Кирило-Мефодіївське

товариство
КИЇВ
СІЧЕНЬ 1846 – БЕРЕЗЕНЬ 1847 Р.Р.

Столяров Максим
1.Що таке?
• Кири́ло-Мефо́діївське, також Кирило-
Мето́діївське, братство (Україно-слов'янське
товариство) — перша українська таємна
політична організація, що виникла в Києві
наприкінці 1845 року та спиралася на традиції
українського визвольного й автономістського
руху.
 2.Члени товариства
• Членами товариства, які називали себе братчиками, стали вихованці й
співробітники Київського та Харківського університетів. Провідну роль
серед них гравці М. Костомаров, Т. Шевченко, Г. Андрузький, В.
Білозерський, М. Гулак, П. Куліш. Упродовж різного товариства його
ідеологія зазнавала істотних змін. Завдання об’єднання слов’ян, що стало
основою виникнення таємної організації, згодом конкретизувалося у двох
напрямках — рівноправного співробітництва слов’янських народів та
відродження України[6].
 Створення
• Таємне товариство у складі 12 українських інтелігентів —
Україно-Слов'янське товариство (Кирило-Мефодіївське братство)
було створене наприкінці 1845 — на початку 1846 року в Києві.
Ініціаторами створення братства та його засновниками виступили
Василь Білозерський, Микола Гулак, Микола Костомаров,
Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.Організація була названа
іменами відомих слов'янських просвітників Кирила та Мефодія.
Знаком братства став перстень із написом «Св. Кирило та
Мефодій, січень 1846».Крім організаторів, до братства невдовзі
увійшли: Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро
Пільчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб. У квітні
1846 року до братства вступив Тарас Шевченко. Восени 1846 року
загальна кількість членів братства, за даними слідства, становила
13 осіб.Кирило-Мефодіївське братство діяло до кінця березня
1847р. З появою братства на арену політичної боротьби вийшла
українська різночинна інтелігенція.
 Вплив Тараса Шевченка на
діяльність Товариства
• На початку 1846р. розширюється коло знайомств
Тараса Шевченка, він знайомиться з низкою викладачів
та студентів університету св. Володимира, з
майбутніми членами Кирило-Мефодіївського
товариства. Особливе значення мало знайомство та
зближення з М. Костомаровим, який переїхав до Києва
з Харкова. Хоч М. Костомаров був добре освідомий з
українською історією і гостро критично сприймав
поневолення України та всю кріпацько-деспотичну
російську дійсність, проте поезія Тараса Шевченка і
його здивувала своєю сміливістю, глибиною та
поетичною
Не менше враження справляли
Шевченкові твори на інших майбутніх
кирило-мефодіївців — усі вони були
досить знані з його недрукованої
поезії.Тарас Шевченко підтримував
дружні стосунки з братчиками і брав
участь у їх зборах; щодо його
формального членства в товаристві
існували різні версії; вважалося, що він
вступивши до нього у квітні 1846 року,
хоча слідство його членства не довело
(«діяв окремо, захоплюючись власною
зіпсованістю»). Але фактично Тарас
Шевченко був не лише своїм серед
братчиків, а й вирішальним впливом,
спливаючи на них у революційному
духі.Програмні та статутні документи
Братства відбивали ідеї та настрої цього
кола і з цього погляду були плодом
колективної думки, хоч мали свого
автора. Ним був М. Костомаров. Версії
про авторство Тараса Шевченка давно
відкинені, хоч не виключається великий
ідейний вплив його на характер цих
документів.
•Дякую за увагу