РОЗРАХУНКИ ПО ЗНЯТТЮ СУДНА

З МІЛИНИ ВЛАСНИМИ СИЛАМИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО
ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ДІЇ ПРИ АВАРІЯХ, ПОШУК ТА РЯТУВАННЯ НА МОРІ»
 1
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Одеська морська академія»
Кафедра управління судном

РОЗРАХУНКИ ПО ЗНЯТТЮ СУДНА

З МІЛИНИ ВЛАСНИМИ СИЛАМИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО
ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«ДІЇ ПРИ АВАРІЯХ, ПОШУК ТА РЯТУВАННЯ НА МОРІ»

Затверджено кафедрою управління

судном як методичні вказівки до
виконання практичної роботи з
навчальної дисципліни "Дії при
аваріях, пошук та рятування на
морі" з спеціальності 271 "Річковий
і морський транспорт" від "16"
квітня 2019 р. протокол № 14.

Одеса – 2019
 2
УДК 656.087/.088+627.76(072)

Укладачі: Чернявський М. Д.

Дмитрищук Н. В.

Смірнов С. В.

Рецензент: к.д.п., к.т.н., доцент Бурмака І. О.

«Розрахунки по зняттю судна з мілини власними силами»: методичні

вказівки до практичної роботи / Укл. М. Д. Чернявський, Н. В.
Дмитрищук, С. В. Смірнов. – Одеса : НУ «ОМА», 2019. 18 с.

УДК 656.087/.088+627.76(072)

© Національний університет "Одеська морська академія", 2019

 3
Умовні позначення:

В – ширина судна, м;
bi – ширина відсіку, м:
D1 – водотоннажність судна до посадки на мілину, т;
D2 – водотоннажність судна до посадки на мілину, т;
∆D – втрачена водотоннажність, т;
∆d – зміна диференту, м;
FГД – тягове зусилля від роботи головного двигуна, кН;
FСТ – тягове зусилля, необхідне для зняття з мілини, кН;
FЯК – додаткове тягове зусилля від якорів, кН;
f – коефіцієнт тертя корпусу о ґрунт;
h – поперечна метацентрична висота;
КП – коефіцієнт присоса корпусу до ґрунту;
L – довжина судна;
li – довжина відсіку, м;
MДИФ – момент диферентуючий на 1 см, тм/см;
Ne – потужність що підводиться до гвинта, кВт;
PВ – маса забортної води що надійшла всередину корпусу, т;
Q – маса вантажу, який вивантажується, т;
q – число тон на 1 см осадки, т/см;
R – сила тиску судна на ґрунт, т;
∆R – зміна сили тиску на ґрунт, т;
ТН – осаду носом до посадки на мілину, м;
ТК – осаду кормою до посадки на мілину, м;
ТНМ – осадка носом післе посадки на мілину, м;
ТКМ – осадка кормой післе посадки на мілину, м;
Тср – середня осадка, м;
∆Tср – зміна середньої осадки, см;
ti – висота рівня води у відсіку, м;
х1 – початкова координата вантажу, що переміщується;
х2 – кінцева координата вантажу, що переміщується, м;
х3 – координата відсіку прийому водяного баласту, м;
хR – координата точки дотику ґрунту по довжині корпусу судна, м;
zБ – аппликата прийнятого баласту;
δ – коефіцієнт повноти водотоннажності;
δi – коефіцієнт повноти відсіку;
µi – коефіцієнт проникності відсіку;
ρ – густина забортної води, т/м3.
 4
Мета роботи

Метою роботи є закріплення теоретичних знань та набуття практичних

навичок щодо визначення залишкового тиску судна на ґрунт при посадці на
мілину, після зняття частини вантажу і вибір способу зняття з мілини з
урахуванням необхідних тягових зусиль.
Тема і зміст практичної роботи відповідають робочій програмі навчальної
дисципліни «Дії при аваріях, пошук і рятування на морі», яка передбачена
навчальним планом для курсантів спеціальності: річковий і морський
транспорт, спеціалізації – судноводіння.
У методичних вказівках наведено зміст практичної роботи.
Практична робота розрахована на дві академічні години і виконується
індивідуально кожним курсантом.
Методичні вказівки призначені для курсантів старших курсів.

Сили, що діють на судно, що знаходиться на мілині

Посадки суден на грунт є найбільш поширеним видом аварій. У практиці

мореплавання мають місце випадки, коли виникає необхідність навмисної
посадки судна на мілину. Така ситуація виникає, коли судну загрожує
затоплення на великій глибині, перекидання або загибель від пожежі. Однак з
якої б причини судно не виявилося на мілині, необхідно вжити всіх заходів для
того, щоб матеріальні збитки від зняття його з мілини були мінімальними.
Способи зняття судна з мілини залежать від багатьох чинників, але, в
кінцевому рахунку, визначаються величиною і характером сил, що діють на
судно під час перебування на мілині. При посадці судна на мілину зменшується
осаду, в результаті чого порушується рівновага між вагою судна і силами
підтримки води. Якщо при цьому водонепроникність корпусу не порушується,
різниця цих сил буде дорівнює силі тиску судна на грунт. Проникнення води в
відсіки судна рівносильно збільшенню водотоннажності. Отже, при
водотічності корпусу сила тиску корпусу на ґрунт збільшиться на величину
ваги влився води. Від сили тиску залежить сила тертя, яку необхідно подолати,
щоб зняти судно з мілини.
Тягове зусилля FCT (в кН), необхідне для зняття судна з мілини дорівнює

FCT = KП ∙ f ∙ R ∙ g . (1)

де f – коефіцієнт тертя корпусу о ґрунт (див. таблиця 1);

R – сила тиску, т;
KП – коефіцієнт присоса корпусу до ґрунту;
g – прискорення вільного падіння, 9,81 м/с2.

Коефіцієнт тертя залежить від роду ґрунту і швидкості переміщення

поверхонь, що труться. Менші значення коефіцієнтів тертя по своїй величині
 5
наближаються до коефіцієнтів тертя руху. Цими меншими значеннями можна
користуватися при визначенні сили тертя в разі роботи аварійного судна своїми
машинами, що дають помітну вібрацію всьому корпусу. Коефіцієнт тертя
спокою (див. табл. 1) дещо більше коефіцієнта тертя в момент отримання
судном руху при знятті з мілини.

Таблиця 1. Середня величина коефіцієнта тертя f

для різних ґрунтів
Характер ґрунту Коефіцієнт
Гравій 0,44
Глина (мул) 0,35
Глина з песком 0,39
Песок 0,42
Галька 0,51
Кам'яна плита 0,75
Кругляк 0,41

При посадці на мілину, як правило, корпус судна просідає в ґрунті. Ґрунт

починає тиснути на борт судна, що є причиною додаткового опору стягування з
мілини. Величина просідання залежить від роду ґрунту, сили тиску корпусу,
часу знаходження на мілині. При просіданні частки грунту прилипають до
корпусу, створюючи ефект присмоктування. Сила присмоктування тим більше,
чим більше в'язкість ґрунту. Найбільше присмоктування спостерігається у
вузький глині.
На кам'янистих ґрунтах корпус може отримати пробоїни, в які
проникають камені і навіть скелі. Це також перешкоджає зняттю судна з
мілини.
При аварійно-рятувальних роботах зі зняття з мілини, що виконуються
рятувальними загонами із залученням спеціалізованих суден, до початку робіт
виконуються трудомісткі інженерні розрахунки, на підставі яких визначаються
способи зняття аварійного судна з мілини, в простих випадках користуються
спрощеними розрахунками за формулою (1) і приймають до уваги особливості
дії сил. Цього буває достатньо, щоб прийняти принципове рішення про
можливість зняття судна з мілини власними засобами і оцінити характер і обсяг
аварійних робіт.

Розрахунок тиску корпусу на ґрунт

Через зменшення осадки судна, яке сіло на мілину, зменшується його

водотоннажність, отже, зменшується і маса витісненої води, тобто сила
підтримки, при незмінній масі судна.
Сила тиску судна на ґрунт R [т] в загальному випадку дорівнює
R = D1 – D2+PВ=∆D + PВ. (2)
 6
Втрачене водотоннажність [т] при малих кутах крену і диференту, а
також при відсутності вигину корпусу наближено визначається за формулою
∆D = q * ∆Tср. (3)
При значній величині ∆Tср втрату водотоннажності слід визначати за
вантажною шкалою.
Масу надійшла всередину корпусу забортної води [т] можна визначити з
формули
Pi = ρ (V1 + V2 + .... + Vn ), (4)
де Vi – обсяг затопленій частині суднових відсіків, м3 .
Значення V1, V2,….Vп визначаються з вимірів рівнів води у відсіках за
калібрувальними таблицями або за формулою
Vi = µ i ⋅ li ⋅ bi ⋅ ti ⋅ δ i . (5)

Таблиця 2. Коефіцієнт повноти відсіку – δi.

Розташування відсіку Коефіцієнт повноти δi
У краях судна 0,75
У середній частині судна 0,98

Середні значення коефіцієнта проникності відсіку µ:

- порожні трюми – 0,97;
- трюми з вантажем – 0,60;
- порожні міждонні танки – 0,97;
- жилі приміщення – 0,95;
- машинне відділення – 0,85;
- комори - 0, 70.
Якщо трюм заповнений вантажем в повному обсязі, то обсяг підпалубних
пустот потрібно розраховувати окремо.

Розрахунок тягового зусилля

Тягове зусилля (кН), що створюється головним двигуном, приблизно

може бути розрахована за формулою
FГД = 0,136⋅ Ne. (6)
Тягове зусилля гвинтів на задній хід у дизельних суден приблизно
дорівнює 0,7 тягового зусилля на передній хід (у турбохода – 0,5).

Самостійне зняття судна з мілини

Рекомендується відразу ж після посадки на мілину давати найповніший

хід назад на 5 - 10 хвилин, потім «стоп» і через кілька хвилин знову ЗСПХ.
Якщо екстрені спроби знятися з мілини до успіху не приводять, слід
приступити до обстеження стану судна, щоб з'ясувати, чи є можливість знятися
з мілини за допомогою власних засобів. В першу чергу необхідно визначити
 7
найбільш точним способом місце судна, виконати навколо нього промір і
скласти планшет глибин. Під час проміру повинні бути встановлені глибини в
районі штевнів і уздовж бортів через кожні 10 - 20 метрів з прив'язкою до
шпангоутів і відбором проб ґрунту. На підставі проміру має бути з'ясовано
положення судна на мілині, характер ґрунту, ймовірні місця пробоїн, величина
заглиблення корпусу в ґрунт, райони безпечних глибин і напрямок зняття з
мілини, наявність небезпеки пошкодження гвинта під час роботи машини. На
підставі даних планшета розраховують силу тиску і оцінюють характер дії сил
від заглиблення корпусу і присоса.
Якщо не виконується співвідношення
0,095⋅ Ne > f ⋅ R, (7)
то спроби із самостійного зняття судна з мілини приведуть до намиву ґрунту
під корпус, несприятливого розвороту судна в напряму малих глибин і до
інших негативних наслідків.
У тому випадку, коли сумарного тягового зусилля буде недостатньо, то
для зняття судна з мілини необхідно зменшити його тиск на ґрунт,
вивантаживши частину вантажу. Для повної ліквідації тиску судна на ґрунт
необхідно вивантажити таку кількість вантажу, маса якого дорівнює втраченій
водотоннажності. Однак розвантаження судна, що сидить на мілині, є складною
операцією, що вимагає наявності іншого судна, перевантажувальних засобів і
сприятливих погодних умов. Тому відвантажують, як правило, мінімальну
кількість вантажу і максимально використовують силу тяги. В цьому випадку
маса вантажу, що вивантажується, визначається за формулою

Q = KП ∙ (R – F/(g∙f)), (8)

де КП – коефіцієнт присоса корпусу до ґрунту, який приймається: при

піщаному – 1,15, при глинистому – 1,25, глинисто-піщаному або мулистому –
1,20, для гальки і каменю – 1,0.

Диферентовка судна

При посадці судна на окремий камінь або на банку малих розмірів, коли
довжина торкання днища з ґрунтом не перевищує ширини судна, можна
вважати його таким, що сидить на мілині однією точкою. У даній роботі не
розглядається можливість переміщення вантажу в поперечному напрямку при
посадці на мілину з креном.
Диферентовка судна дозволяє зменшити навантаження в зоні зіткнення
корпусу з ґрунтом. Критерієм оцінки операцій зі зняття судна може служити
умова
∆Fi = FСТ – Fi ≤ 0, (9)

де Fi - зусилля, яке може бути створено для зняття судна з мілини

різними способами.
 8
Первинна (нульова) операція передбачає, що зняття судна з мілини
можливо за рахунок роботи двигуна. В цьому випадку
∆F = FСТ – F0 ≤ 0, т.е. FСТ ≤ F0.
Якщо судно має можливість використовувати якірний пристрій, тоді
∆F1 = FСТ – F0 – FЯК ≤ 0, т.е. FСТ ≤ F0 + FЯК.
Якщо умова (9) не виконується, то приступають до диферентовці судна.
У цьому випадку реакція ґрунту може бути зменшена зняттям вантажу з
краю що є найближчий до точки дотику мілині, прийняттям вантажу на
протилежний край або перенесенням вантажу. Зміну осадки можна визначити
по діаграмі діферента. При відсутності такої діаграми спочатку визначають
зміну діферента внаслідок посадки на мілину

∆d = ∆TН – ∆ТК = (∆TНМ – ∆ТН) – (∆TКМ – ∆ТК), (10)

визначають положення точки дотику корпусу о ґрунт

− 100 ⋅ M ДИФ ⋅ ∆d
xR = .
100 ⋅ q ⋅ ∆Tср (11)

Необхідно схематично уявити зміну посадки судна на мілині по

відношенню до вихідної посадки. При негативних значеннях Δd абсциса
посадки на мілину зміщена в нос, в цьому випадку необхідно переміщати
баласт з форпіка в ахтерпік. У разі позитивних значень Δd потрібно
перекачувати баласт з ахтерпик в форпік, так як точка докладання рівнодіюча
зміщена в корму.
Зазвичай вантаж, який може бути швидко вивантажений, прийнятий,
перенесений на судні, являє собою водяний баласт, рідке паливо, прісну воду.
Будь-яке зміна навантаження за допомогою інших вантажів вимагає великого
обсягу трудомістких робіт.
При переміщенні баласту масою P з носової частні в кормову або навпаки,
зміну осадки судна визначають за формулами (12), (13)

L
P ⋅ ( x2 − x1 ) ⋅ ( − x R )
∆TН = 2 ,
100 ⋅ L ⋅ M ДИФ + 100 ⋅ q ⋅ x R2 (12)
L
P ⋅ ( x2 − x1 ) ⋅ (− − xR )
∆TК = 2 .
100 ⋅ L ⋅ M ДИФ + 100 ⋅ q ⋅ x R2 (13)

При переміщенні баласту слід очікувати зміну реакції в точці опори

 9
P ⋅ 100 ⋅ q ⋅ x R ( x2 − x1 )
∆R = .
100 ⋅ L ⋅ M ДИФ + 100 ⋅ q ⋅ xR2 (14)

Внаслідок виконання зазначеної операції, умову (9) необхідно перевірити

по залежностям (15)

∆F2 = ∆F0 – КП ∙ ∆R ∙ g ∙ f ≤ 0; або (15)

∆F2 = ∆F1 – КП ∙ ∆R ∙ g ∙ f ≤ 0, якщо були використані якоря.
При значному перевищенні необхідного зусилля для зняття з мілини від
переміщеного баласту (велике негативне значення ΔF2) рекомендується
зменшити масу баласту, що перекачується, до мінімально необхідного, з метою
економії коштів і часу.
Якщо умова (15) не виконується (позитивне значення ΔF2) і доводиться
приймати або відкачувати рідкий вантаж (баласт, паливо), вибирають
відповідний відсік в такому місці на судні, щоб положення його по довжині
задовольняло умові (16)
L ⋅ M ДИФ
| x Б |> - 2
.
q⋅x R (16)
Визначаємо кількість баласту PБ, яку необхідно прийняти в обраний
баластовий танк.
∆F2 ⋅ ( L ⋅ M ДИФ + q ⋅ xБ2 )
PБ = .
K П ⋅ f ⋅ g ⋅ [q ⋅ xR ⋅ ( x3 − xБ )] (17)

Зміна осад визначаємо за формулами (16) и (17). При прийомі вантажу

приймається знак «+», і знак мінус «–» при знятті вантажу.
L
PБ ⋅ ( x3 − x R ) ⋅ ( − x R )
∆TН = 2 ,
100 ⋅ L ⋅ M ДИФ + 100 ⋅ q ⋅ x R2
(18)
L
PБ ⋅ ( x3 − x R ) ⋅ (− − x R )
∆TК = 2 .
100 ⋅ L ⋅ M ДИФ + 100 ⋅ q ⋅ x R2
(19)

Остійність судна на мілині зменшується через дії сили реакції ґрунту,

спрямованої вертикально вгору. При цьому остійність зменшується настільки,
наскільки вона зменшилася б від переміщення вантажу вгору, рівного за вагою
силі реакції ґрунту, від основної площини до рівня вантажної ватерлінії до
посадки судна на мілину.
Поправка поперечної метацентричної висоти судна після посадки на
мілину, дорівнює
 10

∆D ∆Tср
∆h1 = (Tср − − h),
D − ∆D 2 (20)

де h – поперечна метацентрична висота до посадки на мілину;

Тср – середня осадка до посадки на мілину.

Якщо доводиться приймати баласт, то слід визначити поправку до

метацентричної висоти
PБ
∆h2 = (Tср − ∆Tср − z Б − h), (21)
D2 + PБ
де zБ – апліката прийнятого баласту (в розрахунках умовно прийнято z=2,5 м);
D2 – водотоннажність судна після посадки на мілину.
Остійність судна на плаву після зняття з мілини підлягає перевірці, тому
що в процесі рятувальної операції відбувається розвантаження, переміщення
вантажу і баласту, також могли з'явитися вільні поверхні рідин в затоплених
відсіках.

Способи зняття судна з мілини

1. Самостійне зняття роботою свого ГД.

2. Стягування суднами-рятувальниками.
3. Зняття частини вантажу, передача палива, відкачування баласту, прісної
води. Іноді викидають за борт частину вантажу.
4. Розмив ґрунту навколо аварійного судна гвинтами рятувальників. Можуть
використовуватися днопоглиблювальні снаряди. На кам'янистих ґрунтах
можливі вибухові роботи.
5. Комбінованим способом: одночасне відвантаження вантажу, розмивання
ґрунту і додаток тягових зусиль.

Приклад розрахунку

Початкові дані: Судно до посадки на мілину: D1 = 17804 т; L = 134 м;

B = 23,5 м; TН = 8,65 м; TК = 8,85 м; МДИФ = 205тм/см; q = 25,0 т/см; h = 0,49 м;
Ne = 8800 кВт; густина води ρ = 1,025 т/м3, zБ = 2,5 м.
Після посадки на мілину: TНМ = 8,10 м; TКМ = 8,90 м; ґрунт – глина з
піском; затоплена баластна цистерна подвійного дна l × b × t = 16 × 14 ×1,5
(м), розташування цистерни – в краю; можливо перекачування баласту вагою
290 т із форпіка х1 = 63,6 м в ахтерпік х2 = 60,4 м і прийом забортної води в
кормовий баластовий танк x3 = – 49,8 м.

1. 1. Розраховують зміну середньої осадки після посадки на мілину

 11

TН + TК TНМ + TКМ 8,65 + 8,85 8,10 + 8,90

∆Tср = − = − = 0,25 м.
2 2 2 2

2. Масу води, що влилася в аварійний відсік, визначають за формулами (4) і

(5). Відсік в краю, тому δ = 0,75.

РВ =ρ ∙ μ ∙ l ∙ b ∙ t ∙ δ = 1,025 ∙ 0,97 ∙ 16 ∙ 14 ∙ 1,5 ∙ 0,75 = 251 т.

3. Розраховують втрачену водотоннажність при малих кутах крену і диференту

за формулою (3)

∆D = 100 ∙ q ∙ ∆Тср = 100 ∙ 25,0 ∙ 0,25 = 625 т,

D2 = D2 – ∆D + РВ =17804 – 625 + 251 = 17430 т.

4. За формулою (2) визначають реакцію ґрунту

R =∆D + PВ = 625 + 251 = 876 т.

5. Тягове зусилля необхідне для зняття судна визначають за формулою (1)

FCT = KП ∙ f ∙ R ∙ g = 1,2 ∙ 0,39 ∙ 876 ∙ 9,81 = 4022 кН.

6. Тягове зусилля від роботи гвинта визначається за формулою (6)

- передній хід F0 = 0,136 ⋅ Ne = 0,136 ⋅ 8800 = 1197 кН,

- задній хід F0 = 0,136 ⋅ Ne ⋅ 0,7= 0,136 ⋅ 8800 ⋅ 0,7 = 838 кН.

7. Умова (9) не виконується, так як

∆F = FСТ – F0 ≤ 0; ΔF0 = 4022 – 838 = 3184 кН > 0.

8. Мінімальна кількість вантажу, який вивантажується, визначається за

формулою (8)

Q = K n ( R − F0 / g ⋅ f ) = 1,2 ⋅ (876 − 838 / 9,81 ⋅ 0,39) =788 т.

9. Розрахуємо зміну дифферента за рахунок посадки на мілину за

формулою (10)

∆d = ∆TН – ∆ТК = (∆TНМ – ∆ТН) – (∆TКМ – ∆ТК) = (8,10-8,65)-(8,90-8,85)= –0,60 м.

 12
Знак диференту показує, що слід зменшити кількість вантажу, який
вивантажується, перекачуванням баласту з носового відсіку (форпіка) в
кормовий (ахтерпик).

10. Визначають положення точки дотику корпусом ґрунту за формулою (11)

M диф ⋅ ∆d 205 ⋅ ( −0,60)

xR = − =− = 19,68 м.
q ⋅ ∆Tср 25,0 ⋅ 0,25
11. Виконують переміщення баласту з форпіка в ахтерпік. Розрахуємо зміну
осадки судна носом і кормою за формулами (12), (13), з огляду на
максимальну масу переміщуваного баласту
L 134,0
P ⋅ ( x2 − x1 ) ⋅ ( − xR ) 290 ⋅ (−60,4 − 63,6) ⋅ ( − 19,68)
∆TН 1 = 2 = 2 = −0,46 м,
100 ⋅ L ⋅ M диф + 100 ⋅ q ⋅ xR2 100 ⋅ 134,0 ⋅ 205,0 + 100 ⋅ 25,0 ⋅ 19,682
L 134,0
P ⋅ ( x2 − x1 ) ⋅ (−
− xR ) 290 ⋅ (−60,4 − 63,6) ⋅ (− − 19,68)
∆TК 1 = 2 = 2 = +0,84.
100 ⋅ L ⋅ M диф + 100 ⋅ q ⋅ xR2 100 ⋅134,0 ⋅ 205,0 + 100 ⋅ 25,0 ⋅ 19,682
12. Зменшення реакції ґрунту визначимо за формулою (14)

P ⋅ q ⋅ xR ( x2 − x1 ) 290 ⋅ 25,0 ⋅ 19,68 ⋅ (−60,4 − 63,6)

∆R = = = −476т.
L ⋅ M диф + q ⋅ xR2 134,0 ⋅ 205,0 + 25,0 ⋅ 19,682

13. Перевіряють умову (15)

∆F2 = ∆F0 + КП ∙ ∆R ∙ g ∙ f ≤ 0;
3184 – 1,2×476×0,39×9,81 = 999 кН.

Умова (15) не виконується.

14. Розглядають можливість прийому забортної води в судновий відсік (танк,

трюм) абсциса якого по довжині задовольняє рівняння (16)

L ⋅ M диф 134,0 ⋅ 205,0

| x R |> - 2
=− = −2,84 м .
q⋅x R 25,0 ⋅ 19,682

Кормова баластних цистерна, у якій x3 = – 49.8 м цілком задовольняє

поставленому завданню.

15. Розрахуємо по формулі (17) мінімальну масу забортної води, яку необхідно
прийнятий в відсік для баластування
 13

− ∆F2 ⋅ ( L ⋅ M диф + q ⋅ xR2 ) − 999 ⋅ (134 ⋅ 205 + 25 ⋅ 19,682 )

PБ = = = 236 т
K П ⋅ f ⋅ g ⋅ q ⋅ x R ⋅ ( x3 − x R ) 1,2 ⋅ 0,39 ⋅ 9,81 ⋅ 25 ⋅ 19,68 ⋅ (−49,8 − 19,68)

16. Зміну осадок визначимо за формулами (18) и (19)

L 134,0
P ⋅ ( x3 − xR ) ⋅ (− − xR ) 236 ⋅ (−49,80 − 19,68) ⋅ (− − 19,68)
∆TК 2 = 2 = 2 = +0,38 м.
100 ⋅ L ⋅ M ДИФ + 100 ⋅ q ⋅ xR2 100 ⋅ 134,0 ⋅ 205,0 + 100 ⋅ 25,0 ⋅ 19,682

17. Слід перевірити можливість збільшення осадки кормою на підставі

визначення глибини під кормовим краєм після проміру глибин для
планшету. Сумарне збільшення осадки кормою може скласти

ΔTКmax = ΔTК1 + ΔTК2 = 0,84+0,38 = 1,22 м.

18. Поправка поперечної метацентричної висоти судна на мілині за формулою

(20) дорівнює
∆D ∆Tср 625 0,25
∆h1 = (Tср − − h) = (8,75 − − 0,49) = −0,30 м .
D1 − ∆D 2 17804 − 625 2

19. Після посадки на мілину метацентрична висота буде дорівнюватись

h1 = h + Δh1 = 0,49 + (–0,30) = 0,19 м.

20. Приріст метацентричної висоти внаслідок прийому забортної води

визначають за формулою (21)

PБ 236
∆h2 = (Tср − ∆Tср − zб − h) = (8,75 − 0,25 − 2,5 − 0,49) = 0,07 м .
D2 + PБ 17430 + 236

21. Метацентрична висота буде дорівнюватись

h2 = h + Δh2 = 0,19 + 0,07 = 0,26 м.

Висновок: перекачування 290 т баласту з форпіка в ахтерпік і прийом

236 т баласту в кормовий баластовий танк зменшили необхідне зусилля для
зняття судна з мілини до 838 кН, яке забезпечує двигун судна при роботі на
задній хід. Якщо є можливість і дозволяють глибини під кормою, то слід
збільшити масу забортної води для більшої гарантії зняття з мілини.
Метацентрична висота зменшилася до 0,26 м.
 14

Питання для самоперевірки

1. Коли виникає явище «присмоктування» при посадці судна на мілину?

2. Що може збільшити реакцію ґрунту при посадці на мілину?
3. Які сили діють на судно, що сіло на мілину?
4. Які дії можна зробити для зняття судна з мілини власними силами?
5. Коли слід звертатися до сторонньої допомоги?
6. До чого призводить посадка на глинистий ґрунт?
7. Які відсіки по довжині судна мають найбільші коефіцієнти повноти?
8. Як впливає переміщення баласту з крайніх відсіків на реакцію ґрунту?
9. Які відсіки судна можна затопляти для зменшення реакції ґрунту, яку умову
слід врахувати?
10. Якими засобами володіє судно для зняття з мілини самостійно?
11. В якому випадку можливе зняття судна з мілини вивантаженням вантажу?
12. В якому випадку при посадці на мілину дії по переміщенню баласту або
затопленню танка можуть виявитися марними?
13. Яка допоміжна робота проводиться для визначення фактичного стану судна
відносно ґрунту?
14. З якими технічними даними і при якому стані завантаження судна можна
найефективніше його зняти з мілини?
15. Перерахуйте послідовність операцій зі зняття судна з мілини.
16. Які основні обмеження щодо застосування мають розглянуті способи?

Литература

1. Алексеев Л.Л. Практическое пособие по управлению морским судном –

Сиб. : ЗАО ЦНИИМФ, 2003. 192 с.
2. Дмитриев В. И. Аварийные и нештатные ситуации на судах. Спасание на
море / В. И. Дмитриев. – Москва : Моркнига, 2017. 315 с.
3. Дунаевский Е. Я., Жбанов А. В. Спасание на море: Справочник. – М. :
Транспорт, 1991. 143 с.
4. Снопков В. И. Управление судном: Учеб. для ВУЗзов. 3-е изд. – Санкт-
Петербург : АНО НПО «Профессионал», 2004 г., 536 с.
5. Управление судном и его техническая эксплуатация. Учебник. – М. :
«Транспорт», 1983. 655 с.
 15

Таблиця 3 - Вхідні дані для виконання роботи

Число тон Осадка на

Водотонаж Довжи Осадка
Вар. на Mдиф, мілині
ність, D1, на, L,
№№ см/осадки Носом, Кормою, тм/см Носом, Кормою,
т м
q, т/см Тн, м Тк, м Тнм, м Ткм, м
1 19260 142,6 23,5 9,39 9,39 215,4 9,00 9,50
2 20300 144,6 31,2 9,17 9,17 230,8 8,80 9,24
3 23000 156 27,2 10,04 10,10 250,2 9,70 10,12
4 25050 163,6 33,2 8,75 8,95 342,7 8,20 8,90
5 65530 201,6 56,5 11,73 11,73 325,4 11,34 11,89
6 18270 143,1 23,9 9,00 9,00 195,4 8,62 9,08
7 8355 110 14,6 7,40 7,60 90,8 6,80 7,70
8 20560 148,4 24,5 9,74 9,74 234,5 9,42 9,64
9 18110 143,2 23,5 8,70 9,30 200,8 8,10 9,60
10 19400 140 29,5 9,48 9,48 225,9 9,20 9,50
11 23800 145 26,4 8,45 8,75 265,7 8,00 8,70
12 20867 136,1 33,4 8,45 8,55 240,2 8,20 8,90
13 8800 147,3 21,5 3,22 6,15 190 2,75 6,15
14 53300 214 55,4 10,00 10,00 565,2 9,70 10,05
15 47729 180 45,5 11,62 11,62 545,2 11,22 11,68
16 78295 222 69,3 12,15 12,25 725,8 11,75 12,35
17 13950 144,6 24,6 5,40 8,20 181,1 5,00 8,30
18 9370 156 23,8 3,10 6,24 210,5 2,80 6,30
19 13600 163,6 31,8 5,20 7,40 298,1 4,80 7,55
20 9200 145,2 19,8 2,92 4,18 188,2 2,33 4,15
21 12800 143,1 21,7 4,70 7,76 162,7 4,50 7,70
22 4690 110 12,6 4,50 5,64 75,4 3,89 5,74
23 8900 148,4 22,1 3,16 6,20 198 2,90 6,18
24 8055 143,2 21,4 3,45 5,75 170,6 2,85 5,80
25 9220 140 21,9 3,70 6,36 184,3 3,40 6,46
26 10174 145 23,8 3,85 5,70 235,8 3,20 5,80
27 8481 136,1 22,7 2,85 4,20 190,3 2,35 4,20
 16
28 4494 112 14,7 5,21 5,56 78,8 4,84 5,60
29 43770 214 53,2 7,69 8,89 495 7,27 8,95
30 31287 180 42,5 7,88 7,88 459,2 7,50 7,95

Продовження таблиці 3

Мощн. Характеристики відсіку Метаце Перенос

нт-
Вар. двиг., Характер
№№ Ne, ґрунту Розташ рична X1, X2,
l b t Р, т
кВт ування висота, м м
h, м
1 6500 песок 16 14 1,5 65,0 0,75 220 65 -59
2 8530 галька 12 20 1,6 68,4 1,10 200 40 -63
3 10000 каменная плита 14 16 2,5 60,5 2,00 400 70 -62
4 15900 гравий 15 12 3,5 71,8 1,55 500 72 -73
5 8820 булыжник 16 18 2,5 90,6 1,02 300 90 -88
6 7060 глина, ил 13 14 2,5 66,3 0,98 100 65 -60
7 6160 глина с песком 12 10 1,9 49,4 0,65 200 48 -45
8 8820 песок 15 16 2,2 63,8 1,25 480 68 -64
9 5740 галька 11 16 2,5 59,2 1,38 280 64 -66
10 6620 каменная плита 12 16 2,1 50,3 1,22 250 61 -58
11 8820 гравий 16 14 2,5 60,4 0,85 660 66 -63
12 5290 булыжник 14 15 2,3 60,3 1,60 200 60 -55
13 8450 галька 15 16 2,2 63,8 1,25 350 68 -64
14 14000 глина с песком 16 19 2,4 92,5 2,00 350 95 -85
15 12500 песок 15 17 2,0 66,9 1,75 550 79 -65
16 17500 галька 16 14 1,5 90,0 2,25 300 100 -93
17 8530 каменная плита 12 20 1,6 68,4 1,10 250 60 -63
18 10000 гравий 14 16 2,5 60,5 2,00 200 70 -62
19 15900 булыжник 15 12 3,5 71,8 1,55 250 72 -73
20 4700 глина, ил 14 15 2,3 59,8 1,55 460 60 -55
21 7060 глина с песком 13 14 2,5 66,3 0,98 420 65 -60
22 6160 песок 12 10 1,9 49,4 0,65 80 48 -45
23 8820 галька 15 16 2,2 63,8 1,25 350 68 -64
24 5740 каменная плита 11 16 2,5 59,2 1,38 240 64 -66
25 6620 гравий 12 16 2,1 50,3 1,22 150 61 -58
26 8820 булыжник 16 14 2,5 60,4 0,85 280 66 -63
27 5290 глина, ил 14 15 2,3 60,3 1,60 460 60 -55
 17

28 4040 глина с песком 10 12 2,5 51,8 0,60 100 45 -39

29 14000 песок 16 19 2,4 92,5 2,00 500 95 -85
30 12500 галька 15 17 2,0 66,9 1,75 300 79 -65

Продовження таблиці 3

ПрийомГусти Коэф.
Тип
Вар. на Розташування повноти
X , затопленого
№№ 3 тонн води, відсіку відсіку
м відсіку
т/м3 δ
1 -40 300 1,011 в середині судна 0,98 порожній трюм
2 -50 450 1,020 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем
3 -45 360 1,025 в середині судна 0,98 жиле приміщення
4 -60 500 1,025 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем
5 -80 650 1,005 в середині судна 0,98 порожній танк
6 -49 420 1,000 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем
7 -35 250 1,020 в середині судна 0,98 порожній трюм
8 -55 480 1,015 в кінцівки судна 0,75 порожній танк
9 -52 540 1,000 в середині судна 0,98 жиле приміщення
10 -46 380 1,025 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем
11 -39 660 1,020 в середині судна 0,98 порожній танк
12 -49 560 1,005 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем
13 -55 480 1,000 в середині судна 0,98 порожній танк
14 -75 820 1,000 в кінцівки судна 0,75 порожній танк
15 -40 710 1,011 в середині судна 0,98 жиле приміщення
16 -60 920 1,020 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем
17 -50 450 1,025 в середині судна 0,98 порожній танк
18 -45 360 1,025 в кінцівки судна 0,75 порожній танк
19 -60 500 1,005 в середині судна 0,98 порожній трюм
20 -49 450 1,025 в середині судна 0,98 жиле приміщення
21 -49 420 1,020 в середині судна 0,98 жиле приміщення
22 -35 250 1,015 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем
23 -55 480 1,000 в середині судна 0,98 порожній танк
24 -52 540 1,025 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем
25 -46 380 1,020 в середині судна 0,98 порожній трюм
26 -39 660 1,005 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем
27 -49 560 1,025 в середині судна 0,98 жиле приміщення
 18

28 -38 300 1,000 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем

29 -75 820 1,020 в середині судна 0,98 порожній танк
30 -40 710 1,011 в кінцівки судна 0,75 трюм з вантажем

Навчальне видання

ДІЇ ПІД ЧАС АВАРІЙ, ПОШУК та РЯТУВАННЯ НА МОРІ

Методичні вказівки до практичної роботи

Укладачі: Чернявський Михайло Давидович

Дмитрищук Наталя Володимирівна

Смірнов Сергій Володимирович

Підп. до друку

Формат 60х84/16. Папір офсет. Ум.друк. арк.

Тираж 50 пр. Зам. №

НУ "ОМА", центр «Видавінформ»

65029, м. Одеса, Дідріхсона,8, корп.7

 19
Свідоцтво ДК №1292 від 20.03.2003

Тел./факс:(0482)34-14-12

publish@ma/odessa.ua

Службовий твір

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Одеська морська академія"
Кафедра управління судном

Дозволяю публікування

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________________ В.М. Захарченко

" ____" ___________ 2019 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО
ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ НА ТЕМУ:

«РОЗРАХУНКИ ПО ЗНЯТТЮ СУДНА З МІЛИНИ ВЛАСНИМИ СИЛАМИ»

Укладачі: ________ М. Д. Чернявський Затверджено кафедрою

________ Н. В. Дмитрищук
________ С. В. Смірнов
Орієнтовний тираж 50 прим.
управління судном як методичні
вказівки до виконання
практичної роботи з навчальної
дисципліни "Дії при аваріях,
пошук та рятування на морі" з
спеціальності 271 "Річковий і
морський транспорт" від "16"
квітня 2019 р. протокол № 14.

Зав. каф. УС ___________ І. О. Бурмака

 20

Нач. НМВ ___________ В. В. Бортняк