2022

рік

Комп
псих етенції т
олог а
а-ігр компет
Ігро отер ентн
в а те апевт ості
страх рапія а.
ами. з ди
тячи
ми
 с о б ис т о с т і
о
Вимоги до певта.
ров ого те р а
іг

2
 в е ц ь — це
р о в ий ф а хі
Іг д о р о с л и йв
ун ік а л ь ни й
і д и т ин и .
житт
Звертаючись до особистості дитини, він не
втручається, не вчить, а натомість реагує таким
чином, щоб вивільнити природне прагнення дитини
до управління власною діяльністю.

Основні функції психолога, що веде ігрові

заняття:
• 1. Створення атмосфери прийняття дитини.
• 2. Емоційне співпереживання дитині.
• 3. Відбиття й вербалізація її почуттів і
переживань у максимально точній та
зрозумілій дитині формі.
• 4. Забезпечення в процесі ігрових занять
умов, що актуаслізують переживання
дитиною почуття досягнення власної 3
гідності й самоповаги.
 те р а п ев т був
ий
Щоб ігров в с в оїй
ни й
ефектив і н п о ви н ен:
, в
діяльності
1) - бути достатньо об'єктивним, щоб дозволити дитині бути
самостійною особою;
2) - бути достатньо гнучким, щоб прийняти будь-які
несподіванки та адаптуватися до них;
3) - орієнтуватися на те, щоб залюбки сприймати все нове;
4) - визнавати особистість дитини, її досвід безумовною
цінністю;
5) - не оцінювати дитину, бути відкритим, а не замкнутим;
6) - уміти відключатися від світу власної реальності та ввійти
в реальність дитини;
4
7) - ніколи не згадувати про минулі сеанси, оскільки дитина
знаходиться вже в іншій часовій точці.
Ігротерапевту потрібні такі якості, як :
 природність,
 теплі відносини,
 турбота,
 прийняття
 сензитивне розуміння дитини.
Перед ігротерапевтом постає питання активного саморозуміння і самовизнання. Відповідальність терапевта
полягає в тому, щоб активно опрацьовувати власну особистість, що допоможе йому розібратися в самому
собі з тим, щоб звести до мінімуму можливу дію на дитину своїх мотивів і потреб. Процесу саморозуміння
сприяє звернення по допомогу до іншого терапевта. І для ближчого знайомства з самим собою бажано
пройти психотерапію індивідуально або в групі.

5
 Вимоги до професійної підготовки ігротерапевта

Ігротерапевт повинен робити все можливе, щоб забезпечити дітей кваліфікованою допомогою.

Орієнтуючись на цю задачу, можна припустити наступну експериментальну програму підготовки

спеціалістів по ігровій терапії. Базова передумова полягає в тому, що професійні стандарти, необхідні для
використання ігрової терапії в психологічному консультуванні дітей повинні бути не нижчими за ті, які
існують в роботі з дорослими клієнтами:

—ступінь магістра у області допомагаючих професій, таких як консультування,

психологія, спеціальна робота або суміжна галузь;
—обширні знання вікової психології, теорії консультування, психотерапії,
навички клінічного і групового консультування;
—обширні знання у галузі ігрової терапії;
—особистий досвід консультування як члена команди або індивідуально, чи
інший досвід такого роду, який дає можливість продовжити самодослідження;
—спостереження і аналіз випадків дітей з нормальної популяції і дітей з
відхиленням;
—супервізорська практика в ігровій терапії під керівництвом фахівця, що має
досвід роботи в цій галузі. 6
В рамках курсу «Ігрова терапія», розрахованого на один семестр по 3 год. в
тиждень, стажисти крім лекцій, дискусій, читання літератури, написання
рефератів виконують цілий комплекс лабораторних досліджень, що
стосуються різних аспектів в ігровій терапії:

 —спостерігають сеанси ігрової терапії;

 —переглядають і обговорюють відеозаписи сеансів ігрової терапії;
 —спостерігають принаймні один з поточних сеансів ігрової терапії або присутні
на спеціальному демонстраційному прийомі;
 —беруть участь в рольовій грі. Працюють в ігрокімнатах в парах, по черзі
приймаючи на себе роль дитини, щоб зсередини відчути переживання дітей та їх
сприйняття того досвіду, який вони одержують в ігровій кімнаті;
 —проводять ігрові сеанси з охочими дітьми в усамітненій кімнаті. Приносять
коробку з відповідними іграшками. Записують свої сеанси на магнітофон.
Пишуть рецензію, аналізуючи те, що вони довідалися про дитину в ігровій 7

терапії, про самих себе.

 а т а з к н иги
цит
.Л е нд ре та:
Г

“Ігровий терапевт не має достатньої мудрості, що дозволяє

йому знати, де слід перебувати іншій людині або над чим
ця людина повинна працювати і чого прагнути. Життя —
надто складне для того, щоб можна було зрозуміти його за
допомогою діагнозів або керувати нею за допомогою
рецептів зростання. Крім того, дитина найкраще знає, на
чому слід зосередитись в ігровій кімнаті. Як може дитина
навчитися керувати своїми вчинками, якщо хтось керує
навіть її грою?»

8
Дитячі страхи спостерігаються у кожної дитини дошкільного віку, і це нормально, так як відсутність
страху поставило б під загрозу саме життя дитини: страх, як і біль, попереджає про небезпеку.
Розвиваючись і розширюючи життєвий досвід, дитина постійно стикається з новими для нього явищами
і ситуаціями, які спочатку насторожують і лякають. Звичайно, такого роду страхи з часом долаються.
Але якщо дитина відчуває страх, то, звичайно ж, це може порушити звичайний ритм життя дитини,
обмежує пізнання навколишньої дійсності, зменшує і навіть паралізує природну допитливість дітей
дошкільного віку. Але страхи у дітей виникають найчастіше тоді, коли лякає, непізнане, невідоме
відбувається з дитиною без підтримки з боку дорослого, тобто збігається з відчуттям безпорадності і
беззахисності. 
Страхи, що зароджуються в повсякденному житті, в ній же краще і долаються. Хороший емоційний
контакт з дитиною, вміння дорослих використовувати закладені в іграх психотерапевтичні
можливості і наповнити здоровим глуздом самі повсякденні ситуації часто виявляються достатньою
допомогою дитині. Тому при роботі з дитячими страхами використовуються ігрова, малюнкова,
шепоче, групова і казкова терапія.

Ігрова терапія найбільш близька дітям дошкільного віку, так як вона найбільш наближена
до реальності і відповідає віковій потреби дітей у грі. Під час ігрової терапії дітям
надається самостійність і можливість імпровізації, як процес творчості і саморозкриття.
Спонтанна гра знімає напругу і скутість, розширює можливості емоційного
отреагирования, допомагає усвідомити і подолати страх. Для дитини має значення 9
можливість виразити себе в безпечній ігрової ситуації, де він перебуває у згоді з самим
собою і своїми почуттями і переживаннями.
 а х » ( 25 хв).
й с ві й ст р
а м ал ю
Гра 1. «Н

Мета гри: Зняття страхів.

Процедура гри:
Діти розсідаються за столами. Ведучий
пропонує намалювати малюнок під назвою
«Мій страх». Після того, як діти намалюють
малюнки необхідно обговорити чого боїться
10
кожна дитина.
Майструємо будинок для страху.
Запропонуйте дитині пару коробок різного розміру і скажіть:«Змайструй будинок
для страху і замкни його в ньому». Можна організувати бесіду загалом про цей
страх; чи існують шляхи виходу з будиночку; за яких умов…

Викидаємо страх.
Дитині пропонується з пластиліну зробити маленьку кульку – це буде страх, потім
зробити велику кульку з отвором всередині – це буде темниця.Після чого кульку під
назвою «страх» посадити до в’язниці, звідки вона не зможе вибратися на
волю.Потім дитина може викинути зроблену кульку у відро для сміття,
промовляючи при цьому: «Я викидаю страх і більше не боюся».

Відпускаємо страх.
Надуйте різнокольорові повітряні кульки разом з дитиною, запропонуйте їй вибрати
одну або кілька кульок її улюбленого кольору, потім відпустіть кульки в небо,
повторюючи при цьому:«Повітряна кулька, відлітай і страх мій забирай». 11
Повторювати кілька разів, поки куля не підніметься високо в небо. На самій кульці
можна намалювати страх.
 м р яв а » (25
е
Гра 2. «Т
хвилин).

р я во ю. но с ті
м ут
пе ред те и . У прис ед
с т рахів т е м ряв ь п о сер
яття ї ть ся а дя т
р и : З н
, щ о б о
й о г о с
і н о дин.
г а ті в
Мета дура гри: ься дитин ній кімна являє, що йну гру.
е т е у і
Проц . Вибирає аво освітл , і дитина якусь спок Сергій
1 р н ,
Етюд дітей в яск сім хвили бо грати в у: «Бачите
- а в за
інших на п'ять малювати им розмо боїтеся?» входить
ти н е и,
кімна ти можуть нізувати з ся! А ви н ся темряв вилин. Він
ді р га ї ть їть ьх
Інші а к о ж о
о не б о
, щ о б о
и - п 'я т
н о ру».
ат ч ог на тр ну и
Можн один і ні норі. Дити імнату на шов у тем у, уявивш
ть к ій ат
сиди . У темній м в темну », який ув емну кімн
2 е м т
Етюд виховател ким курча входить в илин).
руку
з
е « б о яз д и т и на п 'я т ь хв
л я є себ и й раз (т р и-
уя в г »
д 3 . Дру м каченям 12
Ет ю ілив и
« см
себе
 Ш ко л а д ля
Гра 3. « - 25 х в).
ар и н » (2 0
тв

Мета гри:
Зняття страху перед школою.
Із загального числа дітей відбираються ті діти,
які бояться школи. Кожна дитина за бажанням
вибирає для себе роль якогось тваринного
(трясущего від страху зайця, агресивного
тигра). «Тварини» сідають за парти, входить
13
«вчитель» (ведучий) і починає урок. «Тварини»
ведуть себе у відповідності зі своєю роллю.
14