Яким чином М.

Куліш висміює противників українізації, а

яким - прибічників у трагікомедії "Мина Мазайло"?
Трагікомедія «Мина Мазайло» - це актуальний твір для нашого народу,
особливо зараз, адже дуже багато людей виступає за українізацію, проте
також є і противники. Автор п’єси Микола Куліш добре зобразив це
протистояння у своєму творі, при цьому ще влучно висміявши героїв.
Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю бажає змінити
своє прізвище. Це рішення викликає різні реакції у сім’ї: одні виступають за
зміну прізвища, а інші проти цього.
Проти зміни прізвища виступають Мокій та дядько Тарас. Мокій – щирий
українець в душі, він чітко виступає за розповсюдження української мови.
Проте і його висміяв Микола Куліш, адже хоч він і закоханий в українську
мову, він бездіяльний, заглиблений у себе і думає тільки про мову. Він не
знає як поводити себе з Улею, і замість залицянь, він просто влаштовує їй
уроки мови:
«— Хотілося сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас
українізую!»

Дядько Тарас теж українець, проте українізація йому не подобається. Він за

старі традиції та обряди, а все нове його лякає. Він щиро заступається за
українську мову, коли її висміює тьотя Мотя. Дядько Тарас часто зачитує
записи з своєї книжки, що на мою думку є легким висміюванням.
«— А ти роззуй очі та прочитай ось це. (Показав у свою книжку). Року 1919-
го носила біло-синьо-червоного...»

«—... (Розгорнув свою записну книжку). Ось я нарочито записав собі, бо я все
таке собі записую... (Надів окуляри). Ось... Поросята на базарі по руб.
тридцять, а чоботи в церобкоопі — двадцять сім карб... Ні, ось воно:
найперший слов'яно-український словник 1596 року Лаврентія Зизанія-
Тустановськогою..»

Супротивниками українізації є Мина Мазайло, його дружина, дочка Рина та

тьотя Мотя. Мина вороже сприймає цю ідею і говорить, що «українізація – це
спосіб зробити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати
мені ходу на вищі посади.». В кінці твору його було «звільнено з посади за
систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-
Мазеніна...», що, на мою думку, є висміюванням цього персонажа. Проте,
чоловік настільки захопився зміною свого прізвища, що цього не помічає,
адже побачивши змінене прізвище, стає дуже щасливим та не звертає ні на
що уваги.
Тьотя Мотя – величезний противник всього українського, хоча і розмовляє
сумішшю української та російської мов. Вона вважає, що все є російським, та
є прихильницею обивательського великодержавного шовінізму. Вважає себе
«руською», а українську мову «австріяцькою вигадкою». Проте всі її доводи
базуються лише на
«Да єтого нє может бить, потому што єтого нє может бить нікада.»

Микола Куліш не виділяє позитивних героїв, адже всі вони мають вади:
тупість, духовна убогість та бездіяльність. Але це твір показує нам, що треба
любити свою мови та не забувати, що ми українці.