Тема 3.

Цивільно-правовий
договір
1. Поняття та значення договору. Принципи цивільно-
правового договору.
2. Класифікація цивільно-правових договорів.

3. Зміст договору. Істотні умови договору та їх значення.

Звичайні, типові та випадкові умови договору.
Тлумачення договору.

4. Укладення договору: стадії та способи укладення

договору. Форма договору. Реєстрація договорів.
Переддоговірні спори.

5. Зміна та розірвання договору.

 Цивільно-правовий договір

Це домовленість двох або більше сторін,

спрямована на встановлення, зміну або
припинення цивільних прав та обов'язків
(ст. 626)
 Ознаки договору

✓ Наявність вільного волевиявлення 2 або

більше осіб, яке має бути взаємним
✓ Відноситься до такого виду юридичних фактів
як правомірна дія та юридичний акт
✓ Є різновидом правочинів (2 або
багатостороннім)
✓ Метою є настання правових наслідків
✓ Визначає права та обов'язки сторін
✓ Є обов'язковим для сторін
✓ Можливість визначення змісту за домовленістю
сторін
Співвідношення правочину і
договору

 Всі договори є правочинами

 Не всі правочини є договорами (1-сторонні правочини

не є договорами!) заповіт

 Для укладення договору необхідне волевиявлення не

менш ніж 2 осіб! А для укладення 1 –стороннього
правочину – лише 1 сторони
Принципи договірного права

1. Свободи договору (ст. 627 ЦК)

2. Належного виконання
3. Реального виконання
4. Обов'язковості виконання сторонами
5. Справедливості, добросовісності та розумності (ст. 509, 627 ЦК)
6. Неприпустимості зловживання правом
7. Сумлінності, довіри, взаємного співробітництва, рівноправності сторін
8. Пинцип Contra proferentem- слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх
написав (справа ВС №753/11000/14-ц від 18 квітня 2018 року

Особливості засосування принципів в судовій практиці:

https://rd.ua/storage/lessons/1406/925%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B
7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D
0%9A%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%92.%20%D0%86..p
df
 Класифікація цивільно-правових договорів

1. За співвідношенням прав та обов’язків:

Односторонні Двосторонні та багатосторонні

2. Залежно від наявності зустрічного надання:

відплатні безвідплатні відплатно-безвідплатні

3. За правовими наслідками:
• Про передачу майна у власність;
• Про передачу майна у користування;
• Про виконання робіт;
• Про надання послуг…

4. За порядком набрання чинності:

реальні
консенсуальні
5. За послідовністю досягнення цілей:

попередні (ст. 635) основні додаткові

 Односторонні

Договори:
Правочини:

 За співвідношенням
 За кількістю сторін,
прав та обов’язків (чи є
волевиявлення яких
обов’язки у 1 чи у обох
необхідне для вчинненя
сторін)
правочину

(заповіт, видача
довіреності, заява про (купівлі-продажу, міни,
прийняття чи відмову від дарування, перевезення,
спадщини) позики, страхування тощо
 1-сторонні та взаємні договори

1-сторонні взаємні

1 сторона наділена Кожна зі сторін наділена

правом, друга – взаємними кореспондуючими
обовязком вчинити правами та обов’язками(не тільки
певні дії на користь 1 щодо оплати! А й будь-який інший
сторони обовязок – повернути розписку,
забрати річ у зберігача тощо)

 (договір дарування,  (договори купівлі-продажу,

позики) міни, поставки, найму, договри
про надання послуг та
виконання робіт)
Відплатні, безвідплатні

відплатні безвідплатні
 Обов’язку 1 сторони  Обов’язку 1 сторони не
протистоїть зустрічний протистоїть обовязок 2
обов’язок 2 сторони сторони передати
вчинити дії на користь 1 евівалентне майнове
сторони, що мають, за відшкодування, тобто
загальним правилом, не передбачено
еквівалетний характер майнового
(сплатити кошти, відшкодування або
передати майно, іншого зустрічного
виконати роботу, надання за виконане
надати послуги тощо) зобов'язання
 відплатні безвідплатні

 Презумпція відплатності  Виключно безвідплатні

для всіх договорів (ч. 5 за правовою природою
ст. 626) (дарування )

 Відплатні за своєю
природою (купівля-  Презумпція
продаж, міна, безвідплатності для
поставка,оренда, договорів позички,
прокат…) позики родових речей
За моментом набрання чинності

консенсуальні реальні
 Вважаються укладеними
з моменту досягнення  Вважаються укладеними
сторонами згоди з усіх з моменту вчинення 1
істотних умов договору в стороною дій,
належній формі спрямованих на
виконання договору
(передбати річ у позику,
 Договори можуть бути як прийняти дарунок)
консенсуальними, так і
реальними – залежно від
волевиявлення сторін,  Реальні: позика,
крім випадків, дарування, страхування
передбачених законом
6. Залежно від учасників:

самостійні на користь третьої особи (ст. 636)

7. За ступенем ризику:

ризикові (алеаторні) не ризикові (комутативні)

8. За особливостями укладення:

публічні (ст. 633) договори приєднання (ст. 534)

9. Залежно від того чи передбачені вони актами цивільного

законодавства чи ні:

поіменовані непоіменовані

10. Особливі види:

Фідуціарні (довірчі)
Типові
Змішані (ст. 628)
 За ступенем ризику
Ризикові (алеаторні Комутативні (мінові)

 такі, на момент вчинення яких  Договір, якщо платежі, до яких

невідомо, чи буде вартість кожна зі сторін зобов’язується,
надання однієї сторони більшою принесе сторонам приблизно
або меншою того блага, яке
передається іншою стороною рівну вигоду

 В них є умова, яка унеможливлює  вчинення зустрічного надання

точне визначення на момент не зумовлено настанням у
укладення договору його вигоди майбутньомубудь-якої умови.
та збитків
 Ризик не є їх юридичною
 обсяг зустрічного задоволення,
умовою;
який належить від однієї сторони,
залишається невідомим, поки не  Договір та його виконання не
настане обставина, покликана
залежать від ризику і може
його остаточно визначити (О.С.
Іоффе) існувати за його відсутності
(Майданик Р.А.)
 Напр. договори ренти, довічного
утримання, страхування,
зобов‘язання з азартних ігор
(договір гри, парі, лотереї тощо)  Напр. договори купівлі-
продажу, міни та дарування
 Публічний договір (ст. 633)
 договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок
здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг
кожному, хто до неї звернеться
 (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування,
послуги зв'язку, медичне, готельне, договір банківського вкладу, рахунку…)

 Умови є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані
відповідні пільги, в протилежному разі такі умови є нікчемними
 Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед
іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено
законом
 Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору
за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів
(робіт, послуг)
 Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила,
обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору
 Договір приєднання (ст. 634)

 договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або

інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом
приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

 може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася,

якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір
виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення
зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка
приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи
зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості
брати участь у визначенні умов договору.
 Зміст договору

Умови, визначені на розсуд сторін і

погоджені ними та умови,
обов'язкові в силу закону
(ст. 628 ЦК)
 Види умов договору
 Істотні умови
(умови, визначені як такі за волею сторін або законом, які мають
бути погоджені сторонами, без досягнення згоди щодо яких договір
вважається неукладеним (напр. умови про предмет, ціну тощо)
 Звичайні
(умови, передбачені законом або іншим н-п актом, які є
обов'язковими для сторін в силу укладеного договору і не
потребують погодження сторонами)
 Типові
(умови, які визначаються відповідно до типових умов договорів
певного виду)
 Випадкові
(не притаманні для даного виду договору, але включені до його
змісту за волею сторін)
 Істотні умови окремих видів договорів

Договір оренди землі: (ЗУ «Про оренду землі)

 об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір
земельної ділянки);
 дата укладення та строк дії договору оренди;
 орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та
умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та
відповідальності за її несплату.
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві

Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін;

➢ місце і дата укладення договору підряду;
➢ предмет договору підряду;
➢ договірна ціна;
➢ строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта);
➢ права та обов'язки сторін;
➢ порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду;
➢ умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва;
➢ порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами;
➢ порядок залучення субпідрядників;
➢ вимоги до організації робіт;
➢ порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;
➢ умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт;
➢джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта);
➢ порядок розрахунків за виконані роботи;
➢ порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва);
➢ гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення
недоліків;
➢ відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;
➢ порядок врегулювання спорів;
➢ порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин
умови. Примірний договір підряду затверджується Мінінфраструктури.

➢https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/668-2005-%D0%BF/conv#Text
 Несправедливі умови

 Це умови договору, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є

істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (ст. 18 ЗУ
«Про захист прав споживачів»)
Несправедливими є, зокрема, умови договору про:
1) звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця,
виробника) у разі смерті або ушкодження здоров'я споживача, спричинених діями чи
бездіяльністю продавця (виконавця, виробника);
2) виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця,
виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного
виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи
умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення
договору з боку продавця (виконавця, виробника);
3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене
лише власним розсудом виконавця;
4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на
оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без
встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця
(виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; та
ін……(всього 17 умов, перелік не вичерпний!)
 Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору,
таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших
положень договору, на вимогу споживача:
1) такі положення також підлягають зміні; або
2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.
Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення
договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з
моменту їх внесення.
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на
користь споживача. (Ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»)
 Несправедливі умови договору, це умови які призводять до істотного
дисбалансу між договірними права та обов’язками сторін та є підставою
для визнання такого договору недійсним (ВСУ від 8 червня 2016 р. у
справі № 6-330цс16)
 Момент укладення договору
(ст. 638, 640 ЦК)

✓ Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов

договору (ст. 638)
✓ Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір
(оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
✓ Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається
укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця
форма для даного виду договорів не вимагалася
✓ Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила
пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
✓ Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору
необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є
укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
✓ Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого
посвідчення.
 Форма договору (ст. 639 ЦК)

➢ Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми
договору не встановлені законом.
➢ Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається
укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця
форма для даного виду договорів не вимагалася.
➢ Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-
комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
➢ Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого
законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з
моменту його підписання сторонами.
➢ Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо
якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є
укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
  Запевнення щодо договору
1. Сторони договору можуть погодити перелік
запевнень, що надаються стороною або сторонами щодо
обставин, які мають значення для укладення, виконання
або припинення такого договору.
2. Сторона, яка умисно або з необережності надала
іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що
мають значення для укладення, виконання або
припинення договору, зобов’язана відшкодувати стороні,
яка покладалася на такі запевнення, збитки, завдані у
зв’язку з неправдивістю таких запевнень, якщо інше не
передбачено договором.

Ст 650-1. ЦК; ЗУ «Про Про стимулювання розвитку цифрової

економіки в Україні»
  Запевнення та компенсація
1. Договір, стороною якого є резидент Дія Сіті, чи договір щодо частки у
статутному капіталі резидента Дія Сіті може передбачати перелік запевнень, що
надаються стороною або сторонами, щодо обставин, які мають значення для
укладення, виконання або припинення такого договору.
2. Договором може бути передбачений обов’язок сторони, яка умисно або з
необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що
мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору,
сплатити стороні, яка покладалася на такі запевнення, компенсацію або неустойку
незалежно від обов’язку відшкодувати збитки, завдані їй або передбаченим
договором третім особам у зв’язку з неправдивістю таких запевнень.
3. Договір, стороною якого є резидент Дія Сіті, чи договір щодо частки у
статутному капіталі резидента Дія Сіті може передбачати обов’язок однієї сторони
виплатити іншій стороні компенсацію у сумі витрат, які така сторона або третя
особа зазнали у зв’язку з настанням або ненастанням передбачених цим договором
обставин, що не пов’язані з порушенням зобов’язань стороною, яка бере на себе
такі зобов’язання, у тому числі витрат, понесених у зв’язку з неможливістю
виконання зобов’язання чи вчинення певних дій, пред’явленням вимог третіми
особами або органами державної влади до сторони договору чи третьої особи,
визначеної договором. Така компенсація сплачується незалежно від наявності
умислу та вини особи, яка бере на себе зобов’язання щодо виплати компенсації.
4. Суд має право зменшити розмір компенсації, передбаченої частиною
третьою цієї статті, але лише за умови, що особа, яка понесла витрати, умисно або
з необережності сприяла значному збільшенню розміру таких витрат або не вжила
заходів для його зменшення.
Стадії укладення договору

1)Оферта – пропозиція 1
сторони укласти договір
2)Акцепт – прийняття
пропозиції 2 стороною
 оферта

 Це пропозиція укласти договір, адресована 1 чи більше

особам, що містить у собі істотні умови договору і виражає
намір особи оферента вважати себе зобов'язаним у разі її
прийняття;
 Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи
(інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі
Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію
укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто
звернеться, незалежно від наявності в таких документах
(інформації) електронного підпису.
 Може бути з або без зазначення строку для відповіді;
 Може бути відкликана до або в момент отримання її
акцептантом
 акцепт
➢ Це відповідь акцептанта про прийняття оферти;
➢ Відповідь має бути повною і безумовною;
➢ Якщо акцептант дає відповідь про згоду укласти договір на інших
умовах, то це є відмовою від пропозиції і новою пропозиції;
➢ Може бути відкликаний акцептантом до або в момент одержання
відповіді оферентом;
➢ Якщо оферта була з зазначенням строку для відповіді, то
договір вважається укладеним, коли оферент одержав
відповідь про її прийняття в межах строку для відповіді;
➢ Якщо оферта без строку для відповіді:
1. При усній оферті – коли акцептант негайно заявив про її
прийняття оференту;
2. При письмовій оферті – коли оферент отримав відповідь про її
прийняття у встановлений законом строк (ст. 644)
✓ Доказом прийняття пропозиції є також вчинення дій, зазначених
у пропозиції як однієї з умов договору
 Наслідки прострочення акцептанта

1. оферент звільняється від зобов'язань

2. Якщо відправлено своєчасно, але одержано із
запізненням – оферент звільняється від зобов'язань,
якщо він негайно повідомив про її отримання
аккцептанту
3. Відповідь, одержана із запізненням є новою
пропозицією
4. Якщо оферент все-таки погоджується , договір
вважається укладеним незалежно від відправлення
та/або одержання відповіді з запізненням.
Оформлення замовлення товару через сайт є отриманням
оферти, а прийняття товару через пошту є акцептом після
якого договір купівлі-продажу товару на відстані вважається
укладеним (Суд від 09 жовтня 2017р. у справі № 235/1462/17)
 Особливі способи укладення договорів (ст. 650 ЦК)
 на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках
(див. ЗУ «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text

 аукціонах (публічних торгах), конкурсах

Напр. Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого
майна / https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1448-97-%D0%BF#Text
Продаж земельних ділянок через електронні аукціони/ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-
20#Text
Див.: https://prozorro.sale/ ; https://setam.net.ua/poryadok-realizacii-
areshtovanogo-majna
Особливості оренди та відчуження державного майна в умовах воєнного стану:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text
Відчуження майна неплатоспроможних боржників
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/865-2019-%D0%BF#Text
Відчуження арештованого майна:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2022-%D0%BF#n161 (Оборонні
закупівлі)
 Особливості укладання господарських договорів за державним
замовленням (Стаття 183 Господарського кодексу)
1. Договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом
суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними
замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні
контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються
відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.
2. Держава в особі Кабінету Міністрів України виступає гарантом за
зобов'язаннями державних замовників.
3. Укладення сторонами договору за державним замовленням (державного
контракту) здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з
урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт
укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа.
4. Ухилення від укладення договору за державним замовленням є порушенням
господарського законодавства і тягне за собою відповідальність, передбачену цим
Кодексом та іншими законами. Спори, пов'язані з укладенням договору за державним
замовленням, в тому числі при ухиленні від укладення договору однієї або обох
сторін, вирішуються в судовому порядку.
5. Виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку укладення
державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разі визнання
в судовому порядку державного замовлення недійсним.
 КМУ, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної
влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів
(примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
 Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному
замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених
законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних
категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого
самоврядування.
 При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
• вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови
договору, що не суперечать законодавству;
• примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для
використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою
змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
• типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом,
іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від
змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
• договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці
суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
 Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому
замовленню.
 Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті,
електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках,
передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої
продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів
 (ст. 179 ГК)
 Ст. 180 ГК: Істотні умови господарського договору
1. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін,
спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені
сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до
законодавства.
2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом
порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими
за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із
сторін повинна бути досягнута згода.
3. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити
предмет, ціну та строк дії договору.
4. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування
(номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін
нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному
порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і
послуг.
5. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом,
іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі
може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості
або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.
6. У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги
антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від
сторін зміни умови договору щодо ціни.
 Як визначити, який договір насправді уклали сторони - «конкуренція»
примірників
https://protocol.ua/ua/yak_viznachiti_yakiy_dogovir_naspravdi_uklali_storoni_kon
kurentsiya_primirnikiv/
 Правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву). Тому
договір про надання рекламних послуг для набрання підпискників є змішаним
договором (послуг і робіт) (ВС КГС №910/1801/21 від 07.07.2022 р.)
 Змішаний договір: як надавати правову оцінку окремим елементам такого договору
(ВС/КЦС у справі №199/1917/19 від 10.03.2021).
 Будь-який договір, передбачений ЦК України або ГК України може мати електронну
форму і необов’язково повинен бути створений у вигляді окремого електронного
документу, допускається і спрощена форма (ВС/КЦС, № 524/5556/19, 12 січня 2021 р.)
 Трудовий договір не є цивільним правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, а тому не
може бути визнаний фіктивним з підстав, передбачених Цивільним кодексом України
(ВС/КЦС, справа № 753/14887/17, 05.09.19)
 Оскільки договір не містить застережень щодо заборони сторонам спілкуватись за
допомогою електронної пошти, повідомлення в такий спосіб про відмову від послуг є
належним (ВС/КЦС, № 753/5060/16-ц,24.10.18)
 Оскільки договір поставки не має ознак електронного документа, він міг набрати
чинності виключно після його фізичного підписання сторонами та скріплення
печатками у паперовому вигляді (ВС/КГС, у справі № 910/1162/19, від 16.03.20)
 Договір про надання кредиту може бути підписаний з використанням одноразового
ідентифікатору, що є аналогом власноручного підпису (Вінницький апеляційний суд,
№ 136/946/19,16.03.20)
 Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна
нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови (ВС від 23
січня 2019 р. у справі № 355/385/17)
 Невірно складена боргова розписка перетворила договір
займу на договорі зберігання (ВС/КЦС № 295/11438/16-ц від
31.01.2019)
 Розписка про отримання в борг грошових коштів є
документом, який боржник видає за договором позики,
підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, і
засвідчуючи отримання грошей (ВС/КЦС, №604/1038/16-
ц,12.09.19)
 Підстави для зміни або розірвання договору (ст. 651)

1. Зміна або розірвання договору допускається лише за

згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або
законом.
2. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням
суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення
договору другою стороною та в інших випадках, встановлених
договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли
внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою
позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні
договору.
3. У разі односторонньої відмови від договору у повному
обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено
договором або законом, договір є відповідно розірваним або
зміненим.
Зміна або розірвання договору у зв'язку з
істотною зміною обставин (ст. 652)

 1. У разі істотної зміни обставин, якими сторони

керувалися при укладенні договору, договір може бути
змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не
встановлено договором або не випливає із суті
зобов'язання.
 Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися
настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони
не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
 2. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення
договору у відповідність з обставинами, які істотно
змінились, або щодо його розірвання, договір може бути
розірваний, а з підстав, встановлених частиною
четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на
вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно
таких умов:
 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що
така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована
сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості
та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових
інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що
вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає,
що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин
суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання
договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між
сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього
договору.
4. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин
допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли
розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне
для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для
виконання договору на умовах, змінених судом.
Чи є оголошення воєнного стану підставою для
розірвання договору?

 Не є безумовною підставою для розірвання всіх

договорів

 https://advokatpost.com/fors-mazhor-v-umovakh-
voiennoho-stanu-advokat-daryna-kravchuk/
 https://ombudsman.gov.ua/news_details/yak-
spozhivachi-finansovih-poslug-mozhut-zahistiti-svoyi-
prava-v-umovah-voyennogo-stanu
 https://uz.ligazakon.ua/magazine_article/EA015902
 Правові наслідки зміни або розірвання
договору (ст. 653)
1. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються
відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання
тощо.
2. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
3. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється
або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або
розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не
обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або
розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або
припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або
розірвання договору законної сили.
4. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було
виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання
договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним
порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати
відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.