Історична довідка щодо написання твору

Цей літопис присвячений воєнним діям, що відбувалися у 1648–1654 рр.

Уперше він був надрукований у Києві 1854 р. Відомо, що Г. Граб’янка — людина
книжна, добре обізнана з літописами польськими й українськими. Головним
завданням твору автор вважає докладне висвітлення подій Визвольної війни,
зберегти для нащадків опис героїчних справ українського козацтва.
У творі наводяться тексти багатьох державних актів, гетьманських
універсалів, грамот, договорів.
Зміст літопису передає його поширений заголовок «Події превеликої, з вини
поляків кривавої й небувалої брані Богдана Хмельницькою, гетьмана
запорозького з поляками, за найясніших королів польських Владислава, а потім
Казиміра, яка в 1648 році почала виправлятися за літ десять по смерті
Хмельницького незакінченої. Із різних літописців з діаріуша на тій війні
списаного в місті Гадячу, працею Григорія Граб’янки зібрано і стверджено
самобутніх старожилів свідченнями року 1710».
Літопис Граб’янки розповідає про Національно-визвольну війну 1648–1654
років під проводом Б. Хмельницького, проте не всі факти оповіді історично
достовірні, що зумовлено джерелами, якими користувався автор.
У його роботі відчутний вплив українського літературного бароко, серед
особливостей твору — епічність, динамічність оповіді, напруженість дії,
використання «високого», патетичного стилю розповіді. Це свідчить про те, що
твір передусім явище красного письменства.
Загалом літопис обіймає час від стародавності до 1709 року, коли відбулося
падіння І. Мазепи і гетьманом став І. Скоропадський. Але головна й найбільша
частина твору присвячена війні під проводом Б. Хмельницького, розповідь про
цю війну займає 123 сторінки (з усіх 157). Наприкінці подається лише реєстр
подій без подробиць. Розповідається про Петра Конашевича-Сагайдачного, а з
періоду після Б. Хмельницького — про І. Брюховецького, І. Самойловича.
Гетьмана Б. Хмельницького зображено як національного героя.
Літопис, завершений 1710 року, був написаний церковнослов’янською
мовою. Допускають, що цим автор переслідував мету зробити твір доступним для
всього слов’янського світу, щоб завоювати його прихильність до української
автономістичної ідеї в межах Російської держави.
Загальне політичне спрямування твору — захист автономії України.
Композиція. У структурі літопису є й вибірки з іноземних літописів,
козацьких записів, а також оповідань очевидців конкретних історичних подій.
Саме це й стало визначним для жанрової специфіки літопису.
За манерою написання твір умовно можна поділити на дві частини. Перша —
це ретроспективний зачин, де військові дії тлумачаться через історію народу. Ця
частина є більш близькою для фольклорних творів. Друга частина тяжіє до
аналітичного мислення, барокового історизму (історія в її динаміці). З опису
подій 1664 р. літопис ведеться строго за хронологією. Автор намагався
зафіксувати події, що відбувалися на Україні у другій половині ХVІІ ст., після
смерті Хмельницького.
 Художні особливості твору.
Щодо стильового оформлення літопису, то Г. Граб’янкою багато чого
використано з народної творчості: влучні традиційні порівняння, сатиричні
прийоми, ритміку оповіді.