УДК 811.

111-42

Кулина Ольга Василівна

Kандидат філологічних наук, доцент кафедри прикладної лінгвістики

Національний університет «Львівська політехніка»

Загазей Ірина Сергіївна

Студентка другого курсу магістратури, кафедрa прикладної лінгвістики

Національний університет «Львівська політехніка»

Вербальний та невербальний взаємозв’язок у креолізованих текстах

Анотація. У статті розглядаються вербальний та візуальний

(невербальний взаємозв’язок у креалізованих тектсах). Подано різні
підходи до визначення та аналізу текстів, що містять вербальний та
іконічний складник. Представлено композиційні елементи вербального
тексту та виявлено взаємодію між вербальними та невербальними
елементами твору, а саме: повну і часткову міру креолізації текстів,
змістово-фактуальну та змістово-концептуальну організацію, функції
візуального елементу. Представлено шість типів текстів згідно
класифікаціїї двох науковців. Подано декілька типів вербально-візуальних
графічних моделей, які використовують для ілюстрацій. Визначено, що
поєднання цих двох компонентів дає краще розуміння тексту.
Ключові слова: вербальний, невербальний, візуальний, креалізований
текст.

Kulyna Olha

Candidate of Philological Sciences (Ph.D.), Associate Professor at the

Department of Applied linguistics

Lviv Polytechnic National University

 Zahazey Iryna

Master student at the Department of Applied linguistics

Lviv Polytechnic National University

Summary: The article deals with the verbal and visual (non-verbal
communication in crealized texts).There are presented numerous approaches to the
definition and analysis of texts containing a verbal and iconic components. The
compositional elements of the verbal text are presented and the interaction between
the verbal and non-verbal elements of the work is revealed, namely: full and partial
degree of creolization of the texts, content-factual and content-conceptual
organization, functions of the visual element. There are described six types of texts
according to the classification of two scientists . Several types of verbal-visual
graphic models are presented, which are used for illustrations. It was determined
that the combination of these two components gives a better understanding of the
text.
Key words: verbal, non-verbal, visual, creolized text.
Постановка проблеми. Існує безліч тверджень стосовно взаємозв’язку
вербльного та невербального компонентів у креолізованих текстах. Думки
дослідників та науковці розділились на тих, хто вважає що ці два компоненти
не можуть існувати окремо, адже створють цілісний текст та надають сенс
розповіді, інші вважають, що ці два компоненти можуть існувати окремо.
Однак, якщо розглянути кожен цей компонент глибше, то можна зрозуміти,
що для «якісного» тексту повинен існувати кожен цей елемент.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сьогодні комікси
досліджують багато науковців, думки яких розділяються. О. Завадська
притримується думки, що зображення різною мірою бере участь в організації
тексту [3, ст.165]. Також, вона вважає, що тексти з частковою креолізацією
містять вербальну частину, яка є відносно автономною, не залежною від
зображення, між вербальним і невербальними компонентами складаються
автосемантичні стосунки. Як правило, невербальний компонент у такому разі
супроводжує вербальне повідомлення і є факультативним елементом в
організації тексту. Професор В. Морозов, фахівець із невербальних і
особливо - з емоційно-естетичних – характеристик мовного процесу,
стверджує, що засоби невербальної комунікації незалежить від мовних
бар’єрів, через те, що уніврсальність невербального екстралінгвального коду
дозволяє людям порозумітись при незнанні мов.
Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що в статті висвітлено пояснення
чому взаємозв’язок вербального та невербального компенту є важжливими.
Також, було представлено думку різних науковців та їхні дослудження щодо
креолізованих тектсів.
Мета статті. Метою статті є шляхом висвітлення ідей різних науковців,
дійти до ондої спільної: щоб створити «читабельний текст» вербальний
компонент не може існувати без невербального.
Виклад основного матеріалу. Зв’язок між вербальною та невербальною
частиною надзвичайно важливо. Як зазначалось вище, існує кілька груп
текстів,а саме тексти з нульовою креолізацією, тексти з частоковою
креаолізацією та та тексти з повною креолізацією. Однак не всі дослідники та
науковці притримуються такої думки. Так, наприклад німецькі вчені
розділяють відошення між вербальними та іконічними елементами. В даному
випадку відношення є рівнозначиними і їх називають конгруентними, тобто
коли текст і зображення надають різну інформацію і свідчать про
комплементарні відношення, якщо текст надає більше інформації, аніж
зображення і навпаки, ідеться про елаборативні відношення [10, ст. 69-70]

Взаємодія вербального та невербального елементу на семантичному

рівні забезпечують цілісність і зв’язність креолізованого тексту, надають
йому коректного комунікативного ефекту [3, ст.166].
Комікс, як і будь який текст повинен передавати сенс, тому вербальний
та невербальний елемент повинен смислово пов'язуватись. Тут варто
зазначити, що це тафтологія або дублювання текстів, доповнення сенсу
одного елемента креолізованого тексту за рахунок іншого, композиційно-
графічне виділення важливого фрагменту, до прикладу у коміксах, дуже
часто автори виділяють певну фразу, широким шрифтом або ж іншим
кольором, тощо. Отже, вербальні та невербальні елементи пов’язані на
трьох рівнях: змістовному, змістово-композиційному та змістовно-
мовному.
Варто згадати двох науковиць О.Мусохрановою та О.Крапивкіною, які
розділили тексти шість типів: тип, спрямований на соціокультуру, на
комунікацію, за кількістю компонентів,за гіпертекствою складністю,
ступенем передбачуваного залучення читача, ступенем композиційної
складності. Розгляньомо детальніше кожен тип. Якщо говорити про
перший тип тексту, до нього належать інтеркультурно орієнтовані
тексти,це ті тексти, як призначені лише для читачів рідної культури і у
таких текстах викоростовуються вербальні та іконічні знаки. Інший вид
тексту,який належить до цього типу, це транскультурно орієнтовані
тексти, вони призначені для використання у кількох культурах, або ж які
мають знаки чужої культури. Тут варто зазначити, що цей вид тексту,
охоплює знаки різних рівнів, на кожному з яких використовуються різні
засоби, а саме: використаня іноземних слів, графічних засобів іноземнї
мови, які вказують на чужу для читача культуру, використання ілюстрацій
реалій чи міфологічного світу, знову ж таки властиву для чужої країни [7].
Другий тип розділяють на тексти усної комункіції, письмової та тексти
змішаного типу. Зрозуміло, що у текстах усної комунікації вербальний
компонент представляється живою промовою, або ж у вигляду запису.
Другий тип характерний друкованим виглянод письмової інформації.
Останнй поєднює усі перелічені типи вербальних компонентів. Тут можна
віднести, випуск новин для глухонімих, де частина усної інформації
дублюється письмово [7].
Стосовно кількості компонентів, то тут розділяють тескти із двома
компонентами (вербальний + іконічний) та тексти з трьома компонентами
(вербальний, іконічний та один з інших компонентів, наприклад,
тактильний, звуковий тощо) [7].
Четвертий тип включає в себе тексти з гіперкодом, тобто у складі якого
є код, після читання якого можна перейти за посиланням до іншого тексту
та тексти без гіперкоду, тобто тексти, у яких відсутній об'єктний
гіперзв'язок [7].
Наступний тип характерезує бажання читача переглядати
креалізований текст. Тексти з мінімальним залученням читача, це такі
тексти, які не передбачають реакції читача у відповідь на прочитане, тобто
це тексти інформативного характеру. Тексти із серднім рівнем, це тексти
апелятивного характеру, які спонукають читача до будь-яких дій після
прочитаного. Останній вид тексту, із суттєвим рівнем залучення читача,
це більш інтерактивні тексти, які вимагають безпосередніх дій від читача
у процесі їхнього «прочитання», наприклад, перехід за QR-кодом чи
посиланням до іншого тексту [7].
Авторки розділи тексти на прості та складні, це вже останній тип
текстів. Прості тексти, складаються з одного «модуля» і не мають
продовження. Складні, це ті які складаються з двох або більше «модулів»,
які взаємоповязані між собою. Зазвичай, автори пишуть перший «модуль»
не до кінця зрозумілим, для того аби читача залучити до прочитання
другого та іншого «модулів» [2].
Оскільки комікс – це екстралінгвістичний текст, надзвичайно
важливим є послідовна та чітка організація текстовго простору. І. Бехта,
стверджує, що вербальні компоненти містять найлегшу та найбільш
засвоюванну інформацію [2, ст.89]. Функція візуальної частини полягає в
ілюструванні інформації, яка передається за допомогою вербальних
елементів,саме тому вони повинні взаємодіяти між собою. Більше того
візуальна частина можу створити нові поняття у поєднанні з вербальною
частиною [2,ст.89].
 Важливим пунктом у дослідженні взаємодії вербальної та невербальної
частини є засоби вербальної, вербально-невербальної та невербальної
площин англомовного коміксу. Вербальний простір характеризується
вживанням мовних елементів, зокрема дейктичних маркерів просторово-
часових координат та експресивних засобів. Дж. Лайонз вважає, що
«дейктичний елемент ідентифікує об’єкт, предмет, певний момент часу,
ситуацію тощо через їхні відношення до мовного акту, його учасників або
контексту» [9].
В контексті вербальне значення може мати денотативне значення
якісного, описового або емоційного характеру. Перш за все, це стосується
вербальних засобів, які мають негативне забарвлення. В англомоному
коміксі категорія дейксису відіграє важливу роль у розумінні змісту
мультимодального простору читачем [4, ст. 67].
Якщо розглядати вербально-невербальний простір, то тут можна
зауважити, що він представлений вербально-візуальними та візуальними
компонентами, фоносемантичним способом,а встановленими вербально-
піктографічними формами. Особливістю вербально-візуальної метафори є
те, що вербальний контент може сприйматися і трактуватися на основі
візуальних елементів (зображень), а також репрезентуватися як
референтний домен завдяки перенесенню своїх ознак на зображення.
Експлікація вербально-візуальної метафори в англомовному коміксі є
прагматично зумовленою, продукуючу позитивну реакцію у читача через
зображення, яке містить імпліцитну інформацію абстрактного характеру
[1].
Важливим пунктом, який треба згадати, коли мова йде про вербальний
засіб коміксу, це фоносемантичний рівень. Оскільки він відіграє важливу
роль у передачі емоцій та вражень, які відчуває герой. Часто в коміксах
звук вибуху або просто крик, страх зображають звуком.(див. Рис. 1)
 Рис. 1. Spawn № 106, c. 4
Вербально-візуальниі графічні моделі можна поділити на шість типів:
 вербально-іконічні;
 вербальноілюстративні;
 вербально-фотографічні;
 вербально-піктографічні;
 вербально-символічні;
 вербально-картографічні.

До вербально-іконічних відосимо малюнки, які відображають

реальних істот, реальні факти, природні явищі, довколишню дійсність,
однак це не є фотографії, це їх відбитки. До другого типу відносим
натюрморти, пейзажі, картини, рисунки, яку умовно позначають уявні або
фантастичні процеси. Вербально-фотографічні – це фотографії;
вербально-піктографічні – семіотичні ресурси у вигляді піктограм;
вербально-симовлічні – логотипи та емблеми та вербально-картографічні
– карти.
Невербальний простір відповідає за ступінь релевантності інформації,
поданої у текстовому фрагменті коміксу. Він охоплює шрифтову
гарнітуру, колір та поліграфічний знак. Шрифтові варіювання в
англомовному коміксі можуть репрезентуватися через застосування
різних кеглів чи різного регістру літер. Використання курсиву чи
напівжирного виділення привертає увагу читача. Окрім шрфитової
гарнітури, колір як мультимдальний засіб також застосовується в
коміксах. Для того, щоб передати емоції гніву чи страху, текст виділяється
червоним кольором, абож для того, щоб розпізнати репліки різних
персонажів, застосовують різні кольори [4, ст.69].
В процесі мовного спілкування для комунікантів не існіє принципової
відмінності між креолізованим і повністю вербальним текстом, оскільки
креалізований текст так само, як і повністю вербальний, має основні
текстові категорії: цілісність і зв’язність [6, ст. 166].
Професор В. Морозов, фахівець із невербальних і особливо - з
емоційно-естетичних – характеристик мовного процесу, стверджує, що
засоби невербальної комунікації незалежить від мовних бар’єрів, через те,
що уніврсальність невербального екстралінгвального коду дозволяє
людям порозумітись при незнанні мов. Був проведенний експеримент, у
якому дослідники показували фотографії людей з вираженням
емоцій:радості, відрази,старху, печалі, гніву і просили їх визначити
характервиражених емоцій. В результаті були отримані високі відсотки
адекватного сприйняття цих емоцій, незважаючи на незначні зміни між
мовними культурами опитуваних [3, ст 167].
Варто згадати,що паралінгвістичні засоби відіграють важливу роль у
наочно-графічному тексті, адже саме вони розкривають методи взаємодії
вербальних невербальних засобів та їх головні функції.
Отже, вербальні та невербальні засоби повинні бути
взаємопов’язаними, оскільки від цього залежить сприйняття тексту
читачем. Бувають приклади, коли автор акцентує більшу увагу на
вербальну частину, зображуючи текст різним кольором, шрифтом,
розміром, тощо. Якщо автор має на меті відобразити сенс з мінімальною
кількістю тексту, то можна побачити яскраву ілюстрацію, яка приверне
увагу читача. Незважаючи на те, що і вербальний засіб, і невербальний
може існувати самостійно, поєднання цих двох засобів, дає краще
розуміння та сприйняття сенсу.
Список літератури :

1. Батринчук З.Р. Креалізований текст параграфемний елемент у

сучасному англомовному епістолярному дискурсі.
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/24976/1/%d0%ba
%d1%80%d0%b5%d0%be%d0%bb%d1%96%d0%b7%d0%be
%d0%b2%d0%b0%d0%bd
%d0%b8%d0%b9%20%d1%82%d0%b5%d0%ba%d1%81%d1%82.pdf
2. Бехта І., Карп М. Мультимодальні засоби когезії та когерентності у
сучасних літературних казках : теоретико-методологічна інтерпретація.
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2014.Вип.
13. С. 87–90.
3. Завадська О. Феномен креолізованого тексту: актуальна проблема
сучасних лінгвістичних досліджень. Лінгвістичні дослідження. Зб.
наук. праць ХНПУ ім. Г. Сковороди. Х., 2016. Вип. 43.
4. Івасишин М.Р. ЛІНГВАЛЬНИЙ ТА ЕКСТРАЛІНГВАЛЬНИЙ
ІНВЕНТАР В АНГЛОМОВНОМУ КОМІКСІ
5. Костенко М. А. Друкована реклама як креолізований текст: шрифтові
виділення. Мова. 2014. Вип. 21. С. 64-67.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2014_21_15
6. Наталія Белічко, Надія Марченко Графічна література: визначення,
історія, складові
7. Мусохранова А. А., Крапивкина О. А. Типология креолизованных
текстов. European Student Scientific Journal. 2014. №3. URL:
https://sjes.esrae.ru/pdf/2014/3/12.pdf
8. Eisner, Will (1985). Comics and Sequential Art. Tamarac, Flor.: Poorhouse
Press
https://www.researchgate.net/publication/
264761100_Stylistics_and_Comics
9. Hopper P. Aspect and Foregrounding in Discourse. 1979. Р. 213–241
10.Shinohara, Kazuko, and Yoshihiro Matsunaka (2009). Pictorial metaphors of
emotion in Japanese comics. In: Charles Forceville and Eduardo Urios-
Aparisi (eds), Multimodal Metaphor (265-293). Berlin: Mouton de Gruyter
11.Tan, Ed S. (2001). The telling face in comics strip and graphic novel. In: Jan
Baetens (ed.) The Graphic Novel (31-46). Leuven: Leuven University
Press.

References:

1. Batrynchuk Z.R. Creolized text as a paragraphemic element in modern

Enlish epistolary discourse.
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/24976/1/%d0%ba
%d1%80%d0%b5%d0%be%d0%bb%d1%96%d0%b7%d0%be
%d0%b2%d0%b0%d0%bd
%d0%b8%d0%b9%20%d1%82%d0%b5%d0%ba%d1%81%d1%82.pdf
2. Behta I., Karp M. Multymodalni zasoby kohezii ta kogerentnosti u
suchasnyh literatyrnyh kazkah:teoretyko-metodologichna
interpretatsia.Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnogo universytetu.
3. Zavadska О. V. The Phenomenon of Creolized Text: Topical Issues of
Modern Linguistic Investigations file:///C:/Users/Iryna/Downloads/1354-
2708-1-SM%20(2).pdf
4. Ivasyshyn M.R. Lingual and extra-lingual inventory in English-language
comics http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/8/part_2/15.pdf
5. Kostenko, M.A. (2014), «Print advertising as creole text: font selections»,
Language, no. 2, pp. 64-67, available at:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2014_21_15
6. Nataliia Belichko, Nadiia Marchenko Graphic literature: definitions, history,
components
https://naoma-science.kiev.ua/index.php/journal/article/view/81/74
7. Musokhranova A.A, Krapivkina O.A Types of creolized texts
https://s.sjes.esrae.ru/pdf/2014/3/12.pdf
8. Eisner, Will (1985). Comics and Sequential Art. Tamarac, Flor.: Poorhouse
Press
https://www.researchgate.net/publication/
264761100_Stylistics_and_Comics
9. Hopper P. Aspect and Foregrounding in Discourse. 1979. Р. 213–241
https://www.researchgate.net/profile/Paul-Hopper/publication/242503579_A
spect_and_foregrounding_in_discourse/links/
5650c7cb08ae4988a7aba545/Aspect-and-foregrounding-in-discourse.pdf
10.Shinohara, Kazuko, and Yoshihiro Matsunaka (2009). Pictorial metaphors of
emotion in Japanese comics. In: Charles Forceville and Eduardo Urios-
Aparisi (eds), Multimodal Metaphor (265-293). Berlin: Mouton de Gruyter
https://www.edisciplinas.usp.br

11.Tan, Ed S. (2001). The telling face in comics strip and graphic novel. In: Jan
Baetens (ed.) The Graphic Novel (31-46). Leuven: Leuven University
Press.
https://www.researchgate.net/publication/264761100_Stylistics_and_Comic
s