МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ

ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ХАРКІВСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ
імені Б. М. ЛЯТОШИНСЬКОГО
ПЦК «НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ»

ІСТОРІЯ ВИКОНАВСТВА: АКОРДЕОН

Реферат з дисципліни

«Історія виконавства»

студента IV курсу

Лазарєва Данила

ХАРКІВ – 2021 р.
2

Оглавление

Вступ.....................................................................................................................3
Історія походження інструмента........................................................................4
Розвиток виконавства.........................................................................................8
Сучасна виконавська майстерність гри на акордеоні....................................13
Висновок............................................................................................................17
Список використаної літератури.....................................................................17
3

Вступ
Сьогодні ми ознайомимось з історією розвитку та виконавства одного з
найбільш розповсюджених музичних інструментів у світі – акордеону. Це
універсальний інструмент, який має багато переваг над іншими
інструментами. За допомогою нього можна виконувати музику майже усіх
жанрів – від класичної до естрадної та народної. Більш того, для нього не
повинен концертмейстер, бо, завдяки лівій руці акордеон може
акомпанувати сам собі. Саме тому акордеон зараз набирає більшої
популярності, і його обрали багато сучасних композиторів і виконавців.
4

Історія походження інструмента

Історія акордеону починається з винаходу губної гармоніки,

пращуром якої вважається китайський священний інструмент шен. У
ньому для створення звуку використовувалися вільно вібруючі язички,
вставлені в бамбукові трубочки, які прикріплювались до резонаторного
корпусу. Цей інструмент потрапив до Європи через торгові шляхи в кінці
XVIII століття.

В 20-ті роки ХІХ століття берлінським музичним майстром Ф.

Бушманом для полегшення налаштування музичних інструментів були
створені язичкові камертони. Кожен з них був налаштований на певний
тон, звучали вони під дією потоку повітря. Поєднавши камертони в
подовженій коробці, майстер отримав новий інструмент – губну гармоніку.
5

Однак, на цьому майстер не зупинився і продовжив розвивати свій

камертон, прикріпивши до нього міх. Щоб отримати звучання конкретного
звуку, він закрив язички клапанами, які відкривалися над певними
голосами. Так Бушман отримав небувалу форму музичного інструменту –
еоліну. Вона мала 2 кришки і розкривалася, як віяло. Це вже була ручна
гармоніка, хоча й схожа більше на іграшку.

К. Доміан, який зацікавився винаходом Бушмана, почав активно

переробляти ручну гармоніку, надаючи їй іншого вигляду. Права
клавіатура мала 5 клавіш, кожна з яких видавала різні звуки на зжим та
розжим. Ліва клавіатура також мала 5 клавіш, які видавали різні акорди на
зжим та розжим. Так і з’явився зовсім новий інструмент, який назвали
акордеон (з акордовим акомпанементом). Інструмент швидко набирає
популярності в Австрії, в країнах Західної і Східної Європи.
6

Далі історія акордеону переноситься до Італії. Мандруючий монах

зупинився у сільського жителя Антоніо Сопрані та зіграв на своєму
акордеоні (зроблений за технікою. Його син, Пауло, був здивований цим
незвичним інструментом, та придбав його у священика. Інтуїція підказала
хлопцеві, що цим інструментом треба зайнятися, тому він відкрив у 1864 р.
майстерню з виробництва акордеонів, а згодом переїхав у місто, де
з’явилася фабрика, на якій не тільки виготовлялися, а й були модернізовані
акордеони. У 1897 р. він запатентував свій винахід – готові мажорні,
мінорні тризвуки та домінантсептакорди на клавіатурі лівої руки.

Паоло Сопрані та акордеон виробництва фабрики, названої на

його честь.
7

Популярність гармоніки в Західній Європі на тлі різноманітних

громадських, економічних, соціально-культурних зв'язків привела до
широкої міграції інструменту в інші країни, і, зокрема, в Росію, де він став
по-справжньому улюбленим та істинно народним інструментом. У різних
містах (Петербурзі, Тулі, Череповці, Вологді і т.д.) у другій половині ХIХ
століття виникають центри з виробництва інструментів, що мають свої
конструктивні особливості, своєрідний звукоряд, темброве забарвлення,
особливості акомпанементу. Тульська, В’ятська, Касимівська,
Саратовська, Лівенська і інші модифікації гармоніки по-своєму
відобразили творчі шукання народних музикантів і майстрів, характерні
для музики тієї чи іншої місцевості метроритмічні, мовні, жанрово-
стилістичні параметри.

Розвиток виконавства

Акордеон швидко використовується у сферах аматорського,

самодіяльного, професійного виконавства. Одним із розповсюджених
жанрів стала популярна естрадна музика. Широкої відомості в 30-ті, 40-ві
та післявоєнні роки набули імена таких виконавців, як Н. Мінх, І. Гладков,
А. Клейнарх, Ю. Шахнов, М. Макаров, Є. Виставкін, Н. Глубоков,
Е. Газаров, Б. Тіхонов, В. Тамман, М. Двилянський та ін., які брали участь
не тільки у сольних виступах, а й з різноманітними оркестрами.
8

М. Двилянський та Б. Тіхонов

Органна, фортепіанна, скрипкова музика у її популярних проявах,

сам стиль, композиційно-драматургічна логіка постійно були об’єктами
сильного тяжіння для акордеоністів. Деякі з них, як, наприклад, К. Бейсі,
Дж. Ширінг, Н. Кролл, Ю. Саульський, В. Людвіковський згодом стали
великими майстрами в області джазової музики. У свою чергу, акордеон
приваблював класичних інструменталістів. Чудово володів акордеоном,
наприклад, скрипач Яша Хейфец.

Ю. Саульський (1928-2003) Я. Хейфец (1901-1987)

9

Національні союзи були об'єднані з ініціативи першого голови

федерації акордеоністів Франції М. Франсі в міжнародну конфедерацію
акордеоністів. Під її егідою в різних країнах, починаючи з 1948 року,
проводиться щорічний конкурс «Кубок світу». Крім названого,
авторитетними міжнародними змаганнями є також конкурси в Клінгенталі
(Німеччина), Кастельфідардо (Італія). У місті Кастельфідардо, що є
центром італійської акордеонної промисловості, споруджений
семиметровий бронзовий пам'ятник акордеону (скульптор Ф. Кампанарі),
на якому увічнені імена видатних музикантів-акордеоністів.

Радянські акордеоністи почали брати участь у міжнародних

конкурсах, з 1958 постійно стаючи їхніми лауреатами, і тільки в 1975 р.
одним із переможців змагань у Клінгенталі (Німеччина) став відомий
акордеоніст Ю. Дранга.

Юрій Дранга зі своїм сином, також акордеоністом, Петром

10

До числа видатних джазових майстрів входять такі акордеоністи, як

А. Ван Дамм, М. Метьюс, Л. Сеш, Е. Феліс, Д. Емблоу.

Арт Ван Дамм (1920-2010)

Сегмент присутності клавішного акордеона в сфері вітчизняного

професійного академічного виконавства сьогодні не такий великий, як у
хроматичного. Репертуар музикантів цього напрямку полягає в основному
з популярних класичних творів, оригінальних творів, головним чином,
зарубіжних авторів.

Видатними композиторами, які використовували як клавішний, так і

хроматичний акордеон (баян) з готовою та готово-виборною системами, є
В. Золотарьов, В. Кусяков, В. Семенов, С. Губайдуліна, К. Волков, В.
Грідін, В. Зубицький та ін.

Широко відома в останні десятиліття ХХ століття творчість С.

Даниліна, В. Ковтуна, Ю. Пєшкова, Я. Табачника, Л. Шляконіте, дуетів Е.
Габніса і Г. Савкова, Г. Гусарової і О. Капітанової (під кер. А. Мірека),
квінтету під керівництвом Р. Свячкевічюса та ін.
11

В. Зубицький (1953) С. Губайдуліна (1931)

В. Ковтун (1942-2017) Ян Табачник (1945)

1980 року російський акордеоніст Микола Кравцов створив

аккордеон з «вдосконаленою» системою правої клавіатури, який назвали
акордеоном із системою Кравцова. Цей винахід повинен був перевершити
можливості гри на сучасних акордеоні та баяні, але серед більшості
професійних виконавців та викладачів майже не знайшлося поціновувачів
цієї системи, бо вона, насправді, якщо не складніша, то не легша, ніж
класична для опановування. Хоча й деякі музиканти зараз виконують
репертуар на акордеоні з системою Кравцова.
12

М. Кравцов та акордеон із системою Кравцова

Сучасна виконавська майстерність гри на акордеоні

Зараз акордеон набирає все більшої популярності. Завдяки появі

готово-виборної системи фантазія для композиції творів для акордеону
майже безмежна. З’явилася можливість виконувати серйозні поліфонічні
твори, естрадну музику зі складним акомпанементом, студенти коледжів та
консерваторій мають дуже великий вибір своєї творчої програми. Саме
тому зараз культові композитори пишуть твори для акордеону та сучасні
пісні з супроводом цього інструменту.
13

Ігор Крутий, видатний сучасний український композитор, також грає

на акордеоні. У його пісні, написаній спільно з Дмитром Хворостовським,
“Toi et moi” («Ти і я»), акомпанує оркестр із виконуючим соло акордеоном.

Дмитро Хворостовський (1962-2017) та Ігор Крутий (1954)

14

Нині існує багато композиторів, які пишуть музику для акордеона, та

виконавців з різних країн. Це Євген Дербенко, Роман Бажилін, Олег
Гамаюнов, Олександр Доренський, Петро Дранга, Патрік Вулф, Шерон
Шеннон, Корі Песатуро, Сантьяго Хіменес Жуніор.

К. Песатуро (США) Р. Бажилін (Росія)

П. Вулф (Великобританія) С. Хіменес Жуніор (США)

15

Мій улюблений сучасний композитор-акордеоніст – Ґорка Ермоса.

Народився у Вільярреалі-де-Урречуа (Іспанія) 1976 року. Перший
іспанський акордеоніст, який зіграв із симфонічним оркестром. Він автор
багатьох творів, написаних у жанрах експериментальної та естрадної,
сучасної та класичної музики. Акордеоністи зі всього світу, які виконували
його твори, завойовували нагороди на престижних міжнародних і
національних конкурсах. Також він пише концерти для акордеону з
оркестром, для дуету, тріо та ансамблю акордеонів, для різноманітних
музичних ансамблів, що складаються зі всіляких інструментів. Видав 3
СD-диски, переважно зі своїми творами, а також близько 20 колаборацій з
іншими виконавцями, написав 4 книжки про акордеон. Є професором
консерваторії Сантандеру.

Ґорка Ермоса
16

Висновок

Як висновок, можна констатувати, що, не дивлячись на недовгу

історію розвитку, відносно інших інструментів, акордеон – це
універсальний інструмент, який може виконувати музику абсолютно всіх
жанрів, багато композиторів обрали цей інструмент для написання творів
через це, і зараз він набирає більшої популярності.

Список використаної літератури

1. «Музыкальный инструмент: Аккордеон»

(сайт https://soundtimes.ru/narodnye-instrumenty/akkordeon)
2. «Из истории аккордеона»
(сайт http://cito-web.yspu.org/link1/metod/met66/node1.html)
3. «История исполнительства на баяне-аккордеоне»
(сайт https://nsportal.ru/shkola/dopolnitelnoe-
obrazovanie/library/2014/11/05/istoriya-ispolnitelstva-na-bayane-
akkordeone)