План:

1.Суть дистанційного навчання та дистанційне навчання іноземної мови.

2.Україна на дистанційне навчання.
3.Історичні етапи дистанційного навчання.
4.Різниця між дистанційним навчанням та онлайн-навчанням.
5.Технологія дистанційного навчання.
6.Моделі дистанційного навчання.
7.Позитивні, негативні сторони дистанційного навчання та проблеми.

Тези:
дистанційне навчання – це така форма навчання, яка передбачає наявність дистанції
між викладачем та учнями.

дистанційне навчання іноземних мов – це форма навчання іноземних мов зі

збереженням усіх комунікативних, мовленнєвих, мовних та соціокультурних
компетентностей з використанням сучасних технічних засобів та збереження основних
методичних закономірностей навчання іноземних мов, які присутні у класноурочній
формі навчання.

На території України дистанційна освіта регулюється документами та постановами

державного стандарту.

Розвивалося дистанційне навчання починаючи з моделі листування, де єдиним засобом

спілкування залишалося написання листів – учитель-учень. Друге покоління спиралося
на мультимедійну модель на основі технологій друку, аудіо та відео. Третя модель
телекомунікацій вже давала можливість для синхронного спілкування. Четверта
модель гнучкого навчання викликана виникненням Інтернету. І вже наше п’яте
покоління поступово переходить саме на онлайн навчання та передбачає цифрову
грамотність студентів та вчителів.

6 обов’язкових елементів без яких не можливе дистанційне навчання:

1. дистанція між вчителем на учнем;
2. вплив освітньої організації;
3. використання масової інформації для зв’язку вчителя та учня;
4. двосторонній обмін комунікаціями;
5. переважає самостійна форма роботи перед груповою;
6. вихователь –промислово розвинена форма сучасного вчителя

Під час навчання іноземним мовам послуговуються наступними технічними засобами:

Viber, Skype, ZOOM, Classroom, Google-forms, Moodle, Mozabook, програма перевірки
мовних вправ, Office 365 IXI, онлайн підручниками (напр. Macmillan, EnglishDom),
відео- та аудіоматеріалами, онлайн дошки та багато іншого. Вибір онлайн платформ та
електронних матеріалів залежить цілковито від вчителя та навчального закладу й
повинно відповідати віковим та фізіологічним особливостям учнів та вибраній моделі
навчання.

Три моделі реалізації дистанційного навчання:

Модель 1. Розподілена класна кімната (distributed classroom) – одночасний навчальний
процес для студентів в аудиторії та які навчаються дистанційно, передбачають
синхронне використання технологічних засобів комунікації; декілька занять на
тиждень проводиться в аудиторії, всі інші ж дистанційно.
Модель 2. Незалежне (кореспондентське) вивчення (independent learning) – навчання
повністю дистанційне та самостійне через друкарські матеріали за чіткою навчальною
програмою.
Модель 3. Навчання/вивчення з використанням комп'ютерних комунікації (імітація
класної кімнати) (opening learning -(-class) – навчання через онлайн платформи,
індивідуально і в групах.

За способами отримання навчальної інформації у навчальному процесі вирізняють

наступні три систем:
Синхронні системи – онлайн конференції, передбачають візуальний або аудіальний
зв’язок між вчителем та студентами у певний встановлений час. Найбільш наближене
до класичної поурочної форми навчання і зберігає комунікативну функцію у навчанні
іноземної мови.
Асинхронні системи – можливе навчання через навчальні платформи, без постійного та
одночасного контакту між вчителем та учнем. В основному представляє собою
самостійну роботу учнів над завданнями та запропонованими темами. Вчитель
гарантує лише систему та контроль. Мінімалізація розвитку комунікативних та
мовленнєвих навичок.
Змішані системи – перемінне використання синхронних та асинхроних систем, що
аргументується робою самого вчителя та вимогами до вивчення певних тем.

У дистанційному навчанні іноземних мов зараз виокремлюють наступні проблеми:

Відсутність добре розроблених вправ для розвитку комунікативної компетенції та
мовленнєвих навичок.
Переважна асинхронна система у навчальному процесі.
Відсутність можливості розвивати діалогічне мовлення.
Понижена мотивація учнів до навчання.
Підвищений рівень не доброчесності серед учнів (використання ключів та
перекладачів, списування).
Неможливість відстежувати активність кожного учня.
Не досить добре розвинена цифрова грамотність як учителів так і учнів.
Відсутність доступу до дистанційного навчання для учнів з-за умов проживання.
Дистанційне вивчення іноземних мов потребує певного рівня самостійності у
плануванні власної роботи, чого переважно не має у учнів молодших класів і робить не
можливим вивчення іноземної мови учнями початкової школи без допомоги батьків.
Відсутність добре розвинутих навчальних програм та платформ для вивчення
іноземних мов у деяких навчальних закладах (напр. відсутність чітко вистроєної
роботи на платформі Moodle).