Право як соціальне явище

Соціальна природа права полягає як у тому, що воно існує у суспільстві, так і у

тому, що право діє у суспільстві. Право, яке не реалізується, не діє, не є правом.

Формально право існує у вигляді сукупності норм — правил, що мають обов'язкову

силу, встановлені законодавчим органом або іншим способом. Те, що сукупність
таких норм існує, є об'єктивним фактом. А отже, потрібно досліджувати зміст
існуючих правових норм. При цьому, можна навіть не звертати увагу на те, як ці
норми діють у кожному конкретному випадку стосовно до конкретного носія того чи
іншого права.

Тобто, в даному випадку йдеться про абстрактне право, тобто об'єктивне право, як
сукупність правових норм. Творцем об'єктивного права є, здебільшого, держава.

Проте, у той же час, необхідно мати на увазі, що чинне право не тотожне з

законодавством. Реальні суспільні відносини є набагато складніші і різноманітніші,
ніж передбачені законодавством. Закон лише закріплює те, що вже існує у
суспільстві, або те, у чому виникла потреба, яка вимагає свого оформлення в
законі. В житті все постійно змінюється, одні правові відносини появляються, інші
змінюються та зникають.

З іншого боку факт нетотожності діючого права із законодавством збільшується в

силу наявності частини формально існуючого законодавства, яке не
застосовується в житті чи то тому, що певна правова норма вже пережила себе і
стала непотрібною, або через зміну суспільної ситуації, і чинність деяких
нормативних актів або їхньої частини призупиняється. У принципі, неможливо
досягнути такого стану, за якого реальне право і чинне законодавство будуть на
100 відсотків збігатися.

Соціальні норми та їхні види.

У суспільстві повинні існувати норми, які регулюють функціонування даного
суспільства, тобто соціальні норми. Право не є єдиним регулятором суспільних
відносин, тобто стосунків, які виникають між людьми; ці стосунки регулюються
також й іншими соціальними нормами.

Соціальні норми — це норми, які визначають поведінку людини у

суспільстві і, відповідно, її ставлення до інших людей.

Основні види соціальних норм:

 моральні норми— це вид соціальних норм, які визначають ставлення

людини до людини, як індивіда, і визначають у цих стосунках поняття добра
і зла, обов'язку, справедливості і забезпечуються моральними факторами,
такими як громадська думка, моральний осуд тощо;
 звичаї— це норми, які склалися історично, закріпилися у суспільній практиці
у результаті багаторазового застосування в регулюванні певного роду
суспільних відносин;
  релігійні норми— це норми, встановлені для регулювання суспільної і
особистої поведінки прихильників певного віровчення, як правило,
закріплюються у відповідних канонічних текстах;
 корпоративні норми— норми різного виду об'єднань та спілок —
громадських організацій, професійних спілок, політичних партій;

Можливі й інші види соціальних норм.

Ознаки права та його відмінність від інших соціальних

норм.
 Нормативний характер;
 Загальнообов'язковий характер;
 Владнодержавний характер;
 Формальна визначеність;
 Гарантоване та забезпечене державою;
 Системність;
 Формулювання правил поведінки у вигляді прав і обов'язків.