План-конспект виховного заходу

« Шість капелюхів де
Боно »

Автор:
Садівнича С.Ф., група ХБ-44
 ТЕМА: «Шість капелюхів де Боно»
МЕТА:
Виховна – виховувати активну життєву позицію в молоді.
Навчальна – навчати школярів аналізувати життєві ситуації і керувати своїми
емоціями.
Розвиваюча - розвивати в учнів критичне мислення, риторику, здатність
шукати і аналізувати інформацію.
ЗАВДАННЯ ЗАХОДУ:
1. формування основ аналітичного мислення
2. формування вміння розглядати різні точки зору на ситуацію
3. формування навичок управління своїми емоціями

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: Дебати

ОБЛАДНАННЯ І НАОЧНІСТЬ: комп’ютер, гарнітура з мікрофоном, графічний
планшет, електронна дошка, зображення шести капелюхів
Попередня підготовка: пошук інформації, планування, залучення учнів до
проведення заходу.
 Хід виховного заходу
І. Вступна частина:

Під час війни людина переживає багато буремних, страшних і трагічних подій, що
викликають бурю емоцій, з якою не завжди легко впоратися. У такій ситуації вміння
поглянути на ситуацію з різних сторін та проаналізувати її є критично важливим.

Метод «Шість капелюхів де Боно» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає
в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від
одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет
дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.

Сам прийом було запропоновано британським письменником, психологом та

спеціалістом з творчого мислення Едвардом де Боно у 1985 році. Основою цього
Приміряючи 6 незалежних типів мислення у процесі вирішення практичних завдань,
можна з легкістю подолати 3 головні проблеми:

● Зайві емоції. Оцінка певної ситуації з різних точок зору сприяє тому, що ми
приймаємо рішення,здійснивши комплексний аналіз у 6 незалежних
площинах.
● Розгубленість. Багаторівневе завдання підвищеної складності може викликати
почуття невпевненості у власних силах. Концепція паралельного мислення
дозволяє підійти до вирішення завдання систематично, зібравши факти та
оцінивши всі «за» і «проти».
● Непослідовність. Використання такого прийому дозволяє структурувати весь
масив інформації за окремими ознаками, тобто вирішити проблемне питання з
використанням системного підходу і при цьому залишає місце для творчості.

ІІ. Основна частина:

Слово вчителя.

Вчитель представляється, вітається з учнями, проводить вправу на знайомство.

1.Вправа “ Моя буква”

Мета: розтопити лід, краще пізнати учасників

Опис:

1. Кожен учасник вибирає собі будь-яку букву алфавіту й озвучує її всій групі або
сусідові.

2. Протягом 2 хвилин учасники підбирають якомога більше слів, які описують їх і

починаються на обрану літеру.

3. Кожен учасник ділиться своїми словами з групою

Наприклад: мене звуть Вікторія й моя буква П. Я практична, пунктуальна,
розуміюча і прямолінійна.

— Сьогодні ми з вами опинилися у центрі історичних подій, які викликають у нас

бурю емоцій, почуття розгубленості, сум’яття, невпевненості, що часом заважає нам
ясно мислити, діяти послідовно і зважено. Чи знайомі вам ці почуття? (учні
відповідають) Що ви зазвичай робите, коли вони виникають? (учні відповідають).

Бачите, кожен з нас справляється по-своєму, але є один метод, який допомагає
більшості людей - необхідно поставити до ситуації декілька питань. Це дозволяє
розібратися у ній, критично оцінити свої дії.

2. Вправа “П’ять “Чому?””

Учням пропонується ситуація, до якої необхідно поставити питання “Чому?”

послідовно 5 розів, і відповісти на них. Учні можуть також приводити свої
ситуації.

Наприклад:

Ситуація: “Я маю відвідувати всі уроки в школі”

«Чому я маю відвідувати всі уроки в школі?» Тому що це мій розвиток. «Чому для
мене важливий розвиток?» Щоб довести собі, що я розумний «Чому мені потрібно
довести собі, що я розумний?» Тому що більшість розумних людей - успішні «Чому
мені важливо бути успішним?» Якщо я буду успішним, то я зможу дозволити собі
займатися улюбленою справою «Чому мені важливо дозволити собі займатися
улюбленою справою?» Щоб відчувати себе вільним і насолоджуватися життям.

Приклади ситуацій:

- “Я маю щоранку вигулювати собаку”

- “Я отримав незадовільну оцінку за контрольну роботу”
- “Я розбив свій телефон”

Як бачите, погляд на одну і ту ж ситуацію у кожного із нас різний. Дозвольте тепер

розповісти вам невеличку історію про різні погляди на ситуацію.

3. Вправа “6 капелюхів де Боно”

Вчитель розповідає учням історію, що підводить до вправи, і демонструє

зображення 6 капелюхів (додаток 1).

Жив собі колись в одному місті один старий поважний капелюшник. У нього було
безліч покупців, приїжджали навіть люди з інших міст і країн, бо справу свою він
знав бездоганно - кожен капелюх, який він виготовляв, ідеально підходив своєму
новому господарю, ніби був відображенням його особистості та характеру. І було
у капелюшника шестеро синів. І от, одного нещасливого дня старий майстер
помер. Коли його сини зайшли у майстерню, то побачили, що батько залишив їм 6
капелюхів - і кожен з них різного кольору. Між собою вони вирішили, що по черзі
будуть вибирати собі по капелюху, а потім роз’їдуться по світу, кожен своєю
дорогою. Перший син вибрав білосніжного капелюха, другий - червоного, третій -
чорного, четвертий - жовтого, п’ятий - зеленому, а шостому залишився останній,
блакитний капелюх. Попрощалися брати і роз’їхалися.

Через 10 років зібралися всі вони знову в батьковій майстерні і почали розповідати,
що у кого трапилося. Син, що узяв білого капелюха, розповідав про свою подорож
лише сухі факти. Той, що взяв червоного капелюха - лише ділився емоціями,
переживаннями, почуттями, які принесла йому поїздка. Хазяїн чорного капелюха
приніс про свої пригоди лише погані новини - все у нього йшло не за планом, всі
підводили, нічого не виходило на шляху. Син, що взяв жовтого капелюха - навпаки
розказував, що йому зустрічалися тільки хороші люди, мрії збувалися, його пригода
була наповнена лише позитивом. Хлопець в зеленому капелюсі співав пісні, що почув
у дорозі, показував свої замальовки з різних країн світу, і розповідав про
найнеймовірніші явища, що йому трапилися. Останній із синів, що мав синього
капелюха не розповів багато про себе, а підбив підсумки розповідей братів і
запропонував, що ж їм усім робити далі.

Кожен із капелюхів символізує підхід до проблеми:

Білий капелюх

’ . , . , , . ’ , , , . :

Червоний капелюх

’ , (, ). , ’, . , , , , .
 Мислення в червоному капелюсі дозволяє зрозуміти:

що я зараз відчуваю?

що мені підказує моя інтуїція?

що говорить мені мій «внутрішній голос»?

Ключові моменти використання червоного капелюха: обмежитися 30

секундами; дозволено висловлювати почуття, підказки інтуїції і «внутрішнього

голосу»; не потрібно виправдовуватися і пояснювати причини своїх почуттів;

використовувати як частину розумового процесу, що сприяє прийняттю рішення;

застосовувати після прийняття рішення.

Чорний капелюх

, , , . . « , », .

Запитання, які ми ставимо «під чорним капелюхом»:

Які можливі проблеми?

Які ймовірні складності?

На що треба звернути увагу?

У чому небезпека?

Ключові моменти мислення в чорному капелюсі:допомагає в прийнятті правильного

рішення; вказує на складності; досліджує слабкі моменти; може збігатися з білим

капелюхом; виключно ефективний інструмент оцінки при використанні після

жовтого капелюха.

Жовтий капелюх

. , , . , . , .

Запитання «під жовтим капелюхом»:

Які переваги?

Які позитивні сторони?

У чому цінність?
У чому приваблива концепція даної пропозиції?
Чи можна це втілити в життя?
мислення має безпосереднє відношення до нових

ідей і поглядів на речі. Одягаючи зелений капелюх, людина виходить за рамки

старих ідей, щоб знайти щось краще. Зелений капелюх пов’язаний зі змінами.

Мислення в зеленому капелюсі є навмисне і сконцентроване, спрямоване на пошук

творчих ідей та альтернатив.

Запитання «під зеленим капелюхом»:

Які творчі ідеї є?

Які можливі альтернативи?

Як подолати складності, виявлені під чорним капелюхом?

 Творчий підхід необхідний, коли всі інші методи виявилися безрезультатними.

Творче мислення може спровокувати провокаційні висловлювання зі свідомо

ірраціональними ідеями. Воно має в собі «розумовий експеримент», за підключення

ж жовтого і чорного капелюхів ми можемо провести оцінку запропонованих

альтернатив і неординарних рішень (які позитивні сторони ?; у чому труднощі й

небезпеки?).

Синій капелюх

. , . . . . : , , . ( ; ; ; ).

Запитання «під синім капелюхом»:

З чого почати?

Що на порядку денному?

Які цілі?

Які капелюхи використовувати?

Як підвести підсумок?

Що робити далі?

Ключові моменти під синім капелюхом мислення:фокусує і переспрямовує

увагу;фіксує вимоги до розумового процесу;приймає рішення

Вчитель просить учнів запропонувати ситуацію для аналізу і призначає бажаючим

капелюхи одного з шести кольорів. Учень повинен висловитися стосовно ситуації

відповідно до кольору свого капелюха.

ІІІ. Заключна частина:

Слово вчителя
Дякую всім за активну участь в нашому уроці! Сподіваюсь ці вправи дозволять вам
опановувати свої емоції і вміти з ними справлятися. Я буду дуже вдячна, якщо ви
зможете мені надати зворотній зв'язок і чи сподобався вам сьогоднішній урок.

Додаток 1