Визначення складу нуклеопротеїдів

Ход роботи:
1. Біуретова реакція. До 5-ти крапель гідролізату додати 10 крапель 10
% розчину NaOH і 1 краплю CuSO4. Фіолетове забарвлення свідчить по
наявність в гідролізаті пептидів.
2. Проба на пуринові основи. 10 крапель гідролізату нейтралізувати
однією краплею концентрованого розчину NH4OH і додати 5 крапель 1 %
розчину AgNO3. Через декілька хвилин утвориться пухкий осад сполук
пуринових основ із сріблом, забарвлений в бурий колір.
3. Якісна реакція на вуглеводний компонент. До 5–7 крапель
гідролізату додати 1–2 краплі α-нафтолу, перемішати і обережно нашарувати
0,5 мл концентрованої Н2SO4. На межі розділу рідин з’являється фіолетове
кільце, що свідчить про наявність вуглеводневого компоненту в
нуклеопротеїдах.
4. Молібденова проба на фосфорну кислоту. До 10-ти крапель
молібденового реактиву (розчин молібдату амонію в азотній кислоті) додати
5 крапель гідролізату і кип’ятити суміш на полум’ї горілки. В присутності
фосфорної кислоти рідина забарвлюється в лимонний колір. Після
охолодження в струмені води спостерігається поява жовтого кристалічного
осаду фосфомолібдату амонію, що утворився.

Нуклеїнові кислоти – біополімери, мономерами яких являються

нуклеотиди, з’єднані між собою фосфодиефірними зв’язками. Нуклеотиди
складаються із трьох компонентів: азотистої основи (аденіну, гуаніну,
цитозіну, урацилу або тиміну), моносахариди (D-рибози або 2-дезокси-D-
рибози) і фосфорної кислоти. В залежності від типу мономірних ланцюгів
(дезоксирибонуклеотиди або рибонуклеотиди), які входять до складу
нуклеїнових кислот, розрізняють дезоксирибонуклеїнові (ДНК) і
рибонуклеїнові (РНК) кислоти. Молекулі ДНК, як правило, складаються із
двох полінуклеотидних ланцюгів, тоді як молекули РНК, в основному, одно
ланцюгові.
Обидва типи нуклеїнових кислот (ДНК і РНК) присутні в усіх
клітинних організмах, і тільки віруси можуть містити один тип полімеру.
Функції нуклеїнових кислот полягають у зберіганні, передачі та
реалізації генетичної інформації.
У еукариотичних організмах ДНК локалізована, в основному, в ядрах
клітин, у прокаріот вона утворює нуклеоїд, в якому міститься вся
бактеріальна хромосома. Мітохондрії і хлоропласти мають свою власну
ДНК. Крім того, в цитоплазмі багатьох прокаріот та нижчих еукаріот
виявлено поза хромосомні ДНК – елазміди.
В клітинах як про-, так і еукаріот РНК бувають трьох основних
типів: інформаційна (матрична, мРНК), транспортна (тРНК) та
рибосомна (рРНК). мРНЕ є матрицею для синтезу білка. тРНК переносять
специфічні амінокислоти до місця білкового синтезу і, власне кажучи,
переводять послідовність нуклеотидів мРНК в послідовність
амінокислотних залишків поліпептиду. рРНК являються структурно
функціональною основою рибосом.
В клітині нуклеїнові кислоти, в основному, знаходяться в комплексі з
білками, тобто у вигляді нуклеопротеїдів. В залежності від типу
нуклеїнової кислоти розрізняють дезоксирибонуклеопротеїди – хроматин, і
рибонуклеопротеїди – рибосоми, інформосоми, РНК-місткі віруси.
Гідроліз нуклеопротеїдів дає можливість встановити їх хімічний
склад за допомогою якісних реакцій.

Висновок:
Загальний висновок аналізу реакцій показує, що гідроліз
нуклеопротеїдів дозволяє встановити наявність основних компонентів
нуклеїнових кислот: пентози, азотистих сполук та фосфорної кислоти.
Ці компоненти є ключовими складовими нуклеотидів, основних
мономерів нуклеїнових кислот.

Гідролізат показав позитивні результати на біуретову реакцію, що

свідчить про наявність пептидів. Проба на пуринові основи підтвердила
наявність пуринових основ, які є складовими частинами нуклеотидів.
Якісна реакція на вуглеводний компонент показала фіолетове кільце, що
свідчить про присутність вуглеводневого компоненту, що також є
складовою частиною нуклеотидів. Молібденова проба підтвердила
наявність фосфорної кислоти.

Отже, результати аналізу реакцій свідчать про наявність

ключових компонентів нуклеїнових кислот у гідролізаті нуклеопротеїдів.
У живих клітинах більша частина нуклеїнових кислот знаходиться у
вигляді нуклеопротеїдів, що підтверджує важливість проведеного аналізу
для розуміння хімічного складу та функцій нуклеїнових кислот у
біологічних системах.