Ідеологічні концепції XIX ст.

Супрунова Анна 9-В

Ідеологія — система концептуально оформлених ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають
інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, в яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей
до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми)
соціальної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.
Ідеологія служить для того, щоб або запропонувати зміни в суспільстві або зберегти відданість певному
набору ідеалів, якщо в суспільстві вже склався конформізм. Ідеології є сукупністю абстрактних засад,
якими суспільство послуговується в трактуванні громадських справ, і, таким чином, вони займають
визначне місце в політиці. Кожна політична чи економічна тенденція ґрунтується на певній ідеології, без
огляду на те, чи виражена вона явно в певній обдуманій системі. Ідеологія це те, як суспільство бачить та
інтерпретує світ.
Ідеології, що прагнуть до змін у суспільстві називають радикальними, революційними, ідеології, що
прагнуть до збереження традицій суспільства, називають консервативними, реакційними.
У XIX ст. існували консерватизм, лібералізм, націоналізм та соціалізм.
 Концерватизм
Концерватизм – політичне вчення та соціально-політична течія, що орієнтуються на
збереження історичних традицій, форм і принципів су­спільного та політичного устрою,
а також на протидію радикальним реформам та обережне став­лення до будь-яких змін
взагалі.
Основні ідеї консерватизму сформулював у XVIII ст. англієць Едмунд Берк (1729-1797).
Визначальним у його світогляді була повага до традицій. Чинні в суспільстві закони,
вважав цей визнаний теоретик консерватизму, повинні забезпечувати його рівновагу та Едмунд Берк
стабільність. Берк погоджувався з тим, що реформи потрібні, але вважав, що вони не
повинні зачіпати традиційних підвалин суспільства.

Потреба до покращання життя країни, на думку Берка, повинна поєднуватись у державного

діяча з намаганням зберегти все краще, що існує в суспільстві. Ще одним європейським
теоретиком консерватизму вважають савойського графа Жозефа де Местра (1753-1821).
Спостереження за змінами, що відбувалися під час французької революції кінця XVIII ст.,
зробили його противником революційних змін у суспільстві. Граф дотримувався поглядів на
те, що держава і право створені Богом, а людина не в змозі їх покращити.

Жозефа де Местра
Лібералізм
Протилежність консерватизмові становили Ідеї лібералізму. В Англії вони були
сформульовані Ієремією Бентамом (1748- 1832). Він розглядав суспільство як сукупність
людей з їхніми власними інтересами. Процвітання суспільства, на думку Бентама,
можливо лише за умови забезпечення прав особистості, недоторканності приватної
власності. Дії, що зазіхають на ці права, слід уважати злочинами і забороняти законами.
Бентам підтримував вільне підприємництво, вважав, що для його розвитку не повинно
існувати ніяких перешкод, окрім тих, що обмежують можливу шкоду для інших людей.
Категорично відкидаючи можливість суспільного прогресу через революції, Бентам Ієремія Бентам
пов'язував його з реформами.

У Франції ідеали лібералізму сповідував Бенжамен-Анрі Констан (1767-1830).

Справді вільним він уважав те суспільство, в якому визнається пріоритет прав
окремої особистості. Інтереси влади і мас повинні визнаватися другорядними
стосовно прав людини. Констан захищав вільне підприємництво і наполягав на тому,
що держава не повинна мати можливості його обмежувати. Політичним ідеалом
мислителя була конституційна монархія. Констан критикував республіканські Ідеали
за те, що, на його погляд, вони не забезпечують необхідної незалежності особистості
від державної влади.
Бенжамен-Анрі Констан
Націоналізм
Багато істориків називали XIX ст. епохою націоналізму. Націоналізм – політичне вчення та соціально-
політична течія, що проголошує своїми цілями боротьбу за політ. незалежність, збереження й розвиток
власної етнічної та культ. Теоретичну основу націоналізм знайшов в ідеях романтизму, які пропагували
велику мистецьку вартість народної мови та традицій.
Націоналізм став, на думку деяких учених, однією з найвпливовіших і найжиттєздатніших ідей людської
історії. Початок поширенню в Європі поглядів націоналізму поклала французька революція кінця XVIII
ст., яка проголосила націю об'єднанням вільних громадян І джерелом державної влади. Завдяки
наполеонівським війнам нові ідеї стали поширюватись у Європі. Наполеон І, якого сучасні історики
назвали "мандрівним торговцем націоналізмом", підтримав національні рухи в Італії та Польщі, а також
спричинив своїми діями вибух патріотичних почуттів серед поневолених народів, які не мали власної
державності.
Серед істориків немає єдиної думки стосовно того, кого вважати теоретиками націоналізму. Частина
вчених знаходить витоки цієї течії у працях Жана-Жака Руссо та Едмунда Берка, інші вважають
основоположником націоналізму Фрідріха Ліста. Можливо, ця різниця в поглядах пов'язана з тим, шо
націоналізм у XIX ст. став універсальним явищем історії.
 Внаслідок поразки Пруссії у Шині проти Наполеона (1806 р.) філософ Йоган-
Готліб Фіхте (1762-1814) закликав німців у своїх "Промовах до німецької
тіації" до національного відродження, внаслідок якого вони можуть досягти
культурного лідерства в Європі.
Німецький філософ-романтик Иоган-Готфріц Гердер (1744- 1803) велику увагу
приділяв тим слов'янським народам, що були на той час позбавлені власної
державності. Завдяки самобутнім традиціям і культурі, яку вони зберегли,
Гердер пророкував, що в майбутньому вони створять власні національні
держави. Окремо визначав німецький філософ українців і твердив, що "Україна
колись стане новою Елладою".
Иоган-Готфріц Гердер

Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель (1770-1831) відкидав захоплення народною

культурою романтиків, але підтримував ідею створення національних держав у
Європі. Він уважав її не лише найоптимальнішою формою об'єднання громадян
заради реалізації ідеалів свободи, безпеки та Щастя, а й як утілення божественної
ідеї. Національна держава, На Думку Гегеля, була найвищою стадією суспільного
розвитку.
Георг-Вільгельм-Фрідріх Гегель
Соціалізм
Ідея соціалізму виникла як відповідь на проблеми раннього періоду промислового капіталізму в країнах
Європи (в першу чергу, Франції, Німеччини та Великої Британії). Подолання недоліків капіталізму
соціалісти вбачали в заміні приватної власності на засоби виробництва суспільною власністю, скасуванні
оплачуваної праці та створенні безкласового суспільства, де замість капіталістичної гонитви за прибутком
діє соціальне виробництво на задоволення потреб людини. В такому суспільстві мало б здійснюватись
«соціальне» начало людини, взаємна турбота про добробут іншого, а не задоволення власних бажань,
співпраця для досягнення спільних цілей, а не змагання за особисте та доброчинність замість жадоби. До
відомих соціалістів належать, зокрема: П'єр Жозеф Прудон, Джуліус Н'єрере, Карл Маркс.
Соціалізм – вчення та ідеології, основною ціллю та ідеалом яких є здійснення принципів соціальної
справедливості, свободи та рівності.
Утопічний соціалізм — вчення про ідеальне суспільство, засноване на спільній власності, обов'язковій
праці, справедливому розподілі.
Одним із перших французьких соціалістів став Клод-Анрі Сен-Сімон (1760-1825).
Він розробляв плани створення такого суспільства, в якому не Існувало 6
експлуатації та нерівності. Нове суспільство або, як називав його філософ,
промислова система, мало б забезпечити процвітання всіх громадян завдяки
розвиткові науки і техніки. Оскільки роль держави він убачав лише в тому, що вона
примушує людей працювати, то вона зникне.
Франсуа Фур’є (1772-1837) в 1837 році Фур'є вперше застосував термін «фемінізм»;
вже в 1808 році він заявляв, що розширення прав жінок є умовою соціального Клод-Анрі Сен-Сімон
прогресу.

П'єр Жозеф Прудон (1809–1865) один із засновників анархізму. Він заперечував всяку
державність як основне суспільне зло. Найважливіша основа свободи особи — дрібна
приватна власність. Виступав за «третю форму суспільства», синтез спільності й
власності — тобто суспільство не комуністичне, але й не капіталістичне. Саме цей
ідеальний стан Прудон і називав анархією. Якщо людина певною мірою підкоряється
суспільству чи державі то, на думку Прудона, утворюється згубна «авторитарна й
комуністична організація». Захищаючи інтереси дрібних приватних власників, він
створив вчення про мютюелізм.
П'єр Жозеф Прудон
Марксизм
Марксизм — узагальнена назва сукупності теоретичних поглядів німецьких
мислителів Карла Маркса та Фрідріха Енгельса на історію, політику та
суспільство загалом, які їхні послідовники намагаються інтерпретувати,
розвивати та втілювати на практиці. Марксизм заявляє про себе як про систему
революційних поглядів робітничого класу, що відображає об'єктивні закони
розвитку людського суспільства та досвід класової боротьби народних мас проти
експлуататорів, і що постійно розвивається на основі узагальнення цього досвіду. Фрідріх Енгельс

Праця Маркса і Енгельс над створенням революційної теорії була узагальнена у

написаному ними спільно у березні 1850 документі «Відозва Центрального
Комітету до Союзу комуністів» про необхідність організувати самостійну
пролетарську партію, що проводила б самостійну революційну політику;
сформулювали ідею про безперервну революцію, котра лягла в основу майбутньої
ленінської теорії переростання буржуазно-демократичної революції у революцію
соціалістичну.
Твори Карла Маркса вплинули на розвиток суспільної думки й історичні події 20
Карл Маркс століття, як свідчить, наприклад, опитування, здійснене Бі-Бі-Сі у 1999 році, згідно
якого Маркс був названий «найвидатнішим мислителем тисячоліття»
Комунізм
Комунізм — політична ідеологія, заснована на ідеї суспільства
загальної рівності та свободи, суспільної власності на засоби
виробництва та безгрошового перерозподілу майна.
Союз комуністів — таємне товариство, революційна організація, що
була створена 1847 року в Лондоні. Її основу склав Союз
справедливих, який під впливом Карла Маркса та Фрідріха Енгельса
прийняв марксистську теорію. Припинив своє існування 1852 року,
проте став предвісником для соціалістичних та комуністичних партій
та надихнув своєю діяльністю створення Першого Інтернаціоналу.

Перший з'їзд союзу комуністів

Дякую за увагу!