Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка

Реферат
на тему:

"Історія розвитку гобоя"

Підготувала:

Студентка І курсу

Кицун Валерія

Львів 2023
 Гобой…. Що ми знаємо про цей чаруючий душу «голос»? Так, голос , бо не можна не
згадати про те, що саме гобой історично є одним з ідеальних «співців» серед великої історичної
родини дерев’яних духових інструментів сучасного оркестру.

Відкриваємо довідку, та дізнаємося, що назва інструменту походить від «haubois», що у

перекладі з фр. означає «високий, дерев'яний». Зовні інструмент має форму трубки конічної
форми, довжиною 60 см, що складається з 3-х частин: верхнього та нижнього коліна, а також
розтруба та системи клапанів, що відкриває та закриває 24-25 ігрових отворів, висвердлених у
його стінках.

Не так вже й просто… Стає зрозумілим, що історія у інструмента є, та ще й яка!

Найдавніші зразки гобоїв виготовляли з порожніх трубок бамбука та тростини, природніх
матеріалів, які були загальнодоступними. Пізніше почали використовувати міцнішу деревину
бука, самшиту, груші, палісандра, і навіть слонову кістку. Все це сприяло покращенню
конструкції та звучання.
Найміцнішою ж породою деревини у 19 столітті виявилося рідкісне африканське чорне
або ебенове дерево. Були випадки виготовлення інструментів із не меньш екзотичних -
фіолетового дерева та кокоболо. Такі інструменти були дуже вартісними, однак охочих грати на
гобоях та володіти ними було достатньо. Клапани виготовлялися з металу мельхіору, що
вкривався сплавами срібла, золота або нікелю. Отже, інструмент вже не був таким
широкодоступним, як в давнину, а ставав все більш дорогоцінним, доступним для
привілейованих верств суспільства.
Додамо історичний факт, що до 20 століття інструменти не виготовлялися масово та
фабрично. Вони були витворами мистецтва, які виготовлялися майстрами вручну за
індивідуальним замовленням виконавця. Цей факт дуже цінувався професійними музикантами,
а кращі інструменти передавалися в дарунок нащадкам, потрапляли в руки видатних
виконавців або ставали експонатами музеїв.
Як ви вважаєте?А чи є у гобоя, як інструмента, родичі серед подібних представників
у різних народів?
Виявляється, що так. З античних часів відома численна група інструментів, таких, як
давньогрецький Авлос, тибія у римлян, перська зурна, гайта. А найстаріший інструмент,
знайдений в гробниці шумерського царя, відомий вже понад 4600 років.
Серед інструментів пізнішого періоду - мюзет, англійський ріжок, баритоновий гобой.
Шалмеї або шалюмо, крумгорни, волинки з'явилися вже наприкінці епохи Відродження. Свого
сучасного виду гобой набув 17ст у Франції, прийшовши на зміну меньш досконалому шалюмо.
Вага гобою всього 700-900 грам, але діапазон інструменту досить великий (від сі
бемоль малої октави, до ля 3-ї октави), що дозволяє створити найрізноманітніші образи, та
охоплювати звуки у високому регістрі, яких не досягає голос співака.
Як же видобувати звук з цього інструменту? У верхньому коліні багатьох різновидів
гобою (гобою д'амур, англійського ріжка), а також фагота є подвійна тростина під назвою
«язичок» , яка і дозволяє видобувати звук – насичено теплого, співучого, злегка гнусавого
тембру. Завдяки таким особливостям звучання композитори застосовують тембр інструмента у
творах пасторального характеру, образах мирної сільської природи, адже звучання гобою
нагадує дудочку чи ріжок пастуха.
 Гобой став безперечним фаворитом музики епохи бароко та класицизму. Композитори в
епоху бароко створювали музичні твори з врахуванням партії особливо виразного за тембром
різновиду гобоя - гобоя д’амур.
18 століття в історії музики вважається епохою розквіту інстр. музики в Європі . Тембр
гобоя у 18 столітті був надзвичайно популярним. Про це свідчать численні виразні соло у
кращих інструментальних творах композиторів різних країн Європи – від Георга Філіпа
Телемана, який створив 9 концертів для гобоя з оркестром та 4 для гобоя д’амур, до Іогана
Себастьяна Баха, Георга Фрідріха Генделя, Антоніо Вівальді та Вольфганга Амадея Моцарта з
його концертом і квартетом для гобоя і струнних.
*Послухайте як урочисто та піднесено звучить гобой у оркестровій сюїті Г. Ф. Генделя
«Музика на воді» (Арія)- https://www.youtube.com/watch?v=inyjlTsQd7Q…
Такий різновид гобою, як англійський ріжок став популярним завдяки характеру
звучання у романтичну епоху - 19 ст.. Діалог гобоя та англійського ріжка можна почути, до
прикладу, у «Фантастичній симфонії» Г. Берліоза. (Цей фрагмент з 3 частини симфонії
відображає пасторальну картину природи перед грозою.)
Ця традиція продовжилася і у творчості французьких композиторів-імпресіоністів кінця
19 - поч. 20 столітть. Симфонічна прелюдія «Післяобідній відпочинок фавна» фр. композитора
Клода Дебюссі. Традиційне сприйняття тембру гобоя, як пасторального , було розцвічене
витонченими оркестровими барвами у творі фр. композитора-імпресіоніста 20 століття Клода
Дебюссі. Томливе мріяння давньогрецької міфічної істоти, яка ліниво ніжиться під променями
пообіднього сонця та спостерігає за іграми німф розкривається у фрагменті симфонічної
прелюдії «Післяобідній відпочинок фавна»
Серед кращих і найбільших за обсягом соло гобоя в супроводі симф. оркестру – чудова
тема Донни Анни з симфонічної поеми нім. композитора Ріхарда Штрауса «Дон Жуан». Це
образ чистоти, краси і ніжності, скромності та достоїнства, які вражають Дон Жуана.
Цікаво, що в 1989 році гобой потрапив у книгу рекордів Гіннеса, як найскладніший
для виконавця інструмент інструмент. Ще один рекорд, пов’язаний з гобоєм – виконання
Джеком Козеном надскладного технічно фрагменту з опери М. Римського-Корсакова «Казка
про царя Салтана» за 26.1 секунди!
Більшості наших сучасників, впевнена, відома хоча б назва кіноепопеї «Зоряні війни»
культового режисера Джорджії Лукаса. У одному із кіноепізодів під назвою «Атака клонів»
композитор Джон Вільямс доручає головну тему в його музичній драматургії гобою!.
Сьогодні, як і 400 років потому, неможливо уявити музику без неповторного тембру
гобою. Він виступає як сольний інструмент у камерній музиці, в різноманітних ансамблях та
симфонічному оркестрі, у оркестрі духових та народних інструментів. Як солюючий
інструмент гобой застосовується і у джазі.
До прикладу, французький гобоїст Жан- Люк Фійон є відомим джазовим
виконавцем та імпровізатором, який розкриває нові горизонти можливостей інструмента.
Джазовими гобоїстами є і Латиф та Пол Маккандлес, а виконавець Пітер Гебріелл
застосовує звучання гобоя у таких жанрах, як поп- музика, та навіть таких «важких» напрямах,
як рок і метал.
Список інформаційних джерел:
URL: https://muzabetka.com.ua/pro-oboe.html
URL: https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/oboj;3949401.html#:~:text=ob
%C3%B3j-,Encyklopedia%20PWN,-ob%C3%B3j%2C%20instrument