Заняття №5.

Тема: Форми та засоби тренування розуму

1. Образне та вербальне мислення.
2. Пам'ять: методи й засоби тренувань.
3. Гнучкість розуму.
Література
1. Тягло О.В. Критичне мислення. – Харків: Видавнича група «Основа», 2008, - 189с.
2. Боно Э. Параллельное мышление. – Минск: Попурри, 2007. – 320с.
3. Бутенко А.В., Ходос Е.А. Критическое мышление: метод, теория, практика. Учеб.-метод. пособие. М.:
Мирос, 2002. – 176 с.
4. Халперн Д. Психология критического мышления. — СПб.: Издательство «Питер», 2000. — 512 с. .
5. Загашев И. О., Заир-Бек С. И. Критическое мышление. Технология развития. - СПб.: Альянс
«Дельта», 2003. – 284с.

Різноманітність типів мисленнєвих задач зумовлює різноманітність не тільки механізмів, способів, а й

видів мислення, у психології прийнято розрізняти види мислення за змістом: наочно-дійове, наочно-
образне та абстрактне мислення; за характером задач: практичне і теоретичне мислення; за ступенем
новизни йоригінальності: репродуктивне (відтворювальне) і творче (продуктивне) мислення.
Наочно-дійове мислення полягає у тому, що розв'язання задач здійснюється шляхом реального
перетворення ситуації та виконання рухового акту. Так, у ранньому віці діти виявляють здатність до
аналізу і синтезу, коли сприймають предмети в певний момент і мають можливість оперувати ними.
Наочно-образне мислення ґрунтується на образах уявлень, перетворенні ситуації в план образів.
Властиве поетам, художникам, архітекторам, парфумерам, модельєрам. Значення цього мислення
полягає в тому, що за його допомогою повніше відтворюється різноманітність характеристик об'єкта,
відбувається встановлення незвичних поєднань предметів та їх властивостей. У простій формі це
мислення виникає в дошкільному віці, коли діти мислять образами. Спонукаючи до створення образів
на основі прочитаного, сприйнятих об'єктів, до схематичного та символічного зображення об'єктів
пізнання, вчитель розвиває образне мислення в учнів.
Особливістю абстрактного (словесно-логічного) мислення є те, що воно відбувається з опорою на
поняття, судження, не використовуючи емпіричних даних. Р. Декарт висловив таку думку: "Я мислю,
отже, я існую". Цими словами вчений підкреслює провідну роль у психічній діяльності мислення, і
саме словесно-логічного.
Наочно-дійове, наочно-образне та словесно-логічне мислення розглядаються як етапи розвитку
мислення у філогенезі та онтогенезі.
Теоретичне мислення полягає у пізнанні законів, правил. Воно відображає істотне у явищах, об'єктах,
зв'язках між ними на рівні закономірностей та тенденцій. Продуктами теоретичного мислення є,
наприклад, відкриття Періодичної системи Менделєєва, математичних (філософських) законів. У
теоретичному мисленні має місце узагальнення абстрактних понять, а в емпіричному – чуттєво даних
ознак, виділених шляхом порівняння.
Основним завданням практичного мислення є фізичне перетворення дійсності. Воно інколи може бути
складнішим, ніж теоретичне, адже часто розгортається за екстремальних обставин та за відсутності
умов для перевірки гіпотези.
На підставі трьох ознак – часу перебігу процесу, структурності (чіткий поділ на етапи) та рівня перебігу
(усвідомленості або неусвідомленості) – виокремлюють інтуїтивне та аналітичне
мислення. Аналітичне мислення – це вид мислення, розгорнутого у часі, має чітко виражені етапи,
достатньою мірою усвідомлені суб'єктом. Інтуїтивне, навпаки, – згорнуте у часі, в ньому відсутній
поділ на етапи, воно мало представлене у свідомості.
У психології розрізняють ще реалістичне мислення, спрямоване на зовнішній світ і регульоване
логічними законами, а також аутистичне мислення, пов'язане з реалізацією власних бажань, намірів.
Дітям дошкільного віку властиве егоцентричне мислення. Характерна його ознака – неспроможність
поставити себе на позицію інших.
Вирізняють продуктивне (творче) і репродуктивне мислення за ступенем новизни продукту, який
отримує суб'єкт пізнання. Дослідниця вважає, що мислення як процес узагальненого й
опосередкованого пізнання дійсності завждипродуктивне, тобто спрямоване на здобуття нових знань.
Проте у ньому в діалектичній єдності переплетені продуктивні й репродуктивні
компоненти. Репродуктивне мислення – це вид мислення, який забезпечує розв'язання задачі,
спираючись на відтворення вже відомих людині способів. Нове завдання співвідноситься з уже
відомою схемою розв'язання. Незважаючи на це репродуктивне мислення завжди потребує виявлення
певного рівня самостійності. У продуктивному мисленні найповніше виявляються інтелектуальні
здібності людини, її творчий потенціал. Творчі можливості і дістають вияв у швидкому темпі
засвоєння знань, у широті їх перенесення в нові умови, в самостійному оперуванні ними.
Мисленнєва діяльність характеризується індивідуально-психологічними відмінностями, що впливають
на перебіг мисленнєвої діяльності: глибиною, широтою, гнучкістю, самостійністю, швидкістю,
послідовністю тощо. їх називають якостями розуму.
Глибина розуму полягає у здатності суб'єкта виділити суттєві характеристики об'єкта і зробити
відповідне узагальнення.Поверховість розуму – протилежна якість, що виявляється у вирізнені
поверхових, несуттєвих, випадкових особливостей та зв'язків між ними, на основі яких не можна
зробити правомірних висновків.
Гнучкість розуму означає вміння змінити припущення, обраний шлях у вирішенні проблеми, коли
змінились умови і попередній вибір не підтвердився. Протилежною цій якості є інертність розуму,
що виявляється у малорухомості мислення, у здатності мислити лише звичним способом, лише за
звичною схемою.
Стійкість розуму – це якість, яка виражається у постійному орієнтуванні на закономірні
характеристики об'єкта.Нестійкість означає необґрунтований відхід від орієнтації на закономірні
характеристики, явища, посилання суб'єкта на неістотне в об'єкті тощо.
Усвідомленість мисленнєвої діяльності полягає в тому, що суб'єкт розуміє і може виразити в слові
особливості задачі, шляхи розв'язання її. особливості міркування та аргументи на користь
правильності висновку.Неусвідомленістьмислення виявляється у тому, що суб'єкт відчуває труднощі,
пояснюючи, які орієнтири добирав для вироблення припущення, якими прийомами можна перевірити
правильність його, яких допущено помилок тощо.
Самостійність розуму полягає в тому, що суб'єкт виявляє прагнення самостійно проаналізувати задачу,
прийняти рішення і довести правильність його. Стикаючись із труднощами в цьому процесі, суб'єкт
виявляє чутливість до підказок, за незначної допомоги відносно легко розв'язує
задачу. Наслідувальність розуму виявляється в постійному копіюванні відомих способів міркування, у
відсутності потреби зробити самостійні кроки у розв'язанні проблеми.
Навіюваність це цілеспрямований вплив однієї людини на іншу, котра некритично, пасивно, в обхід
своїх думок сприймає цей вплив. Критичність розуміють як усвідомлений контроль за перебігом
інтелектуальної діяльності людини, під час якого відбувається оцінка роботи думки, вироблених
гіпотез, шляхів доведення їх тощо.

Уміння логічно мислити — незамінне, адже завдяки ньому можна знаходити вихід з важких ситуацій,
прораховувати свої дії на кілька кроків вперед, передбачати ворожі пастки, знаходити коротший шлях до
успіху.
Побутує думка, що логіка властива тільки тим, в кого так званий «математичний склад розуму», а
от «гуманітарії» з логікою не дружать. Проте це абсолютно не так. Логічне мислення може розвинути та
вдосконалювати будь-хто.
Людина, яка здатна мислити логічно, може на підставі наявної у неї інформації (нехай навіть
розрізненої і неточною), зробити правильний висновок і таким чином докопатися до істини.
Вміючи логічно мислити, ми можемо:
 знайти найбільш простий і безпечний вихід з проблемної ситуації;
 уникати як професійних, так і життєвих помилок;
 бути на крок попереду ваших недоброзичливців і конкурентів, яких Бог обділив логікою;
 грамотно викладати свої думки, так, щоб їх зрозуміли всі навколишні;
 швидко формулювати думку, щоб не тягнути з відповіддю на поставлене запитання і не сказати
якусь нісенітницю, яка прийшла в голову;
 не стати жертвою самообману і обману з боку інших людей;
 легко знаходити аргументи, щоб доводити до співрозмовників власну точку зору і схиляти їх на
свій бік;
 бачити помилки, які допускаєте ви або оточуючі вас люди і швидко їх усувати.
Ігри, які допоможуть розвинути логіку
Існує ряд ігор, в які повинні грати і дорослі, і діти, якщо вони хочуть розвинути свою логіку і
вдосконалити логічне мислення. Ось кілька із них:
1. Шахи. Все просто: або ви навчитеся логічно мислити, або до кінця днів своїх ви будете
програвати в шахи.
2. Шашки. Ця гра трохи простіша, ніж шахи, але теж непогано допомагає розвивати логічне
мислення. З неї можна й почати.
3. Нарди. Ще одна знайома багатьом з дитинства гра, яка розвиває логіку.
4. Ребуси, сканворди, головоломки. Навіть банальні кросворди підходять для того, щоб розвивати
інтелект і логіку.
5. Монополія. Справжній дух суперництва та розробка бізнес-стратегії.
6. П’ятнашки. Вам потрібно скласти по порядку цифри, які перебувають в хаосі, маючи
можливість пересувати їх тільки вгору та вниз, вправо-вліво. Вдосконалившись, можна робити це
завдання на час.
7. Скреббл. Гра працює за принципом кросворду, тільки слова складаються на ігровому полі, а у
вас є обмежена кількість букв, які ви можете додати на табло.
Вправи, виконання яких допоможе розвинути логіку
Якщо ви серйозно вирішили підійти до вдосконалення свого логічного мислення, то одними іграми не
обійтися. Доведеться виконувати щодня хоча б одне, а краще — кілька вправ з цього списку:
1. Розгадування анаграм.
З букв, перемішаних в довільному порядку, вам необхідно скласти нормальне слово.
2. Вирішення спеціальних логічних задачок.
І в інтернеті, і в книжкових магазинах продається чимало збірників з такими завданнями.
3. Складання кросвордів або головоломок.
4. Придумайте 5 способів використання будь-якого предмета
Або ж знайдіть 5 виходів з якоїсь ситуації.
Якщо ви лінуєтеся щодня виконувати вправи і не є безнадійною людиною в плані логічного мислення,
то розвивати логіку можна простими способами, непомітно навіть для самого себе:
 Читанням детективів. Чим більше детективної літератури ви читаєте, тим більше ви будете
розуміти логіку дій фахівців, що розслідують злочини.
 Виконуючи якусь дію. Хоч іноді пояснюйте собі: для чого ви це робите, що буде, якщо ви цього
не зробите, яким буде результат, якщо ви помилитеся і т.д.
 Навчіться писати і виконувати інші дії лівою рукою, якщо ви правша і правою — якщо
лівша.Так ви активізуєте роботу обох півкуль мозку.
 Візьміть за звичку щодня проводити на свіжому повітрі не менше години. Так ви будете
сприяти розвитку не тільки логічного, а й інших видів мислення.
 Не виконуйте одну дію довше, ніж 1 годину, постійно міняйте види діяльності. Це допоможе
тримати ваш мозок в тонусі і розвивати логічне мислення.
Якщо ви цікавитеся, як розвинути логіку, значить, розумієте, що без неї вам не прожити. А оскільки
розумієте, що вам це необхідно, то, думаю, не будете лінуватися тренувати своє логічне мислення.

2. Пам'ять: методи й засоби тренувань.

Одним з кращих способів розвитку пам'яті, на думку психологів, є вивчення іноземних мов.
Більше читайте книг. При читанні мозок концентрується і відбувається мимовільне запам'ятовування
деталей.
Вчіть вірші. Спосіб є перевіреним часом і дуже надійним, адже не дарма шкільною програмою
передбачається вивчення великої кількості віршів, починаючи з початкових класів навчання. Тільки
вчити краще, що більше подобається, наприклад, тексти вподобаних пісень.
Повторення викликає поліпшення пам'яті, але бажано повторювати не десять разів відразу після того, як
прочитали, а один раз на день протягом десяти днів.
Частіше замислюйтесь над перспективами і можливостями досягнення певних результатів, які
відкриються завдяки гарній пам'яті. Це підстьобує на тренування пам'яті.
Присвячуйте вільний час вирішення в розумі нескладних арифметичних завдань, поступово
ускладнюючи їх.
Щодня прокручивайте в думці всі події минулого дня.
Мозок краще запам'ятає інформацію, якщо її промовляти.
Частіше пояснюйте іншим людям те, що хочете запам'ятати самі.
Навчіться запам'ятовувати різні предмети й місця. Наприклад, якщо працюєте в офісі, запам'ятайте що
лежить на столах ваших колег, їхній одяг. Потім, закривши очі, спробуйте уявити картинку з усіма
деталями. Бажано записати, що запам'яталося. Якщо забули номер телефону, важливу цифру або
виконавця звучала пісні, не потрібно поспішати звертатися до довідника, блокнота або інтернету-
постарайтеся самі згадати те, що забули.
Під час прогулянки постарайтеся порахувати птахі, які пролітають повз в, кількість будинків з синіми
парканами або слів, що починаються на яку-небудь букву, в вподобаної пісні. Ці вправи добре тренують
увагу - основну складову пам'яті.
Найкраще, вранці і перед сном, виконувати нескладні вправи: порахувати від 1 до 100 і навпаки,
переказати алфавіт і т. Д. Через місяць виконання таких вправ пам'ять значно стане краще. Відмінний
тренер пам'яті - це цифри. Наприклад, за допомогою номерних знаків автомобілів можна добре
тренувати рахунок і пам'ять, шляхом складання цифр. Щоб запам'ятати складний телефонний номер,
уявіть господаря телефону, подумайте, що він чекає вашого дзвінка, і вам буде легше його запам'ятати.
Вивчайте номерні знаки автомобілів
Безсумнівно, поліпшення пам'яті настане при тренуванні різних видів пам'яті одночасно. Заучуйте будь-
який текст, попередньо переписавши його й промовивши вголос. Таким чином, будуть задіяні всі види
пам'яті. Заучуючи по 15-20 пропозицій у день, відбудеться не тільки тренування пам'яті, але й
збільшення словникового запасу.
Корисно комбінування різних видів робіт. Виконуючи фізичні вправи під час запам'ятовування,
відбувається ослаблення навантаження на мозок. Так, при ходінні по кімнаті або виконуючи
присідання, значно легше буде запам'ятати досліджуваний конспект або вивчити вірш. Прекрасним
способом тренування пам'яті є застосування асоціацій. Вивчивши новий текст, уявляйте його у вигляді
картинки. Це дозволить надовго запам'ятати засвоєну інформацію.
Перегляд телевізійних передач загальмовує роботу мозку, що робить його ледачим. Для активізації
свідомості необхідно вивчати нове, приймати участь в бесідах і дискусіях на різні теми, частіше
подорожувати.
Вибираючи вправи, що розвивають увагу, мислення і пам'ять, потрібно налаштовуватися на їх
систематичне виконання. Однак не варто ставитися до них як до обов'язкової роботі. Підберіть цікаві та
вподобані, з перерахованих вище, способи розвитку пам'яті, відповідні способу життя. І тоді досягнуті
успіхи будуть найкращою мотивацією до виконання зацікавили вправ. Для підвищення ефективності
перерахованих вище способів, необхідно дотримуватися правил розвитку пам'яті, які під силу кожній
людині, бажаючому досягти успіху в умовах насиченою різноманітними подіями життя.

3. Гнучкість розуму.
Наша нервова система влаштована таким чином, що придумування чогось нового стимулює центри
задоволення. І не важливо, які гени вам дісталися, — творити може кожен.
Молекулярний біолог, нейропсихолог, доктор наук Естаніслао Бахрах розповідає, що є способи, за
допомогою яких можна отримувати більше інсайтів-осяянь. 15 цитат з його бестселера «Гнучкий розум.
Як бачити речі інакше й думати нестандартно».
1. Коли ми занадто добре знаємо якусь тему, коли у нас величезний досвід, коли ми розуміємо
уклад якоїсь дисципліни, в моєму випадку — молекулярної біології, або країни, компанії, сім’ї,
з’являється впевненість. І це добре.
Але у багатьох випадках знання обмежують розум, заважають дивитися вглиб і шукати різні
можливості або відповіді на одне і те ж питання. В цілому досвід допомагає вирішувати проблеми так
само, як ми це робили в минулому, а погляд ззовні, з іншої області, точка зору непрофесіонала
дозволяють знайти нові варіанти розв’язання задачі.
2. Ми можемо повернути здатність до творчості, якщо знову відчуємо себе дітьми. Пабло Пікассо
казав: «Кожна дитина — художник. Труднощі в тому, щоб залишитися художником, вийшовши з
дитячого віку».
3. Спробувати стати видатним і творчим, не змінюючи спосіб життя, — марна праця.
4. Намагайтеся робити так, щоб кожен день вас дивувало щось нове. Це може бути щось побачене,
прочитане або почуте. Наприклад, подивитися по-новому на припарковані машини, спробувати нову
страву в ресторані, по-справжньому прислухатися до колеги по роботі, дійсно його почути.
5. Записуйте кожен день, що вас вразило і як ви здивували когось. Через кілька тижнів ведення
таких записів перечитайте їх.
Ви помітите певну закономірність, звернете увагу на теми, які цікавлять вас більше за інші. Можливо,
навіть знайдете область, яку захочете досліджувати глибше.
6. Уявіть: ви знаходитесь в далекій країні. Напишіть коротку історію про це місце. Наповніть
його емоціями.
Як би ви впоралися там з творчим завданням? Перечитайте в пошуках асоціацій і підказок для
вирішення вашої проблеми. Уявіть, що ви живете в іншу історичну епоху. Запишіть, як би ви вирішили
творче завдання тоді. Перечитайте в пошуках асоціацій.
7. Якщо ви застрягли на особливо складній проблемі, професор Джон Куніос радитьзавести будильник
на кілька хвилин раніше звичайного, щоб подумати над рішенням в ліжку, ще не зовсім
прокинувшись. Саме в цей час з’являються кращі ідеї. І не забудьте потім записати їх.
8. Кращий спосіб робити цікаві ідеї — розслабитися.
9. Формулюючи складну проблему однією фразою із шести слів, ви стимулюєте свою уяву.
10. Спробуйте одягатися, мити голову і чистити зуби із закритими очима. За вечерею спробуйте
спілкуватися зі співрозмовником тільки очима, без слів. Слухайте музику, коли нюхаєте квіти.
11. В будь-який день тижня, виберіть випадковий колір. Протягом усього дня шукайте цей колір
у всьому, що зустрінете. Виберіть п’ять хвилин і напишіть список усього, що можна поліпшити в тому
місці, де ви знаходитесь.
12. Творчо мислити означає мислити продуктивно. Отже, при творчому підході ми не кидаємося на
проблему, озброївшись минулим досвідом, а задаємося питанням: скільки є точок зору на неї, способів
її переосмислення і рішення?
Мета — придумати якомога більше відповідей, в тому числі нешаблонних.Репродуктивне мислення
позбавлено гнучкості, що стає причиною невдач: рішення, знайдені з його допомогою, в точності
повторюють наш минулий досвід або щонайменше — зовні схожі на нього.
13. Придумайте і запишіть 100 варіантів застосування цегли. Ви побачите, що перші 10-20 будуть
стандартними, звичними, відомими: скласти стіну, піднятися вище, побудувати гриль, підтримувати
книжкові полиці тощо.
Наступні 30-50 ідей будуть вже оригінальнішими. Коли міра наближатиметься до сотні мозок почне
робити додаткові зусилля і видасть більш творчі і нестандартні альтернативи.
Щоб цей процес був найефективнішим, потрібно приборкати внутрішнього критика і почати
записувати всі ідеї, в тому числі найочевидніші й найгірші. Перша третина, швидше за все, буде
мати в собі старі, однакові ідеї, у другій третині з’являться цікавіші, а в останній — напевно,
відкриються несподівані і непрості винаходи, які заслуговують уваги.
Якщо б ми поставили собі за мету виробити таку велику кількість ідей, ці останні тридцять не побачили
б світ.
14. Чим більше ми пишемо, тим швидше думаємо і тим пластичнішим стає мислення.
15. Один з найвражаючих і найприємніших способів розвивати бачення світу з інших перспектив
— подорожувати, поїхати від місць, де ми проводимо більшу частину нашого часу. Коли ми
фізично знаходимося поруч з коренем проблеми, наше мислення автоматично обмежується серією
можливих асоціацій. Це може бути корисно для концентрації, але заважає уяві.