Культура ефірного мовлення

2 семестр, 1 курс, спеціалізація «Журналістика», факультет

Екзаменаційна робота з дисципліни «культура ефірного мовлення

Білет №7

ОКР «Бакалавр» напрям Кафедра Екзаменаційна робота ПІБ студента, курс, група
підготовки/спеціальніст Журналістики та білет №7 _Задорожна _Карина
ь – 061 «журналістика» мовної комунікації з дисципліни Станіславівна_______
2021-2022 н.р «культура ефірного «27» _травня__2022р
мовлення»

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Зрозуміла і доступна мова, що легко сприймається на слух і вирізняється лаконізмом і
інформаційною насиченістю - мовленєві стандарти для…___мови повідомлення _______________

2. Як ведучий новин готується до ефіру?

 1 Вичитує текст сюжетів, редагує текстові підводки репортерів, знаходить усні
повідомлення для випуску, готує собі телесуфлер
2 Знаходить усні повідомлення і готує собі телесуфлер
3 Переглядає весь тестовий матеріал випуску на автосуфлері в студії

3. Як називається зображення частини простору, що обмежена рамками екрану

 1 Кадр
2 План
3 Тревелінг

4. Об’єктивність інформації означає, що обсяг, цінність, характер, соціальна значимість інформації не

залежить від….___волі людини___________________________________________________________

5. В якій частині виступу всебічно розгортається тема

1 У вступі
2 У завершені
 3 В головній частині

6. Мові якого із засобів масової інформації не властива описова функція слова

1 Преса
2 Радіо
 3 Телебачення

7. Чому від ведучого новин вимагається чітка дикція, гарний голос і точна інтонація?
1 Це головна програма на всіх каналах
 2 Через важливість інформації, велику глядацьку аудиторію і високий темпоритм
3 Тому, що у нього висока зарплата
4 Тому, що не на всіх каналах є сурдоперекладачі
 8. Характерним для новин є повідомлення про подію, в якій порушуються певні табу, яка містить
заперечення правилам це.._______конфлікт____________________________________________

9. Яку властивість людської психіки фахівці називають «стрічкою бачення»?

 1 Здатність бачити за авторським текстом реальні образи
2 Біжучий рядок на моніторі
3 Текст на телесуфлері
4 Плин кадрів відеоматеріалу

10. Що на професійному слензі означає і для чого використовується green package

 1 Обов’язкова кінцева розважальна історія у випуску новин, що знімає емоційне
напруження
2 Дизайн студії у зеленому кольорі
3 Непередбачена ситуація під час ефіру
4 Повідомлення про чергову акцію еко захисників

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
1. Які психологічні аспекти допомагають створити емоційну змістовність ефірного виступу?
Інформація, що використовується в публічному виступі, має бути ОБЄКТИВНОЮ. Для телевиступу це
особливо важливо через масовість аудиторії. Поняття об’єктивності інформації означає, що її обсяг,
характер, цінність і соціальне значення не залежить від волі людини. Відтворюючи реальну дійсність,
інформація виникає, накопичується, стає джерелом і матеріалом пізнання. Як вона «спрацює»
залежить від суб’єктивного фактора, в нашому випадку – від оратора, доповідача, телеведучого.
Особливості і характер ефірного виступу обумовлюють його побудову. Найпоширеніша структура
складається з трьох частин. Вона склалася ще в античній риториці як ВСТУП, ГОЛОВНА ЧАСТИНА і
ЗАКЛЮЧНА (закінчення). Публічний вступ стає струнким і зрозумілим оскільки така триєдність
визначає логічну направленість, послідовність викладення, головну і другорядні частини (ми це
побачили на прикладі виступiв Президента В. Зеленського, письменника Ю. Мушкетика). Творче
втілення триєдності визначає майстерність ведучого.
Практика показує, що телевиступаючий має звертатись від СВОГО імені, використовуючи такий
психологічний фактор як особистий вплив. З досвідом набувається вміння виступати без тексту, за
скороченим конспектом або планом і непомітно користуватись телесуфлером. Для глядача ні текст,
ні суфлери, ні план не існують. Аудиторія повинна бачити і чути людину, що МИСЛИТЬ, а не
механічно повторює текст.
Написаний текст не треба повторювати дослівно, варто кілька разів уважно прочитати написане,
виправити невдалі, не точні, не зручні фрази. Ця попередня робота приведе до того, що автор
запам’ятає послідовність думок, логічні переходи між ними, приклади. У випадку необхідності
краще звертатися до тексту відверто, не «підглядаючи». У телеглядачів це тільки підніме престиж
тележурналіста, як людини, що любить точність і спирається на документи.
Імпровізація існує для аудиторії, для телеведучого – це результат величезної роботи. Процес
продумування теми, підбір матеріалу до неї, вибір композиції мають відкладатися у голові і пам’яті
поступово. Тільки тоді можна говорити про дійсне володіння матеріалом і можливість імпровізувати.
СТИЛЬОВЕ різноманіття в телевізійному і радіовиступі визначається об’єктивними і суб’єктивними
причинами. До об’єктивних належить різноманіття родів і видів виступів, до суб’єктивних – особисті і
особистісні властивості людини. Гарний виступ є сплавом раціонального та емоційного начал. Про
раціональний бік (змістовний) виступу ми вже говорили. Емоційність притаманна теле – і
радіовиступу через сюхвилинність творчості, живе спілкування з аудиторією. Досвід засвідчує, що
переконаність, зацікавленість темою, схвильованість оратора передається глядачам і слухачам, тому
зрозуміло, що емоційність – важливий фактор впливу на аудиторію.
Виступ має переслідувати певну мету або деякою мірою можливе сполучення цілей. Наприклад:
 інформувати і переконувати; одначе, виступаючий має чітко уявляти, яка з установок є головною, і
залежно від цього, формувати виступ і визначати СТИЛЬ.
Таким чином , інформаційний виступ має викликати допитливість, задовольняти запити аудиторії,
давати нову уяву про предмети. В ньому не може бути чогось спірного, в той же час інформаційний
виступ може бути розповідним, описовим, пояснювальним. Нагадаю: розповідь - це рух; опис –
наочність; пояснення показує, яким є предмет у дії. В кожному інформаційному виступі має
переважати щось одне. Таким чином, готуючи виступ, ведучий виходить із теми наступного усного
викладу і готовності аудиторії сприйняти його матеріал і, власне, його.
2. Поясніть різницю між технічним, конструктивним і художнім монтажем.
Кадри з'єднуються, склеюються в безперервну стрічку. Це- технічний монтаж, процес суто
механічний. Але кадри повинні бути з'єднані, змонтовані осмислено - так, щоб між ними існував
певний і ясний зв'язок. Процес такого з'єднання кадрів називають конструктивним монтажем.
Зрозуміло, що конструктивний монтаж включає в себе і технічний. Мета конструктивного монтажу -
вірно відтворити на екрані рух. Він відповідає лише двом вимогам: по-перше, кадри повинні
чергуватися в логічному і зрозумілі порядку, і, по-друге, кожен кадр повинен бути такої довжини,
щоб глядач зрозумів його зміст.Як бачимо, в процесі конструктивного монтажу немає нічого
складного, його можна уподібнити граматиці. Немає нічого складного, як немає і нічого творчого в
тому, щоб говорити або писати граматично правильно. Точно так же немає нічого особливого в тому,
щоб при монтажі кадрів рух було відтворено на екрані вірно, і щоб між кадрами існував ясний і
логічний зв'язок. Ось простий приклад конструктивного монтажу:
1. Людина їде в автомобілі.
2. Виходить з зупиненого автомобіля.
3. Входить в будинок.
4. Піднімається сходами.
5. Відмикає двері квартири.
6. Входить в квартиру.
7. Закриває за собою двері квартири.
8. Знімає пальто і капелюх.
9. Вішає пальто і капелюх на гачок.
10. Чи входить в кімнату і сідає до столу.
Тут, в цьому чергуванні кадрів, рух відтворено вірно і логічний зв'язок між кадрами очевидний. Це
не специфічний, не кінематографічний, а описово-оповідний зв'язок.
Кожен кадр має певний сенс. Цілком очевидно, що ці кадри не можна поміняти місцями.
Неможливий такий, наприклад, монтаж:
1. Людина їде в автомобілі.
3. Входить в будинок.
2. Виходить з зупиненого автомобіля.
5. Відмикає двері квартири.
4. Піднімається сходами.
Тут порушується логіка, невірно відтворюється рух. Помилки подібного роду можна помітити на
телеекрані в наспіх змонтованій оперативної хроніці.
Однак цілком можливий такий монтаж:
1. Людина їде в автомобілі.
4. Піднімається сходами.
7. Закриває за собою двері квартири.
10. Чи входить в кімнату і сідає до столу.
Тут логіка не порушена, хоча за допомогою монтажу час і простір на кіноекрані «стиснуті», з
розповіді як би вилучені шматки часу і простору. В принципі це можливо тому, що кінокадри не
дають повного і точного відчуття простору, але лише його ілюзію: зображення на екрані до певної
міри умовно в тому сенсі, що це - двомірне зображення простору, а не саме реальне, тривимірне
простір реальної дійсності.
Однак кадри можуть бути з'єднані між собою і таким чином, що зв'язок між ними буде образний. Він
виражається в художньому монтажі. Щоб зрозуміти сенс цього терміна, звернемося до прикладів.
Ось два послідовних кадру з фільму Я. Протазанова «Свято святого Йоргена»:
1. Пастух жене по дорозі стадо овець.
2. Якою дорогою йде натовп прочан-богомольців. Кожен з цих кадрів, розглянутий окремо, містить
якусь інформацію, але не висловлює жодної думки. Поєднання цих же самих кадрів має певний
сенс: їх зіткнення, як говорив С. Ейзенштейн, «висікає думка». Формула художнього монтажу,
запропоновану С. Ейзенштейном: один кадр плюс один кадр виходить не два, а ... щось більше.За
допомогою ж художнього монтажу можна не просто відтворити на екрані реальність, але і
трактувати, пояснювати її.Кадр складається з певної кількості моментальних фотографій, кожна з них
називається кадрик. В результаті того, що в кінопроекторі кадрики змінюються (зі швидкістю 24 в
секунду), на екрані і виникає рухоме зображення.
Кадр, що містить велику кількість кадрик, видно на екрані довго; це довгий (або повільний) кадр.
Кадр, що містить меншу кількість кадрик, займає на екрані менше часу; це короткий (або швидкий)
кадр.
Викладач проф. Цимбал Т.В