Professional Documents
Culture Documents
Тема 3 2 КОНСПЕКТ Розквіт Київської Русі
Тема 3 2 КОНСПЕКТ Розквіт Київської Русі
Дати:
988 р. - запровадження християнства як державної релігії;
1019-1054 рр. - князювання Ярослава Мудрого в м. Київ;
1036 р.- розгром печенігів князем Ярославом Мудрим
План
1. Правління та реформи Володимира Великого. Прийняття християнства.
2. Правління та реформи Ярослава Мудрого.
3. Соціальний розвиток Київської Русі доби розквіту.
4. Економічний розвиток Київської Русі доби розквіту.
5. Культура Київської Русі доби розквіту.
1. Адміністративна реформа
Заміна верхівки племінних союзів своїми синами або намісниками
(посадниками). Наслідки: міцніше об’єднання держави, заміна племінного устрою
на територіальний, зміна племінних назв на територіальні. Військо складається не
з варягів, а зі слов’ян.
2. Дві релігійні реформи
Перша релігійна реформа.
3
Наслідки:
1)зміцнення єдності держави (єдина релігія замість окремих племінних
вірувань),
2) Київська Русь стає повноправною державою у міжнародних відносинах
(можливі шлюби з європейськими монархами, зростає роль дипломатії, а не
війни),
3) разом з Анною до Русі прибуває велика кількість візантійців, що сприяють
розвитку будівництва, освіти, науки і культури.
4) заснування церковної організації (ієрархії).
3. Фінансова реформа
4. Будівництво
«Місто Володимира» у Києві – укріплена частина міста (дитинець)
Перша кам’яна церква - Десятинна. Для будівництва та утримання церкви
Володимир виділив десяту частину своїх доходів.
«...побачив, що церкву завершено, він помолився Богу, говорячи: «Осе даю
церкві сій, святій Богородиці, од маєтностей своїх десяту частину. Якщо се
одмінить хто, - хай буде проклят»...»
Будівництво укріплених ліній на південь від Києва. Складалися з могутніх
валів (Змієві вали) та потужних міст-фортець.
5. Шлюбна дипломатія
Розпочав встановлення дружніх відносин із сусідніми державами за
допомогою династичних шлюбів. Цьому сприяло прийняття християнства. Сам
одружився із візантійською принцесою Анною. Одружив своїх синів також на
іноземних принцесах, зокрема Ярослава зі шведською принцесою, Святополка з
польською.
Шлюбна дипломатія - встановлення дипломатичних зв'язків шляхом
укладання шлюбів між правлячими родинами.
5
2. Правова реформа
Видав перший збірник руських законів – «Правда Ярослава» (перша частина
«Руської правди»).
Звичаєве право було замінене на писане кодифіковане право.
«Руська правда» затверджувала нерівноправність населення Київської Русі:
«Якщо уб'ють огнищанина, то з убивці стягується 80 гривень. За князівського
старосту - 12 гривень, а за князівського рядовича - 5 гривень». «Якщо смерд умре
без дітей, то спадщина його передається князю. …якщо боярин чи з боярської
дружини, то [його] спадщина князю не йде...»
3. Будівництво
«Місто Ярослава» в Києві (в декілька разів більше за «місто Володимира»):
Золоті ворота, Софійський собор
«Заложив він в городі Києві ворота Золоті, ...також церкву святої Софії,
Премудрості Божої, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну...»
1036 р. – на честь перемоги над печенігами побудовано Спасо-
Преображенський собор у Чернігові
8
4. Шлюбна дипломатія
Ярослав Мудрий отримав прізвисько «тесть Європи», оскільки уклав
міждинастичні шлюби своїх дітей із видатними правителями Європи:
Всеволод + донька візантійського імператора Константина Мономаха
Анна + король Франції Генріх І
Анастасія + король Угорщини
Єлизавета + король Норвегії
Соціальний устрій
1. Князь – голова держави.
2. Бояри - представники правлячого стану у Київській Русі. Два джерела
походження: племінна аристократія (родоплемінна знать) або впливові
дружинники. Володіли землею на вотчинному праві.
3. Дружинники - воїни князя. Могли обіймати державні посади. Володіли
землею на умовному праві.
4. Духівництво. Вище духівництво: митрополит, єпископи, керівники
монастирів. Нижче духівництво: священики та монахи.
5. Купці.
6. Міщани. Переважно ремісники.
7. Селяни. Ділилися на кілька категорій.
Смерд - основна маса вільного сільського населення Київської Русі, особисто
вільні селяни, які вели своє господарство та виконували повинності на користь
держави та платили грошовий податок (полюддя, урок, устав). Найбільш чисельна
група населення Київської Русі.
Закуп - тимчасово залежні селяни, які через різні обставини змушені були
відпрацьовувати землевласнику грошову позику
Рядович – люди, які наймалися до князів або бояр на роботу за "рядом"
(договором).
Холоп – раб, невільна людина, що перебувала у повній власності іншої
людини.
8. Ізгої - особи, які з певних причин вийшли зі своїх соціальних груп і
втратили з ними законний зв’язок.
9
Церковний устрій
Патріарх константинопольський – голова усієї православної церкви,
резиденція у Константинополі.
Митрополит Київський – очолює церкву Київської Русі (Київська
митрополія). Підвладний патріарху константинопольському.
Єпископи – очолюють церкву в окремих регіонах (єпархія): чернігівський,
галицький, переяславський єпископи тощо.
Монахи (ченці) – ведуть замкнений спосіб життя у монастирях
Священники – перебувають при церквах і підтримують відносини зі
світськими (нецерковними) людьми.
Форми землеволодіння
Освіта
Головний фактор поширення писемності – прийняття християнства. Центри
освіти – монастирі.
1. Володимир Великий – перша школа у Києві для дітей знаті.
2. Ярослав Мудрий - школа та багата бібліотека при Софійському соборі.
Образотворче мистецтво
Ікона - зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма
Спочатку іконописців запрошували з Візантії, а потім вони навчили місцевих
художників. Найбільш відомим серед них був київський іконописець Алімпій.
Фреска - живопис на вологій штукатурці
Мозаїка - зображення, виконане з кольорових каменів або кераміки
Книжкова мініатюра - малюнок невеликого розміру в рукописах та книгах
Документальні фільми:
1. Змійові вали (Невідома Україна, фільм 14)
https://www.youtube.com/watch?
v=moFxb293qDA&list=PLAD668906F49BD5D3&index=13