ТЕМА 8

СПЕЦІАЛЬНІ МАТЕМАТИЧНІ МОДЕЛІ

ТЕПЛОПЕРЕНЕСЕННЯ

§8.1. Гіперболічне рівняння теплоперенесення

§8.2. Двофазна задача Стефана

§8.3. Однофазна задача Стефана

1
§8.1. Гіперболічне рівняння теплоперенесення
Закон Фур’є
q T    T (8.1)

отриманий на основі припущення нескінченної швидкості

розповсюдження тепла в середовищі.
Але для високоінтенсивних нестаціонарних теплових процесів
потрібно враховувати обмеженість швидкості розповсюдження
тепла - інерцію тепла. В результаті закон Фур’є набуває
модифікованого вигляду за рахунок наявності інерційного члена

q T
q T    T   (8.2)
t

 – час релаксації теплових напружень

2
З рівняння нерозривності (закон збереження енергії - тема 7, слайд 7)
з урахуванням наявності джерел (стоків) тепла

T  X , t 
c    q T ( X , t )  f  X , t  (8.3)
t

підставляємо (8.2)
q T
q T    T  
t

T  X , t  q T
c     T ( X , t )      f X, t  (8.4)
t t

3
 Продиференціюємо рівняння (8.3) по t

 2T  X , t   f  X , t 
c   
  q T (X , t ) 
t 2
t t

q T  2 T  X , t  f  X , t  (8.5)
  c  
t t 2
t

Підставляючи (8.5) в (8.4), отримуємо

T  X , t   2T  X , t  f  X , t 
c     T ( X , t )   c    f X, t 
t t 2
t

4
  T  X , t   2T  X , t   f  X , t 

c  
  
    T ( X , t )    f X, t 
 t t t
2


(8.6)
Рівняння (8.6) є рівнянням гіперболічного типу.

Які фізичні процеси описуються рівняннями гіперболічного типу?

Що це означає для теплових процесів?

Наявність інерційних членів встановлена і в законі Дарсі і в

законі Фіка.
5
 §8.2. Двофазна задача Стефана
Розглянемо фазові перетворення: “тверде тіло” – “рідина”. Прикладом
таких задач є процеси плавлення та затвердіння в металургії,
розчинення сольових пластів, утворення та плавлення льоду і ін.

https://encrypted-
tbn1.gstatic.com/images?
q=tbn:ANd9GcTX5My0V_0oc3IsCSn
e5sOF_8uisG0LKKD4uWuf8oF6uGK
_6Qnh

http://4.bp.blogspot.com/-
Cgx3rLedBJ4/U05MJ-
MvsDI/AAAAAAAAGZ0/z3Of_HlZA
O4/s320/%D0%B7%D0%B0%D0%
B3%D1%80%D1%83%D0%B6%D0
%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE
%D0%B5+(20).jpg
6
http://yrok.net/img/lesson/lesso
n_katalog/fiz/8/62-1.jpg

7
Будемо вважати, що фазовий перехід відбувається при заданій
сталій температурі фазового переходу T * . Фазовий перехід
відбувається на межі розділу фаз S , причому
S  S (X , t )
X  (x 1 , x 2 , x 3 )

Дана межа розділяє досліджувану область  на дві підобласті.


Область  (t ) зайнята рідкою фазою, де температура
перевищує температуру фазового переходу
  (t )  {( x1 , x2 , x3 )   : T ( x1 , x2 , x3 , t )  T *}


Відповідно область  (t ) зайнята твердою фазою

  (t )  {( x1 , x2 , x3 )   : T ( x1 , x2 , x3 , t )  T *}
8
 
 (t )

S (X , t )


 (t )

Рис. 8.1. Система “тверда фаза” – “рідка фаза”

9
 В твердій фазі маємо наступне рівняння теплоперенесення:

  T (X , t )
c     (  T  ( X , t ))  f  ( X , t ), (8.7)
t
X  (x 1 , x 2 , x 3 )    .

Враховуючи конвективне перенесення (за рахунок руху

рідини) в рідкій фазі поширення тепла описується наступним
рівняням:

  T (X , t )
c     (  T  ( X , t ))  c    u  T  ( X , t ) 
t (8.8)
 f  ( X , t ), X  (x , x , x )    ,

u – вектор швидкості руху рідкої фази

10
 На межі контакту S ( X, t ) двох середовищ для температури
потрібно задавати додаткові умови, які називаються
умовами спряження

Позначимо
[v ]  v   v  , X S

– стрибок деякої функції на межі S

Тоді перша умова спряження виражає припущення про

неперервність температури на межі контакту

[T ( X, t )]  0, X  S , t  0. (8.9)

11
Фазовий перехід супроводжується виділенням (поглинанням) певної
кількості тепла. Тому тепловий потік на межі фазового переходу
розривний, що виражається в другій умові спряження
 T ( X, t ) 
λ n    LV n ( X, t ), X  S , t  0, (8.10)

L – ентальпія фазового переходу

Vn ( X, t ) – швидкість руху межі фазового переходу по нормалі до

межі фазового переходу

Межа фазового переходу S визначається на кожний момент часу як

S  S ( X, t )  {X  , T ( X, t )  T *}
тобто на межі фазового переходу повинна виконуватись умова
першого роду
T ( X, t )  T , X  S , t  0.
*
(8.11)
Умови (8.9)–(8.11) називаються умовами Стефана, а відповідна
задача для рівнянь (8.7), (8.8) – двохфазною задачею Стефана.
12
§8.3. Однофазна задача Стефана
Якщо теплове поле в одній із фаз відоме, то говорять про однофазну
задачу Стефана. В цьому випадку невідома границя фазового
переходу S є не внутрішньою, а зовнішньою (до однофазної задачі
можуть приводити і задачі розчинення солей, де замість температури
розглядається концентрація c( X, t ) сольового розчину).
Наприклад, будемо рахувати, що область  зайнята твердою
фазою при температурі T *

Тоді для знаходження температури в рідкій фазі використовується

рівняння (8.8) в змінній області   (t ) з наступними умовами на
межі S
T  ( X, t )  T * , X  S , t  0, (8.12)

T 

λ   LV n ( X, t ), X  S , t  0. (8.13)
n
13
 Дякую за увагу!

Прошу Ваших запитань….

14