Інтегроване заняття

в старшій групі №1

«У пошуках
годинника»
ДНЗ №5,
вихователь
Павлова Т.А.

1
 Програмовий зміст: Закріпити часові уявлення дітей. Дати знання про історію
виникнення годинника, його різновиди та зовнішній вигляд. Уточнити, з яких частин
складається годинник (циферблат, стрілки, цифри, механізм). Розширювати обсяг знань
дітей про здатність квітів та птахів вказувати час. Вчити розпізнавати спів пташок,
співвідносити час їх співу з годинником. Збагатити уявлення дітей щодо послідовності
розкриття пелюсток різних квітів. Формувати поняття про необхідність збереження часу,
довести це на прикладі засобів народної творчості. Узагальнити уявлення про
взаємозв'язок між особливостями праці людей певних професій та часом. Наочно
показати тривалість хвилини, закріпити вміння працювати з умовною міркою. Розвивати
логічне мислення, пізнавальний інтерес, вчити міркувати на запропоновану тему.
Створити естетичне піднесення під час колективної зображувальної діяльності, розвивати
креативність.
Матеріал: ілюстрації з зображенням квітів (шипшини, маку, кульбаби, дзвоників,
лілії водяної, фіалки, мати-й-мачухи, козельцю), модель годинника з рухливими
стрілками, модель сонячного годинника, фонограми співу птахів (жайворонка, вивільги,
зозулі, грака, горобця), фрагмент мультфільму – «Часы с кукушкой», фонограма звучання
різних годинників, «Пісенька про час», ілюстрації з зображенням різних годинників
(пісочного, сонячного, водяного, вогняного, баштового, кишенькового, наручного,
квіткового, електронного, годинника з зозулею), умовні мірки для вимірювання шляху
равлика і черепахи (за кількістю дітей), матеріал для зображувальної діяльності, пам’ятка
«Бережіть час», ТЗН.
Попередня робота: Читання і обговорення прислів’їв та приказок про час, перегляд
мультфільму «Часы с кукушкой», спостереження за годинником, дидактичні ігри на
формування часових уявлень, бесіди та спостереження за поведінкою рослин та птахів
протягом доби.
Хід заняття
У залі звучить мелодія, діти разом з вихователем входять, оглядаючись у пошуках
годинника.
Вихователь: Діти, які цікаві звуки ми щойно почули. Як ви думаєте, хто може їх
видавати? Давайте пошукаємо цей чарівний годинник (знаходять). Розглянемо його
уважно.

2
- З чого він складається? (циферблат з цифрами і стрілочки)
- Скільки цифр на годиннику? Назвіть їх послідовно. Що буває раніше – шоста чи
сьома година? Що пізніше – десята чи дванадцята? Яка година між третьою та
п’ятою?
- Скільки стрілочок? Чи рівні вони між собою? На що вказує довга? На що –
коротка? На ваш погляд, яка з них рухається швидше? Що довше – хвилина чи
година?
Вихователь: Я бачу, що цей годинник хоче нам щось повідомити. Подивіться,
тут є якийсь лист (читає) – «Любі діти! Прошу, допоможіть! Я – годинниковий
майстер, потрапив у біду. Злий чаклун наробив шкоди у моїй майстерні. Тепер
жоден годинник не вказує час, чаклун зламав їх. Чекаю на вашу допомогу». Діти, на
нас чекають, треба швидше вирушати на допомогу, бо без годинників може статися
біда. Тут намальовано, як треба йти. Спочатку пройдемо через ліс. Рушаймо.
Вихователь: (йдучи) А чи знаєте ви, що природа допомагає визначити час? На
цій галявині багато квітів і кожна з них розкриває свої пелюстки у визначений час.
Здавна люди помітили, що одні квіти розкриваються вранці, а вдень закриваються,
інші розкриваються під вечір, треті — тільки вночі, а вдень завжди закриті.
Відкриваються квіти не тоді, коли вони захочуть, а у «свій власний час».
Рано-вранці, о четвертій годині, назустріч сонячному промінню розкриває
свою квітку шипшина (вихователь показує ілюстрацію, дитина позначає
зображенням квітки на моделі квіткового годинника час розкриття). Потім, о
п’ятій, квітне мак. О шостій ранку піднімає свої голівки кульбаба, а за нею, о
сьомій, відкривають пелюстки дзвоники. Лілія водяна – о восьмій, фіалка – о
дев’ятій, мати-й-мачуха – о десятій. Квітка козельцю о десятій вже закриває свої
пелюстки. Ось такий квітковий годинник у нас вийшов.
- Подумайте і скажіть: чи завжди цей годинник працює точно? Вірно, ні. У
похмуру погоду квітковий годинник «не працює» зовсім. Квіти залишаються
закритими у багатьох рослин. Та і вночі не працює квітковий годинник.
Вихователь: Не тільки рослини допомагають людям визначити час, а ще і
птахи. Давайте послухаємо першу пташку, що прокидається і співає о другій
годині ночі (звучить пісня жайворонка). Разом з ним також прокидається і

3
соловейко. О третій годині вже співає вивільга та кує зозуля, о четвертій свій
трудовий день починає грак. О шостій годині ранку прокидаються горобчики.
(Діти послідовно чують спів вказаних пташок).
Вихователь: Серед свійських птахів теж є живий годинник. Він ходить по
подвірю і махає крилами. Хто це? (півень). Вірно, ще сонце не зійшло, а він вже
кричить: «Ку-ку-рі-ку! Скоро ранок! Досить спати!». За співом півника важко
визначити точний час. То півень зі сну з жердини впаде — раніше часу підніме
крик, то лисиці злякається і почне кричати, то лисиця півника понесе і з'їсть.
А якщо немає півня? Як дізнатися час вночі, коли немає сонця і зірки не
світяться в похмуру погоду? І придумала людина годинник надійніший: він із
жердини не звалиться, і лисиця його не понесе. Це був перший годинник –
сонячний. На рівному, відкритому для сонця майданчику люди вкопали палицю,
обвели її колом і стали уважно спостерігати за рухом тіні від неї. Так почалася
історія годинника. Проте цей годинник не працював вночі і в похмуру погоду.
Винахідники придумали водяний годинник. У високий і вузький скляний посуд з
дірочкою біля дна наливалася вода. Крапля за краплею вона текла із отвору. Води в
посудині ставало все менше. На стінках посудини були зроблені рисочки —
відмітки, які показували, скільки часу минуло відтоді, коли в посуд налили воду.
Водяний годинник був теж незручним, тому що треба було постійно доливати воду
в порожній посуд.
Стали люди голову ламати, як придумати годинник, щоб він однаково точно
показував час і вдень, і вночі, і взимку, і влітку, і в будь-яку погоду. І придумали.
Зробили його зі скла. Два скляних пузирчики з'єднали разом тонесеньким отвором.
Всередині — пісок. Коли годинник працює, пісок з верхнього пузирчика сиплеться
в нижній. Висипався пісок — це означає, що минула хвилина або година. Годинник
перевертають, і рахунок часу продовжується. Пісочним годинником люди
користуються і тепер. Наприклад, в поліклініках. За цим годинником хворі
одержують лікарняні процедури.
Ще був цікавий вогняний годинник, але такий годинник не можна було
залишати без нагляду. Скажіть, чому?

4
 Потім люди винайшли механічний годинник, який ми знаємо й дотепер.
Погляньте на баштовий, кишеньковий, годинник з зозулею, електронний сучасний
годинник. Історія годинника дуже цікава.
Фізхвилинка:
Рівно маємо ходити, Діти крокують на місці,
Щоб вас вчасно розбудити. роблячи руками рухи вперед-назад.
Ми б’ємо, та не людину, Піднімають руки вгору
Просто лічимо годину. і плескають у долоні.
Гучно, весело б’ємо:
"Бім-бом-бом, бім-бом-бом". Крокують на місці.

Вихователь: Як ви думаєте, чи важливий час для всього живого? Давайте

подивимося мультфільм про лісових звірят, що втратили годинник. (Демонструється
фрагмент з мультфільму «Часы с кукушкой»).
Вихователь: Діти, ви почули, що час треба берегти. Говорять, що час біжить або
повзе. Коли це буває? Вірно, коли ти байдикуєш або чекаєш на щось, стрілки
годинника повзуть повільно. А буває, вони мчать, мов скажені, коли ти своєю працею
та мріями намагаєшся обігнати час.
- Як ви вважаєте – одна хвилинка – це багато чи мало? Давайте послухаємо її
(звучить запис відліку хвилини).
- Ще розповім вам про те, що за одну хвилинку равлик проповзає 8
сантиметрів, а черепаха – 48. Подивіться – ось доріжка шляху равлика, а ось –
черепахи. Давайте виміряємо, на скільки долає більше черепаха (діти вимірюють – у
шість разів більше). Діти, кожен поспішає і цінує час, навіть такі повільні тварини.
- Подумайте, для кого з людей важлива кожна хвилинка? Вірно, вчасно
відходять поїзди і підіймаються у повітря літаки. Дзвенить дзвоник до школи за
розкладом. Приймає миттєві рішення хірург. Змагаються за долі секунди спортсмени.
Пожежна команда поспішає на виклик рятувати людей і будівлю.
Вихователь: Ми з вами дісталися Містечка майстрів. Пройти до нього зможе
той, хто назве прислів’я про час (діти називають):
 Час не кінь – не підженеш і не зупиниш.
 На годину спізнився – за рік не наздоженеш.
5
  Відстанеш годиною – не наздоженеш родиною.
 Все добре у свій час.
 Краще пізно – ніж ніколи.
 Час – найкращий лікар.
 Година вранці варта двох увечері.
 Загубленого часу ніколи не знайдеш.

Годинниковий майстер: Добрий день, діти. Я чекав на вас, допоможіть мені

полагодити годинники (діти виконують аплікацію, колаж квіткового годинника.
Звучить «Пісенька про час»).
Годинниковий майстер: Дякую вам, друзі. Знайте, час потрібно цінувати.
Найбільше годинники поважають людей, що вміють це робити. Годинникам дано
дзвінке магічне слово "тік-так", що нагадує стук людського серця. І це дуже
влучно, бо вони, як і серце, відповідають за ритм нашого життя.
На пам'ять про нашу зустріч як майбутнім школярам я подарую вам правила.
Правила:
1. Не марнуй часу, переходь до справи відразу й використовуй кожну хвилину.
2. Працюй швидше, організовано, зосереджено.
3. Пам'ятай, що час минає безповоротно.
4. Хвилини повернути не можна, пам'яттю про них лишаються тільки справи.

Годинниковий майстер: Ще хочу подарувати вам справжній сонячний

годинник, з його допомогою ви навчитеся визначати час за сонечком.

Вихователь: Дякуємо Вам, майстре, за подарунки та добрі поради. Час нам вже
рушати додому. Чи сподобалася вам подорож? Чи було щось таке, що здивувало
вас? Що запам’яталося найбільше? Які нові слова запам’ятали? Молодці, діти.