Дмитро Павличко.

Збірка любовної лірики

«Таємниця твого
обличчя».

(«Я стужився, мила, за тобою»)

© Фокина Лидия Петровна

 Назва збірки
***

Найдовша з усіх доріг —

Дорога твого приходу.
Найбільша з усіх таємниць
Таємниця твого обличчя.

Ми прощаємося на день,
Ніби розходимось на віки.
І твій слід на моєму серці
Поглиблюють кожні очі.

© Фокина Лидия Петровна

 Літературні паралелі
Глибина і сила
інтимних почуттів

Драматизм

Традиційна поетична
форма

Фольклорні,
персоніфіковані
образи природи.
1974 р. 1896 р.
1979 р.

© Фокина Лидия Петровна

 У збірці «Таємниця твого обличчя» поет
оспівує любов як найбільшу цінність життя.

Ліричний герой збірки — духовно багата

людина, яка вміє бачити й тонко відчувати
красу.

Його кохання чисте й щире, а водночас —

суто земне, поєднане з пристрастю.

© Фокина Лидия Петровна

 «Я стужився, мила, за тобою»
Я стужився, мила, за тобою,
З туги обернувся мимохіть
В явора, що, палений журбою,
Сам-один між буками стоїть.
Грає листя на веснянім сонці,
А в душі — печаль, як небеса.
Він росте й співає явороньці,
І згорає від сльози роса.
Сніг летить колючий, ніби
трина,
© Фокина Лидия Петровна
Йде зима й бескидами гуде.
Яворові сниться яворина
Та її кохання молоде.
Він не знає, що надійдуть
люди,
Зміряють його на поруби,
Розітнуть йому печальні груди,
Скрипку зроблять із його
журби.
 «Я стужився, мила, за тобою»
Літературний паспорт поезії
Рік написання: 1968
Збірка: «Таємниця твого обличчя» (1974)
Жанр: вірш
Вид лірики: інтимна лірика з елементами пейзажної
Провідний мотив твору – туга нещасливого кохання, що
спонукає до творення краси, мистецтва.
Проблематика: нерозділене кохання, сила кохання і сила
справжнього мистецтва.
Віршовий розмір: п’ятистопний хорей.

© Фокина Лидия Петровна

 «Я стужився, мила, за тобою»
Образи і символи
Система образів вірша будується на основі
фольклорного паралелізму: герой і героїня – явір і
яворина.

У фольклорі явір - символ

козацької сили та парубоцького
здоров'я і вроди, єдності
чоловічої краси і сили.

Стояння явора над водою, схиляння його, так само як

інших дерев, є символом журби, суму.

© Фокина Лидия Петровна

 Художні засоби:
Персоніфікація («яворові сниться яворина»).
Метафори (явір «палений журбою», «згорає від сльози
роса»).
Порівняння («печаль, як небеса», сніг «колючий, ніби
трина»).
Епітет («печальні груди»).
Інверсія («І згорає від сльози роса»).
Риторичне звертання («мила»).
Літота («яворонька»).

Вдало вжиті діалектизми («трина» — тирса, колюча

остюкувата полова; «бескиди» — гірські урвища,
провалля).
© Фокина Лидия Петровна
 Метаморфози

Ліричний
Явір
герой Скрипка

Мавка Верба Сопілка

© Фокина Лидия Петровна
 Домашнє завдання:
1. Зробити тезовий конспект життєпису і творчої
біографії Д. Павличка (див. презентацію, с. 158
підр.).
2. Записати літературний паспорт поезій «Два
кольри», «Я стужився, мила, за тобою» (с. 158-
161) 1 б.
3. Пройти тест «Д. Павличко: життєпис, поезії» 9 б.
4. Робота із увімкненою камерою 1 б.
5. Правильна відповідь на уроці 1 б.
6. Підготувати додаткове повідомлення про Івана
Драча.

© Фокина Лидия Петровна