулого часу недоконаного виду повинен би мати Лоп
р^и т Г р^зе ЧЗИНа Ф° РМа P° SSem виникла 33 аналогією з possim. n e ^ ^ i S M п є^й нГ^ Г - і і Г а ’п о Г з П
Дієслово volo

коР2 ;Г С і vt Pe”r „ S - гоТГІпі iveR Друга особа ™ - ° l*

— о -
аакритому склад? звузилось д о ™ » ! ' а ^ л и ^ ' Г , S прпятив Ito утворюються за загальним правилом..
І
иЯ В1Д тематичних за характером голосної: volo, volumus, volunt Дієслово flo, factus sum, fieri. Латинськийкорінь «fi» походить
130 із індоєвропейського *bhwi,яке є розширенням Dhu.
131
9*
 Привертає увагу утворення інфінітива — fieri і минулого часу не-
* п Г а* Т 1 ВИ£ Уп- К0Н ЮНКТИВа - Ш гет 3амісТЬ передбачуваного
r , игет. Крім цього, перед голосною закінчення або суфікса
зберігається «і»: flo, flebam, fiam і т. д.
Закінчення активного перфекта
Закінчення 1 ос. однини «і» походить із давнього дифтонга «еі»
Споріднені мови свідчать про наявність дифтонга «аі».
чакінТрння11??. 2 °°' Ha-‘ is' ti “ дається з елемента перфекта «is» і
закінчення -ti; «і» у закінченні -ti виникло за аналогією з І ос
В архаїчну епоху 3 ос. мала два закінчення: 1) на -ed, 2) на -It
Тенденція латинської мови була до заміни вторинних закінчень
первинними, отже, «d» скоро щезло, а залишилось «t»
Закінчення 1 ос. множини -mus приєднувалось до основи перфек­
та за допомогою сполучної голосної «і».
Друга особа множини закінчується на -is-tis з елементом перфекта
«is» 1 закінченням -tis.
У З ос. засвідчено три закінчення: -erunt («е» коротке), -erunt («е»
довге) і -еге. Поряд з закінченням -erunt часто зустрічаємо закінчення
-еіе наприклад; vocavere, audivere поряд з vocaverunt, audiverunt
Конюнктив перфекта утворюється додаванням до перфектної
- Г И елемента <<IS>> (пеРеД ™ осн и м is > er), суфікса атематичного он-
am«v“ іш, ” S t T X 3аКІН,ЄНЬ ('m' ‘S' **' 'mUS' ',iS' ■"»
Давноминулий час (plusquamperfectum) дійсного способу активного
стану закінчується на -eram (походить з * is-sam), тобто елемент пер-
dfxeramS>>’ С ° <<3>> Т3 особові закінчення, наприклад: amaveram,
Кон’юнктив давноминулого часу утворюється шляхом додавання до
основи *is-sem перфектного елемента «is», показника претериїа
кон юнктива «se» та особових закінчень, наприклад: amavissem dixi­
ssem. ’ займенник, числівник) з допоміжним дієсловом esse. Наприклад.
Для утворення інфінітива до перфектної основи додається is-se —
“ S №Ta <<1S>> 1 закінчення інФінітива -se, наприклад, ama-
СИНТАКСИС
Просте речення
Головні члени речення
Просте речення у латинській мові складається з підмета (subiec­
tum) і присудка (praedicatum). Підметом може бути будь-яка відміню­
вана частина мови, інфінітив, а навіть речення, якщо відповідає на
питання «хто? що?» Наприклад: Stella lucet,— Зірка світить Non
omnia possumus omnes —Ми не всі можемо все. Duo cum faciunt .dem,
non est idem,— Коли двоє роблять те сам е ,- не є те саме. Errare hu­
manum est.— Людині властиво помилятися. Oppurtune accidit, quod
auxilia venerunt,— На щастя, прибула допомога. ^
Граматичному підметові у латинській мові, якии виступає в нази
йому відмінку, відповідає називний відмінок у рідній мові. Але також
nominativus перекладається рідною мовою іншим відмінком. Напр
лад' Magister abest.— Нема вчителя. Decem dies praeterierunt. и
нуло десять днів. M ulti discipuli venerunt. - Прийшло багато учнів
Речення бувають безпідметовими: 1) коли речення є безособове
слово; 2) коли дієслово виступає в 3 ос. однини пасивного стану; 6)
' коли присудок виражений 3 ос. множини у невизначено-особовому
значенні: Fulgurat et tonat.— Блискає і гримить. Diu a c r ite r pugnatum
est,— Довго завзято боролися. D i c u n t . . . — говорять (що), tia-
dunt... — передають (що). . „.....
Присудком, як правило, є особова форма дієслова, рідше іменна
частина присудка (іменник, інфінітив, прикметник, дієприкметник,
Discipulus legit.— Учень читає. Philosophia est magistra vitae. Ф і­
лософія — вчителька життя. Bene vivere est honeste vivere,— Д оо­
ре жити — значить чесно жити. Homo mortalis est.— Людина є смерт­
ною. Gallia est omnis divisa in partes tres.— Ціла Галлія поділена
на три частини. Socratis vultus erat semper id e m .- Вираз обличчя
Сократа був завжди таким самим. Consules Romae erant duo.- В -
мі було два консули. . .
Дієслівний особовий присудок узгоджується з підметом В осибі .
числі. Іменна частина складеного присудка — іменник — узгоджу­
ється з підметом у відмінку (номінатив), прикметник 1 інші В І Д М І Н ­
К О В І слова — в роді, числі і відмінку.
133
 Часом присудок відноситься не до форми підмета, а до змісту
Наприклад: Magna pars hostium perierunt.— Загинула велика частий
surn)°POriB' ТЗК звана К0НСТРУКЦІЯ за смисломJconstructio ad sen-
Узгодження присудка при декількох підметах
1. Якщо в реченні два і більше підмети, то присудок виступає зви-
у множині: Isocrates et Gorgias ad summam senectutem vixe­
ч іи н о
runt. Ісократ і Горгій прожили до глибокої старості. Carthago atque
Numantia potentissimae urbes fuerunt,— Карфаген і Нуманція були
наимогутнішими містами.
Якщо підмети творять єдине нерозривне поняття, то підмет ста­
виться в однині. Наприклад: Tempus necessitasque postulat,— Вимагає
час і необхідність. Senatus populusque Romanus decrevit.— Вирішив
сенат і римський народ. н Іменники, що означають вік, посаду (puer, adulescens, senex,
2. Якщо підмети одного роду, то іменна частина присудка є та­
кого самого роду, але при підметах, що означають предмети, часто
ставиться і у середньому роді множини: Pompeius et Scipio interfecti
fnnt ї?омпеи 1 С« 1Ш0Н ~ вбиті. Iustitia et amicitia pretiosissimae
sunt,— Справедливість i дружба є найцінніші, але: Nox atque praeda
hostes remorata sunt.— Ніч і здобич затримали ворогів.
. Коли підметами є особи різного, роду, тоді іменна частина при­
судка виступає в чоловічому роді: Pater et mater mortui sunt — По­
мерли батько і мати.
4. Коли підметами є різного роду речі, то іменна частина присудка
стоїть у множині середнього роду: Divitiae et honores incerta et ca­
duca sunt,— Багатство і почесті є непевні і непостійні.
5. Присудок, спільний для декількох підметів, може узгоджува­
тись в роді, осооі і числі з найближчим підметом. Orgetorigis filia atcme
unus e filus captus est,— Схоплені дочка і один із синів Оргеторіга.
Castra et vicus incensus est. — Спалений табір і село.
Означення (ATTRIBUTUM)
° Г ченням у латинській мові є: прикметник, дієприкметник, зай­
менник числівник. Наприклад: Orator clarus— Славний оратор
f rH v m “ R genS‘T Учеї" 3’ який читає- Н ос m a re .- Це море. Annus
octavus. _ Восьмин рік. Означення узгоджується з означуваним сло-
р ™ ,в +р0Д1длЧИСЛ• ! ВІДМІНКУ; Р а™а scintilla magnum incendium saepe
excuat. Мала іскра часто викликає велику пожежу.
начення, яке відноситься до декількох іменників, або узго­
джується з наиолижчим іменником, або повторюється при кожному
(особливо, коли іменники різного роду). Наприклад: Romanis cuncta
maria teri aeque patebant.— Для римлян відкриті всі моря і всі землі
H om ini omnes agri et maria omnia serviunt.— Людині служать всі
поля 1 всі моря.
134
Означенням може виступати прикладка (appositio). Це іменник,
який тісно з’єднаний з іншим іменником, детальніше характеризує
особу або предмет: Pompeius, lumen c i v i t a t i s . — Помпей— світоч дер­
жави Romani cum Tigrane, Armeniorum rege, grave bellum gesse­
runt. — Римляни вели тяжку війну з царем вірменів Тіграном. При­
кладка узгоджується зі своїм іменником у відмінку. ^
Означенням також служить генетив іменника, якии відповідає на
запитання «який? чий?» (так зване неузгоджене означення). Наприк­
лад: Poeta Graecorum,— Поет греків, грецький поет. Orator Romano­
J rum ,— Оратор римлян, римський оратор. Nomen regis,— Іитул царя,
царський титул. о
Означенням може бути іменник з приименником: Simulacrum
a e r e , — Зображення (статуя) із міді, мідна статуя.
dux consul), прикметники, які означають наступність у просторі або
часі' кількість, душевний чи фізичний стан (primus, princeps, prior,
postremus, unus, totus, rarus, prudens, laetus, salvus, vivus,. ш о г і ш ,
absens та ін.) тільки формально належать,до підмета. Вони означають
присудок і називаються присудковим означенням (attributum praedi­
cativum). Наприклад: Cicero-consul rem publicam servavit Цще-
рон-консул врятував республіку. Atticus iuvenis dihgentussime cus-
cebat. — Молодий Аттік дуже старанно вчився. Hannibal princeps
in proelium ibat, ultimus excedebat.— Ганнібал першим вступаЕi у
битву і останнім виходив з битви. Hostes rari se ostendeban . p
ги рідко з’являлись (показувались). Milites laeti in castra redie­
runt.— Воїни з радістю повернулися в табір.
Р о з м і щ е н н я сл ів у р е ч е н н і
у латинській мові порядок слів у реченні вільний, проте є деякі
правила щодо побудови речення, а саме: підмет посідає перше місце,
далі непрямий додаток, прямий додаток, в кінці речення — присудок,
наприклад: Маді- to discipulis fabulam n arra t,- Вчитель роапов,-
дає учням казку. Helvetii per fines Sequanorum copias traduxerant.—
Гельвети провели свої війська через область секвашв.
Якшо автор хоче підкреслити якийсь член речення,— ставить но­
го на першому місці: Dicebat melius, q u a m scripsit Hortensius (Cic.).
Гортензій говорив краще, ніж писав. Apud Helvetios nobilissimus tu»
Orgetorix.— У гельветів иайвидатнішим був Оргеторіг. _
Питальні речення починаються питальними словами, підрядні ре­
чення — сполучними або відносними словами.
Означення, виражене прикметником, присвійним займенником то­
що, звичайно ставиться після означуваного слова, а також часто перед
135
 ним. Зокрема, залежно від логічного наголосу означення стоїть перед
означуваним словом: bonus magister suis discipulis librum legit - Xo
РОШИИ вчитель читає своїм учням книжку. Tuscus ager R o t S o adi§-
cet (Liv.). Етруська область прилягає до римської.
кане В‘Д звичайного порядку слів у реченні часто викли­
кане міркуваннями ритмічності мови, милозвучністю.
Вживання відмінків
N O M IN A T IV U S
™гг!?я0Мн аТИВ У рЄЧЄЛІІШ мЮЖЄ бутн піДметом і іменною частиною пріг
mus ?,'„'ГаПРп КЛаД: ,AqUlla 6St avis-~ ° Р ел “ птах. Leonidas fortissi­
mus tuit —- Леонід був дуже хоробрий.
Номінатив підмета і іменної частини присудка, тобто подвійний
номінатив, ставиться: д и
Д1ЄСЛШ fl° ’ existo- evado — стаюсь, роблюся, maneo —
залишаюсь, morior — вмираю, nascor — народжуюсь, videor — ви-
ЙппГа ^ДТ СЬ вТа Ш‘ НапР*иклаД-' Ех hostibus plerumque socii fideles
1 IL iv .j.— Вороги часто стають вірними союзниками. Multi orato-
№ т Г п Л ч ПОТ /cu n tr Багат0 (людей) не могли стати ораторами.
Nemo nascitur dives (Sen.).— Ніхто не народжується багатим. Croesus,
киляаіІ 136’ ommbus Vldebatur beatissimus — Крез, цар Лідії, всім
видавався наищасливішим.
2. Після дієслів у пасивній формі:
а) називаюсь — appellor, dicor, nominor, vocor;
б обираюсь, призначаюсь — creor, eligor, declaror, designor
в) вважаюсь habeor, ducor, existimor, iudicor, putor;
по8согМЄНЄ знаходять’ пізнають (признають) — invenior, reperior, cog-
Наприклад: Socrates parens philosophiae appellatur,— Сократа нази­
вають батьком філософії. Camillus dictator dictus est,— Каміл був
обрании диктатором. Post Romulum Numa Pompilius rex creatus est.—
Після Ромула царем був обраний Нума Помлілій. Adversus Hanniba­
lem dux electus est Quintus Fabius.— Н а противагу Ганнібалові пол­
ководцем був обраний Квінт Фабій. Ulixes et Nestor sapientes habiti
sun . Одіссеи і Нестор вважалися розумними. Socrates sapientissi*
mus est ludicatus. — Сократ вважався найрозумнішим. Adulescentes mane
inventi sunt mortui (Cic.).— Юнаки були знайдені ранком мертвими.
g e n e t Tv u s
Генетив може бути означенням (неузгодженим), додатком, логіч­
ним підметом, іменною частиною присудка. Генетив, крім загальної
назви, яка означає його функцію в реченні, отримує ще назву котра
уточнює його значення.
і 36
G EN ET IV U S P O S S E S S IV U S — родовий присвійний
Генетив при іменниках означає особу або річ, яка чимсь володіє
або якій щось належить, і відповідає на питання «якии? чии?»
Наприклад: domus patris-domus patrius - будинок батька, батьків­
ський будинок; fortuna hominum-fortuna humana — доля людей,,
л ю д с ь к а доля; liber discipuli - книжка учня, учнівська книжка.
Присвійний генетив також виступає після прикметників, які озна­
чають приналежність: proprius — властивий communis спіль­
ний. Наприклад: Populi Romani est propria libertas (C ic .).- Римсь­
кому народові властива свобода. Amicorum sunt communia omnia
У друзів — все спільне.
Присвійний генетив з’єднується безпосередньо з іменником ^1 є:
означенням, а б о з а посередництвом дієслова esse, fieri в значенні «оуги
чиєюсь власністю»; putari, haberi в значенні «вважати щось чиє­
юсь власністю»,— і тоді є логічною іменною частиною присудка.
Liber discipuli est,— Книжка є власністю учня. Omnia, quae пшіїеиь-
fuerunt, viri, dotis nomine (C ic.).- Все, що належало жшді, стає
власністю чоловіка як посаг. Quaecumque sunt m terra hommum^pu
tanda sunt.— Все, що є на землі, слід вважати власністю людей.
Genetivus characteristicus — родовий характеризуючий
Одним із видів присвійного родового є родовий характеризую
чий (genetivus characteristicus). Він виступає при дієслові esse^ і вка­
зує чиєю власністю, звичаєм, обов’язком, ознакою є дія або стан,
виражений інфінітивом, який у цьому випадку є підметом: Discipu.t
est discere,— Вчитися — обов’язок учня. Cuiusvis hominis est errart,
nullius, nisi insipientis, in errore perseverare (Cic.).— Кожній людині
властиво помилятися, але нікому, крім нерозсудливої людини, Не­
властиво наполягати на помилці.
G E N E T IV U S S U B I Е С Т І VUS — родовий суб'єктний
Родовий су б ’єктний означає особу або річ, від якої виходить дія...
Це керуючий іменник, утворений від дієслова. Наприклад: Amor ma ­
ris mater amat — любов матері, мати любить, timor hostium, hostes-
timent — страх ворогів, вороги бояться. Vita mortuorum in memoria
est posita vivorum ( C ic .) .- Життя мертвих триває в пам яті живих,
(слова mortuorum і vivorum —-логічні підмети).
G E N E T IV U S O B IE C T IV U S — родовий об'єктний
Родовий об’єктний виступає:
1. При іменниках, які походять від дієслів: Timor hostium- (-hos­
tes timemus) — страх перед ворогами, expugnatio urbis — завоюван­
ня міста, fuga laboris — уникання праці, metus mortis — боязнь-
смерті, oboedientia legum — дотримання законів.

РП - пРикметниках: cupidus, avidus - жадібний, peritus -
досв дченни, gnarus — знаючий, imperitus — недосвідчений ignarus
inscius - незнаючий, insuetus, insolens - незвичний, memor — пам я-
таючии, lmmernor — непам’ятаючий, similis — подібний dissimilis —
™ д а б н ш , plenus, refertus - повний, expers - позбавлений (чогось)
CuP„idus g oriae — той, що прагне слави, peritus rei militaris —
досвідчений у військовій справі, memor beneficii - пам’ятаючий про
добродійство. Romani semper avidi laudis fu erun t,- Римляни завади
прагнули слави. Navem agere ignarus navis timet (Hor.) — Незнайо­
мий з кораблем боїться вести корабель. Ferae sunt rationis et ora-
rv 'n-1S +
ЄХлРі S ,ТваРини позбавлені розуму й мови. Crassus
ним ПЄ' ТГ Х ”ППГ1 sim esse voluit (Cic.).— Крас хотів бути подіб­
ним до Ю ра и Олександра. '
nJ ' ПХ И д1єсловах: memini — пам’ятаю, reminiscor — згадую, admo-
г , агаДУю> obliviscor — забуваю, egeo, indigeo — потребую і при
(залежить шмусь „а чомусь). Cinnam
тещ mi, vidi Sullam (Cic.).— Цінну я пам’ятаю, бачив Суллу. Catilina
га™ пап Ш S V,ct0fiae Sull§nae (SalL)-~ Катіліна нагадував ба-
перемогу. Habetis ducem memorem vestri,
biitum sui (Cic.).— Ви маєте вождя, який пам’ятає про вас, а забу-
ЇЗсіЄ ГфО ССОб.
G E N E T IV U S P A R T IT IV U S - родовий частковий
Genetivus partitTvus означає цілість, з якої виділяємо частину
Перекладається рідною мовою родовим відмінком з прийменником
«lo(3j».
Родовий частковий вживається при:
1) вищому і найвищому ступенях порівняння прикметників-
2.) порядкових і кількісних числівниках; ' ro nimiae Verrem avaritiae coarguit,— Ціцерон обвинуватив Верреса
3) кількісних прикметниках у множині — m ulti, pauci та ін •
1 )_ питальному, неозначеному, заперечному займенниках — quis>
aliquis, alius, nemo, nullus, quisque, uterque тощо. " Мільтіад, звільнений від смертної кари, б у в оштрафований. Senatus
Наприклад: maior fratrum - старший із братів, fortissimus m ili­
tum наихоробршши з воїнів, primus discipulorum — перший з
учнів, unus magistrorum — один з учителів, m ulti Graecorum — бага­
то з греків, qms vestrum ?- хто з вас? nemo nostrum - ніхто з нас.
Gallorum omnium fortissimi sunt Belgae.— Із усіх галлів найхороб-
рішими були бельги. Totius Galliae plurimum Helvetii poterant__
d цілої Галли найсильнішими були гельвети. Tertius regum Romanorum
bellum cum Albanis gessit,— Третій із римських царів вів війну
з албанцями. Multos Macedonum amisit (Curt.).— Він втратив багатьох
з македонців. Quis hominum omnia facere potest? — Хто з людей
може все зробити? Elephanto belluarum nulla est prudentior (Cic.).—
Жодна з тварин не є розумнішою від слона.
138
G E N E T IV U S G E N E R IS або Q U A N T IT A T IS — генетив роду
або кількості
У даному випадку йдеться Про предмети або речовини, які пере-
паховуються чи вимірюються, з котрих складається цілість.
Вживається при іменниках, прикметниках, займенниках серед­
нього роду, прислівниках, що виражають кількість або міру: nume­
rus multitudo, vis, ala, multum, plus, minus, hoc, illud, satis, pa­
rum тощо. Наприклад: magnus numerus m ilitum — велика кількість
воїнів magna vis auri — велика кількість золота, m ultnudo homi­
num — велика кількість людей, modius frumenti — міра зерна, copia
flu m in u m — велика кількість рік, satis eloquentiae — досить крас­
номовства.
G E N ET IV U S Q U A L IT A T IS — родовий якості
Характеризує постійні якості, які визначаються числом, часом,
вагою, величиною, родом, тощо. Складається переважно з іменника,
з ’єднаного з прикметником: .vir magni ingemi — людина великого та­
ланту milites magnae virtutis — воїни великої хоробрості, res magni
laboris — справа великих труднощів (праці), saxa magni ponderis _
скелі великої ваги, puer novem annorum — хлопець дев яти років,
huius generis difficultates — труднощі цього роду.
G EN ET IV U S C R IM IN IS — родовий обвинувачення
Вживається після дієслів зі значенням «обвинувачувати» (accuso,
Dostulo arguo, arcesso, reum facere), «засуджувати, (damno condemno)»,
«звільняти» (libero, absolvo) і п р и д і є с л о в а х , що означають душевне зво­
рушення (piget me — прикро мені, pudet me — соромно мені, paemtet
me — жаль мені). Наприклад: Ihemistocles absens proditionis
accusatus est,— Відсутній Фемістокл був обвинувачении у зраді. Cice­
у надмірному користолюбстві. Hostis capitis damnatus est. Ворога
засудили на смерть. Miltiades capitis absolutus, pecunia multatus est -
пес liberavit eius culpae regem neque arguit (Liv.).— Сенат не звіль­
нив царя від його вини, але і не довів n. Pudet me facti tu i.— Мені
соромно за твій вчинок.
G E N E T IV U S P R E T II — родовий ціни
Пои дієсловах зі значенням «цінити» — aestimo, duco, facio, habeo, puto,
«мати вартість» — sum, fio тощо ціна виражається родовим відмінком:
magn i — дорого ціниться, pluris — більше, вище, plurimi _ наиоіль-
ше permagni — дуже високо, maximi — найвище, parvi — мало,
низько ціниться, minoris — менше, нижче, minim i — наинижче, най­
менше, tanti — стільки, quanti — скільки і под.
139
 п1н? Р “ ? ,еСловах 31 значенням «купувати», «продавати», «винаймати»
ціна речі виражається орудним відмінком (див. нижче).
Приклади на gen. pretii: Cicero apud cives plurimi habetur.— Гро­
мадяни цінували Цщерона дуже високо. Sapientes parvi dicebant divi-
T ПО ЦПТ аЛИ багатство- Quanti quisque alios facit,
ti solet ipse fieri. Наскільки (як) хто інших цінує, настільки
(так) звичайно цінують його. Сошшіі regis auctoritas in Britannia
magni putabatur.— Авторитет царя Коммія високо цінували у Британії.
dat Jvus
Давальний відмінок у латинській мові виконує функцію додатку
обставши. Вживається переважно у тих випадках, коли в рідай
Давальнии ВІДМ1Н0ІІ- У деяких випадках латинський dativus
перекладається рідною мовою іншими відмінками (знахідним оруд­
ним, відмінком з прийменником). ’ РУ
D A T lV U S C O M M O D I ET IN C O M M O D I - детальний
вигоди і невигоди
Давальний відмінок у латинській мові може означати особу або
предмет, яким дія приносить зручність або незручність, користь або
шкоду і Відповідає на питання «кому? чому? для кого? для чого’ » (dat
commodi et incommodi). Наприклад: Librum amico do,— Даю книжку
другові. Prosum t.bi. Допомагаю тобі. Cimon agros civitas d iv ?
sit.- Кімон наділив землі людям. Solon et Lycurgus leges а<чіе-
lan t suis civibus — Солон і Лікург дали своїм громадянам закони
Non scholae, sed vitae discimus— Ми вчимося не для школи а для
n n ih ? ' Med/.cu® тогЬі® medetur’— Л ікар лікує хвороби. Caesar legi-
Сіпо Г Ц »3ар б0ЯВСЯ за СВ0Ї легі°нн- Venus nupsit Vul-
non stiHpni р И И Ш Л З з а м ! ж за Вулкана. Germani agriculturae
non student (Caes.).— Германці не займаються рільництвом.
D A T IV U S P O S S E S S IV U S — давальний присвійний
Dativus possessivus при дієслові esse означає особу (предмет)
голомш™ Г Г ИН0 МаЄ’ ЧИМСЬ володіє- Перекладається рідною мовою
пплХ м р і і називним відмінком (a esse - дієсловом «мати» або
родовим Відмінком з приименником «в»). Наприклад: Frater m ihi est —
Я маю брата (у мене є брат). Discipulo libri m ulti sunt.— Учень має
е Г Т Г УЧНЯ Є багато книг^' Non idem semper floribus color
жди той самий)3аВЖДИ МЯЮТЬ Т0Й ° аМИЙ К0ЛІр {к0ЛІр КВІТІВ пе зав-
D A T IV U S A U C T O R IS — давальний діючої особи-
Dativus auctoris виступає при дієсловах у пасивному стані і оз­
начає особу, яка виконує дію. Така конструкція вживається при
доконаних часах у пасивній формі (при perfectum, plusquamperfectum
140
nasslvi) та при описовій пасивній дієвідміні (gerundivum + esse).
Перекладається рідною мовою переважно називним відмінком. Нап-
~риклад^Mihi captum consilium iam diu est (C ic .).- Яі вже давно, прий­
няв рішення (мною вже давно прийнято р і ш е н н я ) . M ihi res totai pro­
visa est (Cic.).— Я вже передбачив цілу справу. Mihi liber legendus
est,— Я повинен читати книжку. Discipulis discendum est,— Учні
повинні вчитись.
D A T lV U S F IN A L IS — давальний мети
Dativus finalis виражає мету в широкому розумінні. Вживається
п р и : 1) дієсловах do, accipio, mitto, venio, relinquo і под. для означен­
ня мети, з якою що-небудь робиться;
2) дієслові esse у значенні служити ким-небудь або для чого-не-
^ D a t l v u s finalis рідною мовою перекладається іменниками у непря­
мих відмінках з прийменниками «в, з, для, на, за»; а при дієслові
esse в значенні «бути» — також називним відмінком. Наприклад.
Caesar quinque cohortes castris praesidio re liq u it,- Цезар залишив
п ’ я т ь когорт д л я охорони табору. Tribunus subsidio venire non pote
rat — Трибун не міг прийти з допомогою. Pericles agros suos dono r
publicae dedit.— Перікл подарував свої лани республіці. Magno malo
est hominibus a v a r it ia ,- Жадібність для людей є великим нещастям.
Aliis exemplo esse debetis.— Ви повинні бути прикладом для інших.
A C CU SA T IV U S
Акузатив є відмінком додатку (obiectum); означає особу або річ,
иа яку переходить дія підмета. Виступає після перехідних дієслів
( v e r b a transitiva) і відповідає на питання «кого? що?» Вживання аку­
затива як додатка після перехідних дієслів у латинськії! мові пере­
важмо таке саме, як і у рідній мові. Однак є ряд випадків, коли ла­
тинський акузатив без прийменника перекладається рідною мовою
непрямими відмінками з прийменниками або без приименників.
У латинській мові при одному дієслові можливі два прямих д о­
датки (так званий подвійний акузатив — accusativus duplex): 1) аку­
затив додатку і присудка, 2) акузатив особи і речі. _
Акузатив додатку і присудка ставиться після дієслів.
а) facio efficio, reddo — роблю когось кимось;
б) appello, dico, nomino, voco — називаю когось кимось;
в) creo, eligo, declaro, designo — обираю когось кимось;
г) puto' duco, iudico, existimo — вважаю когось за щось;
д) habeo, do, sumo, accipio — маю, приймаю когось за щось і
багато інших дієслів з подібним значенням. . ....
Рідною мовою акузатив додатка перекладається знахідним відмін­
ком а акузатив присудка — головним чином орудним. Наприклад
Pythagoras primus se philosophum a p p e lla v it,- Піфагор перший
14!

назвав себе філософом. Post Romulum Romani Numam regem creave­
runt.— Після Ромула римляни обрали царем Нуму. Milites legatos
testes suae virtutis habuerunt.— Воїни прийняли легатів за свідків
своєї мужності. Miltiadem imperatorem Athenienses sibi sumpserunt,—
Афіняни прийняли Мільтіада за свого полководця.
Подвійний акузатив виступає також після дієслів, складених з
прийменником trans: traduco, traicio, transporto — переправляю ко­
гось через щось. Наприклад: Agesilaus Hellespontum copias traiecit.—
Агезілай переправив війська через Геллеспонт. Caesar exercitum Rhe­
num transportavit,— Цезар переправив військо через Рейн. Hannibal
nonaginta m ilia peditum Hiberum traducit.— Ганнібал перевів через
ріку Ібер дев’яносто тисяч піхотинців.
Акузатив особи і речі
Акузатив особи і речі ставиться після дієслів: doceo, edoceo — вчу,
celo приховую щось перед кимось, posco, reposco, flagito — вима­
гаю щось від когось, ого — прошу щось у когось, rogo — питаю і т. п.
_ Акузатив особи перекладаємо рідною мовою переважно знахідним
відмінком, а акузатив речі — родовим без прийменника або іншим від­
мінком з прийменником. Наприклад: Cato ipse filium litteras docuit —
Катом сам вчив сина грамоти. Catilina iuventOtem mala facinora edoce­
bat,—-Катіліна вчив молодь поганих вчинків. Legati Verrem simulacrum
Cereris reposcebant.— Легати вимагали у Верреса статуї Церери. Posco
te auxilium.-— Вимагаю від тебе допомоги. Cotidie Caesar Aeduos fru­
mentum flagitabat.— Цезар щоденно вимагав зерно від едуїв. Quid
me de re publica interrogas? — Щ о ти мене питаєш про республіку?
Accusativus для означення простору і часу
Знахідний відмінок може означати протяжність у просторі (асс.
spatii) і часі (асс. temporis).
Accusativus spatii виступає при прикметниках altus (високий),
longus (довгий), latus (широкий), при дієслові pateo і відповідає на
питання «як довго? як високо? як широко? як далеко?»
Рідною мовою перекладається переважно непрямим відмінком з
прийменником «на». Наприклад: Milites aggerem pedes triginta altum
exstruxerunt.— Воїни побудували високий вал — на тридцять стіп.
Castra Romanorum fossa circumdata erat duodecim pedes lata.— Римсь­
кий таоїр оув оточений ровом шириною на дванадцять стіп. Helve­
tiorum fines, in longitudinem m ilia passum ducenta in latitudinem
in centum et octoginta patebant.—- Територія гельветів простягалась
на дві тисячі кроків у довжину і сто вісімдесят тисяч кроків в ширину.
Accusativus temporis може виступати з прийменником рег. Озна­
чає час, протягом якого відбувається дія. Вживається при дієсловах
vivo (живу), dormio (сплю), regno (царюю) і т. ін., відповідає на пи­
тання «як довго?»
142
Перекладається рідною мовою знахідним або родовим відмін­
ками зі словом «протягом». Наприклад: Graeci deceT annos Troiam
expugnabant.— Греки здобували Ірою десять років. ^Servius^Tullius
regnavit annos quattuor et quadraginta (Liv.).— Сервій Туллій царю­
вав сорок чотири роки. Ludi per decem dies facti sunt (Cic.). Ігри
відбувались протягом десяти днів. Appius Claudius multos annos
caecus fuit.— Аппій Клавдій був багато років сліпим.
Знахідний відмінок без прийменника може виражати напрямок
дії. Такий знахідний відповідає на питання «куди?» Сюди належать
назви міст і невеликих островів, слова domus, rus. Наприклад: Ro­
mam — в Рим, Corinthum — в Коринт, Athenas — в Афіни, Delphos в
Дельфи, rus — на село, domum — додому.
A C C U SA T IV U S ADV E R B І ALIS, — прислівниковий акузатив
Деякі слова в акузативі мають значення прислівників (accusati­
vus adverbialis), а саме: займенники і прикметники в середньому ро­
ді — aliquid — як-небудь, певною мірою, nihil — зовсім ^не, quid?
чому, m ultum — багато, plus — більше, plurimum — найбільше, зво­
р от и 'magnam partem — великою мірою, id temporis — в тому часі
і т п. Наприклад: Nihil ea re commoveor.'— Я зовсім ке зворушуюсь
цією справою. Quid ad me venistis? — Чому приходите до мене? Suebi
maximam partem lacte atque pecore vivebant.— Свеби переважно (ве­
ликою мірою) харчувалися м’ясом і молоком. Homines id temporis
laborabant,— Люди в цей час працювали.
A C C U SA T IV U S E X C L A M A T IO N IS — знахідний вигуку
Акузатив вигуку звичайно виступає з означенням і вживається для
вираження подиву, болю тощо. Найчастіше до нього додаються ви­
гуки: о! heu! — ах! Наприклад: О me miserum! — О х, я нещасний!
О praeclarum nomen! — О славне ім’я! Heu т е perditum! — О, я
пропащий! Me caecum — О, я сліпий! О fallacem hominum spem! -
О оманлива людська надія!
A C L A T IV U S
У латинській мові аблатив об’єднав значення трьох відмінків:
1) віддільного у власній функції, який відповідає на питання звідки?
2) орудного (instrumentalis) — на питання ким? чим? і 3) місцевого
(locativus) — на питання де? коли?
A B L A T IV U S у власній функції
A B L A T IV U S S E P A R A T IO N IS — аблатив відокремлення
Ablativus separationis означає предмет, від_ якого хто-иебудь або
що-небудь відокремлюється, віддаляється. Відповідає на питання
«звідки? від кого? від чого? з кого? з чого?» Ставиться переважно при
дієсловах, що означають рух, при прикметниках у значенні «вільний»
143

та інших випадках. Наприклад: libero (звільняю), pello, expello (ви­
ганяю), moveo, deicio (віддаляю), decedo, egredior (виходжу),
prohibeo, arceo (затримую) і т. п.; при прикметниках liber, va­
cuus, nudus — вільний і под.
Якщо аблатив є особою, то вживається з приименником «а», якщо
ж предметом, то може вживатися без прийменника або з прийменни­
ками «a», «de», «е». Рідною мовою перекладається родовим відмінком
з прийменником «від» або «з». Milites legionis septimae Britannos ex
silvis expulerunt. Воїни сьомого легіону вигнали британців з лі-
сів. Exercitus Romanorum Galliae finibus egressus est.— Римське вій­
сько вийшло з території Галлії. Tarquinius Superbus urbe expulsus
«st,— Тарквіній Гордий був вигнаний з міста. Labienus nostros exspec­
tabat proelioque abstinebat.— Лабієн очікував наших і стримувався від
битви. Pericles populum liberavit metu (Cic.).— Перікл звільнив народ
від страху. Murus hostibum nudatus est,— Стіна була очищена від во­
рогів. Homo per somnium curis vacuus est — Людина завдяки сну е
вільною від турбот.
Аблатив відокремлення виступає без прийменника у назвах міст,
зі словами domus, rus, humus і відповідає на питання «звідки?» Н а ­
приклад: Roma — з Риму, Corintho — з Коринту, Athenis — з Афін
domo — з дому, rure — з села, humo — з землі.
A BLA T lV U S O R IG J N IS — аблатив походження
Аблатив походження виступає при дієприкметниках natus (наро­
джений), ortus (той, що походить), означає рід, місце або стан, з якого
щось походить. Перекладається рідною мовою переважно родовим від­
мінком з прийменником «від», «з» як віддільний аблатив. Наприклад:
Apollo Iove et Latona natus est.— Аполлон походить (народжений)
від Юпітера і Латони. Cicero equestri genere ortus est,— Ціцерон по­
ходить зі стану вершників.
A B L A T IV U S A U C T O R IS — аблатив діючої особи
Ablativus auctoris вживається у пасивній конструкції для озна­
ч е н і^ діючої особи. Рідною мовою переважно перекладається назив­
ним відмінком у зв язку з перекладом пасивної конструкції активною.
Наприклад. Patria nostra a poetis laudatur.— Поети славлять нашу
Батьківщину (Наша Батьківщина прославляється поетами). Ager ab
agricolis colitur.— Землероби обробляють землю. Praecepta magistri
attente a bonis discipulis audiuntur.— Добрі учні уважно вислухо­
вують настанови вчителів.
A B L A T IV U S C O M P A R A T IO N IS — аблатив порівняння
Аблатив порівняння означає особу або річ, з якою порівнюється
інша особа або річ. Виступає при вищому і найвищому ступені порів­
няння прикметників і прислівників. Перекладається рідною мовою
144
переважно родовим відмінком з прийменниками «від», «за». Наприк­
лад: Caesar m ilitum vitam sua salute cariorem h a b u it . — Життя воїнів
Цезар вважав дорожчим від власного спасіння. Quis clarior fuit in
Graecia Themistocle? — Хто у Греції був славніший за Фемістокла?
V ilius argentum est auro.— Срібло дешевше від золота.
A B L A T IV U S як орудний відмінок
A B L A T IV U S IN S T R U M E N T I — орудний знаряддя
Ablativus instrumenti означає предмет, який є знаряддям або
засобом, за допомогою якого виконується дія. Відповідає на питання _
«чим» (якщо знаряддям є особа, то ставиться акузатив з прийменником
рег). Рідною мовою перекладається орудним відмінком. Наприклад:
Cornibus tauri, apri dentibus se defendunt.— Бики захищаються рогами,
кабани — зубами. Britanni lacte et carne vivebant.— Британці харчу­
валися молоком і м’ясом. Terra vestita est herbis et floribus. Земля
вкрита травами і квітами.
A B L A T IV U S C A U SA E — орудний причини
A blativus causae означає причину, з якої щось робиться, і відпо­
відає на питання «чому? з якої причини?» Виступає головним чином:
1) після дієслів, що означають душевне зворушення, наприклад:
gaudeo, laetor (радію), maere (сумую), laboro (терплю), fido, con­
fido (вірю); ,
2) після прикметників: contentus (задоволений), laetus (веселии),
superbus (гордий), fretus (довірливий) тощо.
Перекладається рідною мовою іменником з прийменником «з», зво­
ротами «з причини», «з приводу» і т. п. Наприклад: Amici amicorum
dolore maerent.— Друзі сумують з приводу болю друзів. Helvetii
victoria sua gloriabantur.— Гельвети раділи з приводу своєї перемоги.
С атрапі semper fuerunt superbi bonitate agrorum.— Кампанці завжди
були горді з приводу добрих (родючих) ланів. Consul vulneribus aeger
erat.— Консул був хворий внаслідок поранення.
A B L A T IV U S L IM IT A T IO N IS — орудний обмеження
Орудний обмеження вказує, з якої точки зору або в якому відно­
шенні обмежується висловлене твердження. Відповідає на питання
«щодо чого? з уваги на що?», тобто означає, що дія або стан обмежені.
Перекладається рідною мовою орудним відмінком або іншими відмін­
ками з прийменниками «з», «в», «на», зворотами «з уваги на», «щодо».
Наприклад: Agesilaus fuit claudus altero pede (Nep.).— Агезілаи
був кульгавим на одну ногу. Est adolescentis maiores natu vereri (Cic.).
Повинність юнака — поважати старших віком. Doctrina Graecia nos
superabat.— Греція перевищувала нас вченістю. Cicero gente Roma­
nus erat.— Ціцерон був з роду римлян. Eloquentia nemo par fuit
Demostheni.— У красномовстві ніхто не перевищував Демосфена.
145
Ю-2494
 A B L A T IV U S M E N S U R A E — аблатив міри
Аблатив міри ставиться після вищого ступеня прикметників і при­
слівників і при словах, які виражають поняття порівняння. Відпові­
дає на питання, наскільки одна особа або предмет перевищує інший.
Наприклад: Hibernia dimidio minor est quam Britannia.— Гібернія
є наполовину меншою від Британії. Sol multis partibus maior est, quam
universa terra (Cic.).— Сонце набагато разів більше, ніж земля. Tanto
brevius tempus, quanto felicius est (Plin.).— Час є настільки корот­
шим, наскільки щасливішим.
A B L A T IV U S S O C IA T lV U S — аблатив супроводу
Ablativus sociatlvus виступає з прийменником cum для означення
осіб, які когось супроводять, і предметів, які хтось має зі собою.
Аблатив супроводу без прийменника вживається часто у військовій
справі для слів copiae, legiones, milites і т. п. Перекладається, як
правило, орудним відмінком з прийменником «з». Наприклад: Clodius
cum paucis comitibus profectus est.— Клодій відправився з декількома
супутниками. G alli omnibus copiis contendunt,— Галли спішать з
усіма силами. Antiquis temporibus servus cum telo non esse potest —
В античні часи раб не міг бути зі списом.
A B L A T IV U S M O D I — аблатив способу дії
Аблатив ^способу дії це аблатив іменника з прийменником cum
або без прийменника. Означає спосіб, яким виконується дія. Відпові­
дає на питання «як? яким способом? яким чином?» Може вживатися
в адвербіальних виразах, як, наприклад: consilio — навмисно, з на­
міром, ratione, arte — методично, vi — силоміць, iure — справед­
ливо, merito — заслужено, silentio — мовчки, casu — випадково pe­
d ib u s — пішки.
Перекладається рідною мовою прислівником, орудним відмінком
з прийменником «з» (іменником з прийменником). Наприклад: Graeci
dolo Troiarn^ expugnaverunt.— Греки підступом завоювали Трою.
Ratione et via philosophantur (Cic.).— Вони займалися філософією
методично. Miltiades summa aequitate res constituit Chersonesi (Nep.).—
ільтіад влаштував справи Херсонесу з великою справедливістю.
A B L A T IV U S Q U A L IT A T IS — аблатив якості
_ Аблатив якості виступає завжди з прикметником або родовим від­
мінком як означенням. Характеризує властивість, якість особи або
предмета. (У такому смислі може виступати gen. qualitatis — див. ви-
ще). Відповідає на питання «який? яка? яке?». Перекладається рідною
мовою виразом з прийменником, іноді родовим або орудним відмінком.
Наприклад. Puer longis capillis^— Хлопець з довгим волоссям. Druides
magno erant apud Gallos honore.— Друїди були у великій почесті
146
у галлів. Homo hum ili statura.— Людина низького зросту. Cimon ho­
minem magna liberatitate se praestitit.— Кімон виявив себе дуже щед­
рою людиною.
Аблатив у функції місцевого відмінка
A B L A T IV U S LOCI — аблатив місця
Ablativus loci означає місце, на якому відбувається дія. Вико­
нує функцію обставини місця і відповідає на питання «де?» Звичайно
виступає з прийменником іп. Без прийменника вживається тоді, коли
цей іменник має означення totus, виступає іменник locus або імен­
ник означає дорогу, віддаль, по якій відбувається рух, і відповідає
на питання «якою дорогою?»
Аблатив місця перекладається місцевим відмінком з приименника-
ми «в», «на», «по», а при дієсловах, що означають рух, — орудним.
Наприклад: Complures dies Cicero in Sicilia commoratus est.— Ціце-
рон затримався в Сіцілії на багато днів. Caesar in altera раї te flummis
sex cohortes reliquit.— Цезар залишив шість когорт на протилежному
березі ріки. Tota Italia delectus habiti sunt.— Призови довійська
були зроблені по цілій Італії. Caesar idoneo loco castra posuit,— Це­
зар розташував табір у зручному місці. Flumine Arare frumentum sub­
vehebatur,— Хліб постачали річкою Арар.
Назви міст і невеликих островів (на питання «де?») ставляться у
формі abi. loci без прийменника. Це стосується назв I I I відміни в од­
нині йусіх відмін у множині: Carthagine — в-Карфагені, Lacedaemo-
пе — в Лакедемоні, Athenis — в Афінах.
У формах типу Romae (в Римі), Corinthi (в Коринті), а також сло­
вах domi (вдома), ruri (на селі), humi (на землі) зберігся давній loca­
tlvus. . . .
Abi. loci виступає у сполученнях terra manque на землі 1 на
морі, hac parte — у цій частині, в словах dextra (розум, parte) -- по
правому боці, sinistra — по лівому боці тощо.
A B L A T IV U S T E M P O R IS — аблатив часу
Ablativus temporis характеризує час, протягом якого відбувається
дія. Служить обставиною часу і відповідає на питання «коли? за скіль­
ки часу?» Ставиться без прийменника, якщо виражений іменником,
який означає час (tempus, annus, dies, nox, hora, ver, aetas та ін.)
або має при собі означення; в інших випадках виступає з приименни-
ком іп.
З прийменником «іп» звичайно вживаються іменники: іп расе -
під час миру, in bello — під час війни, in pugna під ча^с битви і
под Перекладається прислівниками та іменниками з прийменника­
ми Наприклад: Vere arbores florent.— Навесні цвітуть дерева. Tem­
poribus Augusti Romae litterae florebant,— В часи Августа в Римі
процвітали науки. Agamemnon vix decem annis unam cepit, urbem.
 Агамемнон ледве здобув одне місто за десять років. Bello Punico primo
Regulus a^ Poenis captus est,— У Першій Пунічній війні Регул був
схопленим пунійцями.
A C C U S A T IV U S CU M IN F IN IT IV O — знахідний відмінок з
неозначеною формою дієслова
Дієслова, які виражають процес мовлення, відчуття, мислення
душевні переживання тощо, у латинській мові приймають додаток
у знахідному відмінку, а також інфінітив, котрий означає дію пред­
мета. Отже, утворюється зворот із знахідного відмінка іменника або
заименника і інфінітива. Наприклад: Video discipulum scribere -
У, Що учень пише. Від Дієслова video залежить зворот Accusati­
vus cum infinitivo — discipulum scribere. В ньому акузатив (discipu­
lum) є логічним підметом, а інфінітив (scribere) логічним присудком.
Дане речення відповідає у рідній мові підрядному реченню зі сполуч­
ником «що». J cupio, studeo — прагну.
У звороті Accusativus cum infinitivo вживаються всі часи інфіні­
тива. Infinitivus praesentis вказує на одночасну дію, infinitivus perfec-
■і на попередню, a infinitivus futuri — на майбутню щодо дії гра­
матичного присудка:
1. Dico (dixi, dicam) discipulum librum legere.— Я кажу (сказав
скажу), що учень читає книжку.
2. Dico (dixi, dicam) discipulum librum legisse.— Я кажу (сказав
скажу), що учень прочитав (читав) книжку.
3. Dico (dixi, dicam) discipulum librum lecturum esse.— Я кажу
(сказав, скажу), що учень прочитає (буде читати книжку).
Слід звернути увагу:
1. Іменна частина складеного присудка (напр., lecturum при esse)
стоїть в акузативі і узгоджується з логічним підметом-акузативом в
роді, числі і відмінку;
2. У реченні при одному інфінітиві може виступати два акузативи,
один з них accusativus логічного підмета (напр., discipulum), дру­
гий — прямого додатку (напр., librum).
Приклади на вживання інфінітивів пасивних форм: Caesar pontem
lescindi iussit.— Цезар наказав, щоб міст був знищений (знищити
міст). Graeci corpora iuventutis firmata esse labore voluerunt,— Греки
хотіли, щоб організми (тіла) молоді зміцнювались працею. Dux spera­
bat hostem victum iri.— Полководець надіявся, що ворог буде перемо­
жений.
Infinitivus praesentis у звороті Accusativus cum infinitivo пере­
кладається рідною мовою теперішнім часом, infinitivus perfecti— ми­
нулим недоконаного або доконаного виду, infinitivus futOri — май­
бутнім часом недоконаного або доконаного виду.
Accusativus cum infinitivo вживається після таких груп дієслів:
І. Verba dicendi — дієслова, які виражають процес мовлення, напри­
148
клад: dico — говорю, narro — розповідаю, declaro — заявляю, nuntio —
повідомляю, respondeo — відповідаю, trado передаю, affirmo
стверджую.
II. Verba sentiendi -— дієслова, котрі характеризують відчуття,
сприймання, наприклад: sentio — відчуваю, audio слухаю, video
бачу, animadverto — помічаю.
I II . Verba putandi — дієслова, що відбивають процес мислення, на­
приклад: puto, iudico, censeo, arbitror — думаю, вважаю, credo вірю,
scio — знаю, spero — надіюсь, intellego — розумію.
IV. Verba affectuum — дієслова, які виражають душевні переживан­
ня, наприклад: gaudeo; ■ — радію, doleo— страждаю, miror дивуюсь,
queror — скаржусь, indignor — обурююсь.
V Verba voluntatis — дієслова, котрі характеризують волю, бажан­
ня, наприклад: volo — хочу, nolo — не хочу, malo — більше бажаю,
V I. П і с л я дієслів, що висловлюють наказ, заборону, дозвіл, напри­
клад: iubeo — наказую, veto — забороняю, prohibeo — заперечую, si­
no, patior — дозволяю. .
н V II. Після безособових дієслів, наприклад: oportet — слід, consiax —
відомо, apparet — виявляється, placet — подобається, decet — го­
диться, praestat — краще, necesse est — необхідно..
Зворот Accusativus cum infinitivo перекладається підрядним до­
' датковим реченням, а після безособових дієслів підрядним під­
метовим реченням зі сполучником «що» (іноді «щоб», «як»), причому
при перекладі латинський accusativus стає підметом, a infinitivus —
присудком підрядного речення: Thales dixit aquam esse initium re­
rum.— Фалес сказав, що вода є початком речей. Plato animadvertit
in arena geometricas formas esse.— Платон запримітив,^ що на піск>
є геометричні форми. Galli Mercurium ad mercaturas habere vim m axi­
mam arbitrantur (Caes.).— Галли вважають, що Меркурій має дуже
великий вплив на торгівлю. Belgae populi Romani exercitum hiemare
in Gallia indignabatur.— Бельги обурювалися, що військо римського
народу зимує в Галлії. Belgae Germanos diutius in Gallia versari no­
lebant.— Бельги не хотіли, щоб германці перебували довше в Іалліі.
Caesar Helvetios oppida vicosque restituere iussit.— Цезар наказав,
щоб гельвети відбудовували міста і села. Constat Ciceronem a ^rnili-
tibus Antonii interfectum esse.— Відомо, що Ціцерон був вбитии вої­
нами Антонія. _ .
Якщо логічний підмет зворота Accusativus cum m iinitivo є за­
йменником 3 ос. і збігається з підметом при керуючому дієслові, то він
виражається зворотним займенником «se». Наприклад: Segestani,
cognatione se cum populo Romano coniunctos esse arbitrantur (Cic.)
Мешканці Сегести думають, що вони з ’єднані спорідненістю з рим­
ським народом. Regulus non ignorabat, se ad crudelissimum hostem pro­
ficisci (Cic.).— Регул знав, що він відправляється до дуже жорстокого
149
ворога. Catilina sperabat s-e consulem creatum iri,— Катіліна надіяв­
ся, що він буде обраний консулом.
Якщо логічний присудок у звороті Accusativus cum infinitivo є
lm m itivus perfecti passivi, infinitivus futuri activi, coniugatio perip-
nrastica passiva, то esse, яке входить до складу цих форм, може опус­
катися. Caesar putabat, Belgas Rhenum traductas.— Цезар вважав
що бельги були переведені_через Рейн. Legati dixerunt, post diem ter-
tium ad Caesarem se reversuros (Caes.).— Посли сказали, що через три
дні вони повернуться до Цезаря. Ceteris, si errorem suum deposuerint
veniam et impunitatem dandam puto (Cic.).— Я вважаю, що іншим
якщо вони відмовляються від своєї помилки, треба пробачити.
N O M IN A T IV U S CUM IN F IN IT IV O - називний відмінок з
неозначеною формою дієслова
, Nominativus cum infinitivo — це синтаксичний зворот, у якому
підмет стоїть в називному відмінку, а логічний присудок в неозначе­
ній формі дієслова. Іменна частина складного присудка також ставить­
ся в називному відмінку. Цей зворот виступає головним чином після
т м дієслів, що й accusativus cum infinitivo, тільки у пасивній формі.
Найчастіше після дієслів: videor — здається, dicor, putor, iudicor,
existimor - говорять, думають про мене, iubeor — наказують мені,
vetor • заперечують мені, sinor — дозволяють мені, trador, feror__
говорять, передають про мене, тільки у З ос.: traditur, traduntur fer­
tur, feruntur.
Nom. cum infinitivo перекладається рідною мовою підрядним до­
датковим або підметовим реченням. Приклади з інфінітивами різних
часів: Bellum esse m Syria magnum putatur (Cic.).— Думають, що в
~ велика війна. Navigantibus moveri videntur ea, quae stant
(Cic.). Тим, що пливуть (на кораблі), здається, що предмети, які
стоять — рухаються. Thales primus defectionem solis praedixisse fer-
•_ur Кажуть, що Фалес перший передбачив затемнення сонця. Discip­
lina Druidum ^in^ Britannia reperta esse existimatur — Вважається,
що наука друїдів була відкрита в Британії. Bellum in provinciam erup­
turum esse videtur. (Cic.).— Здається, що війна прорветься у провін-
Якщо підметом є особовий займенник, то він пропускається, а осо­
ба виражається формою пасивного дієслова. Наприклад:
videor scribere — здається, що я пишу;
videris scripsisse — здається, що ти написав;
videtur scripturus — здається, що він напише і т. д.
150
Супін
( S U P IN U M )
Супін має два відмінки: accusativus na -um — І супін, ablativus
на -u — II супін.
Оскільки супін є віддієслівним іменником, то характеризується
властивостями іменника і дієслова (відмінки, як у іменника). Влас­
тивості дієслова такі: супін І має значення активного стану, сушн
II — пасивного стану. Додаток при су т н і І вживається в тому ж
відмінку, що і при дієслові, від якого він походить. Означенням супі-
н а.І служить прислівник, як і при дієслові._
Супін І перекладається рідною мовою інфінітивом зі сполучником
«щоб» або без сполучника, а також іменником з прийменником «для»
(рідше): Divitiacus Romam ad senatum venit auxilium rogatum.—
Дівіціак прийшов в. Рим до сенату, щоб просити допомоги (прийшов
просити допомоги). Lacedaemonii Agesilaum bellatum miserunt in Asiam
(Nep.).— Лакедемонці послали Агезілая в Азію, щоб вести війну (для
ведення війни). Hannibal patriam defensum revocatus est (Nep.).
Ганнібал був відкликаний, щоб захищати батьківщину. _ _
Supinum на -и виступає після зворотів: fas est, ^nefas est і після
прикметників facilis — легкий, difficilis — важкий, incredibilis
неймовірний, mirabilis — дивовижний, utilis — кориснии, optimus
найкращий і под. Супін II виступає як додаток при прикметниках.
Перекладається рідною мовою інфінітивом або іменником з прий­
менником «для»: Nefas est dictu miseram talem senectutem (Cic.) —
Не можна сказати, що така старість була нещасною. Omnia praeteri­
bo quae m ihi turpia dictu videbuntur (Cic.) — Я пропущу (обмину) все,
що мені буде здаватися непристойним сказати. Quid est tam tucundum
cognitu atque auditu, quam sapientibus sententiis ornata oratio. 1 Д0
є так приємним для пізнання і слуху, як промова, прикрашена р о­
зумними -думками?
Форми, утворені від супіна
Supinum (віддієслівний іменник) вважається основною дієслівною
формою, бо від його основи утворюються інші дієслівні форми, зокре­
ма дієприкметник: participium perfecti passivi, який входить до скла­
ду часів доконаного виду (perfectum, plusquamperfectum, luturum
II passivi). Participium perfecti passivi також входить до складу in­
finitivus perfecti passivi (ornatus, -a, -um esse).
Від основи утворюються participium futuri activi шляхом додаван­
ня суфікса «ur» і родових закінчень: -us(m), -a(f), -um(n).^
ї laudat-Qr-us, -a, -um — той, що має намір хвалити
II mot-ur-us, -a, -um — той, що має намір рухати
I I I lect-ur-us, -a, -um — той, що має намір читати
161
 IV audit-ur-us, -a, -um — той, що має намір слухати
Participium futuri activi відмінюється за І і II відмінами. Р а­
зом з дієсловом esse у всіх часах і способах утворює описову
дієвідміну активного стану (conjugatio periphrastica activa). Виражає
намір, готовність що-небудь здійснити. Наприклад: Librum lecturus
sum. Маю намір читати книжку. Caesar Galliam expugnaturus
erat.— Цезар мав намір завоювати Галлію.
Infinitivus futuri activi — неозначена форма дієслова майбутнього
часу активного стану складається з participium futuri activi і ін­
фінітива дієслова esse. Дієприкметник майбутнього часу активного
стану як складова частина даного інфінітива узгоджується в роді,
числі, відмінку з логічним підметом.
Зразок утворення:
Sing. laudaturus, -a, -um (-um, -am, -um) esse
Plur. laudaturi, -ae, -a (-os, -as, -a) esse — похвалити (в май­
бутньому)
Sing. lecturus, -a,-um (-um, -am, -um) esse
Plur. lecturi, -ae, -a (-os, -as, -a) esse — прочитати (в майбут­
ньому).
Infinitivus futuri p assiv i— неозначена форма дієслова майбут­
нього часу пасивного стану складається з супіна на -um (акузатива)
t форми ігі — інфінітива теперішнього часу пасивного стану від діє­
слова іге (йти):
laudatum iri — бути похваленим (в майбутньому)
lectum iri — бути прочитаним (в майбутньому).
Г ерундій
(GERUNDIUM)
Герундій — віддієслівний іменник, який означає процес дії. Ут­
ворюється шляхом додавання до основи інфекта в І і II дієвідмінах
суфікса «nd», а в I I I і IV — «end» і закінчення «і» (родового від­
мінка). Наприклад: lauda-nd-i, move-nd-i, leg-end-i, capi-end-i, audi-
end-i.
Герундій має чотири відмінки і відмінюється за I I відміною іменни­
ків середнього роду. Називним відмінком для герундія служить не­
означена форма дієслова (infinitivus praesentis activi). Множини ге­
рундій не має.
Відмінювання герундія
Nom. (laudare) (legere)
Gen. lauda-nd-i leg-end-i
Dst. lauda-nd-o leg-end-o
152
Acc. ad lauda-nd-um ad leg-end-um
Abi. lauda-nd-o leg-end-o ..
Герундій має властивості іменника і дієслова. Він відмінюється за
відмінками, вживається в реченнях у функції непрямих відмінків як
іменники. Також зберігав деякі властивості дієслова, а саме: герундій
керує тим відмінком, що і дієслово, від якого утворений, і означенням
при герундії виступає прислівник. Герундій перекладається;
1) неозначеною формою дієслова: ars scribendi — мистецтво писати,
2) віддієслівним іменником: ars natandi — мистецтво плавання,
3) дієприслівником, а також іменником в орудному відмінку:
docendo discimus — навчаючи вчимося, natando iuvenes corpora fir­
mant — плаванням юнаки зміцнюють тіла.
Genetivus герундія вживається’
1. Після іменників: ars (мистецтво), occasio (нагода), tempus (час),
locus (місце), ratio (спосіб), genus (рід, вид), studium (бажання),
consilium (план, нарада) тощо. Наприклад: ;Ars dicendi dignitas
est. _ Мистецтво говорити вважається достойністю. Legendi semper
occasio est audiendi non semper.— Завжди є нагода читати, а слуха­
т и — не завжди.
2. З прийменниками causa і gratia. Наприклад; Caesar in Veragris
legionem hiemandi causa collocavit.— Цезар розмістив легіон у вераг-
рів для зимування. Caesar Aeduos colloquendi causa vocari iussit.
Цезар наказав покликати едуїв для розмови.
3. Після прикметників: cupidus (бажаючий, жадібний), studiosus
(старанний), peritus (досвідчений), insuetus (незвичний) і под. ^На­
приклад: Epaminondas erat studiosus audiendi.— Епамінонд полюоляв
слухати. Dumnorix insuetus navigandi mare timebat —.Думноріг,
не призвичаєний плавати^ боявся моря._
Dativus вживається:
1. На означення мети після слів esse (бути), praeesse (стояти на чолі,
очолювати), operam dare (намагатися), locum capere (обирати місце)
і т. ін. Наприклад: G alli locum oppido condendo ceperunt.— Галли
обрали місце для заснування міста.
2. Після прикметників: utilis (корисний), aptus (пристосований),
idoneus (зручний) і под. Наприклад: Aqua utilis est bibendo.— Вода
є корисною для пиття.
Accusativus герундія вживається переважно з приименником ad
і виражає мету, призначення. Наприклад: Navis ad navigandum
idonea erat.— Корабель був придатний для плавання. Non solum ad
discendum propensi sumus, verum etiam ad docendum (Cic.). Ми має­
мо нахил не тільки вчитися (до навчання), а й^вчити.
Ablativus герундія може вживатися без прийменника як ablativus
instrumenti або з прийменниками a, de, ех, іп. Наприклад: Unus
homo nobis cunctando restituit rem.— Одна людина зволіканням нам
врятувала справу.
153

Герундив
( G E R U N D IV U M )
Герундив — віддієслівний прикметник, який утворюється від
основи інфекта шляхом додавання суфікса — «nd» для дієслів І, II
дієвідмін і — «end» для III , IV дієвідмін та родових закінчень -us(m),
-aff), -um(n). Наприклад: lauda-nd-us, -a, -urn; move-nd-us, -a, -um;
leg-end-us, -a, -um; capi-end-us, -a, -um; audi-end-us, -a, -um.
Герундив відмінюється як прикметники І, I I відмін.
Герундив у сполученні з різними формами дієслова esse утворює
пасивну описову дієвідміну (coniugatio periphrastica passiva) і виражає
повинність, необхідність.
Герундив може бути іменною частиною присудка та означенням. Коли
герундив виступає як іменна частина присудка при дієслові esse (coniu­
gatio periphrastica passiva), він висловлює необхідність, повинність.
Однак описова пасивна дієвідміна перекладається на рідну мову
активною конструкцією. Латинський підмет перекладається додатком:
Discipulus (підмет) est laudandus.— Учня (додаток) треба хвалити.
Liber legendus erat.— Книгу слід було читати. Aegroti diligenter
curandi sunt.— Хворих треба старанно доглядати.
Значення «повинності» властиве герундиву головним чином в пре­
дикативній функції.
При coniugatio periphrastica passiva діюча особа стоїть у даваль­
ному відмінку (mihi, nobis), а при перекладі рідною мовою — в на­
зивному (я, ми). Наприклад: Liber m ihi legendus est.— Я повинен чи­
тати книжку.^ Amici m ihi sunt amandi.— Я повинен любити друзів.
Magistri nobis sunt honorandi.— Ми повинні поважати вчителів.
Безособова описова пасивна дієвідміна утворюється шляхом спо­
лучення герундива у середньому роді однини з 3 ос. однини дієслова
esse. Наприклад: Discendum est quamdiu vivimus.— Треба вчитись
до кінця життя. Obtemperandum est legibus patriae nostrae.— Слід
підкорятись законам нащоі батьківщини. De gustibus non est disputan­
dum.— Про смаки не слід сперечатись.
Герундив у функції означення
Якщо герундив виступає означенням до іменників у непрямих
відмінках, то він, як правило, не виражає повинності, необхідності
і перекладається рідною мовою віддієслівним іменником з прийменни­
ком «для» і без прийменника, неозначеною формою дієслова: Cupiditas
libri legendi,— Бажання читати книгу. ThrasybDlus patriae liberandae
consilium cepit.— Фрасібул склав план звільнення батьківщини.
Decem viri legibus scribendis creati sunt.— Обрано десять мужів для
написання законів. Romulus et Remus locum urbi condendae quaesi­
verunt.— Ромул і Рем знайшли місце для заснування міста.
154
Galli ad bellum gerendum parati non erant.— Галли не були готові
до ведення війни. Ariovistus ad occupandum Vesontionem contendit.—
Аріовіст поспішив зайняти Візонціон. Caesar librum de bello gerendo
scripsit,— Цезар написав книжку про ведення війни. Ех patria libe­
randa Thrasybulus gloriam se capturum sperabat.— Фрасібул надіявся,
що визволенням батьківщини він здобуде славу.
Герундив як означення в окремих випадках висловлює повинність:
oratio laudanda — промова гідна похвали, pax colenda — мир треба
оберігати.
Заміна gerundium на gerundivum
Якщо герундій утворений від перехідного дієслова і при ньому є
додаток в акузативі, то звичайно конструкція з герундієм замінюється
конструкцією з герундивом. При заміні герундія на герундив додаток
ставиться у відмінку герундія, асам герундій заміняється герундивом
і узгоджується з додатком в роді, числі і відмінку. Герундив у функ­
ції означення разом з іменником, до якого відноситься, є, по суті,
еквівалентом герундія з прямим додатком: Ars civitatem gubernandi.
Ars civitatis gubernandae,— Мистецтво керування державою. Modus
Graeciam opprimendi,— Modus Graeciae opprimendae,— Спосіб пригні­
чення Греції. Consilium urbem capiendi,— Consilium urbis capiendae,—
План захоплення міста.
Завжди додатком в асс. при герундії виступає займенник або при­
кметник у середньому роді: Cupiditas id videndi.— Бажання це побачити.
Ars vera ас falsa diiudicandi,— Мистецтво відрізняти правду від не­
правди.
Gerundivum за способом утворення нагадує gerundium (див. вище),
тому при перекладі тексту з тими формами слід мати на увазі, що
герундій відмінюється тільки в однині, як іменники II відміни серед­
нього роду, а герундив виступає в трьох родах і відмінюється як при­
кметники І, II відмін в однині та множині. Герундив, на відміну від
герундія, узгоджується з іменником в роді, числі та відмінку.
Дієприкметник
(PARTICIPIA)
Дієприкметник — це віддієслівний прикметник з властивостями
прикметника і дієслова. Він як прикметник відмінюється в роді,
числі і відмінку, може бути означенням, іменною частиною присудка.
Від прикметника відрізняється тим, що не визначає постійної прикме:
ти, а тільки дію або стан. Дієслівні ознаки виявляються в тому, що
він має різні форми для визначення часу і стану, додаток при ньому
ставиться у тому ж відмінку, що і при дієслові, від якого він походить,
означенням його служить прислівник.
155

У латинській мові є дієприкметники трьох часів: participium prae­
sentis activi, participium perfecti passivi, participium futuri activi
(вживання part. fut. act. див. вище).
Дієприкметник теперішнього часу означає дію, одночасну з дією
керуючого дієслова, дієприкметник минулого часу — дію, яка пере­
дує дії керуючого дієслова. Наприклад: Magister videt'discipulum
epistulam legentem. Вчитель бачить учня, який читає листа. Magis-
ter vidit discipulum epistulam legentem.—- Вчитель бачив учня
який читав листа. Magister videbit discipulum epistulam legentem.—-
Вчитель побачить учня, який буде в той час читати листа. Pater videt
(vidit, videbit) librum lectum a filio,— Батько бачить (бачив, побачив)
книжку, прочитану сином (яку син прочитав). Дієприкметник у ла­
тинській мові належить до іменника (іноді займенника) в реченні
Він може бути:
1) означенням (participium attributlvum) до іменника (займенника)
і узгоджуватись в роді, числі і відмінку: urbs florens — квітуче місто
hostes victi — переможені вороги;
2) іменною частиною присудка і узгоджується з підметом в роді
числі і відмінку: Troia dolo capta erat.— Троя була захоплена під­
ступом. _Primo Punico bello multae urbes deletae erant — у першій
пунічній війні було знищено багато міст;
_3) доповненням присудка у знахідному відмінку: video fratrem
epistulam legentem — бачу брата, який читає листа; Apelles pinxit
Alexandrum fulmen tenentem — Апеллес зобразив Олександра, який
тримає блискавку. Така конструкція з подвійним акузативом має
акузатив додатку (fratrem, Alexandrum) i' акузатив присудка (legen­
tem, tenentem), виражений дієприкметником, що називається parti­
cipium praedicativum;
4) обставиною часу, причини, умови, допусту, способу дії і узгод­
жуватись з іменником: Dux hostes aggressus flumen traie cit—
полководець, коли^ напав на ворога, перейшов ріку; mendaci homini
ne verum quidem dicenti credimus — фальшивій людині ми не можемо
вірити, навіть якщо (коли) вона говорить правду; homines cupientes
risum tenere non possunt —• люди хочуть, але не можуть стримати
сміху. г ablativus absolutus. Він граматично не залежний від жодного члена
У цих прикладах дієприкметник, хоч граматично належить до
іменника, однак за смислом пов’язаний з присудком і певною мірою
його доповнює. Такий дієприкметник називається participium coniunc-
tum.
Способи перекладу дієприкметників
Дієприкметники перекладаються рідною мовою по-різному, за-'
лежно від смислу речення:
1. Дієприкметником теперішнього часу активного стану (іноді
замінюється підрядним означальним реченням), а також дієприкмет­
156
ником минулого часу пасивного стану, тобто _ переклад відповідає
латинським дієприкметникам за часом і станом: Video discipulum librum
legentem.— Бачу учня, який читає книжку. Verrem nemo unquam m
equo sedentem vidit (Caes.) — Ніхто ніколи не бачив Верреса на коні.
Pisistratus primus Homeri libros confusos disposuit. • Пісістрат пер­
шим склав невпорядковані книги (творів) Гомера. Peracti labores
iucundi sunt.— Переборені труднощі є приємними.
2. Дієприслівником на -чи, -ши: Discipulus legens discit.— Учень,
читаючи, вчиться. Amicus consecutus, quod voluerat, abiit domum,—
Друг, досягнувши того, що хотів, відправився додому.
З Особовою формою дієслова: Peripatetici Academicique, re con­
sentientes, vocabulis differebant (Cic.).— Перипатетики і академіки
погоджувались на ділі, але розходились на словах. Consul coniura-
tionern detegens rem publicam servavit.— Консул викрив змову і тим
врятував республіку.
4. Підрядними реченнями часу, причини, допусту, умови, спосооу
дії- Hannibal Carthagine expulsus Ephesum ad Antiochum regem
Venit,— Ганнібал, тому що (коли) був вигнаний з Карфагена, прибув в
Ефес до царя Антіоха. Helvetios Caesar aggressus magnam partem
eorum concidit.-— Цезар, коли розбив (атакував) гельветів, велику
частину з них вбив. Interdiu stellas non conspicimus solis luce obscu­
ratas.— Вдень ми не бачимо зірок тому, що вони затінені світлом
сонця. Discipuli valde cupientes amicum adiuvare non possunt,—
Учні, хоч дуже хочуть допомогти другові, не можуть.
5. Віддієслівним іменником: Sol oriens.— Схід сонця. Ab urbe
condita,— Від заснування міста.
Незалежний аблатив
(A B L A T IV U S A B S O L U T U S )
Аблатив дієприкметника, який в реченні не_ належить ні до під­
мета, ні до додатка, ні до присудка, разом зі своїм логічним підметом,
з яким узгоджується в роді, числі і відмінку, утворює зворот
речення, однак за смислом пов’язаний з реченням, оскільки вказує
на обставину, при якій відбувається дія, виражена присудком.
Згодом до складу незалежного аблатива входили не тільки дієприк­
метники. Загалом ablativus absolatus_ складається, головним чином,
з іменника або займенника в аблативі і дієприкметника (participium
praesentis activi, participium perfecti passivi) також в аблативі. Н а­
приклад: Pythagoras, Tarquinio Superbo regnante in Jta lia m ^venit,—
Піфагор прибув до Італії, коли царював Тарквіній Гордий. Persis
appropinquantibus Graeci Thermopylas occupaverunt. Коли перси
157

наближались, греки зайняли Фермопіли. Troia deleta Graeci domos
reverterunt.— Зруйнувавши Трою, греки повернулися додому.
Якщо до складу ablativus absolutus входять дієприкметники стіп
мати на увазі: ’
1) participium praesentis activi означає дію, одночасну з дією
основного дієслова-присудка;
2) participium perfecti passivi означає дію, яка передує дії основного
дієслова-присудка.
До складу ablativus absolutus можуть також входити:
I. Два іменники. Наприклад: Hannibale duce Garthaginienses m ul­
tas victorias paraverunt.— Під командуванням Ганнібала карфаге­
няни здобули багато перемог. Natus est Augustus Cicerone et Anto­
nio consulibus,— Август народився за консульства Ціцерона і Ан-
ТОН1Я.
II. Іменник і прикметник. Наприклад: Caesare vivo Romani multas
victorias paraverunt. -За життя Цезаря римляни здобули багато пере­
мог. Hannibale vivo Romani non tuti erant.— Коли Ганнібал був
живим, римляни не були безпечними.
III. Займенник і іменник (прикметник). Наприклад: Me puero motus
terrae fuit,— Коли я був хлопчиком, був землетрус. Те auctore
hoc fecimus.—■Ми зробили це під твоїм керівництвом.
IV. Тільки іменник або субстантивований дієприкметник: Auspicato
tribuni creati sunt,— Після ворожби з лету птахів вибрали трибунів.
Hannibal cognito insidias sibi parari, fugit.— Коли Ганнібал довідався
що на нього готують засідку,— втік.
Незалежний аблатив перекладається рідною мовою підрядними
реченнями (часу, причини, допустовими, умовними, способу дії).
Наприклад: Agesilaus magna praeda militibus locupletatis Ephesum
exercitum reduxit. Агезілай, коли (після того як) воїни збагатились
великою здобиччю, відвів військо в Ефес. Alexandro mortuo, legatos
lyrum misimus (Cic.). Коли Олександр помер (після смерті Олек­
сандра), ми відправили послів в Тір. Obscurato sole, tenebrae factae
sunt repente,— Тому що сонце затьмарилось, раптом стало темно.
Exigua parte aestatis relicta Caesar in Britanniam non proficiscebatur._
Хоча залишалася незначна частина літа, Цезар не відправлявся в Бри­
танію. Perditis rebus omnibus, tamen ipsa virtus se sustentare potest
(Cic.) -— Хоч все втрачено, однак чесність може сама себе підтримати.
Reluctante natura difficilis est labor.— Якщо природа противиться
праця є важкою.
Незалежний аблатив перекладається також віддієслівним іменни­
ком з прийменником. Наприклад: Bellum Gallicum, Caesare imperato­
re, gestum est (Cic.).— Війна з галлами велась під проводом Цезаря.
Magis auctoribus Xerxes inflamasse templa Graeciae dicitur (Cic.).— Ка­
жуть, що Ксеркс спалив храми за порадою магів. NatDra duce, errari
nullo pacto potest (Cic.) — При керівництві природи помилитись не
158
можна жодним способом. Nobis adiuvantibus socii hostem superave­
runt,— 3 нашою допомогою союзники перемогли ворога.
Незалежний аблатив перекладається дієприслівниковим зворотом.
Це можливо тоді, коли в склад ablativus absolutus входить participium
perfecti passivi і коли граматичний підмет в основній частині речення
і логічний підмет у звороті abi. abs. один і^той же. Наприклад: Bello
confecto Caesar in hiberna exercitus reduxit.— Закінчивши війну,
Цезар відвів війська в зимові табори. Testamento facto, mulier moritur
(Cic.) — Зробивши заповіт, жінка вмирає. Cicero coniuratione detecta,
patriam servivit.— Ціцерон, викривши змову, врятував республіку.
В ж и в а н н я к о н ’ю н к т и в а
в н езал еж них реченнях
У латинській мові кон’юнктив виражає відношення дії до реального
здійснення. Він показує дію як можливу, очікувану, бажану або не­
реальну тощ о..
Вживається кон’юнктив у незалежних реченнях для висловлення
заохочення або спонукання до дії, побажання, ^можливості, наказу,
заборони, сумніву і вагання, допусту, нереальної дії.
І. Coniunctlvus potentialis — кон’юнктив можливості виражає дію
можливу або некатегоричне твердження про майбутнє. Вживається
coniunctlvus praesentis, perfecti, imperfecti. Заперечення — non. Con­
iunctlvus praesentis i perfecti виражають дію, можливу тепер або
в майбутньому. Різниця між ними полягає в тому, що соп. praes,
має значення недоконаного виду, соп. perf,— доконаного (dicas
ти міг би (можеш) сказати, hoc dixerim — це я сказав би).
Coniunctlvus imperfecti означає дію, яку можна було виконати в
минулому (diceres, crederes, putares, discerneres — можна було б ска­
зати, вірити, думати, розрізнити).
Coniunctlvus potentialis часто вживається в реченнях з питальними
або неозначеними займенниками. Перекладається рідною мовою
переважно умовним способом. _
Приклади: Quis dubitet, quin in virtute divitiae sint.— Хто сумні­
вався б (сумнівається), що доброчесність є багатством. Hoc sme ulla
disputatione confirmaverim.— Це я підтвердив би без всякого вагання.
Hannibal utrum imperatori an exercitui carior esset, haud facile discerne­
res.— Ти не легко був би відрізнив, чи Ганнібал дорожчий для імпе­
ратора, чи війська.
II. Coniunctlvus irrealis — нереальний кон’юнктив вживається
для вираження нереальної дії. Coniunctlvus imperfecti виражає дію
недійсну в теперішності, coniunctlvus plusquamerfecti — в минулому.
Заперечення — поп.
159
 Coniunctlvus irrealis перекладається рідною мовою умовним
способом. Приклади: Sine amicis vita tristis esset,- Без друзів життя
було б сумним. 1J
Sine auxilio tuo servatus non essem.— Без твоєї допомоги я б
не врятувався (був врятований). Quis putavisset Aristidi iustitiam
esse nocituram. Хто був би подумав, що справедливість Арістіда
стане шкідливою (для нього). Quis Hectora novisset, si Troia felix
TTT Г f-yB бЯ, 3xaf Гект°Р а - якщ.° б Троя була щасливою?
I II . Coniunctlvus hortativus — заохочувальний кон’юнктив вира­
ж ає заохочення, заклик, спонукання до дії. Звернений до осіб які
його оточують, включаючи себе. Виступає тільки в 1 ос. множини
Вживається praesens coniunctlvi. Заперечення — пе. Перекладається
майбутнім часом дійсного способу. Наприклад: Amemus patriam
pareamus legibus! — Любімо батьківщину, підкоряймося законам?
Г аГП0Г « n0S cedt mus amori (Vergil.).— Все перемагає
любов і ми поступаймося любові. Gaudeamus igitur, iuvenes dum
sumus! — Отже^ веселімось, поки ми молоді!
IV. Coniunctlvus imperativus або iusslvus — наказовий кон’юнктив
виражає наказ, вимогу або категоричне прохання. Вказує на дію яка
повинна бути виконана в майбутньому. Виступає тільки в coniunctlvus
praesentis. Заперечення-пе. Виступає в 2 та 3 особах.однини і мно­
жини і вживається (крім 2 ос. множини) у вимогах і настановах які
сягають майбутнього часу.
. Coniunctlvus imperativus перекладається рідною мовою умовним
і наказовим способами. Наказова форма для 3 ос. складається зі слова
«нехай (хай)» і 3 ос. теперішнього або майбутнього часу. Приклади:
Apud me cum tuis maneas.— Залишився би (залишися) ти зі своїми
близькими у мене. Quidquid agis, prudenter agas.— Щ о б ти не робив
роби розсудливо Milites naves conscendant! — Нехай воїни зійдуть
на корабель! Audiatur et altera pars! — Нехай буде вислухана також
друга сторона! J aera Minos — Нехай Мінос всім володіє, але не володіє повітрям.
V. Coniunctlvus prohibitlvus — кон’юнктив заборони виражає запе­
речення. Вживається praesens або perfectum coniunctlvi без диферен­
ціації, оскільки між ними немає видової різниці. Заперечення пе
(іноді заперечні слова nemo, nihil, nullus тощо) звичайно для 2 ос
однини і множини. Заборона сягає теперішнього або майбутнього часів.’
Coniunctlvus prohibitlvus із заперечною часткою ne (пе dicas —
не говори, пе dicatis — не говоріть) часто заміняє заперечну форму
імператива noli для 2 ос. однини, nolite для 2 ос. множини з не­
означеною формою дієслова (noli dicere — не говори, nolite dice­
re — не говоріть). Приклади: Hoc facito, hoc ne feceris.— Це роби
цього не роби-^Ne transieris Hiberum.— Не переходи ріку Ібер. De
legibus ne recedatis.— Не ухиляйтесь від законів. Neminem cito lauda­
veris^ nemmem cito accusaveris.— Нікого поспішно не хвали нікого
поспішно не обвинувачуй. ’ додається слово «було». Приклади: Quo me conferam, milites, cui caput
J0O
V I. Coniunctlvus optativus — бажальний кон’юнктив виражає по­
бажання, яке відноситься до теперішнього, минулого та майбутнього
часів. Соп. praesentis і perfecti означає бажання, яке може здійсни­
тись а соп. imperfecti і plusquamperfecti — бажання, яке не може
здійснитись. Coniunctlvus praesentis вживається тоді, коли бажання
стосується майбутнього часу, Imperfectum coniunctlvi моменту
мовлення, perfectum coniunctlvi — минулого часу.
Coniunctlvus optativus часто виступає зі словом utmam (о щоО).
Заперечення при цьому кон юнктиві пе.
Перекладається рідною мовою умовним способом часто зі словами
«щоб» «о якщо б» або наказовою формою з словом нехай (хай). Н а­
приклад: Utinam salutis rei publicae semper memores sitis! О, щоб ви
завжди пам’ятали про добробут республіки! Vincat utilitas rei pubh-
caet — о щоб перемогла користь республіки! Vivat, floreat res publica
nostra! — Хай живе, хай процвітає наша республіка! Illu d utinam
ne vere scriberem (Cic.) — О щоб я не писав (тепер) правдиво. U tinam
populus Romanus unam cervicem haberet (Suet.) — О щоб римськии
народ мав (тепер) одну шию. Litterae tuae me molestia utm am omnino
liberassent (Cic.) — О щоб твій лист був звільнив мене взагалі від
душевних мук. Utinam culpam vitare potuisset — О щоб ти тоді був
зміг обминути помилку. . „ ,
V II. Coniunctlvus concessivus — допустовии кон юнктив виражає
припущення. Вживається соп. praesentis, який виражає припущення
або поступку щодо теперішнього часу, а соп. perfecti — щодо минулого
часу. Заперечення — пе.
Перекладається рідною мовою за допомогою слів «припустимо що»,
«допустимо що», «хоч», «нехай» з теперішнім або минулим часом.
Приклади: Fremant omnes licet, dicam quod sentio — Хоч би всі
шуміли я буду говорити, що думаю. Omnia possideat, non possidet
Defuerint tibi vires tamen est laudanda voluntas — Хоч бракувало
тобі сил все ж таки треба хвалити бажання. Ne aequaveritis H annibali
P hilippum , Pyrrho certe aequabitis — Припустимо, що ви не порівню­
вали . Філіппа з Ганнібалом (прирівнювали Філіппа до Ганнібала),
але напевно, будете порівнювати з Пірром.
V III. Coniunctlvus dubitativus — кон’юнктив сумніву. Виражає
сумнів, вагання, непевність, як правило, у питальній формі. Вжива­
ється соп. praesentis і imperfecti. Praesens соп. висловлює сумнів щодо
теперішнього або майбутнього часів. Imperfectum соп. вживається
тоді, коли сумнів стосується дії, яка повинна була відбутися в мину­
лому. Заперечення — поп. ■ ,
Перекладається рідною мовою неозначеною формою дієслова і, як
правило, дативом особи для теперішнього часу а для минулого — ще
meum credam? — Куди мені податися, воїни, кому довірити свою
2 1—2494 161
 голову? Quid faciant leges, ubi sola pecunia regnat? (Petron.) — Illo
можуть зробити закони там, де панують тільки гроші? Haec quum
viderem, quid agerem mdices? (C ic .).- Коли я бачив це що мені було
рооити, судді? Quo confugerem, amici, ab hostibus? — Куди мені тріба
було втікати, друзі, від ворогів? У Р
2 Я КЩО у головному реченні вживається час історичний (imperfec­
tu m peT ctum , plusquamperfectum тощо), то в підрядному - іга-
oerfectum coniunctlvi для одночасної дії, plusquamperfectum coniunctl-
V i - д л я ї Г щ о відбулася раніше дії головного речення, форма,на
-Urus -a -um essem (coniugatio periphrastica activa) — для маибу

Hb0^ S p S i ^ = P= - ™ n y participium futOri activi з

кон’юнктивом дієслова esse dв теперішньому часі и імперфекті не
Вживання часів і способів 'ЛОІЗа СооС --- — ... * *
тільки означає майбутню дію щодо дп керуючого
у підрядних реченнях виражає наміру,
речення.
У латинській мові, як і у рідній, розрізняємо: 1) час дії 2) вил
дп. Недоконану дію виражають часи - praesens, imperfectum futurum Ч а си у підрядном у реченні
Ч а си у головному реченні
І, Доконану — perfectum, plusquamperfectum, futurum exactum
Піт mn М0ЖУТЬ У™ абсолютн™ и, якщо означають тільки час і вид C o niu nc tiv u s
МОМенту мовлення, 1 відносними, які, крім часу і виду дії In d ic a tiv u s
висловлюють також ставлення до дії, про яку йдеться в іншому реченні ’
Н аст у п н а дія
Інпикятї? Реченнях„ вживається indicativus або coniunctlvus' Г ол овн і часи О д н оч асн а д ія П оп еред н я д ія
Індикатив означає дію дійсну, кон’юнктив — подуману а також v
деяких випадках — дію дійсну. У’ ж у ф орм а на -urus,
Praesens P erfectum
Д ія, виражена кон’юнктивом, є, як правило, відносною Вибіп иіп Praesens rogo -a, -um sim
legas legeris
F u tu r u m І rogabo q u id lecturus sis
повідного кон’юнктива залежить і від часу дії г о л о в н і речення' F u tu r u m 11 rogavero
Від Відношення дп підрядного речення до ДІЇ головного речення'
Часи у латинській мові поділяються на головні -praesens futurum І
Іст ори чн і часи
futurum I I та історичні: imperfectum, p e r f e c t u m / p ^ q ^ p ^ f S n ' '
Д о головних часів прирівнюють також imperativus, coniunctlvus nrol P lu s q u a m p e r ­ ф о р м а н а -Brus,
hibitivus (в perfectum), coniunctlvus potentialis (в praesens i perfectum^ Im p e rfe c tu m rogSbam Im p e rfe c tu m fe ctum -a, -um essem
lecturus esses
asmwm pertec,i' w in .^ h E to r ic S /p E g g ffi
P e rfec tum ro g av i q u id
P lu s q u a m p e rfe c tu m — ro g a­
legeres legisses

. Praesens historicum за формою — теперішній час а за значенням _
іст<^ичнии, тобто може розглядатись як головний або історичний час
Derfertnm М +М° ЖЄ виража™ ДІЮ- котРа закінчилась в минулому —
v :r - ~ h
п п а в ™ - Нпп Ча° ІВ кон’юнк™ ва У підрядних реченнях підпорядковане
правилові послідовності часів - consecutio temporum.
равила послідовності часів у підрядних реченнях такі-
і. Якщо у головному реченні стоїть головний час foraesens fntn
rum І, futurum II тощо), то у підрядному р е т е н н ?І p r i S S f S n S S '
р для одночасної дії, perfectum coniunctlvi - для дії ЩО відбула
ся р а н т е дп головного речення, форма на ums -a -um sim
act,va) - для лі? шйбїМЬОЇ ”
162
veram
_
Приклади: M ulti nesciunt, quam vim scientia habeat -- ,r,-r+ntA
людеГне з ї . е , яку силу має знання. Nemo ent 4“ ‘
recedendum — Не буде жодної людини, яка б вважала, що rptoa
відмовитися від чесності. Notum est, quanta fuerit.e ° J ueJ ** t^ ° st
hpnis — Відомо яка була красномовність Демосфена. Incertum e ,
nuam lo n g a nostrum cuiusque vita futura s it ,- Невідомо, яким довгим
б л Т життя кожного з нас. Lacedaemonii non interrogabant, quot
essent hostes sed ubi. e s s e n t . — Лакедемоняни не питали, скільки ворогів,
а питали, де вони. Amici nos interrogaverunt,^cur ad se non venissemus.
Лпуяі запитали нас, чому ми до них не пришили.
L a b ™ l H t e r a s Caesari misit, quanto cum periculo legionem ex
hibernis educturus esset.- Лабієн надістав листа Цезареві, де писав,
з я к о ю великою небезпекою він (Цезар) виведе легіон із зимового та­
бору.
163
11*
 ловному реченні, як, наприклад: idcirco, eo, adeo для того, ео>
Питальні речення consilio— з такою метою та ін.
П ри суд ок підрядного речення мети ставиться в conm ncm us
Ї Ї ™ ЬН- речення поділяються на незалежні і'залежні підрядні p r a e s e n t i п^сля головних ч а с і в і a eoninnctlvus imperfect. - « e n
ХТ0? “ Н1 Р-ення вводяться: а) питальними займенникам quis? -
•хто? qmd? - Щ О ? qui? quae? quod? - який? яка? яке? qualis? quale? - історичних.
У згодж ення ч а с ів п р и u t (пе) f i n a l e
q u a r V - ч очому."
чисне. м у? u b i—
ubi? ™де?
^ ^ quando?
б) ™ — ьними
коли? прислівниками
undp? - cur?
Головне речення П ід ряд н е речення
Г ж ^ КУДИ-.,Т° Щ0: гштальними частками пе? — чи? поппе?—
чи ж не? num? - ЧИ ж? utrum ... ап? - чи чи?
In d ic a tiv u s C o n iu n c tlv u s
лад о Г ш З ЄНН\Х ПРИСУД° К ставиться в indicativus. Наприк-
лГ« г ~ Хто прийшов до тебе? Ubi Italia sita est? —
Де розташована Італія? Nonne canis lupo similis est? — Чи ж собякя Ч а с присудка головного Ч а с присудка підрядного
речення речення
v I S - Ц Д° NihUne te’ Catiflna’ vultusque mo-
людей? NumH nm«e4 'h aK1JI1H0’ 3с ВСВД Не ЗВ0РУШИВ вираз облич цих
■, Д-і. Num quis Thebanorum Epaminondae par fuit eloquentia?- Praesens PRAESENS C O N IU N C -
F u lu r u m І T IV I
ПитХаТльне13чя-!ВаНЦІВ дорівнював Епамінондові за красномовністю? F u tu r u m I I
їїт ія залежне речення називається по-латині quaestio ob-
irqua _ непряме питання. Непряме питання - це, по L T один із Im p e rfe c tu m IM P E R F E C T U M C O N ­
дада^кового речення, залежного від якогось висловлювання Perfectum JU N C T IV I
P lu sq u a m p e rfe c tu m
P U\залежит.ь В.ІД Дієслів зі значенням «говорити» (dicere)’
,'-,и?дґе аиаегІ№ Г V нати* 1(scire) ’ «розуміти» (intellegere), «питати» (inter’
V ьаге, quaerere (і безосооових виразів типу notum, ignotum est та :н Ппиклапи- Edimus, ut vivamus, поп vivimus, ut edamus.
У непрямих питаннях вживається кон’юнктив згідно з cJnsSutio їмо щоб жити а не живемо, щоб їсти. Legibus idcirco o m n e s servimus
temporum. Приклади: Quid nox aut dies ferat, incertum est І Невромо ut liberi esse possim us,- Ми служимо законам im -
бути вільними. Legem brevem esse oportet, quo (-ut eo) ^
йUiat
" ТArar.
а г С- НОчимя
Очима ДЄНЬ’ ° CUliS
не можна iUdic5ri вШП
вирішити, P° test’
який in Utram
бік пливе рікаParteni
Anan peritis teneatur (Sen.).- Закон повинен бУ™
Quaeritur, uter maior orator fuerit, Cicero an Demosthenes - Виникає запам’ятовували нетямущі (недосвідчені) люди Hannibal v e іе" ри_
питання, який із двох ораторів був більшим - Ціцерон чи Демосфен sumpsit, ne vivus in potestatem Romanorum v e n i r e t Ганн бал при
Magister narrat, quomodo et quando Troia captalit- У,“тел?роотІ йняв отруту, щоб не попасти живим під владу римлян. 1 yrrhus, ь р і
в дає яки» чином .кол и Троя була завойована (здобула). Socrates mtaramrex! ut auxtltum Tarentinis ferret, m I t a ! , a n . v e n i t , - П ф р ,
quaerere so.ebat, quid bonum malumve esset,— Сократ звик дискуту- пяп EniPV щоб подати допомогу тарентшцям_, прибув до 1таЛ11-
Sulla iussit’ malo poetae praemium tribui ea condlc3orJe’i "®TJ U!iarP0poflv-
b aatiss?mum T u tT re f ‘ T J OVaBe-Cwes" s ex Sol6ne quaesivit, nonne se scriberet,- Сулла наказав (щоб) поганому поетові виділити нагород,
alatissimum putaret,— Крез запитав Солона, чи не його він вважає
нашцасливішим. Quaero, rediturusne extemplo in Italiam sis an exspec­ ч тірю vmoboio щоб нічого п ісля того нє писав.
taturus sis, quid de ea re consuli placeat (L iv .).- Я питаю чи ти не- Якщо підмет головного речення і підрядного речення мети один
і той же то при перекладі рідною мовою після сполучника «щоб»
А пГя Ш , НкЄШСЯ В 1™ ІЮ’ ЧИ 6УДЄШ чекати> Щ° виріш ив консул вживаємо неозначену форму дієслова замість латинської особової
Antea dubitabam, venturaene essent legiones, nunc m ihi non est dubium
^ ; L VentUrae П0П Sint (Cic-) - Ран^ше я сумиівався^ чи прийдуть дієслівної форми.
легіони, тепер у мене нема сумніву, що вони не прийдуть.
П ід р я д н і д о д а т к о в і речення
Підрядні речення мети
U t (ne) obiectlvum вживається у підрядних додаткових реченнях.
Підрядні речення мети вводяться сполучниками ut (uti) — шоб 1. Після дієслів зі значенням «намагатися», «вимагати» '
He’ neve“ i Щ°б пе. Таке u t'(n e ) називається ut (пе) (verba curandi et postulandi), як-от: oro, rogo, peto, postulo, hortor,.
male. На підрядне речення мети можуть вказувати деякі слова в го-
m
 moneo, adduco, moveo, permoveo, contendo, laboro, caveo provideo
fk io !°t . r qU° r’ COnseqUor’ adiPiscor, permitto, concedo’ facio, af-
2. Після дієслів зі значенням «боятися» (verba timendi)- timen
metuo, vereor, periculum est і т. н„ причому «ut» вживаються для ви!
словлення бажання, аби щось сталося, а «пе»,- аби щось S с т а л о ї
ри цих дієсловах зі значенням «боятися» сполучник ut і пе поп пе-
S - T o 7 e, » 2 r KOM І3 ™е’ , а сполучник
i m p ^ d S S ^ m n i d J n 1 Зпііа?е™ ям «перешкоджати», «заважати» (verba
impediendi), impedio, prombeo, retmeo, obsto, resisto геоиетю
У реченнях з ut (ne) obiectlvus вживається coniunctlvus за т а к и м и
ж правилами, як і в реченнях з ut (ne) finale, ^т обїГ ш сл я головних
часів ставиться coniunctlvus praesentis, після історичних — сопі-
nctivus imperfecti. Приклади: Cura, ut valeas,— Турбуйся щоб ти
був здоровим. Omnes cives optant, ut pax s it ,- Усі громадяни бажають
Щоб був мир. Optabam, ut amicus meus ad te v e 3 ’ Хто ж є такий, щоб не бачив, яка велика сила є у В1Д Ч У ™ . £Шиї
ааПіТотагаиепїепГ ДУ ? Є' . Ї Ш0Г e™diS fuit, „e iterum
„e J S T І Г аЛ
т " met”
ne Romams traderetur, r e liq u it,- Гаииібал залишив єною б а т м і в »
,1ЛЯла(вишсь; * « П »<= римлянам, NegSmm“ '
ZfT^V/Jr7eme Р0“ т - З т " " ЄНІ і и „е
Підрядні додаткові речення з quominus і quin
Підрядні речення з quominus (щоб не) вживаються після дієслів
( І е г Гimpediendi),
jveroa 1 3 і е ^ Т Т impedio
т°пЖ
наТИ’
— ЗЗВаЖаТИ’ стР™prohibeo
перешкоджаю, Ува™- — забороняти»
ctdhmvfo
deterreo - відстрашую, obsto - заважаю, obsisto - опираюся o f S
СЮ - протидію, recuso - відмовляю, repugno - виступаю Гроти та
ня пепе^т-ргп qUommus я в и т ь с я звичайно при наявності заперечен­
ня перед дієсловом головного речення.
л і г ^ ь Г п 8111” 11Ча?-? Така ж ’ як У підрядних реченнях мети, прикла­
ді І. Aetas non impedit, quominus litterarum studia teneamus usaue яН
а к 'Т о Т с І '™ '” ,eCatiS' - Вік “ Решкоджае, щоб ми вивиал^нвуии
аж до останнього дня старості. Mors non deterret sapientem quominus
semper suae rei publicae c o n s u la t,- Смерть не відлякує мудоеия
ід того, щоб він завжди давав поради своїй республіці. Epaminondas
non recusavit, quominus legis poenam subiret,— Епамінонд не від­
мовлявся від того, щоб прийняти законне покарання.
(щобне)Я ВИЩЄ згаданих Дієслів можна вживати також сполучник пе
Сполучник quin у підрядних реченнях вживається лише тоді коли
головне речення є заперечним або містить заперечну думку Quin
166
означає те саме, що й qui non — який би, щоб не, аби не і вживається
п і с л я висловів: nemo est — немає нікого, nihil est - немає нічого,
quis est — хто є, quid est — що є, numquam est — ніколи не буває
1 ''Q u in ставиться після: non dubito - не сумніваюся, non dubium
e s t- н е м а е сумніву, non dubitari debet - не треба сумніватися,
non m ultum abest - небагато бракує, nihil abest - нічого не бракує,
non abstineo — не стримуюся, retineri, non possum — не можу стри­
мати себе і т. n. Quin вживається також після дієслів зі значенням
«перешкоджати», «заважати», після деяких дієслів з. значенням
«в?дч™ати», «заявляти» (verba sentiendi et declarandi) якщо вони
мають заперечення: quis ignorat — хто не знає, non n g
РЄЧу°підрядних додаткових реченнях з quin при з а п е р е ч н и х виразах
вживається coniunctlvus за загальним правилом c : o n s e < ^ m * 3__
rum. Приклади: Quis est, quin cernat, quanta vis sit in sensilbus
tam difficile est, quin quaerendo investigari p o s s i t , — Немає нічо
такого тяжкого! щоб, його досліджуючи, ив можна було, збагнути
розумом. Aegre milites sunt retenti, quin oppidum irrumperent-
Ледве вдалося стримати воїнів, щоб вони не вдерлися до
Nemo dubitat qJin ante Homerum fuerint poetae.- Ніхто не сумні­
вається що і до Гомера були поети. Dubium non est, quin amicus
meus venturus sit,— Немає сумніву в тому, що мій друг прииде.
П і д р я д н і н а с л ід к о в і р еч е н н я
Підрядні наслідкові речення вводяться сполучниками: ut - щ о , так
шо щоб (іноді), при запереченні — ut non — що не, так що не,
ve — і ЩО не. Сполучник ut, який вводить підрядні наслідкові речен-
о я називається ut consecutivurn. . , птте.
’У головному реченні стоять звичайно такі слова: tantus— такий
великий talis — такий, sic, ita — так, adeo — такою мірою і _ т. п.
V підрядних наслідкових реченнях присудок ставиться в comunctl-
v u s т а к Х часу, в якому часі він стояв би, якби воно було головним
п е ч е н н я м Наприклад: Tanta est potentia veritatis, ut se ipsam sua
daritate defendat.- Така велика сила правди, що вона^сама себе за-
ушпяе ясністю Sol efficit, ut omnia floreat.— Сонце спричинює те,
що все цвіте. Ita laborare oportet, ut h o m i n e s te h o n o re n t,- Треба
працювати так, щоб люди тебе поважали. Orpheus tam^ dulce ^ t a b a t ,
ut homines delectaret.— Орфей так приємно співав, що полонив лю
лей T a n t a s u b it o tranquillitas exstitit, ut naves se ex loco commovere
ш п possent,- Р а п т о м сталася така тиша, що кораблі не могли рушити
167

;'н т !л !; L w PT 0My НаслідковомУ Реченні часто вживається сопі-
nerfprhim + -° ХОи При заш ш на головне речення мав би бути
« о feroc*t 8t em C. Laelius ita
' nnn ; r m rehqu,s traderet— Г. Лелій так придушив
хоробрість Віріата, що легко було нав’язати війну іншим.
nprfprf?1г^г.П1ДРЯДІІрИХ+насліДК0ВИХ реченнях вживається coniunctlvus
.perfecti після perfectum або imperfectum у головному реченні Це
вІступТа°вА1би0ЇІРг? П/ ДРЯДН0МУ Рече« н і> Я«Ц0 6 воно було незалежним,
vPnm f , , Л ; Р + mn praeSenS’ П Риклада; Romani fortiter pugna-
АнУ/тн vicerint. Римляни билися так мужньо, що перемогли
Aristides m tanta paupertate decessit, ut non reliquerit, unde efferetur.—
ватиТ'Д П° МЄР У ТЗКИХ злиднях’ що не залишив нічого, щоб його похо­
п и дієслів в історичних часах зі значенням «ставатися», «трап-
I ■ гіч >’ ?вДава™ся», «залишатись», «виникати», «виходити» і т п
(accidit, fit, evenit, contigit, reliquitur, sequitur) у підрядних наслід-
A|j'“ реченнях вживається coniunctlvus imperfecti. Наприклад:
Aliquot de causis acciderat ut Galli belli renovandi consilium caperent —
з деяких причин сталося так, що галли вирішили знову почати війну
так шоиг І ^ ’ Ut l3te НЄІУЄШ n e n t u r ! - За цих об^тавіш сталося
так, що гельвети кочували по великій території. Thrasybulo contigit
ut partiam a triginta tyrannis liberaret.— Фрасібулові вдалося звіль­
нити батьківщину від тридцяти тиранів.
«rv Яп ^ Г0Л0Вне речення має заперечення або містить заперечну дум­
ку, то в підрядному реченні замість «ut пе» вживається quin (див
підрядні речення з qum).
Підрядні причинові речення
гя, і Й ядні. причинові речення вводяться сполучниками quod (quod
causale), quia, quoniam, quando (тому що, оскільки, бо). У тих ре-
іеннях вживається indicativus, якщо вони виражають дійсну причину
а якщо чужу дум ку,- то coniunctlvus. У причину,
У причинових підрядних реченнях також вживається сполучник
cum (cum causale) — тому що, бо. Після такого cum завжди виступає
coniunctlvus згідно з consecutio temporum.
У головному реченні часто з ’являються такі слова: eo, ideo id-
чини) то°івдЄГЄа ДЛЯ Т0Г0’ ЧЄРЄЗ ТЄ)’ ° Ь ЄаШ causam (з ^ ієї при­
к л а д и : Helvetii reliquos Gallos virtute praecedunt, quod fere
cotidianis proeliis cum Germanis contendunt (Caes.).— Гельвети пере­
вищують інших галлів хоробрістю тому, що в щоденних битвах зма­
гаються з германцями. Quia nox erat, stellae apparent,— Оскільки
168
(запанувала) ніч, з ’являються зорі. Quoniam me una vobiscum servare
non possum/vestrae vitae p ro s p ic iam - Тому що я не можу врятувати,
себе разом з вами, то я подбаю про ваше життя. Noctu ambulat ihe-
mistocles, quod somnum capere non posset — Фемістокл прогулювався,
вночі бо не міг заснути. Socrates accusatus est, quod corrumperet
iuventutem.— Сократа визнали винним, тому що він псував молодь...
Приклади з cum causale: Discipulus m scholam non venit, cum
aegrotus sit.— Учень не відвідує школу, тому що хворіє. Cum solitudo
et vita sine amicis tristis sit, ratio ipsa monet amicitiam comparare.-
Тому що самітність і життя без друзів є сумне, то сама справа нагадує
щоб готувати дружбу. Cum ad te venire non p o t u e r i m , epistulam ad te
scribo,— Оскільки я не зміг до тебе прибути, пишу тобі листа. Diony
sius cum in communibus suggestis constitisse non auderet, contionari
ex alta turri solebat,- Діонісій, тому що не відважувався стояти,
(виступати) на публічних трибунах, то, звичайно, промовляв з високої
вежі. Agesilaus, rex Lacedaemoniorum, cum Persas m Asia fudisset,
ac fugavisset, in patriam revocatus est.— Агезілаи, спартанський цар,
тому що розбив і примусив до втечі персів в Ази, був відкликаний на,
батьківщину.
П ід р я д н і р е ч е н н я ч а с у
У латинській мові відомо декілька різновидів пі^ я д а и х речень,
часу які вводяться різноманітними сполучниками. Найбільш
ваний сполучник cum - коли. У підрядних реченнях часу зі сполуч­
ником cum вживається як indicativus, так і coniunctlvus.
Сит з indicativus
З індикативом вживається: 1) cum temporale (часове), 2) cumi
iterativum (повторювальне), 3) cum inversum (переставне), 4)
ЄХР! ІСс Г Е т р По ° , ї . е ' . « т і л ь к и час, коли відбувай ся дія голов-
ного речення. У головному реченні можуть виступати такі слова, ео
tempore, eo die, tum, tunc і т. п. Cum перекладається сполучником
«коли». Іноді замість cum виступає архаїчна форма quum, quom.
Cum temporale вживається у підрядному реченні для визначення,
моменту ДІЇ В теперішності або майбутньому і в тому випадку поєдну­
ється з praesens або futurum І, II. Я к щ о йдеться про минулу поодиноку
дію, то тоді cum поєднується з одним із минулих часів індикатива..
Приклади: Is, qui non defendit iniuriam, cum potest, imuste fa c it.-
Той несправедливо чинить, хто не захищає скривдженого тоді, ко
може. Omnia cognosces, cum meam еР ^ и1а™ Ж т ^ е і ї ї Г
відаєшся, коли прочитаєш мого листа. Cum Caesar m Galliam >
alterius factionis principes erant Aedui, aKerlus Sequam.— Коли Цезар*
169'
 Лрибув до Галлії, то на чолі одного угруповання стояли едуї, а друго-
гаеТ іо'Іьап Т 1' ПІ ” ^ vaSabantur> Romae artes et litte-
“ oiebant.— Коли германці кочували по лісах, в Римі процвітали
наука і література Cum Tiberius regnabat, magnus terrae motus f u ™
Коли імператором був Тіберій, стався великий землетрус.
2. Cum iterativum — це підрядне речення часу, яке означає дію
-котра часто повторюється, повторювалась у минулому, буде повторю­
ватись у майбутньому. Приклади: Poetarum libros d e le c ta tS s
■causa, quum est otium, legere soleo (C ic .).- Я звичайно читаю твори
”шіТТсгТь?Ьат0В0 K n f ’ був
tibi scribebam.— Коли_ f i ™ вільнии
® ВІЛЬ“ ИЙ ЧаС-
час, я Cum
писавerat otium
тобі ’ epistulas
листи
■cum multos annos quievit, uberiores efferre fruges solet. Коли поле
відпочивало багато років, то, звичайно, воно дає багатші плоди
G alli, cum superaverunt, animalia capta immolant (Caes.).— Коли
галли здобувають перемогу, вони приносять в жертву захоплених
(як трофеї) тварин. Quum ver esse coeperat, Verres dabat se labori
«itque itineribus (Cic.).— Коли надходила весна, Веррес віддавався
праці і подорожам. Cum Romam venero, scribam ad te,— Коли буду
приїжджати в Рим, я буду писати тобі.
тгії п наведених. прикладів можна дійти висновку: при одночасній
.ДІЇ в головному 1 підрядному реченнях вживається один час індикатива
Якщо у підрядному реченні дія відбувалась раніше дії головного
S r W f n ’ Т° СТавиться в. головному реченні praesens, у Підрядному —
?“ n \ Z r r , ,n,PerfeCtUm ‘ P ^ ^ m p e r f e c t L , futQrum І і
inversum вв°дить Підрядне речення, яке виражає основну
У гппппн реЧення ~ Другорядну; звідси і назва cum переставне
У головному реченні можуть виступати слова: iam — вже, nondum —
Ще не, vix — ледве, у підрядному — repente, subito — раптом Го­
ловне речення ставиться на першому місці, підрядне - на другому
У головному реченні вживається imperfectum або plusquamper-
ctum індикатива, а у підрядному зі сполучником cum — perfectum
sfe0numadaetnS h^ 0riCUm' ПР ™ д и : ^ m dilucescebat, cum consul
signum dat,— Уже розвиднювалося, коли консул дав сигнал Няппі-
о и п Г - В ж ^ Г f i t ШиГ03’ CUm repente Romani P°rta patefacta erum-
p n i. Вже 1 аннібал за допомогою драбин намагався вийти на стіни
лисьИ) НІЄяСт ° Г я і Г рИМЛЯ™Увідкривши ворота, вириваються
лись). Iam G alli ех oppido fugere apparabant, cum repente matres fa-
m il ae m publicum procurrerunt et eos retinuerunt.— Галли вже готу­
валися тікати з міста, коли раптом матері сімейств вибігли на площу
^ и Л Г ИЛН ° leS n° ndUm deCem ‘n tercesserant, cum alter filius n l
catus est.— Не минуло ще десяти днів, коли був забитий другий син
Vix agmen novissimum extra munitiones processerat, cum Galli flu-
S h рТкуЄГиП АВЄ а р ’єргаРд покинув укріплення, галли пере­
до
4 Cum explicatlvum інакше ще називається cum coincidens (спів­
падаюче), оскільки означає збіг підрядного з головним реченям за
часом і значенням. Підрядне речення пояснює уточнює смисл дп
головного речення І звідсії назва cum exphcat,vu,r, „ояснююче^
Наприклад: Improbus fuisti, cum id fecisti, quod non licebat їй
був безсовісним, коли (тим що) зробив це, що не можна. У цьому прик
ладі присудок головного речення і підрядного з cum стоїть у ™МУ само­
му часі дійсного способу (perfectum indicativi), cum id fecisti-підрядне
речення) пояснює, чому improbus fuisti (головне речення).
Cum explicatlvum coincidens) перекладається сполучником «коли»,
А рєг «тим що» або присудок підрядного речення перекладається дієприс­
лівником без перекладу сполучника. Наприклад, Pe4™ ' ^ UYHL x
docemus ipsi discimus можна перекласти: а) коли навчаємо інших,
самі вчимося; б) тим, що навчаємо інших, самі вчимося; в) навчаючи
самі вчимося.
ін ш и х,
Інші приклади: De te, Catilina, cum tacent, claman (
ґп
•)•
^) _тттпггп
тебе, Катіліно, вони (сенатори), коли (тим що) мовчать,- кричать
Praeclare facis, quum et eorum memoriam tenes.— Прекрасно робиш,
коли (тим що) про них пам’ятаєш (Прекрасно робиш, нам ятаючи про
них? Quum «nosce te» dicit Apollo, hoc dicit: nosce animum tuum
Я ) - Коли Аполлон говорить: пізнай себе, говорить таке: пізнай
свою душу. Non Herculi nocere Deianira voluit, quum ei tunicam, sangui-
ne Centauri tinctam, dedit (C ic ,).- Не хотіла Деян.ра пошкодити Ге-
раклові тим, що дала (даючи) йому туніку, просякнуту кров ю Кентав
ра.
Сит з кон’юнктивом
Cum historicum або narratlvum (cum історичне або розповідне)
вживається при описах минулих подій і не тільки виражає час дії,
а Т вказує J
причиновий, внутрішній зв’язок між діями головного
1 " у Рш%ядаиГреченнях з cum historicum присудок стоїть у coniunc­
tlvus imperfecti або coniunctlvus plusquamperfecti; coniunctlvus im ­
perfecti означає дію, одночасну з дією головного речення, a conjuncti­
vus plusquamperfecti — попередню дію щодо дп головного речення.
Це можна показати таким чином:
П ід ряд не речення
Головне речення Попередня дія
О дночасна дія
C o n iu n c tiv u s C o n iu n c tlv u s
Im p e rfe c tum p lu s q u a m p e rfe cti
P erfectum im pe rfe cti
P lu sq u a m p e rfe c tu m
171
 ггапіЇ УА0К ШДРЯДН0Г0 речення, виражений coniunctlvus imperfecti
перекладається рідною ^мовою минулим часом недоконаного виду’
їягпії яУ« ° К’ № ражени* coniunctlvus, plusquamperfecti,— минулим
т! п І Н0Г0 ВИДУ- СполУчник cum -- «коли» у першому випадку
П І і|КЛад/ ГЬм <<Т0Д1 як>>’ в ДРУГ0МУ — «після того як». Приклади’
e s t ^ КолГгтплі ї а ПП m India bellum sereret, sagitta vulneratus
est. Коли (тоді як) Олександр Великий вів війну в Індії він 6 v b
поранення стрілою Philippus, cum bellum contra Persas parant
occisus est.— Фш ш п був вбитий, коли (тоді як) готувався до війни з пен­
сами. Agesilaus, cum ех Aegypto reverteretur, іп morbum incessit -
Коли (тоді як) Агезілаи повертався з Єгипту, він захворів. Graeci cum
Troiam expugnavissent, omnes fere incolas necaverunt - Г ре к и к ол и
(після того як) завоювали Трою, повбивали майже всіх її жителів
Cum Syracusae captae essent, Archimedes interfectus e s t,- Коли (пкля
Jnm uA СіраКл УЗИ ? ули 1добУті- бУв убитий Архімед. Vercingetorix
cum ad suos redisset, proditionis accusatus e s t.- 'Коли (після того як)
Верщнгеторікс вернувся до своїх, він був обвинувачений у зраді!
Іноді в аналогічних випадках виступає то cum temporale з індикати"
вом, то cum historicum з кон’юнктивом. lfcmP°iaie з шдикати-
ргіиза и а Т Т | И^|Р пНпНЯХ ЧЗСУ вживаються сполучники: antequam,
priusquam, ut, ut primum, cum primum, ubi, ubi primum simulae
simulat que, simul ut, postquam., donec, dum, quoad.
Підрядні речення часу виражають: а) дію, одночасну з дією голоз-
бГГік?" ™ ”»■ V “ 0ДЯТЬСЯ ,СП0ЛУчниками d m ^ u o a d / d o n e c l “ S ;
б) дію, яка відбулася раніше дії головного речення, і починаються
сполучниками postquam, posteaquam - післятого як, c u m p r Z u m
Ut ut primum, ub: ubi primum, simutac, simulatque.— як тільки коли
Іж и * И’ А1Ю МаИбуТНЮ п°Р івняно 3 Дією головного речення В них
яп£ сполучкики antequam, priusquam — раніш ніж (іноді
п?п L У головному реченні, a quam — у підрядному), dum —
ід час, коли, donec, quoad — поки, аж поки.
і c o n iu S v ™ РЄЧЄННЯХ Часу аУстР ічається як indicativus, так
. П/сля сполучників ubi, ut, ubi primum, ut primum cum nrimurn
T f ’ simulatque, postquam у розповіді вживається, звичайно indi-
КоІи ж я ї п п і т ап 1СТЬ perferctum можна вживати praesens historicum),
imperfecti я гтпя°п'Ії>ЄТЬСЯ або.тРиває довше> то ставиться indicativus
p e r f S t f Поикм™
penecti. - Ubi
Приклади. n h - °T
deHn В ШНУЛШУ
Caesaris adventu~ Helvetii
indicatIvus plusquam-
certiores facti
Г ™ - I V 0S ad “ m m iH unt- Г“ ьвет“ ’ “ гільки д о в Т » про
рихід Цезаря, послали до нього послів. Ubi nemo obvius ibat ad
castra hostium ten d u nt.- Коли ніхто не виходив напроти то вони ви
рушали до табору ворогів. Hostes ubi ех litore aliquos navi egredientes
r r r^ CI f SeqUiSad0riebantu r - Коли тільки вороги бачили
килось люд^и, що виходили із судна,— галопом вирушали проти
172
них Pompeius, ut equitatum suum p u l s u m vidit, acie excessit. Пом­
пей' я к тільки побачив, що його кіннота р о з б и т а , виишов з поля бою.
Cum primum Caesar ad Genevam venit, pontem rescindi mssit Ц ^ аї>.
к о л и прибув до Женеви, дав наказ знищити міст. Pelopidas non oubi-
tavit simulae conspexit hostem, confligere,— Пелопід, як тільки поба­
чив ворога, не повагався вступити в бій. Plane relegatus m ihi videor,
posteaquam in Formiano sum — 3 того часу як я знаходжуся в маєтку
біпя Фовмій, здаюся сам собі вигнанцем. ,
Після сполучників. antequam, priusquam ставимо' indicativus
або coniunctlvus. Для дії дійсної вживається . ^ d|^tivus praesentis,
nerfecti futuri I I, якщо в головному реченні стоїть futurum 1.
Кон’юнктив виражає дію очікувану або можливу. Використовуєть­
ся coniunctlvus praesentis зі значенням майбутнього часу і сопшпс
t l v u s imperfecti, plusquamperfecti, зрозуміло, зі значенням минулого
^ П р и к л ад и : Nunc antequam ad causam redeo, pauca de me d ic a m —
Заоаз раніш ніж повернуся до справи, р о з п о в ім дещо про ce6e._Ducen
tis annis antequam Romam caperent, in Italiam G alli transcenderunt.
Гал чи за двісті років перед тим, як захопили Рим, прибули до Італії.
Exire nolSt antequam pater redisset,- Я не хотів вийти поки батько
не вернувся. De Carthagine non ante vereri desinam, quam illam е х сь ат
є5зГсой по7єго.-Щ о ж до Карфагена, то я не раніше перестану його
побоюватися, аж довідаюся, що він зруйнований. Priusquam de ceteris
reb^respondeo de amicitia pauca d ic a m .- Раніш, ніж дам поради в ін­
ш и х справах, скажу декілька слів про дружбу. Dux, priusquam auxilia
venirent proelium committere noluit,— Полководець не хотів починати
битки оаніше ніж прийшли допоміжні частини. Caesari non creaebam
prius quTm convenissem et collocutus essem,- Я не вірив Цезарю
пяніїїіе аж поки не зустрів його і не поговорив з ним.
Omnes hostes terga verterunt neque prius fugere destiterunt, quam
ad flumen Rhenum pervenerunt,— Всі в о р о г и кинулись тікати, і зу­
пинитися аж тоді, як спинилися біля річки Рейн.
Ііри сполучниках dum, quoad, donec ставиться indicativus, якщо
підоядне речення виражає реальну дію, якщо ж можливу дію, то,
звичайно coniunctlvus згідно з consecutio temporum. Приклади.
Hom ines' dum docent, d is c u n t,- Люди, поки вчать інших, самі вчать­
ся Lacedaemoniorum gens fortis fuit, dum Lycurgi leges valebant. _
Лакедемоняни були хоробрі, поки закони Лікурга “ ал”
nondas ferrum usque eo m corpore retinuit, quoad renuntiatum est
vicisse Boeotios.— Епамінонд тримав залізо в тілі доти, аж поки не
отримав повідомлення, що беотійці перемогли Horatius C°des impe­
tum hostium sustinuit, quoad ceteri pontem interrumperent- Горац ■
Кпктіес’ стримував напад ворогів, аж поки інші знищили міст Caesar
interea quoad m unita hiberna cognovisset, in Gallia morari constituu —
Цееар тим часом вирішив затриматися в Галла, аж поки довідався,
173
 що зимовий табір готовий (укріплений). Mihi usque curae erit quid
agas, donec scivero, quid egeris,— Я буду турбуватися про те, що ти
робиш, поки не буду знати, що ти зробив. Donec Romae consultantur,
Saguntum expugnatum est. Поки в Римі радилися, Сагунт був захоп­
лений.
Умовні речення
Підрядне умовне речення виражає умову здійснення дії головного
речення; воно називається протасис (гр. protasis — попередник) а as. _ Пам’ять слабне, якщо ї ї не вправляти. Si quid habes certius,,
головне —-аподосие (гр. apodosis — наступник).
Підрядні умовні речення вводяться сполучниками si — якщо якщо
б, якби; nisi, пі — якщо не, якби не.
Nisi складається із умовного сполучника si і заперечення, причому
заперечення відноситься до умови загалом. Якщо ж треба висловити
заперечення до окремого слова, то ставиться si non.
У латинській мові є три види умовних речень: реальний (modus
rea lis), можливий (modus potentialis) і нереальний (modus irrealis).
Реальний вид (modus realis)
Modus realis — це тип умовних речень, в яких вказується, що дія
головного речення здійснюється, якщо умова у підрядному реченні
реальна або здійснима. В умовних реченнях такого типу ставиться
indicativus всіх часів, крім цього, у головному реченні може стояти
імператив або інша форма присудка, яка вживається в головному ре­
ченні. Приклади: Si vales, bene est, ego valeo.— Якщо ти здоровий
то і я добре себе почуваю._ Naturam si sequemur ducem numquam aberra­
bimus. Якщо будемо слідувати за вказівкою природи, ніколи не по­
милимося. Homo miser est, nisi virtutem colit,— Людина є нещасною
якщо не вшановує доблесті. Si id dixisti, erravisti,— Якщо ти це ска­
зав,—• помилився.
Pergratum m ihi feceris, si de amicitia disputaveris, quid sentias
(Cic.). Ти зробиш мені велику приємність, якщо скажеш про друж ­
бу те, що думаєш.
Можливий вид (modus potentialis)
В modus potentialis головне і підрядне речення вказують на дію,
яка за певних умов може або могла б здійснитися.
У головному і підрядному реченнях вживається coniunctlvus
praesentis або perfecti. Coniunctlvus praesentis виражає можливу дію
недоконаного виду, coniunctlvus perfecti — доконаного виду. Прикла­
ди: Si velim Hannibalis proelia omnia describere dies me deficiat —
Якщо б я хотів описати всі битви Ганнібал а, не вистачило б мені дня.
174
Minus saepe pecces, si scias, quod nescias,— Ти часто меншепомилявся
б, якщо б знав те, чого не знаєш. Quis hoc credat, nisi sit pro teste-
vetustas? — Хто в це повірить, якщо свідком не буде старовина?'
Si hoc dixeris, erraveris.— Якщо б ти (був) це сказав, ти б помилився.
Dies me defecerit, si omnes imperatores enumerare voluerim.— Не виста­
чило б мені дня, якщо б я захотів перерахувати всіх полководців
У головному реченні modus potentialis іноді ставиться^ indi­
cativus при coniunctlvus у підрядному реченні і дуже рідко в підряд­
ному — indicativus при coniunctlvus в головному реченні. Наприклад:
Dic m ihi, si fias.tu ieo, qualis eris?— Скажи мені, якщо б ти став левом,,
який ти будеш (як в и г л я д а т и м е ш ) ? Memoria minuitur, nisi eam exerce-
velim scire.— Якщо ти знаєш щось точніше, то я хотів би теж знати.
Нереальний вид (modus irrealis)
Modus irrealis вказує на дію, неможливу до здійснення в теперіш­
ності або в минулому. В головному і підрядному реченнях ставиться
coniunctlvus imperfecti або plusquamperfecti.
Coniunctlvus imperfecti виражає дію, неможливу до здійснення
в теперішності, coniunctlvus plusquamperfecti — неможливу або-
недійсну дію в минулому. Приклади: Si hoc diceres, errares.- Якщо*
; б ти це говорив, ти помилявся б. Medici, si omnibus morbis^ mederi
possent, felicissimi essent hominum.— Якщо б лікарі могли лікувати-
всі хвороби, вони були б найщасливішими з (усіх) людей. Si pro patria
moriendum esset, faceremus.— Якщо треба було б померти за батьків­
щину, ми це зробили б. Si ibi te scissem, ad te ipse venissem,— Якщо-
б я (був знав, що ти там є, я (був) би сам прийшов до тебе. Si Conon non
advenisset, Agesilaus Asiam regi eripuisset,— Якщо б Конон не прибув,
Агезілай вирвав би у царя Азію. Si venisses ad exercitum, a tribunis-
militaribus visus esses (Cic.) — Якщо б ти прийшов до війська, тебе-
побачили б військові трибуни. _ . . . . . ,.
У головному реченні modus irrealis іноді зустрічаємо indicativus-
imperfecti або perfecti. Це буває тоді, коли присудок в головному
реченні виражений дієсловами зі значенням «можу», «повинен» або
описовою активною чи пасивною дієвідміною. При перфекті у таких
випадках стоять слова paene, prope (майже, ледве не) і т. ін.
Індикатив в modus irrealis може означати дію, яка була близькою-
до здійснення.
Приклади: Deleri totus exercitus potuit, si fugientes persecuti victo­
res essent... (Liv.).— Усе військо могло бути знищене, якщо б перемож­
ці переслідували втікачів. _ _ ,
Pons sublicius iter paene hostibus dedit, nisi unus vir fuisset, Horatius-
Cocles.— Міст на стовпах майже проклав ворогові шлях, якби не
знайшлася одна людина, Горацій Коклес. Hasdrubal Carales perven­
turus erat, ni Manlius eum populatione continuisset (Liv.). Гасдрубал
175

■мав намір дшти до Карал, якщо б Манлій не стримав його від спусто­
шення. Si verum respondere velles, Cato, haec erant dicenda,- Якщо б
Катоне, ти хотів відповісти правдиво, то треба було б сказати таке.’
Підрядні, речення зі сполучниками dum, modo, dummodo
До умовних речень примикають так звані умовно-бажальні ре­
чення. Вони вводяться сполучниками dum, modo, dummodo — тільки
«.л иш е б і dum ne, modo пе, dum modo пе — тільки б не, лише б не.
Ц і речення виражають бажання, пов’язане з деяким застереженням'
У підрядних реченнях з названими сполучниками ставиться coniunc­
tlvus u згідно з consecutio temporum. Але, якщо треба підкреслити
ітпрЛрсНН? СпіЬ висловлено™ побажання, то ставиться coniunctlvus
тл м ! І Plus 4uam Pe{[ecti — також після головних часів. Прикла­
ди. Manent ingenia senibus, modo permaneat studium et industria
•(Uc.).— У стариків залишаються здібності, тільки б (щоб тільки)
залишалась пристрасть і працелюбність. Caligula...subinde iactabat-
•oderint dum metuant (Suet.).— Калігула часто повторював: нехай
т Ят Вг ЯТЬ’ ЛИШ+Є тільки) боялись. Omnia postposui, dummodo
magistri praecepta pararem,— Я все відклав, щоб тільки виконати
настанови наставника. Mediocritas placet Peripateticis et recte placet
modo ne laudarent iracundiam. — Періпатетикам подобається помір­
кованість,! вірно, тільки б вони не схвалювали гнів. Summas laudes
merent Athenienses, dummodo netam leves fuissent.-Афіняни заслу!
говують найбільшої похвали, тільки б не були такими легковажними.
П ід р я д н і д о п у с т о в і р еч е н н я
YnuIllf+
PJ;'4HI+
a:0IiyCT0! 1Ре?ення вводяться сполучниками quamquam —
хоч, etsi, etiamsi, tametsi — навіть якщо, хоч би, licet — нехай
як би,Х°си т °— хоч ЄХаЙ’ ПЄ (_Ut ПЄ) ~ Х° Ч НЄ’ qU3mViS ~ Х° 4’ Х° Ч би’
У головному реченні часто виступають слова tamen, at, attamen
■certe однак, але, проте, все-таки та ін. У підрядному реченні зі
сполучником quamquam вживається, як правило, indicativus. Наприк­
лад^ Quamquam Aristides excellebat abstinentia, tamen exilio decem
annorum multatus esi — Хоч Арістід відзначався чесністю, однак був
■покарати вигнанням на десять років. Medici, quamquam intellegunt
saepe, tamen numquam dicunt aegris eos esse morituros.— Л ік арі
вмирТти° Р03^М1ЮТЬ’ однак ніколи не говорять хворим, що ті будуть
У Підрядних реченнях зі сполучниками etsi, etiamsi, tametsi ста­
виться indicativus або coniunctlvus тих часів, що йв умовних реченнях
Наприклад: Caesar etsi nondum hostium consilia cognoverat, tamen
176
suspicabatur.— Цезар, навіть якщо не розвідав планів ворогів однак
передбачав. Tametsi statim vicisse debeo, tamen de meo lure decedam.—
Навіть якщо я повинен негайно перемагати, однак за своїм правом я
відступлю. U tilitas ipsa efflorescit ех amicitia, etiamsi tu eam minus
secutus sis.— Користь сама розцвітає з дружби, хоч би ти и не шукав
її. Iniurias etiamsi ulcisci possem, tamen oblivisci mallem. -Хоч и
я міг помститися за кривди, однак волів би їх заоути.
При сполучниках licet і ut у підрядних реченнях вживається
coniunctlvus praesentis або perfecti. Наприклад: Fremant omnes licet,
dicam, quod sentis,— Нехай всі кричать я скажу, що думаю Ut
desint vires, tamen est laudanda voluntas,— Хоч (нехай) бракує
сил проте слід похвалити добру волю. Ut rationem nullam alierat
Plato, ipsa auctoritas me frangit.— Хоч би Платон не дав жодного дока­
зу але сам його авторитет мене переконує. Ne sit summum malum dolor,
malum tamen est,— Біль, хоч не є найбільшим злом, однак є злом.
У підрядних реченнях зі сполучниками quamvis і cum (cum concessi­
vum) ставиться coniunctlvus згідно з consecutio temporum: Nulla avaritia
s in e poena est, quamvis satis sit ipsa роепа.-Ж од на користолюбність не
залишається без покарання, хоч сама вже є достатньою карою.
Quod turpe est, id quamvis occultetur, tamen honesturn nullo modo
fieri potest. — Погане жодним чином не може стати благородним,
хон би воно йприховувалося. Socrates, cum facile posset educte custo­
dia noluit,— Сократ, хоч легко міг бути звільненим з в язниці,
сам не хотів цього. Cum m ulti milites concidissent, tamen reliqui for­
titer resistebant,— Хоч багато воїнів загинуло, однак інші хоробро
чинили опір.
П і д р я д н і в ід н о с н і реч е н н я
Підрядні відносні речення (означальні) вводяться відносними зай­
менниками qui, quae, quod — який, яка, яке, quicumque, quaecum­
que, quodcumque — який-небудь, яка-небудь, яке-небудь, quisquis,
quidquid — хто тільки, що тільки та ін., прислівниками ubi де,
unde — звідки, quo — куди і т. п. _ .
У підрядних відносних реченнях вживаються indicativus і coniunc­
tlvus Indicativus ставиться тоді, коли підрядне речення виконує
функцію означення і виражає дійсну дію або таку, яку вважаємо
дійсною. Приклади: Discipulus, qui diligenter discit, ab omnibus ma­
gistris laudatur.— У сі вчителі хвалять учня, якии старанно вчиться,
t i qui legunt, qui audiunt, qui scribunt sunt nostri amici.-- 11, які
читають, слухають, пишуть - наші друзі Gallia est omnis d,visa
in partes tres, quarum unam incolunt Belgae (Caes.,.— Вся Галлія
поділена на три частини, з яких одну населяють бельги. Laesar еа
177
32-2494
 legione, quam secum habebat, militibusque, qui ex provincia c o n v o ­
„ _ v_u йпго\ Ппиклади: Quis Homerum non laudet,
rant, murum fossamque perducit.— Цезар за допомогою цього легіону em - якого _ х
: оч _>;ХтоР ж міг би не хваЛити Гомера, хоч його
іЯКпровМівВ рів . ’ 1 В0ЇНІВ’ ЯКІ ЗІбРалися із провінції , збудував стіну
Слід Відрізняти чисто відносні (означальні) речення віл прчрмк
Г ^ я м а й б ^ х о ч йо™(яко™,
ш“х 3ре5ен"ОЮ * від,юс" “ ш ’ • »■ “ »“ ом - різновидом о& т'аввї
Відносно-обставинні речення можуть виражати мету иягяіпп^
причину, поступку, умову. У таких реченнях вживається coniunctlvus
таких часів, як у відповідних типах обставинних речень
;™ к ^ " ' ^ ^ Г ^ г у р и , однак в Афінах , і . дискусію з дуже
не: ^ » щоб ього, cui —* якомуЯ’ ТИ’
= ВІН-
щобV <ЧаСТ0 вжива-
йому ПІІРШ
вченим и«“ мовні речення: qui - який = якщо я ти, він
якого = щоб його.) Приклади: Venerunt legSti, qui peterent auxilZ
um Прибули легати, щоб просити (які б просили) допомоги Caesnr
milites misit, qui pontem rescinderent,-Цезар пославZ i ш
знищити (які б знищили) міст. Dareus pontem fecit in Istro t ?
quo copias traduceret— Дарій побудував міст на річці S июб па біТпцЛвдей, то, без сумніву твердив
ньому (по якому) перевести війська. Themistocli Artaxerxes Lampsacum
uibem donavit, unde vinum sumeret (Nep.).— Фемістоклу Артаксепкг
подарував місто Лампсак, щоб звідти (звідки би) b L од еож тавви™
2. Відносно-наслідкові речення: q u i - який L
він... (часто вживане: cuius- я к ог о = щ0(б), так що його
якому =_ що (б), так що йому, quem — якого = щ0(б) так що його
™
cui -

Приклади: Ea est Romana gens, quae victa quiescere n e s c i a t - S

помилився б.
Я ЯГ-^ £
т Ь , ЬЛ \ г аР°Д’ (який) переможений не може відпочивати (заспо
коїтись). Nemo est tam senex, qui se annum non putet posse v £ e - П о р ів н я л ь н і р е ч е н н я
жита°
пи ще
ще yрш.
r ^ uNullus
S T o ldolor
o T eest,
!ЯКИЙ)
quemНЄtempus
вважавminuat
(би)- Що
— він може
Нема про-
тякп™
Порівняльні речення вводяться: а) сполучниками: ut (uti) — як
S - S r T ' T>° ‘T 2 "r r'°“ a6“« ,ac' Non is m o rti,p e riS sicut (sicuti) - так як, velut - неначе, quasi — немовби, tamquam
..ебезпекї ш е р ^ Щ° б наЛ!" ™ ( « r t 6» налякався) s _ начебто, tamquam, ut si - так якби, velut si - «начебто як,
3. Відносно-причинові речення: qui — який = тому що бо я ти ac si - якби, немовби та ін.; б) прислівниками: quam - як, quan­
він... (часто^вживане: cuius — якого = тому що його cui — якому = tum — скільки, quoties — скільки разів, quot — скільки і т. п
S порівняльними займенниками: qualis - який, quantus - якии ве~
n a n ^ v im T r iH T ’ quem ~ ? кого = тому що його). Приклади: О mag­
nam vim ventatis, quae facile se ipsa defendat,— О велика силя ппяв™
У головних реченнях звичайно вживаються слова ita, sic, tam —-
Ca О себе легк0 захищає. Me caecum, qui haec ante non
videiim (Cic.). — О я сліпни, тому що (який) не побачив цього раніше так item - також, itidem - там само, similiter - подібно tan­
О fortunate adulescens, qui tuae virtutis Homerum praeconem invene' tum _ стільки, tantopere — так дуже, tam diu — так довго, tot
гтільки totidem — стільки ж та ін.
віснпк? ^ аслив™ юиаче- тому що (який) ти знайшов у Гомерові про-
у п’ор івняльних реченнях ставиться indicativus для о
знач
енн
я
benum gere?ef L ^ t u S J ^ e S t e(Ci“s) (І " І& Г дійсної дії дійсного порівняння. Приклади: Ut sementem ^ceris,
itam etes - Щ о посієш, те й пожнеш. Plerique tales amicos habere
volunt auales ipsi esse non possunt.- Багато людей хоче мати таких
Г
рузіє’ якими самі не можуть бути. Tantum scimus, quantum memoria
tenemus — Стільки знаємо, скільки п а м ' я т а є м о . Miltiades _ cum to-
idem navibus, atque erat profectus, Athenas r e d u t , - Мільтіад повер-
178
179
12*
 p - r г а г А»*.- Н еп рям а мова
як т? часи> прекрасним письменником. ’
(O R A T IO O B L IQ U A )
ut si г Г Л ? 1 РГ ЄННЯ ЗІ СП0ЛУчниками quasi, tamquam, tamquam si
Ппамя мова foratio recta) — це спосіб вираження чиїхось думок

|==ГП^
e g o ^
чи слів котрі передаються точно так, як були висловлені. Непряма
мова (oratio obliqua) — це спосіб вираження чиїхось думок чи слів,
які ставляться у залежність від дієслів зі значенням «говорити, тв р-
дити, заявляти, думати» та ін Наприклад: и пряма мова ^ Р а : г
ad filium dixit: «De Socrate tibi narrabo».— Батькопсказа® / ^ ; „ ™

■s?»»
щении, немовби боровся у смертоносній війні. ' авз°нів ЗНИ-
« а почкажу тобі про Сократа»; 2) непряма мова — Pater ad-filium
dixit se ei de Socrate narraturum esse,— Батько сказав синові, що він
розкаже йому про Сократа.
При заміні прямої мови на непряму: т т ш і ] /ПИТЧ„.
' П головні розповідні речення, а також риторичні питання (питан
ня, на які не чекаємо в і д п о в і д і ) , передаються у непрямій мові за допо­
Уподібнення способу могою зворота accusativus cum infinitivo, п п п хян н я або
2) головні речення, які виражають наказ, забоР°нУ- " ^ о -
(ATTRACTIO MODI) питання передаються у непрямій мові за допомогою кон юнктива,
3) у підрядних реченнях завжди ставиться coniunctlvus; часи кон -
т„ п Чп СТй У ШДРЯДН0МУ Реченні замість індикатива ставиться кон’юнк­ юнктива згідно з consecutio temporum.
тив. Це буває тоді, коли підрядне речення входить до складу такого
речення, у якому стоїть кон’юнктив. Тобто у Підрядному речей™ Приклади: ^ O ra tio oblique,
Oratio recta
замість очікуваного індикатива, через його уподібнення до кон’юнк- (Divitiacus locutus est) Galliae totius
1 Galliae totius factiones
тива іншого підрядного речення (зрідка головного), ставиться кон’юнк sunt duae. facti5nes esse duas.
тив. Приклади: Legat, quod o p te t,- Нехай читає, що хоче Тут у від­ Si qua oblata esset facultas, ad se veni-
2. Si oblata erit facultas,
носному реченні поставлений кон’юнктив (optet), тому що в голов ad me venito (venias)! rct.
ному реченні coniunctlvus. Virtus facit ut eSs d ligamus in quibus Ne exercitum trans Rhenum (Caesar postulavit) ne exercitum
ipsa messe videatur. (C ic .).- Чесність примушує нас щоб ми по trans Rhenum in G alliam traduceret
in Galliam traduxeris neve
нажали тих людей, у яких вона, здається, є сама по собі Тут у від-' Aeduis bellum intuleris! neve Aeduis bellum inferret
мосному реченні кон юнктив (videatur) замість індикатива (videtur) Cur de vestra virtute aut Cur de sua virtute aut de ipsius di-
de mea diligentia ctesperaus
desperatis ligentia desperarent. _
? а е ™ п Х и 5ВХ0ДИТЬ Д° СКЛЗДУ РЄЧЄННЯ’ В ЯК°МУ Інше підРадн^ Іноді історики після історичних часів у головному реченні став-
У підрядному відносному реченні, яке входить до складу речення з ЛЯТЬ coniunctlvus praesentis або pertecti у
інфінітивом або зворотом асс. cum. inf., також замість очікуваного відповідно кон’юнктива imperfecti i p lu s q u a m p ^
Е пйГ 3]С™ ться кон юнктив. Наприклад: Magna laus est, unum Oratio obliqua
Oratio recta
hominem e.aborare m ea scientia, quae sit multis profutura (Cic ) — Cicero ad haec unum modo respon­
Cicero ad haec unum modo
Велика слава, що одна людина працює у тій галузі знань, яка буде dit: non esse consuetudinem po­
respondit: non est consuetudo
приносити користь багатьом людям. puli Romani accipere ab hoste
populi Romani accipere ab _
armato condicionem; si ab armis
hoste armato condicionem; si
discedere velint, se adiutore
ab armis discedere vultis, me
utantur legatosque ad Caesarem
adiutore utim ini legatosque
mittant; sperare pro eius iustitia
ad Caesarem mittite; spero,
quae petierint, impetraturos
vos pro eius iustitia, quae
і 80 petieritis, impetraturos. (Caes.).
181
 uJ l r j p n S f і р°ег ш Ґ РаШ ит (resp°” dlt) ™ !-
*4“ йтакож випаДок вживання соп. imperfecti і plusquamoer- ДОДАТКИ
m П » ШДРЯД,Ш* P f еннях непрямої мови після теперішнього часу в
головному реченні (зокрема, після praesens historicum) У
Іірн заміні прямої мови на непряму замінюються також займенники-
. , . ) замість особових займенників ego, nos в реченнях з дієсловом в
В ж и в а н н я к о н ’ю н к т и в а
" ? ™ « вг , ьс: - зворотн1 «а м , « . p e ™
suum ! міняється на ipsi, meus і noster - на suus, sua, в г ол ов н и х р е ч е н н я х

б) замість займенників tu, vos ставиться is або ille- Приклади

Час В ж иван ня, д ія
в) займенники hic і iste замінюються на ille. C o nju n ctivu s Значення
Oratio recta
Oratio obliqua вж ив аєт ься тіль­ A m e m us p a t iia m ! —
Si ego (inquit Ariovistus), h o r ta tiv u s заох оч е н н я praesens
Ariovistus respondit: si ipse po­ ки в 1 о с. мно­ Л ю б ім о б атьк івщ и ­
populo Romano non praescribo, pulo Romano non praescribe­
(adhortati-
ж ин и ну!
vus)
quemadmodum suo iure utatur, ret, quemadmodum suo iure ute­
non oportet me a populo Ro­ 3 о с.
однини і Bene la b o re n t! —
retur, non oportere se a populo Im p e r a ti­ н ак аз, ви ­ praesens
Хай вон и д об ре п р а ­
mano in meo iure impediri множини
Romano in suo iure impediri. vus (iussl- мога
цюють!
Ad ea Caesar haec respondit: ... Ad ea Caesar respondit: ... neque vus)
neque nunc id ago, ut a vobis nunc id (se) agere, ut ab illis Ne legat! — Нехай
за б о р о н а praesens зам ість n o li з ін ­
abductum exercitum teneam ipse, abductum exercitum teneat ipse,
prohibitT-
фін іти вом , зап е­ не читає!
vus
quod tamen m ihi difficile non quod tamen sibi difficile non речення пе
est, sed ne vos habeatis, quo Ne quaesiveris! —
sit, sed ne 111! habeant, quo perfe ctum
Н е запитуй!
contra me uti possitis. contra se uti possint.
д ія м ож л ива в F lo re at, res p u b li­
praesens
теперіш ності ca n o stra! — Хай
п роц віт ає н аш а р е с ­
публ іка!

м ож лива в м ину­ U tin a m dixeris! — 0

perfectum
лому якби був ск азав !

o p ta tiv u s п об аж ан н я
U t in a m viv e re t! — О
imperfec- - нем ож лива в те­
п еріш н ост і я к щ о б він був тепер
tu m
живим (жив)!

p lu s q u a m ­ неможлива в ми­ і U tin a m vix isset! —

perfectum нулому 0
як щ о б він був то­
ді живим!

d u b ita tiv u s сум н ів, в а ­ як щ о питання Q u id ag a m , a m ic i? —

praesens
(d e lib e r a ti­ гання, р о з ­ стосується тепе­ Щ о мені робити, д р у ­
vus) дум ування ріш н ь о г о і май­ зі?
бутнього ч асів

я к щ о питання Q u id lacerem ? 'Ц о

im pe rfe c­
відноситься до мені бул о p o f ' 0
tu m
минулого часу

183
 З а к ін ч е н н я т а б л и ц і
Закінчення таблиці
C oniunct ivus Значення Ч ас Сполуч­ C o n iu n c tiv u s
В ж и ван н я, д ія ник In d ic a tiv u s
Приклади

p o te n tiS lis м ож л ива praesens ит 1) c o m p a ra tiv u m — п орівн ял ьне 1) fin a le — мети (щоб)
д ія , п р и п у ­
Н іс quaerat q u is p i­
(гк , так як)
2) o b ie c tlv u m — додаткове (щоб)
щ ен н я для теп еріш н ьо­
a m .— Тут хто-не-
2) te m po ra le — ч асов е (як тіль­ 3) consecuti v u m — н аслідкове
будь міг би спитати. (так що)
го та майбутньо­ ки, коли, як)
го ч асів
4) concessivum — допустове (не­
perfectum хай, хоч би)_
H o c c o n fir m a v e rim .—
Ц е я підтвердив би 5) in te rr o g a tiv u m — питальне
■ (— хто?)
im pe rfe c­ для минулого q ua e stio o b liq u a щ о? який?
Q u is diceret? — Х т о .
tu m ч а су як а? яке? та ін.
ск а за в би? М іг би
ск азат и в минулому?
1) причинове (тому щ о, бо)
1) причинове — ч у ж а дум ка (тому
QUGD
concessivus п оступка praesens для теперіш н ьо­ N e sit hoc v e ru m ,—
2) відносно-означальне (який,-а, щ °) „ „ ^ \
2) відносне мети (якии би, щ об ВІН)
го ч асу П ри п усти м о, (що) це -е)
3) додаткове (щ о, щ об) 3) відносно-наслідкове (такий щ о,
неправда. щ об) 1
p erfectum для минулого ч а ­
су
F u e rit hoc v e ru m ,— В ж и і лня часів кон’юнктива
П ри п усти м о, (що) це
б ул о в ір н о . у наслідкових реченнях
irrealis н ереальна im perfec­ для теп еріш н ьо­ D ic e re t.— В ін ск а­ У головному речен­ C o niu nc tiv u s Приклади
д ія tu m Сполучники
го часу зав би. ні

p lu s q u a m ­ PRAESENS M agister ta m b o nus est

для минулого ч а ­ N egavissem .— Я був ita , sic (так, та­ u t (так щ о)
perfectum (e rit, erat, fu it), u t a d ­
су би заперечив. ким, чином) v e n ia t ,— Вчитель є (бу­
ta m , adeo (до та­ u t no n (так щ о
де, був) настільки доб-
к о ї м ір и , д о того) не)
рий, щ о приходить.

ta lis , ta n tu s (так u t n e m o (щ о н іх ­
то) IM P E R F E C ­ A m ic u s ta m bo nus est
Вживання способів великий, такий)
u t n u llu s (щ о н і­ TUM (e rit, erat, fu it), u t a d ­
у п ід р я д н и х р е ч е н н я х який) v e n ir e t.— Д р у г є (бу­
де, був) так добрий, щ о
зі сп о л у ч н и к а м и u t n u m q u a m (щ о приход ив.
to t (стільки),
CUM, UT, QUOD. tanto p e re (так ніколи)
дуж е) і ін. u t n u s q u a m (що PERFECTUM Frater ta m bonus est і
Сполуч­ ніде) (erat, fu it) , u t v e n e rit,—
ник Indicat ivus Б р а т є (був) так д об­
C oniunct ivus
рий, щ о прийшов.

си м 1) te m p o ra le — часове (коли, в E v e n it (eveniet), u t a m i ­

1) h is to ric u m аб о na rrat і v u m — іс ­ ит PRAESENS
той ч а с як) fit (стається), ac­ cus a d v e n ia t.— Т рап ­
торичне аб о р озп овід н е (коли) п ісл я голов­
2) ite r a t iv u m — повторю вал ьне c id it, e v e n it, con­ л я є т ь с я (трапиться), що
2) causale — причинове (тому щ о, них ч асів
(коли = кожний р а з як) t in g it (трап л я­ приходить (прийде)
коли — в ^причиновом у значенні) ється), e ffic it (тво­
3) in v e rs u m — протиставне (коли = 3) concessivum — допустове (хоч) друг.
в той час, коли раптом) ри т ься, сп р и ч и ­
4) coincidens (співпадаю че) аб о няє)
IM P E R F E C ­ E v e n it, u t m agister a d ­
e x p lic a tiv u m — поясню вал ьн е v e n ir e t.— Т рап ил ось,
T U M післ я істо
(к ол и = т и м , щ о) щ о прийшов '.'читель.
ри чн и х ч асів

184 185
 Закінчення таблиці
Вживання способів і часів
в умовних реченнях Сполучники Способи
Назва підрядного речен­
ня

Види речення Сполучники Способи Ч аси

6) cu m — коли, тому щ о, хоч c o n iu n c tiv u s ч а со в і, п ри чи н ові, д о­
Приклади пустові
7) q u ia , q u o d , q u o n ia m , q ua n d o , in d ic a tiv u s (я к ­ причинові
M o uus геа- si (як щ о, ЯК­
щ о не ч у ж а дум­
1is— реал ь­ ЩО б, коли б), in d ic a t ivus у с і часи S i hoc dicis, erras,— Я к ­
q u a n d o q u id e m , si — q u id e m —
тому щ о, б о ка)
на д ія n is i, si no n щ о це гов ори ш , помиля­
(як щ о не, ЯК­ єш ся.
8) » » c o n iu n c tiv u s (я к ­ причинові
щ о ч у ж а думка)
ЩО б не, КО­ Si hoc dicebas, errabas.—
9) si — як щ о, як; n is i, si n o n , si in d ic a tiv u s умовні
ЛИ б не), *іп Я к щ о це ти говорив,
m in u s , sin — я к щ о не, як не;
(я к щ о ж ), si пом ил явся.
sin au te m — а як щ о, а як
m in u s — (я к ­ Si hoc dices, errabis
щ о ж не) Si hoc d ix is ti, erravisti
10) si — я к щ о б, якби; n is i, si n o n , c o n iu n c tiv u s умовні
si m in u s , sin — я к щ о б не, якби
Si hoc dixeras, erraveras
ue, sin au te m — а як щ о б, а якби
p o te n iia lis
c o n ju n c ti­
11) q u a m q u a m — хоч in d ic a tiv u s допустові
— м ож л и­
vus
praesens
для тепе­
Si roges, respo nd e am .— 12) etsi, e tia m si, tam e tsi — х о ч , н а­ in d ic a tiv u s допустові
ва д ія Я к щ о б ти питав, я від­ віть як щ о, х оч а б аб о c o n iu n c tlv u s
р іш н ь ог о повідав би c o n iu n c tiv u s доп уст ов і
13) licet — хоч, хоч би, q u a m v is —
скіл ьки б не, якби не
c o niuncti- perfectum Si rogaveris, responde­ 14) u b i, u b i p r im u m , u t p rim u m , in d ic a tiv u s часов і
vus для мину­ r im .— Я к щ о б ти сп и­ cu m p r im u m , s im u l, s im u la e , si-
лого тав, я від повів би. m u la tq u e — коли, коли тільки,
irre alis — - як тільки,
нереальна
c o n iu n c t l­ im perfec­ S i hoc s cire m , dicerem .— p o s tq u a m , p o ste aq ua m — п ісл я
д ія
vus tu m для Я к щ о б я це зн ав, я с к а ­ того як,
/
теп еріш ­ зав би d u m — під ч ас, тоді як , поки
нього 15) a n te q u a m , p riu s q u a m — р ан іш c o n iu n c tlv u s ч асов і
н іж , перед тим як
coni unet i - 16) d u m — поки, щ об тільки c o n iu n c tiv u s ч а со в і, баж ал ьн і
p lu s q u a m ­ Si h oc scissem, d ix is ­
vus 17) m o d o, d u m m o d o — щ об тільки c o n iu n c tiv u s баж ал ьн і
perfectum sem — Я к щ о б я це був
18) а с si, u t s i, v e lu t s i, ta m q u a m c o n iu n c tiv u s п орівн ял ь н і
для мину­ зн ав, я був би сказав.
л ого s i, quasi — немовби, неначебто,
так якби

Сполучникові підрядні речення К ороткі відомості

про латинське віршування
| Сполучники Способи Н азва підрядного речен­ Ритм. Мора. Стопа.
ня
і—-------- -— ----------- Б у д ов а латин ського в ір ш а пол ягає в чергуванн і довгих і к орот к и х складів,

і і) u t — коли, як тобто в їх ч асок іл ь к ост і. Т ак е чергув ан н я довгих і к орот к и х складів в античній п о­

in d ic a tiv u s ч а со в і, п орівн ял ь н і
2) u t — щ об, щ о, так щ о, хоч c o n iu n c tiv u s мети, д од аткові, н а­
е з ії н азивається ритмом.
сл ід к ов і, допустові
Най менш ою одиницею м іри при метричному ан а л ізі латин ського в ір ш а є мора
3) пе — щ об не
c o n iu n c tlv u s мети, додаткові (m ora), тобто ч ас, потрібний чля вимови одн ого к орот к ог о складу. Довгий склад
j 4) q uo — щ об тим
c o n iu n c tiv u s мети, додаткові містить дві м ори , тобто д орів н ю є двом коротким.
1 q u o m in u s — щ об тим менше
[ б) cum — коли, як
in d ic a tiv u s
Стопа (pes) — де ритм ічна ц іл ість, утворена з довгих і к орот к и х складів. В ід ­
ч а со в і, порівн ял ь н і
п овід но до к іл ьк ост і мор в ід різн яєм о стопи т р и м ор ов і і чот и ри м оров і,

і 86 187
 Зразок гекзаметра
Арза. Теза. Р и т м іч ни й наголос

В ст оп і в и р ізн я єм о дві частини, тобто а р з у і тезу. Склад, на який падав рит­ Приклади: M e th a m o rp h o s e s , A e ta te s (І, 107— 112)
мічний н агол ос, н азивається арзою , ненаголошений н азивається тезою . Ритмічний
V er e rat/ a e te r/n u m p la c l/ d lq u e tg /p e n t lb u s / a u r is
н агол ос (ictus) у римській п оезії не завж д и зб ігаєт ься з н агол осом слова (accentus).
У римській п о е з ії н агол ош уєм о не сл ов а, я к це прийнято в українській п ое зії, а m u ic e /b s n t Z S p h y / г Г nS /to s s ln e /s e m ?n e / flo re s
склади.
M o x e t l/ a m frQ /g is t e l/lu s I n a / r a t a fe /re b a t,

В ір ш nec re n o /v a tu s a/g e r g r S v i/ d is ca/ne b at a / r is t ls .

В ір ш скл адається з і спол учення к іл ьк ох стіп. С п ол учен н я двох стіп н азиваєм о F lu m l n a / f a m la c /tis , ia m / f lu m in a / n e c ta ris / ib a n t,
диподією, т рьох — триподіею , чотирьох — тетраподією , п ’ятьох — пентаподіею,
ш іст ь ох — гексап од ією . Jla v a q u S / de v i r f / d f s tT l/la b 5 n t/ ilic i*/ m e lla .
Н ай у ж и ван іш і в ір ш о в і стопи: т р и м ор ов і — трохей аб о хорей (— — ), ямб ( — — )» В іч н а стояла весна, і подувом н іж ним З е ф ір и

ч оти ри м орові — дактиль (— — — ), анапест (■

— — ), спондей (---- ). Пестили цвіт луговий, щ о пиш ався і р іс , самостійний.

У в ір ш а х , складених з ямбів, т р ох е їв , анапестів, диподія творить ритм ічну Втім і незораний лан половів — н ахилився хлібам и,
ї , не леж авш и в п ар у , наливав своє стигле к ол осся .
одиницю, зв ан у метр (m e trum ). У в ір ш а х , складених з дактилів, «метром» б у в ає
к ож н а стопа. О т ж е, зал е ж н о від кіл ькості «m e tr-ів» н азиваєм о в ірш диметром, три­ Р ік и текли молоком, струменіли ск р із ь нектаром р ік и ,
І темнолисті дуби золотими точились медами.
метром, тетраметром, пентаметром, гексаметром, а зал еж н о від як ост і стіп — ям ­
бічним, трохеїчн им , дактилічним і т. д. (П ерекл ад М . Зерова)
Н а даном у прикладі п ок азан о гекзаметр дактилічний та ок рем і його зам іни
спондеями. О ст ан н я стопа у даних в ір ш а х в и р аж ен а спондеєм аб о трохеєм .
Трохеї. Я м б и
Трохеїчна с т о п а має три м ори (— -w), а р з а — дві і теза — одну. Ритм трохе я — • Ц езу р и
висхідний. Трохеїчний метр охоп л ю є дві трохеїч н і стопи.
Я м б іч н а ст о п а т а к о ж скл адається з т рь ох м ор, але п ерш а м о р а є тезою, а довгий
Цезурами називаєм о зупинки, як і д оп ускаєм о при виголош енні в ір ш а . Ц і п ау ­
з и ділять ряд ок на дві частини. В он и виступають на кінці сл ова у середині стопи.
склад а р з а (—- ), тобто навпаки, я к у т р о х е я х . А р з а у ям бі, я к і у т р ох е ї, м ож е
бути зам інен а двома коротким и складами. Я м біч н а стопа має висхідний ритм. Я м ­ У дактилічному гекзаметрі р о зр ізн я є м о :
1. Ц е зу р а після п’ ятої півстопи — caesura s e m iq u in a ria (по-гр. пентемімерес).
бічний триметр охоп л ю є ш ість акатал ектичш іх стіп, тобто три ям бічн і метри.
2. Ц е зу р а після третьої півстопи — caesura s e m itrin a ria (по-гр. трітемімерес).
3. Ц е зу р а після сь ом ої півстопи - caesura s em is e p tin a ria (гю-гр. гефтемімерес).
Д ак т и л ічн и й гекзам ет р
Ц е зу р а п ісл я третьої півстопи часто зу ст р іч аєт ь ся в одном у і тому ж в ір ш і з
Д акт и лічн ий гек за м ет р — це в ір ш еп ічн ої п оезії: «Енеїди» В е р г іл ія , «Мета­ ц е зу р ою п ісл я сь ом ої півстопи.
м орф оз» О в ід ія та інш их поетів. Гекзам етр дактилічний скл адається з шести дакти­ Най частіш е у дактилічному гекзаметрі вж ивається ц езура s e m iq u in a r ia , тобто
лів (від гр. сл ова дактильос — палець), чоти ри м орови х стіп (з одн ого довгого й двох ц е зу р а по п ’ятій півстопі.
к орот к и х складів) і мають ікт на д овгом у складі ( — —- . В п ’яти перш их стопах к р ім цього, у римській п ое зії відомі ц езури: по третім т рохею (caesura post
дактиль м ож е бути замінений спондеям и (---- ), тобто ст оп ою з двох довгих скл адів, te r tiu m trochaeum ) і по четвертій стопі (diaeresis b u co lica).
оск іл ь к и час, потрібний для вимови д вох к орот к и х складів, в в а ж а в ся рівним ч а с о ­ Д іа р е з о ю ця ц езура н азивається тому, щ о відділяє від себе стопи, а б у к ол іч ­
ві, якии потрібний для вимови одн ого довгого. У п ’ятій стопі спондей зу ст р іч аєт ь ся н о ю ,— бо вж ивається в п ое зії, щ о осп ів у в ал а життя пастухів (букол ічна п ое зія).
д уж е р ід к о . В ір ш , у як ом у п ’ята стопа є спондеєм, називається спондеїчним (versus Н ап ри к л ад : M etham orphoses
spo nd aicus аб о spo n d aic on). Ш о ст а стопа н ікол и не буває дактилем. В о н а має ф о р м у
1. е ссе v e /n lt c o m i/ tu m / / N lo /b e c re /b e rr'im a / tu rb a
спопдея чи т р о х е я . Х о ч трохей т ри м оров а стопа, при кін ці в ірш а буває од н ом оров а
п ау за. О т ж е, поет має тут ви б ір, оск іл ь к и теза ост ан н ь ої стопи м ож е бути довгого 2. a u r e a /p r im a sa/ta (e)st a e /ta s // q ua e in lic e n u llo
а б о к орот к ою .
Х а р а к т е р н о ю о зн а к о ю в ір ш а (ряд ка) є те, щ о він повинен зак ін ч у в ат и ся цілим 3. q u iq u id a /g is// p ru /d e n te r a/g as// et,.respice/ lin e m
словом.
189
188
 Д ак т и л ічн ий п ен т ам ет р
У п ер ш о м у в ір ш і маємо ц е зу р у п ісл я п ’я т о ї півстопи — caesura s e m iq u in a r fa .
Пентаметр, по сут і, складається з шести стіп, але у третій і шостій ст оп ах с к о ­
У д ругом у — післ я сь о м о ї півстопи — caesura sem is e p tin a ria. У третьому — дві
р очен і тези зам іню ю ться двом оровим и паузам и. Таким чином, дві ск ор оч е н і тези не­
ц езури: післ я третьої півстопи — caesura s e m itrin a ria і п ісл я сь ом ої півстопи —
мовби ком пен сую ться двом оровим и паузам и.
caesura sem is e p tin a ria.
Д а н і ск ор оч е н і тези в античності ввал и л ися одн ією стопою і тому в такому
в ірш і н арах ов у в ал и п ’ять стіп, звідки н азва пент ам ет р.
Елізія. Афереза. С инереза
У пентаметрі є м ож лива зам ін а дактилів спондєями тільки у першій частині
Коли у рим ських в ір ш а х стоять п обіч два сл ова, з я к к х попереднє зак ін чуєт ься гекзам етра. Ц е з у р а завж ди буває s e m iq u in a ria . Тут м ож уть виступати е л ізії, афере-
голосним аб о голосним з «m», а наступне сл ов о починається з гол осного аб о «h», зи , си нерези, я к при гекзам етрі дактилічному.
то виникає зія н н я (лат. h ia tu s ). У таких випад ках д оп ускаєть ся при читанні п р о ­
Зразок пентаметра
п уск— е л із ія (лат. elisio) кінцевого гол осн ог о аб о ц іл ого складу з «m» попередньо­
го слова.
Я к щ о попереднє сл ово зак ін ч у єт ь ся на голосний аб о «m» з попереднім гол ос­
ним, а наступне сл ов о est, то в ньому випадав «е». Т ак е явищ е н азивається аферезою.. Е легійний ди ст и х
Н ап ри к л ад : V e rg iliu s , Aeneis, IV , б07 і наст. Гекзаметр д у ж е часто виступає у спол ученні з дактилічним пентаметром. Таке
(Д ід он а п рокл и нає троян ц ів, я к і відпливають) спол учення утворю є систему, як а н азивається елегійним двовірш ем (дистихом),
... So l, q u i te rra ru m fla m m is oper (a) * o m n is lustras, метричним р о з м ір о м елегійної п ое зії.
tiiqu(e) h a r(u m )in te rp re s curar(um ) et conscia lu n o ,
Зразок дистиха елегійного:
no ctiirn isqu (e ) H ecate ** tr iv iis u lu la ta per urbes,
et dir(ae) u ltrice s et di m o rie n tis E lissae * * * ,
accip it(e ) haec m e ritu m q u e m a lis a d v e rtite n u m e n
Н ап ри к л ад : P u b liu s O v id iu s N aso, T ris tia (І, 3)
et nostras a u d ite preces! S i tangere portus
C u m s u b it illiu s tris tis sim a no ctis im ag o
in fa n d u m c a p u t ac terris adnare necesse (e)st
Q u a m ih i s u p re m u m //tem p u s in u rbe fu it,
et sic fa ta Io v fs poscunt, h ic te rm in u s haeret ...
C u m repeto n o cte m , qua to t m ih i cara re liq u i,
.....................................Ти, сонце, у світлі своєм у
L a b it u r ex ocuh's//ntm c q uo q ue g u tta m eis
Б ач и ш , щ о діється у ціл ом у світі; Ю нон о, сам а ти
Ia m prope lu x aderat, q u a me discedere Caesar
Ж у р б цих призвідн иця, зн аєш усе те; Гекато, щ о ніччю .
F in ib u s extrem ae//iusserat A uso niae .
По р о з д о р іж ж я х м іських зави ваєш , ви, помсти богині,
N ec s p a tiu m fuerat nec mens satis a p ta p a ra n d i:
Ви, покровител і б о ж і Е д іссн , щ о гине, це зва;кте,
T o rp u e rant lo ng a// pectora no stra m ora.
Й злочин по п равді скарайте, й почуйте моє ви благання:
Я к вимагає Ю п іт е р а вол я незламна, щ об клятий
Я к ви ри н ає в д уш і ск ор б от н ої н оч і к арт и н а,—
М у ж той доплив до землі десь, у пристань з а їх а в ...
Щ о в ній ост а н н ії я хвилі у Р и м і п р о б у в ,—
(П ерекл ад М. Б іл и к а).
Я к пригадаю цю н іч, коли все я най дорожче п ок и н ув ,—
У даном у у р и в к у бачимо д екіл ька ел ізіи , однак тільки одну аф ерезу — necesse
Щ е і сьогодні з очей котяться сльози р я сн і.
(e)st — necessest. А ф е ре зу м ож н а чіткіш е п оказати на таких ви б ран и х прикл адах:
В ж е н аб л и ж ав ся св ітан ок — встановлений Ц езарем термін,
im p o sita (e)st читаємо im p o s ita ’st, m eum (e)st читаємо m e u m ’st.
Щ о б залишити н ав ік рідний А в з о н ії край;
Іноді у в ірш і виступає си н е р е за , як а пол ягає у стягненні двох голосних в один
Т а не бул о ні ч асу , ні думок ви ряд ж ат ись у путь ц ю ,—
склад. Н ап ри к л ад : cui lic u it читається cui (куй) lic u it, q u a m cui читається q u a m cu i
П рот я гом довгих чекань серц е застигло у пас.
(куй), deinde cui читається d e i n d e cu i (к уй ).
(П ереклад І. Ф р а н к а ).

* Б у к в и , як і пе читаються, взяті в д уж к и .
* * H ecate аб о H ecata, -ае — Геката, д очка титана П е р с е я і А ст е р ії, богиня по­
л ю ван н я, рибал ьства, д оріг і ч ар у в ан н я.
* * * E lis a (E lissa), -ае — пунічне ім ’ я Д ід он и .

190
 Римський к а л е н д а р

Я к відомо з античних свідчень, М . Теренцій В а р р о н (116— 27 р р . до н. е.), родом
з Реате, доводив, щ о Р и м був заснований у 753 р. до н. е. З г ід н о з цією датою ви­
гнання ц а р ів з Р и м у припадає п рибл изн о н а 510 р. до н. е., д еякі вчені вваж аю ть цю
дату початком літочислення. В од н оч ас від ом о, щ о з вигнанням ц а р ів з Р им у, аб о
з початку респ убл іки а ж до ч а су О к т а в іа н а А вгуста, о сн ов ою для полегш ення о р і ­
єн тац ії у х р о н о л о г ії були списки к он су л ів — fasti consulares.
З епохи А вгуст а (16 р. до н. е.), п оряд з датуванням з а вибраним и консулам и,
приймається л іточислення від часу засн у в а н н я Р и м у (ab U rb e c o n d ita ), тобто з 753 р.
П ісл я падіння Р и м сь к о ї ім п е рії, з пош иренням христ иян ст ва в Є в р оп і, церква
зап ров ад и л а «літочислення від н арод ж ен н я Х р и ст а » . Т ак виникло поняття «наш а
е р а » у х ри ст и ян сь к ом у світі.
Рік, місяці
Згід н о з ри м сь к ою традицією р ік сп оч ат ку н ал ічував десять м ісяц ів , і перш им
місяцем був березень (m ensis M a rtiu s), присвячений М а р с о в і. Свідченням того, щ о
M a r tiu s був перш им місяцем в р о ц і, е назви м ісяц ів , я к і походять від числівників:
вересень — Septem ber (від septem — сім ), жовтень — O cto b e r (від octo
листопад — N o vem ber (від no ve m — дев’ять), грудень — D ecem ber (від decem —
десять). Н а р у б е ж і V I I — V I ст. до н, е. з Е т р у р ії був запозичений кал ен дар, у як ом у
р ік д ілився на 12 м ісяц ів . О днак становил о труд н ощ і р озм іщ ен н я днів у м іся ц я х .
Т іл ьки Гай Юлій Ц е за р за д оп ом огою вченого з О л е к са н д р ії — С осіг е н а, математи­
к а і аст рон ом а, сп и раю чи сь на сонячний р ік , р о з р а х у в а в земний р ік — 365 і 1/4 дня.
Такий календар був названий Ю л іан ськ и м * . К ількість днів к о ж н ог о м ісяц я збе­
регл ася донині. 1/4 частину дня в и рів н ю є лютий м ісяць так зв ан ог о в и сок осн ог о р о ­
к у , який припад ає на кожний четвертий р ік . Ц я система почала діяти з і січ н я 45 р.
д о н. е. Т оді січень став першим місяцем р о к у . П оч ат ок р о к у Ц е за р п е ре н іс на 1 с іч ­
н я тому, щ о з цього дня консули вступали на св ою п осад у і почи н ався римський г о с­
подарський р ік . Отж е, оск іл ь ки зал и ш ал и ся попередні назви м ісяц ів , то звідси
різн и ц я м іж назвами і місцем м ісяц ів в кал ен д арі (це ст осується м ісяц ів : Septem ber,
O :to b e r , N ovem ber, December).
Н азв и перш их шести м ісяц ів походять від імен богів а б о сак р ал ь н и х о б р я д ів ,
я далі м ісяц і п озн ачені цифрами:
і . Ia n u a ris (sc. m ensis) (с іч е н ь ) — м ісяц ь Я н у с а , бога п очатку.
'2. F eb ruarius (лютий) — місяць «очищ ення».
3. M a rtiu s (березень) — місяць М а р с а .
4. A p r ilis (квітень) — м ісяць Вен ери.
5. M a iu s (травень) — м ісяц ь богині М а ї, м атері М е р к у р ія .
6. Iu n iu s (червень) — м ісяц ь Ю н он и .
7 . Q u in t ilis (л и п е н ь )— п ізніш е lu liu s , на честь Г . Ю л ія Ц е з а р я .
*Цей календар («старий стиль») за ст о со в у в а в ся у н ас до 1918 р ., а з січ н я
1918 р. був введений біл ьш точний, загальнопош ирений «новий стиль» — « г р и г о р і­
анський календар» (1582 р .).
192
в. S e x tilis (серпень) — пізніш е A ug u stu s, на честь О к т ав іан а А вгуста.
9 . Septem ber (вересень).
10. O cto b er (жовтень).
11. N ovem ber (листопад).
J2. Decem ber (грудень).
Римляни дали власні назви тільки трьом дням м ісяц я, я к і, мабуть, р ан іш е були
п ов’ я з а н і з ф азам и м ісяц я. Ц е були K a le n d a e (ск ор оч е н о К а ї.) — 1-й день кож ного
м ісяц я, N o nae (N o n.) — 5-й аб о 7-й день м ісяц я, Id u s, Id u u m ( Id .) — 13-й аб о 15-й
день м іся ц я . Н о н и випадали у біл ьш ості м ісяц ів на 5-й день, Іди — на 13-й день
м ісяц я.
7-го дня були Н он и , а 15-го Іди у березн і, трав н і, липні і ж овтн і. З а п а м ’ятати
ці чотири м іся ц і м ож н а за д оп ом огою мнемотехнічного латинського ск ор оч ен н я:
Mar-Ma-Iul-O.
Н а з в а цих днів для визначення дати ставиться в a b la tiv u s te m po ris, наприклад:
K a le n d is M a r tiis — в б ерезневі Календи, тобто 1 б ерезня, N o n is A u g u s tis — серпневі
Н он и , тобто 5 серп н я, Id ib u s Ia n u a riis — січн еві Іди, тобто 13 січн я.
- вісім ), Д ень, який передував Календам, Н о н а м , Ідам, в и зн ачу ван о за д оп ом огою сл о­
ва p rid ie , з акузативом назви цих дат. Н ап ри к л ад : p rid ie K a le n d a s Iu n ia s — день
перед червневими календами — 31 т равн я, p rid ie N onas M a rtia s — день перед бе­
резневими Н он ам и — 6 березн я , p rid ie Id u s F e b ruarias — день перед лютневими
Ідами — 4 лютого.
Ін ш і дати п ід рахов увал и , віднім аю чи кількість днів від найближчих Календ,
Н о н , Ід, ставлячи an te d ie m , кількість днів (порядковий числівник) і н азв у м ісяц я
в ак узат и ві. Н ап рик л ад : an te d ie m te rtiu m K a le n d a s Ia n u a ria s — ЗО грудня * , ante
diem q u a rtu m N onas M aias — 4 т равн я, ante d ie m q u in tu m Id u s Ia n u a ria s — 9 січ н я.
Додатковий день (п ро щ о згадувалось), який припадав на лютий к о ж н о г о чет­
вертого р о к у , вставлявся п ісл я 24-го дня цього м ісяц я, тобто ш ост ого дня перед бе­
резневими Календами, і н ази вав ся an te d ie m bis sex tum K ale n d a s M a rtia s. Звід си
високосний р ік , у яком у лютий мав 29 днів і н ази вав ся b is s e x tllis .
Т и ж н і. Д ні
Староримський тиждень н а р ах ов у в ав в ісім днів. Д е в ’ ятий день н ази в ав ся n u n ­
d i n a e * * , в який відбувався торг, полагодж увались у р я д ов і сп рав и . Але з ч асів Ав-.
густа зап р ов ад ж е н о семиденний, так званий планетний тиждень, котрий н абув п о ­
ш и рен н я. Ім ператор Костянтин Великий у 321 р. н. е. узак он и в вільний від праці,
день — dies S o lis (неділя).
Назви дн ів т и ж н я :
dies L u n a e — день М іся ц я (понеділок),
dies M a rtis — день М а р с а (вівторок),
* В ідповідне п оряд кове число рах у в ал ось від головного дня назад, причом у
з а р а х о в у в а в с я головний день і день, який визначався.
* * Н у н д ін и — р и н кові н еробочі дні після восьмиденного тиж н я. В он и називаг
лись «дев’ ятими» (п ор. nonus) тому, щ о р а х у в а в с я т ак ож неробочий день перед новигл
тижнем. Таким чином, від одн ого р и н к ов ог о дня до д ругого бул о сім р об оч и х днів, .

13-2494
dies M ercurii — день М е р к у р ія (середа),
М іри. Ваги. Монети
dies Io v is — день Ю п іт е р а (четвер),
dies Veneris — день В ен ери (п’ятниця),
Міри, довжини:.
dies S a tu rn i — день С а т у р н а аб о S a b b a tu m (ст ароєв р.) — субота,
dies S o lis — день С он ц я (неділя). pes — (римський фут, стопа) = 29,57 см,
cu b itu s (лікоть) = 44,4 см,
РИМ СЬК ИЙ К АЛ ЕНД А Р passus (подвійний к рок ) = 5 стопам = 147,85 см,
m ille passus (рим ська миля) = і . 478,5 м.
A p r ilis F eb ruarius M a rtiu s
Ia n u a riu s О сн ов н ою одиницею довж ини була стопа (римський фут).
Iu n iu s M aius
A ug ustus
Septem ber Iu liu s
D ecem ber
N ovem ber O ctober Міри поверхні:
pes q u a d ra tu s (квадратний фут) = 0,087 м2,
K a le n d is K a le n d is K a le n d is s c ru p u lu m (скрупул) = 8,75 м2,
K a le n d is
Ia n u a riis A p r ilib u s F e b ru a riis M a rtiis actus (акт) = 1.259,44 м2,
a. d. V I
a. d. I V “ то ^ a. d. IV “
c 'C
a. d. IV
a. d. I I I C JD Я a. d. V
iug erum (югер) = 2.519 м 2 (прибл. 0,25 га).
a. d. I I I a. d. I I I o o, О и'ґ
О С
p rid ie _ Zb я a. d. IV Най менш ою одиницею в и м іру площ і був квадратний фут. Ч а с т о в ж и в ан ою оди­
p rid ie _ Z >2 p rid ie _ Z <
N onis N onis N onis a. d. I I I ницею ви м іру площі був ск р у п у л , щ о д орівн ю вав 100 квадратним футам; акт =
A p r ilib u s etc F e b ru a riis cо я = 144 ск руп ул ам , а югер = 2 актам.
Ia n u a r iis etc.
a. d. V II I “ a. d. V I I I “ a. d. V I I I pridie z£-
____
a. d. V II N o nis M artiis
a . d. V II a . d . V II Міри об’єму:
a. d. V I a . d. V I a . d. V I I I
d. V I
a. d. V cx a . d. V a. d. V II congius (конгій) = 3,275 л,
a . d. V
10 a . d . IV a. d . IV < a . d . IV a. d. V I
sextarius (секстарій) = 0,547 л,
a. d . I I I a . d. V
P3
00
11 a . d. I I I a. d . I I I
T a. d. IV q u a rta riu s (квартарій ) = 0,137 л,
p rid ie p rid ie
12 p rid ie _
a . d. I I I
I u rn a (у р н а) = 13,13 л,
13 Id ib u s Id ib u s Id ib u s
ia n u a riis etc A p r ilib u s etc. F e b rua riis m o d iu s (модій) = 8,754 л.
a. d. X V I p rid ie _ ^
a. d. X I X a. d . X V I I I Одиницею о б ’єму був конгій. Й о г о ш оста частина н осил а н азву секстарій , а чет­
a. d. X V Id ib u s M a rtiis
15 a. d . X V I I I a. d. X V I I
верта — квартарій , а 24 се к с т а р ії складали у р н у , щ о ви к ори ст ов увал ась для вимі­
a. d. X V I a. d. X I V a. d. X V I I
16 a. d. X V I I
a. d. X V a. d. X I I I a. d. X V I р у рідин. 16 се к сг ар іїв д орівн ю вал и І модію , який в и к ори ст ов увався для си п уч и х
17 a. d. X V I
a. d. X I V a. d. X I I a. d. X V речовин.
18 a. d. X V
a. d. X I I I a. d. X I a. d. X I V
19 a. d. X I V
a. d. X a. d. X I I I
20 a. d. X I I I a. d. X I I Ваги:
a. d. I X a. d. X I I
21 a, d. X I I a. d. X I
a. d. V I I I a. d. X I s c ru p u lu m (скрупул) = 1,137 г,
Й a, d. X I a. d, X
a. d. X
a. d. V I I
23 a. d. X a. d. I X
a. d. I X
d rachm a (драхм а) = 3,411 г,
a. d. V I
24 a. d. I X a. d. V I I I
a. d. V I I I О. u n c ia (ун ц ія) = 27,3 г,
25 a. d. V I I I a. d. V I I a. d. V <
a. d. IV a. d. V I I Cn lib ra (фунт) = 327,45 г.
a. d. V I
rC
O3
26 a. d. V I I
a .d .III a. d. V I Ч а с т о в ж и в ан ою одиницею ваги був фунт, який д ілився на 12 унцій. Най мен­
27 a. d. V I a. d. V
a. d. IV p rid ie K ale n d a s a. d. V C
0>
28 a. d. V ш ою вагов ою одиницею був ск р у п у л .
M a rtia s a. d . IV
20 a. d. IV a.d.III К рат ні у н ц ії мали н азву sextans (antis) — 2 у н ц ії, triens == 4 у н ц ії, quad rans =
p rid ie K a le n d a s a. d. I I I
30 a. d. I I I p rid ie K ale n d a s = 3 у н ц ії і т. д.
31 p rid ie K a le n d a s M aias
A prile s
F ebruarias
Монети:
a_ (j_ = ante d ie m ; etc. = et cetera а) ас = ф унт міді = 327,45 г,
1/6 ф унта = 54,575 г,
1/12 ф унта = 27,287 г,
1/24 ф унта = 13,643 г;

194 13* 195

 В еп оху республіки д еякі особ и мали по два род ові імена (n o m in a ) в н асл ід ок

Щсрібні- монети: усиновлення. З а римським звичаєм усиновлений приймав особисте ім ’я (p rae n o m e n ),

н азву род у (nom en) і п різв и сь к о (cognom en) того, хто його усиновив, а св оє р о д ов е
denarius * (денарій) = 16 асам * * = 218,28 г (1 а с = 13,643 г),
q u in a r iu s (п ів д ен арія) = 8 асам = 109,14 г, ім ’я (nom en) зберігав у ф ор м і на -anus (друге п різв и сь к о). Н ап ри к л ад , Гай Октавій
(майбутній ім п ератор Август) післ я його усиновлення Гаєм Ю л ієм Ц езарем отрим ав
sestertius * * * (чверть д е н арія ) = 4 аси = 54,57 г;
в) з о л о т і монети: ім ’я G a iu s І u liu s Caesar O c ta v ia n u s .
Р и м сь к і ж ін к и в класичну еп оху мали тільки ім ’я св ого р од у (nom en). Н а п р и ­
aureus (золотий) = 25 д и н а р іїв (5457 г) = 100 сест ерц іїв (5457 г).
В а ж к о п орівн ю вати вартість античних монет з монетами ін ш о ї еп охи. О д н ак клад, у сі ж ін к и род у Т ул л іїв іменувались Тул л іям и, ж ін к и род у Ю л іїв — ір л ія м и .

зуст річ аєм о свідчення у М . Т ул л ія Ц іц е р о н а , щ о модій пшениці (прибл. 6,6 кг) С т ар ш а д очка од ерж увал а cognom en M a io r, д руга за віком Secunda, аб о М Й о г , тре­

кош тував 4 сест ерц ія (218,28 г ср іб л а ). тя — T ertia і т. д.

Зн ат н і ж ін к и діставали, к рім no m e n, т ак ож cognom en св ого батька. Н ап ри к л ад ,
д очка Л . Ц ец іл ія Метелла — Ц е ц іл ія Метелла (д руж и н а Сулли), д очка М . Л ів ія Д р у ­
за К лавдіан а — Л ів ія Д р у з іл л а (д руж и н а ім п ерат ора Августа).
Ім е н а р и м с ь к и х г р о м а д я н

Ри м сь к і ч ол ов іч і імена звичайно скл адал ися з трьох частин: 1) особ и ст ого імені
(p rae n o m e n ), 2) р од ов ог о імені (nom en), 3) індивідуального п р ізв и сь к а (cognom en).
К іл ькість особ и ст и х імен (p rae no m ina) була д уж е обм еж ен ою . Найбільш, в ж и ­
вані імена: A u lu s — A ., A p p iu s — A p p ., G a iu s — G ., G nae us — G n ., D e cim us —
D ., K aeso — K . , L u c iu s — L ., M arcus — M .. M anius — M ., M am ercus — M a m ., N u ­
m erius — N ., P u b liu s — P ., Q u in tu s — Q . , Sextus — Sex., Se rv iu s — Ser., S p u riu s —
Sp., T itu s — T ., T ib e rius — T i(b ). та ін.
Звичай но імена (p rae no m ina) давали чотирьом старш им синам, а ін ш і мали ім е ­
на, які походили від поряд к ови х числ івн иків — Q u in tu s , Sextus і т. д. Імена P r i­
m us, S e cund u s, T ertius і Q u a rtu s зу ст р іч а л и ся зов сім рід к о.
N om en (gentis) — це родове ім ’я , як е носили всі члени од н ого і того ж роду.
Н ап ри к л ад : T u lliu s — Туллій (рід Т у л л іїв), Iu iiu s — Юлій (рід Ю л іїв ).
Н а третьому м ісц і виступало cognom en — індивідуальне п різв и сь к о, яке вк а­
зув ал о на яку-небудь х ар ак т ер н у р и су д а н о ї людини. Н ап рикл ад : Scaevola (лівша),
D e n ta tu s (зубастий), Crassus (товстий), Scaurus (клишоногий) тош о. Т а к і п різв и сь к а
часто ставали н азв ою відгал уж ення р од у і переходили на нащ адків.
У деяких р о д а х не бул о п р ізв и сь к (c o g n o m in a). Н ап ри к л ад , не мав п різв и сь к а
славний полководець Гай Марій (бл. 157— 86 р р . до и. е.), відомий ор а т о р М а р к Ан-
тоній (143— 87 р р . до н. е.) і ряд ін.
Б ул и випадки, щ о одна людина мала два п р ізв и сь к а; друге з них н азивал ось
а^п бт еп . Н ап ри к л ад , L u ciu s A e m iliu s P a u lu s од ерж ав друге п р ізв и сь к о M acedoni­
cus за перемогу над македонським царем П ерсеєм в 168 р. до н. е. П окоритель А ф р и ­
ки P u b liu s C o rne lius S c ip io дістав ag n o m e n — A frica n u s.
Віл ьн овідп ущ ен ик од е рж у в ав ім ’я вл асне (praenom en) і родове ім ’ я (nomen)
колиш нього х а з я їн а , а п р ізв и сь ком (cognom en) у н ього було те ім ’я, котре він мав
як р аб . Н ап ри к л ад , M arcus T u lliu s T iro — М а р к Туллій Т ір о н — вільновідпущ еник
М а р к а Т у л л ія Ц іц е р о н а .

* Денарій сп оч атку = 10 асам .

* * К оли а с = 1/24 ф унта міді = 13,643 г.
* * * Сестерцій споч атку = 2,5 а са . Sestertius т ак ож н ази в ав ся n u m m u s .

196
 Тексти до окремих розділів граматики
ВПРАВИ І Т Е К СТ И
DE C L IN A T IO І

І
1. E u ro p a est terra. 2. E u ro p a et A sia s u n t terrae. 3. S ic ilia est in su la m ag na.
Вправи у читанні
4. B r ita n n ia est in su la m ag na . 5. S ic ilia et B r ita n n ia insu lae m ag nae sun t. 6. A qua
bestiis et p la n tis necessaria est. 7. P a tr ia m ea m ag n a et clara est. 8. In s ilv is variae
p la n ta e s u n t. 9. S c ie n tia p o te n tia est. 10. In co lae in s u la ru m p le ru m q u e n a u ta e sunt.
. Прочитайте, a q u a riu m , a u d i t o r i i ^ decanus, rector, professor, lector, inspec­
to* , im p e ra to r,, р г ой п сіа, m agister, p r a ^ n s , dens, gang rae na, aucto r, aer, p o e ta p o ­ II
em a р у г р ш , ca n a lis ; c ttfa h o , corona,. c u p r u m ,.m e d ic u s , oculus, p r o s u s , h y g ie n a
T u llia p u e lla R o m a n a est. T eren tia m a trS n a R o m a n a est. Iu lia , A e m ilia e filia ,
nf a’ b e stia> m usculus, legatus, p r im u s f n o v u s , do ctu s’ T u llia e a m ic a est. T u llia et Iu l i a p u e lla e R o m a n a e s u n t. T unicae p u e lla ru m alb ae sun t.
e p is tu la , g x e m p lu m , fa ctu m , filiu s , p ote n U a, noster, terra, v ic to r, h u m a n u s b re v is ’"
P u e lla e in s ilv a sunt.
fo rtu n a , im perrunT >«studium , consui, le g a g b , locus, m u rus, d e c lin a t ^ , m a g is S te
plebs, portus, p u b lic u s,.s e n su s , s ig n u m , p h ilo so p h u s, co m p e te n s ,'u m b ra o p in io solu s’
HI
f " 1»” - " “ "***“ • probire' ЯАктШ Ь, ш Г ш ш D e It a lia
шт n o m in a re consulere, scaenicus, a t t in e n tia , cognom en, g e o m ^ T f iffd p S tu s
s ta tu s , a d m in is tra r e , e le g a n t ia ^ m a t e r ia , schola|ticus, p sy ch o lo g ia, corpus, rhytm i- L in g u a L a t i n a est lin g u a a n tiq u a . I t a lia est terra E u ro p a e et p a tria lin g u a e L a ­
cus ex e m p lar, absurdus, effectus,' la b y r in tlfts , m b n o llth u s , s tip e n d iu m s'tudeo dy- tin a e . R o m a est in It a lia . L in g u a L a t in a est lin g u a p o e ta ru m R o m a e an tiq u a e . M u ltis
. « g s » . am o rp h u s , е іе т е п й т , ^d o sis, d i ^ p l l n a , m em brana', periodus c r it ic S ' p u g n is et m u ltis v ic to riis R o m a clara est. S ic ilia est m ag n a in su la E u ro p ae inter
_ tera o le u m , a r g e n tu m , ferrum , m urus, m e ta llu m , n u m erus, lu n a , h e r b a r i u ^ t o ’ It a lia m et A fric a m . In ora S ic ilia e est A e th n a . N o ta est a u d a c ia n a u ta r u m . R o m a clara
est d o c tr in a et litteris.,
7' f " ’ Л 9Т’ triU m phl,S’ rh y tra u s ' h a rm o n ia , vid e o , c u ltu r a , o f f i c i i s ,
p a c tu m , in co g n itu s, docens, co nflic tus, . . f e s s i o , codex, casus, h is to ria , arena n a tio
PR AESENS IN DIC AT IV I ACTIVI
c um , с о т л ііи т , m in is te r , '-orstor/ censura, co lle g a, c ir c lu s , trib u n a l s e c re tiF iu s "

S t ;
tu s !’s $ a
T ?■Cit ^ ,
"
S fe t ra,i0' e№ " - » • ” » " •
‘ a ’ G r ^ e d a ’ B r ita n n ia > V ale riu s , Iu lia , M arcus, Augus-
2 t.
I De lu n a

F o rm a lu nae ro tu n d a est. L u n a terrae p ro p in q u a est. L u n a et stellae no ctu terram

illu s tr a n t. L u n a saepe fig u ra m litte ra e «C» h ab e t. N o n semper lu n a m v id e m u s . U m b ra
f!r r s 2 ' П о ст “ те 3Haf н агол осу в таких сл ов ах: va cu u m , v e rtic a lis , d ig ris sio , dispu-
terrae in te rd u m obscurat lu n a m . L u n a p le n a n a u tis graffl est. L u n a et stellae n a u tis
, a!THtn f.re ’ decl;| m /fio , d ic ta tu r a , deform a'tio, ilM s io , classicus, m in im u s n a v i­
v ia m m o n s tra n t. Nautis- m u lta e ste llae notae sun t. D e a lu n a e erat D ia n a .
gio, o b lig a tio , p ig m e n tu m repressio, re ce p tum , occasio, accentus, o b ie c tu m , respub-
b ’in 2 f ° r’ r X V( in d u s t!:ia ’ n i a n i f ^ u s , semestris, tr a d itio , a u c tir ita s , depreV
s X r
I I D e S ic ilia
erescus S ’ dlSCrT mh0’ wer/ ,a’ m e m o ra n d u m , observare, a g it it io , o pp o sitio , con-
Т пЖ f T ’ aSP/CtUS’ d e m o n s tra tio > debfW r, com plexus, compressio, S ic ilia est m ag n a in su la E u ro p ae , inter It a lia m et A fric a m sita. In co lae S ic ilia e

a d o n tS r ffC/° f SpeCf f ’ C° n s tr u c ti0 ’ co r5 n a' deP °“ re> d o m in a tio , observare, a 4 o , •agricolae et n a u ta e s u n t. A g ric o la e a ran t et c o lu n t terram , n a u ta e n a v ig a n t. S ic ilia
a d o p tare , affec us, a n tiq u u s , a p p ara tu s , arFna, a u d ito r , c ith a r is ta , civTlis, co lle g iu m a d m o d u m fecunda est. In s u la e tia m n u n c uvis clara est.
c o llo q u iu m , co lo nia, c o lu m n a , co m m u n is , co n d icio . s . r a p l t h* g ’

III In co lae Ita lia e

in c o la e Ita lia e a n tiq u a e agricolae et n a u ta e sun t. A g ric ola e arant, na utae n a v i­

g a n t. S te lla e n a u tis v ia m m o n stra n t. N a u ta e lu n a m et stellas v id e n t et in p a tria m n a ­
v ig a n t.
M a g is tra et d is c ip u la e in sch olam v e n iu n t. In schola m ag istra p u e llis fa b u la m

398 narrat.

199
 IM P E R A T IV U S PRAESENTIS P R O N O M IN A P OSSESSIVA .
P R O N O M IN A P E R S O N A L IA
Salve!
S a lv e te , d is cip u la e ! S a lv e , m ag istra!
I
V a le te , d iscip ula e ! V a le , m ag istra!
L ab o ra s. B ene la b o ra . L a b o ra tis . Bene lab o ra te . M a g istra sum . I n schola lab o ro . In 1. N o n t ib i n a tu s es, sed p a tria e et tu is. 2. M e d ic i no stri v it a m filio r u m n o s tro ru m
scholis la b o ra m u s . M a g is tr a fa b u la m p u e llis n a rra t. F a b u la m ag istra e p ue lla s delectat. saepe servant. 3. C u m lib e ris suis a m b u la m u s . 4. F iliu s m ei a m ic i aegrotus est. 5. H o ­
V idesne s te lla m m a g n a m ? — Ita , v id e o s te lla m m a g n a m . V id e tis n e s ta tu a m ? -— die ego aegrotus sum . 6. T u, quaeso, m e h odie v is ita . 7. N o v a spectacula n o b is gaudio-
It a , v id e m u s s ta tu a m . P u e lla s ta tu a m rosis o rn a t. P u e lla e s ta tu a m m a g n a m rosis et s u n t. 8. F a b u la e poetae nos docent, e tia m n o b is pro su nt. 9. Celsus in lib r is suis «D;;
v io lis o rna nt. m e d ic in a » de v a riis m o rb is n a rra t. 10. S c ie n tia n o b is prodest.

D E C L IN A T IO II II L u p u s in fa b u la

A esopus, G rae co ru m p o e ta , in fa b u lis suis saepe de lu p o n a rra t. F a b u la e lu p u m ut

I D e e le ph a ntis b e stia m saevam et feram p in g u n t. L u p u s a liq u a n d o ad r iv u m a g n u m v id e t. R i v i a q u a
a lu p o a d a g n u m flu it, sed lu p u s a v id u s agno c la m a t: «Cur m ih i a q u a m turbas?» E t
E le p h a n tu s m ag n u s est. O c u li e le p h a n ti p a rv i su n t. In s ilv is A siae et A fricae
ag n u m m ise ru m d evorat. S ic P h ae d ru s n a rra t.
est m ag n u s nu m e rus e le p h a n to ru m . In d i e lephanto s albos in n u m e ro d e o rum h a b e n t.
E le p h a n ti a lb i ra ri s u n t. M ira est p a tie n tia e le p h a n to ru m .
III De a q u ila et c u n ic u lo

II De m e ta llis A q u ila p u llo s c u n ic u li c a p it et suis lib e ris p o r ta t. C u in c u lu s m u ltis ve rbis et la c ­

rim is a q u ila m orat: «Parce m eis liberis». Sed a q u ila c u n ic u li verba n o n a u s c u lta t, p u l­
A u r u m , a rg e n tu m , fe rrum m e ta lla sun t. M e ta lla sunt in terra. M u lt i flu v ii auro
los c u n ic u li in s u u m n id u m p o rta t. T u m cu n ic u lu s ceteros cu n ic u lo s .o ra t: « A d iu v a te
a b u n d a n t. F e rru m est m e ta llu m necessarium . A u r u m et arg e n tu m a p u d populos m a ­
m e, a m ic i cari!» C u n ic u li a ifx ilio v e n iu n t. P o p u lu m a lta m , u b i a q u ila n id u m habet,,
g n u m p re tiu m h a b e n t. E d u ro ferro p o p u li v a ria in stru m e n ta p a ra n t.
s u b ru u n t. It a p o p u lus a lta c o n c id it et p u llo s a q u ila e necat.

III R u s tic u s S a b in u s et v ic in u s
PR A E S E N S IN D IC A T IV I P A S S IV I
M arcus est rusticus R o m a n u s . Marcus e q u u m et m u lu m h ab e t. Ager M arci parvus
est. M arco f i l i i s u n t: Q u in tu s , P u b liu s , C a iu s. M arcus, Q u in t u s et P u b liu s sunt ru stic i,
1. V ic to ria concordia g ig n itu r . 2. In s tru m e n ta et arm a e ferro p a ra n tu r. 3. P a tr ia
a ran t et c o lu n t ag ru m . F ilii semper M a rcu m ad iu v a re et semper labo rare d ebent. Servi
in p e ric ulis a v iris defendi debet. 4. S ta tu a e v ir o r u m cla ro ru m rosis o rn a n tu r. 5. Pru-
h o rtu m c o lu n t. C a iu s, filiu s parvus, ludos a m a t. V icus S a b in u s , u b i M arcus h a b ita t,
p arvus est. N o n m ag nu s nu m erus est ib i ru s tic o ru m . P rope a vico est fu nd u s. D o m i­
(іе н Ш saepe v it a n t u r p e ric u la . 6. M a g n a co p ia aq u ae cam p us irrig a tu r. 7. A ger ab ag

nus fu n d i est C etheg us. M u lto s servos C etheg us h ab e t. Sed n o n lib e n te r servi d o m in o
rico lis c o litu r. 8. M o d e stia d is c ip u lo r u m saepe a m ag istris la u d a tu r . 9. Praecepta m a ­
g is tri atte n te a b o nis d is c ip u lis a u d iu n tu r . 10. M e m o ria m in u it u r , n is i ex ercetur.
severo parent.
I I . P la n ta e in cam p is ve n tis m o v e n tu r. 12. Terra herbis v e s titu r . 13. T em pora m u ta n t u r ,
et nos s im u l m u ta m u r . 14. A m ic it ia in c o la r u m concordia c o n firm a tu r. 15. R ip a e a q u a ­
IV D e o p p id is a n tiq u is
r u m s ilv is o rn a n tu r. 16. In c o la e v ic i agricolae a p p e lla n tu r, si agros c o lu n t. 17. M e ta lla
R o m a et F a le rii s u n t o p p id a a n tiq u a Ita lia e . In o p p id is a n tiq u is m u r i a lt i et p o r­ in terra in v e n iu n tu r. 18. L ib ris de claris factis p o p u lo r u m n o stro ru m d e le ctam u r.
ta e 's u n t. V ia e o p p id o ru m a n tiq u o r u m n o n la ta e s u a t. A e d ific ia cla ra o rn a m e n ta o p p i­ 19.S ta tu a e no stro ru m p o e ta ru m cla ro ru m la u ro p u lc h ra o rn a n tu r. 20. P a tria nostra »
d o ru m s u n t, M a g is tra de R o m a d is c ip u lis n a rra t. M e m o ria o p p id o r u m a n tiq u o ru m cla- p o e tis la u d a tu r . 21. C o nco rd ia p o te n tia a m ic o ru m a u g e tu r. 22. D isco rd ia et m a lis factis
і а est. a m ic itia m in u itu r . 23. N is i bene lab o ra s, n o n la u d a ris . 24. In m u ltis o p p id is p ulchrae
s ta tu a e c o n s p ic iu n tu r. 25. D is c ip u li b o n i a m a g istris non m o n e n tu r. 26. D is c ip u li m u l­
ta s c iu n t, si bene e ru d iu n tu r et docentur. 27. L ib e r i bene e r u d ir i debent. 28. L a u d a m in i,
s tu d io s i, si bene la b o ra tis . 29. C o rin th u s cla ra et A th e n a e a p o e tis s a lu ta n tu r. 30. P oe­
ta ru m c la ro ru m G rae co ru m s ta tu a e et in A e g y p to lau ro p u lc h ra o rn a n tu r.

201
 I I De perfidia punita
IM P ER F E C T U M IN DIC AT IV I
O lim b e llu m erat inte r R o m a m et F alerios. R o m a n i ante Falerios castra habebant-
ACTIVI ET PASSIVI P u e ri F a lis c o ru m in b e llo extra o p p id u m exercebantur. A liq u a n d o F alisc us q u id a m
(якийсь) cu m pueris n o n n u llis in castra R o m a n a in tr a t et R o m a n is d ic it: «F rustra op-
I De N e p tu n o , M e rcurio et A esculapio . p id u m no stru m o p p u g n a tis . A rm is non e x p u g n a b itis , sed d o lo incolas sup e rab itis . P u e ­

P o p u li a n tiq u i m u lto s deos co le b a n t. N e p tiin u s in O ceano h a b ita b a t. N au tae N ep­ ros vobis m a n d o ac ita R o m a n is v ic to ria m p arabo». Sed R o m a n i respondent: «Contra

tu n o equos et tauros im m o la b a n t. M ercurius, deus m ercaturae, erat n u n tiu s d eorum . viros arm a h ab e m us, n u m q u a m contra pueros c a p ie m u s. Sem per arm is p u g n a b a m u s
et p u g n a b im u s».
A e s c u la p iu m m e d ic i co le b a n t. Graeci A e sc ula pio g allo s im m o la b a n t, N e p tu n i arae
p le ru m q u e in rip is flttv io r u m erant, M e rc urii in v iis, A e sc u la p ii in lu cis. It a in fa b u lis
III Praecepta tr ib u n i
p o e ta e a n tiq u i n a rra b a n t.

In castris et per v a llu m custodiae disp on e ntu r. S i P o eni v a llo a p p r o p in q u a b u n t,

I I D e a m ic itia lu p i fa b ula
s ta tim a cu sto d iis cernentur. S ig n u m tu b a e x te m p lo d a b itu r . C astra ex te m p lo m o ve ­
A sinus aegrotus erat. F iliu m p a rv u m h a b e b a t. F iliu s in s ta b u lo ae g ro tum cuiab-at. b u n tu r et arm a a vobis p a ra b u n tu r. «Si stre nui e ritis et fo rtite r p u g n a b itis » ,— in q u it
A d aeg ro tum a s in u m p ro pe rab an t lu p i et s ta b u lo a p p ro p in q u a b a n t. T u m unus e lu pis t r ib u n u s ,— «Poeni a vobis d e pe lle ntu r et v in c e n tu r. T u m p ra e m ia vo b is trib u e n tu r».
o stium s ta b u li p u ls a b a t et c la m a b a t: «A peri, m i aselle! A m ic i tu i a p p ro p in q u a b a n t» .
F iliu s lu pis re spondebat: « A m ic o r u m verba b la n d a au d io , sed lupos im probos videc».
D E C LIN A T IO TERTIA
(C L A S S IS CO N SO N A N S )
III D e castris R o m a n o r u m

A R o m a n is castra p o n e b a n tu r. P r im u m a tr ib u n o locus c a p ie b a tu r u b i aq u a et c i­
I
bus in v e n ie b a n tu r . D e in d e q u a d r a tu m s p a tiu m s ig n a b a tu r et m u n ie b a tu r . In m ediis
castris m u lta ta b e rn a c u la p o n e b a n tu r. In castris custo d iae per v a llu m d isp on e ba ntur. 1. R o m a n i m ilite s victores m a g n a m prae d am h a b e b a n t. 2. Mores p rae c e p to rum ab
Ita q u e copiae securae d o r m ie b a n t in castris. o rato ribu s la u d a ri debent. 3. S c rip to ru m c la ro ru m lib r i a m u ltis h o m in ib u s le g u n tu r.
4. H o m o h o m in e m iu v a re debet. 5.( V e r ita te m cognoscere om nes h om ines possunt.|
IV 6. A p u d G e rm ano s reges ex n o b ilita te , duces ex v ir t u t e s u m e b a n tu r. 7. M a g n i honores

l. P ro e liis et b e llis R o m a n i semper d e le c ta b a n tu r. 2. M ercurius a R o m a n is ad o ra­

nostris te m p o rib u s s cripto ribu s claris t r ib u u n tu r . 8. P o st lo n g u m te m p u s e p is tu la m
a te ac cip io . 9. V a ria opera a g ric o la ru m et a r tific u m generi h o m in u m necessaria sun t.
b a tu r. 3. A rae m u lta e M e rcurii in v iis co llo c a b a n tu r. 4. N e p tu n u s a n a u tis ad o ra b atur.
10. Caesar scrib it de G a llis : «V iri in uxores et in liberos v ita e necisque p otestatem h a ­
5. In lucis arae A e s c u la p ii herbis et rosis o rn a b a n tu r . 6. V esta, dea foci, a fe m inis ad o ­
bent».
ra b a tu r. 7. A p u d R o m S n o s pueri a servis Graecis e d u c a b a n tu r. 8. S ta tu a e p oe ta rum
R o m a n o r u m lau ro o rn a b a n tu r . 9. Servi m iseri a d o m in is R o m a n o r u m no n la u d a b a n ­
II D e R o m a n is
t u r . 10. A p u d R o m a n o s a n tiq u o s castra v a llo fossaque m u n ie b a n tu r.
A n t iq u i scriptores am o re m p atriae R o m a n o r u m la u d a n t. R o m a n i p o p u lis fin itim is
FU TURU M I INDIC ATIV I saepe tim o re m p a ra b a n t. R o m a n is , v icto rib u s m u lto r u m p o p u lo r u m , m u lta e terrae
A siae et A fricae notae erant. M ilite s R o m a n i au t pedites, a u t equites erant. A rm a equi-
ACTIVI ET P ASSIV I
iu m et p e d itu m diversa eran t. M a g na erat c o n s ta n tia m i li t u m R o m a n S ru m . M ilite s
R o m a n i custodes et defensores p a tria e suae erant. C la ri duces b e lli erant M a riu s et Cae­
I sar, clarus orator erat Cicero, c la ri poetae erant V e rg iliu s et H o ra tiu s .
ї . P a tr ia m n o stra m semper a m a b im u s , pro p a tria semper p u g n a b im u s . 2. U t sa­
lu ta b im u s , ita s a lu ta b im u r. 3. N u m q u a m a b onis am aberis, si m alo s a m a b is . 4. S i ro­ III De Cicerone
b u sti e ritis, ad arm a v o c a b im in i et, si p e ric u lu m e rit, p a tr ia m de fe nd e tis. 5. N isi bene
M ag nus erat num erus s c rip to ru m a n tiq u o r u m . M u lt i erant oratores clari G rae co ru m
■laborabis, n u m q u a m la u d ab e ris. 6. R ip a e flu v io r u m s ilv is o rn a b u n tu r. 7. A g ri ab a g ri­
et R o m a n o r u m . In num ero o ra to ru m erat et Cicero. Cicero quo q ue egregius scriptor
c o lis co le ntu r. 8. S i d ilig e n te r la b o r a b itis , a m ag istris la u d a b im in i. 9. V ir i docti semper
L a t in u s erat. C iceroni lib r i s c rip to ru m G rae co ru m et R o m a n o r u m n o ti erant. G lo riam
la u d a b u n tu r . 10. V iro bo no a m ic u s sum , eram , ero.
m a g n a m Ciceronis lib r i de p h ilo s o p h ia et de e lo qu e ntia et de arte o ra tio n is h abent.

208
202
 D E C LIN A T IO TERTIA
(C L A S S IS V O C A LIS ) U t leo rex b e stia ru m , ita a q u ila re g in a a v iu m est. A q u ila m r e g in a m a v iu m a p p e l­
la m u s , n a m n u lla avis a q u ila m robore superat.
I
III De S c y th ia
1. Caesar ad (flu m e n) T am esim m ilite s d u c e b a t. 2. M ilite s ex a lta tu rri te la m itt e ­
b a n t. Сз. R e m e d ia m u lt< j.s u n t co ntra fe b rim et tussim . -Inter T ib e rim et N e a p o lim est S c y th ia in c lu d itu r ab u n o latere P o n to , ab altero m o n tib u s . S c y th ia m u lt u m in
regio p u lc h ra et fecunda. 5. E t ia m in m a r i a lto n a u ta e s itim c o llig u n t. 6. H o m in e s po­ lo n g itu d in e m et la t itu d in e m p ate t. H o m in ib u s inte r se erant n u lli fines, ne q ue e n im
tio n e s it im d e p e llu n t. 7. P u e ri tolerare s it im et vires corporis la b o rib u s firm a re disce­ agrum exercebant, nec d o m ic iliiiim S c y th is erat u llu m . Pecora semper p asce b an t e t per
b a n t. 8. In te rtio lib r o C o rn e lii Celsi «D e m e d ic in a » est c a p u t de fe b riu m generibus. incultas s o litu d in e s semper e rra b an t. U xores liberosque suos secum in p latistris v e h e ­
9. D e tussi et tussis c u ra tia n e Celsus m u lta n a rra t. 10. A n t iq u i d ic g b a n t: «Si vis pacem, bant. Lacte et m e ile v iv e b a n t. Pelles fe rin a e e ran t S c y th is pro ve stib us.
p ara b e llu m » , at nos: «Si vis pacem , para pacem », ita q u e pro pace certam us.
IV
I I De m ari
1. Caesar m ag nis itin e rib u s in G a llia m c o n te n d it. 2. Grues h ie m e m a r ia tra n s v o ­
M a g n a est p u lc h r itu d o m aris, m a g n a u tilit a s ..A q u a m aris salsa est. M u lta flu m in a la n t. ;3: Cor centrum system atis s ang u ife ri est. 4. Q u o d licet J o v i, no n lic e t b o v i.
in m a r ia in flu u n t. R u p e s lito r u m m aris saepe a lta e sun t. In m a r i m u lta e p la n ta e cres­ IS :)N o n n ulla e arbores n o n u n u m s ae cu lu m v iv u n t . 6. Flores sunt n u n t ii veris. 7. H o m in e s
cu n t et m ira a n im a lia v iv u n t . Ita q u e p o g ta e n o n recte m are in fe c u n d u m ap p e lla n t. cor h ab e n t in sin istra pectoris p arte p o s itu m . 8. S u m m i vertices m o n tiu m n iv e aeterna
N atO ra m a r iu m v a ria est: a lia m a r ia c a lid a , a lia frig id a su n t. In te r E u ro p a m et A fri­ te c ti s u n t. 10.' O m n ib u s a p ib u s u n a quies, lab o r o m n ib u s unus. 10. E u ro p ae pars, q u a m
c a m est m are In te r n u m . M u lt a m a r ia Graecis et R o m a n is ig n o ta eran t. D eus flu m in u m (як у) Pyre nae i m ontes a G a llia d iv id u n t , H is p a n ia a p p e lla tu r . 11. E x fo n te h o m in e s
et m a r iu m erat N eptO nus. a q u a m b ib u n t . 12. P o e ta e G raeci Io v e m p atrem d e o rum h o m in u m q u e v o c a b a n t.
13. C a m illu s Io v i m a c ta b a t ce n tu m boves. 14. V asa sanguifera in venas, arterias et c a p il­
I I I D e a n im a lib u s la r ia d iv id u n tu r .

S u n t m u lta genera a n im a liu m . A n im a lia v iv u n t et in terra et in aq u a et in aere.

V ariae s u n t form ae et voces a n im a liu m . In re g io n ib us A siae et A fricae terra m a riq u s ADIE C T IV A I II D EC LIN A T IO N IS.
rara e x e m p la ria a n im a liu m sun t. F a c u lta te s a n im a liu m diversae s u n t. H o m in e s ra tio n e P A R T IC IP IA PRAESENTIS ACTIVI
et lin g u a a n im a lia superant.

D E C LIN A T IO TERTIA
1. Regiones palustres no n s u n t s alu b re sj,2 . V u ln e ra m ilit u m fo r tiu m g ra v ia s u n t;
(C L A S S IS MIXTA)
neque e n im fa c ilis neque celeris est ad g lo ria m v ia . 3. P a tr ia est c o m m u n is parens o m ­
I n iu m no stru m . 4. V entus acer s ilv is arbo rib u sq ue nocet. 5. S a p ie n ti v iro d iv it ia e ser­

1. G raeci m a g n u m n u m e ru m n a v iu m h o s tiu m c a p ie b a n t. 2., Est p ro ve rb iu m : « L u ­

viu n t. 6. V erba s u n t au t s im p lic ia , au t co m p o sita. 7. L ito r a o m n iu m m a r iu m semper

pus castos o v iu m » . 3. M u lt a flu m in a urbes p rae te rflu u n t et in m are in flu u n t. 4. P ortae

eran t s te rilia . 8. E x e m p la illu s tr iu m et s a p ie n tiu m v irS ru m u t i lia s u n t. 9. H o m in i fe­
lic i v ita brevis v id e tu r . 10. H ostes c u m in g e n ti cla m o re u rb e m o c c u p a b a n t. 11. Saepe
u r b iu m nocte in R o m a cla u d e b a n tu r. 5. B o n is a rtib u s et litte ris h o n o r m ag nu s t r ib u i­
ridentes vera d ic im u s . 12. D e lec to et scribens ad te et e p is tu la tuas legens. 13. Sero
tur.. 6. A u tu m n o m u lta e aves nostrae regiones r e lin q u u n t. 7. M u lta e gentes a n tiq u a e
v e n ie n tib u s ossa. 14. O p p id u m fa cile d e fe n d itu r ard e n ti stu d io .
sedes suas no n habebant:. 8. U rbs «A thenae» a r tiq m et litte r a r u m sedes erat. 9. In h is­
to ria nostra p u lc h ra exfemplaria fo r titu d in is c iv iu m h ab e m us. 10. M u lt a r u m u rb iu m
II D e H a n n ib a le
o rig ine s incertae sun t.
Celebris erat C a rth ag o , celebria te m p la et a e d ific ia u rb is, celebre erat n o m e n H a n ­
I I D e a v ib u s n ib a lis , egregii et fortis C a rth a g in ie n s iu m ducis. H a n n ib a l erat d u x im p a v id u s a tq u e
c ru d e lis. U t dux celer et fortis erat, ita m ilite s h a b e b a t celeres et fortes et im p a v id o s .
In s ilv is m u lta e aves sun t. Aves alas h a b e n t. P lu m a e sunt q uasi vestis a v iu m . Vera
Victor m a g n a ru m co p ia ru m eq ue striu m et p edestrium erat. N obilis et m e m o ra b ilis
voces m u lta r u m a v iu m aures h o m in u m d e le ctant. Aves n o n n u lla e n u n t ii sunt veris.
est R o m a n o r u m clades Cannensis. M e m o ria c la d is Cannensis R o m a n is semper acerba
A u tu m n o aves in alia s regiones a v o la n t, n o n n u lla e au te m h ie m e in re g io nib us frig idis
et tris tis erat.
m a n e n t. Ib i saepe fam e m e x tre m a m to le rant.

204
205
 DEC LIN A T IO V
III De Achille
Celeber erat A c h ille s , filiu s P e le i regis et T he tid is deae. A c h ille s particeps b e lli
Ir o ia m erat. Celebre erat s cu tu m , celebria erant arm a A c h illis . Celebris erat celeritas
1. Dies pars mensis est, hora pars d ie i. 2. Spe v ic to ria e m ilite s fortes ad p u g n a m
A c h illis . C e le rita te sua in c re d ib ili et m a g n o corporis robore A c h ille s T roian is terribi-
in fla m m a b a n tu r . 3. D ie certa O rg e to rix ad iu d ic iu m om nes suos_ d u c it. 4. In arcubus
is erat. M ors P a tro c li (eius a m ic i) A c h illi dolores acres d ab a t. A c h ille s H ectorem ad
res gestae exercitus co m m e m o rab a n tu r et c e le b ra b antu r. 5. A m ic it ia res secundas oi-
p u g n a m p ro vo ca b at et v iru m fortem ne cab at.
n a t. 6. L o n g itu d o d ie ru m a lia est aestate, a lia h ie m e . 7. L u c re tiu s , p h ilo so p h u s et p oeta

IV De lu p o esuriente
R o m a n u s clarus, est auctor p o e m a tis «De rerum n a tu ra » . 8. N u lla res ta m necessaria
e3t o m n i generi h o m in u m q u a m m e d ic in a ( Q u in tilia n u s ). 9. R o m a n i n o n n u llo s dies atros-
L u pu s esuriens c ib u m q uae re b at. T and e m a u d ie b a t in tra casam ru stic a m p ue ru m a p p e lla b a n t. 10. Res p arva saepe rerum m a g n a ru m in it iu m erat. 11. P h ilo s o p h ia est
p lo ran te m et m atre m c la m ita n te m : «N isi desines, lu p o te dabo!» Ita q u e lu p u s, p raedam scie n tia rerum h u m a n a r u m et rerum n a tu ra e . 12. A m ic is fid e m servate n o n s o lu m m
exspectans, to tu m d ie m ib i ad s tab at. Sed sub vesperum a u d ie b a t m a tre m dicentem- rebus secundis, sed e tia m in rebus adversis. 13. A m ic it ia res secundas o rn a t, adversis
«L u pu s te non h a b e b it; ne cab im us lu p u m » . T u m lu p u s tristis re ce d it. rebus s o la tiu m praebet. 14. H ie m e et aestate lo n g itu d o d ie r u m et n o c tm m in a e q u a lis
est. 15. C o nco rd ia c iv iu m rei p u b lic a e necessaria est.
D E C L IN A T IO IV
I I D e p u g n a M a ra th o n ia
I
In m ag no p e riculo o lim res p u b lic a A th e n ie n s iu m erat. N a m Persae cu m m a g n a
ex e rcitu in A ttic a m in v a d e b a n t. E x e r c i t u s A th e n ie n s iu m parvus erat, duces au te m
rei m ilit a r is p e r it i erant. In te r duces M iltia d e s p ru d e n tia insig nis erat. C o nco rd ia Gra&
s p iritu . 4. Cornus et tub a e s o n itu e x ercitui s ig n u m d a n t. 5. In c e n d iis m u lta e domue- e o ru m in rebus adversis a d m ir a b ilis erat. A p u d M a ra th o n e m p la n itie s erat ib iq u e Athe-r
d e le b an tu r. 6. I n G a llia no n solu m in o m n ib u s c iv ita tib u s , sed paene in s in g u lis d o m is tiienses co n tra copias P e rsarum p u g n a b a n t. In it io d ie i in m e d ia acie Persae, m co rn i­
bus factiones eran t. 7. F ructus a u tu m n o arbores o rn a n t. 8. D o m u s d iv it u m R o m a ­ bus au te m ac ie i G raeci victores erant. M e rid ie v ic to ria G ra e co ru m certa erat.
n o ru m m ag na e eran t. 9. R e d itu s exercitus nostri ex proelio clarus erat. 10. Im pera Io-
Nero do m o aurea h a b ita b a t.
P ERFECTU M IN D IC A T IV I ACTIVI
II D e exercitu R o m a n o
I
I n exercitu R o m a n o p e d ita tu s e q u ita tu m n u m e ro sup e rab at; e q u ita tu s erat in la ­
teribus p e d ita tu s . O m n i ex e rcitu i consul praeerat. C opiae b a rb a ro ru m ex e rcitibus R o ­ 1. B e llo P u n ic o secundo H a n n ib a l m u lta s It a lia e c iv ita te s o c c u p a v it. 2. Caesar
m a n is no n eran t pares. N a m duces R o m S n i m a g n u m u sum in b e llo h a b e b a n t et m ilite s p o stqu am P h arn a ce m , regem P o n tic u m , s u p e ra v it, s c rib it: v e n i, v id i, v ic i. 3. M ilite s
lortes erant. F o r ti im p e tu legiones R o m a n a e h o s tiu m exercitus s u p e ra b a n t. Celeri cur­ arm a c e p e ru n t, hostes in silv a s p e p u le ru n t, u rbem sua m d e fe nd e ru nt. 4. V eientes m.
su, hostes im p e tu m R o m a n o r u m v ita b a n t. E x e r c itu u m R o m a n o r u m g lo ria m ag n a erat,. F ab io s im p e tu m fecerunt et ad u n u m om nes o c c id e ru n t. 5. P o p u li hostem n u m q u a m
tim e re d e sie ru n t. 6. H o m in i n a tu r a ra tio n e m a d d id it. 7. P aucae civ ita te s Caesari o b ­
III De m a g is tra tib u s R o m anorum sides m is e ru n t, re liq u a e ne g le x e ru n t. 8. N o n n u lli g ra m m a tic i L a t i n i libros de o rth o g ra­
p h ia s crip s e ru n t. 9. R o m a n o r u m le g ati in h o s tiu m castra v e n e ru n t. 10. H a e d u i legatos
P r in c ip a tu s m a g is tra tu u m Rom ae in m a n ib u s co n s u lu m erat. Consules erani
ad Caesarem m ise ru n t.
m a g istra tu s a n n u i; co nsu lib u s erant im p e riu m et potestas, praeterea consul erat iu-
dex et p o n tife x m a x im u s . C onsul ius v ita e necisque h a b e b a t. Ite m o r d in a r ii magistra-
II De D a e d alo
u s a lii eran t. P raetor ius inter cives d ic g b a t. Q uaestores ae rarium c u ra b a n t. Censor
censum agebat. Postea au te m o ffic iu m censoris erat e tia m peccata c iv iu m contra bonos D a e d a lu s , artifex clarus, casu h o m in e m n e c a v it. Ita q u e cu m Icaro filio ex urbe
mores n o tare a tq u e se n atu m legere. A th e n is fu g it et in in s u la m C re tam ad regem M in o e m m ig r a v it. Ib i iussu regis laby-
r in th u m a e d ific a v it. Postea D a e d a lu s c o n s iliu m cepit in p a tria m rem igrare. M inos a u ­
te m D a e d a lu m et Ic aru m r e tin u it atq u e e tia m in la b y r in th o in c lu s it. T u m D a e d alu s
d o lu m e x c o g ita v it: ex pennis q u a ttu o r alas fecit et cu m filio- a v o la v it. Sed in ca u tu s
Icarus in m are d e cid it. D a e d a lu s in S ic ilia m p e rv e n it.

90B
 P A R T IC IP IU M P E R F E C tI P A S S IV I
III De servis Romanorum
M isera et la b o ru m plena erat servorum v ita in c iv ita te R o m a n a , n a m п е а и е 'іім
« I lu m servis erat, neqtie leges d o m in o s ab in iu r ia et m a le fic io p r o h ib e b a n t Ita q u e do- 1 C a rthag inienses v ic ti pacem a R o m a n is p e tiv e ru n t. 2. P u e ri ce n ati ad opus a.-
m in i servos instrumenta vocalia „om taibant, Щ » , o s vttae p „ U 3 ,’ m ^ c c s s r u n t . 3. Hostes tim o re coacti et v ir tu tis nostrae memores fugae se m a n d a v e r u n t
«e runt C ru d e lita te d o m in o r u m a d d u c ti h a u d raro servi se lib e rta te m q u e suam v in ­ 4 Em essus e n a v i accepi tu a s litte ra s ante, q u in q u e dies datas. 5. Caesar A le x a n Jr* ,
dicare te m p ta v e ru n t et sed itio ne s co n c ita v e ru n t. T um fo rtite r pugnantes exercitus p o S re g n u m C le o patrae d e d it. 6.' C o n d ita urbs c o n d ito ris n o m in e ap p e lla a est.
R o m a n o s saepe p e p u le ru n t et res suas suo a r b itrio o rd in a v e ru n t, sed postre m o v ic ti 7. H o m e ru s et H esiodus ante R o m a m c o n d ita m fu e ru n t. 8 C ives urbes ab hoste de e ь
re s iitu e ru n t. 9. B r ita n n i re p ulsi ab e q u ita tu se in silv a s a b d id e ru n t 10 In te r d iu stet
te no n v id e m u s obscuratas luce solis. 11. Nero, hostis p a tn a e lu d .c a tu s , p u g .o n se
PLUSQUAMPERFECTUM IN D IC A T IV I ACTIVI. tra n s fix it 12. N a u ta e v e n e ru n t in u rb e m o rn a ta m p e rm u ltis m o n u m e n tis s t a t u t u -
13. C arth ag inien se s victo s hostes ferreis catenis v in c ie b a n t. 14. A n t iq u i poetae n a rra­
F U T U R U M EXACTUM (??) IN D IC A T IV I ACTIVI
v e ru n t de T roia cap ta et d e le ta .

I De P ro m e the o II

P ro m etheus a u x ilio M ine rvae h om ine s ex terra et aq u a fecerat et de genere h u m a n o 1. A e state flo rib us , herbis, p la n tis terra v e s tita est., 2. «Litterae a P h o e n ic ib u s m
oene m e ru it. D . saepe P ro m e th e u m ad e pulas suas in v ita b a n t. Itaque c o n liliu m T ventae s u n t. 3. M u Ha b e lla a R o m a n is terra m a riq u e gesta s u n t. 4- M a g n a class .
v is , q u i ( я к и и ) om nes hom ines necare c o n s titu e ra t, P ro m e the o n o tu m erat Promethe- s aru m parv o n u m e ro n a v iu m G ra e co ru m v ic ta est. 5. R o m a c o n d ita est ш Ь д -
m a liq u a n d o m ca e lum v e n it et ignem de O ly m p o s u b d u x it et h o m in ib u s d o n a v it. Qu- n k t n r in a T iberis 6 Ab A u g u sto fo ru m R o m a n u m a e d ific a tu m est. 7. A e d ific ia tla m
quarn ira Io v is m ag n a erat, genus h u m a n u m non d e le v it. P ro m e th e u m au te m V u l ­ ^ e S t a s u n t. 8.
Ш foro ab A u g u sto a e d ific a ta m u lta et
c a n u s iussu Io v is ,n m o n te Caucaso ferreis catenis ad sax um a llig a v it с о Ш і е а и е a q u ila 9i Apud Rom anos feminae ab o m n ib u s o ffic iis p u b lic is re m o ta e eran . •

ecur P ro m e th e i d e v o ra b a t. lecoris pars, q u a m (яку) a q u ila in te rd iu devoraverat noctu t us erat, sed brevi tem pore re s titu tu s est.

III
dol5res “ at-P0stea— - « - S
I N o n p riu s d o rm ie m u s , q u a m ne g o tia nostra f i n i t a e ru n t. 2. A d Lace d ae m o nios
I I G a l l i R o m a m e x pu g nant et A thenienses le g ati m issi s u n t et ita iussu regis d ic e b a n t: «N isi regi nostro aq u a et t a ­
ra datae eru n t, urbes vestrae d e le b u n tu r. 3. L ib e r i p ra e s id iu m e ru n t, si bene e d uc ati
- Q u a rto saeculo an te aeram -nostram R o m a in m ag no p e ric u lo e rat. G a lli e n im c u m
erunt 4 C u m copiae e castris eductae eru nt, in hostes d u ce n tu r. 5. O p p id a vestra sabs
co pus R o m a n o r u m ad flu v iu m A llia m conte nd e rant et R o m a n o s fu g e ra n t. M u lt i R o m a ­
n i ce cid e iant. T u m R o m a n i C a p ito liu m defendere c o n s titu e ra n t. G a ll i in p ortas irru ­
m u n ia n tu r si ipsi v ir i fortes fu e ritis . 6. R e s p o n d e b o t ib i, sed n o n an te , q u a m m ih i
ipse responderis. 7. Im p e ra to r ad m ilite s : «M ilite s, si hostes a v o b is v ic ti e ru n t, prae­
perant Tecta ince nd e rant. M arcus M a n liu s fo rtite r d e fe n d it neque se d e d i" Sed m ag n a
m i i vobis d a b u n tu r !» 8. S i classis h o s tiu m superata e rit, m ile s , q u i (який) p rim u s n a ;
in o p ia fr u m e n ti R o m a n o s p re m e b a t. M a n liu s cum G a llis de in d u t iis e g it. R e g u lu s G a l­
vem h o s tiu m ascenderit, corona n a v a li o rn a b itu r. 9. S i c a p t iv i a vo b is R o m a m adduc-
lo ru m m a g n u m a u r i p re tiu m poposcerat. «Si au ru m », in q u it, «pependeritis, decedam
erunt, p rae m ia m u lta v o b is d a b u n tu r ! 10. M iles, q u i (який) a liu m p e ric ulo h b e ia v .r ,
S i p re tiu m no n s olv e ritis, neque v iris, neque fe m in is, neque pueris p arcam » Rom ani
a u ru m s uu m tra d id e r u n t, tam en G a lli co n te n ti non e ia n t. et v it a m servaverit, corona c iv ic a o rn a b itu r.

IV De cahsa b e lli T ro ia n i
III
E ra n t n u p tia e P e le i, regis T hessaliae, et T h e tid is deae. O m ne s dei in v it a t i erant,

d fb ii ?Спш P m m U t3 b itis ’ Si ° m n !a a u d iv e ritis . 2. S i te ro g a v e ro , no nne resporr praeter D is c o rd ia m . D ea D isco rd ia e ira c o m m o ta est et m a lu m aure u m m ter epu
I t b , і СГ « Г т Ve, f nm U S ’ scr’ b pm its ad te. 4. S i hostes o p p id u m e x pu g n av e rin t, te- la c ta v it in q uo (на яком у) in s c rip tu m erat «P u lch e rrim a e » (найкрасивішій) D iu
d e le b u n t; o. P h ilip p u s , M ace d o nu m rex, L ac e d ae m o n iis scripsit: «Si in L ac o n ic am ve- lu n o M ine rva, V enus de m a lo ce rtabant:; D e n iq u e iussu Io v is a M ercurio ad P andem ,
іего, fm ib u s vos e x tu rb ab o ». L a c e d a e m o n ii re scripserunt: «Si». 6. H o m o q u id a m ser- r e g is 'P r ia m i filiu m , ductae eran t. lu n o P a r id i p o te n tia m , M in e rv a s a p ie n tia m \emus
Г Я Ї Г «P ™ busne eris' si te em ero?» Servus re s p o n d it: « E t ia m , si n o n emeris». H e le n a m , p u lc h e rrim a m m u lie r u m , prom-isit. P a ris V eneri m a lu m t r a d id it . P aulo p o ,
/. N io b a in q u it. « L a to n a m o rb am a p p e lla b itis , si m e cu m c o m p a ra v e ritis . T ib i seri-8 a P ria m o 'patre in G ra e ciam m issus est. Ib i H e le n a m , M e ne la, regis - o r e m , rapuu
b am si o tiu m habuero. 9. Si h o m in ib u s profueris, in c a la m ita te t ib i non deonnf H in c b e llu m T roia n u m in c ip itu r . M ultos annos ad T roiam ^ pugnatum e.a . -

2DoZZ’hT P? Uer° frang6re’ °C

Cu
lt1
bo
'1
'•R
id
?b
is
-
D o n a d a b u n tu r de p e c u n ia q u a n ta m senatus decreverit.
si e p is tu la m m eam legeris.' T roia a G raecis d o lo ca p ta et d e le ta est.
209
208
 С Т У П Е Н І П О Р І В Н Я Н Н Я П Р И К М Е Т Н И К ІВ ibi e tia m m u lto m in o re m n u m e ru m n a v iu m lo n g a ru m h a b e b a n t q ua m Persae. 9. Q u ie s
o p tim u m m e d ic a m e n tu m est. 10. G raeci in S ic ilia Ita lia q u e p lu rim o s p o rtu et m e ­
І liores agros o ccupaverant. 11. Pauperes sunt m a g n ific e n tio re s q u a m d iv ite s . 12. Xan-

L N o stro lab o re v ita m h o m in u m tu tio r e m et o p u le n tio re m reddere stu d e m u s .

tippe, Socratis uxor, m ale d ic e n tiss im a erat. 13. A q u a m a x im e necessaria est plantis .
ct h o m in ib u s . 14. D is c ip u lis ex em pla m agis idonea sunt q u a m praecepta. 15. U ltim a e
2. A estate nocies sun t breviores q u a m hiem e. 3. A u r u m g rav iu s est q u a m arg e n tu m .
G e rm a n ia e partes n u n q u a m in fid e R o m a n o r u m erant. 16. In inferiore parte It a lia e mul-
4. D a n u v iu s lo n g io r et la tio r est q u a m R h e n u s. 5. V er iu c u n d iu s est q u a m a u tu m n u s .
tae co lo niae G ra e co ru m eran t. 17. Caesaris te m p o rib us B r ita n n ia e pars inte rio r ap p e l­
6. Pastores oves in pascua fe licio ra a g u n t. 7. D ies c a lid io re s sunt a u tu m n o . 8. A lpes m o n ­
la b a tu r ab in co lis, q u i in in su la n a ti erant. 18. It a lia inferior a R o m a n is m ag n a G ra e ­
tes a ltis s im i E u ro p a e sun t. 9. In a ltis s im is m o n tib u s aer p uris sim u s est. 10. Ferrum est
cia a p p e lla b a tu r, quod G raeci p rio rib us te m po rib us p lu rim a s colonias ib i c o n d id e ra n t.
u tilis s im u m , a u ru m p re tio sissim u m . I I . S a lu b e rr im u m tem pus ver est. 12. C a m p a n is
19. In te rd u m interior a b d o m in is m e m b ra n a ru m p itu r , superior cu tis au te m inte g ra est.
p u lc h e r r im a regio Ita lia e erat. 13. C a m p a n ia erat u b e rrim a v in o et fru m »n to 14 A r a ­
20. A tla s duos arcus habet: arcum an te rio re m , id est arcum v e rte b ra le m , et arcum pos-
b u m e q u i c e le rrim i et p u lc h e rr im i eran t. 15. U t regiones d is s im illim a e s u n t, ita inores
in c o la r u m d is s im illim i s u n t. 16. D is s im illim i erant mores G e rm a n o ru m a n tiq u o ru m efc t-riorem , idi est arcum d o rsualem .

R o m a n o r u m . 17. R o m a n i celeberrim as u rb e s 'h a b e b a n t. 18. D o m u s G e rm a n o ru m humih-

II G entes Ita lia e
h m a e et an gu stissim ae erant. 19. T e m p la R o m a n a s im illim a eran t te m p lis G rae co ru m .
20. H o c d ic tu m C iceronis c la riss im u m est: «Res p u b iic a m ih i carior est quam v ita mea». It a lia m superiorem h a b ita b a n t G a ll i. P a rte m Ita lia e , quae cis A lpes s ita est, R o ­
m a n i G a llia m C ite rio re m vel C is a lp in a m a p p e lla b a n t. M a io r G a llia U lte rio r ve l T ran s ­
II D e regno P ersarum a lp in a a p p e lla b a tu r, q u o d trans A lpes s ita est.
R o m a n o r u m f in it im i erant E tru s c i, q u i p rio rib us te m p o rib u s ex A sia m I t a lia m
A n tiq u is s im is te m p o rib us Persae fortiores et be llicio re s erant ceteris o m n ib u s A siae
v e n e ru n t. In : io res partes Ita lia e in c o le b a n t S a b in i, A e q u i a liae q u e n a tio n e s. D i f f i ­
p o p u lis . C yrus, v ir fo rtissim u s et p ru d e n tiss im u s, Persas im p e rio M e d o ru m , gentis
c illim u m fu it cum S a m n itib u s foedus facere. P leraeque gentes It a lia e m ed ia e et in te r io ­
m u lto in fir m io r is et ig n av io ris , lib e ra v e ra t et co nd ito r ing en tis regni Persarum fu it.
ris R o m a n is p a re b a n t. It a lia m infe rio re m R o m a n i M a g n am G ra e ciam a p p e llab an t,,
B re vissim o te m p o ris s p a tio reg num P e rsaru m a m p lis s im u m fu it, et reges Persarum d i ­
q uo d G raeci ibi p lu rim a s co lo nias constitu erant.
v itis s im i et p o te n tis s im i fu e ru n t o m n iu m regum A siae. Persae non m odo cu m p o p u lis
A siae b e lla v e r u n t, sed e tia m c u m g e n tib is a lia r u m te rraru m . P a u la t im au te m d iv it ia » ,
et lu x u ria Persas im be llio re s et m o llio re s fecerunt. ADVERBIA

I I I De v a rie ta te m o rum
I
1. A lite r v iv u n t agricolae, alite r n a u tae . 2. A ud a cte r in re, in c o n s ilio p ru d e n te r.
M a g na est varietas m o ru m p o p u lo r u m . U t regiones d is s im illim a e sun t, ita mores
3 Syracusae ab A rc h im e d e d iu tis s im e d e fendebantur. 4. D uces no stri sapienter rem
in c o la ru m d is s im illim i su n t. A liis te m p o rib u s p o p u lis a lii mores sun t. D is s im illim i
p u b lic a m no stram re g un t. 5. G raeci T roiam m ag is d o lo q u a m fo rtitu d in e e x p u g n a v e ­
erant mores G e rm a n o ru m a n tiq u o r u m et R o m a n o r u m . R o m a n i p u lc h e rrim a ae d ificia
et celeberrim as urbes h a b e b a n t; dom us G e rm a n o ru m h u m illim a e et angustissim ae erant
runt. 6. A crite r et vehem enter G raeci ap u d M a ra th o n e m p u g n a v e ru n t. 7. N um quam

N o n n u lla e gentes G e rm a n o ru m te m p o rib u s Caesaris certas sedes no n h a b e b a n t. R o m a n i

R o m a n i acrius et v e h e m e ntiu s p u g n a v e ru n t q u a m a p u d C annas. 8. Saepe G e rm a n i eunt
G a llis acerrim e p u g n a v e ru n t. 9. E q u ite s R o m a n i celerius ad flu m e n v e n e ru n t quam
h a b e b a n t te m p la p u lc h e rrim a et s im u la c ra d eo rum pretiosa, G e rm a n i im agines d eo rum
non h a b e b a n t. hostes. 10. M ilite s nostri fines rei p u b lic a e nostrae v ig ila n te r c u s to d iu n t. 11. R o m a m
in th e a tro c la m a b a n t: p ulchre, bene, recte. 12. E q u u s celeriter c u rrit. 13. A v is celer tus
volat. 14. A m ic i nostri o p tim e v a le b a n t. 15. T em pus ce le rrim u m celerrim e fugit.
О С О Б Л И В О С Т І У Т В О Р Е Н Н Я С Т У П Е Н ІВ
16. O p tim e v a le te , a m ic i! 17. Pedites G a lli pessime erant a r m a ti, m u lto peius q u a m m ili­
П О Р І В Н Я Н Н Я П Р И К М Е Т Н И К ІВ tes R o m a n i. 18. E q u ite s G a llo r u m m e lio ra arm a h a b e b a n t et saepe m agnopere R o m a ­
nos in fe s ta b a n t. 19. F a c iliu s est dicere, q u a m agere. 20. Mos erat S p a rta n is breviter
І
respondere, fortiter pugnare.
2. T arq u in iu s Superbus
L B o n a v a le tu d o m u lio m e lio r est q u a n i m a x im a e d iv itia e .
pessimus et crud e lissim us erat. 3. H one sta fa m a m e lio r est q u a m p e cu nia . 4. Terra m aio r II De A egypto

est lu n a , m in o r sole. 5. H o m in e s m e liu s o culis, q ua m a u rib us cred unt. 6. Sol m u l t o ' A egy ptus o lim reg num A fricae erat. In co lae A e g y p ti a n tiq u itu s p ra e c ip u e ^ a g u c u l-
m aio r est q u a m terra. 7. A p u d omnes fere gentes m a n r e s n a tu a m in o rib u s c o lu n tu r. tu ra m exercebant et m e rca tu ra m cu m p o p u lis E u ro p ae , praesertim cum Graecis. N ilu s
8. In p ug na a p u d S a la m in e m no n so lu m plures erant Persae q u a m G raeci, sed Graeci flu v iu s antea erat et n u n c est b e ne ficiu m n a tu ra e , q u ia in A e gy pto raro p lu it . Nilus-

210 211.
14*
a u te m extra rip a s d ifflu it terram que irrig a t. Ita q u e agricolae A e g y p ti h a b ita b a n t non
procul a rip is N il i . S ilv a e in A e gy pto non erant. E p la n tis eran t in hortis fic i, citri, IV De Nioba
p a lm a e , in lim o s ia — p ap y ri et lo ti. M e ta llis A e g y ptu s non a b u n d a b a n t; erat q uid e m N io b a , T a n ta li filia , uxor erat A m p h io n is , regis T h e b a n o ru m . Propter p otentia;:,
et au ru m et a rg e n tu m in A e gy pto , sed p aru m .
et d iv it ia s m a r it i et propter sua m p u lc h ritu d in e m N io b a superbissim a fu it, m ax im e
a u te m ea de causa, quod m u lto s liberos h a b u it. M ulieres et virg in e s a liq u a n d o L ato na e,
P R O N O M IN A DEMONSTRATIVA. m a tr i A p o llin is et D ia n a e , s a c rific a b a n t. N io b a eas v itu p e r a v it et «Cur»,— in q u it ,—
P R O N O M E N RELATIVUM «ei, non m ih i s acrificatis? P u lc h r itu d in e , p o te n tia , d iv itiis , e tia m geneie omnes h o m i­
nes supero. T a n ta lu s est m ih i pater, Io v em a v u m a p p e llo . S pectate liberos. L a to n a m

1. T otus h ic m u n d u s , universa haec terra, im m e n su m hoc m are natQrae opus est. o rb am a p p e lla b itis , si m e cu m eam com p arave ritis. Ego q u a ttu o rd e c im liberos habeo,

H u ic om nes p are n t, h anc om nes a m a n t. 3. S e na tu s haec in te lle g it, consul v id e t, hic illa duos».
E a re N io b a L a to n a e ira m e x c ita v it. Dea s ta tim libe ris suis o m n ia n a rra v it,
tam en v iv it. 4. D e hoc m orbo ille m edicus p e r itu s inte rrog ari debet. 5. I i l a verba semper
m em oria te n e b u n tu r. 6. H is d is c ip u lis i l l i septem colles R o m a e a n tiq u a e no ti sunt. et A p o llo : «A ud acia verba»,— in q u it ,— « is tiu s N io b a e poenae d ig n a sunt». Id e m d i.o i

7. H u ic p e riculo hae duae res eran t a u x ilio : scien tia et pax. 8. C u n c ti verbis h u iu s m a ­ D ia n a . L ib e r i, precibus m a tris c o m m o ti, in arcem T h e b an o ru m v e n e ru n t, et Apollo

g is tratu s m o n e n tu r. 9. Tu q uo q ue illis verbis m oneberis. 10. In illo m o nte R o m u lu s R o ­

filios, ilia filia s N io b a e s a g ittis ne c av e ru n t. It a N io b a e s up e rb ia ipsi causa d o lo ris fuit,
m a m a e d ific a v it.. 11. H i ipsi ta n to s tu d io la b o ra n t. 12. D is c ip u lu s piger sibi ipsi nocet m a r it o au te m , q u i de caede lib e ro ru m certior factus se ipse n e c a v it, et lib e iis eorum
causa p e rn ic ie i. M ise rico rd ia d e o rum N io b a in saxum m u ta ta est, lac rim ae q ue eius
non m ag istro . 13. In no b is ipsis est fons fo rtu nae . 14. Parentes s u n t o p tim i a m ic i l i ­
berorum ; libe nte r eos iu v a n t m u lta q u e beneficia iis t r ib u u n t. 15. S u n t q u in q u e partes e tia m n u n c m a n a n t.
orbis te rraru m ; m a x im a earu m est A sia . 16. M a x im a laus A c h illis et U lix is est; h u iu s
P R O N O M IN A INTERROGATIVA.
e n im p ru d e n tia , i l li u s fo r titu d o c a rm in ib u s H o m e ri ce le b ra b atur. 17. Defende te tua
ip s iu s opera. 18. S u o iure noster ille E n n iu s sanctos a p p e lla b a t poetas. 19. H o c tempore P R O N O M IN A INDEFINITA.
i e b ru a ri hiem s frig id io r erat. 20. E u m om nes a m a n t, cu ius v irtu s o m n ib u s u tilis est. P R O N O M IN A NEGATIVA

11 D e G a llo r u m et G e rm a n o ru m deis I
Caesar in eis lib r is , q u i « C o m m e n ta rii de b e llo G a llic o » d ic u n tu r , et de b e llis , quae I. Q u id carius est q u a m p a tria ? 2. Q u is carior est q u a m a m ic u s a m ic o ? 3. Q u i poe­
cum p o p u lis G a llo r u m et G e rm a n o ru m R o m a n i d iu g e re b ant, et de m o rib u s institutis- ta d u lc io r est q ua m H o m e ru s? 4. Q u o d decus p u lc h rio r est q ua m v irtus? 5. C u i nostrum
que eo rum scrib e ba t: G a lli d eorum m a x im e M e rcuriu m c o lu n t. H u n c v ia r u m ducem , s u n t ig n o ta c a rm in a p o e ta ru m n o stro ru m ? 6. Q u e m p o e ta m m ag is la u d a n t q ua m H o ­
hunc m e rca to rum custodem a p p e lla n t. P ost h u n c c o lu n t A p o llin e m et M artem et Iovem m e ru m ? 7. Q u id est d u lc iu s q u a m nom en patriae ? 8. C u iu s vocem au d io ? 9. In qua
et M in e rv a m . D e h is deis eandem fere o p in io n e m , q u a m re liq u a e gentes, h ab ent: luppi- urbe v iv im u s ? 10. A d quem scribis? 11. P h ilo s o p h u s q u id a m , n o m in e B ias, d ix it:
'.er im p e riu m d e o rum tenet, A p o llo m orbos d e p e llit. M ine rva o perum atq u e a rtific io ru m «.Om nia m ea m ecum porto». 12. A p u d S p artiate s erat genus q u o d d a m h o m in u m , q uo d
i it ia tr a d it. M ars b e lla regit. H ilo t a e a p p e lla b a tu r, q uo ru m m ag na m u ltit u d o agros c o le b a n t. 13. A n tiq u is s im is tem ­
poribus neque q uisq ue servieb at, neque q u id n a m p riv a ta e rei h a b r b a t. 14. O p tim u s
III D e Croeso et So lvn e q uisq u e m odestissim us est. 15. Q u id q u id id est tim e o D anaos et dona ferentes (V ergi!.)
16. In v it a a p iu m est a liq u id , q u o d c iv it a t i h o m in u m s im ilis est. 17. Q u a e d a m bes­
C u i vestrum fo rtu n a Croesi, regis L y d ia e , n o ta est? E is, q u i v ita m eius ign ora nt,
tio la e h ab e n t v ita m u n iu s d ie i. 18. E lo q u e n tia p a ritu r e x e rcita tio ne q u a d a m . 19. H o ­
de sup e rb ia eius n o n n u lla narrab o .
m in i, q u i m o rtem tim e t, semper a liq u is terror im p e n d e t. 20. N o n c u iv is p lacet, quod
Croesus in A siae urbe h a b ita b a t, cui no m e n erat Sardes. H ic rex, cuius d iv itia e
a lic u i placet. 21. N em o praeter m ercatores in B r ita n n ia m a d v e n it, sed iis ipsis ninii.
e rant ingentes, m a g n a m p o te n tia m h a b e b a t.
praeter o ram m a r itim a m n o tu m est. 22. N e m o m e lio r fu it h o m in e illo , nem o clarior,
A liq u a n d o S o lo A th e nie nsis, q ue m G rae ci inter septem sapientes n u m e ra v e ru n t,
nem o honestior (Cic.). 23. N ih il est a g ric u ltu ra m e liu s , n ih il d u lc iu s (C ic.). 24. N u llu s
ad Croesum v e n it. Iussu regis om nes d iv it ia e regiae ei m o n s tra b a n tu r. D e ind e Croesus
locus t ib i d u lc io r esse debet p a tria . 25. N e m in i p lu ra debem us o ffic ia q ua m p are n tibu s ,
eurii in te rr o g a v it: « Q u is felicissim us o m n iu m est.J» Ille : «T ellus A th e n ie n sis»,— in q u ­
it,— «m e a sen te ntia, felicissim us fu it, n a m ei b o n i et p ro b i lib e ri eran t, et pro p a tria II A le x a n d ri ad A ris to te le m e p is tu la
u gn ans v ita m e ffla v it. E t res h u m a n a e caducae sunt et saepe m u ta n tu r» . A lexander A ris to te li s a lu te m d ic it

V ic im u s hostem et s up erav im u s arenas. Sed ex o rd in e o m n ia d e sc rib a m . P o stq u a m

ex ercitum in A sia m tra n s p o rta v i, Persas ad G ra n ic u m flu m e n v ic i to ta m q u e A sia m ser­
v it u t e b a rb a ro ru m lib e ra v i. P lu r im a e urbes ipsae m ih i se tra d id e ru n t; paucae portas
 cla u se ra nt, eas v i et arm is cepi. Regem ip s u m D a re u m ad Issu m v ic i m ag n a m q u e prae­ Д ІЄ С Л О В А , С К Л А Д Е Ш 3 SUM, FERO, F IE R I
d am feci. U n a T yrus, quae in in su la p o s ita est, portas clauserat. E a m urbem terra ma-
riq u e o p p u g n a v i et se p tim o m ense cepi. P a u lo post e x e rcitu m in A e g y p tu m d u x i. E am I
P e rs a ru m p ro v in c ia m fa cile e x p u g n a v i et inco lis lib e rta te m re d d id i. In ora A e g y p ti
i . A m ic u s noster t ib i ad e rit, sic ut m ih i saepe aderat. 2. O p tim u s n o stru m cu n c ti
uro e n i condere c o n s titu i, quae A le x a n d ria v o c a b itu r. M is i t ib i lap id es raros, p la n t a ­
d is c ip u lis praeerit. 3. I n lib ris p o e ta ru m n o stro ru m m u lta e et verae sen te ntiae in su n t.
r u m et a n im a liu m genera v a ria.
4 S t u d iu m lin g u a r u m n o v a r u m n o b is pro de rit, a m ic i. 5. F a b u la e p o e ta ru m no n solu m
V iv e v a le q u e , m ag ister carissim e!
te et nos docent, sed e tia m t ib i n o b is q u e pro su nt. 6. B o n a e x e m p la pueris semper p ro ­
desse p o tu e ru n t, m a la saepe o b e ru n t. 7. A m ic u s verus in o m n ib u s p e ric ulis adest, ade­
VERBA D EPON EN T IA . ra t, ad e rit. 8. S e q u a n i c r u d e lita te m absentis A r io v is ti ta m q u a m praesentis h o rre b a n t.
VERBA S E M ID E P O N E N T IA 9. V ir bonus n u n q u a m deerit a m ic is in rebus adversis. 10. S in e v ir tu te n u n q u a m vera
a m ic it ia esse potest. 11. U b i n u n c has res adversas constanter fers, ita postea o m n ia

I c o m m o d a t ib i a lla ta p a tie n te r feres. 12. O m nes eadem d if fic ilia ferim us. 13. Fer p a tie n ­
ter onus, fac sapienter opus. 14. O nus, q u o d aequo a n im o fertur, le vius fit . 15. A p u d
i. V ir tu te m cla ro ru m v iro r u m non so lu m a d m ir a r i, sed e tia m im it a r i debem us R o m a n o s do te m no n uxo r m a r it o , sed u x o r i m a r it u s offert. 16. In co lae t o tiu s G alliae
2, N o n m o riu n tu r opera p o e ta ru m c la ro ru m . 3. M e d ic a m e n to ru m ac tio n e m v ir i d o cti lin g u a , in s titu tis , legibus inte r se d iffe re b a n t. 17. O m n iu m consensu ad V ercin g e to ri­
m a n im a lib u s p r im o e x p e riu n tu r. 4. Belgae ab fin ib u s G a llia e o riu n tu r. 5. Q u i iure gem im p e riu m G a llia e d e la tu m est. 18. C eleriter fa m a caedis m e rca to rum R o m a n o r u m
u tit u r , n e m in i fa c it in iu r ia m . 6. P o p u lu s R o m a n u s p a r fim suo pro prio , p a r lim co m m u n i
ad om nes G a llia e c iv ita te s p e rla ta est. 19. P arrhasiu s ta b u la m tu le ra t in q u a p ue rum
o m n iu m h o m in u m iure u te b a tu r. 7. H ic m o rtu i v iv u n t et m u ti lo q u u n tu r. 8. B o na
pin x it. 20. Z e u x is p a lm a m P a rrh a sio d e tu lit. 21. A p u d veteres R o m a n o s agricolis f ie ­
e x e m p la im it a r i d e bem us. 9. M a g is tri d iscip ulo s h o rta n tu r. 10. E go recte operam m eam
b a n t consules. 22. E x m e ta llo in s tru m e n ta fiu n t . 23. H o c fieri potest in p ro vinciis.
. ia c io , tu au te m sem per so lu m p o llic e r is . 11. M ih i erat in a n im o proficisci in G rae ciam ,
24. N ih i l fit sine v o lu n ta te . 25. N e m o f it casu bonus.
i2. In b e llo p o p u li m u lta m a la p a t iu n t u r , im m o vero m u lt i m o r iu n tu r . 13. P o p u li so­
ciis d o na la r g iu n tu r . 14. S cyth ae per m o ntes et silv a s v a g a b a n tu r. 15. Cicero o p tim e de I I D e tr iu m p h o R o m a n o
іе p u b lic a m e ritu s est. 16. Servius T u lliu s E tru sc o ru m in iu ria s u ltu s est. 17. G lo ria
v ir tu te m ta m q u a m u m b ra s e q u itu r. 18. D u lc e et decorum est pro p a tria m o ri. 19, M a g ­ M ag nus honor im p e ra to ris R o m a n i erat triu m p h u s . M ag na m u ltit u d o c iv iu m t r i ­
nos h o m in e s v ir t u t e m e tim u r , n o n fo rtu n a . 20. L a e ta m u r n o v is lib ris , quos no b is d o ­ u m p h o intererat; e tia m legiones v ic tric e s aderant; eis le g io n ib u s im p e ra to r praeerat.
n a v is tis . 21. Sem per im it a m in i mores fa cta qu e e o rum . 22. Caesar ve re b atur ne H e l­ Jn p o m p a t r iu m p h a li e tia m p rinc ipe s v ic ta r u m g e n tiu m d u ce b an tu r a liiq u e no b ile s,
v e tii e tia m p ro v in c ia e R o m a n a e no cerent. 23. Caesar co h o rtatu s suos p ro eliu m c o m m i­ omnes catenis aureis o n e ra ti. Ingens erat nu m e rus p la u s tro ru m , q uo d ingens praeda
s it. 24. C o n co rd ia p arvae res crescunt, disco rd ia m a x im a e d ila b u n tu r . 25. Nervii v in u m a lite r p o r ta ri non pote rat. E o tem pore U r b i n ih il o rn a m e n ti deerat. N ih il au te m tam
re liq u a s q u e res ad lu x u r ia m pertinentes ad se im p o rta ri no n p a tie b a n tu r. 26. Caesar p rae c laru m excogitare possum us, quam spectam en im p e ra to ris t r iu m p h a n tis . P o st­
tin u m p ag u m H e lv e tio ru m u ltu s est, q uo d H e lv e tii p rio rib u s te m po rib us consulem q u a m ad C a p ito liu m p o m p a p e rv e n it, im p e ra to r tr iu m p h a n s Io v i tauros albos im m o ­
Romanu-m aggressi interfecerant. 27. Caesar nactus idoneam te m pestatem cu m exerci­ la b a t. Post s a crific iu m in C a p ito lio ce le b ra tu m ep ulae - sp le nd id ae p a ra b a n tu r.
tu profectus est. 28. H o m in e s ae g ro ti aq u a frig id a in te rd u m pro m e d ic a m e n to u tu n tu r .
29. E t g a u d ia et dolores n o b iscu m sem per p a rtiris . 30. Caesar exercitui fru m e n tu m Д ІЄ С Л О В А VOLO, N OLO, M ALO, EO, EDO
m e tir i d e b e b at. 31. Q u o d o m n ia ausi s u n t, m u lta ad e p ti s u n t. 32. Q u a de causa audete
vos q u o q u e J jm n ia ! 33. S u e b i frig id is s im is locis q uo q ue in flu m in ib u s la v a ri so le b a n t. I
34. N aves e o d em , u n d e erat profecti, re v e rtu n tu r. 35. A u x ilia r ib u s ad p ug na m non m u l­
1. V o lo versibus c o tid ie m e m o ria m m e am exercere. 2. Cur illo c o n s ilio u t i non
lu m Caesar c o n fid e b a t.
vis? 3. A u t prodesse v o lu n t a u t delectare poetae. 4. P a ra tu s sum e x ire . 5. N o lo de usu

II H erodo tus
servorum d isp utare , in quos s u p e rb is sim i et c ru d e liss im i sum us. 6. D iu tiu s te m orari
no lo . 7. N o li tu rb a re circulos meos! 8. S t u lt u m fa c it fo rtu n a , quem v u lt perdele,
H e ro d o tus H alicarn as siu s in terras rem otissim as profectus est, m u lta s e nim res 9. Id e m ve lle atq ue idem n o lle ea d e m um est vera a m ic it ia . 10. N o n raro ex d u obus a m ic i)
cognosci p oterat. Ita q u e in A e g y p tu m v e n it d iu q u e ib i cu m sacerdotibus versatus est alte r v u lt , q uo d alter no n v u lt . 11. B e llu m n o lu m u s , sed omnes im p e tu s h o s tiu m pro­
m u ita q u e d id ic it. In d e ad Phoenices p e rv e n it, q u i m u lta r u m a r tiu m p e r iti. Ars seri-' p u ls a b im u s . 12. Im p e ra to r le g atis h o s tiu m ; «Si ite ru m », in q u it , «m ecum congredi vub
bere a P h o e n ic ib u s in v e n ta est. D e in d e H erod o tus B a b y lo n ia m a d iit, postea dom um tis , ego p ara tu s sum pug nare , si pacem hab e re m a v u ltis , a b ic ite arm a». 13. M u lt i sci­
revertit. u n t, quae recta sun t, sed facere n o lu n t. 14. Q u a e v o lu m u s id libe nte r credim us,

214 2І5
 , Г K o l , t e*es graviores Qifferre m tempus futurum . 16. Ciceroni in patriam redeunt: ma s u lib u s g u b e rn a ta est. 23. I n to to corpore h u m a n o n u m e ra n tu r ossa d u ce nta s e x a g m ta .
■‘ " a m ii UQ0 ':'V,U'm 111 fo ru m o b v ia m p r o d a t.
17. Cras ad urbem ibo 18 \d г » , я Z4 In p u g n a M a ra th o n ia o cc is i sunt e num ero P e r s e u m , ut rerum scriptores an ic a t
ens, a m .c o m scholam eunti occurri. 19. Germ ani cum armis e castris exierunt e i ‘ad tra d u n t, sex m ilia et q u a d rin g e n ti, e nu m e ro A th e n ie n s iu m - centum n o n a g in ta duo.
iumen proficiscebantur, plerique vi flum in is oppressi perierunt. 20. I, bone quo vlriu-
N U M E R A LIA O R D IN A L IA
e k Г о Г і 'm 2?Ur T , abier,ant’ Vere 3d "°5 redeUnL 22’ Vir fortis’ omni ocri-
o bv lam - 23- Luna m ih i tremulo praebet lumen eunti (Ovid.). 24 Adi formlc-m
puu et ab ea disce sedulitatem . 25. Magistri praeire debent exemplis. 26. Vos estis
tun ■em panem quem nos edimus. 27. Esto, quod parentes tib i parant. 28 Sus est v«\» H o ra est vice sim a q u a rta pars d ie i. Mensis t r ig in ta a u t tr ig in ta u n u m solus F e b ­
81 mvenlre P0test- 29- Vos es!e’ 4U0d adest. 30. Bene laboram us, i u c u n d e f c . ru a riu s d u o d e trig in ta au t u n d e tr ig in ta dies c o n tin e t. N o m in a m e n s iu m R o m a n a e s u m
o rig in is. A n tiq u is s im is au te m te m p o rib u s ap u d R o m a n o s an nus fu it decem m e nsiu m ,
II D e G e rm a n o ru m a n tiq u o r u m m o rib u s P r im o m ensi nom en fu it M a rtiu s , q u in to Q u in t i l is , sex o S e x tU is se p tim o Septem bei
o ctav o O cto b er, no no N o vem ber, decim o Decem ber. N urn a, alter rex R o m a n o r u m ,
m « . ^ ? . agricuJt0™e n on studen{; m aSna Pars victus eorum in lacte, caseo c v a e
onsistit. Cibi genere et exercitatione et libertate vitae vires aluntur et corpora imm- v a n u m e ru m m e n s iu m duobus a u x it et o rd in e m h o ru m m u t a v it . Postea R o m a n i Q m n a -
m agnitudm e g ^ m n i u r A tque consueverunt locis frigidissim is pellibus corpora te - re le m m ensem I u liu m , S e x tile m A u g u s tu m n o m in a v e r u n t. Iu lio no m e n est Iu lio , C
' Vp f! m, f u m m ib u f Cum civitas bellum gessit, magistratus creantur. E i bello pra­ sare, A u g u sto - ab A ug u sto im pe ra to re . P rim o m ensis d ie i no m en fu it K a le n d a e qm
in to N o nae , te rtio decim o Id u s; m ensibus au te m M a rtio , М а ю , Iu lio , O c to b ri septm .o
to suos m s 7
Uitcr d ic u V\ Т СІ5ЧиЄ ЬаЬЄП‘-
n t controversiasque ІП РаСЄ
decernunt. РГІПСІРЄ5 ге^і5пит at(Iue P^nnrr
d ie i f u it N o nae , Id u s q u in to d ecim o , .
G e rm a n i n o n agri m o d u m ce rtu m h ab e n t au t fines p roprios, sed m a g istra tu s a * '
( IP N u m m a r iu m h is to riae R o m a n a e
с о І 'іп Г Ш a n n ° S SlngUl0S h 0 m in ib u s agros a t t‘-ibuunt a tq u e a n n o post a lio tra n s ire
A nnos n u m e ra b a rtP R o m a n i ab an no U rb is co nd itae , q u i fu it an te aeram nostram,
septingentesim us q u in q u a g e s im u s te rtiu s. In it io reges per annos circiter ducentos
°№Kla ІПІ“ " iunct“ “ ' nl' 01 • T» “
e u in q u a g ih ta c iv ita te m ad a r b itr iu m suum re x e ru n t. A n n o q uing e ntesim o no no s u e
ab U rb e c o n d ita ducentesim o quad rag e sim o q u a rto , p o stqu am expulsus est ex ie g t.
N U M E R A L IA C A R D IN A LIA T a rq u in iu s Superbus, creati s u n t d u o consules. H u n c s ta tu m q u in q u e fere saecula o , -
servav e run t R o m a n i. Ia m an n o ducentesim o sexagesimo sexto to ta fere I t a lia m p o t i ­
I
ta te R o m a n o r u m fu it. _ .
i. Q uattuor sunt anni tempora: ver, aestas, autumnus, hiems. 2. Condita est Car- A n n o t r i c e s i m o im p e riu m o c c u p a v it A ug u stu s, q u i p rim u s im p e ia to r P°P 1
Lago septuaginta duobus annis ante, quam Rom a. 3. Iussu Caesaris Bellovaci ses-n- n i fu it Im p e ra to rib u s p a ru it im p e riu m R o m a n u m usque ad a n n u m q u a d ring e nte sim u m

tos obsides ei dederunt. 4. Februarius duodetriginta vel undetriginta dies habrf sep tuag e sim um sextum aerae nostrae sive m ille s im u m d u ce n te sim um tric e sim u m ai-

Fines H elvetiorum m longitudinem C L X X X patebant. 6. Citharista quidam , S tra N m ' U rb e c o n d ita .

ub nomine, in schola sua novem M usarum simulacra et A po llin is statuam h a b u i t
m .c.puios vero duos. 7. Septem fuerunt reges R om ani. 8. Sex menses d im id ium
I”
1 Ter terna sunt novem . 2. O terque quaterque b e a ti, q u i p a tria m m s e rvitu te №
, ApUd Gl ;a e C 0 S Musae num erabantur. 10. In legione Rom ana Caesaris tempori.
•■t.b sex m i.ia m ilit u m erant. 11. R o m u lu s s ep te m et tr ig in ta annos reg nab a t. 12. Armus- v id e b a tis . 3. A lii menses h ab e n t tricenos dies, a lii tricenos singulos, m ensis au tem F e b ­
.^ b e t trecentos sex agm ta q u in q u e vel sex dies, m ensis tr ig in ta dies vel trig in ta u n u m ru aris d u o d e trig in ta dies n u m e ra t. 4. C o n s u lib u s b in a m ilia m ilit u m d ata sun t. 5. U t

• o. Classem s e p tu a g in ta n a v iu m M iltia d e s h a b e b a t. 14. in se n atu R o m a n o p rim u m cen- R o m a e consules, sic C a rth ag in e q u o ta n n is b in i reges creab antur. 6. Copiae nostrae u i

Un v ir. illu stres et sapientes eran t, de in de trecenti, postrem o sescer.ti. 15. D u o cum
- cum t idem , n o n est idem . 16. In .le g io n e R o m a n a decem cohortes, in cohorte tres ma-
m p u h , in m a n ip u lo duae centuriae; ce n tu ria ce n tu m m ilite s h a b e b a t, deinde quinaim -
II' ? V,gi,ltl' аПП5П,т est a d u l«cens, homo sexaginta annos natus ‘ es!
enex. 18. O vidius scripsit quattuor libros E pistularum ex Ponto. 19. Duo m ilia equi­
es m pugna ceciderunt. 20. Fines H elvetiorum in longitudinem m ilia passuum C C X L
- dtitudm em C L X X X patebant. 21. Regnum Rom anum ducentos quadraginta quat­
tuor annos viguit. 22. Quadringentos duodeoctoginta annos respublica Rom ana a co n­
castris A lesiae te ne b an tu r, h o s tiu m au te m b in is .
G E R U N D IU M
I
1 O m n ib u s h o m in ib u s est in n a ta c u p id ita s discendi. 2. H o m in is m ens a litu r d is ­
cendo et co g ita nd o . 3. Legere u tile est, legendo libros docem ur et d e le ctam u r. 4. Q u in ­
tus F a b iu s n o v a m v in c e n d i ra tio n e m in v e n it; non p ug nare. 5. Breve te m pus aetatis

217
 •satis lo n g u m est ad bene honesteque v iv e n d u m . 6. N u lla aetas ad p e rdiscendum sera II De Archimedis morte
-est 7 H o m o ad in te lle g e n d u m et ag e n d u m n a tu s est: 8. I n d is p u ta n d o veritas g ig n itu r.
M arcellus, R o m a n o r u m consul, ad Syracusas, u rbe m S ic ilia e n o b ilis s im a m , opp y g
E x discendo c a p im u s v o lu p ta te m . 10. B onus orato r discendo anim o s a u d ie n tiu m d o ­
nar-das missus est. A rch im e d e s, q u i ea te m pe sta te Syracusis fu it u rb is defendendae
cet, de le ctat et p e rm ov e t. II T hem istocles m a ritim o s praedones persequendo m are
causa, opera R o m a n o r u m d is tu r b a b a t. A rch im e d e s, d u m in pulv e re q ua sd a m to rn u s
litu m r e d d id it. 12. D e fe nd e nd i haec causa non g lo ria n d i elo qu o r. 13. F a m a crescit
describit a tte n tiu s et m i li t i R o m a n o , q u i p rae d a n d i causa in d o m u m irrup e rat: «Q u is
« u n d o . 14. O m ne s c u p id i sum us c a rm in a p o e ta ru m R o m a n o r u m legendi. 15. Ex provt-
n a m es?» — in te rro g a b at, propter n im ia m c u p id ita te m illu d in v e s tig a n d i, q uo d re q u i­
oendo est a p p e lla ta p ru d e n tia . 16. A m ic i p a ra ti erunt ad s uc cu rend um miseris 17 M a ­
re b a t, n ih il re spo ndit n isi hoc: «N o li tu rb a re circulos meos». Ita q u e a m ilit e d e tru n c a ­
gister d iscen di causa profectus est R o m a m . 18. Ars scribendi a P h o e n ic ib u s in v e n ta est
tus est.
>3. J u p p ite r n u llo m ag is h o m in e m s e p a ra v it a ceteris a n im a lib u s , q u a m d icendi fa c u l­
ta t e ( Q u in t .) .
III De b e llo cu m B e lg is gesto

II De p e re g rin a tio n e H e ro d o ti Caesar ad m ilite s m onendos decurrit et le g io ne m d e cim am p e rv e n it. M ilit ib u s proe
Hi c o m m itte n d i s ig n u m d e d it. A tq u e , cu m in alte ra m p a rte m ite m m o n e n d i causa v e ­
H ero d o tus fu it egregius scripto r G ra e c o ru m . Is d iscendi causa terras m u lta s pera­
n ie b a t, p u g n a n tib u s occurrit.
g r a v it; m u lta e n im h om ine s d is c u n t p e regrinando et v id e n d o a u t a u d ie n d o . D e in d e E x ig u ita s tem poris ta n ta fu it h o s tiu m q u e a n im u s ta m p ara tu s, ad p u g n a n d u m ,
A e g y p tu m v e n it j b iq u e a sacerdotibus m u lta d id ic it. A e g y p tii e n im scrib e nd i, p in g e n ­ u t n o n m o d o ad in s ig n ia ac co m m o d an d a , sed e tia m ad galeas in d u e n d a s scu tisq u e te­
d i, s cu lpe nd i p e r it i erant; m e d ic i arte m e d e n d i flo re b a n t. In d e a d P h oe n ic es p e rv e n it, g im e n ta de trah end a tem pus d e fu e rit. D iu p ro e liu m anceps erat.
a q u ib u s ars s crib e nd i in v e n ta est. H ero d o tus res gestas G ra e co ru m in no ve m lib ris
scrip s it.
P A R T IC IP IU M FUTURI ACTIVI.
C O N IU G A T IO P E R IP H R A S T IC A ACTIVA
P A R T IC IP IU M FUTURI P A S S IV I,
CO N IN GAT 10 P E R IP H R A S T IC A PA SSIV A 1. M ilite s nostri v e n e ru n t cives suos lib e ra tu ri. 2. Q u i im p e ra tu ru s est alio , ipse
p riu s o b o e d ire debet. 3. A ve , im p e ra to r, m o r itu r i te s a lu ta n t. 4. H e lv e tii om ne fr u m e n ­
tu m in c e n d e ru n t, p rae te rq uam q uo d secum p o r ta tu ri erant. 5. Q u i v is u ri dom os, p are n­
I
tes, coniuges, liberos estis, ite m e cu m (L iv iu s ). 6. L e g a ti a D a re o , P e rsaru m rege, Cat-
I. O m n ib u s no b is o b te m p e ra n d u m est legibus p a tria e nostrae. 2. N o n p arc e nd um i Vsa» i nem v e n e ru n t petentes a u x ilia adversus G ra e ciam , cui illa tu r u s b e llu m D a re u s
est h osti. 3. N o b is pro p a tr ia p u g n a n d u m est. 4. A egrotus d ilig e n te r cu rand us est 5 e r a t 7. A le xand e r excursurus c u m v a lid a m a n u fuerat ad A th e n a s . 8. Ira s c im u r saepe
!n o m n ib u s rebus n o b is m odus a d h ib e n d u s est. 6. N ih il sine ra tio n e fa cie n d u m est! non illis q u i lae se ru nt, sed iis, q u i laesuri s u n t (Seneca). 9. Apes, q u u m la m e vo la tu rae
7. N u lla possessio, n u lla vis au ri et arge n ti p lu ris, q u a m v irtu s , ae stim a n d a est (C i­ s u n t, co nso nant vehem enter (V arro). 10. C u m h is versare, q u i te m e lio re m fa c tu ri sunt
cero). 8. N o n o m n is error s t u lt it ia est d ic e n d a (Cicero). 9. Lex iu b e t ea, quae facie nd a, (Sen.). 11. O m n ia , quae v e n tu ra s u n t in incerto iacent. 12. G a lli n u lla m gentem , per
p ro h ib e tq u e c o n tra ria . 10. L o q u e n d i e le g a n tia legendis o rato ribu s et p o e tis augentur! quas itu r i essent, parem arm is r a ti (L iv .). 13. V o b is c u m iter fa ctu i i sum us. 14. C«i-sai.
h . In s u la a b u n d a t m a te ria u t ili ad naves ae d ificand as. 12. Caesari u no die m u lta agen­ p o n te m trans R h e n u m fa ctu ru s et ex e rcitu m s uu m in G e rm a n ia m tra d u c tu ru s erat.
da erant, acies in stru e n d a, m ilite s co h o rta n d i, s ig n u m tu b a d a n d u m . 13. D u x urbe de- 15.. H a n n ib a l n u n q u a m cu m R o m a n is pacem co m p o situ ru s fu it. 16. L ib r u m lectu ius
ie n d e n d a m a g n a m g lo ria m s ib i p arare s tu d u it. 14. Xerxes G raeciae o p p rim e n d ae cau­ sum , q ue m m ih i a m ic u s d e d it. 17. P rofecturus eram ad te. 18. M a g na pars h o m in u m ,
sa in g e n te m ex e rcitu m c o m p a ra v it. 15. Т і. G racchus t r iu m v ir creatus est d iv id e n d is cu m n a v ig a tu r i sun t, de tem pestate no n c o g ita n t. 19. C a t i l in a eiusque socii b e llu m c i ­
•agris. 16. H e lv e tii ad pacem p e te nd am legatos m ise ru n t. 17. Legendo mens fo rm anda v ile m o tu r i sun t. 20. L e c tu ri sum us lib ro s de R o m a a n tiq u a .
e i. 18. O rato re s a n tiq u i bonis o ra tio n ib u s legendis dicere d is ce b a n t. 19. C o n s ilia pru-
c e n tiu m v iro r u m a u d ie n d a sun t. 20. N o bis p rim u m a u d ie n d u m , de in de a u d e n d u m et
A CCU SATIVUS CUM IN F IN IT IV O
ag e n d u m est. 21. N o b is .a liq u i v ir bonus d ilig e n d u s est. 22. V id e n d u m est, u tru m rnor-
j u s increscat an consistat an m in u a tu r . 23. Conversae s u n t o m n iu m m entes summa-
que c u p id ita s b e lli gerendi inie c ta est. 24. A d Caesarem le g ati G a llo r u m in castra v e ne ­
I
ru n t p u ig a n d i sui causa. 25. A egroto semper corpus exercendum est, si aestas n a ta n ­ 1. Scriptores narran t R o m u lu m et R e m u m conditores u rb is R o m a e fuisse. 2. S c i­
d u m est. 26. A rs regendae rei p u b lic a e d iffic ilis est. 27. N o bis c a rm in a ediscenda sunt. m us T ro iam a Graecis ca p ta m esse. 3. Servos in Colosseo cu m bestiis pugnavisse cons­
28. D is c im u s lib r is legendis. 29. R o m u lo et R e m o v ita non m o llis inter pastores acenda ta t. 4. N o tu m est s ta tu a m m a g n a m N e ro nis in a m p h ith e a tro V es p as ia n i c o llo ca tam
•erat. esse. 5. P a ter d ic it se e p is tu la m s c rip ta ru m esse. 6: F iliu s d ic it d o n u m s ib i а patre da-

.218 219
 nae d iv itia e esse d ic u n tu r. 6. In hoc agro thesaurus defossus esse d ic itu r . 7. G a le n u s
tu m iri. 7. Socrates d ic e b a t se n ih il scire. 8. Spero te m eo lab o re co n te n tu m fore. 9. In- m odicus o p tim u s esse p u ta b a tu r. 8. G a llia in partes tres d iv is a esse d ic itu r . 9. B e atu s
tc ife c tu m esse L . C a t ilin a m iam p rid e m o p o rte b a t. 10. A ug ustus ca rm in a V e rg ili cre­ E p ic u ru s s ib i v id e tu r esse m oriens (C ic.). 10. P e rfu g iu m v id e tu r o m n iu m la b o ru m et
m a ri co n tra te s ta m e n ti eius v e re c u n d ia m v e tu it. 11. C onsules iussi s u n t exercitum r o lli •itu d in u m esse som nus (C ic.). 11. M ih i a n tiq u is s im u m genus illu d fuisse v id e tu r.
sci ib e ie a tq u e in fines h o s tiu m ducere. 12. A thenienses v e t i t i sunt m uros restituere. І2. Isocrates m aio r m ih i ing en io v id e tu r esse. 13. M ortem e tia m virgines A th e n is , regis
A m ic u s m ih i d ix it te esse in It a lia seseque ad te litte ras m itte re . 14. E t prodesse vo ' E re c hth e i filia e , pro p atria contempsisse d ic u n tu r (Cic.). 14. Medea P e lia m d ic itu r fe­
>t et delectare poetae. 15. V id e m u s vos d ilig e n te r discere posse. 16. Pater d ix it f i l i ­ cis-* rursus ex sene a d u le sc e n tu lu m (P l.). 15. L e ctitavisse P la to n e m s tu d io se , audivisse
um vene p in g e ie . 17. Caesar iu b e t m ilite s p o n te m facere. 18. N o tu m est lu n a m circum c tir n D em osthenes d ic itu r (C ic.). 16. Caesar a p p ro p in q u a re d ic e b a tu r, m ag nu squ e
terram m o v e ri. 19. Scio e p is tu la m a m eo f ilio scrip ta m esse. 20. N o tu m est m u lta s ter­ •terror in c id it P o m p e i exercitui (Caes.). 17. Q u a m m u lto s scriptores re ru m s u a ru m m a g ­
ras a R o m a n is e x p u g n a ta s esse. 21. P u to liberos brevi vento ros esse. 22. U b i R o m a m fa ­ nus ille A le x a nd e r secum habuisse d ic itu r (C ic.). 18. F ugisse ex pro elio d ic u n tu r n o tis ­
m a v e n it e x e rcitu m fu sum fu g a tu m q u e esse, om nes fere R o m a n i, q u i in u rbe erant, s im i la tr o n u m duces (Cic.). 19. F o rtis ac vehem ens o rato r e x is tim a tu r esse C. G racchus
fu g e ru n t. 23. Caesar na rrat o m n e m G a llia m in tres partes d iv is a m esse. 24. Caesar nar- (G eli.). 20. P rim u s in It a lia m c re d itu r venisse S aturnus.
'fi. Celtas a R o m a n is G a llo s a p p e lla to s esse. 25. U b i Caesar v id it A rio v is tu m non cu-
pere p ug n a re , idoneo loco castra p o su it. I I D e T hem istocle

A p u d Graecos d ic itu r T hem istocles A th enie nsis in c re d ib ilis in g e n ii et m e n tis fu is ­

II D e b e llo cu m P y rrh o gesto se. M e m o riam q uo q ue sing u lare m e u m habuisse cives p u ta b a n t. O m n ia e n im , q ua e a u ­
div e rat et vid e rat, m em o ria tenuisse v id e b a tu r . A liq u a n d o ad e um p e re grinu s q u id a m
P yrrhu s, le x E p ir o t a r u m , cum in It a lia m b e lli causa v e n it , s p e ra b a t se
accessisse d ic itu r et prom isisse se ei artem m e m o riae esse tr a d itu r u m . T hem istocles:
non jy o lu m It a lia m , v e ru m e t ia m S i c i l ia m et A fr ic a m in p o te s ta te m suam re­
-«Oblivisci», in q u it, «discere m a lo . N a m m e m o ria teneo e tia m ea, quae n o lo , o b liv is c i
d a c tu r u m esse, Rom anos a u te m fa c ile v ic t u m i r i. Sed post pugnam , ad H era­
non possum , quae volo».
c le a m fa c t a m , q u a etsi R o m a n o s v i c i t , ipse ta m e n m a g n u m d e tr im e n tu m a c c e p it,
e x c la m a v is s e d ic u n t post a l i a m s im ile m v ic t o r ia m se s in e m i li t e in E p ir u m
re v e rs u ru m esse. T a lis f u it P y r r h i v ic t o r ia . ABLATIVUS ABSOLUTUS

III De patre fe lic i I

]. P r ia m o reg nan te T roia cap ta est. 2. T roia ca p ta A eneas in I t a l / m v e n it. 3. Cae­
Scriptores n a rra n t D ia g o ra m R h o d iu m tres filio s habuisse: u n u m p u g ile m , secun­
sar G a llis d e v ictis R o m a m re d iit. 4. Cicerone et A n to n io co nsu lib u s C a tilin a e c o n iu ra tic
d u m p a n c ra tia s te m , t e r tiu m lu c ta to re m . Q u i omnes lu d is O ly m p ia e ce rta b ant. P a te r
e rupit. 5. A u tu m n o ad v e nie nte aves a v o la n t. 6. A lp ib u s sup e ratis H a n n ib a l in It a lia m
sperabat filio s in c e rta m in ib u s v ic tu ro s esse. Ipse O ly m p ia e aderat et v id it omnes v i n ­
v e nit. 7. H oste a p p ro p in q u a n te cives portas cla u se ru n t. 8. B e llo confecto le g a ti ad
cere eodem die et corSnis o rnSri. A dulescentes felices p a tri oscula d a b a n t, p o p u lu s fio
Caesarem v e n e ru n t. 9. Sole o riente aves canere in c ip iu n t. 10. In c ip ie n te vere flores
ics in eos ia c ie b a t. Sed iid e m scriptores n a rra n t D ia g o ra m g a u d io c o m m o tu m in s ta d io ,
ap p are nt. 11. Crescente p e ric u lo crescunt vires. 12. Pace florente artes flo re nt. 13. E x ­
in osculis et in m a n ib u s filio r u m , a n im a m efflavisse.
pulsis regibus R o m a n i consules c rea ve ru nt. 14. G raeci ad v e n ie n tib u s Persis T h e rm o p y ­
las ce p e ru nt. 15. G a lli n u llo defendente in u rbem R o m a m in v a s e ru n t. 16. B e llu m G a l­
IV P lin iu s C a e c iliu s Secundus
lic u m C. I u lio Caesare im peratore gestum est. 17. N a tu ra duce errari n u llo pacto potest.
S c im u s P lin iu m C a lp u r n ia m , u x o re m suam , va ld e am avisse. L itte ra s ad a m ita m 18. H ostes ad u rb e m p ro ficisce bantur n u llo resistente. 19. P o m p e iu s b e llu m ineunto
u x o ris suae, C a lp u r n ia m H is p u lla m , a q u a C a lp u r n ia e d uc ata erat, et ad prosocerum vere suscepit. 20. M ilite s luce p rim a pon te m tra n s g re d iu n tu r. 21. D u ce v iv o m ilite s
eius C a lp u r n iu m F ab a tu m , litte ra s saepe s crip s it, q u ib u s v irtu te s u x o ris suae la u d a b a t. fortiter p u g n a n t. 22. Caesare necato t r iu m v ir i rem p u b lic a m o b tin u e r u n t. 23. M ilite s
In P l i n ii e p is tu lis leg im us C a lp u r n ia m n o n so lu m p u lc h ra m , sed etiarn do ctam p u e lla m signo d ato im p e tu m fecerunt. 24. H e lv e tii lin tr ib u s iu n c tis flu m e n tra n s ib a n t. 25.
Inisse, libros P l i n ii legisse, versus eius cantavisse, et citha ra formasse; m ag istru m m u ­
M ortuo T ro ian o H a d ria n u s im p e ra to r factus est.
steae no n habuisse, sed am orem i l li m a g is tru m fuisse.
II De A le x a n d ro rege M acedonum
N OM I NA TI VUS CUM I NFI NITI VO P h ilip p o , rege M acedonum , o cciso A lexandei regnum o c c u p a v it. G e n tib u s f i n i t i ­

I mis d<-mitis a rege exercitus adversus Persas paratus est. A le x a n d ro b e llu m gei en te G ra ­
eci b e llu m m o v e ru n t, sed de victi sunt. H ellesponto traiscto Persas ad G ra n ic u m f l u ­
i. D is c ip lin a D r u id u m in B r ita n n ia reperta atq u e inde in G a llia m tra n s la ta esse
m en v ic it; p lu r im a o p p id a m a r itim a portas A le x a nd ro a p e ru e ru n t. Rex u rb ib u s m a r i­
e x is tim a tu r . 2. Q u i tacet, co n se n tire v id e tu r . 3. Q u ie t u m fore v id e b a tu r r e liq u u m
t im is cap tis m ag nam partem A siae o c c u p a v it.
.testatis te m pus. 4. Cicero clarissim u s o rato r R o m a n o r u m fuisse tr a d itu r , 5, H ic m a g ­
221
220
 III De U lix e
G raeci T roia incensa rursus G ra e ciam p e tiv e ru n t. M u lt i e o rum variis erroribus
factis in p a tr ia m re ve rte ru nt. U lix e s tem pestate cursum p ro h ib e n te in in s u la m , cui
n o m e n O g y g ia erat, d e latu s est: Ib i n y m p h a am ore im p u ls a U lix e m im m o r ta lita te m
prom itteris r e tin e b a t. U lix e s septem annos in in su la m o ra tu s A th e n a a d iu tr lc e n a v i ­
g iu m a e d ific a v it et p a tria m n a v ig a v it. Sed ve n tis adversis ad P h ae a cu m in s u la m de­
ferebatur. I b i b e nigne a rege A lc in o o receptus est. T andem deis au c to rib us ad orain
p atriae tas d iu desideratae versus est. P rocis o ccisis u n a cum P enelope m u lto s annos
suis c iv ib u s iustu s p rae fu it.
В Ж И В А Н Н Я CONI UNCTI VUS PRAESENTI S
У НЕЗАЛЕЖНИХ РЕЧЕННЯХ
І n a m m e m o rtu u m priu s vidisses! 18. U t in a m frater meus
1. B ene sem per lab o re m u s. 2. B ene legam us et scrib am u s. 3. V a le a n t cives m eit
4. Ste t urbs prae clara m ih iq u e p a tria cla rissim a ! (Cicero). 5. Q u o d s e n tim u s , lo q u a m u r,
q uo d lo q u im u r , se n tiam u s: concordet serm o cu m v ita (Seneca). 6. V iv a t, flo re at, cres­
cat res p u b lic a n o stra! 7. In o m n ib u s p e ric u lis et in m a g n is et in p arv is constantes s i­
m us! 8. O m n ib u s in rebus m o d us a d h ib e s tu r. 9. Cives m ei s in t incolum es, s in t flo re n ­
tes! 10. O m n ia v in c it am o r et nos cedam us am o ri (V ergiliu s). 11. G a u d e a m u s ig itu r,
iuvenes d u m sum u s. 12. S it mens sana in corpore sano. 13. N e cedam us h ostib u s.
A u d ia m u s et a lte ra m p arte m . 15. A u d ia t u r et altera pars. 16. N e re g re d ia m ur, sed p ro ­
g re d ia m u r. 17. N e re g re d ia ntur, sed p ro g re d ia n tu r. 18. Q u id agam ? 19. Q u o m e ve rta m ?
20. U t in a m a liq u is m e a d iu v e t! 21. U t in a m in C o lch id e m p ro ficiscaris. 22. U t in a m fa l­
sus vates s im ! ( L iv .) . 23. Q u id ego de M . M a rce llo lo q u a r, q u i Syracusas, u rbem or­
n a tis s im a m , ce p it? (C ic.). 24. E g o ne i llu m no n fleam ? 25. E gone no n defleam talem:
adulescentem ? 26. Rhodienses superbos esse, a iu n t. 27. S in t sane sup e rb i. Q u id
vos a ttin e t? 28. S in t sane ista b o n a, quae p u ta n tu r . 29. N e s in t in senectute vires; ne
p o s tu la n tu r q u id e m vires a senectute. 30. U b i istu m in v e n ias , q u i honores a m ic i a n te ­
p o n a t suo? (C ic.). 31. V ix veri s im ile fortasse v id e a tu r (C ic.). 32. Q u e m neque g lo ria
neque p e ric ula e x c ita n t, n e q u iq u a m h o rte ris (S a li.). 33. Q u is falle re possit am a n te m ?
(V er.). 34. P ro p a tria q uis bonus d u b ite t m o rtem oppetere? (C ic.). 35. Q u is
a u d e at, vera o m n ia esse som nia?
I I D e T roia capta
G raeci, la b o rib u s b e lli T ro ia n i f a t ig a t i, de v ic to ria d esperaverunt et in p a tria m
re d u ci c u p iv e r u n t, sed ab U lix e re te n ti sun t. U lix e s : « E q u u m lig n e u m » ,— in q u it, «ex­
s tru am u s. In ve ntre m fo rtiss im i v ir i a r m a ti se a b d a n t, ceteri au te m naves conscendant
re d itu m q u e in p a tr ia m s im u la n te s ad in s u la m T enedum n a vige nt».
C o n s iliu m U l ix i s ab o m n ib u s p ro b a tu m est.
I I I Q uae sin t in h orto necessaria?
M u lt a s u n t in h orto necessaria. S it p r im u m aquae co p ia . D iv id a t u r ea ac per r i­
vu lo s a d d u c a tu r in om nes h o r ti partes. C la u d a tu r h ortu s. N e m u lta e s in t arbores,
q u a ru m u m b ra nocet. V e r ta tu r h u m u s , in ic ia tu r stercus. S i d ab is terrae, terra d a b it.
222
В Ж И В А Н Н Я К О Н ’Ю Н К Т И В А М И Н У Л И Х Ч АСІ В
У НЕЗАЛЕЖНИХ РЕЧЕННЯХ
І
1. M ilite s sig na re ferunt m ae stiq ue — crederes victos esse — in castra rede­
u n t. 2. V a le riu s co tid ie c a n ta b a t, erat e nim scaenicus; q u id faceret a liu d ? 3. Q u id '
facerem? 4. A d am ic o s confugerem ? 5. Q u a m m u lta , quae nostra causa n u m q u a m face­
re m u s, a m ic o ru m causa facim us. 6. U tin a m C lo d iu s, no n m odo viveret, sed e tia m p rae­
tor, consul, d ic ta to r esset, p o tiu s q u a m hoc spe c ta cu lum v id e re m ! 7. Q u id facerem?
S. S i alas haberes, vo lare posses. 9. U t in a m q u a ttu o r m an u s h ab e re m ! 10. Q u is nega­
v e rit? 11. U t in a m viveret. 12. U t in a m vix isset? 13. F u e rit hoc ve ru m . 14. H ae c q u u m
-viderem, q u id agerem, iudices? (C ic.). 15. Illu d u tin a m ne vere scriberem (C ic.). 16,
U t in a m v iro ru m fo rtiu m atq ue in n o c e n tiu m co p ia m ta n ta m hab e re tis? (C ic.). 17. U t i ­
v ive re t et ite ru m classem
duceret! 19. Ne vos q u id e m , iudices, m o rte m tim u e r itis (C ic.). 20. N e m in e m c ito la u ­
daveris, n e m in e m cito accusaveris. 21. Q u a e h ic e ra n t, curares (Ter.). 22. Ne popos­
cisses (C ic.). 23. M alus civis C arbo fu it. F u e rit a liis ; t ib i q u a n d o esse coepit? (Cic.).
24. O s t u lt u m h o m in e m , d ix e rit q u is p ia m (C ic.). 25. N o n ig itu r fa c ia t, d ix e iis quis,
quod u tile s it. 26. L itte ra e tuae m e m o le stia va ld e le v a ru n t: u tin a m o m n in o liberassent
(C ie .). 27. U t in a m , u t c u lp a m , sic e tia m suspicio ne m v ita re potuisses! (C ic.). 28. U t i ­
14. n a m deus sapientes S ioicos effecisset! (C ic.). 29. U tin a m iam an te vidisses neque to tu m
a n im u m tu u m m ae ro ri m e cum s im u l dedisset (C ic.). 30. U t in a m , M . A n to n i, a v u m tu u m
m e m in is se t! 31. U t in a m evenissent ea, quae tu m h om ines pre cab antur! (C ic.). 32. P a ­
re tu r lib r o r u m q u a n tu m satis sit (Sen.). 33. N ih il scripsisses p o tiu s (C ic.). 34. Q u o d
t ib i fieri n o n vis, a lte ri пес feceris. 35. H o c facito , hoc ne feceris (C ic,). 36. Q u o d d u ­
b ita s , ne feceris (P lin .). 37. H oc sine u lla d u b ita tio n e c o n firm a v e rim e lo q u e n tia m rem:
id ad n.nam esse o m n iu m d if fic illim a m . 38. Ego ipse cum P la to n e no n in v it u s erraverim (Cic.)
39. In g e n ia s tu d ia q u e oppresseris fa c iliu s , q u a m revocaveris (T ac.). 40. N u lla m v ir t u ­
te m regis A le x a n d ri iu s tiu s, q u a m c e le rita te m , la u d a v e rim (C u rt.).
UT ( NE ) F I NALE ET UT ( NE) OBIECT1VUM
dicere
I
1. D a re u s, rex P e rsaru m , u t Graecos p u n ir e t, classem q u in g e n ta ru m n a v iu m com ­
p a ra v it. 2. A thenienses aliae q u e civ ita te s G raeciae saepe legatos m is e ru n t, u t o ra c u lu m
A p o llin is D e lp h ic i consulerent. 3. Caesar L a b ie n u m cum d u a b u s co h o rtib u s et iis d u ­
cibus, q u i iter cognoverant, p ra e m is it, u t s u m m u m iu g u m m o n tis ascenderet. 4. A th e ­
nienses et L ace d ae m o nii foedus fecerunt, u t inte r se co ntra Persas, q u i G ra e ciam ir ­
ru p e ra n t, a d iu v a re n t. 5. M ilite s aciem suam carris c irc u m d e d e ru n t, ne qua spes in fuga-
re lin q u e re tu r. 6. A m ic u s p e tit a me per litte ras, u t s ib i ignoscam . 7. A m ic u s petebat
a me per litte ra s , u t sibi ignoscerem . 8. R o m a n i C a rth a g in e m n u n tio s m is e ru n t, ut
m a n d a re n t H a n n ib a li, ne b e llu m contra socios p o p u li R o m a n i gereret. 9. T hrasy b ulu s
legem t u lit , ne quis ante a c taru m rerum accusaretur neve m u lta r e tu r . 10. Caesar, ne
D u m n o r ig is s u p p lic io D iv it ia c i a n im u m offenderet, ve re b atu r. 11. P e ric u lu m erat,
223-
 ne ex m a g n a m ilit u m offensione s e d itio o rir e tu r. 12. O p to , u t ad m e venias. 13. C u ra, a P iso n e d ata est lex. 19. T um erga m e a n im u m ag n o v i m u ltis an nis ante b e lh im c i v i ­
•mi carissim e frater, u t semper valeas. 14. D is c ip u lu s o p t a v it, u t s ib i libe r d a re tu r’. le, q u u m Caesar esset in G a llia (C ic.). 20. M u lt i, q u u m in potestate essent h o s tiu m aut
15. C orpus m u ltis eget rebus, u t v a le at. ty ra n n o ru m , m u lti in cu sto d ia, m u lti in e x ilio d o lorem suu m d o c trin a e s tu d iis
le v a ru n t (Cic.). 21. C h ab rias m u lta in E u ro p a bella a d m in is tr a v it, q u u m dux A th e ­
II n ie n s iu m esset. 22. O ly m p ia e per s ta d iu m ingressus esse M ilo d ic itu r , q u u m um eris sus­
De m a lig n a cru d e lita te D a re i tine re t bovem v iv u m (C ic.). 23. C u m Se stiu m iacentem v id e re n t, d e fa tig a tio n e m agis,
q u a m m iserico rd ia caedere d e s tite ru n t. 24. Z e no ne m , q u u m A th e n is essem, a u d ie b a m
D a re u s, rex P e rsaru m , q u i ex e rcitum in E u ro p a m traicere c o nstitu erat, u t S c y th is
frequenter (C ic.). 25. P . C o rne lius R u fu s dorm iens o c u lo ru m v is u m a m is it , q u u m id
b e llu m inferret, a Persa n o b ili, cui q u a ttu o r f i lii erant, ro g atu s est, u t u nus ex illis
s ib i occidere s om niaret (P lin .). 26. A d u a tu c i, cum o m n ib u s copiis a u x ilio N.erviis ve­
dom i re lin q u e re tu r. C u i rex: « Q u o n ia m » , in q u it, «a m e p e tiv is ti, u t u n u m ex filiis t ib i
n ir e n t , ex itine re d o m u m reverterunt (Caes.). 27. T hu cy d id e s libros suos tu m scripsisse
le lm q u e re m , om nes d o m i re lin q u a m » . Q u a e u b i d ix it, crud e lite r im p e r a v it, u t q u a ttu o r
d ic itu r , q u u m a re p u b lic a re m o tus atq ue in e x siliu m pulsus esset (Cic.). 28. Crates,
illiu s f i lii o cciderentur. It a om nes f i l i i d o m i m a n se ru n t.
-quum in d o c tu m p ue ru m vidisset, p aed ag o g um eius percussit (Q u in t.).

III
II
D e leo ne et asino et v u lp e
D e c ru d e lita te L u c ii D o m itii
Leo et asinus et vulpes a liq u a n d o co nv e ne run t et s oc ie tate m iu n x e r u n t, u t socii
C u m L u c iu s D o m itiu s praetor in S ic ilia esset, ad e um a liq u a n d o aper ingens a lla ­
v e n a tio n is essent. M u ltis in s ilv a bestiis com prehensis et n e c a tis leo asino im p e ra v it,
tus est. E iu s m a g n itu d in e m a d m ira tu s , in te rro g a v it D o m itiu s , q uis e um cecidisset.
u t p raedam d iv id e re t. A sin u s o m n ib u s aequales partes t r ib u it . T u m leo im p e ra v it v u l ­
C u m a u d iv is s e t h u n c servum q u e n d a m fuisse, eum evocari ad se iussit. Im p r im is D o ­
pi, u t prae d am d iv id e re t. V ulp e s p rae d a m ita d iv is it , u t le o n i m a io re m , s ib i m in o re m
m it iu s eu m q u a e s iv it, quo telo ta n ta m bestiam cecidisset. C u m ille respondisset se ve­
p arte m trib u e ra t. T u m leo: «Cur», in q u it, «ita d iv is is ti p rae da m , u t m ih i m a io re m p a r ­
n a b u lo u su m esse, s ta tim iussu praetoris occisus est. V e tu it e n im praetor servos tela
iem tribueres? R e c te egisti, n a m m ih i, re g i a n im a liu m , m a io r pars debetur». V ulp e s
h ab e re . H aec h is to ria de L u c io D o m itio a Cicerone n a rra tu r.
re sp o n d it asini sortem se docuisse p raedam d iv id e re .

III
CUM T E MP O R A L E ET CUM H I S T O R I C U M Theseus in la b y rin th o

A liq u a n d o M in o s, rex Cretae cum inco lis A ttic a e b e lla v it . C u m G raeci filiu m re­
I
g is occidissent, Aegeus, rex A ttic a e , s tu d e b a t ad v e rsa riu m donis placare. M ino s aute m :
1. Ia m ver a p p r o p in q u a b a t, cu m H a n n ib a l castra m o v it. 2. Cicero sex libros de ra « In iu r ia » , in q u it, «me v io la v is tis ; ita q u e p o stulo , u t certis an n is septem pueros et sep­
p u b lic a tu m scripsit, cu m g ub e rna cu la rei p u b lic a e te n e b a t. 3. C onon fu it extrem o P e ­
te m p ue lla s in C re tam deportetis».
loponnesio b e llo praetor, q u u m ap u d Aegos flu m e n copiae A th e n ie n s iu m ab L y s an d ro C u m M inos te rtiu m t r ib u t u m p ostulavisse t, Theseus, filiu s Aegei: «Satis d iu », in ­
sunt devictae. 4. Q u u m v a le tu d in i consulueris, tu m c o n s u lito n a v ig a tio n i (Cie.). q u it . «liberos miseros m onstro h o rrid o p ra e b u im u s. N u n c ego in C re tam n a v ig a re p a ­
5. C u m n a v ig a re poteris, ad nos v e n i. 6. 0 , m i Cicero, g ra tu lo r t ib i, q u u m ta n tu m vales ra tu s sum . P o stre m u m rex Cretae t r ib u t u m h o r rid u m p o s tu la v e rit et m ih i h onestum
ap u d D o la b e lla m (C ic.). 7. N u lla est ig i t u r haec a m ic itia , q u u m alter veru m a u d ir e non e rit, si M in o ta u ru m o c c id a m ». D e in d e Aegeus n a v ig iu m velis atris o rn a v it et nautis:.
v u lt , alter ad m e n tie n d u m p ara tu s est (C ic.). 8. In eodem terrore e rim u s , in quo nuper «Si», in q u it, «filiu s meus M in o ta u ru m tru c id a v e rit, o rna to te n a v ig iu m velis aib is si
lu im u s , q u u m H a s d iu b a l in It a lia m transce nd it (L iv .). 9. F a c ile om nes, cum v a le m u s ,
■non, atris». _ i
je c ta consylia aegrotis dam u s. 10. Socrates m oriens, nem o m e ve s tru m , in q u it, cu m hin-c Septem pueri et septem p uellae, p o stqu am deis s a c rific a v e ru n t, in C re tam n a v ig a ­
excessero, consequetur. 11. A n li b i tu m im p e riu m hoc esse v id e b a tu r , cum p o p u li R o ­ v e ru n t. Ib i A ria d n a , filia regis, Theseo d o n a v it et filu m lo n g u m , ne in la b y r in th o e rra­
m a n i le g a ti, quaestores, praetores c a p ie b a n tu r, cu m c o m m e a tu p ro h ib e b a n tu r, cu m re t, et g la d iu m m iru m , ut M in o ta u r u m superaret. Ita Theseus M in o ta u ru m o c c id it,
clausa n o b is erant m a ria o m n ia ? 12. S c ip io n i cla rissim u s fu it ille dies, cum senatu d i­ ipse cu m pueris p u e liis q u e servatus cum A ria d n a ceterisque fugae se m a n d a v it. Sed
m isso d o m u m reductus est. 13. D e te, C a t ilin a , cum q uie sc un t, p ro b a n t; cu m patiun- Theseus m aestus, quod dei A ria d n a m in N a x o in su la re tin u e ra n t, na utas p r o h ib u it
tur, decernunt; cu m tacent, c la m a n t (C ic.). 14. L ig a riu s eo tem pore p a r u it, cu m parere
ve la m u ta re . Ita q u e Aegeus, cu m ex ora vela atra vidisset, de v ita f ilii d esperavit et
se n atu i necesse erat. 15. T rib u n ic ia m p ote state m cum poscebat p o p u lu s , iu d ic ia posce­
b a t. 16. C u m q u a e p ia m cohors ex orbe excesserat at que im p e tu m fecerat, hostes v e lo ­ in m are se p ra e c ip ita v it; id m are A egeum a p p e lla tu r et nunc.
cissim e re fu g ie b a n t. 17. V ix T h e b an i p r in c ip a tu m o b tin u e ra n t, cu m in v id ia e esse o m ­
n ib u s co eperunt. 18. N o n d u m ce n tu m et decem a n n i erant, cu m de p e cu niis rep e tu nd is

.224
 ЗАЛЕЖ НІ ПИТАННЯ (Р Е Ч Е Н Н Я ) b ito , q u in tu p lu s provideas (C ic.). 13. N u lla d u b it a t io fu it, q u in omnes trib u s legem
abrogSrent (L iv .). 14. V e n it R o m a m L ig u r; n o n d u b ita b a t, q u in , si ipse V errem conve­
1. Nescio, q u a n d o frater m eus v e n tu ru s s it. 2. D ic m ih i, habeasne lib r u m , necne,
nisset, com m o ve re h o m in e m posset (C ic.). 15. Q u is d u b ite t, q u in in v ir tu te d iv it ia e
u. Q uae ro ex te, u tru m iter factu ru s sis, necne. 4. D is p ice , an certa argum e nta sint.
sint. 16. N u m q u a m ta m m a le est S ic u lis , q u in a liq u id facete et com m ode d ic a n t.
i>. P yrrhu s a fiiiis interrogatus, cui re g nu m m an d a re t. 6. Ceres d iu n e s c iv it, u b i filia
17. N u m q u a m accedo, q u in abs te abeam do ctio r. 18. N ih il est, q u i n m a l e na rran d o possit
sua esset. 7. P e r tu r b a n tu r G a lli, copiasne adversus hostes ducere an castra defendere
de pravari (T erentius). 19. G e rm a n i re tin e ri non pote rant, q u in in hostes te la conicerent.
an fuga sa lu te m petere praestaret. 8. Q u a e ritu r, n a tu ra an d o c tr in a possit effici v irtu s .
20. N o n abest suspicio, q u in O rg e to rix ’ ipse sibi m o rtem consciverit. 21. Cicero nihil,
9. D iogenes d is p u ta re so le b a t, q u a n to regem P e rsarum v it a fo rtu n aq u e superaret.
p ra e te rm is it, q u in P o m p e iu m a Caesaris co n iu n c tio n e avocSret. 22. Caesar cu m eo-
10. E p a m in o n d a s , cu m venisset L acedaem onios et ipse g rav ite r v u ln e ra tu s esset, quaesT-
venisset, naves in v e n it instru ctas neque m u ltu m abesse ab eo, q u in paucis d ie b u s de­
y it, salvusne esset clipeus. 11. N escire, q u id an te nos egerint hom ine s. 12. C u m S c ip io
duci possent. 23. N em o ta m ferus erat, q u in eius casu illa c r im a re t. 24. N em o n o s tru m
in A fric a m venisset et C a rth a g in e m obsedisset, sero C arth ag inien se s in te lle x e ru n t,
est, q u in sa lu te m rei p u b lic a e s u m m a m legem e x istim e t. 25. Cicero no n d u b it a v it , quin.
q uam im p ru d e n te r H a n n ib a lis co n siliis obsecuti non essent. 13. P e re g rin us quidam ',
C a t ilin a rem p u b lic a m opp rim e re cuperet.
qui d iu in u n o pede stare p o te ra t, L ac e d a e m o n iu m quendam in te rro g a v it, n u m quis
L ac e d ae m o n io ru m id facere posset. 14. C u p io scire, q u id co n stitu e ris et quo profectus
ПІДРЯДНІ НАСЛІДКОВІ РЕЧЕННЯ
sis. 15. In te rro g o , q u id legas, legeris, le cturus sis. 16. Scio, q ue m pingas. 17. N o n re­
fert, q u a m m u lto s libros, sed q u a m bonos habeas. 18. N o tu m est, q u a n ta fuerit ap u d
1. It a n a ti sum us, u t inter om nes sit societas q ua e d am . 2. A deo Persae p e rte rru e ­
Lacedaem onios au cto ritas le g um L y c u rg i. 19. lu d ic e s reos in te rro g a n t, q u ib u s causis
ru n t A thenienses, u t naves p e tiv e rin t. 3. Im p e ra to r T itu s ta n ta e fa c ilita tis et libera-
ad scelera c o m m o ti sint. 20. Testis o ffic iu m est dicere, quae sciat au t a u d iv e rit.
lita tis fuisse d ic itu r, u t n e m in i q u ic q u a m negaret. 4. S ic ilia m Verres ita v e x a v it, u t
21. Q u a e r itu r , s itne in h u m a n o genere s a p ie n tia (Cie.). 22. D is se ritu r, idne sit ius, quod:
ea re s titu i in a n tiq u u m s ta tu m n u llo m o do possit. 5. Caesar docebat p o p u li R o m a n i
m a x im e p a rti sit u tile (C ic.). 23. D u b ito , n u m idem tib i suadere, quod m ih i, debeam
h anc esse co nsu etu d ine m , u t socios atq u e a m ico s honore auctiones esse v e lle n t. 6. De-
( P lin .) . 24. T y rii in te rro g a b an t, n u m m a io r N e p tu n o A le x a nd e r esset (C u rt.). 25. E p a ­
p r im a parte satis d ic tu m est; s e q u itu r, u t doceam o m n ia subiecta esse n a tu ra e . 7. In
m in o n d a s r o g a v it, essent ne fusi hostes. 26. Q u ae ro , nonne t ib i fa c ie n d u m ide m sit (C ic.).
n a tu ris h o m in u m d is s im ilitu d in e s s u n t, ut alios d u lc ia , alios s u b a m a ra delectent
27. Q u ae ro , u tr u m vestras in iu r ia s an rei p u b lic a e p e rse q u a m in i (C ic.). 28. U tr u m sit
C i c . ) . 8. M . B ru tu s ita non tim id u s erat ad m o rtem , u t in acie sit ob rem p u b lic a m i n ­
aureum p o c u lu m , an c ry s ta llu m , an m a n u s concava n ih il refert (Sen.). 29. M u ltu m in-
terfectus. 9. E p a m in o n d a s adeo fu it v e rita tis , u t ne ioco q u id e m m e n tire tu r (N e p.).
terest, u tru m rem ipsam , an libros insp ic ias (Varro). 30. R o g a n u n c S to ic u m , q uis sit
10. E p a m in o n d a s fu it e tia m ta m disertus, u t nem o T h e b an us ei par esset e lo q u e n tia ,
melior,^ E p icu ru s n e , an A ca d em icu s (C ic.). 31. D iu m a g n u m inter m o rtale s certam en
11. V etu s est lex illa verae a m ic itia e , u t a m ic i semper ide m v e lin t. 12. H is rebus ex­
fu it, v in e corporis, an v ir tu te a n im i res m ilit a r is m ag is procederet (S a li.). 32. M a nere,
p lic a tis restat, u t p auca de m ag istro d ic a m . 13. A th e n is saepe fie b a t, u t v iri op.tim e de’
an a b ir e m e v e lit is , clam o re s ig n ific a te (L iv .). 33. P o stu lo , u t C a t i lin a m ih i respondeat," re p u b lic a m e riti ab in g ra tis c iv ib u s m a x im is in iu r iis afficerentur. 14. In b e llo cum;
in n o c tu rn o co nv e ntu a p u d M . L aecam fu e rit, necne. 34. C. G racchus si d iu tiu s v i ­
Persae, u lt im o M ace do nu m rege, a R o m a n is gesto a c c id it, u t serena nocte lu n a defice­
xisset, nescio, an e lo q u e n tia parem hab uisse t ne m ine m .
ret. 15. A sia t u m o p tim a est ac fe rtilis , u t fa cile o m n ib u s terris an te c e llat. 16. A q u a ,
quae flu m in e N ilo fertur, adeo est lim o s a atq u e tu rb id a , u t m u lto s va riosque m o rbo s
Р Е Ч Е Н Н Я 3 Q U O M I N U S I Q UI N e ffic ia t. 17. D e lp h in i ta n ta v i e x s iliu n t, u t p le ru m q u e v e la n a v iu m tran s v o le n t (P lin .).
18. T a n tu s in cu ria clam o r factu s est, u t p o p u lu s concurreret (Cic.). 19. Mos est h o m i­
1. N o n ea res m e deterruit, q u o m in u s litte ras ad te scriberem. 2. E xercitus fo rtis
n u m , u t n o lin t eundem p lu r ib u s rebus excellere. 20. A deo v a ria fo rtu n a fu it, u t p ro p iu s
p ro h ib u it, quominus urbs o cc up aretu r. 3. N u m q u a m d u b ita m u s , q u in vos p e rfid ia e p e ric u lu m fu e rin t, q u i v ic e ru n t. 21. E p a m in o n d a s p a u p e rta te m adeo fa cile perpessus-
p ae n ite a t. 4. C u m H a n n ib a l ad T ra s u m e n u m lac u m cum R o m a n is conflixisset eosque est, u t de re p u b lic a n ih il praeter g lo ria m ceperit. 22. T h ra sy b u lo c o n tig it, u t oppres­
p ro fligavisse t, nem o R o m a e d u b it a b a t, q u in H a n n ib a l brevi tem pore R o m a m obsessu­ sam p a tr ia m e s ervitu te in lib e rta te m v in d ic a re t. 23. H is rebus fie b a t, u t m in u s late
rus esset. 5. A n te a d u b ita b a m , ve ntu rae ne essent legiones; n u n c m ih i non est d u b iu m ,
H e lv e tii v a g a re n tu r. 24. F u it ista q u o n d a m in hac re p u b lic a v irtu s , u t v ir i fortes acrio­
? u in v e n tu ra e n o n s in t (C ic.). 6. N o n m u ltu m a fu it, q u in Ism e nias inte rfice re tur (Liv.).. rib u s s u p p lic iis civem p e rn ic io s u m , q u a m acerbissim um hostem coercerent. 25. T a n ta
7. N e m o d u b it a b a t, q u in a liq u id de pace in e p is tu la esset s c rip tu m . 8. Nec vero Isocra­
o p ib u s E tr u r ia erat, u t to ta m te rram fa m a n o m in is sui im plesset.
ti, q u o m in u s h ab e re tur s um m u s o rato r, a ffe c it, quod in fir m ita te vocis, ne in p ublico,
diceret, im p e d ie b a tu r (P lin .). 9. H o n n o ne q ue in te rc lu d i ab A g rig e nto , nec, q u in eru m ­ ПІДРЯДНІ П Р И ЧИ Н О ВІ РЕЧЕННЯ
peret, u b i v e lle t, p ro h ib e ri pote rat (L iv .) . 10. H oem em credo ad h u c prohibuisse, quo-
1. S c ip io n is filia e ex aerario do te m acce p e ru nt, q u ia n ih il illis re liq u e rat pater.
m in u s de te certum hab e re m u s, q u id aggres m ax im e q u e u b i esses (Cic.). 11. M ih i d u ­
2. A e d u i, cu m se suosque a S e q ua nis defendere no n possint, legatos ad Caesarem m i t ­
b iu m est, q u in hoc tem pore bono v iro R o m a e esse m is e r r im u m sit (Cic.). 12. Nec d u ­
t u n t. 3. M e m o ria m no stri u t conserves, rogo, no n quo de tu a co nstantia d u b ite m , sed
226
15: 227

q u ia mos est ita ro g and i. 4. P ropter frigora, q uo d G a llia sub s e p te n trio n ib u s p o s ita est,
!i u.menta in agris m a tu ra non erant. 5. R o m a n i in d o m in u m de servo quaeri n o lu e r u n t,
non q u in verum in v e n ir i posset, sed q uo d v id e b a tu r in d ig n u m esse. 6. Q u i erunt cu m
A risto te le , p e rip a te tic i d ic ti s u n t, q u ia d is p u ta b a n t a m b u la n te s in Lyceo. 7. Caesar
g. d i/. ter Aeduos accusat, quod ab iis frum e nto non s u b le v e tu r, praesertim cu m m ag n a
ex parte eorum p re cib us a d d u ctu s b e llu m susceperit; m u lto e tia m g ravius, q uo d sit
d e s titu tu s , q u e r it u r , 8. Iu n iu s B ru tu s te llu r i o sc u lu m d e d it, q uo d ea c o m m u n is o m ni^
u n i m ater esset. 9.^ C u m A th e n a s ta m q u a m ad m e rca tura m b o n a ru m a r tiu m sis profec­
tus, in a n e m te re d ire tu r p is s im u m erat. 10. Q u u m M iltia d e s pro se dicere non posset,
veroa fecit frater eius Tisagoras. 11. D o le b a m , quod socium am iseram . 12. C u m G a lli
C lu s iu m , E tru ria e o p p id u m , o b sid e re nt, m issi sunt R o m a tres le g a ti, q ui illo s pone­
rent, ut o b s id io n e m solverent. 13. L a u d a t P a n n e tiu s A fric a n u m , q uo d fu e rit ab stine ns.
14. C 4esar in o p ia m fr u m e n ti ve ritus, q uo d m in im e omnes G e rm a n i agri c u ltu ra e s tu ­
dent, c o n s titu it non progredi lo n g iu s. 15. Q u o n ia m ad h u n c lo cu m perve ntum est, non
■alienum esse v id e tu r de G a llia e G e rm a n ia e q u e m o rib u s propondre. 16. T itus M a n liu s
T o rq u atu s b e llo G a llic o filiu m s u u m , q uo d contra im p e riu m in hostem p u g n a v e ra t,
necare iussit. 17. A ris tid e s nonne ob eam causam expulsus est p a tria , q uo d praeter m o ­
d u m iustus esset? (C ic.). 18. T hem istocles q u ie te m capere no n pote rat, quod se M iltia d is
tropaea e som no suscitarent. 19. L a e liu m , quod aetate an te c e de b a t, observabat in p a ­
rentis loco S c ip io . 20. T hem istocles, quod non satis tu tu m se A g ris v id e b a t,
ram d e m ig r a v it. (N ep.). 21. Caesar c u m o m n ib u s copiis in M o rino s p ro ficisc itu r, q uo d
ind e erat brevissim us in B r ita n n ia m traiectus (Caes.). 22. Q u i a m ic u s esse coepit, q u ia
e x pe d it, si desinet, q uia ex pedit (Sen.). 23. Q u a m m u lta p a ra m u s , q u ia a lii p ara v e ru n t,
q m a a p u d plerosque sun t (Sen.). 24. A cta Caesaris censeo, non quo probem , sed q u ia
s atid ne m h a b e n d am arbitro r pacis a tq u e o t ii (C ic.). 25. N u n c m ea m ater ira ta est m ih i,
tuiia non redierim d o m u m ad se (P l.). 26. B e llo v a ci s uu m n u m e ru m non c o m p le v e ru n t,
quod se suo n o m in e atq ue a r b itrio cum R o m a n is b e llu m gesturos d ice b ant
27. Л L ac e d ae m o n io ru m e x sulib us praetor v im arcuerat, no n q u ia salvos velle t, sed q u ia
p e rire causa in d ic ta n o le b a t (L iv .). 28. Q u i istin c v e n iu n t, s u p e rb ia m tu a m accusant,
quod negent te p e rco n tan tib u s respondere (Cie.).
УМОВНІ РЕЧЕННЯ
Modus realis
1. S i q u a n d o urbs nostra lib e ra lib u s s tu d iis flo ru it, n u n c m a x im e floret (P lin .).
2. M a tr im o n iu m tu m p e rpe tu um est, si m u tu a v o lu n ta te iu n g itu r (Q u in t.). 3. In urbe,
si lic e b it, m a n e b o (C ic.). 4. C o n tu m e lia m si dices, audies (P la u t.). 5. Nos si di adiuva-
b u n t, circ ite r Id u s N ovem bres in It a lia speram us fore (C ic.). 6. N u n c i l li m ilit e n t , q u i­
bus necesse est; tu m ilita:bis, si erit necesse (Sen.). 7. S i te rogavero a liq u id , nonne res­
p on de b is? (Cie.). 8. D o lo re m iu s tis s im u m , si non potuero frangere, o c c u lta b o (Cic.).
9. Si p la c u it, p lau su m p o s tu la t com oedia (P la u t.). 10. N a tu r a m si seq u e m ur ducem ,
n u m q u a m ab e rrab im u s.
Modus potmtialis
1. O m n is d is c ip lin a m e m o ria constat, frustraque do ce m ur, si q u id q u id a u d iv i­
m us, prae te rfluat ( Q u in t.) . 2. P o p u lu s , si tecum co ng re d iatu r et si u n a lo q u i voce possit,
haec dicat (C ic.). 3, Ego quoque d id ic e rim lib e n tiu s , si q u id a ttu le ris , quam
228'
re henderim (Cic.). 4. S i q u a e s itu m ex sapiente, s te lla ru m nu m e rus par an im p a r sit, n e ­
scire se d ic a t (Cic.). 5. Dies m e d e fic ia t, si reges im peratoresque temere in h o s tiu m enu­
m erare v e lim (L iv .). 6. Q u id , si n u n c cae lum ru a t? 7. Q u id , si noegre v e lin t m an u s pe­
d ib u s , m a n ib u s o c u li? (Sen.). 8. M u lt i o m n ia recta et honesta ne g le gunt, d u m m o d o po­
te n tia m co nsequantur.
Modus irrealis
1. P lu r ib u s verbis ad te scriberem , si res verba desideraret ac no n pro se ipsa lo q u e ­
re tu r (C ic.). 2. S u pervacuus.fo ret in s tu d iis lo ng io r lab o r, si n ih il liceret m e liu s in v e ­
n ire p rae te ritis (Q u in t.). 3. S i a lii consules essent, ad te p o tis s im u m , P a u lle , m itte re m ,
u t eos m ih i q u a m am icissim o s redderes (Cic.). 4. U t serve m in i deest vobis a n im u s : q u id ,
si m o rie n d u m pro p a tria esset, faceretis? (L iv .). 5. N a m reor, n u llis , si v ita lo n g io r da­
re tu r, posset esse iu c u n d io r (Cic.). 6. N o n auderes accusare patre m , si tim eres (Q u in t .;.
7. P lures cecidissent, n i nox p ro e lio intervenisset (L iv .). 8. Perisset om nis A egyptus
fam e, n is i rex edicto servari per m u lto s annos fruges iussisset. 9. Est a te semper d ic ­
tu m , nec gaudere q u e m q u a m , n is i propter corpus nec dolere (C ic.). 10. Q u id ea m e m o ­
rem , quae, n is i eis, q u i rid e re , n e m in i c r e d ib ilia sunt? (S a li.).
II
Corcy­
i . S i tu et T u llia v a le tis , ego et Cicero v a le m u s (Cic.). 2. S i vis pacem , para pacem .
3. S i dies est, lucet. 4. S i q u id te peccavi, ignosce (Cic.). 5. E rrore m a x im o , si E p ic u r u m
a u d ir e v o lu e rin t, lib e ra b u n tu r (Cie.). 6. S i pace fru i v o lu m u s , p ax colenda est. 7. Dfea
m e d e fic ia t, si v e lim res a Caesare gestas accurate describere. 8. N isi eo ipso tem pore
n u n t ii de Caesaris v ic to ria essent a lla t i, e x is tim a b a n t_ p le riq u e fu tu r u m fuisse, u t o p ­
p id u m a m itte re tu r. 9. Q u is d u b it a t , q u in , si S a g u n tin is obsessis opem tulisse m us,
to tu m in H is p a n ia m b e llu m aversuri fu e rim us. 10. N o n d u b it a r i debet, q u in , si h e iv e-
(Caes.). tios s up e rav e rint R o m a n i, u n a cu m re liq u a G a llia lib e rta te m A e d u is e re p tu ri s in t.
11. S i ag rico la ag ru m s uu m no n d ilig e n te r co lu e rit, fructos m alo s accip ie t. 12. N is i
Graeci d o lu m ad h ib u iss e n t, T ro iam no n ex pu g nav isse nt. 13. N is i A le xand e r essem, ego
v e lle m Diogenes esse. 14. N o n haec, quae lo qu o r, crederSm, n is i m ecum ipse senex
esset lo c u tu s (C ic.). 15. N o n n u lli A e d u i d ic u n t praestare, si iam p r in c ip a tu m G a llia e
o b tin e re no n possint, G a llo r u m q u a m R o m a n o r u m im p e ria perferre. 16. Caesai n-^at
se posse iter u lli per p ro v in c ia m dare et, si v im facere co ne tur p r o h ib itu r u m ostendit.
17. D iv ic o ita cum Caesare egit: si pacem p o p u lu s R o m a n u s cum H e lv e tiis faceret,
in eam p arte m itu ro s atq ue ib i fu turo s H e lv e tio s, u b i eos C aesar^constituisset atque
esse vo lu isse t; sin b e llo persequi perseveraret, re m inisce re tu r p ris tin a e v ir tu tis H e lv e ­
t io r u m . 18. D u m n o r ix no n d u b it a t , q u in , si H e lv e tio s sup e rav e rint R o m a n i, una cura
r e liq u a G a llia A eduis lib e rta te m s in t e re pturi. 19. L a b ie n o erat p rae c e ptu m , ne proe­
liu m c o m m itte re t, n isi Caesaris copiae prope h o s tiu m castra visae essent. 20^ E i le g a tio ­
n i A rio v is tu s respondit: S i q u id ipsi a Caesare opus esset, sese ad eum v e n tu r u m fuisse;
si q u id ille se v e llit illu m ad se v e n ire oportere. 21. H o n e s tu m est ta le , ut vel si ign ora­
rent id h o m in e ; vel si o b m u tu is se n t, sua tam e n p u lc h r itu d in e esset la u d a b ile . 22.
O m n ib u s a p p a ru it, n isi A g esila u s fuisset, S p a rta m fu tu r a m non fuisse. 23. N o n erat
d u b iu m , q u in , si C oronis c o n s iliu m valuisset, A thenienses c a la m ita te m acce p turi no n
te rep­
229
 luerint. 24. H a n n ib a l nisi domi civium in vid ia debilitatus esset, Romanos vidStur su­ II
perare potuisse. 25. V entum erat eo, ut, si hostem sim ilem antiquis Macedonum regi­
1 M iseret tu i me, q u i h u n c ta n tu m h o m in e m facias in im ic u m t ib i. 2. N u lla est.
bus habuisset consul, magna clades accipi potuerit.
ta n ta vis, quae no n ferro ac v irib u s d e b ilita r i fran g iq u e possit (Cic ) . 3. N ih il est e,
ПІДРЯДНІ ДОПУСТОВІ РЕЧЕНН Я b e a tu m , cui semper a liq u i terror im p e n d e at (Cic.). 4. N ih il est ta m d iffic ile et a rd u u m ,
quo d non h u m a n a mens v in c a t (Sen.). 5. N ih il ta m p a rv u m est quod n o n g lo ria m pa­
, 1- O ptim e in stitutum est, ut ab Homero atque Vergilio lectio inciperet, quam quam
rere possit (P lin .). 6. N ih il est tam incre d ib ile , q uo d no n dicendo fia t p ro b a b ile (Cic. .
ad inte lle g e n d as e o rum v irtu te s firm io re iu d ic io opus est ( Q u in t .). 2. D a tis , etsi no n
7. Q u id est, quod possit g rav ite r a Cicerone scribi ad C u rio n e m , n isi de re p u b lica ? (Cic.).
aequum locum videbat suis, tamen fretus numero copiarum suarum, confligere cupie­
8 Q u is n a m istic flu v iu s est, q ue m non re cip ia t mare? (P la u t.). 9. Q m s est q u i T a rq u i­
b a t (Nep.). 3. Eloquentiae studendum est, etsi ea quidem et priv atim et publice abu­
n iu m S u p e rb u m non oderit? (C ic.). 10. R e lin q u e n d u m e tia m ru m o rib u s te m pus quo
tu n tu r (Cic.). 4. Reges fin it im i etiamsi sunt clam a m ic i nobis, tamen aperte Parthis
senescant (T ac.). 11. R e x pedites ad id flu m e n m is it, q u i tra n s itu Caesarem p ro h ib e ­
m im ic i esse non audent (Cic.). 5. Ista veritas, etiamsi iucunda non est, m ih i tamen gra­
rent. 12. L itte ra e p o ste ritatis causa repertae sunt, quae s u b s id io o b liv io n i esse possen
ta est (Cic.). 6. Equidem , e tia m si oppetenda mors esset, domi atque in patria (esse)
(C ic )' 13 H a n n ib a l (C am p anis) duo m ilia e q u itu m cu m le g atis m it t it , q uo praesidio
m allem quam ,n externis atque alienis locis (Cic.). 7. Phocion fuit perpetuo pauper,
agros' p o p u la tio n ib u s possent prohibere (L iv .). 14. V erba r e p e r t a sunt non quae im p e ­
quum divitissim us esse posset. 8. Cicero, cum infirm issim a valetudine esset, m u ltu m
d ir e n t, sed quae in d ic a re n t v o lu n ta te m (Cic.). 15. P h ilip p u s A ristote le m A lexandro
laborabat. 9. Sapiens quamvis ipso contentus sit, am icis illi opus est (Sen ) 10 A d te
f ilio doctorem a c c iv it a quo eodem ille et agendi acciperet praecepta et e lo q u e n d i (Cic.).
non possum venire, quam quam volo. 11. Vincere cum possis, cede interdum sodali.
19 C a m p a n i legatos ad H a n n ib a le m m ise ru n t, q u i n u n tia re n t duos consules ad Be e-
, c S1 tecum > ut d « i , patria loquatur, nonne impetrare debeat, etiamsi vim a d hi­ v e n tu m esse, t a n tu m no n ad portas et m uros b e llu m esse (L iv .). 20. P o p u lu s R o m a n u s
bere non possit? 13. Etsi sine ullo periculo legionis delectae proelium fore videbat ta­
sib i trib u n o s plebis quasi proprios iudices et defensores cre a v it, per quos contra sena­
men com m ittendum non putabat. 14. Quod crebro videm us, non m iram ur, etiamsi
t u m et consules tu tu s esse posset (E u tro p .). 21. R o m u lu s legatos circa v ic in a s gente9
cur fiat, nescimus. 15. Non est magnus pum ilio, licet in monte constiterit. 16. Licet
m is it q u i societatem c o n n u b iu m q u e no vo p o p u lo peterent. 22. E o c itiu s dabimus^opg-
v itiu m sit am bitio, frequenter tamen causa virtu tu m est. 17. Solus homo particeps est
ra m , u t v e n ia m u s , quo fa c iliu s de to ta re delibe re m u s (C ic.). 23: M e d ico p u to a liq u id
la tio n is cum cetera an im alia sint om nia expertia. 18. Nemo ad Pom peium transiit
d a n d u m esse, quo sit stu d io sio r (Cic.). 24. E x eo lib r o ego, q u o d inter nos lice at diegre,
cum m u lti ad Caesarem perfugerent. 19. Rem publicam quam vis in me ingrata sit, amare
m ille s im a m parte m v ix inte lle g o (Cic.). 25. C a to ne m in d u x i senem d is p u ta n te m , quia
non desinam. 20. M ulta sunt, quae adulescentes, etiamsi ingenii facultates benae sint.
n u lla v id e b a tu r ap tio r persona, quae de senectute lo q u e re tu r.

ПІДРЯДНІ ВІДНОСНІ РЕЧЕННЯ

П І Д Р Я Д Н І Р Е Ч Е Н Н Я Ч АСУ
І

1. V olo is esse, quem tu me esse vo luisti. 2. Illi, qui Graeciae formam rerum pub­ 1 P o stq u a m a u ru m a b s tu lim u s , in n ave m co nsce nd im us (P la u t.). 2. P o stq u a m
licarum dederunt, corpora iuvenum firm ari labore voluerunt. 3. Mens sola censetur Cn P o m p e iu s ad b e llu m m a r it im u m atq u e M it h r id a t lc u m m issus est, p lebis opes im ­
i onea, cui credatur. 4. Voluptas non est digna, ad quam sapiens respiciat. 5 Legsti m in u ta e , p o te n tia crevit (S a llu s t.). 3. P o s tq u a m L ac e d ae m o n ii a u d iv e r u n t m uros ab
Rom am , qui a ux ilium ab senatu peterent, missi sunt. 6. M ilites n ih il adeo arduum sibi A th e nie nsib us in stru i, legatos A th e n a s m ise ru n t, qui id fie ri ve tare nt (N e p.). 4. A nno
esse existim averunt, quod non v ir tu te consequi possent (Caes.). 7. In Germania fons o c ta v o , p o s tq u am in H is p a n ia m v e n fta t, C n. S c ip io u n d e trice s im o die post fratris m or­
rat aquae dulcis, qua pota intra biennium dentes deciderent (Caes.). 8. Vir sapientis- tem est interfectus (L iv .). 5. P o s tq u a m Xerxes in G ra e ciam descendit, A ris tid e s sexto
Г Г р е с с а ш т SUL™ ’ quod celari posset, confiteri m a lu it. 9. Scripta Catonis, quae fere an no , q u a m erat expulsus, p o p u li scito in p a tria m re s titu tu s est (N e p.). 6. H a n n i­
Є™ eSe n m ’ valde me delectant. 10. Socrates dicere solebat omnes in eo quod b a lis m ile s, u b i transgressos flu m e n hostes n u n t ia tu m est, alacer a n im is corporibusque
IZTt
poscit.
I ? H Г VeI7lentfS' CaesarabHelvetiissel'vos> eos
perfugissent, po­
12 H elvetii diem dicunt, qua ad ripam R hodani omnes conveniant. 13. Nemo
arm a c a p it atq ue in aciem p ro ce d it (L iv .). 7. U t p rim u m occasio d a ta e s t.jn e pris ї м
rnore rem p u b lic a m defendi (Cic.). 8. U t v e n tu m R o m a m est, prius_ socio rum le g ati
tam hu m ilis erat, cui non ad M iltiad e m aditus pateret. 14. Sunt n on n ulli, quorum auc­ q u a m regis, a u d it i sunt (L iv .). 9. A gesilaus, s im u la tq u e im p e rii p o titu s est persuasi
toritas apud plebem plu rim um valeat, qui p riv atim plus possint quam ipsi magistratus L ace d ae m o niis, ut exercitus e m itte re n t in A s ia m (N e p.). 10. L . P a u lu s , u t d o m u m ac
15 In v en ti sunt m u lti, qui vitam pro p a tria profundere parati essent. 16. Aedui cala- vesperum re d iit, filio la m suam T ertiam osculans a n im u m a d v e rtit t r is tic u lu m Cic.)
“ / T !■ qU1 p lu n m u m ante in G a Ilia potuissent, coacti sunt Sequanis obsides 11. F ug a s a t e llit u m , u t iacentem v id e r u n t regem, facta est (L iv .). 12. S im u l a liq u i
au d iv e ro , scrib am ad te (Cic.). 13. R h e n u s servat no m e n et v io le n tia m cursus, qua
exarsi ія " N і Т Г 118’ T ІаП?-аПІЄ ІПІтІС0 ІП R0m3n0S 2nim0 fuiss6t-rault0 STav' us
arsit. 18. N ih il tam alte natura constituit, quo virtus non possit e n iti (Curt.). G e rm a n ia m p rae v e h itu r, donec O ceano m isceatur (T ac.). 14. D u m d iv itia s consequi
• Legationes omnes, quae essent illustriores, per D ionem adm inistrabantur (Nep.). v o lu m u s , in m u lta m a la in c id im u s (Sen.). 15. U sque eo t im u i, donec ad reicendos ludi-
230 231
 ces v e n im u s . 16. Perseus progredi prae tu rb a 'o c c u r re n tiu m ad s p e c ta cu lum non p o te ­
ra t, donec a consule lictores m issi essent. 17. A lexander, d u m inter prim o re s p u g n a t,
s a g itta ictus est. 18. H a u d longi tem po ris, d u m in to le ra b ilia frigora erant, quies m i ! h i
d ata est ( L iv ,). 19. C a t i l in a erat unus tim e n d u s ex istis o m n ib u s , sed tam d iu dum
U rb is m o e n ib u s c o n tin e b a tu r (C ic.). 20. H u n c collem celeriter, p riu s q u am ab adversa-
ru s s e n tia tu r, c o m m u n it (Caes.). 21. P riu s q u a m consules in provincias proficiscerentur
le g atio ne s tra n s m a r in a s in s en atum in tr o d u x e r u n t. 22. A ris tid e s in te rfu it pugnae n a ­
v a li .apud S a la m in a m , quae facta est p riu s, q uam poena lib e ra re tu r. 23. N o n ja c ia m
im e m ro g a n d i, quo ad n o b is n u n t ia tu m erit t e 'id fecisse, q uo d m ag n a cum spe exspec­
ta m u s . 24. in o p s , p o te nte m d u m v u lt im it a r i, perit (P h ae d r.). 25. P riu s q u a m in c ip ia s ,
c o n s u lto , u b i consuleris, mature lacto opus est.
П О Р ІВ Н Я Л Ь Н І РЕЧЕННЯ
1. U t ager sine c u ltu r a fructuo sus esse non potest, sic sine doctrina homo. 2. Ut
in s e m in ib u s vis inest e aru m rerum , q ua e ex iis p ro g ig n u n tu r, sic in causis c o n d ita e
sunt res fu tu ra e (C ic.). 3. T an ta fu it o m n iu m ex pectatio visen di A lc ib ia d is , u t ad eius
trir e m e m v u lg u s conflueret, p ro in d e ac si solus advenisset. 4. It a m ih i g lo ria ri visus,
est la u d a tio n e P e rg am e n o ru m , quasi honorem m a io ru m tu o ru m consecutus esses (C ic.).
5. S ic fac o m n ia , ta m q u a m speciet Epicurus (Sen.). 6. Sic gerere nos debem us, non ta m ­
q u a m pro pte r corpus vivere debeam us, sed ta m q u a m non p o s s im u s sine corpore (Sen.).
7. T am quam clausa sit A sia, sic n ih il perfertur ad nos, praeter rum ores de oparesso
D o la b e lla (C ic.). 8. P e rind e ac si A lpes iam transisset H a n n ib a l, B o i defecerunt (L iv .).
9. E x feris quo m a iu s q u o d q u e a n im a l, eo ro b ustio r ex eo cibus est (Ceis.). 10. Profecto
ut q u isq u e m in im o co ntentus fu it, ita fo r tu n a tu m v ita m v ix it m a x im e (Cie.). 11. U b i
q uisq u e m a x im e ad s uu m c o m m o d u m refert, q ua e cu m q u e a g it, ita m in im e est v ir b o uu s
(C ic.). 12. Ita t ib i rem com m endo, ta m q u a m tua res ag a tu r. 13. P a tr ia h o m in ib u s non
m snus cara esse debet, q uam lib e ri cari sunt suis p are n tibu s. 14. N a m , v.eluti pueri
tre p id a n t atq u e o m n ia caecis in tenebris m e tu u n t, sic nos in luce tim e m u s (L u c r.).
15. S ic u t in co rporibus aegris, m ilite s , n ih il, q uo d n o c itu r u m est, m e d ic i r e lin q u u n t,
sic nos, q u id q u id o b stat im perio , re c id a m u s (C u rt.). 16. H o m o , q u i erranti com iter m o n ­
strat v ia m , quasi lu m e n de suo lu m in e accendat, facit, n ih ilo m in u s ipsi lucet, quum;
illi accenderit (E n n .).
Тексти для повторення
і д ом аш н ь ог о читання
1 AENEAS
D ecem annos T roia a Graecis o p p u g n a b a tu r . Graeci saepe im p e tu m in m oenia u r­
b is fa c ie b a n t. Sed T ro ia n i m u lto s h o s tiu m in terficientes fo rtiss ?me p a tria m defende­
b a n t a tq u e o b e ran t Graecis. D e c im o autem an no Graeci hostes d o lo decipientes urbem
T ro ia n o r u m e x p u g n a v e ru n t; q u o ru m n o n n u lli in s a ltib u s se o c c u lta v e ru n t. Ib i cum de
s a lu te desperare incipe re nt Aeneas, dux eorum , «Dom os nostras», in q u it, «hostes h ac
nocte d ir ip iu n t et de o rum s im u la c ra te m p la q u e in c e n d u n t. Sed o m n ia nobis ra p ia n t —
spem non e rip ie n t. N a m q u a m q u a m n u n c ex p a tria fugere c o g im in i, tam e n novas sedes-
a c c ip ie tis ib lq u e T ro iam re fic ie tis . Q u a m ob rem naves no b is fa ciam u s! D u x noster erit.
J u p p ite r . Q u i m a ria ig n o ta nobis fa cile patefaciet. A sp ice clem enter nos fugientes,.
Ju p p ite r ! Fac, u t hostes d e cip ia m u s ! E ffice , ne gentes feroces nos in te rfic ia n t, ne te m ­
pestates naves nostras c o n c u tia n t! In c ip ite , a m ic i, et p e rfic ite celeriter, quae praeci­
p ia m ! L ib e n te r s u s cip iam u s labores et p e ric ula ! M ox procul a dom o novas oras novos-
que p ortu s m ecum co nsp icie tis.
II R O M U L U S ET R E M U S
A eneae in L a tio m a g n u m b e llu m cu m h o s tib u s ge re nd um erat. T and e m b is es at
fu g ie n d u m . A t cum L a t in is A eneas firm a m a m ic itia m iu n x e ra t. Postea in o p p id o A ib s
L o ng a re g nab a t N u m ito r e gente A eneae n a tu s. Q u e m A m u liu s frater regno paterno-
p r iv a v it filio s q u e eius interficere c o n s titu it. F ilia e au tem N u m ito r is iussu A m u lii
erat s e rv ie n d u m in te m p lo V estae deae. « Illi adulescentes», in q u it, A m u liu s a m ic is ,
« m ih i in te rfic ie n d i sun t. N a m semper m ih i tim e n d i e ru n t, n isi eos interfecero. Sorori,
au te m e o ru m , si sacerdos Vestae facta erit, n u m q u a m e ru nt libe ri». T am e n illa postea-
liberos h a b u it, R o m u lu m et R e m u m , q uo ru m pater, u t postea R o m a n i p u ta b a n t, Mars-
deus fu it . T u m A m u liu s servum a d v o c a v it. « H i p u e rit, « in q u it» , ad T ib & im flu v iu m
t ib i p o r ta n d i sun t. Q u o s si ib i interfeceris, p ra e m iu m accipies». Servo erat p a re n d u m ,
p u e ri que ei erant as p o rta n d i. Sed T ib e ris tu m forte ripa s in u n d a v e ra t, et pue ri, c u m
aqua recederet, in rip a re te nti s u n t. P a u lo post lu p a in fa n t iu m c la m o re m a u d iv it eos;
que c u r a v it. It a pastor q u id a m in e adem regione h a b ita n s pueros vivo s in v e n it. «Fu
nobis», « in q u it ux o ri», e d u c an d i s u n t et c u ra n d u m est, u t v a lid i adulescentes fia n t.
S i bene e d u c a ti eru n t, a liq u a n d o no b is g ra tia m h a b e b u n t» .
Ita R o m u lo et R e m o v it a no n m o llis inter pastores agenda erat. N a m pecus iis erat
c u ra n d u m . Saepe e tia m vel ferae bestiae iis ascendae erant vel cu m la tro n ib u s iis erat
pugnandum .
III D E R O M A C O N D IT A
R o m u lu s et R e m u s postea a v u m et m atre m lib e ra v e ru n t A rn u liu m q u e , q u i c u p i­
d ita te regendi ad du ctu s ta n tu m scelus co m m ise rat, m orte p u n iv e r u n t. Sed cum A lb a'
pro m u lt it u d in e in c o la ru m ia m an gu sta esset, p a ra ti erant ad e m ig ra n d u m m u lto s q u e
socios o ran do et p ro m itte n d o secum iu n x e ru n t. Q u ib u s c u m eo m ig ra v e ru n t, u b i olm ?
se rv ati eran t. N u lla e n im loca ad h a b ita n d u m ta m erant idonea. Ia m ib i n o va m oenia'
a e d ific a tu ri erant. Sed cum inter fratres m ag n u m esset certam en, u tr lu s e x n o m in e opp:--
durn a p p e lla n d u m esset, more prisco v o lu n ta s d e um iis e x p lo ra n d a erat. Ita q u e Ro.n..-
lus ex P a la tio , Rem us e m o nte A v e n t in o lesponsa deum ex spectabant. S o cii quoque
spe ctand i causa eo venerant. T u m p r im u m a u g u riu m v e n it R e m o , sex v u ltu re s . Q u a m
ob rem a m ic i eius n o v u m regem s a lu ta tu r i erant. Sed cum p au lo post R o m u lo d u p b *
a v iu m num e rus apparuisset, ce rtam e n p u g n a n d o erat d iiu d ic a n d u m . T um R e m u s a u n
fratre d im ic a n s interfectus est. It a o p p id u m ex R o m u li n o m in e a p p e lla n d u m erat k o
risa (anno ante no stram aeram septin gente sim o q u in q u a g e s im o tertio).
 P u g n a n d o R o m S n i postea p o te n tia m sua m a m p lific a v e ru n t. Sem per p a ra ti erant n is pecus, q uo d extra u rbem a lu e ra n t, in u rb e m in tro d u c e n d u m e raW ru g e sq u e eran t

a d b e lla n d u m et, cu m hostes in v a s u ri erant, ad de fe nde nd u m . Saepe in rebus adversis asp ortand ae , ne ab h o s tib u s rape re ntu r. Sed p o s tq u am saepe cu m h o s tib u s m an us co n­
duces im p e ra n d o cives p are n d o p a tr ia m s e rvav e run t. se ru e ru n t, pacem p e tiv e ru n t. , . .-
In te r obsides, quos Porsenna a R o m a n is ex pe tiv e rat, C Io e lm m _ q u a n d a m v ir g i­
IV A S P O R T A T IO S A B IN A R U M nem fuisse fa m a est. Q u ae p o s tq u a m d iu e va d e nd i fa c u lta te m q u a e s iv it, pue llas cap­

R o m u lu s , u t i n o v a m c iv ita te m firm a re t et tu ta re tu r, u rb e m m u n iv it , ce n tu m se tiv a s c la m ex castris E tru s c o ru m ad T ib e rim d u x it. Q u e m cu m p ue llae inter densa tela

natores cre a v it, e x e rcitu m a r m a v it. D u o d e c im lictores regem c o m ita b a n tu r. Ia m res h o s tiu m trana visse nt, sospites om nes a C lo e lia d o m u m ad p ro pinq uo s reductae sunt.

R o m a n a adeo erat v a lid a , u t f in it im is g e n tib u s b ello p ar esset. Sed cu m eae societatem R e x a u te m ea a u d a c ia lacessitus a sen atu pue llas r e p e tiv it et p o s tu la v it, u ti d o m i con­

■conubiumque no vo p o p u lo constanter recusarent, deerant m ulie re s. Q u a m ob rem R o ­ q u ire re n tu r et denuo in castra m itte re n tu r. Q u as cu m recuperavisset, rem d ilig e n te r

m u lu s in d ig n a n s «C um f in itim i» , in q u it, «preces nostras aspernentur, d o lu m et v im a d ­ in q u is lv it . T u m C lo e lia «A me», in q u it, «illas tu is m a n ib u s ereptas esse concedo; it a ­
o lue re conabor. N a m id , q uo d precando n o n im p e tra v im u s , a lio m o d o no b is est effi­ que si p u n ir e cupis, ap p are t m e so la m esse p u n ie n d a m ; v e n ia m a te n o n peto. E x cete­
c ie n d u m . S atis d iu , a r b itro r, c u n c ta ti sum us; n u n c tem pu s est agendi». P a u lo post lu ­ ris rem quaerere non oportet». A p u d regem au te m E tru s c u m n o n tu ta s o lu m , sed e tia m

dos p a r a v it N e p tu n o deo. Q u o d s p e c ta c u lu m cu m fin it im is in d ic tu m esset, S a b in o ru m h o n o ra ta v irtu s fu it, la u d a ta m q u e v ir g in e m p arte o b s id u m d o n a v it.

■omnis m u ltit u d o s tu d io s pe ctan d i in c ita ta cum liberis ac c o n iu g ib u s co nv e nit O ui
« o v u m o p p id u m satis a d m ira r i ludos specta-b an t. S u b it o au te m iuv e n tu s R o m a n a ^ m V I I P U G N A H O R A T I O R U M E T C U R I A T IO R U M

spec antes se p r a e c ip ita v it m a g n u m q u e n u m e r u m p u e lla r u m a s p o rta v it. Q u a re per-

T e r tiu m regum R o m a n o r u m fu it T u lliu s H o s tiliu s , q u i v ix it s e p tim o ante ae ra m
1
ЇЄГПІ parentes fu g e ru n t g ra v is s im a m R o m a n is poenam m in an te s.
no stra m saeculo. E i cum A lb a n is c o n flig e n d u m j^rat.
B re v i post R o m a n is acrite r erat p ro e lia n d u m . N a m S a b in i c u m exercitu ad p ug ­
A lb a n i et R o m a n i m a g n u m e x e rc itu m celeriter co n scrip tu m et o m n ib u s rebus in ­
nandum p a ra to in u rb e m R o m a m in v a s e ru n t. T um eaedem illa e m ulieres, «u ae iam
s tru c tu m co ntra x e ra nt. Sed duces p e ric u lu m c o m m u n e in te lle x e ru n t. F orte in d u ob u s
R o m a n o r u m erant uxores, inte r infestas acies p r o e lia n tiu m sese p ra e c ip ita v e ru n t h in c
tu m e x e rc itib u s erant trig e m in i fratres, H o r a tii et C u r ia tii. Q u ib u s c u m egerunt duces,
p a tie s h in c m a r ito s precantes, u ti caedem fin ir e n t . N e que frustra precatae s u n t nam
u ti pro sua p a tria ferro d im ic a re n t. T rig e m in i ad p ro e lia n d u m p a ra ti in m e d iu m pro­
p a x et a m ic itia facta est.
d u c ti s u n t. C u m p a u lo post d u o H o r a tii h o s tiu m g la d iis tra n s fix i iaegrent ei concla-

V D e L . Iu n io B ru te m asset ia m g a u d io A lb a n u s exercitus, te rtiu s, u t adversarios divid.eret, fugae se m a n ­

d a v it; forte e n im is integer erat, u t C u r ia tii v u ln e rib u s fessi. S u b it o au te m retro esse
T a rq u in iu s Superbus, s e p tim u s rex R o m a n o r u m , o m n ia iu ra h u m a n a et d iv in a
v e rtit et hostes v a riis in te rv a llis ap p ro p in q u a n te s deinceps tra n s fix it. V ic to ri gratu-
illu s it . A liq u a n d o u nus ex filiis eius L u c re tia m , n o b ile m m u lie re m R om anam , ita
lantes R o m a n i laeti c o n flu x g ru n t.
\ ‘ ia m a r lt u m am icosque eius ad se vocaret et in e o rum conspectu ferr® sese’ per­ C u m v ic to r s p o lia dispersa collegisset, exercitus in u rbein in tro d u c tu s est. A n te
cuteret. T um L . Iu m u s B ru tu s , cum ceteri terrore concussi essent, ferrum ex vulnere
p o rta m soror v ic to ris, auae u n i ex C u ria tiis sponsa fuerat, a g m in i o b v ia fuit. Q u a e la c ­
ii ac tu m s u m p sit et illu d prae se tenens «D is ce d at tandem », in q u it, «L. T arq u in iu s S u ­
i i nans nom en sponsi m o rtu i a p p e lla v it. S o llic ita v it feroci iu v e n i animum c o m p lo ra tio
perbus cum suis m E tr u r ia m , u n d e illa gens n e faria o lim h u c v e n it. E q u id e m non per­
sororis in ta n to g a u d io p u b lic o , et g la d io , quo erat cinctus, tra n s fix it p u e lla m . Q u a m
m itt a m , ut ilh , quos om nes b o n i c o n te m n u n t, R o m a n o s o pp rim e re pergant Id per
ob rem ad in d ic iu m vo catus, neque vero d a m n a tu s est, q uo d p a tria v ir tu te eius pro tec­
h u n c s a n g u in e m шго». T um a m ic i arm a ex late b ris p ro m p s e ru n t g lad io s q u e destrinxe-
ta et s e rvata erat.
u m t . S ta tim portae urb is clausae s u n t, ne rex, q u i tu m b e llu m g e re b at, invaderet. Ita
l a i q u in iu s proscriptus et r e d itu inte rclusus cum suis in E tr u r ia m secessit (anno ante
V III CONSUL CAESO F A B IU S
.aeram no stra m q u in g e n te s im o decim o).
P a u lo post b e llu m cu m P o rsen a gestum Veientes saepe_cum R o m a n is c o n flig e b a n t
Sed erant in R o m a n a iu v e n tu te n o n n u lli adulescentes, q u i in regno iu c im d iu s v i­
x erant. Q u ib u s c u m le g ati a rege T a r q u in io m issi cla m c o n s ilia s tru x e ru n t et B ru ti q u o ­ neque a lia e gentes quiesce bant. Ita q u e cu m hostes no n desierunt pecus abducere et sata

que duos filio s m socie tate m s u m p se ru n t. Sed res B ru to n u n t ia ta est. Q u i rem om nem p o p u la r i, F a b ii, gens egregia, p o p u lo a u x iliu m p ro m is e ru n t. In s e n a t u e n im Caeso F a ­

o ppiessit et, cu m s u p p lic iu m de illis sum e re tur, m o rtem filio r u m aspexit, neque a n i ­ b iu s consul pro gente «Vos a lia bella», in q u it, «curate, F ab io s cum V e ie n tib u s pug­
m us cius m ise rico rd ia flexus est. nare s in ite eique hosti nos o p p o n ite ! A d id b e llu m q u a m m a x im e s tu d io incu m b ere de­
cre v im u s, et quod nobis p ro p o s u im u s , fiet». S e na tu s hoc p ro m issum non sprevit gratiae-
V I D E C L O E L IA que ingentes illis actae su n t, n a m omnes no verant v ir tu te m F a b io ru m .
Po ste ro die sex et trecenti m ilite s , omnes p a tric ii, om nes u n iu s gentis, u rb s ex­
i P orscnna in u rbem R o m a m invade re p r o h ib itu s R o m a n o s o o sid io n e superare c u ­
p i v i t . P ropterea m aio re m m i li t u m n u m e r u m arce ssivit R o m a n o s q u e ra p ie n d o et d ir i­ cesserunt V e ie n ti p o p u lo sua sponte pestem m in a n te s. P o stq u a m ad C rem eram flu m e n

p ie n d o terrere atq ue agros, quos R o m a n i c o le b a n t, p o p u la ri c o n s titu it. Ita q u e Roma- castra p o s u e ru n t, greges abducere et, quae ager genuerat, delere non desierunt.

..234 235
 T and e m V e ie n te s in s id iis ferocem hostem captare decreverunt. Iia q u e F ab iis p ra e d a n ti­
.ap p o rta tum esset, p on de rib u s in iq u is R o m a n o s decipere co natus est. A q u ib u s frau d is
bus, q u ib u s a u d ac ia in te rim creverat, pecora o b v ia m e g erunt. F a b ii, u ti consueverant in
convictus a d ie c it ponderi g la d iu m a u d ita q u e est in to le ra n d a R o m a n is vox: «Vae v ic ­
prae d am in c u b u e r u n t. S u b it o au te m ex in s id iis surg ftu r. T u m i lli , cum et a fronte et
tis*» T um s u b ito n o v u m e x e rcitu m a M. C a m illo a d d u c tu m esse et ex in s id iis prorupisse
u n d iq u e hostes esse cognovissent, in collem rccesserunt. Ib i cu m m u lto s prostravissent
postea R o m a n i n a rra b a n t. F am a est G a llo s u n d iq u e ab h o s tib u s circum fusos esse. Q uos
et certum vitae^ fin e m agnovissent, neque arm a d e po sue ru nt neque pacem p e tiv e ru n t,
frustra perrum pere conatos C a m illu s d e v ic it. R e liq u ia e e o rum sub A lp ib u s consede­
sed om nes fo rtite r p ug na ntes m o rte m o cc u b u e ru n t. N e qu e e n im V eientes h u ic hosti
ignoscere p a r a ti eran t. U n u s puer, q u i n o n d u m ado le ve rat neque b e llo interfuerat ser­ ru n t. In urbe R o m a autem G a lli urend o et d ir ip ie n d o o m n ia co rruperant.
v a tu s est.
XI E X IT IU M M ARCI C U R T II

I X C IN C IN N A T U S A R A T O R E T D U X \rmo post urbem c o n d ita m trecentesim o n o nage sim o secundo, id est an n o ante
aeram no stram trecentesim o sexagesim o secundo, fo ru m m e d iu m specu vasto conci-
P risc i R o m a n i s im p lic e m v it a m ag e b a n t. S im p le x erat vestis, s im p lic e s cib i quos
disse fam a est. M u lt i hoc о т ї п е p e rte rriti c re d id e ru n t deos u rbe m pe rd ituros esse, q uo d
e d e b a n t; paucas res a m e rca to rib u s Graecis e m e b an t. L iv iu s na rrat e x e m p lu m prisca*
loca antea a b d ita m o rta liu m ventis ostendissent. Illu m specum cives u n d iq u e accur­
s im p lic it a t is C in c in n a tu m fuisse. Q u i p o s tq u a m m ag n a cu m la u d e rem p u b lic a m a d ­
rentes cu m explere frustra co n a ti essent, deum v o lu n ta te m explorare co e p e run t. T u m
m in is tr a v it , ag ru m p a te rn u m co le b a t, q u i T ib e ri flu v io ab u rbe d ir im e b a tu r; n a m ode-
ra t v it a m u r b a n a m e am q u e c iv ib u s n o c itu r a m esse a rb itra b a tu r. vates c e c in is s e m em oriae p r o d itu m est id dis esse d e d ic a n d u m , q uo d in re p u b lic a esset
o p tim u m . Ceteris d u b ita n tib u s M . C u rtiu s, iu v e n is b e llo egregius, « E q u id e m » , in q u it,
A liq u a n d o (an no an te aeram n o stra m q u a d rin g e n te sim o duodesexagesimo) le g a ti
« n ih il m e liu s esse credo q ua m arm a v irtu te m q u e atq u e p ara tu s sum p atriae succurrere.
senatus ad C in c in n a tu m v e n e ru n t. A b A e qu is enim , q u i a Romanis defecerant, exerci­
M u lt i ante me pro p a tria cecid e ru nt in b ellis neque v ita e suae pepercerunt. Q u o r u m
tus R o m a n u s in m o n tib u s ita in clu su s erat, u t facu ltas e ffu g ie n d i et in tu tu m sese re­
•exem plum , n isi fallo r, m ih i lic e b it im it a r i m o r tiq u e me tradere, ne p a tria in c id a t m
c ip ie n d i n o n esseL Ita q u e senatus C in c in n a tu m elegerat, u t d ic ta to r fieret et no vo
c a la m ita te m . Vos autem precor, u ti mei m e m in e r itis , sic u t e o rum m em inisse consue-
e x e rcitu i p raeficeretur; o p t im u m e n im ducem h u iu s q uo q ue b e lli eum fore p u t a b a t '
T u m ro g atu s a le g atis, u t to gam ap p o rta re t, n a m forte arab at. ristis q u i ab h o stib u s occisi sun t. H oc m o do m ih i g ra tia m reddetis m a x im a m » .
D e in d e s ile n tio facto m anus n u n c in cae lum , n u n c in specum ad deos inferos te­
Postero die e x e rcitu m q u a m celerrim e co lle c tu m ex urbe e d u x it, u t A equis se obi-
te n d it. Ita deos veneratus e q uu m q ua m p ulc he rrim e o rn a tu m conscendit seque in spe­
ceret. Q u i m e d ia nocte ita c irc u m v e n ti s u n t, u t p rim a luce a tergo et a fronte tela ie eos
cum im m is it . S ic ille quoque pro p a tria o c c id it, q u a m q u a m non arm is contenderat cu m
c o n ice re n tu r. P ropterea u tr im q u e reiecti pacem p e tiv e ru n t seque R o m a n is s ub ie ce ru nt
hoste. A c c id it deinde, ut specus sua s p o n t e ex ple re tu r. Ille au te m locus postea a p p e l­
M u ti tehs perfossi h u m i ia c e b a n t. Cete"ros C in c in n a tu s sub iu g u m m is it; duces autem
h o s tiu m secum d u x it, u t in tr iu m p h o agerentur et postea a suis re d im e re n tu r In agros la tu s est locus C u rtiu s.
A e q u is adem ptos R o m a n i rusticos d e d u x e ru n t. C in c in n a tu s au te m , cu m to ta gens su-
X I I D E T IT O M A N L IO T O R Q U A T O
acta esset, m ag n is h o n o rib u s affectus in agro suo v it a m ru s tic a m agere perrexit, u t
a p u e r itia erat assuefactus.
A n n o ante aeram nostram trecentesim o sexagesTm o p rim o ite ru m b e llu m G a l l i ­
c u m e x s titit; neque e nim G a llo r u m m an us per It a lia m v a g a ri d e stite ra n t. Q u ib u s ap u d
X M ARCUS M A N L IU S C A P IT O L I U M S E R V A V IT flu m e n q u o d d a m exercitus R o m a n u s o b s titit. N a m R o m a n i iam d id ic e ra n t illo s non
tim e re Pons in m edio erat, q u i a ne utris rescissus erat, ne tim o ris in d ic iu m esset. Posi-
R o m a n o s q u id e m semper vicisse n e m o m ir a b itu r . N o tu s est ille dies ater a n n i ante
« u a m au te m neque R o m a n is neque G a llis co nteg it, u t adversarios re pellerent, ex im ia
aeram n o stra m tre ce nte sim i o cto g esim i sex ti, quo ad A lia m flu m e n acies R o m a n o r u m
to rp o ris m a g n itu d in e G a llis in v a c u u m pontem processit et certam en s in g u la re popos­
a G a llis celeriter perfracta to tu sq u e exercitus fusus atq u e fu g atu s est. F rustra tu m
c i t Q u e m cu m iuvenes R o m a n i co nsp ic ati essent, d iu inter eos s ile n tiu m fu it. T um
m u lti v it a m pro p a tr ia p r o fu n d e ru n t; ii au te m , q u i superarent, G a llo s to ta m It a lia m
T . M a n liu s s tu d io p u g n a n d i im p u lsu s ad d ic tato re m accessit. «Im p e ra to r»^ in q u i , «s
esse cap tu ro s p u ta b a n t. Ita q u e p a u lo post G a llo r u m m an us , cu m in u rbem R o m a m ir-
tu perm ittes, i l li beluae o stendam me ex ea fa m ilia esse g e n itu m , quae G a llo r u m agm en
rup s ent, paucos ib i relictos in v e n e ru n t. P le r lq u e e n im a u t in p ro x im a o p p id a confu­
de C a p ito lio d e p u lit» . T um ille «Macte virtu te », in q u it, «T. M a n li esto! Perge dis auxi-
g erant au t in C a p ito liu m sese re c e p fra n t. Ita G a lli u rb e m possederunt. C a p ito liu m
a u te m possidere frustra c o n a b an tu r. N a m cu m nocte q u a d a m n o n n u lli G a lli per saxa lia n tib u s !»
C u m illi constitissent inter duas acies, G a llu s m a d v e n ie n tis hostis arm a cum
a b ru p ta paene ad s u m m u m m o n te m pervenissent, anseres, q u i Iu n o n i deae ib i aleban-
« e n ti s o n itu g la d iu m d e ie c it. A t M a n liu s fo rtite r resistens inter corpus arm aq ue eius
iu r, cla m are coeperun t et ex som no e x c ita v e ru n t M . M a n liu m q u e n d a m . Q u i p rim u m
G a llo r u m deiecit cum q ue eo ceteri q uo q ue de m o n te sunt d eiecti. .ese in s in u a v it crebrisque ic tib u s ventrem scid it. Ia ce ntis deinde corpus u no to rque
Sr.0 4 a v it seque eo o rn a v it. V ic to ria parta M a n liu m c o m m ilito n e s circ um ste te ru n t gra-
T am en postea R o m a n is , q u o ru m vires fam e fractae erant, cu m B renno, G a lla r u m
tu la n te s q u e p e rd ux e ru nt ad d ic tato re m . E x hoc tem pore co g no m in e ap p e lla tu s est
re gulo, age nd u m erat de d e d itio n e . T um ille m ille p o n d o au ri p o s tu lS v it et, cura illu d
T o rq u atu s.
236
237
 Cum in g e n ti terrore concursus p o p u li atque im p rim is fe m in a ru m sortem suam m ise ­
X III GENTES ITALIAE
r a n tiu m ad portas est factus. T u m im p e riu m d e la tu m est ad Q . F a b iu m M a x im u m ,
S a m n itib u s sub actis pleraeque gentes Ita lia e m e d iae et infe rio ris p a re b a n t R o ­ ф и і novo ex e rcitu conscripto per loca a lta agm en ita d u c e b a t, u t neque omitt-firet ho­
m an is. Superior I t a lia a p p e lla b a tu r G a llia C ite rio r, id est G a llia citra A lpes sitae Ib i stem . N a m praeferebat cognom en C u n c ta to ris g loriae incertae. Sed H a n n ib a le m ^ v ie o s
e n im G a llo s consedisse supra d ix im u s . E tia m plures G a lli G a llia m U lte rio re m in co le ­ p o p u la ri p rae d am q u e auferre p ro h ib e b a t; neque P oeni R o m a m ipsam petere p o tu e ru n t,
b a n t, a lii H is p a n ia m , B r ita n n ia m , G e rm a n ia m superiorem . E x G e rm a n ia p o s te rio ri­
sed sese c o n tu le ran t in A p u lia m .
bus te m p o rib u s ex pu lsi sunt.
A n n o d u ce ntesim o d e cim o sexto, cu m R o m a n is ad C annas m a x im a o m n iu m c la ­
Etruscos R o m a n is fin itim o s fuisse iam co m m e m o rav im u s. Q u o s p rio rib u s s ae cu lis d iu m a lla ta esset, F a b iu s ite ru m rem p u b lic a m s e rv a v it. In senatu enim «H aec quoque
ad o ram Ita lia e ex ea parte A siae n a vis appulisse certum est, q u a m nos A siam M in o re m clades», in q u it, « q u a m q u a m n u n c aegre fertur, tam e n ferenda est. P rim o , e q uite s m i t ­
n o m in a m u s. InterioresJtaliae partes in c o le b a n t S a b in i, A e q u i, V olsci et a li a : gentes. te nd i sun t, u ti referant, u b i re liq u ia e e x ercitu m s in t et quo se H a n n ib a l post p ro e liu m
Q u ib u s c u m per c o m p lu r a saecula R o m a n is b ella erant gerenda. F o rtis s im i erant ii co n tu le rit q u id q u e agat. V ob is ipsis au te m , patres, cu ra n d u m est, u t tu m u ltu s et terror
q u i in s um m is iugis ante sub m a x im e arduis m o n tib u s A p p e n n in i sedes agrosque deter­ in u rbe to lla n tu r . T u m u ltu s u b la to fru m e n tu m ex agris in u rb e m est in fere nd u m , s im u l
rim o s h a b e b a n t et v e nan d o corpora exercebant. Eos R o m a n is ipsis cosanguineos si- arm a in m uros sunt conferenda om nesque, q u i arm a ferre possunt, c o n v o can d i. H aec
m ilh m o s q u e fuisse ap p are t. Q u a m ob rem R o m a n is erat d if f ic illim u m eos subigere si facta e ru n t, H a n n ib a li v ic to ria m non m u ltu m p ro fu tu ra m esse credo. Vos a u te m
It a lia m infe rio re m R o m a n i M a g n am G ra e ciam a p p e lla b a n t, quod Graeci p r io r i­ ista c o n s tan tia et m a io rib u s g ra tia m referetis et a posteris s um m is e ffe re m ini la u d i­
bus inco lis sub actis ib i p lu r im a s urbes c o nd id e rant. E q u ib u s u rb i R o m a e p ro x im a e
bus».
erant C um ae et N e ap o lis. In ea parte It a lia e agri potiores erant quam in ceteris p a r t i­
bus. Ita q u e C u m is et N e ap o li p rio rib u s te m p o rib us plures homines h a b ita b a n t q u a m XVI T IB E R IU S S E M P R O N IU S GRACCHUS
R o m a e . Sed cu m N e a p o lim semper h o m in e s o m n iu m n a tio n u m v e n ire n t, mores ib i de­
teriores erant q u a m a lib i. T ertio ante aeram nostram saecillo M a g na G raecia in R o m a ­ T ib . G racchus post m o rtem p atris a C o rne lia m atre educatus est. Q u a e , cu m rex.

n o ru m pote state m redacta est. T um R o m a n i d o m in a b a n tu r usque ad extrem os fiiK-s. q u id a m A e g y p ti eam in m a tr im o n iu m ducere ve lle t, «N olo», in q u it, «re g in a a p p e lla ri;
Ita lia e . m alo b o na m ater lib e ro ru m m e o rum esse». A liq u a n d o , cu m a m ic a ei o rn a m e n ta sua>
Ostendisset, C o rn e lia filiis a d v o catis «Visne», in q u it, «mea o rn a m e n ta vid e re ? H ae c
X IV R E G U L U S CONSUL sunt o rn a m e n ta mea».
T ib erius, m aio r fra tru m , cu m adolevisset, p a u p e rib u s a u x ilia r i v o lu it (anno cen­
l o t a I t a lia subacta R o m a n i cum C a rth a g in ie n s ib u s de in s u la S ic ilia co n te n d e ru n t.
t e s i m o tric e sim o tertio). N a m C a rth a g in ie n s ib u s v ictis a liis q u e g e n tib u s sub actis m u lt i
N a m cum opes S ic ilia e C a rth a g in ie n s ib u s m ag no pere profuissent, R o m a n i b e lla n d u m
n o b ile s R o m a n i lu x u rio se vivere m a le b a n t q uam p atriae servire m u lto squ e ru stico s ex;
esse a r b itr a b a n tu r, u t ipsi d o m in i in su la e fie re nt. E t ia m in A fr ic a m e x e rcitu m m is e ­
possessionibus suis d e p e lle b a n t, quod m agnos hortos v illa s q u e h ab e re v o le b a n t. Q u o d
r u n t, cui praeerat R e g u lu s consul. Q u o d iis n ih il p ro fu it. N a m R e g u lu s , quam quam :
cum T ib . G racchus cognovisset, R o m a e in c o n tio n ib u s haec fere verba fa cie b at: «Be­
m u ltis b e llis inte rfu erat, tam e n, cu m non iam longe ab urbe C a rth a g in e abesset, de vic­
s t ia e sua d o m ic ilia h ab e n t. V os q uo q ue tecta paterna et agros a m a io rib u s acceptos
tus est. ipse cu m paucis, q u i superarent, ex h o s tiu m m a n ib u s evadere no n p o t u it .
incolere v u ltis . Ita q u e in d ig n o r agros vobis ab a liis e r ip i, q u i ipsi agricolae esse n o lu n t .
Postea P o e n i, le g at:o :ie m ad s en atum R o m a n o r u m m issuri essent, cum R e g u lo
A tq u e si m aiores vestri pro p a tr ia p ug na re no lu isse nt, It a lia p ro v in c ia C a rth a g in ie n ­
eg e runt, u t et s ib i ipsi et C a rth a g in ie n s ib u s prodesset, et o p ta v e ru n t, u ti legatos c o m i­
siu m facta esset; si vos p ug na re n o le tis , e tia m n u n c im p e riu m R o m a n u m corrueret. I t a ­
ta re tu r et pacem p e rm u ta tio n e m q u e c a p tiv o r u m im pe traret. A t iile , cu m C a rth a g in e
que, cu m vo b is prodesse v e lim illiis q u e in v is u s esse m a lim q u a m p a tria m deserere,
Rom am venisset, in d u c tu s in s e n atu m «Pacem », in q u it, «ab A fris o p ta ri a u d iv is tis
Ipse pacem iis p ro fu tu ra m , b e llu m o b fu tu r u m esse scio. Tot e n im casib u s oppressi spem p o s tu lo , u t vobis agri re d d antu r».
Q u o d G racchus v o lu it, p e rfic i no n p o tu it. N a m ab adversariis interfectus est cor-
n u lla m h a b e n t. Sed cum vo b is idem p ro sit, quod iliis obest, hoc u n o c o n s ilio v o b is p ro ­
pusqu e eius in ie c tu m est in T ib e rim .
desse possum . P e rg ite pugnare! N eque e n im cedendo p atriae prodesse p o te ritis , neque
propter m e et paucos, q u i ex no stris in h o s tiu m potestate sun t, tot m ilia c a p tiv o ru m
h o s tiu m s u n t reddenda. X V II C LA D E S P R A E D O N U M

V ig in ti fere annos praedones n a v ig a tio n e m im p e d iv e ra n t. D e n iq u e G a b in iu s , t r i­

XV Q U IN T U S F A B IU S M A X IM U S b u n u s plebis, p o s tu la v it, u ti s u m m a im p e rii deferretur ad G n . P o m p e iu m (anno sexa­
g esim o s e p tim o ). Q u i tu m u n d e q u a d ra g in ta annos n a tu s erat. Sed iam an no octogesim o
A n n o d u ce nte sim o d u od e v icesim o H a n n ib a l C a rth ag inien sis m ag no exercitu A l­
p rim o , cu m v ix v ig in ti q u in q u e annos natus esset, a m ilit ib u s s a lu ta tu s erat im pe rato r
pes trad u cto It a lia e ipsi b e llu m in t u l i t . P o s tq u a m in G a llia C ite rio re R o m a n is duas
et M agnus. T um vero q u in q u e o m n in o bellis fe licite r gestis g lo ria b e lli o m n ib u s a n t e i­
clades a t t u lit , postgro an no n u n tiu s R o m a m p e rlatus est u n iv e rsu m e x e rcitu m ad la ­
b a t. A d eum ig itu r d e la tu m est im p e riu m to tiu s m aris o m n iu m q u e in tra q u in q u a g in ta
cu m T ras u m e n n u m c o n c is u m esse. Q u o n u n t io a lla to urbs v ix d iffe re b a t ab e x pu g nata.
9.3?
238
 N a m i l li , q u i R o m a e sedent vel In v illis suis la te n t, vos, co m m ilito n e s , m ih i a d im re
■milia passuum o ra r u m m a r itim a r u m . Praeterea praefectus est ce n tu m v i a n t i m iL b u s s tu d e n t. Sed respondi iis neque m e vos u m q u a m d eserturum neque vos a m e esse defec­
.'penitum , q u in q u e m ilib u s e q u itu m , q u in g e n tis n a v ib u s , a d d iilq u e ei sunt v i a n t i au- turos Ia m vos video iratos. P ro in d e ite m ecum , u t p e ric u lu m no b is im m in e n s arcea­
■■■attuor le g a ti. ° M
m us! A tq u e caveant illi! E g o a u te m spondeo m e v o b is p e c u n ia m m agnam agrosque
P o m p e iu s u n iv e rsu m m are d iv is it in partes tredecim . D ie b u s q u a d ra g in ta p ira ta e esse d a tu r u m . N a m im p e ra to re m decet ta lib u s m ilit ib u s h o n orem habere».
<ex m p a rtib u s , quae erant in te r co lum nas. H e r c u lis et in s u la m S ic ilia m , expulsi at-
que adversus orie n te m fu g a ti su n t. D e in d e P o m pe iu s eos in C ilic ia m ag n a pugna d e v i­ XX G A 1U S IU L IU S C A E S A R
cit arcesque e o rum d ir u it. T um decem m ilia p rae d o nu m sunt interfecta, v ig in ti m ilia
Caesar, p o s tq u am q u in q u e an n is in It a lia , G raecia, A sia, A fric a , H is p a n ia om nes
ca p ta , q u ib u s P o m p e iu s agros a t t r ib u it. It a n o n a g in ta d ie b u s in g e n ti fe lic ita te et ce-
adversarios p ro s tra v it, p r in c ip a tu m to tiu s im p e rii R o m a n i o b tin u it . T u m se clem en­
le n ta te ta n tu m b e llu m co nfecit. T rib u s an nis post P o m p e iu s S y ria m e x p u g n a v it. Dein-
tem p ra e s titit erga om nes, q u ib u s c u m an te a ei p u g n a n d u m fuerat. N e m o v in c tu s nem o
■de P alest m a q uo q ue occupata d u o b u s an n is post R o m a m re d iit. C u m duod e sexag inta
.annos n a tu s esset, in A e g y pto est interfectus an n o d u o d e q u in q u a g e sim o . s u p p lic io m u lta tu s est, sed be ne ficiis et m u n e rib u s omnes s ib i d e v in c ire v o lu it M u ltis
praeterea et o p tim is le g ib u s re m p u b lic a m to t b e llis paene e x ha ustam s a n a v it p lun-
m osque re p p e rit ad a u x ilia n d u m parato s. Ipse ius severissime d ic e b a t et s a n x it, u ti
X V III SPART ACUS DUX S E R V .O R U M
poenae fa c in o ru m augerentur. D iv it e s n im is luxur.iase vivg re v e tu it, pauperes lu v it.
A n n o septuagesim o te rtio in C a m p a n ia s e p tu a g in ta q u a ttu o r g lad iato re s v in c u lis C u m v a s tita te m It a lia e p e ric u lo s am rei p u b lic a e esse sensisset, m a g n a m p arte m p le ­
r u p tis e lu d o g la d ia to r io effugerant et in m o n te V esuvio castra fecerant. Q u i iis praee­ bis in agros co lo niasque d e d u x it. Ita q u e pier i que c o n s e n tie b a n t n e m in e m u m q u a m
r a n t, m u ltis R o m a n is p rae sta b ant fo r titu d in e . Ex iis S p artacu s «Praestat» in q u it
tanto pe re rei p u b lic a e profuisse. ,
-«arma pro lib e rta te sum ere q ua m in th e a tris sa n g u in e m no stru m profundere N a m quis T am e n e v e n it, u t anno q u a d rag e sim o q u a rto co ntra Caesarem c o m u ra tio fier
vestrum non o d it illo s, q u i, u b i in m o llib u s lectis cu bantes cib is se c o m p le v e ru n t no- ' sex a ginta n o b iliu m , cuius p rin c ip e s erant M . B ru tu s et C. Casius. Q u i a ceteris dissen­
s iris v u ln e rib u s d e le ctantu r! P ro ind e este fortes! Neque vero increpabo eum qui in tie nte s Caesarem re g nu m appetere d ic g b a n t. In te r co niu rato s c o n v e n it, u t i Caesar in
•v m c u la re d ire m a v u lt; neque a b ir e eum vetabo. A t ceteros m e a d iu tu r o s esse spero ut cu ria P o m p e i inte rfice re tur. E o e nim Caesar Id ib u s M a rtn s , q u a m q u a m p e ric u lu m
v ia m n o b is p ate fa ciam u s in p a tria m o lim am issam ».
im m in e re com pererat, sese c o n tu lit, u t s en atum h ab e re t. Ib i in sella sedentem coniu-
Q u ib u s verbis in c ita t i p e rm u lti u n d iq u e accurrentes se cum a liis c o n iu n x e ru n t et
r a ti c irc u m v e n e ru n t et ta m celeriter p e rfo d e ru nt. _
fjf - l0 e x e rcltum R o m a n u m , q u i eos arm is c irc u m d a tu ru s erat, p e rrup e ru nt C o n iu r a ti au te m im p ru d e n tia m suam 'naulo post ip s i a p e ru g ru n t. N a m q u id fac -
A d iu t i sunt ab ns, q u i G a llic is G e rm a n ic is q u e bellis a R o m a n is c a p ti erant. Rom ani endum esset, n e s c ie b a n t, a tq u e u n iv e r s u s fere p o p u lu s ab iis d is s e n s it, Ita ­
-autem frustra d a b a n t operam , u ti b e llu m celeriter conficerent, et exercitus, cum m a n i­
que, p r iu s q u a m C aesar s e p e lir e tu r , fugere c o a c ti s u n t .
bus servorum o b s ta b a n t, re fu g ie b a n t. Ita servi m u ltis d u c ib u s et d u o b u s R o m a n o r u m
c o n s u lib u s v ic tis p a u la t im sex a ginta fere m iliu m a rm a to r u m co lle g e ru n t e x e rc itu m .
Postea d o m it i sunt a M . L ic in io Crasso. In ea pugna duces servo ru m ipsi fo rtissim o s se
p ra e s tite ru n t ace rrim e que instantes ce c id e ru n t. M u ltis cap tis co lla secta sunt alios
Уривки з творів римських авторів
>Komani lu x ta v ia m A p p ia m cru c ib u s a ffix e ru n t.
Calus Iulius Caesar
X IX T R A N S IT U S R U B IC O N IS
C O M M E N T A R II DE BELLO G A L L IC O
In it io a n n i u n d e q u in q u a g e s im i Caesar o m n i G a llia p ac ata a b e llo c i v i l i non iam
.ab h o rre b at, sed legiones contra P o m p e iu m s e n atu m q u e ducere d e cre v it. A d R u b ic o n e m L ib e r p rim u s
i urnen, q u i It a lia e fin is erat, p a u lu m c o n s titit et conversus ad p ro x im o s « E tia m nunc» I G a llia est o m n is d iv is a in partes tres, q u a ru m u n a m in c o lu n t B elgae, a lia m A q u ­
m q riit, «re d ire possum us; quodsi h u n c p o n te m tran s ie rim u s, o m n ia arm is agenda e ru n t»’ ita n i te rtia m , q ui ipso rum lin g u a Celtae, nostra G a lli a p p e lla n tu r. H i om nes lin g u a ,
P o m o au te m post, cu m non iam m o ra n d u m esse censeret, «E a tu r» , in q u it, «quo fo rtu na in s titu tis , legibus inter se d iffe ru n t. G a llo s ab A q u ita n is G a ru m n a flu m e n a B elgis
nos vocat! la c ta alea esto!» A tq u e ita traie cto ex e rcitu pro co n tio n e fid e m m i li t u m M a tro n a et S e q uana d iv id it . H o ru m o m n iu m fo rtiss im i sunt Belgae propterea quod
in v o c a v it.
a c u ltu atq u e h u m a n ita te p ro v in ciae longissim e ab s u n t, m ln im e q u e ad eos m ercatores
«Q u o t pro elia, in q u it» , a vobis s u n t com m issa, q uo t o p p id a obsessa et cap tat Per saepe co m m ean t atq u e ea, quae ad effem inandos an im o s p e rtin e n t im p o rta n t; proxi-
vos fa ctu m est, u ti nom en p o p u li R o m a n i sple nd e at im p e riu m q u e R o m a n u m pertine at m iq u e s u n t G e rm a n is , q ui trans R h e n u m in c o lu n t, q u ib u s c u m contine nter b e llu m ge­
usque ad O ce a n u m . Pro ta n tis m e ritis vestris me vobis semper g ra tia m habuisse testor. r u n t. Q u a de causa H e lv e tii q uo q ue reliquos G a lo s v ir tu te p raecedunt, q u o d fere q u o ­
N um ite ru m egeo vestro a u x ilio . I n im ic is e n im iam p rid em fo rtu n a mea d is p lic u it; tid ia n is p ro eliis cu m G e rm a n is c o n te n d u n t, cu m au t suis fin ib u s eos p ro h ib e n t, a u t
iam d udurn m ih i in v id e r u n t. N u n c ap p are t eos ne in iu r ia q u id e m abstinere velle.
J § —2494
.240
 ipsi in eSrum fin ib u s b e llu m g e run t. E o r u m u n a pars, q u a m Q a ll os o b tin e re d ic tu m
et in flu c tib u s consistendum et cu m h ostibus erat p u g n a n d u m , cum i l li au t ex ari o>
est, in it iu m c a p it a flu m in e R h o d a n o ; c o n tin e tu r G a ru m n a flu m in e , O ceano fin ib u s
aut p a u lu m in a q u a m progressi o m n ib u s m e m bris e x p e d itis , no tis sim is locis a u d ac er
B e lg aru m ; a t t in g it e tia m ab S e q u a n is et H e lv e tiis flu m e n R h e n u m ; vergit ad septen­
te la conicerent et equos insuefactos in c ita re n t. Q u ib u s rebus no stri p e rte rriti a tq u e h u ­
triones. B elgae ab ex tre m is G a llia e fin ib u s o riu n tu r: p e rtin e n t ad inferiorem partem
ius o m n in o generis pugnae im p e r it i non eadem a la c rita te ac s tu d io , q uo m pedestribus
flu m in is R h e n i; spectant in se p te n trio n e m et orie n te m solem . A q u ita n ia a G a ru m n a t
u ti p ro eliis consuerant, u te b a n tu r. _
flu m in e ad Pyrenaeos m ontes et eam p arte m O ce an i, quae est a d H is p a n ia m pertinet
X X V Q u o d u b i Caesar a n im a d v e r tit, naves longas, q u a ru m et species erat b a r­
spectat inte r occasum solis et septentriones.
baris in u s ita tio r et m o tus ad u su m e x pe d itio r, p a u lu m rem overi ab onerariis n a v ib u s
et rem is in c ita r i et ad la tu s a p e rtu m h o s tiu m c o n s titu i a tq u e ind e fu n d is s a g ittis , to ­
L ib e r q u a rtu s rm e n tis hostes p ro p e lli ac s u b m o v e ri iussit; quae res m ag n o u su i nostris fu it N a m ,e t
n a v iu m fig u ra et re m o ru m m o tu et in u s ita to genere to rm e n to ru m p e rm o ti b arb ar ic o n -
X X I I . D u m in his locis Caesar n a v iu m p a ra n d a ru m causa m o ra tu r, ex m ag na parte
sisterunt ac p a u lu m m odo pedem re tu le ru n t. A tq u e nostris m ilit ib u s c u n c ta n tib u s ,
M o rin o ru m ad e um le g ati v e n e ru n t, q u i se de superioris tem poris c o n s ilio excusarent,
m a x im e propter a ltitu d in e m m aris, q u i decim ae le g io n is a q u ila m ferebat contestatus,
quod hom in e s b a rb a ri et nostrae c o nsu etu d inis im p e r iti b e llu m p o p u lo R o m a n o fe­
deos, u t ea res le g io n i fe licite r e v e nire t: «D e silite » in q u it, «m ilite s , n isi v u ltis a q u ila m
cissent, seque ea, quae im perasset, facturos p o llice re n tu r. H o c s ib i Caesar satis o p p o r­
h o stib u s prodere: ego certe m e um re ip u b lic a e atq u e im p e ra to ri o ffic iu m praestitero».
tune accidisse a rb itra tu s , quod neque post tergum hostem re lin q u e re v o lg b a t neque
H o c cu m voce m ag n a dixisset, se ex n a v i proiecit atq u e in hostes a q u ila m ferre co e p it.
b e lli gerendi propter a n n i tem pus fa c u lta te m h a b e b a t ne que.has t a n tu la r u m rerum occu­
T um nostri c o h o rta ti inter se, ne t a n tu m dedecus a d m itte re tu r, u n iv e rsi ex n a v i desi­
p atio ne s B r ita n n ia e anteponendas iu d ic e b a t, m a g n u m iis n u m e ru m o b sid u m im pe rat
lu e r u n t. H os ite m ex p ro x im is p rim is n a v ib u s cum conspexissent, s ub se cu ti h o s tib u s
Q u ib u s a d d u c tis eos m fid e m re c ip it: N a v ib u s circite r L X X X o nerariis coactis contrac-
p a p ro p in q u a ru n t.
tisque, q uo t satis esse ad duas tran s p o rta n d as legiones e x is tim a b a t, quod praeterea
X X V I . P u g n a tu m est ab u tris q u e acriter. N o stri ta m e n , q uo d neque ordines ser­
n a v iu m lo n g a ru m h a b e b a t, q uae sto ri, legatis praefectisque d is tr ib u it. H u ic accedebant
va re neque firm ite r insistere neque sig na subsequi p oterant, atq u e aliu s a lia ex n a v i,
X V III o nerariae naves, quae ex eo loco ab m ilib u s passu um octo v e nto te neb antu r
q u ib u s c u m q u e signis occurerat, se aggregabat, m agnopere p e rtu rb a n tu r; hostes vero,
quo m in u s m e undem p o r tu m v e n ire possent: has e q u itib u s d is tr ib u it. R e liq u u m exer­
n o tis o m n ib u s v a d is , u b i ex lito re a liq u o s singulares et n a v i egredientes conspexerant,
c itu m Q . T itu r io S a b in o et L . A u ru n c u le io C o ttae legatis in M enapio s atq u e in eos
in c ita t is equis im p e d ito s a d o rie b a n tu r, plures paucos c irc u m s is te b a n t, a lii ab latere
pagos M o rin o ru m , ab q u ib u s ad e um le g a ti n o n venerant, d u c e n d u m d e d it; P . S u lp i­
ap e rto in universos tela a m ic ie b a n t . Q u o d cu m a n im a dv e rtisse t Caesar, scaphas lo n g a ­
ciu m R u fu m le g a tu m cum eo p raesidio , q uo d satis esse a r b itra b a tu r, portu m tene ­
ru m ite m spe c u la to ria n a v ig ia m ilit ib u s co m p le ri iussit et, quos lab o rantes conspexe­
re rnssit.
ra t ’ h is s u b s id ia s u b m itte b a t. N o stri, s im u l in arid o c o n s tite ru n t, suis o m n i­
X .X .!? 1- H is . c o nstitQ tis rebus na ctus ido ne am ad n a v ig a n d u m te m pe statem te rtia b us consecutis in hostes im p e tu m fecerunt atq u e eos in fu g am d e d erunt, neque lo n g iu s
fere v ig ilia s o lv it e quitesque in u lte rio re m p o r tu m progredi et naves conscendere et
prosequi p o tu e ru n t, q uo d e quites cursum tenere a tq u e in s u la m capere no n p otu eran .
se sequi lu ssit. A q u ib u s cum p a u lo ta rd iu s esset a d m in is tr a tu m , ipse hora circiter d ie i
H o c u n u m ad p ris tin a m fo rtu n a m Caesari d e fu it.
q u a rta cum p rim is n a v ib u s B r ita n n ia m a t t ig it atq u e ib i in o m n ib u s co llib u s expositas
h o s tiu m copias a rm a ta s conspexit. C u iu s lo ci haec erat n a tu ra , a tq u e ita m o n tib u s a n ­
gustis m are c o n tin e b a tu r , u t i ex locis sup e rio rib us in litu s te llu m a d ig i posset H unc
Marcus Tullius Cicero
ad e g rediendum n e q u a q u a m ido n e u m lo c u m a r b itra tu s , d u m re liq u a e naves eo conve­
n ir e n t, ad h oram n o n a m in ancoris e x p e c ta v it. In te r im le g atis trib u n is q u e m ilit u m IN C A T IL IN A M O R A T IO I
co nvocatis et quae ex V o lu se no cognosset, et quae fieri ve lle t, o ste nd it m o n u itq u e ut
Q u o u s q u e tan d e m ab u te re , C a t ilin a , p a tie n tia nostra? Q u a m d iu e tia m furor Iste
re, m i li t a n s ra tio , m a x im e u t m a r itim a e res p o s tu la re n t, u t quae celerem atq ue in sta­
tu u s nos elud e t? Q u e m ad fin e m sese effrenata ia c ta b it au d ac ia ? N ih iln e te n o c tu r n u m
b ile m m o tu m h ab e re n t, ad n u tu m et ad te m pus om nes res ab iis a d m in is tra re n tu r. H is
p ra e s id iu m P a la t ii, n ih il urb is v ig ilia e , n ih il tim o r p o p u li, n ih il concursus horurra
dim issis et v e n tu m et aestum u no tem pore na ctus secundum d a to signo et s u b la tis
o m n iu m , n ih il h ic m u n itis s im u s h ab e n d i senatus locus, n ih il h o ru m ora v u ltu s q u e m o ­
ancoris circiter m ilia passuum septem ab eo loco progressus aperto ac p la n o Iito re naves
v e ru n t? P a tg re tua co n silia no n sentis, co nstrictam ia m h o ru m o m n iu m scien tia teneri,
c o n s titu it.
c o n iu ra tio n e m tu a m non vides? Q u id p ro x im a , q u id superiore nocte egeris, u b i fueris;,
X X I V . A t b a rb a ri co nsilio R o m a n o r u m c o g n ito praem isso e q u ita tu et essedariis
quos convocaveris, q u id c o n s ilii ceperis - quem no stru m ignorare a rb itra ris ? O te m ­
quo p le ru m q u e genere in proeliis u t i c o n s u e ru n t, re liq u is copiis subsecuti nostros n a ­
pora o mores 1 S e natus haec in te lle g it, consul v id e t, h ic tam e n v iv it . V iv it ? Im m o vero,
v ib u s egredi p r o h ib e b a n t. E rat ob has causas s u m m a d iffic u lta s , q uo d naves propter
e tia m in s e n atu m v e n it, fit p u b lic i c o n s ilii particeps, n o ta t et designat o cu lis ad caedem-
m a g n itu d in e m n isi in a lto co n s titu i n o n p ote ra n t, m ilit ib u s au te m ig n o tis locis, im p e ­
u n u m q u e m q e no stru m ; nos a u te m , fortes v ir i, satis facere rei p u b lic a e v id e m u r , si is­
d itis m a n ib u s m ag no et g rav i onere a r m o r u m oppressis s im u l et de n a v ib u s d e silie n du m
t iu s furorem ac tela v ita m u s . A d m o rtem te, C a t ilin a , d u ci iussu consulis ia m pridem .
242
24S
16*
 o p p o rtg b a t, in te conferri pestem, q u a m tu in nos ia m d iu m a c h in a ris . Ia m vero v ir
a m p lis s im u s P . S c ip io , p o n tife x m a x im u s , Т і. G ra cc h u m m e d io c rite r la b e fa c ta n te m
s ta tu m rei p u b lic a e p r iv a tu s in te rfe c it: C a t ilin a m , orbem terrae caede atq u e in ce n d iis
vastare cu p ie n te m nos, consules perferem us? N a m illa n im is a n tiq u a praetereo, q uo d
C . S e rv iliu s A h a la S p u r iu m M a e liu m no vis rebus s tu d e ntem m a n u sua occidit.' F u it
fu it ista q u o n d a m in hac re p u b lic a v irtu s , u t v ir i fortes a c rioribu s s u p p lic iis c iv e m per­
n ic io s u m q u a m ac e rb issim u m hostem coercerent. H a b e m u s senatus c o n s u ltu m in te
C a t ilin a , vehem ens et grave; n o n deest rei p u b lic a e c o n s iliu m atq u e au cto ritas h u iu s
o r d in is : no s, nos, d ic o aperte, consules desum us.
E te n im ia m d iu , patres co nscrip ti, in h is p e ric ulis c o n iu ra tio n is in sid iisq u e ver­
sam u r, sed nescio q uo p ac to o m n iu m scelerum ac veteris fu ro ris et au d ac ia e m a tu rita s
in nostri co n su latus tem pu s e ru p it. H ic si ex ta n to la tro c in io iste u nus to lle tu r , v id e ­
b im u r fortasse ad breve q u o d d a m te m pu s cura et m e tu esse re le v a ti, p e ric u lu m au te m
residebit et erit in c lu s u m p e n itu s in venis a tq u e in visceribus rei p u b lic a e . U t saepe
hom ines aegri m o rb o g ra v i, cu m aestu fe b riq ue ia c ta n tu r, si a q u a m g e lid a m b ib e r u n t , 1
p rim o re le va ri v id e n tu r , de in de m u lto g ra v iu s v e h e m e ntiu sq u e a fflic ta n tu r, si h ic m o r­
bus, q u i est in re p u b lic a , re le v a tu s is tiu s poena, ve h e m e ntiu s re liq u is v iv is ingraves­
cet. Q u a re secedant im p ro b i, secernant se a bonis, u n u m in lo cu m congregentur, m u ro
de nique, q uo d saepe ia m d ix i, secernantur a no b is; d e sinant in s id ia r i d o m i suae consuli,
circum stare tr ib u n a l praetoris u r b a n i, obsidere cu m g la d iis c u ria m , m alle o lo s et faces
ad in fla m m a n d a m urbem com parare; sit d e n iq u e in s c rip tu m in fro n te u niu scu iu sq u e ,
q u id de re p u b lic a s e n tiat. P o llic e o r hoc vo b is, patres c o n s crip ti, t a n t a m in n o b is con-
u lib u s fo re d ilig e n tia m , t a n t a m in vobis a u c to rita te m , t a n ta m in e q u itib u s R o m a n is
s irtu te m , ta n ta m in o m n ib u s b onis consensionem , u t C a tilin a e p ro fe ction e o m n ia p a ­
tefacta, illu s tr a ta , oppressa, v in d ic a ta esse v id e a tis .
O r a tio n u m P h ilip p ic a r u m
L ib e r secundus
I. Q u o n a m m eo fato, patres co n scrip ti, fieri d ic a m , u t nem o his an n is v ig in t i rei
p u b lic a e fuerit hostis, q u i non b e llu m eodem tem pore m ih i q uo q ue in d ix e rit? Nec vero
necesse est q u e m q u a m a m e n o m in a r i: v o b isc u m ipsi re co rd a m in i. M ih i p o e n a ru m illi
plus q u a m o p ta re m d e d e run t: te m iro r, A n to n i, q u o ru m fa cta im ite re , e o rum exitus
no n perhorrescere. A tq u e hoc in a liis m in u s m ir a b a r . N e m o e n im illo r u m in im ic u s m ih i
fu it v o lu n ta r iu s : om nes a m e rei p u b lic a e causa lacessiti. T u ne verbo q u id e m v io la ­
tus, u t au d a c io r q u a m C a t ilin a , fu rio sio r q u a m C lo d iu s v id e re, u ltr o m e m a le d ic tis la ­
cessisti tu a m q u e a m e a lie n a tio n e m co m m e n d a tio n e m t ib i ad im p io s cives fore p u ta ­
v is ti. Q u id p u te m ? c o n te m p tu m n e m e? N o n v id e o nec in v ita nec in g ra tia nec in rebus
gestis nec in hac m ea m e d io c rita te ig e n ii, q u id despicere possit A n to n iu s . A n in senatu
fa c illim e de me d e trah i posse c r e d id it? q u i ordo clarissim is c iv ib u s bene gestae rei
p u b lic a e te s tim o n iu m m u ltis , m ih i u n i conservatae d e d it. A n decertare m ecum v o lu it
c o n te n tio n e d ic e n d i? H o c q u id e m est b e n e fic iu m . Q u id e n im p le n iu s, q u id uberius
q u a m m ih i et pro me et co ntra A n t o n iu m dicere? Il l u d profecto: no n e x is tim a v it sui
s im ilib u s p ro b a ri posse, se esse hostem p a tria e , n isi m ih i esset in im ic u s . C u i prius q ua m
244
de ceteris rebus respondeo, de a m ic itia , q u a m a m e v io la t a m esse c r im in a tu s est, quod
ego g ra v is s im u m crim en iu d ic o , p au ca d ic a m . _
II. C o n tra rem suam m e nescio q u a n d o venisse questus est. A n ego no n v e n ire m con­
tra a lie n u m pro fa m ilia r i et necessario? N o n v e n ire m co ntra g ra tia m no n v ir t u t is spe,
sed a e ta tis flore co lle ctam , n o n ve n ire m contra in iu r ia m , q u a m iste intercessoris in i­
q u iss im i beneficio o b tin u it , no n iure praetorio? Sed hoc idcirco c o m m e m o ra tu m a te
p u to , u t i te in fim o o rd in i com m endares, cu m om nes te recordarentur lib e r t in i generum
et lib e ro s tuos nepdtes. Q . F a b ii, l i b e r t i n i h o m in is , fuisse. A t e n im te in d is c ip lin a m
m e am trad id e ras — n a m ita d ix is ti — d o m u m m e a m v e n tita s . N e tu , si id fecisses,
m e liu s fam ae, m e liu s p u d ic itia e tuae consuluisses. Sed neque fecisti nec, si cuperes,
t ib i id per C- C u rio n e m facere licuisse t. A u g u ra tu s p e titio n e m m ih i te concessisse d i­
x is ti. O in c re d ib ile m a u d a c ia m ! O im p u d e n tia m p ra e d ica n d am l Q u o e n im tem pore me
au gurem a to to collegio e x p e titu m C n. P o m p e iu s et Q . H o rte nsiu s n o m in a v e ru n t — nec
e n im lic e b a t a p lu rib u s n o m in a r i — , tu nec solvendo eras nec te u llo m o d o n isi eversa
re p u b lic a fore in co lu m e m p u ta b a s . Poteras au te m eo tem pore a u g u ra tu m petere, cum
in I t a lia C. C u rio n o n esset? a u t tu m , cu m es factus, u n a m tr ib u m sine C u rio n e ferre
potuisses? cu iu s e tia m fa m ilia re s de v i c o n d e m n a ti s u n t, q u o d tu i n im is s tu a io s i fu ­
issent. I I I . A t beneficio s um tu o usus. Q u o ? q u a m q u a m illu d ip s u m quod com m em oras,
semper prae me t u li. M a lu i m e t ib i debere c o n fite ri q u a m c u iq u a m m in u s p ru d e n ti non
satis g ratus v id e r i. Sed q uo beneficio? q uo d me B r u n d is ii non occideris? Q u e m ipse
v icto r, q u i t ib i, u t tu te g lo ria ri solebas, d e tule rat ex la tro n ib u s suis p r in c ip a tu m , s a l­
v u m esse voluisset, in It a lia m ire iussisset, eum tu occideres? F ac potuisse. Q uod
est a liu d , patres co nscrip ti, b e n e fic iu m la tr o n u m , n is i u t com m em orare possint iis se
dedisse v it a m , q u ib u s n o n ad e m e rint? Q u o d si esset b e n e fic iu m , n u m q u a m q u i illu m
interfecerunt, a q uo erant co nse rvati, quos tu clarissim os viros soles ap p e llare , ta n ta m
essent g lo ria m consecuti. Q u a le au te m b e n e ficiu m est, q uo d te a b s tin u e ris nefario sce­
lere? Q u a le iri re n o n ta m iu c u n d u m m ih i v id e ri d e b u it no n in te rfe ctu m m e a te, q ua m
m ise ru m te id im p u n e facere potuisse. Sed sit b e n e fic iu m , q u a n d o q u id e m m a iu s accipi
a la tro n e n u llu m p o tu it; in q uo potes me dicere in g ra tu m ? an de in te ritu rei p ub lica e
queri n o n d e b ui, ne in te in g ra tu s vid e re r? A t in illa que re lla, m isera q u id e m et lu c tu o ­
sa, sed m i h i pro hoc g rad u , in quo m e senatus p o p u lu s q u e R o m a n u s c o llo c a v it,^ n e ­
cessaria, q u id est d ic tu m a m e cu m c o n tu m e lia ? q u id no n m oderate? q u id non am ice?
Q u o d q u id e m cuius te m p e ra n tia e fu it, de M . A n to n io querentem ab stine re m a le d ic tis ,
praesertim cum tu re liq u ia s rei p u b lic a e dessipavisses, cu m d o m i tuae tu rp iss im o m er­
c a tu o m n ia essent v e n a lia ; cu m leges eas, quae n u m q a m p ro m u lg a ta e essent, et de te
et a te lata s co nfitere, cu m au s p icia augur, intercessionem consul sustulisses, cu m esses
foedissim e s tip a tu s arm a tis , c u m omnes im p u rita te s im p u d ic a in dom o q u o tid ie sus­
ciperes v in o lu strisq ue confectus. A t ego, ta m q u a m m ih i cu m M . Crasso c o n te n tio esset,
q uo c um m u lta e et ta m m ag nae fu e ru n t, no n cum u n o g la d ia to re ne q uissim o, de re p u b ­
lic a g rav ite r querens de h o m in e n i h i l d ix i. Ita q u e h od ie p e rficiam u t in te lle g a t, q u a n ­
t u m a m e b e n e ficiu m tu m acceperit.
 Caius Sallustius Crispus
Quintus Curtius Rufus
C A T I L IN A E C O N IU R A T I O H IS T O R IA R U M ALEXANDRI MAGNI M A C E D O N IS
V . L . C a t i l in a , n o b ili genere n a tu s, fu it m a g n a v i et a n im i et corporis sed ingenio
tn a lo p rav o q u e . H u ic ab a d u le sc e ntia b e lla in te s tin a , caedes, r a p in a e , d iscordia c i v i ­ D e p u e ritia A le x a n d ri

lis g rata fuere, ib iq u e iu v e n tu te m s u a m exercuit. Corpus p atiens inediae algoris v ig i­
lia e sup ra q u a m c u iq u a m cr e d ib ile est. A n im u s au d ax sub d o lus va rius, cuius rei lube t
s im u la to r ac d is s im u la to r , a lie n i adpetens s ui profusus, ardens in c u p id ita tib u s ; sa­
tis e lo q u e n tia e , s a p ie n tia e p a ru m . V astu s a n im u s im m o d e ra ta in c re d ib ilia n im is a lta
semper c u p ie b a t. H u n c post d o m in a tio n e m L . S u lla e lu b id o m a x u m a invaserat rei
p u b lic a e ca p iu n d a e , ne q ue id q u ib u s m o d us adsequergtur, d u m s ib i regnum pararet,
q u ic q u a m pensi h a b e b a t. A g ita b a tu r m ag is m ag isq u e in dies a n im u s ferox inopia-
rei fa m ilia r is et co nscie ntia scelerum , quae u tra q u e eis artibus auxerat, quas supra m e­
m o r a v i. In c ita b a n t praeterea co rrup ti c iv ita tis mores, quos pessum a ac divorsa inter
se m a la , lu x u r ia a tq u e a v a r itia v e x a b a n t.
L X . Sed u b i o m n ib u s rebus e x p lo ra tis P etreius tu b a s ig n u m d at, cohortis p a u la ­
t im incedere iu b e t. Id e m fa c it h o s tiu m exercitus. P o s tq u a m eo v e n tu m est, u nd e fe­
re n ta riis p ro e liu m c o m m itti posset, m a x u m o cla m o re cum infestis signis concurrunt;
p ila o m it t u n t , g la d iis res g e ritu r. V e te ra n i p rist4nae v ir tu tis memores co m m inus acri­
ter in stare , i l l i h a u d t im id i re sistunt: m a x u m a v i certatur. Inte re a C a t ilin a cum expe­
d itis in p r im a acie vorsSri, la b o r a n tib u s succurrere, integros pro sauciis arcessere, o m ­
n ia p ro v id e re , m u ltu m ipse pug nare , saepe hostem ferire: stre nui m ilit is et b o n i im ­
pe rato ris o ffic ia s im u l e x sequebatur. P e tre ius u b i v id e t C a t ilin a m , contra ac ratus erat,
m a g n a v i tendere, cohortem p rae to ria m in m edios hostis in d u c it eosque p erturbatos
a tq u e alio s a lib i resistentis in te r fic it. D e in d e u tr im q u e ex la te rib u s ceteros aggreditur.
M a n liu s et F ae sulanu s in p rim is pug nantes ca d u n t. C a t ilin a p o s tq u a m fusas copias
■seque cu m p aucis r e liq u u m v id e t, m em o r generis a tq u e p r is tin a e suae d ig n ita tis in
confertissum os hostis in c u r rit, ib iq u e p ug nans co nfo d itur.
L X I . Sed confecto p roelio tu m vero cerneres, q u a n ta a u d ac ia q u a n ta q u e a n im i vis
fuisset in exercitu C a tilin a e . N a m fere q ue m q uisq ue vivos p u g n a n d o lo cu m ceperat,
e u m am issa a n im a corpore te ge b at. P a u c i au te m , quos m edios cohors p rae to ria disiece-
r a t, p a u lo d iv o rsiu s, sed om nes tam e n advorsis v o ln e rib u s co ncid e rant. C a t ilin a vero
longe a suis inter h o s tiu m cadavera repertus est, p a u lu lu m e tia m spirans ferociam que
•anim i, q u a m h ab u e ra t vivos, in v o ltu retinens. P ostrem o ex o m n i copia neque in proe­
lio neque in fiiga q u is q u a m civis ing en uu s captus est: ita c u n c ti suae h o s tiu m q u e v ita e
iu x ta pepercerant. N e que tam e n exercitus p o p u li R o m a n i lae tam au t crue ntam v ic to ­
r ia m adeptus erat. N a m strenuissim us q u isq u e au t occiderat in p ro elio au t graviter
v o ln e ra tu s discesserat. M u lt i au te m , q ui e castris v is u n d i au t s p o lia n d i g ratia processe­
ra n t, volventes h o s tilia cadavera a m ic u m a lii, pars h osp ite m au t co g n a tu m reperie-
b a n t; fugre ite m q u i in im ic o s suos cognoscerent. It a varie per o m ne m ex ercitum la e ti­
tia m aeror, lu c tu s atq u e g a u d ia a g ita b a n tu r.
I. A le x a nd e r M agnus filiu s fu it P h ilip p i, regis M a ce d o n u m , et O ly m p ia d is , q u o ­
ru m ille a H ercule, haec ab A c h ille re p e tiv it gentis o rig ine m . N a tu s autem eadem nocte
A lexander est, q u a celeberrim um D ia n a e E phaesiae te m p lu m d e fla g ra v it. Id ince n­
derat ITerostratus q u id a m , q u i com prehensus tortu squ e non a lia m ente id se fecisse
confessus est, q u a m u t opere p u lc h e rrim o co nsum pto nom en s u u m per to tu m orbem ter­
ra ru m dispergeret. M a g i id in c e n d iu m m a io ris c a la m ita tis om en in te rp re ta ti to ta urbe
c la m ita v e r u n t, exortam a lic u i facem , cu ius ince nd io s im ile m ob causam to ta o lim A sia
esset co n flag ra tu ra . Forte eodem die P o tid a e a m A th e n ie n s iu m c o lo n ia m , P h ilip p u s in
pote state m sua m redegerat, cu m s im u l et de O ly m p io r u m v ic to ria co g n o v it et a Par-
m e nione , q ue m contra Illy r io s m iserat n u n t iu m ac ce p it barbaros m ag n a clade esse op­
pressos. Q u ib u s v ic to riis ex sultans e tia m de f i li i ortu certior tac tu s est, nec dubita-
vgre vates, q u in in v ictu s esset fu tu ru s , q u i inter to t nasceretur victorias.-
M a tu re P h ilip p u s in e d u c a tio n e m f ilii, de quo propter to t o m in a o b la ta spem con­
ceperat m a x im a m , omnes curas co g itatio ne sq u e c o n v e rtit. Ita q u e puero A ristote le m ,
q u i tu m s u m m a litte ra r u m lau d e flo rg b a t, d e s tin a v it praeceptorem . In te re a In fa n ti
paedagogos c o n s titu it L e o n id a m O ly m p ia d is p ro p in q u u m , et L y s im a c h u m A carnan em .
E x s ta t e p is to la , q u a m P h ilip p u s post puerum n a tu m A ris to te li A th e n a s misisse perhi-
b g tu r, in h u n c fere m o d u m scripta: F iliu m m ih i g e n itu m scito. M a g nam e q u id e m d iis
habeo g r a tia m , no n p roinde, q u ia n a tu s est, ac pro eo, q u o d eum nasci v o lu e ru n t te m ­
p o rib u s v ita e tuae . Spero e n im fore, u t ed ucatu s e ru d itu s q u e a te d ig n u s exsistat et
no b is et regni successione. Praeter h a n c e p is to la m , q u a n ti e um fecerit P h ilip p u s , iam
in d e in te lle g i potest, quod p a tria m eius S ta g lr a m , q u a m b e llo ca p ta m solo aequaverat,
r e s titu it.
U b i ig itu r in g e n iu m a d o le v it p ue ri g ra v io rib u s q u e s tu d iis m a tu r u m est v is u m ,
A ris to te le m a c c iv it . C u ius d is c ip lin a per q u in q u e n n iu m usus A lexander ad V irtu te m
et h o n estate m a n im u m c o n fo rm a v it. Ipse q u id e m p ra e d ic a v it no n m in u s debere se A ris ­
to te li q u a m P h ilip p o ; h u iu s e n im m u n u s fuisse, q u o d vivere t, illi u s , q uo d honeste v i ­
veret. Q u a re eum e x im ie d ile x it et c o n tin u o fere secum h a b u it , donec post m o rte m p a t­
ris rerum p o t itu s in A s ia m tra ie c it. N e que vero postea in s u m m is occupatus rebus o m i­
sit venerari m a g istru m . E iu s s tu d ia litte r a r u m a d iu v a b a t p lan e regio et a n im o et s u m p ­
tu . S ic u t ei, q uo n a tu r a m a n im a liu m certius c o m m e n ta ri atq u e s u b tiliu s posset, to ta
A sia G ra e ciaq ue parere iussit, q u o tq u o t v e n a tu , au c u p io p isca tu ve v ic tu m q u a e re bant
vel a liq u a m e iu s m o d i rerum consecuti s c ie n tia m erant. C o nstat in eas im pensas o c tin ­
genta ta le n ta p h ilo s o p h u m accepisse. A deo au te m ipse co g n itio n e m n a tu ra e d ile x it,
u t in eam s u m p tu m faceret c u ra m q u e im pend e re t, cu ius fr u c tu m visurus no n erat. Post
ce n tu m annos ca p ti s u n t cervi cu m to rq u ib u s aureis, quos a d d id e ra t, u t cognoscerent
posteri, q u a n ta fides h ab e n d a esset iis, quae de lo n g a h o ru m a n im a liu m v it a fere­
b a n tu r.
E x ve te ru m m o n u m e n tis n ih il a n te p o n e b at H o m e ro poetae; q ue m u n u m o m ne m
s a p ie n tia m , in q ua consisterent im p e ria , o p tim e c o m p le x u m esse a ffirm a b a t. C a rm in a

246 247,
eius seraper secura ferre so le b a t, et c u m quiesceret, cum p u g id n e sub p u lv in o h a b e b a t et, quae d e cid erant p a t u la Io v is arbore, glandes.
reposita. R e p e rto in te r p raedam D a m a s c g n a m m ate riae artisq u e e x q u is itiss im a e scri­ V er erat ae te rnu m , p la c id iq u e te p e n tib u s auris
n io , c u m quaererent a m ic i, in q ue m u su m ap tissim e co nv e rteretu r, H o m g ro , in q u it, m u lc e b a n t Z e p h y ri n a to s sine sem ine flores.
d e d ic a b im u s , u t p re tio sissim am h u m a n i in g e n ii m o n u m e n tu m in e legantissim o e tia m M ox e tia m fruges te llu s in a ra ta ferebat,
opere asservetur. H u n c crebra le c tio n e to tu m fere e d id ic it. Sed ex o m n ib u s eius c a rm i­ nec renovatus ager g ra v id is canebat aristis;
n ib u s illu m m a x im e p ro b a b a t versum , q uo b o n i s im u l im p e ra to ris et strenui m ilit is flu m in a ia m la c tis , ia m flu m in a nectaris ib a n t,
laudes A g a m e m n o n i tr ib u u n tu r . fla v a q u e de v ir id i s tilla b a n t ilic e m e lla .
Deos puer m a g n ific e c o le b at. S a crifica ns a liq u a n d o ta m lib e ra lite r tu ra in fla m ­ P o ste aq u am S a tu rn o tenebrosa in T artara m isso
m as in t u l i t , u t L e o n id a s, v ir severus et parcus, aegre id ferens e x clam aret: S ic cre­ sub Iove m u n d u s erat, s u b iit argentea proles,
m a b is , cu m regiones subegeris, u b i haec n a sc u n tu r. C u iu s vocis m em or, cum postea auro deterior, fu lv o pretiosior aere.
A r a b ia m tu rife r a m pacaret, m a g n a m v im o d o r u m m is it L e o n id a e m a n d a v itq u e , ne Iu p p ite r a n tiq u i co n tra x it tem po ra veris,
posthac in h o n o rib u s d e o rum esset re strictio r, quos intellegeret d o n a large o b la ta ta m perque hiem es aestusque et inaequales a u tu m n o s
lib e ra lite r rem u ne rari. et breve ver s p a tiis exegit q u a ttu o r an n u m .
Id e m g lo ria e av id is s im u s fu it. Sed ita tam e n eam e x p e te b at, u t certaret cu m o p ­ T u m p r im u m siccis aer fervoribus ustus
tim is , ta n to illu s tr io r e m a r b itra tu s v ic to r ia m , q u a n to p lu ris h a b e re n tu r, quos ipse c a n d u it, et v e n tis glacies astric ta p e p e n d it.
vicisset. A d m o n itu s ig itu r, q u o n ia m cursu p lu r im u m v a le re t, u t inte r eos no m e n p ro ­ T u m p r im u m subiere domos; dom us a n tra fue runt
fite re tu r, q u i O ly m p ii ce rta tu ri essent; m a g n a m in d e per G ra e c ia m s ib i fa m a m co m p a­ et densi frutices et v in c ta e cortice virgae.
r a tu r u m , Facerem , in q u it, si reges h ab e re m adversarios. Q u o tie n s c u n q u e vel prae clara S e m in a tu m p r im u m lo ng is cerealia sulcis
a liq u a p u g n a P h ilip p u s vice rat vel o p p id u m o p u le n tu m in p o te s ta te m suam redegerat, o b ru ta sun t, pressique iugo gemuere iuv e nci.
la e ta n tib u s a liis ipse n o n o c c u lta b a t d o lo re m a u d ita q u e vox est quae re ntis inter ae q u a­ T ertia post i l la m successit aenea proles,
les, n i h i l re liq u i patre m fa c tu ru m s ib i ipsisque, cu m adolevissent. saevior ing en iis et ad h o rrid a p ro m p tio r arm a,
no n scelerata ta m e n . D e duro est u lt im a ferro.
P ro tin u s irru p it venae pe io ris in ae v um
om ne nefas, fu g itq u e pudor ve ru m q ue fidesque;
Publius Ovidius Naso
in q u o ru m subiere lo cu m fraudesque d o liq u e
insid iae qu e et vis et am or sceleratus h a b e n d i...
M ETAM ORPHOSES, I, 89— 144
F lu c tib u s ig n o tis exsultavere carinae,
Q u a ttu o r aetates describu ntu r. co m m u nem qu e p riu s, ceu lu m in a solis et auras,
A urea p rim a sata est aetas, quae v in d ic e n u llo cautus h u m u m lo ng o s ig n a v it lim it e mensor.
sponte sua, sine lege fid e m re ctu m q u e colebat. Nec t a n tu m segetes a lim e n ta q u e d e b ita dives
P oena m etusque ab e rant, nec verba m in a n t ia fix o poscebatur h u m u s , sed itu m est in viscera terrae,
aere le g e ban tur, nec sup ple x tu r b a tim e b a t quasque re co nd id e rat S ty g iis q u e ad m o v e rat u m bris,
iu d ic is ora sui, sed erant sine v in d ic e t u t i. e ffo d iu n tu r opes, irrita m e n ta m a lo ru m .
N o n d u m caesa suis, p e re g rin u m u t viseret orbem , Ia m q u e n o c e n s ,fe rrum ferroque n o ce ntius au ru m
m o n tib u s in liq u id a s p in u s descenderat undas, prodierat; p ro d it b e llu m , q u o d p u g n a t u tro q u e,
n u lla q u e m ortales praeter sua lito ra n o ra n t. sang u ine aqu e m a n u c r e p ita n tia c o n c u tit a r m a ...
N o n d u m praecipites cin g e b ant o p p id a fossae; V ic ta iacet p ie tas, et V irg o caede m adentes,
non tu b a d ire cti, n o n aeris cornua flexi, u ltim a caelestum , terras A strea r e liq u it.
non galeae, no n ensis erant: sine m ilit is usu
M ETAM ORPH OSES, V III, 6 1 8 - 6 5 3 , 668— 710
m o llia securae peragebant o tia gentes.
Ipsa q uo q ue im m u n is rastroque in ta c ta nec u llis ...Im m e n s a est fin e m q u e p o te n tia caeli
saucia vo m e rib us per se d ab a t o m n ia tellus; n o n h ab e t, et q u id q u id superi voluere, p e rac tu m est.
co n te n tiq u e cibis n u llo cogente creatis Q u o q u e m in u s d u b ite s, t ilia e co n te rm in a quercus
arbuteos fetus m o n ta n a q u e fraga legebant c o llib u s est P h ry g iis , m o d ic o c irc u m d a ta m u ro ...
cornaque et in d u ris hae re ntia m o ra rubetis H a u d pro cu l h in c s ta g n u m est, te llu s h a b ita b ilis o lim ,

248 249
 n u n c celebres m ergis fu lic is q u e p a lu s trib u s undae.
Iu p p ite r h u c specie m o rta li, cu m q ue parente
v e n it A tla n tia d e s p ositis caducifer alis.
M ille dom os adiere, lo cu m re q uie m qu e petentes,
m ille dom os clausere serae; tam e n u n a recepit,
p arv a q u id e m s tip u lis et canna tecta p a lu s tri,
sed p ia ; B a u c is anus p a r iliq u e aetate P h ile m o n
illa s u n t an n is iu n c ti iu v e n ilib u s , i l la
consenuere casa; p au p e rta te m q u e fatendo
effecere levem nec in iq u a m e nte ferendo.
N ec refert, d o m ino s illic fa m u lo sne requiras:
to ta dom us duo s u n t, idem p arentque iub e ntq ue .
Erg o u b i cae lico lae parcos tetigere Penates
suinm isso que h u m ile s in tr a ru n t vertice postes,
m e m b ra senex p osito iussit relevare s e d ili,
q uo s u p e rin ie c it te x tu m rude sedula B aucis,
in q u e foco te p id u m cinerem d im o v it et ignes
s uscitat hesternos fo liis q u e et cortice sicco
n u tr it et ad fla m m a s a n im a p ro d u c it a n ili
m u ltifid a s q u e faces ra m a lia q u e a r id a tecto
d e tu lit et m in u it p arv oq u e a d m o v it aeno.
Q u o d q u e suus c o n iu n x rig u o collegerat h orto,
tru n c a t h olu s fo liis . F urca le va t ille b ic o rn i
sord id a terga suis n ig ro p e n d e n tia tig no
servatoque d iu resecat de tergore partem
e x ig u am sectam que d o m a t fe rve n tib u s u n d is .
A ccubuere dei. M ensam succincta trem ensque
p o n it anus, m ensaeque sed erat pes tertius im p a r;
testa parem fecit, quae p o s tq u a m s u b d ita d i v u m
s u s tu lit, ae q u atam m e ntae tersere virentes.
Interea to tie ns h a u stu m cratera repleri
sponte sua per seque v id e n t succrescere v in a .
A t t o n it i n o v ita te p av e n t m a n ib u s q u e su p in is
c o n c ip iu n t B aucis preces tim id u s q u e P h ile m o n
et v e n ia m d a p ib u s n u llis q u e p a ra tib u s o ran t.
U n icu s anser erat, m in im a e cu sto d ia v illa e ,
q ue m dis h o s p itib u s d o m in i m actare p ara b an t;
ille celer penna tardos aetate fa tig a t
e lu d itq u e d iu ta n d e m q u e est visus ad ipsos
confugisse deos. S uperi vetuere necari
«D i» que «sum us, m e rita sq u e lu e t v ic in ia poenas
im p ia » d ix e ru n t; «vobis im m u n ib u s huius
esse m a li d a b itu r. M o d o vestra r e lin q u ite tecta
ac nostros c o m ita te g radus et in ardu a m o n tis
ite s im u li» P a re n t am b o b ac ulis q u e le v a ti
n itu n t u r longo v e stig ia ponere clivo .
T a n tu m aberant sum m o , q u a n tu m semel ire s ag itta
m issa potest: flexere oculos et mersa p alu d e
cetera p ro sp ic iu n t, t a n tu m sua tecta m anere.
D u m q u e ea m ira n tu r, d u m deflent fata suorum ,
illa vetus, d o m in is e tia m casa p arv a duobus
v e rtitu r in te m p lu m ; Furcas subiere co lum nae,
s tra m in a flave scu nt, a u ra ta tecta v id e n tu r,
caelataeque fores, ado p ertaq ue m arm ore tellus.
T a lia tu m p la c id o S a tu rn iu s e d id it ore:
«D ic ite , iuste senex et fe m in a coniuge iusto
d ig n a , q u id optetis?» C u m B a u c id e pauca locutus,
iu d ic iu m superis a p e rit co m m une P h ile m o n
«Esse sacerdotes d e lub ra q ue vestra tueri
poscimus; et q u o n ia m concordes egim us annos,
auferat hora duos eadem , nec coniugis u m q u a m
b u sta meae v id e a m , neu sim tu m u la n d u s ab illa ».
V o ta fides seq u itu r. T e m p li tu te la fuere,
donec v it a d a ta est; an nis aevoque so lu ti
an te gradus sactos cu m starent forte lo cique
narrare nt casus, frondere P h ile m o n a B aucis
B a u c id a conspexit senior frondere P h ile m o n
la m q u e super gem inos crescente cacu m ine v u ltu s
m u tu a , d u m lic u it , red d e b ant dicta: «Vale» que
«o coniux» dixere s im u l, s im u l a b d ita te x it
ora frutex. O s te n d it ad h u c T hy neius i llic
in co la de g e m in o vicin o s corpore truncos.
T R IS T IA , IV , 10
Ille ego q u i fu e rim , tenerorum lusor am o ru m ,
quem legis, u t noris, accipe posteritas!
S u lm o m ih i p a tria est, g e lid is ub errim u s u nd is,
m ilia q u i novies d is ta t ab urbe decem.
E d itu s h ic ego sum ; nec non u t tem pora noris,
cu m ce cid it fa to consul uterque p ari.
S i q u id id est, usque a proavis vetus o rd in is heres,
no n m o d o fo rtu nae m unere factus eques.
N ec stirps p rim a fu i; g e nito sum fratre creatus,
q u i trib u s an te q uater m ensibus ortus erat.
L ucife r a m b o ru m n a ta lib u s a ffu it idem ,
u n a celebrata est per duo lib a dies:
H ae c est arm iferae festis de q u in q u e M inervae,
quae fieri p ug n a p rim a cruenta solet.
P ro tin u s e x co lim u r teneri, curaque parentis
im us ad insignes U rb is ab arte viros.
F rate r ad e lo q u iu m v ir id i tend e bat ab aevo
fo rtia verbosi n a tu s ad arm a fori.
A t m ih i ia m puero caelestia sacra p lac e b a n t,
in q u e s u u m fu rtim M u sa trah e b at opus.
Saepe pater d ix it: « S tu d iu m q u id in u tile te m p ta s ?
M aeonides n u lla s ipse r e liq u it opes».
M o tu s eram d ic tis to to q u e H e lico n e re licto
scribere te m p ta b a m verba s o lu ta m odis;
S p o n te sua carm en num eros ve nie b at a d aptos,,
et q uo d te m p ta b a m scribere, versus erat.
In te re a ta c ito passu la b e n tib u s annis
lib e rio r fra tri s u m p ta m ih iq u e toga est,.
In d u itu r q u e u m eris cu m la to p u rp u ra clavo,
et s tu d iu m no b is, q uo d fu it ante, m an et.
Ia m q u e decem v ita e frater g e m inave rat annos,,
cum p e rit, et coepi parte carere m e i.
C e p im u s et tenerae p rim o s ae ta tis honores,
aeque v iris q u o n d a m pars trib u s u n a fui..
C u r ia restabat. C la v i m ensura coacta est: • In fe rre tqu e deos L a tio , genus u nd e L a tin u m
m a iu s erat n o stris v irib u s illu d onus.
N ec p atie n s corpus, hec mens fu it a p ta labori,.
s o llic ita e q u e fugax a m b itio n is eram .
E t petere A o n ia e sua d e b a n t tu ta sorores
o tia , iu d ic io sem per a m a ta meo.
T em poris illiu s co lu i fo v iq u e poetas,
q u o tq u e aderant vates, rebar adesse deos.
Albius Tibullus
LA U S PACIS, I 10
Q u is fu it, horrendos p rim u s q u i p r o tu lit enses?
Q u a m ferus et vere ferreus ille fu it!
T u m caedes h o m in u m generi, tu m p ro elia nata,.
T u m brevior dirae m o rtis aperta v ia est.
A n n ih il ille m iser m e ru it, nos ad m a la n o stra
V e rtim u s , in saevas q u o d d e d it ille feras?
D iv it is hoc v it iu m est a u ri, nec b e lla fuerunt,.
F ag inus ad s ta b a t cu m scyphus an te dapes.
N o n arces, non v a llu s erat, so m n u m q u e petebat
Securus varias d u x gregis intervoves.
T u n c m ih i v it a foret, v u lg i nec tr is tia nossem
A rm a nec audissem corda m ic a n te tu b a m :
N u n c ad b e lla trahor, et ia m quis fo rsitan h o s tis
H aesura in nostro te la ge rit latere.
S e d p a trii servate Lares: alu is tis et idem ,
C ursarem vestros cu m tener an te pedes.
N e u p ud e at prisco vos esse e s tip ite factos:
S ic veteris sedes in c o lu is tis av i.
T u n c m e liu s tenuere fid e m , cu m paupere c u ltu
S ta b a t in e x ig u a ligne u s aede deus.
Publius Vergilius Maro
A E N E I D O S
L ib er p rim u s, I, 87
A r m a v iru m q u e cano, Troiae q u i p rim u s ab oris
I t a lia m , fa to profugus, L a v in a q u e v e n it
L ito r a , m u ltu m ille et terris iacta tu s et a lto
V i sup e rum , saevae m em orem Iu n o n is ob ira m ,
M u lt a q uo q ue et b e llo passus, d u m conderet u rb em
A lb a n iq u e patres atq u e m o e nia R o m a e.
M usa, m ih i causas m em ora, quo lu m in e laeso
■Quidve dolens re g in a deum tot volvere casus
In sig n e m p ie ta te v ir u m , to t ad ire labores
In p u le r it . T antae ne a n im is caelestibus irae!
U rbs a n tiq u a fu it — T y rii tenuere co lo ni
C a rth ag o , It a lia m co ntra T ib e rin a q u e longe
O s tia , dives o p u m s tu d iis q u e asperrim a b e lli:
•Q uam lu n o fertur terris m ag is o m n ib u s u n a m
P o s th a b ita coluisse S a m o . H ic illiu s arm a,
H i c currus fu it. H oc re g nu m dea g e n tib u s esse,
S i qua fa ta s in a n t, ia m tu m te n d itq u e fovetque.
P ro g e n ie m sed e n im T roian o a san g u in e d u ci
A u d ie ra t, T yrias o lim quae verteret arces,
H in c p o p u lu m late regem b e llo qu e sup e rb um
V e n tu ru m ex cid io L ib y a e ; sic volvere Parcas.
Id m etuens veterisque m em or S a tu rn ia b e lli,
P r im a q uo d ad T ro ia m pro caris gesserat Argis;
Nec d u m e tia m causae iraru m saevique dolores
E x c id e ra n t a n im o ; m a n e t a lta m ente re p ostum
lu d ic iu m P a rid is spretaeque in iu r ia form ae
E t genus in v is u m et r a p ti G a n y m e d is honores:
H is accensa super iactato s aequore to to
Troas, re liq u ia s D a n a u m atq u e im m it is A c h illi,
A rcebat longe L a tio , m u lto s q u e per annos
E r r a b a n t, acti fa tis , m a r ia o m n ia circ um .
253
 Tu m ih i, quodcurnque hoc regni, tu sceptra Io v em q u e
T an tae m o lis erat R o m a n a m condere gentem .
C oncilias, ,tu das e p ulis accum bere d iv u m
V ix e conspectu S icu lae te llu ris in a ltu m
N im b o ru m q u e facis te m p e sta tum q ue potentem .
V e la d a b a n t lae ti et spum as salis aere ru e b a n t,
H aec ubi- d ic ta, ca vu m conversa cuspide m o n te m
C u m lu n o , aeternum servans sub pectore v u ln u s ,
Im p u lit in latu s. A c v e n ti, ve lu t ag m in e facto,
H ae c secum: Mene incepto desistere v ic ta m ,
Q u a d ata p orta , r u u n t et terras tu rb in e p e rfla n t.
N ec posse It a lia T eucrorum avertere regem?
In cu m b u e re m a r i to tu m q u e a sedibus im is
Q u ip p e vetor fatis. P a lla s n e exurere classem
U n a E u ru sq u e N o tu sq u e ru u n t creberque procellis
A rg iv u m atq ue ipsos p o tu it subm ergere p o n to
A fricus et vastos v o lv u n t ad lito ra fluctus.
U n iu s ob no x am et furias A ia cis O ile i?
Ipsa, Io v is ra p id u m ia c u la ta e n u b ib u s ign em ,
D is ie c itq u e rates e ve rtitq u e aequora ventis.
Illu m e x spirantem tran sfix o pectore fla m m as Titus Lucretius Carus
T u rb in e c o rrip u it sco pulo qua in fix it acuto.
A st ego, quae d iv u m incedo reg ina, Io v isqu e D E R E R U M NATURA
E t soror et c o n iu n x , una cu m gente tot annos L ib e r q u in tu s , 1028— 1090
B e lla gero. E t q u is q u a m n u m e n lu n o n is adorat
A t varios lin g u a e sonitus n a tu ra subegit
Praeterea a u t supplex aris im p o n e t honorem ?
M itte re et u tilit a s expressit n o m in a rerum ,
T a lia fla m m a to secum dea corde v o lu ta n s
N on a lia longe ra tio n e atq ue ipsa v id e tu r
N im b o r u m in p a tria m , loca feta fu re n tib u s austris,
P rotrahere ad gestum pueros in fa n tia lin g u a e ,
A e o lia m v e n it. H ic vasto rex A eolus antro
C u m fa cit u t d ig ito quae s in t praesentia m onstrent.
L u ctan te s ventos tem pestatesque sonoras
S e n tit e nim v im q uisq u e suam q uo d possit a b u ti.
Im p e rio p re m it ac v in c lis et carcere frenat.
Cornua n a ta p riu s v it u lo q u a m fro n tib u s extent,
I l l i in d ig n a n te s m ag no cu m m u rm u re m o n tis
Illis iratus p e tit a tq u e infestus inurg et.
C ircu m claustra fre m u n t. Celsa sedet A eolus arce
A t c a tu li p a n th e ra ru m scy m n iq ue le o num
Sceptra tenens m o llitq u e anim o s et tem perat iras.
U n g u ib u s ac p edibus iam tu m m orsuque re p u g n a n t,
N i fa c ia t, m a ria ac terras ca e lum q u e p ro fu n d u m
V ix e tia m cu m s u n t dentes unguesque creati.
Q u ip p e ferant ra p id i secum ve rrantq ue per auras
A litu u m porro genus alis orime videm us
Sed pater o m n ip o te n s speluncis a b d id it atris
Fidere et a pennis tre m u lu m petere a u x ilia tu ra .
H oc m etuens, m o ie m q ue et m ontes insuper altos
P ro ind e p utare a liq u e m tu m n o m in a disti ibttUse
Im p o s u it regem que d e d it, q u i foedere certo
R e bus et inde hom ines didicisse vo c ab u la p rim a ,
E t premere et laxas sciret dare iussu habenas.
Desiperest. N a m cur hic posset cu n c ta notare
A d quem tu m lu n o sup ple x his vocibus usa est:
V ocibus et varios sonitus em ittere lingu a e,
Aeole, n a m q u e t ib i d iv u m pater atq u e h o m in u m rex
Tempore eodem a lii facere id non quisse p ute n tu r?
E t m ulcere d e d it flu c tu s et tollere vento,
Praeterea si non a lii quoque vocibus usi
Gens in im ic a m ih i T y rrh e nu m n a v ig a t aequor,
In te r se fu e ra n t, u n d e in sita no titie s est
Iliu m in It a lia m portans victo sq ue P enates.
U t ilita t is et unde d ata est h uic p rim a potestas,
In c u te v im ve n tis subm ersasque obrue puppes,
Q u id veliet facere u t sciret an im o q ue videret?
A u t age diversos et d isiice corpora pon to .
Cogere item pluri», unus victosque domare
S u n t m ih i bis septem p rae stan ti corpore N y m p h a e ,
N o n p oterat, rerum u t perdiscere n o m in a ve lle n t,
Q u a ru m q uo q ue form a p u lc h e rrim a D eiopea,
Nec ra tio n e docere u lla suadereaue surdis,
C o n n u b io iu n g a m s ta b ili p ro p riam q u e d icab o ,
Q u id sit opus facto, faciles4
,; neque enim paterentur
O m nes u t tecum m e ritis pro ta lib u s annos
Nec ra tio n e u lla sibi ferrenl a::>piius auris
E x ig a t et p u lc h ra fa c ia t te prole parentem .
V ocis in a u d ito s sonitus o b tundere frustra.
Aeolus haec contra: T uus, o regina, q u id optes,
P ostrem o q u id in hac m ira b ile tantoperest re,
E x p lo rare labor; m ih i iussa capessere fas est.

254
 S i genus h u m a n u m , cui vo x et lin g u a vigeret,
P ro v a rio sensu v a ria res voce notaret?
C u m pecudes m u ta e , c u m d e n iq u e saecla fe raru m
D is s im ilis soleant voces v a rias q u e ciere, ВЖИВАНІ ЛАТИНСЬКІ КРИЛАТІ ВИСЛОВИ,
C u m m e tus a u t do lor est et c u m ia m g a u d ia g lis c u n t.
ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАПАМ’ЯТЬ
Q u ip p e (et) e n im lice t id rebus cognoscere apertis,
In r it a t a c a n u m cu m p r im u m m a g n a M olossum
M o llia r ic ta fr e m u n t duros n u d a n tia dentes,
L onge a lio , s o n itu rabies (re)stricta m in a tu r ,
E t c u m ia m la tr a n t et vo cib u s o m n ia co m p le n t;
L _ A b ovo usque ad m a la .
A t c a tu lo s b la n d e cu m lin g u a lam bere te m p ta n t
2. A d C a le n d a s Graecas.
A u t u b i eos la c ta n t, p e d ib u s m orsuque potentes
3. A lb o la p illo d iem notare.
suspensis teneros im it a n t u r d e n tib u s h austus,
4. A le a iacta est.
L onge a lio pacto g a n n itu vocis a d u la n t
— 5. A lm a m ater.
E t cum deserti b a u b a n tu r in aedibus, a u t cum
6. A m ic it ia m a g n u m est b o n um .
p lo r a n tis fu g iu n t sum m isso corpore plagas.
i|,7. A m ic u s P la to , sed m ag is a m ic a ve ritas.
D e n iq u e n o n h in n itu s ite m differre v id e tu r,
8. A m o r o m n ib u s idem (V ergiliu s).
In te r equas u b i equus flo re n ti aetate iuvencus
• 9. A rs lo ng a v ita brevis. -
P in n ig e r i saevit ca lca rib u s ictus A m oris
"Ж A sin u s ad ly ram .
E t fr e m itu m p a tu lis sub n a rib u s ed it ad arm a,
1). A u d ia t u r et altera pars.
E t c u m sic a lia s concussis ar tib u s h in n it?
12. A u t Caesar, aut n ih il.
P o strem o genus a lit u u m v ariae q ue volucres,
13. A u t prosunt poetae, au t d electant.
A cc ip itre s a tq u e ossifragae m e rg iq u e m a rin is
14. A ve, im pe ra to r, m o r itu r i te s a lu ta n t.
F lu c tib u s in salso v ic tu m v ita m q u e petentes,
lf>- B a rb a non facit p h ilo so p h u m .
Longe alias a lio ia c iu n t in tem pore voces,
16. C a ru m , quod rarum .
E t q u o m de v ic tu certant praedaque re p u g n a n t.
17. C itiu s , a ltiu s , fortius!
E t p a r tim m u ta n t cu m te m p e s ta tib u s u n a
18. C o nco rd ia parvae res crescunt, d iscordia m a x im a e d ila b u n tu r .
R auciso n o s cantus co rn ic um u t saecla ve tu sta
19. C o nsue tudo est altera n a tu ra .
C o rvo ru m qu e gregis u b i a q u a m d ic u n tu r et im b ris
20. Corpus d e lic ti.
Poscere et inter d u m ventos aurasque vocare.
21. C u i bono?
Ergo si v a r ii sensus a n im a lia cogunt,
22. C u i prodest?
m u ta tam en cum s in t, varias e m itte re voces,
23. C u iu sv is h o m in is est errare; n u lliu s , n isi in s ip ie n tis , in errore perseverare.
Q u a n to m o rta lis m ag is ae q uum st tu m potuisse
24. D e g us tib u s et co lo rib us non est d is p u ta n d u m .
D is s im ilis a lia a tq u e a lia res voce notarel
25. De m o rtu is aut bene a u t n ih il.
26. De o m n ib u s rebus et q u ib u s d a m a liis .
27. Deus ex m ac h in a .
Quintus Horatius Flaccus 28. D ic tu m , fa ctu m .
_29. D ies d iem docet.
AD M E L P O M E N E N
30. D ilu c u lo surgere s a lu b e rrim u m est.
C a r m in a , I I I , 30 31. D ocendo d iscitur (discim us).
32. D u lc e et decorum est pro p a tria m o ri.
E x egi m o n u m e n tu m aere perennius
33. E q u i d o n a ti dentes non in s p ic iu n tu r.
R e g a liq u e s itu p y ra m id tm L altiu s ,
34. Errare h u m a n u m est.
Q u o d no n im be r edax, no n A q u ilo im po te ns
35. Est m odus in rebus.
P ossit diruere a u t in n u m e ra b ilis
36 E t b o n u m quo c o m m u n iu s , eo m e liu s.

556 17* 255

 82. N o n progredi est regredi.
37. E t g a u d iu m et s o la tiu m s u n t in litte ris.
83. N o n scholae, sed vitae d iscim us.
38. E t v id it , q u o d esset b o n u m .
84. N on t ib i soli lab o ra s, sed e tia m a liis.
39. E x e m p la verbis sunt u tilio r a .
85. Nosce te ipsum .
40. E x e m p lis discim u s.
86. N o ta bene!
41. E x ipsa fonte bibere.
8,7. N u lla dies sine lin e a . -
42. E x n ih ilo n ih il fit (L u cre tiu s).
88. N u lla est terra p a tria m e lio r /
43. E x o fficio .
89. O m n ia m ea m ecum porto.
A4. Faber est q u isq u e suae fo rtu nae .
90. O m n ia v in c it am or, et nos cedam us a m o ri.
45. Feci, q u o d p o tu i, fa c ia n t m e lio ra potentes.
91. O m n is d e te r m in a tio est negatio.
46. F e lix , q u i p o tu it rerum cognoscere causas (V ergilius).
92. O m n iu m consensu.
47. F e s tin a lente!
93. O tiu m post n e g o tiu m . л
48. F ia t lu x i
94. P a r tu r iu n t m ontes, na sc e tu r r id ic u lu s m us.
49. F in is coronat opus.
95. P a tria e non n o b is .
50. Fortes fo rtu n a a d iu v a t.
_96. Per aspera ad astra.
51. G a u d e a m u s ig itu r iuvenes d u m sum us.
97. Pereat m u n d u s et fia t iu s titia .
52. G u t ta cavat la p id e m non v i, sed saepe cadendo.
98. P iu m desiderium .
53. H ic R h o d u s , hic salta!
99. Pe rson a grata.*
54. H is to ria est m ag istra v itae .
100. P le n u s venter non stu d e t libe nte r.
55. H o m o lo cu m o rn a t, no n h o m in e m locus.
101. P o e ta e n a sc untu r, oratores fiu n t.
3(5. H o m o sum : h u m a n i n ih il a m e a lie n u m .
102. Post cenam au t sta b is, a u t passus m ille m e ab is.
57. H o n o ris causa.
103. Post fa ctu m .
58. Ig n o ra n tia non est a r g u m e n tu m .
104. Post s crip tu m .
G9. Inter a r m a tacent Musae.
105. P r im u m vivere de in de p h ilo s o p h a ri.
■60. In te r pares a m ic itia .
106. P rim u s inter pares.
61. Iu ra re in verba m a g is tri.
107. P ro auctore.
62. Labores p a riu n t honores.
108. Q u a n d o q u e bonus d o rm ita t H o m e ru s.
- 63. L apsus lin g u a e .
109. Q u id q u id id est, tim e o D a n a o s et do na ferentes.
64. L ig n a in s ilv a m ferre (H o ra tiu s).
110. Q u i non la b o ra t, non m a n d u c e t.
65. L itte r a ru m ra dic es am arae s u n t, fructus dulces.
111. Q u i s c rib it, bis le g it.
66. L u n a la tra n te m canem non tim e t.
112. Q u o d erat d e m o n stra n d u m .
«67. L u pu s in fa b u la .
113. Q u o d licet Io v i, non lice t b o v i.
68. M agna vis est c o n s u e tu d in is .
114. Q u o d tib i fieri non vis, alte ri ne feceris.
69. M a x im u m ius in v e rita te est.
Д15. Q u o t hom ines, tot sententiae, i -
70. M edice, cura te ipsum .
1*6. Q u o u squ e tand e m ab u te re, C a t ilin a , p a tie n tia nostra.
■•71. Mens sana in corpore sano.
117. R e p e titio est m ater s tu d io ru m .
72. N a m sine d o c tr in a v ita est quasi im ag o m o rtis.
118. Saepe s tilu m vertas.
73. Nec plus u ltr a .
119. S alus p o p u li sup re m a lex. •*
74. N em o in sua causa iudex esse potest.
120. Sapere aude!
75. N eque semper arcu m te n d it A p o llo .
121. S c ie n tia p o te n tia est.
76. N ih il est in in te lle c tu , q u o d no n fu e rit in sensu.
122. S c ie n tia — s te lla in v ia .
77. N o li tu rb a re circulos meos.
123. S i parva licet com ponere m ag n is.
78. N on bis in idem .
124. S ic itu r ad astra.
»79. N on m u lta , sed m u ltu m .
125. S ic me servav it A p o llo .
.80. N o n om ne, quod n ite t, a u r u m est.
126. S ic tran s it g lo ria m u n d i.
81. N on o m n ia possum us om nes.

260
 127. S ic vos non v o b is.
J_28. Sol o m n ib u s lu ce t.*
129. S ta tu s q uo ante. ВЖИВАНІ СКОРОЧЕННЯ
130. S u m m u m b o n u m m e d ic in a e sanita s.
131. T a b u la rasa. 4
132. T a n tu m scim us, q u a n tu m m e m o ria te nem us.
133. T arde v e n ie n tib u s ossa.
134. T em pora m u ta n tu r et nos m u ta m u r in illis (O y id iu s).
A . U . C .— ab U rbe c o n d ita
135. Terra in c o g n ita .
Cs. (Cos.) — consul
136. T e rtiu m no n d a tu r.
CSS. (Coss.) — consules
137. Tres fa c iu n t c o lle g iu m .
D . — d iv u s
138. U b i co n c o rd ia , ib i v ic to ria . .
D. D . D . — d at, d o n a t, de d ic at
139. U n a h ir u n d o no n facit ver.
D . D . L , M .— dono d at lib e n s m e rito
140. U sus m ag iste r o p tim u s . ?
D e s .— designatus
141. U t desint vires ta m e n est la u d a n d a v o lu n ta s .
I m p . — im pe rato r
142. U t fa b u la docet.
І. О . M .— Ju p p ite r O p tim u s M a x im u s
143. U t s a lu ta s, ita s a lu ta b e ris .
P . C .— Patres co nscripti
144. V e n i, v id i, v ic i.
P . M .— p o n tife x m a x im u s
T 4 5 . V erba docent, e x e m p la tra h u n t.
P . R . — p o p u lus R o m a n u s
146. V e rita s m ag is a m ic itia e .
P r .— praetor
J 4 7 . V e te rrim us a m ic u s o p tim u s est. *
Q . B . F. F. F. Q . S .— Q u o d bonum , fa u s tu m , fe lix , fortunatumque sit!
148. V ole n s, nolens.
R e s p ,— respublica,
149. V o le n te m d u c u n t fa ta , n o le n te m t r a h u n t.
S. C .— senatus c o n s u ltu m
J 5 0 . V o x p o p u li — v o x d e i. ,
S ., S . D ., S. D . P .— s a lu te m , s a lu te m d ic it, salQ te m d ic it p lu rim a m
S. P . Q . R . — senatus p o p u lu s q u e R o m a n u s
S. T. T. L .— sit t ib i terra levis
S. V . B . E . E . Q . V .— si vales bene est, ego q u id e m valeo,
Tr. p l. — trib u n u s plebis
 С К О Р О Ч Е Н Н Я ІМЕН Р И М С Ь К И Х АВТОРІВ,
ЯКІ ЗУ СТ РІЧ АЮ ТЬ СЯ У П ІД Р У Ч Н И К У
Скорочення
А р . — A p u le iu s
Caes.== Caesar
С . = C a to
C a t . = C a tu llu s
C i c . = Cicero
C u r t , = C u rtiu s
D i o m . = D io m e ­
des
E n n . = E n n iu s
G e l . = G e lliu s
H o r . = H o ra tiu s
I u v . = Iu ve rialis
L iv .= = L iv iu s
L u c a n .= Lucanus
L u c r . = L u c re tiu s
M a r t . = M a r tia lis
N e p . = Nepos
O v . = O v id iu s
P h a e d r .= P h ae d ­
rus
P l a u t . = P la u tu s
P lin . M . = P l i n i ­
us M a io r
P lin . M i n . = P li­
n iu s M in o r
P r o p . = P r o p e r ti­
us
Q u in t . = Q u in t i­
lia n u s
S a li .== S a llu s tiu s
S e n . = Seneca
S u e t . = S u e toniu s
T a c . = T acitus
T e r ,— T erentius
T i b . = T ib u llu s
V e r g .= V erg iliu s
П овне ім’я
Люцій Апулей
Гай Юлій Ц е за р
М а р к Порцій Катон
Гай Валерій Катулл
М а р к Туллій Ц іц е р о н
К вінт К у р д і» Р у ф
Д іом ед
Квінт Енній
Авл Геллій
Квінт Горацій Ф л а к к
Децім Юній ІОвенал
Т ії Лівій
М а р к Анней Л у к а н
Т іт Лукрецій К ар
М а р к Валерій М а р ш а л
Корнелій Н епот
Публій Овідій Н а зо н
Ф едр
Тіт Макцій Плавт
Гай Пліній Секунд (Пліній
Старш ин)
Гай Пліній Нецілій Секунд
(Пліній Молодший)
Секст Прогіерцій
М а р к Фабій К він тіл іаи
Гай Саллгостій К рісп
Люцій Анней Сенека
Гай Светоній Т ран квіл л
Публій Корнелій Таціт
Публій Теренцій А фер
Альбін Тібулл
Публій Вергілій М а р о н
Час життя
бл. 125— 180 р р . н. е.
100— 44 р р . до н. е.
234— 149 р р . до н. е.
бл. 84— 54 р р . д о н. е.
106— 43 р р . до н. е.
І ст. н. е.
I V ст. н. е.
239— 169 р р . до н. е.
н арод , бл. 130 р. н. е.
65— 8 р р . до н. е.
60-і р р . І ст.— після 127 р.
н. е.
59 р. до н. е .— 17 р. н. е.
39— 65 р р . н. е.
бл. 90— 55 р . до н. е.
бл. 40 — бл. 102 р р . н. е.
І ст. до н. е.
43 р. д о н. е .— 17 р. н. е.
І ст. н. е.
бл. 250— 184 р р . до н. е.
23— 79 р р . и. е.
бл. 62 — бл. 113 р р . н. е.
бл. 49 — бл. 15 р р . до н. е.
бл. 39— 95 р р . н. е.
83— 34 р р . д о н. е.
4 — п ісл я 65 р р . н. е.
бл. 70— 160 р р . н. е.
бл. 55. — бл. 120 р р . н. е.
бл. 185— 159 р р . до н. е.
помер 19 р. до н. е.
70— 19 р р . до н. е.
ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ
А бути в достатній к іл ьк ост і, пере­
a, ab , abs з a b i. («а» перед п ригол осни­
ми, перед голосними і перед «h»,
«abs» перед «c», «qu», «t») — від, з,
із „
ab d o , d i d i , d itu m , £ге приховувати, х о ­
вати, se abdere — відступати
a b d o m e n , in is n ж и віт, ненажерливість
ab d u co , d u x i, d u c tu m , ere від вод и ти ,
відхиляти, віддаляти
abeo, ї і ( iv i) , itu m , їге відходити, п р о­
никати, щезати
a b e rro , a v i, a tu m , are блукати, забл у­
дитися, відхилятися
abh o rre o , иї, — , еге ненавидіти, р ізн и ­
тись, не погодж уватись
a b ic io див. a b iic io
a b iic io , іе сі, iec tum , еге кидати, від-
кидувати, ^приниж увати (когось)
a b o le o , le v i, lit u m , еге знищ увати, усу­
вати, pass. aboleri — згасати, вми­
рати
ab ro g o , S v i, a tu m , are знищ увати, ск а­
сов увати, позбавляти (к огось , чо­
гось)
a b r u m p o , ru p i, r u p iu m , <5ге відривати,
зри ват и , р о з р и в а т и ,ц руйнувати
ab sco nd o , condi (c o n d id i), c o n d itu m
ховат и , приховувати
a b s o lv o , s o lv i, s o lu tu m , є іє відділяти,
звільняти, оправдувати, оп л ачува­
ти
a b sq ue з a b i. без (мене, тебе), к рім , за
винятком
abstergeo, tersi, tersum , еге витирати,
відламувати, усувати
a b s t in e n t ia , ае f стрим аність, б е зк о р и с­
ність
a b s tin e o , t i n u i , te n tu m , еге стрим ува­
ти, не допускати
a b s u m , a fu i (a b fu i), a fu tu ru s , abesse
не б ути, бути відсутнім , не брати
участі
a b u n d a n tia , ае f багатство, д обробут, ве­
лика кількість
a b u n d o , a v i, a tu m , are розл и ват и ся,
словник
повнювати
Sb u tor, usus sum , u ti depon. к ори ст у ­
вати ся, вживати, марнувати
а с див-^atque
a c a d e m ia , ае, A c a d e m ia , ае f академія
A c a d e m ic u s , і m ф іл ософ — академік
A carnanes, u m m меш канці А к а р н а н ії
accedo, cessi, cessum, ere п ід ход и ш ,
Наближатись, приступати
accendo, ce n di, censum,' ere зап ал ю ва­
ти, освітлювати
ac c id o , e i d i , — , ere відбуватися, діяти­
с я , трап л ятася
accio, cTvi (ii), itu m , Ir e закликати, з а ­
лучати, зап рош уват и
a c c ip io , cepi, ce p tum , ere отримувати,
приймати, сприймати
acci p ile r , tris m хижий птах
accom m odo, a v i, a tu rr, are п ри ст осову­
вати, погоджувати
accum bo , c u b u i, c u b itu m , gre лежати
accurate ст аран н о, точно, у в аж н о
accurro, cucurri (curri), cursum , ere
прибігати, спішити
accuso, a v i, a tu m , are ск арж и т и сь, д о­
рік ат и , звинувачувати
acer, eris n (р ід к о f) клен
acer, acris, Sere гострий, a, e, різкий,
a, e
acerbus, a, u m терпкий, a, e, суворий,
a, e
A c h ille s , is i ei m А хіл л (син Пелея і
Фетіди)
A c h iv u s (Achaeus), і m Ахей (леген­
дарний родоначальник ахейців)
acies, ei f в іст ря, бойова лава
a c rite r гост ро, р із к о , сильно
ac tio , onis f д ія, судовий проц ес
actus, a, u m p art. pert. до ago
actus, us m р у х , сила, діяльність
acus, us f іноді m в іст ря, голка
acutus, a, um гострий, a, e, різкий, a, e,
ad з асс.^д о, при, б іл я, на, для
ad d o , d i d i , d it u m , ere додавати, під­
силювати, збільшувати
265
a d d u c o , d u x i, d u c tu m , ere приводити,
прин осити , притягати
adeo (a d v .) до того, т ак ою м ір о ю , н а ­
стільки
adeo, ii ( Iv i) , it u m , Тге приходити, п ри ­
бувати, вступати, входити, н ап а­
дати, атакувати
adhaereo, haesi, haesum , еге тримати­
ся (за щ о), бути прикріп л ен им , п ри ­
лягати, зн аход и ти ся бл изько
a d h ib e o , b u i, b it u m , еге застосов увати,
прикладати, охопл ю вати
ad h o rto r, atu s sum , 3ri depon. підба­
дьорю вати, за ох оч у в ат и , умовляти
a d h u c дотепер, д о сі, до того
adiaceo, -, -, еге леж ати б іл я, п рил я­
гати, бути сум іж н им '
S d ic io див. a d iic io
a d i i с іо , іе сі, ie c tu m , еге підкидувати,
„накидувати, додавати, приєднувати
a d im o , e m i, e m (p )tu m , еге відбирати,
позбавляти (к огось чогось), з а б и р а ­
ли
a d ip is c o r , adeptus sum , a d ip is c i depon.
„досягати, доганяти, дом агатися
a d it u s , us m п ри хід , вхід , доступ
a d iu n g o , iu n x i, iu n c tu m , ere приєдну­
вати, примикати, придбати
ad ifito r, oris m пом ічник, прибічн ик
a d iu t r ix , Teis, f до a d iu to r
a d iu v o , iiiv i, iu tu m , iu v a re помагати,
підтримувати, сприяти
a d m in is tr o , a v i, a tu m , are допомагати,
присл уговувати, подавати, в и к он у ­
вати
a d m lr a b u lis , е дивний, а , е, д и в о в и ж ­
ний, чудовий, а, е
a d m ir a t io , onis f зд и вуван н я, подив,
захоп л ен н я
a d m ir o r , atu s sum , ari depon. дивитися
з подивом, д ивуватися, подивляти,
захоп л ю ватись
a d m it to , m is i, m issum , еге допускати,
відпускати, розп у ск ат и (вол осся)
a d m o d u m (a d v .) д уж е, н ад м іру, досить,
найвище
adm dneo , m o n u i, m 6 n ? tu m , еге н ага­
дувати, сп он ук ати, радити
ad m o ve o , m o v i, m o tu m , ere рухати,
присувати, .наближати
adn див. ann
adolescens, adolescentia див. ad u le s ­
cens, a d u le sc e ntia
adolesco, o le vi (р ід к о, o lu i), u ltu m , ere
підростати, збіл ьш уватись, міцніти
adoperta, o ru m n таємниці
26'6
a d o rio r, ortus (orsus) sum , Ir i depon.
приходити, приступати, нападати
adoro, a v i, a tu m , are благати, об ож н ю ­
вати, вш ановувати, вклонятися
adp див. app
ads див, ass
adsum (assum ), affu i (ad fu i), adesse б у ­
ти присутнім , зн аход и тися, д оп о­
магати
A d u a tu c i, o rum m адуатуки (герм, пле­
м ’я)
adulescens, e ntis підростаючий, a, e,
jO H u fl, a, e, молодий, a, e
ad u le sc e n tia , ae f юнацький вік, юність,
молодість
a d u le sc e n tu lu s, і m зовсім молода лю­
дина
a d u lo , a v i, a tu m , are ластитися, лес­
тити. пестити
ad v e ho , vexi, v e c tu m , ere привозити,
підвозити, постачати
ad v e n io , v e n i, v e n tu m , ve n ire п р и х о ­
дити, п ри їж д ж ат и , прибувати
a d v e n tu s , us m прибуття, прихід , приїзд
ad v e rsarius, a, u m протилежний, п р о ­
тивний, ворожий
adversus, a, u m протилежний, а, е,
ворожий , а, е
adversus (a d v .) з а сс . проти, напроти
ad v e rto , v e rti, versum , еге обертати,
повертати, скеровувати
advoco, a v i, a tu m , are закликати, скли­
кати, зап рош у в ат и , залучати
aedes (aedis), is f к ім н ата, храм , p lu r .
житловий дім, будинок
a e d ific iu m , і п буд ова, будинок
a e d ific o , a v i, a tu m , are будувати, сп о­
рудж увати
A e d ui (H a e d u i), o rum m єд уї (плем’ я в
Г ал л ії)
aeger, gra, g ru m хворий, а, е, розл ад ­
наний, а, е
Aegeus, e i m Егей (ц ар А фін)
A e g in a , ae f Е г ін а (дочка А соп а, ма­
ти Е а к а ), ост рів у Сардонічній з а ­
тоці , A fer, fra, frum африканський , а , е
Aegos flu m e n Е госп от ам ос (р ік а і м іс­
то в Х е р с о н е с і Ф рак ій ськ ом у, місце
перемоги Л іс а н д р а над аф ін ян ам и
в 405 р. до н. е.)
aegre ad v . ледве, невдоволеио
aegrotus, a, u m хворий, а , е, ст р а­
ждаючий, а, е
A e gy ptu s, і f Єгипет
A e m iliu s , a, u m Емілій (nom en дрез-
нього патри ц іан ськ ого роду)
A eneas, ae m Енєй (син А н х із а і Вене-
ри, легендарний цар Дарданців,
' родон ачал ьн ик «рим ського народу»)
A eneis, Id o s І Е н е їд а (твір В е р г іл ія )
aeneus (aheneus), a, u m мідний, а, е
бронзовий , а, е
Aeoles, u m m еолійці (мешканці Б о л і­
ди в Малій А зії)
А е б ііа , ae f Е о л ія (один із Еолій ських
ост ров ів )
A e olius, a, u m еолійський, прикметник
до Aeoles
A eolus, і, m Е ол (бог вітрів)
ae q u a lis, е рівний, а, е, однаковий, а, е
ae q u a lis, is m , f ровесн и к, суч асн ик
A e q u i, o rum m екви (плем’я у Г ал л ії)
a e q u ita s , Stis f рів н ом ір н іст ь , рівн ість,
п р о п о р ц ія
aequo, a v i, a tu m , Зге робити рівним,
вирівню вати, порівню вати
aequor, oris п р івн а п ов е рх н я , рівн и н а,
м оре
aequus, a um рівний, а, е, рівнинний,
а, е, плоский, а, е, вигідний, а, е
Ser, aeris m п овітря, атм осфера
aera, ae f окрем е число, вихідна ц и ф ра,
ера
ae ra riu m , і п д ерж авн а ск арбн и ц я
aes, aeris m мідь, б рон за
A e s c u la p iu s , і m Ескулапій (бог л ік у ­
ван н я)
A esopus, і m Е зоп (знаменитий грець­
кий байкар V I ст. до н. е.)
aestas, a tis f тепла п ора р о к у , літо
a e s tim o (aestum o), a v i, a tu m , are оці-'
нювати, визначати (щ ось), вважати
aestus, us m ж а р , спека
aetas, „atis f час життя, п о р а , еп оха
a e te rn ita s , a tis f вічність, безсмертя
aeternus, a, u m вічний, а, е, н еп оруш ­
ний, а, е, незабутній, я , є
aether, eris m п овітря, е ф ір , небо
A e th n a , ae f Етна (вулкан у східній Сі-
ц іл ії)
a e v u m , і п вік, життя, вічність
affecto, a v i, a tu m , йге досягати, дома­
гати ся, п ри ст расн о баж ати
affectus, us m стан, настрій, п ереж и ­
ван н я
affgro, a t t u li, a l l i t u m , afferre п ри н о­
сити, додавати, повідомляти
a ffic io , feci, fectum , ere спричиняти,
постачати,_ наділяти, діяти
a ffig o , f ! x i,f f ix u m , fre прибивати, при­
кріпл ю вати, притискати
a ffirm o , a v i, a tu m , are підкріпляти,
підтримувати, зміцнювати, тверди­
ти
a fflic to , a v i, a tu m , are сильно вдаряти,
пош кодж увати .
affrango (affringo), fregi, fra c tu m , 6re
ламати, розбивати
A fric a , ae f А ф р и к а
A fric a n u s , a, u m африканський , a, c,
A fricu s, i m А ф р и к (південно-західний
вітер)
a ffr in g o = a ffr a n g o
A g a m e m n o n , onis m Агамемнон (цар
М ік е н , головнокомандуючий грець­
кими військами в Троянській війні)
ager,„agri m земля, область, т е ри т орія
A g e s ila u s , і m Агезілай (спартанський
ц ар і полководець — 401— 361 р р .
до н. е.)
agger, eris m . насип, вал, дамба
aggredior, gressus sum , gredi depon.
приступати, підходити, від п рав л я­
тися, нападати
aggrego, a v i, a tu m , are приєднувати,
„прилучати
a g ito , a v i, a tu m , are рухати, гнати,
хвилювати (м оре), розвівати
agm en, in is п натовп, похід, військова
к ол она
agnosco, n o v i, n it u m , еге пізнавати,
погодж уватись, довідуватись
agnus, і m ягнятко
ago, egi, a c tu m , ere приводити в р у х ,
_ вести, поганяти, гнати, діяти
agrSrius, a, u m аграрний, а, е, земель­
ний, а, е.
agrestis, е польовий, а, е, сільський, а,
е, некультурний, а, е
ag ric o la , ae m землероб, селянин
a g r ic u ltu r a , ae f землеробство, сільське
госп од арство
A g r ig e n tu m , і п А рр іг е н т (місто на пів­
денному у зб е р е ж ж і С іц іл ії)
A ia x , acis m А я к с аб о Е ант
a io , a it к а ж у , каж е
a la, ae f „крило, фланг
alacer, e ris, еге бадьорий, а, е, веселий,
а,„е, радісний, а, е
a la c rita s , a tis f бад ьорість, веселість,
збудж еність
A lb a L o ng a А льба Л о н г а (місто в Іт а­
л ії)
A lb a n u s , і m мешканець міста Альба
Л он г а
a lb u s , a,- u m білий, а, е, блідий, а, е,
сірий, а, е
267
 A lc ib ia d e s , is m А л к ів іад (афінський
полководець і ПОЛІТИЧНИЙ д ія ч —-
452— 404 р р . до н. е.)
A lc in o u s , і m Алкіиой (цар ф еак ів)
ale a, ае f кіст ка (грал ьн а), ри зи к , ви­
падковість, небезпека
A le sia , ае f А л езія (м істо в Г а л л ії)
A le x a n d e r, d ri m (M agnus) О л ександ р
(Великий) (засн ов н и к М ак е д он сь к ої
ім п е р ії —• 356— 323 р р . до н. е.)
A le x a n d r ia , ае f А л ек са н д р ія (місто в
Єгипті)
algor, oris m хол од, м о р о з
a lib i ad v . де-небудь в ін ш ом у м ісц і,
в ін ш и х від нош енн ях
аІЇЬ і ... a lib i тут ... там
a lie n a tio , o nis f в ід ч у ж ен н я, п оступка,
п р о д а ж а , передача
aliSftus, a, u m чужий, а, е, сторонній,
„ я , є, невластивий, а, е
a lim e n t u m , і n їж а , утрим ання
a liq u a n d o ad v . коли-небудь, ін од і, ко-
лись, од н ого р а з у
a l i q u i (a liq u is ), a liq u a , a liq u o d хтось,
„ хто-небудь, деякий, а, е
a liq u is , a l i q u i d будь-хто, будь-що,
„ хто-небудь, що-небудь
a l j q uo t небагато, декілька
a lit fir ін ак ш е, по-іншому
a lit u s , a, u m p art. perf. до alo
a liu s , a u d інший, a, e
a llig o , a v i, a t u m , Sre з в ’язувати, з ’єд­
нувати
a llo q u o r , lo cu tus sum . loquT depon.
зверт ат и ся, заг ов ори т и , потіш ати,
підбадьорю вати
alm u s , a, u m живильний, а, е, году­
вальний,_ а , е
alo , a lu i, a l i t u m (a ltu m ), бге годувати,
виховувати, утримувати
A lp e s , iu m f Альпи
alte в и со к о , гл и бок о, далеко
a lte r, a lte ra , a lte r u m один, а, е із двох
другий, а, е, наступний, а, е
alte rn u s, a, u m поперемінний, а, е, по­
слідовний, а, е, взаємний, а, е
a lt it u d o , in js , f висота, товщ ина, ви со­
чин а, г ор а
a ltu s , a, u m високий, а, е, глибокий,
а, є, далекий, а , е
alv us, і f ж и в іт , ш лунок
a m a b ilis , е мийий, а, е, приємний, а , е,
л ю б ’язний, а , е
a m a ritie s , ei f г ірк от а, гіркий см ак
am S rus, a, u m гіркий, а, е, гострий,
а, е, злий, а, е
268
a m b itio , onis f ход інн я довкола, ото­
р ан іш е займати, оволодівати, випе­ ap p o no, posui, p o s itu m , ere ставити,
чення, честолюбство
реджати прис-іа іл я т и , додавати
am b o , am bae, a m b o обидва, обидві,
antecedo, cessi, cessum, еге іти попере­ a p p o rto , a v i, a tu m , are приносити, на­
обидвое
ду, випереджувати, перевищ увати носити, спричиняти
a m b u lo , a v i, a tu m , are ходити, гуляти,
a n te c e llo , -, -, fire в ід різн ят и ся, пере­ a p p o s itio , onis f додаток, зіставлення
р у х ат и ся , переходити
вищ увати, виступати вперед a p p ro p in q u o , a v i, a tu m , are н абл и ж а­
a m ic a , ае f приятелька, подруга
an te o , ii ( Iv i) , їге іти попереду, пере­ тися
a m i c i t ia , ае f д р у ж б а , симпатія
дувати, перевищ'/вати aptus, a, u m приладжений, a, e, при­
a m ic u s , a, u m дружній , я, є; прихиль­
a n te p o n o , posui, p o s itu m , бге вистав­ пасований, a, e, відповідний, a, e
ний, а, е
ляти наперед, поставити перед, на­ ap u d ргаер. з асс. при, б іл я , кол о, у
am ic u s , і m друг, приятель
давати переваги Арй Ііа, ае f А п у л ія (сх ід н а область
a m ita , ае } тітка по батькові
a n te q u a m р ан іш е н іж південної Італії)
a m itto , m is i, m iss u m , еге відпускати,
a n tib u rs c h iu s , a, um протимолодіжний, a q u a, ае f вода, волога, дощ , р ік а
кидати, залиш ати
а, е aquae, a ru m f л ікувальні дж ерела
am n is, is m , іноді f р ік а , потік (поет.)
A n tio c h u s , і m А н т іох (ф іл ософ родом a q u lja , ае f орел , зн ак л егіону
am o, a v i, a tu m , are любити, догляда­
із А ск ал он а) A q u ilo , onis m А квіл он (бог пів н ічн ого
ти, бути задоволеним
A n t ip a t e r , ri m А нтіпатр (полководець , вітру) . •
am or, oris m лю бов, пристрасть, сильне
Ф іл іп п а М акед он ськ ого і Олексан- A q u ita n u s , і m житель А к в іт ан ії
б аж ан н я
д ра^М ак ед он ськ ого) ara, ае f вівтар, ж ерт івн и к , пам ’ ятник
A m o r, oris m А м ор (бог лю бові)
a n t i q u i t a s , 5 tis, f древність, ст аров и н а A ra b ia , ае f А р а в ія
A m p h io (n ), 6nis m А м ф іон (чол овік Ні-
a n t i q u i t u s a d v . з д авн іх давен,, колись A r a b iu s , a, u m прикм. до A ra b ia
оби)
a n tlq u p s , a, u m попередній, я , є, дав­ A rabs, ab is прикм. до A ra b ia
a m p h ith e a tr u m , і n амфітеатр
ній,\.я, є, старовинний, а , е A rar, aris m А р а р (притока Р о д а н а )
am p le б агато, щ едро, пиш но
A n to n iu s , a, u m Антоній (римський arato r, oris m плугатар, о р а ч
am p le cto r, plexus sum , plecti depon.
n o m e n M . A n to n iu s (143— 87 р р . до a ra tru m , i n плуг
обіймати, охоплю вати
н. е. консул 99 р. до н. е ., п ри б іч­ a r b f k i u m , i n арбітрал ьн е ріш ен н я,
a m p lific o , a v i, a tu m , are розш и рят и ,
ник Сулли, видатний о р а т о р до суд ж ення
збіл ьш увати, пош ирювати
Ц іц е р он а) a r b itr o r , atus sum , ari depon. сп ост е рі­
a m p litu d o , In is f Ееличина, обш и рн ість,
a n tru m , і п печера, п ор ож н и н а гати, розглядати, оціню вати
амплітуда, значимість
an us, us f ст ара ж ін к а , arbor, oris f дерево
A m u liu s , і m Амулій (ц ар Альби Лон-
A o n ia , ае f і A o n ie , es f А о н ія (частина arbu te us, a, u m той, який відноситься
ги)
Б е от ії) до суниц і (рослини)
ап але ж , иб о , у п рям и х питаннях «чи»
A pelles; is m Апеллес (найзнамениті- arceo, u i, -, еге зак ри ват и , стримувати,
anceps, c i p it i s двоглавий, а, е д во­
ший ж ивопи сец ь, суч асн и к О л ек ­ переш коджати
сторон н ій я , є , подвійний, а, е
сан д р а М акед онського) arcesso, I v i , I t u m , йге (Ire) кликати,
ancora, ае f я к ір , ск об а
aper, apri m дика св ин я, кабан зап рош ув ат и , доставляти, п ри си ­
an g u s tia, ае f тісн ота, вузькість
ap erio, p e ru i, p e rtu m , Тге відкривати, лати
angustus, a, u m тісний, а, е, вузький,
відчиняти, робити явним, п ок азу ­ A rch im e d e s , is m А рхім ед (287— 212 р р .
_ а; е, короткий, а, е
вати до н. е ., математик, ф ізи к )
a n ilis , е старечий, а, е
aperte від кри то, щ и ро arcuo, -, -, are згинати, вигинати
a n im a , ае f п ов іт ря , д и хан н я, життя
apertus, a, u m p art. perf. до aperio arcus, us m лук, дуга
a n im a d v e rto , v e rti, versum , йге п ом і­
apis, is f бджола ardeo, arsi, arsurus, ere горіт и , палати
ч а т и , сп остерігати, слідкувати
A p o llo , in is m Аполлон (покровитель a rdu u s, a, u m крутий, а , е, стрімкий,
a n im a l, a lis n тварин а
п о е з ії і н а у к и )u а, е, високий, а, е
a n im u s , і m д ух, дум ка, мислення
ap p are o , p a ru i (p a r itu m ) ere з ’ являти­ Згепа, ае f п ісок , арен а
an n o , -, -, are припливати, плавати
ся , пок азувати сь, бути очевидним argenteus, a, u m срібний, а, е, г р о ш о ­
a n n u o , u i, u tu m , еге кивати гол овою ,
ap p aro , a v i, a tu m , are готувати, готу­ вий, а, е
кивати на зн ак згоди
ватися arg e ntu m , і n ср іб л о , с р іб н і г р о ш і, пред­
an nus, і m р ік
a p p e llo , a v i, at-um, are кликати, н ази ­ мети
an n uu s, a, u m річний, а, е, щорічний,
вати, оголош увати A rg iv u s , і m а р г ів ’ янин, поет, грек
а, е
A p p e n n in u s , i, m А пенніни Argos (in d e c l.) n А р г о с (давня назвг
anser, firis m , р ід к о f гуска
appg tens, entis p a rt. praes, до ap p g to А рголіди)
an te a d v . перед, р ан іш е; ргаер. з асс.
ap p g to , p e tiv i (p e tii), p e tit u m , Sre до­ arg u m e n tu m , і n п ок аз, виклад, зміст,
перед, до
сягати, захоплю вати, домагатись, аргумент
an te a^перед тим, р ан іш е
нападати arguo, u i, u tu m , Єгє показувати, вияв
an te cap io , с е р і, cep tum (ca p tu m ), gre
A p p ia (via) f А п іііє в а д орога ляти, звинувачувати, доводити
26!
A r ia d n a , ae f А р іа д н а (дочка к ріт сь к ого
„ ц а р я М ін о са )
a r id u s , a, u m сухий, а, е, худий, а, е
A r io v is tu s , і m А р іо в іс т (ц ар племені
свевів)
aris ta , ae f к ол ос
A r is tid e s , is (і) m А р іст ід (аф ін ян и н ,
державний діяч)
A ristoteles, is m А рістотел ь (384—
322 р р . до н. е.)
arm a , o rum (п) з б р о я , війна, б орот ьб а,
військовий обл адунок
ar m a tu s , a, u m p art. perf. до arm o
A rm e n iu s (A r m in iu s ), i m Арміній
(вож дь х е р у с к ів , вбитий 19 а б о 21
р
. її. є.)
a rm e n tu m , і п велика х у д об а, с т а д о ,.
табун
a r m ife r , fera, ferum озброєний* а, е,
той, та, те, який, а, е носить з б р о ю
arm o, a v i, a tu m , are озб рою в ат и , сп о ­
ряд ж ати, постачати
aro, a v i, a tu m , are орати, бороздити
arrideo, r is i, r is u m , еге см іяти ся, п о­
см іхатися
ars, artis f мистецтво, ремесло, н аука
A rtaxerxes, is m А р т а к се р к с
arte тісн о, ву зьк о, глибоко
arte ria , ae f дихальне горл о, а р т е р ія
a r tife x , icis m майстер, ху д ож н и к , зн а ­
вець
a r t if ic iu m , і п мистецтво, майстерність,
техн ік а, ремесло, т е о р ія , вчення
artu s, a, u m вузький, а, е, тісний, а, е,
тугий, а, е, міцний, а, е
arx, arcis f зам ок , ф ортеця
as, assis _m а сс. римський фунт
asceqdo, scendi, scensum , еге піднім а­
тися, підноситись, починати, за­
род ж у вати сь
as c r ib o (ad scrlb o ), scripsi, s c rip tu m ,
Sre приписувати, письмово дода­
вати, надписувати
A s ja , ae f А з ія
a s in u s , i m осел, дурень
aspfir, era, erum нерівний, a, e, т я ж ­
кий, а, е, суворий, а, е
aspernor, atu s sum , ari depon. відки­
дати, відхиляти, нехтувати
a s p ic io (ad s p lc io ), spexi, spectum , ere
дивитись, глядіти, спостерігати,
оглядати, дослідж увати
a s p o rta tio , onis f відвіз, віддалення,
перевозка
asporto, a v i, a tu m , are забирати, від-
-возити, відправляти
270
assequor (adsequor), secutus sum , sequi
слідувати (за ким), доганяти, до­
м агатися, досягати гл.‘
asservo (adservo) 3 v i, a tu m , Sre ст аран ­
но зберігати, берегти, ох ор он я т и
assuefacio (adsuefacio), feci, fa c iu m ,
_ere привчати, звикати
assum o (ad su m o ), s u m p si, s u m p tu m ,
ere брати, приймати, п риробл яти,
к ористуватись
ast а р х . = at ц
a s to ja d s to ), s t i t i (a s ta tu m аб о a s titu m ),
are стояти б іл я, п рям о стояти, ст ир­
чати
Astraea, ae f А ст рея (богиня справед­
ливості, назва с у з ір ’я)
astrin go (ad string o ), s trin x i, s tric tu m ,
ere натягувати, з в ’язувати
astrum , i n з ір к а , с у з ір ’я
at а, але, однак
a t f r , atra , a tru m темний, а, е, чорний,
а, е, зловісний, а, е
A th e n a , ae f А ф ін а
A th e nae, a ru m f А ф ін и
A th e n ie n sis, е афінський , a, e
A th e n ie n sis, is m аф ін ян и н
A tla n tia d e s , ae m н ащ ад ок Атланта
A tla s , a n tis m Атлант
atq ue і, а, т ак ож
a tq u iu проте, од н ак, але
atro c ite r с у в о р о , ж о р с т о к о , б е зж ал існ о
attam e n одн ак, все ж
atte nte у в аж н о, н ап р у ж ен о
A tt ic a , ae f А ттіка (область Еллади)
A ttic u s , і m Аттік (друг Ц іц ер он а)
a ttin e o , t i n u i , te n tu m , еге тримати,
стримувати, простягати, досягати
a ttin g o , t ig i , ta c tu m , еге т оркат и ся,
дотикати
a tto n itu s , a, u m поражений, а, е
a ttrib u o , b u i, b u tu m , еге давати, поста­
чати, виділяти, призначати, пере­
давати
au c tio , onis f збільш ення, публічні т ор­
ги, ау к ц іон
auctor, oris m засн ов н и к , творець,
письменник, автор
a u c to rita s , atis f суд ж ен н я, дум ка, по­
гляд, рад а, п овага, авторитет
a u c u p iu m , і п ловля птахів, улов, зд о­
бич
a u d a c ia , ae f см іливість, відвага, з у ­
хвальство
audacter см іливо, від важ н о, зу х в ал о
au d ax , acis відважний, а, е, сміливий,
а, е, безстрашний, а, е
au deo, ausus sum , ere sem id e po n, н ав а­
ж у в ат и ся , осм іл ю ватися, сміти, ви­
ріш ити
au d io , I v i (ii), It u m , Ire слухати, вислу­
хувати, підкорятись, погодж уватись
aud-itus, fis m сл ух ан н я , слух
aufero, a b s tu li, a b la tu m , auferre нести,
відносити, відбирати, викладати
A u f id u s , і ш А уф ід (головна р ік а в Апу-
л ії)
augeo, a u x i, a u c tu m , еге пом нож увати,
збільш увати, пош ирю вати, н аді­
ляти ,
au g u r, iiris m авгур, ж рец ь , предвіс-
ниіс, віщ ун
a u g u ra tu s , us m посада і зван н я ав г у р а,
авгурат
a u g u r iu m , і п сп остереж ен н я і п оя с­
нення прикмет, озн а к а , прикмета
A u g u stu s, і m Август (cognom en Окта-
в іана)
au ra , ae f подув, п овіт ря , віян н я
a u ra tu s , a, u m прикрашений, а, е, по­
золочений, а, е, прикрашений , а, е,
золотом , золотистий, а, е
aureus, a, u m золотий, а, е, п озол оче­
ний, а, е, прекрасний , а, е, д о р о г о ­
цінний, а, е,
au ris, is f в у х о, сл ух, сл ухач
a u r itu s , a, um довговухіїй, а, е, в у х а с­
тий, а, е уваж нослухаю чий , а, е
a u ru m , і п золото, поет, золоті вироби
A u ru n c u le iu s , a, u m Аврункулей (рим.
nom en)
au scu lto , a v i, a tu m , are вслухуватись,
вислухувати, підслухувати
A u io n ia , ae f А в зо н ія (к р а їн а авзон ів)
a u s p ic iu m , і п ауспіцій, віїций зн ак ,
видування з льоту птахів
a u s p ic o , a v i, a tu m , Зге займатися в і­
щ уван ням з льоту птахів, передба­
чати, п ророк у в ат и
auster, tri m австр (південний вітер)
au t а б о
au te m але, зате, навпаки
a u tu m n u s , і m осін ь
a u x ilia r iu s , a, urn надаючий, а, е д оп о­
могу, допоміжний, а, е
a u x ilio r , atu s sum , ari depon. п ом ага­
ти, надавати допомогу
a u x iliu m , і п допомога, підтримка, pl.
д оп ом іж н і війська
a v a r i t ia , ae f ж ад н ість, к ори стол ю б ­
ство, скупість
A v e n tin u s , і m Авентин (ц ар Альби;
Авентииський п агорб у Р и м і)
aveo (haveo), -, -, еге бути живим і здо­
ровим , п ри ст расн о б аж ат и , п р аг ­
нути
ave привіт, прощай
averto, ve rti, versum , еге відвертати,
uповертати, відхиляти
a v id u s , a, urn жадібний, а, е, дикий, а,
.е, ненажерливий, а, е
av is, Is f птах, віщий птах
avoco, a v i, a tu m , are відкликати, від­
ривати, відділяти, відчуж увати
a v o lo , 'S v i, a tu m , are відлітати, відда­
лятися
avus, i m дід, прадід, поет, предок
axis, is m в ісь , вісь п овозки
В
B a b y lo n ia , ae f В а в іл о н ія
B a b y lo n iu s , і m вавіл он ян ин
b a c u lu m , і п палиця, ж езл , т рост ина
b a ln e u m , і п б ан я , ванна
b a rb a , ae f б ород а
b arb aru s, a, um- негрецький, а, е, в а р ­
варський, а, е, італійський, а, е,
римський, а, е
b a rb a tu s , a, u m бородатий, а, е, довго-
бородий, а, е, дорослий, а, е, м ох ­
натий, а, е
B a uc is , І dis f Б авкида
b au b o r, -, ■•ari depon. гавкати (п р о с о ­
бак)
b e atu s, a, urn щасливий, а, е, б л аж ен ­
ний, а, е, багатий, а, є
B elgae, a ru m m бельги (н арод н ість в
північно-західній Гал л ії)
b e llo , a v i, a tu m , are вою вати, вести
■ війну, б орот и ся
B e llo v a c i, o rum m белловаки (бельгій­
ське плем’я)
b e llu a (b e lu a ), ae f тварин а, чуд ови сько
b e llu m , і п війна, б орот ьб а, поет, бій,
битва
bene uдобре
bSnedjfco див. bene dico
bene Ic iu m , i n бл агод іян н я, милість,
посл уга ' ■,
B e n e v e n tu m , i n Бенєвент (м істо пле­
мені г ір п іи ів в С ам н ії)
b e ne vo lu s, a, u m доброзичливий, а, е,
прихильний, а, е
benigr.e л аск ав о, мило, лю б’ я з н о, щед-
Р° ^ »
b e n ig n u s , a, um ласкавии , а, е, добри и,
а, е дружній , я , є
271
 bestia, ae f тварин а, худоба
bestiola, ае f маленька тварина
B ias, an tis m Б іан т (один із «семи муд­
реців» Г рец ії)
b ib o , b i b i , еге пити, всмоктувати,
вбирати
b jc o lo r , oris двокольоровий , а , е
b ic o rn is , е дворогий, а, е
b ie n n iu m , і n д в оріччя
b in i, ае, а п о два, по дві, по двоє
bis ad v . два р а зи , двічі
bissextTIis (b is e x tilis ), е високосний
(рік )
b la n d e л аск ав о, н іж н о
b lan d u s , a, u m ласкавий а, е, ніжний,
а, е, дружелюбіїий , а , е
B o iv(i), o rum m б о ї (кельтське плем'я)
b d n ita s , a tis f д оброт а, доброд у ш н ість,
доб р осе рдеч н і сть
b o n u m , і n д о б ро , бл аго, к ористь р і.
майно
bo nus, a, u m добрий, а, е, славний, а , е
B6rysthenes, is m Б о р іс ф е н (Д н іп р о)
bos, bo vis m , f віл , к о ро в а
B rennus, i m Б рен н (кельтський вождь)
b revis, е короткий, а, е, короткочасний ,
а ,ие, малий, а ,, е
b re v ita s , atis f невелика д овж ин а, стис­
лість
b rS v ite r ad v . к орот к о
B r ita n n ia , ае f Б ри т а н ія
B r ita n n u s , і m житель Б р и т а н ії
В u i.iis iu m , і m Брундізій (портове
місто в К а л а б р ії)
B ru tu s Iu n iu s .M ., і m Б р у т Ю н ій (85—
42 р р . до н. е., племінник К атон а
М ол од ш ого, учасник змови проти
Ц е за р я )
b u s tu m , і n місце спал ю ван н я пом ер­
лих, могила
С causa (іноді caussa),
cadaver, 6ris n труп, падло
cado, c e c id i, casum , ere падати, з а х о ­
дити (сонце)
cad ucifg r, f6ri m ж езл он осец ь
caducus, a, u m минущий, a,e, незнач­
ний, a, e
caecus, a, u m сліпий, a, e, темний, a, e
отуманений, a, e
caedes, is f зр у б у в а н н я , вбивство, р із н я
caedo, c e c id i, caesum .бгебити, колоти,
рубати,^вбивати
cae lam e n, in is n р ізь б а , г р ав ію в ан н я
‘272
caelatus, a, u m p art. perf. pass. до caelo
caelestis, e небесний, a, e
ca e lic o la, ae m небожитель, поет, бог
caelo, a v i, a tu m , are ви різуват и , г р а в ію ­
вати, чеканити
сае іи ч і, і n небо, небозвід
Caesar, aris m Ц е за р , G a iu s Iu liu s Cae­
sar (100— 44 р р . д о н. e., політик,
полководець, письменник)
Caeso (Kaeso), o nis m Ц езон
caesus^part. perf. до caedo
c a la m ita s , a tis f нещ астя, л ихо
calcar, a r is n ш п о р а , стимул, заох оч е н н я
C alendae (K ale nd a e ), a r u m f Календи,
^перший день м ісяц я
c a lid u s , a, u m теплий, а , е, гарячий,
а, е
C a lig S Ja , ае m К ал ігул а
ca lix , icis m к у б ок , б ок ал , скл ян ка
C a lp u rn ia , ае f К ал ь п у р н ія, д р у ж и н а
Ю . Ц е за р я
C a m illu s , і m Камілл
C a m p a nus, і m житель К ам п ан ії
C a m p a n ia , ае f К ам п ан ія (область у
середній Італ ії)
cam pester, stris, stre, польовий, а, е,
рівнинний, а, е, степовий, а , е
cam pus, і m відкрите поле, рівн ин а,
степ, поле бою
cancer, cri m р а к , краб
candeo, u i, -, еге бути білим, б л и ск у­
чим, блищати, сіяти
c a n d id u s , a, u m сл іп учо білий, а , е,
білосніжний , а , е, сивий, а , е, с р іб ­
лястий, а, е
caneo, -, -, еге сір іт и , бути сріблястим ,
бути сіри м
canis, is m , f со б а к а
canna, ae f тростина, очерет
C annae, a ru m f Канни (село в А п у л ії)
C a nne nsis, е каннський, а, е (від Cannae)
cano, c g c in i, c a n tu m , ere сп івати, к ри ­
чати
canto, a v i, a t u m , are співати, о сп ів у ­
вати
ca ntus, iis m сп ів, мелодія
cap ella, ae f к ізон ь к а
capesso, s iv i (sii), s lt u n i* ere ж ад іб н о
хапати, ловит
capio, c e p i^ jia p f u m , ere брати, взяти,
отримувати,' приймати
c a p illa ris , є волосяний, a, e
capilras, i m вол ос, шерсть
c a p so = c e pe ro (а р х . ф орм а до са р іо )
C a p ito liu m , і n Капітолій, Капітолій-
ський пагорб
celeber, b ris, brg поширений, а, е, ч а с ­
c a p tiv u s , і m полонений
то вживаний, а, е, урочистий, а, е,
capto, a v i, a tu m , are хапати, ловити,
славний, а, е
намагатися досягнути
celebro, a v i, a tu m , Зге ч аст о відвіду­
C a pu a, ае. f К ап у я (головне м істо К ам ­
вати, святкувати, звеличувати, р о ­
п ан ії^
бити загальновідомим
cfipfit, р ї tis n голова, голівка, початок,
celer, eris, б швидкий, а, е, поспішний,
людина
а, е
Carales, iu m f К арал и (місто і мис на
cgleritas, a tis f швидкість, ш видка д ія
південному у зб е р е ж ж і С ард ін ії)
celeriter ш видко, п осп іш но
C arbo, onis m К арбон
celo, a v i, a tu m , Зге приховувати
carcer, ?ris m в ’ язниця
Celsus, і m див. C ornelius Celsus
careo, u i (iturus), ere не мати, бути по­
Celtae, a ru m m кельти
збавленим, бути вільним
cena (coena), ae f обід, ст рав а, їдальня
ca rita s , a tis f ви сока цін а, д ор ож н е ч а,
ceno, a v i, a tu m , are обідати
п овага, любов
censeo, s u i, sum , ere визначати ціну,
carm en, in is n п існ я, в ір ш , поема
оціню вати, інвентаризувати
caro, carnis f м’ я со
censor, oris m цензор, критик, учитель
carpo, psi, p tu m , ere зривати, збирати,
м оральності
виривати
census, us m оц ін к а майна, цензовий
carrus, і m підвода, х у р а
обл ік , перепис
C a rth ag inien sis, е прикм. д о C arth ag o
C entaurus, і m К ентавр, н ап ол ови н у
C arth ag o , g ln is f К арф аген
лю дина, напол овин у к ін ь, с у з ір ’ я
carus, a, u m дорогий, a, e, лю б’ язний,
a, e, милий, a, e К ентавра
c e n tim e tru m , і n сантиметр
casa, ae f хатинка
ce n tru m , і n центр, н іж к а ц иркул я
caseus, i m сир
ce n tu m , ind e cl. сто
Casius (m ons), i m гора в Єгипті
ce n turia, ае f центурія (загін в оїн ів , який
ca ste llu m , і п укріплене місце, ф орт,
спочатку скл адався з і ста воїн ів )
ф ортеця
cera, ае f в іск , в оск ов а ф іг у р а
castrum , і n ук ріп л ен н я, ф орт, р ї. вій­
Cerealis, е прикм . до Ceres, поет, хл іб ­
ськовий табір
ний, а, е
casu ad v . випадково
Ceres, eris f Ц е р е р а , поет, урож ай , з е р ­
casus, us m падіння, загибель, випадок,
но, хліб
грам, відмінок
cerno, crevi, cretu m , бге р о зр ізн я т и ,
catena, ае f ланцюг, кайдани
розб и рат и , помічати, бачити
C a t i lin a , ае m К атіл іна (орган ізат ор
certam en, In is n зм аган н я, б орот ь б а,
змови проти Ц іц ерон а в 63 р . до н. е.)
битва, бій
C ato, onis m Катон
certe напевно, дійсно
C a tu lu s , і m Катулл (ліричний поет,
certo, Зге, a v i, a tu m зм агатися, спе­
бл, 84 — бл. 54 р р . до н. е.)
c a tu lu s, і m маля, п е ре в аж н о котик, речати ся, воювати
цуценя certus вірний, а, е, відомий, а , е, без­
ае f причина, сумнівний, a, e certiorem
привід, осн ов а, п ол ож енн я, об ст а­ facere повідомляти
cervix, Ic is f ш ия, потилиця
вина, суд ова сп рав а
ceterus, a u m інший, а, е
causa з gen. ради, для, через
C ethegus, і m Цетег
cautus, a, u m обережний, а, е, об ач ­
ceu a d v . як , подібно, немовби
ний, а , е, хитрий, а, е лукавий, а, е
C h a b ria s , ае m Хабрій (афінський пол­
caveo, c a v i, c a u tu m , еге бути пильним,
обереж н им , берегтися ководець)
Chersonesus, і f Х е р со н е с
cavo, a v i, a tu m , are видовбувати, р о ­
chorda, ае f (corda) ст рун а
бити заглиблення
cib u s, і m їж а , корм , пож ива
cavus, a, u m пустий, а, е, видовбаний,
а, е, вигнутий, а, е C ice ro (Marcus T u lliu s ), onis m Ц іц ерон
(106— 43 р р . до н. е., письменник,
cedo, cessi, cessum, еге іти, ступати,
о р а т о р , політичний діяч)
ходити пересуватись
18-2494 273
 cieo, cTvi, c it u m , ciere ру хат и , хвилю- c itu s , a, u m швидкий, а, е, моторний,
co g ito , 5re, av i S tu m обдумувати, р о з ­ comitSr adv. ласкаво, люб’ язно,
_ вати а, е
думувати, задумувати, ви ріш уват и, ввічливо
C i l ic ia , ae f К іл ік ія (область у Малій c iv ic u s , a, u m громадський, а, е, віт­
мати намір com itia, orum n народні збори
А зії) чизняний, а, е
co g na tio , onis f кровн е спорід нен ня, com itium , i n місце народних зборів
СЇтб(п), onis т К ім он cTvTlis, е громадський, а, е, державний,
род и чі, рід com itor, atus sum, Sri depon. прово­
C in c in n a tu s (L u ciu s Q u in c tiu s ), і, m _ а, е, політичний, а, е
cognatus, a, u m рідний, а, е, родич, джати, супроводити
Ц ін ц інн ат (консул 460 р . д о н. е. і c iv is , is m , f гром адянин, гром ад ян к а, commeatus, us m ходіння туди і сюди,
диктатор 458 р . до н. е.) род и чк а, близький, а, е, власти­
співгром адян ин відпустка, караван, постачання,
cin c tu s p art. perf. д о cingo вий, а, е
c iv it a s , a tis f гром адянство, д е рж ав а c o g n itio , onis f п ізн ав ан н я, ознайом­ продукти _
cingo, c in x i, c in c tu m , ere п ід п ер ізу в а­ clades, is f нещ астя, п о р а з к а ,
лення, поняття, у я в а, ■розсл ід у ­ commemoro, a v i, a tum , Sre пригадува­
ти, обхопл ю вати, оточувати, обви- cla m таємно, таємним сп особ ом , к рад ь ­
вання ти, нагадувати,
вати, обрам ов увати кома
c o g n itu s p art. perf. до cognosco commendatio, onis f рекомендація,
c in is , eris m попіл , п р а х , п о р о х c la m it o , a v i, a tu m , are гол осно к р и ­ cognom en, in is n індивідуальне п р і­ схвалення, привабливість
C in n a , ае ш Ц ін н а (L . C o rne lius, С . к он ­ чати, вигукувати
зви ськ о commendo, a vi, atum , are рекоменду­
сул у 87 і 86 р р . д о н. е.) cla m o , a v i, a tu m , are кричати, гала­
cognosco, n o v i, n i tu m , 6re пізнавати, вати, доручати, передавати
circa з а сс . кругом , біл я сувати, вигукувати, кликати (к о­ спостерігати, довідуватися, пере­ commentarius, i m записки, замітки,
C ir c e = C ir c a , ae f К ір к а , аб о Ц ір ц е я гось), п рогол ош увати, оголош увати
вірят и , знайомитись тлумачення, коментар
(німфа-чародій ка) cla m o r, oris m к ри к , галас, шум, т р іск
cogo, coegi, co actum , ere зганяти, зби- commeo, a vi, a tum , are ходити сюди,,
circenses, iu m , m ц и р к ов і видовищ а c la rita s , atis f яск р ав іст ь , ясність, і туди, приходити, відходити, р о з’ ­
c irc ite r ргаер. з а сс . б іл я, коло рати, змуш увати
блиск, сл ава, повага їжджати, заїжджати, проїжджати
c ip c lte r a d v . поблизу, приблизно cohors, tis f к огорта, відділ ри м сь кої
clarus, a, u m ясний, а, е, світлий, ; c o m m ilito , onis m товариш по військо­
circ u lu s, і ш о к р у ж н іст ь , к ру г , коло, піхоти
славний, а, е, знаменитий, а, е вій службі, соратник
о б ру ч , перстень cohortor, atus sum , ari закликати, з а ­
classis, is f р о з р я д , клас, флот com m inus adv. близько, безпосередньо,
c irc u m ргаер. з а сс. д овк ол а, кругом охочувати, переконувати
clau do , cla u si, c la u su m , еге замикати, особисто
c irc u m ^ a d v . довкруги, кругом C o lch is, І dis f колхндянка, переваж н о
зачиняти, запрудити, оточувати committo, m is i, missum, еге зводити
circum ago , egi, a c tu m , еге водити к р у ­ Медея
claudus, a, u m кривий, а, е, недостат­ (битву), випускати, нацьковувати,
гом ,^ обводити, обертати, згинати co lle g iu m , і n товариство, спільність,
ній, я , є, хиткий, а, е, ненадійний, порівнювати
circ um c in g o , c in x i, c in c tu m , еге оточу­ колегія
а, е commode як слід, вміло, зручно
вати, замикати c o llig o , a v i, a tu m , are з в ’ язувати, пє-
cla u stru m , і n зам ок , засу в , переділка, commodus, a, um належний, а, е пов­
c iic u m d o , d e d i, d a tu m , are ставити - ез’ язувати, сполучати
сх о в ан к а ний, а, е, хороший, а, е, зручний,
н авк руги , р озт аш ову ват и , д овк ол а, со! ig o , legi, lectu m , еге збирати.^ н а­
clausus p art. perf. д о cla u do а, е
оточувати гром адж увати, підбирати, п ід н і­
clavus, i m ц вях, керм о commoror, atus sum, Sri depon. п ро­
circ u m fu n d o , fu d i, fu sum , ere обливати, мати, скликати (військо)
clemens, entis м’ який, а, е, погожий, бувати, залишитись, затриматись,
оточувати зі в с іх ст орін co llis, i f m пагорб, холм
а, е, легкий, а, е, ніжний, а , е, зупинятися
circum sisto, s te ti, -, еге ставати кругом , colloco, a v i, a tu m , are розставляти,
слабкий, а, е commoveo, m ovi, m otum , ere приво­
обступати, оточувати розм іщ ати, розташ овуват и
clem enter спокій но, тихо, п ост уп ово дити в рух, зсувати, пересліду­
circum sto , s te ti, -, are стояти н авкруги, co llo q u o r, locutus sum , lo q u i розм ов ­
cle m e n tia, ae f м ’як іст ь, п о м ір к о в а ­ вати
обступати, оточувати ляти, говорити
ність, н іж н іст ь, ласкавість c o m m u n io , Tvi (ii), T tu m , їг е сильно
c irc u m v e n io , v e n i, v e n tu m , їг е об х од и ­ colo, c o lu i, c u ltu m , ere обробл яти , ж и ­
C leo patra, ae f К леопатра укріплювати, утверджувати
ти кругом , оточувати з у с іх б оків ти, населяти, вш ановувати
clip e u s , і m круглий щит із брон зи co m m u n is, е спільний, а, е, звичайний,
cis ргаер. з асс. по цей б ік , з цього c o lo n ia , ^ае f к ол он ія , поселення г р о ­
cliv u s , і m схил, спад а, е, загальноприйнятий, а, е
беку мадян на чужій т ери т орії
C lo d iu s (C lau d iu s ), і m Клодій (Клав- com oedia, ae Е комедія
c is a lp in u s , a, u m цизальпійський, а е, co lo nu s, і m землероб, селянин, ж и ­
дій) co m p ara tio , onis f п ор ів н я н н я , зіст ав ­
(той, який ж иве, знаходиться п о той тель к ол он ії
C lo elia, ae f Клелія лення
б ік Альп) color, oris m колір
C lu s iu m , і n Клузій (місто в Е т р у р ії) compareo, u i , -, еге з ’ являтися, п о к а ­
c ite r io r, ius той, який зн аход и ться по colosseus, a, u m колосальний, а, е, ве­
coactus, a, u m p art. perf. до cogo coen зуватись, бути присутнім
цей б ік , найближчий, а, е, більш личезний, а, е
а = cena com paro, av i, a tu m , are готувати, влаш ­
близький, а, е colon, і n частина в ірш а
(coepio) coepi, coeptum (ere) починати, товувати , порівню вати
c ith a r a , ae f к іф а р а , гра на к іф а р і c o lu m , і n = colon
брат и ся com perio, p e ri, p e rtu m , Jre довідува-
c ith a r is ta , ae m к іф ари ст c o lu m n a , ae f стовп, колона
coeptus, a, _ u m up art, perf. д о coepio тись, бути повідомленим, п ри в о­
c it o (adv.) с к о р о , ш видко, ж и в о c61Qs, us f і colus, і f п ряд к а, спрядена
coerceo, cu i, c it u m , ere стримувати, дити достовірн і дані
с і ! о , a v i, 'atu m , are приводити в р у х , нитка
обм еж увати, придуш увати, п р и б о р ­ com pleo, e v i, e tu m , еге наповняти, з а ­
п отрясати, розхитувати, викликати com a, ae f в ол осся , грива
кувати ливати, виконувати
citra ргаер. з а сс. по цей б ік , на цьому com edo, e d i, esum (essum, estum ), gre
coetus, us m зб о р и , сполучення, з в ’ язок com plexus, us m обійми, зв ’ я зок
боці з ’їдати, п ож ирати, проїдати
c o g ita tio , onis f мислення, обдум уван­ co m p lo ratio , onis f плач, оп л ак уван н я
citra adv. по цей б ік , на цьому боці comes, It is m , f супутник, п ровод и р, су ­
ня, розд ум уван н я com plures, а більш е, к іл ьк а, багато
проводжуючий, a, e
274
18* 275

compono, posui, positum , Pre складати,
творити, писати, будувати
compositus, a, um part. perf. до compono
comprehendo, prehendi, prehensum, ere
зв’ язувати, скріплювати, схоплю­
вати, піймати
concavus, a, um увігнутий, а, е, запа-
лий, а, е
concedo, cessi, cessum, Єгє відходити,
переходити, відступати
concido, id i, -, Єгє гинути, приходити
у занепад
concido, Tdi, xsum, еге розрубати, зби­
вати, висікти, знищити
concilio, avi, atum, are з ’єднувати,
зближувати, набувати
concipio, сері, ceptum, Sre збирати
приймати, містити, вбирати в себе
concito, avi, atum , are швидко рухати,
потрясати, побуджувати, підбурю­
вати
conclamo, avi, atum , are разом крича­
ти, підбадьорювати криком, оголо­
шувати, скликати, закликати
concludo, clusi, clusum, еге замикати,
огороджувати, поміщати
concordia, ае f згода, одностайність
concordo, avi, atum, are узгоджуватись,
бути згідним
concurro, curri (рідше cucurri),
cursum, ere збігатися, сходитися, сті-
катися
concursus, us m скупчення, збіг, з у ­
ст річ, сутичка
co n c utio , cussi, cussum , еге трясти, к а­
чати, розхитувати
condem no, a v i, a tu m , are осуд ж увати,
присудити, звинувачувати
co nd icio , onis f стан, пол ож енн я, о б ­
ставина
conditor, oris m засновник, творець,
родоначальник
conditus,_ a, um part. perf. до condo
condo, d id i, d itu m , ere будувати, за ­
лляти, засновувати, творити, скла­
дати
vcti&ro, tu li, collatum, ferre зносити
в одне місце, звозити звідусіль,
об’єднувати, наближати
confertus, a, um густий, а, е, перепов­
нений, а, е
conficio, feci, fectum, еге робити, ви­
готовляти, завершувати
confido, fisus sum, ere semidepon. твер­
до надіятися, покладатись, роз­
раховувати
276
confirm o, a v i, 5 tu m , are укріплю вати,
загартовувати, посилювати, під­
тверджувати
confiteor, fessus sum , §гі усвідомлю ва­
ти, визнавати
conflagro, Лv i, a tu m , are згорят и , с п а ­
лювати
co n flig o , f li x i, flic tu m , Єгє зіш т ов х у ­
вати ся, борот и ся, битися, бути в
п ротиріччі
confluo, flu x i, Єгє зливатися, стіка-
тися, з ’єднуватися
confodio, fo d i, fossum , Єгє скопати,
зрити, проколоти, погубити
conform o, av i, a tu m are надати н ал еж ­
ну ф орм у , утворити, влаштувати,
форм увати
confugio, fu g i, -, £ге бігти, ш укати при­
тулку, захи сту, вдаватися: (до к о ­
гось)
confusus, a, u m заплутаний, а, е, не­
ясний, а, е, збентежений, а, е
congredior, gressus sum , Sdi depon. с х о ­
дитися, вступати в бій, почати би­
тися
congrego, a v i, a tu m , are зганяти в од­
не місце, збирати, з ’єднувати, н а­
гром адж увати
с о п іс іо = с о п ііс іо
с о п іїс іо , іе с і, iectum , еге скидати, зн о­
сити, звозити, звалювати
coniunctus, a, u m p art. perf. до coni-
ungo
coniungo, n x i, n e tu m , ere з ’єднувати,
сполучати, запрягати
co n ju n x , iiig is m , f ч ол овік, д руж и н а
co niu ratio , onis f зм ова, з ’єднання, сою з
coniuratus, i m змовник
coniuro, avi, atu m , are разом клястися,
зо б о в ’ язуватися
змовлятися
клятвою, таємно
c o n n u b iu m , і n ш люб, од руж ен н я
C onon, onis, m К онон (афінський пол­
ководець)
conor, atus sum , Згі depon. намагатися,
пробувати
co n q u iro , s iv i, s itu m , еге підш укувати,
ш укати всюди, збирати
consanguineus, a, u m однокровний,
а, е, рідний, а, е, споріднений, а, е
conscendo, scendi, scensum, еге сх од и ­
ти (на г ор у ), виходити, підноситися
conscientia, ае f об ізн ан ість, згода, с в і­
домість, р озу м ін н я , переконання
conscio, -, ire знати, почувати себе
винним
conscius, a, u m знаючий, а, е, о б із н а ­
ний, а, е, співучасний, а, е
conscribo, scripsi, s c rip tu m , еге зап и ­
сувати, вносити до сп и ск у, набира-
тн, формувати (легіони)
conscriptus, a, u m p art. perf. до con­
scribo
consecutio, onis f н аслідок, заклю чення,
висн овок, зв ’ я зок , послідовність (ча­
сів)
consensio, onis f згода, єдність, змова
consensus, us m згода, єдність, одн о­
стайність
co nse ntio , sensi, sensum, Ire п огод ж ув а­
тись, одностайно обират и, зм овля­
тися
consequor, s iq u l, secutus sum іти за
кимсь, наслідувати, досягати, д о­
м агатися
conservo, are, av i, atu m зберігати, бе­
регти, рятувати, щадити, жаліти
co nsido , sedi, sessum, Sre сідати, сиді­
ти, розташ овуватись, поселитись
c o n s ilio r , atus sum , ari depon. радитись,
давати п орад у, радити
c o n s iliu m , і n н арад а, обговорен н я,
засід а н н я , р іш ен н я, план
consisto, s t it i, еге ставати, з ’ явитися,
пом іщ атися, зайняти позицію
consonans, antis приголосний (звук)
consono, sonu i, are ш уміти, гудіти,
сурмити
conspectus, us m вид, зовн іш н ість , ог­
ляд, н ари с, конспект
co nsp icio , spexi, spectum , еге побачи­
ти, дивитись
conspicor, atus sum , ari depon. диви­
тись, побачити, помітити
constans, ntis part. praes, до consto,
a d i. постійний, a, e, незмінний, a, e,
одностайний, a, e
constanter постійно, стійко, незмін­
но
co nstantia, ae f незмінність, твердість,
стійкість, витримка
constat im pers. до consto
co n s titu o , u i, u tu m , ere ставити, помі­
щати, будувати, постановляти
consto, s t it i, staturus, are стояти твер­
до, утримуватись, залиш атись не­
змінним, impers.
constat відомо
constrictus, a, um part. perf. до
co nstring o , ad i. обмежений, a, e, малий,
a, e, підрізаний, a, e
constringo, s trin x i, s tric tu m , ere стя­
гувати, зв’ язувати, зруш увати,
стримувати, приборкувати
co nstructio , onis f складання, ст ру к ­
т ура, побудова, грам, зв ’ я зок , к он ­
ст рук ц ія
consuesco, s u § v i, suetum., еге звикати,
мати зви чку, привчати
consuetOdo, in is f зви чка, звичай, з н а ­
йомство
consul, is m консул
consiliaris, е консульський, a, e
consularis, is m о со б а з рангом консул а,
колишній консул
consulatus, us m консульське зван н я,
к онсульство
consulo, lu i, Itu m , Єгє радитись, об г ов о­
рювати, міркувати
consulto, a v i, atu m , are радитись, о б ­
думувати, об говорю в ати , т у рб у в а­
тись
co n s u ltu m , і n визначення, постанова,
ріш ен н я
consum o, sum psi, s u m p tu m , Єгє вит ра­
чати, вживати, вичерпувати
contem no, te m psi, te m p tu m , еге ста­
витись з презирством , зневаж ати,
гордувати
contendo, te n d i, te n tu m , еге н атягува­
ти, стягувати, цілитись, протягн у­
ти, н ап руж увати
co nte ntio , d nis f н ап руж ен н я, зусилля,
полеміка, боротьба, грам, п о р ів ­
н ян н я, підсилення
] contentus, a, u m натягнутий, а, е,
напружений , а, е
I I contentus, a, u m задоволений, -а,
-е
c o n te rm in u s , a, u m суміжний, а, е, с у ­
сідній, я, є
contestor, atus sum , a
ri depon. покли­
кати у свідки, благати, заклинати
co ntin e n te r безперервно, невпинно, по­
м ір к ов ан о
co ntineo , t in u i, te n tu m , еге тримати
разом , замикати, стримувати, о х о п ­
лювати
co nting o, t !g i, ta c tu m , Єгє д оторкатися,
бути сум іжним , меж увати, мати
віднош ення
c o n tin u o , 3vi, a tu m , are з ’єднувати,
зв ’ язувати, п род овж увати , р о зш и ­
рювати
c o n tin u u s , a, u , безперервний, а, е,
суміжний, г., е, зв ’ язний, а, е, по­
стійний, а, е
 co ntio , onis f з б о р и , п ром ов а (на з б о ­
р ах)
c o n tio n o r, atus sum , ari depon. ск л и к а­
ти зб о р и , зб и рати сь, виголош увати
п ром ову, обнародувати
contra ad v . проти, навпаки, ргаер. з
а сс . нап роти, проти
co ntraho , х і, c tu m , еге стягати, стис­
кати, ск орочу ват и ,^ обм ежувати
contrapono, p osu i, p o s itu m , еге проти­
ставити
co ntrarius, a, u m протилежний, a, e,
ворожий , а, е
contravenio, -, -, їге противитись, п р о ­
тидіяти
co ntro ve rsia, ae f зворотний р у х , супе­
речка
c o n tu m e lia , ae f о б р а з а , зневага
c o n u b iu m , і n = c o n n u b iu m
convalesco, u i, -, ere вид уж увати, поси ­
лю ватися
co nv e n io , v e n i, v e n tu m , їге сходитися,
з ’ їж д ж а т и ся , зб и рат и ся
co n v e n tu s , us m сх од к а, зб о р и , за сід а н ­
ня
conversus, a, u m p art. perf. д о converto
converto, v e rti, versum , ere повертати,
обертати, змінити н ап рям ок , ск е р о ­
вувати
co nv in co , v ic i, v ic tu m , ere викривати,
док азувати , виявляти, сп р ост ов у ­
вати
convoco, avi a tu m , are скликати, кли­
кати, зап рош у вати
copia, ae f з а п а с , велика кількість,
p l. copiae, arum f війська
coquo, coxi, co c tu m , ere варити, готува­
ти, кип’ ятити, пекти, робити м’ яким
cor, cordis n серце, дух, настрій, глузд
coram a d v . у присут ності, на оч ах у сіх ,
ргаер. з a b i. у присутності, перед
C orcyra, ae f К о р к ір а (ост рів на Іо н іч ­
ному м орі)
corda, ae f = chorda
C o rin th u s, і f К оринт (місто у півн,-
з а х . П ел оп оннесі)
C o rn e lia , ae f К орн ел ія
C o rn e liu s , і m Корнелій
co rn ix , Icis f в ор он а
cornuim і n ягод а кизилу
cornu, us n р іг , су р м а, фланг
co rn utu s, a, u m рогатий, а, е
corona, а_е f в ін ок , к арн из, межа
Coronis, j d i s f К орон ід а (мати Ескул апа)
corono, a v i, a tu m , are увінчувати, при­
краш ати вінком , п ідперізувати
•278
corpus, 6ris (n) тіло, людина, м атерія,
звід , к о р п о р а ц ія
corrigo, re x i, re ctu m , еге випрямляти,
виправляти, покращ увати
co rrip io , г їр и і, re p tu m , еге схоплювати,
захопити, ск ор оч у в ат и , зви нувачу­
вати
corrum po, r u p i, r u p tu m , ?ге псувати,
виснаж ити, знищ ити, підкупляти
corruo, r u i, -, еге руш итись, рухнути,
провал итися, падати
co rrup tio , onis f підкуп, зіпсуття, зане-
пад г _
cortex, icis m к о р а , ш к арал уп а
corvus, і m в ор он
co tidian us, a, u m щоденний, а, е, п о­
всякденний, а , е, звичайний, а, е
c o tid ie a d v . щ оденно
C o tta , ae m Котта
cras завтра
Crassus, i m К р а с с
crater, eris m к рат е р, велика посудина,
^водоймище
Crates, etis, m Кратєт
creber, bra, b ru m частий, -a, -e, тісно
розташований, -a, -e
crebro часто, багатократно
c r e d ib ilis , e імовірний, a, e, правд оп о­
д іб н и й , a, e
credo, d id i, d it u m , ere ввіряти, д ор у ­
чати, д ов ірят и , вірити
Crem era, a e j К рем ера (притока Т іб р а)
crem o, avL a tu m , are спалювати
сгйо, a v i, a tu m , are творити, ст в ор ю в а­
ти, встановлювати, обрати, п ри зн а­
чити
crepito, -і -, are брязкат и , дзвеніти,
скрипіти , шелестіти, тріщати
cresco, crevi, cre tu m , еге рости, вини-
кати, додаватись, посилюватись
Creta, ae_f К ріт
crlm e m , In is n обвинувачення, злочин,
п ровин а, п роступок
c r im in o r , atus, sum , ari depon. зви н у­
вачувати, брехливо доносити, ро­
бити наклеп
crin is, is m вол осся
Croesus, і m К рез
crudelis, е безсердечний, а, е, ж о р с т о ­
кий, а, е, страшний, а, е
crud e lita s, atis f ж орст ок іст ь , б езж ал іс­
ність
c ru d e lite r ж о р ст о к о , б езж ал існ о
crue ntus, a, u m кривавий, а, е, купле­
ний, а, е к р о в ’ю, кровожерливий ,
а, е
crux, ucis f зн аряд д я тортур і страти,
м ука, горе
cry sta llus, і f гірський кришталь .
c u b o , b u i, b lt u m , are леж ати, сп очива­
ти, спати
c u lp a , ae f п ров и н а, п р ост у п ок , по­
милка
c u ltu r a , ae f об р об іт ок , догляд, земле­
р обст во, осв іт а, розвиток
c u ltu s , a, u m p a rt. perf. д о colo a d i. о б ­
роблений, а, е, освічений, а, е, куль­
турний, а, е
c u ltu s , us m об роб іт ок , догляд, куль­
т у р а, сп осіб життя
cum з a b i. з, р азом , спільно
cu m з coni, коли, з того ч асу я к , тому
Т Щ У Г хоч
C um ae, arum f Куми (п ри м орськ е місто
в К ам панії)
cu nctator, oris m баламут, бунтівник
cu n c to r, atus sum , ari d e p o n . 'Зволікати,
вагатись
cunctus, a, u m весь, в ся, все, сукупний
а, е, цілий, а, е
c u n ic u lu s , і m кріл ик, підземний хід,
військ, підкоп
c u p id ita s , atis f сильне б а ж а н н я , при­
страсть, потяг, ж ад ібн ість
c u p id o , In is f б аж ан н я, прагнення,
потяг
c u p id u s , a, u m жадібний, а, е, п ри ­
страсний, а, е
c u p io , iv i (ii), itu m , ere б аж ати , п р а­
гнути
cur ad v . чому, з я к о ї причини
cilra, ae f турбота, оп ік а, прагнення
curatio, onis f пікл уван н я, догляд, л і­
куван ня
curia, ae f к у р ія , зб ор и , місце засід ан ь
сенату
C u r ia t ii, o ru m m К у р іа ц ії (албанський
рід)
C u rio , onis m К у рю н
curo, a v i, a tu m , are п ік л увати ся, т у р ­
б уватися, доглядати, лікувати
curro, c u c u rri, cursum , ere бігати, п осп і­
ш ати, текти, летіти
currus, us m колісниця, з а п р я ж к а , т р і­
умф
curso, -, -, 5ге безперервно бігати
cursus, us m біг, їзд а, м арш рут,
курс
cuspis, Id is f гострий кінець, віст ря,
спи с, дротик
cu s to d ia, ae f о х о р о н а , варт а, застава,
ареш т
custodio, i v i (ii), itu m , Ire ох ор он я т и ,
захищ ат и, берегти, тримати під
в артою
custos, odis m , f ст о р о ж , наглядач, о х о ­
ронець, захи сн и к
cutis, is f ш к ір а , об ол он к а, к о р а , з о в ­
ніш ність
cycnus, і m лебідь (птах, присвячений
А поллону)
cygnus = cycnus
C ^rus, і m К ір (К ір старший, перський
ц ар, 559— 529 р р . до н. е.)
cytus, і m клітина
D
D a ci, orum m даки (народність фракій ­
сь к ог о походж ення)
D a e d alu s, і m Дедал (аф ін ян и н , батько
Ік а р а , будівник к ріт сь к ого Л а б і­
ринте)
D am asce na, orum n дамаські сливи
d am no , a v i, a tu m , are звинувачувати,
засуд ж увати
dam nosus, a, u m шкідливий, а , е, зг у б ­
ний, а , е, небезпечний, а , е
d a m n u m , і n втрата, збиток, ш код а
D am o cle s, is m Д ам окл (прибічник Діо-
н іс ія С ір а к у з ь к о г о С тарш ого)
D a n a i, o rum і u m m данайці (а р г ів ’ я-
ни, греки)
D a n Q v iu s , і m Дунай
daps, d apis f учта, урочистий обід , їж а
D a rd an u s , і, f Д ард ан (місто в Т р оад і
на Геллеспонті)
D areus D a riu s ), і m Дарій (перський
ц ар, батько К серк са, ц арю вав у
521— 485 р р . до її, е.)
D a t is , Id is m Д а т іс (командував пер­
сь к ою ар м іє ю при М ар аф он і)
D a u n u s , і m Д ав н (міфічний цар п ів ­
н іч н ої А пулії)
de з a b i. п ро, із
dea, ae f богиня_
debeo, u i, It u m , еге бути з о б о в ’ язаним ,
заборгувати
d e b ilit o , a v i, a tu m , are знесилю вати,
віднімати м ужність
decedo, cessi, cessum, 6re відходити,
в ід ’їж д ж ат и , відправлятися, від­
хилятись
d e ce m десять
D ecem ber, bris m грудень
d e c e m v ir, i m (звичайно p l. decem viri)
децемвір, член адм іністративного
279
 цбо зак он од ав ч ого о р г а н у , член
к ол егії десяти
decerno, cr§Vi, cr6 tu m , еге виріш уват и,
дозвол яти, постановляти, виносити
в и р ок
decerpo, cerpsi, ce rp tum еге обривати,
зри ват и , б рат и , взяти, рвати
decerto, S v i, a tu m , Зге вести бій, сп ере­
чатися, б о ро т и ся
deceo, u i, -, еге п ри к раш ат и , личити,
годитися; decet личить, годиться
d e c id o , e id i, -, еге падати, спадати,
сп у ск ат и сь , ру хн у т и , впасти
d e c im u s , a, u m десятий, а, е, поет, зн ач­
ний, а , е, величезний, а, е
d e c ip io , се р і, ce p tu m , еге обманювати,
ош укувати
de claro , a v i, a tu m , are заявл яти, п р о ­
гол ош увати, свідчити, п оказувати
d ecorum , і п пристой ність, гідність
decresco, crevi, cre tu m , еге зм енш ува­
тись, спадати, п ониж уватись
d e cre tum , і п р іш ен н я, п ост ан ова, дек­
рет
decurro, curri (cu curri), cursum , ere з б і­
гати, сп у ск ат и ся , сходити вниз,
ринути
d fc u s , 6ris n к р а с а , п р и к р а с а , честь,
сл ав а, гордість
dedgcus, oris п безчестя, со р о м
d e d ic o , a v i, a tu m , are п ок азу ват и , ви ­
являти, посв ячувати , вш ановувати
d e d it io , onis f к ап іт у л яц ія
d e d uc o , d u x i, d u c tu m , ere зводити
(вниз), спускати (вниз), стягати
d e fa tig a t io , oriis f втома, висн аж ен ість
d e fe c tio , onis f відп адан ня, відкладан­
н я, зм ен ш ен ня, недостатність
defectus, Qs m відпадання, відкладання,
зм енш ення, втома, безсилля, затем­
нення (сонця)
defendo, fe n di, fensum , gre захищ ат и,
давати від січ, відвертати (небез­
пеку)
defensio, onis f о б о р о н а , зах и ст , о п р а в ­
д ан н я
defensor, oris m зах и сн и к , п об орн и к ,
заступ н ик
dg fg ro , t u l i , IS tu m , ferre переносити
вниз, зносити, знімати, встромити,
текти
d e fic io , feci, fectum , бге відкладати,
відпадати, зміню вати, бути недо­
статнім, б рак увати
defleo, fle v i, fle tu m , flere опл акувати,
плакати
280
d efodio, fo d i, fossum, ere зак оп увати ,
хорон ити
dSgo, d eg i, -, gre п рож ити, ж ити, пере­
бувати
dggrQmo, -, -, Зге вирівню вати
d S h au rio , -, -, Ire вичерпувати
D e ia n ir a , ae f Д е я н ір а (остання д р у ­
ж и н а Герк ул еса)
d eicio — d e iic io
d e iic io , ieci, ie c tu m , ere скидувати,
звалю вати, зруб ат и , спростовувати
d e h in c звідси, з того часу
deinceps a d v . під ряд , одне з а одним,
п о п ор яд к у , далі
d e in de згодом, потім, п ісл я того
d e le c ta tio , onis f заб ав а, задоволення,
н асол од а
delecto, a v i, S tu m , are забавляти, ве­
селити^ розв аж ат и
delectus, us m в и б ір , від бір, д об ір ,
н а б ір війська
deleo, e v i, e tu m , еге знищ увати, руй­
нувати
d e lib a ro , a v i, S tu m , Sre обговорю в ати,
обдумувати, зваж увати, виріш увати
d e lic tu m , і п п рови н а, г р іх , п р а ­
воп оруш ен н я
d e lic tus, a, u m p art. perf. до d e lin q u o
d e lig o , a v i, a tu m , are п ри в’язувати,
з а в ’ язувати
d e lig o , legi, le ctu m , ere збирати, з р и ­
вати, обират и
d e lin q u o , liq u i, lic tu m , ere зробити
п роступ ок , провинитися, б рак увати
Delos, і f Д е л ос (один із К ік л ад ськ и х
ост ров ів)
D e lp h i, o rum m Дельфи (місто в Ф окі-
ді),и жителі Дельф
D e lp h ic u s , і m дельфієць, тобто Апол-
лон
d e lp h in u s , і m дельфін
d e lu b ru m , і п хр ам , святилище
demens, entis безумний, а , е, н ерозум ­
ний, а , е
d e m ig ro , a v i, a tu m , Зге переселятися,
виселятися, щ езати, проходити
d e m itto , m is i, m iss u m , еге спускати,
оп ускати, валити, рубати, рити,
садж ати
dem onstro, a v i, S tu m , are показувати,
вказувати, викладати, поясню вати,
означати
Dem osthgnes, is m Дем осфен
de m um нареш ті
d e n iq u e н ареш ті, щойно, остаточно,
загалом
dens, dentis m зу б , в іст р я , гачок
densus, a, u m густий, а, е, щільний, а, е,
частий, а, е
d e pe llo , р Ш і, p u ls u m , еге зіткн ути ся,
скидувати, гнати, відганяти, від­
кидати, відштовхувати
deponens, entis грам, відкладний, а,
е тя, п о р а зк а
de po no , posui, p o s itu m , Sre класти,
відкладати у б ік , залиш ати, від­
мовлятися
de po rto , a v i, S tu m , are відносити, від­
возити, привозити, постачати
depravo, a v i, a tu m , are викривляти,
перекручувати
descendo, d i, sum , ere сходити, сп у с­
к атися, вступати, іти, п ри ход и ­
ти
describo, scripsi, s c rip tu m , ere сп и сува­
ти, описувати, змальовувати
desero, -, s itu m , Sre сіят и , кидати все­
редину
desSro, serui, sertum , ere залиш ати,
покидати, кидати, дезертирувати,
відмовлятись
d e sid e riu m , i n б аж а н н я , туга, причи­
на, втрата
desidero, a v i, a tu m , Sre баж ат и , т уж и ­
ти, вимагати, втрачати
designStus p art. perf. до designo
designo, a v i, a tu m , Sre озн ачати , вк а­
зувати, влаш товувати, затівати
d e s ilio , s ilu i (s illv i i s ili i) , s u ltu m , Ire
зіскочити, от р у їт и ся , бризкати
d e sin o , sii (siv i), s it u m , ere переставати,
зупиняти, покинути, закінчити
d e s ip io , s ip u i, -, ere бути безрозсудним ,
бути безумним
desisto, s t i t i, s tit u m , gre відступати,
відмовлятися, переставати
despero, a v i, S tu m , Sre не мати надії,
впасти у відчай
d e sp ic io , spexi, spectum , еге дивитися
вниз, оглядати, дивитися з п рези р­
ством
d e s titu o , u i, u tu m , еге цоставити, зали­
ш ати, покинути
d e string o , s trin x i, s tric tu m , Єгє зр и в а­
ти, об ри в ати , стягати
desum , fu i, -, esse б рак ув ат и , бути від­
сутнім, не допомагати,
detego, t e x i, te ctum , еге відкривати,
розк р и в ат и , очолювати
d etgrior, ius гірший, а, е,
d e te r m in a tio , onis f м еж а, к орд он , за-
ключєння
deterreo, te rru i, t e r r itu m , еге страхати,,
лякати, відхиляти, відганяти, від­
бивати
d e trah o , tra x i, tra c tu m , еге стягати,,
знім ати, повалити, зруй нувати, ви­
йняти, вирвати
d e tr im e n tu m , і п втрата, ш код а, н ещ ас­
deus, і т бог
d e victu s, a, u m p art. perf. до d e vinco
d e v in co , v ic i, v ic tu m , Sre отримувати:
повну перемогу, ост аточн о п ере­
могти
dSvoro, a v i, S tu m , Sre ковтати, пожи­
рати, прогайнувати
dexter, tra , tr u m правий, a, e, сприт­
ний, а, е, умілий, а, е,
d ia b o lu s , і m чорт
d ia e ta , ае f дієта, вірний, с п о с іб життя,.
кім н ата, зал , житло
D ia g o ra s, ае m Д іагор(род оськ и й ат-
„ лет)
D i a n a , ае f Д іа н а (дочка Ю п іт е р а і Л а-
тони)
d ic io , onis f п ан уван н я, влада
d ico, d ix i, d ic tu m , ere говорити, нази­
вати, іменувати, п ризн ачати, вста­
новлювати
d ic ta to r, oris m диктатор
d ic tio , onis f вимова, висл ів, м ова
d ic t it o , a v i, a tu m , are часто говорити,
постійно називати, твердити
d ic to , 3 v i, a tu m , are часто гов ори т и ,
повторю вати, диктувати
d ic tu m , і n в и р а з , сл ово, вислів
d id o , d id i d i, d id it u m , еге роздавати,
розподіл яти
d id u c o , d u x i, d u c tu m , ere розводити,
розсу в ат и , розк ри в ат и , розд іл ят и
dies, ei m , f день, дата, число
d iffe ro , d is t u li, d ila t u m , differre р о з н о ­
сити, розган яти , розсів ат и , поши­
рю вати, відкладати
d if f i c i li s , е тяжкий, а, е, важкий, а, е
небезпечний, а, е
d if fic u lt a s , a tis f трудність, н езру ч ­
ність, недолік
d if fic u lt e r нелегко, в а ж к о
d if flu o , f lu x i, flu x u m , еге розпливатися,,
розл и в ат и ся, р озд іл я т и ся , об л и в а­
т и ся , тонути
d iffu g io , fu g i, -, еге розб ігат и ся, р о з с і­
ю ватись, розп од іл ю ват ись
d iffu n d o , fu d i, fu sum , gre розливати,.
р о з т ік а т и с я , пош ирю вати
d ig i t u s , і m палець
28а
d ig n ita s , § tis f гідність, п ол ож ен н я,
зван н я
■dignus, a, u m гідний, а, е, похвальний,
a ,_ e ,
•d liild fc o , Яv i, a tu m , are розсуд ити, ви ­
ріш ити, р о зр ізн я т и
d ila b o r , lapsus s u m , la b i depon. р о з ­
падатися, руй нуватися, пропадати,
р озл и ват и ся, гинути
d ilig e n s , e n tis старанний, а, е, а к у р а т ­
ний, а, е, уважний , а, е
d ilig e n te r ст аран н о, дбайливо, у в а ж н о
d il i g e n t ia , ae f пильність, старан н ість,
.точність
d ilig o , le x i, le ctu m , еге в и со к о цінити,
поваж ат и, вш ановувати
d ilucesco , lu x i, -, еге світліти, в и я сн я­
тися
- d ilu c u lu m , і n світан ок
d im ic o , a v i, a tu m , are б о р о т и ся , бити­
ся , домагатися
d im i d iu m , і n половина
d im it to , m is i, m is s u m , ere розп у ск ат и ,
розси л ати , відсилати, звільнювати
d im o v e o , m o v i, m o tu m , ere розсу в ати ,
розд іл яти , р о зсію в ат и , розган яти
D io g enes, is m Д іо г е н (філософ-мате-
р іа л іс т іон ій ської ш коли)
О іб ( п ) , onis m Д іо и (знатний сіраку-
зець)
D io n y s iu s , і m Д іон ісій
d ire c tu s , a, u m прямий, а, е, б езп осе­
редній, я, е
d i r i m o , e m i, e m p tu m , еге р о з ’єднува­
ти, розд іл яти , переривати, припи­
няти
d ir ip io , r ip u i, re p tu m , еге грабувати,
р о зк р а д а т и , спустош увати, зривати,
зди рати
d ir u o , r u i, ru tu m , еге руйнувати, зн о ­
сити (ст ін у ), розган яти , розсію в ат и
d iru s , a, u m жахливий, а, е, страшний,
а, е, грізний , а, е
discedo, cessi, cessum, еге розход ит ись,
р озд іл я т и сь , відходити, віддалятись
- disciplina, ae f учення, навчан н я, о с в і­
та, т е о р ія .
discjpii-fa, ae f учениця
d is c ip Q lu s .J m учень, посл ідовник
•disco, d i d i c i , -, еге вчитися, д овід ува­
тись, знайомитись
d is c o rd ia , ae f р о зб р а т , розл ад , чвари,
н езгод а, п рот и річ ч я
D is c o rd ia , ae f богин я незгоди
d is c rib o , scripsi, s c rip tu m , еге р о зп и ­
сувати, розп оділ ю вати
582
d ise rtus, a, u m ясний, а, е, точний, а, е,
красномовний , а , е
d ls lc io = d is iic io
d is iic io , їе сі, ie c tu m , еге розкидати,
розган ят и , розсію в ат и
dispergo, persi, persum , ere р озсів ат и ,
розкидати, розн оси т и , п ош и рю в а­
ти
d is p ic io , spexi, spe ctu m , еге від кри ва­
ти о ч і, побачити, роздивлятись
d isp lic e o , p lic u i, p lic it u m , еге не подо­
батись, бути неприємним
d isp on o, p osui, p o s itu m , еге розст ав л я­
ти, розм іщ уват и , розташ овувати,
розп од іл яти
d is p u ta tio , onis f д осл ід ж ен н я, об г ов о­
рен н я, н ау к ов а бесіда
d is p iito , a v i, a tu m , are підраховувати,
досл ід ж увати , сперечати ся, п о я с ­
нювати
dissen tio , sensi, sensum , їге не погод­
ж у в ат и сь, розход и т и сь в поглядах
dissero, serui, sertum , Sr-e досліджувати,
обговорю в ати
dissero, sev i, s it u m , ere сіяти, р о з с ів а ­
ти, сад ж ати
d is s im ilis , e неподібний, a, e, відмін­
ний, а, e,
d is s im ilit u d o , in is f неподібність, р із ­
ниця, р озб іж н іст ь
d is s im u la to r , oris m п р и х ов у в ач , об ­
лудник, лицемір
d is s ip o , a v i, a tu m , are розси пати, р о з ­
кидати, розган ят и , пош ирювати
d is tin g u o , s tin x i, s tin c tu m , ere відді­
ляти, розділ яти
d isto , -, -, are бути на відстані, р із н и ­
тися, im p e r. d is ta t є різн и ц я
d is trah o , tr a x i, tra c tu m , ere тягнути,
розд іл яти , р о з ’єднувати
d is tr ib u o , t r ib u i, t r ib u t u m , йге р о з д і­
ляти, розбивати, розподілю вати.
d is tu rb o , a v i, a t u m , are розган яти ,
роззб р ою в ат и , руйнувати, п ор у ш у ­
вати (угоду)
d iu довго, протягом довгого ч асу
d iu tu r n u s , a, u m тривалий, а , е, дов­
гий, а, е, затяжний , а, е
d iv e llo , v e lli (v u ls i), v u ls u m (vo lsum ),
ere р озр и в ат и , переривати, п о р у ­
шувати
diversus, a, u m різний, а, е, протилеж­
ний, а, е
dives, Itis багатий, а, е, розкішний , а, е
d iv id o ', v is i, v is u m , Єге ділити, р о з д і­
ляти, р о з ’єднувати, розкол оти
d iv in u s , a, u m божественний, а, е, б о­
жий, а , е, богоподібний, а, е, чу­
десний, а, е
d iv it ia e , a ru m f багатство, д ор ог оц ін ­
ність, д обробут
D iv it ia c u s , і m Д ів іт іа к (впливовий
едуй)
d iv u s , a, u m божественний, а, е
d o , d 6 d i, d a tu m , dare давати, подава­
ти, протягувати, п ропон увати, р о з ­
давати
doceo, d o c u i, d o ctu m , еге навчати, по­
відомляти, поясню вати, п ок азу в а­
ти
docte вчено, р озу м н о, вміло
do cto r, oris m вчитель, викладач
d o c trin a , ae f вчення, навчан н я, вче­
ність, освіченість
d o ctu s, a, u m p art. perf. до doceo adi.
вчений, а, е, освічений, а , е, ум і­
лий, а, е
D o la b e lla , ae m Д олабелла
doleo, ui (itu ru s ), еге хв оріт и , страж-
('дати, сумувати
do lor, oris m біль, ст раж д ан н я, сум
d o lu s , j m хитрість, підступ, обман
d o m ic ili u m , і n ж итло, резиденція
d o m in a t io , onis f пан уван ь* верховн а
влада
d o m in o r , atu s sum , Sri depon. п ан ува­
ти, володіти
d o m in u s , i m пан, х а з я їн , власник, р о з ­
порядник
D o m itiu s , і m Доміцій
d o m u s , us f дім, ж итло, м ісце перебу­
вання
do ne c поки, до тих п ір
d o no , a v i, a tu m , Зге дарувати
d o n u m , і п п од арун ок , ж е р т в оп ри н о­
ш ення
d o rm io , Iv i (ii), Itu m , Ire спати, нічого
не робити
d o rm ito , a v i, a tu m , Зге бути сонним,
хотіти спати, гаснути, помилятися
d o rsu alis , е спинний, а, е
dos, do tis f посаг, об д ару в ан н я, талант
d ra c h m a , ae f д рахм а (грецька монета)
D r u id a e , aru m m і D ru id e s , u m m д р у ­
їди
d u b ie невпевнено, н еріш уче
d u b i t a t io , onis f сум нів, неріш учість,
ваган н я
d u b i t o , a v i, a tu m , are сум н іват и ся, в а­
гатися
d u b iu m , i n сум нів, піддавати сум н і­
ву, критичне п ол ож енн я
d u b iu s , a, u m сумнівний, а, е, непев­
ний, а, е, нерішучий, а, е
d u ce n te sim u s , a, u m двохсотий, а , е
d u c e n ti, ае, а двісті (m , f, n)
duco, x i, c tu m , <5re водити, вести, п р о ­
водити, командувати
d u d u m перед тим, тільки щ о ; р ан іш е,
давно
d u lc is , е солодкий, а, е, соковитий,
а, е, приємний, а, е
d u m поки, під час,, коли
d u m m o d o я к щ о тільки, тільки б, поки
D u m n o r ix , igis rn Д у м н о р іг (едуй, г о ­
лова н ац іон ал ь н ої п арт ії)
du6, duae, duo два, дві, двоє
d u fid e c im дванадцять
d u o d e c im u s, a, u m дванадцять, а, е
d u o d e o cto g inta сімдесят в ісім
d u o d e q u a d ra g in ta тридцять в ісім ^
d u o d e q u in q u a g e s im u s , a, um сорок
восьмий, а, е
d u o d e q u in q u a g in ta с о р о к в ісім
duodesexagesim us, a, um п’ ятдесят
восьмий, а, е
d u od e se x a g inta п ’ ятдесят в ісім
d u o d e trig in ta двадцять вісім
d u o d e v ic e s im u s , a, u m вісімнадцятий,
а, е
d u o d e v ig in ti вісімнадцять
d u plex , Ic is подвійний, а, е, складений,
а, е
d u rities, ei f твердість, ж ор ст к іст ь
d urus, a, u m жорсткий , а, е, твердий,
а, е, терпкий, а, е, різкий, а, е
d u x , dupis m вождь, полководець, го­
л ова, началвник
Е
е див, ех
еЗ a d v . (р озу м , v ia) тою д ор ог ою , тим
ш ляхом
eadem a d v . тою ж д орогою , там ж е ,
водн очас
ессе ось , дивись
edax, 5cis ненажерливий, а, е, руйнів­
ний, а, е, винищувальний, а, е
edico, d ix i , d ic tu m , £ге оголош увати,
н аказувати , призначати
g d ic tu m , і n висловлю вання, п ол ож е н ­
ня, н ак аз, едикт
edisco, d id i c i , -, бге вивчати
ed itu s, a, u m p art. perf. до edo, a d i. під­
несений, a, e, високий, a, e, видат­
ний, a, e
283
edo, d id i, d it u m , ere виробл яти, вида­
вати, здійснювати, творити
fido, e d i, esum (essum), edere (esse) їсти,
п о ж и р а т и , знищ увати
edoceo, c u i, c tu m , ere вивчати, н авча­
ти, повідомляти
e d u c a tio , onis f в и х ов ан н я , розведення
(твари н ), ви рощ у в ан н я
e d ik o , a v i, a tu m , are виховувати, ви­
рощ у в ат и , створю вати
e d u c o , d u x i, d u c tu m , ere виводити, від­
водити, піднімати
e ffS m in o , ? v i, S tu m , are розсл абл яти
effero, e x t u li, e la tu m , efferre виносити,
вивозити, видавати (звук), в и р а ж а ­
ли
e ffic io , feci, fe ctum , ere зробити, виго­
товити, виконувати, виробляти
e fflo , a v i, a tu m , are видихати, видува­
ти, втрачати
effloresco, flo r u i, -, ?re розк вітат и, п р о ­
цвітати, виростати, виникати
e ffo d io , fo d i, fossum , Єгє виконувати,
виривати, рити
e ffre n atu s, a, u m неприборканий , а, є
e ffu g io , fu g i, fu g itu r u s , еге втікнути,
обминати, ухил ятись
Sgeo, u i, -, еге потребувати, не мати,
бути позбавленим
ego — я
eg re d io r, gressus sum , grSdi виходити,
виступати, віддалятися, ухил ятися
egregius, a, u m відмінний, а, е, чудовий,
а, е, блискучий, а, е, славний, а, е
elega;is, a n tis розбірливий , а, е, витон­
чений, а, е, стрункий, а, е, гарний,
а, е
© le ga ntia , ае f витонченість, в и ш у к а­
ність, дотепність, л огічність
^IS p h a n tu s , і m сл он, сл он ова кістка
SISphas, a n tis m сл он, сл он ова х в о р о б а
e lig o , legi, le ctu m , еге виривати, п ол о­
ти, в и к ор ін ю в ат и , вибирати
E lis a (E liss a ), ае f пунічне ім ’я Д ід они
e lo q u e n tia , ае f к расн ом ов ст в о
e lo q u iu m , і n м ова, к расн ом ов н іст ь
§ld q u o r, lo q u u tu s (lo cutus) s u m , lo q u i
depon. висловлювати, викладати,
говорити
S lud o , lu s i, lu su m , Sre обминати, зн у щ а ­
тися, вигравати, обманю вати
e m ig ro , a v i, a tu m , Sre виселятись, пе­
реселятись
e m itto , m is i, m issum , Sre висилати,
виганяти, випускати, кидати (спи­
си) ' -
284
em o, e m i, e m p tu m , ere купувати, н аб у ­
вати, підкуповувати
e n im б о, тому, щ о, адже
e n ito r, nisus (nixu s) sum , n it i depon.
пробиватись, вибиратись, дом ага­
т ися, прагнути
E n n iu s , і m Енній (К вінт) (239— 169 р р .
до н. е.)
ensis, is m меч, поет, війна
e n u m S ro ,- a v i, a tu m , Sre перечислгова-
ти, п ерераховувати
eo, ii (Iv i), і tu m , Ire йти, ходити, їзди­
ти, плавати, літати
eo (d v .) туди, д о тих пір, такою м ір о ю
eodem a d v . туди ж , там ж е
E p a m in o n d a s , ае m Е п ам ін он д (фіван-
ський полководець)
EphSsus(5s), і f Е ф ез (п ри м орськ е м істо
в І о н ії)
E p ic u ru s , і m Е п ік у р (афінський ф іл о ­
со ф — 341— 270 р р . до н. е.)
E p irote s, ае m житель Е п ір а
Ep lru s(o s), і f Е п ір (гориста область у
■західній Г р ец ії)
e p is tu la , ае f п осл ан н я, лист
Spulae, S ru m f урочистий обід, учта,
їж а
S p u lo r, atu s sum , ari depon. їсти, о б і­
дати
e q ua, ae f кобила
Sques, itis m верш н ик, їздець, к ав а­
лерист
Squester (equestris), stris, stre кінський,
a, e, вершницький, a, e
e q u id e m сп рав д і, дійсно, звичайно
e q u ita tu s , us m кін н от а, вершницький
/8 ™ Q
Sqltus, i m кінь
E rechtheus, ei m Ерехтей (афінський
герой)
erga ргаер. з а сс . б іл я, по віднош енню
ergo отж е, тому
e r ip io , r i p u i , re p tu m , еге виривати, ви-
хопл ю зати, позбавляти, рятувати
erro, a v i, S tu m , are заблукати, поми­
л ятися, вагат ися
error, oris m помилка, блукання
e ru d io , Iv i (ii), It u m , Ire дати осв іту,
навчати, наставляти
S ru d ltu s , a, u m освічений, а, е, вчений,
а, е, досвідчений, а, e'
e ru m po , ru p i, r u p tu m , ere п рори вати ся
(н азов н і), вириват ися, впасти, ви­
литись
essSdarius, і m воїн аб о гладіатор, який
боре т ь ся в кол існ иц і
essurio = esurio
e surio , Iv i (Itu m ), Ire бути голодним,
зазнати голоду
et і, ta
S te n im адже, тому щ о, оск іл ь к и
S tiam т ак ож , навіть ще, так,очевидно
S tia m s i навіть як щ о, я к щ о б, х оч би
etsi х оч , навіть як щ о
E tr u r ia , ае f Е т р у р ія (область Італії)
E tru sc us, і m ет руск, житель
Е т р у р ії
E u p h ra te s , is m Є зф р а т
E u r ip id e s , is m Е в р іп ід
E u ro p a , ae i E u ro p e , es f Є в р оп а
eurus, i m евр (південно-східний вітер)
Sv ad o , v a si, v a su m , ere виходити, ви­
їж д ж ат и , впадати (р ік а ), робитися
Svenio, v e n i, v e n tu m , Ire виходити,
заявлятися, зв ерш ув ат и ся , з а к ін ­
чуватися
Sverto, v e rti, versum , ere перевертати,
вивертати, руйнувати, губити
evoco, a v i, a tu m , are кликати, виклика­
ти, зап рош увати
evolo, S v i, a tu m , are вилітати, злітати,
п осп іш н о вибігати, кидатись
ех (перед приголосними е) з a b i. з, від,
із , через, внаслідок
exactus, a, u m p art. perf. до e x ig o adi.
точний, а, е, старанний, а, е, а к у ­
ратний, а, е
e x a g ito , av i, a tu m , are тривож ити, л я­
кати, труїти, гнати, виганяти
exardesco, arsi, arsum , еге заг оря т и ся ,
запалю ватись
excedo, cessi, cessum, ere відходити,
в ід ’їж д ж ат и , віддалятися, виходи­
ти, доходити, переходити
excello (c e llu i), (celsum ), еге виділя­
тися, висуватися, переверш увати,
підніматись, в ід різн ят и сь
e x c id iu m , і n зруй нування, р о зо р е н н я ,
зн ищ ення, загибель
e x c id o , e id i, -, еге впасти, падати, ще­
зати, пропадати
e x cid o , e id i, clsum , Sre вирубувати,
видовбувати, в и різати , спустошити
e x c ito , a v i, a tu m , are заставляти підня­
тися, викликати, розбудити, підня­
ти, спон укати, тривожити
e x c la m o , a v i, a tu m , are кричати, гол ос­
но^ говори т и , вигукувати
e x co g ito , a v i, a tu m Srt видумувати,
придумувати
excolo, c o lu i, c u ltu m , Sre ст аран н о об ­
робл яти, вирощ увати, розводити,
доглядати, прославляти, в ш ан о­
вувати
excurro, cucurri (curri), cu rsum , Sre
вибігати, витікати, в ід ’їж д ж ат и ,
робити напад
excuso, a v i, a tu m , Зге вибачати, о п р а в ­
дувати
e x e m p lar, Sris n з р а з о к , приклад
e x e m p lu m , i n з р а з о к , п р об а, приклад,
образ
exeo, іі (Iv i), itu m , Ire виходити, від’ ­
їж д ж ат и , витікати, військ, висту­
пати
exerceo, c u i, c it u m , еге тривож ити,
мучити, ганяти, вправлятись, з а ­
йматись,
exerc!tS,tio, onis f вп рав а, приведення
в д ію , здійснення, п ракт и ка, до­
свід
e x e rcitu s, us m військо, а р м ія , в п р а ­
ва
e x h a u rio , h a u s i, h a u s tu m , Ire вичерпу­
вати, виймати, брати, відбирати
exhorresco, h o rru i, -, еге л як ат и ся, ж а ­
д а т и с я , здригатися
e x ig o , egi, a c tu m , еге виганяти, в и т іс­
н я т и , усувати, встромити, кидати
e x ig u ita s , atis f недостатність, уб озт зо,
u к оротк ість
e x ig u u s , a, u m незначний, а, е, неве­
ликий, а, е, малий, а, е, недостат­
ній, я , є, короткий, а, е,
e x iliu m , і n = e x siliu m
e x im iu s , a, u m винятковий, а, е, відмін­
ний, а, е, чудовий, а, е, особливий,
а, е
е х ї т і е відм інно, винятково, чудово
e x is tim o (e x istu m o ), S v i, S tu m , are с у ­
дити, вваж ати, думати
ex isto = exsisto
e x it iu m , i n загибель, пад ін н я, руй­
н уван н я, к атастроф а
e x itu s, us m вихід, привід, мета
exorior, o rtus sum , Tri піднім атися,
сходити, виникати
e x p e c ta tio = exspectatio
expecto = exspecto
expSdio, I v i (ii), Ttum , Tre розпутувати,
р о з в ’язуват и , звільняти, спорядити,
підготувати
e x p e d itu s , a, u m perf. до ex pedio ad i.
безперешкодний, а, е, готовий, а, е,
рішучий, а, е
e x pe llo , р іШ , p u ls u m , Sre виганяти,
виривати, вибивати, розган ят и , у су ­
вати
285
expgrior, pertus sum , Tri depon. п р о б у ­
вати, вип робовувати
expers, pertis не причетний, a, e, не м а­
ючий, а в віднош ення, незнаючий,
а, е
expSto, p e t iv i, p e tit u m , бге домагати­
ся , намагатись, баж ати
expleo, e v i, e tu m , ere наповню вати, на­
сипати, переповнювати
e x p lic o , a v i (u i), a tu m (itu m ), are р о з ­
вертати, р озк ри в ат и , розмотувати,
розк руч у в ат и
e x ploro, a v i, a tu m , are розсл ідувати,
розвід у ват и , д осл ід ж увати , р озг л я ­
дати
expono, p o tu i, p o s itu m , gre виставляти,
розкл адати, викладати, приставл я­
ти, залиш ати
e x p o s itu s, a, u m p art. perf. до expono
a d i. відкритий, a, e, доступний, a, e,
ласкавий, а, е
e x p iir n o , pressi, pressum , йге витиска­
ти, випирати, вимагати, змуш увати
e x p u g n a tio , onis f за в о ю в а н н я , з а х о п ­
лення
e x p u g n o , a v i, a tu m , 5re завойовувати,
захоп л ю в ати, перемагати, підко­
ряти
e x q u ir o , s iv i, s it u m , ere виш укувати,
об ш у к у вати , розвід увати, випиту­
вати, досл ідж увати
e x q u is itu s , a, u m p art. perf. до
e x q u ir o , a d i. старанний, а, е, д о б ір ­
ний, а, е, чудовий, а, е, витончений,
а, е, надуманий, а, е
exsequor, cutus sum , sequi слідувати,
бути прихильником, належати,
переслідувати, дом агатися, терпіти
e x s ilio , s il u i, (s u ltu m ), Ire в и ск ак у в а­
ти, п ідскакувати, н есп од іван о ви­
никати, з ’явл ятися
e x s iliu m , і n вигнання
exsisto, s t it i, -, еге виступати, виходити,
п ок азу ват и сь, -з’ являтись
e x spectatio, onis f о ч ік у в а н н я , при­
ст расн е б а ж а н н я , прагнення
exspecto, a v i, aturu, are чекати, о ч ік у ­
вати, потребувати, сподіватися
e x sp iro , a v i, a tu m , are видувати, види­
хати, вмирати
e x stin gu o , s tin x i, s tin c tu m , ere гасити,
подавляти, знищ увати, вбивати
exsto, -, -, are стирчати, виділятись,
бути, існувати .
exstruo, s tru x i, s tru c tu m , еге будувати,
настелювати, нагром адж увати
286
exsili, e s ' 1і s m, f емігрант, засланець,
вигнанець
e x sulto , a v i, a t u m , are скакати, під­
ск ак увати, буш увати, клекотіти,
вихвал ятися
e x te m p lo a d v . в од н очас, з а р а з ж е
exter (exterus), era, б ги т зовнішній»
я, е, чужоземний, а, е
ex tS ri, o ru m m чуж инці
externus, a, u m зовнішній , я, е, чужий,
а, е, іноземний, а, е, сторонній, я, е
e x tim u s (e x tu m u s), a, u m = extrem us
exto = exsto
ex tra з асс. п оза, ззов н і
extrem us, a, u m останній, я , e, к ін ­
цевий, a, e, пограничний, a, e
e x tu rb o , a v i, a tu m , are виганяти, п р о ­
ганяти, вибивати
e x u i, Glis m = exsul
e x u ito = ex sulto
exuro, ussi, u s tu m , £re випалювати,
спалювати, горіти , пекти
F тий, а, е, радісний, а, е,
faber, bri m майстер, рем існ и к, х у д о ж ­
ник
fa b u la , ae f чутка, байка, розп ов ід ь ,
сю ж ет, ф абул а
facete мило, тон ко, дотепно
fa c ile легко, без труд н ощ ів, безум ов н о,
охоч е
fa c ilis , е легкий, а, е, неважкий, а, е,
^доступний, а, е, зручний, а, е
fa c ilita s , atis f легкість, податливість,
л ю б’ язн ість , м’ якість
facinu s, oris n д ія , вчинок, злочин
facio, feci, fa c tu m , еге робити, здійсню­
вати, виконувати, діяти, творити,
виготовляти
fa c tio , onis f д ія , п р ав ом ір н іст ь , н а­
прям, п арт ія, політичне угрупован н я
factu m , і n д ія , вчинок, п од ія, ф акт ,
сп р ав а
facu ltas, a tis f м ож ливість, привід, д оз­
віл, здібн ість, ум іння
fa g in u s , a, u m буковий, а, е
F a le r ii, o rum m Ф а л е р ії (місто у п ів­
денній Е т р у р ії)
F aliscus, a, u m прикм. до F a le rii
fa lla x , acis підступний, а, е лукавий,
а, е
fa llo , fefe lli, fa lsu m , еге обм аню вати,
п оруш увати, не виконувати, п ри ­
ховувати
falso a d v . н евірн о, помилково
fa lsu m , і m б ре х н я , обман
falsus, a, u m p art. perf. до fa llo , ad i.
невірний, а, е, вигаданий, а, е, під­
ставний, а, е,
fa m a , ae f чутка, гром адська думка
fam es, is f голод, злидні, сп р аг а
fa m ilia , ae f сім ’я, р ід н я, дім, сімейне
майно
fa m ilia r is , е сімейний, а, е, домашній,
я, є, родинний, а, е, приятельський,
а, е
fa m u lu s , і m слуга, служитель, при­
сл уж н ик
fa n u m , і n посвячене місце, святиня, храм
fa s ind e cl. природне п рав о, зак он , ве­
лін н я неба, дозволене
fascis, is m з в ’ я зк а, пучок, ф а с ц ії, пуч­
ки прутів з с о к и р о ю (озн ак а влади
м агістратів у Р и м і), к он сул ьськ а
влада
fa sti, o ru m m календар із запи сам и в а ж ­
ливих подій, літопис, х р о н ік а
fateor, fassus sum , eri depon. визнава­
ти, погоджуватись, допускати, по­
казувати
fa tig o , a v i, a tu m , are втомлювати, му­
чити, турбувати, тривожити
fa tu m , і п призн аченн я, доля, п р о р о ц ­
тво
fa u stu s , a, u m щасливий, а, е, сп р и я т ­
ливий, а, е
fax, facis f см олоскип, полум ’ я , світло
fe b ris , is f л ихом анка
F e b ru a riu s , і m лютий (м ісяць), очи­
щ ення
fecundus, a, u m родючий, а, е, багатий,
а, е
fe lic ita s , atis f щ астя, д об роб у т , род ю ­
чість
fe lic it e r щ асл иво, б л агоп ол учн о, у р о ­
жайно
fe lix , Ic is щасливий, а, е, блаженний,
а , е, урожайний, а , е,
fe m in a , ae f ж ін к а , самиця
fe m u r, femefris (або fe m inis) п стегно
fenerator, oris m б а н к ір , л ихвар
fera, ae f дика тварина, т варин а
fere ad v . майже, приблизно, п ереваж н о
ferentarius, і m легкоозброєний воїн ,
спи сон осець, застріл ьн ик
fS rln u s, a, u m тваринний, а, е, виготов­
лений а, е з і ш к іри
ferio, -, -, їге копати, бити, рубат и, вда­
ряти, вбивати
fero, t u li, la tu m , ferre нести, п р и н о си ­
ти, піднімати, заб и рати , вести, по­
ш ирювати
ferocitas, atis f м уж н ість, від вага, ди­
кість, пихатість
ferox, ocis відважний, а , е, мужній ,
я, є, дикий, а, е, неприборканий ,
а, е
ferreus, а, ш п залізний, а, е, ж о р с т о ­
кий, а, е, непохитний, а, е
ferrum , і n з а л ізо , зал ізн е зн аряд д я,
плуг, меч
fe r tilis , е урожайний, а, е, родючий, а,
е, багатий, а, е
fgrus, a, u m дикий, а, е, грубий, а, е,
суворий, а, е
ferveo, fe rvi, -, еге кипіти, клекотіти
fervor, oris m ж а р , запал ьн іст ь, кипін­
ня, клекотіння, хвилю вання
fessus, a, u m втомлений, а, е, зн е си л е­
ний, а, е, виснажений, а , е, старий,,
а, е
festino, a v i, a tu m , 5ге посп іш ати, п ри ­
скорю вати
festus, a, u m святковий, а, е, у р о ч и с­
fetus, us m н арод ж ен н я, урож ай , р іст ,
плід, потомство
fetus, a, u m урожайний, а, е, плодо­
творний, а, е
fic u s , і (us) Ґ см оковн и ц я
fid e lis , е вірний, а, е, надійний, а, е
fid e s, ei f в ір а , д о в ір ’я , впевненість,
кредит, чесність
fid e s, is f ст рун а, p l. струнний ін ст ру ­
мент
fid o , fisus sum , ere sem idepon. вірити,
довірят и , покладатися (на к огось )
fig o , х і, x u m , еге пробивати, прибивати,
прикріп лю вати
fig u ra, ae f постать, зовнішній вид,
об раз, зображ ен н я
filia , ae f дочка
filio la , ae f д очк а, донечка
filio lu s , і m син, си н очок
filiu s , і m син, р і. діти
filu m , і n нитка, п р я ж к а , тканина
fin a lis , е прикордонний, а, е, кінцевий,
а, е, цільовий, а, е
fin g o , n x i, etum', еге-торкатися, утво­
рю вати, вигадувати, удавати (з себе)
fines, iu m m область, т ери т орія
fin io , Iv i (ii), It u m , Ire зам икати, обме­
ж увати , означати, встановлювати,
зак ін чуват и
fin is , is m іноді f м еж а, к орд он , кінець
287
f i n i t i m u s , a, u m прикордонний , a, e,
сусідній , я , є, близький, а , е
flo , factus s u m , fie ri ставати, виникати,
д ія т и ся , трап л яти ся
f ir m it e r м іцно, твердо, сильно
firm o , йv i, a tu m , are робити міцним,
загартов увати , у к ріп л яти , твер­
дити, засвідчувати
fir m u s , a, u m міцний, а, е, сильний, а,
е, надійний, а , е,
f ix u s , a, u r rfp a r t. perf. до figo a d i. м іц­
ний, а, е, твердий, а, е, непохитний,
а , е,
fla g it o , a v i, a tu m , are наполегливо ви­
магати
fla g ro , a v i, a tu m , are горіти , блискати,
палати
fla m m a , ae f пол ум ’ я , вогонь, блиск
fla m m o , a v i, a tu m , are горіти , палати,
запалю вати
flavesco, -, ere набувати золотисто-
ж ов т ог о к о л ь о р у , ставати зол от а­
вим, жовтим
fla v u s , a, u m золотисто-жовтий, а, е,
жовтий, а, е, золотавий, а, е
fle c to, х і, x u m , еге гнути, згинати,
викривляти, ск еровувати, п оверта­
ти, відхиляти
fle o , fle v i, fle tu m , еге плакати, ридати
flo re ns, entis p art. perf. до floreo a d i.
квітучий, a, e, процвітаючий, a, e,
щасливий, a, e, прекрасний , a, e,
flo re o , u i, -, ere цвісти, процвітати,
блищати, сяяти
floresco, еге починати цвісти, р о з ­
цвітати, процвітати, п росл авл ятись
flos, oris m квітка, цвіт, к р а с а
flo scu lus, і m к віточ к а, квітка
flu c tu s , us m течія, хвил ю вання, хви­
ля, б у ря - надламаний, а, е, знесилений, а, е,
flu m e n , In is n течія, р ік а , вода, потік
flu o , х і, (x u m ), Єгє текти, литися, ст ру ­
меніти, протікати, проходити
flu v iu s , і m течія води, р ік а
focus, і m вогнищ е, ж ер т ів н и к , ж а р ,
вогонь
fo d io , fo d i, fossum , еге копати, рити,
виколю вати, штовхати
foedus, а, шп гидкий, а, е, бридкий, а,
е, огидний, а , е, ганебний, а, е
foedus, eris п со ю з, угода
fo liu m , і n лист
fons, fo ntis m д ж ерел о, п очаток
for, fa tu s sum , fari depon. говорити,
розповідати
f6re (— fu tu r u m esse) in f. fu t. до sum
288
forensis, e — ринковий, a, e, той, та,
те, який, а, е належить до сп рав
гром ад ськи х аб о судових ■
forensis, е зовнішній , я , е, іноземний,
а, е
form a, ае f ф о р м а , вид, зовн іш н ість,
зо б р а ж е н н я
F o rm ia n u m , і n Ф о р м іа н (маєток Ціце-
р о п а б іл я Формій )
fo rm ica, ае f м у р аш к а
form o, a v i, a tu m , are надавати ф орм и ,
виду, ф орм ув ати , утворю вати, влаш ­
товувати, робити
form osus, a, u m стрункий, а , е, гарний
а, е
fors, tis f випадковість, несподіваність
fo rs ita n ad v . мабуть
fortasse a d v . м ож л и во, мабуть, п ри ­
близно
forte випад ково
fortis, е твердни, а , е, міцний, а, е, силь­
ний, а, е, відважний, а, е, х о р о б ­
рий, а , е
fo rtite r сильно, твердо, х о р о б р о , м у ж ­
ньо .
fo r titu d o , in is f міцність, сила, твер­
дість, х о р о б р іст ь , безстраш н ість
fo rtu n a , ае f д ол я, випадок, щ астя
F o rtu n a , ае f Ф о р т у н а (рим ська богиня
щ астя і вдачі)
fo rtu n atu s a, u m щасливий, а, е, б ага­
тий, а, е
fo ru m , і n ри н к ов а площ а, ф ору м
fossa, ае f р ів , р ів ч а к , ям а, р у сл о
fossus, a, u m p a rt. perf. do fo d io
foveo, fo v i, fo tu m , ere гріти, зігрівати ,
пестити, оберігат и, підтримувати,
сприяти
fractus, a, u m p art. perf. до frango; adi.
підупалий, а, е
fraga, o ru m n суниці
fr a g ilis , е ламкий, а, е, крихкий, а, е,
слабкий, а, е
frango, fregi, fra c tu m , Sre ламати, р о з ­
дроблю вати, м ол о т ії , товкти, п о р у ­
шувати
frater, tris m б рат , двоюрідний брат,
друг
fraus, frau d is f обм ан, б р е х н я , підступ
f r e m itu s , us m гуготін н я, гук, ри ч ан н я ,
гудіння
frem o , ui ( itu m ), Єгє ш уміти, ревіти,
дзижчати
freno, a v i, a tu m , are загнуздувати,
п ри борк увати
frequens, e ntis a d i. частий, a, e, зви­
чайний, а, е, численний, а , е
frequenter часто, багато р а з ів
fre tu m , і n приплив, б у ш у в ан н я, м оре
fretus, a, u m довіряючий , а, е, чван­
ливий, а , е
fr ig id u s , a, u m холодний, а , е, зак л я к ­
лий, а , е, байдужий, а, е, в ’ ялий,
а, е
frigus, oris n холод, зим а, п рохол од а
frondeo, -, -, еге бути покритим листям
frons, dis f листя, зелень
frons, n tis f чоло, обличчя, лицевий
б ік , ф рон т
fructuosus, a, u m родючий, а, е, при­
бутковий, а, е, плідний, а, е
fruc tu s, us m плід, п р и р іст , зар од ок ,
результат, користь, ф ру к т
fructus, a, u m p art. perf. до fruor
fru g ife r, fera, ferum родючий, a, e, плід­
ний, a, e, корисний, a, e
fr u m e n tu m , i n хліб, зе р н о , з б іж ж я (пе­
р е в а ж н о пшениця)
fruor, fr u ltu s (fructus) s u m , frui depon.
н асол одж уватись, к ористуват ися,
експлуатувати
frustra ad v . помилково, дарем но, без­
у сп іш н о, безцільно
frute x , icis m кущ , чагарн и к
frux , frugis f плід, ф ру к т , користь
fu g a , ае f втеча, біг, ш видка течія, швид­
кий перехід
fu g ax , acis a d i. готовий а, е, втікати,
втікаючий, а, е, швидконогий, а, е,
боязкий, а, е
fu g io , fu g i, fu g itu r u s , еге бігти, тікати,
відходити, уникати, ухил ятися
fu g o , a v i, a tu m , are змуш увати до втечі,
п роган яти, висилати на засл ан н я
fu lg u ro , a v i, atu m , are блискати, гри-
міти
fu lic a , ае f л и суха (водяний птах)
fu lm e n , in is n бл искавка, г р о за
fu lv u s , a, u m червоно-жовтий, а, е,
темно-жовтий, а, е, рудий, а, е
fu n d itQ s ad v . дощ енту, повністю , зо в ­
сім
fu n d o , fu d i, fu sum , еге розливати, р о з ­
сипати, р озп ор ош у в ат и , розбивати
fu n d u s, і m осн о в а, земля, поле, маєток
furca, ае f вила-двійчаки, вилоподіб­
на п ід п ора, рогатка
furens, entis p art. praes, до fu ro , ad i.
шалений, a, e
furiosus, a, u m безумний, a, e, ж ах л и ­
вий, a, e
1 9 -2 4 9 4
fu ro , -, -, ere шаленіти, бож евол іти
fu ro r, oris m ш аленство, лють, б іс н у ­
ван н я
fu r tim крад ь ком а, потайки, ниш ком
fusus, a, u m p art. perf. до fu n d o , a d i.
розлитий, a, e, плинний, а, е, рід ­
кий, а, е
fu tu r u m , і n майбутність, майбуття
fu tu ru s , a, u m p a rt. fu t. до sum , ad i.
майбутній, я , є, наступний, а , е
G
G a b in iu s , і m Габіній
G a iu s , і m Гай (правозн авец ь ч а сів Ан-
тон ін а П і я і М а р к а А в ре л ія)
g S le a, ае f ш олом
G a le n u s , і m Гален (вчений, л ік а р —
129— 199 р р . н. е.)
G a ll ia , ае f Гал л ія
G a llic u s , a, u m галльський, а, е
g a llu s , і m півень
G allus', і m галл
g a n n it u s , us m д зя в к ан н я, г ар ч ан н я
G a n y m e d e s , is m Ганімед (вродливий
ю н ак, виночерпій ц а р я богів)
G a r u m n a , ае m , f Г ар у м н а (головна
р ік а А к в іт ан ії)
gaster, tris f ш лунок
g au d e o, g a v is u s sum , ere радіти, весе­
литись, тіш итися
g a u d iu m , i n радість, вт іха, задовол ен ­
ня
g e lid u s , а, ит холодний, а, е, п р о х о ­
лодний, а, е, крижаний , а, е
G e lliu s A . m Геллій Авл ( I I ст. н. е.)
ge lo, a v i, S tu m , Зге за м ор ож у в ат и ,
зам ерзати
g e lu, us n м о р о з, лід, закл якл іст ь
g e m in o , a v i, a tu m , are подвоювати,
зц’єднувати п оп арн о
g e m in u s , a, u m подвійний, а е, парний,
а, е, подібний, а, е
gem o, u i, it u m , Єгє стогнати, зітхати,
ск р и п іт и
gener, eri, m зять, ш вагер
ge ne ralis, е родовий, а, е, загальний,
а, е
G e n e v a , ае f Генева (Ж енева)
g e n itu s , us, m н арод ж ен н я, р озм н о­
ж ення
geno, g e n u i, g e n itu m , ere a p x . = g ig no
gens, g e n tis , f р ід , р од ов а об щ и н а, пле­
м ’ я, народ.
289
 genus, eris n п оход ж е н н я , рід , плем’я ,
н а р о д і'
g e om e tricu s, a, u m землемірний, а, е,
межовий, а , е, геометричний, а, е
G e r m a n ia , ae f Г е р м а н ія
G e rm S n us, і m германець
g & o , gessi, ge stu m , еге нести, вести
(війну), приносити, п ок азувати , ви­
конувати, діяти
gestus, a, u m p a r t. perf. до gero
gestus, us m п ол ож е н н я, ж ест
g ig n o , g e n u i g & I t u m , 6re родити, no-
род ж увати
g lac ie s, ei f лід, твердість •
g la d ia to r , oris m глад іатор, цирковий
боєць
g la d ia t o r iu m , i n гладіаторський бій
g la d iu s , і m меч, леміш
g lan s , g la n d is f ж ол уд ь, кісточковий
плід
glisco , -, -, еге зб іл ь ш у в ати ся, п оси ­
лю ватись, п ош ирю ватись, розго­
р ят и ся
g lo ria , ae f сл ав а, горд іст ь, ш ан ол ю б­
ство
g lo rio r, atu s sum , Sri хвал и тися, в и х ва­
л ятися
g loriosus, a, u m славний, а, е, ш а н о ­
любний, а, е, хвальковитий а , е
G n a e u s , і m Гней
g nSrus, a, u m знаючий, а, е, знайомий,
а , е, відомий, а , е
Gorgias., ae m Горгій (вчитель к р а с н о ­
мовства в А ф ін а х — V ст. до н. е.)
G racchu s, і m Г р а к х , G racchus T ib e ri­
us Г р а к х Тіберій (народний трибун
иУ„ 121 р . до н. е.)
g r a c ijis , е стрункий, а, е, тонкий, а , е
g ra d u s , us m к р о к , ступін ь, зван н я,
р ан г
G ra e c ia , ae f Г р е ц ія
G raecus, a, u m грецький, а, е
G ra e c u s ,vi m грек
g r a m m a tic u s , і m грам атик, м ов озн а­
вець, ф іл ол ог
g r a m m a tis ta , ae, m вчитель грамоти
g ra n a ria , o ru m n хлібний ам б ар, ж и т ­
ниця
g r a n d is , е великий, а, е, величезний,
а,_е, о б ’ємний, а , е
G r a n ic u s , і m Г р а н ік (р ік а в М іс ії)
g r a tia , ae f принадність, приємність,
л ю б ’ язн іст ь , п од яка
grati_a з g e n.— за р а д и , задля
g r a tu lo r , Stus sum , Sri depon. позд о­
ровл яти, висловлювати вдячність
290
g ra tu s , a, u m приємний, а, е, принад­
ний, а, е, вдячний, а, е, бажаний
а, е
g r a v id u s , a, u m важкий, а, е, об т яж е­
н н і, а , е
g rav is , е важкий, а, е, важливий, а, е,
вагомий, а, е
g r a v ite r т я ж к о , сильно, н изько, густо,
гл ибоко
grex, 6gis m стадо, натовп, г р у п а, з а ­
гін
grus, g ru is m , f ж у р ав е л ь
g u b e rn a c u lu m , i, n рул ь, керм о
g u b e rn o , a v i, a tu m , are правити, к е р у ­
вати, ск еровувати
g ustus, us m п р о б а , см ак
g u tta , ae f к рап л я , невелика кількість
H H e ro d o tu s , і m Герод от (батько гре­
h a b e n a , ae f _ремінь, батіг, p l. віж к и
h ab e o , u i, It u m , ere мати, володіти,
вваж ат и (к огось з а щ ось)
h a b i t a b il i s , е придатний для п р о ж и ­
вання
h a b ito , a v i, a tu m , Sre жити, мешкати,
населяти
h 3c a d v . (р озу м . v i3 ) ц ією д ор ог ою , на
цьом у б о ц і, тут
h ac te nu s до цього м ісц я, до цього ч асу ,
до т а к о ї м іри
H a d ria n u s , і m А д р іа и (римський ім ­
п ератор — 117— 138 р р . н. е.)
H a e d u i, o ru m m = A e d ui
haereo, haesi, h ae sum , ere висіти, з а ­
стрягати, трим атися, вбитися, з а ­
виснути
H a lic a r n a s s iu s , і m гал ікарн асец ь
H a n n ib a l, alis m Ган н ібал
H a n n o , onis m Ган н он (карфагенський
м ореплавець, який о б ’їх а в зах ід н у
А ф р и к у — бл. 500 р. до н. е . ) ;
H a s d r u b a l, alis m Г асд руб ал
h a u d a d v . не, не повністю , не зовсім
h au rio , h a u si, h a u s tu m , їг е черпати,
текти, пити
hau stu s, a, u m p a rt. perf. до h a u rio
h au stu s, us m черп ан н я, ж м енька, ков­
ток -
H e c ate , es i H e c S ta , ae f Геката
H ector, 6ris m , Гект ор (головний герой
Т р о ї)
Н б іе п а, ae і H e le n e , es f Єлена (д руж и н а
М ен ел ая, к р а с у н я Г р е ц ії, ї ї ви­
крадення П а р іс о м стало приводом
до Т р о я н с ь к о ї війни)
H e lic o n , onis m Г е їік о п (лісисте г ір ­
ське пасм о у південній Б е о т ії
H e lle s p o n tu s, і m Геллеспонт (сьогод­
ні Дарданелли)
H e lv e tii, o rum m гельвети (кельтський
н арод на т е ри т орії сь огод н іш н ьої
Ш вей царії)
hem ! гм! о!
H e rS cle a (ia), ae f Г е рак л ея (місто в
Л у к а н ії, де П і р р перем іг в 280 р.
до н. е. римлян)
h e rb a, ae f т рава, зелень, зіл л я
h e rc le — на Г ерак л а! к л ян усь Герак-
лом!
H ercu le s, is m Г ерак л
heres, edis m , f спадкоємець, власник,
вол одар
heri a d v . в ч ор а, нещ одавно, днями
ц ь кої іс т о р іо г р а ф ії — бл. 484—
425 р р . до н. е.)
H esiod u s, і m Г е сіод (автор дидактич­
них поем «Труди і дні», «Т еогон ія»—
бл. 850 р. до н. е.)
hesternus, a, u m вчорашній , я , 'є ,
h e u о! ах!
H ib e r , eris m = H ib e ru s
H ib e r n ia , ae f Іб е р н ія (сьогодні Ір л а н ­
д ія)
h ib e rn u s , a, u m зимовий, а, е, холоднии,
a, e
H ib e r u s , і m житель І б е р ії, р ік а в І с ­
п ан ії
h ic , haec, Іібсцей , ця, це
h ic a d v . тут, на цьому м ісц і, тепер
h ie m o , 3 v i, a tu m , are проводити зиму,
зимувати, зам ор ож у в ат и
h ie m s, h ie m is f зим а, холод, негода,
злива
H ilo t a e , 3 rum m ілоти (д ерж авн і раби
в С п арт і)
h in c a d v . звідси, з цього м ісц я, тут
h in c ... h in c з одного б ок у ... з д ругого
б ок у
h in n io , Tvi (ii), -, їге ір ж ат и
h in n it u s , us m ір ж а н н я
h iru n d o ., in is f ластівка
H is p a n ia , ae f Ісп ан ія
h is to ria , ae f досл ідж ен н я, відомості,
"знаний, іс т о р ія
h 6 d i§ сьогодні, тепер
h o lu s = olus
H o m e ru s, i m Гом ер
h o m o , in is m людина
hSnestas, atis f повага, честь, порядність
honeste іід н о , з честю, б л агород но
hSnestus, a, u m поважний, а, е, чес­
ний, а , е, порядний, а, е
h onor, oris m честь, п ош ан а, п овага,
слава
h o n o ratu s , a, u m p art. perf. до Ьбпбго:
a d i. шановний, а , е, поважний, а , е
h on oro, a v i, a tu m , are п оваж ат и , вш а­
новувати, прославляти
hora, ae f ч ас, ч ас р о к у , година
H o r a tiu s , і m (Q u in tu s H o r a tiu s F la c ­
cus) — Горацій (К вінт Горацій
Ф л а к к , римський поет ч асів Ав-
густа)
H o r a tiu s (Cocles) Горацій К ок л е с (під
ч ас війни з ет руськ іїч царем Порсе-
н ою захистив міст через Т іб р )
horrendus, a, u m жахливий, а, е, ст раш ­
ний, а, е
horreo, u i, -, еге лютувати, тремтіти,
ціпеніти, боятися
h o r rid u s , a, u m суворий, а, е, ст раш ­
ний, а, е, дикий, а, е, противний а, е
H orte n s iu s , і m Гортензій (видатний
римський о р а т о р — 114— 50 р р . до
н. е.)
h ortor, atus sum , Згі — сп он ук ати , під­
бадьорю вати, закликати, з а о х о ч у ­
вати
h ortus, ium город , сад, п ар к
hospes, It is , m , f чужинець, гість
hospes, it is іноземний, а , е гостинний,
а, е
h o s tilis , е ворожий , а, е
hostis, is m , f чужинець, іноземець.
в ор ог , противник
h uc ad v . сюди, для цього, так ою м ір ою
h u m a n it a s , a tis f гум анність, д р у ж е ­
лю бність, людяність, освічен ість
h u m a n u s , a, u m людяний, а, е, ласка-
:вий, а, е, приязний, а, е,
h u m ilis , е низький, а, е неглибокий,
а, е, незначний, а, е, маловажли-
вий, а , е
h u m u s , і f земля, грунт, область, к р а ї­
на
І
iaceo, c u i, c it u m , еге лежати, п р ост я­
гатись, бути ро: та иован и м
ia c io , іе с і, ia c tu m , еге кидати, вики­
дати, пош ирю вати, висловлювати
iacto, a v i, a tu m , are кидати, se lactare
хвалитися, пиш атися
iac u lo r, atus sum , ari depon. кидати,
нападати, домагатися
291

ia m a d v . вж е, з а р а з
iS n u a , ае f двері, поет, вхід, доступ
IS n u a r iu s , і m січень
ib i там , тоді, туди
i b ld f im там ж е, в тому ж
м ісц і, туди ж
Icaru_s, і m Ік а р (син Д едала)
ї с о , Tei, ic tu m , еге бити, вдаряти, у р а ­
ж ати
ic tu s , us m удар, пош товх, напад, н а­
гол ос
idcirco a d v . з огл яд у на те, тому, з тієї
причини
Id e m , eadem , id e m той самий, один
і той ж е , одна і та ж , одне і те ж
ч іе о a d v . тому, з т іє ї причини
ido ne u s, a, u m зручний, а , е, пристой­
ний, а, е, придатний, а , е
Idus, Id u u m f Іди (15-й день б ерезн я,
т равн я, липня і ж ов т н я і 13-й день
ін ш и х м ісяц ів)
iScur, iecoris (ie c in o ris ) п печінка
ig it u r a d v , отже, в таком у р а з і, к орот к о
ig n aru s, a, um недосвідчений, а, е, не­
знаючий, а, е, незнайомий, а, е,
невідомий, а, е
і n a v u s , a, u m кволий, а, е, бездіяль­
ний, а, е, лінивий, а , е, безсилий,
а, е
ig n is , is m вогон ь, п о ж е ж а
ig n o ra n tia , ае f н езнан н я, недосвідче­
ність
ignoro, avi,- a tu m , Sre не знати, не мати
поняття
ignosco, n o v i, n o tu m , &ге вибачати, ста­
витись побл аж л иво
ign otu s, a, u m p art. perf. д о ignosco;
a d i. невідомий, а , е (невідом ого п о­
ход ж ен н я), незнаючий, а, е
П ех, icis f дуб, ж ол удь
Ilio n , і n = I l i u m Іл іон (місто в М а ­
кедонії)
Ili u m , і n Іл іо н (Т р о я )
і П а с там, тут і там, туди
illa c r im o , a v i, a tu m , are проливати
сл ьози, оплакувати
ille , illa , i l lu d той, та, те
ill6 g it im u s , a, u m незаконний, а, е
illic там
illig o , a v i, a tu m , gre п ри в ’язувати,
зв ’ язувати, п рикріп л ю вати, вводи­
ти, з ’єднувати
illin c звідти, з того б о к у , на тому боц і
illu c туди, до того часу
illu d o , lu s i, lu su m , еге грати, зн у щ а­
тися, н асм іхатись, обм аню вати
292
illu s tr is , е світлий, а, е, ясний, а, е,
славний, а, е, відомий, а, е, зн а ­
менитий, а, е
illu s tr o , a v i, a tu m , are освітлювати,
просл авляти, п ри краш ат и , п о я с­
нювати
Illy r iu s ,u a, u m іллірійський, а , е
im ag o , in is f з о б р а ж е н н я , оп и суван н я,
картина
im b e llis , е невойовничий, а, е, мирний,
а, е, спокійний, а, е
im b e r, bris m дощ , злива, дощ ова вода
i m it o r , atus sum , ari depon. н асл іду­
вати, відтворювати, підробляти, з о ­
б раж у в ат и , представляти
im m e m o r, oris не пам ’ ятаючий, а, е ,з а ­
буваючий, а , е
im m e n sus, a, u m безмірний, а, е, без­
конечний, а, е, величезний, а, е
im m in e o , -, -, еге здійматися в гору,
стирчати,и звисати, заг рож у в ат и
im m in u o , m i n u i , m in u t u m , еге змен­
шувати, ск ор оч у в ат и , обм еж увати,
ослабляти, понижувати
im m it to , m is i, m iss u m , еге відпускати,
відправляти, посилати, проводити,
відводити
im m o ad v . навпаки, очевидно, ая к ж е
im m o d e ra tu s , a, u m непомірний, а , е,
надмірний, а, е, розгнузданий, а, е
im m o lo , a v i, a tu m , Зге приносити в
ж ерт в у, закол ю вати, вбивати
im m o r ta lis , е безсмертний, а , е, вічний,
а> є
im m o r t a lit a s , a tis f безсм ертя, вічна
слава
im m u n is , е вільний, а, е від податків,
повинностей, недоторканий, а, е
im p a r , aris нерівний, а, е, неодинако-
вий, а , різний, а, е
im p a v id u s , a, u m безстрашний, а, е
im p e d im e n tu m , і n переш кода, р ї. вій­
ськовий о б о з, б агаж
im p g d io , I v i (ii), It u m , Ire — плутати,
заплутувати, зав аж ат и , перешко-
дж увати, загород ж ув ати
im p e d itu s , a, u m p art. perf. до
im p e d io ; a d i. непрохідний, а, е, т яж ­
кий, а, е, не готовий, а, е д о бою
im p e llo , p tili, p u ls u m , еге приводити
в р у х , гнати, відганяти, вдаряти
im p e n d o , p e n d i, pensum , еге витрачати,
вживати, прикладати
im pensus, a, u m p art. perf. до im pe nd o ;
a d i . ' дорогий, a, e, високий, a, e,
сильний, а, е
im p e ra to r, oris m полководець, началь­ ince d o , cessi, cessum, ere виступати,
к рок уват и , ходити, їздити, набли­
ник, ім ператор
ж ат и ся
im p e r itu s , a, u m недосвідчений, а, е,
in c e n d iu m , і n п ож е ж а, полум’ я, в о­
не вчений, а, е, невмілий, а, е
іт р й г іи т , і n н ак аз, влада, д ерж ава, гонь, ж а р
incendo, cendi, censum , йге запалю вати,
ім п ерія
підпалювати, спалювати, осв іт л ю ­
im p e ro , a v i, S tu m , Sre н аказувати,
вати, перен. спонукати
панувати, керувати, управляти
in c e rtu m , і n неясність, недостовір-
im p e tro , a v i, a tu m , Sre випросити, ви­
ність, сум нівність
молити, досягнути, домагатися
ince rtu s, a, u m недостовірний, а , е,
im p g tu s , iis m натиск, .наступ , напад
сумнівний, а , е, неозначений, а , е,
im p iu s , a, u m нечесний, а, е, злочинний,
нерішучий, а, е, туманний, а, е,
а, е, згубний, а, е
In c id o , e id i, -, еге падати, попадати,
im p le o , e v i, e tu m , еге наповнювати,
кидатись, нападати
обливати, доповню вати, виконувати
i n : I p i o , с е р і, ce p tum , еге починати, п о­
im p o n o , p osui, p o s itu m , еге класти,
чинатися, приступати
поставити, накладати, додавати
in c ito , a v i, a tu m , are приводити в 'р у х ,
im p o rto , a v i, a tu m , are ввозити, прп*
спон укати, заох оч ув ат и
возити, приносити, вводити
inclQ do, clu si, c lu s u m , еге зам икати,
im p 6 te n s , entis безсильний, а, е, сл а­
обм еж увати, п ерегород ж уват и
бий, а, е, неспроможний , а , е
in c o g n itu s , a, u m нерозслідуваний , а , е,
im p r im is насамперед, п е ре в аж н о, о со б ­
невідомий, а, е
ливо
in c o la , ае m житель, меш канець, земляк
im p ro b u s , a, um негідний, а , е, нечес­
in co lo , c o lu i, c u ltu m , еге населяти,
ний, а, е, несправедливий, а, е,
жити
безсовісний, а, е
in c o lu m is , е непошкоджений, а, е, ц і­
im p ru d e n s, entis не знаючий, а, е, не
замічаючий, а, е, недосвідчений, лий, а, е, бездоганний, а, е,
in c r e d ib ilis , е неймовірний а, е, незви­
а, е
чайний, а , е, ненадійний, а, е
im p ru d e n te r н ерозум н о, н еоб ереж н о
im p u d e n s , entis безсоромний, а , е increpo, u i (a v i), It u m , (a tu m ), are з а ­
im p u d ic u s , a, u m безсоромний , а , е, ш ум іти, заск ри п іт и , загриміти
incresco, crev i, -, ere вростати, п р и р о с ­
негідний, а, е, розпусний, а, е
im p u lsu s, a, u m p art. perf. до im p e llo тати, збільш уватись
in c u b o , u i (a v i), It u m (S tu m ), are л еж а­
im p u ls u s , us m пош товх, у д ар, падіння,
ти, перебувати, знаходитись
обвал
im p u n ita s , atis f б езк арн іст ь , прощ ен ­ in c u ltu s , a, u m необроблений, а, e, пус-
- тйнний, а, е, ненаселений, а, е
ня, u ам н істія
im p u r ita s , atis f низькість, підлість, in c u m b o , c u b u i, c u b itu m , еге лягати,
прилягати, примикати
порочн ість
incu rro , curri (cu c urri), cursum , ere н а­
Im u m , i n н и ж н я частина, глибина,
бігати, кидатись, нападати, втор­
кінець
гатись
im u s , a, u m = in fim u s , a, u m
in в, до (на питання «куди?» — з асс., in c u t io , cussi, cussum , Єгє вдаряти,
на питання «де?» — з a b i.) кидати, вселяти
in a e q u llis , е нерівний, а, е, непостій­ in d e звідси, згодом, з т ого часу
I n d ia , ае f Ін д ія
ний, а , е
i n d ic iu m , і n з а я в а , свідчення, виказ,
In S n is , е пустий, а, е, беззмістовний,
а, е, спустошений, а, е доказ
ir:d!co, a v i, S tu m , Зге ск азат и , огол о­
in S ra tu s, a, u m p art. perf. до inaro
inaro , a v i, a tu m , Sre орати , зорати сити, назвати, доносити, заявляти
In a u d it u s , a, u m нечуваний, a, e, неві­ in d ic tu s , a, u m несказаний, а, е, неназ-
домий, a, e, невислуханий, a, e ваний, а, е, незгаданий, а, е.
in d ig e o , g u i, -, еге не мати, бути п озбав­
in c a u tu s, a, u m несподіваний, a, e, не­
передбачений, a, e, необережний, леним, потребувати, зазнати злиднів
in d ig n a n s , a n tis p art. praes, до in d ig n o r
a, e
 in d ig n o r , Stus, sum , Sri depon. вваж ати
негідним, об у рю ват и сь, сердитись
in d o c tu s , a, u m невчений, а,-е, недосвід­
чений, а , е
in d u c o , d u x i, d u c tu m , еге вводити, п р о ­
водити, виводити, вносити
in d u o , u i, u tu m , еге одягати, приймати,
н а себе, п рисвою вати, покривати
In d u s , і m житель Ін д ії, індієць
In d u s , і m Інд ( р ік а в Ін д ії)
in d u s tr ia , ae f ст аран н іст ь, працелю б­
ність .
In d u tio m a r u s , і m Ін д у т іом ар (прово-
„ дир т рев ерів, в о р о г римлян)
in e d ia , ae f голод, гол одування, піст
m e o , ii (iv i), it u m , Ir e входити, вступа­
ти
in e rm is , е неозброєний , а, е, беззахи с­
ний, а, е, невойовничий, а, е
in e rtia , ae f безд іял ьність, л ін ощ і, к в о­
лість
in fa n d u s , a, u m нечуваний, а, е, ст раш ­
ний, а, е, жахливий , а , е
in fa n s, n tis a d i. німий, а, е, маленький,
а, е, молодий, а, е, дитячий, а, е
in fa n tia , ae f нім ота, дитинство
infectus, a, u m незроблений, а, е, не­
виконаний, а, е, недоконаний, а, е,
необроблений, а, е
infe ctus, a, u m p art. perf. до in fic io
in fe c u n d u s , a, u m неродюгий, а , е, без­
плідний, а, е,
In f e lix , ic is нещасливий, а , е, безплід­
ний, а, е
in fe ri, o rum (u m ) m підземні (боги),
ті, щ о вн изу, підземне царств о
infero, i n t u l i , illa t u m , ferre вносити,
вводити
infe ru s, a, u m підземний, а, е, той, та,
те, щ о внизу
infesto , — , ■ — , Sre відправл яти з а ­
гр ож у в ат и
infestus, a, u m небезпечний, а, е, в о ­
р о ж и й , а, е, неприязний, а , е
in fic io , feci, fectum , еге зміш увати,
ф арб у в ат и , п ри краш ати , навчати
in fid e li ter сум л ін но, нечесно, підступ­
но
in fig o , f i x i, f ix u m ,геге втикати, заб и ва­
л и , встромляти
in f im u s (im u s ), a, u m найнижчий, а, е,
найнезначніший, а , е, останній, я , є
i n f i n i t i v u s , a, u m неозначений, а, е,
грам , інф інітив
i n f i n it u s , a, u m необмежений, а, е,
безмежний, а , е, безконечний , а, е
294
in fir m it a s , atis f безсилля, слабість,
безпом ічність, х в о р о б а
in firm u s , a, u m безсилий, а, е, сл а­
бий, а, е , хворобливий, а, е
in fla m m o , a v i, S tu m , Sre запалю вати,
спалювати, підбурю вати
in flo , a v i, a tu m , Sre вдувати, втягу­
вати, надувати, опухати
in flu o , flu x i, flu x u m , ere вливатися,
текти, вторгатися
in fra ad v . н изько, зн изу, нижче, далі
in fra з а сс . під, нижче, гірш е, пізніш е
in g e iu m , і n х ар ак т ер , здібність, об ­
дарован іст ь, талант, геній
ingens, entis величезний, а , е, сильний,
а, е, могутній, я, є
ingenuus, a, u m благородний, а, е, щ и­
рий, а, е, прямодушний, а, е, при­
родній, я, є
in g rS tus, a , u m неприємний, а , е, п р о­
тивний, а , е, неблагородний, а, е
ingravesco, -, -, gre важ чати, посилю ва­
тись, ставати серйознішим
ing re dio r, gressus sum , gredi depon.
вступати, входити, кидатись, н ап а­
дати
іп іс іо = іп ііс іо
і п ііс іо , іе сі, iec tum , еге вкидати, наки-
„дати, вводити, вставляти
in im ic u s , a, u m ворожий , а , е, непри-
„ „язний, а , е,
in im ic u s , і m в ор ог, противник
in iq u u s , a, u m нерівний, а, е, обрив-
частий, е, незручний, а , е, тяжкий,
„а, е
in it i u m , і n вступ, початок, р і. п о х о ­
дж енн я, принципи
in iu c u n d u s , a, u m неприємний, а, е,
неласкавий, а, е, неприязний, а, е
in iu r ia , ae f п р ав оп ор у ш е н н я , н есп ра­
ведливість, насильство
in iu s te несправедливо, п рот и зак он н о
in iu s tu s , a, u m несправедливий, а, е,
незаконний, а, е
in m o r ta lis , e = im m o rtS lis , е
innasco r, n a tu s s u m , nasci depon. роди­
тися, рости, виростати
■innatus, a, u m p a rt. perf. до innascor;
a d i. природний, a, e, натуральний,
a, e
in no ce ns, e ntis нешкідливий, a , e, не­
винний, a, e,
in n o c e n tia , ae f неш кідливість, невин­
ність, бездоганність
in n u m e r a b ilis , e незчисленний, a, e
їп б р іа , ae f бідність, злидні, нестаткв
i n o p in a b ilis , е неочікуваний, a , e
in o p in a t u s , a, u m несподіваний, a, e
in o p s , opis бідний, a, e, убогий, e, а,
безпомічний, а , е
in p e llo = im p e llo
in q u a m defect. к а ж у , in q u it к аж е
in q u ir o , s iv i, s it u m , ere ш укати, р о з ш у ­
кувати, розглядати, досліджувати
in r it o = i r r it o
in sa n u s , a, u m — нерозважний , a, e,
божевільний, a, e
in sc iu s, a, u m не знаючий, a, e
in s c r ib o , scripsi, s c rip tu m , ere вписува­
ти, надписувати
insero, sev i, s it u m , ere сіят и , привива-
ти, з в ’ язувати
in s id ia e , aru m f засід к а; підступ, інт­
риги
in s id io r , atu s sum , ari depon. бути у за ­
сід ц і, підстерігати, інтригувати
in s ig n is , е видатний, а, е
in s in u o , a v i, a tu m , Sre класти з а п азу ­
х у , впускати, п роп ускати
in sip ie n s , entis нерозумний, а, е, н ер оз­
важний, а , е
in sisto , s t i t i, -, gre стояти (на), з н а х о ­
дитись
in s it iv u s , a, u m прищеплений, а, е,
привізний, а , е, чужоземний, а, е
in s itu s , a, u m p art. perf. до insero (с ія ­
ти) a d i. вроджений, а, е, притаман­
ний, а , е
inso le ns, n tis незвичний, а , е, недосвід­
чений, а, е. безлюдний, а , е
inso no , n u i, r.Itu m , Sre звучати, ш ум і­
ти, дзвеніти
insp e cto , a v i, S tu m , Sre дивитись (на),
оглядати
in s p ic io , spexi, spectum , ere дивитись,
заглядати, розгляд ати, знайомитись
in stan s, a n tis p art. praes, до insto ; ad i.
теперішній, я , є, поточний, a, e
in s t it u o , u i, u tu m , ere «ставити, вибудо­
вувати, встановлювати, виріш увати
in s t it u t u m , і n ріш ен н я, уст ан ов а
in sto , s t i t i , -, are стояти, наполягати,
наближ атись
in stru c tu s, a, u m p art. perf. 'д о instruo;
a d i. споряджений , a, e, багатий,
а, е, навчений, а , е
in s tr u m e n tu m , і n зн аряд д я, ін ст ру ­
мент
in s tru o , s tru x i, s tru c tu m , gre сп оруд ­
ж ув ат и , будувати, підготовляти
insu e fa ctu s, a, u m приручений, а, е,
звиклий, а, е
insu e tus, a, u m незвиклий, а, е, незви­
чайний, а , е
in s u la , ae f ост рів
in su m , fu i, -, esse бути, зн аход и т и ся ,
бути властивим
insu p er ad v . н а г о р і, н аг ор у , з в е р х у
insu p er з а сс . н а, н агору , п ов е рх
in ta c tu s , a, u m недоторканий а, е, не-
зачеплений, а , е, непошкоджений,
а, е
inte g e r, gra, g ru m недоторканий, а, е,
непошкоджений, а , е
in te lle c tu s , a, u m p a rt. perf. до in te llg g o
in te lle c tu s , Us m відчуття, р о зу м ін н я ,
поняття, р озсу д ок
in te lle g o , lexi (le g i), le ctu m , 6re відчу­
вати, сприймати, пізнавати, мис­
лити, розум іт и
in te n d o , te n d i, te n tu m , ere натягати,
обтягувати, збільш увати, посилю ­
вати
in te n tu s , a, u m p a rt. perf. д о in te n d o ;
a d i. сильний, a, e, бурхливий, a, e,
стрімкий, а , е, напружений , а , е
in te r з а сс . м іж , всередині
intercedo, cessi, cessum еге входити,
вступати, в ’ іж д ж ат и , рухат и сь (по­
м іж )
intercessio, бпіо f зап еречен н я, протест
intercessor, oris m той, щ о протестує,
опонент, посередник
in te rc lu d o , clusi, clu sum , еге зам икати,
заг ород ж ув ат и , переш кодж ати
in te r d ic o , d ix i, d ic tu m , e;e заб ор он я т и ,
. відмовляти, н аказувати
in te r d iu удень
in te rd u m інколи, зр ід к а
inte re a м іж тим, тим часом
in te r fic io , feci, fectum , бге знищ увати,
вбивати, переривати (розм ову)
in te ric io = in te rficio
in te r iic io , іе с і, ie c tu m , їге кидати, к л ас­
ти, ставити (між)
in te r im тим часом , м іж тим
in te rio r ius (com par, до н евж и ван ого
in te ru s , superi, in tim u s ) той, та, те,
який, а , е н аходиться ближче сере­
дини, внутрішній, я , е
in te r itu s , us m загибель, знищ ення
in te rn e c iv u s , a, u m вбивчий, а, е, см ер­
тоносний, а, е
In te r n u m (m are) n Середземне м оре
inte rp re s, etis m , f посередник, в існ и к ,
тлумач
inte rro g o , 3 v i, S tu m , Sre запитувати,
допитувати, обвинувачувати
295
 in te rru m p o , ru p i, r u p tu m , ere розривати,
розбивати, розл ам увати , р о зр іза т и
in te rs u m , fu i, esse бути, знаходитись,
бути п рисут нім , брати участь
in te r v a llu m , і n п р о м іж о к , віддаль, ін ­
тервал
in te rv e n io , v e n i, v e n tu m , їге приходити,
з ’явл ят и ся, вміш уватись
in te s tin u s , a, u m внутрішній , я , е, м іж ­
усоб н и й , а, е
i n t im u s , a, u m (superi, до in te rio r) най­
глибший, а, е, щирий, а, е
in t o le r a b ilis , е непереборний , а, е, не­
стерпний, а, е
in to le ra n s , a n tis нетерплячий, а, е,
нестерпний, а , е
in to llo , -, -, еге піднімати
in tr a з а с с . всередині, в середину, п р о ­
тягом
in tr o ad v . всередину, всередині
in tro d u c o , d u x i, d u c tu m , еге вводити,
приводити
in tu s ad v . всередині, всередину
in u n d o , S v i, a tu m , are наводню вати,
затоплю вати, заповню вати
inurg eo , ursi, ere тіснити, нападати,
t бити рогам и (L u c r.)
in u s it a t u s , a, u m невживаний, a, e,
небувалий, a, e, незвичайний, a, e
I n u t il i s , e некорисний , a, e, непридат­
ний, a, e, шкідливий, a, e
in v a d o , v<Ssi, v a s u m , ere нападати, втор­
гатись, входити, вступати
in v e n io , v e n i, v e n tu m , їг е знаходити,
зіткн ути ся, здобувати
in v e n tu m , і n ви н ахід , відкриття
in v e n tu s , us m = in v e n tu m
in v e rto , v e rti, versum , ere перевертати,
повертати
in v e s tig o , a v i, a tu m , are відш укувати
п о сл ід ах, розвід у вати , дізнаватись
in v ic tu s , a, u m непереможний , а , е, не­
поборний , а, е, непохитний, а, е
in v id e o , v i d i , vTsum, еге дивитись з не­
д об рози чл и вістю , заздрити
i n v id ia , ae f зазд ріст ь , н ен ависть, зл оба
in v is u s , a, u m ненависний, а, е, огид­
ний, а, е, ворож ий , а , е
in v i t o , Svi, a tu m , are зап рош у ват и ,
п роп он увати , викликати
i n v i t o ad v . м им овол і, всуп ереч б а ж а н ­
ню
in v it u s , a, u m небажаний, а, е, виму­
шений, а, е
in v o co , a v i, a tu m , Sre називати, ім ену­
вати, закликати, зап рош у вати
296
iocus, і m ж а р т , г р а, р озв аг а
io d u m , і n йод
ipse, a, u m сам, сам а, саме
ira, ae f зл об а, гнів, дратуван н я
ira c u n d ia , ae f запальність, вибух гніву
ira c u n d u s, a, u m запальний, а, е, д р а ­
тівливий, а, е
irascor, -, irasci depon. гніватись, д р а ­
туватись
Ir S tu s , a, u m розгніваний , а, е, серди­
тий, а, е
irre p a ra b ilis ,- е неповоротний, а, е, без­
п оворотн и й , а, е
ir r ig o , a v i, a tu m , are зрош уват и , н а­
водню вати, звол ож увати
irris o r,„o ris т н асм іш н и к
i r r i t a b i l i s , e дратівливий, a, e, в р а з ­
ливий, a, e
ir r it a m e n tu m , i n сп он у к ан н я , дратли­
вість
i r r it o , a v i, a tu m , are дратувати, озд об ­
лювати, спонукати
irru m p o , ru p i, r u p tu m , ere вламуватись,
вривати ся, прон икати, входити
irruo , r u i, ru itu ru s , ere в ри вати ся, ки-
^ датися, вламуватись, прям увати
is, ea, j d цей, ц я, це, він, вон а, вон о
Is m e n ias , ae m Ісменій (фіванець, друг
і сор ат н и к П ел опіда)
IsScrates, is m І с о к р а т (афінський о р а ­
тор — 436— 338 р р . до н. е., учень
Г о р г ія )
iste, ista, is tu d той, та, те, той самий,
„та сам а, тс саме
is t ic , istaec, istoc (istuc) ось цей, ц я,
це, ось той, та, те, такий, така, таке
is tic a d v . там, тут
is tin c ad v . звідти, звідси, із цього
istuc ad v . туди, до цього (питання),
п р о це
it a так, таким чином
It a lia , ae f Іт ал ія
Ita lu s , a, u m італійський, а , е
ita q u e отж е, тому, таким чином
ite m так сам о, таким ж е чином, т ак ож
ite r, itin e ris n д о р о г а , р у х , п оїзд к а,
п ерехід м арш
ite r u m ad v . ще р а з , знову
itid e m a d v . таким ж е чином, так ж е
iu b e o , iu s si, iussu m , еге н аказувати ,
п ризн ачати, встановлювати
iu c u n d e приєм но, весело, р ад існ о
iu c u n d u s , a , u m приємний, а , е, милий,
а, е
iu d e x , icis m суддя
i u d i c i u m , і n з а я в а , д он ос, доказ
iu d ic o , S v i,' S tu m , Зге ск азат и , огол о­
си ти, називати, доносити, зая в л я­
ти, свідчити
ifig u m , і n я р м о , ю гер
I u l i a , ae f Ю л ія
Iu liu s , і m Юлій
iu n c tu s , a , u m p a rt. perf. до iu n g o ad i,
близький, а , е, суміжний , а , е, з в ’я з ­
ний, а, е
iu n g o , iu n x i iu n c tu m , бге з ’єднувати,
спол учати, з в ’ язувати
lu n o , onis f Ю н о н а (д р у ж и н а Ю п іт е­
ра)
Iu p p it e r , I6 v is m Ю п іт ер (ц ар неба,
б ог ів , і людей)
iOro, a v i, a tu m , are к л яст и ся, п ри ся га­
ти, складати м ову, заклинати
itis, iu ris n п р а в о , з_акон
itfs iu ra n d u m , iu ris iu ra n d i n клятва,
п ри сяга
iu s s u s , iis m н ак аз, веління
iu s te справедливо, зак о н н о , по праву
i u s t it ia , ae f справедливість, п равосуд ­
дя
fastus, a, u m справедливий, а , е, сум­
лінний, а, е, чесний, а, е
iuv e n cu s, і m молода людина, молодий
віл
iu v e n llis , е юнацький, а, е, молодий,
а, е, юний, а, е
iu v e n is , is m , f молода людина, юнак;
молода ж ін к а , дівчина
iu v e n tu s , u tis f молодість, ю ність, мо­
лодь, юнацтво
iu v o , iu v i, iu tu m , are помагати, під-
! тримувати, радувати
iu x t a ad v . поряд , бл изько, б іл я
iu x t a з асс. б іл я , к ол о, п оряд
К м аш нє вогнище, ж итл о
K a le n d a e = Calendae
K a r th a g o = C arth ag o
L темнення
la b e fac to , a v i, a tu m , are трясти, р о зх и ­
тувати, руйнувати
L a b ie n u s , i m Л а б іє н , легат Ц е за р я
la b o r, lapsus sum , la b i depon. ковзати,
оп у ск ат и ся, котитися, падати
lab o r, oris m н ап руга, зуси л л я, п рац я,
робот а
lab o rio su s, a, u m важкий, а , е, праце­
любний, а, е, діяльний, а , е
ІаЬбго, 3 v i, S tu m , are працю вати, п р а ­
гнути, займатися, домагатися
la b y r in th u s , і m лабіринт
lac, lac tis n м олоко
L ace d ae m o (n), onis f Л акедем он, С пар-
та
L ac e d ae m o nius, і m житель м іста Л а к е ­
демон
lacero, a v i, a tu m , Зге розри в ат и , рвати.,
ламати, розбивати
lacesso, I v i (ii), It u m , ere дратувати,
турбувати, примуш увати, бити, вда­
ряти
L B c o n ic a , ae f Л а к о н ік а , Л а к о н ія
la c r im a , ae f сл ь оза, к рап л я
la c to , a v i, a tu m , are давати груди, г о ­
дувати молоком
lac u s, us m о з е р о , поет, вода, р ік а
L aeca аб о Lecca, ae m Л е к а (один із-;
сп іл ьн и к ів К атіліни)
laedo, laesi, laesum , еге пош кодж увати,.
псувати, дратувати, об раж ат и
L a e liu s , і m Лелій
la e t it ia , ae ! радість, веселість, при­
вабливість
laetor, atus sum , Згі веселитися, радіти-
laetu s, a, u m жирний, а , е, вгодований,.
а , е, квітучий, а , е, багатий, а, е
la m b o , la m b i, la m b it u m , еге лизати,,
ссати
Lam psacus(os), і f Л ам п сак (місто у п ів ­
нічно-східній частині Геллеспонта)
lS p illu s , і m камінець, дорогоцінний
кам інь
la p is , id is m (р ід к о f) кам ін ь, м арм ур,.
Дорогоцінний кам інь
lapsus, a, u m p art. perf. д о lab o r
lap sus, us m к ов зан н я, повільний ру х,.
п ад ін н я, помилка
13г, laris m л ар , дух-хоронитель, д о­
large вдосталь, щ едро, част о, сильно
larg io r, It u s sum , I r i depon. щ едро да­
вати, роздавати, дарувати
late ш и р ок о, довго
la te b ra , ae f сх ов ан к а, притулок, з а ­
late o , u i, -, еге ховатися, бути невідомим
L a t in e по-латині
L a t in u s , a, u m латинський, а , е
la t it u d o , In is f ш и ри н а, протяж н ість,
обш и рн ість
L a t iu m , і n Лацій (область, центром-
я к о ї був Рим)
L S t6 n a , ae f Л ат он а (д р у ж и н а Ю п іт е р а,
мати А поллона і Д іа н и )
 satro, 5 v i, S tu m , are гавкати, репету­
вати, гарчати
Шїго, onis m розбій ник, бандит, най­
маний в оїн
la t r o c in iu m , і n розбій , п ограб у ван н я
la t u s , a, u m ш ирокий , а , е, обширний,
а , е, протяжний , а , е
la tu s , Sris n ст о р о н а , б ік
•la u d a b ilis , е похвальний, а, е, славний,
а, е
la u d a t io , onis f х в ал а, сл ава
la u d a to r , oris m той, який відгукується
з п охв ал ою , п рихил ьн ик
la u d o , a v i, a tu m , are хвалити, п росл ав ­
ляти
la u ru s, і f л аврове дерево, л авр
laus, la u d is f п охв ал а, просл авл ення,
^ с_лава, честь
L a v in ia , ае і Л а в ін ія (друга д ру ж и н а
Е н е я)
la v o , l a v i , la u tu m , аб о la v a t u m , Sre
мити, купати, зрош у ват и
-laxus, a, u m просторий , а , е, тривалий,
а, є, обширний , а, е
le c tio , onis f зб и р а н н я , в и б ір, читання
le c t ito , a v i, a tu m , are часто читати,
читати вгол ос, вимовляти
le c tu s, a, u m p a rt. perf. до lego; ad i.
вибраний, а, е, добірний, а , е, від­
мінний, а, е
.lectus, і m л ож е, л іж к о , перен. шлюб,
катаф ал к
le g atio , onis f посол ьство, д оручен н я,
п осад а легата
legatus, і m п осол , легат, пом ічник го­
л овн оком анд ую чого
W g io , onis f легіон
le g o, le g i, le ctu m , йге збирати, в и б и ра­
ти, читати
Jente_ п овол і, спокій но
leo, onis m л еви
L e o n id a s i L e o n id a , ae m Л еон ід (з 491
p. д о н. e. ц ар С парти, зах и сн и к
Ф е р м о п іл проти К сє р к са )
le p u s , oris m , f заєць
le v is , e гладкий, a, e, рівний, a, e
le v is, e легкий, a, e, спокійний, a, e,
нездоровий, а, е
le v it e r легко
le vo , a v i, a tu m , Sre полегш увати, пе­
рен . зменшувати, осл абл яти
le x , legis f за к о н , п рави л о, принцип
lib e llu s , і m к н и ж ечк а, невеликий твір
'lib e n s , e ntis той, щ о робить охоч е
lib e n te r охоче, з задоволенням
298
lib e r , bSra, b e ru m вільний, а, е, неза-
ц лежний, а, е
lib e r , li b r i m к н и ж к а, твір
lib e r a lis , е вільний, а, е, ввічливий, а,
е, щедрий, а , е
llb e rS H ta s , atis f бл агородність, доб­
рот а, щ едрість
llb e r a lit g r пристойно, ввічливо, л ас­
каво
lib e r e вільно, необм ежено, безп ереш ­
кодно
lib e r i, 5 rum m діти
lib e r o , a v i, S tum , Sre звільняти, від-
п у скаги ,
lib e rta s , a tis f вол я, свобод а, щ ирість,
відвертість
lib e r t in u s , a, u m вільновідпущ еник,
„ a, e u
l i b i d o , in is f б а ж а н н я , прагн ен н я, при­
страсть
L i b i t i n a , ае f Л іб іт ін а (богиня мерт­
вих, смерті і п ох ор он ів )
lib s , lib is m ліб, південно-західний в і­
тер
li b u m , і n п иріг, жертовний п иріг, к о р ­
жик
lic e n t ia , ае f св обод а, п р ав о, свавілля
L ib y a , цае f Л ів ія
lic e t, l i c u i t , licere дозволено, м ож н а,
м ож л и во
lic to r, oris m л ік т ор, член свити в и ­
щ и х рим ських чиновників
lig n e u s , a u m д ерев’яний, а, е
lig n u m , і n деревина, дерево, к ол од а
L jg u r , firis m , f л іг у рієц ь , лігурій ка ;
lim e n , in is п 'п о р іг , д вері, вхід
lim o s u s , a, u m багнистий, а, е
lin e a , ае f нитка, ш н у р о к , л ін ія , р и ск а,
к орд он
lin g u a , ае f м ова, я з и к , г ов ір к а
lin g u la , ае f я зи ч ок , ремінний язи ч ок
lin te r, tris f човен
liq u id u s , a, u m рідкий, а, е, водяний,
а , е, прозорий , а , е
litt e r a , ае f б у к в а, почерк
litte ra e , a r u m f лист, н ау к а, л ітература
lit u s , oris n морський берег, у зб е р е ж ж я
L i v i u s (T itus), і m Лівій (Тіт), автор
р и м сь к ої іс т о р ії
lo c u p le to , a v i, a tu m , аге збагачувати,
постачати
16cus, і m м ісце, p lu r. lo ci; м ісце, р о з ­
діл, у р и в ок , реченн я, дум ка, р ї.
lo ca n: ок ол и ц я, м ісце в ч е р з і, ста­
новищ е, п оход ж ен н я
longe далеко, вдалину, вдалині
lo n g it u d o , in is f довж и н а, п ротяж н ість,
тривалість
lo ng us, a, u m довгий, а , е, великий, а,
е, глибокий, а , е, високий, а, е
lo q u o r, lo cu tu s , sum , lo q u i d epo n. г ов о­
рити, р озк азу в ат и , називати
lo to s (lo tu s), i f лотос
luceo, lu x i, -,' ere світити, сяяти, бли­
щати
L u c ife r, i m Л ю ц иф ер (бог р ан іш н ь ої
зір к и )
L u c re tia , ае f Л у к р е ц ія (д р у ж и н а Тар-
к в ін ія К оллатіна)
L u c re tiu s Carus — Лукрецій К а р —
90— 55 р р . до н. е., поет, ф іл ософ ,
автор поеми « П р о п р и р од у речей»
lu c ta to r, oris m борець
lu c to r, atus sum , ari depon. б орот и ся,
зм агатися
lu c tu o s u s , a, u m сумний, a, e
lu c tu s , us m ск орбот н е г ол осін н я , ви­
словлення ск орбот и , траурний одяг
lu c u le n tu s , a, u m світлий, а , е, я с к р а ­
вий, а, е
lu cu s, і m священний гай
lu c u s , us m світло, день
In d o , 1Usi, lu s u m , ere грат и ся, танцюг a-
ти, ж артувати
lu d u s , і m г р а, р о зв а г а , ж а р т , змагання
lu m e n , in is п світло, світило, поет.
день, світильник, см олоскип
lu n a , ае f м ісяц ь
lu o , lu i, lu itu ru s , бге омивати, очищати,
заплатити
lu p a , ае f вовчиця
lu p u s , і m вовк
luso r, oris m гравець, ж ар т ів н и к
lu stro , a v i, a tu m , are освячувати , очи­
щ увати, покутувати ж е р т в оп ри н о­
ш енням
lu s tr u m , і n ж ерт в оп ри н ош ен н я, п’я ­
ти річч я
lu s tr u m , і n багн о, т р ясов и н а, лігво
lu x , lucis f світло, освітлення, блиск
lu x u r ia , ае f р о зк іш , пиш ність, з а р о ­
зум ілість
lu x u rie s , ei f = lu x u r ia
lu x u rio s e р о зк іш н о , пиш но, за р о зу м іл о
L y c e u m , і n Лікей
L ycurgus, im Л ік у р г (спартанський цар)
L y d ia , ае, f Л ід ія
ly ra , ае f л ір а
L y s an d e r, dri m Л іс а н д р (спартанський
полководець в 407— 394 р р . д о н. е.)
L y s im a c h u s , і m Л іс ім а х (полководець .
О л ександ ра)
М
M ace d o , o nis m македонець
M a c e d 6 n ia , ае f М акед он ія
m ac e ro , a v i, a tu m , are робити м ’яким,
розм очуват и, знесилювати
m a c h in a , ае f м еханізм , зн ар яд д я, м а­
ш ина
m a c h in o r , Stus sum , ari творити, виго­
товляти, придумувати
m ac to , a v i, a tu m , are прославляти,
вш ановувати, вбивати, знищити
m a c tu s , a, u m прославлений, а, е
m ad e o , u i, -, еге бути м окрим , вогким,
п росяк н ути
M aecenas, atis m М еценат (близький
друг А вгуст а, покровитель Вергі-
л ія , Г о р а ц ія та ін ш и х поетів)
M a e o n ia , ае f М е он ія (ст ара н азва Л ід ії)
M a e o n id e s , ае m меонієць, лідієць (пе­
ре в а ж н о Г )
M a e o n iu s, a, u m меонійський, а , е, л і­
дійський, а, е, гомерівський, а, е
m aereo, u i, -, еге сумувати, ж у р и т и ся ,
тужити
m aeror, oris m сум, ж у р б а , ж ал ь
m a e s t it ia , ае f сум
m aestus, a, u m печальний, а , е
m ag is більш е
m ag iste r, tri m вчитель, начальник,
правитель
m a g is tra , ае f вчителька, наставниця
m a g is tra tu s , us m д е рж ав н а посад а,
чиновник, начальник, представник
влади
m a g n a n im u s , a, u m благородний, а, е
m a g n if ic u s , a, u m розкіш ний , а, е,
славний, а , е, знаменитий, а, е
m a g n it u d o , in is f величина, значна
к іл ьк ість, сила
m ag no p e re д уж е, великою м ір о ю
m a g n u s , a, u m великий, а, е, крупний,
а, е
m a g u s , і m маг, ж рец ь , ч ар ів н и к
m aio re s, u m , m предки
M S iu s , і m травень
m a le погано._ нещ асливо, невдало
m a le d ic o , d ix i , d ic tu m , еге л ихосл о­
вити, ганити, лаяти
m a le d ic tu m , і n лайка, ганьба
m a le d ic u s , a, u m лихослівний, а, е
m a le f ic iu m , і n зл од іян н я, злочин, вчи­
нок
malignus,- a, u m злий, а, е, згубний, а , е
m a lle S lu s , і, m м олоточок, п а р о ст о к
299
 п 3!o, m a lu i, m a lle більш е баж ати,
^ воліти, надавати переваги
m a lu m , і п зл о, недолік, біда, нещ астя
m a lu m , і n плід, я б л у к о
m a lu s , і f яб л у н я, плодове дерево
m a lu s , a,_ u m поганий, а, е,. злий, а, е,
безсовісний , а , в
m a n d o , a v i, a tu m , Зге передавати, д о­
вірят и
тапй п in d e cl. р а н о
т З п Є р а н о , ран к ом
m an eo , m a n s i, m a n s u m , gre зал иш ати­
ме», тривати, зб ер іг ат и ся
m a n ip u lu s , і m м ан іп ул (загін в оїн ів)
M a n liu s (M arcus C a p ito lin u s ) М а р и Ман-
лій Капітолійський (консул 392 р.
до н. е., врят ув ав Капітолій від ніч-
_ н ого н ап ад у галлів)
m a n o , 3 v i, a tu m , Зге текти, литися,
с~пумувати
M a n iin e a , ae f М ан т ін ея (місто у сх ід ­
ній А р к а д ії, м ісце перемоги і смер-
^ т і Е п ам ін он д а у 362 р. до н. е.)
m a n u m itt o , m is i, m iss u m , Єгє від пус­
кати на волю
m a n iis , us f р у к а
M a rfith o n ; onis f М а р а ф о н
M a ra th o n iu s , a, u m марафонський , a, e
M a rce llu s, i m М арцелл
M a rcu s, i m М а р к
m a re , is n м оре, морський берег
m a r in u s , a, u m морський, a, e
m a r it im u s , a, u m морський , а, е, п ри­
морський, а , е
m a r it u s , a, u m шлюбний, а, е, п о д р у ж ­
ній, а , е
m a r it u s , і m м у ж , чол овік
M a riu s (C aius M arcus) М арій (Гай М а ­
рій), перемож ець Ю гурти
m a rm o r, oris n м ар м у р, вироби з мар-
м ура
M ars, M a rtis m М а р с (сп оч атку бог-
п окровител ь богів і стад, бог війни
у римлян)
M a rtiu s , a, u m присвячений, а, е М а р ­
су , березневий, а, е, войовничий,
а, е
m S te r, tris f мати, мати с ім ’ї
m a tg r ia , ae f м ат е рія, речови н а, крам ,
тканина
m a t r im o n iu m , і n шлюб, п о д р у ж ж я
m a tro n a , ae m , м атрон а, ш ан ован а
з а м іж н я ж ін к а
M a tr o n a , ae m М а т р о н а ( р ік а в Гал л ії)
т З Ш г е св о єч а сн о , р а н о , с к о р о
m a tu r ita s , a tis f зр іл іст ь , спілість
300
m a tu ro , S v i, a tu m , Зге робити зріл и м ,
m e n tio r, It u s sum , I r i говорити неправ­
д озрів ат и , поспіш ати
m S tu ru s , a, u m дозрілий, а , е, д осп і­
лий, а , е, вчасний, а, е
m a x im e найбільше, надзвичайно, д о с­
к он ал о
m a x im u s , a, u m (m a x u m u s , a, u m ) su­
peri. до m ag n u s , a, u m
M a x im u s , i m М аксим
m e am e t, m e ap te підсилені ф орм и до
m ea
M edea, ae f М ^дея
m £d e o r, -, gri л ікувати, зціляти
m e d ic a m e n tu m , i n ліки, лікувальний
з а с іб
m e d ic in a , ae f л ік увал ьна н а у к а , ме­
дицина
m 6 d ic u s , i m л ік ар
m e d io c r ita s , atis f посередність, п ом ір ­
кован іст ь, незначність
m e d io c rite r посередньо, п ом ір к ов ан о
m e d iu s , a, u m середній, а, е, централь­
ний, а, е
M e d u s, і m мідянин
m e i, m e llis n мед
m e lio r , ius com p. до bonus
M e lp o m en g , es, f М ельпомена (м уза т р а­
гедії і л ір и ч н о ї п ое зії)
m e m b ra n a , ae f об ол он к а, переділка
m e m b r u m , і n член (тіла), тіл о, ч а с­
тина
m e m in i, m e m in is s e пам’ятати, згаду­
вати
m e m o r, oris пам ’ ятаючий, а, е, в р а х о ­
вуючий, а, е, вдячний, а, е
m e m o r a b ilis , е п ам ’ ятний, а, е, чудо­
вий, а , е
raSm oria, ae f п ам ’ять, здібність за п а ­
м’ ят ов у ван н я, спомин
m e m o ro , 3 v i, a tu m , are нагадувати,
згадувати, називати, р озк азу в ат и
M e n a p ii, o ru m m м ен ап ії (бельгійське
плем’ я)
m e nd ax , Scis брехливий, а, е, оманли­
вий, а , е
M e n e la u s , і m Менелай (ц ар Спарти)
m ens, m e n tis f р озу м , мислення, глузд,
думка
m ensa, ae f стіл, л ава, вівтар
m ensis, is m м ісяц ь
m ensor, oris m землемір
m e n s u la , ae f столик
. m ille s im u s , a, u m тисячний,, а , е
m e nsura, ae f ви м ір, м ір а , величина,
д овж и н а, віддаль
m e n ta (m e n th a ), ae f м ’ята
ду, вигадувати, б рехл иво свідчити,
робити наклеп
m eo, a v i, S tu m , are ходити, проходити,
йти, рухати
m e rcator, oris m купець, покупець,
скупник
m e rcS tu ra , ae f торгівл я, придбання
m e rcS tu s, us m торг, т оргів л я, ри н ок,
ярм арка
merces, edis f плата, вин агород а
M e rc uriu s, і m М еркурій (покровитель
гімйаетики, торгівлі і к р асн ом ов ­
ства)
m ereo, r u i, r it u m , еге бути гідним, з а ­
слуговувати, заробл яти
merges, itis f сніп
m ergo, m ersi, m e rsum , ere зан урю вати,
оп ускати, ховати
m ergus, i m н и рок (водоплавний птах)
m e rid ie s , ei m полудень, південь, се­
редина
m e r ito , 3 v i, -, Зге зароб л ят и , отрим у­
вати
m e r it o a d v . засл у ж е н о, справедливо
m e r itu s , a, u m p a rt. perf. до^тегео: adi.
заслужений , a, e, гідний, a, e
m e ru m , i n чисте, не зм іш ан е з водою
вино
m e ta m o rp h o s is , is f м ет ам орф оза, пере­
т ворення
m e lio r, Tus com par, до b o n u s , a, u m
m e to ? m essui, m essum , ere косити, ж а ­
ти, збирати (з поля)
m e tu o , u i, (u tu m ), ere б оят и ся, л як а­
тися, турбуватися
m e tu s , us m ст рах , побою в ан н я
m e us, a u m мій, м оя, моє
m ic o , c u i, -, Sre блискати, блищати,
іск р и т и ся
m ig ro , a v i, S tu m , are переїж д ж ати , пе­
реселятись
m llg s , it is ,m воїн , боєць, піхотинець ^
f n ili t a n s j' e військовий, a, e, воєнний,
a, e
m i l i t i a , ae f похід, вій на,_вш ськова
сп р а в а , військо, loc. m i l i t i a e на
війні
m i l i t o , 3 v i, a tu m , are бути воїн ом , пе­
ребувати на військовій сл у ж б і,
служити __
m ille тисяча
M llo ,% n is m М і лон (народний трибун у
57 р . дО.н. е.)
M iltia d e s , i s m М іл ьт іад (династ в Х е р ­
сон е сі 518— 493 р р . до н. е.,_ пере­
можець у битві з персам и під Ма-
u р аф он ом у 490 р. до н. е.)
M in e r v a , ae f М ін е р в а (богиня-покро-
вителька н аук і мистецтв, ремесел,
u au т а к о ж війни)
m l n l m S найменше, м інім ально
m i n i m u * , a, u m найменший, а, е, дуж е
малий, а, е
m in o , S v i, S tu m , Зге = m in o r
m in o r , 3tus sum , Sri — заг рож у в ат и
M in o s , ois m М ін о с (син Є вроп и і Ю п і­
тера, ц ар К ріт а)
M in o ta u r u s , і m М ін от ав р (напівлюди-
на-напівбик, х а р ч у в а в с я людським
м ’ясом )
m in u o , u i, u tu m , Єгє зменш увати, о б ­
меж увати, ослабляти
m in u s a d v . менше
m i r a b i l i s , е гідний, а, е подиву, незви­
чайний, а, е, нещасний, а , е
m ir o r , atu s sum , Згі дивуватись
m ir u s , a, u m — дивовижний, а, е
m isceo, m is c u i, m ix t u m , еге міш ати,
зміш увати
m is e r, era, erum нещасний, a, e, бід-
ний, а, е, жалюгідний, а, е
m is e re t, -, ere im pers. ж ал ь
m is e r ic o r d ia , ae f м илосердя, ж ал ь,
u співчуття
m is e ric o rs , cordis милосердний, а, е,
„ повний, а, е співчуття
m ise ro r, atu s sum , Згі висловлювати
співчуття, оплакувати, ж ал іт и
M ith r id a te s , is го М ітрід ат (ц ар П он т у,
непримиренний в ор ог Р и м у) у
M it h r id a t lc u s , a, u m ad ie ct. до M i t h r i ­
dates
m itt o , m is i, m issum , ere кидати, п оси ­
лати, відправляти
m ix t io , onis f зм іш ув ан н я, сум іш
m ix tu s , a, u m p art. perf. до m isceo
m o d e rate п ом ірн о, в м ір у
m o d e ratus, a, u m p art. perf. до m o d e ror
m oderor, atus sum , Згі затрим увати,
загнуздувати
m o d e stia , ae f п ом ір к ов ан іст ь , р озсу д ­
ливість, об ереж н іст ь
m odestus, a, u m поміркований , a, e,
розважний , a, e
m o d ic u s , a, u m поміркований , а, е, се­
редній, я, є, невеликий, а, є, неви­
сокий, а, е
m o d iu s , і m модій (рим ська м ір а си п у­
чих тіл)
m o d o тільки щ о, недавно
301
m 6 d u s, i m м ір а , о б ’єм, величина
m o e n ia , iu m n м ісь к і стіни, у к ріп л ен ­
ня
m o le s , is f м аса, ск ел я, величезна сп о­
ру д а
m o le s tia , ае f неприємне почуття, ду­
ш евна м у к а , пригн ічен ня
m61estus, a, u m обтяжливий, а , е, т я ж ­
кий, а , е, гнітючий, а , е
m o llio , I v i (ii), T tum , Tre р о з м ’ я к ш у в а ­
ти, розм ин ати, плавити, р о з в а р ю ­
вати
m o llis , е м ’ який, а , е, ніжний, а, е,
гнучкйй, а , е
M olossus, a, u m м ол ось к а со б а к а
m oneo, n u i, n i tu m , еге нагадувати,
звертати у вагу , попереджувати
m o n s, m o n tis m г о р а , гірський хребет,
скеля
m o nstro , a v i, a tu m , Sre вк азуват и, п о­
к азувати , ви к азуват и , подавати
m o n s tru m , і n зн ам енн я, зн а к , чуд о­
ви ськ о, ст рахіття
m o n ta n u s , a, u m гірський , а , е
m o n u m e n tu m , і n п ам ’ятник
m o ra, ае f зат ри м к а, зв ол ік ан н я, з у ­
пинка
m o rb u s , і m х в о р о б а , недуга
m o rdeo, m o m o r d i, m o rsu m , еге кусати,
гризти, п ож и рат и , мучити
М б г іп і, o ru m m м о р ін и (бельгійське
плем’я)
т б г іо г , m o rtu u s sum , m o ri гинути, п р о ­
падати
m 6 r ltflru s , a, u m p art. fu t. до m o rio r
m oror, atu s sum , Sri depon. зат ри м у ­
вати, звол ікати, зупиняти
m ors, m o rtis f смерть, вбивство
m o rsus, us m у к у с, к у са н н я , злість,
біль, сум
m o r ta lis , е смертний, а, е, людський,
а, е, земний, а, е
m o rtu u s, a, u m p art. perf. до m o rio r
m o r u m , i n ож и н а
m o rus, i f тутове дерево, ш овковиц я
m os, m o ris m звичай, с п о с іб ж иття,
зви чка
m o tu s , us m р у х , ваган н я, п о т р я сін н я ,
землетрус
m o ve o , m o v i, m o tu m , еге приводити в
р у х , сп он укати, викликати
m o x с к о р о , н езабаром , згодом, потім,
п ізніш е
m u lce o , m u ls i, m u ls u m , еге гладити,
обл изувати, пестити, за с п о к о ю ­
вати
Х02
m u lie r , eris f ж ін к а , за м іж н я ж ін к а
m u l t i f i d u s , a, u m розділений, а, е на
багат о частин
m u lt im o d is a d v . р ізн ом ан іт н о, різн и м
способом ,
m u ltlt Q d o , in is f велика кількість, ма­
с а , численна а р м ія
m u lto , a v i, a tu m , Sre к арати , ш т раф у­
вати, к он ф іскув ат и
m u lt u m a d v . б агато, сильно, часто
m u ltu $ , a, u m численний, а , е, великий,
а , е, повний, а, е, обширний, а, е
m Q lu s, і m мул, в ’ю чак
m u n d u s , і m світ, всесвіт
m u n io , I v i (ii), T tum , Ire у к ріп л ю в ати ,
захи щ ат и , прокладати (дорогу)
m u n it i o , onis f у к ріп л ен н я, буд уван н я
■ ук ріп л ен ь
m u n it u s , a, u m p a rt. perf. до m u n io a d i.
укріплений, a, e, захищений, a, e
m u n u s , Sris n о б о в ’ я з о к , сл у ж б а, п о с а ­
да, повинність
m u r m u r, uris n б урм от ін н я, гуд ін н я,
рев , ш ум , свист
m u ru s , і m ст ін а, м ур, вал
m u s, m u ris m м иш а, дрібний х и ж а к
M u sa , ае f М у з а , поетична п існ я , пое­
ма
m u s ic a , ае f мистецтво, музичне мис­
тецтво
m u s ic a , o rum n м у зи к а, музичне мис­
тецтво
m u t a b ilis , е мінливий, а , е, непостій­
ний, а, е
m u to , a v i, a tu m , Зге зм іню вати, п р о­
міняти, обм іняти
m u tu s 1, a, u m мовчазний, а, е, б езсл о­
весний, а, е, німий, а , е
m u tu u s , a, u m позиковий, а, е, взятий,
а, е у б орг , взаємний, а, е
N мірний, а, е, безмірний, а, е
n a m б о, дійсно, сп р ав д і, а саме
n a m q u e б о , дійсно, сп равд і
nanciscor, n a ctu s s u m , cisci в и п ад к ов о
отримати, знаходи ти, н аш товху­
ватися, нападати
n a ris, is f н ізд р я , н іс
narro, a v i, a tu m , are розп овід ати, по­
відомляти, говорити
nascor, n a tu s s u m , nasci depon. н а р о ­
дж уватись, походити, зарод ж ува­
тись, починати
N a s ic a (S c ip io ), ae m Н а з ік а (С ц іп іон ),
д руг поета Е н н ія
n
ata
lis
, е той, та, те, який, а, е ст осу­
ється н арод ж ен н я, рідний, а, е,
вітчизняний, а , е
n a tio , 5nis f п оход ж ен ня, р ід , плем’ я ,
н арод , нація
n a to , a v i, a tu m , Зге плавати
n a tu ra , ае f п р и р од а, природжений на­
хи л , х ар ак т ер
n a tu s , a, u m народжений, а, е, п р и р о ­
джений, а, е
n S tu s , us m н арод ж ен н я, n a tu рокам и,
з а віком
п
5v
aiis
, е
,
n a u ta , ае m м о р я к , м ат рос
е морський, а,
а , -е, мореплавний, а , е
морехідний,
n a v ig a t io , onis f плавання (на к ораб л і),
м орепл аван н я
n a v ig iu m , ii n суд но, п лавання (на суд­
ні)
n a v ig o , S v i, a tu m , are плисти на судні,
перепливати
n a v is , is f корабел ь , судно
n S v is lo ng a військовий к орабел ь
n a v is o neraria вантаж не судно
N a x u s (N axos), і f Н а к с о с (найбільший
із К ік л ад ськ и х ост ров ів)
пе (питальна частка) чи; videsne? чи
бачиш ?
пе і пе (заперечн а частка): 1) ad v . ні,
2) co n iu n . щ об не
N e a p o lis , is f Н еап ол ь
п е с і не, т ак ож ні
necessarius, a, u m необхідний, а, е,
потрібний, а, е
ngcesse н еобхід но
necessitas, a tis f необхід ність, немину­
чість
n e c o ,'S v i, a tu m , Зге вбивати, знищ увати
ne ctar, aris п нектар, напій богів
n e fa riu s , a, u m нечестивий, а, е, зл о­
чинний, а , е , беззаконний , а , е
nefSs 'in d e c l. б е зз а к о н н я , зл од іян н я,
г р іх
nef3s est нечестиво, г р іш н о , недозволе-
н о, не м ож н а
n e g a tio , onis f заперечен н я
ne g le go , e x i, e c tu m , бге н ехтувати, ста­
витися з презирством
n e g o , a v i, S tu m , Зге зап е р еч у в ат и , від­
мовляти
n S g o tiu m , і n зан ят т я, с п р а в а , р об от а,
діял ьн ість
n g m o , in is н іхт о
nepos, otis m вн ук , п р а в н у к , н ащ а­
док
N e p o s , o tis m H e n o c , C o rn e liu s N epos
К орнелій H en o c (94— 24 р р . д о
н. e ., римський іст ори к )
N e p tu n iu s , a , u m adiect..-до N e p tu n u s
N e p tu n u s , i m Н еп т ун , бог м о р ів і всіх.
водоймищ
n e q u a m a d ie c t. in d e c l. н іч ог о не в а р ­
тий, а , е, негідний, а , е
n e q u a q u a m a d v . ж одним чин ом , ніяк».
зо в с ім ні
ne q ue і не, т а к о ж ні
"nequeo, I v i (ii), It u m , Ir e не мати зм оги
n e q u iq u a m a d v . н ад арем н о, б е зу сп іш ­
н о, б езк ар н о
n e q u ite r м арнот рат но, поган о
N ero, o nis m Н е р о н T ib e rius C lau d iu s .
N ero Тіберій Клавдій Н е р о н в (54—
68 р р . н. е. римський ім п ератор)
N e rv ii, o ru m m н е р в ії (плем’ я в G a l lia
B elgica)
nescio, I v i (ii), itu m , Ire не знати, не-
бути знайомим, не розум іт и
N estor, oris m Н е ст ор (цар П іл о с а ,
у ч а с н и к Т р о я н с ь к о ї війни)
ne u див. neve
n g u te r, tra , tru m ні один, а, е з двох,,
грам , середній, я, є
n e u tr a lis , е грам, середній, я , е
ne vg (neu) і не, і щ об не
n e v e ... neve н і... ні
nex, necis f н асильницька смерть, вбив­
ство, . страта
n id us', і m гніздо, ж итло
-niger, gra, g ru m чорний, а, е, темний,.
а, е, скорботний, а, е
n i h i l (nil) н іщ о
N ilu s , і m Н іл (р ік а в Єгипті)
n im b u s , і m х м ар а, туман, вітер,
буря
n i m is a d v . надто, н адм ірн о, надзвичай­
но
n im iu s , a, u m надто великий, а, е, над­
N io b a , ае f і N io b e , es f Н іо б а
n is i я к щ о не, оск іл ьки не, х іб а не
n ite o , u i, -, еге блищ ати,_блискати
n ito r , n ix u s (nisus) sum , n i t i depon. н а­
магатися, наполягати
n i x ^ n iv is f сніг
n o b ilis , e знатний, a, e, знаменитий,
a, e, відомий, a, e, славний, a, e
n o b ilit a s , atis f знатність, родовитість,
знать
п бсео, u i, c it u m , ere шкодити, пере­
ш кодж ати
n o ctu вночі
n o c tu r n u s , a, u m нічний, a, e
n o lo , n o lu i, n o lle , не хотіти, не баж ати
n o m S n , in is n ім ’ я, н азв а, найменуван­
ня
n o m in o , a v i, a tu m , are називати, най­
менувати, огол ош увати
аог, не, ні
N onae, a r u m f Н о н и , 5-й аб о 7-й день
м ісяц я (у б е р езн і, трав н і, липні,
ж овтн і)
.no nag esim us, a, u m дев’яностий, а, е
n o n a g in ta дев’ян ост о
n o n d u m ще ні
n o n n e чи ні? чи не?
n o n n u llu s , a, u m деякий, а, е, інший, а, е
n o nu s, a, u m дев’ятий, а, е
mos — ми, nosm et — підсилення до nos
nosco, n o v i, n o tu m , ere знайомитися,
пізнавати, вивчати, знати
no ste r, no stra, n o stru m наш , н аш а, наш е
n o t it i a , ae f знайомство, відомість, сл а­
ва, зн ан н я, поняття
n o t it ie s , ei f = n o t it ia
n o to , a v i, a tu m , are позначати, зап и­
сувати, писати
n o tu s , a, u m p art. perf. до nosco
N o tu s , i m сильний південний вітер
n o v e m дев’ять
N o v e m b e r, bris m листопад
n o v i, novisse perf. до nosco
n o v ie s дев’ять р а з ів
n o v ita s , a tis f новин а, н овизн а, незви­
чайність
n o vus, a,-um новий, a, e, небувалий, а, §
n o x , no ctis f н іч, поет, нічний спокій
no x iu s, a, u m шкідливий, а, е, вину­
ватий, а, е
■nubes, is f хм ар а, туча
n u b o , n u p s i, n u p tu m , 6re покривати,
загортат и, виходити за м іж , о д р у ж у ­
ватись
n u d o , S v i, a tu m , are оголювати, р о з ­
дягати, сп у стош увати
n u d u s , a, u m голий, а, е, непокритий,
а, е, неозброєний , а, е
n u llu s , a, u m ж оден, ж од н а, жодне,
ніякий, а, е
пй т невж е, чи?
N u m a P o m p iliu s , ae, і т Н у м а П ом л і­
лій (другий римський ц ар)
N u m a n t ia , ae f Н у м а н ц ія (місто в І с ­
пан ії)
n u m £ n , in is n кивок, зн ак , воля богів
n u m e ro , S v i, a tu m , are раху в ат и , н а ­
рахов у в ат и , п е ре рах ов у в ат и , оп ­
лачувати
304
n u m erus, і m число, кількість, ритм
N u m it o r , oris m Н у м іг о р (цар Альби
Л онги)
n u m q u a m н іколи
n u n c^a d v . тепер, в даний час
n u n d in a e , 3 ru m f нундіни, ри н к ов і дні,
р и н о к , торгівля
n u nq ua m a d v .= n u m qu am
n u n tio , a v i, a tu m , are повідомляти,
огол ош увати, доповідати
n u n tiu s , i m вісн ик, вістка, повідом­
лення
n u pe r ad v . недавно, перен. р ан іш е
n u p tia e , S ru m f весілля, од руж ен н я
n u ru s, fis f невістка
n u sq u a m ніде, нікуди
n u tr io , i v i (ii), itu m , їге — годувати,
вирощ увати, виховувати
n y m p h a , ae f i n y m p h e , es f нім фа
O o b tu n d o , t u d i, tu s u m (tu n s u m ), ere би­
o (oh!) o! axi
o b з а сс . перед, вн асл ід ок, задля
o bduco, d u x i, d u c tu m , ere приводити,
підводити, проводити
obeo, ii ( iv i) , it u m , ire входити, всту­
пати, приходити
obfero = offero
o b ic io = o b iic io
o b iic io , ieci, iec tum , ere кидати вперед,
виставляти вперед, протягувати
o b liq u u s , a, u m боковий, а, е, н еп р я­
мий, а, е, кривий, а, е
o b l] v io , o n i s j забуття, ам ністія
o b liv is c o r, litu s sum , llv is c i, depon.
забувати, не пам’ ятати
obm utesco, m u tu i, -, ere німіти, зати­
хати
o b o e d ie n tia , ae_f п о к о р а _
oboedio, i v i ( ii) , it u m , їг е сл ухатися,
кори т и ся, п ід п оряд ковув атися
obruo, ru i, r u tu m , ere завалю вати, за ­
кидати, засипати, заривати
obsecro, a v i, a t u m , are просити, моли­
ти, благати, заклинати
obscuro, a v i, a tu m , are затемнювати,
затьм арю вати, приховувати
obscurus, a, u m темний, а, е, п ри хов а­
ний, а, е
obsequor, quQtus (cutus) sum , sgqui de­
pon . поступатися, слідувати, пова­
жати
observo, 3 v i, S tu m , Sre спостерігати,
слідити, зберігати
obses, id is m (іноді f) зал ож н и к , п ор у ­
читель
o b sid e o , sedi, sessum, ere населяти, ж и ­
ти, володіти
o b s id io , onis f облога
o b s id o , sedi, sessum, ere займати, ов ол о­
діти, обложити
obsisto, s t i t i, -, ere ставати поперек,
загород ж ув ати
obsto, o b s t iti (s ta tu m ), -, are проти­
стояти, протидіяти, переш коджати
obstrepo, stre p u i, s tre p itu m , ere ш умі­
ти, гудіти, завивати
o b sum , fu i, esse шкодити, п ереш к од ж а­
ти
obtem pero, a v i, a tu m , are слухатись,
п ідкорятись
o b tin e o , t in u i , te n tu m , ere володіти,
на'селяти, займати, мати
o b trunc o , a v i, a tu m , are об різуват и ,
. .об руб увати , вбивати
ти, вдаряти, притупляти, приглу­
ш увати
o b v ia m ad v . н азуст річ , напроти
o b v iu s , a, u m зустрічний, а, е, проти­
лежний, а, е
occano, c a n u i, -, еге сурмити, заграти
на трубі
occasio, onis f випадок, привід, нагода
occasus, a, u m part. perf. до occido
occasus, us m зах ід , зах ід сон ц я
o ccid o , e id i, c is u m , ere валити, вбива­
ти, мучити
o c c id o , e id i, casum , ere падати, валя­
тися, заходити (сонце)
o cc ulto , a v i, a tu m , are ховати, п р и х о­
вувати
o ccum bo, cO bui, c u b it u m , ere падати,
о п у ск ат и ся , гинути, вмирати, з а ­
ходити (сонце)
o c c u p a tio , onis f ок у п ац ія , захоплення
occupo, a v i, a tu m , Зге займати, зах оп ­
лювати, окупувати
occurro, curri (cucurri), cursum , ere біг­
ти, поспіш ати н азу ст річ , зіткнути-
' ся , нападати
O c°a m is , і m океан
o ctav us1, a, u m восьмий, а, е
octo вісім
O cto b e r, bris m жовтень
o cto g esim us, a, u m вісімдесятий, а, е
o c to g in ta вісімдесят
o cu lus, і m ок о, погляд
o d i, — , odisse defect. ненавидіти, не ви­
носити, не терпіти
20-2494
odiosus, a, u m ненависний, а, е, п р о­
тивний, а, е
o d iu m , і n ненависть, в ор ож н е ч а
odor, oris т зап ах , аром ат
offendo, fe n di, fensum , ere вдаряти,
пош кодж увати
offensio, o nis f удар, пош кодж ення
offero, o b t u li, o b la tu m , offerre пред­
ст авл ят и , пред’являти
o ffic io , feci, fectum , ere перегород ж у
вати, зав аж ат и , переш кодж ати,
протидіяти
o ffic iu m , і n об о в ’я з о к , повинність,
сл у ж б а, посада
o ffun d o , fu d i, fu sum , еге лити, сипати,
розливати, пош ирювати
O ile u s , й і m та eos m Ойлей (міфічний
ц ар л ок рів)
o lg u m , і n оливкова о л ія
б і і т кол ись, одного р а з у , давно
o liv u m , і n = oleum
o lle а р х . = ille
olus, eris n зелень, овочі
O ly m p ia , ae f О л ім п ія (місцевість, де
влаш товувались Олімпій ські ігри)
O ly m p ia , o ru m n Олімпій ські ігри
O ly m p ia s , ad is f О л ім п іада
O ly m p iu s , a, u m олімпійський, a, e
O ly m p u s , i m Олімп (місце п еребув ан ­
ня богів)
o m en, inis_ n зн ак, знам ення, о зн ак а
o m itto , m is i, m issum , еге випускати
з_ р у к , втрачати
o m n in o взагалі
o m n ip o te n s , n tis всемогутній, я , є
o m nis, е кожний, а, е, всякий, а, е,
весь, в ся, все
o n e rariu s, a, u m вантажний, а, е, в ’ю ч­
ний, а, е
onero, 3 v i, S tu m , are н авантаж увати,
н ав’ючувати, переповню вати, к л ас­
ти
o nus, eris n ван таж , тягар, б а г а ж
opera, ae f п рац я, робот а, сп р а в а , д і­
яльність
opes, u m f = ops
o p in io , onis f дум ка, погляд, припущ ен­
ня, репутац ія
o po rte t, u it , -, ere im pers. т реба, нале­
жить, годиться
o pp e to , I v i (ii), It u m , ere йти н азу ст річ ,
приймати, н ар аж ат и ся , підпадати
o p p id u lu m , і n містечко
o p p id u m , і n м істо, ук ріп л ен н я
o pp leo , p le v i, p ie tu m , еге наповню вати,
переповнювати
305
 o pp o no , p o s u i, p o s itu m , ere ставити
н апроти, виставляти н а зу ст річ , п р о ­
тиставити
o p p o rtun e вдало, д оречн о
o p p o rtu n u s , a, u m вигідний, а , е, зр у ч ­
ний, а, е, підхожий , а , е
o p p r im o , pressi, pressum , Sre стискати,
задавити, топтати, пригнічувати
o p p u g n o , 5 v i, a t u m , are нападати, ата­
кувати, ш турмувати
ops, o pis f си л а, могутність, р ї. засоби ,
війська
o p t im e a d v . superi, д о bene
o p tim u s , a, u m sup e ri, до b onus, a, um
o pto , a v i, a tu m , are — б аж ати, об и ­
рати
o p u le n tu s , a, u m заможний , a, e, б ага­
тий, a, e, сильний, a, e
6pus, eris n р о б о т а , зан яття, діяльність,
п р оф е сія
ora, ае f к орд он , край, берег, у зб е р е ж ­
жя
o r a c u lu m , і n о р а к у л , п р о ро к у в а н н я ,
ворож ба
o ra tio , onis f м ова, п ром ов а, речення
orato r, oris m о р а т о р
orbis, is m к р у г , земна кул я, диск, о б ­
ласть, к р а їн а
o rb us, a, u m позбавлений, а, е (чогось),
осиротілий , а , е, бездітний, а, е
o r d in a r iu s , a, u m упорядкований , а, е,
звичайний, а, е нормальний, а, е
o rd in o , a v i, a tu m , are приводити в по­
р я д ок , розп овід ат и , розглядати у
відповідній посл ід овн ост і
ordo, in is m ряд , верста, стан, клас,
п оряд ок
Orestes, ае та is m О р е ст (син Агамем-
н он а та_ Клітемнестри)
O rg e to rix , ig is m О р г ет оріг (знатний
гельвет)
oriens, entis p art,. praes до orior
o rie n taH s, e східний, a, e
o rig o , in is f п оходж ен ня, початок, рід
orior, ortus s u m , ir i depon. сходити,
з ’явл ятися, почин атися, виникати
o rn a m e n tu m , і n сп ор я д ж е н н я , о з б р о ­
єн ня, одяг, орнамент, п р и к р а са
orno, a v i, a t u m , are п ри краш ат и , п оста­
чати, сп оряд ж ат и
oro, a v i, a t u m , are говорити, просити,
благати
O rp he u s, еі та eos m Орфей (міфічний
поет і сп івак)
o rth o g ra p h ia , ае f о р ф о г р а ф ія , п р а в о ­
пис
306
ortus, a, u m p a rt. perf. до orior
parco, peperci (parsi), -, еге берегти, ла звертан ня), сенатори-патриції
o rtus, us m схід, початок, п оход ж ен ня
жаліти і сенатори вибірн і
os, oris n рот, уста, пащ а
parcus, a, u m ощадливий, а , е paternus, a, u m батьківський, а , є, віт­
6s, ossis n к іст к а, хребет
parens, n t is jn , f родич (батько аб о мати) чизняний, а, е
osculo, -, -, are, a p x . = osculor
pareo, u i, it u m , еге явл ятися, з ’ явл я­ p atie ns, entis витривалий, е, е, терпе­
osculor, a tu s sum , ari depon. цілувати,
тися ливий, а , е, стійкий, а, е
н іж н о любити
im pers. paret очевидно, я сн о p atie nte r терпеливо
o sc u lu m , i n поц іл унок
paries, etis m стіна p a tie n tia , ае f терпіння, витривалість»
o ssifraga, ae f = ossifragus
p a r ilis , e рівний, a ,ue, однаковий, a, e стійкість
ossifragus, i m ламаючий кості, р із н о ­
p a rio , p e p e ri, p ar(5 )tu m , ere родити, p a tio r, passus sum , p a ti d epo n. терпіти»
видність кречета
висиджувати (яйця), виробляти переносити, зазнавати
ostendo, te n d i, te n tu m , ere п ротягу­
P a ris , ї dis m П а р іс (син І ір іа м а і Ге- p a tria , ае f батьківщ ина
вати, виставляти, показувати
куби, винуватець виникнення Т р о ­ p a tric iu s , a, u m патриціанський , а, е,,
o stium , i n вхід, двері, в орот а, гирло
я н сь к ої війни) належний, а, е до р о д о в о ї р и м сь к ої
o tiu m , і п дозвіл л я, відпочинок
p a rite r р ів н о, од н аково знаті
O v id iu s , і m , P u b liu s O v id iu s P a rm e n io (n ), onis m П арм е н іон (пол­ patrius, a, u m батьківський, а, е, віт­
Naso Публій Овідій Н а з о н (поет — ководець Ф іл іп п а і О л е к сан д ра М а­ чизняний, а, е
43 р. до н. є ,— 17 р. н. е.) кедонського) Patrocle.;, is m П ат рок л (найближчий
ovis, is f вівця paro, a v i, a tu m , are готувати, влаш то­ друг А хіл л а, вбитий в єд и н обор­
o v u m , і n яйце вувати, орган ізов увати стві з Ректором)
pars, p artis f частина, відділ p a tu lu s , a, u m відкритий, а, е, ш и р о ­
p l. partes, iu m f рол ь ак т ора, п артія кий, а, е
P P a r th i, o rum u m m п арф ян и (степове paucus, a, u m малий, а, е, незначний,
плем’ я на південь від Каспій ського а, е
p ac tu m , i n угода, ум ова
м оря) р ї. д еякі, декілька, нечисленні
paedagogus, і m к ерівн ик , вчитель, н а­
p a rtice p s, c lp is той, та, те, щ о бере p a u la t im поволі, помалу
ставник, вихователь
участь, причетний, а , е, P a u l(l)u s , і m , Iu liu s P a u l(l)u s , і m
P a e lig n i, o ru m m пелігни (гірськ е са-
p a r t im частково _; Юлій П авл (відомий ю ри ст, су ч а с­
бін ське плем’ я)
p artio , Iv i (ii), Ttum, Ire ділити, р о зд і­ ник О л ександ ра С евера)
раепе майже, ледве
ляти, розбивати p a u lo див. p a u lu m
ра е п ї teo = poe nl teo
p a rtio r — _p a rtio _ p a u lu lu m , і n dernin. до p a u lu m
pagus, і m село, сіл ьськ а громада
p a rtu rio , iv i, -, ire родити, давати па­ p a u lu m мало, т рохи , небагато
P a la e s tin a , ае f Палестина (к р а їн а в
ростки p auper, eris убогий, а, е, бідний, а, е,
^ басейні р . Й орд ан )
p artu s, us m н арод ж ен н я, плід, п о х о ­ обмежений, а, е
P a la t iu m , і n Палатинський п аг ор б
дж енн я, початок pauperies, ei f = paupertas
(в Р и м і), імператорський палац
p a ru m a d v . мало, н езначно, недостат­ paupertas, a tis f бідність, убогість
P a lla s, ad is та ados f Паллада (грець­
ньо p a v i, onis m пава
кий епітет М ін ерви)
p a rv u lu s , a, u m маленький, а, е, к ри ­ p ax , pacis f мир, п ерем ир’ я, спокій
p a lm a , ае f д ол он я, пальма
хітний, а, е, молоденький, а, е p eccatum , i n провина, г р іх
palus, udis f багн о, очерет
p a rv u m , і n невелика кількість, д р і­ pecco, a v i, a tu m , are гріш ити, п рови ­
paluster, tris, tre багнистий, a, e
б ’я з о к нитися
P anae tiu s, i m Панєтій (ф іл ософ - сгоїк
parvus, a, u m малий, а, е, невеликий, pectus, o r is n часто pl. груди, м уж н ість,
із Р од оса)
а, е, дрібний, а, е відвага, серце
pancratiastes, ае m п ан кратіаст, у н і­
pasco, p a v i, p astu m , еге пасти, годува­ pecunia, ае f г р ош і, майно, власність
версальний борець
ти, утримувати (когось), доглядати pecus, oris n худоба, свійські тварини
p an is, is m хліб
p ascu um , і n п ереваж н о р ї . — п асо­ pedes, It is m п іш охід , піхотинець
p an th e ra, ае f пантера, б а р с
висько, вигін pedester, tris, tre піший, а, е піхотний,,
papaver, eris п мак
passus, us m к рок , стопа а, е
papyrus, i m , f п ап ір у с, п ап ір з п ап ір у са
pastor, oris m пастух p e d ita tu s , us m піхота
par, paris рівний, а, е, однаковий, а, е
p ate fa cio, feci, fa c tu m , ere розк ривати, p61agus, і n м оре
paratu s, a, u m p art. perf. до paro, adi.
. розгорт ат и , р озсув ат и , р о зш и р ю в а ­ Peleus, і m eos m Пелей (цар Ф ессал і;>
підготовлений, а, е, готовий, а, е
ти P e lo p o n n e s iu s , a, u m пелопоннеський,,
p a ra tu s , us m підготовка, приготуван­
pateo, u i, -, ere бути відкритим, бути а, е
ня, о р г а н іза ц ія
доступним, простягатися P e lia , ае m = P g lia s, ае m Пелій (син
р ї. одяг
pate r, tris m — батько, предок, р ї,— Н ептуна і німфи Т ір о , ц ар Іол ка)
P arca, ае f П а р к а (богиня долі)
сен атори, patres co nscrip ti (ф орм у­ p e llis , is f ш к ір а , ху т ро
20* 307

p e llo , p S p u li, p u ls u m , «re бити, ш тов­
хати, потрясати, в раж ат и
P e lo p id a s , ae m П ел оп ід (фіванський
полководец ь і політик, друг Епа-
м інонда)
p g n ate s, iu m m пенати, боги-хоронителі
p e nd o, p e p e n d i, pe nsu m , Єгє важити,
о б м ір к о в у в а т и , цінити, поваж ати
Р§пЄ1бре, es f (P e ne lo pa ) Пенел опа (дру­
ж и н а О д іс се я )
penes з а с с . в
p e n ic u lu s , і m мітла, віничок
p e n it u s a d v . всередині, глибоко, далеко
p e n n a , ae f п еро, к ри л о
p e nsu m , і n завд ан н я, о б о в ’я з о к
рег з а с с . через, під час, по, із-за, в, з,
на
p iira c tu s 1 a, u m p a rt. perf. до perSgo
perago, egi, a c tu m , ere здійснити, з р о ­
бити, пройти
peragro, a v i, a t u m , Зге проходити, о б ­
ходити, о б ’їж д ж ат и
.percontor, atu s sum , ari depon. запиту­
вати, розпитувати
jp e rcu tio , cussi, cussum , ere пробивати,
п рокол ю ват и , ранити, вбивати
perdisco, d id i c i , -, ere грун товн о вивча­
ти
p e rd itu s , a, u m p art. perf. до perdo; adi.
безнадійний, a, e, загиблий, a, e
perdo, d id i , d it u m , ere бити, розл ад ­
нувати, руйнувати, знищ увати
perduco, d u x i, d e ctu m , ere приводити,
відводити, прод овж увати
p e re g r in a tio , onis f м ан д руван ня, по­
д орож
p e regrinor, atu s sum , Sri depon. жити
на ч у ж и н і, м андрувати, п о д о р о ж у ­
вати
peregrinus, a, u m іноземний, а, е, чу­
жий, а, е, привізний, а, е
perennis, е той, та, те, щ о триває цілий
р ік , постійний, а, е, тривкий, а, е
pgreo, ii, it u m , ire пропадати, гинути,
зникати
perfero, t u l i , la tu m , ferre приносити,
привозити, доносити, повідомляти
p e rfic io , feci, fcctum , еге виготовляти,
здійснювати, заверш увати
p e rfid ia , ae f вірол ом н ість, невірність,
зр ад а
perflo, a v i, a tu m , are продувати, об в і­
вати, сурмити
p e rfo d io , fo d i, fossum, Єгє прокопувати,
п рори в ат и , пробивати, п рокол ю ва­
ти
308
perfringo, fregi, frac tu m , Єге розл ам у­
вати, розбивати, поруш увати (за­
кони)
perfugio, fu g i, f u g it u m , Єге прибігати,
перебігати
p e rfu g iu m , і n притулок
pergo, perrexi, perrectum , еге йти далі,
п росуват и сь , продовж увати
pergratus, a,uu m приємний, а, е
p g r h ib e o , h ib u i, h ї Ь ї tu m , еге надавати
(щ о), п роп он увати, ви раж ати
perhorresco, h o rru i, -, еге сильно трем­
тіти, здригатись, лякати
P Sricies, is m П е р ік л (493— 429 р р . до
н. е., афінський о р а т о р і пол к ово­
дець)
p e riculo sus, a, u m небезпечний, а, е
p e r ic u lu m , і n небезпека, ризик
perinde звідси, тому
periodus, і f період
p e rip ate tic us, a, u m перипатетик, посл і­
довник А рістотеля
p g rip h ra s tic u s, a, u m перифрастичний,
а, е, описовий, а, е
p S ritu s, a, u m досвідчений, а, е, у м і­
лий, а, е, знаючий, а, е
p e riucundus, a, u m д уж е приємний, а, е
perm aneo, m a n si, (m an su m ), еге зал и­
ш атися, зберігатись, утримуватись
p e rm itto , m is i, m issum , ere пускати,
кидати, посилати, відправляти, д о­
ручати
perm oveo, m o v i, m o tu m , еге приводити
в сильний р у х , зворуш увати , хви­
лювати
p e rm ultu s, aL u m численний, а, е
p e rm u tatio , onis f перем іна, зм ін а, о б ­
мін
p ernicjgs, ei f знищ ення, загибель
perniciosus, a, u m згубний, а, е, небез­
печний, а, е
perpaucus, a, u m (тільки в р і.) нечис­
ленні
p e rpetior, pessus sum , p e ti depon. твер­
до зносити, переносити, терпіти
p erpetuo постійно, завж ди
perpetuus, a, u m вічний, а, е, постій­
ний, а, е
pe rrum p o , ru p i, r u p tu m , еге п р ори в а­
тися, вривати ся, вторгатися, ламати
Persa, ae m перс
persequor, secutus (persequutus) sum ,
sequi depon. слідувати, су п р о в о ­
дж увати, переслідувати, гнатись
Perseus, еі та eos m Персей (останній
- ц ар М ак е д он ії, 212— 166 р р . до н. е.)
persevero, S v i, a tu m , Зге бути стійким,
f
п род овж увати , тривати
persona, ae о с о б а , м аск а, особистість
persuadeo, suasi, suasum , еге п ерекон у­
вати, умовляти, спонукати
perterreo, te rru i, te r r itu m , ere лякати
p e rtin e o , t i n u i , -, ere простягатися, тяг­
н утися, торк ат и ся , відноситися
p e rtu rb o , a v i, a tu m , Зге приводити у
безлад, зам іш ан н я, розладнувати
p e rvenio, \Єі.і, v e n tu m , ire приходити,
прибувати
pervetus, eris дуж е старий, а, е
pes, pedis m н ога, стопа (м іра, вірш ова
стопа)
pessim e superi, до m a le ,
pessim us superi, до m a lu s
pestis, is f з а р а з а , чум а, загибель
p e tit io , o nis f п р ох ан н я , клопотання,
ю р . вимога_, претензії
p gto , I v i (ii), I t u m , ere ст арат и ся, д і­
стати, прагнути, просити, вимагати
P e tre iu s, і m Петрей (легат п рокон сул а
Г . А н т он ія , в 62 р . до н. е. переміг
К атіліну)
P e tro n iu s , і m Петроній (прибічник Не-
р о н а , вмер в 66 р . н. е ., автор побу­
тового сат и ри кон а)
P h ae a ciu s , a, u m феакійський, а, е
P h ae a cu s, a, u m = P haeacius
P h a e d ru s, і m Ф ед р (римський байкар)
P h a rra c e s , is m Ф а р н а к (посів престол
Б о с п о р с ь к о г о царств а в 63— 47 р р .
до н. е.)
P heneus (os), і f рідш е P h e n e u m , і n
Феней (місто у північно-східній
^А рк ад ії)
P h ile m o n , onis m Ф іл ем он (фрігійський
^старик-селянин, ч ол ов ік Бавкіди)
P h ilip p u s , і m Ф іл іп п (ім ’я македон­
с ь к о г о ц аря)
p h ilo s o p h ia , ae f ф іл о с о ф ія
p h ilo s o p h o r, a tu s sum , a r i depon. з а ­
йматися ф іл ософ ією , ф іл ософ ст вува­
ти
p h ilo s o p h u s , і m ф іл ософ
P h o c io n , onis m Ф о к іо и (афінський пол­
ководець)
P h oe n ic es, u m m фінікій ці, пунійці,
карф агенц і
p ho spho rus, і m ф о с ф о р
a
tis
P h ry g iu s , a, u m фрігійський, а, е
p ie tas, f побож н іст ь, благочестя,
справедливість
p ig e r, gra, g rum повільний, а, е, мля­
вий, а, е, лінивий, а, е
p ig e t, g u it, ere im pers. /н е п р и є м н о,
сор ом н о
p ig re мляво, Л Ш М О г'ІіО В ІЛ Ь Н О
p ila , ae f с т у п к < к о р и т о
p l Ia, ae fjnHn, клубок
ріІШ ЛтП n дротик, спи с
.piflgo , p in x i, p ic tu m , Єгє малювати,
зоб р аж ат и
p in g u is , e жирний, a, e, товстий, a, e,
вгодований, a, e
p in n ig e r , gera, gerum оперений, a , e,
крилатий, a, e
p in u s , us та i f сосн а, см ерека
p ip e r, eris n перець
p ir a t a , ae m морський розбій ник, пірат
p iscatu s, Qs m рибальство
piscis, is m риба
P is is tra tu s , i m П ісіс т р а т (беотійський
п р ов од и р , друг римлян)
Piso, onis m П ізон
piu s, a, u m благочестивий, а , е, д об р о­
душний, а, е, побожний, а, е
placeo, cui, c it u m , еге подобатись
im pers. placet хочеться, б а ж а н о
p la c id u s , a, u m спокійний, а, е, м и ро­
любний, а, е, слухняний, а, е
р ІЗ с о , a v i, a tu m , are засп ок ою в ат и , ми­
рити
p !3 g a, ae f уд ар, втрата, ш код а
P la n c u s , і m П л ан к
р ІЗп е р ів н о , я с н о
p la n itie s , ei f рівн и н а
p la n ta , ae f росл и н а, садж анець, р о з с а ­
да
p la te a , ae f вулиця
p la te a , ae f водоплавний птах
P la to (n ), onis m Платон (грецький ф і­
л ософ V ст. до н. е.)
p la u d o , p la u si, p la u s u m , Єгє бити, плес­
кати, схвалю вати
p la u s tru m , і n підвода, віз
P la u tu s , і m (T. M accius) Плавт (рим ­
ський к ом ед іограф , 250— 184 рр,
до н. е.)
plebs, p le b is f плебс, простий н арод
ple nus, a, u m повний, а, е, наповнений,
а, е
p le ru m q u e п ерев аж н о, звичайно, часто
p le rusque, pleraque, p le ru m q u e (пере­
в а ж н о pl.) *
p le riq ue , pleraeque, , ple raq ue більш а
частина, більш ість
P lin iu s , i m — (P lin iu s C a e c iliu s Secun­
dus) Пліній (римський п р и р од озн а­
вець, автор «П р и р од н и ч ої іс т о р ії
в 37 книгах)
309
p lo r o , a v i, a tu m , are плакати, ридати
p lu m a , ae f п ір ’я , пух
p lu o , p lu i, -, ere йти (п ро дощ ), падати
plures, а біл ьш а к іл ьк іст ь, більш ч и с­
ленні
p lu r im u m д у ж е багато
p lu r im u s , a, u m д у ж е численний, а, е,
п ерев аж н о, у мн. д у ж е багато (які),
більш ість
p lu s a d v . більш е, частіш е, довш е
p o c u lu m , і n чаш а, бокал
p oe m a, atis n поема, п ое зія
p o e n a , ае f п ок а ра н н я
p o e n ite o , t u i, -, еге р о зк а ю в а т и ся , ж а ­
літи, досадувати,
Poenus, і m пуніець, к арф агенян ин
pcesis, is f п ое зія
p o e ta , ае m поет
poeticus, a ,uu_m поетичний, a, e
p o llic e o r, l i c i t u s sum , eri depon. о б іц я ­
ти
p o m p a , ae f святковий п охід, п роц есія
P o m p e iu s , i m Помпей C n. P o m p e iu s
M ag nus Гней Помпей Великий (рим­
ський полководець, переможець п і­
р ат ів і М ітрід ата)
p o n do ad v . з а вагою (в фунтах)
pono, posui (p o s iv i), p o s itu m , еге к л ас­
ти, ставити
pons, p o n tis m міст
P o n tic u s , a, u m adiect. до P o n tu s
P o n tic u s , i m П онтик (римський поет,
д руг О в ід ія і П р о п е р ц ія )
p o n tife x , ic is m понтифік, верховний
ж р ец ь
P o n tu s , і m П он т, у з б е р е ж ж я Ч о р н о г о
м ор я
p o n tu s , і m глибина, м оре
p o p u la r is , е народний, а, е, вітчизня­
ний, а, е, туземний, а, е, п оп у л яр­
ний, а, е
p o p u la t io , onis f спу стош ен н я, р о з о ­
рен н я, п ограб у в ан н я
p o p u lo r , atu s sum , ari depon. сп у сто­
ш увати, р о зо р я т и
p o p u lu s , і m н арод , ю р б а , населення
p o p u lu s , і f тополя ■ p o tio r, ius (com par, до potis) кращий,
porro a d v . вперед, дал і, згодом
P orsena, ае m П о р с е н а (цар К л у зія в
Е т р у р ії)
p o r ta , ае f в о р о т а , вхід
p o r tic u s , us f портик, кол онада, крита
галерея
p orto , a v i, S tu m , are носити, перево­
зити, ввозити
p o r tu la , ае f невеликі в орот а, воріт ц я
310
portus, us m порт, гавань
posco, poposci, -, еге вимагати, п р о­
сити, притягати до суду
p o s itio , onis f п ол ож енн я, постановка,
твердження
p o s itu s , a, u m p a rt. perf. до p ono
possessio, onis f володіння, власність,
маєток
possideo, sedi, sessum, ere мати, воло­
діти
possum , p o tu i, -, posse могти, бути у
зм озі
post з а сс . п ісл я, за , п ізн іш е
postea ad v . пізніш е
p o ste aq ua m післ я того як
posteri, o rum m нащ адки, потомство
posterior com par, до posterus, a, u m
задній, я, є, наступний, а, е, остан ­
ній, я , е
p os te ritas , a tis f майбутність, потомство
posterus, era, eru m наступний, a, e
posthabeo, b u i, b it u m , ere вважати
менш важливим, менше цінити,
ставити нижче
p o s th a b itu s, a, u m p a rt. perf. до p ostha­
beo
postis, is m стовб, од в ірок
p ostpono, posui, p o s itu m , ere ставити,
ниж че, ставити н а другий план
p o s tq u a m післ я того як , з того ч асу як
postrem o н ареш ті, врешті-решт
postrem us, a, u m (superi, до postSrus)
самий, а, е останній, я, є, найменш
важливий, а, е, задній, я , е
p ostulo , a v i, a tu m , are вимагати, п р о­
сити, нам агатися
p ostum u s, a, u m (superi, до posterus)
останній, я , є, наймолодший, а, е,
посмертний, а, е,
potens, n tis сильний, а, е, могутній,
я, є
p o te n tia , ае f сила, політичний вплив
potestas, a tis f влада, державний пост
p o tio , onis f напій, пиття, ліки
p o tio r, tTtus s u m , Tri d epo n. за в ол од і­
вати, володіти, мати владу
a, e, ліпший, а, е, могутній, я, е
p o tis, pote могутній, я, є
p o to , a v i, a tu m (p o lu m ), are пити, напи­
вати ся, пиячити
prae a d v . спереду, вперед
prae з a b i. (р ід к о з а с с .) попереду, пе­
ред, п о р ів н я н о з
praebeo, b u i, it u m , еге давати, поста­
чати
praecedo, cessi, cessum, ere йти попере­
ду, перевищувати
praeceps, c ip it is стрімголов, стрімкий,
а, е, швидкий, а, е
praeceptor, oris m . н аставник, вчитель
praeceptum , і n в к а зів к а , н аст ан ова
p ra e c ip io , се р і, ceptum , еге брат и напе­
ред, вчити, давати н астан ову, р е ­
комендувати
p r a e c ip ito , a v i, a tu m , are скидати, к и ­
датись, падати, гинути
p ra e c ip u e переваж но, особл иво
praeclare дуж е я с н о , п р е к р асн о
p raeclarus, a, u m прекрасний , а , е,
славний, а, е, знаменитий, а, е
praeco, onis m п р ов існ и к , вісн и к
praeda, ае f здобич, п ограб ув ан н я
p rae d ico , avi,-'atum, are проголош увати,
повідомляти, говорити
p raedico, d ix i , d ic tu m , ere говорити,
наперед, попереджувати
praedo,, o nis m г р аб іж н и к , розбійник
praedor, atu s sum , ari d epo n. грабувати,
розбійничати
praeeo, Tvi (ii), it u m , Tre йти попереду,
випереджувати, очолю вати
praefero, t u li, la tu m , ferre носити по­
переду, виставляти вперед, нада­
вати переваги
p ra e fic io , feci, fectum , еге ставити над,
на чолі
p ra e m itto , m is i; m issum , еге висилати
- наперед, заздалегідь посилати
p ra e m iu m , і n н агород а, здобич
praepotens, entis могутній, я, є
praesens, n tis p art. praes, до praesum
a d i. присутній, я , є, сьогоднішній,
я , е, теперішній, я , є
praesentia, ае f присутність, наявність
praesertim зок рем а, передусім
p ra e s id iu m , і n с т о р о ж а , захист, д опо­
мога
praesigno, av i, a tu m , are заздалегідь,
зазначат и
praesto, s t i t i, s tit u m , are стояти, попе­
реду, стояти вище, виділятися, пе­
ревищ увати
praesto ad v . тут, під р у к о ю , н апогото­
ві
praesum , fu i, esse бути п оп еред у,'бути
н а чолі
praeter з асс. при, .мимо, к рім ; adv.
через, понад, більш е, н іж , к рім
praeterea к рім того, потім, далі
praetereo, I v i ( ii) , Ttum, Tre п р о х о д и ­
ти м им о, п рот ік ат и м им о, минати
praeterfluo, -, -, еге текти в зд о в ж ,
п р от ік ат и мимо
p rae te ritu s, a, u m part. perf. до praete­
reo; a d i. минулий, а, е, давній, а, е,
покійний, а, е
p rae te rm itto , m is i, m iss u m , еге п ро­
п ускати , нехтувати, не згадувати
prae te rq uam a d v . к рім , за винятком
praetor, oris m претор, начальник
p ra e to riu m , і n преторій , палатка пол­
к овод ц я, військова рад а
praevehor, vectus sum , v e h i d epo n. ви­
їж д ж ат и вперед, п р оїж д ж ат и , п р о­
н оси т и ся, пропливати
preces, u m f п р о х а н н я , бл аган ня, мо­
литва
precor, a tu s sum , ari d epo n. просити,
вмовляти, молитися, проклинати
prehendo, p re h e n d i, p re he nsum , ere х а ­
пати, схоплю вати, захоплю вати
p re m o, pressi, pressum , ere тиснути,
топтати, стискати, пригнічувати
pre nd o syncop. do prehendo
pretiosus, a, u m дорогий, a, e, цінний,
a, e
p re tiu m , i n ц ін а, вартість,
цінність
prex, precis f див. preces P ria m u s , i m
П р іа м (цар Т р о ї)
p rid e m a d v . колись, давно, р ан іш е
p r id ie напередодні, ран іш е
p r im o вперш е, сп ерш у, спочатку
p rim o ris, е перший, а, е, передній, я, е
p r im u m сп е рш у, вперш е, спочатку
p r im u s , a, u m перший, а, е, передній,
я , є, головний, а , е, початковий, а, е
princeps, c ip is ad i. перший, а, е, голов­
ний, а, е
p rinceps, c ip is m принцепс, голова,
к ерівн и к , в ож ак , володар
p r in c ip a tu s , Us m принципат, к ерівн а
рол ь, перш ість, гегем онія, імпе­
р а т о р с ь к а влада
p r in c ip iu m , і n п очаток , п оход ж е н н я ,
принцип, осн ов а, елемент
p rio r, ius a d i. (com par.) передній, я, є ,
попередній, я , є, старший, а, е,
минулий, а, е
p riscu s, a, u m древній; я, є, п радідів­
ський, а, е
Priscus T a rq u in iu s , і m П р іс к Таркві-
ній (п’ ятий римський ц ар)
p r is tin u s , a, u m колишній, я , є, ста­
рий, а, е, древній, я , є, минулий,
а, е
p riu s q u a m ран іш е н іж
311
p r iv a t im приватним сп особ ом , від свого
_ ім ені, для себе
p r iv a t u s , a, urn особистий , а, е, приват­
ний, а , е
p r iv ig n u s , і m п аси н ок , п асерб
p r iv o , a v i, a tu m , are відбирати, п озб ав ­
ляти, звільняти
pro з a b i. відповідно, згід н о, рад и , для,
за
p ro ay u s, і m п рад ід , предок
p r o b a b ilis , е гідний, а, е схвал ення,
^порядний , а , е, правдоподібний , а , е
p ro bo , a v i, a t u m , are п робувати, о ц і­
ню вати, схвалю вати
p ro b u s , a, u m чесний, а, е, скромний,
а, е, порядний, а , е
p rocedo, cessi, cessum, еге виходити,
виступати, приходити, з ’явл ятися
pro cu l далеко, здалека
procuro, a v i, a tu m , are турбуватися,
доглядати (к ого), керувати
procurro, cu c u rri (curri), cursum , ere
вибігати вперед, виступати, спішити
prScus, і m наречений
prodeo, ii, it u m , Ir e виходити, йти впе­
ред, п р осу в ат и ся, виступати
p ro d itio .^ o n is f зр а д а , зап род ан ст во
prodo, d id i , d it u m , ere продовж увати,
передавати, повідомляти, видавати
p ro du co, duxi, d u c tu m , ere виводити,
відводити, приводити
p ro elio r, atus sum , a r i depon. битиСя,
б орот и ся
p ro e liu m , i m битва, бій, війна
p ro fa n u s , a, u m неосвячений, e, e, не­
чистий, a, e, нечестивий, а , е, зл о ­
вісний, а , е
p ro fe ctio , o nis f відхід, в ід ’їзд
p rofecto дійсно, напевно
profero, t u l i , la tu m , ferre виносити, ви­
водити, вивозити
pr6fessor, oris m викладач, вчитель
p ro fic io , feci, fectum , Sre йти вперед,
п р осу в ат и ся, проходити
p ro ficisc o r, fectus sum , ficisci від п рав­
л яти ся, в ід ’їж д ж ат и , відходити
p ro fite o r, fessus sum , eri depon. від­
крито заявл яти, п рям о говорити,
оголош увати
p ro flig o , a v i, a tu m , are п о р аж ат и , руй­
нувати, зламати
p ro flu o , flu x i, flu x u m , ere випливати,
текти
prb fu g u s , i m втікач, п еребіж чик, ви­
гнанець
p ro fu n d o , f u d i, fu s u m , ere проливати,
виливати, м арнувати
p r5 fu n d u s , a, u m глибокий, а, е в и со­
кий, а, е
profusus, a, u m p art. perf. до p ro fu n d o
a d i. непомірний, а, е, надмірний,
а, е, марнотратний, а, е
progenies, ei f п ок ол ін н я, рід, потом-
ство
progigno, g e n u i, g e n itu m , ere
пород ж увати
prognatus, a, u m народжений ,
виникнений, а , е
progredior, gressus, sum , gredi depon.
виступати, виходити, йти вперед,
переходити
p ro h ib e o , b u i, b it u m , еге стримувати,
переш кодж ати
р г б іс іо = р г о іїс іо
р г о ііс іо , іе сі, iectum , еге кидати, п р о­
тягувати, проганяти
p ro inde тому, отж е, з огляду на це
proles, is f н ащ ад ок, рід , дитина, по-
томство
P ro m e th e u s, і m та eos, m Прометєй
p ro m itto , m is i, m iss u m , ere обіцяти
prom o, p ro m p s i, p ro m p tu m , ere вийма­
ти, видобувати, діставати
p ro m p tu s, a, um очевидний, а, е, я в ­
ний, а , е, зручний, а, е
p ro m u lg a tu s , a, u m part. perf. до ргбт
m u lg o
pro m ulg o , a v i, a tu m , are огол ош увати ,
обнародувати
prope близько, майже, певною м ір ою
p ro pe llo , p u li, p u ls u m , ere гнати, ви­
ганяти, штовхати вперед
propensus, a, u m схильний, а, е, при­
хильний, а, е, близький, а, е, в а ж ­
ливий, а, е
prSpero, a v i, a tu m , are спіш ити, при­
ск орю в ат и
P ro p e rtiu s, і m (Sextus) Проперцій (бл.
49— 15 р р . до н. е., римський, еле­
гійний поет)
p ro p in q u u s , a, u m близький, а, е, с у ­
сідній, я, є, подібний, а, е
p ro p io r, ius a d i. більш близький, а, е,
ближче розташ ований , а, е
propono, p o s u i, p o s itu m , еге ставити
вперед, виставляти, оголош увати
p ro prius, a, u m своєрідний, а, е, о с о б ­
ливий, а, е, власний, а, е, приват­
ний, а, е
propter adv. поблизу, поряд
propter з а сс . побіч, вн асл ід ок, через,
завдяки
propterea з ц іє ї причини, тому
p ro pulso , a v i, a tu m , are відбивати, від­
ганяти, захищ ати
p ro rum p o , r u p i, r u p tu m , ere кидатись,
п рори в ат и ся, пробиватися
pro scrib o , scripsi, s c rip tu m , ere публіч­
н о оголош увати, опубліковувати,
конф іскувати
p ro sc rip tio , onis f огол ош ен н я п оза з а ­
коном, п р оск ри п ц ія
prosequor, cu tus sum , sequi depon.
проводж ати, слідувати, пересліду­
вати
prosocer, soceri m дід д руж и н и
prosper, pera, pe rum благополучний,
a , ue, вдалий, a, e, щасливий, a, e
p ro sp ic io , spexi, spectum , ere дивитись
вперед, ст орож и т и , у в а ж н о сп ог л я­
дати
prosterno, s tra v i, s tra tu m , ere валити,
зрубати , кидати, знищити
pro su m , p ro fu i, prodesse допомагати,
бути корисн им
protego, te xi, te ctu m , Sre прикривати,
приховувати
p r o tin u s далі, вперед, п рям о
p ro tra h o , tra x i, tra c tu m , ere тягнути,
витягати, виволікати
pro v e rb iu m , і n п р и сл ів ’ я
p ro v id e o , v i d i, v is u m , ere ран іш е поба­
чити, передбачити, потурбуватися
p ro v in c ia , ae f п р ов ін ц ія , область
provoco, a v i, a tu m , are викликати,
п робуд ж уват и , підбурю вати, апе­
лювати
p r o x im u s , a, u m (superi.) найближчий,
а, е, попередній, я, є
prudens, entis a d i. свідомий, а, е, зн а­
ючий, а, е, розумний, а, е
prudenter розсуд л и во
p ru d e n tia , ae f зн ан н я, н ау к а, р озсу д ­
ливість
p u b lic e офіційно, всен арод но
p u b lic u s , a, u m народний, а, е, сусп іл ь­
ний, а , е, державний, а, е,
P u b liu s (O v id ju s N aso) див. O v id iu s
pudeOj d u i' d it u m , ere сором ит ися
p u d i c i t ia , ae f с о р о м ’язливість, ск р ом ­
ність
pQ dor, oris m со р о м , совість
p u e lla , ae f д івчина, молода ж ін к а
pr.e\veri m дитина, хл опчи к, ю нак
р і e j l t i a , ae f дитинство, отроцтво
p u g i l, ilis , m кулачний боєць
p u g io , onis m кинджал
pug na , ae f бій, бійка, борот ьб а
p ug no , a v i, a tu m , Sre битися, б о р о ­
тися
p u lc h e r, chra, ch ru m гарний, a, e, сл ав­
ний, a, e, благородний, a, e
p ulc hre гарн о, п р е к расн о, відмінно
p u lc h r itu d o , in is , f к р а с а
p u llu s , i m молода тварин а
pulso, a v i, a tu m , are сильно стукати*
вдаряти, бити
p ulsus, a, u m p art. perf. до p e llo
p u lv in u s , i m п од уш к а, м ’ як е си дін н я,
гряд к а, клумба
p u lv is , eris, m п о р о х , п ісок
p u n c tu m , і n укол , к рап к а
p u m ilio , o nis m , f к арл и к , карлиц я
P u n ic u s , a, u m пунічний, а, е, к а р ф а ­
генський, а, е
p u n io , I v i , . I t u m , Ir e к арат и , мстити
p u p p is , is f к орм а, поет, к орабел ь
purgo, a v i, a tu m , are чистити, п роч и ­
щ ати, оправдувати
p u rp u ra , ae f п у р п у р ов а тканина, п у р ­
пуровий одяг
р urus, a, u m чистий, а, е, ясний, а, е,
світлий, а, е,
p u to , a v i, a tu m , are думати, в важ ат и ,
припускати
p yram is, id is f пірам ід а
P yrenaeus, i m Піреней ські гори
P y rrh u s , і m П ір р (цар Е п ір у )
P y th a g o ra s , ae m П р о т а г о р (грецький
ф іл ософ середини V I ст. до н. е .)
Q
q ua a d v . Js c . v ia ) де, куди, звідки
q u a d rag e sim u s, a, u m сороковий , а, е
q u a d r a g in ta со р о к
q u a d ra tu s , a, u m квадратний, а, є, ч о­
тирикутний, а, е
q u a d rig a e , a ru m f квадрига, к ол існ и ц я
q u a d rin g e n i по чотириста
q u a d rin g e n ti, ае, а чотириста
quaero, s iv i (ii), s it u m , ere ш укати, пи­
тати, дослідж увати, вимагати, по­
требувати
q u a e situ s , a, u m p art. perf. до quaero
ad i. вишуканий, а, е, незвичайний, а, е-
quaeso, -, -, еге ш укати, питати, п р о ­
сити
quaeso п рош у , будь л аск а
quaestio, onis f питання, дослідження,,
розгляд
313.
 •quaestor, oris m квестор (в еп оху ц а­ q u i l ib e t , q u a e lib e t, q u o d lib e t який, а,
р ів — слідчий аб о суддя; в еп оху е, котрий, а, е-небудь / It - * '
р есп у бл іки і ц е за р ів — вищий ф і­ q u i n щ о не, чом у не, хто не, який, а, е A m a f u r n t serj|s|jrt f u g i t e m p q p iip . .J~.
нансовий чиновник)
•qualis, е який, а, е
•q u alitas , atis f я к іст ь , властивість, х а ­
не
q u in g e n te s im u s , a, u m п ’ятисотий, а, е Щп
чЩпЬ
V ij^fbU L i ^ t i r t a r f / u s g u ^ e g o post/fa
q u in g e n ti, „ае, а п ’ятсот
рактер Crescam la u d e nijfcerjs^/dum C a p ^ f fu p m
q u in q u a g e s im u s , a, u m п ’ятдесятий,
q u a m ad v . я к , н іж а, е
q u a m d iu a d v . я к довго Scandet c u m ta c ita'''v irg in e /p o n t^ie x .
q u in q u a g in ta п ’ятдесят
•q u am q u am х о ч , х о ч а , н езв а ж а ю ч и на q u in q u e п ’ять D ic a r, q u a vio le ns o b stre p it A u fid u s
те, щ о q u in q u e n n iu m , і n п ’яти річка E t q u a p auper aquae D a u n u s ag restium
q u a m v is як-небудь, я к дуж е, х о ч , х оч а q u in q u ie s п ’ятиліття R e g n a v it p o p u lo ru m , ex h u m ili potens,
q u a n d o коли Q u in t ilia n u s , і m M . F ab ius
•q u a n d o q u id e m тому щ о, оск іл ьки Q u in t ilia n u s М а р к Фабій К вінтіл іан P rinceps A e o liu m carm en ad Ita lo s
q u a n to н аск іл ь к и , як (з 63 р . н. е. керував ри тори чн ою D eduxisse m odos. Su m e s u p e rb ia m
q u a n tu m скіл ьки ш колою )
q u a n tu s , a, u m який, а, е великий, а, Q u a e s ita m m e ritis et m ih i D e lp h ic a
Q u in t i l is , is п ’ятий м ісяць рим ського
_е, такий, а, е великий, а , е L a u ro cinge volens, M elp o m en e, co m am .
р о к у , тобто липень (раху ю ч и з бе­
q u a p r o p te r, чому; на початку речен­ резн я)
ня — о сь тому, тому q u in tu s , a, u m п ’ятий, а, е
qua re яким чином, як , чом у, в н асл і­ Q u in t u s F a b iu s , і m Квінт Фабій
док чого, тому q u ip p e безум овно, очевидно GAUDEAMUS
q u a rtu s , a, u m четвертий, а, е
•quasi начебто, наче, нібито
Q u ir i s , It is m квірит, римлянин (CARMEN SCHOLASTICUM)
Q u ir it e s , iu m m (pl. до Q u iris) квірити,
q u a te r чотири р а зи „римляни 1 ■ /
q u a ttu o r чотири q u is , q u id хто, який, a, e G a u d e a m u s ig itu r V i v ^ t om nes y irg in e s ,
q u a ttu o r d e c im чотирнадцять q u is n a m , q u id n a m хто ж , щ о ж ? хто- F aciles, formosae!
Ii/venes d u m sum us! ^
que і, і тому, і так, а саме небудь, що-небудь Post ju c u n d a m iu v e n ty te m V iv a n t e ( m uiipres,
q u e m a d m o d u m я к , яким чином q u is p ia m , q u a e p ia m (subst. і a d i.), q u o d ­
queo, I v i (ii), I t u m , Ir e могти, бути у Pcfst m o le stam senectutem Tenerae', am ab ile s,
p ia m (a d i.), q u id p ia m (subst.) який,
зм озі N<is h a b e b it h u m u s. Bonae, laboriosae.
a, e- небудь, хто-небудь, що-небудь
q u e rc e tu m , і n дубовий гай q u is q u a m , q u id q u a m (q u ic q u a m ) хто- / / it. / V iv a t e( pespublica,
quercus, Cis f дуб, ж ол уд ь небудь, що-небудь V it a nostra bevis est
/ / e ( q u i illa m , fe g it!
•querela, ае f ск а р г а , суд ова ск ар га q uisque, quaeque, q u id q u e (subst.), B revi fin ie tu r, ^
queror, q u e ri, questus su m н арік ат и , q u o d q u e (ad i.) кожний, a, e, в с я ­ V iv a t nostra civ ita s ,
V e n it mc^rs velociter
ск а р ж и т и с я , ж а л іт и ся , обвинува- кий, a, e M a e ce na tu m caritas^
■чувати R a f i t ni(s atrociter
q uisq u is, quaequae, q u id q u id хто б не, Q u a e nos h ic p ro te g it.
q u i, quae (q u a ), q u o d який, a, e N e m in i parcetur.
щ о б не, який, а, е, б не, всякий, а,
q u ia тому, щ о , бо хто
bf f
V iv a t acad e m ia, Pareat tr is titia ,
q u ic q u a m = q u id q u a m , див. q u is q u a m q u iv is , q u a e v is , q u id v is (subst.) i q u o d ­
V iv a n t professores! f Pfer^ant dolores.
q u lc u m q u g , q u a e cu m q u e , q u o d cu m q u e vis (a d i.) кожний, a, e, будь-який,
який, a, e би не, хто б не, всякий, а, е, всякий, а , е ■Vivat m e m b ru m q u o d lib e t P e/eat d ia b o lu s ,
„’ а > -є quo ad v . куди, де, я к о ю м ір ою V is a n t m e m b ra q u a e lib e t Q u iv is an tib u rs c h iu s
a d v . н а в іщ о , для чого, чому ж ? quo coni. ( = u t ео) щ об (тим) A tq u e irrisores!
Sem per s in t in flore!
q u id a m , q u a e d am , q u id d a m (q uo d d am ) q u o a d ad v . так далеко, як; так довго,
„деякий, а, е, якийсь, я к а сь , якесь поки
•q u id e m a d v . сп р ав д і, дійсно, напевно, quo d ad v . чом у, скільки? н а скільки?
очевидно q uo d coni, тому щ о Гаудеам ус
q uie s, e tis f спокій, відпочинок q u o m ( = cum ) коли, в той ч ас як , в ся ­
quiesco, q u ie v i, q u ie tu m , ere спати, кий р а з я к , з того ч асу я к , тому, хоч Погуляймо ю наки,
відпочивати, не діяти q u o m in u s coni, щ об, щ об не (після д іє­ П ок и в н ас е сила.
q u ie tu s , a, u m тихий, а, е, спокійний, с л і в перешкоди) М ине молодість щ асл и ва,
_а, е, бездіяльний, аЛ е q u o m o d o як , яким чином
q u i l i b e t , q u a e lib e t, q u id lib e t хто тіль­ М ине ст арість докучл ива,
q u o n d a m одного р а з у , колись, коли-
ки, щ о тільки, хто-небудь, що- небудь В к р и є н ас могила.
небудь q u o n a m куди саме, куди ж
М и не довго ж ивем о,
314 Ш ви д к о в ік минає.

і 7 -2494 257

Смерть, не гаю чись, прилине,
Б е з р о з б о р у в сіх поглине —
Смерть ж а л ю не зн ає.
Хай ж ивуть нам гвузи всі,
В с я наш а еліта:
П р о ф е с о р и і доценти,
А сп іран т и і студенти,—
«М н ог зя 'ш л іта!»
Хай дівчата всі ж ивуть,
Н е г о р д і, к р а си в і,
Хай ж ивуть нам молодиці,
Н а ш і л ю бі, н іж н ол и ц і,
Д о б р і, не ліниві!
Хай ж и в е респ у бл ік а
Й той, хто у п равл яє;
Хай ж и ве н аш а спіл ьнота
Й благодій ників щ едрота,
Щ о п р о в сіх н ас дбає.
Всякий смуток геть від нас,
П есим ізм у досить;
Всякий б іс нехай ск о н а є ,
Щ о студентам не сп р и я є,
Н а глум їх підносить.
(П ерекл ад М. Білика)
q u o n ia m тому .що, бо
q u o q u e т ак ож
q u o t скільки
q u o ta n n is щ о р іч н о , к о ж н о г о р о к у
q u o t id ia n u s , a, u m щоденний, а, е, по­
всякденний, а, е, звичайний, а, е
q u b t ld ie щ оденно
q u o tie n s c u m q u e скіл ьки р а з ів
не, к ож ен р а з як
q uB tie s (q uo tiens) скільки р а з ів
q u o u sq u e доки, як довго, до я к о г о часу
q u u m (= . cum ) коли, в той ч а с я к , з то­
го ч а су , як , тому щ о, хоч
R викупити, звільняти
ra b ie s , e i f ш аленство, лють
r a d ic it u s a d v . з коренем, в зар од к у
ra dix , Ic is f к орін ь
rado, ra si, rSsum , ere чистити, витирати,
ш крябати
rS m ale , is n п ереваж н о p l. с у х і гілки,
хм из
rS p ax , acis поривчастий, a, e, ст рім ­
кий, а , е, нестримний, а, е
r a p id u s , a, u m швидкий, а , е
r a p in a , ae f г р а б іж , захопл ен н я
ra p io , r a p u i, ra p tu m , еге хапати, ви ри ­
вати
rS re ' = raro
raro a d v . р ід к о
rarus, a, u m рідкісний , a, e, незвичай­
ний, a, e
raster, tr i m мотика, cana
rasus, a, u m p art. perf. до rado
ra tio , o nis f розу м , план, н а у к а , тео-
■ р ія , вчення
ra tis , is f пліт, поет, судно .
ra v is (асс. ra v im ) f хрипливість
rauciso nus, a, u m хрипкий, а, е, глу­
хий, а, е
recedo, cessi, cessum, еге відходити н а­
зад, відступати
recens, entis a d i. свіжий, а, е, недавній,
я, є, останній, я, є
r e d d o , e id i, c ls u m , еге відрубати, від­
р із у в а т и , відсікати
re c ip io , с е р і, ce p tum , еге отримати н а­
зад, відносити
se recipere відступати; брати, добувати
re co nd o , d id i , d it u m , еге прибирати,
класти, вкладати, ховати
recordor, atu s sum , a r i depon. згад ува­
ти, пригадувати, пам ’ятати J
recte a d v . п р ям о, в ір н о , справедливо
rectio, o nis f уп рав л ін н я, керівництво
rectus, a, u m прямий, a, e
re ctu m , i n в ірн е, розум н е, справед­
ливе
гйсйрего, a v i, a tu m , Зге зн ов у отрим у­
вати, зн ов у завой овувати, відстою ­
вати
recuso, a v i, S tu m , are відмовляти', від­
хиляти, u протестувати
reddo, re d d id i, r e d d itu m , ere віддавати
назад, повертати
redeo, ii (Tvi), itu m , їг е йти н азад, ї х а ­
ти назад,, повертатися
re d ig o , e g i, a c tu m , ere гнати н азад, від­
ган яти , проганяти
re d im o , e m i, e m p tu m , ere купувати,
rSdi tus, us m повернення, п оворот ,
п ри хід
reduco, d u x i, d u c tu m , йге відсувати,
н азад , відводити, відтягувати
refero, t u l i , la t u m , ferre відносити н а­
зад, віддавати, доносити, сповіщ ати
rgfert, r e t u lit , referre im pers. важ л иво,
м ає значення, к ори сн о
refertus, a, u m p art. perf. до
refercio; a d i. наповнений, a, e, пере­
повнений , a, e
rg fic io , feci, fe ctum , ere зн ов у робити,
за н о в о підготовляти, відбудову­
вати
re fu g io , fu g i, fu g it u m , ere бігти н азад ,
втікати, відступати
r? g a lis , е царський, а, е, розкіш ний , а, е
r e g in a , ae f цариця
regio, onis f область, район, к орд он ,
м еж а
regius, a, u m царський, а, е, р о з к іш ­
ний, а, е
regno, a v i, a tu m , are ц арю вати , п ан у ­
вати
re g n u m , і п ц а р сь к а влада, царство,
д е р ж ав а, володіння
rego, re x i, re ctu m , еге правити, к е р у ­
вати
regredior, gressus sum , gre d i d epo n. йти
н азад , повертатись
reg ulu s, i m ц ар невеликої д ерж ави ,
ц ар ь ок
R e g u lu s , і m Регул
г е іс іо = г е іїс іо
г б ііс іо , іе с і, iectum , еге кидати н азад,
гнати н азад, відганяти, відмовляти
relego, a v i, S tu m , are відсилати, виси­
пати, виганяти
re levo, a v i, a tu m , are піднімати, полег­
ш увати, засп окою ват и
315
 re lic tu s , a, u m p art. perf. до re lin q u o
r e lig io , onis f релігій ність, благочестя,
святість
r e lin q u o , l i q u i , lic t u m , ere залиш ати,
„покидати
r e liq u ia e , a r u m f зал иш ки, рештки,
„спадщина
r e liq u u s , a, u m залишений, а , е, поки­
нутий, а , е, реш та
rg lu c to r, a tu s sum , ari d epo n. п роти­
д іяти, протистояти
r e m e d iu m , i n л іки, з а с іб
re m ig ro , a v i, a t u m , are п ереїж д ж ати ,
п овертатися
rS m in isc o r , — , m in l s c i depon. пригаду­
вати, згадувати
r e m itto , m is i, m iss u m , ere відсилати,
відп ускати, р о зп у ск а т и
гйтбгог, atus sum , Згі d epo n. зат рим у­
ватись, зал иш ати сь, звол ікати
re m o tu s , a, u m p a rt. perf. до rem oveo
a d i. віддалений, a, e, далекий, a, e
re m o ve o , m o v i, m o tu m , ere відсувати,
віддаляти
re m u n e ro = re m unero r
re m u n e ro r, atu s sum , a ri depon. н аго­
р од ж у в ат и , відплачувати, карати
re m u s, i m весло
R e m u s , i m Рем (брат Ром ул а)
re novo, a v i, a tu m , are оновлю вати,
поновл ю вати, ом ол одж увати
r e n u n tio , a v i, a tu m , Зге повідомляти,
доносити, огол ош увати
reor, ra tu s sum , reri думати, п р и п у ск а ­
ти, р ах у в ат и
re p e llo , r e p u li (re p p u li), re p u ls u m , ere
відш товхувати, відхиляти, відво­
дити
re p e nte н есп од іван о, раптом
гйрбгіо, геррбгі (гербгі), re p e rtu m , їге
зн аход и ти, відкривати, знайоми­
тись, отримувати
r e p e tit io , onis f повторення
re p eto , p e t iv i (p e tii), p e t it u m , ere зн ову
нападати, зн ов у н ап равл ятись, зн о ­
ву добувати
re p e tu n d ae , a r u m f г р о ш і, я к і підля­
гають п оверненню
гйріео, e v i, e tu m , еге зн ову наповню ­
вати
гЄрбпо, p o s u i, p o s itu m , ere класти н а­
зад, н азад ставити, н ан ов о вносити,
відкладати
rgposco, — , — , еге вимагати н азад
repostus, a, u m p a rt. perf. до repono;
a d i. віддалений, а, е, далекий, а, е
316
reprehendo, p re h e n d i, prehensum , ere
затрим увати, ганити, заперечувати
re p r im o , pressi, pressum , ere проганяти,
придуш увати
repugno, a v i, a t u m , Sre протидіяти, чи­
нити о п ір
re q u ie s, e tis f спокій, відпочинок
r 6 q u ir o , q u i s l v l , q u ls lt u m , ere ш у к ат и ,
відш укувати, розш ук ув ат и , дослід­
ж увати
res, rei f сп р ав а, р іч , предмет, влада,
п од ія, вчинок
res secundae щ астя
res adversae нещ астя
res gestae подвиг
rescindo, s c id i, scissum , Єге зн ову р о з ­
ривати, розл ам увати , знищ увати,
руйнувати
rescrib o, scripsi, s c rip tu m , еге письм ово
відповідати, зн ову писати, перепи­
сувати
reseco, cui, e tu m , are об різат и , усувати
resideo, sedi, sessum, ere сідати, посе­
л ятися
resisto, s t i t i, -, ere зуп и нятися, проти­
діяти, чинити о п ір
re s p icio , spexi, spe ctu m , ere дивитися
н азад , о зи р ат и ся , повертатись, в р а ­
ховувати
respondeo, spo nd i, spo nsum , ere відпові­
дати, відгукуватись, узгод ж увати сь
responsum , і n відповідь, заклю чення
re s p u b lic a , r e lp u b lic a e д е рж ав н і с п р а ­
ви, д е рж ав а, респ убл ік а
restis, is f ш н у р о к , канат
re s titu o , u i, u tu m , ere зуп и нятися, від­
ставати, вагат и ся, бари т и ся
resto, s t i t i, -, are залиш атися
restrictus, a, u m p a rt. perf. де re s trin g o
a d i. суворий , a, e, вузький, a, e,
короткий, a, e
re string o , s trin x i, s tric tu m , ere стягу­
вати, „зв’язувати, стискати
re tin e o , t i n u i , te n tu m , ere затримувати,
тримати, з в ’язувати
retro a d v . н азад , п озад у,
reus, i m обвинувачений, позивач, ви­
нуватець
reverto, v e rti, versum , ere = revertor
revertor, reversum sum (reverti), reverti
depon. повертатися
rev6co, S vi, a tu m , are викликати н азад ,
відкликати, відхиляти
rex, regis m ц ар , принц, владика
R h e n u s , і m Рейн
rh e to r, oris m р и т ор , ор а т о р
R h o d a n u s , i m Р од ан (р ік а південно-
сх ід н ої Г ал ії)
R h o d ie n s is , е родосський, а, е
R h o d o s , і f Р о д о с (ост рів біля південно-
зах ід н ог о у зб е р е ж ж я М ал ої А з ії)
r ic tu m , і n = rictus
rictu s, us m розк рит тя рота, відкритий
рот, вищ ир
r id e o , r is i, ris u m , еге см іятися, у см і­
хати ся, здаватися, веселим
r id ic u lu s , a, u m смішний, а, е, заб ав ­
ний, а, е
r ig u u s , і m зрош ен н я
r ig u u s , a, u m зрошуючий, а, е ^
г їр а , ae f берег р ік и , морський берег
r is u s , iis m см іх , усм іш ка
r iv u lu s , і m маленький потік, к ан ав а
r iv u s , і m потік, канава
гбЬиг, oris n дубове дерево, сила, міць
ro b ustus, a, u m твердий, а, е, міцний
а, е
rogo, a v i, a tu m , are питати, запитувати,
просити
R o m a , ae f Рим
R o m a n u s , a, u m римський, а, е-
R o m a n u s , і m римлянин
R o m u lu s , і .ш Ром ул (брат-близнюк
Р ем а; міфічний застговдик і перший
ц ар Р и м у , 753— 716 р р . до н. е.)
rosa, ae f р о ж а , троянда
rostra, o ru m n рост рал ь н а трибун а
ro stru m , і n дзьоб, н осов а частина суд­
на
ro tu n d u s , a, u m круглий, а, е, о к р у г ­
лений, а, е
ru b e ta , ae f ж а б а
r u b e tu m , і n ожиновий кущ
R Q b lc o (n ), onis m Р у б ік о н
ru d is , е необроблений, а, е, грубий,
а, е, суворий , а , е
R u fu s C u rtiu s (Q u in tu s ), і m -— Р у ф
Курній (Квінт), римський іст ори к
при ім п е р ат орі К л авдії, І ст. н. е.
ru m o r , oris m глухий ш ум, чутка
ru m p o , r u p i, r u p tu m , еге рвати, р о з ­
ривати, ламати, зносити
ru o , r u i, ru tu m , еге валитися, падати,
к ин утися, ринути
rupes, is f скеля, п р ір в а, м іж г ір ’ я
rursife (rursum ) adv. н азад, зн ов у, н ав­
паки
ru s, ru ris n село, маєток
ru s tic u s , a, u m сільський, а, е, селян-
’ ський, а, е
S
S a b in i, o ru m m саб ін ян и (плем’ я на
північний сх ід від Рим у)
S a b in u s , a, u m сабінський, а, е
saccellus,, і m м іш очок , гаманець
sacellus, і m = saccellus
sacer, cra, erum посвячений, a, e, св я ­
щенний, а, е, таємничий, а, е
sacerdos, otis m ж рец ь
s a c rific iu m , і n ж ерт в а, ж е р т в оп ри н о­
ш ення
s a c rific o , a v i, a tu m , are приносити
жертву
sae culum , i n рід, п ок ол ін н я, еп оха,
період
saepe часто, б агат ор азов о
saevio, ii, I t u m , Ir e лютувати, біси тися,
буш увати
saevus, a, u m лютий, \ жорстокий ,
а, е, суворий, а, е
s a g itta , ae f стріла
S a g u n tin u s , і m мешканець С агун та
S a g u n tu m , і n та S ag untu s, і f м істо Са-
гунт
sal, salis m сіль, м ор сь к а вода
S a 'a m ln iu s , і m мешканець С ал ам ін а
S aia m is, In is f С алам ін (острів)
S a llu s tiu s C a iu s Crispus Салюстій Гай
К р ісп (римський іст ори к , 83— 34 р р .
до н. е.)
salsus, a, u m солоний, а, е, пересоле­
ний, а, е, гострий, а, е, їдкий, а, е
salto , -avi, a tu m , Зге танцювати, с к а ­
кати
saltus, us m вузький п рохід , лісисте
місце, гірсь к е п асов и сь к о
salu b g r, b ris, bre здоровий, а, е, цілю ­
щий, а, е
salus, fitis f зд ор ов ’ я, сп а с ін н я
s a lu to , a v i, a tu m , are вітати, поздо­
ровляти
salveo, — , —-, ere бути зд орови м , добре
себе почувати
salvus, a, u m непошкоджений, а, е, ц і­
лий, а, е
S a m n is , I t is , m самніт
Sam 6s і S am us, і f С ам ос (м істо, ост рів)
sanctus, a, u m посвячений, а, е, св я ­
тий, а, е, недоторканий, а, е, без­
доганний, а, е
sane р озу м н о, дійсно, звичайно
sanguineus, a, u m кривавий, а, е, к р о ­
вопролитний, а, е
sang u is, In is m к ров , кровоп ролиття,
р із н я

s a n ita s , atis f зд о р о в ’я, глузд, твере­
зість, спокій,
sano, a v i, a tu m , Зге л ікувати, загоювати
sanus, a, u m здоровий , а, е, н епош код­
жений, а, е, виважений, а, е
sapiens, entis розумний , а, е, ви в аж е­
ний, а, е
sSpienter ро зу м н о
s a p ie n tia , ae f виваж ен ість, р о зу м , муд­
рість
sapio, ii ( Iv i, u i), -, Єге мати см ак, бути
розум н им
Sardes, iu m f С ард и (столиця Л ід ії)
s a t^ = s a tis
s a tis a d v . достатньо, досить
satelles, It i s m ох о р о н е ц ь , о х о р о н а ,
свита
S a tu r n a lia , iu m i o ru m n С а т у р н а л ії
(свято в Р-имі н а честь С ат у р н а)
S a tu r n in u s L u ciu s A p u le iu s , і m — Апу-
лей Люцій Сатурній (народний три­
бун 103 і 100 р р . до н. е.)
S a tu rn iu s , і m син С а т у р н а , тобто Ю п і­
тер аб о Плутон
S a tu rn u s , і m С ат у рн (староіталійський
бог землеробства)
ra tu s, a, u m p art. perf. до sero
saucius -a, -um — поранений, а, е, з р и ­
тий, а, е, пошкоджений, а, е
s a x u m , і n скеля, камінь
s cae n icus, a, u m сценічний, а, е, теат­
ральний, а, е
scalae, aru m f д раб и н а, сх од и н ка
scando, s can d i, scansum , ere піднім а­
тися, досягати, скандувати
scapha, ae f човен
sceleratus, a, u m p art. perf. до scelero;
ad i. злочинний, a, e, згубний, a, e,
лиходійський, a, e
scelus, eris n зл од іян н я, злочин, під­
ступність
sce p tru m , i n ж езл , ск іп етр, ц а р сь к а
влада
schola, ae f ш кол а, навчальний заклад
scholasticus, a, u m шкільний, а, е, с х о ­
ластичний, а, е, риторичний, а, е
s c ie n tia , a e f зн ан н я, р о зу м ін н я , вм іння
s c ilic e t ad v . розу м ієт ь ся, звичайно, а
саме
scindo, s c id i, scissum , еге розри вати ,
р озп у ск ат и , розкол ю вати
scio, I v i (ii), I t u m , Ir e знати, вміти,
_р озу м іт и , помічати
S c ip io , onis m С ц іп іон
scissus, a, u m p art. perf. до scindo a d i.
розщеплений, a, e, розірван ий , a, e
318
semper завж д и, постійно servus, i m р аб , невільник
s c itu m , i n п ост ан ова, ріш ен н я, прин ­
sem p ite rn u s , a, u m постійний, а, е, віч­ sessus, us m сидіння
цип, теза
ний, а, е Sestius (Sex tius), i m Сестій
scopulus, і m г ір с ь к а верш ин а, скеля
senator, oris m член сенату, сенатор seu = s iv e
sc rib a , ae m п и сар , секретар
senatus, us m сенат, д е рж ав н а влада severe с у в о р о
s crib o , scripsi, s c rip tu m , еге писати,
(рада) severitas, atis f — су в о р іст ь
креслити
Seneca, ae m Сенека severus, a, u m — суворий, a, e
s c r in iu m , і n ск р и н я
senectus, Utis f ст арість , ст аре п ок ол ін ­ sex ш ість
s crip tio , onis f п и сан н я, письмо, текст
ня sexagesim us, a, u m шістдесятий, a, e
s criptor, oris m сек рет ар, переписувач,
senesco, sen ui, -, еге ст аріт и ся , слабнути sex aginta ш істдесят
письменник
senex, senis m старець, старик s e x tilis , e шостий м ісяць р и м сь к ог о роя-
sc rip tu m , і n л ін ія , р и ск а , твір, книга
senior, oris a d i, com par, до senex люди­ ку
sculpo, scu lpsi, s c u lp tu m , еге в и р із у ­ sextus, a, urn шостий, a, e
на похил ого віку _
вати, висікати si я к щ о
sensus, us m відчуття, почуття, здіб­
s c u tu m , і n великий щит s ic . ad v . так, таким чином
ність
scym nus, і m молодий з в ір , щ еня siccus, a, u m сухий, а, е
sen te ntia, ae f думка, погляд, ріш ен н я
scyphus, і m ч аш а, к у б ок , бокал S i c i lia , ae f С іц іл ія
sentio, sensi, sensum , Ir e відчувати,
S c y th a, ae m і Scythes, ae m ск іф S ic u lu s , і m сіц іл ієц ь
сприймати, помічати, думати, вва­
S c y th ia , ae f С к іф ія (к р а їн а ск іф ів ) s ic u t (sicuti) ad v . як , так як
ж ати
secedo, cessi, cessum, еге відходити, s ig n ife r, fera, ferum маючий, а, е, зн ак и
seorsum a d v . ок ре м о, далеко, в ст орон і
віддалятися s ig n ific o , a v i, a tu m , are подавати зн ак ,
sep a ratim ок ре м о, н а р із н о
secerno, crevi, cretum , ere відділяти, сигн ал ізувати, помічати, озн ачати
separatio, onis f поділ, відм еж ування
відстороню вати signo, a v i, a tu m , are позначати, відмі­
separo, a v i, a tu m , are відділяти, р о з д і­
seco, secui, sectum , are зр ізат и , р о з р і­ чати, від різн яти
ляти, відрізняти
зувати, р озсік ат и s ig n u m , і n зн ак , відмітка, сигнал, к о ­
sep e lio, p e llv i (p e lli), p u ltu m , Ir e х о р о ­
secta, ae f вчення, ш к ол а, секта, н а­ манда
нити, закопувати
п рям s ile n t iu m , і n м овчанка, тиш а, спокій
septe», сім
secum = cu m se s ilv a , ae f л іс, п арк , сад
S e p tem b e r, bris m вересень
s ecundum ad v . за , слідом, по-друге silvester, tris, tre лісовий, а, е, дикий,.
s e p te ntrio , o nis m північ, північний
secundus, a, u m наступний, а, е, д р у ­ а, е, степовий, а, е
гий, а, е вітер
s e p tim u s , a ,_ u m сьомий, a, e s im ilis , е подібний, а, е
securis, is f с о к и р а , л ік т орсь к а со к и р а
s e p tin g e n te s im u s , a, u m сімсотий, a, e si m i її ter^ подібно, подібним сп особ ом
securus, a, u m безтурботний, а, е, сп о ­
sep tua g e sim us, a, u m сімдесятий, a, e s im p le x , ic is простий, а, е, чистий, а, є,
кійний, а, е, байдужий, а, е
s e p tu a g in ta сімдесят прямий, а, е
sed але, однак
s e p u lcru m , i n могила, н адгробок s im p lic it a s , atis f простота, несклад­
sedeo, sedi, sessum, еге сидіти, засідати,
S e q u a n a , ae m С екван а н іс т ь
залиш атись
S e q u a n i, o rum m секваьці I s im u l a d v . одн очасн о, спільно
sedes, is f сидіння, к р ісл о , місце п р о­
sequor, secutus sum , seq ui depon. сл і­ I I s im u l я к тільки, лише, тільки
ж и в ан н я
дувати, переслідувати, проводж ати s im u la e = s im u l I I
s e d ile , is n си д ін н я, стілець, к р ісл о
sera, ae f п ланка, рейка s im u la c r u m , і n о б р а з , зо б р а ж е н н я , ста­
s e d itio , onis f розход ж е н н я , чвари,
serenus, a, u m ясний, a, e, чистий, a, e, туя
св а р к а , бунт, зав ору ш ен н я
світлий, a, e s im u la t io , o n is f удаваність, видимість,
seduco, d u x i, d u c tu m , еге відводити в
series, ei f ряд , низка сим улю вання
б ік , в ід су в а н і, відвертати, відділяти
sermo, o nis m р озм ов а, бесід а, зміст s im u la to r , oris m симулянт, лицемір
sedulus, a, u m діяльний, а, е, ревний,
бесіди, слова s im u la tq u e = s im u l I I
а , ие, уважний, а, е,
sero, sevi, satum , ere сіят и , саджати s im u lo , a v i, a tu m , are робити подіб­
s e d u lita s , a tis f ст аран н іст ь, пильність,
serus, a, u m пізній, я , є, тривалий, а, е, ним, вдавати, прикидати
запопадливість
затяжний, а, е s im u lta s , atis f суперництво, в о р о ж іс т ь
seges, etis f посів, зе р н о
servio, I v i (ii), I t u m , Ir e бути рабом , s in co n i, я к щ о ж , а як щ о, але який ж е -
Segestani, o ru m m меш канці м іста Се-
бути підвладним, служити si пе з a b i. без
геста
Servius T u lliu s , і m Сервій Туллій (ш ос­ s in g u la ris , е окремий, а, е, одинокий,
sella, ae f к р ісл о , престол, трон
тий римський ц ар, 578— 534 р р . а, е, єдиний у своєму р од і
sPmel ad v . одного р а з у , один р аз
до н. е.) s in g u li, ае, а по одному, поодинці
sem en, in is n н асін н я, р озсад а, н ащ а­
se rv itu s, u tis f рабство, неволя s in is te r, tra, tru m лівий, а, е, невірний
док
servo, a v i, a t u m , are ох о р о н я т и , з б е р і­ а, е
sem entis, is f н а сін н я , посів
гати s in o , -, s it u m , еге ставити, класти
se m ita , ae f в узьк а д о р іж к а , ст еж ка
31»

s in o , s iv i (sii), s it u m , Sre допускати,
дозволяти, залиш ати
s iq u i d e m coni, оск іл ь к и , бо, я к щ о тіль­
ки
s it is , is f сп р аг а, су х іст ь , безводність
s it u s , a, um p art. perf. до sino;
a d i . побудованний, a , e, зведений, а ,
е , живучий, а , е
s it u s , a, u m p a rt. perf. до sino; a d i. по­
будований, а, е, зведений, а, е, ж и ­
вучий, а, е
s ita s , us m п ол ож ен н я, розт аш у в ан н я,
будова
.sive аб о seu coni, аб о я к щ о , аб о
■socer,Jsri т тесть, свекор
societas, a tis f т овариство, о б ’єднання
socius, і m товариш , супутник, со ю з­
ник
Socrates, is m С о к р а т
■.socrus, us m теща, св е к ру х а
s o d a lis , is m товари ш , приятель, друг
sol, solis m сонце, світло сон ц я , день
s o la tiu m ,„ і n втіха, р о з р а д а
soleo, s o litu s sum , ere мати звичку, зви­
чайно трапл ятися
s o lit u d o , in is f сам отність, безлюдність
Sollers, ertis винахідливий, а, е, хи т ро­
мудрий, а, е, вмілий, а, е, хитрий,
а, е
sollester вміло, хи т ро, хи т ром у д ро
s o llic it o , a v i, a tu m , are потрясати, ва­
гатись, позбуджувати, подразню вати
s o llic it u d o , in is f за в о р у ш е н н я , три­
вога, т у рбуван ня
S o lo (n ), onis m С ол он (афінський з а к о ­
нодавець, а р х о н т у 594 ,р'.\ до н. е.)
solflm ad v . тільки, лише ! ' J
solus, a, u m один, а, е лише, одинокий,
а, е, безлюдний, а, е
solvo, s o lv i, s o lu tu m , еге від в’язувати,
р о зп р я г а т и , платити, виконувати,
розчин яти
s o m n io , a v i, a tu m , аге бачити сон
•so m nium , і n сон , сн овид іння
som nus, і m сон , д рім ота, сонливість
s o n itu s , Hs m зв у к , ш ум
■sono, u i, itu m , are звучати, грати, ш у ­
міти,
sonorus, a, u m дзвінкий, а, е, звучний,
а, е, шумний, а, е
■sordidus, a, u m брудний, а, е, нечис­
тий, а, е, ганебний, а, е
soror, oris f се ст ра, д в ою рід н а сестра
■sors, sortis f ж е р е б , в іщ у в ан н я, доля,
участь
.sospes, itis a d i. непошкоджений , а, е,
320
благополучний, а, е, щасливий, а, е
S partacus, і m С п арт ак
S p a r tia te s , ае m сп арт іат , п ов н оп р ав ­
н и й гром адянин С парти
s p a tiu m , і n п р о ст ір , місце, віддаль,
п р о м іж о к
species, e i f погляд, вид, зовн іш н ість
sp e c ta c u lu m , і n вид, видовище, вистава
spectam en, in is n о з н а к а , властивість,
видовище
specto, a v i, a t u m , are дивитися, п ри ­
глядатись, оглядати
sp e c u la to riu s , a,, u m розвідувальний,
а , е, сторожовий , а, е
specus, u s m печера, ш ахт а, заглиблен­
ня
spe lu nca, ае f печера, грот
sperno, spre v i, sp re tu m , еге відкладати,
_ ставитись з презирством , нехтувати
spero, a v i, a tu m , are н ад ія т и ся , о ч і­
к у в а т и , передбачати
spes, ei f н ад ія, сп од іван н я
s p ir it u s , us m д и хан н я, подув, вітер,
_дух_
s p iro , a v i, a tu m , are віяти, дути, ш ум і­
ти, дихати
splendeo, d u i, -, еге блищати, сяяти
s p le n d id u s , a, u m блискучий, а, е, с я ­
ючий, а, е
s p o lio , a v i, a tu m , are роздягати, в и к р а­
д а т и , заб и рати силоміць
s p o liu m , і n зн ят а ш к ір а , військова
здобич, н аграбов ан е
spondeo, s p o p o n d i, spo nsum , еге у р о ч и с­
то з о б о в ’ язуват и сь, гарантувати'
sponsus, ia, u m p a rt. perf. до spondeo
sponte д об ров іл ьн о, сам о соб ою
spretus, a', u m p art. perf. до sperno
s p u m a , ae f піна
sp u m o , a v i, a tu m , are пін итися, п ок ри ­
вати п ін ою , вивергати, викидати
S p u riu s M a e liu s, і m Спурій Мелій
st!_ in te ri, тс! тихіш е!
s ta b ilis , е постійний, а, е, незмінний,
^ а, е, стійкий, а, е
s ta b u lu m , і n ст оян к а, лігво, місце пе-
^ реб у в ан н я, хл ів, к о ш а р а
s ta d iu m , і n ст адіон, арен а, стадій
^ (грецька м ір а д овж ини = 184,97 м)
S ta g ir a , o ru m n С т агіри (македонське
місто)
sta g n u m , і n о з е р о , ставок, болото
s ta tim твердо, стійко, н еп оруш н о, по­
стійно
statua, ае f ст атуя, к ол он а
statuo, tui, £Qtum, еге ставити, вста-
новлювати, схвалю вати, виріш увати
s ta tu ra , ае f р іст , величина
sta tu s, us m п оза, п ози ц ія, стан, по­
л ож енн я
ste lla , ае f з ір к а , с у з ір ’я , світлячок
stercus, o ris n н ав із, послід
s te rilis , e — безплідний, а, е, пустий,
а, е, неродючий, а , е
s tillo , a v i, a t u m , are капати, ст руїт и ся
s tilu s , і m загострений кіл, стебло,
стиль (палочка для п исанн я по в ос­
ку) .„ „
s tip a to r , oris m постш нии охорон ец ь ,
п роводир
s tip e s , It is m ст овбу р, стовп, ж ерд ин а
s t ip u la , ае f стебло, соломина
stirps, s tirp is f ст овбур, пагінець, галуз­
к а, кущ
sto, s te ti, s ta tu m , Зге стояти, п ротидія­
ти, бути проти
S to ic u s , і m ст оїк (ф іл ософ ст оїчн ої
ш коли)
s to m a c h u s , і m ст рав охід , ш лунок
stram en, in is n сол ом ’ ян а підстилка
S t r a to n ic is , id is f С т р ат он ік ід а (епітет
В ен ер и у С м ір н і)
strenuus, a, u m діяльний, а , е, ру хл и ­
вий, а, е, сильний, а , е
s tru c tu ra , ае f буд ова, побудова, р о з ­
таш уван н я
stu d e o , u i, еге н ам агатися, вивчати,
займатися чимось, прагнути до ч о­
гось
studio se ст аран н о, пильно
stu d io sus, a, u m старанний, а, е, пиль­
ний, а, е, відданий, а, е н ауц і, вче­
ний, а, е
s tu d iu m , і n старан н я,, прагн ен н я, з а ­
няття, н ау к а
s t u lt it ia , ае f глупота, дурість
s tu ltu s , a, u m дурний, а, е, н е р озу м ­
ний, а, е, нерозважний , а, е
S ty g iu s , a, u m стигійський, а, е, пе­
кельний, а, е, страшенний, а, е
suadeo, suasi, suasu m , еге радити, п р о ­
понувати, рекомендувати
suavis, е приємний, а, е, милий, а, е,
солодкий, а, е
s u a v ite r приєм но, мило, сол од ко
suesco, sue vi, suettim , еге привчатися,
звикати, мати звичку
sub ргаер. з а с с . і a b i. під, в н и зу , під
час
s u b a g it = s u b ig it
s u b a m a ru s, a, u m гіркуватий, а, е
йЬ aresco, еге злегка висихати
21-2494
subdo, d id i , d it u m , еге підкладати,
підставляти, приєднувати
s ub d o lus, a, u m хитруватий, а, е, під­
ступний, а, е
sub d u co , d u x i, d u c tu m , еге витягати,
заб и рат и , позбавляти, к расти
subeo, ii ( Iv i) , Ttum , Tre підходити, зм у­
ш увати, підступати, входити
sflbfero = suffero
s u b lc io = s u b iic io
s u b ig o , e g i, a c tu m , Sre приган яти , п р о ­
ганяти, примуш увати, п ри гн об л ю ­
вати
s u b in d e з а р а з ж е п ісл я, слідом з а цим
s u b ito н есп од іван о, р ап т ово, без під­
готовки
s u b itu s , a, u m несподіваний, а, е, не-
очікуваний , а, -е
s ub le vo , a v i, a tu m , are підтримувати,
помагати, піднімати
s u b lic iu s , a, u m пальовий, а, е (н ап ри ­
клад, міст на палях)
subm ergo, m ersi, m ersum , еге з а н у р ю ­
вати, топити
s u b m itto , mTsi, m issum , ere підставля­
ти, підводити, посилати, присилати
subm oveo, m o v i, m o tu m , ere віддаляти,
проганяти, усувати
subruo, r u i, r u tu m , ere підкопувати,
підривати, руйнувати
subsequor, secutus sum , seq u i, depon.
слідувати за кимось'
s u b s id iu m , i n резерв, підкріплення,
допом ога, підтримка
s u b te m e n, in is n п р я ж а , нитка
subter ad v . зн и зу, під
s u b t ilis , е тонкий, а, е, дрібний, а, е,.
простий, а, е, точний, а, е
s u b tu s ad v . знизу
subveho, ve x i, ve c tu m , ere постачати,
привозити
succedo, cessi, cessum, ere входити,-
йти вслід, наслідувати
successio, onis f н асл ід уван ня, спадок
succinctus, a, u m p art. perf. до succingo
succingo, c in x i, c in c tu m , бге під п ері­
зувати, оточувати
succlam o, a v i, a tu m , are кричати у від­
повідь •
succresco, crev i, cretu m , ere підростати,
рости зн изу
S u e b i, o ru m m свеби (плем’ я в Г е рм ан ії!
suffero, s u s tu li, ferre підставляти, п р о­
понувати, давати, терпіти, витри­
мувати
su fflo , a v i, a tu m , Sre дути, надувати
32 і
 sugo, suxi, s u c tu m , ere смоктати, в см о к ­
тувати
sulcus, i^m б о р о з н а , о р а н к а
sui fu r, uris n с ір к а
S u lla , ae m С ул л а (ж ив у 138— 78 dd
д о н. е., з 82 р . д о н. є ,— 79 р . до
c ifi' e' Римський диктатор)
S u lIS n u s , а , иш прикм . до Сулла
S u lm o , onis ш Сульмон (місце н а р о ­
дж ен н я О в ід ія )
S u lp ic iu s Р . Сульпіцій (народний три­
бун У 88 р . д о н. е.)
sum , f u i, esse бути, існувати
s u m m a riu m , і n короткий виклад
s u m m itto = s u b m itto
s um m u s, a, u m (superi, до superus) най­
вищий, а, е, верхній, я , е, край­
ній, я, е, останній, я, є
sfim o, sum psi, s u m p tu m , бге брати
збирати, приймати в серед ин у’
suom et і suopte підсилю ю ча ф о р м а до
suo від suus
sDper a d v . н а г о р і, н а в е р х , поверх
super ргаер. з а с с . і a b i. н а г о р у , над
п ов е рх , зв е р х у
sup e rb ia, ae f за р о зу м іл іст ь , чванли­
вість, гордість
superbus, a, um зарозум іл ий , а , е, гор-
дии, а , е
s u p e ri, o rum m небесні боги
s u p e r iic io , іе с і, ie c tu m , еге накидувати
навалю вати, насипати
s u p e r in iic io = sup e riicio
supero, a v i, a tu m , are перевищ увати,
„ перемагати, переборю вати
supersto, -, -, Sre стояти н а чому-не-
оудь, стояти н ав ер х у
sup e rsum , f u i, esse зал иш ати ся в ж и ­
вих, пережити, уціл іти
superus, a, u m верхній, я, є, небесний
а, е
supervacuus, a, u m зайвий, а, е, непо­
трібний, а, е, некорисний , а, е
s u p in u s , a, u m лежачий обличчям д ого­
р и , звернений, а , е н азад
s u p p le x , ic is благальний, а , е, бл агаю ­
чий, а, е
s u p p lic iu m , i n молитва, к а р а , благаль­
не п р о х а н н я
sup p o rto , Svi, stum, are привозити,
підвозити, постачати
suP ^ a d v - зв е р х у , н а г о р і, вищ е, рані-
s u p re m u s , a, u m найвищий, а, е, верх-
” іи, я , є, крайній, я , є
surdus, a, u m глухий, а, е, німий, а, е
байдужии, а , е
surgo (subrigo), rexi, re ctu m , ere підні­
мати, вставати
sus, suis m , f свиня
suc ip io , ere cg p i, ce p tum , spexi, spectum
еге починати, підхоплювати під.
гримувати
suscito , a v i, a tu m , are піднімати, no-
оудж увати, підпалювати
suspendo, p e n d i, pe nsu m , 6re вішати
підвіш увати, піднімати
sus p icio , spexi, spectum gre, дивитися
в г о р у , спостерігати, вш ановувати
suspicor, atu s sum , Згі depon. п ід озрю ­
вати, _ передбачати, догадуватись
suspiro , a v i, a tu m , are зітхати
sustento, a v i, a tu m , are підтримувати,
підпирати, підкріпляти
sustine o , t i n u i , te n tu m , ere підтримува­
ти, підпирати, витримувати
suus, a, u m свій, я , e
s y lla b a , ae f склад, p l. в ір ш і
s y m b o lu m , i n х ар ак т е р н а о зн ак а пе­
’ чатка
Syracusae, aru m f С ір а к у з и (місто на
сх ід н ом у у з б е р е ж ж і С іц іл ії)
S y ria , ae f С ір ія
Т
ta b e rn a c u lu m , і п будка, ш ат ро, намет
ta b u la , ae f д ош ка, плита, таблиця
зап и с, п ротокол , акт, сп и сок
taceo, ta c u i, ta c itu m , еге мовчати збе­
рігати м овчан ку, не гов ори т и ’
і а с і tus і m Т ац іт (римський історик,
бл. 55 р. н. е .— після 117 р . н. е.)
tac itu s, a ,^ u m p a rt. perf. д о taceo adi.
^ таємнии, a, e, мовчазний, a, -e
’ ta le n tu m , i n талант (грош ова одиниця)
ta lis , e такий, a, e, такий значний, а, е
tam ad v . так, н астільки, такою м ір ою
ta m e n ad v . однак
T am esis, is m Т ам е зіс (р ік а в Б ри т ан ії)
tam e tsi co ni, хоч , однак
ta m q u a m (ta n q u a m ) adv. т а к ...я к , по­
д іб н о до того як
ta n d e m ad v . нареш ті
tang o , te tig i, ta c tu m , еге торкати
T an talu s, і m Тантал (син Ю п іт ер а,
терп ів у підземному царстві вічний
голод і спрагу)
tanto pe re ad v . настільки, такою м ір ою
t a n tu lu s , a, u m настільки малий, а, е
t a n tu m ad v . н астільки, такою м ір ою
ta n ta s , a, u m такий, а, е, такий, а, е,
вежикий, а, е
tar<№ иовол і, пізно _ „>я „ и й
tard u s, a, u m повільний, а, е, в ялий,
T a re n tin u s , і m мешканець Т ар «*т а
T arq u in iu s Superbus, і m Тарквіній
Гордий (ім’я сьомого царя Риму)
T artarus, і m Т ар т ар (підземне царство)
t alitus, і m віл, бик
te ctum , і n покрівл я, будинок
te g im e n tu m , і n (tegum entum ),
покривало, вбранн я, н ав іс
tego, texi, te ctum , еге крити, п ок ри ­
вати, захищ ати, охорон ят и
te llu s , uris f земля, с у ш а , к раїн а
T a liu s , u ris f богиня землі
te lu m , і n метальна зб р оя (спис, др
тик, стріла)
іе т б г е adv. навмання, необачно, ви-
падково, неочікувано
tem pero, a v i, S tu m , are зм якш увати,
нагрівати, приготовляти, керувать
tem pestas, atis f п р ом іж ок часу, період,
погода, негода, б у ря , г р оза, біда
te m p lu m , і n храм , посвячене місце,
святилище'
te m po ra lis, е тимчасовий, а, е, пере­
мінний, а, е
te m p to , § v i, a tu m , are мацати, т ор к а­
тися, пробувати
tem pus, oris n час, п ром іж ок ч асу , мо­
мент, період ' T hebanus, і m фіванець
tenuo , te te nd i, te n tu m , ere (tensum)
тягнути, н апруж увати, протягувати
tenebrae, a ru m f темнота, темрява, не­
ясність
tenebrosus, a, u m темний, а, е, похму­
рий, а, е . лина 'в' горах Ети, місце загибелі
Tenedos (us), і f Тенедос (ост рів біля
у зб е р е ж ж я Т роад и, на південний
схід , від входу в Геллеспонт)
teneo, te n ui, te n tu m , еге тримати, во­
лодіти, досягати, мати
tener, era, eru m м ’який, а, е, молодші,
а, е, ніжний, а, е
tenere ad v . н іж н о, м’ як о
tenuis, е тонкий, а, е, легкий, а, е, м я-
кий, а, е
tenus ргаер. з ab i. або gen. до, аж до
tepeo, u i, -, еге бути теплим, бути баи-
дужим
te p id u s , a, u m теплий, а, е, теплуватий,
T erentia, ae f Т еренція (перш а д р у ж и ­
н а Ц іц е р оаа)
T erentius, і m , Р . Terentius; Afer Пуб-
лій Теренцій Афер (185— 159 р р .
до н. е., комедіограф)
tergeo (tergo), tersi, tersum, ere терти,
витирати
tergum , i n спина, хребет
tergus, 01 is n = tergum
te rm inus, i m прикордонний кам ін ь,
кордон, кінець
terni, ae, а по три, троє, три
terra ae f земля, грунт, к р а їн а
terreo, u i, itu m , еге лякати, страш ити ,
проганяти
te r r ib ilis , е страшний, а, е, жахливий,
ierror, oris пі ст рах, ж а х , предмет ст ра­
ху
tertius, a, um іретіи, я, є
testa, ae f цегла, черепок, горщ и к , к у ­
холь
te stam e ntu m , i n заповіт
festis, is m , f свідок, очевидець
te stim o n iu m , і n свідчення, показання'
testor, atus sum , ari depon. свідчити,
підтверджувати, запевняти, роби т и
заповіт
Teucri, orum m тевкри (тобто т р оян ­
ці)
T eu to ni, orum urn i Teutones, u m m тев-
тони (германське плем’я)
tertius, a, um третій, я, е
th e a trum , і n театр, сцена, вистава
T hebae, arum f Ф ів и (місто в Б еотп)
T hem istocles, is та і m Ф ем істокл (5-іо—
461 р р . До н. е., афінський політик
і полководець, переможець в битві
при С ал ам ін і у 480 р. до н. е.)
T herm opylae, arum f Ф ерм оп іл и (ущ е­
Л еон ід а С партанського ' і ного ЗСК>
воїнів)
Thales, etis і is m Ф ал ес (із М ілета, ф і­
лософ)
thesaurus, і пі ск арб, сх ован ка
Theseus, ei eos та і m Тезей
(афінський цар)
Thessalia, ae f Ф есал ія (к р а їн а у п ів­
нічній Греції)
T he tis, id is f Фетіда (богиня м оря)
T hrasybulus, і m Ф раси б у л (полково­
дець, який скинув у 403 р. до н. е.
владу '30 тиранів)
T hucydides, a e m Ф ук ід ід (461— 400 р р .
до н. е., автор іс т о р ії Пелопонне­
сь к ої війни)
32::
 1 і.Ьй-Tnus, i m Т ібе рін (цар Альби, його
; іменем названа р ік а Т іб р )
1 ibgris, is m Т іб р (р ік а у середній Іта-
лп)
1 ibS rius, і ш Тіберій
І'і. C la u d iu s Nero Тіберій Клавдій
Н е р о н , другий римський імпеоа-
. тор 14— 37 р р . н. е.)
T ib u llu s , і m (A lb us) Т ібул Альбій (еле-
гшний п о е т - 5 7 — 19 р р . до н . е.)
tig n u m , і n бал ка, б р у с о к
T ig ran e s, is пі Т ігр аи (дар В ір м е н ії з
Уо по 56 р р . до н. е.)
U m endus, a, u m (g e ru n d iv u m до tim eo)
страшний, а , е
tim e o , ш', еге б ояти ся, лякатися
t im id u s , a, u m боязкий, а, е
tim o r , oris m ст рах , б оязн ь, ж а х
tin g o (ting u o ), tin x i, tin c tu m , ere
зм очувати, звол ож у вати , змазувати
T itu r iu s , і m (Q) Тітурій (легат Ц е за ­
р я в Г ал л ії)
T itus M a n liu s T orquatus, і m Т іт Ман-
лій Т о р к в а ї (у 340 р. до н. е. н а к а ­
зав стратити свого сина за п оруш ен ­
ня дисципліни)
loga, ае f rora
tol<5ro, a v i, a tu m , are переносити, ви­
тримувати, терпіти
to llo , s u s tu li, s u b la tu m , бге піднімати,
возвеличувати ’ ч знищ увати
to n o , to n u i, -, are гриміти, видавати
приглушений шум
lo rm e n tu m , і п метальна маш ина, мука,
ст раж д ан н я, катування
ю гр ео, -, еге бути в оц іп ен ін н і, за ­
клякнути від хол оду, замерзнути
T orquatus T itu s M a n liu s див. T itus
M a n liu s T orquatus
orq uis, is m , 1 намисто (золоте), г ір ­
лянда, вінок
ortus, a, u m p art. perf. до torqueo, ad i.
покручений, a, e, заплутаний, a,
e, неясний, a, e
(Настільки, так багато
o tid e m стільки ж
'itus, а,_ um весь, вся, все, цілий, а, е
3d o , d id i, d it u m , Єгє передавати, в р у ­
чати, віддавати, доручати, д о в ір я ­
ти
idOco, d u x i, d u c tu m , Єгє переводити,
перем іщ ати, переправляти
raho, tra x i, trac tu m , еге тягнути, во­
лочити, притягати, приводити
raiSnus, і пі Т р аян (римський імпе­
р а т о р 95— 117 р р . н. е.)
і сГо = _ tra і іс іо
tr ig in t a тридцять
tra ifc io , іе сі, iectum , бге тсрекидувати,
tr ir e m is , is f судно з трьома рядами ве­
_ переміщати, перевозити
trano , a v i, a tu m , are плисти, перепли­
tris tic u lu s , a, u m d e m in . до tri-stis
вати, ^перелітати
tris tis , e сумний, a, e, похмурий, a, e,
t r a n q u illit a s , atis f спокій, тиш а, штиль
trans ргаер. з асс. через, з а , з того б о к ї
tr a n s a lp in u s , і m житель заальпійській-
к раїн
transcendo, scendi, scensum, бге пере-
ходити, перебиратися, переступати
transcrib o , scripsi, scriptu m , ere пере-
писувати, передавати, за п и су в м и
transcurro, (сц) curri, cursum , еге пере­
бігати, ш видко проходити, ппо-
їжджати г хищений, a, e
transeo, ii (Tvi), i'tum , Ir e переходити,
переселятися, проходити, пере­
правлятися
transfero, t u li, la tu m , ferre переносити
вати803" ™ ’ Пересува™ ' перекиду-
tran s fig o , f ix i, fix u m , бге пробивати,
проколю вати, встромляти
transgredior, gressus sum , gredi, depon.
переходити, перебиратися, п р о х о ­
дити, п роїж дж ати
tra n s itu s^ us m п рохід , перехід
tra n s m a r in u s , a, um заморський, a. e
transporto, av i, a tu m , are переносити,
пересувати, переміщати, переходити
transvo lo , a v i, a tu m , are перелітати,
пролітати переноситися
T rasum e(n)us, i m Т разум ен с ьке о ’е р о
trecentesim us, a, u m трьохсотий, а є
trecenti, ае, а триста
tredecim тринадцять
trem o, tre m u i, -, еге тремтіти тріпоті­
ти
tre m u lu s, a, u m тремтячий, а, е, схви­
льований, а, е
trg p id o , av i, a tu m , are тремтіти, тріпо-
_ тіти, хвилюватися, боятися
tres, tria три
t r ib u n a l, alis n трибунал, к рісл о, па-
_ м ятник
tr ib u n ic iu s , a, um трибуиськкй, а, е
tr ib u n u s , і m трибун
tr ib u o , t r ib u i, tr ib u tu m , еге ділити,
у розділяти, віддавати, наділяти
tr ib u s , us f триба, простий народ
tr ib u t u m , і n податок, данина
tr lc e n j, ае, а по тридцять
tric e s im u s , a, um тридцятий, а, е
tr ie n n iu m , і n триліття
trig e m in u s , a, u m потрійний, а, е
tu r ife r , fera, fe rum багатий ,'а, е к у р и ­
льними пахощ ами
tu rp is , е — огидний, а, е, ганебний, а , е
сел
безчесний, а, е
turris, is f баш та, палац
Tuscus, a, u m туський, а, е = ет русь­
журливий, а, е
tris tia , iu m n (sc. ca rm in a) ск орбот н і кий, а, е
tussis, is f кашель
пісні t u te la , ае f о х о р о н а , захист, покрови-
t r is t it ia , ae f сум, смуток, су в оріст ь ,
тельство
ж урба
t u to a d v . у безпеці, у надійному стані
triu m p h a lis , е тріумфальний, a, e
tu to r, a tu s sum , ari depon. захищ ат и,
triu m p h o , a v i, a t u m , are мати тріум ф ,
о х о р о н я т и , оборон ят и
ставати тріум ф ат ором , т орж ест ву­
t a tu s , а, u m p art. perf. _до Ju e o r; a d i.
вати
безпечний, a, e, надійний, a, e, з а ­
triu m p h u s , і m тріум ф , перем ога, уро-
чистість_
tuus, a, u m твій, твоя, твоє
t r iu m v ir , v i r i m т р іу м в ір , член трійки
tyrranus,' i m тиран, деспот
t r iv iu m , і n перехрестя ^(трьох д оріг),
T yrus (os), i f T ip (стародавня столиця
велика д о р о г а , тривій (навчальний
цикл із т р ь ох словесних дисцип­ Ф ін ік ії)
лін)
Troes, u m m p lu r. до Tros
U
T roia, ae f Т р о я
T roianus, a, u m троянський , a, e
O ber, eris n вим’я , с о с о к , груд ии
T roian us, i m троянець ПЬбг, eris родючий, а, е, плідний, а,_ е
tro p a e u m , i n трофей, перемога, нам ят­ u b i a d v . де; coni, коли, як тільки, т е ­
ник л я ТОГО як
Tros, T rois m троянець fib lc u m q u e (u b ic unq u S ) a d v . де б то не
t r u c id o , a v i, a tu m , are р ізат и , вбивати, бул о, всюди
t ib in a m ad v . де? де ж ?
tru n co , a v i, a tu m , Зге об ру б у в ат и , від­
u b iq u e a d v . всюди, ск р ізь
р ізат и , відсікати u lciscor, u ltu s sum , u lcisci d e po n. мсти­
trun cu s, i m ст овбу р, стриж ен ь, тулуб ти, к арати
tu — ти
U lix e s , is (i, ei), m Одісей
tu b a , ае f — т руб а, су р м а
u llu s , a , u m який, а , е-^небудь; із з а ­
ta b e r, eris n п агорб, пухлина, хиба,
переченням — ніякий, а, е, ніхто
вада
u ltra ad v . далі, по той бік
tueor, t u it u s sum , eri depon. дивитися,
спостерігати, оберігат и, ох ор он я т и u lt r i x , Ic is f мстителька
u ltr o a d v . по той б ік , зверх того, до то­
T u llia , ае f Т ул л ія (дочка М а р к а Тул-
го ж
л ія Ц іц ер он а)
u lu lo , a v i, a tu m , are вити, завивати,
T u lliu s , і m Туллій, Se rv iu s T u lliu s —
ридати
Сервій Туллій (шостий римський
u m b r a , ае f тінь, тьма, темнота
ц а р 578— 534 р р . до н. е.)
u m g ru s , і m в ерх н я частина руки до
tu m a d v . тоді, в той ч ас
л ік т я, передпліччя, лопатка
t u m u lo , av.i,' a tu m are хорон и ти , х о в а ­
um quam = unquan
ти
ana a d v . р азом , вод н очас, спільно
tu m u lt u s , Os m ш ум, бунт, закол от
u n d a , ае f вал, хвиля, вологість, вода
tu n c a d v . тоді, в той час
u n d 6 a d v . звідки?
t u n ic a , ае f тун іка
u n d e q u a d ra g in ta тридцять дев ять
tu rb a , ае f зам іш ан н я, метуш ня, св а р к а
u n d e q u in q u a g e s im u s , a, u m со р о к де­
tu r b id u s , a, u m бурхливий, а, е, три­
вожний, а, е, неспокійний, а, е в ’ ятий, а, е
u n d e q u in q u a g in ta с о р о к дев’ ять
tu rb o , a v i, a tu m , are хвилювати, при­
u n d e tric e s im u s , a, u m двадцять лев я-
водити в р у х , в зам іш ан н я , триво­
жити тий, а, е
325
 u n d e trig in ta двадцять дев’ять
u n d e v ig in ti дев’ятнадцять
u n d iq u e adv. звідусіль, з у сіх боків
u n q u a m a d v . коли-небудь, інколи; поп
u n q u a m ніколи
unguis, is ш ніготь, копито, лапа
u n ic u s , a, um єдиний, а, е, одинокий,
а, е в своєму роді
Oniversus, a, u m весь, вся, все, цілий,
а, е, загальний, а , е
&b u s , a, u m один, одна, одне, тільки
один, одна, одне
u n u s q u isq u e , unaq u ae q ue , u n u m q u o d ­
que кожний, а, е, зок рем а, всякий
а, е
G nu squisq uis, u n u m q u id q u id кожний
а, е, к о ж н а р іч
urbanus, a, u m міський, а, е, п рим ісь­
кий, а, е
urbs, u rb is f м істо, населення міста
uro, ussi, ustu m , еге пекти, палити,
розпалю вати
usque ad v . безперервно, постійно а ж
до
ustus, a, u m p a rt. perf. до uro
iisiis, us m к ористуван н я, вж иванн я,
заст осу в ан н я, досвід, практика
■ut ш дсил. flti adv. як;
u t ... ita я к ... так
fit, підсил. u t i coni.
1) u t p r im u m я к тільки;
2) з того часу як;
3) ut fin a le для того щ об;
4) ut co nse cu tiv um т а к ... щ о, н а­
стіл ьки... щ о;
б) ut concessivum нехай, навіть як щ о
6) при verba, t im e n d i, щ о не
fitgr, u tra, u tr u m який, а, е з двох,
якщ о; який, а, е-небудь з двох
ІЗ t ei q u e , fitraq u e , u tru m q u e кожний,
а , е із обидвох, і той, та, те і дру-
„гай, а, е
fit Г ad v . як
u t i in f . до utor
f it ii i s , е корисний, a, e
C itim a s , atis f користь, вигода
u t i паш о коли б, о я к щ о б
fltor, risus sum , u ti depon. вживати
застосов увати, користуватись
U trim q u e ad v . з того і д ру гого б ок у , з
о б о х ст орін
u tr u m чи, як;
u tr u m ... an ч и ... чи
o v a , ae f ягода винограду
ux o r, oris f д р у ж и н а, ж ін к а
326
V v e lo c ite r ш видко, хутко
■fucatio, onis f звільнення, визволення
воля
vacca, ae f к орова
va cu u m , i n п р ост ір, пустота, вільне
місце, вак ан сія
vScuus, a, um ^пустий, а, е, порожній,
я , є, вільний, а, е, незалежний, а, е
va d o , (vasi), еге йти, відправляти,
рухати, направлятись
vae!^ на ж ал ь! горе!
vagabundus, a, u m мандрівний, а, е,
бродячий, а, е
’ vertex, icis m водограй, тім я , голова,
vagor, atus sum , ari мандрувати, блу-
кати, кочувати, бродити
va ld e сильно, дуж е
valeo, lu i, itu m , еге бути сильним, міц­
ним, бути здоровим, мати силу, ма-
^ ти значення
V ale riu s , і m Валерій
v a le tu d o , inis f зд ор ов ’я , стан зд ор ов ’ я
v a lid u s , a, um сильний, а, е, здоровий,
а, е, міцний, а, е, сильнодіючий,
а, е
v a llu s , і m кіль, частокіл, огорож а
varie р ізн о , різн ом ан ітн о
varietas, a tis f розб іж н іст ь , різн иц я,
р ізн ород н іст ь
varius, a, u m різний, а, е, р ізн ом ан іт ­
н и й ,а, е, перемінний, а, е
V arro, onis m В а р р о н
M arcus T erentius V arro М а р к Теренцій
В а р р о н (1 1 6 - 2 8 р р . до н. е „ г р а­
матик) ' одягати, нарядж ати
vas, vasis n посуд, посудина
v a stita s, atis f пустинність, спустош ен­
ня
vasto, avi, a tu m , are робити пустинним.
спустош увати, розбивати
vastus, a, u m , пустинний, а, е, ненасе-
лений, а, е, спустошений, а, е
vates, is m , f п р о р о к , віщ ун, ворож бит,
співець
ve або, чи
v e c tig a l, alis n податок, зб ір , данина
■vehemens, entis сильний, а, е, міцний,
а, е, рішучий, а, е, суворий., а, е
vehem enter сильно, міцно, ріш уче,
енергійно
v e h ic u lu m , і n віз, повозка
veho, v e x i, vectum , Єге носити, везти
тягнути
V eiens, entis m житель міста В еї
vel аб о, чи
v e lu m , і n вітрило, корабель
verro, -, versum , Єге мести, підмітати,
змітати, вигрібати, збирати
velo x , ocis швидкий, а, е, хуткии, а, е, verso, a v i, a tu m , are повертати, к р у ­
моторний, а, е
титися, обертатися
v e lu t(i) я к , немовби, неначе versor, atu s sum , ari крутитися, повер­
v 8 n a , ae f вена, ж и л а, пульс татися, обертатися, знаходитись,
v e n a b u lu m , і n мисливськии спи с, р о ­
перебувати
гатина versus, us m ряд, л ін ія , віршовий р я ­
venalis, е продажний , а, е, підкупний,
док, в ірш
а, е versus a d v . в ст орон у , в н ап рям ку
v e n a tio , onis f полю вання, зв ір ол ов ­ versus р гаер. з а сс. до, в н ап рям к у до
ство vertebra, ae f хребет, суглоб
v e ne nu m , і n отрута, любовний напій, vertebratis, е хребетний, а, е, суглоО-
чари ний, а , е
veneo, ii ( Iv i) , їг е поступати в п р о ­
д аж , продаватись верш ин а, висота
verto, v e rti, versum , еге повертати,
v e n e ra b u n d u s , a, u m сповнений, а, е
звертати, перевертати(ся)
поваги
ven6ror, atus sum , a r i шанудатит- по­ v e ru m , і n п равда, істина, правильність
verus, a, u m істинний, а, е, діиении,
важ ат и , благати
v e n ia , ae f милістьт-бдагодіяння, п р о­ а, е, правдивий, а, е
V e s o n tio , o nis m В езон т іон (головне
бачен н я, д о з/іл
v S n io , v e n i, v e n tu m , Ir e приходити, м істо се кв ан ів у бельгійській Гал ­
п ри їж д ж ат и , прибувати л ії)
’ venor, Stus sum , a r i depon. полювати, V espasianus, і m (T. F la v iu s ) В е сп азіан
ловити, домагатися (Тіт Флавій ), римський ім ператор
ventgr, tris m ж ивіт, черево у 69— 79 р р . н. е.
v e n tu s , i m вітер, б у ря vesper, Єгі 1 eris m в ечір, вечірній час,
V w rosr~ w i3 f В ен ера
зах ід
ver, veris n весна
V esta, ae f В еста
V e ra g ri, o ru m m верагри vester, vestra, vesO T irbeam ^B aiiia, ваше
verbosus, a, u m багатослівний, a, e
v e s tig iu m , і n підош ва ногй>слід
v e rb u m , i n сл ов о, д ієсл ово
ve stio , I v i (ii), T tum , Ir e покривати,
V e rc in g e to rix , Ig is m В ерщ н гет оріг
ц ар гал л ьської ф ед ерац ії, у 52 р.
vestis, is f одяг, пок ри в ал о, ш к у р а
до н. е. почав війну проти Ц е з а р я ,
V 6stivius, i m Везувій (вулкан в К ам ­
але був переможений)
п ан ії)
vere в ір н о , істинно
-verecundia, ae f боязк іст ь, со р о м яз- veteranus, a, u m старий, а, е, в и п р об у ­
ваний, а , е
ливість, повага •
v e titu s , a, u m p art. perf. до veto; adi.
■vereor, itu s sum , eri d e p o n . побою ва­
заборонений , a, e
тися .
veto, u i, it u m , are не допускати, не д оз­
V e r g iliu s (P u b liu s M aro) m В е р п л ш
воляти, заперечувати
(Публій М а р о н ), римський поет,
vetus, eris старий, а, е, м ин ул ім , а,
70— 19 р р . до н. е.
е, попередній, я , є -
vergo, (versi), -, еге клонитися, бути
ve tu stu s, a, u m старий, а , е, древній,
зверненим, п ростягатися, зн аход и ­
я , є, довговічний, а, е
тись
vetustas, a tis f старість, довголіття,
•veritas, a tis f істина, правда, чесність
древність
vero дійсно, достеменно, звичайно
vexo, a v i, a tu m , are кидати, розган яти ,
v e rto , v e rti, versum , еге повертати, пе-
тривож ити, пригнічувати
ревертати, крутити, обертати
v ia , ae f д ор ог а, ш л ях
v e ru m , і n правда, істина
v ic e s im u s , a, u m двадцятий, а, е
'verum але, од н ак, саме так, просте
v i c i n i a , ae f сусідство, близькість, по­
Verres, is m В е р р е с (у 73— 71 р р . до
дібність
н. е, проп ретор на С іц іл ії)
327
v ic in u s , a, u m сусідній , я , є, близький
а, е
v i c i n u s , і m су сід
v ic to r , o ris m перемож ець
v ic to ria , ae f перемога
v ic tr ix , Ic is f перем ож ниця
v ic tu s , a, urn p art, perf. до vinco
v ictfjs, us m п родовол ьство, х а р ч і, сп о ­
с іб життя
v ic u s , і m село, вулиця
v id e o , v i d i, v is u m , еге бачити, глядіти,
помічати
v ig e o , u i, -, ere бути повним сил,
б ути сильним, міцним
v ig ila n t e r пильно, невтомно
v i g i l i a , ае { о х о р о н а , варт а, с т о р о ж а
v ig in t i двадцять
v i l i s , е дешевий, а, е, малоцінний, а, е,
незначний, а,, е
v i lla , ae f віл л а, м аєток, дача
v illu s , і m в ов н а, р у н о
V im in a lis , is m В ім іи а л (один із семи
п а г о р б ів Р и м а)
v in c io , v in x i, v in c tu m , Ir e обвивати,
п р и в ’язу ват и , ск ріп л ят и , з в ’я з у ­
вати .
v in c o , v i c i , v ic tu m , еге перемагати, бу­
ти перем ож цем , перевищ увати
v in c u lu m , і n ш н у р , з а в ’я з к а , кайдани,
в ’язниц я
v in d e x , ic is m за х и сн и к , заступник,
визволитель, м есник, каратель
v in d ic o , a v i, a t u m , are вимагати, від­
п ускати на волю , об ерігат и , за х и ­
щ ати , мстити
v i n u m , і n вин о, вин оград
v io la , ae f ф іа л к а , фіолетовий к ол ір
v io le n s , e n tis бурхливий , а , е, ст рім ­
кий, а , е
v io le n tia , ae f зл об н іст ь, ж о р ст о к іст ь
vi61o, a v i, a t u m , are здійснювати н а­
си л ьство, п ригнобл ю вати, п о р а ж а ­
ти
v i r , v i r i m м у ж , чол ов ік , людина
v irg a , ae f гіл оч к а, п а р о ст о к , прут
v ire o , u i, -, еге бути зеленим, зеленіти,
б ути сильним
v irg o , In is f д ів а, д івчин а, молода ж ін к а
V ir i3 t( h ) u s , і m В ір іа т (лузітанський
п аст у х , вож д ь повстан ня проти рим­
лян у 150— 140 р р . до н. е.)
v i r i d i s , е зелений, а, е, вкритий, а, е,
зеленню
v i r i l i s , е чоловічий, а, е, дорослий, а,
е, зрілий , а , е
328
v ir t u s , u tis f м уж н ість, хоробрість,-
стійкість, р іш у ч іст ь , чеснота Z e n o (n ), o nis m Зен ои (ф іл ософ V с і -
v iru s , і n отрута X a n t ip p e , es f К сан тіпп а (д руж ин а
до н. е., вчитель П е рік л а)
v is (асс. v im , a b i. v i), f сила, м іць, С ократ а) Z e p h y ru s, і m зе ф ір , західний веснялип-
насильство X e n o p h o n , o n tis m К сеноф онт (грець­
вітер
viscus, eris n м ’я с о , н у т рощ і кий іст ори к і публіцист, учень
Z e uxis, id is m Зев к сід (грецький ж и в о ­
v is it o , a v i, atu rn, are відвідувати С о к р а т а , 4 4 0 - 3 5 4 р р . до н._е.) писець д р у г ої половини V ст. ДО»
v is u s , us m з і р , погляд Xerxes, is m К се р к с (цар П е р с и у 4»Ь—
н. е.)
v it a , ae f ж иття, с п о с іб життя 465 р р . до н. е.)
v it iu m , i n помилка, недолік, п ровин а,
хиба
v it o , a v i, S tu m , are ухилятись, обм и­
нати, рятуватись
v itu lu s , і m теля, бичок
v itu p e ro , a v i, a t u m , are ганити, гуди­
ти, сварити
v iv o , v i x i, v ic t u m , ere ж ити, п рож и т и ,
дожити
v iv u s , a, u m живий, а, е, живучий, а, е
v ix ad v . ледве, н авряд чи
v o c a b u lu m , і n найменування, назва,
сл ово
voco, a v i, a tu m , Зге кликати, просити
v o lito , a v i, a tu m , are літати, пере­
літати
v o lo , a v i, tltu m , are літати
volo, v o lu i, -, ve lle хотіти, баж ати, н а­
давати перевагу
V o ls c i, o rum m водьски (староіталій-
ське плем’я в Л а ц ії)
volu cris, е літаючий, а, е, пернатий,
а , е, крилатий, а , е
vo lu n tas , a tis f вол я, б аж ан н я
vo lu p ta s, atis f задоволення, н асол од а
v o lu to , a v i, a tu m , are котити, котитися,
ст руїти ся
v o lv o , v o lv i, v o lu tu m , ere котити, с к о ­
чувати, повертати
vom er, eris m леміш , пліг
vos ви
vosm et підсил. до vos
v o tu m , і п ж е р т в а, урочи ст а об іц ян к а,
молитва, б аж ан н я
vo x , vocis f гол ос, сл ов о, в и р аз, т е р­
мін
V u lc a n u s , і m В у л к ан , поет, вогонь
v u lg u s , і n н арод , натовп
v u ln e ro , a v i, a tu m , are поран ити, п о­
р а ж а т и , шкодити
v u ln u s , 6ris, n р а н а , п ош код ж ен н я,
УДар
v u lp e s, is f лисиця
v u lt u r , u ris , m ш у л ік а, х и ж ак
v u ltu s , fis m ри си обличчя, в и р а з
обл иччя, обличчя, зовнішній виг­
ляд
 Загальні відомості . .................................................................................................
О сн овн і форм и дієслова ............................................................................................
Д ієсл ів н і основи .....................................................................................................
ЗМІ СТ Дієвідміни .................................................................................................................. " ’о
Система інфекта ..................................................................................................... j™
Система перфекта .....................................................................................................
Зведена таблицявідмінювання д і є с л і в ................................................................. '/■
Відкладні дієслова ......................................................................................................
Н апіввідкладні дієслова ........................................................................................ °Z
Неправильні дієслова .................................................................................................
ВСТУП .................................................................................. З Недостатні дієслова .................................................................................................
Б езособові дієслова ..................................................................................................
ФОНЕТИКА ......................................................................... 6
Л А Т И Н С Ь К И Й А Л Ф А В ІТ .............................................................................
ПРИЙМ ЕННИК ........................................................................................................................ Ц
6 Прийменники з акузативом ..................................................................................... ™
ГОЛОСНІ ......................................................................... .... .................................... 7 Прийменники з а б л а т и в о м ......................................................................................... 1®1
Д И Ф Т О Н Г И ..................................................................................................... 7 Прийменники з акузативом і а б л а т и в о м ........................... ...................................
ПРИГОЛОСНІ .............................................................................. Прийменники з генетивом ......................................................................................... 104
8
БУКВОСПОЛУЧЕННЯ ........................................................... 9 СПОЛУЧНИК .............................................................................................................................104
П О Д ІЛ Н А С К Л А Д И .......................................................................................’ ' . ’ 9 ВИГУК ....................................................................... .................................................................. 105
Ч А С О К І Л Ь К ІС Т Ь С К Л А Д І В . Н А Г О Л О С .................................................................... 10 ЗА П ЕРЕЧЕН Н Я .................................................................................................................... 106
С Л О В О Т В ІР ................................................................... ......................................................... іо®
М О Р Ф О Л О Г ІЯ ........................................................................................................................... 12 Словотвір шляхом словоскладання . , ............................................................... М /
Ч А СТ И Н И М ОВИ ........................................................... 12 Словотвір за допомогою а ф і к с і в ............................................................................ Ю7
ІМ Е Н Н И К ........................................................... ' ........................................................ 12 ДЕЯКІ З А К О Н О М ІР Н О С Т І ІС Т О Р И Ч Н О Г О Р О ЗВ И Т К У ЛАТИНСЬК ОЇ
Родк ............................................................................................................. ! ! 1 ! . 12 М ОВИ .......................................................................................................................................... j{ 5
Ч и сл а ................................................................................................................................ ІЗ v Фонетика .................................... ............................................. • ........................... "?
В ідм інки ........................................................................................................................... ІЗ М орф ол ог ія .......................................................... * ...........................118
В ід м ін а іменників ......................................................................................................... 14
П е р ш а відміна .................................................................................................... 1.5 СИН ТА К СИС .................................................................................................. ..........................133
Д р у г а відміна .................................................................................................... 16
Третя відміна ........................................................................................................... 18 ПРОСТЕ Р Е Ч Е Н Н Я .................................................................................* .......................... 133
Четверта відм іна ........................................................................................... 24 ГОЛОВНІ ЧЛ ЕН И Р Е Ч Е Н Н Я ..................................................................................... .... 133
П ’ята відміна .................................................................................................... 26
В ід м ін ю ван н я іменників грецького п о х о д ж е н н я ................................ Р О З М ІЩ Е Н Н Я С Л ІВ У Р Е Ч Е Н Н І .................................................................................*35
26
Таблиця відм інкових закін чень іменників у с іх в і д м і н .................. 28 В Ж И В А Н Н Я В ІД М ІН К ІВ ...................................................................................................136
ПРИКМ ЕТНИК ........................................................................................................................... 29 С У П ІН ................................................................... ............................... .... ................................151
Ступені п о р ів н я н н я прикм етників ......................................................................... 32 Г Е Р У Н Д ІЙ ................................................................... ......................................................... .. 152
Д ІЄ П Р И К М Е Т Н И К Т Е П Е Р ІШ Н Ь О Г О Ч А С У АКТИВНОГО СТАНУ ' . 38 ГЕРУНД ИВ ................................................................................................................................. 154
П Р И С Л ІВ Н И К ........................................................................................................................... 39 д іє п р и к м е т н и к .................. ............................................ .... ............................................155
Ступені п орів н ян н я п рисл івників ......................................................................... 41 Н ЕЗА Л ЕЖ Н И Й АБЛАТИВ .............................................................................................. 157
ЗА Й М ЕН Н И К ........................................................................................................................... 42 В Ж И В А Н Н Я К О Н ’Ю Н К Т И В А В Н Е З А Л Е Ж Н И Х Р Е Ч Е Н Н Я Х . . . . . 159
О со б о в і займенники ..................................................................................................... 42 В Ж И В А Н Н Я Ч А С І В І С П О С О Б ІВ У П І Д Р Я Д Н И Х Р Е Ч Е Н Н Я Х . . . . . 162
Зворотний займенник ................................................................................................ 43
П рисвій ні займенники ................................ ............................... . ........................... 43 ПИТАЛЬНІ РЕЧ Е Н Н Я ...................................................... .... ............................................164
В к а з ів н і займенники .................................................................................................... 44 П ІД Р Я Д Н І РЕЧЕННЯ М ЕТИ ................ ............................ .... 164
О зн ач ал ь н і займенники ................................................................................................ 46 П ІД Р Я Д Н І ДОДАТКОВІ РЕЧЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . >65
В ід н осн і займенники ..................................................................................................... 47
Питальні займенники ................................................................................................ П ІД Р Я Д Н І Н А С Л ІД К О В І РЕЧЕННЯ . ........................ .... 167
48
Н еозн ач е н і займенники . . . ................................................................................... 48 П І Д Р Я Д Н І П Р И Ч И Н О В І Р Е Ч Е Н Н Я ......................................... .... .............................. 168
Зап ереч н і займенники ................................................................................................ 49 П ІД Р Я Д Н І Р Е Ч Е Н Н Я ЧАСУ ............................................................... .... 169
Зай менникові прикметники ....................................................................................... 50 УМ ОВНІ РЕЧЕННЯ ........................... .... ........................................................................... 174
Ч И С Л ІВ Н И К ......................................................................... 50 П ІД Р Я Д Н І Д О П У С Т О В І Р Е Ч Е Н Н Я ................................ ........................................... 176
Д І Є С Л О В О ................................................................................................ 55
331
330
П ІД Р Я Д Н І В ІД Н О С Н І Р Е Ч Е Н Н Я ............................................................................. .... 177 N o m in a tiv u s cu m i n f i n i t i v o ..........................................................................................220
П О Р ІВ Н Я Л Ь Н І Р Е Ч Е Н Н Я .................................... ...................... .................................... 173 A b la t iv u s abso lutus ......................................................................................... 221
В ж иван н я c o n iu n c tlv u s praesentis у незалежних р е ч е н н я х .......................222
У П О Д ІБ Н Е Н Н Я СПОСОБУ ........................................................................................... 180
В ж и в ан н я кон’ юнктива минулих часів у незалежних реченнях . . . . 223
Н ЕП РЯМ А М ОВА ...................................................................................................................... 181 U t (ne) fin a le et u t (ne) o b i e c t l v u m ............................................................................ 223
C u m tem porale et cum h i s t o r i c u m ...................................................... ......................224
Д О Д А ТК И ............................................................................................................................... . 183 З ал еж н і питання (речення) .....................................................................................226
В Ж И В А Н Н Я К О Н ’Ю Н К Т И В А В Г О Л О В Н И Х Р Е Ч Е Н Н Я Х . . . . . . . 183 Речення з quo m in us і q u in .......................................................... 226
П ід ряд н і наслідкові р е ч е н н я . ....................................................................... 227
В Ж И В А Н Н Я С П О С О Б ІВ У П ІД Р Я Д Н И Х Р Е Ч Е Н Н Я Х З І С П О Л У Ч Н И К А ­
П ідрядн і причинові речення .......................................................................... ..... 227
М И C U M , U T , Q U O D ................................................................................................................. 184 Ум овн і р е ч е н н я 1 .................................................................................................. 226
В Ж И В А Н Н Я Ч А С І В К О Н ’Ю Н К Т И В А У Н А С Л І Д К О В И Х Р Е Ч Е Н Н Я Х . . 185 П ід ряд н і допустові речення ............................................................. .............. 230
В Ж И В А Н Н Я С П О С О Б І В І Ч А С І В В У М О В Н И Х Р Е Ч Е Н Н Я Х ....................... 186- П ід ряд н і відносні речення .....................................................................................230
П ід ряд н і речення ч асу ..............................................................................................231
С П О Л У Ч Н И К О В І П І Д Р Я Д Н І Р Е Ч Е Н Н Я .................................................................... 186
П орів н я л ь н і речення ......................................................................................... 232
К О Р О Т К І В ІД О М О С Т І П Р О Л А Т И Н С Ь К Е В І Р Ш У В А Н Н Я ........................... 187
ТЕКСТИ Д Л Я П О В Т О РЕ Н Н Я І Д ОМ А Ш Н ЬОГО Ч И Т А Н Н Я . . . . . . . 232
РИМ СЬК ИЙ КАЛЕНДАР .................................................................................................... 192
УРИВКИ З Т В О Р ІВ Р И М С Ь К И Х А В Т О Р ІВ ................................................. 24!
М ІР И . ВАГИ. М ОН ЕТИ ...................................................................................... .... 195
G A U D E A M U S (C A R M E N S C H O L A S T I C U M * ....................... .... 257
І М Е Н А Р И М С Ь К И Х Г Р О М А Д Я Н .................................................................... .... 196
В Ж И В А Н І Л А Т И Н С ЬК І К Р И Л А Т І В И С Л О В И , П Р И З Н А Ч Е Н І ДЛЯВИВЧЕН­
В П Р А В И І Т Е К СТ И .................................................................................................... .... 198
Н Я Н АП АМ ’ЯТ Ь .................. .................................................................., -f~, . . . 259
ВПРАВИ У ЧИТАННІ ........................................................................................................ 198
Т Е К С Т И Д О О К Р Е М И Х Р О З Д І Л І В Г Р А М А Т И К И .................................... . . . 199 В Ж И В А Н І С К О Р О Ч Е Н Н Я ...................... ..................................................... 263
D e c lin a tio І ...................................................................................................................... 199
Praesens in d ic a t iv i a c t iv i ........................................................................................... 199 СКОРОЧЕННЯ ІМ Е Н Р И М С Ь К И Х А В Т О Р ІВ , Я К І З У С Т Р ІЧ А Ю Т Ь С Я У ПІД­
Im p e r a tiv u s praesentis ............................................................................................... 200 РУЧНИК У ....................................................................................................................... 26'
D e c lin a tio I I ...................................................................................................................... 200
P ro n o m in a possessiva. P ro n o m in a p e r s o n a l i a ....................................................... 201 Л А Т И Н СЬК О-У К РА ЇН С ЬК И Й С Л О В Н И К .................. .... Т І Т. , . 265
Praesens in d ic a t iv i p a s s l v i _ ........................................................................................... 201
Im p e rfe c tu m i n d ic a t iv i a c t iv i et p a s s i v i ................................................................ 202
F u tu r u m I in d ic a t iv i a c t iv i et p a s s i v i ........................................................... .... . 202
D e c lin a tio te rtia (classis c o n s o n a n s ) ......................................................................... 203
D e c lin a tio te rtia (classis vocglis) ............................................................................. 204
D e c lin a tio te rtia (classis m ix ta ) ................................ L ........................................ 204
A d ie c tlv a I I I d e c lin a tio n is . P a r tic ip ia praesentis a c t i v i ................................ 205
D e c lin a tio I V ....................... .... ...................................................................................... 206
D e c lin a tio V ...................................................................................................................... 207
P erfectum in d ic a t iv i a c t i v i ........................... ......................................................^ . 207
P lu sq u a m p e rfe ctu m in d ic a t iv i a c t iv i. F u tu r u m exactum ( I I ) in d ic a t iv i
a c tiv i ................................................................................................ 208
P a r tic ip iu m perfecti p as siv i ...................................................................................... 209
Ступені п ор ів н ян н я прикметників ................................ ............................... .... . 210
О собл и вості утворення ступенів п о р ів н я н н я прикметників . . . . . . 210
A d v e rb ia ........................................................... _............................................................. 211
P ro n o m in a d e m o n s tra tiv a . P ro no m e n r e l a t i v u m .............................................. 212
P ro n o m in a in te rr o g a tiv a . P ro n o m in a in d e fin it a . P ro n o m in a n e g a tiv a . , 213
V erba d e p o n e n tia . V erba s e m id e po n e ntia . . . ......................................... 214
Д ієсл о в а , складені з sum , fero, fieri ....................... ' .......................................... 215
Д іє с л о в а v o lo , n o lo , m a lo , eo, edo ......................................................................... 215
N u m e r a lia c a r d in a lia .............................................. .... ..................................... • 216
N u m e ra lia o r d in a lia .................. .... ............................................................................ 217
G e ru n d iu m . .................................................................................................... .... 217
P a r tic ip iu m fu tilr i p a s s iv i. C o m n g a tio p e rip h rastica p a s s iv a . . . . . . 218
P a r tic ip iu m fu tu r i a c t iv i. C o n iu g a tio p e riphrastica a c tiv a . . . . . . . 219
A c c u s a tiv u s cu m i n f i n i t i v o ........................................................................................... 219