Міністерство освіти і науки України

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К. Д.
УШИНСЬКОГО»
Соціально-гуманітарний факультет

Реферат
з дисципліни
«Методика та організація наукових досліджень»
на тему:

«Життєвий цикл сім’ї та його етапи»

Підготувала
Студентка магістратури
Матвєєва Лілія Олександрівна
спеціальності «053 Психологія»
Викладач: Чебикін О.Я.

Одеса – 2022
 Актуальність теми. Кожна сім’я проходить в своєму розвитку певні
стадії, аналогічні тим, які в процесі онтогенезу проходить індивід. Стадії
життєвого циклу сім’ї пов’язані зі створенням сім’ї, появою нових членів
сім’ї та втратою старих. Ці зміни складу сім’ї визначають особливості її
рольового функціонування на кожному окремому етапі.
В процесі надання психологічної допомоги сім’ям відбувається
перевірка того, наскільки гнучка у пристосуванні до змін є сімейна система.
Відкриті та гнучкі сімейні системи вважаються найбільш сприятливими та
функціональними.
Об'єкт дослідження: сім’я.
Мета роботи: метою є виявлення ролі сім’ї у процесі соціалізації.
Методи дослідження: Теоретико-методологічну основу роботи
становлять основні теорії соціології: структурний функціоналізм,
символічний інтеракціонізм, поведінковий підхід, культурноантропологічний
підхід.
Міждисциплінарний підхід у розкритті теми дозволив більш повно
розглянути змістовну й функціональну сторони процесу соціалізації. У
роботі використовувалися методологічні підходи, розроблені в соціології й
соціальної психології.
Теоретична значимість роботи полягає в тому, що її результати вносять
певний внесок у розвиток наукового знання про функцію соціалізацї в сімї’ у
сучасних умовах.
Практична значимість дослідження. У зв'язку зі зміною умов
життєдіяльності сімей виникає необхідність для фахівців по-новому будувати
свою практичну діяльність у сфері державної соціальної політики у сфері
підтримки сім’ї. Висновки й рекомендації, отримані в рамках дослідження,
дозволять удосконалити механізм взаємодії державних структур з сім’єю з
метою підвищення ефективності її соціалізаційної функції. Предмет
дослідження: роль сім’ї у процесі соціалізації. Для досягнення поставленої
мети в роботі вирішуються наступні завдання: 1. Розглянути теоретичні
засади дослідження місця сім’ї у процесі соціалізації; 2. Визначити специфіку
функціонування сім’ї як агенту соціалізації; 3. Проаналізувати характер
функціонування сім’ї в суспільстві.
Життєвий цикл сім'ї - події, пов'язані із зародженням, розвитком,
становленням і функціонуванням сім'ї (за аналогією з поняттям "життєвий
цикл людини", яке позначає події, які характеризують весь період життя
людини від народження до смерті). Стадії життєвого циклу сім'ї пов'язані зі
створенням сім'ї, з появою нових членів сім'ї і "відходом" старих. Ці зміни у
складі сім'ї багато в чому змінюють її рольове функціонування.
 Структура сім'ї включає число і склад її членів, сукупність
взаємовідносин між ними. З точки зору структури сім'ї можна виділити такі
сім'ї, де керівництво і організація всіх її функцій зосереджена в руках одного
члена сім'ї. В інших сім'ях спостерігається явно виражене рівну участь в
управлінні сім'єю всіх її членів. У першому випадку говорять про
авторитарну системі відносин; у другому - про демократичну. Різної може
бути структура сім'ї з точки зору того, як в ній розподілені основні обов'язки.
Порушення структури сім'ї проявляється у скруті або перешкоді виконання
сім'єю її функцій, деформації взаємин, наявності сімейних конфліктів.
Розвиток власного потенціалу сім'ї засобами соціальної роботи є в даний
час найбільш актуальним. Покладаючись на результати контент-аналізу
наукової, навчально-методичної літератури, періодичної преси і результати
досліджень цієї проблеми, під власним потенціалом сім'ї слід розуміти
сукупність наявних соціально-економічних, моральних, психолого-
педагогічних, фізіологічних та інших значущих джерел, ресурсів,
можливостей (знання , вміння, соціальні ролі, сімейні цінності, переважаючі
функції життєдіяльності сім'ї, її поточні та перспективні цілі і т.д.), засобів
досягнення певної сімейної мети (протидія дестабілізуючому впливу
зовнішніх або сімейних факторів, позитивний вплив на членів сім'ї,
найближчим микроокружение і т .п.), існуючих, як правило, в прихованому
вигляді і здатних проявитися в стимулюючих умовах .
Вперше у сфері соціальної роботи поняття "власний потенціал сім'ї"
було введено вітчизняним ученим, професором В. С. Торохтій. Мають місце
й інші визначення, що характеризують відповідні можливості сім'ї, як,
наприклад, "життєвий потенціал самої сім'ї", вжитий М. С. Мацковская;
"соціально-економічний потенціал сім'ї" - В. Б. Корняко; "моральний
потенціал сім'ї" - Н. С Касьяновим і В. Г. Токарем; "виховний потенціал сім'ї"
- І. В. Гребенникова. Значне місце у власному потенціалі сім'ї займає
психолого-педагогічний аспект. Свого часу це відбив В. О. Сухомлинський у
знаменитій формулі: "Подолання школа виховання, сердечності, душевності,
чуйності - сім'я".
Порівняння даних опитування та контент-аналізу спеціальної
літератури, кореляційного аналізу значущих чинників показує, що основу
динамічного компонента власного потенціалу сім'ї складають: психологічне
здоров'я сім'ї (схожість сімейних цінностей, функціонально-рольова
узгодженість, соціально-рольова адекватність, адаптивність в
мікросоціальних відносинах); емоційна задоволеність, спрямованість на
сімейне довголіття.
 Таким чином, значущим показником психолого-педагогічної
характеристики сім'ї як активної соціальної системи є власний потенціал
сім'ї. Основу його структури складають статичний компонент, що відображає
стійкі психолого-педагогічні освіти сім'ї, і динамічний компонент, що
виявляється у вигляді її психологічного здоров'я.
Сучасна психолого-педагогічна теорія представляє безліч підходів
розгляду власного потенціалу сім'ї. У даній роботі представляється
інтегративний підхід, який визнає те, що найважливішим показником сім'ї як
активної соціальної системи є функціональна її сторона життєдіяльності -
сукупність функцій. Кожна функція, що відображає ту чи іншу сферу
життєдіяльності сім'ї (задоволення певних потреб членів сім'ї), несе в собі
потенційні можливості соціального виховання. Саме у виконанні сім'єю
певних функцій і полягає її дійсне буття, визначальне сутність і зміст її
власного потенціалу.
Отже, рівень розвитку, зміст, дієвість, мобільність та інші параметри
власного потенціалу сім'ї значною мірою обумовлюються якісними
характеристиками функціонування сім'ї у властивих їй сферах і умовах
життєдіяльності. Ця теза пояснює складність і одночасно показує шляхи
вивчення потенційних можливостей сім'ї як активної соціальної системи,
якщо врахувати, що функцій сім'ї стільки, скільки видів потреб в стійкій
повторюваної у формі вона задовольняє. У сім'ї, до якої б соціальної групи
вона не належала, існують функції, які в тій чи іншій формі зберігаються
реально чи потенційно протягом всього життєвого циклу повноцінної сім'ї.
Відомо, що функції не рівні але значущості та різнохарактерні але своїм
змістом. У той же час вони створюють цілісну психолого-педагогічну
активну систему, в якій реалізація будь-якого її елемента тісно
взаємопов'язана з якісними параметрами інших. Завдяки цьому
представляється можливість оцінювати власний потенціал сім'ї або одну з
його складових, скажімо, психологічне здоров'я і роль у ньому тієї чи іншої
функції сім'ї.
Фаза життя без дітей характеризується прагненням молодят визначити
правила, за якими вони будуватимуть власну сім'ю, розподілити обов'язки,
узгодити інтереси, звички, визначити цінності, сексуальні схильності,
правила стосунків з родичами. Усе це утруднюється через інфантилізм
значної частини молоді (невміння виконувати сімейні обов'язки, залежність
від батьків). Вік вступу в перший шлюб знизився, а соціальне дозрівання
людини подовшилося, тому будувати сім'ю найчастіше доводиться
недостатньою мірою соціально й особистісно зрілим людям.
Зниження шлюбного віку позначається на фазі народження дітей у сім'ї
(експансії). Оскільки старше покоління перебуває в активному періоді
власного особистого, соціального і професійного життя, постає проблема
молодих бабусь і дідусів і їхніх стосунків з дітьми.
Крім позитивних аспектів, пов'язаних з народженням і вихованням
дітей, сім'ям у цьому періоді властиві напруженість бюджету, дефіцит часу,
значне обмеження можливостей відпочинку, дозвілля, складність поєднання
домашніх обов'язків із трудовою діяльністю, накопичення фізичної і
психічної втоми. Постає проблема перебудови функціонально-рольової
структури сім'ї, емоційних і духовних стосунків, сформованих на більш
ранніх стадіях її становлення.
На думку багатьох дослідників, фаза стабілізації сім'ї є найскладнішою і
проблемною для всіх членів сім'ї, що зумовлено, з одного боку, кризою
середнього віку батьків, а з іншого — кризою підліткового віку дітей.
Гострота кризи багато в чому визначається тим, наскільки успішно були
вирішені проблеми на попередніх фазах життєвого циклу сім'ї. Якщо ці
проблеми не були вирішені, стосунки в сім'ї на цій фазі можуть
характеризуватися недостатньою згуртованістю, емоційною близькістю,
наявністю сексуальних проблем подружжя, неадекватних способів взаємодії
один з одним і з дітьми.
Фаза, коли діти залишають батьківський дім, характеризується
порушенням звичних правил і стереотипів взаємодії. У цьому разі постає
проблема наповнення взаємин подружжя новим змістом, що компенсувало б
емоційні втрати, пов'язані з віддаленням дітей від сім'ї. Іноді вирішення цієї
проблеми ускладнюється через суперечності, що витіснилися у зв'язку з
народженням і вихованням дітей, але актуалізувалися на фазі “порожнього
гнізда".
Остання фаза життєвого циклу сім'ї настає тоді, коли помирає один із
подружжя. У цьому разі другий з подружжя, як правило, часто приєднується
до сім'ї дітей як бабуся чи дідусь, що вимагає від дітей адаптації до зміни
структури сім'ї.
У цей період можуть виникати конфлікти між поколіннями, проблеми,
пов'язані з наглядом за літньою людиною, часто ускладнені її хворобами.
Кожна фаза життєвого циклу сучасної сім'ї характеризується спе-
цифічними особливостями, зумовленими тенденціями її розвитку і по-
в'язаними з такими об'єктивними причинами, як науково-технічний прогрес,
урбанізація, міграція населення, розвиток засобів масової інформації,
емансипація тощо.
 Список літератури

1.Бондарець Б.Б. Молодь як об’єкт і суб’єкт соціокультурних процесів

у сучасному українському суспільстві: аксіологічний аспект. Наукові праці.
Соціологія. 2013. Вип. 213. Т. 225.
2. Гаженко О. Система цінностей і життєвий стиль студентської молоді.
Практична психологія та соціальна робота. 2008. № 12.
3. Голод С. И. Социолого-демографический анализ состояния и
эволюции семьи. Социологические исследования. 2008. № 1.
4. Грінченко М. Феномен соціалізації молоді в умовах інформаційного
суспільства. Збірник наукових праць Полтавського національного
педагогічного університету імені В.Г. Короленка. 2016.
5. Зоська Я., Матюхін Д., Стадник А. Особливості та процес
соціалізації як умова конструювання соціальних практик сучасної молоді
Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики, 2021.
6. Матюхін Д. А., Стадник А. Г., Особливості та процес соціалізації
молоді як умова конструювання соціальних практик // Соціальні технології:
актуальні проблеми теорії та практики, 2021.