devoir, [04.04.2023 13:23]
2023 13:23]
1. He claimed that Gibbs (1989) had earlier
suggested such a solution.
2. The investigators noted that the two variables
had three levels.
3. We learnt that the results reported by these
scientists were erroneous.
4. They concluded that his ongoing project was also
a failure.
5. In Larson (1992) he agreed with Jabrdon that
the analysis was hard to take seriously for other
reasons.
6. He showed that it was 02 that had the most
similarities to 05. 7. The originators of the theory
argued that it was essential to take such relations
as primitives.
8. According to the procedure, pupils were told to
indicate whether each sentence was correct or
incorrect.
9. The experimenter explained that the child would
hear the animals' names.
10. The 10-year-olds knew why they felt
"something was wrong" with the sentences.
11. Results shoed that the relative frequencies
were significantly different.
12. Their results demonstrated that such an event
could have happened even before the date.
13. Friesen (1993) insisted that this class of
variation had already been studied, presumably by
Kuiken (1991).
14. The subjects were told that the names would
be read in numerical order.
15. The experimenter asked pupils how they would
"fix up" the sentences given.
16. He suggested that comprehension in such cases
is a matter of "grasping the simplest relation".
17. Thus we predicted that preschoolers would
show mainly similarity confusions in a memory
task.
18. To avoid bias, the child was told that he would
meet some new names of animals.
19. The results of the study indicated that increases
and decreases of intensity were accompanied by
similar changes in rates of movement.
20. Pupils in grade 4 were told that they would be
given sentences with a blank line to the left of
each.
21. It was hypothesized that both frequency and
intensity are positively related to perceived speech
rate.
22. Fedron and Bond (1993) argued that the
alternative explanation could be accepted.
23. Finally, they pointed out that the duration of
the stimuli was the same across and within groups.
24. Moreover, a study of Follman, Merica and
devoir, [04.04.
1. Він стверджував, що Гіббс (1989) раніше
запропонував таке рішення.
2. Дослідники відзначили, що дві змінні мали
три рівні.
3. Ми дізналися, що результати, повідомлені
цими вченими, були помилковими.
4. Вони дійшли висновку, що його поточний
проект також був провальним.
5. У Ларсона (1992) він погодився з
Джабрдоном, що аналіз важко сприймати
серйозно з інших причин.
6. Він показав, що саме 02 має найбільше
схожості з 05. 7. Творці теорії стверджували, що
важливо сприймати такі відносини як
примітивні.
8. Відповідно до процедури, учням було
запропоновано вказати, правильне чи
неправильне кожне речення.
9. Експериментатор пояснив, що дитина почує
назви тварин.
10. 10-річні діти знали, чому вони відчували, що
«щось не так» із реченнями.
11. Результати показали, що відносні частоти
значно відрізнялися.
12. Їх результати показали, що така подія могла
відбутися навіть раніше цієї дати.
13. вчений Friesen (1993) наполягав на тому, що
цей клас варіації вже був вивчений, імовірно
Kuiken (1991).
14. Піддослідним сказали, що імена будуть
читатися в числовому порядку.
15. Експериментатор запитав учнів, як би вони
«закріпили» подані речення.
16. Він припустив, що розуміння в таких
випадках є справою «схоплення найпростішого
відношення».
17. Таким чином, ми передбачили, що діти
дошкільного віку демонструватимуть головним
чином плутанину подібності в завданні на
пам'ять.
18. Щоб уникнути упередженості, дитині
сказали, що вона познайомиться з новими
назвами тварин.
19. Результати дослідження показали, що
збільшення та зменшення інтенсивності
супроводжувалося однаковими змінами
швидкості руху.
20. Учням 4 класу сказали, що їм дадуть речення
з порожнім рядком ліворуч від кожного.
21. Було висунуто гіпотезу, що як частота, так і
інтенсивність позитивно пов’язані зі
сприйманою швидкістю мовлення.
22. Федрон і Бонд (1993) стверджували, що
альтернативне пояснення можна прийняти.
Silverman (1995) seemed to indicate that neither
the direction nor the order of the categories
significantly affects the reliability of a scale or the
mean yields.
25. Earlier, I thought that we could drop the third
analysis (summarized in 7) from consideration.
26. As Faltz (1988) rightly pointed out, it would
have been much better to use another term.
27. In my personal communication with him I had
to admit that I refuted the claim that he attributed
to me.
28. They failed to remember that any choice
among alternative analyses. may imply a choice
among alternative general theories.
29. The most thorough study of this variation that I
know is by Eblands (1989: 82-89), who found that
25b was impeccable for everyone, but some
researchers rejected 25c.
30. The ancient Greek philosophers reasoned that
matter was made up of infinitely small particles.
23. Нарешті, вони відзначили, що тривалість
подразників була однаковою в групах і
всередині них.
24. Крім того, дослідження Follman, Merica та
Silverman (1995), здавалося, показало, що ані
напрямок, ані порядок категорій істотно не
впливають на надійність шкали чи середню
врожайність.
25. Раніше я думав, що ми можемо зняти з
розгляду третій аналіз (узагальнений у 7).
26. Як правильно зазначив Фальц (1988), було б
набагато краще використовувати інший термін.
27. У моєму особистому спілкуванні з ним я був
змушений визнати, що я спростував
твердження, яке він приписав мені.
28. Вони не згадали про будь-який вибір серед
альтернативних аналізів. може означати вибір
серед альтернативних загальних теорій.
29. Найретельніше дослідження цієї варіації, яке
я знаю, проведено Eblands (1989: 82-89), який
виявив, що 25b був бездоганним для всіх, але
деякі дослідники відкинули 25c.
30. Давньогрецькі філософи вважали, що
матерія складається з нескінченно малих
частинок.