МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І

ТЕХНОЛОГІЙ

ННІ/факультет обліку, фінансів та інформаційних технологій

Кафедра обліку та оподаткування
Спеціальність облік та оподаткування
Форма навчання денна
Група ОіОп – 22 – 1м

Реферат
Здобувача Бондар Діани Валеріївни
З дисципліни Адміністрування податків і зборів
Науковий керівник Дутчак Руслан Романович

Кривий Ріг – 2022

«Проблеми проходжень перевірок адміністративних податків і
зборів»
Зміст

Вступ……
1. Загальна характеристика податкових перевірок
2. Дії платника податків після виявлення себе у плані-графіка податківців
3. Помилки під час проведення перевірок
4. Оформлення результатів перевірок
5. Список використаних джерел
 Вступ
Проведення контролюючими органами податкових перевірок дозволяє
здійснювати не тільки арифметичну перевірку правильності складання
податкової звітності, але і контролювати логічний взаємозв'язок різних
показників з податкових декларацій, форм бухгалтерської звітності, зовнішніх
джерел, проводити аналіз основних фінансово-економічних показників
діяльності платника податків. Саме це дає змогу державі виконувати свої
функції та змушує платників якісно проводити свою господарську діяльність

Проходження податкової перевірки — досить болісне питання для бізнесу,

з яким рано чи пізно стикається кожне підприємство.

На 2022 рік Державна податкова служба запланувала перевірити лише під

час планових перевірок 4,7 тисяч суб'єктів господарювання, про що свідчить
опублікований план-графік. Однак відсутність у плані-графіка — не гарантія
відсутності податківців на порозі. Адже план регулярно оновлюється протягом
року. В даній роботі буде розглянуто загальну характеристику перевірок, їх
помилки під час перевірки та способи їх обійти.
 1.Загальна характеристика податкових перевірок

Перевірка — це спосіб здійснення контролю органами ДПС правильності

нарахування, своєчасності та повноти сплати податків і зборів, а також
дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових
операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за
дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Перевірки регламентуються таким нормативно-правовим актом : Наказ

ДПА України від 24.12.10 № 1003 " Про затвердження Порядку оформлення
результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового,
валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено
на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними
особами".

Є три вида перевірок : камеральні, документальні (планові невиїзні,

планові виїзні, позапалнові невиїзні, планові виїзні) та фактичні.

Предметом перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та

сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання
валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено
на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо
укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками
(найманими особами).

Основними підставами перевірки є :

 План-графік перевірок;

 За підставами (наведені у статті 78.1.1- 78.1.8 Податкового Кодексу)

Для більш широкого розуміння в таблиці 1 буде наведена загальна

характеристика перевірок.
 Таблиця 1

«Загальна характеристика документальних перевірок»

Документальна Документальн Документальна Документальн

виїзна планова а невиїзна виїзна а невиїзна
планова позапланова позапланова
1. визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких За наявності
Періодич платників податків, який поділяється на високий, середній та підстав
ність незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику
включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три
календарних роки, середнім — не частіше ніж раз на два
календарних роки, високим — не частіше одного разу на
календарний рік.
Платники податків — юридичні особи, що сплачують податок
за ставкою 0% (пункт 154.6 статті 154), та у яких сума
сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить
не менше п’яти відсотків від задекларованого доходу за
звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума
сплачених податків яких становить не менше п’яти відсотків
від задекларованого доходу за звітний податковий період,
включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три
календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких
платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50,
51, 57 Кодексу.
2.Місце проводиться за проводиться в проводиться за проводиться в
проведен місцезнаходженням приміщенні місцезнаходження приміщенні
ня платника податків чи органу м платника органу
місцем розташування державної податків чи державної
об’єкта права власності, податкової місцем податкової
стосовно якого служби. розташування служби.
прїоводиться така Присутність об’єкта права Присутність
перевірка. платника є не власності, платника є не
обов’язковою. стосовно якого обов’язковою.
проводиться така
перевірка.
3.Попере право на проведення документальної Без попередження Без
дження планової перевірки платника податків попередження,
про надається лише у випадку, коли йому не однак на
проведен пізніше ніж за 10 календарних днів до підставі
ня дня проведення зазначеної перевірки письмового
перевірки вручено під розписку або надіслано повідомлення
рекомендованим листом з про дату
повідомленням про вручення копію початку та
наказу про проведення документальної місце
планової перевірки та письмове проведення
повідомлення із зазначенням дати такої
початку проведення такої перевірки. перевірки
 Продовження табл.1
4.Докуме направлення на проведення перевірки, в Копія наказу про Копія наказу
нтальна якому зазначаються дата видачі, проведення про
підстава найменування органу державної документальної проведення
для податкової служби, реквізити наказу про позапланової документальн
проведен проведення відповідної перевірки, перевірки, ої
ня найменування та реквізити суб’єкта вручена платнику позапланової
(допуску (об’єкта), перевірка якого проводиться під розписку, та перевірки,
до (прізвище, ім’я, по батькові фізичної направлення на
вручена
проведен особи — платника податку, який перевірку, платнику під
ня) перевіряється), мета, вид (планова або оформлене згідно розписку та
перевірки позапланова), підстави, дата початку та з п. 81.1 ст. 81 ПКнаправлення
тривалість перевірки, посада та прізвище України, в якому на перевірку,
посадової (службової) особи, яка посадові особиоформлене
проводитиме перевірку. Направлення на платника згідно з п. 81.1
перевірку у такому випадку є дійсним за розписуються із ст. 81 ПК
наявності підпису керівника органу зазначенням свого України в
державної податкової служби або його ПІБ, посади, дати якому
заступника, що скріплений печаткою та часу
посадові
органу державної податкової служби ознайомлення. особи
(81.1 ПК України). Посадові особи платника
платника зобов’язані розписатися в розписуються
направленні на перевірку. із зазначенням
свого ПІБ,
посади, дати
та часу
ознайомлення.
5.Терміни 30 робочих днів (з Не 15 робочих днів (з Не
продов-женням на 15 встановлені продовженням на встановлені
робочих днів) — для 10 робочих днів)
великих платників — для великих
податків2; платників
10 робочих днів (з податків;
продов-женням на 5 5 робочих днів (з
робочих днів) — для продов-женням на
суб’єктів малого 2 робочих днів) —
підприємництва3; для суб’єктів
20 робочих днів (з малого
продов-женням на 10 підприємництва;
робочих днів) — для 10 робочих днів (з
всіх інших платників. продовженням на
5 робочих днів) —
для всіх інших
платників.
 Що перевіряє документальна перевірка ? Згідно статті 75.1.2 Податкового
Кодексу України, перевірка перевіряє податкові декларації (розрахунки),
фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового і
бухгалтерського обліку; первинні документи, пов'язані зі сплатою податків і
зборів; документи та інформація, отримані податківцями за результатами
перевірок інших платників податків.

2. Дії платника податків після виявлення себе у плані-графіка податківців

Виділяють 6 етапів дії платника податків після того як він дізнався про
перевірку.

Перший етап – це оскарження внесення підприємства до плану перевірок.

Тобто, як відомо у план податкових перевірок вносяться платники, які мають
ризик несплати податків і зборів чи невиконання вимог іншого законодавства.
Якщо підриємство, тобто платник податків, не погоджується з підставами
внесення до план-графіка, він може оскаржити відповідні дії керівного органу.

Тому, щоб оскаржити внесення до плану-графіків перевірок, потрібно

зробити наступне:

1) оцінити обґрунтованість протиправності таких дій;

2) проаналізувати перспективність такого оскарження та ефективність
його результатів для захисту бізнесу.

Другий етап – це підготовка до податкової перевірки. На цьому етапі

важливо встановити чи щодо усіх операцій є належна документація, чи така
документація є належною для підтвердження факту здійснення операції, чи в
документації відсутні дефекти оформлення. Також потрібно перевірити
правильність відображення таких операцій в податковому обліку. Також обов
´язково повторно перевірити своїх контрагентів щодо ознак ризиковості, щоб не
було донарахувань під час перевірки.
 Також потрібно підготувати обґрунтування правильності обліку операцій,
які можуть мати декілька різних варіантів кваліфікації. Наприклад, платежі
нерезиденту за придбання програмного забезпечення, які наразі звільнені від
ПДВ, можуть бути кваліфіковані податківцями як роялті, з вимогою доплатити
податок на репатріацію.

Такий ряд підготовки допоможе платнику податків вчасно виправити

окремі недоліки ведення обліку, спрогнозувати ризики проведення перевірки та
завчасно обґрунтувати правомірність своїх дій, що може бути використано як
під час перевірки, так і в процесі оскарження її результатів.

Третій етап – це допуск до перевірки. Якщо перевіряючі вже прийшли на

перевірку, платнику податків потрібно перевірити їхні документи, а саме
службові посвідчення та направлення на перевірку, які надаються
безпосередньо перед плановою перевіркою. Наказ про призначення перевірки
повинен бути надісланий за 10 днів до її початку.

Платнику податків залишається перевірити наявність усіх обов’язкових

реквізитів у цих документах, а також їх збіг між собою (бувають такі випадки
коли на перевірку приходять службовці, які не вказані у направленні, або
мають недійсні посвідчення).

Неправильне оформлення згаданих документів або невчасне надсилання

наказу про призначення перевірки є підставами для недопуску податківців до
перевірки. Також платник податків може не допустити працівників ДПС до
перевірки, якщо наказ про призначення перевірки є незаконним.

Згідно статті 94 ПК України, недопуск до перевірки є підставою для

застосування адміністративного арешту на майно платника податків. Тому
рішення про недопуск повинно бути максимально зважене та підкріплене
розробленою стратегією захисту інтересів платника, зокрема в частині зняття
арешту з майна.

Четвертий етап – проведення податкової перевірки. Проведення податкової

перевірки зводиться до запитів керівного органу на отримання документів та
аналізу наданих документів. Оскільки планові перевірки є комплексними,
податківці будуть перевіряти як правильне обчислення та сплату усіх податків,
так і виконання вимог іншого законодавства, наприклад, своєчасності
розрахунків за зовнішньоекономічними угодами.

Під час перевірки важливо письмово фіксувати як запити податківців на

документи, так й описи наданих документів. Не зайвим буде і фіксування всіх

процедурних порушень під час проведення перевірки, що може знадобитися в
процесі оскарження донарахувань.

П´ятий етап – це оскарження результатів перевірки. Якщо підприємство

отримало довідку за результатами проведеної перевірки, його можна привітати.
Але якщо отримало акт, то є 10 робочих днів із моменту отримання акту на
підготовку та подання заперечень до нього. До таких заперечень платник
податків має право додати додаткові документи на підтвердження своєї позиції.

Ці заперечення та додаткові документи не відіграють такої ж надважливої

ролі, як пояснення після блокування податкової накладної.

За результатом розгляду матеріалів перевірки, зокрема акта та заперечень,

спеціальна комісія робить свій висновок. Він є підставою для ухвалення
керівником керівних органу податкових повідомлень-рішень.

Приємним бонусом вдалого оскарження є поєднання підтвердження

правомірності виконання платником податку його податкового обов’язку та
передбачена пунктом 78.2 статті 78 ПК України заборона в низці випадків
проведення документальних перевірок за період, який вже був перевірений,
зокрема, у випадку заявлення бюджетного відшкодування ПДВ. Звичайно, якщо
платник згодом не подасть уточнювальний розрахунок за перевірений період.

Шостий, останній етап – це дії, якщо у плані-графіку підприємства немає.

Крім регулярного моніторингу змін у плані-графіку планових перевірок, не
варто забувати про те, що в податкового органу в арсеналі є позапланові та
фактичні перевірки. Додатково, постановою від 3 лютого 2021 р. № 89 Кабінет
міністрів України дозволив перевіряти дотримання граничних термінів
надходження товарів та / або валютної виручки за зовнішньоекономічними
операціями, суб’єктів господарювання, які сформували податковий кредит за
рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів / послуг (із
переліку ризикових платників, визначених Тимчасовою слідчою комісією
Верховної Ради), а також низку ТЦО перевірок.

Позапланові та фактичні перевірки, здебільшого, стосуються не всієї

діяльності підприємства, а лише окремих аспектів, операцій, контрагентів. З
одного боку, це зменшує паперову роботу та взаємодію з податківцями, з
іншого — вони вже приблизно знають, що шукають, тому платнику податків
доцільно грати на випередження.

Тому проведення документально-юридичної діагностики діяльності

підприємства, як мінімум, не буде зайвим, оскільки позапланові та фактичні
перевірки проводяться без завчасного попередження платника, відтак часу на її
проведення може не залишитися. Лише в частині випадків керівний орган
попередньо надішле запит на інформацію, що може вважатись провісником
позапланової перевірки.

3. Помилки під час проведення перевірок

 Податкова перевірка для підприємства завджи є стресовою та не завжди
приємною процедурою, тому цілком реально допуститись помилок під час
перевірки. Трапляються багато помилок, але серед них найпоширенішими є:

1)Перша помилка – це не контрольований хаос. Найбільш поширена

помилка полягає в тому, що відповідальні особи не беруть ініціативи по
організації та контролю процесу надання документів та інформації податківцям.
В результаті чого фактично «заморожуються» щоденні бізнес процеси, і
бухгалтер хаотично за кожною вимогою ревізора надає той чи інший документ.
За таких умов, підприємство втрачає можливість зафіксувати які саме
документи надавалися, і що найгірше – попередньо перевірити зміст того чи
іншого документа.
Щоб уникунити хаоса потрібно зробити так, запропонувати ревізорам на
кожен візит до підприємства готувати запит із переліком документів, що
підприємство повинно надати, адже це дозволить бухгалтеру готувати
документи строго до відповідного запиту, перевіряти такі документи, і крім
того, фіксувати їх надання ревізорам. Таким чином це полегчить проходження
перевірки.
Ревізори не можуть відмовити в такому документуванні перевірки, адже це
право закріплено в п.1.3 Наказу № 395 від 14.03.2013 р. Реалізація такого права
здійснюється за бажанням платника податків, тому податківці не мають
обов’язку пропонувати такий варіант проходження податкової перевірки.
 2)Друга помилка – це відсутність документів, що підтверджують рух
товарно-матеріальних цінностей.
Найважливішими документами, які підтверджують реальність
господарських операцій є товарно-транспортні накладні або вантажно-митні
декларації або коносаменти, чи маршрутні листи.
Типова помилка бізнесу вважати, що коли забезпечення транспортування
товару здійснюється покупцем, то у продавця товарно-транспортної накладної
може й не бути. Це абсолютно не відповідає дійсності. Згідно з розд.1 Правил
перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, наказ Мінтрансу від
14.10.1997 року №363 , товарно-транспортна накладна – єдиний для всіх
учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для
списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення,
оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також
для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-
транспортна накладна оформлюється в стількох примірниках скільки є сторін
операції.
Ревізори приділяють особливу увагу фізичним можливостям того, чи
іншого транспорту перевезти відповідний тоннаж вантажу. Таким чином, кожна
господарська операція повинна бути належним чином оформлена та
обов’язково повинні бути документи, які підтверджують реальність здійснення
такої операції. 

3)Третя помилка – це пасивність при адміністративній процедурі

оскарження результатів поадткової перевірки.

Результатом податкової перевірки є акт з висновками податківців про

порушення підприємства. Майже всі платники податків подають заперечення на
такий акт. Адже, у відповідності до абзацу 2 п. 44.7 Податкового кодексу
України (надалі – ПКУ) протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем
отримання акту перевірки, платник податків має право подати контролюючому
органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які
підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій
звітності. 
4)Четверта помилка – це самі собі узгодили податковий борг. У випадку,
коли адміністративне оскарження не дало бажаних результатів, то остання надія
покладається на судовий розгляд справи. Багато підприємств через незнання
процесуальних нюансів створює собі додаткові проблеми.
У ПКУ є колізія правових норм. З однієї сторони, право платника податків
подати позов до суду зберігається за ним протягом 1095 днів. З іншої, у п. 56.19
ПКУ передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася
процедура адміністративного оскарження, платник податків має право
оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення
контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом
місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Суд відкриє провадження по справі навіть якщо Ви подасте позов через рік, але
ДПС через місяць після закінчення адміністративного оскарження направить
підприємству податкову вимогу і в картці платника податків буде наявна
інформація про податковий борг, до тих пір поки не буде ухвала суду про
відкриття провадження по справі. Якщо підприємство перебуває на спрощеній
системі оподаткування, то наявність податкового боргу має наслідком його
перехід на загальну систему, де доведеться сплачувати усі податки без будь-
яких пільг. Зокрема для платника єдиного податку третьої групи це означає
сплату 18 % ПДФО та 1,5 % військового збору від доходу. Замість 5 %, чи 3 %
від доходу (якщо є платником ПДВ).
Таким чином, позов до суду варто подавати не пізніше одного місяця з дня
отримання рішення ДПС в межах адміністративної процедури оскарження. 
5)П´ята помилка – це відсутність стратегії ведення справи в суді.
Неврахування процесуальних норм при оскарженні податкових
донарахувань не просто ускладнює судовий процес для платника податків, але і
може мати наслідком й програш справи в суді.
Раніше позивачі мали право подавати докази на будь-якій стадії судового
процесу, обмеження на подачу доказів стосувалося лише щодо апеляційної
інстанції, позивач повинен був обґрунтувати чому такі докази не були подані
ним в суд першої інстанції. Тепер докази повинні бути подані разом із поданням
позовної заяви (ч. 2 ст. 79 КАСУ). Докази, не подані у встановлений законом
або судом строк, до розгляду судом не приймаються.
На додаток новий КАСУ вводить такі категорії справ, як «нескладні» та
«зразкові» справи. Зразкові спори – це справи прийняті до розгляду Верховним
судом для постановлення зразкового рішення. Перед подачею позову до суду
необхідно перевірити, чи часом не має такого зразкового рішення. Також
необхідно бути готовим, що суддя який розглядатиме вашу справу в суді першої
інстанції може звернутися за таким зразковим рішенням до Верховного суду.
Нескладні справи – це зокрема, ті, де оскаржуються дії, бездіяльність
податкових органів; де рішення про стягнення не перевищує 500 розмірів
прожиткового мінімум та ті справи, що визнані самим суддею як справи
незначної складності. Платнику податків необхідно бути готовим до того, що
розгляд справи буде тривати не більше, ніж 60 днів.
Таким чином, уже на етапі подачі позову має бути чітка стратегія та
сформована доказова база, яку планує використовувати платник податків для
аргументації своєї правової позиції в суді.
Зменшити ймовірність штрафів може проведення аудиту документації
підприємства за допомогою зовнішніх консультантів або так званого
податкового аудиту. Такі сторонні аудити дозволять не лише заздалегідь
виявити та виправити недоліки в документації, бухгалтерському обліку бізнес-
процесів підприємства, але й застосовувати ефективні способи мінімізації
податкового навантаження.

4. Оформлення результатів перевірок

Підписання акта є обов’язком платника податків.

 Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або
довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової
служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі
наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний

посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим
Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який
зобов’язаний його підписати.

Строк складання акта (довідки) про результати перевірки не зараховується

до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням
його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник

зобов’язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право
надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені
Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки складається у двох

примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової
служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової
служби протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення
установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які
мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, протягом 10 робочих
днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від

підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової
служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один
примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової
документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання
вручається або надсилається платнику податків чи його законному
представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання

акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків
від обов’язку сплатити визначені органом державної податкової служби за
результатами перевірки грошові зобов’язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від

отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або
неможливості його вручення та підписання у зв’язку з відсутністю платника
податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або
довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному для
надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох

примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової
служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової
служби протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення
установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які
мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, — протягом 10
робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації

вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У
разі відмови платника податків або його законних представників від підписання
акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової
служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.
 Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, складається у двох
примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової
служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого
дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених
перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції,
платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала

розрахункові операції, платником податків та його законними представниками
(у разі наявності) та посадовими особами органу державної податкової служби,
які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у
приміщенні органу державної податкової служби.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи,

яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки),
посадовими особами органу державної податкової служби складається акт, що
засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати
перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення
реєструється в журналі реєстрації актів податкового органу і не пізніше
наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику
податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові
операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від

отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення
платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала
розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається
платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 Кодексу для надсилання
(вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці
випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт
або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з

висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці)
перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п’яти робочих
днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом
державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настають за
днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з
необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та
зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у
порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкових повідомлень-
рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має
право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку
зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його
заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов’язаний
повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого
розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше
наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше
ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або

уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до
акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта
(довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником

органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням
результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).
Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час
прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового

органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за
днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому
статтею 58 Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-
рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта
перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду
заперечень до акта перевірки — протягом трьох робочих днів, наступних за
днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику
податків.

У разі якщо грошове зобов’язання розраховується органом державної

податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до
кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову
діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не
приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби
передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких
матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби
визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-
розшукову діяльність.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення

податкових зобов’язань платника.
 Список використаних джерел

1. Податковий Кодекс . Розділ 2.Адміністрування податків, зборів,

платежів. Глава 8 «Перевірки». Електронний ресурс :
https://tax.gov.ua/nk/spisok2/glava-8--perevirki-/
2. Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення
перевірок платників податків, затверджено наказом ДПА України від
14 квітня 2011 року N 213 [Електронний ресурс] // Режим доступу:
www.profiwins.com.ua.
3. Порядок здійснення податкового контролю, види перевірок, порядок
їх проведення (знайомство з податковим кодексом) [Електронний
ресурс] // Режим доступу: bogodukhov-citi.com.ua