Концепція національного виховання Софії Русової у системі

дошкільної освіти

Іванова Катерина Леонідівна

вихователь КЗ ЗДО «Дитяча Академія»№3 ЧМР

м. Чернігів, Україна

kolyadushka28@gmail.com

Вступ.
Відродження й розвиток української педагогіки в самостійній українській
державі стало нагальною проблемою нашого часу. Це тим більш важливо, що
Україна багата на талановитих педагогів, які заслужили світової слави й честі
не тільки в своїй вітчизні, але у всій світовій цивілізації. Вивчення педагогічної
спадщини С. Русової має не тільки збагатити історико-педагогічну науку
уявленнями про досягнення дошкільного виховання на початку ХХ ст., а й є
невичерпним джерелом для подальшого розвитку теорії та практики дошкільної
освіти.
Мета роботи. Головною метою цієї роботи є аналіз концепції
дошкільного виховання С. Русової, визначення її співзвучності сучасним
теоретико-методичним пошукам освітян.
Матеріали і методи. При вивченні і узагальненні творчого досвіду
дошкільного виховання С.Ф. Русової використовувалися загально-логічні
методи дослідження, а саме аналіз літературних джерел, синтез, узагальнення
та системний підхід.
Результати обговорення. Видатною просвітителькою, фундаторкою
української дошкільної педагогіки, організатором освіти, без сумніву, є Софія
Русова. Вона, однією з перших в українській педагогіці не лише створила, а й
втілювала в життя ідею національного дошкільного виховання, розробивши
концепцію українського дитячого садка. Ця концепція, з одного боку, містила в
собі напрацювання не лише зарубіжної і вітчизняної теорії та практики
виховання дітей дошкільного віку, а й була результатом самостійного творчого
пошуку авторки. У концепції С. Русової визначено мету і завдання дитячого
садка, основні його принципи і безпосередньо сам зміст роботи дитячого садка.
Мету виховання авторка вбачала в тому, щоб «допомогти вільній
еволюції духовних і фізичних сил дитини». Розвиваючи мету й завдання
дошкільного виховання, С.Ф. Русова стверджувала, що «дитячий садок – це
установа цілком самостійна, що має свою власну, незалежну цінність».
Основними принципами концепції дошкільного виховання С. Русова
вважала органічне поєднання народної педагогіки із сучасними дослідженнями
в галузі вікової педагогіки, а саме відродження традицій, які формують у дітей
відчуття причетності до національних основ. Безпосередньо дитячий садок
С. Русова розглядає як виховний заклад, у якому забезпечується
трансформування культури народу, до якого належить дитина, «…дитячий
садок має бути пройнятий весь національним духом свого народу».
Серед умов, необхідних для виховання гармонійної людини, С. Русова на
перше місце ставить таку: «виховання має бути індивідуальне, пристосоване до
природи дитини, на друге місце – виховання має бути національне».
Наступними в концепції С. Русової є група вимог, що визначають зміст роботи
дитячого садка. Основний зміст має складати природознавство. Особливе
значення при ознайомленні дітей з явищами природи С. Русова надавала рідній
природі. Рідну природу С. Русова називала «великою книгою життя, у якій
треба дітей навчити читати». Видатний педагог підкреслювала, що перевагу
треба віддавати безпосередньому контакту дітей з природою, з а саме:
прогулянкам та екскурсіям у природу, праці в природі, дослідам та
експериментуванню тощо. Але «найважливіше завдання природи, на думку С.
Ф. Русової, - це плекання у дітей любові».
 Наступна вимога до організації дитячого садка українського за духом та
змістом, що була опрацьована С. Русовою, полягає в тому, що основу змісту
дошкільної освіти мають складати, крім природознавства, і різні види
мистецтва. Провідним засобом естетичного виховання й виховання взагалі С.
Русова називає національне мистецтво, а саме: народні казки, пісні, прислів’я,
приказки, думи, лічилки, а також танці, ігри, хороводи, гру на музичних
інструментах тощо. Згідно з концепцією С. Русової, завданням дошкільного
виховання є розвиток творчих здібностей дошкільників. На думку авторки,
творчі сили дітей в українському садку мають бути найкраще збуджені
засобами національного матеріалу, який найбільше поширений в тій чи іншій
місцевості (глина, дерево, декоративний розпис, вишивання).
Стрижнем концепції С. Ф. Русової є навчання рідною мовою. «Який це
той шлях, що ним учитель і виховував найкраще, можуть підійти до глибоких
скарбів дитячої душі й викликати одголосок самих тонких струн її? Цей шлях,
цей перший могутній засіб – то, звісно, слово», - зазначає С. Русова. Вона
розглядає рідне слово як джерело неповторного, національного світобачення, як
систему, в якій фіксуються особливості сприймання і відображення дійсності.
«…Головна вартість мови не в ній самій, а в тому, що як тільки дитина її
опанує, то мова стає для неї головним знаряддям для здобування знань». Ця
думка має місце в книзі С. Русової «Мої спомини».
Серед системи вимог до організації українського дитячого садка,
опрацьованої С. Русовою, слід виділити й методи організації навчально-
виховної роботи з дітьми. С.Ф. Русова аналізує їх як види діяльності дитини, до
яких відносить гру, гру-драматизацію, театралізовану діяльність, різні види
художньої діяльності, екскурсії, працю тощо. Вона вважала, що за допомогою
гри в дітях виховується національний характер, національна свідомість.
С. Русова вперше розробила систему побудови українського дитячого
садка, серед яких вона виділяє й обґрунтовує потребу створення національного
дошкільного виховання на новітніх положеннях психології і педагогіки про
закономірності та умови розвитку дитини, найдоцільніші методи виховання з
урахуванням багатовікового досвіду народної педагогіки.
Наукові надбання С. Русової актуальні і сьогодні, на них потрібно
орієнтуватись у сучасній педагогічній науці та практиці розбудови системи
національного дошкільного виховання. Приклади впровадження концепції
С. Русової в дошкільних навчальних закладах м. Києва, Чернігівської,
Рівненської та інших областей України переконливо засвідчують її актуальність
та відповідність сучасним вимогам.
Висновки. С. Русова створила глибоко гуманістичну, оригінальну
концепцію виховання дітей дошкільного віку. За своїм науково-методичним
рівнем ця концепція відповідала рівню найбільш передових теорій дошкільного
виховання того часу. Сьогодні, в період активного пошуку шляхів модернізації
дошкільної освіти, педагогічна спадщина С. Русової викликає великий інтерес у
сучасних освітян й може бути в пригоді для вирішення різноманітних проблем
виховання найменших громадян нашої країни.

Список використаних джерел

1. Коваленко Є.І. Проблеми дошкільного виховання у педагогічній

спадщині С. Русової. Матеріали Всеукраїнських педагогічних читань,
присвячених 140-річчю з дня народження С.Ф.Русової.-Чернігів,1996.-
Книга 2. 70с
2. Коваленко Є.І., Пінчук І.М. Освітня діяльність і педагогічні погляди
С.Русової / За ред. Є.І. Коваленко – Ніжин, НДПІ,1998,214с.
3. Русова С. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996. – 304с.
4. Русова С. Вибрані педагогічні твори: У 2 кн. – К.: Либідь, 1997.
5. Улюкаєва, 2016 ‒ Улюкаєва І. Г. Концепція дошкільного виховання
Софії Русової. Наукові записки Бердянського державного
педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. праць.
Бердянськ: ФОП Ткачук О. В., 2016. Вип. 1. С. 266-273.