Розділ 1.

Потоки подій

1. Вхідний потік
1.1. Означення потоку подій

Метою функціонування будь-якої обслуговуючої системи є задовільнення

вимог, які надійшли на обслуговування. Тому потік вимог є одним із
основних і найбільш важливих понять теорії масового обслуговування.
Наведемо кілька означень потоку.
Означення 1.1. Випадкова послідовність однорідних подій називається
потоком.
Означення 1.2. Потік, який складається з вимог на обслуговування,
називається потоком вимог.
Означення 1.3. Потік вимог, які надходять в обслуговуючу систему,
називається вхідним потоком.
Потоки подій розрізняють за своєю внутрішньою структурою.
Найпростішим потоком з точки зору його побудови є регулярний потік – потік,
у якому події надходять одна за одною через строго визначені проміжки часу.
Таких потоків у природі не існує, бо моменти появи подій завжди містять
елементи випадковості.
Процес надходження вимог на обслуговування є випадковим процесом.
Він (потік вимог) може бути описаний деякою функцією X (t ) , яка визначає
кількість вимог, які потребують обслуговування за проміжок часу ( 0, t ) .
Значення функції X (t ) є випадковою величиною для кожного значення t .
Дійсно, якщо вибрати проміжки часу одинакової довжини, то і в цьому
випадку немає впевненості, що в кожний із цих проміжків надійде одинакова
кількість вимог (заявок). На будь-який проміжок (0, t ) може не надійти
жодної вимоги, може надійти 1, 2, …, k вимог.
Особливістю випадкової величини, яку описує функція X (t ) , є те, що
вона для будь-якого t може приймати тільки цілочисельні невід’ємні
значення. Кількість вимог, які надходять на проміжку часу (0, t ) , залежить від
величини цього проміжка, тобто від значення t . Випадкова функція X (t )
набуває цілих невід’ємних значень при будь-яких значеннях t та із
зростанням t є неспадною. Дійсно, кількість вимог, які надходять на
обслуговування у систему, може бути тільки цілою, додатньою і з протягом
часу не може зменшуватись.
На рис.1.1. наведено графік реалізації випадкової величини X (t ) .
(Наприклад, графік надходжень замовлень у майстерню). На осі t –
відкладається час в годинах, а на осі X – кількість замовлень.

X
6
5
4
3
2
1
t
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Рис.1.1. Графік реалізації випадкової величини X (t ) .

1.2. Способи задання потоку вимог

Випадкова функція X (t ) буде визначена, якщо для будь-яких додатніх

проміжків часу t1, t2 ,..., tn можна вказати кількість вимог, які надійшли за
кожен із цих проміжків. Але, як було сказано раніше, кількість вимог, які
надійшли на кожному з цих проміжків, є випадковою величиною. Тому
потрібно вміти характеризувати випадкові величини. Повна характеристика
випадкової величини задається законом розподілу.
Нам же потрібно знати одночасно X (t ) за проміжки часу t1, t2 ,..., tn .
Тому потрібно дати характеристику групи випадкових величин
X (t1 ) , X (t 2 ) ,…, X (t n ) . Цією характеристикою є n - вимірний закон розподілу
групи випадкових величин.
X (t1 ) , X (t 2 ) , X (t3 ) , …, X (t n ) .
Але оскільки функція X (t ) може приймати тільки цілочисельні
значення, тому може бути задана більш просто. Іншими словами, для повного
визначення потоку вимог достатньо знайти, яка буде ймовірність того, що за
час (0, t1 ) надійде k1 вимог, за час (0, t2 ) надійде k2 вимог і тощо. Якщо
така ймовірність буде відома для будь-якої групи цілих невід‘ємних
k1, k2 ,..., kn і додатніх t1, t2 ,..., tn то потік вимог буде повністю описано. Тобто
повинна бути задана функція
F (t1 , t 2 ,..., t n ; k1 , k2 ,..., kn )  p{ X (t1 )  k1 , X (t 2 )  k2 ,..., X (t n )  kn } (1.1)
для будь-яких ti  0, i  1, n і цілих ki  0, i  1, n . Знаючи ці ймовірності, ми
завжди можемо відповісти на будь-яке запитання про потік вимог і визначити
будь-яку його характеристику.
Функція F (t1 , t 2 ,..., t n ; k1 , k2 ,..., kn ) буде відмінною від нуля, тобто
ймовірність буде ненульовою тільки у тому випадку коли при t1  t 2  ...  t n
величини ki (i  1, n ) задовільняють умові k1  k2  ...  kn . Це витікає з того,
що функція X (t ) є неспадною із зростанням t .
Потік подій можна задати й іншим способом, використовуючи
невідємність і монотонність функції X (t ) .
Нехай t0  0 – початковий момент, t1 , t 2 ,...t n - послідовність моментів
появи деяких подій потоку, k1, k2 ,..., kn - кількість подій, що з’явились у ці
моменти.
Позначимо
zi  ti  ti 1, i  1, n .
Будемо говорити, що потік вимог задано, якщо для кожного цілого n
задано розподіл випадкових векторів
{k1z1 , k2 z2 ,..., kn zn } . (1.2)
Задача відшукання функції F (t1 , t 2 ,..., t n ; k1 , k2 ,..., kn ) (1.1) або законів
розподілу випадкових векторів (1.2) у загальному випадку є складною. На
практиці часто зустрічаються потоки з такими властивостями, які дають змогу
знайти прості способи їх опису.

1.3. Властивості потоку

Потоки подій класифікуються в залежності від наявності чи відсутності у

них таких властивостей як стаціонарність, відсутність післядії і
ординарність.
Означення 1.4. Потік подій називають стаціонарним, якщо ймовірність
надходження (попадання) певної кількості подій на протязі певного проміжка
часу не залежить від початку відрахунку часу, а залежить від довжини
проміжка (тобто не залежить від зсуву).
Строго кажучи, потік є стаціонарним, якщо закон розподілу групи
величин
X (t1), X (t2 ),..., X (tn )
співпадає з законом розподілу
X (t1  a)  X (a), X (t2  a)  X (a), ... , X (tn  a)  X (a) , (1.3)
тобто розподіл випадкових величин залежить від t1 , t 2 ,..., t n і не залежить від
величини a  0 , де a - довільний відрізок часу (зсув).
Для стаціонарних потоків, зокрема, як частковий випадок, випливає, що
PX (t )  k  PX (t  a)  X (a)  k, (1.4)
де k  0,1,..., n і для довільних a  0 . Це означає, що ймовірність
надходження k подій на проміжок (0, t ) дорівнює ймовірності надходження
k подій на проміжок часу ( a, a  t ) для будь-яких додатніх a .
Наявність цієї властивості значно полегшує вивчення потоку вимог. Якщо
відомо характер потоку вимог, починаючи з моменту часу t0  0 , то для того,
щоб отримати характеристики потоку, починаючи з моменту часу t  a , немає
необхідності вивчати цей потік заново.
Властивістю стаціонарності володіє потік вимог, який утворюється
станками, що вимагають обслуговування робітником.
Потік викликів, який реально надходить на з’єднання від абонентів на
АТС, має яскраво виражений нестаціонарний характер. Кількість викликів за
одиницю часу (інтенсивність) суттєво залежить як від часу доби, дня тижня а
також від пори року. Однак всередині доби можна виокремити одно- і
двогодинні проміжки часу, протягом яких вхідний потік близький до
стаціонарного.
Післядія означає залежність ймовірністних характеристик потоку від
попередніх подій. У деяких реальних системах кількість вимог, які надійшли
після довільного моменту часу t , не залежить від того, яка їх кількість
надійшла в систему до цього моменту часу. Ця властивість незалежності
характеристик потоку від кількості подій, які надійшли раніше і моментів часу
їх надходження називається відсутністю післядії.
Означення 1.5. Потік подій називається потоком без післядії
(властивість відсутності післядії), якщо закон розподілу системи випадкових
величин
X (ti  a)  X (a) , i  0,1,2,..., n
при ti  0 і довільному a  0 не залежить від значень величини X (t ) при
t  a.
У потоків з відсутністю післядії умовна ймовірність надходження k
подій на проміжку часу a , a  t , припустивши що кількість цих подій до
моменту часу a будь-яка, співпадає з безумовною ймовірністю, цієї події.
Відсутність післядії означає взаємну незалежність появи тої чи іншої
кількості вимог на обслуговування на відрізках часу що не перетинаються.
 Потік викликів, які надходять від достатньо великої кількості джерел,
близький за своїми властивостями до потоку без післядії. Потік же від малої
групи, навпаки, володіє помітною післядією, оскільки кількість вільних
джерел залежить від попередніх подій. Наприклад, потік викликів на
обслуговування невеликої кількості станків – є потоком з післядією, а потік
викликів на АТС є потоком без післядії, бо черговий виклик надходить
незалежно від того, скільки викликів було до цього. В деяких випадках потік
викликів на АТС губить властивість відсутності післядії: дзвінок, який містить
дуже важливу інформацію чи наказ може викликати велику кількість дзвінків.
Позначимо PX t   k  Pk t  , де k  0,1,2,, тобто Pk t  є ймовірність
того, що за проміжок часу 0, t  при t  0 надійде k вимог.
Виявляється, що стаціонарний потік без післядії можна повністю
охарактеризувати системою функцій Pk t  , де k  0,1,2,3, . Для доведення
потрібно показати, що
PX t1   k1; X t 2   k2 ;; X t n   kn , (1.5)
можна виразити через Pk t  , k  0,1,2,, n.
Нехай за проміжок часу t1, t2 ,, tn надійшлоло відповідно k1, k2 ,, kn
вимог :
t1 – k1
t 2 – k2
 
t n – kn .
Це є рівносильно тому, що за час t 2  t1 надійшлоло k2  k1 вимог, за
час t3  t2 - надійшло k3  k2 вимог і т. д. Тому ймовірність того, що
X ti   ki i  1,2,  , n  рівна ймовірності того, що X ti   X ti 1   ki  ki 1,
де i  1,2, .Ми прийняли, що X t0   k0 . Звідси слідує
P  PX t1   k1; X t2   k2 ;; X tn   kn  
 P{ X t1   X t0   k1  k0 , X t2   X t0   k2  k1 ,, .(1.6)
X tn   X tn 1   kn  kn 1 }

Проміжки часу t0 , t1  , t1 , t 2 ,, t n1 , t n  не пересікаються, тому події

надходження k1  k0 , k2  k1 ,, kn  kn1 вимог на цих проміжках часу є
незалежними.
Застосувавши теорему добутку ймовірностей, отримаємо
n
P   P{ X (ti )  X (ti 1 )  ki  ki 1} . (1.7)
i 1
Із умови стаціонарності потоку (1.4)
 P{ X (ti )  X (ti 1 )  ki  ki 1}  P{ X (ti  ti 1 )  ki  ki 1} .
Звідси слідує
n
P   P{ X (ti  ti 1 )  ki  ki 1}. (1.8)
i 1
А вираз P{ X (ti  ti 1)  ki  ki 1} є ймовірність того, що за час ti  ti 1
надійде точно si  ki  ki 1 вимог, і він рівний за означенням PSi (ti  ti 1 ).
Тому
n
P   PSi (ti  ti 1 ), (1.9)
i 1
де si  ki  ki 1 .
Таким чином, вказана вище властивість має місце і для того, щоб описати
стаціонарний потік без післядії. Для цього досить отримати систему функцій
Pk (t ) , де k  0,1,2, і t  0. Ця властивість значно спрощує вивчення таких
потоків і полегшує їх описання.
У багатьох системах обслуговування характер потоку вимог такий, що в
будь-який момент часу може надійти лише одна вимога. Такі потоки
називаються ординарними. Ця властивість говорить про те, що в таких
потоках неможливе або майже неможливе одночасне надходження кількох або
більше вимог.
Означення.1.6. Потік вимог називається ординарним, якщо
P{ X (t  t )  X (t )  2}
lim  0. (1.10)
t 0 t
Інша форма запису цієї властивості:
P1(t )  o(t ). (1.11)
Це означає, що ймовірність появи більше однієї вимоги за короткий
проміжок часу t є безмежно мала величина більш високого порядку ніж t .
В деяких реальних потоках ця властивість є очевидною, або
справедливою з достатньо добрим наближенням до дійсності. На практиці
зустрічається немало потоків, для яких не виконується властивість
ординарності. Наприклад потік викликів на АТС.