Форма державного устрою, її різновиди.

Особливості форми державного устрою в Україні.

Виконала студентка
ФМЕ 16/1
Сапожникова Аліна
 План:
1. Поняття форми державного устрою.
2. Види форми державного устрою.

3. Унітарна держава та її види.

4. Федерація та її види.

5.
5. Конфедерація.
Конфедерація.
6.
6. Імперія.
Імперія.
7.
7. Унія.
Унія.
8.
8. Протекторат
Протекторат держав.
держав.
8.
8. Державний
Державний устрій
устрій України.
України.
 1. Поняття форми державного устрою.

Форма державного устрою є внутрішнім поділом

території держави на складові частини – територіальні
одиниці, автономні, культурні, політичні утворення чи
навіть суверенні держави.
Вона також відображає характер співвідношення
держави в цілому та окремих її частин.
 2. Види форми державного устрою.

Види форми державного устрою

Прості держави Складні держави

- унітарні . -федерація
-конфедерація
-імперія
-унія
-протекторат.
 3. Унітарна держава та її
види.

Унітарна держава – це держава, територія якої поділяється на

територіальні одиниці, які не мають ознак державності.

Юридичні ознаки унітарної держави :

• має єдину систему права та законодавства;
• має єдину систему державних органів;
• має єдине громадянство.
• вона не містить відокремлених
територіальних утворень;
• являє собою централізовану
державу;
• у міжнародних відносинах є єдиним
суверенним суб’єктом міжнародного
права;
 3. Унітарна держава та її види.

Види унітарної держави:

централізована – це така унітарна
держава, де підпорядкування регіональних
органів центру здійснюється за допомогою
посадових осіб, яких призначають з центру
на засадах централізації (наприклад,
Нідерланди, Казахстан тощо);

децентралізована – це така унітарна

держава, де регіональні органи
утворюються незалежно від центру, на
місцях («знизу») і, як правило, шляхом
виборів (наприклад, Нова Зеландія, Японія
тощо).
 4. Федерація та її види.
Федерація – це єдина держава, до якої входить кілька
територіальних утворень, що володіють суверенітетом або мають певні
ознаки державності. У сучасному світі близько двадцяти федерацій
(Бельгія, Бразилія, Індія, Росія, США, ФРН тощо).
 4. Федерація та її види.
1. За способом утворення:
– союзна федерація (федерація, що
заснована на договорі;
– федерація, заснована на автономії.
3. За принципом побудови:
– національні - національна федерація
характеризується багатонаціональним
складом населення, що компактно
проживає на території суб’єктів
федерації;
– територіальні –всі суб’єкти
однонаціональні або багатонаціональні
– національно-територіальні –
федерації, що поєднують національні
та
територіальні ознаки.
2. За характером правової основи:
– конституційні – засновуються шляхом
прийняття конституції - створюються головним
чином "зверху».
– договірні – створені на основі союзу,
шляхом об’єднання раніше самостійних
держав у федерацію з одночасним
переданням їй частини суверенних
повноважень (наприклад, Швейцарія).
– конституційно-договірні – мають певні
ознаки двох попередніх різновидів, тобто є
федераціями змішаного типу.
4. За характером та обсягом повноважень
суб’єктів федерації:
– симетричні – федерації, де всі суб’єкти мають
рівний правовий статус;
– асиметричні – правовий статус неоднаковий.
 5. Конфедерація.

Конфедерація являє собою державно-правовий союз суверенних

держав, створений для досягнення певних цілей шляхом утворення одного
або кількох спільних органів.
Особливості й ознаки конфедерації
1. Відсутність загальної для всієї конфедерації
державного кордону.
2. Відсутність загальних законодавчих органів і
системи управління.
3. Відсутність загальної для всіх учасників
конституції, законодавства, громадянства,
фінансової системи.
4. Відсутність суверенітету конфедерації, але
збереження міжнародного статусу учасників.
5. Наявність загального конфедеративного
органу, що складається з делегатів суверенних
держав.
6. Наявність права виходу зі складу конфедерації.
 6. Імперія.

Імперія – це велика багатонаціональна

держава, створена шляхом насильницького
приєднання раніше незалежних держав або
частин інших держав. Правове становище
населення імперії характеризується
дискримінацією щодо представників не
панівної нації.
 7. Унія.

Унія – це об’єднання декількох Розрізнюються два види уній –

монархічних держав, очолюваних особиста і реальна.
єдиним монархом.
Особиста унія встановлюється між
• Унія завжди об’єднує монархії. державами, в яких умови й порядок
• Виникає в силу належності одному престолонаслідування різні.
монарху права на престол у двох і
більше державах.
У реальних уніях законодавство держав
встановлює єдиний порядок
престолонаслідування. Спадкоємець
трону в одній країні водночас є
спадкоємцем у всіх державах, що
складають унію.
 8. Протекторат держав.

Протекторат держав – це засноване на письмових

чи інших угодах нерівноправне об’єднання держав,
в якому підопічна сторона передає
державіпротектору права на здійснення частини
своїх суверенних прав (політичної дієздатності) на
умовах збереження власної державності
(суверенітету) та одержання політичної, воєнної,
фінансової допомоги, а також інших послуг.

Причиною встановлення протекторату можуть бути

насильницькі дії однієї держави щодо більш слабких
країн, у результаті яких панівна сторона примушує
1912 р. Франція
підкорений народ до укладення нерівноправної
нав’язала Марокко
угоди, зберігаючи, однак державність останнього.
договір про
протекторат.
 8. Державний устрій України.

Згідно 2 статті Конституції України, основного На території України

закону держави, Україна за формою відсутні будь-які інші
державного устрою є унітарною територіальні або
державою, суверенітет якої поширюється національні утворення,
на всю її територію. територія держави в межах
її кордонів є цілісною і
недоторканною.
 8. Державний устрій
України.
Принциповим визначенням державного устрою є
положення ст. 6: "Державна влада в Україні здійснюється
на основі її поділу на законодавчу, виконавчу і судову".

Єдиним органом законодавчої влади в Україні

Конституція визначає Верховну Раду (ст. 75).

Вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів

України (ст. 113).

Судочинство здійснюється Конституційним Судом

України і судами загальної юрисдикції (ст. 124, 125).

Статус Президента України визначається ст. 102:

"Президент України є главою держави і виступає від її
імені”.
Дякую за увагу!