Визвольна війна середини XVII ст.

створила сприятливі умови для

формування незалежної української держави. Повстанці захопили Січ та
проголосили сотника з Чигирина Богдана Хмельницького (1595-1657
pp.) гетьманом Війська Запорозького. Успіх повстання було
забезпечено діяльністю новообраного гетьмана. Участь Б. Хмельницького
в козацько-селянських війнах 30-х років XVII ст. відіграла важливу роль у
формуванні його як політика. Ці війни мали міжнародне значення і
набули загальноєвропейського розголосу. До козаків виявляли постійний
інтерес держави, які визначали політичний курс у Європі, зокрема
Франція, Іспанія, Швеція і Ватикан. Блискучі успіхи козаків у визвольній
боротьбі сприяли швидкому зростанню їхньої репутації. Володарі
європейський країн – Польщі, Швеції, Трансильванії, Голландії прагнули
залучити їх на свій бік. Приборкавши козацько-селянські повстання,
польська шляхта посилила свій гніт і свавілля над українським народом.
Жертвою цієї політики став і сам Б. Хмельницький, який зазнав утисків з
боку польських шляхтичів і з невеликою групою однодумців подався на
Запорозьку Січ. У грудні 1647 р. на козацькій раді у Запорожжі козаки
підтримали його заклик до боротьби проти свавілля поляків, за козацькі
вольності і православну віру. Ці події ознаменували початок національно-
визвольної війни. Селяни масами рушили на Січ, а гетьман поїхав до
кримського хана заручитися його підтримкою. Переможний перебіг
війни навесні та влітку 1648 р., а також звільнення від польських
землевласників значних територій України (битви біля Корсуня та
Жовтих Вод), вереснева поразка поляків під Пилявцями й похід козаків
до околиць Львова та Замостя визначили основні зміни в політичних
планах гетьмана.Козаки відіграли провідну роль у скиненні влади
польської держави та формуванні українських державних інститутів.
Слава про могутність козаків поширилася на сусідні держави. До
Хмельницького в Переяслав прибувають посли з Туреччини, Молдавії,
Валахії, самиградського князя, а також з Москви. Прибулі посли від
польського короля вручили Хмельницькому грамоту на гетьманство,
булаву і стяг. Гетьман відверто заявляє послам, що він докладе усіх
зусиль, щоб визволити із шляхетської неволі український народ, який
живе також на Волині, Поділлі та Галичині, і об'єднає українські землі в
одне незалежне князівство. Від початку козацьке керівництво
виявилося у надзвичайно невигідній геополітичній ситуації,
що полягала в наявності потужних та активних противників
нової держави: Речі Посполитої, Кримського ханства,
Османської імперії та Московії. За таких обставин основною
зовнішньополітичною стратегією була обрана
багатовекторність, тобто лавірування між основними
супротивниками та формування союзів з іншими державами.
Можна стверджувати, що у протиборстві різних держав та політичних сил
у Східній та Південно-Східній Європі Б. Хмельницькому вдавалося
знаходити оптимальні рішення, укладати союзи, нейтралізувати ворогів.
Завдячуючи цьому, він домігся визнання України урядами Кримського
ханства, Англії, Венеції, Речі Посполитої, Трансільванії, Австрії, Швеції та
інших країн.