Презентація на тему:

«Гігієна шкіри»

Київський Медичний Університет

Кафедра інфекційних хвороб, фізіатрії, пульмонології.

Курс дерматології, венерології

Виконала: інтерн Сілецька Олександра

 Вступ
Шкіра – це зовнішній покрив
людського тіла, що має складну
будову. Її загальна площа – 1,5-2
м2, вага – у середньому 4 кг, що
становить 4-9 % від загальної
маси тіла. Товщина шкіри різна
на різних ділянках і коливається
в межах 0,5-4 мм. 
 Жирна шкіра
Гліцерин, що міститься в секреті сальних
залоз, відіграє важливу роль у підтримці
нормальної вологості шкіри за рахунок
забезпечення бар'єрної функції. Крім того,
секрет сальних залоз утворює ліпідний шар
на поверхні епідермісу, який запобігає
надлишковій ТЕПЗ. Гіперсекреція сальних
залоз призводить до надмірної сальності
шкірних покривів, при цьому найчастіше
з'являється вугровий висип. Відомості про
метобалізм ліпідів, фізіології та молекулярної
біохімії сальних залоз постійно
обновляються, і незабаром завдяки новим
відкриттям дерматологи напевно зможуть
пояснити всі аспекти секретної функції
сальних залоз та жирної шкіри.
 Пацієнти, особливо підлітки, часто скаржаться на проблеми,
пов'язані із жирною шкірою. Якщо у пацієнта жирність шкіри
виражена помірно або сильно, то найчастішими скаргами є
необхідність мити обличчя кілька разів на день (при цьому через
кілька годин після цього шкіра знову стає сальною), поява
смугастості шкіри обличчя і ще більша вираженість жирності
шкіри при нанесенні будь-якого сонцезахисного. крему.
Дані особливості жирної шкіри викликають занепокоєння як у
жінок, так і у чоловіків і доставляють їм певні незручності, при
цьому проблема вимагає косметичного лікування, оскільки вона
призводить до зниження самооцінки пацієнта та негативно
впливає на його взаємини з оточуючими. З клінічної точки зору,
шкіра стає жирною за рахунок надлишкової секреції ліпідів, що
призводить до засоленості та блиску шкірних покривів, особливо
в області Т-зони (чоло, ніс, підборіддя). Згодом сальні залози
збільшуються в об'ємі, що призводить до розвитку патологічного
стану, відомого як гіперплазія сальних залоз, що характеризується
утворенням папул розміром 0,5-1.5 мм, що локалізуються у Т-зоні.
Крім того, багато пацієнтів з жирною шкірою пред'являють скарги
на розширення сальних залоз.
 Сухий тип шкіри (так само для опису даного

Суха шкіра стану використовується назва "ксероз") може

бути обумовлений як генетичними факторами,
так і фактором довкілля.
 Сухість шкіри може бути як ледь помітною, так і
сильно вираженою, причому в останньому
випадку з'являються тріщини шкіри, свербіж і
збільшується ризик приєднання інфекції. Помірна
сухість шкіри відзначається у багатьох пацієнтів
і, зокрема, є частою скаргою відвідувачів
косметичних салонів. Щорічні витрати на
косметичні засоби, що зволожують шкірні
покриви, становлять мільярди доларів. У силу
вищесказаного, косметологи-дерматологи та
вчені, які займаються проблемами косметології,
повинні знати етіологію сухості шкіри та
механізм дії існуючих методів значення.
Величезна кількість косметичних засобів для
догляду за сухою шкірою може утруднити вибір
препарату, необхідного для конкретної людини.
 Атопічний дерматит
(АтД)
Атопічний дерматит (АтД) це хронічне запальне
захворювання шкіри, яке має періоди ремісії та
рецидивів. АтД вважається найпоширенішим
запальним захворюванням шкіри у розвинених країнах
світу. Його поширеність складає від 25% дітей та 7%
дорослих у Сполучених штатах Америки. Це
захворювання зазвичай маніфестує у невомлят та
ранньому дитинстві, при цьому у 85% пацієтів, які
страждають на бронхіальну астму, АтД розвивається у
віці до 5 років. Більшість дитячих проявів зникають до
дорослого віку; та близько 30% страждають на прояви
АтД і у дорослому житті. Лікарі повинні пам`ятати, що
близько половини дорослих, які мають АтД, вперше
дізналися про цей діагноз у дорослому життя. 
 Клінічна картина
Характерними проявами АтД є свербіж та
екзематозні ураження шкіри, які мають
хронічний або рецидивуючий перебіг.
Свербіж може посилюватися ввечері та
викликати порушення сну (наприклад,
проблеми з засинанням або поганий сон).
АтД зазвичай проявляється
генералізованою сухістю шкіри та антиген
специфічною реактивністю IgE (80%
пацієнтів). У пацієнтів з АтД відмічається
підвищена сприйнятливість до шкірних
інфекцій. 
Діагностика
Ознаки АтД:

свербіж;

екзематозні ураження шкіри (гострі, підгострі,

хронічні);
рецидиви хвороби в анамнезі або її хронічний
перебіг;
типова морфологія та вікові особливості;

ураження обличчя, шиї та розгинальних

ділянок у немовлят та дітей;
ураження згинальних поверхонь у будь-якій
віковій групі;
не ураження пахової та аксилярних ділянок.
Після установлення діагнозу АтД треба визначити
важкість перебігу захворювання, що допоможе
підготувати план лікування. Клінічно існує багато
факторів, які важливі для встановлення ступеню
важкості. До них відносяться відсоток ураженої
поверхні, інтенсивність свербіжу, порушення сну та
запалення.

Гайдлайни ААД не рекомендують використовувати

шкали тяжкості перебігу захворювання в рутинній
клінічній практиці. Більшість таких шкал були
розроблені для верифікації та оцінки даних у межах
клінічних випробувань, та вони некорисні для
лікаря, який приймає рішення щодо лікування
одного окремого пацієнта. Натомість варто оцінити
ступень свербіжу, якість сну, вплив захворювання на
повсякденну діяльність та стійкість хвороби до
лікування.
 Доступні шкали оцінки включають:
1) Оцінка площі та тяжкості екземи (EASI) – це об`єктивна оцінка, яка ґрунтується лише на
візуальному огляді видимих уражень. EASI підраховує відсоток ураженої шкіри тіла, а потім додає
до цього числа ступінь тяжкості 4 різних  симптомів. Але важливо пам`ятати, що ця шкала не
враховує вираженість свербіжу, що є характерним та важливимом АтД.
2) Пацієнто-оріентирована оцінка екземи (POEM), яка базується на суб`активних відчуттях самого
пацієнта або його батьків. Ця шкала включає в себе 7 питань про симптоми захворювання, які
включають в себе свербіж та порушення сну.
3) Індекс оцінки АтД (SCORAD) базується на виразності відчуттів, про які повідомляє сам хворий.
До них відносяться свербіж та порушення сну, а також 6 клінічних ознак (еритема, набряк/папули,
виділення/поява кірочок, екскоріація, ліхеніфікація та сухість), їх тяжкість та поширення. Індекс
SCORAD ≥50 вважається важким перебігом АтД, оцінка 25–50 вважається помірним АтД, а бал ≤
25 — легким.
4) Шкала Investigator Global Assessment (IGA) – це проста шкала від 0 до 4, яка описує загальний
вигляд уражень пацієнта з АтД, і часто використовується для оцінки кінцевих результатів з
клінічних дослідженнях. Вона відрізняється простотою використання.
 Немедикаментозне
лікування
Купання та пом`якшувальні засоби 
Часте купання та використовування емолентів – це важлива
частина догляду за шкірою з АтД, адже ці заходи
допомагають полегшити хронічну сухість шкіри, яка
характерна для пацієнтів з АтД, а також швидке усунення
бактерій та подразників. Слід уникати лужного мила,
рекомендується використовувати миючі засоби без мила з
нейтральним або низьким рН, які є гіпоалергенними та не
містять ароматизаторів. Пом`якшувальні засоби слід
використовувати одразу після купання, щоб уникнути
загострення сухості шкіри, яке може виникнути через
випаровування води. Антимікробні ванни можна
використовувати як активну профілактику вторинної
бактеріальної інфекції.
 Зовнішня терапія
Зовнішня терапія показана пацієнтам, які дотримуються правил догляду за шкірою,
але ці заходи не приносять бажаного результату. Основними рекомендованими
групами препаратів є топічні кортикостероїди, інгібітори кальциневрину та
місцевий кризаборол. Застосовування місцевих антигістамінних препаратів
недоцільно через високий ризик появи контактного дерматиту.
 Іхтіоз
Іхтіоз – це група дерматозів, які
характеризуються порушенням
зроговіння, клінічно
проявляються потовщенням
рогового шару епідермісу,
сухістю шкіри, вираженим
лущенням. У ряді випадків
супроводжуються запальною
реакцією і утворенням пухирів.
Іхтіоз може бути вродженим і
набутим.
Причини Іхтіозу
 Головною причиною виникнення іхтіозу є мутація в
генах, що супроводжується порушенням обміну речовин
(жирів і білків) в організмі. Іхтіоз може бути і набутою
патологією. 
У цьому випадку причини виникнення можуть бути
наслідок таких несприятливих факторів, як: 
a. патології щитовидної залози; 
b. порушення роботи статевих залоз; 
c. нестача вітамінів; 
d. патології надниркових залоз, гормональні
порушення;
e.  патології в серцево-судинній системі. 
Різні форми іхтіозу проявляються по різному, але
постійними симптомами захворювання є сухість шкіри,
лущення, формування лусочок і ділянок потовщення.
Лікування: Зволоження рогового шару епідермісу. М'якість рогового шару епідермісу залежить
від вмісту в ньому води. Для зволоження шкіри приймають ванни, після чого змащують шкіру
вазеліном. Затриманню води в роговому шарі сприяють також креми з сечовиною.
Застосуванням кератолітичних засобів.
 Ефективні препарати, що містять пропіленгліколь, гліцерин і молочну кислоту; їх
застосовують без оклюзійних пов'язок. Добре допомагає препарат, що містить саліцилову
кислоту (6%), пропіленгліколь (60%) і етанол (20%), який використовують з оклюзійною
пов'язкою. Молочна і гліколева кислоти зменшують лущення. Ефективні препарати, що містять
сечовину (2-20%), деякі з них містять і молочну кислоту.
Ретіноїди: ізотретіноїн, ацитретин ВЕТ-ретінат приймають всередину; вони ефективні при всіх
формах іхтіозу. Ретиноїди — це вітамін А і його аналоги, які широко застосовуються для
лікування великої групи шкірних захворювань. У важких випадках ретиноїди приймають
тривало, час від часу роблячи перерви. За хворим постійно спостерігають, щоб вчасно виявити
токсичну дію препарату. Прийом сольових та крохмальних ванн і ванн з розчином перманганату
калію. Водолікування сприяє пом'якшенню, злущування, загоєнню і харчуванню шкіри
  Себорейний дерматит 
Себорейний дерматит - це хронічне рецидивуюче захворювання шкіри, яке зазвичай уражує
ділянки тіла з найбільшою кількістю сальних залоз (голова, обличчя, тулуб). На додаток до шкірного
сала, цей дерматит пов’язаний з Malassezia! Його тяжкість коливається від легкої лупи до
ексфоліативної еритродермії.

Ознаки та симптоми 
Дані анамнезу про себорейний дерматит можуть включати наступне: 
Переривчасті, активні фази, що проявляються печінням, лущення та свербіжем, що
чергуються з неактивним періодом; активність підвищується взимку і ранньою
весною, з ремісіями, які зазвичай відбуваються влітку.
 • В активних фазах може приєднатися потенційна вторинна інфекція,кандидозна
інфекція та
Генералізована себорейна еритродермія (рідко)
Зовнішній вигляд шкіри голови від м’якого до
плямистого лущення до розповсюджених, товстих,
прилиплих кірок; бляшки зустрічаються рідко; ураження
можуть поширюватися з шкіра голови на лобі, задній
частині шиї та завушної ділянки
Рекомендується раннє лікування спалахів. Поведінка
модифікаційні методики зменшення екскоріацій
особливо корисно при ураженні шкіри голови.
Фармакологічні засоби, які можна використовувати,
включають наступне: 
• Місцеві кортикостероїди (не рекомендовані, за
винятком короткочасне використання та ризик
тахіфілаксії, коли використовується як монотерапія)
 • При ураженні шкіри кетоконазол, нафтифін або
креми та гелі циклопіроксу альтернативно, інгібітори
кальциневрину (тобто пімекролімус, такролімус), сірка
або сульфаніламід комбінації або пропіленгліколь
• Для гострих спалахів кортикостероїди класу IV
Лікування лупи може включати наступне: 
• Частіше миття голови або тривале намилювання 
• Припинення використання спрею для волосся або помади для волосся
• Використання шампунів, що містять саліцилову кислоту, дьоготь, селен, сірка або цинк : сульфід
селену (2,5%), шампуні кетоконазол, циклопірокс може допомогти зменшити кількість дріжджів
Malassezia шкіри голови є резервуаром альтернатива шампуню з цинком - кондиціонер-ополіскувач з
цинком, 0,01% флуоцинолон і ацетонід для місцевого застосування. Нанесення на ніч дьогтю, олія
для ванн Derma-Smoothe F/S є особливою допомагою при поширених бляшках
 Розацеа 
Розацеа є поширеним захворюванням,
яке характеризується симптоми
почервоніння обличчя та спектр клінічні
ознаки, включаючи еритему,
телеангіоектазії, огрубіння шкіри,
запальний процес папуло-пустульозний
висип, що нагадує акне.
Розацеаподібний синдром (включаючи
періоральний дерматит) може виникнути
внаслідок невибіркового використання
сильнодіючі кортикостероїди на обличчі.
Надлишок вітру і вплив
ультрафіолетового світла може
прискоритися захворювання
Діагноз розацеа може розглядатися в
наявність одного з наступних
діагнозів шкірні ознаки: 

• Характеристика фіксованої
центрально-лицевої еритеми
картина, яка може періодично
посилюватися

• Фіматозні зміни: папульозні

фолікули, шкіра потовщення або
фіброз, залозиста гіперплазія та
цибулинний вигляд носа (ринофіма
найпоширеніша форма)
Класифікація:
o  Еритематотелангіектатичний тип 
o Папулопустульозний 
o Фіматозний 
o Очні

Вважається діагностичним: 
• Папули і пустули
•Припливи: часті та зазвичай тривалі 
•Телеангіоектазії: переважно
центрофаціальні фенотипи I-IV, рідко
зустрічаються у темних фенотипів 
• Очні прояви
Можуть спостерігатися такі вторинні ознаки та симптоми з'являються з одним
або кількома діагностичними або основними фенотипи: 
• Печіння та поколювання
• Набряк обличчя 
• Сухість: центральна шкіра обличчя може бути грубою і лускатою
Очна розацеа 
Основні ознаки розацеа очей: 
• Телеангіоектазії краю повік
• Лопатоподібні інфільтрати в рогівці
• Склерит і склерокератит. Вторинними ознаками очного розацеа є: «Медова
скоринка»
• Нерівність краю повік
Перед початком терапії провокуючі фактори що загострити розацеа пацієнта
слід ідентифікувати та уникати, якщо можливо. Поширений тригерні фактори
включають наступне 
 • Високі або низькі температури
 • Вітер 
• Гарячі напої 
• Кофеїн
 • Виконуйте вправи 
• Гостра їжа 
• Алкоголь
 • Емоції 
Продукти місцевого застосування, які подразнюють шкіру та зменшити бар'єр 
• Ліки, що викликають почервоніння Крім того, щоденне застосування широкого
спектру дії сонцезахисний крем рекомендується всім пацієнтам з розацеа
Щоденне використання сонцезахисного крему
широкого спектру дії рекомендується всім
пацієнтам з розацеа. А сонцезахисний крем,
який захищає як від УФ-А, так і від УФ-В.
Фізичні блокатори, такі як діоксид титану і
оксид цинку добре переносяться. Крім того,
сонцезахисний крем повинен містити захисні
засоби силікони, такі як диметикон або
циклометикон. Зелені сонцезахисні засоби
можуть забезпечити захисне покриття.
Пацієнту рекомендується уникати в’яжучих
засобів, тоніки, ментол, камфора, водостійка
косметика для видалення яких потрібні
розчинники, або продукти, що містять
лаурилсульфат натрію.
 АКНЕ
Акне (вугрова хвороба або вульгарні вугрі) – розповсюджене ураження сально-
волосяного фолікула обструктивного та/або запального походження внаслідок
різноманітних екзо- і ендогенних факторів.

Акне починаються в ранньому пубертатному віці, у дівчаток дещо раніше (10-13

років), ніж у хлопчиків (14-15 років). У віковій категорії від 12 до 24 років у 85%
осіб розвивається вугрова хвороба. У віковій категорії старші 25 років захворювання
зустрічається у 11% осіб. Після 44 років захворювання може тривати у 12% жінок та
3% чоловіків.
Згідно статистичних даних майже у 20% осіб розвиваються важкі форми (конглобатні і
абсцедуючі) акне, а в кожного четвертого з них – спотворюючі рубці, які разом з
гіперпігментацією (явища постакне) представляють серйозну медико-психологічну
проблему через соціальну дезадаптацію  хворих. У той же час лише 20% осіб з акне
звертаються до лікаря за професійною медичною допомогою.
Акне фото
 Гормональні порушення (цукровий діабет, дисфункція
щитоподібної залози, дисбаланс гормонів репродукції).
Вчені з’ясували, що більше 20% жінок, що активно
займаються кар’єрою, стикаються з проблемою
підвищеної концентрації в крові чоловічих статевих
гормонів, під впливом яких сальні залози починають
виділяти більше шкірного жиру.
Основні причини Супутня соматична патологія (хвороби органів
травлення, в т. ч. хелікобактерасоційований гастрит,
акне закреп, дискінезія жовчовивідних шляхів; паразитарні
інвазії; захворювання органів малого тазу; метаболічний
синдром);
Психоемоційне перенапруження (стрес). У стані стресу
наднирники починають виробляти гормон кортизол, що
впливає на роботу сальної залози і веде до розвитку акне.
А оскільки прищі стають причиною додаткового стресу,
то хворий потрапляє у замкнуте коло, яке деколи
непросто розірвати.
Неправильне харчування. Через шалений ритм життя не вдається дотримуватись режиму
харчування, а приходиться в основному обходитися перекусами. Булочки, чіпси, піца і шоколадки в
необмеженій кількості – не дивно, що підліткові прищі навіть в зрілому віці не дають спокою. Крім
того, шкіра може реагувати висипаннями на велику кількість прянощів, гострих спецій, алкоголю та
кави. Ці продукти сприяють подразненню сальних залоз, а значить, створюють додаткові проблеми
по догляду за жирною шкірою.
Неправильний догляд за шкірою. Коли забуваєш зняти макіяж і слідувати простим правилам
поетапного очищення, або в надії швидко позбутися від проблеми робиш це так завзято, що
пересушуєш шкіру, порушуючи гідроліпідний баланс різними спиртовмісними засобами – такий
підхід робить шкіру беззахисною перед бактеріями і сприяє розвитку акне.
Застосування ряду фармакологічних препаратів (тривале користування кортикостероїдними
або фторованими мазями). Також шкідливо використання подразнюючих засобів (евкаліпт, лимон
та інші). Після їх нанесення пори звужуються, з’являється приємне відчуття холодку, що і викликає
обманне відчуття користі. Однак всі ці засоби провокують подразнення і руйнують захисний бар’єр,
внаслідок чого починає активніше вироблятися шкірне сало і з’являтися ще більше акне.
Неякісна косметика. Провокує акне косметика, що містить ланолін та його похідні, сквален, D і С
червоні пігменти (використовуються для додання червоного відтінку і є надзвичайно
комедогенними), мінеральні та рослинні олії. 
Механізм розвитку та клінічні прояви
акне
«Похід» до косметолога
Робити це слід тільки за рекомендацією
Як лікувати Акне?
лікаря дерматолога. Помилково вважати,
що боротьбу з вуграми завжди слід
починати із пілінгу або чистки. Коли
шкіра з вираженим запаленням та
подразнена, пілінг просто
протипоказаний, тому що він може
викликати поширення інфекції і
посилення запального процесу. У цій
ситуації спочатку слід провести курс
терапії, який заспокоїть і дезинфікує
шкіру, дасть можливість нормалізувати
функцію сальних залоз.
Макіяж при акне
Що стосується макіяжу, вибираючи
косметику також слід віддати перевагу
лікувальним засобам. Зараз навіть
тональний крем може стати засобом
профілактики та лікування, але тільки
коли мова йде про легкий ступінь акне.
Глибокі шрами і плями, на жаль,
замаскувати не вдасться. Але вирівняти
тон і приховати почервоніння
допоможуть легкі тональні емульсії.
Важливий аспект: косметика не
повинна закупорювати пори. Стосовно
вибору засобу краще порадитись з
лікарем дерматологом.
 Догляд за волоссям
Хоча це частина наших звичаїв, щоб
захистити нашу шкіру перед тим, як
вирушити на веселий, наповнений
сонцем літній день (і щодня), рідко ми
приділяємо своєму волоссю таку ж увагу.
Від хлорованих басейнів до шкідливих
ультрафіолетових (УФ) променів сонця
наше волосся відчуває підвищений стрес
у найтепліші місяці року. Щоб уникнути
пошкодження та захистити наше волосся,
важливо розуміти ризики та вживати
попереджувальних заходів. Щоб зберегти
ваше волосся здоровим, шовковистим.
 Як захистити своє волосся
Хоча вам не вдасться прикрити все своє волосся щоразу, коли ви виходите на вулицю, ви можете надати йому сили та зберегти
здоров’я свого волосся, дотримуючись кількох запобіжних заходів.
Використовуйте засоби захисту від сонця. Перебуваючи на сонці, треба носити капелюх з широкими полями, щоб прикрити
волосся. Наскільки це можливо, намагайтеся уникати години пік перебування на сонці, як правило, з 10 ранку до 14 години дня.
Існує також багато засобів для догляду за волоссям, включаючи незмивні кондиціонери, спреї, пудри тощо, які містять SPF.
Пошук тіні також захищає вас від сонця.
Призначте час для поїздки в салон. Якщо ви регулярно професійно фарбуєте волосся в русяве або меліроване, ви піддаєте свої
пасма процесу освітлення, щоб отримати бажаний світлий відтінок. Також уникайте фарбування, перш ніж вирушати у відпустку
на сонці та біля басейну, щоб максимально використати колір волосся та захистити пасма від сонячних променів. «Коли ви
фарбуєте волосся в блонд, ви робите його більш сприйнятливим до УФ-променів і хлору». Однак, якщо ви станете темнішим, ви
не збільшите ризик.
Література
1. https://www.medscape.com
2. https://www.aad.org/public/everyday-care/hair-scalp-care/hair
3. «Косметична дерматологія» - Л. Бауманн
Дякую за увагу!